Relevant bibliographies by topics / Соціальні трансформації

Academic literature on the topic 'Соціальні трансформації'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Соціальні трансформації.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Соціальні трансформації"

1

Litvinenko, Iryna. "Соціальні мережі і трансформації глобального соціального порядку." Multiversum. Philosophical almanac 1, no. 2 (August 20, 2020): 16–28. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.2.02.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено аналізу ролі соціальних мереж у становленні глобалізаційних процесів людства. З’ясовано, що роль соціальних мереж завжди була важливою у функціонуванні суспільства, однак в останні десятиліття їхній вплив на становлення глобалізації суттєво зріс. Глобальний соціальний порядок виникає, зокрема, завдяки соціальним мережам. Неостанньою чергою саме завдяки ним він отримує свій сенс, свою ідеологію, своє ціннісне обґрунтування. Глобальний соціальний порядок інституалізується багато в чому завдяки соціальним мережам. Поступово він сам набуває соціально-мережевих ознак. У статті проаналізовано соціально-антропологічні підвалини формування специфіки людських соціальних мереж порівняно із соціальними зв’язками тварин. Здійснено порівняльний аналіз поглядів Ювала Ноя Харарі, Джеррі Койна, Ніла Фергюсона, Йорана Терборна, Мішеля Мафесолі. Висунуто гіпотезу, що соціальні мережі трансформують зсередини соціальні інститути, у тому числі ті, що становлять інституційний каркас глобалізації. Водночас, соціальні мережі суттєво доповнюють функціонування інститутів у забезпеченні реалізації соціальних потреб членів суспільства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Yermakova, T. G. "Теоретичні аспекти дослідження соціального самопочуття студентської молоді." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 7 (September 21, 2017): 89. http://dx.doi.org/10.15421/1717100.

Full text
Abstract:
Глибинні трансформації сучасного українського суспільства торкаються всіх сфер людського життя, викликаючи різноманітні емоційно-оціночні реакції громадян на соціальні зміни та на власний статус у соціумі. Соціальне самопочуття населення є чинником, урахування якого має велике значення для розвитку всіх суспільних сфер, вибору векторів соціальних перетворень.У статті обґрунтована актуальність дослідження соціального самопочуття студентської молоді у зв’язку з її місцем у соціальній структурі суспільства, викладено методологічні засади дослідження соціального самопочуття студентства як соціальної верстви, висвітлено характеристики студентства у контексті сучасних суспільних трансформацій. Розкрита сутність основних теоретичних підходів до вивчення соціального самопочуття студентської молоді в умовах соціальних змін, висвітлені потреби студентства, які задовольняються у процесі навчання у вищому навчальному закладі, суспільній діяльності та особистісній взаємодії у студентському середовищі.Уточнено сутність понять «соціальне самопочуття», «студентська молодь», «освітні потреби». Охарактеризовано потреби студентства як специфічної верстви, приділено увагу комплексу соціальних потреб студентської молоді, які задовольняються за допомогою інституту освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Блискун, Олена. "Соціальні механізми інтеріоризації і трансформації цінностей сучасною молоддю в процесі її реінтеграції." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)Т1 (2020): 36–47. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-36-47.

Full text
Abstract:
У статті показано, що питання соціальної інтеграції та соціальної самоідентифікації особистості в наявній науковій літературі висвітлені досить фрагментарно і переважно в рамках досліджень, присвячених проблемам ідентичності та соціальної самоідентифікації у цілому. Зʼясовано, що розкриваючи соціальні механізми інтеріоризації (як способи присвоєння цінностей) і одночасно трансформації цінностей молоддю, стає можливим дослідити цю соціальну групу у розвитку, визначити роль різних соціальних чинників в конструюванні ментальних основ молодої людини, що особливо важливо у виробленні стратегій трансформації соціальних інститутів, в тому числі освіти. Тому вивчення механізмів інтеріоризації і трансформація цінностей набуло особливої актуальності в умовах системних змін сучасного соціуму, сприяючи розширенню можливостей участі молоді в його модернізації і в збереженні його цілісності. Наголошується, що між інтеріоризацією цінностей молоддю та реформуванням суспільства існує стійкий взаємозвʼязок. Реформування суспільства включає впровадження зразків успішної соціалізації молоді, системи механізмів і засобів передачі соціальних норм, культурно-історичних цінностей новим поколінням. Аналіз соціальних детермінант інтеріоризації цінностей в сучасному суспільстві дозволяє виділити наступні особливості інтеріоризації цінностей молоддю: трансформація основних інститутів і каналів інтеріоризації цінностей; підвищення ролі ціннісно-нормативного механізму соціальної регуляції; становлення нових форм і методів соціального контролю; висока флуктуація процесів інтеріоризації, супроводжувана швидким переходом від організованих до стихійних процесів; переструктурування суспільних і особистих інтересів; становлення компетентно орієнтованої освіти; формальне збільшення автономії особистості, її простору для творчості та ініціативи, але зниження інформаційного захисту, підвищення світоглядної залежності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Vitsko, Olena. "Ризики використання соціальних технологій у сучасній Україні." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (May 18, 2018): 22–30. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.03.

Full text
Abstract:
У статті аналізується поняття ризик, досліджуються соціальні небезпеки на шляху впровадження соціальних технологій у сучасному українському суспільстві та розкривається сутність соціальної праці як засобу впливу на формування соціального самопочуття населення країни. Дається тлумачення сутності «соціальних технологій» як цілеспрямованого процесу впливу на соціальний об’єкт з метою здобуття запрограмованого результату, який включає розробку методів та методик конкретного цілеспрямованого впливу. Розглядаються питання теорії та методології вивчення ризику, умови, що супроводжують стан ризику використання соціальних технологій Виявляється вплив трансформації українського суспільства на соціальний ризик. Запропоновано сукупність заходів для запобігання соціальним ризикам в суспільстві.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Kukharuk, Olha Yu. "Суспільні трансформації та ідентичність українців у контексті теорії соціальної ідентичності." Проблеми політичної психології 22 (December 1, 2019): 63–73. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol22-year2019-34.

Full text
Abstract:
Розглядається самокатегоризація як основа формування соціальної ідентичності. Звертається увага на те, що в умовах соціальних потрясінь відбувається «швидка категоризація» як позбавлений тривалих рефлексій, емоційно забарвлений процес співвіднесення себе з групою, що зазнає змін. Представлено теоретичні підходи, які мають значний пояснювальний потенціал щодо змін в українському суспільстві, зокрема спричинених гібридною війною. Аналізується твердження R. de la Sablonnière, згідно з яким соціальні зміни можна розглядати як рушійну силу зміни соціальної ідентичності. Соціальні зміни охарактеризовано з погляду впливу на зміну ідентичності (ситуація стабільності, ситуація інерції, інкрементальні соціальні зміни, драматичні соціальні зміни). Зауважено, що зміна соціальної ідентичності, яку спричиняє та чи інша подія, визначається реакцією групи на неї; при цьому можлива різна реакція представників різних груп на одну і ту ж подію. З огляду на теорію процесуальної соціальної ідентичності, яка апелює до ціннісних аспектів соціальної ідентичності, реакцію групи на подію пов’язано з її цінностями, що постійно змінюються. З’ясовано, що ціннісні аспекти можуть стосуватися як підтримки соціальної стабільності, так і готовності втілювати зміни. Суперечність «стабільність-зміни» витлумачено в концепції мобілізації соціальної ідентичності. Зроблено припущення, що особа через самокатегоризацію відносить себе до певної соціальної групи, формує свої цінності і настановлення відповідно до значущого членства і готова діяти, аби реалізовувати свою ідентичність. Запропоновано розглядати ідентичність не лише як набір фіксованих когнітивних та емоційних настановлень, а і як основу формування образу майбутнього, що спонукає до конкретних дій щодо його реалізації. Обстоюється думка, що соціальна ідентичність є головним рушієм соціальних змін, а групові ідентичності, що призводять до соціальних змін, можуть виникати як спонтанно, так і сконструюватися зацікавленими сторонами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Білик, О. І. "Вплив пандемії на зміну системи управління соціальними ризиками." Економіка, управління та адміністрування, no. 4(94) (December 29, 2020): 117–22. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-117-122.

