Journal articles on the topic 'Система навігаційна'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Система навігаційна.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Система навігаційна.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Nesterenko, S., D. Yermolenko, О. Shefer, and A. Kliepko. "УКРАЇНСЬКА НАВІГАЦІЙНА СУПУТНИКОВА СИСТЕМА: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 65 (September 3, 2021): 4–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.004.
Full textAbstract:
Проаналізовані основні діючі і перспективні навігаційні супутникові системи світу, у тому числі й регіональні, за точністю позиціонування, зоною покриття, кількістю виведених на орбіту космічних апаратів, активністю оновлення системи тощо. Відмічено, що, залежно від програмування, усі вищеназвані навігаційні системи є взаємосумісними і можуть функціонально доповнювати одне одного. Додатково підвищити точність позиціонування можливо з використанням глобальних систем диференційних поправок SBAS (Space Based Augmentation System) у Північній і Південній Америці, в Європі і Японії, а для корекції GPS–даних на території України використовуються методи коригування DGPS і RTK з наземних базових станцій. Досліджено можливості української космічної галузі. Проаналізована затверджена Концепція Державної космічної програми, яка передбачає запуск супутника «Січ-2-30» з терміном експлуатації 5 років, і подальше щорічне його доповнення кількома супутниками упродовж п’яти років. Попри позитивні зрушення в українській космічній галузі виявлені недоліки і проблеми її повноцінного розвитку: недостатнє фінансове забезпечення, нестійке правове державне регулювання, необхідність довготривалих наукових досліджень для оцінки рівня якості позиціонування. Супутник «Січ-2-30» не зможе забезпечити Україні повну інформаційну незалежність, а, отже, і фінансову незалежність від інших постачальників картографічних знімків, так як отримувані знімки будуть мати відносно невисоку роздільну здатність. Відмічено, що незважаючи на проблемні питання, є гостра необхідність розвитку власної української навігаційної системи для отримання цифрових зображень поверхні Землі. У держави з’явиться можливість проведення постійного безперервного моніторингу різних явищ, галузей, секторів, таких як землевпорядних, аграрних, екологічних, архітектурно-будівельних, економічного прогнозування, кліматичних, правоохоронних, військових тощо. Завдяки ефективній роботі української навігаційної супутникової системи з’явиться можливість брати участь у різних міжнародних програмах, зокрема з освоєння Місяця, повноцінно інтегруватися у Європейську космічну систему, що передбачає Угода про асоціацію України з ЄС
2
ОНИЩУК, Василь, Валерій СТЕЛЬМАЩУК, Олександр ДУБИЦЬКИЙ, and Юрій БУЛІК. "Автомобілі-роботи: можливості та наслідки для транспортної системи." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 14 (August 31, 2020): 107–18. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.353.
Full textAbstract:
У цьому дослідженні досліджуються проблеми та можливості, пов'язані з транспортною політикою, які можуть виникнути внаслідок нових технологій автомобілів-роботів(А-Р). Ці технології можуть знизити транспортні витрати та збільшити доступність для осіб з проблемами мобільності. Ця нова технологія також має далекосяжні застосування та наслідки, що перевищують усі поточні очікування. Неодмінною частиною перспективного розвитку А-Р є зв’язок між автомобілями та інфраструктурою (підключені транспортні засоби). Існує великий розрив знань в технологіях щодо маршрутизації поведінки. Технологія підключення автомобіля дає чудову можливість впровадити ефективну та інтелектуальну систему маршрутизації. З цією метою пропонується концептуальна навігаційна модель на основі флоту А-Р, які централізовано відправляються по мережі, що прагнуть оптимізувати систему.
В роботі досліджено такі основні фактори: майбутні можливості, а також на можливі перешкоди, пов'язані з технологією А-Р; оптимізація навігаційної моделі А-Р для покращення маршрутизації і дорожньої обстановки.
Ключові слова: автомобіль-робот, автономний транспортний засіб, підключений транспортний засіб, навігація автомобіля, оптимальність системи, розумна транспортна система.
3
Гладкий, А. Р., О. П. Єлєазаров, and О. М. Тимощук. "АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ЕЛЕКТРОННОЇ КАРТОГРАФІЧНОЇ НАВІГАЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ ОПТИМАЛЬНОГО КЕРУВАННЯ РУХОМ СУДНА." Vodnij transport, no. 1(32) (January 27, 2021): 13–18. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.02.
Full textAbstract:
В статті розглянуто властивості електронних картографічних навігаційних інфор аційних систе длякерування рухо судна на прикладі використання систе и Transas-Navi-Sailor-4000. На основі авто атичного аналізу інфор ації про стан судна за допо огою електронних картографічних навігаційних інфор аційних систе ожливо здійснювати оцінювання орської навігаційної обстановки, забезпечити безпеку судноводіння на основі визначення істоцеположення орських об’єктів та прокладки опти ального курсу судна. В стаття також представлена загальна структурна схе а електронної картографічної навігаційної інфор аційної систе и. Електронні картографічні навігаційні інфор аційні систе и є виключно ефективни засобо навігації, які істотно скорочують навантаження на вахтового по ічника і дозволяють приділяти акси у часу спостереження за навколишні оточення і виробленні обґрунтованих рішень з управління судно .Ключові слова: електронна картографічна навігаційна інфор аційна систе а,керування судно , безпека судноводіння
4
Романюк, Наталія, and Софія Кравчук. "СТРУКТУРА САЙТУ «КНИГА ФАНФІКІВ» ЯК МАЙДАНЧИК ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ЖАНРУ ФАНФІКШЕНУ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 236–39. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-50.
Full textAbstract:
Досліджено структуру сайту «Книга Фанфіків» як майданчика для оприлюднення й розповсюдження творів у жанрі фанфікшену, виявлено основні навігаційні елементи сайту, а також окреслено змістове наповнення всіх його рубрик, зокрема «Фанфіки», «Автори», «Популярне», «Заявки», «Бети», а також підрубрик. Вивчено дефініції понять «фанфікшн» і «фанфік». Наголошено на жанрових особливостях фанфікшену як різновиду літературного контенту і як нового жанру постмодерної літератури. Виділено причини низької популярності українських спеціалізованих фан-сайтів: мовна ознака й мала кількість українських фікрайтерів (письменників у жанрі фанфікшену). До специфічних ознак сайту належить те, що тут відвідувачам тлумачать значення нових термінів «фанфік», «бета-рідер» та ін., а навігаційна система задовольняє потреби і авторів, і читачів, і потенційних редакторів твору.
5
Бойко, А. Д., І. В. Трофименко, and О. В. Бажак. "СИНТЕЗ МОДЕЛІ ТА АЛГОРИТМІВ ПРОЦЕСУ КЕРУВАННЯ РУХОМ СУДНА." Vodnij transport, no. 1(32) (January 27, 2021): 29–35. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.04.
Full textAbstract:
В статті розроблена модель систем керування судном. Особливістю даної моделі є взаємозв’язок суднових навігаційних пристроїв з енергетичними системами судна. Використання даної моделі дозволяє вивчити та дослідити якісні показники судна та виявити залежності впливу їх характеристик на якість керування судна. Також у статті наведено алгоритмічні рішення системи керування судном та висвітлюються позитивні та негативні властивості їх використання. Для дослідження руху судна як правило застосовуються динамічні моделі з оптимізацією керуючих впливів. При цьому, у якості моделі динаміці просторового стану можна використовувати модель Пуанкор, а для часткового вирішення систем рівнянь даних моделей можна використовувати статистичні методи. Це пов'язано з тим що, аналітичні рішення знаходяться тільки в небагатьох випадках. Таким чином, виникає необхідність розроблення нових моделей руху судна по заданому маршруту та його керування в складній динамічній обстановці. Тому метою даної статті є розробка моделі системи керування судном з можливістю висвітлення логічних зв’язків для підвищення ефективності судноводіння під час його експлуатації в складних умовах для забезпечення безпеки управління судна. Ключові слова: автоматизована система керування, навігаційні пристрої, судноводіння, керування судном, енергетичні системи.
6
Охріменко, О. "МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ." Vodnij transport, no. 2(30) (February 27, 2020): 16–22. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.02.
Full textAbstract:
Розглянуто аналіз засобів обробки навігаційних даних у системах відстеження рухомих об’єктів, а саме розглянуто метод який підвищує точність вимірювання координат, це алгоритм фільтрації Каймана .Значною мірою це стосується різних рухомих об’єктів -організації руху повітряного ,морського, річкового, автомобільного й залізничного транспорту, а також використання сучасних супутникових навігаційних систем у суміжних областях, таких як геодезія й картографія, землевпорядження, моніторинг земної поверхні. Розглянуто Алгоритм фільтрації Калмана – послідовний рекурсивний алгоритм, який використовує прийняту модель динамічної системи для отримання оцінки, що може бути істотно скоригована в результаті аналізу кожної нової вибірки вимірювань у часовій послідовності. Це рекурентний метод, який можна віднести за своїм алгоритмом до метода заміщення. Алгоритм фільтрації Калмана застосовується в процесі управління багатьма складними динамічними системами, так як це математичний апарат, який дозволяє згладжувати дані на льоту, не накопичуючи їх для аналізу. При управлінні динамічною системою, перш за все, необхідно повністю знати її фазовий стан в кожен момент часу,але виміряти всі змінні, якими необхідно управляти, не завжди можливо, і в цих випадках фільтр Калмана є тим засобом, який дозволяє відновити відсутню інформацію за допомогою наявних неточних (зашумленних) вимірювань. Ключові слова: супутникові навігаційні системи, методи обробки навігаційних даних, точність вимірювання координат, метод Калмана
7
Кривоножко, А. М., В. О. Явтушенко, А. В. Самокіш, and Є. С. Воробйов. "Розробка методу комплексної навігації безпілотного літального апарату на основі обробки інформації оптичного потоку в умовах змішаного руху." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(63), (September 30, 2020): 19–23. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.03.
