Contents
Academic literature on the topic 'Сплави заліза'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Сплави заліза.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Сплави заліза"
1
Калинин, Евгений. "Дослідження впливу борвмістних дисперсних фаз на трибологічні характеристики наплавленого покриття На основі сплаву ПГ-10Н-01." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 21 (December 7, 2020): 8–15. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.8-15.
Full textAbstract:
В роботі представлені результати дослідження триботехнічних характеристик наплавлених покриттів на основі сплаву ПГ-10Н-01, модифікованих розробленим композиційним матеріалом, що містить диборид титану, борид нікелю, оксиди титану і заліза. Дослідження наплавлених покриттів показали більш високу зносостійкість композиційних покриттів в порівнянні зі сплавом ПГ-10Н-01 в процесі нормального тертя, а також в абразивному середовищі.
2
Коваль, Ю. М., В. Ф. Мазанко, Д. С. Герцрікен, Є. І. Богданов, В. М. Міронов, and С. Є. Богданов. "Вплив проміжних прошарків на взаємну дифузію за умов мартенситних перетворень." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 3 (July 6, 2021): 55–63. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.03.055.
Full textAbstract:
Методами, які базуються на застосуванні радіоактивних індикаторів, рентгеноструктурного і мікродюрометричного аналізів досліджено фазовий склад дифузійної зони, що утворюється при низькотемпературному імпульсному впливі. Деформування здійснювали шляхом використання значного об’ємного ефекту при атермічних мартенситних α → γ (при охолодженні в рідкому азоті) та γ→ α (при нагріванні до 923 К) перетвореннях у сплаві Fe-30 %Ni. Після різних умов попередньої обробки сплав заліза з 30 % нікелю існував при кімнатній температурі у вигляді гомогенного твердого розчину у двох модифікаціях: з ОЦК ґратами (α-фаза) та з ГЦК ґратами (γ-фаза). Зі сплаву у ГЦК-фазі робили кубічні зразки, а з ОЦК — П-подібні. Кубічні зразки з нанесеними шарами мічених атомів поміщали в П-подібні таким чином, щоб був забезпечений контакт між шарами ізотопу і металевими прошарками, що примикають з іншого боку до залізних фольг, які, в свою чергу, контактують з паралельними внутрішніми поверхнями (ніжки літери П). З’єднані таким чином за ковзною посадкою зразки занурювали у рідкий азот (перетворення відбувається в кубічному зразку) або поміщали у піч, нагріту до 923 К (перетворення у П-подібному). В обох випадках об’ємний ефект при перетвореннях зумовлює імпульсне деформування контактуючих поверхонь. Дана схема навантаження до- зволяє отримувати зразки, що зазнають як дію імпульсної деформації, так і спільну дію γ ⇄ a перетворень і створюваної ними пластичної деформації. Контрольні зразки зазнавали γ→ α та α → γ перетворення за тих самих умов, але без прошарків, а також відчували перетворення без оправлення, тобто без додаткової імпульсної деформації. Показано вплив проміжних прошарків на швидкість масоперенесення і особливості фазоутворення за умов мартенситних перетворень з вибуховою кінетикою. Встановлено взаємозв’язок між видом проникаючих атомів і утвореними фазами в нерівноважних умовах.
3
Терновий, Юрій Федорович, and Наталія Володимирівна Лічконенко. "ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ГАЗОВОГО РОЗПИЛЮВАННЯ РОЗПЛАВІВ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ МАГНІТНИХ МАТЕРІАЛІВ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 2 (February 22, 2022): 23–29. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-03.
Full textAbstract:
Розглядається можливість застосування методу газового розпилювання розплаву для одержання постійних магнітів на основі системи Fe-Nd-B. Показано, що в останні десятиріччя інтенсивно зростає обсяг виробництва ПМ на основі інтерметалідних сполук рідкоземельних металів із залізом. Магнітні властивості спечених ПМ зі сплавів Nd-Fe-B складним чином залежать від їх складу і структури, що, в свою чергу, визначаються способами їх одержання. Висвітлено можливості, переваги та недоліки різних способів виробництва магнітно-твердих матеріалів. Показано, що метод газового розпилювання за рахунок високих швидкостей розплаву в процесі охолодження дає змогу забезпечити для багатьох складнолегованих сплавів переохолодження, достатні для формування однорідного хімічного та структурно-фазового складу. Експериментально одержано зразки зі сплаву Fe-Nd-B за технологією, що включає виплавляння сплаву в індукційній печі, розпилювання одержаного розплаву нагрітим інертним газом, пресування порошку в орієнтую-чому магнітному полі, спікання та наступну термообробку. Наведені порівняльні результати вимірювань магнітних властивостей матеріалу на основі сплаву Fe-Nd-B свідчать, що оптимальною температурою підігріву газу можна вважати 523 К. Таким чином, використання порошку дрібних фракцій, одержаного за рахунок підігріву газу-енергоносія, для виробництва магнітопластів дозволяє підвищити рівень та стабільність магнітних властивостей постійних магнітів системи Fe-Nd-B.
4
Skidin, Ihor, Oksana Vodennikova, Sergii Vodennikov, Levan Saithareiev, and Dmytro Baboshko. "ПРО РОЗРАХУНКИ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ШАРУ ТЕРМІТНОГО СПЛАВУ НА СТАЛЕВІЙ ПІДКЛАДЦІ ЗА СВС-ПРОЦЕСОМ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 1 (February 17, 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2020-1-08.
Full textAbstract:
Розглянуто процес формування шару термітного сплаву на основі системи Fе-Cr-Cна сталевій підкладці за допомогою самопоширюваного високотемпературного синтезу.Показано, що попереднє нагрівання шихтових компонентів термітної суміші призводить дозбільшення спікливості продукту, знижує продуктивність і здорожує процес синтезу кінце-вих СВС-продуктів. В процесі нагрівання термітної суміші з 273 К до 873 К утворюється67,1% додаткового заліза та 24,5% карбіду хрому, що вводиться від кількості компонентівтермітної суміші. При цьому на нагрівання порошку заліза витрачається 2318,44 кДж теп-лоти, а на нагрівання порошку хрому 3314,93 кДж теплоти (у перерахунку на 1,0 кг суміші).Оптимальний вміст металевого наповнювача у нагрітій до 873 К термітній суміші складає40%. Показано, що надлишок теплоти, який утворився в процесі алюмотермічних реакцій,можна витратити на розплавлення додаткової кількості порошку заліза.
5
Vlasenko, О. V., О. P. Tkach, N. I. Shumakova, and L. V. Odnodvorets. "Magnetoresistive and Magnetooptical Properties of Double-component Film Alloys Based on Iron." Journal of Nano- and Electronic Physics 10, no. 4 (2018): 04016–1. http://dx.doi.org/10.21272/jnep.10(4).04016.
Full text
6
Semen’ko, М. P., М. І. Zakharenko, Yu А. Kunitsky, V. А. Makara, and А. P. Shpak. "Electrical Resistance and Magnetoresistance of Amorphous Metallic Alloys Based on Iron and Cobalt." Uspehi Fiziki Metallov 10, no. 2 (June 1, 2009): 131–205. http://dx.doi.org/10.15407/ufm.10.02.131.
Full text
7
Prigunova, A. G. "Phase transformations during the crystallization of the AK7 alloy, neutralization of the harmful effect of iron by treating the melt with a pulsed electric current." Metaloznavstvo ta obrobka metalìv 96, no. 4 (December 1, 2020): 17–29. http://dx.doi.org/10.15407/mom2020.04.017.
Full textAbstract:
The method of quenching-microstructural analysis, the so-called "stop-quenching", was used to study phase transformations during crystallization of the AK7 casting alloy of the Al-Si-Mg system. The alloy is smelted from scrap and waste, therefore it contains a large amount of impurities, including iron, copper. It was found that the formation of the structure of the AK7 alloy is carried out in the course of the following reactions: 1. Р → Аlα. 2. P → α-(Fe, Mn) 3Si2Al15 + Alα. 3. P → β-FeSiAl5 + Alα. 4. P + β-FeSiAl5 → α-(Fe, Mn, Cu)3Si2Al15. 5. P → β-FeSiAl5 + Si + Alα. 6. P → β-FeSiAl5 + α-(Fe, Mn, Cu)3Si2Al15 + Si + Alα. At the last stages of crystallization, eutectics are formed, which include phases with magnesium and copper: Mg2Si, π-FeMg3Si6Al8, W-Cu2Mg8Si6Al and θ-CuAl2. The transformation P → β + Si + Alα is realized both by the mechanism of cooperative growth of the β, Si, and Alα phases, and by the formation of double eutectics: P → Si + Alα and P → β + Alα, which grow simultaneously in the same temperature range from various centers of crystallization. The four-phase eutectic transformation P → β + α + Si + Alα is carried out according to the type of double or triple eutectic reactions: P → Si + Alα; P → α + Alα; P → β + Alα; β + Si + Alα. The main iron-containing phase in the AK7 alloy is the needle-shaped intermetallic compound β-FeSiAl5 - a stress concentrator, which leads to a decrease in mechanical properties. In this work, the neutralization of the harmful effect of iron was carried out by treating the melt with a unipolar pulsed electric current, under the influence of which the cluster structure of the melt changes. During crystallization, instead of β, a branched phase α is formed. The ratio of intermetallic compounds β and α depends on the processing modes. With optimal parameters of density and current frequency, at which the volume fraction of the branched phase α is the largest, the strength of the AK7 alloy increases by 32.1%, the hardness by 16.7%, and the relative elongation by 2.5 times, bringing its mechanical properties closer to the primary alloy AK7h. Keywords: aluminum-silicon alloys, phase transformations, iron-containing intermetallic compounds, growth forms, treatment of the melt with an electric current.
8
Narizhna, T., O. Doniі, and M. Voron. "Influence of External Magnetic Field on Structure Formation of Al–Si System Aluminum Alloy with High Iron Content." Casting processes 140, no. 2 (June 1, 2020): 22–29. http://dx.doi.org/10.15407/plit2020.02.022.
Full text
9
Novomlynets, Oleh, Serhii Oleksiienko, Svitlana Yushchenko, Oleksiy Baydala, and Evgen Polovetskiy. "ЗВАРЮВАННЯ ТИСКОМ АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВІВ ЧЕРЕЗ МОДИФІКОВАНІ ПОВЕРХНЕВІ ШАРИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 3(13) (2018): 123–31. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-123-131.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. У процесі виробництва та використання виробів складної конфігурації з однорідних та різнорідних матеріалів необхідним завданням є збереження їх проектної форми та забезпечення високих експлуатаційних характеристик, що потребує використання нових технологій прецизійного зварювання тиском. Постановка проблеми. Виготовлення прецизійних деталей та вузлів зварюванням тиском ускладнене наявністю оксидних та адсорбованих плівок і необхідністю активації поверхонь, що зварюються. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Раніше нами було встановлено критерії досягнення ефекту прецизійності при зварюванні тиском. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Отримання прецизійних з’єднань зварюванням тиском із використанням проміжних шарів, модифікованих електроіскровим легуванням. Мета роботи. Дослідження здатності до зварювання тиском з обмеженим рівнем деформації металевих матеріалів із попередньою модифікацією поверхневих шарів шляхом електроіскрової обробки. Виклад основного матеріалу. Для модифікації поверхонь алюмінієвих сплавів АД00 та Д1 перед зварюванням використовуються матеріали з високим питомим електричним опором та матеріали, з якими алюміній утворює рідку фазу евтектичного складу при температурі менше температури плавлення алюмінію: титан, цинк, хром, марганець, магній, вуглець, галій, кремній та залізо, у вигляді порошку та прутків. Міцність та деформація зварних з’єднань залежить від електричного опору матеріалу модифікованого шару і, як наслідок, від сили струму обробки. Висновки відповідно до статті. Розроблено методику підготовки поверхонь металів до зварювання шляхом механічного шабрування та модифікації електроіскровою обробкою; електроіскрове легування поверхонь, що зварюються, матеріалом із високим електричним опором локалізує теплову енергію у стику; використання порошкового прошарку з матеріалу з високим електричним опором дозволяє зменшити рівень залишкової деформації.
10
Panarin, V. E. "Scanning electron microscopy in the study of the structures of eutectic alloys of iron and chromium with refractory borides." Metaloznavstvo ta obrobka metalìv 92, no. 4 (December 30, 2019): 26–37. http://dx.doi.org/10.15407/mom2019.04.026.
Full textDissertations / Theses on the topic "Сплави заліза"
1
Сьомкіна, Олена Володимирівна. "Удосконалення електрохімічного осадження функціональних покрить міддю на сплави заліза та алюмінію." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39104.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р.
Дисертацію присвячено удосконаленню технологічного процесу нанесення функціональних мідних покриттів на вироби зі сплавів заліза й алюмінію, які використовуються для підвищення електро- та теплопровідності, забезпечення надійності контактних з'єднань, надання поверхні каталітичних властивостей. Досліджено кінетику і механізм відновлення гідроксотартратного комплексу міді. Встановлено, що катодний процес протікає в області змішаної кінетики і ускладнений хімічною стадією дисоціації комплексного іона. Розроблено склад електроліту міднення, що забезпечує осадження покриттів з міцною адгезією до більш електронегативної основи. Отриманий розчин екологічно безпечний та стійкий при тривалій експлуатації. Вивчено вплив параметрів електролізу (температури, густини струму, концентрації компонентів розчину) на морфологію і якість одержуваних покриттів. Встановлено, що для поліпшення зчеплення мідного осаду з виробами зі сплавів алюмінію, необхідно створити на їх поверхні оксидну плівку з розвиненою пористою поверхнею, що задається умовами формування. Виявлено корозійні і електричні характеристики сформованих оксидів. Визначено, що додавання активуючої домішки фторид-іону до електроліту міднення сприяє більш рівномірному розподілу металу по поверхні сплавів.Thesis for the degree of candidate of technical sciences in specialty 05.17.03 – technical electrochemistry. – National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018. The thesis is devoted to the improvement of the technological process of applying copper coatings to products made of alloys of iron and aluminum, which are intended for electrical purposes. The kinetics and mechanism of the reduction of the copper hydroxotartrate complex are studied. It is found that the cathodic process includes delayed stage of electron transfer and chemical dissociation stage of the complex ion. The composition of the electrolyte for copper deposition has been developed, which ensures the deposition of coatings with good adhesion to the electronegative base. The resulting solution is environmentally safe and stable for long-term use. The effect of electrolysis parameters on the morphology and quality of the coatings was studied. In order to improve the adhesion of the copper deposit to parts made of aluminum alloys, it is necessary to create an oxide film having a developed porous surface, which is specified by the conditions of its formation. The corrosion and electrical characteristics of the oxides formed are revealed. It is determined that the addition of the fluoride ion (as activating impurity to the electrolyte for copper plating) promotes a more even distribution of the metal over the surface of the alloys.
2
Сьомкіна, Олена Володимирівна. "Удосконалення електрохімічного осадження функціональних покрить міддю на сплави заліза та алюмінію." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39049.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р.
Дисертацію присвячено удосконаленню технологічного процесу нанесення функціональних мідних покриттів на вироби зі сплавів заліза й алюмінію, які використовуються для підвищення електро- та теплопровідності, забезпечення надійності контактних з'єднань, надання поверхні каталітичних властивостей. Досліджено кінетику і механізм відновлення гідроксотартратного комплексу міді. Встановлено, що катодний процес протікає в області змішаної кінетики і ускладнений хімічною стадією дисоціації комплексного іона. Розроблено склад електроліту міднення, що забезпечує осадження покриттів з міцною адгезією до більш електронегативної основи. Отриманий розчин екологічно безпечний та стійкий при тривалій експлуатації. Вивчено вплив параметрів електролізу (температури, густини струму, концентрації компонентів розчину) на морфологію і якість одержуваних покриттів. Встановлено, що для поліпшення зчеплення мідного осаду з виробами зі сплавів алюмінію, необхідно створити на їх поверхні оксидну плівку з розвиненою пористою поверхнею, що задається умовами формування. Виявлено корозійні і електричні характеристики сформованих оксидів. Визначено, що додавання активуючої домішки фторид-іону до електроліту міднення сприяє більш рівномірному розподілу металу по поверхні сплавів.Thesis for the degree of candidate of technical sciences in specialty 05.17.03 – technical electrochemistry. – National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018. The thesis is devoted to the improvement of the technological process of applying copper coatings to products made of alloys of iron and aluminum, which are intended for electrical purposes. The kinetics and mechanism of the reduction of the copper hydroxotartrate complex are studied. It is found that the cathodic process includes delayed stage of electron transfer and chemical dissociation stage of the complex ion. The composition of the electrolyte for copper deposition has been developed, which ensures the deposition of coatings with good adhesion to the electronegative base. The resulting solution is environmentally safe and stable for long-term use. The effect of electrolysis parameters on the morphology and quality of the coatings was studied. In order to improve the adhesion of the copper deposit to parts made of aluminum alloys, it is necessary to create an oxide film having a developed porous surface, which is specified by the conditions of its formation. The corrosion and electrical characteristics of the oxides formed are revealed. It is determined that the addition of the fluoride ion (as activating impurity to the electrolyte for copper plating) promotes a more even distribution of the metal over the surface of the alloys.
3
Єрмоленко, Ірина Юріївна, Марина Віталіївна Ведь, and Микола Дмитрович Сахненко. "Морфологія і магнітні характеристики покриттів тернарними сплавами заліза і кобальту з молібденом і вольфрамом." Thesis, Національний університет харчових технологій, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34625.
Full text
4
Klymenko, D. "Iron in industry." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33562.
Full textAbstract:
Steel is the world’s most important material. Steel production requires iron, steel scrap and flux. Iron production requires: iron ore, coal and limestone, dolomite. The iron ore is smelted to produce an impure metal called “hot metal” when liquid, or “pig iron” when solid. The hot metal is refined to remove impurities and to develop the desired composition. The liquid steel is continuously cast into semi-finished products which are processed into the desired shapes by rolling or forging. Iron is one of the most used metals, accounting 95% of world steel production. After oxygen, silicon and aluminium, iron is the fourth most plentiful element in Earth’s crust.
When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33562
5
Свириденко, М. В. "Дослідження механічних та технологічних властивостей сплаву на основі заліза, зміцненого карбідами титану." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75694.
Full textAbstract:
Робота присвячена дослідженню впливу карбіду титану на властивості сплаву марки 40T5C2Г17ХФ виготовленого в лабораторних умовах метою підвищення його твердості, зносостійкості та експлуатаційних властивостей.
На основі даних, отриманих спектрографічним методом з’ясували хімічний склад сплаву. Отримали метал, що володіє доброю рідкоплавкістю і його можна вважати технологічним, при аналізі металу було обрано 2 способи визначення хімічного складу. Мас спектрометрія і лазерна спектрометрія дали різні результати, зважаючи на аналіз літературних джерел та технологічних можливостей цих способів Взяли усереднений хімічний склад, далі матеріалу C-4% ,Ti 4,39%. Si 1,46%. Мn 16,5%, Сr 1,15%; V 0.6% Отримали сплав марки 40T5C2Г17ХФ. Металографічним аналізом виявлено наявність більш в’язкої і менш твердої матриці сплаву з вкрапленнями твердих сполук. Після вимірювання мікротвердості було з’ясовано, що матриця сплаву є високолегованим твердим розчином заліза.
6
Єрмоленко, Ірина Юріївна. "Наукові основи електрохімічної технології покриттів тернарними сплавами заліза з тугоплавкими металами." Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37459.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.17.03 ‒ технічна електрохімія. ‒ Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертацію присвячено розробці наукових основ електрохімічних технологій покриттів тернарними сплавами заліза та кобальту з молібденом і вольфрамом підвищеної функціональності. Експериментально доведено гіпотезу що-до конкурентного відновлення металів тріади заліза з тугоплавкими компонентами, обумовленого взаємним впливом термодинамічних, кристалохімічних характеристик сплавотвірних металів і кінетичних параметрів катодного процесу. Встановлено кінетичні закономірності співвідновлення в системах Fe³⁺ ‒ MoO₄²⁻ ‒ WO₄²⁻ ‒ Cit³⁻, Fe³⁺ ‒ Со²+ ‒ WO₄²⁻ (MoO₄²⁻) ‒ Cit³⁻ і обґрунтовано механізм осадження тернарних сплавів Fe-Mo-W, Fe-Co-W(Mo). Визначено вплив складу електролітів і режимів електролізу на елементний, фазовий склад і морфологію поверхні одержаних покриттів. Доведено можливість керування складом та морфологією багатокомпонентних покриттів на основі заліза і кобальту варіюванням складу електроліту (співвідношення концентрацій компонентів, співвідношення ліганду і комплексотвірників) і застосуванням гальваностатичного та імпульсного режимів електролізу з варіюванням густини струму 2,5 ‒ 6,5 А/дм², тривалості імпульсу / паузи 5 ‒ 10 / 5 ‒ 20 мс. Розроблено електроліти та режими осадження, що забезпечують осадження покриттів Fe-Co-W з вмістом Со 32 ‒ 47 ат. %, W 5 ‒ 13 ат. %, покриттів Fe-Mo-W з вмістом вольфраму 5 ‒ 11 ат. %, молібдену 26 ‒ 32 ат. % і покриттів Fe-Сo-Мо з діапазоном вмісту Сo 26 ‒ 48 ат. % і Мо 15 ‒ 31 ат. % та виходом за струмом до 58 – 82 %. Розроблено варіативні схеми електрохімічних процесів осадження покриттів сплавами Fe-Mo-W, Fe-Co-W(Mo) залежно від їх практичного застосування. За результатами експериментальних досліджень і тестувань функціональних властивостей покриттів в модельних середовищах і технологічних умовах визначено перспективні напрямки застосування одержаних матеріалів.Dissertation for the Degree of the Doctor of Engineering Sciences in the Specialty of 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University "Kharkіv Polytechnic Institute", Kharkіv, 2018. This doctoral thesis is devoted to the development of scientific basics for electrochemical technologies used for the application of coatings consisting of ternary iron and cobalt alloys combined with molybdenum and tungsten of improved functionality. The hypothesis as for the competitive reduction of iron ternary metals with refractory components preconditioned by the mutual interaction of thermal-&-dynamic and crystal-&-chemical characteristics of the alloy-forming metals and the kinetic parameters of cathode process and it was proved experimentally. The kinetic regularities of the co-reduction in Fe³⁺ ‒ MoO₄²⁻ ‒ WO₄²⁻ ‒ Cit³⁻, Fe³⁺ ‒ Со²+ ‒ WO₄²⁻ (MoO₄²⁻) ‒ Cit³⁻ systems have been defined and the mechanism of deposition of ternary Fe-Mo-W, Fe-Co-W (Mo) alloys has been substantiated. The influence of composition of electrolytes and modes of electrolysis on elemental, phase composition and surface morphology of the obtained coatings has been deter-mined. The possibility of controlling the composition and morphology of multicomponent coatings on the basis of iron and cobalt by varying the composition of the electrolyte (the ratio of component concentrations, the ratio of ligand and complexing agent), and by used of galvanostatic and pulsed electrolysis regimes with a ranging of current density 2.5 ‒ 6.5 A/dm², and durations pulse/pause 5 ‒ 10 / 5 ‒ 20 ms, has been proved. The electrolytes and the deposition modes were developed that provide the deposition of Fe-Co-W coatings with the Co content of 32 to 47 аt. %, and W of 5 to 13 аt. %, and Fe-Mo-W coatings with the tungsten content of 5 to 11 at. %, and the molybdenum contents of 26 to 32 at. %, and the Fe-Сo-Мо coatings with the Co content ranging from 26 to 48 at. %, and Mo content ranging from 15 to 31 at. %, and the current efficiency ranging from 58 to 82 %. The variation schemes of electrochemical processes were suggested and these allow for the deposition of Fe-Mo-W and Fe-Co-W(Мо) coatings depending on their practical application. The perspective directions of the application of the obtained materials according to the results of experimental researches and tests of functional properties in model environments and technological conditions are determined.
7
Єрмоленко, Ірина Юріївна. "Наукові основи електрохімічної технології покриттів тернарними сплавами заліза з тугоплавкими металами." Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37455.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.17.03 ‒ технічна електрохімія. ‒ Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертацію присвячено розробці наукових основ електрохімічних технологій покриттів тернарними сплавами заліза та кобальту з молібденом і вольфрамом підвищеної функціональності. Експериментально доведено гіпотезу що-до конкурентного відновлення металів тріади заліза з тугоплавкими компонентами, обумовленого взаємним впливом термодинамічних, кристалохімічних характеристик сплавотвірних металів і кінетичних параметрів катодного процесу. Встановлено кінетичні закономірності співвідновлення в системах Fe³⁺ ‒ MoO₄²⁻ ‒ WO₄²⁻ ‒ Cit³⁻, Fe³⁺ ‒ Со²+ ‒ WO₄²⁻ (MoO₄²⁻) ‒ Cit³⁻ і обґрунтовано механізм осадження тернарних сплавів Fe-Mo-W, Fe-Co-W(Mo). Визначено вплив складу електролітів і режимів електролізу на елементний, фазовий склад і морфологію поверхні одержаних покриттів. Доведено можливість керування складом та морфологією багатокомпонентних покриттів на основі заліза і кобальту варіюванням складу електроліту (співвідношення концентрацій компонентів, співвідношення ліганду і комплексотвірників) і