Full text
Abstract:
Раптове виникнення пандемії COVID-19 трансформувало соціальне середовище у всьому світі, що вплинуло на зміну траєкторії соціальних ризиків. Спалах COVID-19 у грудні 2019 року поставив людство в надзвичайний стан. Швидке поширення вірусу становить подвійний ризик: пандемія ставить суспільство в особливо ризиковану політичну, економічну та соціальну ситуацію. З іншого боку, співіснування людей в суспільстві стає ризиком для здоров’я певних соціальних груп та суб’єктів, що, у свою чергу, є початком для далекосяжних політичних, економічних та соціальних ризиків. Різкі обмеження, введені державами в контексті соціального дистанціювання (враховуючи блокування) для стримування пандемії, були чітко помітні для суспільства. У деяких випадках вони викликали радикальні потрясіння у повсякденному житті кожного. На даний момент поки неможливо передбачити, в який період і в якому порядку втручання в економічне та соціальне життя будуть повністю закінчені. Саме це спричиняє виникнення нових соціальних ризиків. Інші соціальні наслідки пандемії, такі як втрата робочих місць у особливо постраждалих галузях, матимуть, швидше за все, довгостроковий ефект у майбутньому. Стаття побудована на основі емпіричних досліджень розкрито виникнення нових соціальних ризиків і зміни стратегії управління ними. Також важливим є і дослідження різностороннього впливу пандемії на суспільство та навколишнє середовище в цілому. В статті доведено, що зовнішні потрясіння чи кризи можуть бути пусковими механізмами або каталізаторами соціально бажаних перетворень, які також відомі як «стрибок уперед». Процедури, які створила криза, слугують для того, щоб шукати підходи до неминучої термінової соціально-екологічної трансформації суспільства. Оскільки ця трансформація має створити стійкі та справедливі у всьому світі способи життя й економіки, тому в статті порушується питання про те, що важливо для забезпечення зміни в системі управління соціальними ризиками з метою забезпечення соціальної безпеки країни в цілому.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Гоян, Ігор. "Соціально-психологічні умови і чинники підвищення рівня самоорганізації молоді." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т3 (2021): 74–81. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-74-81.

Full text
Abstract:
У статті розкрито провідні соціально-психологічні умови та чинники підвищення рівня самоорганізації молоді в період суспільних трансформацій. В систему умов підвищення рівня самоорганізації молоді включено організаційні умови, які забезпечують динаміку зближення реального досвіду, представленого індивідуальними, особистісними та субʼєктно-діяльнісними характеристиками молоді (організаційно-економічні, організаційно-середовищні, організаційно-особистісні); методичні умови, які забезпечують освоєння і присвоєння соціальних норм (діяльнісних, оціночних, розвивальних); орієнтаційні умови, завдяки яким відбувається орієнтація субʼєкта самоорганізації на самореалізацію, саморозвиток та самовдосконалення з опорою на резервні можливості особистості; соціальні умови, які дозволяють освоїти та присвоїти соціальні норми (соціально-економічні, соціально-психологічні), освітньо-розвивальні (орієнтовані та субʼєктний підхід, гуманізацію та комплексність у процесі самоорганізації); психологічні, а саме особистісні (розвиток готовності молоді до самоорганізації, урахування та знання соціально-психологічних особливостей даного процесу, формування високої мотивації на досягнення результатів самоорганізації) та субʼєктні (максимальне забезпечення у ході діяльності субʼєктної позиції молоді; розвиток рефлексії). Виявлено сукупність соціально-психологічних чинників підвищення рівня самоорганізації молоді, до яких належать: обʼєктивні (системно-освітні, технолого-освітні, інформаційні, потенційно-освітні), обʼєктивно-субʼєктивні (соціокультурні, соціально-перцептивні, соціально-інтерактивні, самоосвітні), субʼєктивні (мотиваційно-цільові, рефлексивно-розвивальні, потенційно-субʼєктивні). Емпірично доведено, що програмно-цільовий проєкт забезпечує підвищення рівня самоорганізації молоді в період суспільних трансформацій. Ключові слова: молодь, самоорганізація, соціально-психологічне забезпечення, оптимізація процесу самоорганізації, суспільні трансформації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Бозоян, Микола, and Олена Блискун. "Психологічні особливості розвитку соціальної зрілості майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т3 (2021): 35–44. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-35-44.

Full text
Abstract:
У статті розкрито психологічні особливості розвитку соціальної зрілості майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіда, анкетування, методи аналізу документів та експертних оцінок, стандартизовані та проєктивні методи дослідження, за допомогою яких розкрито особливості мотиваційних та когнітивних психічних станів майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції; визначено соціальні механізми інтеріоризації і трансформації цінностей майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції; виокремлено чинники ефективності процесу реінтеграції майбутніх правоохоронців у показниках ідентичності та соціальної зрілості; виявлено вплив соціального самопочуття та субʼєктивного соціального благополуччя на успішність процесу реінтеграції. Зʼясовано вплив соціального самопочуття (когнітивно-оцінної, мотиваційно-ціннісної, емоційно-поведінкової складових) та субʼєктивного соціального благополуччя майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції (соціальної помітності, соціальної дистантності, емоційного прийняття, соціального схвалення, соціальних переконань) на успішність процесу реінтеграції. Проведено диференціацію чинників ефективності процесу реінтеграції майбутніх правоохоронців у показниках її ідентичності (за когнітивним, емотивним, конативно-діяльнісним, ціннісно-орієнтаційним компонентами) та соціально-психологічної зрілості (за особистісним, рефлексивним та функціональним компонентами). З метою реалізації принципу комплексності в оцінці результату реінтеграції майбутніх правоохоронців задіяно інтеграційний показник соціально-психологічної спроможності/неспроможності особистості, як багатокомпонентне утворення, що характеризує рівень розвитку особистості. Ключові слова: майбутні правоохоронці, соціальна зрілість, реінтеграція, соціально-психологічне забезпечення розвитку соціальної зрілості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Palahnyuk, Olha. "Соціальна солідарність в контексті пошуку шляхів досягнення і збереження цілісності суспільства: міждисциплінарний аналіз." Проблеми політичної психології 24 (December 30, 2021): 73–94. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol24-year2021-66.

Full text
Abstract:
Актуальність статті визначається необхідністю поглиблення соціально-психологічних уявлень про соціальну солідарність, її структуризацію і особливості функціонування в умовах суцільних диференціацій, дизінтеграцій і конфліктів та пошуку шляхів досягнення й збереження цілісності суспільства. Метою статті є вивчення структуризації соціальної солідарності з акцентуацією уваги на сучасних підходах та перспективах її розроблення в межах соціальної психології в умовах поглиблення соціальної диференціації і трансформаційних змін українського суспільства. Методологія та наукові підходи: метатеоретична концепція діалогічної форми солідарності (Ю. Габермаса, 2000); положення теорії соціального порівняння, за яким утворення великих соціальних груп є основою ідентифікації як оцінювання їхніми членами точності своїх особистих переконань і поглядів (Л. Фестінгер, 1999); положення про соціальні трансформації, які виступають «наскрізною рамкою аналізу» (Н. Богомолова, 2002); положення про тотальну індивідуалізацію життя, становлення рефлексуючого суб’єкта (Бек, 2000); визначення спільнот як особистих мереж, які більше не обмежуються географічними районами і мають можливість надавати різні види підтримки, що виступають проявами солідарності (Wellman and Wortley, 1990). Результати. Визначено, що соціальна солідарність – це специфічна властивість суспільства, що виникає стихійно або керовано на основі інтеграції особистісних потенціалів солідарності більшості його членів, завдяки чому відбувається конвергенція суспільних процесів на спільній меті та формується згуртованість на рівні великих груп. Встановлено, що солідарність як згуртованість великих груп уможливлює ефективне вирішення проблем та досягнення цілей сталого розвитку; що є потреба в новому погляді на поняття та механізми солідарності пов’язана з тим, що багато феноменів сучасних солідаризаційних процесів сьогодні неможливо пояснити виключно на засадах класичних теорій солідарності. Загальноприйнятим визначено поняття «нова солідарність», яке втрачає територіальну, класову заангажованість, перестає відтворювати постійну спільність інтересів, цінностей. Висновки. Психологічне структурування соціальної солідарності уможливлює розмежування її особливостей на різних соціальних вимірах. Акцентування уваги на соціальній взаємодії, комунікації, ролі довіри, соціальної відповідальності та толерантності у процесах солідаризації розкриває специфіку різновекторної площини досягнення і збереження соціальної солідарності. Особистість формує своє усвідомлене ставлення до певних перспектив суспільного життя, психологічним осередком якого виступає «особистісний потенціал солідарності». Солідарність як згуртованість великих соціальних груп досягається за рахунок дії таких механізмів, як переживання співпричетності, полілогу спільнот, висхідної та низхідної ініціатив та динамічного балансу процесів конкуренції і кооперації спільнот.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Kolisnyk, O. K. "Соціальні стереотипи в реаліях сучасного суспільства." Grani 18, no. 7 (May 22, 2015): 10–14. http://dx.doi.org/10.15421/1715128.

Full text
Abstract:
У статті автор аналізує соціальний стереотип як стійке емоційно­образне оціночне уявлення про явища соціальної дійсності, яке в умовах сучасного інформаційного суспільства є одним з поширених та ефективних маніпулятивних політтехнологічних засобів впливу на соціум, трансформації соціальних ідентичностей, поширення міжособистісних, міжгрупових й інших форм нетерпимості, творення фантомного світу. Аналіз цього явища соціальної дійсності, механізмів запуску стійкого зв’язку між сприйняттям об’єктів під певними суб’єктивними аспектами і відповідною повторюваною поведінкою, є необхідністю й одним з вагомих реальних способів зменшення непередбачуваних соціальних ризиків та конфліктів. Зазначається, що соціальне стереотипне мислення більшою мірою ускладнює об’єктивне сприйняття дійсності, пропонуючи натомість ілюзію реальності. Їх слід розпізнавати і усвідомлено відмовлятися від них на користь сприйняття дійсності в її неспотвореному і необмеженому соціальними стереотипами вигляді, що виходить за рамки звичних понять або суперечить їм. Проте, це явище соціальної дійсності амбівалентне й має не тільки негативні сторони. Позитивним проявом стереотипного мислення є те, що воно значно спрощує процеси пізнання і творчості, дозволяючи широко використовувати наявні знання, які є фактично складним комплексом стереотипів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Соціальні трансформації"

1

Радзівіло, Ю. М. "Соціальні трансформації та проблема самотності." Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21744.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ничипоренко, С. В. "Соціальні трансформації сучасної молодої сім'ї." Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21590.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Сандига, О. І., and С. Я. Клецова. "Соціальні трансформації та гендерна рівність." Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21563.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Iskhakova, Nataliia. "Соціальні основи трансформації політичної системи сучасної України." Thesis, НАУ. XVIII Міжнародна науково-практична конференція молодих учених і студентів «Політ. Сучасні проблеми науки», 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/37600.

Full text
Abstract:
Втрата механізму ідентифікації в соціально-економічній сфері стає причиною низького рівня групової самосвідомості та організованості соціальних верств. Добровільні асоціації чи об’єднання, які мають забезпечувати стабільну участь населення в суспільно-політичному житті, хоча є достатньо кількісними та різновекторними, не здатні до забезпечення організації дій індивідів на основі спільних інтересів. Відтак, впровадження стандартів громадсько-політичної діяльності, норм колективної участі в політиці, способів політичної взаємодії соціальних груп як передумови ціннісної стабілізації в суспільстві має повільний характер. Як наслідок, українське населення слабо консолідоване навколо демократичного курсу країни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Добрев, Мирослав Антонович. "ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ В УКРАЇНІ." Thesis, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/32445.

Full text
Abstract:
Маркетинг і менеджмент в системі національних і світових економічних інтересів : матеріали III міжнар. наук.-практ. інтерн.-конф. – Кривий Ріг : Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2018. – С. 191–192.
Процеси глобалізації, що поширюються в сучасному суспільстві, обумовлюють структурні перетворення на рівні державного управління. Вони впливають на посилення впливу соціальних інститутів, які забезпечують дієвість публічного управління. В Україні, публічне управління переживає момент реформування, що визначається Законом про Адміністративну реформу.
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Білявський, Валентин Миколайович. "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ ФАКТОРІВ НА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА." Thesis, Полтавський університет споживчої кооперації України, 2006. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/31168.

Full text
Abstract:
Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – Полтава : Полтав. ун-т спожив. кооп. України, 2006. – С. 33–34.
Термін “соціальний фактор” уперше ввів С. Струмілін, вивчаючи проблеми підвищення продуктивності праці. З того часу з’явилася безліч наукових публікацій, у яких так чи інакше розглядалися соціальні фактори. Якщо у широкому розумінні соціальні фактори поєднувалися за змістом з об’єктивними закономірностями і при цьому не враховувався суб’єктивний компонент, то у вузькому розумінні поняття перебільшувалася роль останнього (суб’єктивного компоненту).
Полтавський університет споживчої кооперації України
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Степанов, І. В. "Соціал-медіа маркетинг як тренд цифрової трансформації економіки." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53393.

Full text
Abstract:
1. Статистика DIGITAL 2021 JULY GLOBAL STATSHOT REPORT: сайт статистичних звітів Datareportal. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2021-july-global-statshot 2. Статистика кількості користувачів в соціальних мережах: сайт статистики Statista. URL: https://www.statista.com/statistics/272014/global-social-networks-ranked-by-number-of-users/
Розглянуто питання впливу цифрових технологій на маркетингові процеси в суспільстві. Проаналізовано необхідність застосування соціал-медіа маркетингу під час цифрової трансформації економіки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Шаполова, Вікторія Валеріївна, and Тетяна Валеріївна Біловодська. "Аналіз змісту підготовки фахівців зі спеціальності "Публічне управління та адміністрування" на ринку освітніх послуг України." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43976.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Лазарева, А. О. "Соціальна свідомість в умовах зміни суспільних пріоритетів. Стереотипи національного менталітету - основа трансформації соціальної поведінки." Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/23378.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Сабадаш, Віктор Володимирович, Виктор Владимирович Сабадаш, Viktor Volodymyrovych Sabadash, Олександра Іванівна Карінцева, Александра Ивановна Каринцева, Oleksandra Ivanivna Karintseva, Микола Олексійович Харченко, Николай Алексеевич Харченко, Mykola Oleksiiovych Kharchenko, and V. Sabadash. "Access and Resource Allocation in The Global Economy: Challenges of Post-Industrial Society." Thesis, Sumy State University, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/80918.

Full text
Abstract:
Окреслено ключові нові виклики, що формують напрями й особливості бізнес-процесів і соціальних комунікацій у період економічних і соціальних трансформацій. У роботі подано опис їх ресурсного характеру і проблем доступу до ресурсів; визначено особливості глобальних трендів.
Очерчены ключевые новые вызовы, формирующие направления и особенности бизнес-процессов и социальных коммуникаций в период экономических и социальных трансформаций. В работе приведено описание ресурсного характера и проблем доступа к ресурсам; определены особенности глобальных трендов.
The key new challenges that shape the directions and features of business processes and social communications in the period of economic and social transformations are outlined in the material. A description of their resource nature and problems of access to resources is given and the features of global trends are identified in the paper.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Соціальні трансформації"

1

Соціологія і сучасні соціальні трансформації. Київ, 2009.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Дзьобань, О. П. Національна безпека в умовах соціальних трансформацій. Харків, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Жаліло, Я. А. Тридцять років Незалежності України: соціально-економічні підсумки та стратегічні візії майбутнього. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2022.01.

Full text
Abstract:
В аналітичній доповіді систематизовано та досліджено досвід становлення та розвитку економіки України за весь період її незалежності. З позицій особливостей реалізації національного суверенітету в на сучасному етапі глобалізації проаналізовано суперечності соціально-економічних трансформацій, які сформували сучасну модель економічного і соціального розвитку України. Визначено основні виклики для досягнення повноцінної реалізації потенціалу національного суверенітету, виходячи з наявних та перспективних загальносвітових трендів та суперечностей чинної моделі розвитку України. Запропоновано авторське бачення економічних та соціальних пріоритетів розбудови незалежної України третього тисячоліття, сформульовано конкретні завдання державної політики у різних сферах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Структурна трансформація економіки та ринок праці України: тенденції, соціальні наслідки, перспективи. Київ, 1999.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Власова, Інна, Світлана Калашнікова, Олена Оржель, Володимир Рябченко, Катерина Трима, and Леся Червона. Теоретичні основи реалізації соціальної відповідальності університетів. Edited by Світлана Калашнікова and Олена Оржель. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2021. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7644-52-0-2021.

Full text
Abstract:
Видання підготовлено авторським колективом Відділу взаємодії університетів і суспільства Інституту вищої освіти НАПН України за результатами виконання першого етапу НДР «Політика та механізми реалізації соціальної відповідальності університетів України» (2021-2023 рр.). У публікації визначено теоретичні основи реалізації соціальної відповідальності університетів, окреслено ключові сфери соціальної відповідальності, схарактеризовано її виміри (когнітивний, екологічний, етичний, правовий, фінансовий, економічний, управлінський та ін.). Публікація буде корисною для здобувачів, викладачів, дослідників вищої освіти, інших осіб, зацікавлених у модернізації вищої освіти, посиленні соціальної ролі університетів, залученні громадянського суспільства до реалізації структурних реформ, глибинних структурних трансформацій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Коцур, Віталій Вікторович. Національні меншини України в контексті суспільно-політичних трансформацій 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.: монографія. Домбровська Я.М., 2019. http://dx.doi.org/10.31470/natsmenshukr.

Full text
Abstract:
У монографії розглянуто багатонаціональний суспільно-політичний, соціокультурний простір України 90-х рр. ХХ – поч. ХХІ ст. у науковому дискурсі вчених, полілозі державних органів і громадських рухів. Проведене комплексне дослідження національних меншин як суб’єкту українського державотворення, визначального чинника соціокультурного поступу, соціально-політичних трансформацій і водночас політичної нестабільності в умовах зовнішньополітичних викликів 90-х рр. ХХ – поч. ХХІ ст., яка наближає українське суспільство до своєрідної точки біфуркації – нового стану, перспективних рішень для розв’язання конфліктних ситуацій. Монографія є першим спеціальним дослідженням історії національних меншин України в контексті суспільно-політичних трансформацій 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. з використанням значного масиву історико-політичних матеріалів і введених у науковий обіг архівних документів. Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться історією.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Веремій, І. Г., М. О. Паламарчук, Р. Е. Юлдашев, Н. М. Гавриленко, Г. М. Широкий, Д. М. Серебрянський, О. В. Литвиненко, and О. О. Сінайко. Трансформація зовнішньоекономічних відносин України з Російською Федерацією: 2010–2020 роки. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.05.

Full text
Abstract:
Відносини між Російською Федерацією (РФ) та Україною визначаються насамперед міждержавним конфліктом із збройною складовою в Донецькій та Луганській областях. Спроба незаконної анексії Росією території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя в 2014 р. та їх окупації, збройне протистояння на Донбасі зумовлюють довгостроковий характер міждержавної конфронтації. Цей конфлікт є асиметричним. Для України наслідки протистояння з РФ – життєво важливі, а перебіг конфлікту впливає майже на всі значущі соціальні процеси. Натомість керівництво Росії розглядає Україну переважно одним з полів конкуренції із Заходом задля «утвердження позицій Російської Федерації як одного з впливових центрів сучасного світу». Пострадянський простір визначений пріоритетом зовнішньої політики Росії, водночас більше значення надається співробітництву з державами, які беруть участь у російських інтеграційних проєктах. Стратегією економічної безпеки РФ на період до 2030 року, ухваленою в 2017 р., пріоритетом розвитку російської економіки визначено створення умов для реалізації стратегічних національних пріоритетів РФ. Так констатується підпорядкування економіки реалізації насамперед стратегічних цілей, визначених політичним керівництвом. Економічний тиск Росії, який був важливим інструментом її політики щодо України й до 2014 р., після початку агресії набув якісно нового рівня. Так само як і застосування воєнних інструментів, обмеження українського експорту, припинення транзиту українських товарів російською територією, спрямоване, зокрема, на виснаження економічних ресурсів України та обмеження її розвитку, а також примушення політичних лідерів нашої держави до прийняття вимог Кремля. Російська Федерація продовжує докладати зусиль для максимального послаблення залежності від економічної співпраці з Україною. Йдеться про зменшення ролі України як транзитної держави для експорту російських енергоносіїв, розірвання усталених коопераційних зв’язків, насамперед у сфері військово-промислового комплексу. Російська політика практично не зважає на інтереси російського бізнесу, які зберігаються на території України, попри суттєве зменшення відповідної активності порівняно з максимальними рівнями, досягнутими на початку 2010-х років. Головним пріоритетом є прагнення утримати Україну в орбіті свого впливу, що в майбутньому має забезпечити компенсацію нинішніх втрат, зокрема й економічних.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Зінченко, Віктор, Наталія Базелюк, Михайло Бойченко, Людмила Горбунова, Сергій Курбатов, Юрій Мєлков, Оксана Шипко, and Віктор Зінченко. Стратегії вищої освіти в умовах інтернаціоналізації для стійкого розвитку суспільства : монографія. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2020. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7486-36-6-2020.

Full text
Abstract:
У монографії узагальнено результати наукового дослідження «Стратегії вищої освіти в умовах інтернаціоналізації для стійкого розвитку суспільства». Основну увагу приділено глобальним інституційним трансформаціям, міжнародній публікаційній активності, розвитку системи освіти України у світлі зміни поколінь, трансформативним стратегіям вищої освіти, проблемі якості, гуманістичним та особистісним інтенціям вищої освіти, комунікаційній складовій вищої освіти. Упровадження монографії сприятиме підвищенню рівня і якості інтернаціоналізації вищої освіти України, формуванню світоглядного підґрунтя для стимулювання і забезпечення стійкого розвитку суспільства, підвищенню соціальної відповідальності вищої освіти і зміцненню її функції служіння суспільству. Для науковців у галузі вищої освіти, філософії освіти і педагогіки, викладачів, докторантів, аспірантів і студентів закладів вищої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Соціальні трансформації"

1

Теребус, О. Л. "Соціальна реклама в умовах трансформації інформаційного простору." In JOURNALISM, ADVERTISING AND PR: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-118-3-12.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Дяченко, Данило. "ФАКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ: ІНСТИТУЦІАОНАЛЬНИЙ ВИМІР." In МОДЕРНІЗАЦІЯ ТА СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКІ ТА СВІТОВІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Молодіжна наукова ліга, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/29.05.2020.v6.02.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Перит, Ірина. "ДИНАМІКА ЧИСТОГО ПРИБУТКУ ТА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНОГО БІЗНЕСУ ЗА ГАЛУЗЯМИ." In ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНИХ НАУК: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, ЛІНГВІСТИЧНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ ТА IT-ВИМІРИ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.09.2020.01.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Пудровська, М. "НОСТАЛЬГІЧНИЙ ТУРИЗМ ТА ПАМ'ЯТЬ." In ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНИХ НАУК: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, ЛІНГВІСТИЧНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ ТА IT-ВИМІРИ, chair В. Єрмаченко. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.09.2020.02.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Д. Самсонов, Д. Самсонов. "РЕЗОНАНСНІ ЯВИЩА В МАГІСТРАЛЬНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖАХ." In ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНИХ НАУК: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, ЛІНГВІСТИЧНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ ТА IT-ВИМІРИ, chair В. Кучанський В. Кучанський. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.09.2020.03.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Дмитрук, Зоя. "ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ." In ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНИХ НАУК: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, ЛІНГВІСТИЧНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ ТА IT-ВИМІРИ, chair Тетяна Махиня. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.09.2020.04.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Лушпай, Тетяна. "СТАН ВИХОВАННЯ ПОЧУТТЯ ПАТРІОТИЗМУ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПЕРІОД." In ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНИХ НАУК: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, ЛІНГВІСТИЧНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ ТА IT-ВИМІРИ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.09.2020.05.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Цирфа, Юлія. "КОНСТРУЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ США: РОЛЬ НАЦІОНАЛІСТИЧНИХ НАРАТИВІВ." In ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНИХ НАУК: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, ЛІНГВІСТИЧНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ ТА IT-ВИМІРИ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.09.2020.06.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Дяченко, Данило. "РЕЦИПРОКАЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ПОРЯДКУ ТА ПОЛІТИЧНОГО ПРОСТОРУ: АНАЛІЗ ПРИКЛАДУ ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ." In ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНИХ НАУК: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, ЛІНГВІСТИЧНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ ТА IT-ВИМІРИ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.09.2020.07.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Motuz, Valeria. "THE FAMOUS WOMEN OF THE PERIOD OF THE CENTRAL COUNCIL OF UKRAINE AND THEIR CONTRIBUTION TO THE BUILDING OF THE NATIONAL STATE." In ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНИХ НАУК: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, ЛІНГВІСТИЧНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ ТА IT-ВИМІРИ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.09.2020.08.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Соціальні трансформації"

1

Панафідіна, Оксана Петрівна. Динаміка «соціальних замовлень» та становлення гуманітаристики (на прикладі історичної науки). Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича ; Рута, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1759.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто процес становлення гуманітарних наук лід впливом «соціальних замовлень». Проаналізовано трансформацію методологічних засад історичної науки. Надано увагу ідеям існування законів та альтернативності в історії, а також ідеї завершення історичного процесу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Мельник, Н. Г. Фольклорні модуси роману М. Матіос «Майже ніколи не навпаки»: семантика соціально-побутових кодів. Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського., 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1569.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються особливості функціонування фольклорних семантичних кодів роману М. Матіос «Майже ніколи не навпаки». Акцентовано увагу на варіюванні, трансформаціях фольклорних кодів у творі, як провідних ознаках масової літератури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Коломоєць, Таміла Григорівна. Формування системи спеціальної освіти для дітей з особливими потребами в Україні. КДПУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/642.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто специфіку формування системи спеціальної освіти в сучасних умовах суспільних трансформацій. Подано авторський підхід до формування системи спеціальної освіти. Систему спеціальної освіти поділено на чотири блоки: лікувальний, корекційний, реабілітаційний, абілітаційний. Окремо розглянуто корекційно-розвиткову освіту, як складову системи спеціальної освіти. Визначено напрямки подальших досліджень в плані оцінки соціальної адаптації та соціалізації дітей з особливими потребами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Соціальні трансформації' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography