Journal articles on the topic 'Способи утворення'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Способи утворення.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Способи утворення.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Остроушко, Оксана Андріївна. "Структурні типи назв страв у «Практичній кухні» Ольги Франко." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (October 27, 2017): 399–412. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.128.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано більше 1000 найменувань страв із кулінарної книги Ольги Франко «Практична кухня». З’ясовано, що однослівні найменування (близько 14 %) засвідчують типові для української мови способи утворення назв страв та семантичні зміни, що при цьому відбуваються; наведено приклади суфіксальних дериватів, назв, утворених лексико-семантичним способом та шляхом запозичення.
Визначено та описано основні типи складених найменувань страв, більшість із яких становлять двоскладні словосполучення (більше ніж 68 %). Типовими для них є структури з головним іменниковим компонентом та залежним прикметником (дієприкметником) чи іменниково-прийменниковим сполученням. Залежні компоненти у своїй більшості вказують на необхідні інгредієнти страви або способи кулінарної обробки продуктів. Водночас назви не містять надмірної деталізації. Описано способи подальшого ускладнення базових структур та утворення на їх основі три-, чотири- та п’ятикомпонентних назв страв. У проаналізованих назвах страв засвідчено майже повну відсутність образних найменувань і таких, що містять яскраво виражену оцінку.
2
Філюк, Л. М. "Способи утворення морської термінології англійської мови." Сучасні дослідження з іноземної філології, Вип. 14 (2016): 239–44.
Find full text
3
Синдега, Р. "Способи утворення англомовної комп"ютерної лексики." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія іноземні мови, Вип. 17 (2010): 47–51.
Find full text
4
ГРИБІНИК, Юлія, and Тетяна ГАЛАЙ. "СЕМАНТИЧНІ СПОСОБИ УТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ ГЕОДЕЗИЧНОЇ СФЕРИ." Humanities science current issues 2, no. 19 (May 20, 2019): 60–63. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/19.167754.
Full text
5
Куйбіда, Х. І. "СЛОВОТВІР ПРИКМЕТНИКА (НА МАТЕРІАЛІ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ МОВИ)." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 106–13. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-15.
Full textAbstract:
У статті висвітлено основні словотвірні особливості похідних прикметників давньогрецької мови. Спершу в роботі окреслено відмінності між первісними та похідними одиницями. Похідні ад’єктиви розглянуто з погляду словотвірної структури та словотвірної мотивації. Наведено теоретичну класифікацію способів словотворення, яка найбільше відповідає специфіці давньогрецької мови. Окремо виділено групу похідних слів, утворених за допомогою однієї основи, та групу слів, які утворюються на базі двох основ. Проаналізовано детальніше суфіксацію та префіксацію як основні способи афіксального словотворення. Виділено найбільш характерні для давньогрецького ад’єктива словотвірні форманти (суфікси, префікси, інтерфікси). Серед способів складання найпродуктивнішим є основоскладання. Ад’єктивні композити розглянуто відповідно до їхніх структурних елементів, моделей утворення, словотвірного значення. Щодо типу відношення між компонентами композитів, виділено адитивний і детермінативний типи зв’язку. Окрему увагу присвячено екзоцентричним за семантичними ознаками детермінативним складним прикметникам типу багувриги, наявність яких вважається невід’ємною особливістю давньогрецької мови. Словоскладання, як зазначено, не є характерним для системи давньогрецького прикметника способом словотворення. Юкстапозити- ад’єктиви утворилися здебільшого на базі словосполучень із першим адвербіальним компонентом. Звернено увагу також на особливості внутрішньої мотивації складних слів, виділено спільні та відмінні риси словосполучення та композита. Окремим аспектом аналізу словотвірних особливостей грецьких ад’єктивів у представленій праці є з’ясування дериваційних можливостей аналізованих похідних як ціліснооформлених одиниць, що стосується їх активності в утворенні вторинних дериватів. Словотвірні потенції давньогрецьких похідних прикметників як твірних баз у подальших процесах деривації продемонстровано на основі понять словотвірної пари та словотвірної парадигми, що становлять безпосередній зв’язок між дериватами та твірними лексичними одиницями.
6
Пестушко, А. В., and В. Б. Гончарова. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТИПОЛОГІЇ МОРФЕМ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 205–9. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-33.
Full textAbstract:
Пропонована стаття присвячена дослідженню типології морфем в англійській та українській мовах. У статті проаналізовано продуктивність англійських словотвірних суфіксів та префіксів та охарактеризовано способи словотвору в сучасній англійській та українській мовах. У процесі роботи висвітлено основні етапи наукової думки в галузях лінгвістики та морфології, розглянуто такі поняття, як «морфема», «словотвір» «префікс», «суфікс», а також проаналізовано зразки прикладу морфем англійської мови та здійснено їх типологічний аналіз українською мовою. Проведено системний аналіз будови виразників цієї категорії, з’ясовано їхні функціональні диференційні ознаки. Визначено площини спільного та відмінного у структуротвірному вимірі. Виділено й описано функціональні моделі та морфонологічні перетворення, які супроводжують процес виникнення демінутивів. Зʼясовано, що англійська лексика характеризується продуктивністю афіксального способу словотворення, який є підвидом морфологічного способу. Встановлено, що одними з найпродуктивніших способів іменникового словотвору є суфіксальний та префіксальний спосіб. Суфікс та префікс володіють семантичною функцією і можуть відображати належність деривата до певної семантичної групи. У статті виявлено та проаналізовано семантичні груп відповідно до значення, якого набувають похідні іменники, приєднуючи суфікси й префікси до похідної основи. Проаналізовано продуктивність дієслівних, іменникових і прикметникових основ у процесі утворення похідних іменників в українській мові. Виділено й проаналізовано словотвірні типи морфем, з’ясовано продуктивність словотвірних моделей в англійській та українській мовах. Встановлена відповідність різних видів словотвірних моделей у процесі утворення похідних лексичних одиниць різних сфер вживання у досліджуваних мовах. Крім того, у статті розглянуто порівняльний аспект вивчення морфологічного словотвору в англійській та українських мовах на прикладі префіксів та суфіксів та охарактеризовані спільні та відмінні риси морфем в англійській та українській мовах.
7
Лемішка, О. Я. "Джерела та способи утворення неологізмів у англомовному медичному дискурсі." Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 20 (2011): 244–49.
Find full text
8
Карпюк, Валентина Андріївна. "Класифікація способів словоскладання в сучасній німецькій мові." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (January 15, 2016): 75–81. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.207.
Full textAbstract:
Метою цього дослідження є спроба більш повної класифікації типів словоскладання неологізмів сучасної німецької мови. Існують різноманітні способи словотворення, які відрізняються продуктивністю і частотністю використання. Основним способом продукування новотворів з вираженою домінуючою тенденцією є словоскладання, під яким розуміють утворення цілісно оформлених складних слів на базі двох (або більше) простих. Вихідною базою при словоскладанні є або рівноправні лексичні одиниці, або словосполучення. Словоскладання є найбільш продуктивним і поширеним типом словотворення в німецькій мові. Це пояснюється тим, що слова-композити, які складаються з двох і більше компонентів, слугують зручним засобом для передачі складних понять у стислій, компактній формі, а семантичні комбінаторні можливості складових компонентів практично безмежні. Проаналізовані класифікації типів словоскладання та їх особливості дають змогу запропонувати класифікацію основних типів утворення складних слів, а саме: детермінативні композити, основними типами яких є атрибутивні композити, композити з пояснювальною функцією, зондеркомпозити, фразові композити; сурядні композити та деякі зразки зрощень.
9
Журкова, О. Л. "СЛОВОСКЛАДАННЯ ТА СЛОВОЗЛИТТЯ ЯК СПОСОБИ УТВОРЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ ПАНДЕМІЇ COVID‑19 В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 85–90. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-12.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовується доцільність вивчення неологізмів сучасної англійської мови, що репрезентують концептосферу «пандемія COVID‑19». Актуальність дослідження пояснюється підвищеною увагою до впливу коронавірусу на лінгвістичні процеси, у тому числі появу загальномовних та оказіональних інноватів, які становлять не лише науковий інтерес, а й суспільно-соціальну вагу. У розвідці здійснюється спроба аналізу способів збагачення сучасної англійської мови коронавірусними мовними одиницями на прикладах неологізмів, відібраних з англомовних сайтів та Інтернет-видань британської та американської преси. Під неологізмами розуміються нові слова, що закріплюються в мові і створені актом номінації; можуть з’являтися для позначення нових понять або для позначення по-новому вже наявних понять. Дослідження практичного матеріалу доводить, що збільшення словникового складу англійської мови відбувається переважно через зміну значення наявних понять і шляхом словотворення. Крім того, виявлено, що серед неологізмів пандемії COVID‑19 переважають такі, що утворені способами словоскладання (compounding) і словозлиття (blending), тоді як найбільш продуктивними компонентами для новоутворених слів-блендів є coronavirus/corona, COVID, quarantine, lockdown. Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення лексичних одиниць-блендів, а спосіб словозлиття/блендингу переходить з розряду другорядних у категорію основних. Пандемійні бленди (контамінанти) не тільки називають нові поняття й реалії в стислій формі, а й виконують емотивну функцію, унаслідок чого інновати часто отримують негативне конотативне значення через несхвальне емоційне ставлення до пандемії як такої. Зазначимо, що пропонована стаття не претендує на вичерпність, оскільки пандемія COVID‑19 і досі триває, що спричиняє щоденну еволюцію нових слів.
10
Kisyakova, M. A., G. P. Gavrilyuk, O. S. Voronkova, E. A. Sirokvasha, and A. I. Vinnikov. "Ліпосоми: структура, властивості, способи введення в організм із терапевтичною метою." Biosystems Diversity 18, no. 1 (July 27, 2010): 52–57. http://dx.doi.org/10.15421/011008.
Full textAbstract:
Проаналізовано дані літератури, присвячені питанням будови, властивостей та процесу утворення ліпосом. Розглянуто переваги ліпосом при застосуванні їх у медицині. Охарактеризовано способи введення ліпосом у організм. Узагальнено дані про механізми взаємодії ліпосом із клітинами, особливості ліпідного складу ліпосом і залежність від цього їх тропності до певних органів і тканин.
11
НІКОЛАЄВА, Наталя. "СПОСОБИ УТВОРЕННЯ КОМПОЗИТІВ ІЗ КОЛІРНИМ КОМПОНЕНТОМ GRÜN У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ТЕКСТІ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 316–23. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.28.
Full textAbstract:
Згідно з Вежбицькою, основні кольори мають прототипові значення. Існує концептуальна асоціація, наприклад червоний колір і вогонь, зелений і «речі, що ростуть із землі», синій і небо, жовтий і сонце. Білий та чорний кольори можна назвати різними відтінками світла. Нас цікавлять складні слова з колірним компонентом. Наша мета – вивчити ці прототипові значення серед композитів із колірним компонентом grün. У статті розглянуто деривацію колороніма grün у публіцистичному тек- сті німецької мови. Можна зазначити, що продуктивність словоскладання як спосіб формування нових номінацій зростає, і зараз це є найбільш продуктивним методом, за допомогою якого утворюються нові назви. Композити утворені щонайменше з двох основ і можуть поєднувати будь-які частини мови (імен- ник + іменник, прикметник + прикметник, дієслово + іменник тощо). У статті композити утворено за зразком «прикметник кольору + іменник», хоча є й інші («прикметник кольору + дієслово», «прикметник кольору + прикметник»). Колороніми в німецькомовній культурі мають постійний набір перено- сних значень, що описують різноманітні об’єкти. Майже всі колороніми є полісемами, тому їх значення визначають або в певних поєднаннях, або в кон- тексті. Композит набуває переносного значення завдяки кольоровому склад- нику та стійким асоціаціям із цим кольором. Усі композити утворюються шляхом метафоричного або метонімічного переосмислення, значення якого не завжди збігається з лексичними тлумаченнями. Найбільш уживаним механіз- мом переносного значення в процесі слово-і фразотворення за участю колоро- німів виявляється механізм перенесення найменування з одного предмета на інший за подібністю. Значення всіх складних слів пов’язані з людиною, з описом її зовнішніх даних або характеристикою її діяльності. Німецькі композити з кольоровим компонентом grün використовують найчастіше з позитивним значенням.
12
Корчакова, Н. В. "СТИМУЛЮВАННЯ ПРОСОЦІАЛЬНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ОСОБИСТОСТІ У ПЕРІОДИ ДИТИНСТВА ТА ПІДЛІТКОВОСТІ." Психологія: реальність і перспективи, no. 10 (November 18, 2019): 79–85. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.97.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються питання теоретичних основ розвитку та стимулювання просоціальності особистості в дитинстві та підлітковості. Презентується авторська концепція структури та етапів розвитку просооціальності як інтрапсихічного утворення, обґрунтовуються критерії його розвитку на різних етапах онтогенезу. Відповідно до концепції окреслюються основні цілі, способи та прийоми стимулювання просоціальності в ранньому, дошкільному, молодшому шкільному віці та в період підлітковості
13
Дудніков, А. А., І. А. Дудніков, В. В. Дудник, and О. А. Бурлака. "СПОСОБИ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 280–85. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.37.
Full textAbstract:
Відновлення зношених деталей сільськогосподарської ґрунтообробної техніки є технічно та еко-номічно обґрунтованим, тому що дає змогу суттєво скоротити час простою, а також підвищити якість ремонту та позитивно впливати на показники надійності цих машин. Метою цього дослі-дження є забезпечення підвищення довговічності оброблювальної поверхні деталей при вібраційній обробці. У статті показано вплив тертя на нерівномірність деформування в шарах деформованого матеріалу. Обґрунтовано доцільність проведення відновлення деталей ґрунтообробних машин більш ефективними технологіями, а саме пластичним деформуванням. Виконані дослідження процесу деформаційного зміцнення оброблювального матеріалу деталі сільськогосподарських ґрунтооброб-них машин, що працюють в умовах підвищеного абразивного зношування, на основі теорії дислокацій. Показано вплив дислокацій на утворення внутрішніх напружень та зміцнення поверхневого шару оброблюваної деталі. Встановлено, що тертя, яке відбувається під час відновлення, сприяє поверхневій деформації в шарі деформованого матеріалу деталі. Встановлено, що при здійсненні об-робкою тиском змінювання властивостей обробленого шару деталі залежить від ступеня деформа-ції. Визначено, що сила тертя, яка виникає при обробці відновлюваної деталі, залежить від її мате-ріалу. Наведена залежність з визначення сили контактного тертя між поверхнями інструменту для обробки та деталі, що обробляється. Запропоновано розрахунки з визначення дотичних напружень, що діють на контактних поверхнях тертя. Встановлена математична величина контактного тертя. Наведені значення коефіцієнта тертя при звичайному та вібраційному деформуванні відновлюваної деталі. Визначено, що найменше значення коефіцієнта тертя має місце при амплітуді коливань 0,5 мм. Також теоретичні дослідження свідчать, що при вібраційній обробці коефіцієнт тертя зни-жується у 2,5 раза. Зниження коефіцієнта тертя сприяє зміцненню поверхні деталі, що обробляється.
14
Krasnyakova, A. O. "ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ПРАКТИК В ІНТЕРНЕТ-СЕРЕДОВИЩІ." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 39(42) (July 17, 2017): 202–11. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi39(42).53.
Full textAbstract:
Комунікативні практики в інтернет-середовищі розглянуто як способи цілераціональних дій суб’єкта, спрямованих на обмін інформацією, генерування нових смислів та утворення ефективних моделей комунікативної взаємодії. Проаналізовано особливості інтернет-комунікації, що впливають на розгортання комунікативних практик, зокрема опосередкованість інтернет-комунікації електронним сигналом, обумовленість комунікативних практик структурою медіуму, віртуальність. Звернено увагу на те, що на розгортання комунікативних практик нового кіберпокоління впливають не тільки особливості інтернет-комунікації (віртуальність, інтерактивність, гіпертекстуальність, фрагментарність), а й спрямованість особистості. Інтернет-комунікацію визначено як інтегрований процес комп’ютерно опосередкованої взаємодії суб’єктів в інтернет-середовищі, інтернет-середовище – як нове “гібридне” середовище, що утворюється за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій у результаті інтеграції елементів реального і віртуального життя. Виділено критерії комунікативних практик, зокрема рівень залученості користувачів у комунікативну взаємодію (пасивний, реактивний, проактивний) та спосіб взаємодії комунікантів (конструктивний, деструктивний). Представлено структурну модель комунікативних практик в інтернет-середовищі (за означеними критеріями).
15
Xiaoxue, Gan. "Феномен фортепіанного мислення та актуальні способи його вивчення." Музичне мистецтво і культура, no. 24 (July 3, 2017): 275–86. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-275-286.
Full textAbstract:
Мета статті – виявити теоретичні засади вивчення фортепіанного мислення як форми та способу музичного мислення, тобто враховуючи загальні онтологічні та ціннісно-пізнавальні властивості музичнотворчого процесу, художньо-знакової форми музики. Методологія роботи передбачає поєднання естетико-культурологічного та семантичного музикознавчого підходів, виявляє метод жанрово-стильового аналізу у його новому типологічному значенні, скерована до цілісності предметного виявлення фортепіанного мислення. Наукова новизна дослідження полягає у розробці стильової концепції фортепіанного мислення, що базується на визначенні контекстуальних та інтекстуальних – інтенціональних ознаках й властивостях музичного стилю, дозволяє поглиблювати феноменологічний підхід до форми та змісту фортепіанної творчості, визначати їх відповідність до образних та смислових параметрів композиторської та виконавської поетики як єдності методичних та знакоутворюючих виразових засобів. Висновки. Специфіка музичного мислення зумовлює провідне значення історико-типологічного та структурно-семіотичного підходів, а вони наголошують домінування стильового начала у музичному змістоутворенні, також дозволяють визначати своєрідність образної форми музичної, зокрема фортепіанної, творчості. «Зовнішня», тобто контекстуальна, обумовленість музичного стилю з боку художньої культури, естетичних домінант епохи відкриває його ціннісні пріоритети, що існують як сталі образні утворення у межах певних жанрових структур, причому останні визначаються насамперед з їх виконавської сторони. Тому виокремлюється аспект фортепіанно-виконавського мислення як жанрово-стилього феномена, що потребує особливих способів виявлення та вивчення.Ключові слова: музичне мислення, фортепіанне мислення, стиль, жанрова структура, образна форма, контекстуальні та інтекстуальні властивості музичного стилю.
16
Kotukh, Ye. "ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ КІБЕРБЕЗПЕКИ." Theory and Practice of Public Administration, no. 4 (67) (November 26, 2019): 40–47. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.05.
Full textAbstract:
Розглянуто організаційний механізм та способи боротьби з кіберзагрозами. Проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо залучення суб’єктів публічно-управлінських відносин до кібербезпеки через різні закони та регламенти дій. Визначено переваги та недоліки електронного уряду та його потенціал у протидії кіберзлочинам. Доведено, що більш ефективною відповіддю національної та регіональної політики на виклики кібербезпеки має стати утворення публічно-приватних партнерств. Саме в такому форматі лідери публічного та приватного секторів, а також громадянське суспільство можуть вживати заходів для посилення співпраці в кіберпросторі задля забезпечення відповідного складника національної безпеки України.
17
T.V., Kremenieva. "AFFIXAL DERIVATION IN THE TERM FORMATION OF THE GERMAN PROFESSIONAL LANGUAGE OF AN EDUCATOR." South archive (philological sciences), no. 82 (September 4, 2020): 60–66. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-82-9.
Full text
18
Хавкіна, О. М., and К. О. Чуприна. "НЕОЛОГІЗМИ В АНГЛОМОВНИХ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТАХ Б’ЮТІ-ІНДУСТРІЇ." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 262–67. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-37.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються основні закономірності утворення та функціонування неологізмів у сучасних англомовних текстах б’юті-індустрії. Авторами порушується питання розмежування понять «неологізм» та «інновація» з огляду на різні погляди вітчизняних та закордонних лінгвістів на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки. Також було розглянуто важливість уживання неологічної лексики в рекламних текстах як одного з потужних інструментів розкрутки та просунення товарів та послуг на ринку сфери краси. Серед проаналізованих інновацій найчисленнішими є іменники, рідшими є прикметники, ще рідшими – дієслова. Така непропорційність частиномовної приналежності досліджених лексем може бути пов’язана з необхідністю називати нові процедури і продукти, що активно з’являються в б’юті-сфері. У статті розглядаються основні структурно-граматичні та лексико-семантичні особливості неологізмів, використовуваних рекламодавцями для ефективного привернення уваги потенційних покупців до відповідного продукту, засобу чи процедури. За способом утворення всі проаналізовані інновації можуть бути розподілені на лексичні, семантичні, авторські (індивідуально-стилістичні) і абревіатури. Також у статті аналізуються основні морфологічні способи словотворення неологізмів, що функціонують у текстах б’юті-індустрії: словоскладання, афіксація і телескопія. Корпус дослідження головним чином репрезентований прикметниково-іменними сполуками, що розподіляються на декілька підтипів. Іменні сполуки утворюються за словотворчими моделями N + N, V + N, Adj + N. Прикметникові сполуки будуються за моделями V + Adj, Adj + Adj. Щодо семантики проаналізованих інновацій, то їх було розподілено між чотирма семантичними групами: косметичні засоби, напрями естетичної медицини і косметології, косметичні й оздоровчі методики і процедури, лексеми для опису декоративної косметики та косметичних засобів. Велику увагу приділено питанню розширення лексичного складу б’юті- індустрії завдяки процесам запозичення іншомовних словесних знаків і використання актуальних словотворчих можливостей.
19
Кременєва, Т. В. "ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ СКОРОЧЕНЬ У НІМЕЦЬКІЙ ФАХОВІЙ МОВІ ВИКЛАДАЧА." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 104–10. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-14.
Full textAbstract:
У статті було проведене дослідження абревіації фахової німецької мови педагога як основного засобу мовної економії. У зв’язку із цим було проаналізовано поняття «абревіація» на основі численних праць українських та закордонних учених із цього питання. Абревіацію можна розуміти як скорочення з метою мовної економії під час спілкування спеціалістами однієї галуззі діяльності з ознаками вторинності, продуктивності, економії та самостійності. Було розглянуто основні способи систематизації скорочень з подальшим виокремленням їхньої єдиної структурної класифікації. До основних видів абревіатур належать ініціальні скорочення, комбіновані скорочення й усічені абревіатури. Ініціальні скорочення поділяються на акроніми, літерно-цифрові, літерні зі сполучником та парні літерні скорочення. До комбінованих належать літерно-словесні, усічені словесні та літерно-словесні скорочення із цифрами. Найбільшу кількість видів становлять усічені абревіатури, які можуть бути усіченими літерними, усіченням одного слова, усіченням та поєднанням частин декількох слів, усіченням та поєднанням першої та останньої літер слова, усіченням та поєднанням складів слова, усіченням та поєднанням літер, складів та частин слова, усіченням слова із цифрами, усіченням слова з літерами та цифрами та телескопізмами (поєднання початкової та кінцевої частин слів). Відповідно до наведеної класифікації було проаналізовано основні види та кількість термінів- абревіатур фахової німецької мови викладача з наведенням прикладів із фахових журналів педагога німецької мови. Надалі було виокремлено 123 абревіатурні одиниці із загальної кількості 3 000 термінів професійної мови викладача, що становить 4,1% від їх загальної кількості. На основі проведеного дослідження було встановлено, що найбільшу кількість становлять акроніми та літерно-словесні скорочення. Помітна тенденція до збільшення кількості літерно-словесних скорочень, утворених у німецькій фаховій мові педагога на основі акронімів. Попри непродуктивність абревіатурних термінів, цей факт вказує на збільшення їхнього обсягу в німецькій фаховій мові викладача, що робить актуальним їх подальше дослідження.
20
Іллюк, Олександр. "ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТРАВМАТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ПОСТТРАВМАТИЧНІ СТРЕСОВІ РОЗЛАДИ ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 62 (February 2020): 144–61. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.08.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження. Невтішна статистика щодо суїцидальної поведінки та скоєних злочинів учасниками операції об’єднаних сил (антитерористичної операції) на сході України актуалізують проблему наукових досліджень трансформації посттравматичних стресових розладів (ПТСР). Результати. Розглянуто методологічні основи співвідношення психіки і мозку та опису психофізіологічних процесів щодо формування (послаблення, усунення) посттравматичних стресових розладів (ПТСР); наведено класифікацію психологічного захисту оптимізації, автоматизмів психологічного захисту і травматичної інформації; визначено можливі способи зберігання інформації про травматичні події в пам’яті; з’ясовано спосіб внутрішнього (фізіологічного) вираження психологічної травми у формі алгоритму травматичної конверсії та його роль у трансформації негативної інформації у ПТСР; розкрито залежність ефективності психологічного захисту оптимізації від способів зберігання травматичної інформації у пам’яті; визначено співвідношення автоматизмів оптимізації і адаптації. Методологічною основою опису психофізіологічних факторів трансформації травматичної інформації в ПТСР є філософські положення про психіку людини, досягнення системного підходу в психології і фізіології, сучасні емпіричні теорії свідомості та інше. Результати. Психотравмуюча подія може спричинити психічну травму. Внутрішнім (фізіологічним) проявом (вираженням) психічної травми є формування в керуючій (регулюючій) системі внутрішніх фізіологічних процесів програми запуску і відтворення алгоритму психофізіологічних процесів формування невротичних розладів. Зазначене психофізіологічне утворення пропонується позначати категорією «алгоритм травматичної конверсії». Алгоритм травматичної конверсії формується мимовільно під впливом цілісного відображення небезпечної події. Алгоритм травматичної конверсії – це мимовільно сформована і зафіксована в регулюючій системі фізіології організму програма запуску і відтворення послідовних нейропсихофізіологічних процесів щодо трансформації негативної інформації в неприємні переживання та посттравматичні стресові розлади. Висновки. Основним напрямком (способом) пониження (усунення) негативних переживань і ПТСР є оптимізація травматичної інформації, або її сприйняття, наближено до інтересів особистості, через застосування психологічного захисту оптимізації. В основі несвідомого психологічного захисту оптимізації є автоматизми та архетипи оптимізації. Основним способом формування автоматизмів оптимізації є адаптація. Наведено класифікацію інформації, що знаходиться у несвідомій сфері психіки, та здатність окремих видів цієї інформації до оптимізації. Можливість послаблення (усунення) ПТСР залежить від способів зберігання травматичної інформації в пам’яті. При зберіганні негативної інформації лише в автобіографічній пам’яті у формі травматичних латентних мегабітів та кризисних фантомів – можливе повне усунення ПТСР. При одночасному знаходженні травматичної інформації в автобіографічній пам’яті і в травматичній (імпліцитній) пам’яті у формі наскрізних фантомів – можливе лише послаблення ПТСР. При зберіганні травматичної інформації лише в травматичній (імпліцитній) пам’яті у формі наскрізних фантомів – послаблення (усунення) ПТСР неможливе. Тому, що наскрізні фантоми не оптимізуються, і тому, що спрацьовує алгоритм травматичної конверсії.
21
Кухарець, С. М., О. М. Cукманюк, Я. Д. Ярош, and М. М. Кухарець. "ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ТА ШЛЯХІВ ВИРОБНИЦТВА ВОДНЮ ІЗ АГРАРНОЇ БІОМАСИ." Vidnovluvana energetika, no. 4(63) (December 28, 2020): 89–99. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).89-99.
Full textAbstract:
Метою статті є оцінка потенціалу виробництва водню із аграрної біомаси та визначення напрямків технічного забезпечення реалізації цього потенціалу. В статті наведено перспективну модель виробництва та використання біопалива аграрного походження. Згідно до цієї моделі доречно виробляти дизельне біопаливо, біоетанол (в кількості необхідній для забезпечення роботи мобільної техніки), біогаз, біоводень, генераторний газ, тверде біопаливо (рулони, паливні гранули, брикети із соломи).
Встановлено, що виробництво водню в аграрному виробництві можливе із використанням, як способу термохімічного перетворення біомаси, так і способу ферментації біомаси. При використанні термохімічного способу частка рослинної біомаси використовується для виробництва паливних гранул. Із гранул виробляється генераторний газ. Генераторний газ використовується для виробництва біоводню. Крім того частка біомаси рослинного походження, а також побічна продукція тваринництва може бути перероблена в біогаз за допомогою темнової ферментації. Для виробництва біоводню термохімічним способом пропонується використання удосконалених газогенераторів, конструкція яких перешкоджає утворенню твердих відкладень на робочих поверхнях в камері утворення газу. Для виробництва біоводню способом ферментації пропонується використання обертових біореакторів.
Встановлено, що теоретичний потенціал виробництва водню із аграрної біомаси рослинного походження за допомогою термохімічного перетворення становить біля 4,8 млрд.м3 водню за рік. Теоретичний потенціал отримання водню за способом ферментації становить близько 1,4 млрд.м3 за рік.
Для практичної реалізації теоретичного потенціалу водню необхідні подальші теоретичні та експериментальні дослідження обох способів отримання водню в умовах аграрного виробництва. Бібл. 31, рис. 9.
22
Ільченко, Тамара. "ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ІНШОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ТА СПОСОБИ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ." Молодий вчений, no. 12 (100) (December 30, 2021): 58–61. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-12.
Full textAbstract:
Ця стаття присвячена дослідженню іншомовних запозичень у сучасній англійській мові та способам їх передачі у період сьогодення. В цій роботі проведено загальний огляд іншомовних запозичень, визначені фактори, які впливають на їх утворення, наведені дані с дослідження сфери використання іншомовних запозичень, з метою ознайомлення з ними. Отже протягом останніх десятирічь, підходи до аналізу перекладу змінюються раз-у-раз та виринає безліч сучасних понять у сфері перекладу, що потребує від знавців мови, перекладачів, лінгвістів та науковців усвідомленості з новими спрямуваннями у галуззі перекладу. У період сьогодення ця проблема стає надзвичайно актуальною посеред лінгвістів та перекладачів, через те, що вимогам модернізованого світу повинні підходити фахівці та спеціалісти, які є обізнаними саме у трьох мовах, а точніше: у мові вхідній (мова оригіналу), в нашій роботі це іноземна мова, в особливості китайська; цільовій мові, у нас це – англійська мова, і українській мові, яка потребує адаптації і порівняння мовних одиниць вищезгаданих мов. У процесі дослідження перекладу, слід звернути увагу на особливості китайськомовної термінології, тому що цей різновид перекладу – специфічний, що потребує повної відповідальності. Переклад іншомовних запозичень певної сфери має здійснювати лише досвідчений у цій сфері спеціаліст, який володіє її особливостями та досконало орієнтується у сучасних віяннях перекладацького поприща.
23
Жулінська, Майя. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ “HOUSING” АНГЛІЙСЬКИМИ НЕОЛОГІЗМАМИ." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-13.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу неологізмів концепту “HOUSING”, сформованих внаслідок змін у суспільному житті, і причин їх виникнення в наші дні. Об’єктом вивчення даного дослідження стали лексичні інновації, що з’явилися в англійській мові протягом останнього року. Подано короткий огляд теоретичних підходів до проблеми вивчення неологізмів. Описано роль неологічних процесів у сучасній англійській мові. Окреслено причини, які зумовлюють потребу в необхідності дослідження нової лексики з позицій когнітивної лінгвістики. Визначено поняття концепту як базового в когнітивній лінгвістиці. Звернуто увагу на розуміння концепту в сучасній науці. У статті наголошено на універсальності концепту “HOUSING”, наведено варіанти перекладу лексеми “housing” на українську мову згідно з аналізом відомих словників. В результаті розподілу лексичних інновацій відповідно до змістових ознак цього концепту виокремлено п’ять основних і додаткових концептуальних характеристик: будівля для проживання чи інших цілей; параметри і розмір; прибудинкова територія; будівельний матеріал та житлові відносини. Подано приклади найцікавіших нових слів та їх першоджерела; тлумачення досліджуваних неологізмів, оскільки вони ще не мають перекладу на українську мову; приклади їх уживання в сучасних англомовних виданнях. Проаналізовано зміни конструкторської і дизайнерської думки, які трансформуються в нові стилі в архітектурі, вплив прагнень сучасної людини на облаштування власної оселі і відповідно зміни в лексичному складі мови у зв’язку з необхідністю нової номінації. Проведено статистичний аналіз неологізмів за способом утворення, в ході якого словоскладання і телескопія виділені як найбільш продуктивні способи утворення неологізмів концепту “HOUSING”. Встановлено основні причини появи нових слів: нові об’єкти номінації, економія мовних засобів, гра слів. У роботі обґрунтовано необхідність опису когнітивних основ породження нових слів, фіксації уваги на цілі їх використання в мові і, найголовніше, необхідність дослідження закономірних взаємозв’язків між змінами, що відбуваються в житті суспільства і постійним оновленням лексичної системи.
24
Харчук, Л. В. "Особливості неморфологічного способу термінотворення (на матеріалі української електроенергетичної термінології)." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 254–60. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-27.
Full textAbstract:
Визначальною особливістю теперішнього суспільства є його технократизація, яка передбачає міграційні процеси між загальновживаною лексикою та фаховими термінологіями. Важливою специфічною ознакою терміна як структурно-смислової єдности є збереження його цілісности. Для створення нового слова можуть бути використані різні мовні засоби, а вибір оптимально- го способу номінації – складний процес, що визначається об’єктивними і суб’єктивними момен- тами, зовнішніми й внутрішніми факторами. Одним з основних засобів термінотворення є вико- ристання власномовних ресурсів, що передбачає застосування неморфологічного способу сло- вотвору, який ґрунтується на тому, що звукова оболонка твірного слова залишається незмінною, але набуває нового значення. У статті проаналізовано специфіку використання вищезазначено- го способу в термінотворенні на матеріалі сучасної української електроенергетичної термінології (далі УЕЕТ). З’ясовано особливості термінів, утворених лексико-семантичним і морфолого-син- таксичним способами словотворення. Виявлено основні тематичні групи електроенергетичних термінів, що утворилися внаслідок вторинної номінації – через переосмислення лексичного зна- чення загальновживаних слів. Констатовано, що тематичні групи термінів УЕЕТ, утворених лек- сико-семантичним способом, різняться за своєю чисельністю, а морфолого-синтаксичний спосіб використано для невеликої кількости електроенергетичних термінів.
25
ЛИТВИНКО, Оксана. "ПРОБЛЕМА АБРЕВІАЦІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ СУБМОВІ НАСОСОБУДУВАННЯ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 105–10. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.14.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі скорочення слів у сучасній англійській субмові насособудування, що в терміносистемах різних галузей є очевидною. Вона актуальна й для субмови насособудування. Ця галузь зазнає сьогодні бурхливого розвитку й потребує, відповідно, уніфікації й кодифікації власної термінології. Продуктивним способом творення термінів насособудування є абревіація. Тож постала необхідність виявити особливості цього явища, прояснити причини з’яви скорочених термінів. Мета статті – вивчення специфіки процесу скорочення слів у словотвірній системі англійської мови й ідентифікація основних моделей скорочених термінів насособудування. Застосована в дослідженні методика має комплексний характер. Тут використано описовий метод, який уможливив опис словотвірної структури лексичних одиниць термінологічної підсистеми насособудування; структурний – використаний для ідентифіації словотвірних моделей, за якими утворено терміни насособудування; метод компонентного аналізу – для опису значень терміноодиниць цієї підсистеми; метод кількісного підрахунку – для виявлення тенденцій уживання терміноодиниць. Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше здійснено аналіз сучасної англійської термінологічної лексики насособудування; ідентифіковано способи творення скорочених термінів, виявлено словотвірні моделі. Висновки. Аналіз способів термінотворення субмови насособудування свідчить про те, що в ній лексичні одиниці, утворені шляхом скорочення, становлять 12%. Цей спосіб посідає четверте місце серед продуктивних способів словотвору розглядуваної субмови (після афіксації, словоскладання й конверсії). Серед способів абревіації галузі насособудування виокремлюємо ініціальну абревіацію, абревіацію, подану у вигляді комбінації ініціальних літер з повним словом, абревіацію у вигляді урізання, внутрішньослівну абревіацію однослівних термінів, абревіацію на основі елімінування, тобто випадіння певних компонентів, абревіацію, що реалізується у вигляді акронімів, абревіацію на основі телескопії.
26
Василенко, Д. В. "Шляхи і способи утворення неологізмів військової сфери в 40-90-х роках ХХ століття (на матеріалі словників англійської мови)." Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, no. 1 (2006): 33–38.
Find full text
27
ЛОБОДАНОВ, М. М., П. І. ВЕГЕРА, and З. Я. БЛІХАРСЬКИЙ. "ВИЗНАЧЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ БАЛОК З ПОШКОДЖЕНЯМ ЗА ДІЇ НАВАНТАЖЕННЯ." Наука та будівництво 26, no. 4 (February 12, 2021): 26–32. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v26i4.3.
Full textAbstract:
В статті наведено результати експериментальних та теоретичних досліджень залізобетонних балок з пошкодженням бетону в стиснутій зоні за дії навантаження. Для порівняння впливу пошкодження, було виконано дослідження залізобетонних балок без пошкодження, з пошкодженням без дії навантаження і з пошкодженням за дії навантаження. В останньому випадку зменшення стиснутої зони здійснювалось при рівні 0.3 від руйнівного навантаження контрольного зразка. Таким чином, пошкодження здійснювалось в першій стадії напруженодеформованого дослідного зразка - до появи тріщин. Для моделювання було взято розрахункову програму FEMAP, з використанням розрахункового апарату NX Nastran. Пошкодження здійснене по середині стиснутої зони розмірами 30х20мм. Для теоретичного моделювання використовувався програмний розрахунковий комплекс FEMAP з використанням обчислювального апарату NX Nastran. Також, було проведено порівняння розподілу внутрішніх напружень експериментального і теоретичного зразків при пошкодженні бетону. Дослідження показало збільшення несучої здатності при пошкодженні елемента при навантаженні 0,3 від очікуваної величини руйнівного навантаження контрольного зразка, в порівнянні при пошкодженні до дії навантаження. Втрата несучої здатності при пошкодженні під дією навантаження в порівнянні зі зразком без пошкоджень становить 18,9%. Пошкодження впливає і на тріщиностійкість елемента, та утворення не типових тріщин. Утворення не типових тріщин відбувається зарахунок зміни напрямку головних напружень із виконанням пошкодження. Цей досвід показав, що допустиме відхилення не було перевищено за рахунок значного зменшення точності розрахунку. Однак, при необхідності можна зменшити відсоток відхилення показань через складність розрахунку. Існують різні способи зменшити відхилення, підвищити відповідності фізико-механічних характеристик матеріалів (наприклад, використовувати нелінійні діаграми замість білінійних), збільшення кількість кінцевих елементів та інші. А також їх комбінації.
28
Яремчук, В’ячеслав. "ВПЛИВ СВІТОГЛЯДНО-ЦІННІСНИХ АРХЕТИПІВ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)." Public management 18, no. 3 (May 29, 2019): 510–21. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-510-521.
Full textAbstract:
Розглядаються аспекти впливу світоглядно-ціннісних архети- пів (певних образів, що символізували моделі поведінки, способи буття на індивідуальному та колективному рівнях), типових для населення Львівської області на процеси формування, функціонування і подальшу трансформацію регіонального політичного режиму в роки державної незалежності України. Обґрунтовано позицію щодо сукупності соціально-економічних ресурсів Львівщини (серед них — відсутність умов для створення монополій на регіо- нальному рівні) у поєднанні з ментальними традиціями суспільства, політич- ною культурою, прикордонним розташуванням, яке посилювало впливи єв- ропейського цивілізаційного простору, створювали підстави для формування в області конкурентоспроможного, плюралістичного, регіонального, політичного режиму із залученням широкого кола (через демократичні процедури рекрутування політичної еліти та її ротації) суб’єктів політичних відносин.
Високий рівень консенсусу загальних соціально-культурних і політичних цінностей суспільства, пов’язаний з його гомогенним складом, здатністю до мобілізації, створювали умови для існування політичного режиму достатньо “автономного” щодо зовнішніх впливів. Цьому сприяла наявність консолідо- ваної політичної еліти Львівщини, яка, прагнучи бути виразником суспіль- ства, спрямовувала свою активність не лише на виконання директив “Цен- тру”, а й на утворення політичних і соціально-економічних умов, необхідних для реалізації інтересів свого регіону. Як виявилося, головним критерієм ле- гітимації регіональних політичних акторів була їхня солідарність з головни- ми національно-етнічними архетипами регіону. Будь-яка спроба протистав- лення з регіоном мала незворотний наслідок для політиків — вилучення з регіональних суспільно-політичних відносин, що відбувалося шляхом легі- тимних процедур або силовим способом.
29
Палій, А. П. "Встановлення чинників , які впливають на процес промивання молокопроводу." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1-2 (June 26, 2015): 80–83. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.1-2.15.
Full textAbstract:
Забезпечення високоякісного промивання доїльно-молочного обладнання поряд із застосуванням висо-коефективних технологій та технічних засобів є ви-рішальним чинником в отриманні молока найвищої якості. Встановлено, що існує три основні способи формування пробок миючого розчину в молокопрово-ді, механізми утворення яких залежать від конструк-ції автомата промивки й вибраної програми здійс-нення зазначеної технологічної операції. Отримані результати є передумовою вдосконалення системи контролю параметрів процесу доїння великої рогатої худоби та промивки доїльно-молочного обладнання.
High-quality washing milking equipment along with the use of highly efficient technologies and equipment is a critical factor in obtaining of high quality milk. It has been established that there are three basic methods of forming plugs in a milk cleaning solution, formation mechanisms which depend on the design of the washing machine and the program for the implementation of selected processing operation. The results are a prerequisite of improving the system of control the parameters of milking cattle and washing milking equipment.
30
Melnychuk, I. M., and S. O. Yastremska. "ПЕРЕВАГИ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ МЕДСЕСТРИНСТВА В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Медична освіта, no. 1 (May 3, 2019): 96–101. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10091.
Full textAbstract:
Мета роботи – виявлення переваг, що сприяють формуванню самоосвітньої компетенції у майбутніх магістрів медсестринства засобами дистанційного навчання.
Основна частина. Аналіз наукових інтерпретацій поняття “самоосвіта” дозволив нам визначити самоосвітню компетентність як інтегровану характеристику особистості, що поєднує знання, вміння, способи і досвід самоосвіти і виявляється в потребі, здатності й готовності до реалізації такого виду діяльності, спрямованої на досягнення особистісної, професійної, соціальної самореалізації особистості. У статті відображено основні теоретичні підходи до визначення поняття “самоосвітня компетентність майбутніх магістрів медсестринства”, представлено результати діагностики цього особистісно-професійного утворення. В результаті наукової розвідки ми виокремили чотири компоненти в структурі самоосвітньої компетентності студентів медичних закладів вищої освіти.
Наголошено на необхідності нових підходів до організації навчального процесу в магістратурі медсестринського спрямування, і, передусім, це стосується організації самоосвітньої діяльності майбутніх магістрів медсестринства засобами дистанційного навчання.
Висновок. Доведено, що потенціал електронного інформаційно-освітнього середовища створює необхідні умови для проектування студентами індивідуальної траєкторії самоосвіти, створення електронного кейса багажу знань, підвищує рівень емоційного сприйняття інформації, здійснює самоконтроль результатів навчальної діяльності, активізує самостійну пізнавальну ініціативність, мотивує студентів до самонавчання.
31
Левченко, Віта, and Роксолана-Юстина Перхач. "МЕДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ." Молодий вчений, no. 9 (97) (September 30, 2021): 115–18. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-24.
Full textAbstract:
Невід’ємною частиною нашого життя являється медицина. Лікарські засоби є іноді життєво важливою складовою нашого існування. На початку 1900 -х років тривалість життя становила лише п’ятдесят один рік; до 1960 року він різко збільшився до 75 років. Наразі середня тривалість життя становить 84 роки. Багато вчених вважають, що з огляду на передові технології, ліки та медичну допомогу, до 2050 р. тривалість життя може становити понад 100 років. Кількість людей похилого віку, які все ще живі і та здорові, зросла вражаючою кількістю, і вчені вважають, що вона продовжуватиме зростати. Медицина, лікарі та технології – дуже важлива причина того, чому люди живуть таким довгим, здоровим життям. Саме зважаючи на цей факт, аналіз лікарських засобів, їх групування та деталізація є необхідною. У даному дослідженні ми розглянули та висвітлили поняття «медичний термін» та провели повний аналіз поняття «медична термінологія». Дана стаття присвячена дослідженню, розгляду та аналізу медичної термінології, її закономірностей, історію розвитку а також ознаки медичного терміну. Для повноцінності та актуальності даного дослідження було проаналізовано інструкції медичних препаратів, їх назви, а також їх походження. Найголовнішим методом нашого дослідження став метод порівняння, оскільки порівнювалася досить велика кількість інструкцій медичних препаратів та згідно з результатами даного порівняння робилися висновки щодо медичної термінології як об’єкта лінгвістичного дослідження. Наступним важливим методом став саме метод групування, оскільки усі препарати та їх назви групувалися на різні категорії для детального та ретельнішого їх аналізу. Так, наприклад, ми групували терміни, які формувалися за допомогою префіксального та суфіксального способу формування. Медична лексика є укладеною на основі латині, і містить величезну кількість латинських запозичень. Словотворення та особливо медична термінологія латинського походження мають вирішальне значення для студентів-медиків. Коли ви працюєте у сфері охорони здоров’я, важливо знати мову медицини. Це важливо, щоб стати невід'ємною частиною команди, і необхідно виконувати свою посадову відповідальність. Вміння розмовляти та розуміти цю мову дозволяє швидко та ефективно виконувати свою роботу. Встановлено різні способи утворення медичних термінів, а також їх закономірності. Наприклад, префіксальний спосіб, суфіксальний, суфіксально-префіксальний, тощо.
32
Булик-Верхола, С. З. "НАЦІОНАЛЬНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ МУЗИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 22, 2021): 54–59. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-8.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу власне мовних ресурсів для поповнення музичної термінології української мови, які сприяють збереженню автентичности національної наукової мови. Питомими засобами творення музичних термінів є використання наявних в українській мові моделей: вторинної номінації, морфологічного, морфолого-синтаксичного й аналітичного способів. Вторинна номінація має в основі один із лексико-семантичних засобів – метафору (вождь, ключ) або метонімію (веснянка, гучність), унаслідок відбувається звуження та розширення семантики, зміна обсягу поняття, перенесення назв за різноманітними асоціаціями. Одним із найзначніших джерел збагачення української музичної термінології є морфологічний спосіб творення: найширше представлене суфіксальне творення (оркестрування, співак), незначну кількість термінів утворено префіксальним (відголос), префіксально-суфіксальним (приструнник), безафіксним (заспів) способами, композицією (одноголосся), юкстапозицією (комедія-балет), абревіацією (ДТК), адже в морфологічній структурі термінів, утворених шляхом афіксації, слово- й основоскладання, закладені основи структурної систематизації термінів. Морфолого-синтаксичний спосіб творення широко використовували в церковно-музичній термінології ХV–ХVІІ ст. (владна, херувимська), а в сучасній музичній терміносистемі непродуктивний (колискова). Засвідчено процес субстантивації прикметників (трисвяте, півчий) в українській мові та запозичення субстантивованих прислівників: анданте, алегро, лярґо (назви темпів і творів). Аналітична деривація є одним із найпродуктивніших шляхів поповнення музичної терміносистеми (висхідний увідний тон, розмір такту). Складені терміни передають належність до класифікаційного ряду, що ґрунтується на гіперо-гіпонімічному зіставленні понять, а це сприяє широкому використанню цього способу творення в музичній термінології. Негативним явищем у сучасній українській музичній термінології є значний спад активності дериваційних процесів, що призводить до дисбалансу між термінотворенням і входженням запозичень. Позитивним процесом уважаємо міграцію діалектної лексики до периферії музичної терміносистеми, що сприяє самоутвердженню української культури та збереженню її національного колориту.
33
Zhulinska, Maiia. "НЕОЛОГІЗМИ ПЕРІОДУ ПАНДЕМІЇ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (9) (February 9, 2021): 63–72. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-63-72.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу неологізмів, які виникли під час пандемії коронавірусу COVID-19 та вербалізують події та реалії життя у світі. Об’єктом вивчення даного дослідження стали лексичні інновації, що з’явилися в англійській мові протягом 2020-2021 рр.
Подано короткий огляд теоретичних підходів до проблеми вивчення неологізмів. Наголошено на проблемі тривалості неологізмів певного історичного періоду в мові, їх фіксації в словниках. Проаналізовано зміни у житті суспільства під час пандемії, поведінку і прагнення людини в умовах ізоляції, і, відповідно зміни в лексичному складі мови у зв’язку з необхідністю нової номінації. У дослідженні запропоновано назву “коронанеологізми” для позначення лексичних інновацій, які утворилися внаслідок епідемії коронавірусу.
В результаті розподілу вибраних лексичних інновацій виокремлено шість тематичних груп, розділених на підгрупи: інформація, ізоляція, людина, економіка, хвороба і симптоми, вакцинація. Тематична група неологізмів, що описує ізоляцію в умовах пандемії, охоплює декілька підгруп, які характеризують: суворий карантин і його послаблення, соціальне дистанціювання, проведення часу на карантині та наслідки ізоляції. Тематичну групу, що охоплює неологізми, які утворилися для позначення поведінки людини під час пандемії, розподілено на лексичні інновації, які характеризують суперечливе ставлення до обмежень, стан людини в нових умовах, вікові категорії даного періоду. Подано приклади найцікавіших нових слів та їх тлумачення.
У статті визначено моделі утворення лексичних інновацій сучасної англійської мови, що виникли під час пандемії COVID-19, проаналізовано їхню структуру, семантику та походження. Виділено такі найпродуктивніші способи утворення вибраних неологізмів, як словоскладання і телескопія. Визначено головні функції нових слів. Встановлено основні причини появи нових лексем: необхідність номінації, гра слів, мовна економія.
У роботі обґрунтовано необхідність і перспективи подальшого вивчення нової лексики, пов’язаною з глобальними катастрофами у світі та різкими змінами у житті суспільства.
34
Medviedieva, Y. Y. "Секуляризація та зміна функцій релігії в сучасному суспільстві." Grani 19, no. 1 (December 28, 2015): 105–10. http://dx.doi.org/10.15421/1716019.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі визначення засад соціологічної рефлексії секуляризації як передумови формування буржуазного соціуму. Авторкою зроблено висновок про те, що традиційні способи бачення світу за умов секуляризації були замінені профанним і науковим світоглядом. З цієї причини можна стверджувати, що духовність і божественність більше не сприймаються як постійно присутні в навколишньому середовищі, а їх атрибути зміщуються на соціальні утворення, що призводить до заміни інтерперсональних відносин людини із Вищою силою громадоопосередковуючими. За умов секуляризованої соціальності люди, вважаючи себе релігійними, оцінюють релігійний вплив на їхнє життя як менш важливий в порівнянні з минулими епохами. Отже, соціальне життя все більше й більше зазнає зниження впливу релігії та церкви, оскільки світські переконання і світськість постійно посилюються у світогляді західних cуспільств. З іншого боку, процес секуляризації характеризує вихід інституційних церков за межі тих сфер, які були контрольовані ними або перебували під їх впливом. Це вперше виявилося в відокремленні церкви від держави, і в експропріації церковних цінностей і територій в ХVІІІ столітті. У результаті церкви і релігійні інститути втратили своє багатство, престиж і вплив у суспільстві. Зменшення їх політичного і соціального впливу, навіть у нашому нинішньому столітті, є цілком очевидними.
35
Вальчук, Галина. "ПРАГМАТИЧНА ФУНКЦІЙНІСТЬ НЕОЛОГІЗМІВ У АНГЛОМОВНИХ МЕДІЙНИХ ТЕКСТАХ." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 23–28. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-4.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним проблемам функціонування та перекладу неологізмів у медійних текстах сучасної англомовної преси. В ході дослідження дано визначення поняття «медіатекст». Охарактеризовані стилістичні особливості англомовних медійних текстів. Відзначено, що мова англомовних медійних текстів має певні особливості та спрямування на окремі категорії читачів. В ході аналізу англомовних медіа доведено пряму залежність між ступенем складності підібраних мовних засобів та соціокультурними специфічними рисами цільової аудиторії. Підкреслено, що переважну частину специфічної лексики в англомовних медіа складає суспільно-політична лексика. Перед політичними текстами стоїть завдання водночас і чітко передавати події світу політики, і не надто ускладнювати та перевантажувати повідомлення різноманітними термінами, які б заважали його розумінню. Відтак журналісти часто вдаються до вживання неологізмів. Розглянуто поняття неологізмів та їх типологію. Відзначено, що існують різні параметри визначення терміна “неологія”: процес створення нових лексичних одиниць будується відповідно до звичайних механізмів творчого процесу в розвитку мови; теоретичне і прикладне дослідження створення лексичних одиниць, способи утворення слів, критерії визнання, прийняття і поширення неологізмів, соціокультурні аспекти неології; систематично організована діяльність інститутів для обліку, створення, запису, поширення і впровадження неологізмів у чіткі рамки мовної політики; встановлення нових терміносистем і недавно створених галузей, що мають прогалини в термінології і вимагають її впровадження; лексикографічна система відносин зі словниками виходить з двох аспектів: використання словника як фільтруючого засобу з визнання неологізмів і аналіз їх обробки всередині словників. Розглянуто функційність неологізмів у медіатексті. Результати аналізу дають змогу зробити висновки, що неологізми досить поширені в газетних текстах, і це знаходить своє відображення в статтях різної тематики (економічної, ділової, розважальної, молодіжних газетах та ін.), створюючи в кожній із них свій стилістичний ефект. Відзначено, що передача неологізмів українською мовою здійснюється із залученням таких способів перекладу, як уподібнення, описовий переклад, калькування, транскрибування, транслітерація.
36
Бочелюк, Віталій, and Анна Застело. "Соціально-психологічні особливості розвитку стресостійкості особистості." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(54) (2021): 37–50. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-37-50.
Full textAbstract:
У статті подано результати аналізу основних теоретичних підходів психології до дослідження проблеми стресостійкості особистості. Наведено основні поняття стресу та стресостійкості. Стаття присвячена розгляду причин утворення стресу на основі психологічних теорій стресу і конфлікту (як фактора стресоутворення) і адаптації до стресових ситуацій. Також в статті виявлені психологічні фактори і проаналізовані соціальні чинники, що впливають на формування стресостійкості.Виділені і охарактеризовані різні основні підходи до вивчення стресу і стресостійкості. Психологічні чинники стресостійкості розглядаються в ході кожного підходу, наголошуючи на необхідності розвитку особистості для стійкості до стресу. Аналіз фундаментальних досліджень стресостійкості показує, що більшість дослідників розуміють це як властивість психіки, що формується в онтогенезі і відображає здатність людини успішно здійснювати необхідну діяльність в стресових умовах. До вивчення стресостійкості, як цілісної системи, пропонується комплексний підхід до дослідження природи і чинників стресостійкості, що враховує всі взаємодоповнюючі підходи і описує один або кілька компонентів комплексного формування стресостійкості особистості. За результатами теоретичного аналізу літератури виявлена часткова залежність стійкості до стресу від типу нервової системи, особливостей темпераменту та інших нейрофізіологічних показників; показані два типи психологічних механізмів: механізми психологічного захисту (компенсації) і механізми самоволодіння, психологічні механізми подолання стресу, які мають свідомі і несвідомі компоненти когнітивної сфери психіки, активні і пасивні варіанти, які існують паралельно і функціонують комплексно; пояснюються фактори і способи підвищення стійкості до стресу. Ключові слова: стрес, стресостійкість, стресоутворення, конфлікт, адаптація до стресових ситуацій, психологічні фактори, соціальні чинники.
37
ПРИСТАЙКО, Тамара Степанівна. "МЕТАНОМІНАЦІЇ КОВІД-ЛЕКСИКИ У РОСІЙСЬКОМУ ЛІНГВІСТИЧНОМУ ПРОСТОРІ." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 187–94. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237854.
Full textAbstract:
Мета і завдання статті — проаналізувати метамову «коронавірусних» новоутворень; надати можливу типологію метаномінацій ковід-лексики; схарактеризувати способи творення метаномінацій; спрогнозувати можливості зростання метаномінацій ковід-лексики. Об’єкт дослідження — тексти ЗМІ, матеріали з мережі, лінгвістичні дослідження, присвячені темі короновірусної інфекції. Предмет дослідження — формування й розвиток метамови ковідного словника. Матеріалом для дослідження послугував корпус «ковідних» метаномінацій, до якого увійшло близько 100 одиниць. У дослідженні було використано загальнонаукові методи спостереження й опису та прийоми дефінитивного й контекстуального методів. У результаті наукової роботи було виявлено тематичні групи метаномі націй ковідних неологізмів, проаналізовано механізми їх утворення; розглянуто перспективу подальшого поширення метасловника. Автор роботи дійшов такого висновку. У російському мовному просторі в останні два роки поряд з формуванням номінативного поля найменувань нового явища — коронавірусної інфекції — формується й своєрідна метамова, яка складається з найменувань: 1) сукупностей нових лексем; 2) типів самих нових слів; 3) розділів мовознавства; 4) самого процесу/факту появи ковідних слів у мові. Метаномінації усіх підгруп, здебільшого, утворюють за моделями: «А+С», «С+С» и С+(АС). Як опорні лексеми використовують лінгвістичні терміни: язык, речь, слово тощо. Список атрибутів включає лексеми, що виражають зв’язок позначуваного з коронавірусною ситуацією. У більшості підгруп наявні складені метаномінації з першим компонентом ковид або корона. Декілька метаноміна цій є бленди. Тема Covid-19 продовжує лишатися популярною, що дає підстави вважати, що коло «пандемійних» метаномінацій може ще якийсь час розширюватися.
38
Bidnichenko, Elena Galikovna. "НЕКОТОРЫЕ СПОСОБЫ ОБРАЗОВАНИЯ МНОГОМЕРНОГО ТЕЛ." Научный взгляд в будущее, no. 06-01 (November 12, 2017): 4–8. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-06-01-033.
Full textAbstract:
В роботі розглядається кінематичний спосіб утворення багатовимірного куба та спосіб центрального проекціювання для утворення багатовимірного симплекса. Виведено формули складу отриманих багатовимірних об’єктів.
39
Овсієнко, Алла. "ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД ЯК ЗАПОРУКА ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ДІЛОВОЇ ЛЮДИНИ." Society. Document. Communication, no. 7 (November 19, 2019): 160–72. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-160-172.
Full textAbstract:
Зовнішній вигляд і манери поведінки виявляються у сукупності, створюючи образ людини, який оцінює оточення. Образ, який свідомо формується з розрахунком на сприйняття його іншими, називають іміджем – це узагальнений та емоційно забарвлений образ конкретного об’єкта, що існує в масовій свідомості. Практика ділового етикету свідчить, що імідж формується як на основі реальної поведінки людини, так і під впливом оцінок та думок інших.
У статті детально розглянуті основні питання, що стосуються проблеми формування іміджу ділової особи, розкрито поняття «ділова людина» яка насамперед пов'язана з особистістю, якій властиві специфічні утворення, що обумовлюють способи взаємодії ділової людини з навколишнім середовищем і проявляються в її поведінці за будь-яких умов і обставин.
Висвітлено імідж, як індивідуальний образ людини або явища, який створюється завжди з певною метою: щоб справити приємне враження на оточуючих людей, з метою досягнення успіху в особистому житті, кар’єрі, просування на службі, ефективного спілкування з людьми, забезпечити особистісного та духовного росту тощо. Імідж має зовнішню форму (одяг, манери поведінки) і внутрішній зміст (провідну ідею), про взаємовідповідність, динамічну єдність і рівновагу яких потрібно дбати постійно.
Підкреслене зростаюче значення проблеми формування іміджу в житті суспільства і окремої людини. У статті розглянуто фактори, що впливають на формування уявлення людини про самому себе. Визначено, що привабливий імідж невіддільний від знання ділового етикету та впевненого володіння відповідними навичками.
Підкреслено значення кольору і малюнку ділового костюма, особливості вибору і деталі фасону ділового одягу. Взуття в іміджі ділової людини, місце аксесуарів для підтримання образу. Висвітленні основні правила виконання макіяжу: тону і кольору. Саме одяг розповідає про соціальний статус, про характер ділової людини, і навіть говорить співрозмовникові про те, який сьогодні настрій в особи.
40
БОЙКО, Юлія. "ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ, КРИТЕРІЇВ ТА РІВНІВ ЇХ СФОРМОВАНОСТІ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ АКСІОЛОГІЧНИХ УСТАНОВОК ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 182–94. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-182-194.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ Проблема збереження здоров’я студентської молоді включає аксіологічний контекст (розгляд цінностей здоров’я у сфері мислення студентів, виявлення їх мотивації до здорового способу життя тощо). Суспільні трансформації можуть стати одним із чинників змін ціннісних орієнтацій сучасних студентів. Ці умови створюють новий контекст для дослідження проблем здорового способу життя, виявлення їх місця в системі цінностей студентів. Метою статті є обґрунтування та виділення компонентів, критеріїв та показників аксіологічних установок до здорового способу життя студентської молоді. Визначені компоненти, критерії та показники стають базовими для визначення рівнів сформованості у студентів цього особистісного утворення. У статті досліджуються такі компоненти аксіологічних установок до здорового способу життя: когнітивно-цільовий (знання про здоров’я і здоровий спосіб життя, про цінності здоров’я і здорового способу життя, аксіологічні установки на досягнення мети), мотиваційно-ціннісний (ставлення до власного здоров’я, уміння, позитивні емоції, інтерес та потреби до здорового способу життя), регулятивно-діяльнісний (вчинки та поведінка, що сприяють здоровому способу життя: дотримання вимог здорового способу життя в повсякденному житті) та рівні, які відображають їх сформованість: високий, середній, низький. Розуміння рівнів сформованості аксіологічних установок до здорового способу життя сприяє вирішенню поставленої проблеми й дозволяє зробити певні висновки про результативність цього процесу. Окреслюється перспектива подальших розвідок, яка полягає в розробці моделі формування аксіологічних установок до здорового способу життя студентської молоді. Ключові слова: аксіологічні установки, здоровий спосіб життя, компоненти здорового способу життя, рівні сформованості аксіологічних установок.
41
Лазарєв, Микола Іванович. "Засоби дидактичної підготовки навчальної інформації для інтенсивних технологій вивчення інженерних дисциплін." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (March 30, 2014): 125–32. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.415.
Full textAbstract:
При розробці інтенсивних технологій навчання актуальною є проблема дидактичної обробки первинного інформаційного матеріалу з метою збільшення продуктивності процесів пам’яті: швидкості, об’єму, точності запам’ятовування та відтворення, стійкості запам’ятовування тощо. Аналіз даних, представлених в [1–3, 13, 14] дозволив визначити такі способи дидактичної обробки первинного інформаційного матеріалу (рис. 1):групування – виділення в навчальному матеріалі груп по різним видам ознак;опорні пункти – будь-які лаконічні пункти в навчальному матеріалі (заголовки, позначки, графічний матеріал, приклади, числові дані тощо), які виділяються або візуально, або по суті із загального матеріалу і можуть бути опорою для більш широкого змісту;мнемічний план – сукупність опорних пунктів визначеного фрагменту навчального матеріалу;класифікація – розподіл навчальної інформації на класи, підкласи, групи і т. п. на основі загальних ознак класифікації;структурування – визначення внутрішньої побудови навчального матеріалу;систематизація – визначення певного порядку і зв’язків між частинами цілого;схематизація – спрощене, в основних рисах, подання навчальної інформації;аналогії – встановлення спільних логічних відношень між елементами різної природи;перекодування – перетворення інформації на основі семантичних та інших видах ознак – вербалізація, подання інформації в образній формі тощо;добудова навчального матеріалу з боку суб’єкту навчання;серіаційна організація навчального матеріалу – визначення послідовностей в навчальному матеріалі – по просторовим, часовим, енергетичним та іншим характеристикам; Рис. 1. Шляхи інтенсифікації мнемічних процесів навчальної діяльності студентів в технологіях вивчення інженерних дисциплінасоціації – встановлення зв’язків за подібністю, протилежністю чи суміжністю;свідоме та несвідоме повторювання навчального матеріалу.Визначимо конкретну реалізацію способів дидактичної обробки навчального матеріалу для змісту інтенсивних технологій вивчення інженерних дисциплін.В навчальному матеріалі інженерних дисциплін для об’єктів, процесів та явищ можна виділити такі основні змістовні групи:призначення та використання (R);склад, побудова, конструкція (S);принципи та механізми дії та функціонування (D);параметри та характеристики (H).Не дивлячись на різноманітний характер інженерних дисциплін, все інформаційне поле їх навчального матеріалу визначається одними і тими матеріальними об’єктами та процесами і достатньо повно охоплюється наведеним переліком змістовних груп.Використання змістовних груп А.А.Смирнов [3] вважав найбільш відповідним розумовим процесам запам’ятовування способом. Використання в якості змістовних опорних пунктів назв змістовних груп дозволяє здійснювати узагальнення та ранжування навчальної інформації вже при першому знайомстві з нею. Це не потребує в подальшому перебудови структури інформації, що скорочує витрати часу. Крім того, сукупність таких змістових опорних пунктів дозволяє скласти план навчального матеріалу.Класифікація, структурування та систематизація є різновидностями складних ієрархічних групувань. Загальною особливістю цих процесів є утворення завдяки операції узагальнення (агрегації) даних складних інформаційних одиниць. Але слід підкреслити, що властивості цих складних інформаційних одиниць будуть різними і визначатися способом їх утворення [1, 2, 4]. Так, при класифікації йде утворення складних інформаційних одиниць по відомим загальним ознакам (критеріям класифікації).При структуруванні визначаються структури (або оперативні одиниці пам’яті) одиниці і встановлюються зв’язки між ними. Незважаючи на різні об’єми структурних одиниць, у них є загальна властивість бути миттєвими, симультанними образами [5, 6].Для інтенсивних технологій навчання створення симультанних образів є одним із засобів зменшення витрат навчального часу. Швидкісне утворення з інформаційних елементів симультанного образу можливе за виконання таких умов [4]:забезпечення одночасного надходження в оперативну пам’ять тих елементів, з яких повинен формуватись симультанний образ;інформаційні елементи, з яких формується образ повинні мати таку внутрішню структуру, яка подібна одній із вже сформованих структур в довгостроковій пам’яті людини.Для інтенсивних технологій вивчення інженерних дисциплін пропонується метод швидкісного формування симультанних образів матеріальних об’єктів, процесів та явищ на основі використання інтегративно-логічних моделей [7].Одночасне подання основних інформаційних ознак об’єкту та логічна впорядкованість цих ознак в інтегративно-логічних моделях забезпечують виконання основних вимог швидкісного утворення симультанного образу.В інтегративно-логічних моделях процес структурування інформації переходить далі в процес систематизації: виділення складових компонентів та їх упорядкування.Наступним способом інтенсифікації мнемічної діяльності студентів в технологіях вивчення інженерних дисциплін є використання для дидактичної підготовки навчальної інформації схематизації. Схема являє собою відображення об’єкту, процесу чи явища в основних, суттєвих рисах.Поняття “схема” є одним із фундаментальних понять в сучасних теоріях пам’яті [8-10].Ф. Бартлетт [8] вважав, що людина запам’ятовує не конкретні об’єкти, а їх схеми. Схемами можна ефективно відображати не тільки образну, декларативну інформацію, а й процедурну (процесуальну). Схеми традиційно широко використовуються для представлення декларативної навчальної інформації інженерних дисциплін. Але представлення процедурної інформації, яка описує різні види діяльності інженера-конструктора та інженера-технолога, в технологіях вивчення інженерних дисциплін у вигляді схем або моделей діяльності практично не використовується. Ця обставина стала причиною розробки імітаційних моделей діяльності спеціаліста для репрезентації в змісті інтенсивних технологій вивчення інженерних дисциплін процедурних знань. Згідно з системним принципом поліізоморфізму імітаційні моделі діяльності спеціаліста повинні з однієї сторони відображати структуру професійної діяльності інженера, а з другої – онтогенез людини.Для інтенсивних технологій навчання основу імітаційних моделей діяльності спеціаліста повинна складати наступна структура навчальних дій (НД):НД = М + Ц + ОД + ВД + КД + КОР,де М – мотиваційний компонент дії;Ц – цільовий компонент дії;ОД – орієнтувальна частина дії;ВД – виконавча частина дії;КД – контрольна частина дії;КОР – коригуюча частина дії.Проведені дослідження показали, що органічне включення в структуру навчальних дій мотиваційного та цільового компоненту зменшує витрати навчального часу на формування дії в 1,3-2,5 рази.Внутрішні психологічні процеси сприйняття та обробки інформації людиною пов’язані з багаточисельними процесами її перекодування [11]. В основі перекодувань лежить послідовна зміна функціонувань процедурного та декларативного механізмів сприйняття та обробки інформації. Врахування цього явища дозволяє зробити вважливий висновок: зовнішні перекодування навчальної інформації повинні бути ізоморфними внутрішнім психологічним механізмом її сприйняття та обробки.Так, вербалізація навчальної інформації, яка пов’язана з ініціюванням процедурного механізму повинна чергуватись з образним поданням об’єктів, яке ініціює декларативний механізм.Окрему групу складають такі дидактичні засоби, як самостійна добудова суб’єктами навчання навчальної інформації [2]. Активізація пізнавальних психологічних процесів при добудові навчального матеріалу викликає його більш інтенсивне запам’ятовування. Основу цієї активізації складає мотиваційний ефект незакінченої дії Зейгарник [12].Одним з ефективних засобів запам’ятовування навчальної інформації є її серіація – впорядковане розташування за розміром, за часом, за ефективністю тощо [13,14]. Ефективність використання серіації навчальної інформації визначають, мабуть, механізми антиципації та позитивної інформаційної інтерференції: у впорядкованій інформації легше встановлюються закономірності і на основі цього робиться прогноз на появу нової інформації, яка вже є очікуваною.Ж. Піаже писав: “Серіація є первинною реальністю, будь-яке асиметричне відношення до неї є лише тимчасово абстрагований елемент”. Продовжуючи думку Ж. Піаже, можна сказати, що цей “тимчасово абстрагований елемент” наступним кроком стане на своє чільне місце в стрункому ряду даних. Використання серіації даних в навчальній інформації дозволяє підвищити інтенсивність її засвоєння в технологіях навчання.Наступний засіб дидактичної підготовки навчальної інформації є використання аналогій та асоціацій. Аналогами будемо називати подібні у певному відношенні об’єкти, предмети, явища або поняття, які в цілому суттєво відрізняються. Використання аналогій є потужним фактором зменшення кількості інформації, яку необхідно запам’ятовувати. Об’єктивною основою аналогій є однакові логічні відношення між об’єктами різної природи. В цьому разі також спрацьовують механізми антиципації та переносу, які забезпечують інтенсифікацію мнемічної діяльності. Якщо встановлення аналогій потребує проникнення в глибини логічної структури побудови навчальної інформації, то асоціації визначають об’єднання речей по зовнішнім ознакам – схожості, сусідству в просторі або часі тощо. Якщо аналогії встановлюють довгострокові зв’язки, то асоціації – тимчасові. Але це не зменшує важливу роль асоціацій при запам’ятовуванні навчальної інформації.Повторювання є традиційним дидактичним засобом запам’ятовування навчального матеріалу. Прислів’я, яке стало класикою дидактики: “Повторення – мати навчання”, виявилось лише першою частиною його повної версії. В [15] проводиться повний варіант цього прислів’я, який любив повторювати відомий вчений-психолог П.І. Зінченко: “Повторення – мати навчання, але прибіжище дурнів”. Сьогоднішня актуальність повної версії прислів’я полягає в тому, що канонізований дидактиками скорочений його варіант і став тим благодатним чорноземом, на якому виростає такий розкішний будяк на ниві освіти, як зубріння. Але це зовсім не означає, що повторювання навчальної інформації необхідно повністю зняти з порядку денного. Зовсім ні, тому, що повторювання забезпечує циркуляцію інформації, яка так важлива в початковий період мнемічної діяльності. Важливим при організації повторювання навчальної інформації є залучення інших форм мнемічної діяльності та ініціювання розумової діяльності.Приведений аналіз дозволяє зробити висновок про необхідність використання в інтенсивних технологіях вивчення інженерних дисциплін всього комплексу засобів дидактичної підготовки первинного інформаційного матеріалу.
42
Чачко, Світлана, and Олександра Ярошевська. "Психологічні захисти та копінг-стратегії учасників шкільного булінгу." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T2 (2020): 156–71. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-156-171.
Full textAbstract:
Мета статті – теоретично вивчити та емпірично дослідити психологічні особливості захисної та копінг-поведінки осіб, що займають різні позиції в явищі булінгу. Основні методи дослідження: теоретичні (метод критичного аналізу, метод узагальнення, метод систематизації досліджуваної проблеми на основі осмислення першоджерел); емпіричні (тестування за методиками «Індекс життєвого стилю» Х. Келлермана та Р. Плутчика, «Способи копінг-поведінки» Р. Лазаруса та С. Фолкмана,), методи математичної статистики (t-критерій Стьюдента та λ-критерій Колмогорова-Смірнова). Результати:Найбільш достовірну різницю було отримано між показниками переслідувачів та спостерігачів за шкалою заміщення. Високу значущість мали відмінності між даними групами за шкалами регресії, проекції та реактивного утворення. Окрім цього, у переслідувачів та спостерігачів значущою була різниця за шкалами пригнічення, компенсації та інтелектуалізації. Щодо інших груп, між жертвами та спостерігачами значуща різниця мала місце за шкалами пригнічення, регресії та заміщення; між переслідувачами та жертвами – за шкалами проекції та заміщення.Після окремих захисних механізмів була досліджена також загальна напруженість захисту груп. За результатами дослідження найбільш достовірна різниця була отримана між групами переслідувачів та спостерігачів. Між групами жертв та спостерігачів різниця також достовірна, але вірогідність її нижча за першу. Найбільш достовірні відмінності характерні для груп переслідувачів та спостерігачів за шкалою конфронтації та за шкалою втечі-уникнення. Окрім цього, між даними групами були виявлені відмінності за шкалою дистанціювання. Щодо груп жертв та спостерігачів, значущі відмінності між ними були виявлені за шкалами конфронтації, дистанціювання, втечі-уникнення та планування вирішення проблем. І нарешті, групи переслідувачів та жертв були найбільш схожі між собою за вибором стратегій поведінки. Відмінності у їх виборах були отримані лише за шкалою конфронтації. Висновки: Отже, узагальнення отриманих результатів свідчить про те, що у досліджуваних учасників боулінгу, які займають різні позиції в цьому процесі, є суттєві відмінності. Ці відмінності торкаються особливостей психологічних захистів та копінг-стратегій, які використовують жертви, переслідувачі та спостерігачі боулінгу. Ключові слова: психологічний захист, копінг, булінг.
43
Приходько, І. М. "НЕОПЛАЗМОНІМИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ХІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТЬ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 7–15. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-1.
Full textAbstract:
У статті на широкому фактичному матеріалі розглядається історія становлення й розвитку неоплазмонімічної лексики української мови від праслов’янської доби до кінця 50-х років минулого століття. До такої лексики належать найменування опухів та інших надшкірних утворень, прищів, наривів, виразок, шрамів, а також назви новоутворень у внутрішніх органах людини чи тварини. Обстежений матеріал дає підстави говорити про те, що значний масив неоплазмонімів функціював у праслов’янській мові. Встановлено, що з дописемної доби українська мова успадкувала окремі найменування новоутворень (пухиръ, гуля, гудз, мозоль, бородавка, прищ, болячка, вредъ, лишай, бѣльмо). Проаналізовані писемні джерела давньоруськоукраїнського та середньоукраїнського періодів розвитку української мови, окрім нечисленних успадкованих із праслов’янської мови назв бѣльмо та врεдъ, інших слів не засвідчують. Активне поповнення лексики на позначення внутрішніх органів людини і тварини відбувається у XVIII – на початку ХХ століття за рахунок як питомого українського матеріалу, так і запозичень з інших мов. Найбільшою в кількісному плані була група найменувань набряків, наривів, опухів та інших на(д)шкірних утворень, дещо менше виявлено назв шрамів, рубців та пухлин усередині організму. З огляду на мотивацію, неоплазмоніми могли утворюватися кількома шляхами: а) віддієслівна деривація, коли твірними для нових слів виступали дієслова, котрі позначали вплив самого утворення на організм або спосіб його поширення (напливи, нарва); б) деривація на основі подібності до тих чи тих предметів, форм, які названі вивідним словом (жабур ‘прищик’, басаман ‘шрам’, зернина ‘гранульома’); в) творення неоплазмонімів з огляду на їх локалізацію (ясеняк ‘пухлина на яснах’, наслизень ‘поліп’). Із-поміж способів морфологічної деривації іменників на позначення внутрішніх органів людини і тварини найпродуктивнішим був суфіксальний, проте на початку ХХ століття конкуренцію йому складав композитний спосіб словотворення. Для уточнення локалізації чи складу новоутворення до іменника міг приєднуватися прикметник, утворюючи словосполучення (водяний напух, каблучка підшкурна пахвинна, кров’яна гуля).
44
Качайло, Ксенія Анатоліївна. "Структурно-семантичні особливості похідних іменників у поезії Григорія Ліщенюка." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (January 15, 2016): 178–90. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.220.
Full textAbstract:
У статті в дериваційному аспекті розглянуто поетичні твори Григорія Ліщенюка, сучасного письменника рідного краю; визначено словотвірну структуру похідних іменників, зафіксованих у досліджуваних віршах; з’ясовано особливості семантики дериватів, утворених суфіксальним, конфіксальним, префіксальним, безафіксним способами творення, а також шляхом основоскладання та морфолого-синтаксичним способом (субстантивацією).
45
Базіло, Костянтин Вікторович, Віталій Володимирович Хлівний, and Юлія Юріївна Бондаренко. "МОДИФІКАЦІЯ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ П’ЄЗОЕЛЕКТРИЧНИХ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ З РОЗДІЛЕНИМИ ЕЛЕКТРОДАМИ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 4 (March 15, 2021): 5–13. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.216483.
Full textAbstract:
В роботі наводяться результати удосконалення технології формування струмопровідних електродів п’єзоелектричних елементів та розробка пристроїв з п’єзоелектричної кераміки з розділеними електродами методом, що базується на технології комбінованої електронно-променевої модифікації. Показано перспективу використання методу термовакуумного напилення при отриманні покриттів електродів на виробах з п’єзоелектричної кераміки сорту ЦТС. Особливістю такого комбінованого методу є здійснення його в одному технологічному циклі «термовакуумне осадження – електронно-променева модифікація покриття» за незмінних умов робочого середовища, що виключає утворення хімічних сполук в осаджуваному покритті на проміжному етапі формування наноструктурних утворень. Встановлено, що утворені за запропонованою технологією срібні покриття на п’єзоелектричних елементах є більш рівномірними та однорідними порівняно з покриттями, отриманими у традиційний (промисловий) спосіб. Як практичний результат реалізації запропонованої в статті технології розроблено конструкції пристроїв п’єзоелектроніки на основі елементів із п’єзоелектричної кераміки зі сформованими на їх поверхні розділеними електродами, зокрема багатосекційного п’єзоелектричного перетворювача. Найбільш цікавим у цьому випадку є те, що п’єзоелемент (пружне монолітне тверде тіло) може одночасно мати різні властивості внаслідок технологічних можливостей методу термовакуумного напилення. Зміна розмірів електродів, їх взаємне розташування дають змогу впливати на параметри вихідних сигналів і відкривають широкі можливості для створення п’єзоелектричних перетворювачів для комп’ютерних систем критичного застосування. Основна перевага використання перетворювачів з п’єзокерамічних матеріалів у комп’ютерних системах пов’язана з їх особливою конструкцією, що дає можливість реалізувати принципово різні схеми в одному такому елементі.
46
Фесенко, І. М., and О. М. Сивачук. "АНГЛОМОВНА КОМП’ЮТЕРНА ТЕРМІНОЛОГІЯ: СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СПОСОБИ ТВОРЕННЯ." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 248–54. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-35.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду структурно-семантичних особливостей комп’ютерних термінів сучасної англійської мови й основних способів їх творення. На текучість комп’ютерної лексики впливають декілька чинників: науково-технічний прогрес, іманентна тенденція комп’ютерної лексики до швидкого оновлення, зміна актуальних тем для обговорення. На початку XXI століття постіндустріальна цивілізація вступила в еру електроніки й інформатики. Інтернет привів до революції в системах комунікації. Персональний комп’ютер став невід’ємною частиною роботи і відпочинку. Розвиток нової галузі знання приводить до розвитку та систематизації спеціальної термінології. У зв’язку із цим особливого значення набувають дослідження, спрямовані на виявлення специфіки комп’ютерної термінології, вивчення однієї із професійних підмов – підмови комп’ютерних технологій, що найбільш динамічно розвивається. У процесі дослідження було зроблено такі висновки. Термін є самостійною єдиною одиницею найменування, якій притаманна складна внутрішня семантична структура. Термін має спеціальне термінологічне значення, яке відображає основні, суттєві на даному етапі розвитку науки і техніки, ознаки певного поняття. Варто зауважити, що для створення термінів здавна використовуються відомі способи, серед основних такі: конверсія, словоскладання, афіксація, скорочення, телескопія. У досліджуваній терміносистемі більшість термінів утворені афіксальним способом. Прості терміни утворюються за допомогою суфіксації та префіксації. Терміни – складні слова проникають в англійську мову, оскільки значення складного слова завжди більш точне, ніж значення словосполучення. Серед термінів-словосполучень поширені поєднання іменника із прикметником, іменника з іменником у непрямому відмінку. Існують терміни-словосполучення, компонентами яких є самостійні слова, які можуть уживатись окремо, терміни-словосполучення, у яких один із компонентів – технічний термін, а другий – слово загальновживаної лексики, терміни-словосполучення, утворені на основі наявних у мові слів із новим значенням.
47
Гонта, І. А. "ЕКСТРАЛІНГВАЛЬНІ ТА МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕОЛОГІЗМІВ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ «КОРОНАВІРУС»." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 53–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-7.
Full textAbstract:
Сьогодні лінгвістичної актуальності набуває комплексне дослідження конкретних екстралінгвальних (культурних, соціальних, економічних) умов та лінгвістичних (структурних, семантичних та словотвірних) особливостей утворення нових лексичних та фразеологічних одиниць, що виникли у час глобальної пандемії коронавірусу, вперше виявленої в Китаї та згодом поширеної в усьому світі. Інтенсивним періодом словотвору став період жорсткого карантину, що тривав з березня по червень 2020 року. Особливий інтерес викликають новоутворення з ітеративними компонентами corona, quarantine. Зручним способом їх семантичної класификації є структурування в лексико-семантичні поля, як парадигмальні об’єднання лексичних одиниць за спільністю інтегрального компонента значення або ж архісеми. Таке структурування дозволяє виділити суттєво більшу кількість лексико-семантичних підгруп. У статті досліджується лексико-семантичне поле «Коронавірус» з ітеративними інтегральними компонентами corona та quarantine. Мотивацією аналізу лексико-семантичних поля «корона вірус» із цими компонентами є велика кількість мовних одиниць, утворених за участю саме цих ітеративних інтегральних компонентів. Лексико-семантичними підгрупами новоутворень у межах цього лексико-семантичного поля є лексико-семантичні підгрупи на позначення самої людини та її характеристик, її характерної зовнішності, поведінки, соціально- економічних змін (зокрема в економічній діяльності людини), змін, пов’язаних із міжособистими стосунками, змін, пов’язаних із навчанням та дозвіллям. Аналіз структурних, семантичних та словотвірних характеристик таких новоутворень дозволив визначити композитний спосіб словотвору, контамінацію, усічення компонентів слів як особливо продуктивні види структурного словотвору, метафоризацію – як продуктивний спосіб їх семантичного словотвору. Інтегральні ітеративні компоненти corona, quarantine в більшості новоутворень є ономасіологічною ознакою цих новоутворень, тоді як інший компонент у складі композити або словосполучення виступає ономасіологічним базисом. Мовні новоутворення характеризуються розширеною роллю конотативного компонента в їх семантиці, причинами чого є їх новизна та актуальність, структурні характеристики (композити та контамінанти), яскраве метафоричне та асоціативне значення.
48
ШЕВЕЛЬОВА-ГАРКУША, Наталя. "ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ УТВОРЕННЯ СИНКОПІЧНОГО СПОСОБУ ОРГАНІЗАЦІЇ СУЧАСНОГО ПОЕТИЧНОГО МОВЛ." Humanities science current issues 2, no. 22 (May 13, 2019): 86–91. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/22.166965.
Full text
49
НЕЧИПОРЕНКО, Віолета. "ПРОЦЕС НЕОЛОГІЗАЦІЇ КОНТАМІНАНТУ BREXIT У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 306–15. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.27.
Full textAbstract:
У статті досліджено питання, пов’язані із сучасними тен- денціями англійського словотвору. На нинішньому етапі розвитку мови кон- тамінація є одним із популярних засобів утворення нових лексичних одиниць, що передусім пояснюється екстралінгвістичними чинниками: необхідністю створення спеціальних механізмів переробки й ущільнення інформації. Акту- альність дослідження зумовлена тим фактом, що сьогодні контамінанти репрезентують особливий шар лексики, який динамічно розвивається, що й засвідчує активне використання цієї словотвірної моделі у мові реклами, медіадискурсі, сучасній англомовній літературі. Окрім того, вивчення особли- востей функціонування і розвитку новоутворення Brexit у сучасній англійській мові є своєчасним, суголосним із наявними лінгвокультурологічними і пере- кладознавчими розвідками. Мета статті – здійснити теоретично обґрун- тований синхронно-системний аналіз контамінованого словотвору в сучас- ній англійській мові на матеріалі лексеми Brexit та її похідних. Досягнення зазначеної мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) продемонстру- вати автономність контамінації як словотвірної моделі; 2) виявити основні причини появи контамінанту Brexit; 3) продемонструвати, що контамінація як словотвірна стратегія є найефективнішим способом компресії інформації в межах однієї лексеми. Зростання кількості контамінантів у лексиконі пояснюється тим фак- том, що контамінація (блендінг, телескопія), поєднуючи найкращі риси двох продуктивних способів англійського словотвору, скорочення і словоскладання, дає змогу передати максимум смислового змісту за рахунок мінімальних фор- мальних (звукових, графічних) витрат. Високий ступінь компресії інформації, що спостерігається за контамінації, сприяє продуктивності цього способу словотворення. Лексема Brexit аналізується за критеріями, яким має відпові- дати нове слово, щоб увійти у літературну мову і бути кодифікованим. Аналіз електронних словників та Інтернет-видань засвідчив факт інституалізації бленду Brexit в англійському лексиконі. Окреслено перспективи подальших нау- кових розвідок.
50
ПАНЧЕНКО, Олена Іванівна, and Поліна Володимирівна ГОРЄЛОВА. "ЗАСОБИ ПЕРЕКЛАДУ ВЛАСНИХ ІМЕН В РОМАНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА «СОБОР» АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 224–28. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237848.
Full textAbstract:
Мета статті – описати результати дослідження перекладу власних назв у романі Олеся Гончара «Собор» англійською мовою. Об'єкт аналізу – онімікон роману «Собор», що охоплює антропоніми, топоніми, ергоніми і інші одиниці. Предмет дослідження – способи перекладу системи імен роману англійською мовою. Визначено найбільш широко використані способи перекладу, зіставлені варіанти перекладу подібних за структурою та значенням онімів. В роботі використані метод порівняльного аналізу та описовий метод. Результати дослідження: у перекладі роману англійською мовою, створеному Ю. Ткачем та Л. Рудницьким, власні назви тексту перекладені за допомогою різних засобів та їхніх комбінацій. Висновки. Засобами перекладу онімів роману є експлікація, калька, транслітерація, традиційний відповідник та такі їхні комбінації. Вибір засобу або засобів перекладу певної одиниці залежить, як правило, від того, чи належить онім до української культури і чи є він реальним або властивим лише цьому тексту, а також до якої групи він належить за критерієм денотату. Іноді єдність засобів порушується, оскільки, наприклад, андроніми, утворені в українській мові за однаковою схемою, перекладаються трьома різними способами, а деколи виникає неправильна інтерпретація. Однак загалом більшість перекладів онімів у романі єприйнятними,у більшості випадків перекладачам вдалося підібрати адекватні відповідники.