Contents
Academic literature on the topic 'Соціальні драйвера'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Соціальні драйвера.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Соціальні драйвера"
1
Франчук, Л., Н. Крючкова, O. Марущак, Т. Артюх, and O. Чирва. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19: СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 502–9. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3741.
Full textAbstract:
Анотація. Запропоновано погляд на проблеми забезпечення економічної стійкості в Україні в умовах пандемії COVID-19. Здійснено ґрунтовний аналіз досліджень з розвинених країн і країн, що розвиваються, в розрізі соціо-економічних наслідків коронокризи і шляхів підвищення економічної стійкості в умовах пандемії COVID-19. Виділено ключові драйвери коронокризи та її вплив на економіку в світі загалом і Україні зокрема. Розглянуто основні соціально-економічні наслідки пандемії COVID-19. Наведено приклади заходів, які запроваджуються урядами різних країн світу, що спрямовані на відновлення економічної стійкості в умовах пандемії COVID-19. Окремий фокус спрямовано на причинно-наслідкові зв’язки в розвитку коронокризи щодо економічної стійкості. Наголошено на нетиповому перебігу коронокризи в порівнянні з «традиційними» фінансовими і соціально-економічними кризами. Подано особливості заходів урядів країн світу в умовах коронокризи, що сфокусовані на важелях соціальної підтримки та діджиталізації. Узагальнено кращі практики з подолання негативних соціально-економічних наслідків пандемії COVID-19, що спрямовані на укріплення економічної стійкості. Наведено приклади заходів соціальної підтримки та діджиталізації в контексті мінімізації негативних наслідків коронокризи. Здійснено огляд комплексу заходів Уряду України на тлі пандемії COVID-19, що покликані зміцнити економічну стійкість України. Виділено релевантні рішення щодо боротьби з негативними соціально-економічними наслідками коронокризи, спираючись на українську проблематику. Виділено потенційні зони ризику фінансової та соціально-економічної природи в контексті коронокризи, базуючись на особливостях національної економіки України. Визначено пріоритетні напрями для формування комплексу заходів Уряду України в контексті боротьби з негативними соціально-економічними наслідками пандемії COVID-19. Подано авторське бачення щодо заходів соціальної підтримки та діджиталізації, що були би дієвими в укріпленні економічної стійкості на тлі коронокризи в Україні. Наголошується на тому, що з метою досягнення економічної стійкості важливо підтримувати баланс у заходах між запобіганням новим випадкам інфікування COVID-19 і відновленням росту економічної активності. Ключові слова: економічна стійкість, COVID-19, коронокриза, програма соціальної підтримки, програма підтримки бізнесу, діджиталізація. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 18.
2
Логвінов, Валерій, and Світлана Малонога. "ДРАЙВЕРИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ." Науковий вісник: Державне управління 4, no. 6 (December 1, 2020): 198–220. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-4(6)-198-220.
Full textAbstract:
Розглянуто елементи цифрової трансформації в органах публічної влади, досліджено фактори впливу на її успіх та залежність від них, а саме – цифрових технологій, цифрового лідерства та цифрової культури. Розкривається суть цих понять та їх трактування різними авторами. Запропонована трирівнева концептуальна модель трансформації уряду, яка розглядає трансформаційний уряд (t–Уряд) як сукупність окремих елементів, що забезпечують соціальні, організаційні та техніко–технологічні напрямки діяльності органів публічної влади. На першому рівні моделі знаходяться базові складові, на яких їх побудована діяльність. Це моделі і рамки, архітектура уряду, протоколи та стандарти. Другий рівень включає в себе чотири елементи, які відображають основні аспекти, що забезпечують діяльність органів публічної влади і являються її суттю: стратегію розвитку, адміністративно–управлінські процеси (АУП), інформаційні ресурси та цифрові технології. Третій рівень – управління змінами та структура (t–Уряду), виокремлено фактори, що впливають на дану структуру та діяльність органів публічної влади. Застосування даної моделі дасть можливість представити загальну структуру t–Уряду, у тому числі органів публічної влади усіх рівнів. Доведена доцільність постійного реагування на означені фактори впливу, які запропоновано розглядати згідно з чотирма вимірами: причинами цифрової трансформації; об’єктами цифрової трансформації; процесами та результатами трансформації. Встановлено, що в основі трансформаційних перетворень, орієнтованих на вирішення існуючих проблем в управлінні лежать три складові – практика, дослідження і розвиток, поєднання яких є запорукою успішної цифрової трансформації органів публічної влади.
3
Holovka, Anatoliy. "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ І СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ ЗГУРТОВАНОСТІ ГРОМАД (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОГО ПРИКОРДОННЯ УКРАЇНИ)." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, no. 1 (July 8, 2020): 148–55. http://dx.doi.org/10.15421/342016.
Full textAbstract:
Наукова стаття присвячена дослідженню поняття згуртованості місцевих громад в умовах передачі значних повноважень від державних органів місцевим самоврядним одиницям. Метою публікації є виявлення соціально-економічних та соціально-політичних факторів згуртованості місцевих громад у прикордонних регіонах Західної України. Представлено класифікацію методів підвищення згуртованості громад шляхом, по-перше, створення рівних можливостей участі в процесі управління та вирішення місцевих проблем, по-друге, активізації економічного розвитку та посилення конкурентоспроможності громад та регіону на основі наявних конкурентних переваг. Виокремлено напрямки та засоби реалізації інклюзивної політики на місцях та визначення драйверів економічного зростання прикордонних (включно гірських) територій як чинників згуртування місцевих громад.
4
Дунська, А. Р., and В. Ю. Бондар. "ЕКСПОРТООРІЄНТОВАНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ ЯК ДРАЙВЕР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ КРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 8 (December 30, 2019): 40–45. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.6.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сутність поняття експортоорієнтованого розвитку підприємств. Обґрунтовано роль та значення експорту для економічного зростання країни. Розглянуто різноманітні експортоорієнтовані моделі розвитку країн світу, визначено світових лідерів експорту товарів та послуг, детермінанти їх успіху на світовому ринку. Надано визначення експортоорієнтованого розвитку підприємств як процесу цілеспрямованої зміни кількісних та якісних характеристик соціально-економічної системи (підприємства) під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів, спрямованих на підвищення частки продукції, яка реалізується на зовнішньому ринку та її фіксації на рівні не менше 30% від загального обсягу продукції. Виявлено, охарактеризовано передумови експортної діяльності на українських підприємствах. Визначено пріоритети розвитку експортоорієнтованих підприємств, а також роль держави в активізації цього процесу.
5
Андрієнко, Антон, and Тетяна Маматова. "ТЕХНОЛОГІЯ БЛОКЧЕЙН ЯК ДРАЙВЕР РОЗВИТКУ КОНЦЕПЦІЇ РОЗУМНОГО МІСТА." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 2-3 (April 7, 2021): 101–6. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.018.
Full textAbstract:
У статті розглянуто підхід до застосування технології блокчейн в управлінні розвитком міста в межах концепції «розумне місто». Зазначено, що концепція охоплює ряд питань модернізації ключових аспектів розвитку міста, починаючи з базового інфраструктурного рівня (комунальна інфраструктура, міські дороги і транспорт, міське будівництво) і завершуючи надбудовами (державно-приватне партнерство, якісні публічні послуги, соціально відповідальний бізнес, циркулярна економіка та свідома громада). Доведено, що все це у сукупності дозволяє вибудовувати механізми взаємопроникнення технологій у всі сфери «розумного» управління процесами розвитку міського середовища для кращого задоволення потреб громадян у якісному, безпечному та продуктивному просторі для життя та професійної діяльності. Дієвим рішенням такого взаємопроникнення визначено технологію блокчейн, яка розглядається як певний еволюційний вибір управлінської системи, що здатен надати містам можливість подолати численні проблеми, що стосуються інтегрованості елементів інфраструктури, поліпшення технологічного, соціального та фінансового середовища.
6
Osetskyi, V., О. Kyrylchuk, and N. Savchuk. "SOCIAL INNOVATIONS IN EDUCATION – DRIVERS OF HUMAN CAPITAL DEVELOPMENT." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, no. 208 (2020): 42–48. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2020/208-1/5.
Full textAbstract:
The article analyzes the theoretical approaches to understanding the essence of the category “social innovations” in the educational space and shows what role they play in the development of human capital. The authors define “social innovations” and explore existing approaches to their classification. The importance of higher education in the development of human capital and the introduction of new social initiatives have been demonstrated. The necessity to carry out deep reforms of the education system and focus on additional missions of universities with a focus on inclusive development, research and entrepreneurship are substantiated. The role of social initiatives in increasing the competitiveness of Ukrainian universities is highlighted.
7
Іванова, Вікторія, Ігор Паризький, Анатолій Чинчик, Надія Клим, Наталія Томчук-Пономаренко, and Павло Іванчов. "РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В КООРДИНАТАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ДО ПИТАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА ТЛІ РОСІЙСЬКОЇ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ." Financial and credit activity problems of theory and practice 2, no. 43 (April 29, 2022): 406–13. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3761.
Full textAbstract:
Російська збройна агресії спричинила глибоку соціально-економічну криза та має масштабні непередбачувані наслідки для національної економіки. Одним з ключових негативних наслідків російської збройної агресії є загроза для сталого розвитку національної економіки. Уражені всі аспекти сталого розвитку в Україні: економічний розвиток, захист довкілля, соціальна та гендерна рівність, інше. На тлі російської збройної агресії постає нагальна потреба в збалансованому та обґрунтованому стратегічному державному регулюванні, що покликано забезпечити сталий розвиток в Україні в коротко- та довгострокових аспектах. Метою статті є визначення особливостей стратегічного державного регулювання на тлі російської збройної агресії в площині розвитку національної економіки в координатах сталого розвитку. В статті розглянуто прогрес України в виконанні цілей сталого розвитку. Названо найбільш проблемні зони в розрізі цілей сталого розвитку, де ключовою причиною відставання є російська збройна агресія. Здійснено огляд ситуації в світі в розрізі рівня конфліктності та виділено спільні риси в площині проблем сталого розвитку в країнах, що зазнали збройної агресії. Наголошено на тому, що ускладнення у досягненні цілей сталого розвитку мають комплексну природу. Драйвери забезпечення сталого розвитку мають як фінансовий, так і нефінансовий характер. Розглянуто 4 ключові фактори, що утруднюють досягнення цілей сталого розвитку на сучасному етапі: 1. Звуження ліквідності в світі; 2. Ускладнення доступу до позикового фінансування; 3. Потреба в термінових фінансових заходах; 4. Потреба в рості продуктивності праці та зростанні виробничого потенціалу. Подано опис сценарію UNDP щодо розвитку наслідків російської збройної агресії в площині бідності в Україні. Названо ключові зони фокусу для комплексу заходів Уряду в контексті масштабної соціально-економічної кризи. Наголошено на важливості застосування скоординованої та обґрунтованої політики Уряду на тлі російської збройної агресії. Окрему увагу приділено потребі в використанні гнучкого підходу при розробці комплексу заходів зі стратегічного державного регулювання з метою забезпечення сталого розвитку. Наголошено на важливості застосування здобутків діджиталізації в контексті реалізації програм підтримки громадян та бізнесу.
8
Луценко, О. І. "ДИГІТАЛІЗАЦІЯ ЯК ОДИН З ОСНОВНИХ ДРАЙВЕРІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 18 (June 30, 2021): 12–16. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/18.2.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сучасний стан цифрової трансформації економіки України в умовах глобальної дигіталізації. Визначено, що сьогодні цифрова трансформація є головним чинником економічного зростання та переходом на новий рівень соціально-економічних систем. Виділено основні чинники, які перешкоджають розвитку цифровізації української економіки. Виявлено, що, незважаючи на існування низки перешкод різноманітного характеру, Україна впевнено рухається у напрямі створення цифрової країни, активно впроваджуючи інформаційні технології, такі як штучний інтелект, Інтернет речей, віртуальна реальність, хмарні обчислення тощо, у всі сфери діяльності. Досліджено сучасні тенденції у формуванні та реалізації державної політики України у сфері цифровізації.
9
Кучерко, І. М., and А. М. Заморока. "ІНВАЗІЯ ГОРІХА ВОЛОСЬКОГО (JUGLANS REGIA L.) НА ЄВРОПЕЙ- СЬКОМУ КОНТИНЕНТІ: ОГЛЯД ПРОБЛЕМАТИКИ." Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, no. 23 (2021): 16–28. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.2.02.
Full textAbstract:
У статті здійснено огляд стану пізнання проблеми інвазії горіху волоського на Європейському континенті. Окресено основні напрямки сучасних досліджень, визначено причинно-наслідкові зв'язки та ключові драйвери інвазії, а також розглянуто прогнози щодо наслідків інвазії після цілковитої натуралізації горіху волоського. Початок інвазії на Європейському континенті був поліцентричним і менш-більш одночасним, проте з невеликим часовим лагом між Південною і Центрально-Східною Європою. У першому випадку інвазія розпочалась у проміжку 1970-1980-х років, а у другому – 1990-2000-х років. Причинами інвазії став комплекс чинників, який включає глобальні кліматичні зміни, соціально-економічні зміни, зміни у структурі землекористування та зміни у популяціях розповсюджувачів насіння. Інвазія горіху волоського має каскадний характер, який виражається у первинній інвазії на антропогенно змінених територіях завдяки постачанню насіння із культурних насаджень, з переходом у вторинну, коли дикі популяції самовідтворюються, з проникненням у заплавні та низькогірні ліси. Наслідком цього процесу, прогнозується, буде поява нового типу екосистем у Європі – волоськогоріхових лісів. Всі процеси, які пов’язані з волоськими горіхами є короткострокові і довгострокові, вони впливали на їх популяцію протягом довгих років. Проаналізувавши їх, можна зробити багато висновків, які наведені в цій статті. Результати досліджень та прогнози вчених є дуже несподіваними, оскільки вказують не просто на зміни (часто-густо тимчасові) у екосистемах, які за звичай спричинюють інвазійні види, а на виникнення цілковито нових екосистем, які раніше не існували на Європейському континенті. Один із найважливіших висновків – це формування нових типів лісів із незвичною комбінацією деревних порід: горіхово-сосново-смерекові, сосново-горіхові, вербово-горіхові, дубово-горіхові ліси.
10
Chaskovskyy, O. H., D. Yu Karabchuk, and A. P. Ivaniuk. "Зміни лісового вкриття Українських Карпат за період 1984–2016 років." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 2 (March 28, 2019): 9–14. http://dx.doi.org/10.15421/40290201.
Full textAbstract:
Масштабні зміни лісового вкриття негативно впливають передусім на гідрологічні та ґрунтові умови та загалом на екологічні функції лісів. В Українських Карпатах події, пов'язані з пошкодженнями лісового намету, зумовлені не тільки природними чинниками, такими, як погодні умови чи шкідники й хвороби, але і чинниками антропогенного впливу, такими, як збільшення обсягів вирубування лісу, основними драйверами яких є соціально-економічні потрясіння та зміна способів ведення лісового господарства й ефективність правозастосування в лісовому секторі. Метою цього дослідження було виявити обсяги порушень намету деревостанів у лісах Українських Карпатах протягом 1984–2016 рр. Для дослідження використано часові ряди зображень, отриманих із супутникових знімків проекту "Landsat" із застосуванням засобу візуалізації "TimeSync". Отже, на основі випадкової вибірки, 2000 ділянок було здійснено оцінку щорічного пошкодження намету лісу, які враховували як природні порушення, так і антропогенні. Відповідно до результатів вибірки, середня лісистість для всієї досліджуваної території протягом 1984–2016 рр. становила 65,50 %. Більше половини досліджуваного періоду значення лісових порушень коливались між 0,50–1,00 %, серед них було десять років, коли порушення були між 0,75–1,0 %. Загалом показники порушень лісового вкриття в Українських Карпатах сильно коливаються, причому значні помітні піки з'явилися після 1990 та 2012 рр. Більше того, антропогенні зміни, спричинені лісозаготівлями (зокрема суцільними та вибірковими), становили 92,07 % всіх порушень, тоді як лише 7,93 % порушень лісового намету пов'язані з природними чинниками. Аналіз піків коливань змін порушень лісового вкриття дає підстави вважати, що чинниками коливання щорічних показників, спричинених рубками, можуть бути політичні, пов'язані із зміною законодавства із часом та економічною ситуацією, спровокованою збільшенням і зменшенням попиту на ресурси деревини. Для природних порушень спостережено три різні хвилі на початку 1990-х, 2000-х та 2010-х років, які демонструють синхронізацію динаміки природних порушень з іншими помірними лісами Європи в субконтинентальному просторовому масштабі. Отже, результати здійсненого дослідження можна використати під час планування розвитку лісового господарства в Карпатах. При цьому варто приділяти більше уваги тренду зміни лісового вкриття, звертаючи особливу увагу на вразливість лісів до кліматичних змін, і розглянути вплив поточної нестабільної соціально-економічної ситуації на появу масштабних вирубок лісів в Україні.
Dissertations / Theses on the topic "Соціальні драйвера"
1
Єршова, Наталя Юріївна, and Алеся Іванівна Коренчук. "Аналіз фінансового стану як інструмент забезпечення економічної безпеки підприємств." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23624.
Full text