To see the other types of publications on this topic, follow the link: Споживачі територій.
Journal articles on the topic 'Споживачі територій'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 32 journal articles for your research on the topic 'Споживачі територій.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Liubchuk, Valentyna. "Бренд-менеджмент як вид управлінської діяльності." Sociological studios, no. 1(16) (June 30, 2020): 57–63. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2020-01-57-63.
Full textAbstract:
У статті актуалізується проблема формування ефективного бренд-менеджменту як виду управлінської діяльності. Конкретизуються поняття «бренд» та «брендинг». Звертається увага на те, що є різні види брендів, зокрема територій, осіб, товарів тощо. Для розробки ефективної системи бренд-менеджменту необхідно ознайомитися із його популярними парадигмами. Аналіз парадигм XX ст. та XXI ст. показав, що важливо враховувати особливості зовнішнього середовища, розвиток суспільства та новітніх технологій. Зрештою, сучасне суспільство наскільки стрімко розвивається, що є необхідність враховувати позитивні сторони обох парадигм. До таких зокрема віднесемо залученість усіх працівників, незалежно від їхніх функціональних обов’язків, до виконання функцій бренд-менеджменту щодо, наприклад, формування іміджу компанії.
Для розробки ефективної системи бренд-менеджменту важливого значення набуває вибір моделі – західної (англо-американської) або східної (японської). Для західної моделі актуально сформувати імідж різних брендів, які належать одній компанії, нерідко невідомій широкому колу споживачів. Східна модель бренд-менеджменту базується на корпоративному бренді. Головне – формування авторитетного іміджу компанії. Якщо це вдасться, тоді у компанії сформується стійка та надійна репутація і споживачі будуть надавати перевагу товарам саме цієї компанії. Глобалізація наклала свій відбиток і на сферу бренд-менеджменту як виду управлінської діяльності. На сьогодні спостерігаємо змішану модель, оскільки відомі компанії намагаються поширити свої бренди на різних ринках та в різних країнах.
При формуванні бренд-менеджменту важливо враховувати сукупність чинників економічного, соціального, культурного характеру. Завдяки системному та комплексному підходам вдасться створити потужну модель бренд-менеджменту.
2
Baluk, N. R., and N. F. Basij. "Програми лояльності для споживачів на регіональному ринку первинної нерухомості." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 81 (October 8, 2017): 26–31. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8104.
Full textAbstract:
Довготривалих і партнерських відносин підприємства зі споживачами можна досягти за допомогою формування та підтримання лояльності клієнтів. Проведене дослідження дозволило інтерпретувати основні теоретичні засади поняття «лояльність», визначити основні види лояльності та характерні риси лояльного споживача. Лояльність класифікують за різними видами, основними з яких є поведінкова (трансакційна) й емоційна (перцепційна). Критеріями оцінки поведінкової (трансакційної) лояльності споживача, окрім повторної купівлі, може бути частота здійснення купівлі, час здійснення останньої трансакції, повний період співпраці споживача з підприємством, обсяг усіх здійснених споживачем купівель, кількість асортиментних позицій у разовій купівлі, середня сума кожної з купівель. Критеріями оцінки емоційної (перцепційної) лояльності, окрім нечутливості споживачів до дій конкурентів, можна назвати також їхнє ставлення до бренду підприємства, популярність програми лояльності підприємства, готовність порадити бренд підприємство своїм друзям, іншим споживачам, намір здійснити повторні купівлі. Лояльність найкраще розкривається у сукупності трьох основних елементів: довіра, прихильність до цінностей і довготермінові відносини. Лояльний споживач повинен володіти такими характеристиками: здійснювати багаторазові повторні купівлі; купувати різні асортиментні позиції підприємства; заохочувати інших споживачів купувати продукцію підприємства; не реагувати на дії конкурентів, в тому числі на дуже привабливі пропозиції; засвідчувати позитивне ставлення до підприємства його товарів; співпрацювати з підприємством тривалий період часу; рекомендувати своєму оточенню користуватись товарами, послугами даного підприємства, тобто добровільно стати агітаторами, «адвокатами» або «партнерами» компанії. Проаналізувавши використання програм лояльності на споживчих і промислових ринках, було охарактеризовано досвід впровадження програм для покупців товарів зі специфічними характеристиками, до яких слід віднести первинну нерухомість. За останні роки вітчизняний ринок нерухомості зазнав тотального зниження продажу і будівництва через військові, політичні, економічні, фінансові та соціальні чинники. Практично в усіх сегментах житлової нерухомості зменшився обсяг продажу, за винятком житла економ-класу, який користувався зменшеним, проте стабільним попитом, його купівля стала одним з найкращих способів зберегти заощадження в умовах економічної нестабільності. Ринок первинної нерухомості Львівської області та м. Львова зокрема розвивається з урахуванням притаманних регіону чинників, а саме: збільшення об’єктів житлового будівництва, кількості забудовників, збільшення попиту на житло з боку платоспроможного переселеного населення з окупованих територій, збільшення вкладень заощаджень для убезпечення коштів від коливань валютних курсів, динамічне зростання обсягу виконаних будівельних робіт за усіма видами будівельної продукції. На регіональному ринку працюють понад 60 будівельних компаній (забудовники, інвестори, компанії з продажу житла), які займаються зведенням житлової нерухомості з нульового циклу. В умовах жорсткої конкуренції більшість компаній практикують використання маркетингового інструментарію та зокрема програм лояльності, які при детальному аналізі являють собою заходи стимулювання. ТОВ «ЖБК «Ваш дім» має великий досвід роботи на регіональному ринку первинної нерухомості та тривалий час практикує інноваційні програми лояльності клієнтів, які вже стали покупцями житлової нерухомості. Акцент на роботі з клієнтами, ймовірність здійснення якими повторної купівлі складає не більше 5%, забезпечує їх лояльність, яка проявляється у потужному рекламуванні покупцями компанії та її продуктів. Ключовим аспектом програм лояльності для покупців нерухомості ТОВ «ЖБК «Ваш дім» стало їх продовження для власників і мешканців збудованих компанією квартир. Подано процес формування, підтримання і підвищення лояльності покупців первинної нерухомості у ТОВ «ЖБК «Ваш дім». Запропоновано систему показників оцінки ефективності лояльності покупців нерухомості з урахуванням необхідності підвищення їх перцепційної лояльності.
