Journal articles: 'Спадщина наукова'

1

Мерзлякова, С. О. "Наукова спадщина М.Є. Слабченка." Вісник Одеського національного університету. Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство 15, вип. 21 (2010): 98–109.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Кобко-Одарій, В. С. "Розвиток державної політики України в контексті правового менталітету: проблеми та перспективи." Актуальні проблеми держави і права, no. 88 (January 18, 2021): 66–74. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i88.3061.

Full text

Abstract:

Дедалі більшої актуальності набуває проблема врахування правового менталітету українського народу та правової спадщини, що дасть, нарешті, змогу опрацювати політико-правовий курс розвитку України зі збереженням самобутньої духовної специфіки. Правовий менталітет і правова спадщина містять у собі генетичний код, втрата якого означає втрату історичної пам'яті. Сталий розвиток права забезпечується генетичними властивостями правового менталітету, вираженого у правовій спадщині. Правовий менталітет бере на себе функцію збереження набутих у минулому правових цінностей, їхньої самобутності. Правова спадщина виявляє здатність зберігати та передавати інформацію про право за допомогою створення правових кодів. Будь-які реформи права не можуть здійснюватися з нуля, із «чистого аркуша», шляхом ігнорування правового менталітету, відмови від використання та розвитку власної правової спадщини. Урахування ролі правового менталітету та правової спадщини є запорукою успішного реформування правової системи України. Питання різних аспектів правового менталітету досліджувались у працях таких вітчизняних вчених: І.В. Бичка, Л.М. Бойка, І.М. Васьковича, З.В. Гіптерса, В.М. Дем'яненка, О.П. Дзьобаня, О.І. Донченка, І.М. Коваля, Ю.П. Крисюка, В.А. Павловської-Кравчук, Ю.М. Оборотова. Метою дисертаційного дослідження є комплексний теоретико-правовий аналіз розвитку державної політики України в контексті правового менталітету, виявлення проблем та перспектив. Методологія дослідження особливостей правового менталітету українського народу будується на основах плюралізму, що передбачає використання значної кількості методологічних інструментів. Наголошено, що складність та багатоплановість предмета дослідження зумовили звернення до теоретичних розробок різних галузей наукового знання і необхідність використання широкого спектра загальнонаукових та спеціальних наукових підходів та методів. Виявлено можливості підходів та методів сучасної науки для дослідження зазначеної проблематики. Під час дослідження ми спирались на закони та принципи діалектики, загальнонаукові та спеціальні наукові підходи й методи пізнання, як-от: цивілізаційний, герменевтичний, аксіологічний, культурологічний, феноменологічний, потребовий, системний, екзистенціальний, формаційний; історичний метод, формально-юридичний, порівняльно-правовий, соціологічний. Охарактеризовано уявлення про вплив українського правового менталітету на правову систему України, у зв'язку із чим висунута авторська інтерпретація: ментальні настанови українського народу мають стати однією з методологічних засад для юридичної науки та виступати базовою методологічною передумовою проведення правової політики держави. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що здійснено загальнотеоретичне дослідження розвитку державної політики України крізь призму правового менталітету, встановлено перспективи та проблеми.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Mazur, T. V. "Правові засади захисту культурної спадщини в зарубіжних дослідженнях." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (February 27, 2019): 8–21. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.01.

Full text

Abstract:

