Journal articles on the topic 'Складова комплексу маркетингу'

Статтю присвячено обґрунтуванню теоретичних положень та поданню практичних рекоменда-цій щодо визначення впливу комплексу маркетингу та окремих його елементів на вдосконалення діяльності під-приємства в умовах посилення конкуренції для отримання ним конкурентних переваг на ринку. Актуальність дос-ліджуваної теми пов’язана з тим, що в умовах сьогодення можливості маркетингової діяльності суб’єктів еко-номіки суттєво залежать від їхнього вміння якісно формувати маркетинг-мікс і підбирати окремі його складові для забезпечення швидкого реагування на конкурентне середовище. На основі узагальнення наукових публікацій і з врахуванням прикладних умов реалізації стратегічних підходів підприємств на засадах конкуренції виявлено, що вона є потужним інструментом формування цивілізованих ринків і змушує підприємців розширювати власне ви-робництво, покращувати якість продукції, знижувати собівартість товарів, орієнтуватися на соціально-економічні запити сучасного споживача. Зазначено, що саме комплекс маркетингу розглядають як основу органі-зації управління підприємством і прийняття зважених рішень з орієнтиром на врахування ринкового попиту і стану конкурентної боротьби. Доведено, що для забезпечення цілісного характеру маркетингового впливу на ринкове становище фірми потрібно розглядати предмет конкуренції з позицій товару (послуги) і з погляду спо-живача, чим обумовлений вибір різних методів конкурентної боротьби для привернення потенційної клієнтури. Обґрунтовано, що зважені рішення про структуру та наповнення маркетингового комплексу базуються на кра-щому розумінні потреб цільового споживача і тих критеріїв, якими він керується, приймаючи рішення про вибір однієї з конкуруючих пропозицій. Серед критеріїв вибору товару клієнти аналізують економічні та психологічні параметри, які напряму пов’язані з формуванням конкурентного маркетинг-міксу. Вказано на необхідність роз-робки товарної політики фірми з орієнтацією на набір товарів і послуг, які пропонуються цільовому ринку; їхню якість, кількість і відповідність потребам споживачів; додаткову користь, яку вони пропонують клієнту на противагу товарам-конкурентам; частоту оновлення номенклатури, упаковку і бренд продукції загалом. Запро-поновано враховувати рівні “товарної цибулини” при виборі маркетингової стратегії продукту для узгодження стратегічних рішень і тактичних дій щодо визнання товару цільовим ринком і забезпеченні його конкуренто-спроможності. Процес визначення ціни на товар як елементу маркетингу необхідно узгоджувати зі стратегіч-ними цілями діяльності підприємства, попитом на його продукцію, ціновою політикою основних конкурентів, рівнем доходів населення й іншими важливими чинниками оточуючого середовища. Особлива увага приділяється типу конкурентного ринку, що визначає специфіку цінової поведінки на ньому і стає основою розробки комплексу маркетингу. На цій основі рекомендовано формувати маркетингову політику ціноутворення та використовува-ти ціновий фактор як ефективний засіб конкурентної боротьби. Показано вагомість місця як складової комплек-су маркетингу, що забезпечує систему збуту товарів і гарантує доступність продукції для потенційних спожи-вачів. Запропоновано створення такого виду корисності для цільової клієнтури, як зручність місця купівлі това-ру, що забезпечить реалізація маркетингової стратегії розподілу та збуту на більш високому рівні в порівнянні з фірмами конкурентів. Доведено доцільність проштовхування продукції підприємства на основі інформування, переконання і впливу на рішення про купівлю, з фокусуванням на її перевагах над конкуруючими товарами. В скла-ді маркетингової стратегії просування потрібно враховувати співвідношення її важливих елементів, а саме: реклами, заходів із стимулювання збуту, персонального продажу і пропаганди. Окремо розглянуто вплив на кон-курентні позиції підприємства рекламування товарів як важливого засобу комунікації з цільовою аудиторією. Визначено специфіку застосування різних засобів стимулювання збуту, особистого продажу і PR-заходів із вра-хуванням потреб споживачів і рівня їхньої прихильності. Вказано на важливість забезпечення балансу всіх скла-дових комплексу маркетингу в діяльності підприємства, що є підґрунтям для сильних позицій підприємства і формування конкурентних переваг, що має практичну цінність. Запропоновано поєднувати методи цінової і неці-нової конкуренції в маркетинговій діяльності.

Статтю присвячено дослідженню сутності ambient-маркетингу та можливостей його ефективного впровадження в комплекс маркетингових комунікацій підприємства. Зазначено, що ambient-маркетинг доцільно розглядати як нетипову рекламу з основними акцентами на нестандартних носіях та їх розміщення в довколишньому середовищі. З’ясовано головний принцип ambient-маркетингу, який полягає у тому, що рекламна інформація інтегрується у навколишнє середовище споживача, тобто розташовується у несподіваних місцях, викликає здивування, стимулює сильний емоційний відгук у потенційного споживача, породжує бажання спробувати товар/послугу. Показано, що технології ambient-маркетингу ефективні там, де підприємство може “спіймати і здивувати”. Досліджено, завдяки чому реклама в навколишньому середовищі викликає повагу та зацікавленість споживачів, хоча і не орієнтована на масову аудиторію. Встановлено відмітні особливості ambient-реклами. Визначено сильні та слабкі сторони ambient-маркетингу з погляду ефективного його впровадження в маркетингові комунікації для посилення конкурентних переваг підприємства. Підкреслено, що технології ambient-маркетингу дозволяють кожен довколишній простір використовувати як потенційний носій для презентації товарів/послуг, думок, ідей і спілкування підприємства з потенційними клієнтами. Наведено перелік носіїв ambient-реклами та приклади її оригінального розміщення у нетрадиційних місцях. Наголошено, що ambient-маркетинг у сучасних умовах є одним із кращих засобів прориву на ринки товарів і послуг через особливості маркетингової комунікації з потенційними споживачами, посилення іміджу підприємства та лояльності покупців.

У статті запропоновано власне тлумачення поняття «екологічний маркетинг», розглянута роль екологічного маркетингу, а також фактори, що впливають на його формування та розвиток в загальній управлінській структурі підприємства. Розкрито засади становлення та розвитку концепції екологічного маркетингу, розглянуті вигоди зеленого маркетингу для підприємства, а також рівень екологічної безпеки на рівні підприємства. Розробка та впровадження безвідходних та маловідходних процесів, удосконалення існуючих і створення нових очисних споруд, перепрофілювання та суттєва зміна інфраструктури та частини сформованих господарських зв'язків підприємств — все це кардинально вплине на такий показник, як собівартість. Він, в свою чергу, впливає на весь комплекс господарських об'єктів, а також на економічну і соціальну обстановку в цілому. На підставі вивченого матеріалу, автором пропонується власна розробка зовнішнього і внутрішнього зв’язку екологічного маркетингу на підприємстві. Доведено, що одним з сучасних методів, що сприятиме формуванню комплексної програми розвитку з урахуванням екологічних ризиків є впровадження системи екологічного маркетингу. Екологічний маркетинг виступає в якості заключного етапу менеджменту навколишнього середовища, своєрідною сполучною ланкою між економікою підприємства та екологією, значення якого посилюється при інтегруванні принципів сталого розвитку в загальну стратегію розвитку. З огляду на вимоги щодо підвищення відповідальності виробників перед споживачами і суспільством в цілому, за рахунок дослідження впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на діяльність підприємства, отримали подальший розвиток складові екологічного маркетингу. Також автором розширено комплекс маркетингу до «8 Р». Така концепція екологічного маркетингу дозволяє підвищити конкурентоспроможність та сприятиме збалансованому поєднанню інтересів держави і бізнесу в області національного природокористування. Ефективність впровадження в компанії екологічних заходів і систем екологічного управління виражається в прямих вигодах, які пов'язані з можливістю розширити ринок збуту продукції, уникнути непотрібних витрат, знизити витрати, зберегти основні фонди, отримати потрібні інвестиції, і в непрямих, що включають поліпшення мотивації співробітників компанії, відносин з місцевим населенням, репутації компанії.

У статі розглянуто регіональні особливості формування комплексу маркетингу сільського зеленого туризму в умовах економічної нестабільності. Метою дослідження є розвиток теоретичних і методичних підходів до формування комплексу маркетингу туристичних підприємств сільського зеленого туризму у Вінницькому регіоні. Обґрунтовані теоретико – методологічні положення, науково-практичні рекомендації щодо просування послуг сільського зеленого туризму. Проаналізовано стан розвитку маркетингу сільського зеленого туризму в умовах розвитку ринкової економіки. Вказано на те, що сільський зелений туризм слід розглядати як невід’ємну складову програми комплексного соціально-економічного розвитку села та його відродження, а також, що за рахунок розвитку сільського зеленого туризму можна забезпечити сталий економічний, демографічний розвиток на селі. Показано просування туристичного продукту з використанням маркетингових заходів, які отримали назву «Сім Р». Вказані основні перешкоди власників агрооселі самотужки здійснювати маркетингові заходи із просування свого продукту на ринок. Показано, що маркетингова цінова політика продукту агрооселі на ринку ґрунтуються на основі трьох факторів: витрати, попит, конкуренція. В сучасних ринкових умовах лідером є цінова стратегія, яка базується на попиті: близько 54,2% менеджерів з маркетингу вважають її пріоритетною. Лише близько 15% туристичних підприємств області основним критерієм маркетингової цінової стратегії визначають конкуренцію. Ціни надавачі послуг сільського зеленого туризму публічно не розголошують, а посилаються на договірну ціну. Для подальшого розвитку сільського зеленого туризму в області розглянуто стратегією збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2020 року. З’ясовано перелік проблемних питань, які перешкоджають розвитку сільського туризму, розв’язання яких вимагає спеціального нормативно-правового регулювання. Запропоновано сформулювати чітку маркетингову Стратегію управління розвитком туристичної галузі України на національному рівні, яка має узгоджуватися зі стратегіями та програмами розвитку туризму на регіональному рівні, що дасть можливість створити нові робочі місця, довести якість надання послуг і поступово поліпшити якість інфраструктурних складових (автомобільні дороги, агрооселі, музеї тощо), що забезпечуть комфортність споживання туристичних послуг іноземними та внутрішніми туристами.

У статті розглянуто маркетинг як систему концепцій і підходів, здатних виявляти загрози, викликані як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками, та забезпечити економічну безпеку держави шляхом реалізації високотехнологічної промислової продукції, що гарантує можливість прогресивного розвитку національної економіки. Запропоновано використання маркетингового комплексу як інструменту державного регулювання в промисловості для підвищення конкурентоспроможності економіки країни. Виявлено маркетингову складову частину в системі індикаторів економічної безпеки. Запропоновано угрупування маркетингових індикаторів промислово-технологічного розвитку країни щодо забезпечення економічної безпеки.

В статті розглянуто питання реалізації концепції соціально-відповідального маркетингу в умовах сучасного бізнес-середовища. Систематизація літературних джерел засвідчила недостатню інтеграцію соціально-відповідального маркетингу в діяльність вітчизняних підприємств. Доведено, що розвиток підприємництва нерозривно пов’язаний із формуванням соціально-орієнтованого бізнес-середовища. Цьому в значній мірі сприятиме впровадження концепції соціально-відповідального маркетингу в діяльність суб’єктів господарювання. Аргументовано, що основні елементи соціально-відповідального маркетингу повинні розглядатися у взаємозв’язку із концепцією корпоративної соціальної відповідальності і передбачати взаємоузгодження таких чинників: досягнення економічних цілей підприємства, задоволення потреб споживачів, забезпечення довгострокових інтересів суспільства. Визначено і розкрито економічну і соціальну роль соціально-відповідального маркетингу у розвитку суб’єктів господарювання. Узагальнено дослідження проблем інтегрування соціальної відповідальності бізнесу у стратегічне управління діяльністю підприємств. Наявність соціальної складової у бізнес-стратегії є необхідною умовою її успішної реалізації і тривалої соціально-відповідальної взаємодії із зовнішнім середовищем. Наголошено на необхідності адаптації традиційного комплексу маркетингу до принципів соціальної відповідальності, що дасть змогу сформувати цільову комплексну програму узгодження інтересів підприємства, споживачів і суспільства. Обґрунтовано доцільність проведення подальших поглиблених досліджень соціальної складової маркетингу та її ролі у формуванні соціальних орієнтирів діяльності вітчизняних підприємств. Втілення в життя соціально-орієнтованих програм сприятиме сталому розвитку бізнесу компанії з урахуванням інтересів усіх суб’єктів ринку.

Якість продукції для ветмедицини, яку виробляють вітчизняні підприємства, її конкурентоспроможність, сьогодні на жаль, ще не є сильним і безапеляційним показником окремих підприємств. В той же час, необхідно визнати, що реформи, які проводяться у державі орієнтують виробників продукції, в т. ч. і для ветеринарної медицини до переоцінки своїх застарілих тенденцій в сторону удосконалення виробництв, що забезпечувало б виробництво якісної і безпечної продукції для ветмедицини, йдеться в першу чергу про ветеринарні препарати, застосування яких ефективно забезпечувало б благополуччя тваринництва, птахівництва і інших галузей, сприяло збереженню здоров'я людей і екологічної рівноваги природнього середовища. Та й на самих підприємствах ветмедицини прийшло розуміння того, що саме впровадження ефективних систем управління якістю продукції спроможне забезпечити стійке становище підприємств як у сфері виробництва так і на ринку продукції для ветмедицини. Звичайно, впровадження ефективної системи управління якістю вимагає високого професіоналізму, освоєння сучасних методів і технологій, а головне відповідного рівня кваліфікації персоналу. Це сприятиме тому, що вже сам процес розробки нових ветеринарних препаратів, відповідно і їх апробації та виробництво буде базуватися на основних принципах системи якості, яка гарантуватиме, що вироблена продукція виробляється і контролюється відповідно до чіткого дотримання вимог нормативно-технічної документації і стандартів. Ринок продукції для ветмедицини уже орієнтує виробників на виробництво якісної, ефективної і конкурентоспроможної продукції, по-новому, з врахуванням зарубіжного досвіду розглядати контакти з усіма суб'єктами, які причетні до виробництва і поставок в обіг ветеринарних препаратів. В цьому важлива роль відводиться маркетингу, який супроводить виробництво, допомагає його організувати і управляти не тільки виробництвом, а й збутом виробленої продукції. Саме маркетинг може давати відповідні на ситуацію на ринку, планування асортименту продукції, її характеристики, оцінки конкурентів, формує пропозиції і аналізує споживацький попит. Зрозуміло, що якість ветеринарних препаратів забезпечується комплексом заходів, в т. ч. і принципами ринку. Основні із них, зокрема і механізми контролю якості ветпрепаратів регламентовані в Законах України «Про ветеринарну медицину», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про захист прав споживачів», «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної і небезпечної продукції», ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів, «Положення про реєстрацію (перереєстрацію) ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок в Україні». Основні параметри цих документів уже враховуються при гармонізації законодавчих і нормативно-регламентуючих документів України.

У статті досліджуються актуальні проблеми впровадження екологічних інновацій і можли-вості сприяння цьому процесові засобами маркетингу і реклами. Метою статті є систематизація особливос-тей екологічних інновацій, а також маркетингових і рекламних підходів, що допомагають у процесі їх впрова-дження на ринок. Підтверджено актуальність зростання ролі екологічного маркетингу у зв’язку з тим, що він є невід’ємною складовою сучасних маркетингових концепцій, зокрема концепцій соціально-етичного, соціально-відповідального, холістичного маркетингу. Розглянуто існуючі класифікації екологічних інновацій. Проаналізо-вано позиції країн Європи у світовому рейтингу за Індексом екологічної ефективності і місце України у цьому рейтингу. Показано вплив впровадження інновацій у сфері екології на окремі параметри діяльності підпри-ємств. Підкреслено, що сучасні методи оцінки економічної ефективності переважно не включають параметри екоефективності, зокрема кількість природних ресурсів, що використовуються для одержання одиниці певно-го товару чи послуги, запропоновано враховувати усі ресурси, що витрачаються протягом усього екологічного циклу виробництва, споживання та утилізації інноваційних продуктів. Розглянуто тенденцію спекулятивного декларування впровадження екологічних інновацій без реального покращення екологічної ситуації з метою по-силення впливу на споживачів засобами маркетингу і реклами. Показано, що ефективним сучасним способом посилення маркетингового і рекламного впливу на споживачів став екологічний брендинг. Проаналізовано низку специфічних маркетингових і рекламних прийомів, що використовуються компаніями для просування екологіч-них товарів. Зазначено, що для підвищення ефективності заходів державної еколого-інноваційної політики і спрямування стимулюючих засобів саме до тих підприємств, які здійснюють реальні екоінноваційні ініціативи, необхідно розробити детальну наукову класифікацію екологічних інновацій. Підкреслено, що подальші дослі-дження доцільно було б спрямувати на нарощування, оцінювання результативності і впровадження у практи-ку комплексу ефективних прийомів екологічного маркетингу і реклами.

У статті розглянуті традиційні та синтетичні інструменти маркетингових комунікацій, які в сучасних умовах, а особливо при функціонування суб’єктів господарювання на міжнародному ринку потребують осучаснення, більш креативного підходу реалізації та врахування фактору часу. Визначено сутність тайм-маркетингу та його відмінності від тайм-менеджменту. Ідентифіковано можливості використання тайм-маркетингу в маркетинговій діяльності, зокрема при виборі засобів маркетингових комунікацій чи плануванні їх комплексу. Зазначено, що раціональна та емоційна складова, які притаманні тайм-маркетингу є визначальними при формуванні комунікаційного повідомлення. В процесі дослідження запропоновано застосовувати переваги тайм-маркетингу при просування товарів та послуг на міжнародному ринку, що може сприяти підвищенню ефективності функціонування діяльності суб'єктів в цілому та їх політики просування зокрема.

У статті досліджено теоретичний базис логістичної цілісності товарних ринків на засадах холіс-тичного підходу. Запропоновано комплексне уявлення логістичної цілісності як послідовної її декомпо-зиції в складі властивостей логістичної системи, цільових характеристик (параметрів) ринків та ринко-вої концепції холістичного маркетингу. Надано класифікацію важелів інституційного забезпечення ло-гістичної цілісності товарних ринків з виокремленням зовнішньої та внутрішньої складових. На прикла-ді географічних меж товарних ринків обґрунтовано доцільність використання послідовної схеми адап-тації ланцюгів до цільових характеристик ринків. Визначено провідну роль організаційно-правовихформ логістичного обслуговування товароруху у формуванні компонентної структури холістичного ма-ркетингу, зокрема, складових «маркетинг взаємовідносин» та «інтегрований маркетинг». Дослідженоособливості логістичного доповнення етичної, соціальної та суспільної складових соціально-відповідального маркетингу.

У статті обґрунтовано важливість пристосування підприємства до мінливого зовнішнього сере-довища його функціонування. Висвітлено категорію «адаптація комунікативної складової комплексумаркетингу» підприємства. Дано методику визначення рівня адаптації комунікативної складової ком-плексу маркетингу виноробного підприємства. Охарактеризовано зовнішнє середовище виноробнихпідприємств Херсонської області у 2013-201 7 рр. Визначено елементи внутрішнього середовища підп-риємства виноробної промисловості (на прикладі ПрАТ «Князя Трубецького»). Встановлено наявнийрівень адаптації комунікативної складової комплексу маркетингу підприємства. Виявлено взає-мозв’язок між рівнем адаптації комунікативної складової комплексу маркетингу та валовим прибуткомпідприємства. Визначено невикористані можливості підвищення ефективності функціонування підпри-ємства за рахунок зростання рівня адаптації комунікативної складової комплексу маркетингу.

В статті досліджується сутність та зміст маркетингового аналізу як теоретичної системи та складової комплексу маркетингу підприємств. В прикладному сенсі маркетинговий аналіз за своєю сутністю та змістом виступає «творцем» тої інформації, на основі якої менеджмент підприємства приймає стратегічні та оперативні рішення. Теорія маркетингового аналізу ще формується, в ній наявні дискусійні питання, які вимагають подальших досліджень. В статті подаються різні погляди на сутність маркетингового аналізу, аналізуються відмінності між маркетинговим аналізом та маркетинговими дослідженнями, які достатньо чітко прослідковуються в теоретичних підходах, хоча не зовсім чітко проявляються в практичних аспектах. При аналізі сутності та змісту маркетингового аналізу необхідно також чітко розмежовувати останній з маркетинговим аудитом та маркетинговим контролем за критеріями предмету, об’єкту та завдань цих складових комплексу маркетингу.

Стаття присвячена теоретичним дослідженням розуміння територіального маркетингу, як цілеспрямованої діяльності по розробці та впровадженню комплексу заходів, що сприяють максимальному задоволенню соціально-економічних інтересів території та її споживачів. Проаналізовано сутність територіального маркетингу у процесі розвитку під впливом економічних, політичних, науково-технічних та соціальних процесів. Розглянуто два основних методологічних підходи до розуміння територіального маркетингу. Запропоновано складові конкурентоспроможності регіону за територіально-галузевою концепцією. Узагальнено, що результат поставленої мети маркетингу території сприяє вирішенню завдань для забезпечення потреб населення цієї території. Доведено, якщо маркетингові стратегії спрямовані на підвищення конкурентоспроможності регіону та його інвестиційної привабливості, то це сприятиме позитивному іміджу країни на міжнародному рівні.