3
Джаман М.О. "ВПЛИВ ТУРИСТИЧНОГО ОБРАЗУ РЕГІОНУ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЇ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, no. 15(59) (January 28, 2020): 67–81. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2018-15(59)-6.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню туристичного образу регіону як фактора інвестиційної привабливості та економічного розвитку території. У статті зроблено аналіз наукових праць західних, російських і вітчизняних вчених-науковців. Виявлено, що досить часто зустрічається аналіз феномена імідж регіону в політичній, економічній, географічній соціальній, маркетинговій площині тощо, але безпосередньо проблема туристичного образу регіону належного висвітлення не отримала. Визначена категорія регіону в нашому розумінні і конкретизовані принципи, якими доцільно керуватися для створення культурно-образної характеристики території. Представлено як туристичний образ регіону сприяє тому, щоб ту чи іншу територію поважали не тільки споживачі туристичного продукту, а й бізнесмени і інвестори та прагнули відвідати, працювати і навіть жити на ній; як туристичний образ регіону позитивно впливає на рівень свідомості суспільства, на його естетичне і екологічне виховання та яким чином він впливає на інвестиційну привабливість та економічний розвиток території
4
Aleshugina, Natalia Олександрівна, and Olena Олександрівна Zelenska. "ВПЛИВ МОДИ НА СПОЖИВЧУ ПОВЕДІНКУ ПРИ ВИБОРІ ТУРИСТИЧНОЇ ДЕСТИНАЦІЇ: УРОКИ ІСТОРІЇ." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, no. 2(18) (2019): 199–203. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2-2(18)-199-203.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Володіння інформацією про особливості споживчої поведінки є необхідною запорукою успіху діяльності на ринку туристичних послуг. Постановка проблеми. В практиці туристичного бізнесу частою є проблема, коли з двох аналогічних за своїми характеристиками туристичних пропозицій одна користується успіхом у споживачів, а інша – ні. Очевидно, необхідно враховувати певні соціально-психологічні фактори, які впливають на поведінку споживачів, зокрема, модні тенденції. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема взаємодії моди та туризму є складною і комплексною. Вона носить міждисциплінарний характер. Тому, незважаючи на заклики дослідників до її вивчення [1], досліджень з даної тематики не так багато. Найбільш вагомими можна назвати праці А. Алєксандрової [1] та М. Отнюкової [2]. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нас приваблюють проблеми практичного застосування знань про споживчу поведінку, яка формується під впливом модних віянь. Постановка завдання. Як взаємодіють мода і туризм, чи можна масовий інтерес до певних видів туризму та дестинацій називати модою, яким чином можна впливати на формування модних тенденцій для збільшення продажів власного продукту. Виклад основного матеріалу. У статті обґрунтовано відмінність проявів моди у туризмі та інших сферах людської діяльності. Розглянуто властивості моди стосовно сфери туризму. Проілюстровано, що на модний вибір брак певних ресурсів на території призначення може не впливати. Адаптовано стосовно туризму механізм здійснення модного вибору. Висновки. Знання особливостей механізму прийняття рішення споживачем під час модного вибору може допомагати впливати на його поведінку під час просування та реалізації турів. Прагнучи впровадити нові тренди на ринок туристичних послуг, необхідно оцінити готовність соціуму сприймати нововведення у пропозиції
5
I., Solovyov, and Klishchevska A. "TERRITORIAL MARKETING IN THE CONTEXT OF REGIONAL DEVELOPMENT." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 43 (October 22, 2021): 21–26. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-43-3.
Full textAbstract:
The article considers the possibility of using the concept of marketing territories as a tool and theoretical and methodological basis for finding internal sources of funding for citizens. Possibilities of application of its mechanisms and technologies, in partic-ular a two-component complex of marketing mix, for increase of competitiveness of territories are considered. The main goal is to create favorable conditions for the formation of the business environment and improve living standards. Given the functional features of territorial marketing, it is advisable to present it in two submixes, commodity-contractual and communicative. Within the framework of the first, a product offer is created and implemented, the conditions for purchasing services by the local popu-lation, business representatives, consumers of tourist and recreational resources are agreed upon. An important indicator is the price of services - the total cost of all consumers. The calculation of average costs should be carried out in order to calculate the integrated indicator of the level of living comfort and welfare of the population. A component of the indicator should be the value of the territory for the population, investors, visitors, tourists, which is established by expert methods of policy surveys, it is neces-sary to pay attention to the search for unique services with expectations, unique characteristics. In the course of the research, the values and advantages of the clients-consumers of tourist and recreational services and the values of business representatives were established and ranked. It was concluded that a special place in the communicative submix is occupied by the brand man-agement of the territory, which is carried out by the efforts of local authorities and the business community in order to increase the attractiveness of the territory. It is concluded that marketing activity creates and maintains the image and prestige of the territory in the external environment, convinces potential consumers of its attractiveness. As a result of research, it was found that the use of the concept of territorial marketing will increase the efficiency of regional governance and competitiveness of the regions of Ukraine. However, its use is appropriate only if it is possible to find and convey to the consumer the unique value characteristics of the territory. The determining factor in implementing the concept is to create conditions for business and social activity, private initiative and a favorable business climate.Keywords: regional marketing concept, territory competitiveness, marketing complex, based consumer values, territory ser-vices, territory brand. У статті розглядається можливість використання концепції територіального маркетингу, як підходу до управління регіональним розвитком і створення сприятливих умов для формування бізнес-середовища. Узагальнено поняття територіального маркетингу і конкретизовано його мета-стимулювання розвитку природно-екологічного, туристичного та рекреаційного потенціалу територій. Зроблено аналізування існуючих підходів до формування інструментарію маркетингу і запропонований його адаптований комплекс у вигляді двох субміксів. Були встановлені і ранжовані цінності і переваги споживачів туристично-рекреаційних послуг та представників бізнесу. Обґрунтовано доцільність визначення інтегрального показника рівня комфорту проживання на території для рейтингової оцінки привабливості регіону. Безумовно, що умовою успішної реалізації концепції територіального маркетингу є створення умов для розвитку соціальної активності, формування сприятливого ділового клімату. Практичне завдання отриманих результатів полягає в тому, що положення статті можуть бути використані в практичній діяльності об'єднаних територіальних громад. Визначальною умовою реалізації концепції є створення умов для розвитку ділової і соціальної активності, формування приватної ініціативи, сприятливого ділового клімату, донесення до споживача унікальних ціннісних характеристик території. Ключові слова: концепція регіонального маркетингу, конкурентоспроможність територій, комплекс маркетингу, основи цінності споживачів, послуги територій, бренд території.
6
Кабаці, Б. І., and Г. Я. Міневич. "ПЕРСПЕКТИВИ РИНКУ ОРТОПЕДИЧНИХ МАТРАЦІВ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА." Підприємництво і торгівля, no. 28 (February 5, 2021): 27–32. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-04.
Full textAbstract:
У статті висвітлено питання кон’юнктури вітчизняного ринку ортопедичних матраців, проаналізовано, згідно зі статистичними даними, виробництво ортопедичних матраців у розрізі їх видів та основних виробників, здійснено сегментацію матраців за регіонами України, наведено інформацію щодо структури, обсягу та динаміки експорту ортопедичних матраців, а також основних країн-експортерів, розкрито основні напрями розвитку вітчизняних підприємств на вітчизняному та європейському ринках, пошук каналів збуту. У ході дослідження встановлено, що сьогодні в Україні налагоджено виробництво якісних ортопедичних матраців за прийнятною ціною, що передусім вигідно вітчизняному споживачеві, оскільки ціна матраців українського виробництва набагато нижча, а тому дає змогу вибирати матраци людям різного фінансового достатку. Стаття містить моніторинг українських виробників ортопедичних товарів, зокрема проаналізовано та обґрунтовано цінову політику потужних виробників матраців; їх позиціювання на ринку, наведено основні переваги вітчизняних виробників матраців перед іноземними, акцентовано увагу на сертифікації ортопедичних матраців. Систематизовано споживні переваги вітчизняних ортопедичних матраців для споживачів, наведено характеристику інноваційних наповнювачів ортопедичних матраців, які зумовлюють ортопедичний та анатомічний ефект, а також обґрунтовано застосування сучасних технологій для виготовлення ортопедичних матраців, що збільшить попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Зроблено висновок, що у найближчій перспективі на ринку матраців України домінуватимуть існуючі вітчизняні виробники, оскільки через складні бюрократичні процедури оформлення та відсутність конкурентної сировинної бази іноземні компанії не відкриватимуть свої фабрики на території країни.
7
Хлистун, O., М. Проскуріна, Л. Малоока, В. Мішкой, В. Коренев, and А. Туз. "ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО КУЛЬТУРНОГО ПРОДУКТУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 454–63. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3705.
