Log in

Relevant bibliographies by topics / Соціологіїя / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Соціологіїя.

Journal articles on the topic 'Соціологіїя'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Соціологіїя.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Shapoval, I. G., and Y. I. Yakovenko. "Модернізація структури соціологічного знання та місце і роль соціологічної рефлексії транспорту в цьому контексті." Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, no. 2 (April 8, 2018): 16–24. http://dx.doi.org/10.15421/171811.

Full text

Abstract:

Головний зміст статті полягає в розкритті визначення напрямів модернізації структури соціологічного знання в Україні та шляхи їхнього подолання через обговорення суперечностей в цій справі. Спроба пояснити, чому в соціології має відбутися вибір щодо шляхів модернізації структури спеціальних та галузевих соціологій. Намагання пояснити доцільність опредметнення соціології транспорту як галузі структури соціологічної системи знань. Вказано на головні перспективи подальшого розвитку цієї галузі соціології. Встановлено, що соціологія транспорту в своєму становленні та розвитку має йти в інституціональному напрямку, інтегруючи основні результати, що отримані світовою соціологією, в її рефлексії стосовно: економіки, освіти, управління, організацій, праці, міграції, катастроф, туризму, професійних груп.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Городяненко, В. "Історіографія соціології :рефлексивна соціологія або галузь знань ?" Соціологія: теорія, методи, маркетинг, no. 2 (2001): 171–78.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Смирнов, І. Г. "Академічна (загальна) соціологія як підстава соціології туризму." Географія та туризм, Вип. 21 (2012): 3–8.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Kolych, Olha. "Sociology of justice as a direction of sociology of law: certain aspects." Visnik Nacional’nogo universitetu «Lvivska politehnika». Seria: Uridicni nauki 7, no. 28 (December 2, 2020): 63–68. http://dx.doi.org/10.23939/law2020.28.063.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Кущевська, О. А. "До питання визначення предмета соціології (за матеріалами дискусії вітчизняних соціологів)." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, вип. 14 (2002): 23–27.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Роздобутько, О. М. "Часовий вимір в соціології: радянська "історична соціологія" (60-80-і роки XX ст.)." Нова парадигма, Вип. 67 (2007): 210–17.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Sogorin, А. А. "Ключові положення соціогуманітарних досліджень реклами і рекламного." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 9 (September 14, 2017): 56–63. http://dx.doi.org/10.15421/1717122.

Full text

Abstract:

Досліджено основні напрямки вивчення реклами в межах предмета окремих соціогуманітарних наук. Подано визначення реклами як цілісного суспільно-економічного явища, яке складається з трьох базових компонентів: реклама як твір, кінцеве втілення ідей замовника у матеріальній та ідеальній формах; реклама – як діяльність, тобто реклама як професія; реклама як невід’ємна частина соціального простору індивіда. Окреслено межі наукового соціогуманітарного поля. Відповідно представлено основні аспекти досліджень реклами з точки зору мистецтвознавства, соціології, культурології, історії, психології, політології, філософії та лінгвістики. Доведено, що дослідженням соціогуманітарного поля властива постійна дисциплінарна взаємодія в предметному дослідженні реклами (утворення пар лінгвістика-психологія, політологія-психологія, соціологія-психологія). До головних стратегій наукових досліджень реклами в рамках соціогуманітарного поля віднесено: стратегію єдиного базового підходу: визнання реклами як двостороннього комунікативного процесу; стратегію обміну: відмова від дослідження в рамках предмета окремої дисципліни, активна взаємодія з суміжними науками щодо тематики дослідження; застосування принципу взаємного наукового збагачення; стратегію майбутнього: акцентування уваги на нових технологіях, методиках, схемах впровадження реклами у соціальний простір, спроба футурологічного аналізу. Доведено значну роль міждисциплінарної наукової взаємодії у вивченні реклами як соціального явища.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Єпіхіна, М. А. "ДЕФІНІЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «ВЗАЄМОДІЯ» У ФІЛОСОФСЬКОМУ ТА СОЦІОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 48 (2020): 53–63. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.48.05.

Full text

Abstract:

У статті визначено місце та роль партнерської взаємодії, яка є однією з ключових засад забезпечення якості реформування Нової української школи. Метою статті є здійснення дефініційного аналізу поняття «взаємодія». У статті використані теоретичні методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення. Розглянуто категорію «взаємодія» у філософському та соціологічному аспектах, визначено сутність досліджувальної категорії, здійснено аналіз наукових поглядів зарубіжних і вітчизняних філософів та соціологів на сутність явища взаємодії. Запропоновані філософські теорії демонструють, що категорія «взаємодія» відображає процеси впливу різних об’єктів один на одного, їх взаємну обумовленість, зміну стану, взаємоперехід, а також породження одним об’єктом іншого; серед загальних ознак взаємодії як реального явища виділені наступні: цілісність, одночасність існування об’єктів, взаємозумовленість змін сторін, внутрішня самоактивність суб’єктів. Визначено, що кожному рівню розвитку матерії відповідає свій тип взаємодії; з ускладненням форм руху ускладнюється і тип взаємодії. Аналіз поглядів соціологів на феномен «взаємодія» дозволив виділити наступні сутнісні характеристики: пізнання людиною самої себе відбувається в актах взаємодії; взаємодія є механізмом самовдосконалення і саморозвитку, а також взаємодія допомагає будувати відносини з іншими людьми і підвищувати якість соціального середовища. Автор приходить до висновку, що партнерська взаємодія є частиною загальної взаємодії, яка належить до міждисциплінарних категорій. Визначено, що кожна наукова галузь у філософському та соціологічному просторі пропонує свої класифікації, види та форми взаємодії, які не суперечать, а лише доповнюють одна одну. Встановлено, що філософське поняття взаємодії тісно переплітається з поняттям взаємодії в соціології і є базовим для всіх соціальних наук (серед яких існує і педагогіка), оскільки людина з самого народження є невід’ємною частиною взаємопов’язаних одиниць.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Liakhovich, G. V. "Language community as an agent of individual’s socialization." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 1(141) (March 23, 2017): 42. http://dx.doi.org/10.15421/17177.

Full text

Abstract:

У представленій статті автор аналізуює соціологічні параметри поняття «мовна спільнота» в контексті мовної ситуації в Україні. Дослідження проблематики поняття мовна спільнота на соціологічному рівні наразі потребує виваженого структурування та ретельного осмислення. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних і закордонних соціологів, які намагались виявити механізми та чинники становлення молодої особистості, її соціальну обумовленість. Однак соціологічний аналіз поняття мовна спільнота не був представлений у роботах дослідників, тому метою роботи є розкриття соціологічного змісту поняття «мовна спільнота» в контексті наукових доробок таких дослідників, як П. Бергер, Т. Лукман, Дж. Гамперц, У. Вайнрайх. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників у сфері соціолінгвістики, соціології мови на основі спільних рис в тлумаченнях поняття мовної спільноти. Обґрунтовано роль мовної спільноти у конструюванні соціального простору в контексті теорії П. Бергера та Т. Лукмана.Охарактеризовано у статті соціологічний підхід до пояснення мовної спільноти як агента соціалізації індивіда. Автор вважає, що поняття перебуває у зв’язку з категоріями мовна ситуація, мовна ідентичність, мовні процеси. Осмислено стан мовної спільноти залежно від статусу мов у суспільстві.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Зімель, Г. "Соціологія трапези." Соціологія: теорія, методи, маркетинг, no. 4 жовтень - грудень (2010): 187–92.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Редько, О. "Соціологія аудиту." Бухгалтерський облік і аудит, no. 4 (2010): 51–56.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Савчук, С. В. "Соціологія права і юридична соціологія: тотожність чи відмінність предметів." Науковий вісник Чернівецького університету ім. Ю. Федьковича. Правознавство, Вип. 125 (2001): 5–9.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Сізов, В. В., and Я. А. Славська. "ДЕФІНІЦІЇ «ОСВІТА» І «ПЕДАГОГІКА» В СОЦІОЛОГІЇ Е. ДЮРКГЕЙМА." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, no. 6 (December 24, 2020): 141–54. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-141-154.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто окремі аспекти педагогічних поглядів Е. Дюркгейма на основі його роботи «Освіта і соціологія». Робиться опис категорій «освіта» і «педагогіка» з позицій соціології, причинно-наслідкових зв'язків, закономірностей функціонування і практичного прояву згаданих понять. Аналізуючи дефініції «освіта» і «педагогіка», Дюркгейм підкреслює соціальність цих понять. Він доводить, що освіта – це соціальний інститут, який безперервно існує протягом багатьох етапів історії суспільства, на відміну від педагогіки, яка заявляє про себе тільки періодично. Дюркгейм стверджує, що освіта не повинна будувати свою систему з нуля, вона повинна перш за все присвятити себе розумінню свого часу. Він доводить, що освіта – продукт історії, який може пояснити тільки історія. Освіта – явище соціальне і багато в чому залежить від культурної традиції та специфіки історичного розвитку суспільства, то і реалізація соціальних поглядів на теорію і практику освіти має враховувати конкретну специфіку. Вона підкреслюватиметься тими цілями і завданнями, які стоять перед освітою у конкретній країні в конкретний історичний період. У педагогічному сенсі, у Дюркгейма, педагогіка – це освітня практика, сфера реалізації теорії освіти. Освіта – це сфера науки. Освітня практика – перехідна стадія від науки до практики. У статті демонструється сучасне визначення категорій «освіта» і «педагогіка» (закордонне і вітчизняне). Акцентується на факті того, що тлумачення цих дефініцій і буде відрізнятися не тільки в міжнародному масштабі, але й окремої держави (суспільства), на рівні тієї чи іншої сфери освіти всередині цієї держави (суспільства).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Rybschun, Oleksandr. "Інституціоналізація української академічної соціології (друга половина 70-х рр. ХХ ст.)." Multiversum. Philosophical almanac, no. 7-8 (May 18, 2018): 179–89. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.7-8.18.

Full text

Abstract:

У статті на основі раніше не публікованих джерел (звітних справ радянської доби Інституту філософії НАН України) аналізується розвиток вітчизняної соціології у період десятої радянської п’ятирічки (друга половина 70-х рр. ХХ ст.). Інтерес саме до цього періоду пояснюється фактичною соціологізацією наукової проблематики Інституту філософії. Означений час автор розуміє як надзвичайно успішний в плані інституціоналізації вітчизняної соціології, коли вже було подолано частину її ранніх труднощів (кадрову недостатність, теоретико-методологічну незрілість та ін.) і почали закладатися серйозні інституційні основи, що надалі стали опорними для Відділенні соціології і, врешті, – для самостійного академічного Інституту соціології.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Дец, О. С. "Фальсифікація в соціології." Нова парадигма, Вип. 98 (2010): 329–40.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Рущенко, І. "Соціологія на війні." Український соціологічний журнал, Вип. 17/18, № 1/2 (2017): 43–52.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Ерліх, Є. "Соціологія права (1922)." Проблеми філософії права 3, no. 1/2 (2005): 161–67.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Дец, О. С. "Фальсифікація в соціології." Нова парадигма, Вип. 98 (2010): 329–40.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Камбур, А. В. "Соціологія культури П.Сорокіна." Науковий вісник Чернівецького університету ім. Юрія Федьковича. Філософія, Вип. 148/149 (2003): 160–62.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Молованюк, В. "Соціологія юриспруденції США." Вісник прокуратури, no. 12 (2006): 114–24.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Тарасенко, В. "Науковий інтелект соціології." Соціологія: теорія, методи, маркетинг, no. 1 (2008): 33–49.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Lavrik, V. A. "Етимологічні та соціологічні контексти поняття «місто»." Grani 19, no. 2 (January 28, 2016): 43–49. http://dx.doi.org/10.15421/1716046.

Full text

Abstract:

Стаття пояснює основні етимологічні та соціологічні контексти поняття «місто». Це обумовлено проблемою множинності дискурсів та підходів, що визначають поняття «місто» у соціології. Проблема потребує вирішення з метою подолання фрагментарного бачення поняття міста, а також для цілісного розгляду у соціології поняття «місто» як соціальної системи. Метою статті є дослідження основних концептуальних підходів та теоретико-методологічних засад визначення поняття «місто» у соціології. Об’єктом дослідження виступає поняття «місто» у соціології. Предметом статті є теоретичні підходи та дискурси визначення поняття «місто» у соціології. Проведений етимологічний аналіз поняття «місто» дозволив виділити такі його основні характеристики: просторова обмеженість; щільність проживання; масштабність (охоплення фізичного простору та проникнення культурних кодів у соціальний простір), наявність дистанції та формалізації відносин між індивідами, домінування закону на права на противагу традиціям спільноти; різнорідність соціальних груп; глибока спеціалізація праці, конвертація різних видів капіталів. Сформульоване інтегральне визначення міста. Місто – це соціологічне поняття, що позначає масштабне просторово-територіальне утворення, що характеризується щільністю соціальних зв’язків населення, високоспеціалізованим розподілом праці, конвертацією різних видів капіталів (соціальних, економічних, політичних, воєнних, технологічних) для забезпечення життєдіяльності людей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Shevchenko, Zoya. "Становлення методологічного підходу до соціальної ідентичності у феноменологічній соціології." Multiversum. Philosophical almanac, no. 5-6 (November 28, 2019): 50–65. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2019.5-6.04.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено аналізу становлення феноменологічної соціології як синтезу класичної феноменології та елементів методології символічного інтеракціонізму – на прикладі розгляду проблеми пошуку адекватного методологічного підходу до дослідження соціальної ідентичності. Зроблено припущення, що соціальна ідентичність, відповідно до логіки феноменологічної соціології Альфреда Шюца, закріплюється при переході від одних «Ми-зв’язків» до інших «Ми-зв’язків» зі збереженням наступності життєсвіту. Цю ситуацію Пітер Бергер і Томас Лукман назвуть переходом до інституалізації у процесі кристалізації соціальних зв’язків, як основним шляхом вторинної соціалізації. Логіка становлення методології феноменологічної соціології у дослідженні соціальної ідентичності підводить до необхідності аналізу цієї ідентичності засобами інституційного аналізу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Шульга, О. "Чому "феноменологічна соціологія" неможлива." Соціологія: теорія, методи, маркетинг, no. 1, січень - березень (2013): 46–58.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Євтух, В. "Факультет соціології та психології." Репетитор, no. 6 (2003): 8.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Євтух, В. "Факультет соціології та психології." Репетитор, no. 8 спецвипуск (2004): 44.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Требін, М. П. "Соціологія війни П.О. Сорокіна." Вісник Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". Серія: Соціологія, no. 3 (30) (2016): 95–107.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Євтух, В. "Факультет соціології та психології." Репетитор, no. 8 спецвипуск (2004): 44.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Євтух, В. "Факультет соціології та психології." Репетитор, no. 6 (2003): 8.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Ставнича, О. "Соціологія літератури: теоретична актуалізація." Філологічні семінари, Вип. 11 (2008): 150–59.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Даньшин, І. "Співвідношення кримінології і соціології." Вісник Академії правових наук України, no. 2/3 (2003): 677–85.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Нельга, Олександр. "Етнічна соціологія як наука." Соціологія: теорія, методи, маркетинг, no. 2 квітень-червень (2010): 154–69.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Нельга, Олександр. "Етнічна соціологія як наука." Соціологія: теорія, методи, маркетинг, no. 2 квітень-червень (2010): 154–69.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Нельга, Олександр. "Етнічна соціологія як наука." Соціологія: теорія, методи, маркетинг, no. 2 квітень-червень (2010): 154–69.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Грушевський, М. С. "Початки громадянства (генетична соціологія)." Вісник Львівського університету. Серія соціологічна, Вип. 6 (2012): 28–37.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Ерліх, Є. "Основи соціології права (1913)." Проблеми філософії права 3, no. 1/2 (2005): 211–21.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

МОСКАЛЕНКО, ОЛЕКСАНДР. "Правова система в контексті еволюції соціологічного розуміння права." Право України, no. 2020/03 (2020): 194. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-03-194.

Full text

Abstract:

На сучасному етапі розвитку суспільства все частіше виникає розуміння необхідності переходу до вивчення соціологічної природи права та його ролі у забезпеченні необхідних соціальних результатів. Метою статті є висвітлення зв’язку концепції правової системи з соціологічним розумінням права, а також трансформації поглядів на сутність і функції правової системи в контексті розвитку соціології права від початку ХХ ст. до сьогодні. У статті розглядається концепція правової системи з позицій соціологічного розу міння права у контексті історико-правового дискурсу, який відображає розвиток як соціології права за останні 100 років, так і еволюцію соціологічного розуміння сутності правової системи, зв’язок останньої з іншими соціальними підсистемами, її структуру і функції. У статті пропонується аналіз поглядів представників найбільш відомих шкіл соціології права. Зокрема, серед представників європейських учених особлива увага приділяється представникам німецької (М. Вебер та Є. Ерліх) та французької (Е. Дюркгейм, Л. Дюгі) шкіл соціології права. Відзначається той зв’язок між розвитком правової системи та змінами парадигми розвитку суспіль них відносин, який свого часу підкреслювали представники обох зазначених шкіл. Серед інших цікавих ідей слід виокремити думку щодо зменшення ролі держави як регулятора суспільних відносин, пов’язану з розвитком приватноправової сфери та громадянського суспільства, яку свого часу запропонував Л. Дюгі. Аналізуючи праці представників американської школи соціології права (Б. Кардозо, Р. Паунд, К. Ллевеллін), підкреслюється зв’язок правової системи з процедурами здійснення правосуддя та судовою системою як такою, що являє собою механізм двостороннього зв’язку між правом та іншими соціальними підсистемами, який, зі свого боку, забезпечує відповідність розвитку правової системи швидким змінам постіндустріального суспільства. Головним висновком статті є теза про те, що, аналізуючи право як основну регулятивну систему суспільних відносин, теоретики соціології права підкреслюють різноманітні й багатогранні зв’язки правової системи з іншими соціальними феноменами. Розуміння ж правової системи як системи юридичних комунікацій підкреслює необхідність усвідомлення проблематики особливого статусу інституцій і тих підстав, які уповноважують ці інституції для створення відповідної системи комунікацій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Kuzmin, V. V. "Понятійно-категоріальний апарат соціології кар’єри." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 10 (October 17, 2017): 48–54. http://dx.doi.org/10.15421/1717132.

