Academic literature on the topic 'Спеціалізована лексика'

У статті розглянуто потребу створення таких допоміж- них дидактичних матеріалів, використання яких допоможе у засвоєнні нового лексичного матеріалу, унаочненні невідомих чи малозрозумілих для іноземців фактів історії та культури того народу, мову якого вони вивчають. Йдеться, зокрема, про універсальні ілюстровані онлайн-словники національно маркова- ної лексики, які могли б стати у нагоді викладачам і вчителям української мови як іноземної, аби наочно продемонструвати студентам та учням ті реалії української культури, на які вони натраплятимуть у навчальних матеріалах, та дати про них максимально доступну інформацію. Мета цієї публікації – запропонувати ідею укладання ілюстрованого онлайн-словника національно маркованої лексики української мови. Проаналізовано праці провідних мовоз- навців, засвідчено суперечності й неоднозначність у трактуванні деяких тер- мінів міжкультурної комунікації. Виявлено, що до складу словникових статей ілюстрованого онлайн-словника національно маркованої лексики української мови доречно включити безеквівалентну лексику з етнокультурним компонен- том, лексичні лакуни, лексичні екзотизми, варваризми, етнографізми, які відо- бражають особливості національно-мовної картини світу українців у галузях історії, географії, економіки, етнології, фольклору, літератури, мистецтва тощо і позначають осіб, предмети чи явища, які можна проілюструвати за допомогою рисунків чи фотографій. Запропоновано кілька варіантів відбору лексичного матеріалу для цього словника. З’ясовано, що причинами, які утруд- нюють укладання онлайн-словника національно маркованої чи безеквівалент- ної лексики української мови, є передусім розбіжності у трактуванні спеціалізованої термінології та неоднозначність у класифікації цієї лексики, а також відсутність чітких критеріїв виокремлення та методики відбору матеріалу. Констатовано, що укладення такого словника є актуальним, затребуваним і вимагає якнайшвидшого втілення в життя.

У статті розглянуто проблему формування іншомовної лексичної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей. Встановлено, що іншомовна лексична компетентність є основою іншомовної комунікативної компетентності, що, своєю чергою, є обов’язковим компонентом підготовки майбутнього фахівця. Обґрунтовано актуальність використання мобільних технологій у процесі навчання іноземної мови студентів з метою підвищення якісного рівня лексичної компетентності. Встановлено, що мобільне навчання як інноваційний напрямок електронного навчання має значну перевагу перед традиційними методами навчання внаслідок інтенсифікації самостійної діяльності, індивідуалізації навчання, підвищення пізнавальної активності й мотивації навчання. Використання мобільних пристроїв сприяє поєднанню праці, навчання і вільного часу, дає змогу в будь-який час і в будь-якому місці вчитися в реальному контексті. Розглянуто теоретико-методичні умови формування іншомовної лексичної компетентності студентів засобами мобільних додатків. Проведено аналіз мобільних додатків для вивчення іноземної мови. Встановлено, що немає однозначного підходу до розроблення та впровадження спеціалізованих мобільних додатків для вивчення іноземної мови, орієнтованих на специфіку майбутньої професійної діяльності студентів. У результаті дослідження були розроблені структура, функціонал і дизайн мобільного додатка для вивчення англійської мови студентами комп’ютерних спеціальностей. Розроблено мобільний додаток для формування англомовної лексичної компетентності для операційної системи Android за допомогою інтегрованого середовища розробки мобільних додатків Android Studio. Здійснено експериментальну перевірку результативності застосування на заняттях з іноземної мови мобільних додатків, орієнтованих на специфіку майбутньої професійної діяльності студентів. Підтверджено позитивний вплив спеціалізованих мобільних додатків на рівень володіння студентами іншомовною професійною лексикою.

Статтю присвячено проблемі розробки критеріїв оперативного моніторингу й оцінювання ефективності інтелектуальної системи підтримки рішень для протиаварійного керування режимами енергосистем на основі використання професійних концептів і спеціалізованих тезаурусів. Запропоновано критерії розрахунку оперативності використання професійних концептів тезауруса знань про автоматизацію ліквідації аварій в енергосистемі. Наукова новизна полягає в розробці та застосуванні коефіцієнтів ефективності тезауруса професійної лексики, що ґрунтуються на поданні професійних концептів знань про ліквідацію аварій в енергосистемі. Отримані показники дають можливість оцінювати ступінь професійності й ефективності лінгвістичного корпусу і будувати продуктивні бази знань. На відміну від існуючих підходів до побудови баз знань, запропонований підхід дає змогу уніфікувати проектування систем підтримки прийняття рішень та скоротити час їх реалізації.Практичне значення одержаних результатів полягає в оцінюванні ефективності використання професійних знань для побудови уніфікованих інтелектуальних систем підтримки рішень в галузі протиаварійного керування енергосистемами. Результати роботи полягають у забезпеченні оперативного моніторингу ефективності використання бази знань професійних концептів термінів і сленгу. Запропонована модель оцінювання ефективності професійноготезауруса базується на відношенні інтенсивностей зростання загального та спеціалізованого професійного тезаурусів. Результати досліджень доводять зростання ефективності професійних тезаурусів при переході до більш специфічних спеціалізованих науково-технічних галузей.

The purpose of the article is to establish the possibilities of functioning of the terminological Internet resource “The Fundamental Dictionary of the Environment DiCoEnviro”, to examine its methods to carry out a comparative analysis with electronic resources FrameNet, Propbank, VerbNet to open a new perspective of the perception of the meaning of words in common and specialized languages in the framework of modern theoretical lexicographic paradigm.Methods. The complex linguo-pragmatic descriptive method and the techniques of observation, comparison, generalization and interpretation helped to characterize the work of the terminological Internet resource DiCoEnviro and electronic resources FrameNet, Propbank, VerbNet, to identify phenomena in them; the extraction of terminological units for the formation of the results materials is made by the method of continuous sampling.Results. The article highlights the work of the terminological Internet resource DiCoEnviro in comparison with electronic resources FrameNet, Propbank, VerbNet, which offer mainly information about the common language. It is found that in DiCoEnviro the participant is defined by the type, role, is expressed by syntactic group, each context contains a description of syntactic function. Annotation of contexts in DiCoEnviro is performed using the Oxigen XML editor, while users view annotations in HTML format when visiting the DiCoEnviro website.Conclusions. The article presents the work of scientists in the field of lexicography, namely electronic dictionaries; it shows a study of the terminological Internet resource DiCoEnviro and the principles of annotation of terms in it. The purpose of the DiCoEnviro project is traced; previous works of FrameNet, Propbank, VerbNet are presented, which offer mainly information about common language, while DiCoEnviro includes vocabulary of specialized environmental language; examples of annotations from these projects are given and analyzed. The method used in DiCoEnviro and based on explanatory and combinatorial lexicology and partly on the theory of semantic frames is considered in details.Key words: annotation, frames, terms, explanatory and combinatorial lexicology, specialized language. Мета статті – встановити можливості функціонування термінологічного інтернет-ресурсу «Фундаментальний слов-ник навколишнього середовища DiCoEnviro», розглянути його методи для здійснення порівняльного аналізу з електронни-ми ресурсами FrameNet, Propbank, VerbNet, щоб відкрити нову перспективу сприйняття значення слова у загальновживаній та спеціалізованій мовах у рамках сучасної теоретичної лексикографічної парадигми.Методи. Комплексний лінгвопрагматичний описовий метод і прийоми спостереження, порівняння, узагальнення та інтер-претації допомогли охарактеризувати роботу термінологічного інтернет-ресурсу DiCoEnviro і електронних ресурсів FrameNet, Propbank, VerbNet, виявити явища в них; виокремлення термінологічних одиниць для формування матеріалів результатів зро-блено методом суцільної вибірки.Результати. У статті висвітлено роботу термінологічного інтернет-ресурсу DiCoEnviro порівняно з електронними ресур-сами FrameNet, Propbank, VerbNet, які пропонують в основному інформацію про загальновживану мову. З’ясовано, що в DiCoEnviro учасник визначається своїм типом, роллю, виражається синтаксичною групою, кожен контекст містить опис синтаксичної функції. Анотування контекстів у DiCoEnviro виконується за допомогою редактора XML Oxigen, тоді як корис-тувачі, коли відвідують вебсайт DiCoEnviro, дивляться анотування у форматі HTML.Висновки. У статті презентовано роботи науковців у галузі лексикографії, а саме електронних словників; показано дослі-дження термінологічного інтернет-ресурсу DiCoEnviro і принципів анотування термінів у ньому. Простежено мету проєк-ту DiCoEnviro; представлені попередні роботи FrameNet, Propbank, VerbNet, які пропонують в основному інформацію про загальновживану мову, тоді як DiCoEnviro включає у себе лексику спеціалізованої мови навколишнього середовища; наведено і проаналізовано приклади анотування з цих проєктів. Докладно розглянуто методику, яка застосовується в DiCoEnviro і ґрун-тується на пояснювальній і комбінаторній лексикології і частково на теорії семантичних фреймів.Ключові слова: анотування, фрейми, терміни, пояснювальна і комбінаторна лексикологія, спеціалізована мова

Досліджено проблему правильного використання таких лексичних засобів, як ідіоми в англійській діловій мові. Розглянуто теоретичні особливості поняття "ідіома" як стійкого неподільного лексичного засобу, який передає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом складових його елементів. Проаналізовано комунікативні та експресивні функції ідіоматичних виразів та їх роль в оволодінні сучасною діловою англійською мовою студентами, рідною мовою яких не є англійська. Велику увагу приділено складнощам перекладу англійських ідіом через їх специфічні етнічні та культурні особливості. Наголошено на емоційному та експресивному ефектах фразеологічних одиниць під час ділових переговорів. Також зазначено, що багато англійських ідіом ґрунтуються на аналогіях та метафорах, і їх варто вивчати в контексті, щоб правильно зрозуміти їх значення. Показано, що, незважаючи на думку про те, що ділова мова суха, існує велика кількість англійських ідіом, які роблять ділову мову більш живою та виразнішою, і хоча у діловому світі є своя термінологія, багато ідіом часто використовують як у діловій мові, так і в небізнесовому середовищі, вони можуть бути ідеально використані у суспільному житті. Подано низку ідіом, які можуть бути використані у різних випадках: від дискусій та нарад до презентацій, переговорів, доповідей та листів тощо. Подано визначення до кожної фразеологічної одиниці, визначення супроводжуються прикладними реченнями, які ілюструють як значення, так і синтаксичні можливості ідіоми. Наведено приклади вживання ідіоматичних виразів відповідно до їх функціонального навантаження (започаткування бізнесу; мета та цілі; зосередження уваги; незгода та критика; кроки до компромісу та згоди) і це допомагає усвідомити, що відмінного знання ділової лексики та термінів недостатньо для того, щоб відчувати себе комфортно в робочих умовах, де спеціалізована англійська мова є нормою. Набагато важливіше практичне оволодіння діловим спілкуванням у різних ситуаціях, вміння встановлювати більш особистий контакт між партнерами, створювати неформальну, доброзичливу атмосферу спілкування. Отже, знання ідіоматичних виразів та вміння правильно їх застосовувати надають студентам можливості, які допоможуть їм досягти рівня кваліфікації, необхідного для досягнення успіху у сучасному діловому світі.

Створення в 1981 р. фірмою IBM персональної ЕОМ IBM PC з відкритою архітектурою призвело до появи IBM-подібних ПЕОМ, які вироблялись в багатьох країнах світу. Не відстали від цих країн СРСР і країни ради економічної взаємодопомоги, які почали випускати цілий спектр таких ПЕОМ: ЕС-1840, ЕС-1841, Искра-1030, Нейрон (СРСР); ЕС-1834, ЕС-1835 (НДР); ЕС-1839 (НРБ).Для ПЕОМ радянського виробництва були створені російськомовна операційна система АльфаДОС, текстовий редактор Лексикон, текстовий редактор Text tip (Болгарія), текстовий процесор Нейрон-текст, табличний процесор Нейрон-счет, СУБД Нейрон-база. Важко визначити, наскільки ліцензійно чистими були АльфаДОС, Нейрон-текст, Нейрон-счет, Нейрон-база, адже завдяки «залізній завісі» застосувати до СРСР санкції з приводу порушень авторських прав власників програм було непросто. Невдовзі після розпаду СРСР у багатьох країнах СНД розпочали збирання IBM-подібних ПЕОМ з комплектуючих, які ввозили переважно з країн Південно-Східної Азії. На ці ПЕОМ зазвичай встановлювали піратські версії як системного, так і прикладного програмного забезпечення (ПЗ). Очевидно, що коштували ці ПЕОМ значно дешевше аналогічних ПЕОМ європейського та американського виробництва, не кажучи вже про ПЕОМ фірми Apple. Через це операційна система MS DOS та офісний пакет Microsoft Office стали стандартом де-факто у ВНЗ країн СНД.Чи сприяла поширенню піратського ПЗ у ВНЗ відсутність законодавства про захист авторських прав власників програм, зараз сказати важко, проте майже десять років ми без обмежень копіювали і встановлювали піратські копії пропрієтарного ПЗ. В Білорусі, Російській Федерації та Україні закони про захист авторських прав власників програм прийняті в період з 1996 р. (Білорусь) по 2001 р. (Україна). У Російській Федерації в 1993 р. вступив в силу закон про авторське право і суміжні права, який втратив силу з 1.01.2008 р. у зв’язку з прийняттям четвертої частини Громадянського кодексу РФ. Однак це мало вплинуло на ситуацію з піратським ПЗ у ВНЗ цих країн. Випадки переслідувань ВНЗ за порушення авторських прав у галузі ПЗ були нечисленними і не завжди їх проводили з метою захисту авторських прав власників програм.А от застосування законів про захист авторських прав власників програм до суб’єктів господарської діяльності стало створювати тиск на ВНЗ – «вчіть своїх випускників того, з чим вони будуть працювати на наших робочих місцях». Адже багато фірм стало переходити на вільне ПЗ (ВПЗ) з метою зменшення ліцензійних виплат власникам пропрієтарного ПЗ. Ще одним аргументом на користь перелому у використанні ВПЗ у ВНЗ Білорусі, Російської Федерації і України став початок ери мобільних робочих місць – важко передбачити, яка ОС і яке прикладне ПЗ буде розгорнуто на нетбуці, планшеті чи смартфоні співробітника фірми. Поява мобільних робочих місць і швидка зміна версій системного і прикладного ПЗ спонукає ВНЗ до відмови від технологічної спрямованості лекційних курсі з комп’ютерних технологій на користь фундаментальної складової. А це призводить до появи міркувань на кшталт «якщо ми повинні навчити студентів основ роботи з графічним інтерфейсом в будь-якій ОС, то чому це має бути дорога Microsoft Windows? Може доцільніше робити це у вільній і безоплатній GNU/Linux?». Однак відмова від наробок методичного забезпечення для викладачів ВНЗ виявилась доволі непростим процесом, особливо в умовах безкарності за використання піратського ПЗ. За час від підписання Біловежської угоди про припинення існування СРСР Білорусь, Російська Федерація и Україна пройшли кожна свій шлях розвитку і було би цікаво порівняти стан з використанням ВПЗ у ВНЗ цих країн.І. Використання ВПЗ у ВНЗ БілорусіСьогодні ринок праці Білорусі вимагає знання багатьох пропрієтарних програм, починаючи з Microsoft Windows і закінчуючи спеціалізованими CAD/CAM-системами. До останнього часу ризик використання неліцензійного ПЗ був мінімальним, що не сприяло поширенню ВПЗ. Після створення в 2010 р. білоруського представництва Microsoft почалась робота з переслідування порушників авторських прав Microsoft [8]. Насамперед проводиться роз’яснювальна робота з компаніями і приватними особами, які порушують авторські права. Якщо вона не дає результату, то в цьому випадку білоруське представництво Microsoft звертається у правоохоронні органи і суди. Сьогодні в роботі перебуває біля десятка справ по відношенню до організацій, по деяких організаціях розглядаються справи про адміністративні правопорушення, по інших – питання про подання цивільних позовів.Частка легального ПЗ зросла в останні роки завдяки спеціальним знижкам постачальників і високим економічним показникам у 2011 р. Але економічний фактор поки що не є вирішальними для вибору ВПЗ. Тому використання ВПЗ у ВНЗ зазвичай зумовлено його технічними перевагами у порівнянні з пропрієтарними аналогами або вимогами ринку праці. Вибір ПЗ сервера можна розглядати як винятковий, оскільки він сильно залежить від особистих смаків системних адміністраторів.В останні роки спостерігається зростання інтересу корпоративних працедавців до GNU/Linux, переважно для убудовуваних і серверних систем.Використання ВПЗ у ВНЗ Білорусі можна розділити на три напрямки:1) ПЗ підтримки навчального процесу (переважно системне ПЗ на серверах і робочих станціях). В основному системне ВПЗ на робочих станціях представлено GNU/Linux у режимі подвійного завантаження як альтернативної ОС в комп’ютерних класах кафедр, які проводять навчання програмуванню студентів інженерних спеціалізацій. У педагогічних ВНЗ Linux на настільних комп’ютерах використовують рідко через недостатню поширеність GNU/Linux в школах Білорусі. В той же час в деяких університетах спостерігається використання Linux в тонких клієнтах з термінальним Windows-сервером (наприклад, Гродненьский державний університет імені Янки Купали);2) додаткове ПЗ, використовуване студентами в самостійній роботі. До цієї групи ПЗ можна зарахувати офісний пакет OpenOffice.org і веб-переглядач Firefox;3) ПЗ для використання навчальних курсах. У цьому напрямку ВПЗ переважно використовують в інженерних ВНЗ, особливо тих, які здійснюють навчання ІТ-спеціалістів, а саме: ВПЗ для навчання програмуванню мовами Асемблер, Java і PHP, SciLab для виконання математичних розрахунків, QCAD/LibreCAD, Blender, Circuit CAD для вивчення систем автоматизованого проектування, використання вільних систем віртуалізації VirtualBox і KVM для вивчення операційних систем, застосування Moodle і iTest для тестової перевірки знань студентів.Окремо слід наголосити на використанні ВПЗ для кластерів і національної GRID-системи Білорусі, до якої залучені ресурси провідних університетів (Білоруський державний університет, Гродненський державний університет імені Янки Купали, Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки, Білоруський національний технічний університет), наукових установ і підприємств країни в межах спільної російсько-білоруської програми СКІФ-ГРІД.На рис. 1 відображено використання ВПЗ у ВНЗ Білорусі.ІІ. Використання ВПЗ у ВНЗ Російської ФедераціїНа відміну від Білорусі в Російській Федерації в 2008 р. була прийнята концепція розвитку розробки та використання ВПЗ. В межах цієї концепції в 2008–2010 рр. реалізована програма використання ВПЗ в школах Російської Федерації (в 35% шкіл ВПЗ встановлено на більш ніж 50% комп’ютерів).Рис. 1. Використання ВПЗ у ВНЗ Білорусі Слід зауважити, що, на відміну від Білорусі та України, в Російській Федерації прослідковується значна активність контрольних органів з приводу ліцензійності ПЗ. Як випливає з огляду судових справ [10] в Російській Федерації винесені присуди: в 2012 р. 30 присудів; в 2011 р. 43 присуди; в 2010 р. 70 присудів; в 2009 р. 92 присуди; в 2008 р. 127 присудів. Найбільш резонансною була справа О. М. Поносова, яка і призвела до створення в 2008 р. громадської організації «Центр свободных технологий».Як випливає з [1-3], у більшості ВНЗ Російської Федерації використовують як Microsft Windows, так і GNU/Linux. Лише в деяких ВНЗ адміністрація прийняла рішення про повний перехід на ВПЗ (Санкт-Петербурзький торгово-економічний університет, Томський державний педагогічний університет, Нижньо-Новгородський радіотехнічний коледж). Як і в Білорусі, використання ВПЗ у ВНЗ Російської Федерації можна розділити на три напрямки [3-5]:1) ПЗ підтримки навчального процесу (переважно системне ПЗ на серверах і робочих станціях). В основному системне ВПЗ на робочих станціях представлено GNU/Linux в режимі подвійного завантаження як альтернативної ОС в комп’ютерних класах кафедр;2) додаткове ПЗ, використовуване студентами в самостійній роботі;3) ПЗ для використання в навчальних курсах. В цьому напрямку спектр ВПЗ значно ширший, ніж в Білорусі. Варто вказати на використання ВПЗ для вивчення програмування мовами С/C++, Pascal (Free Pascal, Lazarus), Java, Haskell, Пролог; SciLab, Octave, Sage для виконання математичних розрахунків; організації систем дистанційного навчання; використання вільних систем віртуалізації для вивчення операційних систем; інструментарій для філологічного аналізу текстів; використання інструментарію верифікації ПЗ в навчання магістрів; створення електронних освітніх ресурсів підтримки навчального процесу для заочної форми навчання (напевно, реальний список використовуваного ВПЗ значно ширший, але у відкритому доступі даних про це поки що немає).У ВНЗ Російської Федерації активно експлуатуються обчислювальні кластери з ВПЗ. За ініціативою ректорів Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, Нижньо-Новгородського університету імені М. І. Лобачевського, Томського державного університету, Південноуральського державного університету створений «Суперкомп’ютерний консорціум університетів Росії». В список TOP500 від грудня 2012 входить вісім російських суперкомп’ютерів (№ 26, 59, 155, 170, 222, 300, 303, 423).Рис. 2. Використання ВПЗ у ВНЗ Російської ФедераціїСлід наголосити, що в Російській Федерації накопичено значний досвід розробки ВПЗ, зокрема – дистрибутивів Linux: ALT Linux (http://altlinux.ru), Calculate Linux (http://www.calculate-linux.ru), ROSA (http://rosalab.ru). Наявність компаній, які ведуть розробку ВПЗ, дає змогу створювати спеціалізовані вільні програми та істотно спрощує реалізацію проектів з впровадження Linux в школі і вищі заклади освіти.III. Використання ВПЗ у ВНЗ УкраїниВ Україні «Державна цільова науково-технічна програма використання в органах влади ПЗ з відкритим кодом» затверджена у 2011 р., проте до реального її виконання поки що не дійшло.Як випливає з [9], в Україні, на відміну від Російської Федерації, випадки порушень авторських прав власників програм відповідні державні органи перевіряють в значно меншому обсязі і переважно в госпрозрахункових організаціях. Особливо активними були перевірки в 2006-2007 рр. В 2012 р. розпочалась друга хвиля перевірок ліцензійності ПЗ від Microsoft. В цьому році вперше керівники ВНЗ отримали офіційні листи з Microsoft з пропозиціями легалізувати використовувані у ВНЗ копії Microsoft Windows та Microsoft Office. В передноворічному інтерв’ю [7] генеральний директор Microsoft Ukraine Д. Шимків заявив про високу імовірність порушення декількох показових судових процесів в Україні в 2013 р.Після придбання ВНЗ ПЕОМ з переважно ліцензійними Microsoft Windows і Microsoft Office на них встановлюють велику кількість неліцензійного ПЗ, чим фактично змарновують великі витрати коштів на первинне придбання ПЗ (Львівський національний університет імені Івана Франка до економічної кризи 2008 р. кожен рік придбавав приблизно 1000 ПЕОМ. Сумарна вартість ліцензій лише на Microsoft Windows (ОЕМ-версія) і Microsoft Office складала майже 300000$ на рік – доволі велика сума, як для ВНЗ!). У більшості випадків вибір саме пропрієтарного ПЗ зумовлювався навіть не споживацькими якостями цих програм, а фактом поверхневого знайомства викладача з цією програмою або навіть наявністю у нього якої-небудь книжки з описом програми.Як і в Білорусі та Російській Федерації, використання ВПЗ у ВНЗ України можна розділити на три напрямки [1; 2]:1) ПЗ підтримки навчального процесу (переважно системне ПЗ на серверах і робочих станціях). В основному системне ВПЗ на робочих станціях представлено GNU/Linux в режимі подвійного завантаження як альтернативної ОС в комп’ютерних класах кафедр;2) додаткове ПЗ, використовуване студентами в самостійній роботі;3) ПЗ для використання в навчальних курсах. В цьому напрямку спектр ВПЗ є значно ширшим, ніж у Білорусі. Це використання систем комп’ютерної математики, організація систем дистанційного навчання, використання вільних систем віртуалізації для вивчення операційних систем, застосування ВПЗ для тестування апаратного забезпечення ПЕОМ; використання офісного пакету OpenOffice.org.ukr в курсі інформатики ВНЗ, використання відкритих засобів програмування для навчання і наукових досліджень.У ВНЗ України експлуатуються обчислювальні кластери з ВПЗ, поруч із спеціалізованими установками широко використовують розподілені кластерні системи та системи з виконанням обчислень на графічних процесорах.Враховуючи викладене, можна констатувати як широкий спектр використання ВПЗ в українських ВНЗ – від дистанційного навчання до розробки ПЗ, – так і широку географію використання ВПЗ від Луганська на сході до Львова на заході та від Чернігова на півночі до Одеси на півдні (рис. 3). Рис. 3. Використання ВПЗ у ВНЗ України