Academic literature on the topic 'Соціальна відповідальність бізнеса'

У статті досліджено, що в Україні соціальна відповідальність бізнесу перебуває в початковій стадії свого розвитку. Обґрунтовано, що зовнішні та внутрішні фактори змушують бізнес не просто виконувати соціальні функції, але і проявляти підвищену соціальну активність. Визначено вплив суспільства на ефективність діяльності бізнесу якістю робочої сили, рівнем купівельної спроможності. Виділено напрями державного стимулювання соціальної відповідальності бізнесу. Визначено, що в Україні формується власна модель соціальної відповідальності без активного державного втручання, що гальмує її розвиток.

В статті обґрунтовано, що соціальна відповідальність має тісний зв’язок із конкурентоспроможністю підприємства. Питання впровадження соціальної відповідальності бізнесу розглянуто не тільки з точки зору проблем соціальної сфери суспільства та необхідності забезпечення соціальних гарантій працюючого населення, а й з позиції використання соціальної відповідальності бізнесу для створення конкурентних переваг для окремого підприємства, налагодження зв’язків з громадськістю та органами центральної і місцевої влади, підтримання позитивного іміджу компанії. В статті проведений аналіз підходів до визначення поняття «соціальна відповідальність». Підкреслено необхідність збалансування соціальних зобов’язань компанії, оскільки вони можуть бути чинити як позитивний, так і негативний вплив на конкурентоспроможність організації. Встановлено, що поняття «соціальна відповідальність» має різне тлумачення в різних наукових роботах, законодавчих актах і нормативних документах і за своєю суттю охоплює багатогранні аспекти ведення бізнесу. Авторами запропоновано визначення конкурентоспроможності та конкурентним перевагам, деталізовано склад техніко-економічних, комерційних та нормативно-правових факторів, що обумовлюють конкурентоспроможність кожного підприємства. Авторамизапропоновано комплекс мотиваційних факторів впровадження соціальної відповідальності на підприємстві. Дано опис базового інструментарію впровадження концепції соціальної відповідальності бізнесу, використання якого у різних комбінаціях дозволить кожному управлінцю знайти необхідну комбінацію дій та мотивів створення соціально відповідального бізнесу свого підприємства. Обґрунтовано, що зусилля із просування соціально або суспільно відповідальних кроків є рентабельними, вигідними, з одного боку, вони підвищують прибуток, а з іншого – збагачують підприємство новими стратегічними компетенціями.

Статтю присвячено дослідженню соціальної відповідальності як складника правової моделі сталого розвит- ку України. Встановлено, що найбільшою мірою триєдина проблематика сталого розвитку стосується господар- сько-правових засобів. Баланс екологічного, економічного та соціального компонентів є основним принципомЦілей сталого розвитку. Визначено, що реалізація зазначених принципів у господарському законодавстві зде- більшого концентрується на екологічному складнику – використанні природних ресурсів та особливостей еколо- гізації господарської діяльності. Зроблено висновок, що соціальному компонентові сталого розвитку не приділенодостатньої уваги, втім, саме він, на думку автора, є найбільш перспективним напрямом.Встановлено, що єдність економічних, соціальних та екологічних інтересів має реалізовуватись через відпо- відну систему взаємної відповідальності людини, держави, суспільства й бізнесу. Автором зроблено висновок,що для забезпечення сталого розвитку соціальна відповідальність бізнесу має не менше значення, ніж розви- нена економічна інфраструктура. Встановлено, що більшість підприємств орієнтовані на досягнення фінансових результатів, а не на соціальну перспективу, оскільки саме фінансова доцільність діяльності підприємстввизначає можливості їх існування та функціонування. Визначено, що популяризація корпоративно-соціальної відповідальності тісно пов’язана з економічними перевагами, які досягаються завдяки побудові соціальновідповідальної ділової репутації. У роботі проаналізовано природу соціальної відповідальності як добровільної ініціативи робити більше, ніж зобов’язаний за законом. Визначено, що соціальна відповідальність – цеунікальний феномен, який здатен поєднати державу, суспільство та бізнес. Автором зроблено висновок, щосаме інститут соціальної відповідальності найбільшою мірою впливає на суспільні відносини, які належатьдо Цілей сталого розвитку ООН, а тому відіграє ключову роль у процесі формування правової моделі сталогорозвитку України.

Інтеграція України в європейський та світовий правовий простір вимагає актуалізації, осучаснення господарсько-правової доктрини, що, зокрема, передбачає освоєння нових контекстів, у яких повною мірою може виявити себе здатність господарського права до інтегративного, синергетичного застосування різних методів правового впливу. До таких контекстів належить проблематика соціальних наслідків ведення бізнесу, відповідальності підприємств за шкоду, запо діювану суспільству та окремим його членам, і ролі держави в забезпеченні соціальної спрямованості бізнесу. Метою статті є дослідження концепцій “корпоративна соціальна відповідальність” (КСВ) та “бізнес і права людини” (БПЛ), їхніх спільних та відмінних рис, перспективних напрямів зближення та значення для доктрини господарського права в Україні. З’ясовано, що КСВ та БПЛ є тісно пов’язаними течіями юридичної думки, предметом уваги яких є компанії, що провадять відповідальну й суспільно корисну господарську діяльність. Утім, ці концепції мають основні відмінності, що випливають із їхнього різного походження. У межах КСВ наголос стоїть на прийнятті рішень самими компаніями, а не на державному регулюванні їхньої діяльності чи юридичній відповідальності. КСВ розглядається як чинник конкурентоспроможності підприємства. Натомість БПЛ оцінює корпоративну поведінку в світлі загальновизнаних стандартів прав людини, закріплених в основоположних міжнародних договорах, і більшою мірою зосереджується на притягненні компаній до відповідальності за завдану шкоду, ніж на позитивному визнанні ролі, яку може відіграти бізнес у просуванні та захисті прав людини. Нормативну основу БПЛ становлять Керівні принципи Організації Об’єднаних Націй із прав людини в сфері бізнесу 2011 р. Обґрунтовано доцільність інтеграції обох течій, що дасть змогу сформулювати широкоохоплюючу концепцію соціально відповідального бізнесу, яка не обмежуватиметься обов’язком компаній дотримуватися прав людини (як це нині передбачено Керівними принципами), а включатиме й обов’язок вживати проактивні й позитивні кроки в напрямку захисту і реалізації прав людини. З огляду на низький рівень проникнення в українську правову й бізнес-свідомість ідей та практик соціально відповідального бізнесу великою є вага освітніх і просвітницьких зусиль. Важливу роль у вжитті таких зусиль може відіграти наука господарського права, яка характеризується орієнтацією на дотримання публічного інтересу в процесі ведення бізнесу та методологічним плюралізмом.

Наведено результати дослідження та узагальнення теоретичних засад соціальної відповідальності бізнесу. Уточнено поняття “соціальна відповідальність бізнесу”. Розкрито відмінності між термінами “соціальна відповідальність бізнесу” та “корпоративна соціальна відповідальність”. Визначено основні моделі та форми соціальної відповідальності бізнесу та схарактеризовано особливості української моделі. Досліджено та показано рейтинги найкращих програм КСВ, що реалізуються в світі та Україні. Схарактеризовано чинники, що впливають на становлення та розвиток соціальної відповідальності українського бізнесу. Визначено пріоритетні напрями розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні.

В статті проведено дослідження особливостей функціонування бізнесу в сучасних умовах з акцентуванням особливої уваги на його соціальну відповідальність. Для розкриття сформованої теми використано матеріали теоретичних напрацювань щодо соціальної відповідальності, трактуванні її суті і значення у різних сферах суспільних відносин, погляди західних науковців на особливості здійснення бізнесової діяльності з акцентуванням уваги на її розвиток у передових країнах світу тощо. Для більш глибшого проникнення у суть і зміст піднятих проблем використано різноманітні методи і підходи до вивчення розвитку досліджуваних явищ, важливе місце серед яких приділено діалоговому методу дослідження. Його суть полягає в тому, що нами сформовані конкретні питання, а відповіді на них віднайдено у конкретних наукових працях. Такий підхід дозволяє з’ясувати суть піднятої проблеми і напрямів її розв’язання. Одночасно звернуто увагу на порівняння функціонування двох систем: колишньої соціалістичної і сьогоднішньої модернізованої капіталістичної та їх прагнення побудувати соціально справедливе суспільство. Будівники комунізму проявляли велике прагнення досягти цього, проте ці прагнення залишилися добрими намірами, а не практичними результатами, представники сучасного капіталізму починають поступово реалізовувати основи соціальної відповідальності. Яким чином і коли це вдасться їм досягти, то час покаже. Саме із-за цих обставин дослідження за обраною темою слід продовжувати і надалі як науковцям, так і практикам.

Визначено, що соціальна відповідальність суб’єктів бізнесу перед органами місцевого самоврядування та соціумом залежить від соціально-економічних потреб суспільства. Проаналізовано особливості двох основних моделей побудови соціальної відповідальності між відповідними суб’єктами господарювання: американської та європейської. Встановлено, що важливим напрямом оцінки сучасного стану залучення інвестицій в соціально-економічну діяльність в аграрній сфері є оцінка взаємозв’язку між економічним зростанням суб’єктів аграрної сфери та розвитком сільських територій. Визначено вплив показників рівня економічного розвитку на рівень соціально-економічної відповідальності. Встановлено, що найбільш ефективною організаційно-правовою формою в Україні у сільській місцевості є фермерське господарство. Здійснено аналіз основних показників діяльності аграрних підприємств за 2015-2019 рр. Оцінено соціально-економічну діяльність господарюючих суб’єктів аграрної сфери на прикладі Степанівської територіальної громади. Визначено найпоширеніші практики надання інвестицій регіону (громаді) та завдання з реалізації напрямів соціально-економічної переорієнтації діяльності в процесі розвитку аграрної сфери. Визначено, що ключовими бар’єрами для розвитку соціальних ініціатив на селі є, з одного боку, небажання великої частини аграрників свідомо, ініціативно та добровільно надавати посильну допомогу у розвитку сільських громад та територій, а з іншого – несприятливі податкові, інвестиційні та інші економічні та інституційні умови, що створені державою для функціонування цих аграрних підприємств у цілому та реалізації їхніх соціальних функцій зокрема. Доведено, що посилення соціально-економічної відповідальності в аграрній сфері матиме позитивний вплив на розвиток кадрового потенціалу підприємства (зменшується плинність кадрів, підвищується їх мотивація до праці), відносини з партнерами та інвесторами (зростає довіра до компанії та рівень інвестиційної привабливості), клієнтами (зростає імідж, бренд стає більш привабливим та споживаним, репутація компанії покращується). Як наслідок, можна очікувати підвищення ринкової вартості аграрного бізнесу, а відтак і ширшого залучення інвестицій в розвиток вітчизняної аграрної галузі.

У статі проаналізовано підходи до визначення суті корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Зокрема, здійснено порівняння визначень корпоративної соціальної відповідальності світовими класиками-науковцями, що досліджували КСВ та Концепцією реалізації державної політики у сфері розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні. Здійснено дослідження на предмет рівня прозорості та розкриття інформації про корпоративну соціальну відповідальність серед п’яти найбільших вітчизняних платників податків. Базуючись на наукових доробках міжнародних та вітчизняних науковців, результатах аналізу стану розкриття інформації про КСВ вітчизняними платниками податків, окреслено основні переваги від активної імплементації ідей корпоративної відповідальності та можливі труднощі, з якими можуть стикнутися суб’єкти господарювання у даному процесі. З огляду на зазначене, основна мета статті – проаналізувати рівень розвитку корпоративної соціальної відповідальності та особливості розкриття інформації, базуючись на інформації, висвітленої на офіційних сайтах вітчизняних підприємств, з урахуванням загальновизнаних ключових компонентів КСВ. Зазначений аналіз передбачав дослідження особливостей представлення та заповнення інформацією про корпоративну соціальну відповідальність, використовуючи дані з сайтів компаній. На додачу у статті наведено гіпотезу про існування тенденції до зростання рівня відкритості інформації серед вітчизняних підприємств, зокрема тих аспектів, які підприємці найбільш інтенсивно розвивають. Базуючись на отриманих результатах, сформовано перелік рекомендацій щодо ефективної імплементації ідей КСВ із метою отримання додаткових конкурентних переваг. Отримані результати дослідження можуть бути корисними як для науковців у напрямі вдосконалення моделі розвитку корпоративної соціальної відповідальності для вітчизняних потреб, так і для суб’єктів господарювання, що перебувають на шляху започаткування та підтримання КСВ і демонстрування ведення відповідального бізнесу широкому колу стейкхолдерів.

У статті розглянуто економічні та педагогічні аспекти соціальної відповідальності акваріумного бізнесу, запропоновано пріоритетні напрями його розвитку з метою підтримки та оптимізації екологічного виховання учнів й студентської молоді. Обґрунтовано значення соціальної відповідальності акваріумного бізнесу для створення в закладах освіти відповідної навчально-матеріальної бази: куточків живої природи, кабінетів акваріумістики; та проведення тренінгів, майстер-класів, дитячих та юнацьких конкурсів з аквадизайну. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сутності соціальної відповідальності в акваріумному бізнесі, її складових та впливу на учнівську молодь через інтерактивні форми екологічного виховання.

Розкрито проблеми формування соціальної відповідальності малого та середнього бізнесу в Україні. Запропоновано рекомендації щодо взаємодії бізнесу і влади в інтересах активізації соціально відповідальної діяльності підприємців. The problems of formation of social responsibility of small and average business have been bared. Recommendations about the interrelation of the business and the government in the interests of activation of social responsibility of activity of businessmen have been suggested.

У сучасному економічному середовищі відповідальне ставлення підприємців до всіх складових бізнесу сприяє гармонійному розвитку держави. У даній роботі розглянуто тему значущості підприємницької відповідальності на підприємствах України та інших країн.

Лосовська, Н. В. Організаційно-економічний механізм управління соціальною відповідальністю бізнесу : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03 / Н. В. Лосовська. - Чернігів, 2020. - 208 с.
Дисертаційна робота присвячена поглибленню теоретико-методичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму управління соціальною відповідальністю бізнесу для створення необхідних передумов економічного зростання в Україні та досягнення цілей сталого розвитку. В роботі запропоновано теоретико-методичний підхід до рівня досягнення соціальної відповідальності бізнесу. Обґрунтовано концептуальний підхід до процесу формування та реалізації державно-приватного партнерства в забезпеченні соціальної відповідальності бізнесу, який є цілісною системою. Удосконалено підхід до побудови організаційно-економічного механізму соціальної відповідальності бізнесу. Розроблено методичний підхід оцінки соціальної відповідальності бізнесу, який ґрунтується на GAP-моделі, яка передбачає аналіз розривів та яку адаптовано до оцінки соціальної відповідальності бізнесу, що дозволить проаналізувати розриви очікувань та сприйняття результатів стейкхолдерів. Запропоновано модель інституційного забезпечення розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні, в якій систематизовано за рівнями економічних відносин нормативно-правові документи регулювання розвитку соціальної відповідальності, що дозволило обґрунтувати напрями вдосконалення розвитку вітчизняної соціальної відповідальності бізнесу
Диссертация посвящена углублению теоретико-методических положений и разработке практических рекомендаций по формированию организационно-экономического механизма управления социальной ответственностью бизнеса для создания необходимых предпосылок экономического роста в Украине и достижения целей устойчивого развития. В работе предложен теоретико-методический подход к уровню достижения социальной ответственности бизнеса. Обоснован концептуальный подход к процессу формирования и реализации государственно-частного партнерства в процессе реализации социальной ответственности бизнеса. Усовершенствован подход к построению организационно-экономического механизма социальной ответственности бизнеса. Разработан методический подход оценки социальной ответственности бизнеса основывается на GAP-модели, которая предусматривает анализ разрывов и, которую адаптировано к оценке социальной ответственности бизнеса, что позволит проанализировать разрывы ожиданий и восприятия результатов стейкхолдеров. Предложена модель институционального обеспечения развития социальной ответственности бизнеса в Украине, в которой систематизированы по уровням экономических отношений нормативно-правовые документы регулирования развития социальной ответственности, что позволило обосновать направления совершенствования развития отечественной социальной ответственности бизнеса.
The dissertation is devoted to the deepening of theoretical and methodological provisions and the development of practical recommendations on the formation of organizational and economic mechanism for managing corporate social responsibility to create the necessary preconditions for economic growth in Ukraine and achieve the goals of sustainable development. The analysis of existing approaches to the concept of social responsibility of business showed that there is no single point of view regarding the interpretation of this concept. That is why the author's vision of interpretation of the concept of social responsibility of business is proposed, under which it is expedient to understand voluntary activity aimed at sustainable development of economic entities for the charitable implementation of international and state regulatory acts and signed within the framework of social partnership (public-private) agreements, technical, environmental, social, ethical and economic standards, as well as additional commitments to meet economic and social needs ykholderiv executed under the law and international norms of behavior. The analysis of the evolution of views on the manifestation of corporate social responsibility in the United States and in Western Europe identifies five stages in the development of social responsibilityA theoretical and methodological approach to the level of achieving social responsibility of business is proposed. The conceptual approach to the process of formation and implementation of public-private partnership in ensuring social responsibility of business, which is a holistic system, is substantiated. The approach to construction of the organizational and economic mechanism of social responsibility of business is improved. The developed methodological approach to assessing corporate social responsibility is based on the GAP model, which provides for the analysis of gaps and which is adapted to the assessment of corporate social responsibility, which will analyse the gaps in expectations and perceptions of stakeholder results. In the context of the study, the author proposed a model of institutional support for the development of social responsibility of business in Ukraine, in which the normative legal documents regulating the development of social responsibility were systematized by the levels of economic relations, which allowed to substantiate the directions of improving the development of domestic social responsibility of business. This approach will help to develop corporate social responsibility in Ukraine and achieve significant results in the development of economic, environmental, social and legal components, which will increase the country's rating, its competitive position in the world market and allow it to develop in the context of sustainable development.

Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) - добровільна ініціатива власника компанії або засновників організації з розробки і реалізації певних соціально-спрямованих, неприбуткових заходів, що мають на меті якісне покращення зовнішнього для компанії або організації середовища. Корпоративна соціальна відповідальність можлива за умови досягнення стійкого розвитку самостійних і відповідальних компаній та організацій, що відповідає їх довгостроковим інтересам, сприяє досягненню соціального миру, безпеки, благополуччя громадян, збереженню навколишнього середовища, дотриманню прав людини.

Визначено теоретичні засади формування поняття «соціальна відповідальність». Визначено основні віхи в історії розвитку соціальної відповідальності. Узагальнено основні положення щодо формування принципів та функцій соціальної відповідальності в умовах стратегічного управління підприємством Охарактеризовано проєкти такої відповідальності відомих українських компаній на час пандемії. Досліджено корпоративну соціальну відповідальність, спрямовану на турботу про працівників. Визначено наявні проблеми у розвитку соціальної відповідальності українського. Запропоновано основні рекомендації для ефективної реалізації соціальної відповідальності бізнесу у післякризовий період.

У дослідженні розглянуто сутність парадигми сталого розвитку та причини її виникнення і становлення. Висвітлено складники концепції існування та розвитку суспільства в координатах сталого розвитку. Розглянуто сутність поняття «відповідальність бізнесу» та моделі формування відповідального ставлення суб’єктів господарювання до здійснення бізнесової діяльності, доцільність застосування суб’єктами господарювання концепції управління загальною відповідальністю (TRM). Приділено увагу здійсненню переходу від концептуальних засад парадигми економічного розвитку та екстенсивного зростання до сталого розвитку на рівні окремих господарюючих суб’єктів та їхніх об’єднань шляхом проведення певного комплексу заходів, пов’язаних як із погляду організаційного розвитку цього суб’єкта, так і інтеграції усіх процесів управління та приведення їх у відповідність вимогам світових стандартів. Висвітлено заходи щодо оптимізації витрат та екологічної безпеки в діяльності суб’єктів господарювання. Розглянуто поняття соціальної відповідальності бізнесу як із погляду міжнародних нормативних документів, так і як невід’ємного складника діяльності суб’єктів господарювання в координатах сталого розвитку. Проаналізовано формування соціальної політики суб’єктів господарювання як реалізацію соціальних складників відповідальності бізнесу в координатах сталого розвитку.

Дослідження присвячено виявленню проблем та перспектив розвитку ризик-менеджменту як соціально-економічної та управлінської категорії сучасного бізнесу. Стверджується, що актуальним сьогодні є формування нового підходу до аналітичного забезпечення управління ризиками на основі вдосконалення концепції ризик-менеджменту, що враховує динамічність змін чинників зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Процес управління ризиками є багатоаспектним і багатозадачним, до якого належать процеси ідентифікації, аналізу ризиків та прийняття рішень щодо виявлення позитивних та мінімізації негативних наслідків ризикових подій. Головне завдання аналізу та оцінки ризиків в організації полягає у систематизації та розробленні комплексного підходу до визначення ступеня ризику, що впливає на діяльність підприємця. Досліджено праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених розвитку методології системи ризик-менеджменту та проблемам ефективного управління ризиками в організації. Запропоновано методичні підходи до вдосконалення системи ризик-менеджменту в організаціях на основі впровадження послідовного алгоритму дій, починаючи від раннього виявлення ризику аж до реалізації заходів щодо його зниження у тривалій перспективі. Головна роль у процесі організації ризик-менеджменту належить фінансовому менеджеру, саме він несе відповідальність за ведення ризик-менеджменту в організації. Під час вибору оптимального варіанта керування ризиком він повинен спиратися на теоретичні знання та практичний досвід, а також сучасні економічні та виробничо-технологічні концепції, йому необхідно розглядати безліч моделей.