Full textAbstract:
Оскільки жодне з технічних засіб навігації не є універсальним ні за обсягом розв'язуваних завдань, ні по застосуванню в різних умовах навігаційної обстановки, то задоволення зростаючих вимог по точності та надійності навігаційних вимірювань в сучасних навігаційних комплексах найчастіше досягається за рахунок оптимальної обробки надлишкової інформації шляхом комплексування систем. При цьому найкращим чином можна недоліки одних вимірників компенсувати перевагами інших, не зачіпаючи при цьому самих вимірників. У роботі представлений алгоритм корекції інерційної навігаційної системи безпілотного літального апарату на основі комплексної навігації, що базується на обробці інформації оптичного потоку в умовах змішаного шуму. Це забезпечить високу точність визначення навігаційних параметрів, швидкість роботи системи корекції, малі габарити та вартість, а також автономність роботи. Даний метод реалізує новий спосіб корекції інерційної навігаційної системи. Процедури для вирішення навігаційних завдань: визначення відносних координат від системи супутникової навігації, від засобів оптичного спостереження за місцевістю (оптичний потік) та інерційної вимірювальної системи безпілотного літального апарату.
8
Кондратюк, Э., and А. Маранов. "РАЗРАБОТКА И ВНЕДРЕНИЕ ИННОВАЦИОННОЙ НАВИГАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ НА БАЗЕ ЛАЗЕРНОЙ ГОЛОГРАФИЧЕСКОЙ УСТАНОВКИ." Vodnij transport, no. 2(30) (February 27, 2020): 41–46. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.05.
Full textAbstract:
Технологія доповненої реальності є галуззю відображення інформації, що активно розвивається. Використовуючи технології тривимірного моделювання разом з технологією лазерного голографічного зображення, можна створити нові просунуті системи відображення навігаційної інформації. Такі системи дозволять створити прилади, здатні в більшій мірі подати необхідну інформацію в одному джерелі, без обмеження кутом огляду екрана. Зображення стане візуально доступне з будь-якого горизонтального кута, а також воно зможе відтворити тривимірність об'єкта. Скомбінувавши навігаційні прилади в одну систему відображення, можливе збільшення обсягу візуальної інформації, що передається з одного джерела в зрозумілому вигляді. Виходячи з цього, можливо набагато ефективніше оцінити інформацію, розглянувши її під різними кутами, додатково використовуючи метод відображення шарами, водночас показуючи водну поверхню і те, що знаходиться під нею. Деякі з методів побудови голограми здатні також створювати звук, що дозволяє використовувати це для удосконалення систем пошуку і порятунку. Спектр використання голографічних технологій великий і з кожним роком дослідження в цьому напрямку представляють нові результати і можливості. У статті будуть розглянуті питання побудови голографічного зображення за допомогою лазера і без використання моніторів. На прикладі фемтосекундного лазера буде описаний процес створення плазмових точок для відображення візуальної інформації, наведено приклад використання нанолазера для створення звукової хвилі і описаний принцип створення тривимірних моделей для подальшого їх відображення. Спираючись на теоретичні і практичні дослідження в цьому напрямку, будуть коротко описані приклади використання технологій в комплексі навігаційних систем позиціонування судна, а також системи пошуку і порятунку. Ключові слова: фемтосекундний лазер, воксель, нанолазер, ефект Керра
9
Якусевич, Ю. Г., В. В. Тришин, and З. Я. Дорофєєва. "Побудова навігаційної системи судна на основі сучасних інформаційних технологій." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 4(70) (November 25, 2021): 83–88. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.12.
Full textAbstract:
У статті розглядається можливість застосування інформаційних технологій у моніторингу руху суден для пошуку нових рішень на основі концепції електронної навігації. Впровадження електронної навігації вимагає адаптації існуючих систем навігації та зв'язку до цієї нової концепції. Розглядаються підходи до розробки систем підтримки прийняття рішень на основі навігаційно-інформаційної системи ECDIS через вимоги електронної навігації. З огляду на велику кількість пристроїв і систем, що використовуються в навігації, адаптація навігаційно-інформаційної системи ECDIS до вимог електронної навігації має сенс тільки при ретельному розумінні потреб користувача. Шляхом інтеграції всієї доступної інформації, її організації в базі даних і представлення її певним чином створюється платформа для прийняття рішень в повсякденній навігації судна з використанням системи підтримки прийняття рішень. Оскільки застосування навігаційно-інформаційної системи ECDIS на борту стало обов'язковим і основним навігаційним пристроєм судна, адаптація до вимог електронної навігації означає перетворення її в базовий компонент відповідної системи підтримки прийняття рішень.
10
Довгополий, А., С. Пономаренко, В. Твердохлібов, and О. Білобородов. "Удосконалення систем супутникової навігації озброєння та військової техніки в умовах впливу навмисних перешкод." Озброєння та військова техніка 17, no. 1 (March 27, 2018): 66–71. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.1(17).66-71.
Full textAbstract:
Розглянуто початок нового етапу розвитку засобів протидії супутниковим навігаційним системам у військовій сфері, обґрунтовується необхідність застосування для об’єктіввійськового призначення лише комплексованих навігаційних систем, надано рекомендації щодо розробки зазначених систем.
11
Карадобрій, Т. А., Олександр Бойко, Олена Анатоліївна Дакі, and Олена Миколаївна Тимощук. "АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД АДАПТИВНИХ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ СУДНОМ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОБУДОВИ." Vodnij transport, no. 3(31) (December 10, 2020): 120–25. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.13.
Full textAbstract:
В статті відображаються основні результати аналізу джерел інформації що стосується побудови адаптивних систем щодо управління судном. На ряду з аналітичним оглядом технічних рішень систем керування судном висвітлюються позитивні та негативні властивості при побудові адаптивних систем автоматизації судном. Також в праці розкриваються особливістю побудови адаптації авторульових систем судна та можливості покращення якості судноводіння в складних умовах. Пропонується розглядати судноводіння як єдиний процес керування судном з врахуванням всіх підсистем що впливають на управління в цілому за рахунок підвищення достовірності інформації від різних енерготехнічних систем та навігаційних пристроїв що надають додаткові дані в систему керування судном. Ключові слова: адаптивні системи, судноводіння, керування судном, автоматизована система керування
12
Зазірний, Андрій Андрійович. "МЕТОД ФОРМАЛІЗАЦІЇ ЗНАНЬ ПРО ПРОЦЕС ОЦІНКИ ДІЙ СУДНОВОДІЯ СУДНА-ПОТЕНЦІЙНОЇ ЗАГРОЗИ." Vodnij transport, no. 3(31) (December 10, 2020): 126–33. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.14.
Full textAbstract:
У статті розроблено метод формалізації знань про процес оцінки дій судноводія судна-потенційної загрози, який дозволяє автоматизувати оцінку маневру судна-потенційної загрози для попередження ситуацій небезпечного зближення (зіткнення). Експлуатація складних систем, до якої можна віднести діяльність судноводія під час управління рухом судна, характеризується високим ступенем напруженості роботи при виникненні небезпечних ситуацій. При експлуатації можуть змінюватися загальні характеристики системи "судноводій – судно – середовище" через варіабельність характеристик судноводія, викликану зміною впливу навігаційної обстановки, в якій відбувається експлуатація судна, складністю реалізованих алгоритмів діяльності, часом безперервної роботи оператора і т. п. Ефективність функціонування системи "судноводій – судно – середовище" як кінцевої ланки у безпеці плавання у значній мірі визначається впровадженням нових інформаційних технологій та можливостями судових систем управління. Наявність навігаційних небезпек та інтенсивність руху суден значною мірою ускладнюють судноводіння в обмежених водах і створюють підвищені ризики виникнення аварійних ситуацій. У разі небезпечного зближення суден виникає ситуація, яка передбачає спільні узгоджені дії судноводіїв щодо попередження можливого зіткнення. Однак питання формалізації оцінки дій судноводія судна-потенційної загрози, особливо координованих взаємодій мало досліджені, хоча проблема актуальна, тому що її рішення дозволяє забезпечити більш високий рівень безпеки розходження судів. Тому розробка методу формалізації знань про процес оцінки дій судноводія судна-потенційної загрози дозволить підвищити безпеку судноплавства за рахунок підвищення оперативності та обґрунтованості прийняття рішення при плануванні маневру розходження в ситуації небезпечного зближення (зіткнення). Ключові слова: судно, судноводій ситуація небезпечного зближення, навігаційна обстановка.
13
Фустій, В. С., О. І. Тимочко, Ю. Б. Ситник, В. В. Афанасьєв, О. Б. Титаренко, and Г. С. Степанов. "Метод міжоб’єктової навігації БПЛА на основі комплексної обробки інформації від класичних та альтернативних систем навігації." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 4(45) (November 25, 2021): 65–74. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.08.
Full textAbstract:
У статті розроблено метод міжоб’єктової навігації БПЛА у групі. Запропонований підхід дозволяє підвищити точність міжоб’єктової навігації. Сутність підходу полягає у поєднанні двох методів навігації, що дозволяють визначити різні навігаційні характеристики. Метод симетричного двостороннього двонапрямленого вимірювання відстані дозволяє вимірювати відстань між БПЛА у групі на основі виміру часу поширення сигналу між ними. Відсутність синхронізації та робота в двонаправленому режимі знижує собівартість пристроїв та підвищує точність виміру відстані. Для визначення напряму на джерело сигналу запропоновано використання методу фазової пеленгації сигналу. За рахунок об’єднання інформації, отриманої з використанням запропонованих методів, отримано повну інформацію про положення БПЛА один відносно іншого – відстань та напрямок на сусідній БПЛА. Після виконання виміру відстані та напряму до усіх учасників групи та переводу отриманих даних зі сферичної до прямокутної системи координат, отримаємо інформацію про взаємне розташування всіх БПЛА у групі в зв’язаній системі координат головного БПЛА. Запропоновано інтеграцію розробленого методу навігації в існуючу навігаційну систему БПЛА.
14
Kruhlyi, D. H., O. O. Druzhynyn, and A. V. Sokolov. "ВИКОРИСТАННЯ РІЧКОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЯК ЗАСІБ БЕЗПЕЧНОГО МАНЕВРУВАННЯ СУДЕН." Transport development, no. 2(7) (March 15, 2021): 98–110. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.09.
Full textAbstract:
Вступ. Натепер річкові інформаційні системи стали невіддільною частиною державної системи забезпечення безпеки судноплавства. Такі системи створю- ються на акваторіях морських портів і на підходах до них, а також на всій про- тяжності внутрішніх вод. Метою статті є аналіз стану й перспектив розвитку річкових інформаційних систем. Визначено сучасний стан і перспективи розвитку інфраструктури внутрішніх водних шляхів, що складаються з багатьох взаємо- пов’язаних факторів. Більшу частину чинників об’єднує необхідність підвищення безпеки судноплавства, яка своєю чергою виділяє ряд напрямів розвитку, з-поміж яких підвищення ефективності використання інфраструктури внутрішніх вод- них шляхів і вдосконалення системи управління судноплавством у цілому. Резуль- тати. Визначено систему обробки інформації про навігаційну обстановку, що є основою ключової концепції програмного модуля системи річкової інформаційної системи. Сформована основа для створення програмної компоненти інформацій- ної системи судноводія. У результаті проведених досліджень виявлено значення застосування річкових інформаційних служб на українських річках для інтенсив- ного розвитку ринку транспортних і логістичних послуг як України в цілому, так і окремих її регіонів. У статті визначено актуальність використання цифро- вого коносамента, що дасть можливість у реаліях, які склалися, відповідно до чинних обмежень, спричинених заходами щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, змен- шити контакт та убезпечити членів екіпажу й приймальної сторони. Ство- рена автоматична система та її застосування на внутрішніх водних шляхах України дозволить полегшити роботу судноводія, зменшити кількість помилок. Характеризуючи обладнання, ми пропонуємо принцип такої структуризації, яка полегшить роботу такої системи в автономному режимі. Тобто визначено концепцію сукупної структури річкової інформаційної системи, що дасть мож- ливість безпечного проходження суден на внутрішніх водних шляхах і дозволить знизити вплив людського фактора на виконання навігаційних операцій. Висновки. Застосування річкової інформаційної системи спрямоване на убезпечення навіга- ційних операцій і підвищення ефективності вантажоперевезень завдяки постій- ному інформаційному контролю положення судна, місцеперебування стаціонар- ного й рухомого об’єктів.
15
Kharchenko, Volodymyr, Ivan Ostroumov, Nataliia Kuzmenko, and Volodymyr But. "Аналіз ефективності позиціонування за допомогою навігаційних засобів відповідно до вимог зональної навігації." Proceedings of the National Aviation University 84, no. 3 (October 21, 2020): 6–13. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.84.14946.
Full textAbstract:
У даний час проблема відмови основної системи позиціонування літального апарату є актуальною внаслідок дії факторів перевідбивання та ненавмисного глушіння радіосигналів під час поширення у просторі. Вибір ефективної системи резервного позиціонування є важливим завданням сучасної системи управління польотом. Резервні системи позиціонування повинні відповідати всім вимогам навігації, що базується на характеристиках, згідно із специфікацією, що використовується у повітряному просторі. Стаття спрямована на аналіз доступних алгоритмів позиціонування та систем для використання на цивільних літаках у разі відмови первинної системи позиціонування. Позиціонування за допомогою навігаційних засобів вважається основною альтернативою у випадку відмови первинної системи для повітряного простору України через достатню мережу наземних станцій. Результати аналізу ефективності у вигляді зон відповідності вимогам специфікацій навігації наведено для повітряного простору України на FL 290. Отримані результати можуть бути корисними припідготовцы пілотів для візуалізації зон, що не підтримують певні навігаційні специфікації, та у процесі модернізації наземної мережі радіонавігаційних засобів України.
16
Fedorov, A., V. Chalyi, and V. Finaev. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ МУЛЬТИЛАТЕРАЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 49 (July 3, 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.055.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є система мультилатерації (MLAT) та її взаємодія з існуючими засобами радіолокації під час ведення радіолокаційного контролю (РЛК) повітряного простору. Метою є аналіз можливостей використання системи MLAT для підвищення ефективності РЛК повітряного простору. Завдання: аналіз основних тенденцій розвитку засобів повітряного нападу, аналіз відомих організаційних та технічних шляхів підвищення ефективності ведення РЛК малопомітних та малорозмірних повітряних об’єктів (ПО), визначення напрямків поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів, аналіз можливості отримання інформації від системи MLAT в радіотехнічних підрозділах, аналіз особливостей та обмежень на використання інформації від системи MLAT. Використовуваними методами є: методи визначення координат ПО, різницево-далекомірний метод, методи пасивної радіолокації, методи визначення координат ПО з використанням інформації супутникових навігаційних систем. Отримані такі результати. Встановлено, що система MLAT є системою незалежного кооперативного спостереження, в основі роботи системи MLAT покладений відомий далекомірний метод визначення координат ПО, мінімальна кількість пунктів прийому дорівнює трьом, отримано вираз для лінійної похибки різницево-далекомірного методу в системі MLAT, встановлено, що у якості приймачів в системі MLAT можливе використання транспондерів системи ADS-B, наведено декілька варіантів рішення задачі по виявленню потенційно небезпечних ПО, що бажають бути непоміченими, або здійснюють “мімікрію”. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: підвищення точності визначення координат ПО та якості РЛК повітряного простору шляхом поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів; встановлено, що використання системи MLAT суттєво підвищить точність супроводження ПО; намічені шляхи оптимізації геометричної побудови приймачів системи MLAT на позиціях радіотехнічних підрозділів та розробки методу сумісної обробки радіолокаційної інформації та інформації від системи MLAT при РЛК повітряного простору.
17
Писанко, А. Г., В. І. Богом’я, and Л. Л. Пліта. "АНАЛІЗ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ СУДНОМ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ЇХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ." Vodnij transport, no. 1(32) (January 27, 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.05.
Full textAbstract:
В статті проведені дослідження що пов'язані з визначенням основних напрямків розвитку суднових автоматизованих систем керування судном. На основі аналізу літератури здійснено розподілення суднових систем на рівні керування в залежності від їх функціональних властивостей. Також здійснюється огляд стану питання і проаналізовані основні напрямки розвитку силових енергетичних установок та систем автоматизованого керування судном. При цьому система керування судном розглядається як об’єднана інформаційна платформа керування судном. Це пов'язано з тим, що на сьогоднішній день сучасний розвиток суднових систем керування розробляється відповідно до технології Е-навігації та використовує спеціалізовані інформаційні системи. Це дає можливість підвищити ефективність експлуатації судна за допомогою своєчасним керуванням силових вузлів і пристроїв, а також зміни умов функціонування. Ключові слова: автоматизовані системи керування, навігаційно-інформаційний комплекс, суднові енергетичні установки
18
Зазірний, А. А. "Метод формування динамічного простору рівнів небезпеки зон в районі плавання при вирішенні задачі розходження судна з навігаційними небезпеками." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 1(67), (January 21, 2021): 110–18. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.15.
Full textAbstract:
У статті розроблено метод формування динамічного простору рівнів небезпеки зон в районі плавання при вирішенні задачі розходження судна з навігаційними небезпеками. Запропонований підхід дозволяє автоматизувати процес оцінки навігаційної обстановки для вироблення рішення, щодо маневру безпечного розходження з судном-потенційною загрозою. Наявність навігаційних небезпек та інтенсивність руху суден значною мірою ускладнюють судноводіння в обмежених водах, і створюють підвищені ризики виникнення аварійних ситуацій. На основі запропонованої моделі оцінки рівня небезпеки можливо визначити клас небезпеки в кожній точці району плавання. Даний метод базується на визначенні можливості настання трьох подій, а саме ситуації небезпечного зближення, ситуації зіткнення та ситуації зіткнення з катастрофічним наслідком. При чому метод дозволяє враховувати такі характеристики як екстремальність ситуації та стан судноводія. Це дозволяє будувати динамічний простір небезпек, в якому для схожих умов але для різних судноводіїв можуть виникати різні класи небезпеки. Застосування даного підходу надає змогу вироблення альтернативних (можливих) варіантів рішень з кількісними та якісними показниками. А можливість моделювання вироблених варіантів рішень та їх оцінки, із застосуванням зручного інтерфейсу за проектуванням динамічного простору рівнів небезпек на навігаційну карту, дозволить підвищити швидкодію системи підтримки прийняття рішень до режиму реального часу. Запропонований підхід можливо реалізувати в системах підтримки прийняття рішення судноводія без суттєвої зміни програмного забезпечення. Тому метод формування динамічного простору рівнів небезпеки зон в районі плавання при вирішенні задачі розходження судна з навігаційними небезпеками дозволить підвищити безпеку під час руху судна за рахунок підвищення оперативності та обґрунтованості прийняття рішення судноводієм в небезпечній ситуації.
19
Зарубін, А. М., and О. О. Новиков. "Інструментальні похибки визначення навігаційних параметрів безплатформною інерціальною навігаційною системою." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 1(55) (February 27, 2018): 60–66. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2018.55.08.
Full text
20
Ragulin, S., and I. Syroizhko. "АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ТА КРИТЕРІЇВ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ НАВІГАЦІЙНИХ СИСТЕМ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 57 (October 30, 2019): 3–6. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.003.
Full textAbstract:
Зростання складності радіоелектронних навігаційних систем повітряних суден і розширення кола виконуваних ними функцій призвели до того, що для управління технічним станом радіоелектронних навігаційних систем підприємства змушені виконувати значний обсяг робіт з технічного обслуговування і ремонту. Сучасні повітряні судна оснащуються цифровими пілотажно-навігаційними комплексами нового покоління, в яких всі системи мають вбудовані системи контролю і конструктивно виконуються у вигляді ряду легкозамінного блоку. Експлуатаційні витрати на технічне обслуговування і ремонт радіоелектронних навігаційних систем в даний час досягають 30-40% від загальної вартості технічного обслуговування і ремонту повітряного судна, тому актуальним є питання підвищення ефективності системи технічного обслуговування і ремонту за рахунок зниження експлуатаційних витрат при збереженні льотної придатності та конкурентоспроможності повітряного судна.
21
Пліта, Леонід Леонідович, Володимир Васильович Доронін, Володимир Семенович Давидов, and Володимир Іванович Богом'я. "ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ МОРЕПЛАВСТВА ВЕЛИКОТОННАЖНИХ СУДЕН." Vodnij transport, no. 3(31) (December 10, 2020): 67–73. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.07.
Full textAbstract:
Результати аналізу існуючих прибережних і портових систем руху суден, суднових і берегових навігаційних систем безпеки плавання, які використовуються при проводці суден в каналах і на акваторіях портів и гаваней дозволяють зробити висновок про те, що існуюча система безпеки плавання не в повній мірі вирішує завдання безпечного плавання великотоннажних суден в складних умовах. У статті сформульовано об'єктивні причини, що впливають на зростання аварійності суден, особливо великотоннажних, які пов'язані з їх конструктивними і морехідними особливостями, обмеженими можливостями систем безпеки і існуючих систем руху суден. Зроблено висновок про необхідність автоматизації процесів управління, пов'язаних з автоматичним переходом функцій управління гвінторульовим комплексом і судновою енергетичною установкою автоматизованої системи управління судном на базі елементів нейронних технологій і штучного інтелекту. Ключові слова:, судно, безпека плавання, людський фактор, великотоннажні судна, аварійні морські події, нейронні технології, штучний інтелект.
22
Горбань, А. В., О. В. Маранов, Ю. П. Клочков, and З. Я. Дорофєєва. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ТА УПРАВЛІННЯ РУХОМ СУДЕН З ВИКОРИСТАННЯМ ДАНИХ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ." Vodnij transport, no. 1(32) (January 27, 2021): 114–27. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.12.
Full textAbstract:
У статті досліджена можливість інформаційного забезпечення для моніторингу та управління рухом суден з використанням даних супутникової навігації. Розглянуті елементи системи безпеки судноводіння. Вирішення завдань, пов'язаних з безпекою судноводіння і своєчасною доставкою вантажів, екологічним захистом прибережної зони, вимагає чіткого моніторингу руху суден і управління швидкостями потоків судів або окремих суден. Для цієї мети необхідне впровадження нових сучасних радіотехнічних засобів на базі високоточних супутникових навігаційних технологій та застосування систем, які забезпечують безпеку плавання судів. Дані обставини вимагають створення в регіонах систем керування судноплавством з таким навігаційним забезпеченням, яке б у максимальному ступені знижувало ризик аварій судів при плаванні в прибережних водах, на підходах до портів, у портових водах, у вузкостях, на внутрішніх водних шляхах, де свобода маневрування обмежена. У дослідженні представлене рішення актуальної наукової задачі з розробки математичного забезпечення формування високоточних полів місцевизначення, річкової диференціальної підсистеми GPS, для створення суцільних високоточних телекомунікаційних полів у СХ та ПХ діапазонах з урахуванням впливу полі компонентної підстилаючої поверхні, параметрів приймально-передаючого обладнання та урахування загоризонтної рефракції, яка має важливе значення для водного транспорту. Ключові слова:
23
Babeniuk, Ganna. "Картографіче забезпечення кореляційно-екстремальної навігаційної системи." Proceedings of the National Aviation University 85, no. 4 (December 22, 2020): 30–36. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.85.15135.
Full textAbstract:
У роботі представлена система КЕНС. Дана система основана на аналізі карт, таким чином зрозуміло що їх точність є важливою для системи КЕНС. Магнітометричні карти як основне джерело інформації включають відхилення розрахунків через вплив варіацій магнітного поля для корекції динних відхилень використовуються магнітні обсерваторії. Під час процесу створення магнітометричних карт з використанням варіаційних станцій час від часу варіаційні станції виконують корекцію своїх приладів завдяки еталонним значенням магнітного поля, які дана станція отримує через Інтернет протокол з магнітної обсерваторії. Проблематика даного підходу в тому що зазвичай варіаційні станції знаходяться у віддалених зонах де використання Інтернет протоколу є неможливим. Дана робота пропоную підхід використання супутникового зв’язку як рішення даної проблеми.
24
Мельник, О. В., Ю. Є. Шапран, А. Т. Матюхов, and О. А. Бойко. "ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ БЕЗПЕКИ СУДНОВОДІННЯ." Vodnij transport, no. 1(32) (January 27, 2021): 98–113. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.11.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню системи підтримки прийняття рішення бепзеки судноводіння. На сьогоднішній день існують складні інтелектуальні системи, які допомагають моделювати об'єкти та навколишнє середовище; високоточні системи позиціювання водного транспорту; швидкодіючі обчислювальні комплекси, які здатні виконувати необхідні розрахунки в стислі терміни. Однак, незважаючи на наділення людини новими ресурсними можливостями для забезпечення безпеки в людино-машинних системах, очікуваний рівень аварійності та загибелі після впровадження нової техніки суттєво не зменшився. Причину таких невдач, насамперед, варто шукати в методах та підходах прийняття рішень. У складних технічних системах, до яких відноситься і водний транспорт, особа, яка приймає рішення на етапах вибору і прогнозування є не тільки самою ненадійною, але і самою непередбачуваною ланкою. У ході дослідження були вирішені такі завдання: проведено змістовний опис організації безпеки на морі та формалізацію даного завдання; аналіз методів прийняття рішень в умовах невизначеності та методів побудови систем підтримки прийняття рішення; - розроблено об’єктно-орієнтовану технологію проектування системи підтримки прийняття рішення з безпеки судноводіння; проведено синтез системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння, окремих її елементів та розробити алгоритми функціонування й взаємодії. Для досягнення поставлених цілей об’єктно-орієнтованого функціонування складних активних суднових технічних систем запропонована і реалізована ООМ інформаційно-управляючого суднового комплексу з використанням методів аналізу та синтезу підсистем, із застосуванням принципу функціональної декомпозиції, що здійснює циклічне рішення послідовності задач безпеки: підтримки внутрішніх параметрів судна в безпечних межах, забезпечення навігаційної безпеки плавання та попередження зіткнень суден. Ключові слова: судноводіння, безпеки, технічні системи, судновий комплекс, технічні системи.
25
Косяковський, А., В. Давидов, and А. Овчіннікова. "Математична модель забезпечення безпеки плавання буксирних складів, що штовхаються, на річках і в прибережній морській зоні." Озброєння та військова техніка 23, no. 3 (September 26, 2019): 117–22. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.3(23).117-122.
Full textAbstract:
У статті визначено підходи до створення математичної моделі забезпечення безпеки плавання буксирних складів, що штовхаються, на річках і в прибережній морській зоні шляхом визначення сукупності параметрів, що підлягають дослідженню, і встановленню алгоритмічної залежності вихідного ефекту системи від їх значень. В якості показників ефективності розглянуто основні параметри, що впливають на експлуатацію і безпеку плавання буксирних складів, що штовхаються. Шляхом багатокритеріальної оптимізації в якості основних обрано такі показники: бокове відхилення центру мас рухомого складу від заданого маршруту; відстань до підводних і надводних навігаційних орієнтирів (небезпек) або поворотної точки від місцезнаходження буксирних складів, що штовхаються, на траєкторії їх руху, яка визначена за допомогою додаткової опції електронно-картографічної навігаційно-інформаційної системи, що допускає використання рухомого координатного курсору в режимі високоточного кутомірно-дальномірного пристрою способом автоматичного захоплення їм різних навігаційних об'єктів; імовірність отримання повної і достовірної інформації про місцезнаходження буксирного складу, що штовхається, на траєкторії його руху; середній час кругового рейсу буксирного складу, що штовхається. При подальших дослідженнях запропоновано встановити головний показник – середній час кругового рейсу, який обраний в якості критерію ефективності, що необхідно мінімізувати, а інші показники перевести в розряд обмежень.
26
Аросланкін, О. О., Г. В. Шапіро, І. Л. Гусак, О. С. Саф’ян, and Є. Є. Постніков. "Нейромережева модель прогнозування параметрів руху судна в системі формування надводної обстановки ближньої морської зони." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 3(69) (July 22, 2021): 116–25. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.15.
Full textAbstract:
Метою статті є розробка нейромережевої моделі прогнозування параметрів руху судна в системі формування надводної обстановки ближньої морської зони для підвищення ситуаційної обізнаності судноводія. В статті визначено, що ближня морська зона характеризується достатньо високою інтенсивністю транспортної активності. Надводна обстановка у ближній морській зоні характеризується значною кількістю факторів, що обумовлює різноманітність руху судна, їх необхідно врахувати при формуванні інформаційних моделей. Виконано розробку нейронної мережі, яка прогнозує координати судна на один крок вперед, що дозволяє прогнозувати координати судна за інформацією від навігаційних приладів, з високою навігаційною точністю.
27
Ткачук, Андрій Геннадійович, Антон Валерійович Коваль, Анна Анатоліївна Гуменюк, Ілона Володимирівна Крижанівська, and Володимир Олександрович Левчук. "Експериментальні дослідження автоматизованої системи моніторингу наявності шкідливих та вибухонебезпечних газів на базі БпЛА." Технічна інженерія, no. 2(88) (November 30, 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-55-62.
Full textAbstract:
У статті розглянуто нову автоматизовану систему моніторингу наявності шкідливих та вибухонебезпечних газів на базі безпілотного літального апарата. Встановлено, що така система є необхідною для попередження про можливі загрози вибухів чи отруєння газами, проведення рятувальних робіт тощо. Описано розроблену конструкцію безпілотного літального апарата, яка складається з рами, безщіткових двигунів, модулів електронного контролю швидкості, контрольної плати, інерціальної навігаційної системи і модуля прийому та передачі. Зазначено функціональну схему автоматизованої системи моніторингу наявності шкідливих та вибухонебезпечних газів на базі безпілотного літального апарата. Проведено статичний експеримент розробленої системи, основною ідеєю проведення якого було вивчення залежності відстані джерела газу до вимірювальної системи та покази концентрації газу. Досліджено датчики газів MQ-5 та MQ-9. Також наведено результати статичного експерименту на відкритому повітрі, де досліджено залежність вимірюваної концентрації газу від відстані між джерелом газу та вимірювальним модулем. Цей експеримент демонструє кореляцію між відстанню від джерела газу та виміряним рівнем концентрації газу. Проаналізовано результати льотних експериментів розробленої автоматизованої системи моніторингу, які показують кореляцію між відстанню від джерела газу та виміряним рівнем концентрації газу під час автоматичного польоту.
28
Голубек, О. "Апріорний аналіз точності виведення ракети космічного призначення на екваторіальну орбіту." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 37 (May 31, 2021): 74–86. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.37.2020.226817.
Full textAbstract:
Стаття присвячена апріорному аналізу точності виведення супутника в перший висхідний вузол близької до колової орбіти висотою 500 км ракетою космічного призначення легкого класу в умовах дії стохастичних збурень комплексу командних приладів, характеристик рушійної установки, масових і аеродинамічних характеристик. Виявлені визначальні збурюючі фактори, що впливають на точність виведення супутника в першому висхідному вузлу автономного польоту і масу залишків компонентів палива в момент відділення супутника від ракети космічного призначення. Для двох режимів роботи безплатформної інерціальної навігаційної системи без комплексування супутниковою навігаційною системою і з в умовах дії збурень визначені розподіли відхилень оскулюючих параметрів орбіти супутника в першому висхідному вузлу автономного польоту, досліджена зміна трубки траєкторій ракети космічного призначення від часу польоту, визначений розподіл відхилення маси компонентів палива в момент відділення супутника від ракети космічного призначення.
Бібл. 23, іл. 10, табл. 5.
29
Herasimov, S., O. Kolomiitsev, and V. Pustovarov. "ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ ІНЕРЦІАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, no. 52 (December 13, 2018): 3–8. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.003.
Full textAbstract:
В статті показано, що в основу функціонування існуючих приладів інерціальних навігаційних систем літальних апаратів покладено властивість швидкообертових гіроскопів зберігати незмінним напрямок осі обертання в просторі (гіроскопічний ефект). При цьому у загальному випадку похибки гіроскопічних пристроїв (приладів) залежать як від їх конструкції, так і від умов їх роботи. Обґрунтовано актуальну наукову задачу – проведення аналізу особливостей визначення точності вимірювань інерціальних навігаційних систем при розрахунку координат літального апарату. Наведено, що відомий метод часткової компенсації похибок вимірювань аналітичним шляхом на основі обчислення їхніх значень, є недосконалим. Пропонується для обчислення й подальшої компенсації похибок навігаційних вимірювань розробити математичну модель похибок інерціальних навігаційних систем. Така модель аналітично описує зв'язок між вхідними похибками інерціальних навігаційних систем, обумовленими недоліками гіроскопів й акселерометрів, та її вихідними похибками у визначенні координат літального апарату. Запропоновані три складові математичної моделі – блоки розрахунку координат літального апарату. Обґрунтовано, що діапазон вихідних похибок інерціальних навігаційних систем є невеликим, що дозволяє застосувати для дослідження динаміки похибок відомі методи лінеаризації функцій. Розглянуто динаміку утворення похибок у блоку обчислення кутових швидкостей і моментів. Ефективність компенсації зростаючих з часом функціонування похибок інерціальних навігаційних систем залежить від того, наскільки точно апріорно відомі чисельні значення дрейфів гіроскопів і похибок акселерометрів. Подальші дослідження пропонується направити для перевірки адекватності запропонованої математичної моделі похибок інерціальних навігаційних систем реальним процесам за допомогою результатів імітаційного моделювання з використанням нелінійної моделі формування похибок.
30
Коновець, В. І., and Н. Б. Смиринська. "Шляхи підвищення проінформованості про морську обстановку за рахунок інтеграції корабельних навігаційних РЛС в систему висвітлення надводної обстановки." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 4(66), (October 22, 2020): 71–78. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.10.
Full textAbstract:
В статті наведено результати аналізу питань практичної інтеграції даних від навігаційних РЛС корабельної компоненти ВМС ЗС України у систему висвітлення надводної обстановки. Із врахуванням цього аналізу розроблено рекомендацій щодо вибору варіантів комплектації навігаційних РЛС, що плануються до встановлення на сучасні та перспективні морські платформи з метою забезпечення їх подальшої інтеграції у систему висвітлення надводної обстановки.
31
СІВАК, Вадим, Микола АНДРУШКО, Володимир ЛЯШЕНКО, and Віктор ЯСЬКО. "ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМКІВ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ОБ’ЄКТИВНОГО КОНТРОЛЮ СУЧАСНИХ БПАК ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ НАЗЕМНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 17, 2020): 486–504. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.489.
Full textAbstract:
У статті розкривається сучасний етап розвитку безпілотних авіаційних комплексів та особливості їх застосування у Збройних Силах України, що ускладнено відсутністю чітких однозначних вимог щодо здійснення об’єктивного контролю їх польотів. Подальше удосконалення безпілотних літальних апаратів проходитиме за рахунок застосування сучасних інформаційних технологій, передусім нових навігаційних систем, новітнього обладнання, ефективних силових установок, різного роду датчиків, що дає можливість довгострокового застосування таких літальних апаратів в різний час доби та при різних погодних умовах.
При цьому першочерговим завданням залишається контроль технічного стану безпілотних авіаційних комплексів.
У статті визначено, що дослідження виконувалися теоретичним методом, шляхом системного аналізу науково-технічної літератури, діючих керівних документів за напрямком дослідження та з урахуванням діючої практики при організації та здійсненні об’єктивного контролю польотів.
Аналіз наявних систем та навантаження безпілотних літальних апаратів визначає необхідність створення уніфікованої вітчизняної системи об’єктивного контролю безпілотних авіаційних комплексів шляхом розробки уніфікованих бортових і наземних засобів об’єктивного контролю, що дозволить підвищити не тільки безпеку застосування безпілотних авіаційних комплексів та наддасть дієві інструменти для оцінки та прогнозування технічного стану безпілотних літальних апаратів, аналіз повноти виконання польотного завдання та дій членів екіпажу.
Проведені дослідження дозволили визначити завдання системи об’єктивного контролю, можливі варіанти застосування та технічні вимоги до неї. Результати дослідження пропонується використати для створення системи об’єктивного контролю безпілотних авіаційних комплексів та її застосування в Збройних Силах України.
32
Sotnikov, А., and A. Tantsiura. "МЕТОД ВТОРИННОЇ ОБРОБКИ КОМБІНОВАНИХ КОРЕЛЯЦІЙНО-ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИСТЕМ НАВІГАЦІЇ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 49 (July 3, 2018): 9–15. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.009.
Full textAbstract:
Розроблено метод формування еталонного зображення району прив'язки безпілотних літальних апаратів, який забезпечує можливість формування вирішальної функції як для радіометричного, так і оптико-електронного каналів формування поточних зображень. Формування еталонних зображень запропоновано здійснювати шляхом побудови селективних зображень сукупності найбільш яскравих стаціонарних об’єктів поверхні візування, які створюють допоміжні геометричні інваріанти та забезпечують підвищення точності місцевизначення безпілотного літального апарату шляхом їх адаптації як до перспективних, так і до масштабних спотворень зображень об’єктів поверхні візування. Розроблено метод формування унімодальної вирішальної функції комбінованої кореляційно-екстремальної системи навігації, який враховує тримірну форму об’єктів поверхні візування, зміну просторового положення і орієнтації безпілотного літального апарату та похибки, обумовлені визначенням місцеположення безплатформенних інерційних навігаційних систем.
33
КРАМАРЕНКО, Вікторія. "ДІАГНОСТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З НАВІГАЦІЇ Й УПРАВЛІННЯ СУДНАМИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 26, no. 3 (November 5, 2021): 54–67. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v26i3.879.
Full textAbstract:
У статті охарактеризовано діагностичний апарат для визначення сформованості інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами. Запропоновано використовувати особистісний (слугує для діагностики мотиваційно-особистісного компонента), когнітивний (необхідний для діагностики інформаційно-пізнавального компонента професійної культури) та діяльнісний (потрібний для діагностики діяльнісноопераційного компонента) критерії. З’ясовано, що особистісному критерію сформованості інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами відповідають такі показники, як мотивація до вивчення проблематики інформації та інформаційної діяльності у сфері судноводіння; стійкі пізнавальні інтереси у сфері інформаційної діяльності та навігаційної інформації, допитливість та прагнення нового; самоорганізація, здатність до аналізу своєї роботи з навігаційною інформацією; готовність підвищувати свій рівень знань про інформаційну компетентність. Про сформованість інформаційної компетентності за когнітивним критерієм запропоновано робити висновок за тим, як курсанти розуміють сутність інформаційної компетентності та специфіки роботи з навігаційною інформацією, види інформаційної діяльності судноводія; знають специфіку інформаційно-аналітичного опрацювання інформації, що стосується управління навігаційними інформаційними ресурсами та системами інформаційної безпеки. Щодо діяльнісного критерію сформованості інформаційної компетентності фахівців з навігації та управління суднами виокремлено такі показники, як уміння самостійно знаходити нову інформацію, працювати з різними джерелами інформації, видами літератури про процеси судноводіння, оцінювати і застосовувати інформацію в різних формах для розв’язання складних спеціалізованих завдань та практичних проблем у сфері судноплавства, давати визначення й пояснювати сутність понять зі сфери судноводіння, отримувати інформацію під час міжособистісних контактів та роботи в команді. Оцінювання сформованості інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами запропоновано проводити за трьома рівнями – низьким, середнім, достатнім і високим. Визначення діагностичного апарату необхідне для з’ясування стану сформованості інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами та проаналізувати отримані результати.
34
Олійник, Володимир Валентинович, and Євгеній Анатолійович Яременко. "АЛГОРИТМ УТОЧНЕНОГО ПОЗИЦІОНУВАННЯ В НАВІГАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 33 (December 1, 2018): 56–65. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.33.2018.164675.
Full text
35
Деденок, В. П., Ю. В. Рєзніков, and С. І. Березіна. "Підвищення надійності навігаційного забезпечення військових споживачів інформації глобальних навігаційних супутникових систем." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 1(38), (March 23, 2020): 107–12. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.38.13.
Full textAbstract:
Для організації контролю цілісності глобальних навігаційних супутникових систем в інтересах військових споживачів запропонований критерій відповідності точності навігаційних рішень заданим вимогам, який на відміну від традиційних не вимагає безпосереднього порівняння конкуруючих оцінок по усіх можливих напрямах і ґрунтується на використанні поняття мінімального власного числа матриці. Запропонований метод компенсації ефемеридної похибки на основі формування моделі похибки з можливістю екстраполяції її значень за часом і здійснення псевдодиференціального режиму без організації реального каналу зв'язку з базовою станцією.
36
Обідін, Д. В., Д. В. Макарчук, О. І. Костенко, and Н. О. Мішукова. "Метод оцінки мультіструктурного сигналу помилок інерціальних навігаційних систем." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(55) (August 2, 2018): 21–27. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2018.55.03.
Full text
37
Дементьєв, Д. О. "Бойові літальні комплекси в складі єдиної інформаційно-розвідувально-навігаційно-ударної системи." Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Вип. № 25 (2010): 74–77.
Find full text
38
Шевцов, М. М., В. М. Бойко, А. Б. Гаврилов, and О. В. Шуригін. "Сучасні вимоги до програмно-апаратного комплексу з повірки, випробувань і сертифікації апаратури споживачів глобальних навігаційних супутникових систем." Озброєння та військова техніка 11, no. 3 (September 27, 2016): 60–65. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2016.3(11).60-65.
Full textAbstract:
Висвітлені основні технічні вимоги до програмно-апаратного комплексу з повірки, випробувань і сертифікації апаратури споживачів інформації глобальних навігаційних супутникових систем, що застосовується в складі зразків озброєння та військової техніки.
39
Radomsky, O. A., and P. V. Ryabokon. "Спосіб металоостеосинтезу внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки блокованим стрижнем (попереднє повідомлення)." TRAUMA 14, no. 3 (May 1, 2013): 82–84. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.3.14.2013.87986.
Full textAbstract:
На підставі остеометричних та біомеханічних досліджень розроблено новий спосіб металоостеосинтезу внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки блокованим канюльованим стрижнем. Останній має три отвори для проведення блокуючих гвинтів у горизонтальній і сагітальній площині, що забезпечує стабільну фіксацію уламків. А внутрішньокісткове розташування конструкції суттєво зменшує ризик гнійних ускладнень. Крім того, для проведення стрижня та його блокування розроблено навігаційні системи. Виконано 20 хірургічних втручань відкритим і закритим способом.
40
Биков, В. М., М. М. Колчігін, Я. М. Кожушко, and О. М. Гричанюк. "Оцінка точності вимірювання координат об’єктів матричними корреляційно-екстремальними системами навігації." Системи обробки інформації, no. 2(165) (May 21, 2021): 6–13. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2021.165.01.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання, пов’язані з проведенням кількісної оцінки потенційної точності вимірювання координат точкових (що займають малу частину кадру), протяжних і площадних (що займають значну частину кадру) дотичних та недотичних об'єктів за допомогою матричних кореляційно-екстремальних систем навігації. Аналізовані об'єкти можуть бути використані як навігаційні орієнтири, координати яких при поетапному візуванні можуть бути визначені матричною кореляційно-екстремальною системою навігації з високою точністю.
41
Зінкевич, Я. П., О. М. Возняк, О. В. Майданник, Р. Ю. Ілюк, and А. Л. Литвиненко. "Досвід використання стереотаксичних методик при вогнищевих ураженнях головного мозку." Pain medicine 4, no. 1/1 (May 16, 2019): 22. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t2.17.
Full textAbstract:
Вступ. Сучасний стереотаксис – це науково обґрунтована медична технологія, яка забезпечує контрольований доступ до глибоко розташованих структур головного мозку для диференціальної діагностики, лікування та вивчення нервової системи.
Мета. Визначення ефективності стереотаксичних оперативних втручань при вогнищевих інтракраніальних ураженнях із застосуванням безрамної нейронавігаційної системи BrainLab та рамкової стереотаксичної системи Leksell.
Матеріали і методи. З грудня 2013 по жовтень 2018 стереотаксичні оперативні втручання проведені 86 пацієнтам з вогнищевими ураженнями головного мозку. В структурі роботи Центру нейрохірургії в 10 % нами використовуються стереотаксичні оперативні методики щорічно. Операції виконувались з використанням навігаційної системи BrainLab, із застосуванням «стерильної руки» VarioGuide з її жор-сткою фіксацією та стереотаксичної системи Leksell.
Результати. У 59 (68,60 %) спостереженнях СТБ проведено хворим з вогнищевим ураженням головного мозку глибинної локалізації, в критичних зонах мозку. У 6 (6,97 %) спостереженнях проведено стереотаксичну аспірацію краніофарингеальної кісти та у трьох (3,48 %) виконано стереотаксичну імплантацію резервуара Оммая при кістозно-рецидивуючому процесі з метою подальших черезшкірних фракційних аспірацій. У 8 (9,3 %) випадках проведено стереотаксичну аспірацію гематом, у 3 випадках з них – із проведенням локального фібринолізу. У 10 (11,62 %) випадках проведено імплантацію стовбурових клітин пацієнтам з наслідками тяжкої черепно-мозкової травми (в структурі клінічного випробування). Передхірургічне планування оптимальної зони біопсії та траєкторії проводили шляхом зіставлення даних МРТ з в/в контрастуванням та даними МР-спектроскопії. Ускладнень та летальних випадків не було. Гістологічний діагноз отримано в усіх спостереженнях, після стереотаксичних аспірацій (кіст та гематом) отримано покращення загального стану хворих з регресом неврологічних проявів.
Висновки. Frameless та Framebased біопсія, стереотаксична аспірація, імплантація резервуара Оммая і стовбурових клітин з використанням навігаційної системи BrainLab та стереотаксичної системи Leksell є безпечною, високоінформативною, мініінвазивною стереотаксичною оперативною технікою. 100 % діагностична інформативність, відсутність ускладнень та летальності підкреслює важливе значення цієї методики. Достатня ефективність при лікуванні кістозних уражень, абсцесів, інсульту, гематом підтверджує величезне значення мініінвазивних стереотаксичних методик для встановлення діагнозу та лікування у пацієнтів з вогнищевими ураженнями головного мозку.
42
Сокіріна, Валерія, and Олександр Шульга. "ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДОПОВНЕНЬ СУПУТНИКОВИХ НАВІГАЦІЙНИХ СИСТЕМ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ ДИНАМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПОТОКАМИ ІНФОРМАЦІЇ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 4 (May 14, 2021): 226–28. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.043.
Full text
43
Radomsky, O. A., and P. V. Ryabokon. "Розробка способу остеосинтезу внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки блокованим стрижнем (остеометричне дослідження)." TRAUMA 15, no. 3 (May 1, 2014): 76–79. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.3.15.2014.81628.
Full textAbstract:
Застосування хірургічних методів лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки з використанням широкого доступу та металоостеосинтез реконструктивними пластинами зумовлюють значну кількість ускладнень та незадовільних наслідків. Для їх усунення нами розроблений спосіб внутрішньокісткового металоостеосинтезу переломів п’яткової кістки блокованим стрижнем. Проведені остеометричні дослідження п’яткової кістки, що дозволили нам виготовити чотири типорозміри блокованого стрижня з адаптованою навігаційною системою. При цьому враховували остеоархітектоніку трабекулярної системи п’яткової кістки для забезпечення стабільної фіксації.
44
КРАМАРЕНКО, Вікторія, Олександр ДІДЕНКО, and Юрій ДЕМ’ЯНЮК. "ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З НАВІГАЦІЇ Й УПРАВЛІННЯ СУДНАМИ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 183–98. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.605.
Full textAbstract:
У статті представлено узагальнення результатів дослідження щодо сутності інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами, змісту цієї компетентності, структури та особливостей її формування. З’ясовано, що сутність інформаційної компетентності у наукових публікаціях визначають у вузькому та широкому значенні: як компетентність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій; уміння переосмислювати інформацію, розв’язувати завдання щодо пошуку інформації з використанням бібліотечних та електронних інформаційно пошукових систем, тобто здійснювати інформаційну діяльність із використанням традиційних та інноваційних технологій.
Результати аналізу й узагальнення публікацій з питань змісту інформаційної компетентності дозволяють стверджувати про наявність двох підходів до уявлення про її зміст. Відповідно до першого, інформаційна компетентність охоплює здатність ефективно реалізовувати власні інформаційні потреби – знаходити, оцінювати та використовувати відповідну інформацію, необхідну для прийняття рішень. Представники другого підходу зміст інформаційної компетентності розуміють як поєднання системи знань, вмінь, навичок і способів діяльності у сфері інформаційних технологій, спрямованих на вирішення професійних завдань.
Що стосується формування і розвитку інформаційної компетентності майбутніх фахівців, то пропонується забезпечити безперервне включення суб’єктів учіння в практичну діяльність, що передбачає пошук, оцінювання, аналіз, переробку і використання інформації.
З урахуванням особливостей професійної діяльності майбутніх судноводіїв, професійно-особистісних вимог, що висуваються нормативно-правовими документами до рівня їхньої кваліфікації, а також результатів аналізу наукових джерел інформаційну компетентність майбутніх фахівців з навігації й управління суднами визначено як професійно-особистісну властивість або здатність, що ґрунтується на знаннях, уміннях, досвіді використання інформаційних і комунікаційних технологій, електронних картографічних навігаційно-інформаційних систем в галузі судноплавства. Ця компетентність охоплює знання, уміння, навички, здатності та професійно-важливі властивості, сукупність яких дозволяє ефективно розв’язувати професійні завдання із використанням засобів інформаційних технологій і комп’ютерних телекомунікацій, ефективно користуватись традиційною друкованою та цифровою формами інформації у повсякденному житті й у професійній діяльності.
45
Петровський, Андрій. "АЛГОРИТМ ВИЯВЛЕННЯ ВПЛИВУ СПУФІНГУ ПІД ЧАС ВИКОНАВЧОЇ ПРОКЛАДКИ ПРОГРАМНИМИ ЗАСОБАМИ ЕЛЕКТРОННОЇ КАРТОГРАФІЧНОЇ НАВІГАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ." Problems of information technologies, no. 25 (2019): 30–38. http://dx.doi.org/10.35546/2313-0687.2019.25.30-38.
Full text
46
Герасимов, С. В. "Модель оцінки похибки обробки інформації у навігаційних системах крилатих ракет в умовах невизначеності." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(35) (April 25, 2019): 151–57. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2019.35.19.
Full text
47
Лопай, Сергій Анатолійович, and Артем Володимирович Шипілов. "Тестова оболонка для автоматизованого контролю навчальних досягнень." Theory and methods of e-learning 3 (February 10, 2014): 167–73. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.335.
Full textAbstract:
Моніторинг якості навчання є однією з найважливіших складових сучасного навчально-виховного процесу й базується на ефективній організації контролю у процесі засвоєння змісту навчання. У системі моніторингу якості тестовому контролю відводиться особливе значення, оскільки він дозволяє отримати найбільш оперативну та достатньо об’єктивну оцінку навчальних досягнень. При цьому особливу роль в тестовому контролі відіграє застосування можливостей, що надають інформаційно-комунікаційні технології.Сьогодні існує велика кількість програмних продуктів для проведення тестування. У більшості своїй, існуючі навчальні та тестуючі програми є досить високоякісними мультимедійними продуктами, що непогано виконують функції, для яких були призначені. Вони дозволяють застосовувати нові адаптивні алгоритми тестового контролю, використовувати мультимедійні технології, прискорити підрахунок результатів, спростити адміністрування, підвищити оперативність тестування, знизити витрати на організацію та проведення тестування. Сучасний рівень розвитку технологій дозволяє реалізувати ще такі вимоги до тестових оболонок: підтримка тестування з різних предметів, наявність бази тестів, що легко створювати, редагувати та видаляти, можливість створювати завдання різних типів, зберігання всіх результатів тестування для подальшого аналізу, можливість проходження тестування декількома особами одночасно [6]. Теоретична значимість і практична важливість розглянутого питання й спричинили вибір теми дослідження.Метою даної статті є висвітлення основних функціональних характеристик розробленої тестової оболонки для автоматизованого контролю навчальних досягнень.Контроль рівня знань є однієї з основних складових процесу навчання. Він виконує у навчальному процесі контролюючу, навчаючу, діагностуючу, виховну, мотивуючу та інші функції. Для управління навчальним процесом на різних етапах педагог постійно повинен мати відомості про те, як ті, хто навчається, сприймають та засвоюють навчальний матеріал. Основною формою контролю у сучасному навчальному процесі є тестування.У своїх дослідженнях О. М. Мокров, Т. В. Солодка переконливо доводять переваги тестового контролю знань, умінь та навичок над іншими методами контролю [2; 5].Як зазначає І. Є. Булах [1], використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє ефективно використовувати в якості методики контролю рівня знань, вмінь та навичок тестовий контроль та дає можливість реалізувати основні дидактичні принципи контролю навчання.Контроль з точки зору викладача – тривала й трудомістка частина роботи. Полегшити і систематизувати її можна шляхом використання так званих інструментальних програмних засобів. У такому разі проблема реалізації пов’язаних з контролем функцій розпадається на три напрями – функції підготовки до контролю, функції проведення контролю та функції забезпечення зворотного зв’язку в процесі навчання. Набір інструментальних засобів, пов’язаних з логікою та ідеєю, може становити інструментальну систему. Використання комп’ютерної інструментальної системи контролю виступає як засіб реалізації системи комп’ютерного контролю [4].Серед існуючих програмних засобів, призначених для здійснення автоматизованого контролю навчальних досягнень школярів та студентів, у літературі виокремлюють такі види [3]:окрема програма, що створена на певній мові програмування та вміщує у собі всі частини тестової системи: питання, варіанти відповідей, аналітичний модуль;тестова оболонка, в якій дані, які складають тест, і програма, що буде відтворювати тест, відокремлені один від одного. У таких системах файл з тестами розташований відокремлено від самої оболонки, що дає можливість розподіляти рівень доступу до оболонки й майже унеможливлює зміну оболонки під час редагування тестів. Разом з тим, при роботі з такими середовищами виникають ряд проблем, пов’язаних з сумісністю оболонок з різними операційними системами, неможливості одночасної роботи декількох користувачів, проблема зберігання результатів тестування залишаються. Кожний колектив вирішує зазначені проблеми у власний спосіб;мережева система. Тут існують два варіанти: а) бінарна програма, написана на якій-небудь мові програмування, що працює під певною операційною системою й має можливість обміну даними, використовуючи можливості комп’ютерної мережі; б) веб-додаток, що використовує для обміну даними протокол HTTP і мову розмітки гіпертексту HTML.Використовуючи сучасні можливості Web 2.0, можливості мови XHTML та технології CSS 3, загальні концепцій Web-дизайну, потенціал мови JavaScript і бібліотеки jQuery, нами було створено тестову оболонку для контролю навчальних досягнень студентів чи учнів з будь-якого предмета.Оболонка є динамічною й дозволяє використовувати практично довільну кількість тестів. Крім того, у межах одного тесту можна змінювати характери питань та відповідей, а також їх кількісні характеристики. Структуру розробленої тестової оболонки представлено нижче.Рис. 1. Структура роботи оболонки Використання оболонки починається з авторизації чи реєстрації у системі. Сторінка авторизації (рис. 2) містить поля для заповнення: логін і пароль. Користувачі, які ще не мають облікового запису в оболонці, повинні пройти реєстрацію, яка передбачає введення даних: логін, прізвище, ім’я по батькові, електронну адресу, пароль.У нижній частині сторінки кожний користувач має змогу ознайомиться з правилами та переглянути основні можливості оболонки. Для цього було використано асоціативні зображення, при наведенні на які з’являється опис відповідної характеристики оболонки.Після заповнення усіх параметрів обробляється внесена інформація й пропонується активувати обліковій запис.Головна сторінка оболонки (рис. 3) виконує інформативну й навігаційну функції. Зліва розташовано навігаційне меню з такими посиланнями:Головна – посилання на головну сторінку;Мої дані – персональна сторінка користувача, що містить раніше внесені відомості; Рис. 2. Сторінка авторизації Рис. 3. Головна сторінка оболонкиНовий тест – сторінка для створення нового тесту, до якої мають доступ лише користувачі, які зареєстровані як викладачі;Тести – основна сторінка, на якій містяться усі тести, що були створені в оболонці;Рейтинг – сторінка перегляду рейтингу проходження створених тестів (для викладачів) і перегляду досягнень для тестуючих;Оболонка – сторінка збору статистичних даних про оболонку в цілому;Розробники – сторінка, яка містить інформацію про розробників проекту.У нижній частині меню розташовано поле для введення пошукового запиту для проведення пошуку в базі знань оболонки.Під час створення нового тесту автор має змогу встановити параметру тесту, серед яких: тема тесту, назва тесту, опис тесту, можливість редагувати тест іншими викладачами, пароль на редагування, можливість проходження тесту, пароль на проходження, час на проходження тесту. Після заповнення параметрів тесту користувач матиме змогу заповнити тест питаннями (рис. 4). Рис. 4. Створення питання тесту При додаванні питань до тесту користувачу перш за все потрібно визначитись з типом тестового завдання. Оболонка дозволяє створювати такі: завдання на вибір однієї чи декількох правильних відповідей, завдання відкритої форми, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності.Обравши тип тестового завдання потрібно заповнити питання, його опис, варіанти відповідей, підказку чи коментар. Редактор питань дає можливість створювати опис питань за допомогою візуального редактору тексту, що дозволяє з легкістю форматувати текст питань, змінюючи положення тексту, колір, накреслення, розмір, стиль. Присутня підтримка вводу формул у форматі LaTeX, що дозволяє створювати питання з математичними формулами. Кількість відповідей може бути довільною. До кожного питання може бути додано графічний файл у форматі JPEG, GIF, BMP, PNG та відео файли формату FLV. Додавання мультимедійних файлів відбувається з використанням технології AJAX, яка дає можливість змінювати вміст контенту частини сторінки без повного перезавантаження усієї сторінки.Сторінка «Тести» містить у своїй структурі перелік усіх дисциплін, при натисканні на які випадає повний список тестів, що існують з відповідної дисципліни. Вміст даної сторінки залежить від прав користувача оболонки: студенти (чи учні) мають можливість лише проходити тести та переглядати статистику, а викладачі ще мають можливість редагувати та додавати питання до існуючих тестів.Обираючи конкретний тест, користувач у відповідності зі своїм рівнем доступу має можливість: пройти тест, продивитися статистику проходження даного тесту, додати нове питання до тесту, відредагувати питання тесту.Сторінка для перегляду рейтингу має різні рівні доступу: для викладачів та студентів (учнів). У студентів (учнів) ця сторінка відіграє роль статистики усіх пройдених тестів з оцінками, викладачі мають змогу за допомогою сторінки «Рейтинг» провести аналіз створених тестів, оцінок студентів та переглянути статистичні дані у формі графіків та діаграм.Сторінка «Оболонка» містить інформацію про статистичні дані використання оболонки в цілому: кількість тестів, проходжень тестів, кількість викладачів і студентів у системі, перелік охоплених галузей. Сторінка містить кругову діаграму, яка наочно демонструє популярність тестів оболонки, також на сторінці розміщено два спойлери, при відкритті яких користувач має змогу переглянути діаграми «популярність тестів» та «найдовші тести оболонки».Створена тестова оболонка для контролю навчальних досягнень має такі переваги:незалежність від навчальної дисципліни;наявність інтуїтивно зрозумілого інструментарію для підготовки тестових завдань та їх редагування; для підготовки тестових завдань не вимагаються знання основ програмування та основ створення веб-сторінок – процес підготовки тестових завдань є візуалізованим;оболонка припускає підготовку тестових завдань з використанням формул, малюнків, таблиць, графіків та діаграм, відео фрагментів, аудіо записів;підтримка використання транскрипції написання математичних формул LaTeX;наявність комплексу додаткових інструментів, що дозволяють обмежити тривалість виконання завдань, пропонувати завдання у випадковому порядку;можливість створення друкованого зразку тесту;аналітичні та статистичні дані виводяться як у вигляді таблиць, так й у вигляді графіків та діаграм;усі застосовані при створенні оболонки технології безкоштовні та розповсюджуються з відкритим програмним кодом;незалежність від встановленої платформи;доступ до оболонки здійснюється за допомогою глобальної мережі Інтернет.Тестова оболонка може бути використана вчителями загальноосвітніх шкіл, викладачами ВНЗ, студентами, школярами.
48
Костиря, О. В. "Лідерство в багатонаціональному екіпажі: вимоги Міжнародної морської організації." Прикарпатський юридичний вісник, no. 4(33) (November 25, 2020): 122–27. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4.635.
Full textAbstract:
У статті розглянуті вимоги Міжнародної морської організації до лідерства й керівництва (менеджменту) в морських екіпажах, які мають свої особливості й відрізняються від менеджменту берегових організацій.
Відповідно до вимог переглянутої Міжнародної Конвенції зі стандартів підготовки, дипломування моряків і несення вахти й однойменного Кодексу (ПДНВ-95), суднові спеціалісти операторського рівня (вахтові офіцери-судноводії та механіки) повинні не лише мати відповідні професійні знання та практичні навички, але й вміти піклуватися про здоров'я, безпеку підлеглих і членів екіпажу, забезпечувати виконання чинних дисциплінарних правил, підтримувати в судновому колективі обстановку взаєморозуміння, доброзичливості, взаємовиручки, дотримання громадських норм і людських відносин.
Основними нормативними документами, що визначають систему порозуміння на судні, є Міжнародний кодекс з управління безпекою - МКУБ, що вимагає впровадження на судні Системи Управління Безпекою (СУБ) і Кодексу ПДНВ-95, що визначає рівні взаємин.
Формальне лідерство на судні існує на різних рівнях. Опис таких рівнів наведено в Конвенції ПДНВ 78/95.
Рівні відповідальності визначені на трьох рівнях (levels):1. Управління (management): означає рівень відповідальності, пов'язаний із:а) роботою як капітана, старшого помічника капітана, старшого механіка або 2-го механіка;б) забезпеченням того, що всі функції в межах визначеної сфери відповідальності виконуються належним чином. Це особи, які відповідають за виконання обов'язків екіпажем.Рівні відповідальності визначені на трьох рівнях (levels):1. Управління (management): означає рівень відповідальності, пов'язаний із:а) роботою як капітана, старшого помічника капітана, старшого механіка або 2-го механіка;б) забезпеченням того, що всі функції в межах визначеної сфери відповідальності виконуються належним чином. Це особи, які відповідають за виконання обов'язків екіпажем.2. Експлуатація (operational): означає рівень відповідальності, пов'язаний із:а) роботою на посаді вахтового помічника капітана або вахтового механіка суден із періодично безвахто-вим обслуговуванням машинного відділення або роботою радіооператора на морському судні;б) здійсненням безпосереднього контролю за виконанням усіх функцій у межах визначеної сфери відповідальності відповідно до належних процедур і під контролем особи, що працює на рівні управління в цій сфері відповідальності. Це помічники капітана, механіки, радисти, особи, що забезпечують навігаційну, машинну вахту або радіовахту, виконання робіт з обслуговування судна, вантажних операцій.3. Допоміжний (support) рівень: означає рівень відповідальності, пов'язаний із виконанням призначених завдань, обов'язків, або відповідальності на морському судні під контролем особи, що працює на рівні експлуатації або управління. Це рядовий склад, що бере участь у несенні навігаційної або машинної вахти, вахти в порту, у вантажних операціях, обслуговуванні судна тощо.
Капітан судна є стратегічним і командним лідером -керує всім судном. Рівень командний - це коли лідер відповідає за екіпаж у цілому або підрозділ на судні (капітан, старший помічник - палуба, старший механік - машина). Операційний лідер (помічники капітана, механіки) відповідає за частину суднової організації - вахту, суднові роботи. Кожному командному лідерові підпорядковуються декілька операційних. Для успіху організації важливо, щоб сильні лідери були на всіх трьох рівнях. Вони повинні спільно працювати як лідерська команда.
49
Масік, І. П. "Розробка моделі і методу ідентифікації навігаційних ситуацій для підвищення ефективності управління в ергатичних системах." Системи озброєння і військова техніка, no. 1(57) (March 22, 2019): 98–106. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2019.57.14.
Full text
50
Zbruts'kyi, O. V., and Yu V. Gogun. "Ground object navigation using integrated navigation system." Kosmìčna nauka ì tehnologìâ 7, no. 4 (July 30, 2001): 45–50. http://dx.doi.org/10.15407/knit2001.04.045.
Full text