Academic literature on the topic 'Системи екологічного моніторингу'

Предметом вивчення в статті є розгляд особливостей використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) при проведенні екологічного моніторингу для оптимізації проведення спостережень техногенних об’єктів та виконання екологічних завдань в системі екологічного моніторингу. Це можливо здійснити за допомогою висвітлення позитивних та врахування негативних властивостей при застосуванні БПЛА в системі екологічного моніторингу. Метою є розкриття особливостей використання БПЛА в екологічному моніторингу та визначення напрямків їх застосування для проведення контролю за параметрами стану навколишнього природного середовища заданих територій. Завдання: провести аналіз можливості використання БПЛА в системі екологічного моніторингу; висвітлити особливі властивості застосування БПЛА в системі спостереження; визначити можливості БПЛА для формування процедури проведення екологічного моніторингу та визначити коло екологічних завдань для їх вирішення за допомогою БПЛА; розглянути можливості застосування БПЛА в системі спостереження та знімання параметрів навколишнього середовища, що є підґрунтям для проведення робіт, що пов’язані з проведенням екологічного моніторингу. Використовуваними методами є: системний підхід до розробки складних систем, проведення порівняльного аналізу параметрів та властивостей БПЛА, математичні моделі оптимізації для побудови складних систем. Отримані такі результати. Проведено порівняльний аналіз властивостей БПЛА, висвітлення процесу обробки інформації в системі екологічного моніторингу при здійсненні вибору оптимальної структури системи екологічного моніторингу за допомогою використання БПЛА. На основі системного аналізу різних технічних показників та властивостей БПЛА можливо здійснити вивчення структурно-параметричних характеристик та дослідити режими роботи літальних апаратів в різних умовах при побудові системи екологічного моніторингу. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: проведено аналіз властивостей БПЛА, визначено характеристики та параметри, що впливають на спостереження в системі екологічного моніторингу, також висвітлено коло питань, які необхідно враховувати при побудові системи екологічного моніторингу з використанням дистанційно керованих літальних апаратів.

Стан довкілля значною мірою залежить від компетентності фахівців у галузі екологічної безпеки, які відповідають за прийняття управлінських рішень щодо зменшення негативного впливу на природне навколишнє середовище. Тому важливим є постійне підвищення кваліфікації управлінських кадрів, зокрема щодо застосування автоматизованих системи управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонні та вітчизняні публікації в галузі управління екологічною безпекою за даними моніторингу. На підставі власного багаторічного досвіду роботи в галузі екологічної безпеки та на основі наукових джерел визначено, що важливими є розробка та впровадження спеціалізованих систем управління екологічною безпекою за даними моніторингу. Такі системи необхідні для: виявлення і прогнозування прихованих тенденцій і закономірностей розвитку екологічних процесів, ідентифікації раніше невідомих взаємозв'язків між екологічними параметрами і факторами впливу, розробки оптимізаційних рекомендацій у галузі екологічної безпеки, візуалізації результатів аналізу, підготовки попередніх звітів і проєктів допустимих рішень з відповідним оцінюванням тощо. Розглянуто основні принципи управління екологічною безпекою. Описано основні блоки удосконаленої системи управління екологічною безпекою за даними екологічного моніторингу, а саме: «Задачі стратегічного управління екологічною безпекою», «Бази даних та алгоритми оцінювання ситуації і прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки», «Управління даними», «Система підготовки рішень (на основі економічної оцінки «ризик-ціна-ефект»)», «Система підготовки рішень», «Інтелектуальний аналіз даних», «Система підтримки прийняття рішень (СППР)», «Задачі тактичного управління екологічною безпекою». Запропоновано удосконалену структуру автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою територій, що зазнають техногенного впливу від промислових, потенційно-небезпечних об’єктів та транспорту. Описано призначення блоків (модулів) систем і зв’язків між ними. Побудовано параметричну модель експертно-інформаційної системи, яка охоплює: базу знань, моделювання, підтримку ухвалення рішень та налаштування контрольно-вимірювального блоку. Показано, що розроблені системи забезпечують функціонування системи управління екологічною безпекою, дають змогу описувати структурні елементи та інформаційні зв’язки між ними, що підвищує оперативність опрацювання вихідних даних. Обґрунтовано шляхи застосування автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою в підвищенні кваліфікації фахівців, відповідальних за прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки. Отже, одночасно з удосконаленням складових системи управління екологічною безпекою за даними моніторингу, важливим є підвищення кваліфікації фахівців у галузі екологічної безпеки, зокрема працівників міністерств, підприємств та організацій, які відповідають за прийняття рішень щодо зменшення негативного впливу на довкілля та підготовку майбутніх фахівців у цьому напрямку.

Гірнича промисловість є джерелом істотного антропогенного впливу на природні компоненти. Одним із найважливіших елементів забезпечення екологічної безпеки території гірничого підприємства на стадії ліквідації є створення геоінформаційної системи. Розроблено методологічні засади та підходи для створення геоінформаційної системи моніторингу території Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства (ДГХП) "Сірка", що перебуває на стадії ліквідації. Процес ліквідації гірничо-хімічного підприємства має такі етапи: моніторинг і прогнозування небезпечних явищ, що можуть виникати після експлуатації родовищ та діяльності підприємства; оцінювання екологічного ризику для населення та майна; порівняння вартості активних і пасивних методів усунення ризику; обґрунтування раціонального використання відновлених територій; розроблення необхідних заходів для запобігання екологічній небезпеці і підготовки територій для господарського використання. Створення геоінформаційної системи моніторингу території є першим і основним етапом процесу ліквідації гірничо-хімічного підприємства. Ця система моніторингу полягає у створенні бази даних геолого-екологічних показників у часі, що дасть змогу детально проаналізувати чинники, зробити прогноз забруднення території, побудувати просторову модель забруднення, за наявності картографічної бази даних точок опробування, побудувати графіки зміни у часі будь-яких аналізованих величин. Оцінено вплив гірничо-хімічного підприємства на стан забруднення довкілля: ґрунтів, водного середовища та стан поводження з промисловими відходами. Обґрунтовано необхідність побудови геоінформаційної системи моніторингу території Роздільського ДГХП "Сірка" на стадії ліквідації. Встановлено, що створення цієї системи екологічного моніторингу дасть змогу підвищити екологічну безпеку території підприємства і прилеглих до нього населених пунктів. Такий системний підхід у забезпеченні чи підвищенні екологічної безпеки також дасть змогу вчасно запобігти негативним змінам на території підприємства чи навколишніх територій після завершення гірничих робіт.

В статті розглядаються питання створення тренажерів дистанційно-пілотованих літальних апаратів екологічного моніторингу. Обґрунтовується необхідність створення спеціалізованих тренажерів екологічного моніторингу навколишнього середовища та техногенно небезпечних об'єктів. Розглядається функціональне призначення спеціалізованого тренажера екологічного моніторингу. Розглядаються особливості роботи оператора на тренажері екологічного моніторингу при керуванні польотом дистанційно пілотованого літального апарату. Запропоновано критерії оцінки спеціалізованого тренажера екологічного моніторингу. Обґрунтовується модульність конструктивної побудови тренажера екологічного моніторингу. Сформульовано проблеми сертифікації спеціалізованого тренажера при вирішенні різних завдань екологічного моніторингу. Стверджується, що сертифікація тренажера дистанційно пілотованого літального апарата повинна підтвердити відповідність тренажера вимогам стандартів, при цьому виробник повинен забезпечити якість у реальних умовах власного виробництва. Досвід міжнародної співпраці при виробництві та використанні тренажерів свідчить про необхідність єдиних вимог до сертифікації тренажерів. Сьогодні потрібна розробка нових вимог щодо візуалізації на тренажері моніторингової обстановки та до запізнювання інформації при керуванні бортовим спеціалізованим обладнанням. Адаптація міжнародних стандартів до оцінки тренажера екологічного моніторингу дозволить створювати навчальні системи та засоби, які є конкурентноспроможні на світовому ринку авіаційних тренажерів. Програма сертифікації тренажера екологічного моніторингу повинна містить методологічну та організаційну частини.

Запропоновано застосувати концепцію зворотних задач динаміки для створення системи керування мобільного комплексу екологічного моніторингу. Запропонований підхід доцільно використовувати при вирішенні завдання стабілізації руху в умовах нештатних ситуацій. Визначено, що формування системи керування на основі концепції зворотної задачі динаміки передбачає вирішення двох задач. По-перше це визначення керуючої сили для об’єкта керування. По-друге це визначення алгоритму керування силою. Отримано аналітичний вираз для вектору керуючої сили з урахуванням властивостей об'єкта керування, початкових умов, завданням програмної траєкторії руху. Надана аналітична оцінка якості процесу керування при нештатних ситуаціях з алгоритмом на основі вирішення зворотних задач динаміки. Час перехідного процесу в системі керування оцінено для двох випадків, - як без зовнішніх збурень, так й при збудженні системи керування. Надані практичні рекомендації щодо побудови системи мобільного екологічного моніторингу.

У статті розглянуто питання розробки системи комплексного еко-енерго-економічного моніторингу для ефективного прийняття управлінських рішень для забезпечення високої якості життя та здоров’я населення. Система дозволяє проводити моніторинг області, району та міста експертами різного профілю, а саме, еколог, енергетик, економіст, лікар, юрист та аналітик. Такий набір експертів охоплює всі важливі аспекти екологічного, економічного та соціального розвитку населення. Запропонована модульна архітектура системи є універсальною та легкою для модернізації, при додаванні нових функціональних можливостей не вимагає перероблення усього комплексу, а лише одного модуля – розрахункового, інші модулі потребують мінімальних змін або взагалі не змінюються.Отримані результати знайшли своє практичне та наукове застосування під час проведення наукових досліджень та підготовки спеціалістів по комп’ютерним наукам та інформаційним технологіям, а також фахівців по екологічній безпеці.

Наведено результати розробки нової медичної інформаційної системи на основі баз даних для моніторингу ряду показників стану здоров'я населення. Інформаційна система розроблена нами для моніторингу в часі ряду біохімічних та інших чисельних показників, що характеризують стан організму обстежуваної особи в умовах тих територій українського Полісся, що зазнали екологічного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Система є мережевою, Інтернет-базованою, містить ряд взаємопов'язаних електронних баз упорядкованих даних із відповідним виводом цієї інформації на монітори, в тому числі даних біохімічної лабораторії щодо наявності речовин-забруцню-вачів довкілля в організмі. Передбачена можливість попереднього автоматизованого аналізу даних, а також захист персональних даних пацієнтів та інших обстежених осіб за допомогою оригінальної розробки електронного апаратного ключа. Наведено інформацію про структуру розробленої системи, її функції та функції деяких її найважливіших блоків, зразки розробленого авторами програмного забезпечення та засобів захисту інформації.

Запропоновано новий підхід до синтезу відновлюючего керування для дистанційно пілотованих літальних апаратів екологічного моніторингу. Обґрунтована можливості застосування концепції зворотних задач динаміки для синтезу систем керування дистанційно пілотованих літальних апаратів для здійснення стабілізації на заданій траєкторії руху в стохастичній постановці. Основна задача полягає в побудові системи керування програмним рухом, що забезпечує здійснення програмної траєкторії із заданою точністю за наявності різного роду збурень. Запропоновано здійснювати розробку алгоритмів синтезу відновлюючого керування для дистанційно пілотованих літальних апаратів з використанням концепції зворотних задач динаміки. Оцінено ефективність алгоритму керування дистанційно пілотованим літальним апаратом на основі вирішення зворотної задачі динаміки для стохастичної багатовимірної автоматичної системи на модельному прикладі. Ця концепція передбачає формування заданої траєкторії руху при виникненні нештатної ситуації. Методику синтезу відновлюючого керування з використанням концепції зворотних задач динаміки доцільне застосовувати при побудові систем керування дистанційно пілотованих літальних апаратів. Запропонований підхід може застосовуватися як до одновимірних так і багатовимірних систем автоматичного керування складними динамічними об’єктами.

Розглянуто законодавство країн Європейського Союзу та України щодо перевезень небезпечних вантажів і встановлено, що суть питання правового регулювання перевезення цих вантажів полягає у визначенні ризику виникнення потенційних негативних наслідків за недотримання нормативного законодавства під час перевезення вантажів підвищеної небезпеки та здійснення з ними інших маніпуляцій під час транспортування, зокрема на залізницях. Проаналізувавши спеціалізовані національні і міжнародні регламенти перевезень небезпечних вантажів з'ясовано, що технічне регулювання перевезення небезпечних вантажів не встановлює спеціальних вимог екологічної безпеки, звітності та контролю. Унаслідок дослідження ризиків заходів державного нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря вантажних станцій регіональної філії "Львівська залізниця" визначено, що вантажні станції, які працюють з небезпечними вантажами, потребують кризового менеджменту у таких питаннях, як наявність дозволів на викиди забруднювальних речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами; розроблення спеціальних заходів з охорони атмосферного повітря в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; виконання виробничого контролю інструментально-лабораторними вимірами параметрів викидів забруднювальних речовин; стаціонарних і пересувних джерел; виконання нормативів вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах транспортних та інших пересувних засобів; виплату та нарахування екологічного податку на викиди забруднювальних речовин до атмосферного повітря. Визначено також, що економічні інструменти у сфері природоохоронної діяльності, а саме податки, плата за завдані збитки, штрафи, є мотиваторами ведення екологічно безпечної діяльності підприємствами, для яких необхідним є створення системи безперервного моніторингу, ситуаційне моделювання великомасштабних техногенних аварій і катастроф, а також розроблення системи екологічного оцінювання безпеки залізничного транспорту, оскільки на сьогодні не вирішені методологічні проблеми прогнозу їх динаміки у середньо- і довготерміновій перспективі.

В роботі проведено дослідження існуючої системи екологічного моніторингу в Україні, виявлено основні проблеми та недоліки, проведено аналіз ефективності післяпроектного моніторингу планової діяльності, визначено основні проблемні місця та розроблено програма післяпроектного моніторингу на основі висновку з оцінки впливу на довкілля. Мета роботи полягає у дослідженні особливостей функціонування та організації системи екологічного моніторингу в Україні.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.05 – Комп'ютерні системи та компоненти. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків 2018. Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-практичної задачі удосконалення методу розподілу мережевого ресурсу комп'ютерних систем геоінформаційної системи екологічного моніторингу, що дозволяє підвищити оперативність функціонування цієї систем за рахунок використання розроблених моделей та методів розподілу обчислювального ресурсу мережі. Розроблено метод ухвалення рішень по організації стаціонарних постів системи ГІС екологічного моніторингу, який у відмінності від існуючих враховує параметр, що визначає швидкість зміни рівня поточного забруднення, величину концентрації небезпечних хімічних речовин (ОХВ) і розу вітрів, характерну для цієї місцевості. Запропоновано модель трафіку передачі даних гібридної комп'ютерної мережі ГІС екологічного моніторингу, яка враховує злиття інформаційних потоків, що мають різні статистичні моделі та метод розподілу мережевого ресурсу гібридної комп'ютерної мережі ГІС за рахунок використання технології MIMO, що дозволяє на 12-15% понизити час, необхідне на доставку даних моніторингу. Розроблена модель програмно-апаратних засобів, використання якої враховує особливості безпровідній передачі даних від декількох джерел інформації у гібридної комп'ютерної мережі ГІС.
Thesis for scientific degree candidate of technical sciences in the specialty 05.13.05 – computer systems and components. – National Technical University "Kharkіv Polytechnic Institute", Kharkіv 2018. The dissertation is devoted to the solution of the scientific and practical task of improving the method of network resource distribution of computer system of the geographic information system for ecological monitoring, which allows increasing the efficiency of functioning of these systems by using already developed models and methods of computing resource distribution of the network. The structure of GIS for environmental monitoring is developed, its main sub-systems and interaction principles are defined. The structure of hybrid computer network for digital data transmissions proposed, which allows optimizing the process of data transmission for environmental monitoring. The method of making decisions on the foundation of stationary posts of GIS for environmental monitoring is provided, which, in contrast to the existing ones, takes into account the parameter that determines the alteration rate of the then-current pollution level, the magnitude of the concentration of hazardous chemicals (HAZCHEM), and the wind rose specific for the area in question. Also, this method takes into consideration that the difference of HAZCHEM concentration in space varies from point to point. The whole from the abovementioned allows localizing zones of potential pollution and severely reducing the number of specialized observation posts (by 10-15%). The data transmission traffic model is developed for the hybrid computer network (CN) of the environmental monitoring GIS. This model takes into account the merging of information flows, which have different statistical models. The use of the offered model allows shortening the computer network data transmission rate by 13%. The network resources distribution method for the hybrid computer network of the environmental monitoring GIS is developed through the use of MIMO technology, which allows reducing the time required for monitoring data delivery by 12-15%. The model of hardware and software has been developed, the usage of which considers the features of wireless data transmission from several information sources in the hybrid computer network of GIS, thereby allowing to reduce the package loss ratio and to increase the speed of data transmission for the hybrid CN of GIS. The offered efficiency enhancement models and methods in computer networks of GIS have been examined in simulation modeling and experimental studies, which have thereby confirmed the veracity and significance of the derived results. The developed software and hardware model for ecological monitoring GIS allows reducing dates of receipt, processing and analysis of the ecological data, improving veracity and quality of the received results, and ensuring information safety.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.05 – Комп'ютерні системи та компоненти. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків 2018. Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-практичної задачі удосконалення методу розподілу мережевого ресурсу комп'ютерних систем геоінформаційної системи екологічного моніторингу, що дозволяє підвищити оперативність функціонування цієї систем за рахунок використання розроблених моделей та методів розподілу обчислювального ресурсу мережі. Розроблено метод ухвалення рішень по організації стаціонарних постів системи ГІС екологічного моніторингу, який у відмінності від існуючих враховує параметр, що визначає швидкість зміни рівня поточного забруднення, величину концентрації небезпечних хімічних речовин (ОХВ) і розу вітрів, характерну для цієї місцевості. Запропоновано модель трафіку передачі даних гібридної комп'ютерної мережі ГІС екологічного моніторингу, яка враховує злиття інформаційних потоків, що мають різні статистичні моделі та метод розподілу мережевого ресурсу гібридної комп'ютерної мережі ГІС за рахунок використання технології MIMO, що дозволяє на 12-15% понизити час, необхідне на доставку даних моніторингу. Розроблена модель програмно-апаратних засобів, використання якої враховує особливості безпровідній передачі даних від декількох джерел інформації у гібридної комп'ютерної мережі ГІС.
Thesis for scientific degree candidate of technical sciences in the specialty 05.13.05 – computer systems and components. – National Technical University "Kharkіv Polytechnic Institute", Kharkіv 2018. The dissertation is devoted to the solution of the scientific and practical task of improving the method of network resource distribution of computer system of the geographic information system for ecological monitoring, which allows increasing the efficiency of functioning of these systems by using already developed models and methods of computing resource distribution of the network. The structure of GIS for environmental monitoring is developed, its main sub-systems and interaction principles are defined. The structure of hybrid computer network for digital data transmissions proposed, which allows optimizing the process of data transmission for environmental monitoring. The method of making decisions on the foundation of stationary posts of GIS for environmental monitoring is provided, which, in contrast to the existing ones, takes into account the parameter that determines the alteration rate of the then-current pollution level, the magnitude of the concentration of hazardous chemicals (HAZCHEM), and the wind rose specific for the area in question. Also, this method takes into consideration that the difference of HAZCHEM concentration in space varies from point to point. The whole from the abovementioned allows localizing zones of potential pollution and severely reducing the number of specialized observation posts (by 10-15%). The data transmission traffic model is developed for the hybrid computer network (CN) of the environmental monitoring GIS. This model takes into account the merging of information flows, which have different statistical models. The use of the offered model allows shortening the computer network data transmission rate by 13%. The network resources distribution method for the hybrid computer network of the environmental monitoring GIS is developed through the use of MIMO technology, which allows reducing the time required for monitoring data delivery by 12-15%. The model of hardware and software has been developed, the usage of which considers the features of wireless data transmission from several information sources in the hybrid computer network of GIS, thereby allowing to reduce the package loss ratio and to increase the speed of data transmission for the hybrid CN of GIS. The offered efficiency enhancement models and methods in computer networks of GIS have been examined in simulation modeling and experimental studies, which have thereby confirmed the veracity and significance of the derived results. The developed software and hardware model for ecological monitoring GIS allows reducing dates of receipt, processing and analysis of the ecological data, improving veracity and quality of the received results, and ensuring information safety.

В дисертаційній роботі приведено результати наукових досліджень із розробки комплексної системи екологічного моніторингу атмосферного повітря урбосистем. Запропоновано базову схему побудови концепції екологічного моніторингу атмосферного повітря на муніципальному рівні. Конкретизовано складові концепції з виділенням цілей, задач, стратегічних результатів, статичних та динамічних індикаторів реалізації концепції. Обґрунтовано методологічний підхід до визначення зон активного забруднення, використання якого дозволить оптимізувати мережу стаціонарних постів спостереження за станом атмосферного повітря для ведення екологічного моніторингу урбанізованих територій. Розроблено спосіб побудови мережі стаціонарних постів моніторингу забруднення атмосфери населеного пункту, визначення їх кількості та місць розташування. Спосіб відрізняється від існуючих тим, що дозволяє чітко встановити кількість стаціонарних постів спостережень на території населеного пункту незалежно від кількості мешканців, визначити місця розташування стаціонарних постів з одержанням диференційованої інформації від системи спостережень. Розроблено структуру комплексної системи екологічного моніторингу атмосферного повітря урбосистем взаємодія підсистем в межах якої забезпечує логічне поєднання особливостей їх функціонування із метою забезпечення населення достовірною та диференційованою інформацією. Це є підґрунтям для прийняття організаційно-управлінських рішень із забезпечення екологічної безпеки. Запропоновано структуру інформаційно-аналітичної системи (ІАС) муніципального моніторингу якості атмосферного повітря та структури складових ІАС і підсистем комплексної системи моніторингу. Розроблено теоретико-множинну модель інформаційно-аналітичної системи екологічного моніторингу атмосферного повітря на муніципальному рівні, що включає підсистеми моніторингу параметрів екосистеми, підтримки прийняття рішень, інформаційний комплекс «база даних параметрів – база знань ситуацій» та дозволяє оперативно розпізнавати екологічно небезпечні ситуації та приймати адекватні рішення щодо їх корекції. Розроблено загальну схему інформаційної технології моніторингу та підтримки прийняття оперативних рішень з управління екологічною безпекою в системі муніципального екологічного моніторингу атмосферного повітря. На прикладі урбосистеми техногенно навантаженого міста Кременчука розроблено програму постійного контролю та спостереження (моніторингу) за забрудненням атмосферного повітря на відповідність вмісту забруднюючих речовин нормам ГДК, інтегровану з існуючою системою спостережень за забрудненням атмосферного повітря.
В диссертационной работе приведены результаты научных исследований по разработке комплексной системы экологического мониторинга атмосферного воздуха урбосистем. Доказано, что существующий теоретический базис реализации систем экологического мониторинга требует усовершенствования в части формирования единого концептуального антропоцентрического подхода к решению проблем как эффективного оценивания качества компонентов окружающей среды так и полноценного информирования общественности об их состоянии. Предложено базовую схему построения концепции экологического мониторинга атмосферного воздуха на муниципальном уровне. Конкретизированы составляющие концепции с выделением целей, задач, стратегических результатов, статических и динамических индикаторов реализации концепции. Проведено экспериментальные и аналитически-расчётные исследования состояния загрязнения атмосферного воздуха в условиях современных изменений застройки городов. Особое внимание уделено влиянию автомобильного транспорта на состояние ингредиентного и шумового загрязнения атмосферного воздуха, как в пределах магистральных улиц так и в зонах селитебной застройки. Обоснованы методологические подходы к определению зон активного загрязнения, использование которых позволит оптимизировать сеть стационарных постов наблюдения за состоянием атмосферного воздуха для ведения экологического мониторинга урбанизированных территорий. Разработан способ построения сети стационарных постов мониторинга атмосферного воздуха населенного пункта, определение их количества и мест расположения для оценки качества атмосферного воздуха. Предложенный способ отличается от существующих тем, что позволяет четко установить количество стационарных постов наблюдений на территории населенного пункта независимо от количества жителей, места расположения стационарных постов. Позволяет получить дифференцированную информацию от системы наблюдений: в зонах селитебной застройки, находящихся в пределах зон активного загрязнения промышленных объектов I-III классов опасности, автотранспортных магистралей (дорог) и в зонах селитебной застройки, расположенных вне зон активного загрязнения промышленных объектов и транспорта. Полученная таким образом информация сети наблюдений позволит определять вклад источников загрязнения различного вида в общий уровень загрязнения атмосферного воздуха урбосистемы. Разработана структура комплексной системы экологического мониторинга атмосферного воздуха на муниципальном уровне управления экологической безопасностью, основанная на взаимодействии подсистем в ее пределах. Выделены следующие подсистемы: прогнозирования метеорологических условий загрязнения атмосферы и предупреждения об опасных метеоусловиях; наблюдения, с дифференциацией качественных характеристик информации постов контроля; презентации результатов наблюдений, их анализа, наработанных решений с широким и дифференцированным доступом; оценки результатов наблюдений и краткосрочного прогнозирования изменений; независимого экспертного оценивания текущей и оперативной информации о состоянии загрязнения атмосферного воздуха; накопления исходной первичной и вторичной (в том числе разработанных организационно-управленческих решений) информации системы мониторинга (база данных). Предложена структура информационно-аналитической системы (ИАС) муниципального мониторинга качества атмосферного воздуха и структуры составляющих ИАС и подсистем комплексной системы мониторинга. Разработана теоретико-множественная модель построения структуры информационно-аналитической системы экологического мониторинга (ИАС ЭМ). Обоснована структура детализированной модели ИАС ЭМ, в составе которой четко определены функциональные подсистемы ИАС, комплексы обеспечивающие функциональные взаимоотношения, связывающие элементы ИАС в единую структуру. Определен состав и структура основных функциональных элементов ИАС ЭМ. Разработана общая схема информационной технологии мониторинга и поддержки принятия оперативных решений по управлению экологической безопасностью в системе муниципального экологического мониторинга атмосферного воздуха. На примере урбосистемы промышленного города Кременчуг разработана программа постоянного контроля и наблюдения (мониторинга) за загрязнением атмосферного воздуха на соответствие содержания загрязняющих веществ нормам ПДК, интегрированную с существующей системой наблюдения за загрязнением атмосферного воздуха.
In the dissertation work the results of scientific researches on development of integrated system of urbosystem atmospheric air environmental monitoring are given. The basic scheme of constructing the concept of atmospheric air environmental monitoring at the municipal level has been proposed. The concept components with the allocation of goals, tasks, strategic results, static and dynamic indicators of the concept implementation have been specified. The methodological approach to the active pollution zones definition, the use of which will allow optimize the stationary observation posts network for the atmospheric air state in order to conduct urbanized territories environmental monitoring, has been substantiated. The method of constructing a stationary posts network for monitoring the settlement atmosphere pollution, determining their number and locations has been developed. The method differs from the existing ones by allowing establish precisely the stationary observation posts number on the settlement territory regardless of the residents’ number, determine the stationary posts locations with the obtaining differentiated information from the observation system. The structure of the complex system of urbosystem atmospheric air environmental monitoring has been developed, the subsystems interaction within the framework of which provides a logical combination of their functioning peculiarities in order to provide the population with reliable and differentiated information. This is the basis for the organizational and managerial decisions making on ensuring environmental safety. The structure of the information-analytical system (IAS) of municipal atmospheric air quality monitoring and the structure of IAS components and the complex monitoring system subsystems has been proposed. The theoretical-multiple model of the atmospheric air environmental monitoring information-analytical system at the municipal level has been developed, which includes subsystems for the ecosystem parameters monitoring, decision-making support, "parameters database - situations awareness database" information system and allows to recognize environmentally hazardous situations operatively and to make adequate decisions regarding their correction. The general scheme of information monitoring technology and making operational decisions support on environmental safety management in the municipal environmental atmospheric air monitoring system has been developed. On the example of the urbosystem of the technogenically loaded town of Kremenchuk, a program of atmospheric air pollution permanent control and observation (monitoring) has been developed concerning the pollutants content correlation to the MPC norms, integrated with the existing system for atmospheric air pollution monitoring.

Нэмих, В. П. Система контролю екологічного стану водойми : магістерська робота : 193 Геодезія та землеустрій / В. П. Нэмих ; керівник роботи Іванишин В. А. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра геодезії, картографії та землеустрою. – Чернігів, 2019. – 134 с.
Екологічний моніторинг довкілля є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації і забезпечує регулярну оцінку і прогнозування стану середовища життєдіяльності суспільства та умов функціонування екосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування. Основна мета даної роботи полягає у дослідженні особливості функціонування системи екологічного моніторингу водойми №3 р.Стрижень. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань: - дослідити сутність поняття екологічного моніторингу; - розглянути особливості функціонування систем екологічного моніторингу водойм; - розробити систему экологічного моніторингу водойми. Предметом курсової роботи є теоретико-методологічні і прикладні проблеми функціонування системи екологічного моніторингу. Об’єктом дослідження є екологічний моніторинг водойми №3 р. Стрижень. Дипломна робота складається із трьох частин, в яких послідовно аналізується поставлена проблема та створюется система.