застосуванням гальваностатичного та імпульсного режимів електролізу з варіюванням густини струму 2,5 ‒ 6,5 А/дм², тривалості імпульсу / паузи 5 ‒ 10 / 5 ‒ 20 мс. Розроблено електроліти та режими осадження, що забезпечують осадження покриттів Fe-Co-W з вмістом Со 32 ‒ 47 ат. %, W 5 ‒ 13 ат. %, покриттів Fe-Mo-W з вмістом вольфраму 5 ‒ 11 ат. %, молібдену 26 ‒ 32 ат. % і покриттів Fe-Сo-Мо з діапазоном вмісту Сo 26 ‒ 48 ат. % і Мо 15 ‒ 31 ат. % та виходом за струмом до 58 – 82 %. Розроблено варіативні схеми електрохімічних процесів осадження покриттів сплавами Fe-Mo-W, Fe-Co-W(Mo) залежно від їх практичного застосування. За результатами експериментальних досліджень і тестувань функціональних властивостей покриттів в модельних середовищах і технологічних умовах визначено перспективні напрямки застосування одержаних матеріалів.Dissertation for the Degree of the Doctor of Engineering Sciences in the Specialty of 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University "Kharkіv Polytechnic Institute", Kharkіv, 2018. This doctoral thesis is devoted to the development of scientific basics for electrochemical technologies used for the application of coatings consisting of ternary iron and cobalt alloys combined with molybdenum and tungsten of improved functionality. The hypothesis as for the competitive reduction of iron ternary metals with refractory components preconditioned by the mutual interaction of thermal-&-dynamic and crystal-&-chemical characteristics of the alloy-forming metals and the kinetic parameters of cathode process and it was proved experimentally. The kinetic regularities of the co-reduction in Fe³⁺ ‒ MoO₄²⁻ ‒ WO₄²⁻ ‒ Cit³⁻, Fe³⁺ ‒ Со²+ ‒ WO₄²⁻ (MoO₄²⁻) ‒ Cit³⁻ systems have been defined and the mechanism of deposition of ternary Fe-Mo-W, Fe-Co-W (Mo) alloys has been substantiated. The influence of composition of electrolytes and modes of electrolysis on elemental, phase composition and surface morphology of the obtained coatings has been deter-mined. The possibility of controlling the composition and morphology of multicomponent coatings on the basis of iron and cobalt by varying the composition of the electrolyte (the ratio of component concentrations, the ratio of ligand and complexing agent), and by used of galvanostatic and pulsed electrolysis regimes with a ranging of current density 2.5 ‒ 6.5 A/dm², and durations pulse/pause 5 ‒ 10 / 5 ‒ 20 ms, has been proved. The electrolytes and the deposition modes were developed that provide the deposition of Fe-Co-W coatings with the Co content of 32 to 47 аt. %, and W of 5 to 13 аt. %, and Fe-Mo-W coatings with the tungsten content of 5 to 11 at. %, and the molybdenum contents of 26 to 32 at. %, and the Fe-Сo-Мо coatings with the Co content ranging from 26 to 48 at. %, and Mo content ranging from 15 to 31 at. %, and the current efficiency ranging from 58 to 82 %. The variation schemes of electrochemical processes were suggested and these allow for the deposition of Fe-Mo-W and Fe-Co-W(Мо) coatings depending on their practical application. The perspective directions of the application of the obtained materials according to the results of experimental researches and tests of functional properties in model environments and technological conditions are determined.
8
Лагдан, Інна Володимирівна, Микола Дмитрович Сахненко, Марина Віталіївна Ведь, and Ірина Юріївна Єрмоленко. "Електролітичні покриття сплавом залізо-кобальт-вольфрам." Thesis, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34636.
Full text
9
Каракуркчі, Ганна Володимирівна, Марина Віталіївна Ведь, Микола Дмитрович Сахненко, and Світлана Іванівна Зюбанова. "Електроосадження покриттів подвійними та потрійними сплавами заліза." Thesis, Ноулідж, 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22625.
Full text
10
Сачанова, Юлія Іванівна, Інна Володимирівна Лагдан, Микола Дмитрович Сахненко, Марина Віталіївна Ведь, Ірина Юріївна Єрмоленко, and Ганна Володимирівна Каракуркчі. "Функціональні електролітичні покриви сплавами заліза з тугоплавкими металами." Thesis, ТОВ "Нілан-ЛТД", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22604.
Full text