To see the other types of publications on this topic, follow the link: Спори.
Dissertations / Theses on the topic 'Спори'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 dissertations / theses for your research on the topic 'Спори.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse dissertations / theses on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Шлапко, Тетяна Вікторівна, and О. В. Орлов. "Колективні трудові спори: фундаментальна причина виникнення." Thesis, Міжнародний гуманітарний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77427.
Full textAbstract:
Як і будь-яке інше явище, колективні трудові спори і конфлікти не виникають самі по собі і завжди мають свої причини.
Для розуміння сутності таких спорів та конфліктів доречно проводити поділ причин за їх значущістю на накопичувальні або кумулятивні як безпосередні або поверхневі, з одного боку, і фундаментальні, з іншого. Безпосередні або кумулятивні розвиваються за накопичувальним принципом і, як правило, слугують лише приводом для виникнення конфлікту. Фундаментальні або справжні причини становлять основну загрозу для існування стабільності і миру в суспільстві і повинні представляти основний інтерес для держави.
У тезах визначено, що подальше застосування Національним банком України методики обміну валют в контексті повної прив’язки до такого курсу всіх цін на внутрішніх ринках, у т.ч. на ринку праці, в подальшому створюватиме та поглиблюватиме в українському суспільстві кризові явища, зокрема, істотний дисбаланс між правами та обов’язками населення України, та провокуватиме виникнення конфліктних ситуацій, однією з видів яких є в тому числі і колективні трудові спори.Как и любое другое явление, коллективные трудовые споры и конфликты не возникают сами по себе и всегда имеют свои причины. Для понимания сущности таких споров и конфликтов уместно проводить разделение причин по их значимости на накопительные или кумулятивные как непосредственные или поверхностные, с одной стороны, и фундаментальные, с другой. Непосредственные или кумулятивные развиваются по накопительному принципу и, как правило, служат лишь поводом для возникновения конфликта. Фундаментальные или истинные причины составляют основную угрозу для существования стабильности и мира в обществе и должны представлять основной интерес для государства. В тезисах определено, что дальнейшее применение Национальным банком Украины методики обмена валют в контексте полной привязки к такому курсу цен на внутренних рынках, в т.ч. на рынке труда, в дальнейшем создавать и углублять в украинском обществе кризисные явления, в частности, существенный дисбаланс между правами и обязанностями населения Украины, и провоцировать возникновение конфликтных ситуаций, одним из видов которых является в том числе и коллективные трудовые споры.
Like any other phenomenon, collective labor disputes and conflicts do not arise by themselves and always have their causes. To understand the nature of such disputes and conflicts, it is appropriate to divide the causes by their significance into cumulative or cumulative as direct or superficial, on the one hand, and fundamental, on the other. Direct or cumulative are cumulative, and usually serve as a pretext for conflict. Fundamental or genuine causes are a major threat to the existence of stability and peace in society and should be of major concern to the state. The thesis states that the further application by the National Bank of Ukraine of the currency exchange method in the context of full binding to such a course of all prices in the domestic markets, incl. in the labor market, will further create and deepen in Ukrainian society crisis phenomena, in particular, a significant imbalance between the rights and obligations of the population of Ukraine, and will provoke the emergence of conflict situations, one of which types include collective labor disputes.
2
Миколаєнко, Я. В., Вікторія Сергіївна Шапіро, Виктория Сергеевна Шапиро, and Viktoriia Serhiivna Shapiro. "Проблеми досудового врегулювання господарських спорів та шляхи їх вирішення." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42270.
Full textAbstract:
Вирішення спору між боржником і кредитором без залучення в нього судових органів скорочує час та витрати сторін на його врегулювання. Досудове врегулювання господарських спорів є засобом усунення конфлікту, способом захисту порушених прав та інтересів суб’єктів господарювання. Суть такого засобу захисту полягає в тому, що підприємства та організації самі обирають способи для вирішення та поновлення їх порушених чи не врегульованих майнових прав і законних інтересів.
3
Кухно, М. Ф. "Медіація у цивільному процесі: теоретико-правові аспекти." Thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75048.
Full textAbstract:
Медіація являє собою самостійний спосіб врегулювання юридичних спорів ,що представляє собою організовану процедуру переговорів за участю медіатора, так званого нейтрального посередника, який сприяє сторонам у здійсненні переговорів між сторонами та прийняття рішення.Mediation is an independent way to settle legal disputes is an organized negotiation procedure involving a mediator, the so-called a neutral mediator who assists the parties in negotiating between the parties and decision making.
4
Бондаренко, Н. С. "Трудові спори з приводу розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця." Thesis, Чернігів, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20063.
Full textAbstract:
Бондаренко, Н. С. Трудові спори з приводу розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця : магістерська робота : 081 Право / Н. С. Бондаренко; керівник роботи Чічкань М. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра трудового права, адміністративного права та процесу. – Чернігів, 2019. – 90 с.В умовах реформування національного трудового законодавства одним із найбільш актуальних питань в науці трудового права та правозастосовній практиці є теоретичні та практичні проблеми правового регулювання припинення трудового договору. Серед низки проблем, особливо важливою є проблема розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, оскільки чинне законодавство, правозастосовна і судова практика містить низку недоліків в цьому напрямі. Також актуальність теми дослідження зумовлена суперечливістю чинного законодавства про працю у сфері розірвання трудового договору, численністю і неузгодженістю відповідних правових норм, якими регулюється припинення трудового договору, термінологічні недоліки формулювань – усе це призводить до виникнення проблем у розумінні й застосуванні правових норм, пов’язаних із розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця. В Розділі 1 визначено поняття та підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця; проаналізовано порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Розділ 2 присвячено дослідженню досудового та судового порядку вирішення трудових спорів про розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. В Розділі 3 проаналізовано судову практику з приводу розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та зарубіжний досвід правового регулювання розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: уточнено поняття «розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця»; «підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця»; «зміни в організації виробництва»; «трудові спори»; дістало подальшого розвитку положення про невідповідність окремих підстав припинення трудового договору з ініціативи роботодавця, в зв’язку з чим доцільно виключити п. 4. ч. 1 ст. 40 КЗпП, п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП, п. 11 ч. 2 ст. 40 КЗпП; запропоновано використати досвід Білорусі, США та Польщі для удосконалення підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Основні положення і висновки роботи обговорювалися на V Регіональній науково-практичній конференції «Реалії та перспективи розбудови правової держави в Україні » (м. Чернігів, 2019 р.). Основні результати проведеного дослідження викладені у 1 науковій праці.
In the context of reforming of the national labour legislation, one of the most burning issues in the science of the labour law and the law enforcement practice is theoretical and practical problems of legal regulation of termination of employment agreement. Among the numbers of problems, the most important is the problem of dismissal as the current legislation and law enforcement and judiciary practice contain a number of lacks of this direction. The topicality of the research is also caused by discrepancy of the current labour legislation in the sphere of cancellation of employment agreement, the numerosity and a non-agreement of corresponding legal rules which regulate the termination of employment agreement, terminological lacks of definitions - all these lead to occurrence of problems in understanding and application of the legal rules connected with dismissal. In Section 1, the concepts and the grounds of dismissal are defined; the order of dismissal is analysed. Section 2 is devoted to the research of a pre-judicial and judicial order of the resolution of labour disputes on dismissal. In Section 3, judiciary practice concerning dismissal and foreign experience of legal regulation of dismissal are analysed. Scientific novelty of the received results of the research lies in the following: the notions of “dismissal”; “the grounds of dismissal”; «changes in manufacture organisation»; «labour disputes» are specified; the provision about discrepancy of the separate grounds of dismissal received further development, in this connection it is expedient to exclude clause 4. p.1 of article 40 of the Labour Code, clause 6 p.1 of article 40 of the Labour Code, clause 11 p. 2 of article 40 of the Labour Code; it is offered to use experience of the Republic of Belarus, the United States of America and the Republic of Polandf or improvement of the grounds of dismissal. Substantive provisions and work conclusions were discussed at V Regional Scientific and Practical conference «Realities and prospects of development of the legal state in Ukraine» (Chernihiv city, 2019). The basic results of the conducted research are stated in 1 scientific work.
5
Тилюк, Богдана Віталіївна, and Богдана Виталиевна Тылюк. "Міжнародний комерційний арбітраж як один із органів, які вирішують зовнішньоекономічні спори." Thesis, Кривий Ріг: Донецький юридичний інститут МВС України, 2018. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/6969.
Full textAbstract:
Як видно з викладеного у тезах, в цілому арбітраж має певні переваги перед державними судами. У багатьох випадках такі переваги можуть бути вирішальними – наприклад, там, де арбітраж є фактично єдиним реальним способом отримати виконання рішення. Втім, очевидно, що ці переваги є відносними. Для недобросовісної сторони вони – скоріше недоліки. Така сторона буде прагнути перевести вирішення спору з арбітражу в суд, де є більше можливостей для захисту з використанням усіх формальностей судового процесу, в т. ч. щодо затягування часу.
6
Маліков, А. А. "Трудові спори про право: порівняльний аналіз правових норм України та зарубіжних держав." Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72203.
Full textAbstract:
Конституція України, визнавши людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю, встановила широкий перелік прав людини і громадянина. Громадяни реалізують свої трудові права, вступаючи в трудові відносини з певним роботодавцем. У той же час із посиленням ринкових процесів в економіці і послабленням регулюючого й контролюючого впливу держави на трудові й пов’язані з ними відносини, роботодавцями стали частіше порушуватися трудові права працівників.
Україна як демократична держава має наблизитися до визнаних у світі міжнародних стандартів у ᅠ сфері праці. Це спонукає її до ратифікації міжнародних нормативно-правових актів. Тобто взяти ᅠ зобов’язання привести своє національне законодавство у відповідність до міжнародних стандартів праці. Отже, коли Україна ратифікує певні міжнародні нормативно-правові акти у сфері праці, це означає, що вона їх визнає. Ці акти є підставою для розширення кола трудових прав працівників України, передбачених національним законодавством, що потребує розробки ефективного механізму їх захисту.
Актуальність теми. На початку ХХІ ст. Україна належить до числа країн, у яких кількість трудових спорів є надзвичайно великою, а будь-які ознаки до їх зменшення відсутні. За роки незалежності загальне число справ у судах за позовами громадян про порушення трудових прав збільшилося в декілька раз. А це говорить про те, що порушення законодавства про працю мають масовий характер. Наукове дослідження трудових спорів про право у контексті порівняльного аналізу правових норм України та зарубіжних країн покликано допомогти вдосконалити вітчизняне законодавство в даній сфері і практику його застосування, а також сприяти вирішенню окремих теоретичних і практичних проблем у цій царині. Означене набуває ще більшої вагомості в умовах адміністративно-судової реформи, яка триває в нашій країні. Тому удосконалення механізму вирішення трудових спорів сторін – учасників трудових правовідносин є беззаперечною вимогою, без виконання якої неможливий розвиток економіки. Ступінь розробленості теми. Науково-теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних учених у сфері трудового права: Н.Б. Болотіної, В.Я. Бурака, В.С. Венедіктова, Г.С. Гончарової, В.Я. Гоца, В.В. Жернакова, П.І. Жигалкіна, І.В. Зуба, М.І. Іншина, І.Я. Кисельова, В.М. Корельского, В.В. Лазора, Л.І. Лазор, Р.З. Лівшиця, М.І. Матузова, А.Р. Мацюка, В.С. Нерсесянца, Ю.П. Орловського, В.Д. Перевалова, П.Д. Пилипенка, В.І. Прокопенка, О.І. Процевського, П.М. Рабіновича, В.Г. Ротаня, В.С. Стефанюка, В. Н. Толкунової, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишевої, В.І. Щербини, О.М. Ярошенка та ін. Окремі питання правового регулювання індивідуальних трудових спорів розкрито в працях С.В. Лозового, Л. Семенко та ін. Практика Європейського суду у розгляді індивідуальних трудових спорів висвітлена О.С. Боєвою, С.О. Верлановим та ін.
Нормативну базу дослідження становлять Конституція та закони України, міжнародно-правові акти, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, відомчі нормативно-правові акти, правові акти зарубіжних країн. Разом з тим вкрай обмаль наукових робіт, які б мали за предмет свого дослідження не загальні питання індивідуальних трудових спорів, а саме порівняльний аналіз трудових спорів про право за законодавством України і зарубіжних країн. Усе вищевикладене актуалізує теоретичну та практичну значимість дослідження за обраною темою.
Мета і завдання дослідження. Мета дипломної роботи полягає у всебічному аналізі, розкритті сутності й особливостей трудових спорів про право на основі здійснення порівняльного аналізу правових норм України та зарубіжних країн, у розробці конкретних практичних рекомендацій та наукових пропозицій щодо розвитку таких правових норм, вдосконалення відповідного нормативно-правового забезпечення і правозастосування.
Для досягнення поставленої мети в роботі були поставлені наступні дослідницькі завдання:
1) охарактеризувати наукові підходи до визначення поняття та ознак трудових спорів; 2) розглянути наявні класифікації трудових спорів та наукові підходи до їх здійснення; 3) дослідити поняття і зміст права на захист трудових прав у законодавстві України та зарубіжних країн; 4) охарактеризувати судовий захист як один із національних способів вирішення трудових спорів; 5) з‘ясувати питання про способи міжнародно-правового захисту трудових прав; 6) проаналізувати організацію розгляду трудових спорів у зарубіжних країнах; 7) здійснити аналіз судової практики розгляду трудових спорів про право;
8) теоретично обґрунтувати перспективи удосконалення розгляду трудових спорів та напрями вдосконалення законодавства у сфері, що є предметом дослідження. Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення порівняльного аналізу правових норм України та зарубіжних країн, що стосуються трудових спорів про право.
Предметом дослідження є трудові спори про право та порівняльний аналіз їх правового регулювання за законодавством України. В дипломній роботі використовувалися такі методи, як: формально-логічний, системно-структурний, логіко-семантичний і порівняльно-правовий. Формально-логічний у поєднані із системно-структурним методом надав можливості проаналізувати інститут судового захисту трудових прав громадян як цілісне правове явище, визначити місце судового захисту серед інших національних способів захисту трудових прав громадян і з’ясувати його місце в системі захисту міжнародного. За допомогою логіко-семантичного методу визначено поняття і юридичний зміст трудових спорів про право. Порівняльно-правовий метод використано для порівняння національного законодавства, яке регламентує розгляд трудових спорів про право, і законодавства промислово розвинених країн світу у цій царині. ᅠ
Ступінь вирішення проблеми в дослідженні та практичне значення одержаних результатів. В дипломній роботі з урахуванням досягнень науки трудового права зроблена спроба проаналізувати стан законодавства щодо наукового визначення трудових спорів про право, практику їх вирішення за законодавством зарубіжних країн та України та запропоновано власне бачення структури і місця норм про механізм вирішення трудових спорів за законодавством України.
Одержані результати можуть бути використані у науково-дослідній роботі - для подальших досліджень правозахисних механізмів держави й проблем правового регулювання вирішення трудових спорів; у правотворчості - у процесі підготовки змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів, а також їх проектів, які встановлюють заходи правового захисту трудових прав громадян; у правозастосуванні - з метою вдосконалення практики використання норм чинного законодавства судами при вирішенні трудових спорів про право.
7
Москаленко, В. В. "Запровадження медіації в Україні на основі права Європейського Союзу." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66414.
Full textAbstract:
Медіація – це неформалізована, але чітко структурована процедура врегулювання
спору за участі нейтрального посередника (медіатора), який підтримує сторони у
досягненні ними взаємовигідного рішення. Медіація має добровільний, а не
зобов’язальний характер: сторони за власним бажанням можуть припинити медіацію або
продовжити її. Сторони самі або доходять згоди або ні, за них ніхто не приймає рішень.
Однією з умов медіації є її конфіденційність: усе, що відбувається під час медіації,
залишається в таємниці. Медіація як шлях врегулювання спору, зорієнтована, насамперед,
на інтереси сторін: віднаходження рішення не обмежується виключно правовим
предметом спору, воно охоплює широке коло питань, пов’язаних з економічними,
фінансовими чи то особистими інтересами сторін.
8
Зацаринна, Ю. В., and М. В. Гудіма. "Медіація як альтернатива вирішення судових спорів." Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46471.
Full textAbstract:
Медіація є альтернативним способом вирішення конфліктів поряд із судовим
вирішенням спорів. Медіація це метод вирішення спорів із залученням посередника
(медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і
проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той
варіант рішення, який би задовольнив інтереси і потреби усіх учасників конфлікту. На
відміну від формального судового чи господарського процесу, під час медіації сторони
доходять згоди самі – медіатор не приймає рішення за них.
9
Дяченко, Ю. О. "Правове регулювання вирішення земельних спорів в Україні." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77074.
Full textAbstract:
Магістерську роботу присвячено комплексному аналізу сучасних теоретичних і практичних проблем правового регулювання вирішення земельних спорів. Проведено історико-правовий аналіз становлення й розвитку законодавства щодо вирішення земельних спорів. Відповідно до виявленої сутності, властивих ознак та притаманних особливостей земельних спорів і з урахуванням нових критеріїв пропонується їх класифікація. Аналізується співвідношення судового й позасудового порядків вирішення земельних спорів, розглянуто й обґрунтовано переваги кожного з них. Вирішення земельних спорів визначається як найголовніша гарантія забезпечення земельних прав, оскільки належне їх вирішення поновлює порушені права суб’єктів земельних правовідносин, гарантуючи тим самим реалізацію їхніх земельних прав і інтересів.Магистерская работа посвящена комплексному анализу современных теоретических и практических проблем правового регулирования разрешения земельных споров. Проведен историко-правовой анализ становления и развития законодательства по решению земельных споров. Согласно выявленной сущности, присущих признаков и характерных особенностей земельных споров и с учетом новых критериев предлагается их классификация. Анализируется соотношение судебного и внесудебного порядка разрешения земельных споров, рассмотрены и обоснованно преимущества каждого из них. Решение земельных споров определяется как гарантия обеспечения земельных прав, поскольку надлежащее решение восстанавливает нарушенные права субъектов земельных правоотношений, гарантируя тем самым реализацию их земельных прав и интересов.
The master's thesis is devoted to a comprehensive analysis of contemporary theoretical and practical problems of legal regulation of the settlement of land disputes. Historical and legal analysis of the formation and development of legislation on the settlement of land disputes. According to the revealed essence, inherent features and inherent features of land disputes and taking into account new criteria, their classification is proposed. The relation between the judicial and extrajudicial procedures of settlement of land disputes is analyzed, the advantages of each of them are considered and substantiated. Settlement of land disputes is defined as the most important guarantee of securing land rights, since their proper resolution restores the violated rights of the subjects of land legal relations, thus guaranteeing the realization of their land rights and interests.
10
Маринів, Наталія Анатоліївна, Наталия Анатольевна Марынив, and Nataliia Anatoliivna Maryniv. "Адвокат як суб’єкт доказування в адміністративному судочинстві України при вирішенні податкових спорів." Thesis, Paneuropska vysoka skola, Bratislava, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44434.
Full textAbstract:
Проголошуючи право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб як одне із основоположних прав людини, Конституція України гарантує право кожного на правову допомогу, покладаючи при цьому на державу відповідні обов’язки щодо забезпечення особи такою допомогою.Провозглашая право каждого на обжалование в суде решений, действий или бездействия органов государственной власти, органов местного самоуправления, должностных и служебных лиц, как одно из основополагающих прав человека, Конституция Украины гарантирует право каждого на правовую помощь, возлагая при этом на государство соответствующие обязанности по обеспечению лица такой помощью.
Proclaiming right of everyone to challenge the decisions, actions or omissions of state authorities, local government officers and employees as one of the fundamental rights, the Constitution of Ukraine guarantees the right of everyone to legal assistance, thus placing the state on the respective responsibilities persons providing such assistance.
11
Клименко, О. І. "Міжнародний досвід розвитку медіації як способу вирішення цивільно-правових спорів та її імплементація в Україні." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14217.
Full text
12
Куковська, В. С., and Олександр Миколайович Огурцов. "Роль протективного антигену Bacillus anthracis у вакцинах проти сибірської язви." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44747.
Full text
13
Лідовський, М. Ю. "Недоліки господарського судочинства." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16182.
Full text
14
Курафєєва, Т. С. "Проблеми підвідомчості корпоративних спорів господарським судам." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66295.
Full textAbstract:
Визначення корпоративних прав та корпоративних правовідносин знайшло своє
закріплення в Господарському кодексі України . Корпоративні права – це права особи,
частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що
включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією,
отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі
ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені
законом та статутними документами.
15
Черей, С. В. "Проблемні питання досудового врегулювання господарських спорів." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66179.
Full textAbstract:
У статті 5 господарського процесуального кодексу передбачано основні положення
досудового врегулювання господарського спору, як одного із вагомих інститутів
господарського процесуального права. Відповідно до норми статті, сторони застосовують
заходи досудового врегулювання за домовленістю між собою, за порядком, встановленим
цим кодексом, якщо інший не встановлено діючим на території України законодавством
16
Горбатко, Ю. О. "До питання досудового врегулювання спорів." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66247.
Full textAbstract:
Одним із способів врегулювання спорів між суб’єктами господарювання є досудове
врегулювання розбіжностей, які виникли між ними. Метою досудового врегулювання
господарських спорів є усунення або запобігання негативного впливу на господарську
діяльність з боку контрагентів. Добровільне задоволення претензійних вимог забезпечує
найбільш швидке відновлення порушених прав кредитора. В цьому полягає позитивний
аспект досудового порядку врегулювання спорів. Такий порядок є позитивним і для
добросовісного боржника, оскільки позбавляє його додаткових витрат на судові видатки.
Незважаючи на вказані переваги, досудове врегулювання спору має низку недоліків, які
вказують на неефективність використання такого порядку у певних випадках.
17
Дейнека, Володимир Миколайович, Владимир Николаевич Дейнека, and Vladimir N. Deineka. "Примирні процедури вирішення трудових спорів." Thesis, Одеса, 2015. http://hdl.handle.net/11300/1924.
Full textAbstract:
Дейнека В.М. Примирні процедури вирішення трудових спорів: дис. ... к. ю. н. 12.00.05 / В.М. Дейнека; Нац. ун-т "Одеська юридична академія". - 2015. - 200 с.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2015. Дисертація є першим у вітчизняній науці трудового права спеціальним комплексним дослідження примирних процедур вирішення трудових спорів. У дисертації визначено поняття, предмет та види трудових спорів. Сформульовано поняття та принципи примирних процедур вирішення трудових спорів. Досліджено міжнародні стандарти примирних процедур вирішення трудових спорів на предмет відповідності ним норм національного законодавства в цій сфері. Охарактеризовано юридичне забезпечення примирних процедур за трудовим законодавством України. Досліджено форми примирних процедур вирішення колективних трудових спорів. Визначено та розглянуто форми примирних процедур вирішення індивідуальних трудових спорів. Сформульовано науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України, проекту Трудового кодексу України, проекту Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів» у сфері регламентації примирних процедур вирішення трудових спорів.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05–трудовое право; право социального обеспечения. – Национальный университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2015. Диссертация является первым в отечественной науке трудового права специальным комплексным исследованием примирительных процедур разрешения трудовых споров. В диссертации определены понятие, предмет трудовых споров и осуществлена их классификация. Трудовые споры определены как неурегулированные путем непосредственных переговоров разногласия между сторонами трудовых правоотношений по поводу применения трудового законодательства и иных нормативно-правовых актов, содержащих нормы трудового права, нормативных актов работодателя, договоров о труде, а также установления или изменения условий труда, которые разрешаются в установленном законодательством порядке. Сформулированы понятие и принципы примирительных процедур разрешения трудовых споров. Примирительные процедуры предложено рассматривать как комплекс организационных, правовых, социально-экономических и иных мероприятий, направленных на разрешение трудовых споров, а также на предотвращение их возникновения. В более узком понимании примирительные процедуры представляют собой рассмотрение трудового спора уполномоченными органами с целью его разрешения. Исследованы международные стандарты примирительных процедур разрешения трудовых споров на предмет соответствия им норм национального законодательства в данной сфере. Охарактеризовано юридическое обеспечение примирительных процедур по трудовому законодательству Украины. Исследованы формы примирительных процедур разрешения коллективных трудовых споров: разрешение указанных споров примирительной комиссией, в том числе с участием независимого посредника, и/или трудовым арбитражем. Проанализировано участие Национальной службы посредничества и примирения в примирительных процедурах разрешения коллективных трудовых споров (конфликтов). Определены и рассмотрены формы примирительных процедур разрешения индивидуальных трудовых споров. Сформулированы научно обоснованные предложения по совершенствованию действующего законодательства Украины, проекта Трудового кодекса Украины, проекта Закона Украины «О порядке разрешения коллективных трудовых споров» в сфере регулирования примирительных процедур разрешения трудовых споров.
Thesis for the degree of Candidate of Legal Sciences in the specialty 12.00.05 – Labour Law; Social Security Law. – National University «Odessa Law Academy», Odessa, 2015. The dissertation is the first special complex research of conciliation procedures of settlement of labour disputes in domestic science of labour law. The definition and subject matter of labour disputes are described in the thesis and their classification is provided. The definition and principles of conciliation procedures of settlement of labour disputes are formulated. International standards of conciliation procedures of settlement of labour disputes concerning compliance with them of the norms of national legislation in this area are investigated. Legal coverage of conciliation procedures under the labour laws of Ukraine is characterized. Forms of conciliation procedures of settlement of collective labour disputes are studied. The forms of conciliation procedures of settlement of individual labour disputes are identified and examined. Scientifically substantiated proposals for improvement of current legislation of Ukraine, draft Labour Code of Ukraine, Draft Law of Ukraine «On the procedure of settlement of collective labour disputes» in the field of regulation of conciliation procedures for resolving labour disputes were formulated.
18
Кохтенко, Р. В. "Сімейно-правові договори та їх роль у врегулюванні сімейних спорів." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76397.
Full textAbstract:
Однією із засад сімейного права є регулювання сімейних відносин за допомогою договору між їх учасниками, які вправі самостійно визначати зміст своїх сімейних правовідносин за допомогою шлюбного, аліментних (договорів про надання утримання) або інших договорів (ч. 2 ст. 7 СК України, ст. 9 СК України). Згідно Сімейного кодексу України з’явився ряд сімейно-правових договорів, роль яких у сімейному праві тільки зростає.
Питання договірного регулювання сімейних відносин були предметом дослідження таких вітчизняних вчених, як В. К. Антошкіна, Т. О. Ариванюк, Г. М. Ахмач, М. В. Бориславська, А. О. Дутко, І. В. Жилінкова, О. М. Калітенко, О. В. Нєкрасова, З. В. Ромовська, М. М. Сібільов та інші, у роботах яких аналізуються договірні засади регулювання сімейних відносин, договірне регулювання відносин подружжя, свобода договору в сімейному праві, класифікація сімейних договорів.
Оскільки досліджуваний інститут сімейно-правових договорів отримав законодавче закріплення лише з прийняттям Сімейного кодексу України, то саме «законодавча новизна» системи сімейно-правових договорів є причиною його недостатньої дослідженості в науці цивільного та сімейного права України. Все вище зазначене свідчить про актуальність, теоретичну та практичну обґрунтованість наукового дослідження системи сімейно-правових договорів на сучасному етапі розвитку суспільства.
19
Дибань, М. П. "Особливості вирішення колективних трудових спорів: теоретичний аспект." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/48811.
Full textAbstract:
Питанню ефективного правового регулювання колективних трудових правовідносин завжди приділялася пристальна увага з боку правознавців. Обумовлено це було тим, що особа набуваючи статусу працівника
реалізує свою трудову функцію в колективі працівників, який має безпосередній вплив на роботодавця щодо забезпечення належних умов праці.
Основу трудових прав працівників становить право на вирішення колективних трудових спорів (конфліктів). У конфліктології конфліктом називають зіткнення різноспрямованих сил, кожна з яких прагне певним чином реалізувати свої реальні або уявні інтереси. Важливими ознаками конфліктів є ступінь нормативного регулювання (ведеться боротьба за правилами чи без них) і ступінь застосування аргументів (чи сила погроз, чи сила санкцій, чи сила примусу).
20
Токарєва, Ксенія Сергіївна. "Особливості альтернативного вирішення адміністративно-правових спорів в Україні." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/48709.
Full textAbstract:
Розглянуто деякі питання альтернативного вирішення адміністративно-правових спорів в Україні.Альтернативне вирішення спорів – це форми та процеси, які передбачають сукупність універсальних, гнучких, узгоджених сторонами способів, засобів та прийомів врегулювання правових конфліктів без звернення до процедури державного судового розгляду.Альтернативними способами вирішення спорів, придатними для публічно-правової сфери, на міжнародному рівні визнано внутрішній перегляд, примирення, арбітраж, переговори та медіацію. Кожна держава відповідно до власних правовий традицій комбінує ті чи інші альтернативні способи та успішно використовує їх для врегулювання конфліктів, де стороною є суб’єкт владних повноважень
21
Сопілко, Ірина Миколаївна. "Розмежування цивільної та адміністративної юрисдикції у спорах щодо захисту права власності." Thesis, Вектор, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41668.
Full textAbstract:
Визначено, що вибір способу захисту суб’єктивного права власності залежить від багатьох факторів, які визначаються компетентним органом, враховуючи специфіку охоронюваного права власності та собливості предмету спору.
22
Басалаєва, Алла Валентинівна. "Роль та значення рішень ЄСПЛ у врегулюванні виборчих спорів." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/48704.
Full textAbstract:
Визначення сутності розуміння категорії предмета оскарження у виборчих спорах і водночас визначаючи межі здійснення судового контролю з боку ЄСПЛ, необхідно зауважити, що юрисдикція такої міждержавної судової інституції поширюється лише на спори, пов’язані з проведенням виборчого процесу до «законодавчого органу». уніфікації застосування практики ЄСПЛ у врегулюванні виборчих спорів сприятиме систематизація офіційних перекладів таких рішень шляхом створення загального реєстру рішень у справах, пов’язаних із захистом суб’єктивних публічних прав громадян, при цьому як справах, що порушувались проти України, так і справах проти інших зарубіжних держав.
23
Семко, Д. С. "Досудове врегулювання господарських спорів." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76404.
Full textAbstract:
Внесення змін до ст. 124 Конституції України, прийняття Господарського процесуального кодексу України у новій редакції трансформували інститут досудового врегулювання господарських спорів. Принцип «дозволено усе, що не заборонено законом» замінено принципом «дозволено все, що не є обов’язковим». Необхідність такої трансформації обумовлена підписанням Україною Угоди про асоціацію з ЄС, впровадженням європейських принципів судочинства. За Угодою про асоціацію забезпечення верховенства права та кращого доступу до правосуддя повинно включати доступ як до судових, так і до позасудових методів врегулювання спорів [1]. Конституцією України гарантується кожному право на судовий захист та право на застосування інших засобів захисту незаборонених законом з метою захисту порушених прав і свобод. Зазначене конституційне право не може бути скасоване чи обмежене [2].
Наявність розвиненої системи альтернативних процедур врегулювання спорів, пріоритет мирного позасудового врегулювання спорів є невід’ємною складовою демократичної правової держави. Проте реальне впровадження такого інституту у господарську діяльність потребує системного підходу та модернізації всього масиву господарського законодавства. Сфера господарювання є найбільш сприятливою для впровадження альтернативних способів врегулювання спорів. Але зміна концепції досудового врегулювання господарських спорів потребує наявності чинних механізмів такого врегулювання, сталої судової практики та зміни національної філософії господарювання. Тому доцільно системно проаналізувати господарське законодавство на предмет наявності імперативних приписів щодо досудового врегулювання певних категорій господарських спорів, форм альтернативного вирішення господарських спорів.
24
Двойних, В. В., Людмила Дмитрівна Руденко, Людмила Дмитриевна Руденко, and Liudmyla Dmytrivna Rudenko. "Врегулювання спору за участю судді." Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/79013.
Full textAbstract:
Однією із самих обговорюваних та революційних новацій Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року є введення інституту врегулювання спору за участю судді. До цього часу суддя був обмежений в можливості непроцесуального спілкування зі сторонами. Сам механізм досудового врегулювання був перейнятий з Каліфорнії (США). Ще у 1982 році прийняті практичні директиви щодо застосування цього механізму на тимчасовій основі. А у 1989 році розпочалось повноцінне застосування процедури для врегулювання шлюборозлучних процесів. Зараз у провінції Саскачеван (Канада) всі справи (крім тих, які розглядаються за спрощеною процедурою, прогнозованою тривалістю не більше одного дня) в обов’язковому порядку спрямовуються на досудове врегулювання. Таким чином, приблизно 85% спорів вирішується примиренням [1, 2]. Розглянемо суть новели. Врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. У перелік справ, в яких не застосовується цей порядок увійшли справи про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; у випадку вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
25
Гребенюк, В. О. "Університетський спорт у США." Thesis, КНТУ, 2010. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6019.
Full text
26
Новакова, К. О., and В. В. Савченко. "Паралімпійський спорт в Україні." Thesis, КНТУ, 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6601.
Full text
27
Лисенко, Олександр Володимирович (МІ), Александр Владимирович (МІ) Лысенко, Oleksandr Volodymyrovych (МІ) Lysenko, and О. Рисенко. "Професійний спорт в Україні." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48635.
Full text
28
Жуков, Б. О. "Спорт у сучасних медіа." Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69314.
Full text
29
Махно, В. В. "Спорт як індикатор якості життя." Thesis, КНТУ, 2011. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6148.
Full text
30
Щербина, Р. Г., and В. А. Ковалев. "Образ жизни студента и спорт." Thesis, КНТУ, 2011. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6202.
Full text
31
Ткаченко, Сергій Миколайович, Сергей Николаевич Ткаченко, Serhii Mykolaiovych Tkachenko, and С. О. Помазановська. "Захворювання ендокринної системи та спорт." Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77556.
Full textAbstract:
Історії відомо багато імен успішних спортсменів, які
зробили блискучу кар’єру і неодноразово підкорювали
вершини Олімпу, незважаючи на діабет [1; 2]. Завдяки їхнім
прикладам на сьогодні є поширеним твердження, що цукровий
діабет це не хвороба, а скоріше спосіб життя. І не дивлячись на
те, що такий спосіб життя створює певні обмежені рамки, не
потрібно втрачати інтерес до занять спортом.
Мета. Виявити позитивні та негативні сторони занять
спортом для людей, які мають цукровий діабет І типу.
32
Рулев, М. С. "Система разрешения земельных споров в России: традиции и инновации." Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/59859.
Full textAbstract:
На всем протяжении развития российского государства
в жизни
общества важнейшую роль играли земельные правоотнош
ения. Частью
указанных отношений как раз и является право на отс
таивание и защиту
своих интересов в ходе споров, объектом которых все
гда будет земля.
Поэтому, в условиях продолжающегося формирования ро
ссийской правовой
системы, исследование истории разрешения земельных
споров необходимо
для дальнейшего совершенствования действующих право
вых норм.
33
Малигін, Анатолій Олександрович, Анатолий Александрович Малыгин, Anatolii Oleksandrovych Malyhin, and В. В. Якименко. "Бодібілдинг як спорт та спосіб життя." Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24277.
Full text
34
Бондарчук, Д. І. "Велосипедний спорт як засіб фізичного виховання." Thesis, Національний авіаційний унверситет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43332.
Full textAbstract:
Актуальність цього спорту зумовлена тим, що люди намагаються зберегти природу та використовувати велосипед, замість машин та громадського транспорту. Цей вид пересування часто використовують задля туризму. Також велосипедний спорт покращує фізичну підготовку та підтримує фізичний стан людини.
35
Колеснікова, Л. Г. "Адміністративно-правове регулювання вирішення податкових спорів в Україні." Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71392.
Full textAbstract:
Правовідносини у податковій сфері обґрунтовано вважаються найбільш конфліктними серед інших видів фінансових відносин. Це зумовлено низкою факторів, серед яких доцільно виділити низький рівень знань законодавства як з боку платників податків так і контролюючих органів, наявність правових колізій у законодавстві, часті та швидкі зміни в податковому законодавстві, а також зловживання з боку представників органів публічної адміністрації та порушення норм податкового законодавства з боку платників податків тощо.
Ефективність функціонування податкової системи та застосування податкового законодавства сторонами податкових відносин визначається значною мірою спроможністю швидко, якісно та в межах закону розв’язувати будь-які податкові конфлікти, в тому числі податкові спори, як в позасудовому, так і судовому порядку.Правоотношения в налоговой сфере обоснованно считаются наиболее конфликтными среди других видов финансовых отношений. Это обусловлено рядом факторов, среди которых целесообразно выделить низкий уровень знаний законодательства как со стороны налогоплательщиков так и контролирующих органов, наличие правовых коллизий в законодательстве, частые и быстрые изменения в налоговом законодательстве, а также злоупотребления со стороны представителей органов публичной администрации и нарушения норм налогового законодательства со стороны налогоплательщиков и тому подобное. Эффективность функционирования налоговой системы и применения налогового законодательства сторонами налоговых отношений определяется в значительной степени способностью быстро, качественно и в рамках закона решать любые налоговые конфликты, в том числе налоговые споры, как во внесудебном, так и судебном порядке.
Legal relationships in the tax area are reasonably considered to be the most conflicting among other types of financial relations. This is due to a number of factors, among which it is expedient to highlight the low level of knowledge of legislation both from taxpayers and controlling bodies, the existence of legal conflicts in the legislation, frequent and rapid changes in tax legislation, as well as abuse by representatives of public administration bodies and violations of tax rules legislation by taxpayers, etc. The effectiveness of the functioning of the tax system and the application of tax legislation by the parties to tax relations is determined largely by the ability to resolve any tax conflicts, including tax disputes, both in extrajudicial and judicial procedures, quickly, qualitatively and within the limits of the law.
36
Давидова, М. О. "Лижний спорт як головна зимова активність людини." Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43346.
Full textAbstract:
Лижний спорт – сукупність видів зимового спорту, що складається з таких дисциплін як північні (лижні перегони, лижне двоєборство, стрибки з трампліна, перегони на роликових лижах), гірськолижні (швидкісний спуск, слалом), біатлон, фрістайл, сноуборд та інші. Цей вид є ледь не перший в категорії «зимній спорт».
37
Антошків, Ю. М., and А. О. Реготун. "Гирьовий спорт як засіб фізичного розвитку майбутнього рятувальника." Thesis, ЛДУБЖД, 2016. http://hdl.handle.net/123456789/2263.
Full text
38
Сахно, Парасковія Іванівна, Прасковья Ивановна Сахно, Paraskoviia Ivanivna Sakhno, and Г. Ю. Шевченко. "Проблеми розвитку спорту в Україні." Thesis, Вид-во СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17301.
Full text
39
Алефіренко, Анна Сергіївна, and Анна Сергеевна Алефиренко. "Медіація і третейський розгляд господарських спорів." Thesis, Кривий Ріг: Донецький юридичний інститут МВС України, 2018. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/6970.
Full textAbstract:
Третейський розгляд і медіація, хоча і полягають у залученні незалежної особи, мають різну спрямованість і методи. Медіація, на відміну від арбітражу, має на меті не винесення обов’язкового для сторін рішення, а врегулювання спору шляхом досягнення компромісу, тобто медіатор не оцінює обставини спору з позиції норм права та не досліджує докази, а є посередником між сторонами, які самостійно визначають умови для припинення спору, що на далі оформляється мировою угодою. Саме тому різняться й методи досягнення поставленої мети: змагальний в арбітражі та погоджувальний для медіації.
40
Чудик, Наталія Олегівна, Наталья Олеговна Чудык, and Natalia Olehivna Chudyk. "Адміністративно-правове забезпечення виборчого процесу в Україні." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53275.
Full textAbstract:
Дисертацію присвячено вивченню концептуальних уявлень і розробці авторської парадигми адміністративно-правового забезпечення виборчого процесу в Україні, а також визначенню перспектив його подальшого розвитку. З’ясовано сутність та особливості виборчого процесу як об’єкта
адміністративно-правового регулювання. Вказано, що виборчий процес є
складним, багатоаспектним явищем, яке вимагає належного законодавчого підґрунтя. Сформульовано авторське визначення поняття адміністративноправового забезпечення виборчого процесу в Україні. Розкрито концептуальні підходи до методології адміністративно-правового забезпечення виборчого процесу. Визначено адміністративно-правові засади забезпечення виборчого процесу. Здійснено аналіз сучасного стану адміністративно-правового забезпечення виборчого процесу в Україні. Охарактеризовано суб’єктів адміністративно-правового забезпечення виборчого процесу. Розкрито
сутність, основні ознаки форм та методів адміністративно-правового забезпечення виборчого процесу в Україні. Надано адміністративно-правову характеристику етапів виборчого процесу. З’ясовано сутність та види адміністративних процедур, пов’язаних з виборчим процесом. Визначено поняття та види адміністративно-правових гарантій здійснення виборчого процесу в Україні. Запропоновано їх поділяти на гарантії реалізації, гарантії охорони та гарантії захисту виборчих прав суб’єктів виборчого процесу.
Розкрито сутність адміністративно-правової відповідальності за порушення прав учасників виборчого процесу. Охарактеризовано адміністративне судочинство у публічних спорах, пов’язаних з виборчим процесом. Узагальнено зарубіжний досвід адміністративно-правового забезпечення виборчого процесу та визначено можливості його використання в Україні. Окреслено напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення виборчого процесу в Україні. Визначено перспективи оптимізації організаційно-правових засад забезпечення виборчого процесу в Україні. Підтримано ідею прийняття Кодексу поведінки посадових осіб та державних службовців під час виборчого процесу. Запропоновано положення проекту цього Кодексу розмістити в окремому розділі чинного Виборчого кодексу України.Диссертация посвящена изучению концептуальных представлений и разработке авторской парадигмы административно-правового обеспечения избирательного процесса в Украине, а также определению перспектив его дальнейшего развития. Выяснены сущность и особенности избирательного процесса как объекта административно-правового регулирования. Указано, что избирательный процесс является сложным, многоаспектным явлением, требующим надлежащей законодательной основы. Сформулировано авторское определение понятия административно-правового обеспечения избирательного процесса в Украине. Раскрыты концептуальные подходы к методологии административно-правового обеспечения избирательного процесса. Определены административно правовые основы обеспечения избирательного процесса. Проведен анализ современного состояния административно-правового обеспечения избирательного процесса в Украине. Охарактеризованы субъекты административно-правового обеспечения избирательного процесса. Раскрыты сущность, основные признаки форм и методов административно-правового обеспечения избирательного процесса в Украине. Дана административно-правовая характеристика этапов избирательного процесса. Выяснена сущность и виды административных процедур, связанных с избирательным процессом. Определены понятия и виды административно правовых гарантий осуществления избирательного процесса в Украине. Предложено их делить на гарантии реализации, гарантии охраны и гарантии защиты избирательных прав субъектов избирательного процесса. Раскрыта сущность административно правовой ответственности за нарушение прав участников избирательного процесса. Охарактеризовано административное судопроизводство по публичным спорам, связанным с избирательным процессом. Обобщен зарубежный опыт административноправового обеспечения избирательного процесса и определены возможности его использования в Украине. Обозначены направления усовершенствования административно-правового обеспечения избирательного процесса в Украине. Определены перспективы оптимизации организационно-правовых основ обеспечения избирательного процесса в Украине. Поддержана идея принятия Кодекса поведения должностных лиц и государственных служащих в ходе избирательного процесса. Предложено положения проекта этого Кодекса разместить в отдельном разделе действующего Избирательного кодекса Украины.
The dissertation is focused on studying the conceptual ideas and the development of the author’s paradigm of administrative and legal guaranteeing of the election process in Ukraine, as well as on determining the perspectives for its further development. It has been stated that the election process is a comprehensive, multifaceted phenomenon that requires a proper legislative framework. The place of the concept of “administrative and legal guaranteeing” in the system of concepts of administrative law science has been specified. The essence and content of such categories as “guaranteeing”, “legal guaranteeing”, “administrative and legal guaranteeing” have been revealed. It provided the opportunity to formulate the author’s understanding of the concept of administrative and legal guaranteeing of the election process in Ukraine. It has been substantiated that the election process is an integral part of elections, the complex procedural element, which facilitates the citizens to exercise their right to democracy, and the state, in turn, ensures the rule of law, \ legality and democracy. Elements of the system of administrative and legal guaranteeing of the election process in Ukraine are: entities of administrative and legal guaranteeing, norms of administrative law, legal and organizational forms and methods of their activities, administrative procedures. It has been established that the methodology of the research of administrative and legal guaranteeing of the election process in Ukraine is represented by two blocks (levels) of scientific cognition: instrumental, theoretical and methodological. The causal, functional, structural links between the elements of the system of administrative and legal guaranteeing of the election process in Ukraine, as well as the relationships of transformation, development, management have been characterized. The dominant role of administrative procedures in the formation of links between the elements of the system of administrative and legal guaranteeing of the election process in Ukraine has been clarified. The author has made a distinction between the principles of the election process and the principles of administrative and legal guaranteeing of the election process. The principles of the election process have been defined as the basic provisions, which are the basis for conducting election campaigns and other election procedures. It has been offered to consider the election process as a kind of nonjurisdictional legal process, which is characterized by purposeful activities of the relevant entities, which in practice implement their own specific (electoral) rights, interests and powers, i.e. endowed with special electoral and procedural legal personality. It has been proved that the entities of administrative and legal guaranteeing of the election process should be considered those participants in the electoral legal relations who have their own rights and legitimate interests or powers related to specific elections and who implement them on their own initiative. The essence, main features of forms and methods of administrative and legal guaranteeing of the election process in Ukraine have been revealed. The author has specified the features that make it possible to distinguish the methods of administrative and legal guaranteeing from the methods of administrative and legal regulation of the election process. The author has substantiated the opinion on the importance of detailing and regulating all election procedures related to most areas of governance of the election process, where a wide range of entities participate. The election process has been characterized by its relatively independent separate parts – stages that can be conducted simultaneously without being interconnected. Different approaches of scholars to the classification of stages of the election process by the content and number have been analyzed. The essence of administrative procedures related to the election process is the procedure established by law for the preparation and conduction of elections of the President of Ukraine, elections of MPs of Ukraine, local elections, establishment and official announcement (official publication) of their results. It has been offered to distinguish guarantees of implementation, safeguard guarantees and guarantees of protection of electoral rights of the entities of the election process in the system of administrative and legal guarantees of ensuring the election process. It has been argued that administrative liability for violations of the election legislation of Ukraine is an effective mean of guaranteeing all types of subjective suffrage: active, passive and nominative. The peculiarities of disputes concerning public legal relations related to the election process have been highlighted. The author has carried out the analysis of administrative and legal guaranteeing of the election process in Denmark, Finland, New Zealand and the United States, which made it possible to form directions for improving the current legislation of Ukraine. The idea of adopting the Code of Conduct for officials and civil servants during the election process has been supported. The author has offered to place the provisions of the draft of this Code in a separate Section of the current Electoral Code of Ukraine.
41
Антошків, Юрій Михайлович. "ГИРЬОВИЙ СПОРТ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ." Thesis, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2021. http://sci.ldubgd.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/8364.
Full text
42
Смолякова, И. Д., А. М. Загурский, and Е. К. Обидейко. "Физическое воспитание и спорт в формировании здорового образа жизни студентов." Thesis, Сумский государственный университет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48626.
Full text
43
Марченко, Олексій Васильович, Алексей Васильевич Марченко, Oleksii Vasylovych Marchenko, and Д. О. Шапошніков. "Фізична культура і спорт як важливий фактор зміцнення здоров'я молоді." Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24267.
Full text
44
Івченко, Володимир Омелянович, Владимир Емельянович Ивченко, and Volodymyr Omelianovych Ivchenko. "Робота спортивної секції з веслування на байдарках та каноє в вищих навчальних закладах." Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30601.
Full textAbstract:
Початок зайнять веслувальним спортом бере відлік з середніх спеціальних учбових закладів де є належні умови. Учні опановують веслування в спортивній секції за програмою спортивних шкіл, молоді і відповідно до методичних положень передбаченних для юних спортсменів - веслувальників і є базою для спортивного удосконалення.
45
Котов, Віталій Федорович, Виталий Федорович Котов, and Vitalii Fedorovych Kotov. "Подготовительный период подготовки лыжников-гонщиков." Thesis, Издательство СумГУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16664.
Full text
46
Дробницький, А. Д. "Розвиток ролер спорту в Україні." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32943.
Full textAbstract:
Спорт – це не тільки засіб оздоровлення людей, досягнення результатів, перемог, але й змога активно проводити дозвілля. Протягом останніх 10 років у світі виникло багато нових видів спорту, які стають все більш популярними. Прикладом цього є і ролер спорт.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32943
47
Маленюк, Т. В. "Дослідження педагогічних здібностей студентів факультету фізичного виховання спеціальність «Спорт за видами»." Thesis, КНТУ, 2012. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6325.
Full textAbstract:
У статті наведено матеріал про високий і дуже високий рівень прояву комунікативних і організаторських здібностей студентів старших курсів факультету фізичного виховання спеціальність «Спорт за видами». Виявлено, що студенти мають всі передумови для успішного оволодіння професійною діяльністю тренера-викладача.
48
Задорожний, І. І., and А. О. Мазурик. "Спорт як один з основних засобів фізичної та психологічної підготовки рятувальника." Thesis, Львів : ЛДУ БЖД, 2016. http://hdl.handle.net/123456789/2803.
Full text
49
Тостановський, Ян Юрійович. "Готовність до професійної діяльності майбутніх фахівців спеціальності «Фізична культура і спорт»." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11578.
Full textAbstract:
Кваліфікаційна робота магістра складається з трьох розділів.
Об’єкт дослідження - професійна діяльність фахівців фізичної культури і спорту
У роботі розглядаються: зміст та види готовності до професійної діяльності; складники та особливості формування готовності до професій1ної діяльності майбутнії фахівців з фізичної культури і спорту.
Проаналізовано 66 літературних джерел.
Запропоновано методи діагностики та методику формування готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців.
50
Возний, Андрій Петрович, Андрей Петрович Возный, Andrii Petrovych Voznyi, and Р. А. Чижма. "Фізична культура та спорт – найважливіші елементи військово-патріотичного виховання сучасної молоді." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/55468.
Full textAbstract:
У сучасних умовах модернізації українського суспільства одним із стратегічних завдань є інтеграція виховних сил суспільства з метою всебічного розвитку особистості, становлення її фізичного та морального здоров’я, здатності адаптуватися до динамічних, соціокультурних, економічних, політичних умов життя і гідно виконати один із найважливіших обов’язків людини – бути патріотом, готовим до праці та захисту своєї Вітчизни.