Dissertations / Theses on the topic 'Сплави заліза і кобальту'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Сплави заліза і кобальту.

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 15 dissertations / theses for your research on the topic 'Сплави заліза і кобальту.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse dissertations / theses on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Єрмоленко, Ірина Юріївна, Марина Віталіївна Ведь, and Микола Дмитрович Сахненко. "Морфологія і магнітні характеристики покриттів тернарними сплавами заліза і кобальту з молібденом і вольфрамом." Thesis, Національний університет харчових технологій, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34625.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Лагдан, Інна Володимирівна, Микола Дмитрович Сахненко, Марина Віталіївна Ведь, and Ірина Юріївна Єрмоленко. "Електролітичні покриття сплавом залізо-кобальт-вольфрам." Thesis, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34636.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Єрмоленко, Ірина Юріївна. "Наукові основи електрохімічної технології покриттів тернарними сплавами заліза з тугоплавкими металами." Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37459.

Full text
Abstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.17.03 ‒ технічна електрохімія. ‒ Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертацію присвячено розробці наукових основ електрохімічних технологій покриттів тернарними сплавами заліза та кобальту з молібденом і вольфрамом підвищеної функціональності. Експериментально доведено гіпотезу що-до конкурентного відновлення металів тріади заліза з тугоплавкими компонентами, обумовленого взаємним впливом термодинамічних, кристалохімічних характеристик сплавотвірних металів і кінетичних параметрів катодного процесу. Встановлено кінетичні закономірності співвідновлення в системах Fe³⁺ ‒ MoO₄²⁻ ‒ WO₄²⁻ ‒ Cit³⁻, Fe³⁺ ‒ Со²+ ‒ WO₄²⁻ (MoO₄²⁻) ‒ Cit³⁻ і обґрунтовано механізм осадження тернарних сплавів Fe-Mo-W, Fe-Co-W(Mo). Визначено вплив складу електролітів і режимів електролізу на елементний, фазовий склад і морфологію поверхні одержаних покриттів. Доведено можливість керування складом та морфологією багатокомпонентних покриттів на основі заліза і кобальту варіюванням складу електроліту (співвідношення концентрацій компонентів, співвідношення ліганду і комплексотвірників) і застосуванням гальваностатичного та імпульсного режимів електролізу з варіюванням густини струму 2,5 ‒ 6,5 А/дм², тривалості імпульсу / паузи 5 ‒ 10 / 5 ‒ 20 мс. Розроблено електроліти та режими осадження, що забезпечують осадження покриттів Fe-Co-W з вмістом Со 32 ‒ 47 ат. %, W 5 ‒ 13 ат. %, покриттів Fe-Mo-W з вмістом вольфраму 5 ‒ 11 ат. %, молібдену 26 ‒ 32 ат. % і покриттів Fe-Сo-Мо з діапазоном вмісту Сo 26 ‒ 48 ат. % і Мо 15 ‒ 31 ат. % та виходом за струмом до 58 – 82 %. Розроблено варіативні схеми електрохімічних процесів осадження покриттів сплавами Fe-Mo-W, Fe-Co-W(Mo) залежно від їх практичного застосування. За результатами експериментальних досліджень і тестувань функціональних властивостей покриттів в модельних середовищах і технологічних умовах визначено перспективні напрямки застосування одержаних матеріалів.
Dissertation for the Degree of the Doctor of Engineering Sciences in the Specialty of 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University "Kharkіv Polytechnic Institute", Kharkіv, 2018. This doctoral thesis is devoted to the development of scientific basics for electrochemical technologies used for the application of coatings consisting of ternary iron and cobalt alloys combined with molybdenum and tungsten of improved functionality. The hypothesis as for the competitive reduction of iron ternary metals with refractory components preconditioned by the mutual interaction of thermal-&-dynamic and crystal-&-chemical characteristics of the alloy-forming metals and the kinetic parameters of cathode process and it was proved experimentally. The kinetic regularities of the co-reduction in Fe³⁺ ‒ MoO₄²⁻ ‒ WO₄²⁻ ‒ Cit³⁻, Fe³⁺ ‒ Со²+ ‒ WO₄²⁻ (MoO₄²⁻) ‒ Cit³⁻ systems have been defined and the mechanism of deposition of ternary Fe-Mo-W, Fe-Co-W (Mo) alloys has been substantiated. The influence of composition of electrolytes and modes of electrolysis on elemental, phase composition and surface morphology of the obtained coatings has been deter-mined. The possibility of controlling the composition and morphology of multicomponent coatings on the basis of iron and cobalt by varying the composition of the electrolyte (the ratio of component concentrations, the ratio of ligand and complexing agent), and by used of galvanostatic and pulsed electrolysis regimes with a ranging of current density 2.5 ‒ 6.5 A/dm², and durations pulse/pause 5 ‒ 10 / 5 ‒ 20 ms, has been proved. The electrolytes and the deposition modes were developed that provide the deposition of Fe-Co-W coatings with the Co content of 32 to 47 аt. %, and W of 5 to 13 аt. %, and Fe-Mo-W coatings with the tungsten content of 5 to 11 at. %, and the molybdenum contents of 26 to 32 at. %, and the Fe-Сo-Мо coatings with the Co content ranging from 26 to 48 at. %, and Mo content ranging from 15 to 31 at. %, and the current efficiency ranging from 58 to 82 %. The variation schemes of electrochemical processes were suggested and these allow for the deposition of Fe-Mo-W and Fe-Co-W(Мо) coatings depending on their practical application. The perspective directions of the application of the obtained materials according to the results of experimental researches and tests of functional properties in model environments and technological conditions are determined.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Єрмоленко, Ірина Юріївна. "Наукові основи електрохімічної технології покриттів тернарними сплавами заліза з тугоплавкими металами." Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37455.

Full text
Abstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.17.03 ‒ технічна електрохімія. ‒ Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертацію присвячено розробці наукових основ електрохімічних технологій покриттів тернарними сплавами заліза та кобальту з молібденом і вольфрамом підвищеної функціональності. Експериментально доведено гіпотезу що-до конкурентного відновлення металів тріади заліза з тугоплавкими компонентами, обумовленого взаємним впливом термодинамічних, кристалохімічних характеристик сплавотвірних металів і кінетичних параметрів катодного процесу. Встановлено кінетичні закономірності співвідновлення в системах Fe³⁺ ‒ MoO₄²⁻ ‒ WO₄²⁻ ‒ Cit³⁻, Fe³⁺ ‒ Со²+ ‒ WO₄²⁻ (MoO₄²⁻) ‒ Cit³⁻ і обґрунтовано механізм осадження тернарних сплавів Fe-Mo-W, Fe-Co-W(Mo). Визначено вплив складу електролітів і режимів електролізу на елементний, фазовий склад і морфологію поверхні одержаних покриттів. Доведено можливість керування складом та морфологією багатокомпонентних покриттів на основі заліза і кобальту варіюванням складу електроліту (співвідношення концентрацій компонентів, співвідношення ліганду і комплексотвірників) і застосуванням гальваностатичного та імпульсного режимів електролізу з варіюванням густини струму 2,5 ‒ 6,5 А/дм², тривалості імпульсу / паузи 5 ‒ 10 / 5 ‒ 20 мс. Розроблено електроліти та режими осадження, що забезпечують осадження покриттів Fe-Co-W з вмістом Со 32 ‒ 47 ат. %, W 5 ‒ 13 ат. %, покриттів Fe-Mo-W з вмістом вольфраму 5 ‒ 11 ат. %, молібдену 26 ‒ 32 ат. % і покриттів Fe-Сo-Мо з діапазоном вмісту Сo 26 ‒ 48 ат. % і Мо 15 ‒ 31 ат. % та виходом за струмом до 58 – 82 %. Розроблено варіативні схеми електрохімічних процесів осадження покриттів сплавами Fe-Mo-W, Fe-Co-W(Mo) залежно від їх практичного застосування. За результатами експериментальних досліджень і тестувань функціональних властивостей покриттів в модельних середовищах і технологічних умовах визначено перспективні напрямки застосування одержаних матеріалів.
Dissertation for the Degree of the Doctor of Engineering Sciences in the Specialty of 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University "Kharkіv Polytechnic Institute", Kharkіv, 2018. This doctoral thesis is devoted to the development of scientific basics for electrochemical technologies used for the application of coatings consisting of ternary iron and cobalt alloys combined with molybdenum and tungsten of improved functionality. The hypothesis as for the competitive reduction of iron ternary metals with refractory components preconditioned by the mutual interaction of thermal-&-dynamic and crystal-&-chemical characteristics of the alloy-forming metals and the kinetic parameters of cathode process and it was proved experimentally. The kinetic regularities of the co-reduction in Fe³⁺ ‒ MoO₄²⁻ ‒ WO₄²⁻ ‒ Cit³⁻, Fe³⁺ ‒ Со²+ ‒ WO₄²⁻ (MoO₄²⁻) ‒ Cit³⁻ systems have been defined and the mechanism of deposition of ternary Fe-Mo-W, Fe-Co-W (Mo) alloys has been substantiated. The influence of composition of electrolytes and modes of electrolysis on elemental, phase composition and surface morphology of the obtained coatings has been deter-mined. The possibility of controlling the composition and morphology of multicomponent coatings on the basis of iron and cobalt by varying the composition of the electrolyte (the ratio of component concentrations, the ratio of ligand and complexing agent), and by used of galvanostatic and pulsed electrolysis regimes with a ranging of current density 2.5 ‒ 6.5 A/dm², and durations pulse/pause 5 ‒ 10 / 5 ‒ 20 ms, has been proved. The electrolytes and the deposition modes were developed that provide the deposition of Fe-Co-W coatings with the Co content of 32 to 47 аt. %, and W of 5 to 13 аt. %, and Fe-Mo-W coatings with the tungsten content of 5 to 11 at. %, and the molybdenum contents of 26 to 32 at. %, and the Fe-Сo-Мо coatings with the Co content ranging from 26 to 48 at. %, and Mo content ranging from 15 to 31 at. %, and the current efficiency ranging from 58 to 82 %. The variation schemes of electrochemical processes were suggested and these allow for the deposition of Fe-Mo-W and Fe-Co-W(Мо) coatings depending on their practical application. The perspective directions of the application of the obtained materials according to the results of experimental researches and tests of functional properties in model environments and technological conditions are determined.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Лагдан, Інна Володимирівна, Микола Дмитрович Сахненко, Марина Віталіївна Ведь, and Ірина Юріївна Єрмоленко. "Електролітичні покриття сплавом залізо-кобальт-вольфрам." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41690.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Красовська, Л. А., and Борис Іванович Байрачний. "Дослідження процесу електрохімічного отримання сплаву Fe-Cо." Thesis, НТУ "ХПІ", 2007. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20619.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Каракуркчі, Ганна Володимирівна, Марина Віталіївна Ведь, Ірина Юріївна Єрмоленко, Микола Дмитрович Сахненко, and Юлія Іванівна Сачанова. "Функціональні електролітичні покриття заліза та кобальту з тугоплавкими металами." Thesis, Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23063.

Full text
Abstract:
Досліджено вплив режимів електролізу на склад та вихід за струмом багатокомпонентних електролітичних покриттів Fe та Co з Mo і W, одержаних із цитратних електролітів Fe (ІІІ). Встановлено, що покриття бінарними та тернарними сплавами є рентгеноаморфними та характеризуються підвищеними показниками мікротвердості, зносостійкості та корозійної тривкості.
The effect of electrolysis modes on the composition and current efficiency for multicomponent electrolytic coatings Fe and Co with Mo and W, deposited from the citrate bath based on Fe (III). It was established that galvanic binary and ternary alloys are Xray amorphous coatings and characterized by improved microhardness, wear and corrosion resistance.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Сьомкіна, Олена Володимирівна. "Удосконалення електрохімічного осадження функціональних покрить міддю на сплави заліза та алюмінію." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39104.

Full text
Abstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р. Дисертацію присвячено удосконаленню технологічного процесу нанесення функціональних мідних покриттів на вироби зі сплавів заліза й алюмінію, які використовуються для підвищення електро- та теплопровідності, забезпечення надійності контактних з'єднань, надання поверхні каталітичних властивостей. Досліджено кінетику і механізм відновлення гідроксотартратного комплексу міді. Встановлено, що катодний процес протікає в області змішаної кінетики і ускладнений хімічною стадією дисоціації комплексного іона. Розроблено склад електроліту міднення, що забезпечує осадження покриттів з міцною адгезією до більш електронегативної основи. Отриманий розчин екологічно безпечний та стійкий при тривалій експлуатації. Вивчено вплив параметрів електролізу (температури, густини струму, концентрації компонентів розчину) на морфологію і якість одержуваних покриттів. Встановлено, що для поліпшення зчеплення мідного осаду з виробами зі сплавів алюмінію, необхідно створити на їх поверхні оксидну плівку з розвиненою пористою поверхнею, що задається умовами формування. Виявлено корозійні і електричні характеристики сформованих оксидів. Визначено, що додавання активуючої домішки фторид-іону до електроліту міднення сприяє більш рівномірному розподілу металу по поверхні сплавів.
Thesis for the degree of candidate of technical sciences in specialty 05.17.03 – technical electrochemistry. – National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018. The thesis is devoted to the improvement of the technological process of applying copper coatings to products made of alloys of iron and aluminum, which are intended for electrical purposes. The kinetics and mechanism of the reduction of the copper hydroxotartrate complex are studied. It is found that the cathodic process includes delayed stage of electron transfer and chemical dissociation stage of the complex ion. The composition of the electrolyte for copper deposition has been developed, which ensures the deposition of coatings with good adhesion to the electronegative base. The resulting solution is environmentally safe and stable for long-term use. The effect of electrolysis parameters on the morphology and quality of the coatings was studied. In order to improve the adhesion of the copper deposit to parts made of aluminum alloys, it is necessary to create an oxide film having a developed porous surface, which is specified by the conditions of its formation. The corrosion and electrical characteristics of the oxides formed are revealed. It is determined that the addition of the fluoride ion (as activating impurity to the electrolyte for copper plating) promotes a more even distribution of the metal over the surface of the alloys.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Сьомкіна, Олена Володимирівна. "Удосконалення електрохімічного осадження функціональних покрить міддю на сплави заліза та алюмінію." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39049.

Full text
Abstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р. Дисертацію присвячено удосконаленню технологічного процесу нанесення функціональних мідних покриттів на вироби зі сплавів заліза й алюмінію, які використовуються для підвищення електро- та теплопровідності, забезпечення надійності контактних з'єднань, надання поверхні каталітичних властивостей. Досліджено кінетику і механізм відновлення гідроксотартратного комплексу міді. Встановлено, що катодний процес протікає в області змішаної кінетики і ускладнений хімічною стадією дисоціації комплексного іона. Розроблено склад електроліту міднення, що забезпечує осадження покриттів з міцною адгезією до більш електронегативної основи. Отриманий розчин екологічно безпечний та стійкий при тривалій експлуатації. Вивчено вплив параметрів електролізу (температури, густини струму, концентрації компонентів розчину) на морфологію і якість одержуваних покриттів. Встановлено, що для поліпшення зчеплення мідного осаду з виробами зі сплавів алюмінію, необхідно створити на їх поверхні оксидну плівку з розвиненою пористою поверхнею, що задається умовами формування. Виявлено корозійні і електричні характеристики сформованих оксидів. Визначено, що додавання активуючої домішки фторид-іону до електроліту міднення сприяє більш рівномірному розподілу металу по поверхні сплавів.
Thesis for the degree of candidate of technical sciences in specialty 05.17.03 – technical electrochemistry. – National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018. The thesis is devoted to the improvement of the technological process of applying copper coatings to products made of alloys of iron and aluminum, which are intended for electrical purposes. The kinetics and mechanism of the reduction of the copper hydroxotartrate complex are studied. It is found that the cathodic process includes delayed stage of electron transfer and chemical dissociation stage of the complex ion. The composition of the electrolyte for copper deposition has been developed, which ensures the deposition of coatings with good adhesion to the electronegative base. The resulting solution is environmentally safe and stable for long-term use. The effect of electrolysis parameters on the morphology and quality of the coatings was studied. In order to improve the adhesion of the copper deposit to parts made of aluminum alloys, it is necessary to create an oxide film having a developed porous surface, which is specified by the conditions of its formation. The corrosion and electrical characteristics of the oxides formed are revealed. It is determined that the addition of the fluoride ion (as activating impurity to the electrolyte for copper plating) promotes a more even distribution of the metal over the surface of the alloys.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Дудецький, Д. П., and Д. М. Кондрахова. "Кристалічна структура і фазовий склад плівкових феромагнітних матеріалів на основі заліза і кобальту." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4339.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Козяр, М. О., Юліана Костянтинівна Гапон, Т. О. Ненастіна, Марина Олександрівна Глушкова, Марина Віталіївна Ведь, and Микола Дмитрович Сахненко. "Електроосадження корозійностійких покриттів сплавами кобальту з підвищеними фізико-механічними властивостями." Thesis, Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23060.

Full text
Abstract:
Визначені корозійна стійкість та механічні властвості електролітичних покриттів сплавами Co-Mo-W, одержаних з полілігандних цитратно-дифосфатних електролітів. Показано, що найбільш доцільним є співвідношення концентрацій сплавотвірних компонентів Со²⁺ / (WO₄²⁻ + MoO₄²⁻) = 1:1, а лігандів Сіt / Piro = 1:2.
Corrosion resistance and mechanical properties of electrolytic coating alloys Co-Mo-W, obtained from polilihand citrate-pyrophosphate electrolytes are determined. It is shown that the advisable concentration ratio of alloying components Со²⁺ / (WO₄²⁻ + MoO₄²⁻) = 1:1, and ligands Cit / Piro = 1:2.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Єпіфанова, Анастасія Сергіївна, and Вікторія Володимирівна Штефан. "Електролітичне осадження сплаву кобальт-молібден." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/31247.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Свириденко, М. В. "Дослідження механічних та технологічних властивостей сплаву на основі заліза, зміцненого карбідами титану." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75694.

Full text
Abstract:
Робота присвячена дослідженню впливу карбіду титану на властивості сплаву марки 40T5C2Г17ХФ виготовленого в лабораторних умовах метою підвищення його твердості, зносостійкості та експлуатаційних властивостей. На основі даних, отриманих спектрографічним методом з’ясували хімічний склад сплаву. Отримали метал, що володіє доброю рідкоплавкістю і його можна вважати технологічним, при аналізі металу було обрано 2 способи визначення хімічного складу. Мас спектрометрія і лазерна спектрометрія дали різні результати, зважаючи на аналіз літературних джерел та технологічних можливостей цих способів Взяли усереднений хімічний склад, далі матеріалу C-4% ,Ti 4,39%. Si 1,46%. Мn 16,5%, Сr 1,15%; V 0.6% Отримали сплав марки 40T5C2Г17ХФ. Металографічним аналізом виявлено наявність більш в’язкої і менш твердої матриці сплаву з вкрапленнями твердих сполук. Після вимірювання мікротвердості було з’ясовано, що матриця сплаву є високолегованим твердим розчином заліза.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Klymenko, D. "Iron in industry." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33562.

Full text
Abstract:
Steel is the world’s most important material. Steel production requires iron, steel scrap and flux. Iron production requires: iron ore, coal and limestone, dolomite. The iron ore is smelted to produce an impure metal called “hot metal” when liquid, or “pig iron” when solid. The hot metal is refined to remove impurities and to develop the desired composition. The liquid steel is continuously cast into semi-finished products which are processed into the desired shapes by rolling or forging. Iron is one of the most used metals, accounting 95% of world steel production. After oxygen, silicon and aluminium, iron is the fourth most plentiful element in Earth’s crust. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33562
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Ралко, Артур Володимирович. "Структурно-фазовий стан поверхневих шарів армко-заліза після лазерного легування сумішшю порошків нікелю, кобальту та хрому." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/3698.

Full text
Abstract:
Ралко А. В. Структурно-фазовий стан поверхневих шарів армко-заліза після лазерного легування сумішшю порошків нікелю, кобальту та хрому : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 104 «Фізика та астрономія» / наук. керівник О. В. Смоляков. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 53 с.
UA : В роботі 53 сторінок, 13 рисунків, 2 таблиць та було використано 60 літературних джерел. Об’єкт дослідження – стрктурно-фазовий стан поверхневих шарів армко-заліза, після лазерного легування сумішшю порошків металів групи заліза. Мета роботи: встановити можливість створення за допомогою метода лазерного легування високоентропійного сплаву в поверхневих шарах армко-заліза. Метод дослідження – рентгенівський фазовий, металографічний, вимірювання мікротвердості та метод растрової електронної мікроскопії. В кваліфікаційній роботі за допомогою рентгенівського фазового аналізу було досліджено фазовий склад зразків у вихідному стані та після лазерної обробки на повітрі. Проаналізували структуру та фізико-механічні властивості при поверхневого шару зразків після лазерного легування та визначили значення мікротвердості за глибиною в зоні лазерної дії.
EN : In the work 53 pages, 2 tables and 13 figures, was used 60 literary sources. The object of the study is the structural-phase state of the surface layers of armco-iron, after laser doping with a mixture of powders of metals of the iron group. Purpose: to establish the possibility of creating a high-entropy alloy in the surface layers of armco-iron using the method of laser doping. The research method is X-ray phase, metallographic, microhardness measurement and scanning electron microscopy method. In the qualification work with the help of X-ray phase analysis, the phase composition of the samples in the initial state and after laser treatment in air was investigated. The structure and physico-mechanical properties of the surface layer of the samples after laser doping were analyzed and the values of microhardness in depth in the laser action zone were determined.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography