To see the other types of publications on this topic, follow the link: Системи планування.
Journal articles on the topic 'Системи планування'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Системи планування.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Чепков, І. Б., В. В. Сотник, І. В. Борохвостов, М. В. Бондарчук, and М. О. Білокур. "Порівняльний аналіз систем оборонного планування в США та в Україні." Озброєння та військова техніка 23, no. 3 (September 26, 2019): 3–15. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.3(23).3-15.
Full textAbstract:
Досліджується еволюція змін у системі оборонного планування в США шляхом аналізу функціональних зв’язків між її елементами. Розглядається триступеневий процес, який поєднує у собі Систему інтеграції та розвитку спільних спроможностей, Систему планування, програмування, бюджетування та виконання, Систему оборонного замовлення. Проведено порівняльний аналіз відповідності елементів системи оборонного планування США та України. Метою статті є порівняльний аналіз ретроспективи реформування та розгляд існуючої системи оборонного планування в США та в Україні, змін, що відбувалися в останні роки та причинно-наслідкових зв’язків, які супроводжували цей процес. Дослідження за даною темою виконувались за допомогою таких методів та процедур системного аналізу, як абстрагування і конкретизація, декомпозиція, кластеризація і класифікація. Результати аналізу вказують на необхідність реорганізації системи оборонного планування в Україні шляхом впровадження більшості елементів, процедур та принципів системи оборонного планування США з урахуванням особливостей оборонно-промислового комплексу України.
2
Пастовенський, Олександр. "Особливості планування в умовах розвитку освітніх систем." New pedagogical thought 107, no. 3 (December 1, 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-36-41.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості планування в умовах розвитку освітніх систем. Зроблено висновок, що в залежності від фази розвитку закладу як освітньої системи (жорстка система, система з делегованими управлінськими повноваженнями, «м’яка» система, система з мережевою взаємодією, синергетична система) планування його діяльності має здійснюватися на основі диференційованої участі в цьому процесі керівництва, самоврядування закладу та зацікавлених громадських структур. Підкреслено, що рівень участі самоврядування закладу та громадських структур у плануванні (на основі консультацій чи узгодження позицій з керівництвом та з іншими учасниками освітнього процесу) залежить як від фази розвитку закладу, так і від виду планування (стратегічне, тактичне, оперативне) та особливостей субфункцій планування (планувально-діагностувальної, планувально-цільової, планувально-критеріальної, планувально-програмної, планувально-ресурсної, планувально-інформаційної субфункцій). Наголошено, що з розвитком освітніх систем у процесі планування змінюються також форми взаємодії керівництва, органів самоврядування закладу та громадських структур, які стають все більше демократичними – від наказів та інструктажів керівника до нарад при керівникові та консультацій з органами самоврядування закладів, педагогічних (вчених) рад і «круглих столів», конференцій та обговорень на інтернет-форумах, загальних зборів і громадських слухань тощо.
3
Кійко, С. Г. "Предиктивна адаптація при управлінні портфелем проектів енергозбереження на металургійному підприємстві." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 4(41), (October 25, 2020): 133–44. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.16.
Full textAbstract:
Сьогодні для авіабудування ПрАТ «Дніпроспецсталь» виплавляє більше ста марок сталей і сплавів з особливими експлуатаційними властивостями. Подальший розвиток підприємства та забезпечення конкурентоспроможності цієї та іншої продукції пов’язано з управлінням портфелем енергозберігаючих проектів, спрямованих на виконання таких завдань, як оптимізація енергетичного балансу, мінімізація споживання енергоресурсів, оптимізація енергоефективності та ін. Запропоновано нову методологію управління портфелями проектів енергозбереження на металургійних підприємствах, яка формує парадигму предиктивної адаптації, що базується на взаємопов'язаних адаптивних системах планування, моніторингу і управління змінами та дозволяє на основі прогнозування енергоспоживання для складних технологічних процесів і виробництв, а також моделювання і оцінки якості паливно-енергетичного балансу, в умовах обмеженості ресурсів і ризиків здійснювати формування і відбір для реалізації проектів енергозбереження при узгодженні пріоритетів бізнес-стратегії і стратегії енергоефективності металургійного підприємства. Сформульовано основні вимоги до організації системи планування і управління портфелем проектів енергозбереження на металургійному підприємстві. Представлена структурна схема комп'ютерної системи планування і управління портфелем проектів енергозбереження на ПрАТ «Дніпроспецсталь». Ядром виступає корпоративна інформаційна система управління на базі SAP ERP (ECC 6.0). Для отримання точної та оперативної інформації про постачання і витрати енергоресурсів використовується кілька програмно-апаратних комплексів систем обліку, а саме, автоматизована система комерційного обліку енергоресурсів підприємства, автоматизована система технічного обліку електроенергії, автоматизована система обліку і балансу паливно-енергетичних ресурсів та інші. Розроблена система процесів енергозбереження повинна вбудовуватися в систему процесів підприємства, відповідати стратегічним цілям підприємства і особливостям виробничого процесу.
4
Гречаник, Б. В. "ПРОГРАМУВАННЯ МІСЦЕВОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, no. 4 (April 15, 2022): 22–30. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.4.
Full textAbstract:
У статті досліджено процес управління місцевим економічним розвитком на основі програмування соціально-економічного розвитку суспільних систем в умовах проведення реформи децентралізації влади в Україні. Ідентифіковано визначальну особливість сучасного управління соціально-економічним розвитком регіональних суспільних систем –застосування певного алгоритму «програми» управління їхнім розвитком на основі «тригоризонтної» системи «планування-управління». Визначено, що основними складниками такої системи «планування-управління» є: концепція стратегії розвитку, стратегія розвитку, політика розвитку та цільові програми. Встановлено, що одночасне використання такої системи і на загальнодержавному, і на регіональному рівнях, а також їх узгодження між собою за рахунок вертикальних зв’язків між основними складниками моделей управління різних рівнів перетворює «стандартну» систему управління розвитком у систему «програмування розвитку». Запропоновано використання такої моделі – програмування управління соціально-економічним розвитком – на рівні регіону як одного з найбільш ефективних дієвих сучасних системних інструментів управління розвитком адміністративно-територіальних одиниць, що видається особливо актуальним в умовах завершення реформи децентралізації в Україні. Отримані висновки свідчать про доцільність використання такого алгоритму «програмування розвитку» у вітчизняній практиці управління розвитком суспільних систем із метою підвищення ефективності управління місцевим економічним розвитком та якості проведення реформ в основних сферах українського суспільства.
5
Soroka, M. "МЕТОД АДАПТАЦІЇ ПОВЕДІНКИ АГЕНТІВ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІЙ НАВЧАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ДИСПЕТЧЕРІВ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 60 (May 28, 2020): 17–20. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.017.
Full textAbstract:
В рамках агентно-орієнтованого підходу з метою підвищення варіативності середовища підготовки диспетчерів управління повітряним рухом у статті удосконалено метод адаптації поведінки агентів навчального середовища інтелектуальної навчальної системи, що ґрунтується на знаннях про результати взаємодії агентів. На етапі внесення змін до параметрів підсистеми планування при настоюванні систем моделювання поведінки агентів запропоновано використовувати механізм самонастроювання. Для управління процесом самонастроювання поведінки інтелектуальних агентів в статті розроблено інструментарій адаптації системи планування поведінки агента. Застосування моделей поведінки агентів із методами планування дозволить збільшити показник успішності реалізації очікуваної поведінки агентів при побудові інтелектуальних навчальних систем. Запропонований у статті підхід адаптації поведінки агентів навчального середовища інтелектуальної навчальної системи дозволить підвищити його варіативність. Як наслідок, така інтелектуальна навчальна система дозволить вивести на якісно новий рівень підготовку диспетчерів управління повітряним
6
Lipych. L., Khilukha O., and Kushnir M. "ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ." Economic forum 1, no. 4 (November 24, 2021): 85–94. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-12.
Full textAbstract:
Актуальність даної теми безпосередньо пов'язана з необхідністю підвищення рівня конкурентоспроможності українських підприємств, який у порівнянні з іноземними все ще залишається низьким. Мета статті - проаналізувати сучасні наукові розробки в області систем підтримки прийняття управлінських рішень на основі аналізу їх еволюційного розвитку.
Встановлено, що розвиток ІТ - систем, які підтримують менеджмент, розпочався у 1950-1960-х роках. Найдавніші ІТ - системи називалися трансакційними або системами для обробки даних. Перші системи були простими: використовували лічильні та аналітичні машин. Вони базувалися на масових операціях, які супроводжувалися значними витратами та не високою надійністю. Ці системи використовувалися для розрахунків заробітної плати, управління матеріалами, виставлення рахунків, обліку, контролю за дебіторською та кредиторською заборгованістю, обліку робочого часу та його ефективності, а також обліку витрат виробництва.
Злам 20-го та 21-го століть - це період динамічних змін у розвитку ІТ - систем, що підтримують управління, головним чином завдяки мережевим системам, корпоративним інтрамережам та системам управління знаннями. Обґрунтовано, що системи Business In-Intelligence (BI) є кульмінацією еволюції змін у сфері систем підтримки прийняття рішень та системної експертизи. Вони формують рішення що ґрунтуються на: статистиці та економетрії, операційних дослідженнях та штучному інтелекті.
Генезис ІТ-систем дозволив визначити етапи розвитку інтегрованих систем управління, що розвивалися паралельно вищезгаданим поколінням систем та направлені на підтримку реалізації функцій управління. Спочатку це були системи планування вимог до матеріалів (ang. Material Requirements Planning, MRP I), створені в 1960 -х роках на основі моделі управління складськими запасами. (для виробничих підприємств), потім модель закритого циклу MRP (ang. Closed-Loop MRP) та системи планування виробничих ресурсів (ang. Manufacturing Resources Planning, MRP II). Іншою версією цих систем є системи планування ресурсів підприємства (ang. Enterprise Resources Planning, ERP), створені в 1990-х роках. Змінені функціональні наповнення цих систем призвели до появи таких версій, як ERP II, EERP (Extended ERP), @ERP, EAS (Enterprise Application Suite), eERP, IERP (Intelligent ERP ERP), ERP +, ERP III і характеризуються як нове покоління інтегрованих систем - ERP IV. Доведено, що поява нових версій систем є результатом зміни умов ведення бізнесу та можливостей, створених розвитком ІКТ.
7
Кравченко, Л. А. "ЦІЛЕПОКЛАДАЛЬНИЙ ВИМІР СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, no. 4 (April 15, 2022): 95–103. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.14.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню цілепокладального виміру стратегічного планування розвитку професійно-технічної освіти на регіональному вимірі як механізму системи публічного управління освітою, що дає можливість визначити та забезпечити найбільш сприятливі умови для розвитку вказаної складової регіональної системи освіти. У якості методології дослідження використано системний аналіз, моделювання розвитку об'єкта управління, інтерпретацію результатів SWOT-аналізу. Показано, що саме на основі визначення цілей стратегічного планування розвитку регіональної системи професійно-технічної освіти здійснюється стратегічне управління її розвитком через реалізацію комплексних заходів, що підкріплені інструментами найбільш ефективного використання наявних ресурсів. Застосовано структурування різнорівневих цілей стратегічного планування в якості найбільш ефективного механізму публічного регулювання напрямків та динаміки процесів у вказаному секторі регіональної освіти. Обґрунтовано необхідність збалансованості процесів у регіональній системі професійно-технічної освіти із загальними соціально-економічними тенденціями розвитку регіону та країни. Відтак стратегічне планування у цілепокладальному вимірі має поєднувати комплекс конкретних завдань та основні характеристики довгострокового бачення вирішення наявних проблем регіональної системи професійно-технічної освіти, підтримуючи послідовність та цілеспрямованість управлінських дій. На основі визначення базових цілей розроблено комплекс конкретних заходів як інструмент організації діяльності суб'єктів публічного управління освітньою діяльністю на регіональному рівні на шляху досягнення стратегічної мети розвитку згаданої регіональної освітньої підсистеми.
8
Коваль, Назар. "Функціональні моделі інформаційної технології та архітектура інформаційної системи оперативного планування заготівлі молока на території громад." Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, no. 25 (December 20, 2021): 157–66. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.157.
Full textAbstract:
Виконано аналіз наукових праць та предметної галузі. Обґрунтовано доцільність розроблення функціональних моделей процесів інформаційної технології та обґрунтування архітектури інформаційної системи оперативного планування заготівлі молока на території громад. Вони забезпечать якісне проєктування відповідних інформаційних систем і технологій, а також прийняття безпомилкових управлінських рішень. Запропонована інформаційна технологія оперативного планування заготівлі молока на території громад. Вона враховує особливості предметної області та передбачає виконання п’яти взаємозв’язаних груп процесів. Зазначені процеси дозволяють проводити збір, обробку і збереження даних. Розроблені функціональні моделі відображають управлінський процес оперативного планування. Це лежить в основі прийняття якісних управлінських рішень щодо формування оперативних планів та нарядів на виконання робіт. Запропонована архітектура інформаційної системи оперативного планування заготівлі молока на території громад передбачає створення п’яти взаємопов’язаних підсистем, які пов’язані з базою даних. Зазначена інформаційна система являє собою програмний додаток. Він забезпечує підтримку прийняття управлінських рішень під час оперативного планування заготівлі молока на території громад. Користувачі (виробники молока) інформаційної системи мають доступ до візуалізованих даних. До цих даних належить обсяг постачання молока в переробний цех за заданий період, а також його вартість відповідно до укладених угод. Адміністратор (проєктний менеджер цеху переробки молока) має доступ до даних усіх користувачів. Окрім того, адміністратор має доступ до сформованих оперативних планів заготівлі молока на території громади для окремої доби та нарядів на виконання робіт.
9
ГАНДЗЮК, Микола, Дмитро ГАНДЗЮК, and Богдан ШУМІК. "РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ОПЕРАТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ НА МІЖМІСЬКИХ МАРШРУТАХ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 17 (November 14, 2021): 47–61. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.634.
Full textAbstract:
В даний час успішна робота всіх галузей народного господарства неможлива без ефективного транспортного обслуговування. Організація роботи транспорту повинна забезпечувати ефективне постачання промислового виробництва, сільського господарства, інших галузей народного господарства, а також задовольняти потреби населення в перевезеннях з системних позицій. Комплексний підхід до організації та планування перевезень вимагає досягнення мінімальних витрат як у всій системі транспортного обслуговування, так і в окремих її елементах. Вирішення цього завдання неможливо без заміщення існуючих раніше технологій і методів організації і планування транспортного процесу на сучасні.
Сучасні вимоги до організації перевізного процесу та якості виконуваних перевезень на автомобільному транспорті диктують необхідність застосування нових організаційних і технологічних рішень в плануванні перевезень з використанням програмно-цільових і логістичних принципів.
Існуюча організація системи оперативного планування не завжди відповідає реальним потребам учасників процесу вантажних автомобільних перевезень. Основним недоліком на сьогоднішній день є те, що методологічна база сегментована і описує окремі етапи планування процесу перевезень. Методики, які працюють сьогодні, присвячені окремим завданням, таким як визначення оптимальної вантажопідйомності парку рухомого складу, розрахунок техніко експлуатаційних показників, в тому числі необхідної кількості автомобілів, розподіл рухомого складу за заявками із застосуванням методів лінійного програмування, складання графіка роботи автомобілів, розрахунок витрат на перевезення та інші.
Виконання такого різноманіття розрізнених операцій і завдань в сучасних умовах без комплексного підходу до їх вирішення, а також без автоматизації переробки значних обсягів інформації неефективне.
Крім того методики розрахунку необхідної кількості автомобілів мають серйозні похибки, це виражається в невідповідності розрахункових і фактичних величин.
Незважаючи на те, що останніми роками ведеться активна розробка і впровадження на автотранспортні підприємства програм автоматизованого документообігу та планування роботи автомобілів, в даний час не існує методики, яка забезпечує комплексне планування та рішення перерахованих вище завдань з урахуванням специфіки міжміських перевезень, тоді як сучасні тенденції розвитку автотранспорту в Україні пов'язані з інтенсивним їх розвитком.
Ключові слова: перевезення, техніко-експлуатаційні показники, міжміський маршрут, система, оперативне планування, заявка, методика, алгоритм, автоматизація, методологічна база.
10
Kotvitska, A. A., A. I. Fedosov, and O. I. Nazarco. "СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НФаУ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ." Медична освіта, no. 3 (May 13, 2019): 74–77. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10130.
Full textAbstract:
Мета роботи – висвітлити значення створення системи управління якістю, враховуючи досвід НфаУ, та окреслити її перспективи.
Основна частина. Для підтримки функціонування внутрішньої системи управління якістю у НФаУ створено абсолютно новий для університету структурний підрозділ – відділ управління якістю.
До функцій ВУЯ належать планування діяльності університету, організаційно-методичний супровід внутрішніх і зовнішніх аудитів, проведення процедури рейтингування кафедр та НПП, моніторинг результативності процесів СУЯ, впровадження ризик-орієнтованих підходів до функціонування процесів СУЯ, навчання персоналу, координація документообігу тощо.
Змістовна модель СУЯ НФаУ представлена каскадною системою планування, яка передбачає поступову деталізацію планів від Місії й Політики університету до планів окремих виконавців.
Висновки. Керівництво університету вважає запроваджену систему управління якістю дієвим механізмом, що попереджає виникнення внутрішніх та зменшує вплив зовнішніх ризиків. Створена система управління якістю Національного фармацевтичного університету є змістовним підґрунтям для розбудови внутрішньої системи забезпечення якості вищої фармацевтичної освіти.
11
Турінський, О. В., Б. О. Демідов, Д. А. Гриб, and О. О. Хмелевська. "Методичні аспекти планування розвитку систем озброєння протиповітряної оборони в умовах ресурсного обмеження." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 1(38), (March 23, 2020): 61–71. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.38.07.
Full textAbstract:
У статті виділяються аспекти і положення підготовки і реалізації планів і програм розвитку складних систем військового призначення. Значна увага приділена напрямку визначення шляхів заощадження ресурсів для створення нових систем багатовартісних зразків озброєння і військової техніки.
У статті виділяються деякі положення з позитивного досвіду, які б могли бути результативно застосованими у практиці підготовки і реалізації планів і програм розвитку системи озброєння протиповітряної оборони держави з урахуванням специфічних особливостей існуючих обмежень різного характеру, у тому числі організаційних і фінансових.
Перспективна багатопозиційна система протиповітряної оборони має включати до себе новітні вогневі засоби, засоби розвідки, управління і забезпечення з бережливими їх життєвими циклами, а система озброєнь протиповітряної оборони у цілому має мати свій бережливий керований життєвий цикл. Реалізація планів і програм розвитку має бути зорієнтована на виконання цих вимог.
Концепція розвитку системи озброєння протиповітряної оборони має у системній єдності відображувати оперативно-стратегічні й оперативно-тактичні потреби, науково-технічні можливості і воєнно-економічну доцільність реалізації запланованих напрямків вдосконалення і розвитку системи озброєння у програмному періоді часу.
Розробка і виробництво нових і вдосконалення існуючих зразків ОВТ має декілька їх варіантів реалізації, а саме – це революційний і еволюційний варіанти і глибокої, середньої і незначної модернізації.
12
Zinchenko, A., R. Pikul, K. Zinchenko, K. Liubarchuk, E. Yusukhno, A. Maksymenko, Yu Sokol, and Yu Rindin. "МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД З ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ЗВ’ЯЗКУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 132–36. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.132.
Full textAbstract:
Найбільш характерними особливостями побудови систем зв'язку військового призначення є високий ступінь апріорної невизначеності стосовно оперативної обстановки та малий обсяг вихідних даних для планування зв’язку. У таких умовах важливий правильний вибір апарату оцінки прийнятих управлінських рішень, який дозволить посадовим особам органів управління системою зв’язку бути впевненим у правильності рішень, що приймаються. Прийняття рішення на побудову системи зв’язку будь-якого рівня, як правило, включає визначення мети її функціонування, вибір показників і обґрунтування критеріїв оцінки, синтез альтернативних структур і пошук раціонального варіанту розгортання системи зв’язку. Практика бойового застосування частин та підрозділів зв’язку переконливо показала, що в теорії та практиці організації зв’язку виникла необхідність в удосконаленні науково-методичного апарату, що буде відповідати сучасним умовам функціонування систем управління та забезпечувати більш адекватну оцінку ефективності систем зв’язку, що розгортаються. В зазначеній статті авторами запропоновано методичний підхід з оцінки ефективності системи зв’язку спеціального призначення. Запропонований підхід заснований на використанні показника доступності системи зв’язку спеціального призначення з першого разу. В ході зазначеного дослідження авторами використані основні положення теорії зв’язку, теорії завадостійкості та розвідзахищеності. Новизна запропонованого методичного підходу, на відміну від існуючих полягає в тому, що система зв’язку спеціального призначення оцінюється по узагальненому показнику доступності канальних та мережевих ресурсів системи зв’язку спеціального призначення, що є згорткою часткових показників оцінки ефективності системи зв’язку спеціального призначення. Практичне значення запропонованого методичного підходу полягає в тому, що запропонований підхід дозволяє оцінити систему зв’язку по більшій кількості часткових показників, визначити заходи щодо розгортання системи зв’язку та виробити заходи стосовно підвищення ефективності системи зв’язку спеціального призначення
13
Струк, Н. С., and М. С. Кріп. "ПЕРЕДУМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ БЮДЖЕТУВАННЯ У ДІЯЛЬНІСТЬ ВУГЛЕДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Підприємництво і торгівля, no. 28 (February 5, 2021): 97–102. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-15.
Full textAbstract:
Доведено актуальність і своєчасність дослідження передумов впровадження системи бюджетування у діяльність вугледобувних підприємств. Потреба в удосконаленні системи управління вугледобувними підприємствами зумовлена відсутністю організаційно-методичного забезпечення обліку й аналізу витрат за центрами їх виникнення та нераціональним плануванням господарської діяльності. Мета – проаналізувати елементи існуючої системи планування для з’ясування передумов впровадження системи бюджетування у діяльність вугледобувних підприємств. Використані методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, системного підходу уможливили систематизацію науково-прикладних напрацювань у сфері управлінського обліку діяльності вугледобувних підприємств і формулювання результатів дослідження. Емпіричною основою слугували показники діяльності вугільних шахт державного підприємства «Львіввугілля», зокрема: «Великомостівської», «Лісової», «Червоноградської», «Межирічанської», «Степової». Результати дослідження підтвердили, що діюча система планування на вугледобувних підприємствах не спроможна забезпечити достовірну оцінку факторного впливу на діяльність і вчасно виявити ризики потенційних непродуктивних втрат за центрами відповідальності. Наукова значимість публікації полягає у систематизації наукових підходів до системи бюджетування, зважаючи на найновіші дослідження українських і зарубіжних вчених у сфері управлінського обліку вугледобувних підприємств. Це дало змогу запропонувати етапи бюджетування діяльності таких підприємств, зважаючи на стратегічні пріоритети їх розвитку. Практична цінність дослідження полягає у комплексному підході до організаційної структури системи бюджетування, з урахуванням особливостей виникнення витрат у вугільній промисловості, що сприятиме чіткому розподілу відповідальності між керівниками структурних підрозділів для досягнення визначальних показників і контролю за їх динамікою. Авторами зроблені висновки, що передумовами впровадження системи бюджетування у діяльність вугледобувних підприємств є розроблення організаційних і методичних підходів до: підвищення ефективності процесів розподілу ресурсів; оптимізації витрат; контролю діяльності структурних підрозділів; оперативного отримання інформації про обсяги видобутку вугілля, розвідувальні, нарізні, гірничопідготовчі роботи.
14
Дихановський, В. М., А. О. Русевич, and Б. Еггінтон. "Концепція планування розвитку озброєння на основі євроатлантичних підходів." Озброєння та військова техніка 17, no. 1 (March 27, 2018): 3–12. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.1(17).3-12.
Full textAbstract:
Розглянута доцільність використання євроатлантичних підходів у системі оборонного планування. Започатковане формування концепції планування розвитку озброєння та військової техніки, в основу якої покладено методологію ціннісно-орієнтованого управління проектами, програмами і портфелями, інтегровану до системи планування розробки і закупівлі озброєння та військової техніки в Україні. Найбільшу увагу приділено формулюванню поняття “цінність”. Надано пропозиції щодо кількісної оцінки її величини.
15
Чепков, Ігор, Є. Я. Демченко, and О. Москвітін. "Програмно-цільовий метод планування. Застосування програмно-цільового методу в системі оборонного планування США." Озброєння та військова техніка 18, no. 2 (June 26, 2018): 8–14. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.2(18).8-14.
Full textAbstract:
Запропоновано огляд функціонування одного з ключових елементів системи підтримки прийняття рішення, а саме, процес планування, програмування, бюджетування та виконання (Planning, Programming, Budgeting and Execution – PPBE), розкрито зміст та механізм його функціонування та розглянутий програмно-цільовий метод планування, що покладений у йогооснову, у системі оборонного планування США. У статті враховані інформаційні матеріали, надані експертами НАТО в ході міжнародної зустрічі 16 лютого 2018 року.
16
Shynkarov , A. М., and V. M. Prodanyk . "Організаційно-правові засади стратегічного планування у сфері розвитку регіонів України." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (February 24, 2021): 115–21. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.11.
Full textAbstract:
У статті розкриті організаційно-правові засади стратегічного планування регіонального розвитку в сучасних умовах подальшого реформування системи публічного управління в Україні та децентралізації владних повноважень.Метою статті є обґрунтування організаційно-правових засад і складових механізмів стратегічного планування та теоретичне визначення законів і закономірностей у контексті регіонального розвитку в Україні.Наукова новизна полягає в теоретичному обґрунтуванні змісту та концептуальних підходів до процесу (законів і закономірностей) формування стратегічного планування у сфері регіонального розвитку в Україні.Висновки. Встановлено, що під стратегічним плануванням доцільно розуміти особливий вид планової діяльності, що полягає в розробці стратегічних рішень (у формі прогнозів, проектів, програм і планів), які передбачають висування таких цілей, завдань і стратегій розвитку регіонів, реалізація яких забезпечить їх ефективне функціонування у довгостроковій перспективі, а також швидку адаптацію до умов зовнішнього середовища, що постійно змінюються. З’ясовано, що стратегічне планування як функція управління полягає в намаганні завчасно врахувати при можливості всі внутрішні та зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування й розвитку об’єкта управління. Планування – це визначення параметрів управлінського процесу на основі співставлення інформації про потреби зовнішнього середовища в результатах діяльності та його можливостей, з урахуванням розвитку самого суб’єкта, що направлено на досягнення поставленої перед системою мети, а план – це кількісне відображення цілей та розробка шляхів їх досягнення.Проаналізовано об’єктивний характер стратегічного планування як частини публічного управління в розвинених державах світу, праці вітчизняних і зарубіжних науковців щодо проблем стратегічного управління регіонального розвитку, встановлено, що оптимальне сполучення стратегічного планування та публічного управління – реальний шлях розвитку соціально-економічного потенціалу держави.Результати дослідження показують, що в процесі вдосконалення системи стратегічного планування на публічному рівні доцільно було б провести оптимізацію державних цільових програм, перейти від тактичного ситуативного планування до стратегічного планування, яке дає змогу розширити планові горизонти, комплексно вирішувати проблеми публічного управління. Саме завдяки вмілому поєднанню зазначених факторів реформування системи стратегічного планування розвитку регіонів у публічному управлінні можна досягти головної мети – створення ефективних та реальних стратегічних програм розвитку держави та окремих регіонів.
17
Дорошева, А., О. Байрамова, Н. Урум, and О. Медведєва. "ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕТОД ЗНИЖЕННЯ ВИТРАТ НА ПАЛИВО В ТРАНСПОРТНИХ КОМПАНІЯХ." Vodnij transport, no. 2(30) (February 27, 2020): 23–31. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.03.
Full textAbstract:
Задача з мінімізації витрат на паливо стає першочерговою в системі управління витратами транспортних компаній. В статті розглянуті такі методичні принципи планування в суднохідній компанії, як збалансованість, ефективність, варіантність, оптимальність, ієрархічність, динамічність, та планомірність. Доведено необхідність впровадження адаптивної трьохрівневої системи планування: навігаційного, оперативного та рейсового рівнів. Розглянуто структуру витрат суднохідної компанії. Показано, що близько третини витрат у транспортних компаніях відноситься до витрат на паливо. В статті доведено, що існують технічні і організаційні методи зниження витрат на паливо в транспортних компаніях. Організаційні методи пов’язані зі змінами в процесі планування витрат в цілому. Показано, що на сьогоднішній день при плануванні потреби палива в судноплавних компаніях установлюються норми витрати палива, виходячи з даних минулої навігації (з корегуванням на зміни обсягу роботи-вантажообігу). Запропоновано для планування витрат на паливо використовувати функціональне та імітаційне моделювання. Функціональне моделювання допускає опис процесу планування у вигляді чітко структурованих взаємозалежних функцій. При імітаційному моделюванні розглядається процес планування з урахуванням впливу різних зовнішніх і внутрішніх умов, з аналізом динамічних характеристик зміни процесу і з оцінкою ефективності розподілу ресурсів. Використання різних видів моделювання дозволяє сконцентрувати увагу на визначених характеристиках процесу моделювання. З метою підвищення якості планування витрат на паливо запропоновано використовувати метод моделювання бізнес-процесів, в основі якого лежить опис процесу через дії. Процесний підхід до планування витрат на паливо дозволяє вибудувати логічний взаємозв'язок всіх елементів, властивий процесу планування від початку до його завершення. Наведено існуючий бізнес-процес та розроблено удосконалений бізнес-процес планування. Ключові слова: бізнес-процеси, витрати на паливо, організаційні методи, принципи планування, процесний підхід, транспортна компанія
18
Бурик, Зоряна. "СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ, ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ." Public management 25, no. 5 (December 1, 2020): 53–62. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-53-62.
Full textAbstract:
На сьогодні необхідність та актуальність планувальної діяльності на місцевому рівні не викликає сумнівів. В Україні, як й в інших країнах світу, активно розвивається і запроваджується саме стратегічний підхід до планування територіального розвитку. У статті досліджено сутність стратегічного планування розвитку територій як складової системи місцевого управління у контексті децентралізації, регіонального розвитку та ста- новлення інформаційного суспільства. Розглянуто функції стратегічного управління, які реалізуються під час процесу планування, та виконання яких сприяє економічному та соціальному розвитку регіону. Визначено основні принципи стратегічного планування на регіональному рівні, які істотно пришвидшують політичні, економічні, соціальні, технологічні, екологічні та інші зміни розвитку територій. Узагальнено особливості стратегічного планування, які б допомагали відповісти на виклики сучасного глобалізованого світу, та доведено значення SMART-cпеціалізації в сучасних умовах, визначено важливість досягнення цілей сталого розвитку за допомогою стратегічного планування. Підкреслено, що функції, які виконує планування, видозмінюються, оскільки зазнає суттєвих змін безпосередня роль планування у системі місцевого управління з урахуванням нових цінностей і довгострокових пріоритетів. У статті дано порівняльну характеристику традиційного та стратегічного планування, які враховуються при розробці Планів розвитку територій, та є основою різних підходів до розробки Стратегій їх розвитку. Розглянуто систему цілей стратегічного планування місцевого розвитку в контексті підвищення конкурентоспроможності територій і регіонів, яка поєднує оперативні і стратегічні цілі, пріоритети територіального розвитку в довгостроковій перспективі та підсумки стратегічного бачення розвитку те- риторій.
19
Semenenkо, Oleh, Petro Onofriychuk, Ivan Motrunych, Oleh Ostapets, Alevtina Getman, and Olha Romanchenko. "Основні теоретичні та практичні аспекти функціонування системи управління оборонними ресурсами на рівні Збройних Сил України." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 3 (June 24, 2021): 98–115. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.10.
Full textAbstract:
Забезпечення потреб розвитку спроможностей Збройних Сил в ресурсах повинно бути побудовано за принципами ефективного використання та управління оборонними ресурсами, як на стадії формування документів оборонного планування, так і під час їх безпосереднього виконання. Управління оборонними ресурсами є основою для прийняття обґрунтованих рішень і включає: визначення цілей і задач розвитку Збройних Сил України; розроблення шляхів реалізації програм і планів, що розробляються для досягнення поставлених цілей; обґрунтування необхідних обсягів ресурсів; чіткий обґрунтований розподіл їх між завданнями, цілями та споживачами. У сучасних умовах трансформації системи оборонного планування України до стандартів НАТО, а саме перехід до принципів планування на основі спроможностей, формує необхідність оновлення та удосконалення практично усіх сфер цієї системи. Одним із важливих напрямів реформування збройних сил будь-якої держави є підвищення ефективності керівництва ними у мирний та воєнний час. Як свідчать результати аналізу відповідного європейського досвіду, це, крім іншого, передбачає уточнення повноважень, функцій і завдань міністерства оборони, генерального (чи головного) штабу та інших органів військового управління, удосконалення їх структур, оптимізацію чисельності цивільних та військових осіб, які в них працюють. Сьогодні активно відбуваються процеси удосконалення існуючої системи управління оборонними ресурсами як на рівні держави, так і на рівні Збройних Сил України. Основними пріоритетами подальшого розвитку системи управління оборонними ресурсами на рівні Збройних Сил України є: чітке визначення завдань та функцій системи управління оборонними ресурсами; структури та змісту самої системи управління оборонними ресурсами, а також визначення місця та ролі цієї системи у загальній системі оборонного планування; формування концептуальних поглядів щодо подальшого розвитку такої системи із урахуванням впливів різних факторів; розроблення методичних підходів щодо оцінювання ефективності функціонування системи управління оборонними ресурсами на різних рівнях. Авторами у статті розкрито деякі сучасні теоретичні та практичні аспекти функціонування системи управління оборонними ресурсами на рівні Збройних Сил України.
20
Bubliy , M., and L. Drobiazko . "ТРАНСФОРМАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ЙОГО РОЛІ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ." Theory and Practice of Public Administration 4, no. 71 (December 17, 2020): 89–96. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.04.11.
Full textAbstract:
Досліджено трансформацію планування від директивного до стратегічного та його роль у державному управлінні соціально-економічним розвитком. З’ясовано, що саме система стратегічного планування і державне управління на її основі являють собою найбільш сучасну модель управління, яка є основною сполучною ланкою, необхідною передумовою до подальшої модернізації діяльності органів влади і напрямом подальшої оптимізації процесів. Стратегічне управління в найбільш комплексному вигляді реалізує ту ж логіку системного походу, на яку спирається розвиток державного управління в рамках сучасних форм NPM, “ефективного управління” і “держави розвитку”.
Доведено, що розвиток соціально-економічних систем у сучасних умовах вимагає застосування нових технологій управління і прийняття рішень, що забезпечують більш широке врахування суспільних вимог, необхідності вирішення проблем не тільки економіки, а й соціальної сфери. Методологічно обґрунтовано обов’язковість використання системи стратегічного планування в діяльності органів управління соціально-економічним розвитком.
21
Дєнєжкін, М. М. "Шляхи вирішення проблемних питань планування розвитку спроможностей військових формувань Збройних Сил України." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 1(42,) (January 21, 2021): 28–33. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.03.
Full textAbstract:
У статті на основі результатів аналізу керівних документів, що регламентують переведення системи оборонного планування на планування розвитку Збройних Сил України (ЗС України) на основі спроможностей, отриманого досвіду переходу від планування розвитку бойових можливостей, бойового складу та його організаційної структури до планування розвитку їх спроможностей визначені проблемні питання такого переходу. Зроблено висновок про неефективність обраних стратегій такого переходу, недостатність зусиль для здійснення методичного супроводження процесу, його організації, якості отриманих результатів. Запропоновано можливі шляхи вирішення проблемних питань, що виникли в ході переходу на планування розвитку спроможностей військових формувань ЗС України. Визначено, що обрані стратегії використання готової системи планування розвитку спроможностей однієї з країн-членів НАТО, використання фрагментів (окремих процедур) планування спроможностей НАТО для розвитку військових формувань ЗС України не є ефективними та не можуть на сьогодні вирішити завдання такого переходу. На основі аналізу позитивних та негативних рис, можливих наслідків з урахуванням умов України запропонована стратегія, яка інтегрує в собі обидва методи планування розвитку спроможностей військових формувань в НАТО та розвитку бойових можливостей військових формувань ЗС України, включає кращі процедури цього процесу, що використовують країни-члени НАТО, враховує умови і набутий досвід планування ЗС України. Виділені можливі процедури для взаємної інтеграції, на яких доцільно здійснити синтез двох систем планування у єдину для забезпечення її працездатності в умовах ведення бойових дій Україною та обмеженого часу.
22
Шаповал, С. Л. "Напрями розвитку системи бюджетного планування." Економічний вісник університету, Вип. 32/1 (2017): 204–10.
Find full text
23
Брич, В. В. "ЗМІЦНЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЯК СТРАТЕГІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: ПОГЛЯД ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (April 15, 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12853.
Full textAbstract:
Мета: проаналізувати погляди та підходи Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) до зміцнення реабілітації як стратегії системи охорони здоров’я.
Матеріали і методи. Під час дослідження використані метод системного аналізу, бібліосемантичний та інформаційно-аналітичний методи. Матеріалами стали оприлюднені інформаційні джерела та документи ВООЗ.
Результати. ВООЗ в останнє десятиліття значну увагу приділяє розвитку реабілітаційного напрямку в системах охорони здоров’я. Розроблено ряд документів із рекомендаціями щодо впровадження, зміцнення та фінансування ефективної системи надання реабілітаційних послуг. Експертами ВООЗ сформовано 4-стадійний процес зміцнення реабілітаційної системи, який включає оцінку ситуації, стратегічне планування, розробку процесу моніторингу й оцінки, реалізацію стратегічного плану. Для оцінки результатів реабілітації в системах STARS та FRAME застосовується ланцюжок із 4 компонентів, характерний для моніторингу й оцінки різних програм, а саме вкладені ресурси, безпосередні результати, проміжні результати, кінцеві результати. ВООЗ адаптувала ланцюжок до системи реабілітації, що дозволяє проведення якісної та кількісної оцінки її потенціалу й ефективності. Також було визначено концепцію організації реабілітаційної допомоги та реабілітаційні послуги за категоріями.
Висновки. ВООЗ представила рекомендації щодо впровадження, зміцнення та фінансування ефективної системи надання реабілітаційних послуг. Їх слід використовувати країнам при плануванні і реалізації заходів на національному та субнаціональному рівнях.
24
Berezhnoj, A., and I. Kryzhanivskyi. "КОМПЛЕКС ЗАДАЧ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ НА ПЛАНУВАННЯ МАРШРУТІВ ПОЛЬОТІВ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 3–6. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.003.
Full textAbstract:
Впровадження інформаційно-аналітичних систем у практику людської діяльності в умовах стрімкого розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій забезпечує рішення ключової для керівника задачі - здійснення ефективного управління в масштабах визначених повноважень. Використання в роботі сучасних технологій підтримки прийняття рішень дозволяє знизити ризики, які пов'язані з прийняттям необґрунтованих рішень, корегувати плани застосування безпілотних авіаційних комплексів в умовах мінливої обстановки і ситуаціях невизначеності. У статті доведено, що широке застосування безпілотних літальних апаратів дозволяє вирішувати різні задачі в умовах, у яких застосування пілотованої авіації недоцільно. Низька вартість, простота і доступність технології виробництва, тактико-технічні характеристики безпілотних літальних апаратів дозволяють використовувати їх для вирішення широкого спектру завдань, у тому числі з пошуку стаціонарних та динамічних об’єктів. Дані завдання вимагають ретельного планування маршрутів польотів безпілотних літальних апаратів для пошуку та моніторингу стану різних об’єктів, прийняття оптимальних рішень щодо дій з урахуванням різноманітних факторів впливу на безпілотний літальний апарат, формування управляючих рішень з високою оперативністю та обґрунтованістю, що може бути забезпечено створенням інтелектуальної системи підтримки прийняття рішення. Застосування безпілотних літальних апаратів передбачає виконання планування маршрутів польотів, що характеризується значною часовою та обчислювальною складністю. На теперішній час значна увага дослідників присвячена розробкам інтелектуальних систем підтримки прийняття рішення оператора безпілотного літального апарату по управлінню технічним засобом з урахуванням можливих впливів на апарат, однак моделі та задачі системи прийняття рішення на планування маршрутів безпілотних літальних апаратів не розкриті в у повній мірі. У статті розроблена структура комплексу задач планування маршрутів польоту безпілотного літального апарату, яку доцільно застосувати при створенні автоматизованої системи управління підрозділами безпілотних літальних апаратів
25
Петрушко, Василь Андрійович. "Загальна характеристика інформаційної системи менеджменту наукової діяльності в Національній академії педагогічних наук України." Theory and methods of e-learning 4 (March 28, 2014): 239–47. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.396.
Full textAbstract:
У статті представлено інформаційну систему «Національна академія педагогічних наук України. Наукові дослідження: планування, контроль, моніторинг», метою якої є автоматизація документального супроводження процесів менеджменту наукових досліджень. Систему представлено у вигляді корпоративного інтранет порталу http://planning.edu-ua.net на базі Microsoft Office SharePoint Server 2007 з комплектом застосунків та шаблонів документів, розроблених у відповідності до вимог процесів управління науковими дослідженнями. Визначено цілі і завдання системи, описано предметну область, типи документів системи, концептуальну модель даних, описано програмну платформу MS SharePoint в якості програмної платформи ІС «Наукові дослідження», сформульовано основні вимоги до системи.
26
Леонтьєв, О. Б., and М. В. Науменко. "Напрями удосконалення науково-методичного апарату обґрунтування основних напрямів розвитку системи озброєння авіації Повітряних Сил Збройних Сил України." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 3(40), (August 12, 2020): 69–78. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.40.08.
Full textAbstract:
По результатах сумісного аналізу сутності основних етапів синтезу перспективного обрису авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, прийнятих в системі оборонного планування на основі спроможностей та застосовуваних методичних підходів до вирішення задачі обґрунтування раціональних шляхів розвитку системи її озброєння, визначено основні напрями удосконалення існуючого науково-методичного апарату. Показано, що науково-методичний апарат обґрунтування рішень по синтезу раціональних програм оновлення парків бойової авіаційної техніки повинен розвиватися в напряму поглиблення його системності шляхом урахування впливу факторів різної природи, по-перше, зовнішніх – воєнно-політичного, оперативно-стратегічного, по-друге, внутрішніх – воєнно-економічного та військово-технічного характеру. Запропоновано загальну схему такого удосконаленого науково-методичного апарату, сформовані системно ув’язані часткові методики та моделі, побудовані формалізовані критерії раціональності програм розвитку системи озброєння авіації, що враховують особливості стану системи озброєння на початку періоду реалізації програмних заходів та особливості кінцевої мети її реформування та розвитку.
27
Сурков, О. О. "Формування інтегрованої системи управління ризиками як складової системи оборонного планування." Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, no. 2-60 (March 2, 2018): 17–23. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2017-2-60/17-23.
Full text
28
Олексієнко, Борис, Юрій Пунда, Василь Телелим, and Олексій Шепіцен. "ЩОДО АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ОБОРОННОГО ПЛАНУВАННЯ ВІДПОВІДНО ДО ПРОЦЕДУР І СТАНДАРТІВ КРАЇН-ЧЛЕНІВ НАТО." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, no. 2 (February 23, 2020): 138–53. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.195.
Full textAbstract:
У науковій статті надано результати аналізу стану і основних проблемних питань методичного забезпечення процесів оборонного планування в Україні, його відповідності сучасним реаліям, процедурам та стандартам країн-членів НАТО. Окреслено основи та запропоновано ряд рекомендацій щодо методичного забезпечення перспективного оборонного планування, як одного з важливих питань оборонної реформи в Україні. Визначено низку чинників, які обумовлюють важливість та актуальність створення перспективної системи оборонного планування. На основі вивчення стандартів держав-членів НАТО виокремлено метод оборонного планування на основі спроможностей (Capability-based planning) та розкрито ряд його важливих особливостей. Обґрунтовано, що першим і водночас найскладнішим кроком у створенні перспективної системи оборонного планування має бути розроблення її методичного забезпечення. Зазначено загальний склад методика планування на основі спроможностей та розкрито її етапи. За результатами дослідження акцентовано увагу на тому, що формування методичного забезпечення системи оборонного планування повинно здійснюватись через застосування методів планування на основі спроможностей і планування на основі загроз, із урахуванням відповідних процедур і стандарти НАТО. Крім того, встановлено, що для забезпечення потреб оборони необхідно об’єднати оборонний огляд з аналізом економічних можливостей держави щодо забезпечення потреб оборони: фінансові можливості щодо забезпечення розвитку сил оборони, їх технічного оснащення, створення інфраструктури в інтересах оборони, соціального забезпечення особового складу та членів їхніх сімей; можливості вітчизняної промисловості щодо задоволення потреб сил оборони в озброєнні, військовій техніці, боєприпасах та інших матеріальнотехнічних засобах, а також можливості закупівлі необхідного військового майна за імпортом.
29
Сергієнко, А. І., В. І. Нікітченко, Д. В. Башинський, and А. Г. Дмитрієв. "Оптимізація законів поздовжнього контуру управління керованої авіаційної бомби за результатами чисельного моделювання польоту в турбулентній атмосфері." Системи озброєння і військова техніка, no. 2(62), (June 8, 2020): 102–8. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.13.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання підвищення ефективності управління науковими проектами у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) за рахунок особливостей планування діяльності наукових та науково-педагогічних працівників, оптимізації організаційної системи управління науковою і науково-технічною діяльністю (НіНТД), введення більш гнучкої – мережевої системи управління, комерціалізації результатів НіНТД, підвищення інтеграції воєнної науки у національне та міжнародне наукове середовище, проведено аналіз та надано рекомендації щодо вдосконалення процесів забезпечення у системі управління НіНТД Збройних Сил України.
30
Булгаков, Р. В., and В. Г. Головань. "Напрями підвищення ефективності управління науковими проектами у вищих військових навчальних закладах." Системи озброєння і військова техніка, no. 2(62), (June 8, 2020): 109–18. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.14.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання підвищення ефективності управління науковими проектами у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) за рахунок особливостей планування діяльності наукових та науково-педагогічних працівників, оптимізації організаційної системи управління науковою і науково-технічною діяльністю (НіНТД), введення більш гнучкої – мережевої системи управління, комерціалізації результатів НіНТД, підвищення інтеграції воєнної науки у національне та міжнародне наукове середовище, проведено аналіз та надано рекомендації щодо вдосконалення процесів забезпечення у системі управління НіНТД Збройних Сил України.
31
V. Sandul, Ye Naidon,. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ." Juridical science 2, no. 5(107) (April 3, 2020): 48–55. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-2.06.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що за роки державної незалежності в Україні сформовано основні інституційні складові сучасного демократичного суспільства. До останніх відноситься державний фінансовий контроль – система, яка за формальними ознаками перейшла у спадок від адміністративно-командної економіки, однак набула якісно нових характеристик і за нових умов має виконувати відповідні функції. Державний фінансовий контроль є невід’ємною складовою частиною системи управління державними фінансами. Масовість фінансових порушень в Україні спричинена не відсутністю інституціональної структури державного фінансового контролю, а слабкістю його теоретичної та методичної бази, недоліками в організації контрольного процесу. Метою статті є дослідження окремих аспектів діяльності органів державного фінансового контролю. У статті автором розкрито структуру системи органів державного фінансового контролю в Україні. На основі діючого законодавства визначено основні їх функції та завдання. Охарактеризовано специфіку діяльності органів державного фінансового контролю. Сформульовано висновки, щодо необхідності чіткого розмежування функцій органів державного фінансового контролю. Визначено, що основними завданнями стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2021 рр. є впровадження стратегічного планування і середньострокового бюджетного планування та дієвої системи планування і оцінювання виконання державного бюджету за результатами. Також, це підвищення ефективності державних видатків – перехід від утримання установ до надання якісних державних послуг, якість та ефективність адміністрування податків і зборів та рівня дотримання податкового законодавства. Крім того, підтримати процес бюджетної децентралізації шляхом забезпечення чіткого розподілу відповідних повноважень і ресурсів, а також забезпечення підзвітності місцевих бюджетів. Зроблено висновок, що важливою вимогою якісного проведення державного фінансового контролю є функціонування єдиної системи органів, які повинні здійснювати контроль на основі чіткої взаємодії і координації всіх зусиль для вирішення поставлених на них завдань. Динамічність, стійкість, безперервність функціонування системи в цілому і кожного окремого її органу обумовлюється єдністю й оптимальним рівнем централізації і організаційної структури.
32
Kalchenko, Olga, and Yana Odnolko. "БЮДЖЕТУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 1(17) (2019): 228–34. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-228-234.
Full textAbstract:
Новітні умови господарювання зумовлюють посилення ролі бюджетування та висувають якісно нові вимоги до його практичного застосування на вітчизняних підприємствах, що потребує розвитку теоретичних засад щодо сутнісного розуміння системи бюджетування. З метою систематизації та поглиблення наукових знань за цією проблемою в статті сформульовано зміст поняття «бюджетування», визначено його роль у системі фінансового управління. На основі досліджень та узагальнень праць закордонних та вітчизняних учених сформульовано об’єкт, предмет, цілі та завдання бюджетування, а також його функції з метою формування цілісного уявлення про нього як економічну категорію, обґрунтовано переваги його впровадження для сучасних підприємств.
33
Holovin, O. O. "Онтологічна інформаційно-аналітична підтримка процесів функціонування системи управління технологіями військового призначення." Озброєння та військова техніка 22, no. 2 (June 25, 2019): 16–28. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.2(22).16-28.
Full textAbstract:
У статті показано важливість і актуальність проблеми міжвідомчої інформаційної взаємодії в сфері планування, розробки, використання та контролю за переміщенням технологій військового призначення для забезпечення воєнної безпеки держави. Дається визначення поняттю системи управління технологіями військового призначення. Інтеграція різних інформаційних ресурсів в зазначену систему здійснюється на основі процедур трансдисциплінарних онтологій. Запропонований підхід до побудови інформаційно-аналітичної системи забезпечує вирішення когнітивних метазадач: “структуризація”, “аналіз”, “синтез”, “раціональний вибір” при обробці текстових документів, баз даних та знань.
34
Koverga, Victoriia. "Рекомендації щодо оцінювання ефективності кадрового забезпечення Збройних Сил України за критерієм реалізованого кадрового потенціалу з урахуванням оцінок достатності фінансування." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 3 (June 30, 2021): 221–32. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.21.
Full textAbstract:
Сьогодні ступінь відповідності кадрового потенціалу потребам Збройних Сил України характеризує ефективність функціонування системи кадрового забезпечення щодо реалізації її цільової функції. У той же час кадрове забезпечення розглядається як одна із найважливіших функцій держави щодо управління створенням і підтриманням у готовності сил і засобів системи забезпечення її воєнної безпеки. Вирішальним фактором формування кадрової політики є забезпечення національних інтересів держави. Сучасна система кадрового забезпечення Збройних Сил України в процесі своєї життєдіяльності достатньо часто стикається з проблемою оцінювання ефективності її функціонування, а також відсутності практичної можливості побачити результат роботи системи за визначений період з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Основним критерієм роботи будь-якої системи кадрового забезпечення є рівень досягнутого кадрового потенціалу окремого військового формування або Збройних Сил в цілому, за яким можна оцінити відповідність отриманих фактичних результатів роботи системи кадрового забезпечення запланованим (очікуваним) результатам. В статті запропоновано ряд практичних рекомендацій щодо оцінювання ефективності кадрового забезпечення Збройних Сил України за критерієм реалізованого кадрового потенціалу з урахуванням фактору достатності фінансування розвитку системи кадрового забезпечення в цілому. Розроблені рекомендації дозволять спеціалістам оборонного планування та кадрового забезпечення: оцінювати результати функціонування існуючих систем (органів) комплектування ЗС України та обґрунтовувати рішення щодо вибору найбільш ефективних (раціональних) варіантів за цільовим та воєнно-економічним критерієм; здійснювати обґрунтований вибір раціональних варіантів структур систем (органів) комплектування Збройних Сил України в цілому з урахуванням перспектив їх розвитку та обсягів необхідного фінансування; підвищити достовірність очікуваних результатів ефективності кадрового забезпечення Збройних Сил України.
35
Войтенко, С. С., and О. О. Бабич. "Метод планування технічного обслуговування і військового ремонту озброєння та військової техніки в сучасних умовах." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 3(69) (July 22, 2021): 50–54. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.06.
Full textAbstract:
В статті розглядається підхід до побудови комплектів уніфікованих засобів технічного обслуговування і військового ремонту. Виходячи з цього запропоновано метод планування технічного обслуговування і військового ремонту озброєння та військової техніки з урахуванням застосування збройних сил в сучасних умовах. Цей метод сприятиме автоматизації і логістичній підтримці при плануванні використання за призначенням як існуючої системи військового ремонту, так і при застосуванні перспективних комплектів уніфікованих засобів технічного обслуговування і військового ремонту.
36
Кивлюк, Володимир, Віктор Лазоренко, Юрій Ганненко, and Михайло Лаврук. "ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВИМ МАЙНОМ ВІЙСЬК (СИЛ) ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, no. 1 (June 9, 2021): 111–16. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-111-116.
Full textAbstract:
У статті на основі проведеного аналізу забезпечення військ (сил) Збройних Сил України на сучасному етапі розвитку визначені основні проблеми логістики як органу управління системою забезпечення військовим майном військ (сил) Збройних Сил України та пропонуються шляхи їх вирішення.
Розглядаються питання використання єдиних термінів та понять щодо забезпечення сил оборони в мирний час та особливий період. Автори визначають одну з головних проблем - це створення ефективної системи забезпечення сил оборони України, яка спроможна здійснювати планування та управління процесами забезпечення військ (сил) військовим майном як у мирний час, так і в особливий період та буде сумісною із системою НАТО.
Єдине ефективне функціонування системи забезпечення військовим майном військ (сил) Збройних Сил України становить актуальне завдання для органів військового управління, які організовують забезпечення Збройних Сил України.
Створення системи забезпечення військовим майном військ (сил) Збройних Сил України, як системи управління матеріальними потоками висуває завдання щодо об’єднання в єдину систему існуючих видів тилового та технічного забезпечення, наближаючи їх до стандартів НАТО.
Система забезпечення розглядається, як методологія розробки раціональних методів управління забезпеченням військовим майном військ (сил) Збройних Сил України, направлених на оптимізацію, з мінімальними затратами трудових і матеріальних ресурсів.
Наприкінці сформульовані напрямки подальших досліджень щодо удосконалення системи забезпечення сил оборони України.
37
Федоренко, Р. М. "Засади розвитку системи оборонного планування в Україні." Актуальні проблеми економіки, no. 9 (2005): 141–46.
Find full text
38
Шаталова, О. Г. "Проблеми удосконалення системи оборонного планування в Україні." Стратегічні пріоритети, no. 2 (3) (2007): 15–20.
Find full text
39
Вишневський, Д. С. "Законодавче забезпечення системи територіального планування в україні." Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, no. 15 (June 21, 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2021-5(15)-01.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним питанням розвитку містобудівних систем. Територіальне планування є основою розвитку містобудівних систем, адже визначає перспективи соціально-економічного, культурно-побутового, екологічного та інших процесів життєдіяльності населення територій.
40
Ievtushenko, Oleksandr. "Структура організаційного планування комплексної підготовки спортсменів." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 3(55) (September 30, 2021): 103–8. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-103-108.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження. Нагальною науковою та прикладною проблемою комплексної підготовки спортсменів є модернізація планування техніко-тактичного навантаження спортсменів, що враховує сучасні вимоги та наявний досвід його впровадження для проведення тренувань річного циклу. Базовим видом спорту обрано академічне веслування. Мета роботи – обґрунтувати структуру організаційного планування комплексної функціональної підготовки спортсменів на основі річного тренувального циклу. Матеріал і методи дослі- дження: теоретичний аналіз та узагальнення, систематизація та вивчення літературних джерел, аналіз практичних результатів, методи комплексного та системного аналізу, анкетування. Результати дослідження. Інноваційні розробки та представлені підходи до сучасного планування техніко-тактичного навантаження спортсменів мають основне значення в системі підготовки спортсменів. Аргументовано, що організаційне планування визначається комплексним підходом і складним об’єднанням головних факторів впливу на результати підготовки. Організаційне планування базується на практичних результатах впровадження такого алгоритму у процес підготовки спортсменів. Результати, що одержані в досліджені, формують індикативний підхід до планування техніко-тактичного навантаження спортсменів, що включає базові індикатори, індикатор ефективності та корисності. Базові індикатори включають модернізацію системи планування техніко-тактичного навантаження спортсменів та підготовку конкурентоспроможних спортсменів на основі професійних компетенцій. Індикатор ефективності показує які необхідно зробити зміни в системі підготовки до тренувальних занять з урахуванням сучасних спортивних вимог. Індикатор корисності дозволяє спрогнозувати особистісні складові спортсмена, його робото здатності, що суттєво впливають на результати підготовки спортсмена. Висновки. На теоретичному та методологічному рівні доведено що організаційне планування комплексної підготовки спортсменів створює передумови для підвищення ефективності розвитку спорту. Аналіз результатів впровадження організаційного планування показав, що можливі гнучкі зміни техніко-технологічного навантаження відповідно до етапу підготовки. Комплексний підхід дає змогу реалізувати алгоритм планування підготовки спортсменів на основі базових індикаторів.
41
Dmitrenko, Т., T. Derkach, A. Dmitrenko, and I. Ivasco. "РОЗРОБКА MOДУЛЯ УПРАВЛІННЯ НАУКОВОЮ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ КАФЕДРИ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ “ПОРТАЛ-КАФЕДРА”." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, no. 52 (December 13, 2018): 104–12. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.104.
Full textAbstract:
Розглянуто актуальне питання побудови системи для управління навчальним закладом в цілому та науковою та науково-технічною діяльністю кафедри для інформаційної інтелектуальної системи «Портал-кафедра». Проаналізовано характерні особливості існуючих на даний час ресурсів ВНЗ України. Досліджено можливості проектування та програмної реалізації модуля управління. Визначено функції інформаційної системи, вимоги до контенту й наповнення модуля та системи керування контентом компонування сторінок. Наведено розроблену зручну структуру модуля управління науковою та науково-технічною діяльністю кафедри. Представлено розроблену архітектуру інформаційної інтелектуальної системи, обрано та обґрунтовано використання мови програмування, обрано та обґрунтовано використання системи управління базами даних, розглянуті джерела вихідних даних та варіанти початкового інформаційного наповнення системи та концепція призначення прав доступу та повноваження користувачів та адміністрування. Запропоновано модуль управління науковою та науково-технічною діяльністю кафедри для інформаційної інтелектуальної системи «Портал-кафедра», який дозволить оптимізувати процедуру ведення звітів про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, знизити витрати на організацію наукової діяльності кафедри за рахунок оптимізації використання всіх ресурсів кафедри, підвищити продуктивність праці персоналу та ефективного управління наданням платних науково-дослідницьких послуг, сприятиме розвитку академічних свобод шляхом забезпечення прозорості діяльності всіх суб'єктів, задіяних в системі. Особлива увага звертається на можливості даного інтелектуального модулю серед яких можна виділити такі, як автоматичне генерування звітів про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, перевірка тексту на унікальність та можливість включати систему планування дати та часу публікації наукового матеріалу заздалегідь, що дасть можливість автоматичного опублікування статті в указану дату та час.
42
Яковина, В. С., and Б. В. Угриновський. "Старіння програмного забезпечення мобільних додатків: аналіз проблематики." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 107–12. http://dx.doi.org/10.36930/40300219.
Full textAbstract:
Виконано огляд та аналіз літературних джерел, в яких досліджено явища старіння програмного забезпечення мобільних додатків. Визначено основні характеристики явища старіння програмного забезпечення. Встановлено, що мобільні системи та додатки є особливо вразливі до ефектів старіння і потребують детальних досліджень. Охарактеризовано основні методи та засоби дослідження явища старіння, що застосовуються для його вивчення в мобільній системі Android. Описано загальну схему дослідження явища старіння, яка дає змогу проводити експерименти та визначати наявність чи відсутність старіння в системі, а також вказує на вплив факторів на прояви старіння. Визначено використовувані індикатори старіння, а саме такі індикатори системи та додатків, як тривалість запуску Android Activity, оперативна пам'ять, файлове сховище, використання CPU, Garbage Collector. Виділено основні фактори, що впливають на прояви явища старіння: технічні характеристики пристрою, типи додатків та програмний код, інтенсивність запуску додатків, події введення, оперативна пам'ять та пам'ять файлового сховища. Встановлено, що згідно з результатами попередніх досліджень, ефективними алгоритмами машинного навчання для визначення наявності старіння є метод опорних векторів та дерева прийняття рішень. Проаналізовано наявні дослідження, методи та засоби виконання процедури омолодження програмного забезпечення для зменшення впливу старіння на надійність системи Android. З'ясовано, що для протидії старінню програмного забезпечення в мобільній системі Android пропонують засоби як на рівні розроблення архітектури та реалізації мобільного додатку, так і на системному рівні і рівні компонент. Встановлено, що ключовим засобом протидії старінню є перезавантаження компонент на рівні системи (наприклад, Activity manager) чи додатків (Java-контейнери), а також є необхідність розроблення таких засобів для планування виконання процедури омолодження. Обґрунтовано актуальність впливу явища старіння на забезпечення надійності сучасних мобільних та вбудованих систем. Визначено напрями майбутніх досліджень, а саме: визначення ефективних факторів і індикаторів для мобільних систем, побудова моделей старіння, розроблення методів і засобів омолодження програмного забезпечення мобільних систем.
43
Uzdenov, T. A. "Simulator of Task Sheduling in Geographically Distributed Computer Systems with Non-Alienable Resources." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 1 (February 1, 2021): 117–29. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.01.117.
Full textAbstract:
Проаналізовано програмні засоби, які дозволяють моделювати та симулювати процес диспетчеризації завдань в великих комп’ютерних мережах та розподілених обчислювальних системах нового програмного комплексу. Запропоновано підхід до вирішення задачі планування та метод диспетчеризації потоків задач на основі невідчужуваності обчислювальних ресурсів від їх власника. В системі можуть бути використані різні за своїми властивостями та характеристиками программно-апаратні обчислювальні засоби, такі як кластери, суперкомп’ютери, персональні комп’ютери, ноутбуки та ін. Розроблено програмний комплекс, що дозволяє симулювати роботу GRID-системи з невідчужуваними ресурсами, а також спостерігати та досліджувати роботу різних алгоритмів в різних умовах. Описано архітектурну модель розробленого симулятора, його основні функції та можливості використання не тільки для аналізу алгоритмів диспетчеризації, але і в навчальному процесі, завдяки наявності інтуїтивно зрозумілого та інтерактивного графічного інтерфейсу, що дозволяє спостерігати за процесом розподілених обчислень на вузлах системи.
44
Фтемов, Ю. О. "Рекомендації зі створення спеціалізованого програмного забезпечення для розрахунку системи інженерних загороджень." Системи озброєння і військова техніка, no. 1(65), (March 17, 2021): 131–36. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.19.
Full textAbstract:
У статті проведено загальний аналіз характеру та особливостей сучасних оборонних операцій (бойових дій), ролі та місця системи інженерних загороджень і способів розрахунку її складових елементів з урахуванням досвіду збройних сил країн-членів НАТО щодо планування влаштування інженерних загороджень у відповідності до етапів процесу прийняття рішення. Обґрунтовано і запропоновано рекомендації щодо створення спеціалізованого програмного забезпечення із розрахунку та планування системи інженерних загороджень в ході оборонного бою (операції).
45
Тимошенко, Р. І., and М. М. Лобко. "Сектор безпеки і оборони України: розвиток стратегічного планування." Наука і оборона, no. 4 (February 13, 2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2016-0-4-3-10.
Full textAbstract:
Викладені погляди на розв’язання проблеми розвитку стратегічного планування в секторі безпеки і оборони України, визначення системи стратегічного планування в секторі відповідно до його призначення, завдань і положень вітчизняного законодавства.
46
БОБИЛЬ, В. В., and О. А. ТОПОРКОВА. "ГНУЧКЕ ПЛАНУВАННЯ У ВНУТРІШНЬОМУ АУДИТІ ЯК СПОСІБ РЕАГУВАННЯ НА НЕПЕРЕДБАЧУВАНІ РИЗИКИ." REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, no. 5 (21) (June 17, 2021): 116–24. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/243649.
Full textAbstract:
Мета. Робота присвячена огляду підходів до визначення простору аудиторської перевірки із застосуванням ризик-орієнтованого та ковзного планування. Методика. Для вирішення задач такого класу в роботі запропоновано застосувати системний підхід, узагальнення та порівняння. Результати. У роботі наведено аналіз діючої нормативної бази щодо організації внутрішнього аудиту. Узагальнено досвід вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо можливості гнучкого корегування аудиторського завдання та реагування на непередбачувані ризики. Визначено роль внутрішнього аудиту для системи управління суб’єктом господарювання, системи внутрішнього контролю та політики управління ризиками. Встановлено, що наявність постійної комунікації з менеджментом суб’єкта господарювання є запорукою швидкого реагування на виклики. Оцінка ризиків за участю менеджменту дозволить зосередитися на тих бізнес-сегментах (процесах), які потребують нагальних аудиторських перевірок. Наукова новизна. Інтерпретовано цикл управління ризиками, який застосовується в практиці управління проектами, для потреб планування у внутрішньому аудиті. Визначено порядок формування аудиторського периметру на підставі результатів ризик-орієнтованого відбору об’єктів аудиту. Практична значимість. Впровадження циклу управління ризиками в практику внутрішнього аудиту дозволить забезпечити якісне планування аудиторського завдання та включення до аудиторського периметру саме тих об’єктів (напрямів), за якими ідентифіковано найбільші загрози та ризики.
47
Зайченко, В. В. "НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗМІЦНЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 7 (December 30, 2019): 33–38. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.5.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність формування технологічної конкурентоспроможності економіки України за сучасних глобальних викликів і загроз. Здійснено аналіз вітчизняної інституційно-організаційної системи державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки. Розкрито стан інституційно-правової системи державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України. Наведено результати аналізу державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України за функціями управління. Встановлено, що недоліками державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності за функцією аналізу є відсутність системи комплексного аналізу й оцінювання інноваційно-технічної активності; за функцією планування – неінституціалізованість системи програмування та планування технологічної конкурентоспроможності економіки; за функцією організації – невибудованість цілісної організаційно-інституційної системи державного регулювання інноваційної діяльності; за функцією мотивації – відсутність достатнього митно-тарифного та бюджетно-податкового стимулювання інноваційно-технологічної діяльності; за функцією контролю – несформованість середовища незалежних інституцій моніторингу й контролю державної інноваційної і технологічної політики.
48
Мізюк, Б. М., and В. О. Трач. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 61 (December 22, 2020): 133–38. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-20.
Full textAbstract:
В роботі розглянуто особливості впровадження інформаційних технологій у систему управлін-ня організаціями, котрі надають готельні послуги. Встановлено, що в Україні використання сучасних інфор-маційних технологій стає засобом здійснення конкурентної боротьби у готельному бізнесі. Узагальнено роль інформаційних ресурсів як необхідної умови ефективного управління готельним підприємством. Проаналізова-но чинники, які впливають на рівень розвитку і запровадження інформаційних технологій у готелях. Виявлено і запропоновано заходи з удосконалення системи управління готельним комплексом. Загальними особливостями у впровадженні інформаційних технологій у готелях є автоматизація процесів планування, обліку і управління основними напрямками діяльності готельного комплексу. Метою даної статті було дослідження стану впро-вадження інформаційних технологій у системі управління організацією на прикладі діяльності готельного комплексу Fest Hotel у м. Львові. Обгрунтовано доцільність впровадження сучасних інформаційних технологій у готельних комплексах. Запропонована авторами інформаційна система для готельного комплексу Fest Hotel дозволила виключити з асортименту низькорентабельні послуги і замінити їх новими, більш ефективними. Економічний ефект одержується також від надання послуг через Інтернет. У результаті використання і впровадження автоматизованої інформаційної системи знизилися постійні та змінні витрати операційної діяльності, зокрема на технічне обслуговування і поточний ремонт готельного комплексу, на утримання си-стем зв’язку, поліпшилася якість послуг виконуваних робіт і підвищилася кваліфікація працівників готельного комплексу. Розроблено план впровадження інформаційних технологій, які, за оцінкою авторів, будуть мати вагомий економічний ефект і сприяти підвищенню конкурентоспроможності готельних комплексів.
49
Poliuk, M. I. "ОЦІНКА ТА МОТИВАЦІЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ." Actual problems of regional economy development 1, no. 14 (April 26, 2018): 40–46. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.40-46.
Full textAbstract:
У статті досліджено наукові підходи до організації оцінки та мотивації персоналу в системі управління на підприємствах. Проаналізовано теоретичні підходи до формування менеджменту персоналу в розрізі різних історичних теорій управління. Обґрунтовано ефективну структуру системи управління персоналом, яка складається з: стратегічного HR-менеджмент; створення організаційної культури; кадрового обліку; планування; формування; оцінки; мотивації та розвиток персоналу. Досліджено специфічні особливості формування системи управління персоналом у сільськогосподарських підприємствах. На основі проведеного соціологічного дослідження здійснено оцінку важливості та наявності різних складових системи менеджменту персоналу у сільськогосподарських підприємствах. Виявлено, що найбільш важливі складові, такі як стратегічний HR-менеджмент, створення організаційної культури, оцінка та мотивація персоналу є слабо розвинені у діючих агроформуваннях.
50
Прокопенко, І. А. "ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АРСЕНАЛ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ФАСИЛІТАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З УЧНЯМИ." Педагогіка та психологія, no. 63 (April 2020): 133–41. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2020.63.14.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження полягає у тому, що система підготовки майбутніх учителів на засадах технологізації до фасилітаційної взаємодії з учнями є важливим чинником в сучасній освіті. Мета статті – визначення на основі аналізу наукової літератури технологічного арсеналу системи підготовки майбутніх учителів до фасилітаційної взаємодії з учнями. Автором обґрунтовано технологію підготовки майбутніх учителів до фасилітаційної взаємодії з учнями, яку визначаємо як системне планування, імплементацію та діагностику її компонентів. Розроблена технологія містить мету та етапи реалізації. В дослідженні доведено, що дієвості підготовки майбутніх учителів до фасилітаційної взаємодії з учнями сприяють такі етапи: мотиваційноціннісний, змістово-діяльнісний та оцінно-рефлексійний. Автором визначено стратегії, які адаптовані до технологічного арсеналу системи підготовки майбутніх учителів до фасилітаційної взаємодії з учнями: метакогнітивна (обмірковування процесу навчання, його планування, контроль правильності розуміння сприйнятої інформації, самооцінку, здійснення моніторингу в процесі виконання різноманітних завдань), когнітивна (трансформація та організація навчальної інформації), соціо-емоційна (вплив соціальних та емоційних факторів на процес оволодіння діяльністю). На нашу думку, правильно застосована стратегія забезпечує суб’єктивну впевненість у досягненні позитивного результату. В дослідженні, ґрунтуючись на структуру готовності майбутніх учителів до фасилітаційної взаємодії, дієвим є оволодіння стратегіями здійснення фасилітаційної взаємодії, які можливі при створенні трьох типів спеціальних ситуацій: навчальні (реальні), уявні реальні (професійні), уявні нереальні (фантазійні). В процесі проведеного аналізу способами вирішення проблемних ситуацій при підготовці майбутніх учителів до фасилітаційної взаємодії з учнями доведено, що є проблемні й інформаційні запитання, заздалегідь підготовлені вчителем або ті, що з’являються в процесі їх аналізу й вирішення.