Культурна спадщина є, без сумніву, однією із засад збереження культурного розмаїття цивілізації, а також потужним інструментом для діалогу культур. Тож науковці різних країн приділяли велику увагу вивченню теоретико-правових засад її охорони. Сучасні дослідження повинні характеризуватися серйозною роботою щодо вироблення теорії та методології правового регулювання охорони культурної спадщини в контексті осмислення зарубіжного досвіду. Метою статті є надання, на основі проведеного аналізу праць, змістовної характеристики тенденцій розвитку західної правової доктрини у сфері охорони культурної спадщини. Наукова новизна полягає у комплексному вивченні, систематизації та класифікації зарубіжних наукових розвідок щодо захисту, збереження та використання об’єктів культурної спадщини. Висновки. Проблеми у сфері охорони культурної спадщини існують у всіх країнах, але вони постійно знаходяться в полі зору не лише держави і суспільства, а й науковців, які, використовуючи міждисциплінарний комплексний підхід, пропонують концептуальні засади збереження культурного надбання. На основі проведеного аналізу запропоновано класифікацію наукових розвідок, яка відтворюється, частково або комплексно, у працях зарубіжних авторів і включає як загальнотеоретичні правові аспекти збереження культурного надбання, аналіз міжнародно-правової регламентації та її практичне застосування на фоні реальних подій сучасного світу, так і питання правового забезпечення різних аспектів охорони та використання культурної спадщини, державної політики зарубіжних країн у цій сфері. Констатується, що суспільство жорстко вимагає від держав вироблення ефективної системи заходів з охорони національного та світового культурного надбання, а науковці активно залучаються до цих процесів. Захист культурної спадщини є спільною проблемою людства, тому майбутнє розвитку цього напрямку суспільної діяльності значною мірою залежатиме від удосконалення профільних міжнародних норм та їх імплементації в національні законодавства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Копанєва, Єлизавета. "Наукова спадщина України: концепція мережевої бібліотеки." Вісник Книжкової палати, no. 3 (2008): 32–33.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Радогуз, С. "Наукова спадщина професора Віктора Львовича Кірпічова." Дослідження з історії техніки, Вип. 22 (2016): 52–57.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Антипенко, Г. С. "Наукова спадщина О.Ф. Кістяківського: відголоски Європи." Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті, Вип. 7 (2009): 272–78.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Ходак, Інна. "НАУКОВА СПАДЩИНА М.П. ДАШКЕВИЧА ТА ЙОГО УЧАСТЬ У РОБОТІ НАУКОВИХ ІНСТИТУЦІЙ." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 210–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-44.

Full text

Abstract:

У статті на основі опублікованих джерел та літератури розглянуто діяльність українського вченого-історика, фольклориста і літературознавця другої пол. ХІХ поч. ХХ ст. М. Дашкевича. Здійснено першу спробу комплексного і детального вивчення приватного і публічного життя та наукової діяльності вченого у контексті вітчизняної науки, розглянуто процес його становлення як особистості, обставини вибору та еволюції професійної діяльності. Проаналізовано творчу спадщину М. Дашкевича та участь у роботі різних наукових інституцій. Реконструйовано головні напрямки творчості вченого і доведено визначальність історичних досліджень та загалом історичного підходу в усіх його працях. Визначено, що М. Дашкевич брав активну участь у діяльності історичного товариства Нестора-літописця, Київської археографічної комісії, Російської Академії Наук та інших наукових інституціях, а також залучався до проведення ряду Всеросійських археологічних з’їздів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Остапенко, О. "Наукова спадщина Павла Чубинського: вивчення і збереження." Етнічна історія народів Європи, Вип. 4 (2000): 97–102.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Никорак, О. "Наукова спадщина Катерини Матейко в українському народознавстві." Народознавчі зошити, no. 4 (100), липень - серпень (2011): 576–85.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Кульчицька, Г. О. "Наукова спадщина В.І. Вернадського в епістолярному жанрі." Мінералогічний журнал 34, no. 1 (2012): 94–103.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Мустафаєв, Н. "Азербайджан і Україна: наукова спадщина О.В. Багрія." Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації, no. 1 (25) (2016): 173–80.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Nalivaiko, Andrey. "Леонід Миколайович Беркут: етапи творчого шляху вченого." Eminak, no. 2(34) (July 1, 2021): 288–95. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.2(34).535.

Full text

Abstract:

У статті розкрито етапи творчого шляху українського історика, педагога, професора, викладача Київського, Варшавського та Донського університетів, видатного дослідника західноєвропейського середньовіччя – Леоніда Миколайовича Беркута (1879-1940). Це був один з найкращих інтелектуалів свого часу. Наукові закордонні студії сприяли становленню Л. Беркута як видатного вченого та широкого популяризатора історичних знань в Україні. На жаль, через різні життєві обставини вчений надовго був вилучений з радянського інтелектуального простору, а його наукова спадщина була забута.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Антоній, (Паканич). "Життєвий шлях та наукова спадщина святителя Філарета (Гумілевського)." Труди Київської Духовної Академії, no. 24 (2016): 13–36.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Антоній, (Паканич). "Життєвий шлях та наукова спадщина святителя Філарета (Гумілевського)." Труди Київської Духовної Академії, no. 24 (2016): 13–36.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Антоній, (Паканич). "Життєвий шлях та наукова спадщина святителя Філарета (Гумілевського)." Труди Київської Духовної Академії, no. 24 (2016): 13–36.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Савченко, І. "Наукова спадщина Павла Житецького з питань українського правопису." Київська старовина, no. 3 (2007): 37–42.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Балушок, В. "Наукова спадщина Ореста Левицького в контексті етнологічної науки." Берегиня, Ч. 3 (66) (2010): 10–17.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Балушок, Василь. "Наукова спадщина Ореста Левицького в контексті етнологічної науки." Народна творчість та етнографія, no. 2 (2009): 23–29.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Мельник, В. І. "Наукова спадщина академіка В.І. Липського - національне надбання України." Інтродукція рослин, no. 3 (2013): 115–21.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Держипільська, А. "Праволюдинна наукова спадщина професора Г. Лаутерпахта і сьогодення." Публічне право, no. 4 (28) (2017): 269 272.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

МАРТИНЮК, Анатолій. "НАУКОВА СПАДЩИНА МАЙСТРА ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ КУЛЬТУРИ АНАТОЛІЯ ЛАЩЕНКА." Humanities science current issues 2, no. 33 (November 6, 2020): 242–46. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/33.215881.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Kushynska, M. Ye, O. Ya Chupashko, and Z. D. Vorobets. "НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА О. І. ЖУРБІНА – ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРИ МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ (1949–1970)." Медична освіта, no. 1 (May 8, 2019): 169–71. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10102.

Full text

Abstract:

Мета роботи – ретроспективне дослідження життєвого шляху та основних напрямків наукової діяльності завідувача кафедри медичної біології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (1949–1970) професора Олексія Івановича Журбіна. Основна частина. Висвітлено сторінки біографії, простежено становлення О. І. Журбіна як науковця, показано основні напрямки наукових досліджень у галузі ботаніки і паразитології. Зокрема, акцент зроблено на його дослідженнях з йодування рослинних продуктів харчування з метою профілактики та лікування ендемічного зоба та атеросклерозу, що не втратили актуальності дотепер. Проаналізовано наукові роботи професора О. І. Журбіна щодо виведення і розмноження нових гібридів тополь, для озеленення міст та екології видового складу синантропних мух і комарів Львівської області та Українського Полісся, їх епідеміологічне значення в поширенні гельмінтозів та інших захворювань людини. Наголошено, що науковою школою професора О. І. Журбіна були випробувані і запропоновані санепідемстанціям нові інсектициди для боротьби з мухами, комарами і клопами. Висновок. Дане наукове повідомлення на основі аналізу архівних матеріалів працівниками кафедри медичної біології, паразитології та генетики дозволило висвітлити сторінки наукової біографії завідувача кафедри медичної біології професора О. І. Журбіна, проаналізувати його наукову спадщину, що стосувалась актуальних проблем ботаніки і паразитології.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Чернецький, С. "Життя і наукова спадщина Єремеєва Івана Максимовича (1887-1957)." Часопис української історії, Вип. 26 (2013): 101–3.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Бистрова, О. "Наукова спадщина Д. Чижевського - необхідна складова знань учителя-словесника." Всесвітня література та культура в навчальних закладах України, no. 7/8 (2009): 39–42.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Halytska, E. V. "Yevhen Yevhenovych Slutsky: to the 140th anniversary of his birth." Statistics of Ukraine 89, no. 2-3 (November 24, 2020): 163–65. http://dx.doi.org/10.31767/su.2-3(89-90)2020.02-03.17.

Full text

Abstract:

Є. Є. Слуцький (1880–1948 рр.) – видатний український економіст, статистик і математик. Його новаторські дослідження, багата й різнобічна наукова спадщина і нині залишаються актуальними та затребуваними представниками не тільки національної, а й світової статистико-економічної думки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Halytska, E. V. "Yevhen Yevhenovych Slutsky: to the 140th anniversary of his birth." Statistics of Ukraine 89, no. 2-3 (November 24, 2020): 163–65. http://dx.doi.org/10.31767/su.2-3(89-90)2020.02-03.17.

Full text

Abstract:

Є. Є. Слуцький (1880–1948 рр.) – видатний український економіст, статистик і математик. Його новаторські дослідження, багата й різнобічна наукова спадщина і нині залишаються актуальними та затребуваними представниками не тільки національної, а й світової статистико-економічної думки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Самко, Алла. "НАУКОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ АКАДЕМІКА С. ГОНЧАРЕНКА." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, no. 1 (December 31, 2020): 140–52. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.140-152.

Full text

Abstract:

Автором оглядової статті здійснено наукометричний аналіз наукового доробку С. Гончаренка. Здійснено класифікацію джерел за змістом, визначаючи суто наукові дослідження (монографії, наукові статті, дисертації), популяризаторські праці (публіцистика, науково-популярні видання), навчальні (посібники, підручники), довідкова література (енциклопедії, бібліографічні покажчики, словники тощо), хрестоматійні видання (збірки документів, видання творів та ін.). Визначено проблематику наукових розвідок Семена Устимовича, виокремлено їх пріоритетні напрями: дидактика фізики, проблеми розвитку вітчизняної освіти, загальна дидактика, методологія педагогіки. Зазначено, що систематизація науково-педагогічної спадщини вченого за різними критеріями дозволила отримати уявлення про різноплановість доробку вченого та коло проблем, які були предметом його дослідження. Обґрунтовано, що оприлюднення інформаційних ресурсів вченого в електронній бібліотеці сприяє поширенню та забезпечує відкритий доступ до результатів його наукових досліджень. Зазначено, що внесення інформаційних ресурсів до електронної бібліотеки (оприлюднення), завантаження ресурсів (розповсюдження), цитування наукової продукції (використання) є впровадженням наукових результатів науковця. Представлено бібліометричний профіль С. Гончаренка за допомогою найважливіших критеріїв оцінювання наукового рівня (h-індекс, і10-індекс). Отримано адекватну оцінку наукової продуктивності С. Гончаренка, визначено загальну кількість публікацій та загальне число цитувань вченого. Зроблено висновок, що праці академіка С. Гончаренка є досить цитованими і нині: як у текстах дисертаційних робіт, авторефератів, так і в найновіших працях нинішніх вчених з проблем історії педагогіки, дидактики, теорії виховання, національної освіти, внеску конкретних персоналій у розвиток вітчизняної педагогіки. Ключові слова: С. Гончаренко, наукові праці, критерії, наукометричний аналіз, бібліометричний профіль.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Yurchenko, E. I. "Наукова спадщина вчених Центральної дослідної станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин." Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, no. 5 (June 14, 2018): 84–89. http://dx.doi.org/10.15421/171871.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено основні віхи становлення та діяльності Центральної дослідної станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин (1960–1975), її завдання у системі селекційно-племінної справи в УРСР. Розкрито наукові досягнення вчених дослідної станції з вивчення й узагальнення досвіду роботи державних племінних станцій і станцій штучного осіменіння УРСР, оптимізації їх організаційної структури. Доведено, що колективом дослідної станції зроблено вагомий внесок у розвиток теоретичних і методологічних основ племінної справи, зокрема таких її елементів, як система лінійного розведення, методи оцінки племінної цінності, селекція за технологічними якостями, прийоми раціонального використання особин із рекордною продуктивністю, що сприяло поліпшенню існуючих порід і типів сільськогосподарських тварин у масштабах республіки. Показано, що одне з основних завдань дослідної станції полягало в удосконаленні технології та техніки штучного осіменіння сільськогосподарських тварин, зокрема оптимізації режимів і рецептур середовищ для зберігання статевих гамет. Обґрунтовано пріоритет її учених у вивченні фізіології та біології репродуктивної функції сільськогосподарських тварин, запровадженні ефективних способів її стимуляції. Автором аргументовано, що окремі наукові розробки Центральної дослідної станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин не втратили практичного значення на сучасному етапі розвитку тваринництва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Коцур, А. "Єгиптолог Є. В. Черезов (1912-1988) і його наукова спадщина." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 1 (140) (2019): 27–30.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Коцур, А. "Єгиптолог Є. В. Черезов (1912-1988) і його наукова спадщина." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 1 (140) (2019): 27–30.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Семенюк, Г. "Літературна та наукова спадщина П. Чубинського у державотворчих процесах України." Літературознавчі студії, Вип. 15 (2006): 3–4.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Конта, Р. "Етнологічна наукова спадщина Зенона Кузелі: сучасна вітчизняна історіографія ХХІ століття." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, Вип. 112 (2012): 19–22.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Коцур, А. "Єгиптолог Є. В. Черезов (1912-1988) і його наукова спадщина." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 1 (140) (2019): 27–30.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Конта, Р. "Етнологічна наукова спадщина Зенона Кузелі: сучасна вітчизняна історіографія ХХІ століття." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, Вип. 112 (2012): 19–22.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Конта, Р. "Етнологічна наукова спадщина Зенона Кузелі: сучасна вітчизняна історіографія ХХІ століття." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, Вип. 112 (2012): 19–22.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Семенюк, Г. "Літературна та наукова спадщина П. Чубинського у державотворчих процесах України." Літературознавчі студії, Вип. 15 (2006): 3–4.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Довбня, Людмила, and Тамара Товкайло. "ВНЕСОК ВАСИЛЯ СІМОВИЧА В ІСТОРІЮ УКРАЇНСЬКОЇ МОВОЗНАВЧОЇ НАУКИ." Society. Document. Communication 12, no. 12 (September 13, 2021): 124–44. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-124-144.

Full text

Abstract:

У статті аналізується мовознавча спадщина славетної постаті, яка має причетність до становлення й розвою україністики, В. Сімовича. Попри час і суперечливі наукові констатації, вагомість його наукових суджень залишається актуальною до сьогодні і потребує подальших фахових досліджень. Зокрема, недостатньо висвітленими в науковій літературі є питання застосування надбань чеського структуралізму в українському мовознавчому контексті, окремі питання історичної фонетики та морфології, аспекти методики навчання рідної мови, зокрема її комунікативна спрямованість, які є на часі й нині. Мета статті – висвітлити місце і роль філологічних надбань В. Сімовича в поступальному русі українського мовознавства й лінгводидактики. Лінгвістичну діяльність непересічного вченого можна інтерпретувати у двох наукових площинах: історії української мови (історичної фонетики, історичної морфології, історії літературної мови) та сучасної української мови (лексикології, стилістики, культури мови, правопису тощо). Надважливою є наукова позиція вченого щодо диференціації понять фонетики й фонології, де він чітко розрізняє суть і функції одиниць цих рівнів. Нереалізованою залишилася ідея В. Сімовича про паралельне функціонування в українській мові двох правописів: традиційного кириличного та нового, створеного на основі латиниці. Коло наукових інтересів В. Сімовича охоплювало такі сфери: фонетику, орфографію, культуру мови, морфологію, історичну лексикологію та історію української мови. Заслуговує на увагу фахівців і створена вченим періодизація українського правопису. В. Сімович відстоював системність у мові, акцентуючи на тому, що всі мовні факти є наслідками історичних процесів, які діють як певні закономірності. Він аналізує фонетику з огляду на дію мовних законів, морфологічні факти розглядає як явище системне. Звідси – потрактування ним історичних процесів, що було дійсно новітнім підходом у мовознавчій науці. У науковій творчості В. Сімовича особливо плідним був чехословацький період, під час якого вчений проявив себе не лише як патріот України, а і як потужний мовознавець. Він засуджував мовне москвофільство, під яким розумів запозичення з інших мов не безпосередньо, а через російську, спотворюючи цим фонетичну, правописну і граматичну форми слова. Заслуговують на увагу наукові розвідки вченого з історичної морфології української мови, зокрема аспекти становлення й розвитку іменників і прикметників. Стосовно прикметникової історії він зауважує, що м’який різновид розвинувся пізніше від твердого. Одним з аспектів наукових досліджень В. Сімовича була й лінгводидактика. Учений є автором навчальних посібників: «Поука для коректорів» (1916), «Коротенька українська правопись» (1917), «Як стати по українському грамотним» (1919), – розрахованих на широкий загал. У них висвітлювалися питання практичної фонетики, правопису, граматики. Дослідник мав оригінальний підхід до вивчення граматики української мови в школі: він наголошував на тому, що не варто бездумно зазубрювати граматичні правила, а слід формувати навички свідомого опанування практичного матеріалу. Ця теза суголосна із сучасним комунікативним підходом до вивчення мов. Невід’ємною частиною інтелектуального доробку вченого є праці, присвячені аналізу українського красного письменства. Слушними є відгуки науковця про мовно-літературну ідіоспецифіку авторів, творча спадщина яких засвідчує рівень мовного розвитку суспільства першої половини ХХ ст. Глибоко поціновуючи лінгвістичну діяльність видатного вченого, слід зауважити, що його праці є потужним поштовхом для розвитку української мовознавчої науки, оскільки В. Сімович приділяв належну увагу як ретроспективному, так і перспективному її аспектам. У фокусі його дослідницької уваги перебували питання фонетики, орфографії, лексикології, культури мови, морфології, історичної лексикології та історії української мови.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Федяєва, Валентина. "НАУКОВА СПАДЩИНА ФРІДРІХА ФРЕБЕЛЯ (1782 – 1852) У СУЧАСНОМУ ПРОЧИТАННІ СІМЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ." Інноватика у вихованні, no. 9 (June 10, 2019): 51–57. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.146.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано актуальність теоретичних ідей німецького вченого Ф. Фребеля в умовах сьогодення української системи дошкільної освіти та підготовки фахівців для цієї ланки освіти. Акцентовано увагу на необхідності та важливості використання його спадщини в сімейній педагогіці. Увага зосереджена на концептуальних засадах спадщини Ф. Фребеля щодо ролі батьків у формуванні особистості в родинному середовищі. Доведено, що вчений надавав питанням формування і розвитку дитини в сім’ї виключне значення. У пропонованій статті увага акцентується на положенні, що історично і в умовах сьогодення сім’я, сімейне виховання, педагогічна просвіта батьків об’єднували і об’єднують вчених різних країн та періодів розвитку дошкільної освіти. Основний меседж публікації – сучасні освітні завдання виконати неможливо без переосмислення педагогічного досвіду минулого, який збагачує сучасну педагогіку новими фактами, технологіями, концепціями і що на особливу увагу в цьому контексті заслуговує Концепція дошкільної освіти Ф. Фребеля яка включала: мету і завдання функціонування дитячого садка – на основі ігрової діяльності через навчальні ігри і використання дидактичного матеріалу («природніх дарів») наповнити освітній процес корисними пізнавальними вправами, формами роботи задля повноцінного розвитку дитини, становленню її як особистості. У статті обґрунтовано шляхи втілення педагогічних ідей, положень, концепцію дошкільної освіти Ф. Фребеля у сучасну практику. Розкрито важливість розуміння його вчення і використання крізь призму історичної ретроспективи. Науковий пошук дав можливість виокремити провідні напрями роботи в різних типах освітніх закладів: дошкільних, початковій школі, системі підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів для дошкільної ланки освіти. При цьому ми наголошуємо, що в цій системі провідне місце посідає сімейна педагогіка.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Стецюк, О. "Доктор географії Петро Оришкевич (1909–1982): життєвий шлях та наукова спадщина." Вісник Львівського університету. Серія географічна, вип. 52 (2018): 283–92.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Барштейн, В. Ю. "Основоположник генетики Грегор Мендель та його наукова спадщина у медальєрному мистецтві." Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 20 : Біологія, вип. 4 (2012): 224–32.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Сокальська, О. В. "Михайло Миколайович гернет: сторінки біографії та наукова спадщина в галузі пенітенціаристики." Науковий вісник Інституту кримінально-виконавчої служби, no. 2 (4) (2013): 79—.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Melnyk, Anatoliy, V. Golembo, and Alexey Botchkaryov. "The scientific heritage of Norbert Wiener, the founder of cybernetics." Computer systems and network 1, no. 1 (December 3, 2019): 1–8. http://dx.doi.org/10.23939/csn2019.01.001.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Anfimova, Galina, Volodymyr Grytsenko, Kateryna Derevska, and Kseniia Rudenko. "The palaeontological collection stored in the Department of Geology of the National Museum of Natural History NAS of Ukraine as a scientific heritage." GEO&BIO 2019, no. 17 (March 26, 2019): 136–47. http://dx.doi.org/10.15407/vnm.2019.17.136.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Anfimova, G. V., V. P. Grytsenko, K. I. Derevska, and K. V. Rudenko. "The palaeontological collection stored in the Department of Geology of the National Museum of Natural History NAS of Ukraine as a scientific heritage." GEO&BIO 2019, no. 17 (March 26, 2019): 136–47. http://dx.doi.org/10.15407/gb.2019.17.136.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Baklanov, Oleksandr M., Larisa P. Sidorova, Larisa P. Zhuk, Tetiana M. Derkach, Natalia M. Smitiuk, Svetlana N. Khudyakova, Oksana V. Saevich, Katerina V. Matorina, Lidiya O. Ivanitsa, and Ann Yu Chernyavska. "НАУКОВА СПАДЩИНА ФЕДОРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА ЧМИЛЕНКА (ДО 70-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ УЧИТЕЛЯ)." Journal of Chemistry and Technologies 26, no. 1 (June 15, 2018): 58–78. http://dx.doi.org/10.15421/081807.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Саблук, П. Т. "Наукова спадщина академіка Лукінова І.І. в контексті сучасних проблем розвитку аграрної економіки." Економіка АПК, no. 2 (196) (2011): 144–46.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Nebrat, Victoria. "Life and scientific heritage of P.I. Lyashchenko (To the 140 anniversary of his birth)." Ìstorìâ narodnogo gospodarstva ta ekonomìčnoï dumki Ukraïni 2016, no. 49 (December 15, 2016): 328–42. http://dx.doi.org/10.15407/ingedu2016.49.328.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Pasichnyk, Natalia, and Renat Rizhniak. "Аналіз фінансової політики Російської імперії в історико-економічних дослідженнях П. П. Мігуліна." Pereiaslav Chronicle, no. 15 (August 20, 2019): 44–54. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-44-54.

Full text

Abstract:

У статті досліджуються основні етапи життєдіяльності та наукова спадщина професора Харківського університету П. П. Мігуліна (1870–1948). Метою статті є аналіз наукових і публіцистичних напрацювань професора Мігуліна дожовтневого періоду, присвячених фінансовій політиці Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. та визначення його авторських підходів підвищення ефективності цієї політики, що актуальні й на сучасному етапі. Для досягнення визначеної мети використано спеціальні методи, характерні для дослідження історії науки та соціально-економічної історії: наративний, порівняльно-історичний, історико-біографічний, статистичний, а також методи, поширені в історико-економічних дослідженнях – організаційний підхід та процесний аналіз. Окреслено основні етапи біографії науковця. Проаналізовано основні наукові праці професора Мігуліна, де він комплексно досліджував фінансову політику Російської імперії за різноманітними напрямами (бюджетна, податкова, грошово-кредитна, інвестиційна, боргова та ін.), пропонуючи заходи щодо підвищення її ефективності. Науковець відзначав, що бюджетна політика реалізуються з ігноруванням інтересів населення, реальних можливостей країни і без розрахунку наслідків прийнятих рішень. Основні ідеї П. П. Мігуліна щодо підвищення ефективності податкової політики уряду охоплювали: рівномірний розподіл податків, перекладання податкового тягаря на заможні версти населення, звільнення від сплати податків окремих малозабезпечених суб’єктів, перерозподіл податків між загальнодержавним та місцевими бюджетами. Історико-економічний аналіз П. П. Мігуліна щодо грошово-кредитного регулювання за значний історичний період (із 1769 по 1907 рр.) приводить дослідника до висновку про наявність системних порушень у грошово-кредитній сфері протягом досліджуваного періоду та неефективність державного кредиту в Російській імперії. Значну увагу П. П. Мігулін приділяє грошовим реформам, які здійснювалися впродовж ХІХ ст. У межах даної статті подано лише якісний аналіз проведення грошової реформи 1895–1897 рр.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Шаповал, А. "Наукова спадщина С. Я. Парамонова у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського." Бібліотечний вісник, no. 3 (233) (2016): 33–39.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Тельвак, В. "Наукова спадщина Михайла Грушевського в російській історіографії кінця XIX - першої половини XX століття." Схід /Захід, Вип. 5 (2002): 64–77.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Спадщина наукова'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles