Academic literature on the topic 'Соціальні мережі в Інтернеті'

Сьогодні соціальні мережі займають найбільшу частину інформаційних потоків інтернет-трафіку. Навіть біль- ше, їх взаємодія з зовнішнім середовищем (іншими сервісами інтернету) змінює всю систему. В ході власного структурогенезу Інтернет-простір утворив особливого роду відокремлену комунікативну систему – соціальну мережу. Відповідно, в контексті нашого дослідження вони становлять найбільший інтерес, особливо цікавою є тематика специфіки функціонування цієї системи, її принципи і закони діяльності. Зміна структури соціальних мереж інтернет-простору здійснюється за рахунок кооперативного та багатоканального інформаційного впливу на них як розробників, так і самих користувачів. Кожен з учасників комунікації з соціальною мережею окремо не має вичерпних знань про мережу загалом, тоді як сукупна комунікативна взаємодія всіх агентів, що беруть участь в аутопойезисі, утворює операціонально замкнену техносоціальну єдність. Соціальні мережі інтернет-простору являють собою операційно замкнуті сполуки соціальних і технологічних систем, які володіють складною струк- турою і великими резервами для власного аутопойетичного відтворення. Поряд з багатьма об’єктами інтернет- простору, функцією соціальних мереж є забезпечення комунікації. Однак, на відміну від інших медіасистем, соці- альні мережі організовуються в результаті запуску аутопойезиса, який стає їх перманентним станом.

Самоорганізація сучасного суспільства все більшою мірою постає як самоорганізація соціальних мереж. Це стало очевидним внаслідок виникнення інформаційної мережі інтернет, що надбудувалася над соціальними мережами як такими. Соціально-комунікативна активність мереж посилює такий аспект їхньої діяльності як самоорганізація і саморегулювання. Соціальні дослідники створили теоретичне підґрунтя, що дозволяє аналізувати феномен мереж. Так, Ф. де Соссюр аналізував мову як сітку понять, що існує в мережі соціальних комунікативних зв’язків. П. Блау та Р. Емерсон з’ясували, що, вступаючи у соціальну взаємодію та комунікацію, індивіди утворюють мережі соціальних зв’язків. Ідею соціальних мереж поділяє і М. Кастельс, на думку якого структура сучасного суспільства просякнута безліччю комунікативних зв’язків і стає все більше схожою на мережі. П. Бурдьє зазначав, що від місця в мережі залежить розмір соціального капіталу індивідів. Я.Л. Морено вважав, що в горизонтальних комунікативних мережах формуються довіра, солідарність та взаємна підтримка людей. Б. Коланьї, Ш. Мольнар та Л. Шекелі зазначають, що в мережевому суспільстві зростають роль і значення особистої позиції людини, завдяки рівноправній комунікації та іншим чинникам зростає її соціальний капітал. Інтенсифікація комунікації та рефлексії є важливим чинником становлення нової якості самоорганізації соціальних мереж.

В статті обґрунтовано теоретичні аспекти репутаційного маркетингу в мережі Інтернет. Метою даної статті є дослідження теоретичних аспектів розвитку репутаційного маркетингу в мережі Інтернет. В процесі написання статті застосовано індуктивний, дедуктивний методи, які використано для формування основних етапів виявлення рівня репутації в мережі Інтернет. Методи економічного аналізу та порівняння використано при розробці стратегії роботи над репутацією підприємства в мережі Інтернет. Графічний метод застосовано для наочного відображення етапності побудови стратегії та формування базової платформи підвищення репутації в Інтернет мережі. Для теоретичних узагальнень і формування висновків застосовано абстрактно-логічний метод. Запропоновано етапи виявлення стану репутації в мережі онлайн: пошук компанії через мережу Google, пошук компанії через соціальні мережі, пошук відгуків про компанію. Встановлено, що відгуки в інтернеті грають одну з ключових ролей при ухваленні рішення про покупку. Обґрунтовано, що позитивні відгуки споживачів/клієнтів дозволяють одночасно вирішити два завдання: забезпечують позитивний імідж бренду; розвивають відносини з вже існуючими клієнтами, підвищуючи їхню лояльність і перетворюючи з простих споживачів на прихильників бренду. Запропоновано процес розробки стратегії підвищення репутації підприємства в Інтренет мережі, який включає такі основні етапи: аналіз репутації; формування цілей; розробка стратегії; моніторинг і аналітика. Обґрунтовано, що стан репутації в Інтернеті впливає на продуктивність і результативність організації, а також, фокусується на зміні того, яка цільова аудиторія бачить інтернет-сторінку. Для підвищення репутації в мережі авторами запропоновано використовувати базову платформу підвищення репутації в Інтернет мережі. Запропоновано основні напрями покращення репутації в Інтернет мережі: моніторинг інформаційного поля навколо бренду; CROWD-маркетинг; прес-релізи та публікації в ЗМІ; контент-маркетинг; контроль відгуків на сайті. Доведено, що покращення репутації в Інтернеті є важливим аспектом роботи будь-якого підприємства у Інтернет мережі та складовою ефективної маркетингової стратегії.