Full text

Abstract:

Автором відзначено, що поняття «кар’єра» – складне й багатомірне. На сьогодні це поняття в соціологічному дискурсі залишається недостатньо дослідженим. Визначено, що це сталося тому, що за радянського та пострадянського історичних періодів дослідження здійснювалось у межах соціології економіки та соціології праці. У рамках роботи було проаналізовано поняття «кар’єра» та його похідні в рамках соціологічного дискурсу і скориговано його з урахуванням сучасних соціологічних знань. У статті розглянуто контекстність вживань поняття «кар’єра» та його ґенезу. Наведено приклади конкретних соціальних маркерів, що визначають історичні та соціальні особливості вживання поняття в українському соціологічному дискурсі. Визначено особливості ексергічності поняття «кар’єра», що дає можливість досліджувати концептуальність змісту кар’єри відносно її соціальної важливості в контексті актуальних соціальних процесів та практик. Проаналізовано автором генезис поняття «кар’єрні амбіції» як акумуляції ресурсів для професійного розвитку своєї особистості з метою реалізації свого кар’єрного сценарію, деталізовані особливості структури кар’єри та її похідних. Стратегія кар’єри може розглядатися як визначення на основі своїх стратегічних кар’єрних цілей у сфері побудови своєї кар’єри та кола потенційних можливостей для самовдосконалення та самореалізації в рамках трудової діяльност

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Sambor, M. A. "Соціологія адміністративно-деліктного права України." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 4 (July 4, 2017): 68–74. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2017.04.11.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються питання соціології адміністративно-деліктних правовідносин в Україні. Досліджуються окремі соціальні чинники, котрі впливають на делікатність, а також статистична інформація, яка підтверджує або спростовує вищевказані тези.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Самбор, М. А. "Соціологія адміністративно-деліктного права України." Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, no. 4 (2017): 68–74.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Яцино, К. С. "Соціологія права: деякі аспекти методології." Бюлетень Міністерства юстиції України, no. 8 (130) (2012): 160–68.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Шелухін, В. "Соціологія перед викликом економічного імперіалізму." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія, вип. 1 (9) (2018): 10–16.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Чернуха, Н. "Соціологія освіти в структурі освітології." Освітологія, no. 2 (2013): 125–31.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Савчук, С. В. "Юридична соціологія і юридична психологія." Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Правознавство, Вип. 172 (2003): 13–17.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Євтух, В. "Соціологія міжетнічного конфлікту: теоретичний конфлікт." Політичний менеджмент, no. 6 (2006): 3–17.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Макеєв, С. "Класовий аналіз у сучасній соціології." Соціологія: теорія, методи, маркетинг, no. 3 (2001): 5–23.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Мельніков, А. "Екзистенціальний поворот у сучасній соціології." Соціологія: теорія, методи, маркетинг, no. 2, квітень - червень (2011): 160–63.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Шандор, Ф. "Дослідження процесу секуляризації в соціології." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, Вип. 24/25 (2006): 60–63.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Білецький, В. "Вітчизняна соціологія у радянські часи." Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Серія. Кубанська україністика. Філософія і соціологія. Історія, фольклористика, етнографія. Природничі науки. Спогади. Дискусійна трибуна. Рецензії. 47 (2020): 153–68.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Дмитрук, Н. А. "Категорія "соціальна стабільність" в соціології." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, Вип. 4 (1997): 49–57.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!