Journal articles on the topic 'Складний напружений стан'

Карнаух С. Г. Перспективні технології заготівельного виробництва та обладнання для їх реалізації // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - С. 202-211. Запропоновано новий спосіб розділення сортового прокату (труб), в якому потенційна енергія деформації деталей і приводу обладнання витрачається на здійснення корисної роботи – нанесення концентратора напружень за один робочий хід. Обладнання статичної дії працює в динамічному режимі, що забезпечує високу якість отриманих заготовок. Можливість попереднього статичного навантаження, у сполученні з високою швидкістю деформування, дозволяє створити у прокаті схему напруженого стану, яка забезпечує необхідну геометричну точність і якість заготовок. Розроблено спосіб ломки прокату, в якому зона напружень розтягу збільшується за рахунок зони напружень стиску, що створює метод навантаження, якому органічно властивий однорідний напружений стан. Це дозволяє стабілізувати траєкторію тріщини та підвищити якість заготовок, що поділяються. Запропоновано спосіб гідродинамічної ломки прокату, в якому в зоні концентраторів напружень утворюється складний напружений стан, що приводить до поділу труби на мірні заготовки (множинна ломка). Спільний вплив на заготовку гідродинамічного тиску і поздовжньої хвилі стиску дозволяє знизити величину тиску в робочій камері, спростити конструкцію вузлів ущільнення, що підвищує надійність роботи установки. Запропонована конструкція обладнання, в якому спільне застосування клиношарнірного і гідропружного приводів дозволяє усунути заклинювання і знизити необхідну потужність приводу. Це стало можливим тому, що в момент розділення сила з боку клиношарнірного механізму з увігнутим клином максимальна і далі зменшується по ходу клина. При цьому зменшується величина шкідливої енергії розвантаження обладнання. Підвищується коефіцієнт корисної дії та надійність роботи обладнання. Застосування статико-динамічного навантаження дозволяє підвищити якість заготовок, що поділяються, за рахунок створення у прокаті оптимальної схеми напруженого стану.

On February 1, the scientific community celebrates the 90th anniversary of a prominent Ukrainian scientist in the field of deformable solid mechanics, laureate of the USSR State Prize (1982), the State Prize of Ukraine in Science and Technology (1997), Honored Worker of Science and Technology of Ukraine (2001), laureate of S.P. Tymoshenko (2004) and G.S. Pysarenko (2011) Prizes of the NAS of Ukraine, Doctor of Technical Sciences (1972), Professor (1976), Academician of the NAS of Ukraine (1988) Anatoliy O. Lebedev.

Проведено дослідження дотичних напружень зчеплення металевої і склокомпозитної арматури з важким бетоном за балковим методом RILEM/CEB/FIP. Сили зчеплення створюють в найближчому до арматури бетоні складний напружено-деформований стан. Експериментально підтверджено, що при підвищенні навантаження бетонної балки на ділянках контакту арматури з бетоном спостерігається переміщення дотичних напружень від початкової до кінцевої зони анкерування і для металевої арматури вони на 9,4% менші, ніж для склокомпозитної.

Актуальність теми дослідження. Особливістю проблем надійності складних технічних систем є їхній зв’язок з усіма етапами життєвого циклу цих об’єктів, проектування, зведення, експлуатації та розвитку. Тому необхідно виявляти можливі зв’язки й суперечності при формуванні конструкції, вузлів та при виборі матеріалів. Постановка проблеми. Ідентифікація фактичного стану складних технічних систем та споруд, виявлення граничного стану, прогнозування динаміки зміни стану в процесі експлуатації, визначення залишкового ресурсу – усі завдання є складовими єдиної проблеми – забезпечення надійності складних технічних систем. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Виділено чотири властивості надійності: безвідмовність, довговічність, збережуваність та ремонтопридатність. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Для визначення надійності складних технічних конструкцій необхідно враховувати впливи, тобто будь-які причини, у результаті яких у конструкції змінюються внутрішні напруження, деформації або інші параметри стану. Постановка завдання. На основі теорії надійності здійснити аналіз залежності властивостей надійності складних технічних систем від різноманітних впливів, зокрема механічних у вигляді різного роду деформацій та напружень. Виклад основного матеріалу. Здійснено аналіз різного роду впливів на складну технічну систему, у тому числі й механічних. Висновки відповідно до статті. У більшості випадків вплив мінливості геометричних характеристик на надійність конструкцій є набагато меншим у порівнянні з впливом мінливості навантажень та технічних характеристик (фізико-механічних властивостей) матеріалів. У таких випадках геометричні характеристики розглядаються як детерміновані величини з номінальними значеннями, вказаними в проекті або наведеними в інших документах.

Вступ. Проєктування ракетних конструкцій передбачає процес комп'ютерного моделювання їхньої механічної поведінки за умов експлуатації. За кресленнями оптимального проєкту, отриманого в результаті обчислювальних експериментів, виготовляють фізичний прототип, який піддають випробуванням, за результатами успішності яких переходять до виготовлення серійної продукції. Питома вага комп'ютерного моделювання в цьому процесі постійно зростає, позаяк експериментальні дослідження є доволі обмеженими і високовартісними.Проблематика. Оцінки міцності конструкцій істотно залежать від точності й достовірності даних про їхній напружено-деформований стан за умов експлуатації. Тому розроблення програмного забезпечення для оцінювання напружено-деформованого стану конструкцій на основі високоточних математичних моделей є надзвичайно актуальним.Мета. Розроблення методології адекватного дослідження міцності складних конструкцій ракетної техніки за інтенсивних силових навантажень та визначення руйнівних навантажень за результатами комп’ютерного моделювання.Матеріали й методи. За припущення, що переміщення й деформації є великими, а напруження перевищують межупластичності матеріалів, задачу сформульовано в межах геометрично нелінійної теорії термопружно-пластичності.Для її розв’язування використано метод скінченних елементів.Результати. Розроблено методологію дослідження напруженого стану складних конструкцій ракетної техніки заінтенсивних силових навантажень з метою оцінювання руйнівних навантажень таких конструкцій за результатами комп’ютерного моделювання на основі уточнених математичних моделей, яку успішно апробована на Державномупідприємстві «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» при проєктуванні паливних баків ракети-носія.Висновки. Розроблена методологія дає можливість суттєво скоротити або й взагалі відмовитись від натурних експериментів, під час яких конструкцію доводять до руйнування.

Мета роботи – визначити фактори, що впливають на успішність студентів-медиків. Основна частина. Навчання у вищому навчальному закладі, з одного боку, є необхідністю сучасності, з іншого – складним етапом життя молоді. Студенту перших курсів необхідно пристосуватися до нових умов існування, динаміки навчання, змінити спосіб життя та праці, свою поведінку. Великий об’єм нової інформації, фізичні та психологічні труднощі, з якими стикається студент, призводять до постійного напруження, відчуття тривоги та, як наслідок, стану хронічного стресу. Сучасна освітня система безперервно змінюється, що веде за собою необхідність з боку студента постійно адаптуватися до нововведень. Студентський вік характеризується різноманіттям емоцій, відчуттів та засобів їх прояву. Тому на сучасному етапі актуальним залишається вивчення проблеми стресу в навчальній діяльності студентів. У статті наведені дані анонімного опитування 163 студентів 1–2 курсів медичного університету щодо причин незадовільної успішності з вивчення теоретичної дисципліни “Анатомія людини”. Респондентам було запропоновано самостійно визначити причини неадекватного засвоєння матеріалу з дисципліни на практичних заняттях та лекціях. Висновок. Отримані результати свідчать про стан хронічного напруження студентів, перебування в стані навчального стресу за рахунок недосконалості навчальної системи, великого об’єму інформації, загострення хронічних захворювань, психологічних проблем у родині та колективі.

Актуальність теми дослідження. З огляду на літературні джерела, можна стверджувати, що нині проблема дослідження нелінійного деформування складних оболонок обертання середньої товщини висвітлено недостатньо повно. Розрахунок оболонок як систем з ускладненою структурою спричиняють не тільки обчислювальні, але й принципові методичні труднощі. Їхнє вирішення приводить до необхідності створення нових універсальних розрахункових моделей. Найуспішніше ця проблема може бути вирішена методом скінчених елементів (МСЕ) на основі реалізації методики моментної схеми скінчених елементів (МССЕ). Постановка проблеми. Сучасний розвиток обчислювальної техніки стимулює розробку нових уточнених методів дослідження оболонок, які мають ширше коло використання, ніж традиційні методи розрахунку окремих класів оболонок. Важливе значення набуває розробка автоматизованих програмних комплексів, які є необхідним інструментом для практичного вирішення розглянутої проблеми через проведення чисельних досліджень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті як класичні роботи, так і сучасні публікації у вітчизняних та закордонних джерелах, що відповідають цій проблемі. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Реалізація методик дослідження нелінійного деформування складених оболонок обертання середньої товщини. Постановка завдання. На основі МССЕ реалізується методика розв’язання задачі про напружено-деформований стан виділеного класу оболонок обертання з урахуванням фізичної і геометричної нелінійності. Виклад основного матеріалу. На основі вихідних співвідношень просторової задачі теорії пружності й методи-ки МССЕ наведено ефективний підхід до визначення напружено-деформованого стану складених оболонок обертання середньої товщини за наявності великих переміщень і деформацій пластичності. Шляхом порівняння з розв’язками, отриманими в просторовій постановці, показано, що розроблена методика дозволяє отримувати достовірні результати, забезпечуючи суттєве зменшення обчислювальних витрат. Висновки відповідно до статті. Аналіз результатів розв’язання контрольних прикладів показав достовірність, універсальність і ефективність використання методики й розробленого комплексу до моделювання процесів деформування тонкостінних об’єктів, що супроводжуються істотним формозміненням за рахунок деформацій пластичності.

У статті запропоновано підхід до визначення впливу бойових уражень на несучу здатність конструкцій авіаційної техніки. Зазначений підхід базується на чисельно-фізичному моделюванні напружених станів складних механічних об’єктів. Наведено результати моделювання технічного стану силових елементів літаків та вертольотів з бойовими ураженнями. Розглянуто можливості відновлення стану конструкції за рахунок технологічних рішень.

Розглянуто задачу про визначення напружено-деформованого стану пружно-пластичного бруса з міжфазною крайовою тріщиною в умовах складного зсуву. Запропоновано числовий алгоритм розв'язання задачі, заснований на застосуванні методу скінченних елементів і диференціально-нелінійного варіанту теорії пластичності, що враховує мікродеформації (Новожилова, Кадашевіча, Чернякова). При різних схемах навантаження побудовані зони пластичності в перерізі бруса. Досліджено вплив історії навантаження та фізико-механічних властивостей матеріалів бруса на конфігурацію зон пластичності в околі вершини тріщини.

У статті розглядається проблема сексуального здоров’я людини під час перебування в ситуації соматичного захворювання. Хвороба може виступати тим стресовим чинником, яка впливає на сексуальну активність. Виходячи з розуміння стресу як неспецифічних змін, які виникають в організмі внаслідок інтенсивних або тривалих сторонніх впливів і призводять до надмірного напруження вроджених неспецифічних механізмів організму, хвороба розглядається як одна зі стресових чинників, яка викликає відчуття внутрішнього неспокою, що безпосередньо пов’язане з суб'єктивно пережитими емоціями – напругою, нервозністю, страхом, тривогою. Прояви цього стану можуть мати різну інтенсивність і обумовлюються не лише ступенем емоційної реакції на стресову ситуацію, а й здатністю до сприйняття і реагування на зовнішні подразники, а будь-яке соматичне захворювання обов’язково змінює психічний стан пацієнта внаслідок появи нових, відсутніх до хвороби форм реагування на саме захворювання. Сексуальне здоров’я залежить від певного комплексу складників, які забезпечують людину в прояві її сексуальності як уродженої потреби людського організму, – соматичні, емоційні, інтелектуальні та соціальні складники статевого існування особистості. Більшість пацієнтів, перебуваючи в стані хвороби або її хронічному перебігу, мають певні труднощі в задоволенні своїх сексуальних потреб. Це пов’язано не тільки з можливими фізичними обмеженнями чи сексуальними реакціями, а й власне сприйняттям себе та свого тіла у стані хвороби. У відносинах багатьох пар у цей період виникають проблеми після того, як один із партнерів опиняється в ситуації соматичного захворювання. Тому одним із важливих напрямків роботи фахівців у сфері охорони психічного здоров’я є психоедукація та сексологічна освіченість пацієнтів із соматичним захворюванням із метою зняття стресової напруги та для забезпечення вільного вираження своїх сексуальних почуттів та задоволення сексуальних потреб навіть у стані ослабленого фізичного здоров’я.

В даній роботі проведено аналіз конструктивних особливостей технологічних машин, які однією із своїх функцій мають транспортування води чи робочих рідин. Проблема, що часто виникає з такими транспортними засобами – це механічне руйнування резервуара. В проведеному дослідженні вибрано одну із груп таких машин, які транспортують циліндричні резервуари. Особливістю конструкції представлених баків є те, що вони обперті на опори у вигляді ложементів і притягнуті до них гнучкими бандажами. Щоб з’ясувати причину руйнування вказаних конструкцій, спочатку потрібно проаналізувати їх напружено-деформований стан. Цього можна досягнути лише в тому випадку, якщо є відомим навантаження на саму обичайку бака, тобто його циліндричну частину. За аналізом літературних джерел таке навантаження може бути розділеним на кілька складових: від тиску рідини на стінки резервуару, сюди може додаватися ще надлишковий тиск; від дії опор (контактний тиск); і аналогічно від затягування бандажів. Задача визначення напружено-деформованого стану бака технологічної машини є досить складною, її вирішення повинно бути поетапним. Тому в даній роботі розглядаються математичні моделі навантаження від затягування бандажів при закріплені бака до опор як локальна задача щодо визначення навантаження в цілому. Отримавши кінцеві вирази для контактного тиску бандажа на обичайку бака, а також вирази від інших складових навантаження, проводять процедуру розвинення даних функцій в тригонометричні ряди. Після чого отримані залежності інтегрують в загальну розрахункову модель для визначення напружено-деформованого стану обичайки бака технологічної машини. А в кінцевому результаті, це дозволить вибирати задовільний швидкісний режим транспортування даними машинами рідини, враховуючи динаміку процесу.

У даній статті розглядається доцільність застосування тривимірного скінчено-елементного ґрунтового масиву в лінійній постановці пружного півпростору – як середовища для моделювання впливів при прогнозуванні зміни напружено-деформованого стану конструкцій будівель в складних інженерно-геологічних умовах.

У цій статті ми вивчаємо питання міцності підземних трубопроводів, які прокладені через території тектонічних розломів, і, як наслідок, експлуатуються в складних гірничо-геологічних умовах. На таких небезпечних ділянках окрім штатного навантаження тиском транспортованого продукту труба зазнає додаткових впливів від рухів неоднорідної, часто пошкодженої основи. Прогнозовано найбільш небезпечною виглядає ситуація, коли такі рухи є швидкоплинними. Метою роботи є розробка моделі для описання нестаціонарного процесу деформування трубопроводу на пошкодженій основі, спричиненого раптовим взаємним розворотом блоків довкола осі труби. Динаміку трубопроводу досліджували в лінійній постановці, моделюючи його стрижнем з трубчастим поперечним перерізом. При розгляді питань граничної рівноваги долучали безмоментну теорію циліндричних оболонок та енергетичну концепцію міцності. ґрунтову засипку розглядали як пружний прошарок Вінклера. Локальне порушеннями суцільності жорсткої основи описується раптовим розривом кута повороту її фрагмента. Такий підхід, відпрацьований на задачах статики, дає можливість і в динаміці оцінювати міцність підземного трубопроводу не за зовнішнім навантаженням від ґрунту, яке зазвичай є невідомим, а за спостережуваними чи прогнозованими параметрами рухів берегів розлому. Сформулювали початково-крайову задачу для гіперболічного диференціального рівняння скруту з розривною правою частиною. На підставі аналітичного розв’язку задачі, побудованого у вигляді квадратур від функцій Бесселя, вивчено вплив раптового розвороту фрагмента основи довкола осі труби на напружено-деформований стан трубопроводу. Побудовано графіки просторово-часового розподілу кута повороту, кутової швидкості, крутної деформації та еквівалентного напруження Мізеса в передфронтовій та післяфронтовій області. Встановлено, що урахування динамічних ефектів призводить до підвищення максимумів деформації скруту та еквівалентного напруження у стінці труби порівняно з випадком статичного збурення.

Види єдиноборств є специфічним засобом психофізичного тренування. Вироблення оптимальних алгоритмів функціонування психіки засобами фізичного впливу над тілом, мобілізація зусиль для подолання екстремальних факторів складної праці вимагають швидко й свідомо входити в специфічний психофізичний стан, в якому раціональна техніка визначає вимоги до розвитку рухових якостей, а рухові якості є основою для реалізації ефективних професійних рухових дій. Вимоги до особистості фахівця водного транспорту як спеціаліста екстремального профілю визначаються базовим комплексом професійно важливих психофізичних якостей, до яких належать: увага, мислення, оперативна пам’ять, емоційна стійкість, саморегуляція, соціально-комунікативні якості, достатній рівень здоров’я та професійна фізична підготовленість. Єдиноборствам притаманні такі особливості: оперативний характер діяльності, висока психічна напруженість, динамізм, нестандартні умови вирішення завдань, залежність результату від особливостей протидії супернику в часто мінливих стресових умовах явно вираженої конфліктної взаємодії. Запропонована методика застосування видів єдиноборств під час підготовки здобувачів вищої освіти до професійної діяльності містить такі стадії: 1) прийняття техніко-професійного рішення в екстремальній ситуації з двома фазами: формування рухової установки (вибір мети дії) і формування завдання в конкретних умовах; 2) вибір способів вирішення ухваленої техніко-професійної дії, тобто конкретної програми її реалізації; 3) реалізація прийнятого техніко-професійного рішення у порівняно простих умовах, без наявності суттєвих перешкод, і в більш складних, що вимагають оперативної реакції на конкретну ситуацію і відповідної корекції параметрів рухів або дій; 4) зміна самої рухової установки (зумовлена переважно тактично-професійним міркуванням). На факультативному занятті із самозахисту за темою «Поєдинок із рукопашного бою» зі здобувачами вищої освіти I та II курсів у кількості 30 осіб вимірювання психологічного напруження (за методом пульсового режиму) визначило перевагу студентів II курсу, в яких спостерігався оптимальний пульс під час виходу на татамі, впродовж поєдинку і після, що є показником стабільного рівня нервового стану й характеризує високі психофізичні якості. У здобувачів вищої освіти I курсу з досвідом та технікою, набутою впродовж I семестру навчання, різке коливання показників ЧСС до початку поєдинку (від 100–120 поштовхів у хвилину до 150–160 поштовхів у хвилину) супроводжувалося підвищеним передстартовим хвилюванням і вказувало на нестабільність нервово-психічного стану. Визначена нами в дослідженні динаміка змін ЧСС у здобувачів вищої освіти підтверджує вплив засобів єдиноборств (на прикладі рукопашних поєдинків) на рівень психофізичної підготовленості, який залежить від наявності оптимальної психічної напруги та від досвіду підготовки.

Сушіння деревини – це обов'язковий технологічний процес у виробництві пиломатеріалів, меблевих заготівель, будівельних деталей тощо. Різні аспекти розглянутих у цьому дослідженні можуть зацікавити фахівців підприємств лісопромислового комплексу. Відомо, що основні форми зв'язку вологи з деревиною (адсорбційний, капілярно-конденсаційний та капілярний зв'язки вільної вологи в порожнинах клітин) залежать від температури та відносної вологості сушильного агента. Це означає, що деревина, як матеріал рослинного походження, поводиться своєрідно залежно від температурно-вологісних полів. Проблема сушіння деревини охоплює питання щодо перенесення тепла і вологи (маси) як у середині тіла, так і в пограничному шарі на межі розподілу фаз "тіло (об'єкт сушіння) – "навколишнє середовище". Треба зазначити, що інтенсивність сушіння є максимальною, коли можливості перенесення тепла і маси в пограничному шарі відповідають можливостям переміщення вологи і тепла всередині об'єкта сушіння. Описано властивості деревини, як природного полімера, що володіє специфічними пружно-в'язкими властивостями. Розкрито механізм перенесення вологи (маси) із центральних шарів об'єктів сушіння до їхніх поверхонь. У теоретичних дослідженнях розглянуто явище всихання як повного, так і у трьох структурних напрямах. Зазначено, що сушіння є складним тепломасообмінним процесом, який супроводжується молекулярною природою та механізмом явищ, що зумовлюють кінетику їхнього перебігу. Показано, що розв'язання відповідних рівнянь молекулярно-молярного перенесення тепла і маси (вологи) за відповідних крайових (граничних) умов дає змогу описати поля, тобто розподілення потенціалів перенесення – температури і вологовмісту в об'єкті сушіння в будь-який момент часу сушіння. Адже криві сушіння (в координатах "швидкість сушіння – вологість матеріалу") і температурні криві (в координатах "температура об'єкта сушіння – вологість об'єкта сушіння") відображають характер перебігу процесу сушіння.

У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо особистісної тривожності психолога та її вплив на результативність професійної діяльності. Висвітлено зміст поняття тривожність як стан підготовчого підвищення сенсорної уваги та моторного напруження в ситуації можливої небезпеки, який забезпечує відповідну реакцію на страх. Розглянуто поняття особистісна тривожність яка може виступати як сигнал неадекватності структури діяльності суб'єкта стосовно ситуації. Проаналізовано, що підвищена тривожність найчастіше може виникати при впливові на людину стресів різного характеру і реалізується в результаті складної взаємодії когнітивних, афективних і поведінкових реакцій. виявляється у почутті невпевненості в собі, беззахисності, безпомічності, безсилля перед реальними об’єктивними чи уявними, зовнішніми чи внутрішніми факторами, які містять небезпеку і загрозу самооцінці, рівню домагань, задоволенню основних потреб. Доведено, що тривожність впливає на результативність професійної діяльності.

Шевель І. П. Соціальне напруження, зумовлене со¬ціальними змінами та соціальними реаліями, як фак¬тор сьогодення - Стаття.У статті розглядається феномен соціальної напру¬женості як фактор сьогодення, розкривається значен¬ня впливу соціальних змін на соціальні соціокультурні реалії. Як ми бачимо, реалії сьогодення показують, що постійно виникають конфлікти інтересів, незадово¬леність реальністю та подіями, які відбуваються в су¬спільстві.Показано, що інтерес до вивчення соціальної на¬пруженості з боку відомих науковців є поширеним явищем. Соціологи, зокрема Є. Головаха, Н. Паніна, О. Злобіна, Є. Сірий, В. Небоженко, М. Міщенко та інші, надають соціологічну інформацію про стан соці¬альної напруженості, її розвиток, конфлікти в україн¬ському суспільстві. З цього ми можемо побачити, що ця проблематика підкріпляється різноманітними до¬слідженнями соціальної напруженості. На цей час про¬блема набуває нової реальності в суспільстві, нового соціального явища, яке несе в собі наслідковий аспект дії. Тому що пандемія зумовлює вимушені соціальні зміни, до яких населення не готове і не може змирити¬ся з дійсністю.У статті показано дані соціологічного досліджен¬ня як вагомого інструменту вивчення динаміки та вимірювання соціальної напруженості в період пан¬демії COVID-19. Вже пройшов рік, як ми живемо з COVID-19, але люди все одно погано розуміють, яким буде майбутнє. Люди звикли розуміти, що будь-які епідемії повинні бути тимчасовими, але досі ми перебуваємо в реальності невідомого, від¬чуття постійної загрози, незрозумілого майбутньо¬го. «Цінності», які були важливими рік потому, вже не мають значення в умовах економічного спаду, безробіття, небезпеки.Соціальна напруженість є складним явищем, соці¬альні зміни зумовлюють нові наслідки: нестабільність соціального середовища, виникнення конфліктів щодо незабезпечення простих базисних потреб для нормаль¬ного існування населення.

Актуальність дослідження. Виконання службових завдань працівниками поліції в екстремальних умовах з психологічної точки зору характеризуються впливом на психіку особистості широкого спектра несприятливих стрес-факторів. Тривале здійснення своїх службових обов’язків у надто напружених, екстремальних умовах може призводити до дезадаптації, нервово-психічного перенапруження, результатом чого є розвиток стійких негативних психічних станів. Проблема психічних станів є однією з маловивчених і складних у психологічній науці, зокрема в її прикладних розділах, пов’язаних із професійною діяльністю особистості в екстремальних умовах. Метою статті є аналіз особливостей негативних психічних станів та реакцій працівників поліції в екстремальних умовах службової діяльності. Методи і методологія. На основі комплексного аналізу наукових джерел досліджено негативні психічні стани та реакції, які виникають у працівників поліції під час виконання службових завдань в екстремальних умовах: професійний стрес, невроз, стомлення, монотонія, персервація, ригідність, фрустрація, страх, паніка, істерика, афект. Результати дослідження. Охарактеризовано найбільш типові умови і стрес-чинники, які найчастіше зустрічаються при виконанні працівниками поліції свого професійного обов’язку і приводять до виникнення негативних психічних станів та реакцій. Показано, що при виконанні професійних обов’язків високого рівня відповідальності, що потребують пошуку швидких й нестандартних варіантів виходу з екстремальної ситуації, у працівників поліції можуть проявлятися розгубленість, зниження координованості i точності рухів, уповільнення реакції, порушення логіки міркувань, зниження критичності мислення та розсіяність уваги. Запропоновано шляхи екстреної психологічної допомоги при негативних психічних реакціях. Практична значущість та перспективи подальших досліджень. Дослідження зовнішніх та внутрішніх стрес-факторів, що впливають на особистість працівника поліції в екстремальних умовах службової діяльності, сприятиме розробці засобів і методів психологічної профілактики негативних психічних станів та реакцій у працівників поліції.

У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження синдрому «професійного вигорання». Теоретичне обґрунтування проблеми стосується питань визначення особливостей виникнення, розвитку та протікання синдрому «професійного вигорання» у педагогічній діяльності. Зазначено, що інтенсифікація життя, соціально-політичні та соціально-економічні зміни, які відбуваються в Україні сьогодні, висувають до працівників освітніх організацій нові, більш складні вимоги, що, безумовно, впливають на психологічний стан працівників, обумовлюють виникнення емоційного напруження, розвиток значної кількості професійних стресів. Суттєвим фактором стресу є психологічні та фізичні перевантаження педагогів, які сприяють виникненню так званого «синдрому професійного вигорання» – виснаження моральних і фізичних сил, що неминуче позначається як на ефективності професійної діяльності, психологічному самопочутті, так і на стосунках у сім’ї. Професія педагога, одна з тих видів професій людина-людина, серед яких синдром «професійного вигорання» є найбільш поширеним. Тому дуже важливим є вивчення особливостей його виникнення, розвитку та протікання саме у педагогічній діяльності. Ми обрали моделі, які, на нашу думку, найбільш повно розкривають сутність синдрому «професійного вигорання». Наше дослідження базувалось на моделі синдрому «професійного вигорання» таких вчених, як К. Маслач, С. Джексон., В. Бойко. Вчені розглядають синдром «професійного вигорання» як трьохкомпонентну систему, що включає емоційне виснаження, деперсоналізацію та редукцію власних особистісних досягнень. Використання даних моделей при проведенні емпіричного дослідження дало змогу глибоко та всебічно вивчити прояви синдрому «професійного вигорання» у вчителів. Особливо цікавим для нас було з’ясувати чи існує взаємозв’язок між компонентами синдрому «професійного вигорання» та сімейним статусом педагогічних працівників. То ж наше дослідження було спрямоване на визначення ступеню розвитку та особливостей прояву синдрому «професійного вигорання» у вчителів.

Статтю присвячено сконструйованій моделі формування стресостійкості та життєстійкості. Ця модель відповідає вимогам підвищувати психологічну і фізичну безпеку в умовах сучасних викликів та криз. В ході дослідження з’ясовано суттєві характеристики стресостійкості та життєстійкості, зіставлено їх між собою та з вищими потребами людини. Авторка визначила стресостійкість як здатність особи усвідомлювати власну фрустрацію та долати її ефективними практичними діями для досягнення відповідних цілей. З’ясовано, що життєстійкість є зрілим складним особистісним новоутворенням; вона визначається авторкою як така сформована динамічна якість, за якої особистість відчуває смак до життя не всупереч викликам і труднощам, а завдяки ним; особистість стає розширеною суб’єктністю, тобто інтегральним трансцендентним Я, в якому особливої цінності набуває життя як всеохоплююча екзистенція. Передбачається, що життєстійкість проявляється у творчому підході до задоволення вищих потреб (любити, пізнавати, долати перешкоди, проживати новий досвід, виходити за межі попередньої Я-концепції), а також у набутій толерантності до невизначеності, болю, помилок та смерті як природних явищ. Авторкою спроєктовано модель дизайн-стратегії стресостійкості та життєстійкості для транформаційних змін особистості в умовах невизначеності та напружень. Модель реалізована в навчальному курсі «Дизайн-стратегія стресостійкості та життєстійкості». Курс включає три модулі, такі як «Включеність», «Контроль», «Прийняття ризику». Вони асоційовані з відповідними психотерапевтичними концепціями як інструментальним арсеналом. Кожен модуль інтегрує базові методи «гра на протилежностях», «баланс між ментальним полем та фізичними діями», «ігровий інтелект». Кожен модуль фокусується на емоціях, тілесних станах та відчуттях, спілкуванні та стосунках, оточуючому світі та ресурсах. У статті як приклад наведено поетапну структуру авторського методу «гра на протилежностях».

Кругові арки є поширеними елементами будівельних і машинобудівних конструкцій як окремі де-талі, так і підкріплюючі елементи тонкостінних оболонок. Важливим для практики випадком дефо-рмування арок є симетричний згин у власній площині під дією зосередженої сили. Опір одноріднихізотропних арок уже досліджений. Однак механіка деформування багатошарових арок є недостат-ньо вивченою, що створює додаткові перепони на шляху запровадження таких елементів у констру-кторську практику. Метою цієї роботи є теоретичне дослідження напружено-деформованого ста-ну (НДС) симетрично закріпленої багатошарової арки, що перебуває під дією зосередженої нормаль-ної сили в середньому перерізі, шляхом побудови аналітичного розв’язку відповідної задачі. У першійчастині статті визначено задачу, її передумови, основні етапи побудови її загального розв’язку таумови, що моделюють різні способи закріплень кінців суцільної арки та арки із шарнірним вузлом усередньому перерізі. Симетрія досліджуваної арки дала змогу в ході розв’язання задачі розглядатитільки її половину, відокремлену по середньому перерізу з урахуванням відповідних статичних і кіне-матичних умов на торцях. НДС такого елементу подібний НДС кругового багатошарового бруса знавантаженнями на торцях, що дозволило використати отриманий авторами точний розв’язок те-орії пружності відповідної задачі. Побудований таким чином розв’язок відповідає точному розв’язкузадачі на більшій частині арки, а поблизу навантаженого перерізу та закріплених торців даютьспрощений опис НДС без урахування його локальних спотворень. Отримані загальні співвідношеннязалежать від 6-ти невідомих параметрів у середньому перерізі, для визначення яких отримані ста-тичні і кінематичні умови, що відповідають різним способам закріплення кінців арки та з’єднання їїполовин. Для демонстрації можливостей і апробації отриманого розв’язку приведені результативизначення НДС чотиришарової арки із жорстким закріпленням торців, з відношенням середньогорадіусу до висоти перерізу рівним 1,75, а також результати додаткових розрахунків при збільшеннівказаного відношення до 15. Побудований розв’язок дозволяє визначати НДС симетричних компози-тних аркових елементів та кілець для дослідження їх статичної міцності та жорсткості, а такожможе бути використаний у ході розв’язання більш складних задач деформування багатошаровихкриволінійних елементів конструкцій.

Широке застосування комп’ютерного моделювання є невід’ємною частиною впровадження інноваційних технологій у навчальний процес. Процес технічного переозброєння ведучих промислових підприємств, який зараз відбувається, і якому немає альтернативи через жорстоку конкуренцію на вітчизняному та світовому ринках, потребує досконалого знання інженерами-механіками новітніх технологій, зокрема технології проведення інженерного аналізу за допомогою САЕ-системи ANSYS. Поширення де-факто програмного комплексу ANSYS серед інженерів-механіків зумовлене широкими можливостями програми у сфері розв’язку складних проблем механіки деформованого твердого тіла, зокрема при розрахунку напружено-деформованого стану елементів конструкції механізмів при статичному навантаженні.При підготовці інженерів-механіків дисципліна “Проектування деталей машин методами комп’ютерного моделювання” формує майбутнього фахівця у сфері розрахунку і конструювання деталей машин загального призначення. Разом з курсом “Деталі машин” дисципліна завершує загально-технічне навчання студентів, яке забезпечується знаннями з теоретичної механіки, теорії механізмів і машин, опору матеріалів, вищої математики та математичного моделювання. З метою активізації учбового процесу застосовується організація виконання індивідуальних лабораторних робіт з найважливіших тем курсу.В результаті вивчення курсу студенти повинні уміти виконувати інженерні розрахунки на міцність, моделювати надійність елементів конструкцій та механізмів, знаходити оптимальні інженерні рішення шляхом аналізу надійності моделей елементів механізмів, вибору матеріалу та необхідних розмірів, оцінки величини реакції на дію зовнішніх сил; здійснювати перехід від формальної логіки теоретичних дисциплін до евристичної діяльності інженера. Необхідно підкреслити, що моделювання стало важливим методом наукового пізнання. Комп’ютерні досліди з моделями об’єктів дозволяють, спираючись на потужність сучасних обчислювальних методів і технічних засобів, детально і глибоко вивчати об’єкти у такій повноті, яка є недоступною для чисто теоретичних підходів. Тому такою важливою є взаємодія математичного і комп’ютерного моделювання для навчального і науково-дослідного процесів.

Необхідність удосконалення якості підготовки спеціалістів ставить перед викладачами ряд достатньо складних питань. Як навчити слухача (курсанта) вибирати з моря знань необхідне і причому в найкоротші терміни? Як будувати навчальний процес, щоб у курсанта в процесі навчання формувалися не тільки навички, але і справжні знання? Як розвивати логічне і критичне мислення? Іншими словами, як формувати особистість майбутнього спеціаліста?Оскільки особистість спеціаліста формується тільки в результаті його власної праці, то весь навчальний процес від першого до останнього дня перебування курсанта в вищому навчальному закладі повинен бути його безупинною активною цілеспрямованою діяльністю. Організація і керування нею і є основною задачею професорсько-викладацького складу. Тому завдання полягає в організації діючої розвиваючої системи підготовки спеціалістів.Однією з основних вимог, що пред’являються до якості підготовки спеціаліста є його глибокі і тверді фундаментальні та спеціальні знання, що утворюються тільки в результаті пізнавальної діяльності, за рахунок прагнення зрозуміти, просуваючись від менш повного знання до більш повного. Накопичення знань забезпечує більшу глибину розуміння явищ, що, у свою чергу, відкриває нові можливості для досягнення більшої повноти знання. При такому накопиченні знань вони є “справжніми”, на відміну від “формальних знань”, які є результатом запам’ятовування результатів проведених кимось раніше досліджень. Запам’ятовування може мати місце, а справжнього знання при цьому може і не бути. Збереження багатьох відомостей у пам’яті й уміння їх відтворити за вимогою екзаменатора ніяк не свідчить про наявність справжніх знань і їхньої якості. Просте, формальне опитування на іспиті часто дає дуже неякісне уявлення про рівень знань екзаменованого. Звичайно, є можливість й у процесі опитування з’ясувати, чи є в курсанта справжні знання, але це потребує детального і всебічного зондування глибини розуміння. Проведення такого іспиту є дуже складним, потребує багато часу й в умовах масового навчання здійснити не просто.Тільки перевірка курсанта в процесі його діяльності, при рішенні поставленої викладачем задачі або проблемної ситуації (наприклад, виконання курсових і дипломних робіт або проектів, ділових ігор, конкурсних наукових праць, рефератів) дає повне уявлення про стан його підготовки у відповідній області. Таким чином, перевірка наявності й якості знань, а не просто запам’ятовування, щонайкраще здійснюється в умовах спеціально організованої учбової і наукової діяльності курсантів.У традиційній системі підготовки спеціалістів основна увага приділяється запам’ятовуванню. Скільки б ми не висловлювали розумних положень про користь розвитку, про спрямоване формування особистості, як головної мети вищого навчального закладу, ефект буде незначний, якщо ми не знайдемо адекватних показників якості підготовки і не навчимося ними користуватися. Тоді курсанти будуть визначати напрямок своїх зусиль відповідно до прийнятих критеріїв перевірки якості їхньої діяльності. При перевірці рівня запам’ятовування вони будуть зубрити і заучувати. Якщо перевіряти уміння діяти в заданих умовах, то курсанти будуть вчитися цьому. Необхідність запам’ятовування і збереження в пам’яті знань ні в якій мірі не заперечується. Суть у тому, яким шляхом насичувати пам’ять так, щоб утворилися справжні знання.Відомо, що крім безпосереднього вольового запам’ятовування є ще й інший вид – мимовільне, що супроводжується достатньо напруженою розумовою діяльноітю.Досвід показує, що чим краще розроблено і логічно побудовано тематичний план дисципліни і методичні матеріали курсу, тим менше необхідно удаватись до вольового запам’ятовування. Тому варто організувати таку учбову діяльність, у процесі якої знання будуть набуватися мимоволі. Тільки поставивши перед курсантом деяку, нехай нескладну задачу, рішення якої є неможливим без засвоєння викладеного, викладач визначить якість засвоєння. Таким чином, для забезпечення придбання курсантом справжніх знань необхідно організувати спеціальну учбову активну діяльність курсантів, тобто організувати розвиваючу систему підготовки.Для викладача це складна задача, тому що ставиться питання про його перехід на більш високий рівень діяльності. При цьому перед кожним учасником системи навчання ставиться задача – прагнути сьогодні зробити доручену справу краще, ніж учора. Таку активність можна і треба виховувати. У житті ця якість виробляється у процесі подолання виникаючих перед особистістю труднощів. У навчальному процесі таке виховання повинно здійснюватися шляхом виконання завдань наростаючої складності, оскільки саме даний підхід є основною формою оволодіння навчальним матеріалом. У цьому контексті орієнтиром може бути прийнята в АПБУ система підготовки, коли курсантам на кожному курсі прищеплюються визначені якості та вміння: на першому та другому курсах – пожежного, на третьому – командира відділення, молодшого інспектора, на четвертому та п’ятому курсах – офіцера-спеціаліста або магістра.У традиційній системі підготовки спеціалістів основне місце займає повідомлення курсантам і закріплення в їхній пам’яті необхідної інформації. Відтворення цієї інформації на іспиті (заліку) вважається головним показником засвоєння матеріалу. Такий підхід призводить до цілого ряду протиріч між системою підготовки до майбутньої діяльності і самою майбутньою діяльністю. Досвід показує, що досягнутий на момент проведення іспиту рівень відтворення поданого матеріалу швидко втрачається. Навіть через невеличкий проміжок часу курсанти вже не можуть багато чого відтворити знову. А їх вчать для того, щоб вони потім застосовували отримані знання на практиці.Протиріччя цим не вичерпуються. Як правило, жоден значний спеціаліст не зміг би знову здати іспити з усіх предметів ВНЗу без попередньої підготовки. Водночас це не заважає йому залишатися гарним спеціалістом, що він і підтверджує своєю діяльністю. До речі, багато хто з таких спеціалістів у ВНЗі не був відмінником, і навпаки, багато хто з відмінників на практиці не показав особливої схильності до творчої діяльності. Виходить, критерії якості підготовки майбутнього спеціаліста значно відрізняються від критеріїв якості самого спеціаліста. Курсант, ставши спеціалістом, буде продовжувати вчитися. Головним завданням його буде знайти рішення. Саме уміння знайти рішення, бажано оптимальне, і визначає якість підготовки спеціаліста, і саме така діяльності забезпечує його розвиток.Тому навчальний процес повинен будуватися під девізом “вчити умінню”, а для того, щоб організувати активну діяльність курсанта, необхідно викликати в нього неослабну зацікавленість до своєї справи. Навчання без такої зацікавленості, тільки на вольовому стимулі, є можливим, але дає незрівнянно більш низькі результати. Отже, необхідно побудувати навчальний процес таким чином, щоб у його основу було закладено систему розвиваючої підготовки спеціаліста. Для організації такої системи необхідно відповісти на головне питання: якими методами досягти бажаного результату? На це питання можливо запропонувати наступні відповіді.1. Творчі методи придбання знань передбачають активну участь курсантів у наукових товариствах при кафедрах. Така робота повинна дати результат, і тут варто йти від рішення простих задач до їхнього поступового ускладнення. Алгоритм такої роботи може бути наступним: розробка навчального макету або устрою з попереднім вивченням принципу його дії, підготовка тез доповіді на наукову конференцію і доповідь на ній, підготовка наукової статі, реферату, конкурсної наукової праці. Заключним етапом такої роботи повинен стати дипломний проект або робота.2. Використання методів проблемного навчання, в основі яких – самостійне вирішення курсантами виникаючих у пізнавальному процесі протиріч між наявними у них знаннями і новою ситуацією або задачею. Суть навчання при цьому полягає в тому, щоб підвести курсантів до проблеми, зробити її “відчутною”, збудити потребу в її вирішенні, і разом з курсантами знайти невідоме рішення, котре знімає проблему й одночасно є новим знанням – метою навчальної роботи. Прикладом такого навчання є ділові ігри, розбір службових ситуацій.3. Використання в навчальному процесі модульно-рейтингової системи знань, основними достоїнствами якої є:розкриття здібностей курсантів, розвиток їхнього творчого мислення;поглиблена і більш об’єктивна оцінка знань курсантів;рівномірна й активна робота курсантів протягом семестру;підвищена зацікавленість курсантів у відвідуванні занять;стимулювання навчальної роботи курсантів, пов’язаної із можливістю звільнення їх від іспиту або заліку;стимулювання самостійної та наукової роботи;усування зрівняльного підходу до навчання.Таким чином, побудова системи підготовки спеціалістів, спрямованої на розвиток розумових здібностей курсантів, забезпечить досягнення головної мети – розвитку особистості, якісної підготовки з твердими, глибокими, справжніми знаннями, вмінням застосовувати ці знання на практиці.

У статті проаналізовано експресивно марковані контексти з інверсією та їх роль у творенні образно-стилістичної канви англійського художнього тексту, шляхи їх адекватного відтворення цільовою мовою та збереження індивідуально-авторських рис художнього стилю О. Гаслі. Інверсія як граматично-стилістична категорія є вагомим засобом, який використовують задля досягнення належного естетичного ефекту. У поєднанні з іншими засобами різних мовних рівнів, а також через використання інших тропів інверсивне зміщення виконує ряд функцій у тексті оригіналу: (а) наголошення семантично й концептуально значущих і часто стилістично маркованих компонентів висловлювання. У певних контекстах ці елементи створюють ефект антитези; (б) емфаза певного елементу речення, що «консолідує» наративну структуру наведеного уривку, сприяє змістовому розкриттю та емоційно-оцінній характеристиці персонажів; (в) подання художньої деталі; (г) передання динамічності дії, яка вказує і на емоційне напруження героя твору, і на складний характер зображуваної у контексті ситуації; (д) засіб передання настрою та афективного стану персонажа. Емотивний колорит перекладного дискурсу твориться завдяки збереженню у його структурі експресивно маркованих засобів різних мовних рівнів, а також завдяки розкриттю асоціативної конотації мовних одиниць, що у поєднанні творять образну канву цільового тексту. Література References Анджапаридзе Г. (1976) Предисловие. Huxley A. Crome Yellow: A Novel – M.: ProgressPublishers. С. 3–32.Andzhaparidze, G. (1976) Predisloviye [Preface] // Huxley A. Crome Yellow. Moscow:Progress Publishers, 3–32. Болотнова Н. (2009) Коммуникативная стилистика текста: словарь-тезаурус. – М. :Флинта; Наука.Bolotnova, N. (2009) Kommunikativnaya stilistika teksta: slovar’-tezaurus [CommunicativeStylistics of text]. Moscow: Flinta; Nauka. Бредбері М. (2011) Британський роман нового часу / Переклад з англ. В. Дмитрука. –К.: Ксенія Сладкевич.Brudbery, M. (2012) Brytans’kyi roman novoho chasu [The Modern British Novel]. transl. byVictor Dmytruk. Kyiv: Kseniya Sladkevych. Гальперин И. (1976) О принципах семантического анализа стилистическимаркированных отрезков текста. В кн. Принципы и методы семантическихисследований. – М.: Наука (Сс. 284–289).Galperin, I. (1976) O printsipakh semanticheskogo analiza stilisticheski markirovannykhotrezkov teksta [On principles of Semantic Analysis of Stylistically Marked Parts of Text] In:Pritsipy i Metody Semanticheskikh Issledovanii. (pp. 284–289). Moscow: Nauka. Ilek B. (1970) On Translating Images. In: The Nature of Translation. Essays on Theory andPractice of Literary Translation (pp. 135–138). J. C. Holmes. (ed.). Bratislava: PublishingHouse of Slovak Academy of Sciences. Засєкін С. Психолінгвістичні універсалії перекладу художнього тексту. – Луцьк: Волин.нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012.Zasiekin, S. (2012) Psykholingvistychni Universalii Perekladu Khudozhnyoho Textu[Psycholinguistic Universals in the Translation of Literary Text]. Lutsk: Volyn NationalUniversity. Кухаренко В. Інтерпретація тексту. – Вінниця: Нова книга, 2004.Kukharenko, V. (2004) Interpretatsiya tekstu [Interpretation of Text]. Vinnytsya: NovaKnyha. Leech, G., Short, M. (2007) Style in Fiction. A Linguistic Introduction to English FictionalProse. L.& N.Y.: Longman Pearson. Lyons, J. (1995) Linguistic Semantics An Introduction. NY: Cambridge University Press. Норман Б. Когнитивный синтаксис русского языка. – М.: ФЛИНТА, 2013.Norman, B. (2013) Kognitivnyi sintaksis russkogo yazyka [Cognitive Syntax of Russianlanguage]. Moscow: Flinta. Пелевина Н. Стилистический анализ художественного текста. – М.: Просвещение, 1980.Pelevina, N. (1980) Stilisticheskii analiz khudozhesvennogo teksta [Stylistic Analysis ofBelles-letters Text]. Moscow: Prosveshchenie. Ревуцкий О. Анализ художественного текста как коммуникативно обусловленногосвязного целого. – Минск: НИО, 1998.Revutskiy, O. (1998) Analiz khudozhestvennogo teksta kak kommubikativno obuslovlennogosviaznogo tselogo [Analysis of Belles-lettres Text as a Communicatively Determined CoherentUnit]. Minsk: NIO. Сдобников В. Теория перевода. – М.: АСТ: Восток – Запад, 2007.Sdobnikov, V. (2007) Teoriya perevoda [Theory of Translation]. Moscow: AST Vostok –Zapad. Селіванова О. О. Методи дослідження тексту в сучасній лінгвістиці. В кн. СелівановаО.О. Світ свідомості в мові.– Черкаси: Ю. Чабаненко, 2012. – C. 327–346.Selivanova, O. (2012) Metody doslidzhennya tekstu v suchasnii lingvistytsi [Methods of TextAnalysis in Contemporary Linguistics]. In: Svit Svidomosti v Movi, O. Selivanova, (Ed.). (pp.327–346). Cherkasy: Yu. Chabanenko. Селіванова, О. O. Проблема моделювання перекладацького процесу // Світ свідомості вмові. – Черкаси: Ю. Чабаненко, 2012. – С. 445–454.Selivanova, O. (2012) Problema modeliuvannia perekladatskogo protsesu [Problem ofTranslation Process Modelling] In: Svit Svidomosti v Movi, O. Selivanova, (Ed.). (pp. 445–454). Cherkasy: Yu. Chabanenko. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. – Полтава: Довкілля-К, 2008.Selivanova O. (2008) Suchasna lingvistyka: napriamy ta perspektyvy [ContemporaryLinguistics: Trends and Prospects]. Poltava: Dovkillia-K. Сучасна українська літературна мова. Стилістика. /за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук.думка, 1972.Suchasna Ukrains’ka Literaturna Mova. Stylistyka (1972) [Modern Ukrainian LiteraryLanguage. Stylistics] I. Bilodid. (Ed.). Kyiv: Naukova Dumka. Sukhorolska S., Fedorenko O. (2006) Methods of Linguistic Research. Lviv: Lviv IvanFranko National University Publishing Center. СУМ: Словник української мови: В 11-ти т. – К.: Наук. думка, 1970–1980.SUM (1970–1980) Slovnyk Ukrains’koi Movy. Kyiv: Academy of Sciences of Ukraine. SOED (1975) The Shorter Oxford English Dictionary on Historical Principles. C. T. Onions,(Ed). NY.: Oxford University Press. Sources Гакслі О. Жовтий Кром / Переклад з англ. В. Вишневого. – К.: Українськийписьменник, 2011.Huxley A. (2011) Zhovtyi Krom [Crome Yellow]. transl. by V. Vyshnevyi. Kyiv: UkrainskyiPys’mennyk. Huxley A. (1976) Crome Yellow. Moscow: Progress Publishers.

Підвищення рівня надійності і збільшення ресурсу машин та інших об’єктів техніки можливо тільки за умови випуску продукції високої якості у всіх галузях машинобудування. Це вимагає безперервного вдосконалення технології виробництва і методів контролю якості покриттів. У даний час все більш широкого поширення набуває 100%-вий неруйнівний контроль покриттів на окремих етапах виробництва. Для забезпечення високої експлуатаційної надійності машин і механізмів велике значення має також періодичний контроль їх стану без демонтажу або з обмеженим розбиранням, який проводиться при обслуговуванні в експлуатації або при ремонті.Висока якість машин, приладів, устаткування – основа успішної експлуатації, отримання великого економічного ефекту, конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому комплекс глибоких знань і певних навичок в області контролю якості покриттів є необхідною складовою частиною професійної підготовки фахівців з машинобудування.Існуючі методики викладання інженерних дисциплін, як правило, не відповідають змінам у розвитку суспільства. У зв’язку з невеликим обсягом годин, що приділяються на вивчення дисципліни, й сучасними високими вимогам до рівня підготовки фахівців такий курс необхідно ввести не традиційним способом, а з використанням інформаційних технологій. Для цього:– студенти повинні мати попередню комп’ютерну підготовку;– викладач повинен розробити відповідну технологію навчання.Відомо [1], що під технологією навчання мається на увазі системна категорія, орієнтована на дидактичне застосування наукового знання, наукові підходи до аналізу й організації навчального процесу з урахуванням емпіричних інновацій викладачів і спрямованості на досягнення високих результатів у розвитку особистості студентів.Суть пропонованої технології полягає у створенні модульного середовища навчання (МСН) «Контроль якості покриттів» і впровадженні його у процес навчання, що забезпечує систематизацію навчання й формалізацію інформації. Метою технології є індивідуалізація навчання, а визначеність МСН полягає в її алгоритмічній структурі. Тому зміст МСН розроблений у вигляді систематизуючої ієрархічної схеми, куди увійшли основні розділи робочої програми курсу. Структура МСН складається з наступних блоків:1. «Методичне забезпечення дисципліни», у якому пропонуються відповідні дії, що сприяють засвоєнню інформації на заданому рівні:– першоджерела;– робоча програма;– робочий план;– опис дисципліни;– загальні методичні вказівки;– методичні вказівки до вивчення лекційного матеріалу;– методичні вказівки до виконання самостійної роботи;– методичні вказівки до виконання лабораторних робіт;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №1;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №2;– зразок титульної сторінки домашнього завдання.2. «Лекції», у якому представлені html-файли відповідного лекційного матеріалу, контрольні питання й тести до кожної теми:– дефекти і фізико-хімічні властивості покриттів;– оцінка механічних властивостей покриттів; класифікація видів і методів неруйнівного контролю (НК); візуально-оптичний, радіохвильовий і тепловий види НК;– вихореструмовий і радіаційний види неруйнівного контролю покриттів;– магнітний та електричний види НК покриттів;– акустичний метод НК покриттів;– НК покриттів проникаючими речовинами;– технологічні випробування покриттів;– методи і засоби статистичного контролю якості; автоматизація контролю якості покриттів.Викладання лекцій проводиться у режимі комп’ютерної презентації.3. «Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу» з тестами.Відомо, що викладач у процесі своєї роботи повинен не тільки передавати студентам певний об’єм інформації, але і прагнути сформувати у них потребу самостійно здобувати знання, застосовуючи різні засоби, зокрема комп’ютерні. Чим краще організована самостійна пізнавальна активність студентів, тим ефективніше і якісніше проходить навчання. Тому деякі матеріали, що відносяться до лекційних тем, пропонуються для самостійного вивчення. При цьому організований доступ студентів до розділів МСН без звернення за допомогою до викладача. При необхідності подальшого використання матеріалів МСН можна копіювати ресурси, компонувати, редагувати і згодом відтворювати їх.4. «Лабораторні роботи» з інструкціями з техніки безпеки при виконанні робіт у лабораторіях і при роботі на персональному комп’ютері й з тестами до кожної теми:– вплив товщини покриття на міцність деталі;– контроль мікротвердості покриттів;– моделювання технологічних випробувань покриттів;– контроль внутрішніх напружень покриттів;– вплив дефектів покриття на якість деталі;– корозійний та електрохімічний контроль якості покриттів;– використання х– та s–діаграм для визначення причин погіршення якості покриттів.5. «Домашні завдання» (умова з варіантами даних і методичні вказівки до виконання, зразок оформлення):– оцінити вплив мікротвердості покриття на міцність деталі;– оцінити вплив корозії покриття на міцність деталі.Для ефективного використання МСН необхідне його планомірне включення в учбовий процес. Тому ще на етапі тематичного планування були розглянуті варіанти можливого використання усіх модулів МНС.Для розвитку розумової діяльності студентів і виховання у них пізнавальної активності самостійну роботу потрібно добре методично забезпечити. У свою чергу, ефективність самостійної роботи студентів багато в чому залежить від своєчасного контролю за її ходом. Тому для оцінки ефективності використання ІКТ у учбовому процесі створена система визначення якості навчання і на її основі побудовані тестові процедури оцінки знань з усіх тем курсу. Перевірку і контроль знань студентів можна здійснити як під час занять, так й інтерактивно. Основними перевагами програми автоматизованого контролю знань є:– випадковий характер вибору тестових завдань, порядок проходження завдань і відповідей, що сприяє об’єктивності оцінок;– представлення варіантів відповідей у вигляді формул і малюнків, що дозволяє розширити коло текстових завдань;– диференційована оцінка кожного варіанту відповіді, що забезпечує детальний аналіз результатів тестування.Комп’ютерне тестування дозволяє [2] розширити можливості проведення індивідуально адаптованих процедур контролю і коректування знань конкретних тем, підвищити об’єктивності контролю знань студентів, забезпечити можливість проведення їх попереднього самоконтролю, підвищити рівень стандартизації вимог до об’єму і якості знань та умінь.Розв’язування експрес-тестів проходить під час лабораторних занять протягом фіксованого проміжку часу. Крім режиму контролю передбачений режим навчання.Важливим елементом навчання є використання моделюючих програм у процесі навчання. У цьому випадку студенти самостійно задають різні параметри задачі, що дає можливість детальніше перевірити характер поведінки моделі за різних умов.Особливістю МСН є застосування комп’ютерного моделювання для лабораторних робіт, оскільки постійні бюджетні проблеми останніх років виключають придбання необхідних установок і приладів. Моделювання контролю якості покриттів дозволило істотно наситити заняття експериментальним і теоретичним змістом. При цьому учбові і учбово-дослідницькі задачі розв’язуються як з формуванням практичних навиків у вивченні фізичних явищ, так і дослідницького мислення, а розроблені методичні вказівки дозволяють разом з типовими лабораторними роботами виконувати роботи евристичного змісту. І, що особливо важливо, використання ІКТ, методів комп’ютерного моделювання дозволяє істотно розширити можливості лабораторних робіт.Використання електронних лабораторних робіт дозволяє більш повно реалізувати диференційований підхід у процесі навчання, ніж роботи і завдання на паперових носіях. Це пов’язано з можливістю включення в роботи необхідної кількості завдань різного рівня складності або об’єму. Істотною перевагою є можливість легко адаптувати наявні роботи до нових версій програм, що з’являються [3].Домашні завдання також виконуються з використанням САПР: на етапі побудови 3D моделі деталі з покриттям студенти працюють в SolidWorks; потім, перейшовши до реальної конструкції, використовують SimulationXpress і SolidWorks Simulation (додатки для аналізу проектних розв’язків, повністю інтегровані в SolidWorks). Оформлення робочої документації досягається засобами Microsoft Office. Така організація роботи дозволяє у процесі навчання побудувати модель контролю якості покриттів на якісно новому рівні й підготувати студентів до використання сучасних інструментаріїв інженера.В SolidWorks Simulation студенти виконують наступне:– прикладають до деталей з покриттями рівномірний або нерівномірний тиск в будь-якому напрямі, сили із змінним розподілом, гравітаційні та відцентрові навантаження, опорну та дистанційну силу;– призначають не тільки ізотропні, а й ортотропні та анізотропні матеріали;– застосовують дію температур на різні ділянки деталі (умови теплообміну: температура, конвекція, випромінювання, теплова потужність і тепловий потік; автоматично прочитується профіль температур, наявний в розрахунку температур, і проводиться аналіз термічного напруження);– знаходять оптимальний розв’язок, який відповідає обмеженням геометрії та поведінки; якщо допущення лінійного статичного аналізу незастосовні, застосовують нелінійний аналіз– за допомогою аналізу втоми оцінюють ефект циклічних навантажень у моделі;– при аналізі випробування на ударне навантаження вирішують динамічну проблему (створюють епюру і будують графік реакції моделі у вигляді тимчасової залежності);– обробляють результати частотного і поздовжнього вигину, термічного і нелінійного навантажень, випробування на ударне навантаження й аналіз втоми;– будують епюри поздовжніх сил, деформацій, переміщень, результатів для сил реакції, форм втрати стійкості, резонансних форм коливань, результатів розподілу температур, градієнтів температур і теплового потоку;– проводять аналізи контактів у збираннях з тертям, посадок з натягом або гарячих посадок, аналізи опору термічного контакту.Змінюючи при чисельному моделюванні деякі вхідні параметри, експериментатор може прослідити за змінами, які відбуваються з моделлю. Основна перевага методу полягає у тому, що він дозволяє не тільки поспостерігати, але і передбачити результат експерименту за якихось особливих умов.Метод чисельного моделювання має наступні переваги перед іншими традиційними методами [4]:– дає можливість змоделювати ефекти, вивчення яких в реальних умовах неможливе або дуже важке з технологічних причин;– дозволяє моделювати і вивчати явища, які передбачаються будь-якими теоріями;– є екологічно чистим і не представляє небезпеки для природи і людини;– забезпечує наочність і доступний у використанні.Але щоб приймати технічно грамотні рішення при роботі з САПР, необхідно уміти правильно сприймати і осмислювати результати обчислень. Цілеспрямований пошук шляхом ряду проб оптимального або раціонального рішення у проектних задачах набагато цікавіший і повчальніший для майбутнього інженера, ніж отримання тільки одного оптимального проекту, який не можна поліпшити і ні з чим порівняти.При великій кількості варіантів проекту аналіз машинних розрахунків дозволяє виявити основні закономірності зміни характеристик проекту від варійованих проектних змінних і сприяє тим самим швидкому і глибокому вивченню властивостей об’єктів проектування.Упровадження сучасних САПР для контролю якості покриттів не тільки забезпечує підвищення рівня комп’ютеризації інженерної праці, але й дозволяє приймати оптимальні рішення. При створенні і використанні таких систем сучасний інженер повинен мати навички роботи з комп’ютерними системами, уміти розробляти математичні моделі формування параметрів оцінки якості покриттів.У цих умовах молодий інженер не має достатнього резерву часу для надбання на виробництві необхідних навичок моделювання складних процесів і систем – він повинен одержати такі навички у процесі навчання у вузі. Таким чином, йдеться про володіння прийомами постановки і розв’язування конструкторсько-технологічних задач сучасними методами моделювання.

Резюме. Навчання у вищому навчальному закладі є складним етапом життя молоді, особливо в умовах дистанційного навчання. Студенту факультету підготовки іноземних громадян необхідно не тільки призвичаїтись до умов життя в іншій країні, а й пристосуватися до нового ритму життя, динаміки навчання. Великий об’єм нової інформації, фізичні та психологічні труднощі, з якими стикається студент-іноземець, призводять до постійного напруження та стану хронічного стресу. Сучасна освітня система за останній рік настільки змінилась, що студенту необхідно безперервно адаптовуватися до нововведень. Стрес стає дедалі глобальнішою проблемою, особливо серед студентів, і негативно позначається на їхньому житті та здоров’ї. Тому актуальним залишається вивчення проблеми соціального емоційного хронічного стресу в навчальній діяльності студентів. В основу дослідження було покладено кількісне дослідження, проведене серед іноземних студентів шляхом таємного анкетування та збір інформації про найбільш стресові сфери життя та дистанційного навчання за умови карантину. У статті наведені результати анонімного опитування 134 студентів 2-3 курсів факультету підготовки іноземних громадян Івано-Франківського національного медичного університету щодо причин незадовільної успішності з вивчення практичних дисциплін. Респондентам було запропоновано самостійно визначити причини неадекватного засвоєння матеріалу на практичних заняттях та лекціях. Висновки. Отримані нами результати таємного анкетування свідчать про стан хронічного напруження студентів, їх перебування у стані соціального стресу, що зумовлений не лише новими умовами життя, а й частими змінами між періодами живого спілкування на парах та умовами дистанційного навчання.

Безпека і надійність трубопровідних систем є надзвичайно важливою проблемою сьогодення коли знос основних фондів багатьох трубопровідних комунікацій в Україні перевищив 90 %. Тільки своєчасна діагностика, якісна оцінка технічного стану та якісний і своєчасний ремонт дають змогу уникати значних втрат, які зумовлені аваріями. Тому дослідження напружено-деформованого стану трубопровідних систем є актуальною задачею оскільки дають змогу оцінити їх технічний стан. Особливо складною є така задача для відводів трубопроводів, які мають тороподібну геометричну форму.

Соматично тяжкий стан, складний післяопераційний період, тяжка супутня патологія та необхідність у постійному кваліфікованому спостереженні та догляді є причиною перебування хворих з абдомінальною патологією у відділенні реанімації та інтенсивної терапії.Мета дослідження – визначити і проаналізувати динаміку тяжкості стану хворих, прооперованих із приводу гострої та хронічної абдомінальної патології у відділенні реанімації й інтенсивної терапії на основі бальної оцінки за шкалою APA CHE II у модифікації А. П. Радзиховського.Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карт 85 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні реанімації та інтенсивної терапії із приводу гострої і хронічної абдомінальної патології. Тяжкість стану в динаміці післяопераційного періоду визначали, використовуючи бальну оцінку тяжкості стану за шкалою APA CHE ІІ у модифікації А. П. Радзиховського (1997), на основі комплексу клінічних і лабораторних даних. Статистичну обробку даних провели за допомогою методів загальної статистики обчислення середніх величин. Порівняння середніх значень виконали, використовуючи методи непараметричної статистики за допомогою програми MedCalc for Windows. Виявили, що показники бальної оцінки тяжкості стану хворого за шкалою APA CHE ІІ є достатньо інформативними для швидкої й адекватної оцінки стану хворого в роботі чергової медичної сестри.Результати досліджень та їх обговорення. У хворих при госпіталізації були різні симптоми, що свідчать про гострі й хронічні проблеми в черевній порожнині. Серед симптомів найчастіше – біль у животі, блювання залишками їжі, застійним шлунковим вмістом, кишковим вмістом, із домішками жовчі, позитивні симптоми подразнення очеревини (симптом Щоткіна–Блюмберга, напруження м’язів черевної стінки), парез кишечника, підвищення температури тіла, тахікардія, задишка, зниження артеріального тиску, неврологічні порушення, сухість у роті, порушення функції печінки, нирок, зміни складу гемограми тощо. Дослідження, яке ми провели, показало, що бальний підрахунок тяжкості стану обстежених хворих за шкалою APA CHE ІІ дозволяє медичній сестрі швидко й об’єктивно оцінити тяжкість стану в конкретний момент, а також бачити його об’єктивну динаміку.Висновки. Даний моніторинг дозволяє точно прогнозувати подальший перебіг захворювання, а головне, вчасно виявляти погіршення стану хворого. Усі ці показники може використати чергова медична сестра в будь-який період, оскільки вони не потребують особливого обладнання і спеціальних лабораторних тестів та аналізів.