Academic literature on the topic 'Система дистанційного навчання'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Система дистанційного навчання.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Система дистанційного навчання"
1
Спірін, Олег Михайлович, and Катерина Ростиславівна Колос. "ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ МАСОВОГО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ В УМОВАХ КАРАНТИНУ НА БАЗІ ПЛАТФОРМИ MOODLE." Information Technologies and Learning Tools 79, no. 5 (October 28, 2020): 29–58. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.4090.
Full textAbstract:
У дослідженні висвітлено актуальність організації масового дистанційного навчання в умовах карантину. Проаналізовано сучасний стан впровадження дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти та наявні недоліки організації цієї форми навчання під час карантину; виокремлено необхідні засоби для ефективної організації дистанційного навчання. Визначено критерії добору платформ дистанційного навчання для закладів загальної середньої освіти та встановлено відповідні числові значення рівнів їх прояву, на основі яких здійснено порівняльний аналіз платформ дистанційного навчання. Обґрунтовано доцільність розгортання на базі платформи Moodle «Освітнього порталу для закладів загальної середньої освіти» та визначено передумови його використання учасниками навчального процесу зазначених закладів; представлено структуру електронного освітнього ресурсу. Представлені компоненти дистанційного курсу: система навчально-методичних матеріалів і система освітніх послуг. Для навчання учнів найдоцільніше використовувати тижневий формат курсу, що передбачає час для опрацювання учнем навчальних матеріалів самостійно чи за підтримки тьютора відповідно до навчального розкладу, для виконання домашніх завдань, для відпочинку, хобі та самовдосконалення. Наведено приклад структури дистанційного курсу для окремого класу закладу загальної середньої освіти. Виділено обов’язкові змістові елементи в структурі дистанційного курсу. У дистанційному навчанні тьютор є ключовою фігурою, яка відповідає за проведення занять з учнями, створює відповідне навчальне середовище. Це обумовило виокремлення основних функцій тьютора та компетентностей, якими він повинен володіти. Також обґрунтовано потребу в організації систематичного підвищення кваліфікації педагогів за дистанційною формою навчання. Головною особою дистанційного навчання є учень. Це обумовило виокремлення умов успішного навчання учнів у дистанційному курсі та роль тьютора у їх реалізації.
2
Сугоняк, Інна Іванівна, Ольга Володимирівна Коротун, Галина Вікторівна Марчук, and Олексій Юрійович Хропонюк. "РОЗРОБКА ТА ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ «ELEARNING» У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 87, no. 1 (March 1, 2022): 288–305. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4231.
Full textAbstract:
У статті описаний процес розробки та використання власної системи «eLearning», яка представляє новий підхід до систем дистанційного навчання, оскільки навесні 2020 року поширення COVID-19 призвело до закриття навчальних закладів по всьому світу, зокрема в Україні. У результаті освітній процес кардинально змінився: вітчизняні заклади освіти перейшли на дистанційну форму навчання, відповідно використовувався навчальний матеріал в електронному вигляді на різноманітних освітніх платформах. В умовах пандемії така форма навчання продемонструвала свої обмеження і слабкі сторони. Мета роботи – розробка та використання в освітньому процесі закладів вищої освіти системи дистанційного навчання «eLearning» з візуальним відображенням курсу у вигляді графу, що спрощує сприйняття навчального матеріалу в електронному вигляді, а також є елементом гейміфікації, спрямованою на залученість та зацікавленість студентів у навчанні. У роботі досліджено основні теоретичні аспекти використання інформаційно-комп’ютерних технологій у навчанні та питання організації і впровадження систем дистанційного навчання. Описана архітектура та загальна структура системи «eLearning», визначені шаблони проєктування для розробки та структуризації системи, бібліотека для обробки і візуалізації даних. Задля якісного проєктування програмного комплексу було створено необхідні UML діаграми. За результатами проведеного дослідження було спроєктовано та реалізовано систему дистанційного навчання, що надає можливість викладачам створювати курси, візуалізуючи порядок вивчення тем у вигляді графу, а студентам – вивчати дисципліни, у попередньо визначеному викладачем порядку. Продемонстровано основні етапи роботи з системою «eLearning», дана система дистанційного навчання може бути використана для вдосконалення освітнього процесу в закладах вищої освіти.
3
Кухаренко, Володимир Миколайович. "Система дистанційного навчання університету." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 3 (December 25, 2015): 220–33. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1004.
Full textAbstract:
Мета – формування системи дистанційного навчання університету.
Завдання – сформувати технічну (офіційний сайт, сайт дистанційних курсів, мережа), організаційну (інформаційне освітнє середовище, розробити нормативну базу), програмну (система управління дистанційними курсами, система управління контентом) та методичну (програма підвищення кваліфікації викладачів, програма підготовки студентів до використання ІКТ, підтримка викладачів та студентів з використання ІКТ) підсистеми.
Об’єкт дослідження – система дистанційного навчання університету, предмет дослідження – навчальний процес з використанням технологій дистанційного навчання.
Методи дослідження – експериментальні дослідження, анкетування.
Результати дослідження – програма діяльності університету з впровадження технологій та форм дистанційного навчання.
Отримані рекомендації щодо створення та розвитку системи дистанційного навчання в університеті.
4
Parshukova, L. M., and I. S. Beznosko. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 244–48. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-38.
Full textAbstract:
У статті розглянуто поняття технологій дистанційного навчання, систем підтримки дистанційного навчання й уточнено поняття «методика використання технологій дистанційного навчання» у закладі вищої освіти (ЗВО), означено головні принципи і складові частини методики використання технологій дистанційного навчання. Проаналізовано різноманітні види забезпечення технологій дистанційного навчання. Результатом дослідження є розроблена система підтримки дистанційного навчання факультету фізики, математики та інформатики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини на базі Moodle і методичні рекомендації щодо застосування технологій дистанційного навчання в процесі підготовки майбутніх учителів інформатики. Дистанційне навчання, що здійснюється за допомогою комп’ютерних комунікацій, відіграє важливу роль у модернізації освіти. У даній статті розглядаються особливості впровадження дистанційної освіти в сучасну систему освіти під час підготовки фахівців комп’ютерних технологій. Автором розглянуті різні моделі і технології дистанційного навчання. Нововведення (інновації) характерні для будь-якої професійної діяльності людини, а тому стають предметом вивчення, аналізу та впровадження. Інновації в системі освіти самі собою не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих викладачів і цілих колективів. Дистанційне навчання відкриває студентам доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, дає зовсім нові можливості для творчості, знаходження і закріплення різних професійних навичок, а викладачам дозволяє реалізовувати принципово нові форми і методи навчання із застосуванням концептуального і математичного моделювання явищ і процесів. У даній роботі проаналізовано значення використання дистанційних технологій навчання на сучасному етапі розвитку ІКТ у процесі підготовки майбутніх фахівців комп’ютерних наук. Зазначено місце та роль дистанційних технологій навчання у системі вищої освіти. Встановлено, що з розвитком технічних можливостей методики та технології навчання засоби навчальної діяльності викладача змінюються. З’явилася альтернатива старим формам організації освітнього процесу, зокрема й використання ІКТ. Змінюється уявлення про те, якою повинна бути сучасна людина, якими компетентностями вона має володіти. Сьогодні освіта орієнтується на вільний розвиток, високу культуру, творчу ініціативу, самостійність, мобільність майбутніх спеціалістів.
5
Ушакова, Татьяна Александровна. "Характерні риси дистанційного навчання." New computer technology 5 (November 10, 2013): 90–91. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.99.
Full textAbstract:
Освіта – це шлях у майбутнє. Перед сучасним суспільством стоїть багато задач, і одна з найважливіших – створення перспективної системи освіти, здатної підготувати населення до життя в новітніх умовах цивілізації. З впровадженням Болонського процесу в навчальний процес виникла необхідність у створенні нових і удосконаленні старих педагогічних технологій; також можна відзначити, що вже існує система освіти, яка вирішує ряд проблем нашої сучасності – дистанційна освіта, – але із відомих причин у вузах нашої країни використовується на «первісному рівні» або не використовується взагалі. Дистанційна освіта є похідною від традиційної системи освіти. Нова технологія навчання підпорядковується основним законам педагогіки, але при цьому перетворює їх відповідно до нових умов навчання і вимагає переосмислення в рамках освітніх установ.Чому виникла необхідність створення ДО? Адже по всій країні велика кількість різних навчальних закладів і середнього, і вищого ступенів, і різних за спеціалізацією. Але не кожна людина має можливість одержувати освіту. І на це є багато причин через необхідність поєднання навчання з роботою, географічна віддаленість від обласних центрів та престижних навчальних закладів і т.п. Ще одна з причин створення ДО – розвиток технології, що прискорюється з великою швидкістю. Нові технології – інформаційні, комп’ютерні та телекомунікаційні, не тільки впливають на характер процесу трансформації світової цивілізації, але і викликають масову потребу в навчанні і постійному підвищенні кваліфікації представників майже всіх професій, а це в свою чергу викликає зміни в формі та змісту навчання.Виділимо основні характерні риси дистанційного навчання.Гнучкість. Студенти не відвідують регулярних занять у вигляді лекцій та семінарів, а працюють у зручний для себе час, у зручному місці в зручному темпі, що дає велику перевагу для тих, хто не може або не хоче припинити свій звичайний уклад життя. Від студента формально не вимагається якого-небудь освітнього цензу.Модульність. В основу програм дистанційного навчання покладено модульний принцип. Кожний курс створює цілісну картину про певну предметну галузь. Це дозволяє з набору незалежних курсів-модулей формувати програму, що відповідає індивідуальним або груповим (наприклад, для персоналу окремої фірми) потребам.Економічна ефективність. Досвід російських недержавних центрів дистанційного навчання показує, що їхні витрати на підготовку фахівця складають приблизно 60% від витрат на підготовку фахівців за денною формою навчання. Відносно низька собівартість навчання забезпечується за рахунок використання технологій дистанційного навчання.Нова роль викладача. На нього покладаються такі функції, як координація пізнавального процесу, корегування курсу, що викладається, консультування під час складання індивідуального навчального плану, керівництво навчальними проектами тощо. Асинхронна взаємодія студентів та викладача припускає обмін повідомленнями шляхом їхніх взаємних помилок за адресами кореспондентів. Це дозволяє аналізувати інформацію, що надходить, і відповідати на неї в зручний для кореспондентів час. Засобами асинхронної взаємодії є електронна голосова пошта або електронні комп’ютерні мережі.Спеціалізований контроль якості освіти. Як форми контролю в дистанційному навчанні використовуються дистанційні іспити, співбесіди, практичні, курсові й проектні роботи, екстернат, комп’ютерні інтелектуальні тестуючи системи. Слід особливо підкреслити, що розв’язання проблеми контролю якості дистанційного навчання, його відповідності освітнім стандартам має принципове значення для успіху всієї системи. Від успішності її розв’язання залежить академічне визнання дистанційних курсів, можливість заліку їх проходження традиційними навчальними закладами. Тому для здійснення контролю в системі дистанційної освіти повинна бути створена єдина система державного тестування.Використання спеціалізованих технологій і засобів навчання. Технологія дистанційного навчання – це сукупність методів, форм, засобів взаємодії з людиною в процесі самостійного, але контрольованого засвоєння певного масиву знань. Навчальна технологія будується на фундаменті певного змісту і повинна відповідати вимогам його подання. Зміст, що пропонується до засвоєння, акумулюється в спеціальних курсах та модулях, призначених для дистанційного навчання. Враховуються наявні в країні освітні стандарти, а також банки даних і знань, бібліотеках відео сюжетів тощо.Паралельність. Навчання здійснюється паралельно з професійною діяльністю або з навчанням за іншим напрямком.Велика аудиторія.Соціальна рівність. Рівні можливості одержання освіти незалежно від місця проживання, стану здоров’я, соціального статусу.Інтернаціональність. Можливість одержання освіти у навчальних закладах іноземних держав, не виїжджаючи зі своєї країни.Позитивний вплив. Підвищення творчого та інтелектуального потенціалу людини за рахунок самоорганізації.Отже, дистанційна освіта характеризується високим професіоналізмом, прагненням до співробітництва, самоствердженням і високим рівнем комунікації з колегами.
6
ІСЛАМОВА, Олександра. "ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, no. 4 (January 1, 2022): 107–20. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.913.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості реалізації дистанційного навчання у військових навчальних закладах Республіки Польща в умовах карантинних обмежень. Визначено, що система дистанційного навчання у польських військових навчальних закладах базується на вимогах до спільної професійної підготовки особового складу збройних сил країн-членів НАТО, що дозволяє інтегрувати системи країн-членів і користуватись доступом до спільних навчальних ресурсів. Виявлено, що поступове впровадження дистанційної форми навчання у військових навчальних закладах Польщі потребувало низки організаційних заходів, у тому числі технічних: упровадження у відомчій інформаційній системі міністерства оборони освітніх платформ MILNET-I і MILNET-Z, призначених для обробки відкритої інформації та інформації з обмеженим доступом (для службового користування). Зазначені платформи дозволяють здійснювати зв’язок, віддалену роботу, обробку та архівування файлів, а також управління користувачами. Установлено, що інфраструктура збройних сил Республіки Польща може працювати у віддаленому режимі підготовки особового складу, проте викладацький склад військових навчальних закладів не повністю підготовлений до викладання у такому форматі. Керівництво військових навчальних закладів аналізує потреби і можливості розширення сфери застосування дистанційного навчання особового складу, основна увага наразі приділяється розвитку цифрової компетентності викладачів військовихнавч альних закладів, розробці, управлінню та моніторингу якості наявних курсів дистанційного навчання для подальшого розвитку системи дистанційного навчання персоналу збройних сил Республіки Польща. Автором було узагальнено досвід організації дистанційного навчання у військових навчальних закладах Республіки Польща з метою подальшого проведення порівняльно-педагогічних досліджень та адаптації набутого досвіду до системи професійної підготовки персоналу Держприкордонслужби України.
7
Herasymenko, Inna V. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК." Information Technologies and Learning Tools 41, no. 3 (June 5, 2014): 232–47. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v41i3.1080.
Full textAbstract:
У статті розглянуто поняття технологій дистанційного навчання, систем підтримки дистанційного навчання й уточнено поняття «методика використання технологій дистанційного навчання» у ВНЗ, визначено основні принципи методики використання технологій дистанційного навчання і її складові. Розглянуто різні види забезпечення технологій дистанційного навчання. Результатом дослідження є розроблені система підтримки дистанційного навчання факультету інформаційних технологій і систем Черкаського державного технологічного університету на базі Moodle і методичні рекомендації щодо використання технологій дистанційного навчання в підготовці майбутніх бакалаврів комп’ютерних наук.
8
Сук, Олександр Пилипович. "Набуття та розвинення е-компетенцій в системі підвищення кваліфікації викладачів." New computer technology 12 (December 25, 2014): 62–66. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.695.
Full textAbstract:
Мета дослідження: розширення ІТ складника системи підвищення кваліфікації викладачів.
Завдання дослідження: надати рекомендації щодо методології проведення окремих видів занять і побудови сценарію семінару з підвищення кваліфікації викладачів залежно від можливостей та бажань слухачів і вибору е-компетенцій.
Об’єкт дослідження: система підвищення кваліфікації викладачів.
Предмет дослідження: набуття та розвинення е-компетенцій в системі підвищення кваліфікації викладачів.
Використані методи дослідження: аналіз міжнародних стандартів, наукових публікацій та навчального процесу.
Результати дослідження. У доповіді висвітлено досвід та практичні результати, що їх отримано при навчанні викладачів ВНЗ України на семінарі з підвищення кваліфікації «Менеджмент дистанційного навчання», який протягом багатьох років проводиться на базі Центра дистанційної освіти Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Основною метою семінару є набуття його слухачами такого набору е-компетенцій, що дасть їм змогу розпочати або прискорити упровадження методології та засобів електронного навчання у своїх підрозділах. Семінар працює за змішаною формою навчання.
Основні висновки. Обрана методологія разом з використанням численних практичних результатів роботи Системи дистанційного навчання НТУ «ХПІ» є оптимальною для досягнення зазначеної мети.
9
Статівка, О. О. "МЕТОДИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ СТУДЕНТІВ ЗВО МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 12, 2021): 46–51. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-07.
Full textAbstract:
Глобальна пандемія СОVID-19 і стрімкий розвиток мережі Інтернет та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) сприяли масовому впровадженню в навчальний процес ЗВО Міністерства внутрішніх справ України дистанційної форми навчання. У статті розглянуто особливості організації навчання в дистанційному форматі та методи дистанційного навчання, які використовуються під час вивчення іноземних мов студентами. Наведено перелік популярних освітніх платформ для дистанційного вивчення англійської мови (Сoursera, edX, Futurelearn, Udemy, Khan Academy, Openlearning, Alison, Stanford Online, Canvas, Yale). З’ясовано, що використання освітніх платформ дозволяє реалізувати значний спектр завдань, які виникають у момент переформатування навчального процесу, допомагає вирішити питання створення комунікаційного простору, що забезпечує взаємодію викладача і студента з метою оволодіння комунікативними навичками, які забезпечують вільне спілкування як на професійному, так і на особистому рівні. Зазначено, що використання викладачем освітньої платформи Coursera дозволяє сконструювати індивідуальний план вивчення англійської мови для кожного студента. Доведено, що найбільш ефективним і перевіреним рішенням у контексті електронного навчання і дистанційних освітніх технологій є система «Moodle», яка поєднує різні класи інформаційних систем: систему управління сайтом, систему управління процесом навчання, віртуальне середовище навчання і може використовуватись як інструментальне середовище для розробки як окремих електронних навчальних курсів, так і освітніх сайтів. З’ясовано, що «Moodle» фактично є універсальним порталом і може слугувати платформою для створення комплексу електронних курсів із вбудованою системою тестування і забезпечення комунікації між викладачами та студентами. З’ясовано, що професійна спрямованість вивчення студентами закладів вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України іноземної мови зберігається, але вузька професійна орієнтованість дисципліни «Іноземна мова» змінюється загальнопрофесійною спрямованістю.
10
Ільченко, Олена Олександрівна. "Аналіз сучасного стану системи підготовки викладачів до проектування електронних курсів." New computer technology 5 (November 6, 2013): 44–45. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.70.
Full textAbstract:
Сьогодні, коли вже близько десяти років в Україні здійснюється реалізація Національної програми інформатизації [1], близько семі років здійснюється програма комп’ютеризації сільських шкіл [2], близько чотирьох років активно впроваджується система дистанційного навчання, технічне реалізація якого згідно з указом Міністерства освіти і науки України [3] відбувається на базі сучасного телекомунікаційного забезпечення можна враховувати, що проблему забезпечення навчальних закладів комп‘ютерами вирішили. І хоча з технічної точки зору ця проблема завжди остається актуальною (обладнання застаріває завдяки бурхливому розвитку науково-технічного процесу), на перший план виходить необхідність вирішення іншого питання – забезпечення навчальних закладів програмними засобами, що відповідають вимогам навчального процесу. Незважаючи на те, що сьогодні школи мають комп’ютерну техніку, як її ефективно використовувати в навчальному процесі викладачі не знають, бо їм не вистачає відповідного навчального програмного забезпечення. Це стосується також і електронної підтримки навчання інформатики.Сьогодні Українським інститутом інформаційних технологій в освіті запропоновані платні курси за модульною програмою “Технології дистанційного навчання” [4]:Модуль 1. Основи та програмно-технічне забезпечення дистанційного навчання (обсяг 32 академічні години – 390 грн.).Модуль 2. Менеджмент проектів у сфері дистанційного навчання (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Модуль 3. Експертиза в системі дистанційного навчання (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Модуль 4. Розробка дистанційних курсів на базі платформ дистанційного навчання IBM Lotus LearningSpace Forum, IBM Lotus LearningSpace 5.01 (обсяг 35 академічних годин – 560 грн.).Модуль 5. Інтелектуальна власність та комп’ютерне авторське право (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Модуль 6. Тестування в системі дистанційного навчання (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Модуль 7. Розробка дистанційних курсів на базі e-learning платформи Moodle (обсяг 32 академічні години – 560 грн.).Модуль 8. Платформи підтримки дистанційного навчання LearningSpace та Moodle (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Це є спробою вирішити проблему підвищення кваліфікації викладацького складу для реалізації наповнення української навчальної інформаційної мережі сучасним контентом, згідним для використання в навчальному процесі, що обумовлює актуальність дослідження проблеми своєчасної підготовки майбутніх вчителів до розробки власних електронних навчальних матеріалів.Об’єктом дослідження є система підготовки майбутніх вчителів інформатики в вищих навчальних закладах до проектування електронних курсів. Предметом є формування вмінь реалізації принципів наочності при проектуванні електронних засобів навчання. Метою є підвищення рівня компетентності майбутніх вчителів інформатики в галузі проектування електронних курсів. У процесі аналізу проблеми була висунута гіпотеза: оновлення методичної системи підготовки майбутніх вчителів інформатики за рахунок мережевих систем управління контентом та візуалізації підвищує рівень компетентності майбутніх вчителів інформатики в галузі проектування електронних курсів.В роботі обґрунтовуються та формулюються задачі, які необхідно вирішити для досягнення мети та перевірки висунутої гіпотези. Робота, що розглядається, виконується за темою НДР кафедри прикладної математики та інформатики ПДПУ ім. К.Д. Ушинського [5].
Dissertations / Theses on the topic "Система дистанційного навчання"
1
Денисов, К. А. "Електронна інформаційна система для забезпечення дистанційного навчання." Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23022.
Full textAbstract:
Денисов, К. А. Електронна інформаційна система для забезпечення дистанційного навчання : випускна кваліфікаційна робота : 123 "Кoмп’ютepнa iнжeнepiя" / К. А. Денисов ; керівник роботи С. П. Казнадій ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра iнфopмaцiйниx тa кoмп’ютepниx cиcтeм. – Чернігів, 2021. – 39 с.В роботі описано процес та результати проектування, розробки електронної інформаційної системи для забезпечення дистанційного навчання. Результат проектування представлений у вигляді пояснювальної записки до проекту. Результат розробки представлено у вигляді сукупності програмних документів, наведених у додатках до дипломного проекту. Електронна інформаційна система для забезпечення дистанційного навчання виконує такі функції: - доступ до бази всього розкладу; - можливість додавання, видалення і редагування існуючих матеріалів і збереження змін в бази даних; - зручний інтерфейс з боку адміністратора та інших користувачів; - реалізована система для зручного і швидкого перегляду розкладу.
The paper describes the process and results of design, development of electronic information system to provide distance learning. The result of designing performances in the explanatory note to the project. The results of the development are presented in the totality of the set of program documents given in the appendices to the diploma project. Electronic information system for distance learning performs the following functions: - access to the database of the entire schedule; - ability to add, delete and edit existing materials and save changes to the database; - convenient interface from the administrator and other users; - implemented system for convenient and fast review of the schedule.
2
Нестеренко, Наталія Вадимівна. "Система обслуговування відеоконтенту для сегменту дистанційного навчання." Master's thesis, Київ, 2018. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/27242.
Full textAbstract:
Метою роботи є забезпечити методологічні та технологічні аспекти створення відеоконтенту для сегменту дистанційного навчання.
Об’єкт дослідження: процес кодування, передавання та декодування відеосигналу у дистанційному навчанні. У дисертації виконано аналіз стандартів кодування, стандарти оцінки якості, cтек протоколів передавання відеоданих, проаналізовано існуючі платформи для дистанційного навчання та виконано їх порівняння. Розглянуті методологічні аспекти удосконалення від звичайного відеконтенту до інтерактивного.
Запропоновано технології, що забезпечують створення високоякісного контенту з урахуванням оптимальних ресурсів апаратної частини обробки. Розглянута типова архітектура платформ дистанційного навчання та наведені приклади реалізації. Галузь застосування: дистанційне навчання, онлайн платформи, доповнення очного навчання, відеотрансляції через мережу Інтернет.In master desertation was provided the methodological and technological aspects of creating video content for the distance learning segment. The subject of the study is the process of preparing the video content for the distance learning segment. The object of the study is video formats and characteristics, adaptation, encoding and decoding processes, storage and transmission of video information, distance learning platforms. The aim of the work is to provide methodological and technological aspects of video content creation for the E-learning segment. The object of research: the process of encoding, transmitting and decoding video signals in distance learning. The thesis analyzes the coding standards, quality assessment standards, video data transmission protocols, analyzes the existing platforms for distance learning and compares them. The methodological aspects of upgrading from the usual video to the interactive are considered. We propose technologies that provide the creation of high-quality content, taking into account the optimal resources of the part of the processing. The typical architecture of the distance learning platforms is considered and examples of implementation are presented. Field of application: distance education, online platform, full-time training, video broadcasting over the Internet.
3
Шовкопляс, Оксана Анатоліївна, Оксана Анатольевна Шовкопляс, Oksana Anatoliivna Shovkoplias, and О. О. Савченко. "Реалізація завдання оновлення сайту дистанційного навчання." Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9814.
Full text
4
Бойко, О. Ю. "Інформаційна система обліку студентів в умовах дистанційного навчання." Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82225.
Full textAbstract:
У наш час інформаційні технології стають дедалі популярнішими та кориснішими. За їх допомогою було автоматизовано велику частину завдянь, котрі раніше виконувалися вручну. Також, інформаційні технології стають невід’ємною частиною студентського життя і одним із способів поєднання навчального процесу з сучасними інформаційними технологіями є використання електронного журналу оцінювання успішності. В процесі виконання дипломної роботи було розроблено систему оцінювання студентів в умовах дистанційного навчання. Створений додаток можна використовувати в навчальному процесі для будь-якої навчальної дисципліни та може спонукати студентів підвищити середній бал.
5
Захарченко, Надія Миколаївна, Надежда Николаевна Захарченко, Nadiia Mykolaivna Zakharchenko, Тетяна Іванівна Жиленко, Татьяна Ивановна Жиленко, and Tetiana Ivanivna Zhylenko. "Запровадження елементів дистанційного навчання на спецкурсі з математики." Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29449.
Full textAbstract:
Одним з головних завдань системи освіти в сучасному суспільстві є забезпечення кожній людині вільний і відкритий доступ до освіти впродовж усього його життя, з урахуванням його інтересів, здібностей і потреб. Дистанційне навчання як одна з ланок освіти розвивається в загальному руслі інформатизації суспільства. Нова хвиля зацікавленості дистанційною освітою виникла на фоні бурхливого розвитку засобів телекомунікаційних технологій, виникнення світової інформаційної мережі Інтернет.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29449
6
Сембай, Олег Володимирович, and Oleh Sembai. "Дослідження адаптивних технологій контролю знань в системах дистанційного навчання." Master's thesis, ТНТУ, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/31265.
Full textAbstract:
В дипломні роботі магістра проведено дослідження адаптивних технологій контролю знань. Здійснено аналіз існуючих технологій та запропоновано створення та запровадження нових технологій в системах дистанційного навчання.
Метою дипломної роботи магістра є вивчення сучасних адаптивних технологій контролю знань і запропонувати практичні реалізації, придатні для застосування в існуючих системах дистанційного навчання.
В роботі проведено аналіз адаптивних технологій, варіантів адаптивного тестування, способів представлення бази знань та методів генерації тестових питань.In master's thesis the research of adaptive technologies of knowledge control was carried out. The analysis of existing technologies is carried out and the creation and introduction of new technologies in distance learning systems is proposed. The aim of the master's thesis is to study modern adaptive knowledge control technologies and to offer practical implementations suitable for use in existing distance learning systems. The analysis of adaptive technologies, variants of adaptive testing, ways of presenting the knowledge base and methods of generation of test questions is carried out in the work.
Вступ 1 Аналіз наукових публікацій 1.1 Дистанційне навчання, його особливості та існуючі системи 1.2 Особливості освіти в сфері інформаційних технологій 1.3 Висновок до першого розділу 2 Розробка структури і моделі взаємодія інформаційних процесів 2.1 Структура АСДН в сфері інформаційних технологій 2.2 Розробка моделі студента 2.3 Розробка математичної моделі взаємодії інформаційних процесів АСДН 2.4 Висновок до другого розділу 3 Дослідження онтологічних моделей 3.1 Поняття «онтологія» 3.2 Елементи онтологій 3.3 Спеціалізовані й загальні онтології 3.4 Онтологія як спосіб представлення знань 3.5 Онтологія навчальних курсів та структуризація навчального матеріалу 3.5.1 Теоретичні та прикладні аспекти застосування онтологій 3.5.2 Огляд предметних областей розробки та використання онтологій 3.5.3 Проектування і керування процесом контролю знань на основі онтології предметної області 3.5.4 Принципи розробки і підх Елементний базис і передумови формування бази знань 3.6 Висновки до третього розділу 4 Спеціальна частина 4.1 Еволюція контролю знань 4.2 Аспекти комп'ютерного контролю знань 4.3 Класифікація методів проведення контролю знань 4.4 Модель адаптивного контролю знань 4.5 Моделі студента та викладача 4.6 Адаптивне тестування 4.7 Висновки до четвертого розділу 5 Екологія 5.1 Екологічна ситуація в Україні 5.1.1 Неякісна вода 5.1.2 Забруднення повітря 5.1.3 Деградація земельних ресурсів 5.1.4 Знищення лісів 5.1.5 Небезпечні геологічні процеси 5.1.6 Побутові відходи 5.1.7 Об'єкти військової діяльності 5.1.8 Чорнобильська катастрофа 5.2 Методологія моделювання екологічних проблем 5.3 Висновок до п’ятого розділу 6 Охорона праці та безпека життєдіяльності 6.1 Охорона праці 6.1.1 Загальні вимоги щодо забезпечення роботодавцями охорони праці працівників ІТ-фірм 6.1.2 Домедична допомога потерпілим у нещасних випадках 6.2 Безпека надзвичайних ситуацій 6.2.1 Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп’ютерів 6.2.2 Електробезпека користувача персонального комп’ютера 6.3 Висновок до шостого розділу 7 Обґрунтування економічної ефективності 7.1 Розрахунок норм часу на виконання науково-дослідної роботи 7.2 Визначення витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи 7.3 Розрахунок матеріальних витрат 7.4 Розрахунок витрат на електроенергію 7.5 Розрахунок суми амортизаційних відрахувань 7.6 Обчислення накладних витрат 7.7 Складання кошторису витрат та визначення собівартості науково-дослідницької роботи 7.8 Розрахунок ціни програмного продукту 7.9 Визначення економічної ефективності і терміну окупності капітальних вкладень 7.10 Висновок до п’ятого розділу Загальні висновки до дипломної роботи Список використаних джерел Додатки
7
Кут, Василь Іванович, Василий Иванович Кут, and V. I. Kyt. "Інформаційні технології систем дистанційного навчання осіб з особливими потребами." Thesis, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя, 2013. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/2036.
Full textAbstract:
Робота виконана в Карпатському університеті імені Августина Волошина Міністерства освіти і науки України. Захист відбувся у 2013 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.01 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56, ауд.79.
З дисертацією можна ознайомитися у науково-технічній бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56.У дисертації вирішено завдання підвищення ефективності навчання осіб з особливими потребами за допомогою розробки й впровадження сучасних інформаційних технологій, у формі відповідних систем дистанційного навчання. Обґрунтовано методи математичного програмування для вибору інструментальної програмної платформи та способу представлення знань для системи дистанційного навчання осіб з особливими потребами. Подальший розвиток отримали технології подання навчального контенту систем дистанційного навчання осіб із особливими потребами на основі онтологічного підходу. Запропоновано та обґрунтовано удосконалення технології бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів з різними формами нозологій, що дозволило здійснювати диференційоване надання бібліотечно-інформаційних послуг особам з особливими потребами.
Диссертация посвящена решению актуальной научно-практической задачи повышения эффективности обучения лиц с особыми потребностями посредством разработки и внедрения современных информационных технологий в систему современного образования. В работе сформулированы базовые принципы построения системы дистанционного обучения лиц с особыми потребностями, определены их преимущества и недостатки, что позволило определить содержание и разработать структуру образовательных информационных технологий для дистанционного обучения этой категории лиц. Новейшие информационные и телекоммуникационные технологии обеспечивают реализацию доступа к информационным образовательным ресурсам без дополнительных препятствий. Внедрение специальных интерактивных технологий дает возможность значительно усовершенствовать и максимально приспособить процесс обучения к потребностям разных категорий слушателей, особенно лиц с функциональными ограничениями. В работе использованы методы математического программирования для выбора инструментальной программной платформы и создания системы дистанционного обучения лиц с особыми потребностями. Это позволило принять соответствующее решение на основе оптимального распределения весов альтернативных решений методом анализа иерархий и обосновать выбор платформы Moodle в качестве базиса для построения системы дистанционного обучения лиц с особыми потребностями. Применен метод квадратичного программирования для выбора способа представления знаний в системе дистанционного обучения лиц с особыми потребностями, что позволило обосновать выбор онтологического подхода к представлению знаний. На основе онтологического подхода в работе получили дальнейшее развитие, технологии представления учебного контента систем дистанционного обучения лиц с особыми потребностями. Автором предложены современные информационных технологий информационного обеспечения лиц с особыми потребностями в библиотеках и проанализированы требования к специализированым автоматизированным рабочим местам для таких категорий пользователей. На основе проведенного анализа сформулирован тезис, что в современном информационном обществе для эффективного библиотечного обслуживания пользователей с ограниченными возможностями требуется переосмысление традиционных форм работы библиотек, в частности, высших учебных заведений. На основе предложенного математического аппарата разработана система поддержки принятия решений, используемая в практических задачах критериального выбора произвольной размерности с помощью метода анализа иерархии. Организация обучения лиц с особыми потребностями требует создания для них специализированных рабочих мест, обеспеченных соответствующими техническими и программно-алгоритмическими средствами, разработка специфических информационных технологий и средств коммуникации, т.е. предоставляет вид целостной информационной системы дистанционного обучения в целом ориентированной на данную категорию слушателей. Формирование комплекса образовательных информационных технологий и систем дистанционного обучения, ориентированных на лиц с особыми потребностями, генерирует необходимость создания двух типов центров – это дистанционные учебно-консультационные центры и ресурсные центры образовательных информационных технологий для лиц с особыми потребностями. У них аккумулируются специальные технические средства, информационные образовательные ресурсы, реализуются специфические информационные технологии с целью их дальнейшего адресного персонифицированного использования слушателями различных форм инвалидности.
In dissertation solved the problem of increasing the effectiveness of training people with disabilities through the development and implementation of modern information technology in the form of creating appropriate systems of distance learning. Applied mathematical programming methods for selecting the software platform and the method of knowledge representation for distance learning system of persons with disabilities. Received further development of educational technology content of distance learning of persons with disabilities based on ontological approach. Proposed and justified improvement the technology of library and information services to people with various forms of illnesses that allowed for differentiated provision of library and information services to persons with disabilities.
8
Конохова, Н. В. "Розробка системи дистанційної освіти." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/974.
Full text
9
Тевяшев, А. Д., О. Г. Литвин, and Н. Б. Манчинська. "Досвід використання системи дистанційного навчання MOODLE при вивчанні фундаментальних математичних дисциплін." Thesis, К.: КНУБА, 2017. http://openarchive.nure.ua/handle/document/3815.
Full textAbstract:
Наведено інформацію про напрямки застосування системи дистанційного навчання Moodle та аналіз її впливу на організацію і активізацію самостійної роботи студентів, а також на організацію навчального процесу. Процес проілюстровано на прикладах дисциплін "Вища математика", "Алгебра та геометрія", "Методи оптимізації".
10
Селіванова, К. Г., О. І. Соловйова, and Ю. О. Семеренко. "Проєктування тренінгової системи для дистанційного навчання студентів цивільної авіації з використанням технологій віртуальної реальності." Thesis, КЛК ХНУВС, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/16016.
Full textAbstract:
В тезах доповіді було розроблено спеціалізоване програмне забезпечення, адаптованого до онлайн-режиму в рамках проєктування тренінгової системи на базі технології віртуальної реальності, з метою проведення динамічного тестування студентів цивільної авіації для забезпечення їх якісної професійної підготовки.
Book chapters on the topic "Система дистанційного навчання"
1
Хмара, Марина. "УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ В ПЕРІОД 2002-2022 РОКІВ." In Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2nd ed. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.08.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано зміст експериментальних навчальних програм з фізичного виховання в Україні в період 2002-2022 років. Встановлено їх основні напрями освітньої діяльності, а саме: збереження та зміцнення здоров’я учнів; підвищення рівня рухової активності, розвитку рухових здібностей, фізичної працездатності та фізичного розвитку школярів; ціннісно орієнтоване навчання на уроках фізичної культури та створення ефективної фізкультурно-оздоровчої системи в загальноосвітньому навчальному закладі як при традиційному навчанні, так і при дистанційному або гібридному (змішаному). Представлені результати теоретичного аналізу ефективності даних програм, загальні тенденції і особливості їх впровадження та встановлено, що впровадження нових форм, засобів та методів навчання з фізичного виховання в освітній процес українських шкіл відбувалося з чіткім дотриманням принципів фізичного виховання.
2
Дуднік, Володимир, Тетяна Тухтарова, and Михайло Дзіговський. "ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ ТА ЙОГО РОЛЬ В СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ." In Theoretical foundations of the functioning of Education. Ways to improve the effectiveness of educational activities, 307–13. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.ped.ii-307-313.
Full textConference papers on the topic "Система дистанційного навчання"
1
Антонівська, Марина. "ПРОЦЕС ТА СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ВНЗ УКРАЇНИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ПАНДЕМІЇ." In RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.11.2021.v3.13.
Full text
2
Смікал, Вікторія. "ДІЯЛЬНІСТЬ ТЬЮТОРА В СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." In TENDENZE ATTUALI DELLA MODERNA RICERCA SCIENTIFICA. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/05.06.2020.v2.13.
Full text
3
Никифорова, Олена. "РЕАЛІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ СИСТЕМИ МВС." In СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НАУКИ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОДІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/22.05.2020.v3.10.
Full text
4
Лозо, Олена, and Євгенія Копиця. "ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ." In IMPATTO DELL'INNOVAZIONE SULLA SCIENZA: ASPETTI FONDAMENTALI E APPLICATI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/26.06.2020.v2.48.
Full text
5
Слободянюк, І. Ю., В. Ф. Заболотний, and Н. А. Мисліцька. "Інтерактивні симуляції в системі засобів формування експериментальних умінь здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання." In MATHEMATICS, PHYSICS, MECHANICS, ASTRONOMY, COMPUTER SCIENCE AND CYBERNETICS: ISSUES OF PRODUCTIVE INTERACTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-115-2-10.
Full textReports on the topic "Система дистанційного навчання"
1
Семеріков, Сергій Олексійович, Ілля Олександрович Теплицький, and Світлана Вікторівна Шокалюк. Maxima – система комп’ютерної математики для вітчизняної системи освіти. НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/915.
Full text
2
Семеріков, Сергій Олексійович, Ілля Олександрович Теплицький, and Світлана Вікторівна Шокалюк. Нові засоби дистанційного навчання інформаційних технологій математичного призначення. Факт, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/890.
Full textAbstract:
У статті ми ввели нову концепцію дистанційного навчання: мобільний E-office (на основі персонального ПК й електронної книги). Завдяки дистанційному навчанню інформаційні технології математичного призначення була розроблена мобільна версія CAS Maxima. Описано центр для тестування досягнень учнів в області мобільних Eoffice: студентська система зворотного зв'язку.
3
Денисюк, В. А., С. О. Семеріков, and І. О. Теплицький. Методичні основи дистанційного тестування знань засобами FTN-технологій. КрТО МАКНС, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1317.
Full textAbstract:
Статтю присвячено актуальній темі – реалізації дистанційного навчання в умовах обмеженості використовуваних технічний засобів. Розглядається авторська система дистанційного тестування знань, побудована на основі протоколів некомерційної мережі електронної пошти FidoNet.
4
Лов'янова, І. В., Д. Є. Бобилєв, and Т. С. Армаш. Система MOODLE як засіб підготовки фахівців соціономічних професій. [б. в.], 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2373.
Full textAbstract:
Метою дослідження є проектування віртуального навчального середовища Moodle як засобу підготовки фахівців соціономічних професій. Задачами дослідження є аналіз можливостей віртуального навчального середовища у створенні умов формування фахових компетентностей майбутніх учителів математики, інформатики та майбутніх юристів. Об’єктом дослідження є процес формування фахових компетентностей майбутніх фахівців соціономічних професій. Предметом дослідження є використання системи Moodle в процесі формування соціально-технологічної компетентності майбутніх фахівців соціономічних професій. В роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизація досліджень з проблеми використання системи Moodle у навчальній, діяльності ВНЗ, виконано експериментальне впровадження курсів дистанційного навчання засобами Moodle. Для оцінки ефективності використання віртуального навчального середовища Moodle як засобу підготовки фахівців соціономічних професій заплановано проведення педагогічного експерименту. Результати дослідження планується узагальнити рекомендації щодо використання системи Moodle як засобу підготовки фахівців соціономічних професій.
5
Рашевська, Наталя Василівна, Сергій Олексійович Семеріков, and Катерина Іванівна Словак. Інтеграція системи динамічної геометрії GeoGebra в систему дистанційного навчання Moodle. КНУБА, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/978.
Full textAbstract:
На теперішній час в системі вищої освіти накопичено значний досвід використання системи дистанційного навчання Moodle та систем комп’ютерної математики й динамічної геометрії, але в час стрімкого розвитку мобільних технологій постає задача інтеграції різноманітних програмних мобільних засобів в систему Moodle, що сприятиме переходу до більш якісного навчання, коли студенти зможуть вибудовувати власне навчальне середовище.
6
Семеріков, Сергій Олексійович, and Ілля Олександрович Теплицький. Застосування системи комп’ютерної алгебри Maxima для генерування математичних текстів в системі дистанційного навчання. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/0564/879.
Full textAbstract:
Одним з традиційних засобів подання математичних текстів є мова математичної розмітки MathML, що дозволяє представляти математичний матеріал у виді презентаційної і змістовної розмітки. Загальний принцип використання MathML полягає у вбудовуванні математичних конструкцій XHTML-документ.
7
Семеріков, Сергій Олексійович, and Ілля Олександрович Теплицький. Застосування системи комп’ютерної алгебри Maxima для генерування математичних текстів в системі дистанційного навчання. Міленіум, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/0564/887.
Full textAbstract:
В статті виконано порівняльний аналіз провідних засобів подання математичних текстів в системах дистанційного навчання. Розглянуто можливості систем комп’ютерної математики Maxima та Mathematica стосовно генерації математичних текстів для Web. Запропоновано технологію інтеграції систем комп’ютерної математики та систем дистанційного навчання.
8
Шокалюк, С. В. Методика дистанційного навчання старшокласників програмного забезпечення математичного призначення. НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1230.
Full textAbstract:
Проте як у вітчизняній, так і в зарубіжній методиці навчання інформатики мережецентрична модель навчання програмного забезпечення математичного призначення залишається практично нерозробленою, що породжує суспільно значуще протиріччя між потенціалом методичної системи дистанційного навчання програмного забезпечення математичного призначення та реальною педагогічною практикою. Усунення цього протиріччя шляхом об’єднання можливостей використання систем дистанційного навчання та комп’ютерної математики в єдиному динамічному мережному навчальному середовищі і визначає актуальність дослідження.
9
Шокалюк, С. В. Програмна підтримка навчальних математичних досліджень засобами систем дистанційного навчання. КЕІ ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», 2007. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1219.
Full textAbstract:
Широке розповсюдження наукової роботи учнів в старших класах навчальних закладів шкіл нового типу (ліцеїв, гімназій, колегіумів тощо) вимагає систематизації засобів, використовуваних для проведення такої роботи. Огляд учнівських робіт, що захищаються в останні роки на конкурсах МАН, показує, що виконання їх розрахункової частини зміщується у сторону середовищ комп’ютерної алгебри (MathCAD, Maple тощо). Така тенденція, позитивна у загальному аспекті, є негативною у наступному: систематичне використання неліцензійного программного забезпечення високої вартості не лише сприяє розвитку комп’ютерного піратства, а й спотворює уявлення учнів про культуру праці в інформатизованому суспільстві.
10
Поліщук, Олександр Павлович, Сергій Олексійович Семеріков, and Ілля Олександрович Теплицький. Історія мобільного навчання. Видавничий відділ НМетАУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/892.
Full textAbstract:
Мобільне навчання (М-Learning) – сучасний напрямок розвитку систем електронного та дистанційного навчання із застосуванням мобільних телефонів, смартфонів, КПК, електронних книжок. Технологія мобільного навчання передбачає наявність системи дистанційного навчання, яка включає в себе підсистему доступу до локального та віддаленого контенту. В порівнянні з традиційним мобільне навчання надає можливість моніторингу навчання в реальному часі та забезпечує високу насиченість контенту, що дозволяє розглядати його не лише як засіб навчання, а й як інструмент спільної роботи, спрямованої на підвищення якості навчання.