Проблема правового регулювання політичної реклами в мережі Інтернет є актуальною і такою, яка вимагає якнайшвидшого вирішення на правовому рівні. Метою статті є проведення комплексного та системного аналізу соціальних мереж як інструменту передвиборної агітації та вироблення пропозицій щодо удосконалення правового регулювання їх використання.Наукова новизна полягає у наданні дієвих пропозицій щодо удосконалення правового регулювання соціальних мереж в передвиборній агітації шляхом внесення змін до законів України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України».Висновки. У процесі дослідження, по-перше, розкрито роль соціальних мереж у передвиборній кампанії. Соціальні мережі все активніше використовуються у політичній комунікації як громадянами, так і політичними інститутами. Можна стверджувати, що сьогодні саме ці майданчики обумовлюють розширення політичного дискурсу в інтернет-просторі. По-друге, визначено активні соціальні мережі, а також проаналізовано передвиборну агітацію в Україні. Вперше активно політики почали використовувати соціальні мережі у передвиборчих агітаціях у 2014 р. Роль мереж з того часу лише збільшується, а політичні сили не лише використовують їх, а й зловживають ними. По-третє, використання соціальних мереж у передвиборній агітації має і свої недоліки, основним є недостовірна інформація, яку розповсюджують боти. Тому пропозиції щодо удосконалення правового регулювання передвиборної агітації в соціальних мережах, а саме – зміни до законів України «Про вибори Президента України» та «Про вибори народних депутатів України», що регулюють діяльність політиків у соціальних мережах, повинні стосуватися: заборони використання ботів, чіткого визначення строків проведення агітації у соціальних мережах, ідентифікування політичної реклами.

Метою дослідження є аналіз сучасних поглядів щодо мети та змісту інформаційно-психологічної війни та вивчення проблеми використання соціальних мереж в її інтересах. Серед основних завдань дослідження – вироблення класифікації інформаційно-психологічних впливів в соціальних мережах, ґрунтуючись на цілях інформаційно-психологічної війни, формулювання практичних пропозицій щодо використання соціальних мереж в інтересах протидії інформаційній агресії щодо України. Дослідження було здійснено за допомогою історичного методу, методів аналізу і синтезу, а також методу моделювання. Доведено, що сучасна система Інтернет-комунікацій, у тому числі соціальні мережі, все більше впливають на процес відображення індивідами об’єктивної дійсності, і відповідно на функціонування і прояви соціально-психологічної реальності. Цей факт повинен спонукати кожну державу і кожне громадянське суспільство до контролю за змістом віртуального простору. Запропоновано наступні критерії класифікації інформаційно-психологічних впливів в соціальних мережах, що опосередковані цілями інформаційно-психологічної війни: – за масштабами впливу (генеральний та сфокусований впливи для кожного об’єкту впливу); – за завданнями, які вирішуються (тестовий та маніпулятивний впливи); – за наявністю стресу (за відсутності стресу, за наявності неспровокованого стресу, за наявності спровокованого стресу, а також комбінації двох останніх випадків). Запропоновано створення національної суспільної Інтернет-платформи у форматі соціальної мережі, що сприятиме консолідації українського суспільства та протидії негативним інформаційно-психологічним впливам зовнішніх та внутрішніх суб’єктів.

Соціальні мережі вже досить давно належать до числа найбільш популярних платформ в Інтернеті. Подібні майданчики збирають величезну кількість людей і для багатьох є альтернативою радіо, телебаченню, друкованим виданням. Їх щодня відвідують мільйони користувачів, які шукають спілкування, розваг та інформації. Це величезна аудиторія, яка, до того ж, зазвичай є зацікавленою у нових товарах та послугах. Не використовувати маркетологам цю аудиторію для розвитку бізнесу просто неможливо. Тому сьогодні величезною популярністю користується просування в соціальних мережах. Соціальні медіа надають широкі можливості для просування брендів, слугують ефективним каналом цільового трафіку. Але щоб використовувати величезний потенціал SMM повною мірою, потрібно розробити чітку стратегію присутності компанії на медіамайданчиках.

У представленому дослідженні проаналізовано соціальні мережі, виявлено ступінь їх використання у вітчизняному інтернет-просторі. Аналіз рейтингів соціальних мереж дозволяє відстежувати приріст української аудиторії, особливо молоді, виявляти стан активності, канали комунікації (Facebook чи Instagram), порівнювати і розкривати особливості сприйняття мультимедійних платформ. Оскільки на сучасному етапі розвитку суспільства соціальні мережі відіграють усе більш вагому роль, прослідковується посилення маркетингових дій щодо присутності закладів вищої освіти в онлайн середовищі. Щодо законодавчої ініціативи, то механізм регулювання взаємовідносин закладів вищої освіти та їх комунікація через соціальні мережі регулюється наказом МОН № 166 від 19 лютого 2015 року, у якому йдеться про оприлюднення інформації щодо освітньої діяльності з метою забезпечення відкритості та прозорості освітньої установи. Цей та інші внутрішні нормативно-правові документи закладів вищої освіти інспірували запуск інформаційних компаній у соціальних мережах, що забезпечило поліпшення роботи з питань створення сильного інституційного бренду, популяризації освітнього контенту, інтерактивної комунікації з цільовою аудиторією в сучасному інформаційному суспільстві. Аналіз сторінок закладів вищої освіти в інтернет-просторі за допомогою сервісу UniRank (з точки зору прогнозованого трафіку, довіри та авторитету) дозволив виявити рівень популярності цифрових профілів у соціальній мережі. Велика кількість підписників на сторінках університетів-лідерів ймовірно зумовлена якісним і кількісним контентом, націленим взаємодіяти та поширювати інформацію у вигляді відео, публікацій, опитувань, анонсів подій, подкастів, скрайбінгів, оглядів, ілюстрацій, анімацій, інфографіки, тощо. У практичному аспекті наведено порівняльну характеристику відмінностей Facebook та Instagram, розглянуто можливості цих платформ з позиції інтересів, потреб та очікувань потенційних користувачів, сформовано пропозиції щодо ефективного представлення освітніх закладів у соціальних мережах.

У статті досліджується просування освітніх послуг за використання визначених платформ. Методологія дослідження обумовлена загальнонауковими методами: класифікації, пояснення, синтезу, аналізу, спостереження. Окреслено мету статті, яка полягає в дослідженні основних шляхів та особливостей рекламування навчального закладу з використанням інтернету і соціальної мережі, наведенні методів оцінки ефективності цієї реклами й її стилістичних характеристик. Наукова новизна розвідки визначається розкриттям основних необхідних стилістичних методів у здобутті високого показника конверсії від вебсайту та каналу в соціальній мережі закладу вищої освіти. Зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій, де основну увагу вчені приділяли проєктуванню та реалізації реклами, дослідженню просування навчального закладу в інтернеті та аналізу стану реклами закладу вищої освіти на теперішній час. Простежено, що просування освітніх послуг є невід’ємною частиною функціонування сучасного закладу вищої освіти. Сформовано розуміння якісного проведення рекламних кампаній в інтернеті для закладу вищої освіти. Розглянуто основні види, цілі інтернет-реклами та наведена її аргументація. З’ясовано, що найліпшим методом просування освітніх послуг закладом вищої освіти наразі є залучення платформ вебсайту та каналу в соціальних мережах. Досліджено етапи та структуру проєктування вебсайту. Знайдено важливі методи комунікації платформи з користувачем, які в майбутньому дадуть змогу створити позитивне враження від закладу вищої освіти. Запропоновано візуально-стилістичні прийоми дизайну платформи, враховуючи позитивні та негативні наслідки. Окреслено низку показників, за допомогою яких можна оцінити ефективність наданої реклами в інтернет-просторі. Наведено статистику користування відеохостингом «Youtube» на 2021 р. Визначено етапи та особливості створення рекламного відеоролика закладу вищої освіти на платформі. Досліджено структуру оформлення каналу, його графічну індивідуальність серед інших можливих конкурентів. Запропоновано додаткові нішеві методи просування на платформі у вигляді хештегів та заголовків. Охарактеризовано інструмент відеохостингу, який сприяє детальній аналітиці з уже проведених рекламних кампаній.

В умовах тотальної інформатизації суспільства вплив Інтернет на особистість набуває глобальних масштабів. Особистість є передумовою й продуктом існування суспільства, держави. В історії розвитку людства відомо багато прикладів, коли людина за певних умов потрапляє в середовище звірів і під впливом інформації на рівні тваринного й рослинного оточення набуває ознак, характерних для представників тваринного світу. Це ще раз підтверджує науковий висновок, що особистість може бути сформована лише при наявності фізіологічних задатків та під впливом інформації, що поширюється в соціумі. Інформація – це відомості про осіб, предмети, технології, засоби, ресурси, події та явища, що відбуваються в усіх сферах діяльності держави, життя суспільства й в довкіллі, незалежно від форми їх надання; відомості, подані у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб. Особистість постійно перебуває під впливом інформації, що поширюється в просторі цілеспрямовано або довільно.Під впливом комп’ютеризації змінюються особистісні схильності і інтереси, ціннісні орієнтації і життєві позиції, настрої і погляди. Нове середовище існування у віртуальному просторі, розширення сфери комунікацій, зміна інтелектуальних і емоційних ресурсів індивіда здійснюють вплив на процес виникнення нової форми ментальності, людина сучасної цивілізації.Комп’ютер сьогодні став важливим засобом спілкування, а в майбутньому може перетворитися на один із основних засобів комунікативної взаємодії. Якщо це дійсно відбудеться, то, пам’ятаючи, ще «The medium is the message» (засіб передавання повідомлення є саме повідомлення), логіка комп’ютерних мереж неминуче почне перетворюватися на логіку спілкування сучасної людини. Тим самим Інтернет як «мережа мереж», тобто сучасна технологічна база інформаційно-комунікаційних потоків, стає епіцентром розвитку сучасної особистості [1].Через множинність охарактеризованих рис Інтернет розповсюдження віртуального спілкування вкрай неоднозначне у своїх наслідках. До позитивних наслідків впливу на особистість Інтернету можна віднести, наприклад, розширення пізнавальних практик. Так, багато дослідників звертають увагу на те, ще з розповсюдженням Інтернету різко зростає значення візуального мислення. Останнє – це розумова діяльність, в основі якої лежить операція наочними графіками, просторово структурованими схемами. Треба думати, що Інтернет всебічно сприятиме взаємопроникненню і взаємопосиленню раціонального і поза раціонального способів освоєння дійсності. До того ж, Інтернет, зводячи всі життєві сфери у віртуальну площину, незрівнянно збільшує кількість взаємодій і саму кількість соціальних сфер, в яких відбуваються ці взаємодії, через що сукупна дія сколективізується і інтенсифікується.До негативних наслідків розповсюдження «віртуального» спілкування можна віднести: скорочення соціальної взаємодії, звуження соціальних зв’язків (аж до самоти), розвиток депресивних ситуацій, аутизація дітей і підлітків, формування неадекватності соціальної перцепції і так далі. «Люди місячного світла» спілкуються безпосередньо (не через ЗМІ), але це спілкування не можна назвати «живим».Дослідники відзначають, що Інтернет підсилює процес опосередкованого спілкування людей, учасники якого найчастіше мають поверхневі, неглибокі міжособистісні відносини. Виникаючі тут контакти часто носять сурогатний, неповноцінний характер. Це веде до скорочення впливу найближчого оточення на особистість як засобу соціального контролю, порушенню механізмів детермінації позитивного поводження. Більш того, можливість анонімної участі в мережевому спілкуванні нерідко формує в молодих людей представлення про вседозволеність і некараність будь-яких проявів у мережевому середовищі. На думку психологів, анонімність і відсутність заборон звільняють сховані комплекси (у першу чергу, пов’язані з тягою до насильства і сексуальності), стимулюють людей змінювати тут свій стиль поведінки, поводитися більш розкуто і навіть переходити деякі моральні межі.Інтернет здатний впливати навіть на психічне здоров’я особистості. Вченими відзначаються випадки хворобливої пристрасті до участі в мережевих процесах (так званої «Інтернет-залежності»). Дана залежність виявляється в нав’язливому бажанні необмежено довго продовжувати мережеве спілкування. Для підлітків, що одержують доступ до Інтернет, віртуальна середовище іноді здається навіть більш адекватним, чим реальний світ. Можливість перевтілитися в якусь безтілесну «ідеальну особистість» відкриває для них нові відчуття, що їм хочеться випробувати постійно або дуже часто. Фахівці відзначають, що до деякої міри зазначена залежність близька до патологічної захопленості азартними іграми, а її деструктивні ефекти схожі з виникаючими при алкоголізмі. Психологи виділяють кілька підтипів такої залежності, враховуючи те, до чого сформувалася пристрасть у конкретної особистості. Патологія виявляється в руйнуванні звичайного способу життя, зміні життєвих орієнтирів, появі депресії, наростанні соціальної ізоляції.Надмірна захопленість Інтернетом змушує багатьох людей проводити все більше часу в мережі. Термін «Інтернет-залежність» вперше був запропонований А. Голдбергом у 1995 р. Під цим поняттям він розумів непереборний потяг до Інтернету, що характеризується «згубною дією на побутову, навчальну, соціальну, робочу, сімейну, фінансову сфери діяльності». За ступенем відходу від реальності Інтернет-залежність дуже нагадує потяг до наркотиків, алкоголю, азартних ігор тощо. Інтернет-залежність виявляється в тому, що люди настільки віддають перевагу життю в Інтернеті, що фактично починають відмовлятися від свого «реального» життя, проводячи до 18 годин на день у віртуальній реальності не менше, ніж 100 годин в тиждень. Інше визначення Інтернет-залежності: нав’язливе бажання ввійти в Інтернет, знаходячись off-line, і нездатність вийти з Інтернету, будучи в on-line. Частково використовується ще й таке: «Інтернет-залежність  це нав’язлива потреба у використанні Інтернету, що супроводжується соціальною дезадаптацією та яскраво вираженими психологічними симптомами» [2] .На сьогоднішній день Інтернет-залежність не визнається особливим захворюванням. Але батькам слід контролювати дітей при користуванні ними Інтернетом. Старших дітей, які користуються Інтернетом самостійно, потрібно привчити розповідати про своє спілкування в чаті, повідомляти, якщо виникають конфліктні ситуації, або якщо діти чимось налякані. Контролювати діяльність дітей в Інтернеті можуть допомогти новітні програми, за допомогою яких можна побачити, які саме сайти самостійно переглядала ваша дитина. Слід навчити дітей не виказувати особистої інформації незнайомцям з Інтернету. І останнє правило, щодо обмеження часу перебування дітей у мережі задля збереження їхнього здоров’я та заради профілактики Інтернет-залежності. Чим менше дитина, тим менше повинен бути час її перебування в Інтернеті [3].Особливої уваги вимагає і проблема впливу на установки особистості розповсюджених у глобальних мережах ігор з елементами насильства. Дослідження показали, що жорстокі ігрові епізоди нерідко приводять до наростання агресивності поведінки молодих людей. Очевидно, з розвитком технологій зазначена проблема буде ускладнюватися, оскільки компанії-розроблювачі ігор постійно підвищують якість відповідності ігрового простору реальності, а це веде до зростання ступеня занурення особистості у віртуальне середовище.Складно прогнозувати вплив Інтернету на моральні цінності і психологічні установки особистості, її емоційну сферу. Самодостатність і самотність, заміна реального спілкування віртуальними контактами, можливість сховатися під маскою аноніма чи створити придуманий образ, вступити у гру і ухилитися від відповідальності – всі ці нові грані людських стосунків набули нового значення. В цих умовах виникають емоційні стреси, дисгармонії, драми і конфлікти, депресії і невпевненість у собі, страхи і нові комплекси. Зрозуміло, найбільш відчутно все це позначається на особистості.Таким чином, середовище, що формується в глобальній мережі Інтернет, здатне впливати на формування негативних психологічних установок у формуванні особистості. Більш того, при уважному вивченні в мережевому середовищі можна знайти прояв відомих механізмів соціальної детермінації злочинності: шляхом визначеного соціального формування особистості; шляхом давання їй розпоряджень протиправного або суперечливого характеру; шляхом постановки особистості в ситуації, що змушують і полегшують вибір злочинного варіанта поведінки.Безумовно, у сучасних умовах неможливо (та й неправильно) ізолювати молоду людину від використання мережевих ресурсів. Однак повинні бути продумані шляхи нейтралізації негативного інформаційного впливу Інтернет на особистість. Особливу роль у цьому процесі повинна грати родина. Зацікавлена участь дорослих, що дають об’єктивну оцінку інформації, що надходить, і здійснюють її фільтрацію, дозволить правильно зорієнтувати молоду людину в інформаційних потоках. Не повинна залишатися осторонь від розглянутої проблеми і держава. Назріла необхідність визначення твердих критеріїв допустимості розміщення в мережах певних видів інформації. Варто виробити працюючі механізми обмеження доступу до окремих сайтів для різних вікових категорій аудиторії Інтернету. Потрібно законодавчо закріпити відповідальність власників сайтів за зміст розташовуваних інформаційних матеріалів.

У статті розглянуто актуальну проблему впливу новітніх інформаційних технологій на буття сучасної людини. Проблему розглянуто з перспективи життєвого світу особистості. Такий погляд дає змогу дослідити вплив стрімкої віртуалізації життя на безпосереднє буття людини, її внутрішній світ та суб’єктивні переживання. Життєвий світ як динамічна психологічна система інтерпретацій та досвіду, крізь призму якої людина сприймає навколишній світ, соціальне оточення та саму себе, лежить у самій основі унікальності особистості. У статті розкрито потенційні загрози для цілісності та гармонійності цієї системи, що можуть підстерігати користувачів Інтернету та соціальних мереж. Автор аналізує низку досліджень, у яких продемонстровано використання соціальних мереж як інструменту для здійснення впливів (зазвичай неетичних та негативних) на різні аспекти життєвого світу особистості. Висвітлено, як за допомогою спеціально сконструйованого повідомлення у стрічці новин соціальної мережі можна маніпулювати поведінкою користувачів у реальному житті. Продемонстровано, як технічні можливості соціальної мережі можна використати для впливу на емоційну сферу людини, викликати у користувачів певні емоційні стани. Також показано, як алгоритми роботи соціальних медіа та пошукових систем викривляють картину світу та створюють ілюзії, що заважають адекватному сприйманню реальності, зокрема, як соціальні мережі ізолюють користувачів від суперечливих думок та переконань, що становить певну небезпеку для відкритих публічних дискусій, адже користувачі зі схожими поглядами у віртуальному просторі об’єднуються між собою та відокремлюються від інших, тих, хто ці погляди не поділяє. Проаналізовано, як викривленню піддається сприйняття особистого життя інших користувачів, яке вони демонструють у соціальних мережах. Наслідком цих впливів на життєвий світ особистості можуть бути такі психологічні проблеми як невротичні реакції, страх, тривога, почуття меншовартості. Таким чином, у статті автор окреслює коло питань та проблем, вирішення яких допоможе зрозуміти буття сучасної людини в епоху інформаційних технологій та запобігти негативним впливам на життєвий світ особистості.

Развитие информационного общества требует современных методов ведения бизнеса. Все большее количество различных областей жизнедеятельности человечества переходит в информационную сферу. Использование современных информационных технологий в образовании позволяет получить целый ряд преимуществ (например, простота и удобство доступа к материалам учебных курсов), которые существенно облегчают жизнь студентов и преподавателей. В настоящее время среди учебных заведений проводиться политика внедрения дистанционного образования, что позволит значительно сэкономить на образовательном процессе, за счет уменьшения аудиторной нагрузки преподавателей и т.д. Внедрение дистанционного образования позволит студентам обучаться без необходимости посещать аудиторные занятия. Отсутствие фиксированных по времени пар позволит студентам заниматься самообразованием в удобное для них время. Немаловажным так же является возможность для таких студентов устроиться на полный рабочий день и параллельно с образованием получать опыт работы. Для внедрения эффективного дистанционного образования необходима разработка современных знаниеориентированных инструментов. Одним из наиболее эффективных инструментов современного образования (в частности e-learning) являются социальные сети в Интернете.

Разом зі стрімким розвитком сучасних технологій, їх інтеграцією в сучасне людське життя, все більше значення в сучасному бізнесі займають Інтернет простори. Як наслідок, все більше компаній, організацій та установ розуміють важливість своєї присутності в мережі Інтернет. До того ж аудиторія українського Інтернету за 2010 р. виросла на 29% в порівнянні з 2009 р. (на 3 млн. чол.), і становить 11,3 млн. чол. (за даними «Gemius Україна»). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12377

Функціонування сучасних організацій тісно пов'язано з використанням інтернет-технологій. Будь-яка сучасна компанія має свій сайт або сторінку в соціальній мережі, яка дозволяє спілкуватися з постійними та потенційними клієнтами, формувати імідж організації, збирати необхідну маркетингову інформацію, формувати клієнтську базу, відстежувати та корегувати відношення клієнтів до політики компанії та багато іншого. Ефективність використання сайту залежить від багатьох критеріїв, серед яких можна виділити: якість, доступність, зручність в користуванні, ступінь орієнтації сайту на користувача та предметну галузь, в якій працює організація, та інше. Особливо важливо враховувати орієнтацію на користувача та предметну галузь при розробці та впроваджені вузькоспеціалізованих (нішевих) сайтів соціальних мереж, які орієнтовані на конкретний сегмент користувачів мережі Інтернет.

Віртуальна комунікація виходить на новий мобільний рівень і, охоплюючи більшу кількість людей, дає їм можливість не покидати спілкування у віртуальних соціальних мережах за будь-яких обставин. З'являється велика кількість різноманітних соціальних мереж в Інтернеті, а ті, що вже існують, усе більше зміцнюють свої позиції. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16552

Підготовка кадрів вищої кваліфікації є одним з основних завдань держави, адже саме від якості підготовлених фахівців залежить ефективність функціонування всіх секторів діяльності держави та суспільства. Особливо важливою є підготовка фахівців, робота яких пов´язана із забезпеченням сталого функціонування суспільства. До таких первинних сфер діяльності належать органи охорони здоров’я, органи охорони правопорядку, органи держуправління, органи контролю та забезпечення екологічної безпеки держави та інші. Важливою складової ефективного сучасного фахівця є саме постійне підвищення інтелектуального капіталу та формування нових компетенцій. В сучасних умовах функціонування суспільства обсяг необхідної інформації постійно збільшується, що відповідно впливає на вимоги, що формуються до представників окремих професій. Для представників сил охорони правопорядку отримання актуальної необхідної інформації є особливо важливим, адже саме від їх обізнаності та прийнятих рішень, на основі отриманої інформації, може залежати життя людини. Також важливим є своєчасне інформування представників правопорядку про зміни законодавства в Україні, в зручній для них формі, що дозволяє їм ефективно діяти у межах правового поля. Для вирішення питань розповсюдження інформації між співробітниками сил охорони правопорядку та студентами університетів, пов´язаних з підготовкою таких фахівців, пропонується використовувати сучасний інструмент управління знаннями – знанняорієнтовані соціальні мережі в Інтернеті.

Глобалізація та Інтернет-технології, як ніколи, почали впливати на життя людини. Сьогодні важко знайти галузь, яка не почала б розвиватися завдяки науково-технічному прогресу. Незалежно від того, який захід планується провести, завжди існує одна проблема – брак часу. Звичайно, завдяки Інтернету можна форсувати просування події, але щоб уникнути наслідків хаотичної організації, варто на початку сформувати план дій, яким будуть чітко керуватися впродовж підготовки, проведення та завершення культурно-розважального заходу.