Full textAbstract:
Анотація. Досліджено вплив глобалізаційних процесів на створення національного культурного продукту. Визначено, що глобалізація сприяє розширенню кордонів і створює виклики для створення національних культурних продуктів. На нинішній день культурний продукт забезпечує рух і розвиток суспільства, а також разом з його розвитком створюються нові цінності, нові потреби у населення та нові значення, а також нові культурні символи. Це висвітлено в Законі України «Про національний культурний продукт», який спрямований на стимулювання розвитку та підтримки української культури. На території України існує необхідність реформування державної підтримки розвитку культури і креативних індустрій. Як інституція, УКФ втілює нову модель України, яка отримує державну фінансову підтримку ініціатив у сфері культури і креативних індустрій. Продукти культури — це товари і послуги з особливими потребами, відзначено, що купуючи культурний продукт, споживач отримує враження та емоції Процес їх купівлі вимагає чіткого усвідомлення та певних зусиль від споживачів. Розкрито сутність довгострокової стратегії розвитку української культури — стратегії реформ. Вона зазнала змін, зумовлених появою нових внутрішніх структур і зв’язків. Висвітлено культурно-інформаційні процеси в умовах глобалізації. Культурна глобалізація — це новий етап інтеграційних процесів у світі, її процеси зачіпають усі сфери життя суспільства — від економіки і політики до культури та мистецтва.З розвитком культурно-економічного обміну між країнами в ринковому обігу бере участь дедалі більше товарів і послуг, ускладнюється галузева структура, збільшуються обсяги міжнародної торгівлі. Приплив ресурсів у цю сферу передусім є результатом зростання духовно-естетичних потреб людини в сучасному світі, посилення впливу культури на якість людського капіталу та економічне зростання. Визначено, що основними особливостями культурної продукції є: культурний продукт у формі товарів чи послуг, матеріальних чи нематеріальних; емоційна складова, що сприймається споживачем; супутні товари і послуги, що сприяють реалізації культурного продукту. Ключові слова: культура, глобалізація, культурний продукт, креативне виробництво, національний продукт, креативна індустрія. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 17
8
Чорна, Н. А. "ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ВОДНЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ АВТОНОМНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ НА ОСНОВІ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ." Vidnovluvana energetika, no. 3(66) (September 30, 2021): 18–32. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).18-32.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано публікації з використання водневих технологій, спрямованих на залучення відновлюваних джерел енергії в інфраструктуру енерготехнологічних комплексів, а саме для автономного енергозабезпечення невеликих споживачів на віддалених територіях. Потенціал використання сонячної та вітрової енергії в Україні є достатньо високим для широкого впровадження в енергетичні системи. При експлуатації автономних енергетичних комплексів на основі відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова енергія, можливе виникнення позаштатних ситуацій, обумовлених припиненням енергопостачання внаслідок мінливості енергонадходження або аварійним виходом з ладу окремих елементів енергокомплексу. Тому для забезпечення безперебійним електропостачанням автономного приватного споживача необхідно передбачати додаткові системи вирівнювання енергонадходження. Використання технології перетворення енергії від первинних джерел із застосуванням електролізної установки, металогідридної системи акумулювання водню та паливної комірки дасть змогу вирішити не тільки проблему згладжування нерівномірності надходження енергії від відновлюваних джерел енергії, а ще й зменшити екологічне навантаження на навколишнє середовище України. Проведений аналіз існуючих типів електролізерів показав, що водневі технології, які реалізуються в електролізних установках, розроблених в Інституті проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України дозволяють виробляти і накопичувати водень під високим тиском (до 20 МПа), що виключає використання компресорної техніки. Застосування водню в паливних комірках дозволяє створювати ефективні системи автономного енергозабезпечення приватних споживачів. Найперспективнішими для автономних споживачів є енергоустановки потужністю від 1 до 20 кВт на основі низькотемпературних лужних паливних комірок, які характеризуються високим ККД, екологічною чистотою та безшумністю в роботі. Аналіз публікацій показав, що для забезпечення живленням паливних комірок найбільш компактним, безпечним та екологічним способом є використання металогідридних акумуляторів високочистого водню багаторазової дії в складі енергетичного комплексу, що відповідає вимогам розміщення автономних систем енергозабезпечення. Бібл. 31, табл. 3, рис. 5.
9
Matyakh, S., T. Surzhyk, and V. Rieztsov. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ СОНЯЧНОГО ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ." Vidnovluvana energetika, no. 1(60) (March 30, 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).17-22.
Full textAbstract:
Використання сучасних сонячних колекторів забезпечує високий рівень освоєння енергії сонячного випромінювання та стабільність гарячого водопостачання на протязі всього року на всій території України. На сучасному етапі розвитку сонячної теплоенергетики на перше місце виходять проблеми ефективного використання енергії сонячної радіації за рахунок застосування передових технологій та встановлення оптимальних параметрів енергетичного обладнання.
Представлений в роботі порядок визначення ефективності використання систем сонячного гарячого водопостачання забезпечує отримання енергетичних та економічних параметрів сонячного теплоенергетичного обладнання у конкретній місцевості, визначення типу і параметрів геліоустановок для їх максимально ефективного застосування.
Вибір типу та продуктивності сонячних колекторів для певної місцевості в першу чергу орієнтовано на потреби конкретного споживача та питомі показники з надходження сонячної радіації в даній місцевості (середньомісячна і середньорічна кількість прямої, розсіяної та сумарної сонячної радіації). На основі представлених даних визначається приведена добова інтенсивність поглинання сонячним колектором сонячної радіації із врахуванням робочих параметрів геліотехнічної установки та оптимального кута нахилу до горизонту. Розрахункові енергетичні параметри надалі використовуються для встановлення економічної ефективності, строку окупності геліоустановки та екологічної ефективності за рахунок зменшення викидів вуглекислого газу. Сонячне теплопостачання в Україні має достатнiй досвiд викоpистання i розвинену ноpмативну базу для пpоектування, а технологiчний потенцiал пpомисловостi дозволяє виpiшити завдання масового виpобництва гелiотехнiчного обладнання. Запропонований порядок оперативного встановлення ефективності впровадження систем сонячного гарячого водопостачання для потенційних споживачів сприятиме широкому освоєнню сонячної теплової енергії на всій території України і, відповідно, зменшенню обсягів використання органічного палива та поліпшенню стану оточуючого середовища. Бібл. 7, табл. 2.
10
Rudenko, Mykola. "РОЗВИТОК ЖИТЛОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ НА ОСНОВІ ДЕРЖАВНО-ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ПАРТНЕРСТВА." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, no. 2 (December 27, 2018): 71–76. http://dx.doi.org/10.32750/2018-0208.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання розвитку житлової інфраструктури сільських територій. За умови сучасної тенденції урбанізації та переселення мешканців сільських територій до міст, соціальний розвиток сільських територій, зокрема житлового господарства, набувають актуальності у теперішньому реформуванню економіки країни. Агропромисловий комплекс країни розвивається прогресуючими темпами, проте розвиток соціальної інфраструктури сільських територій значно відстає. За результатами проведеного аналізу зроблено висновки про те, що темпи житлового будівництва та введення в експлуатацію житла у міських поселеннях у 2,5 рази перевищують темпи житлового будівництва у сільській місцевості. Кількість збудованих квартир у сільській місцевості за період 2013-2017 рр. зросла на 3,85 %. Загальна житлова площа прийнятого в експлуатацію житла у міських поселеннях у 2017 р. у 2,48 рази перевищила загальну житлову площу у сільських поселеннях. Кількість збудованих квартир у міських поселеннях у 2017 р. у 3,67 рази перевищила кількість збудованих квартир у сільській місцевості.
У Київській області розташовано 6718 будинків сільського, селищного та відомчого житлового фонду, з яких 355 є об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків. Значний фізичний знос тепломереж, водопостачальних мереж та мереж водовідведення є проблемою Київського регіону. Для вирішення цієї проблеми потрібні значні фінансові інвестиції, які держава не може виділити у повному обсязі. Доцільно рекомендувати поступове вирішення проблеми відновлення та реконструкції житлової інфраструктури сільських територій за рахунок впровадження механізму державно-підприємницького партнерства, що сприятиме зменшенню диспропорцій у житлових умовах та споживанні послуг між сільським та міським населенням. Враховуючи відсутність достатнього досвіду України у застосування механізму державно-підприємницького партнерства та наявність достатньо повної законодавчої бази для його реалізації, рекомендовано на початковому етапі оформлювати відносини співпраці державного та приватного секторів на основі договорів оренди.
11
Мухін, В. В., У. Є. Письменна, and О. О. Лапко. "РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ГАЗОВИХ РИНКІВ." Підприємництво та інновації, no. 7 (December 30, 2019): 98–105. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.16.
Full textAbstract:
У статті досліджено стан формування ринку природного газу в Україні та виявлено фактори, що стримують конвергенцію українського та європейського газових ринків. Проаналізовано питання створення в Україні міжрегіонального газового хабу та його значення для зосередження на території держави значних обсягів товарного природного газу, що є запорукою довгострокової енергетичної безпеки. Обґрунтовано, що важливим елементом реалізації довгострокової політики досягнення загальної безпеки, енергетичної стабільності та забезпечення диверсифікації постачання енергетичних ресурсів в Європу є наявні ресурси створення і розвитку транскордонних енергетичних мереж. Створення та розвиток інтерконекторів сприятиме підвищенню взаємодії між енергетичними ринками, задоволенню попиту, забезпеченню прийнятного рівня цін для споживачів.
12
МЕДИНСЬКА, Тетяна. "Особливості господарської діяльності філій транснаціональних компаній США в економічному просторі України." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 3, no. I (September 27, 2019): 152–67. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.3-i.12.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості діяльності транснаціональних корпорацій США в економічному просторі України, характерні риси та позитивні і негативні наслідки транснаціоналізації національної економіки України з боку філій американських корпорацій. Розроблено орієнтовний перелік питань щодо розкриття інформації про довкілля, персонал та корпоративне управління, який повинен виконуватись усіма філіями закордонних ТНК у приймаючій країні. Винайдено коефіцієнт невідповідності рішень, що виробляються, нормативній (раціональній) кількості рішень щодо діяльності філій крупних ТНК на території нашої країни, що виробляються державними органами за визначеними функціями, і який надає можливість планового управління на макро-рівні економічною безпекою держави та найбільш раціональним задоволенням попиту споживачів.
13
Adamchуk, O. "Теоретичні засади формування конкурентоспроможності й конкурентних переваг підприємств сільського зеленого туризму." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 4 (82) (December 23, 2019): 88–91. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.17.
Full textAbstract:
У статті здійснено визначення змісту категорії конкурентоспроможності та встановлено її особливості щодо підприємств сільського зеленого туризму. Встановлено, що вони функціонують не стільки в умовах внутрішньогалузевої, але стільки міжгалузевої конкуренції. Для українського села більш традиційним і типовим є функціонування будь-яких за розмірами сільськогосподарських підприємств, які приносять прибутки практично за будь-яких умов на засадах диверсифікації виробництва. Виявлено, що за таких обставин безумовно наявні внутрішні та зовнішні конкурентні переваги підприємств сільського зеленого туризму повинні мати додаткову підтримку сільських громад, бюджетні та податкові преференції й інші форми та інструменти державної підтримки. Це дозволить зміцнити їх конкурентні позиції з метою не тільки отримання прибутків і задоволення потреб споживачів у відпочинку, але й збільшення зайнятості та рівня життя сільських жителів, зменшення виробничого навантаження на довкілля та вирішення екологічних проблем сільських територій, прискорення розвитку підприємств суміжних галузей та видів діяльності.
14
Ковальський, М. Р., and О. І. Платонов. "ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНИМИ МОДЕЛЯМИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ СИСТЕМ." Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, no. 4 (April 15, 2022): 81–86. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.12.
Full textAbstract:
Доведено, що на територіальному рівні існує подвійний позитивний зворотний зв’язок у мультимодальному «міському мультиплікаторі»: населення території, економічна структура території, що склалася при вже досягнутому рівні активності. Разом з тим територіальний рівень активності визначається конкуренцією з аналогічними центрами економічної активності, розташованими в інших місцях. Збут вироблених продуктів або послуг залежить від вартості транспортування їх до споживача і масштабів підприємства. Розширення будь-яких підприємств визначається попитом на товар або послугу, виробництва яких воно сприяє і за виробництво яких дані підприємства конкурують з іншими. Таким чином, між відносним зростанням населення і продуктивною діяльністю або сферою послуг існує сильний зворотний зв’язок і нелінійні залежності. Встановлено, що сьогодні на економічну науку зробили вплив новітні математичні дослідження хаосу, і економісти намагаються інтерпретувати хаотичні явища в термінах детермінованих систем. Розглянуто ситуації, коли економічний хаос ініційований не тільки екзогенними факторами. Стверджено, що економічний хаос може бути викликаний ендогенними факторами навіть у відносно простих нелінійних системах. Тим більше хаос притаманний територіальної системі, що представляє собою складну, динамічну, нелінійну систему, в рамках якої динаміки різних підсистем взаємодіють між собою, що призводить до появи турбулентності розвитку всієї системи. Запропоновано, за початковий стан в розглянутій моделі прийняті гіпотетичні початкові умови, при яких в різних точках спостерігається (сільськогосподарська) активність. Модель дозволяє простежити виникнення ієрархічно впорядкованої активності, відповідної більш високих рівнів ієрархії, тобто що має на увазі експорт виробленої продукції в більш широку область. У той час як симетричний розподіл ігнорує «історію», викладений вище сценарій враховує її (принаймні мінімальним чином) як взаємодія «законів», що мають у цьому випадку суто економічну природу, і «випадку», керуючого послідовністю, в якій виникають підприємства.
15
Матях, С. В., Т. В. Суржик, В. Ф. Рєзцов, and В. Ю. Іванчук. "НАПРЯМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СОНЯЧНОЇ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ." Vidnovluvana energetika, no. 3(66) (September 30, 2021): 33–44. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).33-44.
Full textAbstract:
У роботі представлено результати аналітичних досліджень щодо стану та перспектив розвитку сонячної теплової енергетики у світі та в Україні. Завдяки екологічним перевагам сонячних теплових технологій їх широке застосування є одним із перспективних напрямів декарбонізації світової енергетики. Розвитку сонячної теплоенергетики у світовій енергетиці приділяється серйозна увага і підтримка. Детальний огляд загальних світових тенденцій із документуванням сонячної теплової потужності, визначенням внеску сонячних теплових систем у постачання енергії та обсягів зменшення викидів вуглекислого газу за рахунок їх застосування показує постійно зростаючий попит на такі системи. У країнах з високим рівнем впровадження сонячного теплового обладнання створено повний комплекс нормативно-правового забезпечення даного процесу, на основі нормативно-методичного забезпечення і пакету засобів економічної підтримки діють ефективні державні програми.
Завдяки наявності значного енергетичного потенціалу сонячного випромінювання широке впровадження теплоенергетичного обладнання в Україні є ефективним практично на всій території. Сонячне теплове обладнання має широкий діапазон використання в різних галузях господарювання України, його встановлення не потребує спеціальних дозволів, що значно скорочує терміни впровадження. Теплові процеси, які використовують енергію сонячного випромінювання, досліджені та опрацьовані майже для всіх напрямів теплових технологій, на ринку сонячного енергетичного обладнання є широка гама необхідних пристроїв та обладнання, однак в Україні практично відсутні моніторинг та заходи стимулювання їх впровадження.
Для забезпечення масштабного впровадження сонячних теплових технологій в Україні необхідно створити комплекс нормативно-правового забезпечення даного процесу і розробити заходи щодо економічної підтримки як виробників енергетичного обладнання, так і споживачів теплової енергії. Відповідним державним органам необхідно підвищити рівень моніторингу даних щодо ефективності їх встановлення та експлуатації на території України. Важливим напрямом роботи є створення розгалуженої інфраструктури теплової сонячної енергетики з підрозділами на рівні місцевих територіальних громад. Бібл. 7, рис. 1.
16
Soloviy, Ihor, and Taras Kuleshnyk. "Комплексне оцінювання послуг екосистем лісоаграрного ландшафту." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 22 (June 10, 2021): 209–16. http://dx.doi.org/10.15421/412119.
Full textAbstract:
Метою статті є систематизація основних параметрів та алгоритму методики загального комплексного еколого-економічного оцінювання лісоаграрного ландшафту на основі теорії послуг екосистем, здійснення такого оцінювання на прикладі конкретного об'єкта та інтерпретація його результатів. Результати оцінювання можуть бути використані для визначення формування сценаріїв трансформації структури землекористування лісоаграрного ландшафту. Проаналізовано значення розуміння послуг екосистем для обгрунтування рішень щодо землекористування. Охарактеризовано особливості агроекосистем як постачальнка і споживача послуг екосистем в сучасних умовах. Запропоновано ідентифікувати та оцінювати послуги екосистем з погляду нової комплексної системи виробництва у ландшафті, що надає послуги забезпечення (продукти харчування, енергію) та підтримувальні і культурні послуги екосистем водночас. Розраховано вартість окремих ринкових і неринкових послуг екосистем та загальну вартість екосистемних послуг, наданих комбінованою системою землекористування (сільськогосподарські угіддя, пасовища та біоенергетичні плантації) для дослідної ділянки території у Жовківському районі Львівської області. У розрахунку взяті до уваги такі послуги екосистем: послуга з біологічної боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур; послуги з регулювання фіксації азоту і мінералізації грунту для сільськогосподарських культур і мікроорганізмів; послуга сприяння грунтоутворенню за допомогою дощових черв'яків; виробництво продуктів і кормів (сільськогосподарські культури і пасовище); виробництво сировини (біомаси); нагромадження вуглецю в грунті; гідрологічний потік у запасах підземних вод; послуга запилення рослин комахами, а також культурна послуга (ландшафтна естетика).
17
КАРУНСЬКИЙ, О. Й., О. Є. ВОЄЦЬКА, and К. С. ГАРБАДЖІ. "РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО НАПРЯМКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА У СВІТІ ТА ЙОГО СТАН В УКРАЇНІ." Grain Products and Mixed Fodder’s 18, no. 3 (October 24, 2018): 29–33. http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v18i3.1076.
Full textAbstract:
У статті представлено огляд літературних даних про питання органічного методу ведення сільського господарства. Викладено поняття ʺорганічне сільське господарствоʺ і ʺорганічна продукціяʺ. Розглянуто рівень світового розвитку органічного напрямку ведення сільського господарства та його перспективи для України. Матеріали приведені на підставі літературних даних, різних звітів світових організацій органічного напрямку у сільському господарстві та матеріалів, наданих Органічним рухом України. Дослідники встановили, що метод органічного господарювання дозволяє отримувати високоякісну сировину і продукти харчування з використанням нових технологій, які спрямовані на захист та покращення стану навколишнього середовища. Вирощена продукція на органічній основі повинна бути екологічно чистою і відповідати міжнародним стандартам якості. На території України на даний час працюють 12 іноземних та 1 український сертифікаційні органи. Український сертифікаційний орган «Органік стандарт» має міжнародну акредитацію на проведення сертифіка- ційних робіт та визнання Єврокомісії та Швейцарської Конфедерації. У статті наведено аналіз розподілу площі, органічно оброблених земель у світі і в Україні. Лідером по споживанню органічної продукції є Швейцарія. У роботі приводиться схема переходу до органічного виробництва. Представлені найбільш поширені логотипи європейської, американської та японської системи сертифікації органічних продуктів. Експортний потенціал сектору оці- нюється у 50 млн. євро. Основні країни-споживачі української «органіки»: Німеччина, Австрія, Польща, Італія, Франція, Нідерланди, Данія, Швейцарія, США, Канада. В основному експортують такі органічні товари з України: зернові, бобові, олійні культури ягоди фрукти. Також експортується олія соняшникова, шрот соняшниковий, ефірні олії, концентрований яблучний сік, горіхи, джеми, сиропи та березовий сік. Встановлено, що Україна має потужний потенціал агропромислового комплексу і може стати одним із головних експортерів органічної продукції на ринку ЄС.
18
Роспопчук, Т. М., and С. В. Войтко. "ІНВЕРСІЯ ЗАСАД ЗЛИТТЯ І ПОГЛИНАННЯ В УМОВАХ INDUSTRY 4.0." Підприємництво та інновації, no. 8 (December 30, 2019): 29–33. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.4.
Full textAbstract:
У статті розглянуто понятійний апарат Industry 4.0. Проаналізовано надбання промислових революцій від першої по третю. Описано поняття “Industry 4.0” та основні технології. Наведено світовий рейтинг капіталізації компаній. Зроблено висновки стосовно зміни лідерів у цьому рейтингу. Зазначено обсяги капіталізації окремих компаній за даними останніх 2 років. Охарактеризовано процеси злиття й поглинання у зрізі забезпечення гнучкості бізнесу та конкурентоспроможності в Industry 4.0. Здійснено оцінювання викликів ринку з огляду на інновації, постійних технологічних нововведень, вимог до послуг і товарів. Зазначено те, як саме M&A може стати інструментом для забезпечення стійкого зростання на ринку. Порівняно тенденції періодів 2000–2010 років і 2010–2019 років за показником кількості укладених угод злиття й поглинання. Визначено, що найактивнішими були телекомунікаційні, харчові та фармацевтичні компанії. Розглянуто діяльність китайських корпорацій. Зазначено те, в яких сферах умови ринку змінюються швидше. Наведено засади оцінювання конкурентоспроможності компанії. Доведено, що злиття й поглинання використовуються для залучення нових технологій, синергії витрат, охоплення все більших територій, скорочення витрат на виробництво та доставку до споживачів. Виявлено тенденції щодо переважання угод злиття над угодами поглинання. Наведено особливості використання технологій blockchain та хмарних технологій у функціонуванні глобальних компаній. Виявлено, що Industry 4.0 сприяє тому, що компанії втрачають поняття локалізації. Прикладом компанії, на яку не впливає її розташування та потреба в ресурсах, є “Amazon”, яка надає послуги хмарних сховищ і працює над розробленням та вдосконаленням штучного інтелекту. Сформульовано необхідні дії для успішного функціонування компанії в умовах Industry 4.0. Основними завданнями компаній є планування стратегічних змін, постановка довгострокових цілей, розроблення планів і перспектив розвитку.
19
Лемеха, Р. "Співвідношення приватного та публічного інтересів у процесі реалізації митних режимів в Україні." Юридичний вісник, no. 5 (December 8, 2020): 39–47. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2000.
Full textAbstract:
У науковій публікації досліджуються актуальні питання співвідношення приватного та публічного інтересів у процесі реалізації митних режимів в Україні. Зазначається, що у процесі реалізації митних режимів публічний інтерес органів публічної адміністрації в особі Державної митної служби України полягає в забезпеченні належного митного оформлення переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України й ефективному здійсненні митного контролю дотримання норм Митного кодексу України й інших законодавчих актів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Водночас зазначеним публічним інтересам часто протистоїть приватний інтерес підприємців - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності мінімізувати розмір митних платежів або ухилитися від належного митного оформлення та контролю переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Формулюється висновок про те, що чинне національне законодавство у сфері правового регулювання митних відносин потребує вдосконалення в напрямі забезпечення оптимального балансу між публічними та приватними інтересами. З огляду на нові виклики глобалізації та необхідність захисту національної економіки, створення нових робочих місць та підтримки національного виробника існує необхідність створення додаткових правових стимулів щодо розвитку митних режимів експорту, реекспорту та транзиту, а також переробки на митній території України. Особливу увагу органи публічної адміністрації повинні приділяти правовим засобам обмеження небажаного для національної економіки імпорту, застосовувати в необхідних випадках заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відзначається, що ефективний захист публічних інтересів у процесі реалізації митних режимів в Україні є гарантією реалізації приватних інтересів громадян України як кінцевих споживачів товарів, які імпортуються в Україну, щодо безпечного та якісного рівня життя.
20
Sribna, Y. V., and V. V. Stupnytskyi. "ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ МІЖНАРОДНОЇ ПОЛІТИКИ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 211. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202020.
Full textAbstract:
В статті доведено, що автопромисловість є одним з найважливіших сегментів світової економічної системи та економік переважної більшості держав. На сьогодні автомобілебудування є досить високим науковоємким виробництвом і автомобільна промисловість виступає однією з основ науково-технічного прогресу. Формування сучасного національного ринку легкових автомобілів здійснюється за рахунок досконалої державної політики уряду. Тим самим в результаті її успішної реалізації держава щорічно забезпечує стабільні темпи економічного розвитку та гарантує високий рівень зайнятості населення країни. Перспективи зростання виробництва автомобілів українськими підприємствами обмежені не стільки відсутністю ємного ринку, скільки відсутністю додаткових ресурсів для інвестування в збільшення потужностей. У такій ситуації розвиток автомобілебудування України безпосередньо залежить від приходу серйозних іноземних інвесторів, що принесуть у галузь не тільки капітал у фінансовій формі, але й нові технології, що так необхідні у виробництві автомобілів. За рахунок інноваційного розвитку автомобілебудування Україна зможе реалізувати конкурентоспроможну продукцію як на національному, так і на світових ринках, що забезпечить входження України в міжнародне економічне співтовариство. Відзначено, що основною проблемою автомобільного ринку України, є те що український виробник не виробляє ті автомобілі, які могли б задовільнити споживача, тому активно розвивається імпорт автомобілів з Європи. Зроблено висновки, що український ринок для європейських автомобільних компаній є перспективним в плані реалізації вживаних автомобілів європейських країн, тим самим забезпечується гарантований збут нових комфортних автомобілів для європейців під їхній рівень купівельної спроможності. На перспективу територія України буде придатна лише для кінцевої парковки вживаних автомобілів.
21
Bochko, O. Yu, and U. V. Rosola. "АНАЛІЗУВАННЯ РИНКУ НЕРУХОМОСТІ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Actual problems of regional economy development 2, no. 17 (November 30, 2021): 77–86. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.77-86.
Full textAbstract:
Стаття розкриває стан ринку нерухомості України загалом та Волинської області. Актуальність дослідження ринку нерухомості зумовлена тим, що він характеризується нерівномірним розвитком його сегментів, недостатнім рівнем державної підтримки та необхідністю високого рівня платоспроможності споживачів, а це в свою чергу викликає зацікавленість різних державних органів, верств населення, організацій до вивчення даної проблеми. Метою написання статті є дослідити стан ринку нерухомості України загалом та Волинської області зокрема. В процесі написання статті авторами було використано наступні методи дослідження: індуктивний, дедуктивний – для збору, обробки та обґрунтування загальної кількості будівельних підприємства, які функціонують у Волинській області; економічного аналізу та порівняння – для аналізування ринку нерухомості України загалом та Волинської області; графічний – для наочного відображення динаміки зміни індексу цін на первинному та вторинному ринку житла в Україні за 2015-2020 рр., а також при унаочненні обсягу реалізованих послуг сфери нерухомості у Волинській області; абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень і формування висновків. Досліджено динаміку зміни індексу цін на первинному та вторинному ринку житла в Україні за 2015-2020 рр, що вказує на постійні темпи зростання цін, особливо у 2020р. Охарактеризовано ринок нерухомості Волинської області за наступними напрямами: економічні характеристики галузі, аналіз конкурентів та конкурентного середовища, рушійні сили, конкурентна позиція основних гравців (стратегічних груп), ключові фактори успіху, перспективи галузі і її загальна привабливість. Систематизовано будівельні підприємства, які працюють на території Волинської області. Подано динаміку обсягу реалізованих послуг сфери нерухомості у Волинській області. Досліджено вплив чинників на попит та пропозицію ринку нерухомості. Наукова новизна статті полягає у новизні отриманих у процесі його проведення результатів щодо останніх тенденцій ринку нерухомості Волинської області. Поширена інформація сприятиме більш ґрунтовному розумінню сучасного стану та розвитку ринку нерухомості.
22
Макуха, О. В. "Аналіз фітосанітарного стану Херсонської області за поширенням карантинних бур’янів." Аграрні інновації, no. 8 (November 5, 2021): 61–66. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.9.
Full textAbstract:
Мета дослідження – аналіз фітосанітарного стануХерсонської області за поширенням карантинних бур’я-нів, зазначених у списку А–2 «Перелік регульованихшкідливих організмів» і визначення тенденцій зміни зас-мічених площ за окремими видами. Методи. Аналіз про-ведено у період з 01.01.2016 до 01.01.2021 рр. на основіданих Державної служби України з питань безпечностіхарчових продуктів та захисту споживачів за такимивидами обмежено поширених карантинних бур’янів:гірчак повзучий Acroptilon repens L., амброзія полино-листа Ambrosia artemisiifolia L., ценхрус довгоголковийCеnchrus longispinus Fernald, повитиця польова Cuscutacampestris Junk. та паслін колючий Solanum rostratum Dunal. Під час дослідження використовували загаль-нонаукові методи, застосовували варіаційний методматематичної статистики. Результати. Забур’яненаамброзією полинолистою площа станом на перше січня2016–2021 рр. зменшилася від 277011,3 до 275350,6 га.Площа, засмічена гірчаком повзучим, скоротилася від203162,4 до 199808,6 га і залишалася стабільною про-тягом останніх трьох років. Станом на 01.01.2016 р. цен-хрус довгоголковий зареєстровано на площі 21606,5 га,з 01.01.2017 р. площа його поширення зменшилася до20052,2 га та була незмінною останні п’ять років. Площа,забур’янена повитицею польовою, скоротилась у дослі-джуваний період від 6052,7 до 5242,0 га. Паслін колючийна території країни було виявлено тільки в Херсонськійобласті на площі 134,0 га. Аналіз структури площ, засмі-чених обмежено поширеними видами бур’янів, свідчитьпро те, що основну їхню частину в Херсонській областізареєстровано в господарствах усіх форм власності.Паслін колючий був поширений тільки в господарствах.Висновки. У період із 01.01.2016 до 01.01.2021 рр.у Херсонській області спостерігалася тенденція змен-шення площ, засмічених гірчаком повзучим, амброзієюполинолистою, ценхрусом довгоголковим та повити-цею польовою. Ступінь варіювання площ поширеннязазначених видів бур’янів за роками був незначним, щопідтверджується результатами статистичного аналізу.Незмінною в Херсонській області залишалася площапасльону колючого.
23
Deinychenko, G., T. Kolisnychenko, and T. Lystopad. "Розробка технології ягідних соусів з йодовмісними добавками з урахуванням їх впливу на органолептичні показники." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 85 (March 2, 2018): 107–13. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8520.
