Academic literature on the topic 'Соціальний діалект'

У статті проаналізовано функціонування лексико-тематичних груп у соціальних діалектах. Зокрема функціонування зоо‑ та фітоморфізмів у кримінальному арго на території України у 20-30-х роках минулого століття досі не було об’єктом комплексного дослідження, що зумовлює актуальність нашої розвідки. З огляду на це, наша мета полягає в аналізі найчисельнішої лексико-тематичної групи, яку представлено у кримінальному арго 20-30-х років ХХ століття зоо- та фітоморфізмами та в дослідженні процесу лексичної метафоризації і динаміки розвитку пропонованої групи лексики. Аналізуючи різні моделі перенесення, варто зазначити, що метафоризація фітоморфізмів здійснюється за подібністю, що сприймається органами відчуття (зором, слухом, дотиком, нюхом) і за схожістю емоційно‑психологічного сприйняття. Позитивні чи негативні емоції дають змогу поєднувати в одній назві реалії дійсності, що зумовлюють однаковий емоційний стан або характеризуються однаковим емоційним станом. Охарактеризовано риси зоо- і фітоморфних перенесень, в яких яскраво виражена пейоративна маркованість. Риси, ознаки, властивості представників тваринного і рослинного світу спрямовуються на приниження гідності, підрив довір’я до людини. На позначення цього явища у лінгвістиці використовують термін «дисфемізм» або «какофемізм», які представляють троп, що полягає в заміні звичайної, нейтральної назви грубим, вульгарним словом або висловом з метою приниження об’єкта її позначення, для емоційного підсилення та увиразнення висловлення; іноді це є виявом мовної бравади, прагненням епатувати слухача. Таким чином визначено, що дисфемізми – це зоо- і фітоморфічні метафори стосовно людини, уживання грубих, лайливих, непристойних слів. На основі аналізу наукової літератури і словників, які містять жаргонну лексику, зафіксовано тенденцію вживання арготизмів у певному тематичному спрямуванні, зокрема і тих, що є російськими відповідниками. Джерелом метафоричного вживання арготизмів виступають такі тематичні групи слів: а) назви тварин; б) назви рослин; в) назви частин тіла людини. Негативна оцінна конотація відіграє вирішальну роль у метафоричних значеннях кримінального арго. Лексико-тематична група зоо- та фітоморфізмів у кримінальному арго свідчить про матеріальні і духовні цінності кримінального світу і дає змогу побачити суспільні проблеми в цілому.

Розглянуто специфіку розвитку дослідницьких традицій когнітивної лінгвістики та соціолінгвістики. Визначено проблеми розу- міння буденної мови на сучасному етапі розвитку науки. Проаналізовано сучасний стан розвитку етнометодологічного підходу, ролі невербальних комунікацій у повсякденному спілкуванні. Обґрунтовано природу со- ціальної дії, особливості функціонування та взаємодії соціальних акто- рів за допомогою символів і значень. Розглянуто моделі комунікаційної взаємодії У. Шрама, Д. Маккуейла, Дж. Груніга, Т. Ханта, Ю. Габермаса, Н. Лумана. Розкрито зміст одного з ключових понять соціолінгвістики – “мовна ситуація”, яке визначається як сукупність форм існування мови (мов, регіональних койне, територіальних і соціальних діалектів). Особливу увагу приділено в сучасній соціолінгвістиці питанню про зв’язок і взаємо- дію мови і культури. Також розглянуто особливості розвитку когнітивної лінгвістики як мовознавчого напряму щодо функціонування мови як різ- новиду когнітивної, тобто пізнавальної, діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості — через мовні явища. Доведено основну гіпотезу когнітивної науки, що мисленнєві процеси можна трактувати як процеси оброблення та перетворення ментальних репрезентацій. Наведено ідеї головного прихильника та представника когнітивної соціології — аме- риканського соціолога Аарона Сікурела. Також обґрунтовується зміст праць французького соціолога Ж. Подьоло та концепції соціолінгвістики А. Мейє, Ф. Боаса, Е. Сепіра, В. Матезиуса, Б. Гавранека, Й. Вахека та ін., які зробили значний внесок у виявлення ролі соціальних чинників у розвитку мови та продемонстрували зв’язок мови із соціальними процесами, а також соціаль- ну роль літературної мови.

Статтю присвячено дослідженню зв’язків між українськими арґо та соціолектом володимирських офенів у контексті порівняльно-історичного вивчення східнослов’янських субстандартних систем. Основну увагу приділено протоофенській теорії формування східнослов’янських арґо, запропонованій російським мовознавцем Василем Бондалетовим, яку критично оцінено з огляду на лінгвальні й екстралінгвальні особливості розглядуваних соціальних діалектів. Сумніву піддано твердження про генетичну первинність офенського соціолекту щодо українських арґо й закцентовано на контактному характері взаємодії згаданих субстандартних систем. В основу статті покладено зіставний аналіз одинадцяти українських лірницьких арґо, зафіксованих у мовознавчих та етнографічних розвідках упродовж другої половини ХІХ – початку ХХІ століття, і найрепрезентативнішого «офенського» джерела – словника соціолекту володимирських мандрівних торговців, що його зібрав у 1850-х роках Володимир Даль. Українсько-офенські арґотичні лексичні паралелі проаналізовано за кількісними та якісними параметрами, кількісні показники розглянуто з огляду на територіальні особливості відповідних арґо. Визначено, що загальна кількість лексичних збігів залежить від обсягу й ареалу поширення аналізованих субстандартних систем і може свідчити лише про конвенційну спорідненість офенського соціолекту з українськими арґо. Якісні параметри українсько-офенських зв’язків досліджено на матеріалі фіксованої множини лексем, яка дає змогу помітити численні розбіжності між українською й офенською лексикою на рівні базових понять і найпоширеніших слів. У межах цієї множини окремо досліджено кілька груп офенських арґотизмів за частотністю збігів, визначено загальні особливості таких міжарґотичних зв’язків. Зауважено, що ймовірна генетична вторинність українських лірницьких соціолектів щодо соціолекту офенів може ґрунтуватися лише на спільному фонді грецьких запозичень у східнослов’янських арґо, однак етимологічні та семантичні особливості грецизмів не дають переконливих свідчень на користь цього припущення.

Мета. Сучасний політичний та суспільний розвиток актуалізує значення мови в контексті національної, культурної та соціальної ідентичності особистості. Особливого значення питання мови та її функцій набуває в руслі успішної інтеграції мігрантів у іншомовному середовищі. Згідно з актуальними дослідженнями та опитуваннями населення в мультикультурних суспільствах, мові належить вирішальне значення в процесі інтеграції, а відтак сприяє успішній акультурації мігрантів. Метою статті є здійснити огляд та проаналізувати наявні теорії мовної комунікації в контексті ідентичності особистості. Методи. Для реалізації поставленої мети було використано базові теоретичні методи дослідження, а саме: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Результати. Дослідницький центр П'ю у Вашингтоні 2017 року оприлюднив результати опитування мігрантів по всьому світі, котрі засвідчують, що саме володіння мовою домінантної більшості є надважливою передумовою, аби стати повноцінною частиною суспільства, бути інтегрованим та визнаним у ньому. Для поглибленого вивчення впливу мови на життя мігрантів у іншомовному середовищі було розроблено багато теорій з мовної комунікації. Одна з найбільш відомих теорій у контексті теми ідентичності є теорія соціальної ідентичності (SIT), за якою мова є ознакою, через яку особистість сигналізує свою соціальну ідентичність та належність до певної групи. Теорія етнолінгвістичної ідентичності (EIT) фокусує увагу на взаємозалежності між етнічною та мовною ідентичністю. В центрі уваги не лише мовленнєві дії, але й соціально-психологічні процеси, котрі лежать в основі міжкультурної комунікації. У центрі теорії комунікативної адаптації (CAT) – соціально-психологічні фактори, що впливають на процес комунікації між різними, несхожими мовцями. В процесі такої комунікації відбувається усунення мовленнєвих відмінностей або ж навпаки наголошення на них (приміром через діалект або соціолект). Висновки. В контексті акультурації мові належить беззаперечно важлива функція, адже завдяки їй відбувається обмін інформацією про належність до тієї чи тієї групи. Діалекти та акценти надають інформацію про регіональне походження. Через соціолекти мігранти ідентифікують себе з певними соціальними групами. Знання мови домінантної більшості відкриває додаткові перспективи для навчання та праці, а знання мови свого етносу дає можливість не втрачати зв’язків зі своєю етнічною спільнотою. Це і є основним принципом інтеграції, а відтак і успішної акультурації. Отримані висновки та узагальнення будуть використані нами в емпіричному дослідженні психології акультурації іноземних студентів до іншомовного середовища.

Об’єктом дослідження є британські соціально-територіальні діалекти та різні види сленгу. Предметомдослідження є особливості відтворення діалектизмів та сленгізмів в українському перекладі. Мета магістерської роботи полягає у виявленні регіональних особливостей при перекладі британських діалектів та сленгу (на матеріалі кінодискурсу). Завдання дослідження наступні: – охарактеризувати два суміжні поняття «діалект» та «сленг» та з’ясувати їх відмінності; – виявити зв’язок між нормативною мовою та діалектами; – класифікувати діалекти англійської мови; – розглянути сленг в системі соціальних діалектів; – деталізувати труднощі перекладу діалектних та сленгових одиниць; – здійснити перекладацький аналіз англомовного серіалу «Покидьки» (2009) на предмет використання сленгізмів та з’ясувати наявні методи передачі британського молодіжного сленгу в українському перекладі; – проаналізувати англомовний фільм«Щоденник Бріджит Джонс» (2001) на наявність фонетичних елементів естуарного англійського діалекту та існуючий переклад в українському дубляжі; – відстежити особливості хуліганських вульгаризмів в діалекті кокні у британському фільмі«Фанати»(2004) в існуючому українському дубляжі; – надати власний варіант перекладу проаналізованих діалектних і сленгових лексичних одиниць у вищезазначеному кінодискурсі.

Солошенко Г. В. Вербалізація соціальних характеристик діалектоносіїв (на матеріалі художніх творів Великобританії ХІХ-ХХ століть) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник О. І. Лужаниця. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 59 с.
UA : Дипломна робота – 59 стор., 64 джерела. Об’єкт дослідження: мовна поведінка носіїв нортумберійського діалекту британського варіанту англійської мови. Мета роботи: виявлення особливостей мовної поведінки діалектоносіїв британського варіанту англійської мови кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя в умовах диглосії, яки знаходять своє відбиття у творах К. Куксон «Кеті Мулхоланд», твору «Безкрилий птах», «Ганчіркова німфа», «Нерозрізняючи кольори». Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії мовної повединки, які розроблени в соціолінгвистиці, діалектології та стилістиці (А. І. Домашнев, В. А. Аврорін, А. Д. Швейцер, JI. Б. Никольський, В. Н. Ярцева, Д. Крістал, Ч. Фергюсон, П. Традгіл, В. А. Кухаренко, И. В. Арнольд та ін.). Отримані результати: мова, як соціальне явище, відображає соціальні умови комунікації, такі як гендрні, вікові, освітні ознаки мовця, його місце проживання, етнічну належність та соціальний статус, а також рольові особливості проходження комунікації як такової. Найбільш репрезентативним у творах К. Куксон є ситуативні фактори, що співвідносяться з формальністю, чи неформальністю процесу спілкування. Все це і створює умови перемикання кодів у мові персонажів. У тексті особливості мовної комунікації актуалізуються таким стилістичним прийомом як графон. Для діалектного мовлення, розповсюдженого у графстві Нортумбрія, релевантні якісні типи графонів, що відображають як особливості вимови, так і граматиці даного діалекту.
EN : The presented paper is dedicated to the analysis of such problem as the behavior of the Northumberland dialect speakers. The object of the research can be defined as code-switching (dialect / Standard English) in the works of Catherine Cookson «The rag Nympth», «Colour Blind», «The Wingless Bird», «Katie Mulholland». Theoretical-methodological principles: key positions in theories of dialectology, sociolinguistics, and stylistics (P. Trudgill, D. Crystal, Ch. Fergyuson, V. Kuharenko). The main aim of the paper is to determine the ways, mechanisms and forms of code-switching in a language-dialect linguistic community. Language as a social phenomenon reflects social aspects of communication, such as gender, age, education, location, ethnical belonging and social status. It also reveals social aspects of process of communication, factors which determine the peculiarities of communication as such. In the text the sociolinguistic aspects of communication are revealed with the help of such stylistic device as graphon, which represents both pronunciation and grammatical features of the dialect.

Статтю присвячено дослідженню українського міського мовлення на матеріалі жаргонної лексики. У праці визначено лінгвокультурні особливості та місце жаргонізмів у загальній системі соціальних діалектів; виявлено основні тематичні групи жаргону сучасного українського міста; диференційовано жаргоні елементи за соціальною та віковою стратами.

Стаття присвячена проблемі словотвірних можливостей жаргонізмів української, російської та англійської мов. У вивченні природи жаргонізмів різних мов основна увага приділяється порівняльному аспекту, що дозволяє визначити загальномовні тенденції, що відбуваються в суспільстві та мові. У роботі з’ясовано, що джерельна база жаргонів є досить розгалуженою й різноманітною, адже вони виникають унаслідок семантичного переосмислення вже існуючих у мові слів, шляхом запозичення з інших мов та соціальних діалектів, а також морфологічним способом. Автор також наголошує на тому, що особливе дериваційне розмаїття притаманне молодіжному сленгу та кримінальному арго.