Academic literature on the topic 'Словники скорочень'

У нинішній час сфера інформаційних технологій (IT) позиціонується джерелом активного поповнення лексичного запасу англійської мови новітніми одиницями, що зумовлено віддзеркаленням у термінологічній базі нових дефініцій, процесів та реалій. Дослідження закономірностей формації термінологічної лексики актуалізується у нинішніх умовах суспільного розвитку для лінгвістів в концепті її інтенсивного поступу та активної взаємодії з загальновживаними лексичними категоріями. У статті аналізуються передумови та приклади формування нових й оновлення традиційних термінів англійської мови у ІТ-галузях, зокрема управління інформаційними технологіями, адміністрування, програмування, формації логістичних ланцюгів. Досліджуване явище позиціонується цікавим з науково-лінгвістичної позиції. Мета дослідження полягає у вивченні особливостей впливу сучасних технологій на розвиток лексики англійської мови в аспекті аналітики IT-термінології. Матеріалом для реалізації дослідження слугували сучасні цифрові словники. У статті приведено низку прикладів абсолютно унікальних способів формації новітніх термінів. Встановлено, що стрімкий розвиток процесів роботизації та автоматизації суспільного життя спричиняє перерозподіл продуктивних сил, що зумовлює оновлення традиційної і формування новітньої термінології. Доведено, що англійська мова позиціонується на сьогодні однією з найбільш використовуваних у ІТ-сфері, а її лексичний запас широко застосовується в ході формації новітніх термінів, абревіатур та скорочень у спілкуванні IT фахівців у міжнародному форматі. Визначено, що саме така термінологія інтенсифікує рівні швидкості та якості комунікації у IT-сфері. Аналітика специфіки процесу формування нових та оновлення традиційних термінів у галузі інформаційних технологій, реалізована у даному дослідженні, дозволяє стверджувати, що сучасний інноваційний розвиток сприяє інтенсифікації мовленнєво-комунікаційної компетентності та підвищенню якості діяльності ІТ-фахівців.

У статті розкрито педагогічні аспекти розвитку мовлення слабочуючих учнів старшого шкільного віку в процесі секційних занять фізичними вправами, які ґрунтуються на використанні мовленнєвих конструкцій з обов'язковим використанням української мови, побудованих з урахуванням їх послідовності. Увага акцентується на систематичному повідомленні мовленнєвого матеріалу, що сприяло збагаченню словника учнів лексикою та фразеологією, скороченню термінів засвоєння техніки фізичних вправ, дозволило покращити функціональний стан рухового аналізатора й активізувати пізнавальну діяльність слабочуючих.

У роботі запропоновано узагальнена модель системи класифікації сканованих документів, яка являє організаційно-функціональний, технологічний і програмно-технічний комплекс для класифікації або категоризації документу за ключовими словами, які визначаються частотним словником. Актуальність теми дослідження полягає у скороченні часу впорядкування нових інформаційних ресурсів, що надходять до сховища, завдяки збільшенню швидкості роботи методів покращення якості вихідного зображення безпосередньо перед обробкою та аналізом тексту. Аналіз результатів довів ефективність та доцільність використання обчислювачів із масовим паралелізмом для виконання таких задач, як шумопригнічення та зміна значення колірних каналів вихідного повнокольорового зображення, досягаючи прискорення до 53,51% у порівнянні із використанням обчислювального ресурсу центрального процесору.

Кожен етап наукового дослідження, написання науково-методичного видання передбачає використання спеціалізованих термінів, які не лише конкретизують поняття, але й формулюють основні закони та принципи. Термінологія інфектології постійно змінюється, її обсяг і семантика можуть еволюціонувати попри те, що спостерігаються сталі тенденції утворення нових термінів для різних терміносистем. Мета статті – провести аналіз структурних особливостей англомовних термінів у галузі інфектології та їх відображення в перекладі. Для дослідження поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: 1) з’ясувати структурні особливості терміноодиниць інфектології; 2) встановити словотвірні шляхи номінації англійських термінів галузі інфектології. Наукова новизна полягає у спробі власного дослідження структурно-семантичних особливостей сучасних термінів інфектології. Методи дослідження. Дослідження здійснювали на основі використання таких методів: лінгвістичного спостереження та аналізу, описового і компонентного методів, методу аналізу словникових дефініцій та статистичних методів обчислення кількісних результатів, метод суцільного добору термінів з фахового тексту інфектології для укладення словників. Висновки. Добір термінів галузі інфектології (604 терміни) мав субстантивний характер (98 % добору складали іменники, 2 % – прикметники). На основі структурного аналізу доборів було виділено шість структурних груп термінів галузі інфектології: кореневі, похідні, складні терміни, терміни-словосполучення, номенклатури та терміни-абревіатури. Останні є активним способом утворення нових термінів інфектології, особливо за останні 3–5 років, що підтверджує загальну тенденцію щодо компресії інформації в фахових текстах. До найпродуктивніших груп скорочень відносяться: алфавітні абревіатури, акроніми та змішані абревіатури, які орієнтовані на швидку передачу інформації в максимально стислій формі.

У статті проаналізовано типологію вживання абревіатур на позначення медич- них і фармацевтичних понять у професійних терміносистемах. Метою нау- кової розвідки є визначення найуживаніших моделей таких термінологічних одиниць у відповідних галузях й опис специфіки їх можливих класифікацій на базі комплексного аналізу. З огляду на необхідність прицільного вивчення цієї частини професійного словника англійської мови для адекватного розшифро- вування змісту й функціонального потенціалу скорочень, у роботі запропоно- вано їх класифікацію за тематичним критерієм, за формальним вираженням і за значенням. Увагу акцентовано на дослідженні лексичних абревіативних одиниць, оскільки за результатами аналізу дібраного мовного матеріалу визна- чено, що вони є найбільш уживаними (порівняно з графічними). З’ясовано, що в медичній і фармацевтичній галузях (як у практичному засто- суванні в історіях хвороб, так і в теоретичній базі, відображеній у наукових розвідках і довідковій літературі) абревіації підлягають поняття на позначення таких категорій, як назви й опис хвороб, номінація анатомічних структур і фізіологічних показників, лікувальні й діагностичні процедури, мовні одиниці на позначення лікувальних установ, медичного обладнання, статусу медич- ного працівника і хворого, абревіація в професійних програмах і стандартах. Доведено, що серед дібраних методом суцільної вибірки абревіатур кількісно переважають ініціальні, що стисло передають значення багатокомпонентних лексичних одиниць, виходячи з їх функціонального призначення раціоналізу- вати й оптимізувати фахову мовленнєву діяльність. Вони представлені алфа- вітизмами, акронімами й змішаними скороченнями, причому виявлено, що останні є досить незначною кількісною групою. Визначено, що в синонімічному шарі цих професійних контекстів вживаними є як повні синоніми, так і неповні, з кількісною перевагою останніх. Наявним є явище антонімії, особливо на позначення фізіологічних показників тіла й клі- нічних виявів хвороб. З’ясовано, що надзвичайно поширеними є полісемія, а також омонімія англійських абревіатур, що в разі перекладу рідною мовою реципієнта є проблемою для адекватного тлумачення змісту цільових одиниць.

У статті розглянуто питання тенденцій перекладу нової термінології цифрової освіти з англійської українською. Актуальність дослідження зумовлена активним використанням цієї термінології під час пандемії COVID-19, а отже, постає нагальне питання стандартизовації й уніфікованої термінології цифрової освіти. Мета дослідження – аналіз особливостей перекладу англійських термінів-неологізмів, об’єднаних семою «цифрова освіта» українською мовою. Джерелами фактичного матеріалу для цього дослідження слугували освітні веб-сайти, документи Європейської комісії з цифрової освіти, наукові та методичні статті, а також «Інновації в словниковому запасі англійської мови на початку XXI століття: Англо-український словник», укладений Ю. Зацним та А. Янковим. Результати цього дослідження грунтуються на аналізі способів перекладу 80 лексем. Перекладознавчий аналіз термінології цифрової освіти вказує на тенденцію до перекладу такої лексики з англійської українською за допомогою використання транскодування й калькування. Близько 49 % аналізованих термінів перекладено за допомогою транскодування, калькування використовується для утворення 39 % українських еквівалентів, описовий переклад застосовується для відтворення 10 % термінів, застосування аналогів становить близько 2 % українських еквівалентів. Ще одна тенденція, виявлена в результаті дослідження, полягає у перенесенні скорочених форм англійських термінів цифрової освіти в українські тексти без жодних графічних змін. Окрім того, у результаті перекладознавчого аналізу виявлено проблему уніфікації та стандартизації перекладних еквівалентів, оскільки не всі англійські термін цифрової освіти мають уніфіковані українські відповідники. Спостерігаємо тенденцію до використання кількох українських відповідників одному англійському терміну. Це дослідження може бути використане для опису теоретичних засад сучасних тенденцій перекладу нової термінології цифрової освіти з англійської мови українською. На нашу думку, розв’язання проблеми характеру адекватності українських перекладних відповідників англійської термінології цифрової освіти може сприяти розвиткові перекладної лексикографії.

У статті досліджено питання, пов’язані із сучасними тен- денціями англійського словотвору. На нинішньому етапі розвитку мови кон- тамінація є одним із популярних засобів утворення нових лексичних одиниць, що передусім пояснюється екстралінгвістичними чинниками: необхідністю створення спеціальних механізмів переробки й ущільнення інформації. Акту- альність дослідження зумовлена тим фактом, що сьогодні контамінанти репрезентують особливий шар лексики, який динамічно розвивається, що й засвідчує активне використання цієї словотвірної моделі у мові реклами, медіадискурсі, сучасній англомовній літературі. Окрім того, вивчення особли- востей функціонування і розвитку новоутворення Brexit у сучасній англійській мові є своєчасним, суголосним із наявними лінгвокультурологічними і пере- кладознавчими розвідками. Мета статті – здійснити теоретично обґрун- тований синхронно-системний аналіз контамінованого словотвору в сучас- ній англійській мові на матеріалі лексеми Brexit та її похідних. Досягнення зазначеної мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) продемонстру- вати автономність контамінації як словотвірної моделі; 2) виявити основні причини появи контамінанту Brexit; 3) продемонструвати, що контамінація як словотвірна стратегія є найефективнішим способом компресії інформації в межах однієї лексеми. Зростання кількості контамінантів у лексиконі пояснюється тим фак- том, що контамінація (блендінг, телескопія), поєднуючи найкращі риси двох продуктивних способів англійського словотвору, скорочення і словоскладання, дає змогу передати максимум смислового змісту за рахунок мінімальних фор- мальних (звукових, графічних) витрат. Високий ступінь компресії інформації, що спостерігається за контамінації, сприяє продуктивності цього способу словотворення. Лексема Brexit аналізується за критеріями, яким має відпові- дати нове слово, щоб увійти у літературну мову і бути кодифікованим. Аналіз електронних словників та Інтернет-видань засвідчив факт інституалізації бленду Brexit в англійському лексиконі. Окреслено перспективи подальших нау- кових розвідок.

Мета статті – представити результати досліджень з питань сучасного стану зрошуваних сільськогосподарських земель та на основі їх аналізу сформовану базу даних. Методи. Застосовано сукупність загальнонаукових методів і підходів емпіричного та теоретичного пізнання: абстрактно-логічний, системного підходу, статистичний, монографічний, комплексного аналізу, узагальнення. Результати. Постійного зрошення потребують майже 19 млн га орних земель, а водорегулювання – 4,8 млн га. У 2020-2021 рр. полив здійснювався лише на площі близько 550 тис. га. За 2014–2017 рр., спостерігається скорочення земель які було фактично политі, з 0,51 млн га, до 0,46 млн га, або на 9,8%. Але з 2018 р. (0,46 млн га) кількість зрошувальних земель почала зростати й у 2020 р. було полито найбільшу площу – 0,55 млн га. Площа, з якої зібрано врожай на политих землях, з кожним роком зростає. З 2014 р. до 2020 р. найбільше зросли площі під зерновими та зернобобовими культурами, на 84% до 188,5 тис. га. База даних сучасного стану зрошуваних земель містить 25 довідників та термінологічний словник, доступ до яких організовано через гіперпосилання головного меню бази. Висновки. Одним із пріоритетних напрямів є своєчасне обстеження та розвідування стану земель, їх моніторинг, використання даних земельного кадастру, проведення інвентаризації земель, розробка проєктів організації території, залучення до господарського обороту не наданих у власність та користування земель та тих, які знаходяться у найбільш депресивних територіях, проєктів зрошення в посушливих регіонах та проєктів осушення найбільш часто затоплюваних і підтоплених територій. Глобальні зміни клімату, що відбулися впливають на зміни способів та режимів зрошення сільськогосподарських культур, що своєю чергою спричиняє збільшення антропогенного навантаження на ґрунти. Крім кліматичних змін та наслідків антропогенного втручання катастрофічної шкоди для всього агромеліоративного комплексу Півдня України завдають воєнні дії країни-агресора. Дослідити наслідки і оцінити масштаби нанесеної шкоди буде можливо лише після деокупації території.

Однією з головних проблем, що виникають при підготовці спеціалістів в сфері інформаційних технологій, є швидке застаріння навчальної літератури (інколи навіть на момент видання), що, поряд з її високою вартістю, унеможливлює забезпечення студентів необхідною літературою традиційними способами (бібліотека).Для розв’язання цієї проблеми останні роки застосовується декілька способів. Перш за все, це постійне перевидання щорічно (щосеместрово) оновлюваних методичних вказівок з метою забезпечення бібліотеки та бажаючих студентів. На жаль, малий наклад зумовлює високу собівартість таких видань, і робить нерентабельних друк довідникової літератури великого обсягу.Доступність літератури в електронному варіанті в інтранет-мережі навчального закладу (через програмне забезпечення електронних бібліотек або в якості частини системи дистанційного навчання) дозволяє забезпечити студентів літературою на заняттях в комп’ютерному класі та під час самостійної роботи. На жаль, за межами комп’ютерного класу ця література є недоступною.Незважаючи на те, що в підготовці ІТ-фахівців лабораторні заняття в комп’ютерному класі займають значний навчальний час, залишається чимала частина лекційних та практичних заняттях, не забезпечених літературою – в друкованому варіанті внаслідок її високої вартості, в електронному – через недоступність на таких заняттях комп’ютерів.Для розв’язання проблеми забезпечення літературою ми пропонуємо застосувати новий клас пристроїв, що з’явилися в останні роки – пристроїв для читання електронних книжок. Термін «електронна книга» походить від англійського словосполучення “Electronic Book” та скорочено позначається як eBook чи e-Book. Електронна книга є лише носієм інформації, тому традиційно складається з двох понять – носій та вміст. Носієм є електронний пристрій, який може бути пристосованим (наприклад, телефон, чиєю основною функцією є дзвонити) чи спеціалізованим. Вміст іноді називають «контентом» – це будь-яка форма зберігання інформації, наприклад текст, відео, аудіо та інші електронні форми. Найчастіше в якості вмісту електронної книги застосовується текст з ілюстраціями, як і в традиційній книзі. Перші такі пристрої – Rocket Ebook та Softbook – були випущені наприкінці 1998 року. На жаль, через кілька років їх фірма-виробник Gemstar зосередилися на інших класах пристроїв, тому к 2004–2005 рр. у створенні та виробництві пристроїв для читання утворився вакуум – великі компанії-виробники переорієнтували сферу своїх інтересів на КПК та смартфони. Сьогодні ринок знову переживає зліт – з’явилися екрани за технологією «рідких чорнил», e-Ink, і одразу 3 пристрої на цій технології виходять у продаж (табл. 1). Перспектив розвитку у електронних книг чимало. При виборі пристрою для освітніх задач необхідно враховувати наступні параметри: 1. Розміри та тип екрану – роздільна здатність повинна бути достатньо великою, щоб відображати дрібні деталі та не спотворювати шрифт при масштабуванні. 2. Наявність антиблікового покриття, великий кут зору, можливість регулювання контрастності та яскравості, колір фону.3. Тачскрин – сенсорний екран, що дозволяє мінімізувати кількість кнопок на пристрої, підвищуючи ергономічність. Сенсорний екран дозволяє використовувати словник для читання книжок нерідною мовою чи виділяти частини текста для конспектування. 4. Вага та габарити. 5. Локалізація (наявність кириличних шрифтів), формати (txt, html, pdf, djvu) та конвертація (з найпоширених програмних середовищ).Починаючи з 2006/2007 н.р., на технологічного факультеті Криворізького інституту КУЕІТУ проходить апробацію вітчизняна розробка – Lbook, рекомендована АПН України до використання у середній та вищій освіті. Табл. 1. Пристрої за екраном за технологією e-Ink Пристрій Sony Librie Lbook (Jinke) V8 iRex eBook Reader ВиробникSonyMUK LtdIrex Technologies Розміри екрану92х123 мм92х123 мм150х182 мм Тачскринвідсутній додатковий LCD 254*96 основний екранКарта пам’ятіMS (до 1 Гб)SD (до 1 Гб)SD (до 1 Гб)Закладки5 на книгу3 на одну книгу ФорматиBBeB, djvutxt, html, wolftxt, html, pdfГабарити134х194х14 мм134х194х14 мм200х230х17 ммВага240 г.317 г.450 г.Локалізаціянітакні Тип живлення2 батар. AAALi-Ion 680 mAh (Nokia BL-4C)Li-Ion 680 mAh Завантаж. книгчерез USBчерез SDчерез Wi-FiІнтернетвідсутнійвідсутнійчерез Wi-FiАудіоmp3mp3mp3

Науковою проблемою роботи є пошук оптимальних шляхів для ефективного вивчення особливостей скорочених лексичних одиниць. За допомогою таких методів як спостереження, порівняння, зіставлення, індукції та дедукції, аналізу контексту, роботи зі словниками, аналізу структури скорочень, використання аналогій досягнуто мету дослідження, надано рекомендації та запропоновано вправи на розшифрування і переклад скорочених одиниць, за допомогою яких викладач може якісно організувати заняття зі студентами. Основними результатами дослідження є: 1) виявлення того, що без правильного розшифрування немає гарного перекладу, який здійснюється за допомогою таких способів як переклад відповідною абревіатурою, переклад відповідною повною формою, описовий переклад (експлікація), транскодування, калькування. 2) осмислення того, що труднощі при перекладі абревіатур виникають через омоніми, антоніми, синоніми, жаргонізми та евфемізми, але особливо важкими є перші, другі і треті, а зумовлено це тим, що їхні тлумачення схильні до близькості та протилежності, а також є багатозначними. 3) встановлення того, що під час пошуку розшифрування певної абревіатури у словнику, слід звертати увагу на те, що одна абревіатура може бути полісемічною і серед багатьох варіантів необхідно обирати ту, яка підходить за контекстом. Висновки: 1) за допомогою методу порівняння виявлено, що мета скорочення полягає у вилученні однієї з частин основи слова, а мета абревіатури — у формуванні поняття за допомогою поєднання початкових літер з різних слів. 2) використовуючи метод спостереження ми дізналися, що контекст – надійний засіб встановити, до якої галузі належить скорочення. 3) відповідно до методу дедукції нами усвідомлено, що спочатку потрібно ознайомитися з абревіатурою, зрозуміти, яким чином її розшифрувати і тільки після цього здійснювати переклад, використовуючи зазначені способи.
Научной проблемой работы является поиск оптимальных путей для эффективного изучения особенностей сокращенных лексических единиц. С помощью таких методов как наблюдение, сравнение, сопоставление, индукции и дедукции, анализа контекста, работы со словарями, анализа структуры сокращений, использования аналогий достигнута цель исследования, предоставлены рекомендации и предложены упражнения на расшифровку и перевод сокращенных единиц, с помощью которых преподаватель может качественно организовать занятия со студентами. Основными результатами исследования являются: 1) выявление того, что без правильной расшифровки нет хорошего перевода, осуществляемого с помощью таких способов как перевод соответствующей аббревиатурой, перевод соответствующей полной формой, описательный перевод (экспликация), транскодирование, калькирование. 2) осмысление того, что трудности при переводе аббревиатур возникают из-за омонимов, антонимов, синонимов, жаргонизмов и эвфемизмов, но особенно трудны первые, вторые и третьи, а обусловлено это тем, что их толкования склонны к близости и противоположности, а также многозначны. 3) установление того, что при поиске расшифровки определенной аббревиатуры в словаре следует обращать внимание на то, что одна аббревиатура может быть полисемической и среди многих вариантов необходимо выбирать ту, которая подходит по контексту. Выводы: 1) с помощью метода сравнения обнаружено, что цель сокращения состоит в извлечении одной из частей основы слова, а цель аббревиатуры – в формировании понятия посредством сочетания начальных букв из разных слов. 2) используя метод наблюдения мы узнали, что контекст – надежное средство установить, к какой отрасли относится сокращение. 3) в соответствии с методом дедукции мы осознали, что сначала нужно ознакомиться с аббревиатурой, понять, каким образом ее расшифровать и только после этого осуществлять перевод, используя указанные способы.
The scientific problem of the work is the search for optimal ways to effectively study the features of abbreviated lexical units. With the help of such methods as observation, comparison, matching, induction and deduction, context analysis, work with dictionaries, analysis of the structure of abbreviations, use of analogies the research goal is achieved, recommendations are given and exercises for decoding and translating abbreviated units are offered to effectively organize classes with students. The main results of the study are: 1) detection that without proper decoding there is no good translation, which is carried out using such methods as translation with the appropriate abbreviation, translation with the appropriate full form, descriptive translation (explication), transcoding, loan translation. 2) understanding that difficulties in translating abbreviations arise due to homonyms, antonyms, synonyms, jargons and euphemisms, but especially difficult are the first, second and third, and this is due to the fact that their interpretations are prone to closeness and contrast, and are ambiguous . 3) establishing that when searching for a decoding of a certain abbreviation in the dictionary, you should pay attention to the fact that one abbreviation can be polysemous and among the many options you need to choose the one that suits the context. Conclusions: 1) using the method of comparison found that the purpose of shortening is to remove one of the parts of the word base, and the purpose of the abbreviation - to form a concept by combining the initial letters of different words. 2) using the method of observation, we learned that context is a reliable way to determine to which area the shortening belongs. 3) according to the method of deduction, we understand that you first need to get acquainted with the abbreviation, understand how to decode it, and only then translate using these methods.