Full textAbstract:
Дану роботу присвячено розробці технології соусів з дикорослих та культивованих ягід з йодовмісними добавками, що характеризуються високими органолептичними показниками. Для досягнення поставленої мети необхідно було обґрунтувати вибір ягідної сировини та йодовмісних добавок, розробити технологію виготовлення соусів, провести органолептичну оцінку якості. Дослідження проводились за стандартизованими методиками у лабораторії кафедри харчових технологій хімічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. З позицій хімічного складу обґрунтовано доцільність використання чорниці, калини, обліпих, кизилу та журавлини, так як до складу цих ягід окрім життєво необхідних компонентів, таких як вітаміни та мінерали, входять флавоноїди. Флавоноїди – це біологічно-активні речовини, які здатні регулювати діяльність людського організму, виявляють кардіотонічну та гіпотензивну активності, антиоксидантну, протирадіаційну та спазмолітині дії. Встановлено, що як йодовмісну добавку доцільно використовувати водоростеву сировину, так як до її складу входить значна кількість органічного йоду в легкозасвоюваній формі. Найбільша його кількість міститься у бурих морських водоростях ундарії перистої, фукусі та ламінарії Тому передбачається, що додавання навіть невеликої кількості водоростей, тобто таке яке не відображається на органолептичних показниках, до складу ягідного соусу, дозволить вдовольнити добову потребу людини в йоді, що досить актуально в умовах йододефіциту, до яких належить територія України. Безпосередньо розроблено технологію ягідних соусів з використанням попередньо зазначених видів сировини. Встановлено, що суха подрібнена водоростева сировини потребує попереднього замочування та виявляє неоднакову гігроскопічність залежно від виду. Розроблено технологічні схеми, із зазначенням їх структури та мети функціонування складових частин. Проведено органолептичний аналіз, завдяки якому встановлено, що розроблені ягідні соуси характеризуються звичними для споживача смаковими властивостями, що позитивно вливатиме на сприйняття інноваційного продукту. Розроблено систему бального оцінювання якості соусів з урахуванням коефіцієнта важливості. Впровадження цієї системи дозволило наочно продемонструвати високі органолептичні показники якості отриманих соусів. Таким чином було досягнуто поставленої мети дослідження.
24
Духневич, А., and Н. Карпінська. "Інституційне та законодавче забезпечення реалізації вимог ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів в Україні." Історико-правовий часопис 14, no. 2 (February 18, 2021): 71–77. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/13.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються питання інституційного та законодавчого забезпечення реалізації вимог ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів в Україні, зокрема, здійснено аналіз законодавства крізь призму «Всеохоплюючої Стратегії імплементації Глави 4 Угоди про асоціацію з ЄС». Наслідком реалізації заходів щодо імплементації права ЄС в законодавство України є постійне зростання обсягів торгівлі аграрною і харчової продукції між Україною і ЄС. За результатами січня- жовтня 2018 року вартість такої продукції, що експортується в ЄС, зросла на 1,3%. Крім того, постійно зростає число підприємств, що мають дозвіл на експорт в ЄС. Приведення санітарних і фітосанітарних заходів та системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні у відповідність з європейськими вимогами і практик сприятиме підвищенню рівня захисту життя і здоров'я людей, тварин і рослин в Україні, посилення захисту прав українських споживачів харчової продукції, а також розширенню експорту сільськогосподарської продукції до країн ЄС і третіх країн. У той же час, поки особливо актуальні такі проблеми, як забезпечення повної прозорості щодо санітарних та фітосанітарних заходів, що застосовуються у торгівлі; наближення законів України до законів Європейського Союзу; визнання стану здоров'я тварин і рослин Сторін і застосування принципу регіоналізації; встановлення механізму визнання еквівалентності щодо санітарних та фітосанітарних заходів, що застосовуються Сторонами. Найбільша частина зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію з ЄС пов’язана з прийняттям регулятивних норм ЄС в аграрному секторі. Їх можна згрупувати у три блоки, а саме: технічні вимоги – це вимоги до безпеки продукції, технічної стандартизації, упаковки та маркування продукції; санітарні та фітосанітарні вимоги стосуються безпеки продуктів харчування та кормів, захисту здоров’я та безпеки людей, тварин, рослин; екологічні вимоги – вимоги та регламентації до імпорту на територію ЄС добрив, засобів захисту рослин, вимираючих видів тварин, відходів аграрного сектору.
25
Khomiuk, P. H., L. S. Osadchuk, and S. V. Portakh. "Становлення та особливості застосування нормативів з таксації товарної структури запасів деревостанів і заготовлених круглих лісоматеріалів." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 3 (April 29, 2021): 14–21. http://dx.doi.org/10.36930/40310302.
Full textAbstract:
Товарна структура запасів є важливою таксаційною характеристикою господарського значення деревостанів і враховується під час визначення суми рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, як основної частки лісового доходу, обґрунтування віку головного рубання, вибору головної породи, визначення ефективності лісогосподарських заходів, економічних розрахунків з оцінки ефективності лісовирощування, оцінки раціональності розкряжування стовбурів дерев на ділові сортименти, планування постачання лісоматеріалів від заготівельників до споживачів, складання балансів виробництва та низки інших завдань. У роботі описано основні підходи до характеристики деревного запасу за розмірно-якісними категоріями, які діяли в різний час на території України від початку ХХ ст. і до сьогодні. Здійснений аналіз лісовпорядних інструкцій, державних стандартів та робіт науковців, виконаних на підставі польових досліджень товаризації запасу деревостанів, дає змогу зробити висновок, що найзнаковішим є використання класів добротності, якості та товарності деревостанів. Проаналізовано зміни, які відбулися у підходах до класифікації лісоматеріалів за розмірами та якістю під час переходу до нових, гармонізованих з європейськими стандартів з класифікації та обліку круглих ділових лісоматеріалів. Серед них до найвагоміших можна віднести: збільшення частки ділової деревини у запасі внаслідок зниження вимог до якості деревини; зростання обсягів заготовлених лісоматеріалів, які використовують для технологічного перероблення; запровадження чотирьох класів якості для ділової деревини та виокремлення дров'яної деревини для промислового і непромислового використання; збільшення кількості розмірно-якісних категорій під час класифікації лісоматеріалів (сім класів діаметрів замість трьох); перехід від використання діаметра колоди без кори у верхньому відрізі для визначення об'єму лісоматеріалів до серединного діаметра в корі або без кори; відмова від промислового призначення сортиментів під час їх класифікації на користь розмірно-якісних критеріїв відповідно до потреб споживчого ринку. Також простежено розвиток нормативів з оцінки товарної структури запасів деревостанів і стандартів з класифікації та обліку круглих ділових лісоматеріалів. Наведено основні чинні нормативні документи, які використовують у практиці ведення лісового господарства під час товаризації запасу.
26
Башуцька, У. Б. "Потенціал вирощування робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.) на порушених землях Східної Німеччини." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 99–103. http://dx.doi.org/10.36930/40300417.
Full textAbstract:
Проаналізовано результати модельних проектів із розведення швидкозростаючих порід дерев для виробництва відновлюваної сировини в короткому циклі у лісових насадженнях та на рекультивованих після добування бурого вугілля землях Східної Німеччини. Особливу увагу звернено на робінію звичайну, оскільки її рекомендують вирощувати на малопродуктивних і порушених землях, а не за рахунок площі корінних листяних насаджень. На дев'яти дослідних територіях Бранденбурга (Східна Німеччина) проводять випробування нових концепцій культивування робінії звичайної для енергетичного використання деревини. Розробляють шляхи мобілізації раніше невикористаних, але стабільно доступних запасів деревини робінії відповідно до "Національного плану дій щодо біомаси для Німеччини" (2009). Перевагу надають економічно обґрунтованому поводженню з наявними лісовими культурами робінії на малопродуктивних і рекультивованих землях. Встановлено придатність робінії звичайної для вирощування з метою енергетичного використання на малопродуктивних землях із невеликою кількістю опадів. Оцінено потенціал біомаси робінії звичайної у Бранденбурзі, який можна мобілізувати вирощуванням робінії в короткому плантаційному циклі. Інтенсивність росту робінії звичайної була високою вже в перший рік вирощування. Дослідження підтверджують важливість властивостей ґрунту, зокрема води, доступної рослинам, аерації ґрунту та глибини кореневмісного шару для продуктивного росту й розвитку саджанців робінії звичайної. Висока інтенсивність коренепаросткового відтворення робінії є сприятливою для її вирощування з енергетичною метою. Застосування відповідної технології лісозаготівлі для невеликих площ та невеликий річний приріст за діаметром основи робінієвого пагона (на висоті зрізання приблизно 5 см) ускладнюють технологічний процес. Для його оптимізації потрібні короткі транспортні маршрути до споживача та можливості сушіння деревини. Висока щільність деревини робінії зумовлює високу теплоту згоряння її тріски. Робінія звичайна на малопродуктивних землях в умовах низької кількості опадів має високий приріст біомаси у перші п'ять років.
27
Павлова, І. О. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БРЕНДИНГУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ПІВДЕННОГО РЕГІОНУ." Food Industry Economics 10, no. 1 (April 3, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v10i1.867.
Full textAbstract:
На основі творчого використання міждисциплінарного і маркетингового підходів, методів аналі-зу і синтезу, дедукції та індукції, структурно-функціонального, SWOT-аналізу здійснено позиціонуваннясільських територій як агроекосистемами, економічного простору, соціального середовища і менталь-ного образу. З урахуванням функцій і суспільного призначення цих територій розкрита їх соціальнацінність і корисність для цільових груп споживачів − сільського і міського населення, представниківбізнесу, інвесторів, туристів, широкого кола ділових людей та посередників. Вирішенню пізнавальних іприкладних завдань роботи сприяло визначення понятійно-категоріального апарату досліджуваноїпроблеми, який становить основи теорії територіального маркетингу, брендингу територій та бренд-менеджменту. Формуванню теоретичної бази брендингу сільських територій Південного регіонусприяло також використання спеціальних теорій − позиціонування, образів, ментальності, розробле-них в наприкінці ХХ − початку ХХІ століть, зарубіжними маркетологами. Обґрунтовано необхідністьподальшого розроблення теоретичних основ брендингу сільських територій.
28
Гуменюк, Алла, and Олена Гарматюк. "ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ ЯК НАПРЯМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ." Економіка та суспільство, no. 31 (September 28, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-31-49.
Full textAbstract:
Стаття присвячена теоретичним дослідженням розуміння територіального маркетингу, як цілеспрямованої діяльності по розробці та впровадженню комплексу заходів, що сприяють максимальному задоволенню соціально-економічних інтересів території та її споживачів. Проаналізовано сутність територіального маркетингу у процесі розвитку під впливом економічних, політичних, науково-технічних та соціальних процесів. Розглянуто два основних методологічних підходи до розуміння територіального маркетингу. Запропоновано складові конкурентоспроможності регіону за територіально-галузевою концепцією. Узагальнено, що результат поставленої мети маркетингу території сприяє вирішенню завдань для забезпечення потреб населення цієї території. Доведено, якщо маркетингові стратегії спрямовані на підвищення конкурентоспроможності регіону та його інвестиційної привабливості, то це сприятиме позитивному іміджу країни на міжнародному рівні.
29
Захарчин, Роман. "ЛОКАЛЬНІ БРЕНДИ ТА МЕХАНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИХ ЗАЗНАЧЕНЬ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА." Економіка та суспільство, no. 22 (December 15, 2020). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-70.
Full textAbstract:
Враховуючи сучасні тренди харчування, вимоги до послуг в гастрономічному туризмі, в статті розглядається механізм географічних зазначень продуктів як потенціал інноваційного розвитку туристичної індустрії в регіонах країни. Географічні зазначення харчових продуктів, завдяки їх оригінальності, унікальним властивостям, ознакам автентичності та приналежності до культурно-історичної спадщини, облаштування побуту окремих місцевостей, територій, етносів спроможні не тільки захистити «авторство», але й привабити споживачів, туристів, стимулювати розвиток окремих територій в цілому.Висвітлюються переваги локальних вітчизняних брендів продуктів, вирощування та реалізації місцевої їжі. Акцентовано увагу на необхідності активізувати процеси створення національних продуктів із статусом географічних зазначень, їх маркетинговому супроводі, а також організацію еногастрономічних маршрутів з метою формування привабливого іміджу регіонів та їх туристичного потенціалу.
30
Дехтяр, Надія. "ПРОБЛЕМА ЗАХИСТУ БРЕНДУ ЯК ОБ’ЄКТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ТУРИЗМІ." Economy and Society, no. 22 (December 15, 2020). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-23.
Full textAbstract:
Стаття присвячена питанням захисту бренду туристичного продукту під час виходу національних підприємств на зовнішні ринки; аналізується процедура реєстрації торгової марки на території ЄС; визначено особливості елементів торгової марки для туристичної продукції та вимоги споживачів, що висуваються до текстового та графічного представлення; наведено приклади судових позовів резидентів ЄС щодо порушення прав інтелектуальної власності та випадків відмови у реєстрації торгової марки; з використанням бази даних Відомства з інтелектуальної власності ЄС проаналізовано склад та структуру виданих сертифікатів, які містять найбільш поширені семантичні одиниці; підкреслена необхідність попереднього визначення інформаційного поля унікальності бренду перед початком процедури формальної реєстрації.
31
Данилович-Кропивницька, Марта. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ФРАНЧАЙЗИНГОВИХ МЕРЕЖ." Економіка та суспільство, no. 36 (February 22, 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-36-9.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблеми, які виникають на регіональному рівні при формуванні сучасної форми економічної взаємодії – франчайзингових мереж. За основу дослідження взято опитування підприємців Львівського регіону - власників малого та середнього бізнесу. Проаналізовано галузеву структуру франчайзингових мереж у Львівському регіоні, встановлено загальнодержавні та регіональні причини недостатнього розвитку франчайзингу, оцінено лояльність регіональних підприємців до такої форми мережевої взаємодії за допомогою індексу підтримки споживача. На основі цих досліджень виділено особливості регіонального розвитку франчайзингових мереж, переваги та основні проблеми у системі франчайзингу, оцінено перспективи регіонального розвитку франчайзингових мереж на території Львівської об’єднаної територіальної громади.
32
Семенчук, Юлія. "Вплив автотранспортних підприємств на атмосферне повітря." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 239–42. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233160.
Full textAbstract:
Автомобільний транспорт відіграє важливу роль в житті суспільства. Він сприяє розвитку торгівлі, розширенню контактів, встановлення і підтримання політичних і культурних зв'язків. Автотранспортна сфера стимулює науково-технічний прогрес, створює нові робочі місця. Масова автомобілізація підвищує доступність соціально-побутових послуг для споживача, задовольняє потреби на широкий асортимент товарів, свіжі продукти і т.д. Однак з іншого боку зростання парку машин і більш широка доступність автомобілів для населення супроводжується різким погіршенням екологічної ситуації. Найбільшої шкоди автомобільний транспорт завдає атмосферному повітрю. У відпрацьованих газах автомобілів всіх типів налічується більше 200 хімічних речовин. Серед них оксид вуглецю (чадний газ), оксиди азоту, леткі органічні речовини, зважені частинки, діоксид вуглецю. Метою роботи було охарактеризувати особливості впливу на атмосферне повітря автотранспортного підприємства, який здійснює пасажирські перевезення. Було проведено розрахунок викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел автотранспортних підприємств. Розраховані загальний валовий викид і максимально разовий викид для наступних забруднюючих речовин: чадний газ, сажа, діоксид азоту, діоксид сірки і вуглеводні. На підставі отриманих результатів було проведено розрахунок розсіювання забруднюючих речовин від стоянки автобусів на території автотранспортного підприємства і змодельована карта розсіювання забруднюючих речовин. Також були розраховані комплексні показники забруднення атмосферного повітря. Вплив автотранспортного підприємства на атмосферне повітря полягає в викидах забруднюючих речовин від мобільних джерел. Рівень забруднення атмосфери в районі підприємства низький, ступінь забруднення атмосферного повітря I - допустима. Можна зробити висновок, що вплив підприємства на атмосферне повітря незначно.