To see the other types of publications on this topic, follow the link: Система гідравлічна.
Journal articles on the topic 'Система гідравлічна'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 38 journal articles for your research on the topic 'Система гідравлічна.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Kononov, B., Yu Musairova та O. Kuyan. "ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОГІДРАВЛІЧНИХ АНАЛОГІЙ ПРИ ДІАГНОСТУВАННІ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ БЕНЗИНОВИХ ТА ДИЗЕЛЬНИХ ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 55 (2019): 38–42. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.038.
Full textAbstract:
З’ясовується зв’язок між явищами,що відбуваються в гідравлічних та електричних системах шляхом порівняння процесів руху рідини в магістральних нафтопроводах та процесів, що відбуваються в лініях електропередачі з розподіленими параметрами. Встановлюються гідравлічні і електричні аналоги, а саме тиск рідини та напруга, витрата рідини та струм, гідравлічне коло представляється у вигляді електричного кола, визначаються поняття гідравлічного активного опору, гідравлічної індуктивності та гідравлічної ємності. Пропонується розглядати гідравлічні системи як динамічні ланки, зміни значень параметрів котрих доцільно застосовувати для оцінювання технічного стану бензинових або дизельних двигунів внутрішнього згоряння, використовуючи при цьому такі фізичні величини, що характеризують роботу систем двигунів, як тиск та витрата рідини, і визначаючи технічний стан цих систем шляхом з’ясування зміни амплітудних, частотних, фазових та часових характеристик динамічних кіл, створених гідравлічними активними опорами, гідравлічними індуктивностями та гідравлічними ємностями.
2
Blyuss, B. O., S. V. Dziuba та Ie V. Semenenko. "ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ В ТЕХНОЛОГІЯХ ПЕРЕРОБКИ МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, №4, 2018, № 4 (серпень 2018): 58–64. http://dx.doi.org/10.33101/s04-58768473.
Full textAbstract:
Мета. Обґрунтування параметрів ефективності функціонування гідротехнічних систем в технологіях видобутку і переробки мінеральної сировини з урахуванням сучасних можливостей інтенсифікації процесів переробки корисних копалин. Методика. Аналіз результатів дослідження режимів роботи гідротехнічних систем підприємств гірничо-металургійної галузі дозволив обґрунтувати параметри гідравлічних процесів в технологіях переробки мінеральної сировини з метою підвищення ефективності параметрів збагачувального устаткування і зниження собівартості готового концентрату. Результати. Обґрунтовані параметри ефективності гідротехнічних систем підприємств гірничо-металургійної галузі України, а саме, в результаті розвитку методів оцінки ефективності гідротранспортного комплексу гірничо-переробних комбінатів запропоновано характеризувати надійність постачання продукції і збереженість системи трубопровідного транспорту величиною показника гідравлічної надійності. Наукова новизна. На основі методів оцінки економічної ефективності гідротехнічних систем технологій переробки мінеральної сировини вихідними принципами якої є: комплексність оцінки; комерційний підхід; застосування адекватних параметрів визначення ефективності на різних організаційних рівнях; облік чинника часу і фактора невизначеності запропоновано інтегральний показник, а саме, показник гідравлічної надійності. Практична значимість. Полягає у введенні показників, а саме: показників гідравлічної надійності і режимів транспортування в гідротехнічних системах в систему моніторингу технологій переробки мінеральної сировини забезпечує безперервний контроль в автоматичному режимі з урахуванням можливих не прогнозованих змін властивостей середовища, що перекачується, продуктивності та інших параметрів, оскільки величина втрат напору виражається через гідравлічний ухил, що залежить від швидкості і щільності гідросуміші, яка транспортується. Іл. 1. Бібліогр.: 9 назв.
3
С. Х. Стаднюк, О. В. Соловейчик. "ВПЛИВ ЗМІНИ КОНСТРУКЦІЇ МОТОЦИКЛА НА ПАРАМЕТРИ ГАЛЬМУВАННЯ ТА ЗВАЖАННЯ НА НИХ ПІД ЧАС АВТОТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ". Криміналістичний вісник 32, № 2 (2020): 75–81. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-32-2-75.
Full textAbstract:
Мета статті – виявити чинники, які впливають на зміну усталеного сповільнення мототранспортних засобів у процесі вдосконалення їх гальмової системи, окреслити проблеми невідповідності статистичної бази даних сповільнення автотранспортних засобів, яку судові експерти використовують для розрахунків у межах автотехнічної експертизи, та параметрів сповільнення сучасних мототранспортних засобів, що постали внаслідок постійного вдосконалення їх гальмових систем, і, відповідно, зміни параметрів гальмування. У процесі дослідження обґрунтовано необхідність вжиття додаткових заходів для отримання достовірних даних. Акцентовано увагу, оскільки натепер автотранспортний ринок представлений мототранспортними засобами з класичною застарілою конструкцією гальмової системи (механічною) і сучасною (гідравлічною, комбінованою тощо), на конструкції цих гальмових систем, здійснено їх порівняння, виокремлено їх переваги та недоліки. Доведено доцільність доповнення та подальшого методичного розвитку статистичної бази даних параметрів сповільнення мототранспортних засобів, зважаючи на зміни, що відбулися в гальмових системах. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено системою методів наукового пізнання. Серед них, зокрема, синтезу та аналізу, у тому числі статистичного – для підвищення точності та об’єктивності, а отже якості експертних висновків, обґрунтування необхідності комплексних випробувань із метою отримання реальних значень сповільнення сучасних мототранспортних засобів.Ключові слова: судові експерти; сповільнення мотоцикла; дискові гальма; гідравлічний привід гальм; гальмова колодка; накладки; система ABS.
4
Б. Хоботова, Еліна, Юлія С. Калюжная, Віта В. Даценко та Василь І. Ларін. "ТОКСИЧНІСТЬ І ГІДРАВЛІЧНА АКТИВНІСТЬ ДОМЕННИХ ШЛАКІВ ЯК ПАРАМЕТРИ ВИБОРУ ТЕХНОЛОГІЇ УТИЛІЗАЦІЇ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (2021): 312–20. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.228352.
Full textAbstract:
Мета. Визначити клас небезпеки і гідравлічну активність фракцій доменних шлаків і обґрунтувати напрям їх утилізації. Дослідження стосується доменних шлаків Запоріжсталі, Дніпровського металургійного комбінату (ДМК), АрселорМіттал Кривий Ріг, Маріупольського МК і Алчевського МК. Методи. Мінеральний склад шлаків визначали за допомогою рентгенофазового аналізу на дифрактометрі Siemens D500. Елементний склад фракцій шлаків визначали електронно-зондовим мікроаналізом на скануючому електронному мікроскопі JSM-6390 LV з системою мікрорентгеновского аналізу. Клас небезпеки визначали при розрахунку індексів токсичності і сумарних індексів небезпеки. Результати. У фракціях доменних шлаків виявлені силікатні мінерали трьох систем: CaO‒SiO2, CaO‒Al2O3‒SiO2 і СаО‒MgO‒SiO2. Гідравлічна активність шлаків досить висока, вона визначена по масовій частці гідравлічно активних мінералів: бредигіта, ларніта, окерманіта, псведоволастоніта; титруванням за кількістю поглиненого вапна і вмістом незв'язаного СаО. Як елементи-домішки в шлаках знайдені S, F, Cl, P, Mn і Ti. Всі досліджені фракції доменних шлаків відносяться до III класу небезпеки (помірно небезпечні). Висновки. Досліджені шлакові фракції можуть використовуватися в якості сорбентів при очищенні стічних вод і вторинної сировини у виробництві в'яжучих матеріалів при випалюванні і гідратації, що забезпечує зниження вмісту токсичних компонентів у готовій продукції до відповідності IV класу небезпеки.
5
Арсірій, В. А., А. Г. Бутенко та О. В. Кравченко. "Аналіз розподілу параметрів і ефективності енергетичних процесів в гідравлічних і аеродинамічних системах". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 3 (2019): 177–86. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1576.
Full textAbstract:
Анализ методов построения энергетических характеристик насосов и вентиляторов показал особенности представления процессов в аэродинамических системах и способа регулирования подачи вентиляторов или дымососов в зоне разряжения. Показано, что противоречия структурно-параметрических моделей аэродинамических систем являются причиной проблем эксплуатации энергетических объектов. Главной проблемой тепловой энергетики являются «ограничения мощности котлов» из-за недостаточной производительности аэродинамических систем. Выполнено сравнение двух вариантов повышения мощности котлов за счет увеличения производительности аэродинамических систем. 1 вариант – замена вентилятора или его электродвигателя на более мощные обеспечивает увеличение подачи воздуха в котел на 48%, при этом удельные затраты энергии на привод увеличиваются до 2,7. Изменения эффективности при замене вентилятора определяются только по показателю КПД вентилятора, который сохраняет высокие значения. Для увеличения подачи воздуха в котел предложен новый метод за счет совершенствования проточных частей и аэродинамических процессов во вспомогательных элементах системы без замены вентилятора. Корректировка проточных частей вспомогательного оборудования аэродинамической системы котла позволила увеличить подачу вентилятора более чем на 35%. Удельные затраты энергии снижены до величины 1,05. Однако, показатель КПД вентилятора существенно уменьшился. Таким образом, КПД вентилятора не корректно отражает эффективность аэродинамической системы. Для правильной оценки эффективности аэродинамических систем предложено рассчитывать два показателя эффективности. Первый показатель известен – КПД вентилятора показывает эффективность преобразования электрической энергии в аэродинамическую. Второй показатель предлагается разработать для оценки эффективности динамических процессов одного вида энергии как отношение динамической составляющей или действия Д к исходному потенциалу Р. Для расчета такого показателя необходимо разработать унифицированные показатели потенциала Р и действия Д, которые должны быть равнозначны как при расчете мощности, так и при определении эффективности аэродинамических процессов как в отдельном элементе системы или оборудования, так и в аэродинамической системе в целом.
6
Malinovskyi, A. A., V. H. Turkovskyi та A. Z. Muzychak. "РОЗВИТОК МЕТОДІВ АНАЛІЗУ Й УДОСКОНАЛЕННЯ РЕЖИМІВ СИСТЕМ КОМУНАЛЬНОЇ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ". Industrial Heat Engineering 38, № 2 (2017): 81–90. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.2.2016.10.
Full textAbstract:
Одним із інструментів аналізу й удосконалення режимів систем комунальної теплоенергетики є теорія гідравлічних кіл. Неповнота теорії не дозволяє охопити усі особливості сучасних систем теплопостачання. Запропоновано доповнити теорію гідравлічних кіл законом збереження імпульсів та увести в базову систему рівнянь усі складові рівняння Бернуллі.
7
Іванов, О. М., та В. М. Арендаренко. "РОЗРАХУНКОВА МОДЕЛЬ ГІДРООБПРИСКУВАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ ТУНЕЛЬНОГО ТИПУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2014): 96–101. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.01.23.
Full textAbstract:
Наведено результати теоретичних досліджень зіскладання розрахункової моделі гідрообприскувальноїустановки тунельного типу, призначеної для обприс-кування під високим тиском рослин у тунельній каме-рі. Дослідження проводились із залученням теоріїгідродинаміки та гідростатики для розрахунку скла-дних трубопроводів і багатокомпонентних гідравліч-них систем. За результатами розрахункових дослі-джень було складено аналітичні рівняння, що визна-чають величини гідравлічних параметрів у вузловихточках і встановлюють взаємозв’язок між основни-ми компонентами гідравлічної установки.
 The results of theoretical studies on the preparation of the computational model hydro spray tunnel designed for spraying high-pressure plants in the tunnel chamber. Studies were carried out using the theory of hydrodynamic and hydrostatic calculations for complex pipelines and multi-hydraulic systems. To achieve the objectives of the study were divided into components of hydraulic systems, each of which is a more simplified version of a complex pipeline. According to the results of computational studies were compiled analytical equations that determine the magnitude of hydraulic parameters at nodes and establish the relationship between the main components of the hydraulic system, and outlines the framework for the selection of a pressure pump for the amount of required pressure and flow.
8
Арсірій, В. А., та Б. А. Савчук. "Реконструкція турбін методом аналогового моделювання, зображення структури потоку і вдосконалення частин потоку". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 2 (2018): 57–60. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i2.1105.
Full textAbstract:
В статті розглянуто проблеми значних втрат енергії для подолання гідравлічного опору, представлені результати діагностики структури потоку при русі в елементах турбін, а також варіанти удосконалення геометрії частин потоку. Головною проблемою гідродинаміки є великі витрати енергії на подолання гідравлічних опорів. Крім витрат енергії, опір викликають пульсації і як наслідок зменшення діапазону регулювання продуктивності обладнання, є причиною шуму, вібрації та інших негативних явищ. Перераховані недоліки обумовлені недосконалістю (нерідко навіть примітивністю) геометрії проточних частин. Проблеми гідродинаміки пов'язані з тим, що процеси руху рідин і газів практично недоступні для візуальних досліджень. Досі гідродинаміка заснована на парадигмі турбулентності, яка асоціюється як «хаос». Тому, довідники і каталоги, які використовують при проектуванні гідравлічних систем, невиправдано «прийняли» технологічно прості проточні частини поворотів, колекторів, трійників, і ін. і відповідно високі значення їх гідравлічних опорів. Коригування геометрії проточних частин з метою вдосконалення структури потоку забезпечує зниження опору в п’ять разів і більше. Високий ступінь організації гідравлічних потоків може бути основою для створення нової парадигми «структури потоків», яку доцільно використовувати при проектуванні обладнання та гідравлічних систем. Однак, динамічні процеси в проточних частинах сьогодні характеризуються тільки величинами опорів, інші показники ефективності при проектуванні не використовуються. Досвід позитивних результатів зниження опору при реалізації проектів реконструкції, коли збільшується продуктивність системи з одночасним зниженням початкового тиску, призводить до зниження ККД насосів, вентиляторів, компресорів. Отже ККД основного обладнання системи і опору проточних частин по різному характеризують показники ефективності енергетичних процесів.
9
Литвяк, О. М., та С. В. Комар. "Проблеми наземних випробувань турбовальних газотурбінних двигунів типу ТВ3-117". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(42,) (21 січня 2021): 61–70. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.07.
Full textAbstract:
При наземних випробуваннях газотурбінних двигунів ТВ3-117 на гідравлічних гальмівних установках часто реєструють автоколивання частоти обертання ротора вільної турбіни і параметрів турбокомпресора в області роботи регулятора обертів вільної турбіни. Однією з причин розвитку автоколивань в системі автоматичного регулювання вільної турбіни є невідповідність завантажувальних характеристик гідрогальмівної установки завантажувальним характеристикам несучого гвинта вертольота. При наземних випробуваннях об'єктом регулювання є вільна турбіна з підключеним ротором гідрогальма. При роботі двигуна в складі силової установки вертольота об'єктом регулювання є вільна турбіна з підключеним ротором несучого гвинта. Зміна параметрів об'єкта регулювання без відповідної корекції параметрів регулятора може призводити до незадовільної динаміки системи автоматичного регулювання. Іншою причиною розвитку автоколивань є нелінійність характеристик елементів системи автоматичного регулювання. Розроблено математичну модель системи автоматичного регулювання обертів вільної турбіни, що враховує нелінійні особливості характеристик реальних регуляторів. Проведено розрахункові дослідження впливу розриву статичної характеристики і зони нечутливості регулятора на розвиток автоколивань в системі автоматичного регулювання обертів вільної турбіни при наземних випробуваннях вертолітного двигуна. Дано рекомендації щодо вибору параметрів регулятора обертів вільної турбіни для запобігання виникненню і розвитку автоколивань обертів турбокомпресора і вільної турбіни.
10
Popov, V. M., та M. M. Targoniі. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ АВТОМАТИЗОВАНОГО УПРАВЛІННЯМ ВОДОПОДАЧЕЮ НА ЗРОШУВАЛЬНІЙ СИСТЕМІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 87 (2019): 28. http://dx.doi.org/10.31713/vt320193.
Full textAbstract:
Дослідження спрямовані на створення математичної моделі, що застосовується для обґрунтування алгоритмів автоматизованого управління водоподачею на закритій зрошувальній системі (ЗЗС) при застосуванні на насосній станції (НС) насосного агрегату (НА) з перетворювачем частоти (ПЧ).Метою досліджень є зменшення енергоємності машинної водоподачі на ЗЗС шляхом ефективного застосування ПЧ на НС. Поставлено завдання: створення моделі автоматизованого управління водоподачею за блок-схемою ЗЗС; проведення ідентифікації параметрів типових блоків моделі за результатами експериментальних досліджень; аналіз якості системи автоматичного регулювання (САР) напору води на виході НС.Створено математичну модель ЗЗС, як об’єкту розосередженого контролю та автоматизованого управління водоподачею, за її блоксхемою із застосуванням програми MATLAB/Simulink. Отримано динамічні та гідравлічні характеристики об’єктів за результатами експериментальних досліджень, проведених на ЗЗС із застосуванням сучасних засобів вимірювальної техніки (ЗВТ). Здійснено ідентифікацію параметрів типових блоків математичної моделі – асинхронних електродвигунів, відцентрових насосів, засувок та іншихблоків за перехідними характеристиками та функціональними залежностями, отриманими експериментально. Визначено гідравлічні характеристики закритої зрошувальної мережі (ЗЗМ) із застосуванням розрахунково-експериментального методу. Розроблено математичну модель САР напору на виході НС для аналізу перехідних процесів автоматичного регулювання водоподачі та оптимізації параметрів пропорційно-інтегрального (ПІ) регулятора.
11
Basok, B. I., A. N. Nedbaylo, M. V. Tkachenko, I. K. Bozhko, O. N. Lysenko та A. A. Lunina. "МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ БУДІВЛІ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕПЛОВОГО НАСОСА ТИПУ «ПОВІТРЯ-РІДИНА»". Industrial Heat Engineering 37, № 5 (2017): 68–74. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.5.2015.08.
Full textAbstract:
Наведений опис оригінального технічного рішення щодо використання теплового насосу для опалення частини адміністративної будівлі. Розроблена гідравлічна схема підключення та виконаний підбір теплотехнічного обладнання до неї. Проаналізована енергетична ефективність використання теплового насоса в опалювальний період.
12
Волошин, М. М. "СХЕМА ОПТИМІЗАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ВОДОПРОВІДНИХ МЕРЕЖ У СЕЛИЩІ МІСЬКОГО ТИПУ КОЗАЦЬКЕ БЕРИСЛАВСЬКОГО РАЙОНУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 154–62. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.17.
Full textAbstract:
У статті наведено актуальність роботи, яка полягає в реформуванні, модернізації та розвитку водопостачання в Україні. Наведені проблеми, які потребують невідкладного розв’язання, що обумовлено, перш за все, постійним збільшенням заборгованості по оплаті послуг зі сторони бюджетних організацій та населення. Представлено аналіз роботи системи водопостачання селища міського типу Козацьке. Наведено аналіз реалізації проєктних рішень щодо системи водопостачання селища. Представлено мета роботи та завдання для досягнення зазначеної мети, а саме: провести аналіз загальної характеристики селища міського типу Козацьке та перспективи його розвитку; провести аналіз роботи наявної системи водопостачання і її технічний стан; провести гідравлічні розрахунки водопровідної мережі; обґрунтувати основні проблеми функціонування системи водопостачання селища міського типу Козацьке; надати рекомендації щодо усунення недоліків функціонування системи водопостачання селища міського типу Козацьке і її розвитку. Представлено місце розташування селища міського типу Козацьке. Наведені структурні та кількісні показники водоспоживачів. Представлено показники заявленого та фактичного водокористування. Приведена характеристика системи водопостачання населеного пункту. Представлено джерело водопостачання селища. Представлено характеристики свердловини №2-25 та модернізовано – занурений насос ЕВВ8-25-100 обладнаний перетворювачем частоти обертання вісі електродвигуна. Наведено напірно-регулюючі споруди на території ЗСО свердловин розташовані 10 водонапірних башт з різною місткістю і висотою стовбура. Представлена характеристика трубопровідної мережі та її подальша можливість експлуатації. Наведено втрати води в системі водопостачання селища. Представлено висновки та пропозиції стосовно оптимізації роботи та реконструкції водопровідної мережі селища міського типу Козацьке.
13
Мармут, Игорь. "Розробка методики повірки системи вимірювання потужності на роликовому стенді пересувної діагностичної станції легкових автомобілів". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 19–26. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.19-26.
Full textAbstract:
Розвиток технічної діагностики автомобілів слід розглядати у безпосередньому зв'язку з розвитком всієї системи їх технічної експлуатації. В теперішній час розроблені різні засоби діагностування, які застосовуються в багатьох галузях промисловості і транспорту. Діагностику технічного стану багатьох агрегатів і систем автомобілів необхідно розглядати як особливий вид фізичного моделювання, що поєднує фізичні моделі з натурними приладами. Діагностичні стенди повинні забезпечувати моделювання фізичних процесів, що протікають у реальних дорожніх умовах. Є важливим реалістичне моделювання процесів взаємодії елементів автомобіля з діагностичним обладнанням з урахуванням реально діючих сил, яке дозволить підвищити точність діагностування автомобілів на стенді.
 У статті розглянуто питання моделювання умов для отримання діагностичної інформації щодо складних об'єктів. Як приклад розглянута перевірка тягових властивостей легкових автомобілів на інерційному роликовому стенді. Таке обладнання повинно мати навантажувальний пристрій, який може забезпечити проведення перевірки тягово-економічних властивостей легкового автомобіля. В якості альтернативи електричним машинам постійного та змінного струму, для навантажувального пристрою роликового стенда можна застосувати гідравлічний насос-мотор аксіально-поршневого типу.
 Для такого типу приводу потрібно розробити методику визначення потужності на колесах автомобіля. Паралельно з типовими методиками визначення потужності за допомогою балансирних пристроїв, пропонується для конкретної моделі стенда вимірювати потужність за перепадом тиску у гідросистемі.
 Крім того, вимірювальна система інерційного стенду повинна забезпечувати: об'єктивність оцінки параметрів, які заміряються; мінімальний час, необхідний для проведення діагностичних операцій; стабільність вимірів; простоту і доступність для обслуговуючого персоналу; необхідну точність вимірів.
 Для цього розроблені методики експериментального дослідження метрологічних характеристик (повірки) каналу вимірювання потужності та каналу вимірювання тиску в гідросистемі стенду.
 У висновках обґрунтована можливість застосування розробленої методики при проектуванні або модернізації інерційних роликових стендів для перевірки тягових властивостей легкових автомобілів.
14
Ващишак, І. Р., та С. П. Ващишак. "Агрофотовольтаїчна сонячна станція з вимірювальними каналами ІоТ". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (2020): 129–34. http://dx.doi.org/10.36930/40300223.
Full textAbstract:
Розглянуто перспективи використання агрофотовольтаїчної сонячної станції для поєднання виробництва електроенергії, збереження ґрунтів та застосування їх у сільському господарстві зі забезпеченням певного рівня урожайності земель. Зазначено, що додатково агрофотовольтаїчна станція повинна виконувати функції затінення та поливу рослин. Для забезпечення максимальної ефективності сонячних панелей за високих температур повітря запропоновано підтримувати їх температуру в заданих межах системами примусового рідинного охолодження з паралельним підключенням охолоджувальних модулів. Перевагами такої схеми є рівномірне охолодження сонячних панелей, розміщених в одному ряду, і можливість роботи системи при відключенні будь-якого з охолоджувальних модулів. Розроблено комірчастий модуль охолодження сонячної панелі, який виготовляють з алюмінієвих сплавів і кріпиться до її задньої сторони. Розроблено гідравлічну схему агрофотовольтаїчної станції, особливостями якої є можливість використання холодної води безпосередньо у місці встановлення станції за допомогою свердловинного насоса та застосування нагрітої сонячними панелями води для побутових потреб, техніки та обігріву приміщень. Запропоновано схему електропостачання агрофотовольтаїчної станції, яка дає змогу вироблену сонячними панелями електроенергію використовувати як безпосередньо споживачами на полі, так і передавати у мережу змінного струму. Для обліку виробітку та споживання електроенергії застосовано двотарифний лічильник. Розроблено підвісні каркаси для кріплення сонячних панелей, елементів систем охолодження, поливу та освітлення ділянки у нічну пору доби. Конструкція каркасу дає змогу змінювати кути нахилу сонячних панелей двічі на рік. Запропоновано вимірювальні канали, що забезпечують роботу систем охолодження, поливу та освітлення, організувати як елементи інтернету речей ІоТ, зв'язані у мережу за допомогою технології Wi-Fi, що дасть змогу здійснювати дистанційне управління станцією. Спроектовано агрофотовольтаїчну станцію для ділянки площею 86 га у селі Підпечери Івано-Франківській області та наведено її енергетичну ефективність. Розраховано вартість врожаю для різних сільськогосподарських культур, які можна вирощувати на території станції. Наведено техніко-економічні показники розробленої станції та підтверджено її ефективність і доцільність реалізації для раціонального використання земель.
15
Добровольська, О. Г. "Визначення впливу структури мережі на розподіл вузлових напорів". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 12 (14 грудня 2019): 51–58. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2019-2(12)-07.
Full textAbstract:
Досліджено вплив окремих ділянок водопровідної мережі на надійність водопостачання в нормальних і аварійних умовах з врахуванням умов живлення та структури мережі. Представлені результати досліджень особливостей утворення та зміни площі зон недостатнього напору з урахуванням гідравлічних характеристик мережі. Визначені завдання, які має вирішувати система управління потокорозподілом на стадії проектування мереж. За результатами досліджень виконано оцінку умов водопостачання при утворенні зон недостатнього напору.
16
Bondarenko, Serhij, Michailo Murin та Igor Jakovlev. "Експериментальне визначення інерційності спрацьовування спринклерних зрошувачів автоматичних систем водяного пожежогасіння". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 138–51. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-11.
Full textAbstract:
Отримано експериментальні дані інерційності спринклерних зрошувачів з температурою спрацьовування 57 ºС з урахуванням швидкості наростання температури та отримана емпірична залежність часу спрацьовування спринклерного зрошувача з моменту виникнення пожежі. Це дозволяє оцінити застосування даного типу зрошувачів для захисту різних приміщень залежно від класу пожежної небезпеки. При виборі вихідних даних для проектування спринклерних автоматичних систем водяного пожежогасіння залежно від класу приміщень по пожежній небезпеці проглядається два підходи. Для приміщень класу ОН зі збільшенням пожежної небезпеки інтенсивність подачі вогнегасної речовини залишається постійної (І0 = 5 мм/хв), а збільшується площа гасіння для розрахунку витрати води (Fр = 72 м2 для ОН1, Fр = 144 м2 для ОН2, Fр = 216 м2 для ОН3, Fр = 360 м2 для ОН4). Для приміщень ННР використовується інший підхід. При проектуванні спринклерної автоматичної системи водяного пожежогасіння розрахункова площа для визначення сумар-ної витрати води залишається постійної (Fр = 260 м2) а змінюється інтенсивність подачі вогнегасної речовини (І0 = 7,5 мм/хв для ННР1, І0 = 10 мм/хв для ННР2, І0 = 12,5 мм/хв для ННР3). Однак, і перший підхід і другий мають на увазі, що площа гасіння пожежі залишається фіксованою величиною, а лінійна швидкість розвитку пожежі в явному виді ніде не враховується. Тому, одержання даних про час спрацьовування спринклерного зрошувача залежно від швидкості наростання температури пожежі в приміщенні, що захищається, дозволить визначити мінімальну площу зрошення осередку пожежі. Оптимальний вибір розрахункової площі для визначення витрати води при гасінні пожежі дозволить оптимізувати параметри гідравлічної розподільної мережі, вибір елементів системи, розрахувати ефективність застосування системи пожежогасіння
17
Вербовий, А. П. "МОДЕЛЮВАННЯ РОБОТИ ГІДРОАКУМУЛЮВАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ В ГЕНЕРАТОРНОМУРЕЖИМІ ПАРАЛЕЛЬНО З ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЄЮ НА АВТОНОМНУ МЕРЕЖУ". Vidnovluvana energetika, № 4(67) (25 грудня 2021): 69–76. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).69-76.
Full textAbstract:
У міру збільшення встановлених потужностей відновлюваних джерел енергії на основі сонячних та вітроелектростанцій збільшується необхідність у резервних джерелах потужності. Серед недоліків відновлюваних джерел енергії, які обмежують їх широке застосування, –невисока щільність енергетичних потоків і їх мінливість у часі. Особливо цей фактор впливає на виробництво електроенергії вітро- і фотоелектростанціями: графік виробництва енергії має імовірнісний характер. Джерелом маневрової потужності може бути гідроакумулювальна електростанція. Гідроакумулювальні електростанції за досить тривалий час зарекомендували себе як відносно прості й надійні станції, що володіють максимальними маневреними можливостями – швидким набором та скиданням навантаження, великим діапазоном регулювання.
 Стаття присвячена розробленню імітаційної моделі гідроакумулювальної електростанції в генераторному режимі роботи паралельно з вітроелектростанцією на автономну мережу. За основу взята відома модель –вітротурбіназ асинхронним генератором у складі вітродизельної системи в ізольованій електричній мережі, яка була доповнена блоками гідравлічної турбіни з регулятором та синхронним генератором. Модель реалізована у сучасному математичному пакеті MATLAB. За допомогою створеної моделі були проведені теоретичні дослідження роботи вітротурбіни з асинхронним генератором при застосуванні стохастичної складової швидкості вітру. При цьому було проаналізовано вплив стохастичної складової швидкості вітру на вихідні параметри асинхронного генератора, як-от швидкість, частота, напруга, струм. Також були проведені дослідження гідравлічної турбіни та синхронного генератора в динамічних і квазістатичних режимах роботи. Розроблена імітаційна модель роботи гідроакумулювальної електростанції паралельно з вітроелектростанцією на автономну мережу дозволяє досліджувати параметри електричної енергії як в стаціонарних, перехідних режимах роботи, так і в аварійних. В роботі доведено, що стохастична складова швидкості вітру суттєво впливає на частоту обертання й частоту мережі, що зумовлює зміну вихідних електричних параметрів, які впливають на всю електромеханічну систему. Бібл. 21, рис. 7.
18
Литвяк, О. М., та С. В. Комар. "Експериментальне дослідження характеристик керуючого клапана типу “сопло-заслінка” гідравлічних систем автоматичного керування". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(37) (28 листопада 2019): 56–60. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2019.37.08.
Full text
19
Abramov, Yuriy, Oleksii Basmanov та Volodymyr Oliinik. "Моделювання розтікання горючої рідини внаслідок аварії на залізничному транспорті". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 30–42. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-3.
Full textAbstract:
Розглянуто прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій, обумовлених розливом горючих рідин на залізничному транспорті шляхом побудови математичних моделей динаміки розтікання горючої рідини та її просочення вглибину ґрунту. Побудовано математичну модель, що складається із системи двох диференціальних рівнянь, перше з яких є рівнянням параболічного типу і описує динаміку зміни висоти шару рідини з часом. Друге описує глибину просочення рідини в ґрунт. Показано, що просочення рідини вглиб підстилаючої поверхні істотно впливає на динаміку її розтікання і має бути враховано для правильної оцінки наслідків надзвичайної ситуації, викликаної пошкодженням цистерни з горючої рідиною. Для випадку миттєвого руйнування ємності з рідиною система рівнянь доповнюється початковими умовами, що містять особливість у вигляді -функції у точці розливу. Показано, що математична модель поступового витікання рідини із пошкодженої ємності може бути отримана шляхом введення в диференціальне рівняння доданку, що описує джерело витікання рідини. Запропоновано метод оцінки параметрів моделі просочення рідини вглиб ґрунту, який базується на вимірюванні глибини просочення в певні моменти часу і пошуку таких значень показника капілярності, гідравлічної провідності і пористості ґрунту, які забезпечують мінімальне відхилення розрахованої глибини просочення від експериментально визначеної. При цьому для визначення розрахункової глибини використовується аналітичний розв’язок рівняння просочення рідини, а в якості критерію – мінімум суми квадратів відхилень. Побудовані моделі можуть бути використані при прогнозуванні наслідків теплового впливу пожежі розливу горючої рідини на рухомий склад та технологічні споруди залізниці
20
Pasov, Hennadii, Natalia Sira, Olena Sliednikova, Antonina Kolohoida та Vira Murashkovska. "ВИВЧЕННЯ РІВНЯННЯ БЕРНУЛЛІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (АНІМАЦІЙНИЙ СИМУЛЯТОР)". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(25) (2021): 45–54. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-45-54.
Full textAbstract:
Для вивчення курсу гідравліки, а також інших дисциплін важливим є рівняння Бернуллі. При виконанні лабораторних робіт, при проєктуванні гідравлічних систем використовують це рівняння. Його складові мають розмірність напору, тиску або питомої енергії. Програмний продукт призначений для імітаційного виконання лабораторних робіт з основних розділів гідромеханіки. Методики виконання лабораторних робіт в оболонці комп’ютерної програми передбачають знайомство з фізичним явищем і його теоретичне вивчення, ознайомлення з пристроєм і принципом дії експериментальних установок. Наочна візуалізація з інтерактивністю сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу. Ця стаття є науково-методичною
21
Vanin, V., and M. Kruhol. "HYDRAULIC MODELS IN THE PROBLEMS OF THERMAL POWER PLANT AUXILIARY ENERGY EFFICIENCY IMPROVEMENT." Journal of Numerical and Applied Mathematics, no. 1 (135) (2021): 36–42. http://dx.doi.org/10.17721/2706-9699.2021.1.04.
Full textAbstract:
The work is devoted to the study of thermal power plants auxiliary energy efficiency. The main mechanisms in the auxiliary systems are centrifugal mechanisms that work in complex hydraulic networks with variable productivity. The main ways to adjust the parameters of the centrifugal mechanisms are to change the speed of rotor rotation, change the guide vane angle and throttle. The operation mode of a complex hydraulic network which includes a group of centrifugal mechanisms with a mixed connection scheme is analyzed. The system of equations which characterize the hydraulic system has been obtained on the basis of Kirchhoff's laws. The centrifugal mechanisms' operating characteristics are given by approximation dependences obtained with the method of least squares and similarity laws. To analyze efficiency of different methods of centrifugal mechanisms parameters regulation, optimal control problems were set and solved. The constraints for the problems are a system of equations that describe the hydraulic system operation and technical constraints that depend on the control method. Through solving the problems, values of the optimal parameters and weighted average efficiency of the group mechanisms were obtained. Studies have shown that the most effective way to regulate the centrifugal mechanisms parameters is to use an individual frequency drive, the least effective is to use only changing angle of centrifugal mechanism's guide vane. Utilization of group control is highly efficient and not inferior to individual frequency drive. However, this statement is correct under condition of the operating characteristics agreement with the centrifugal mechanisms’ operating modes similarity.
22
Грудз, В. Я., Я. В. Грудз, О. М. Зотова та П. А. Ягода. "ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИБОРУ РАЦІОНАЛЬНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ ГАЗОТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ЇХ НЕПОВНОГО ЗАВАНТАЖЕННЯ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Number, № 16(60) (22 жовтня 2021): 115–24. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7399-2021-16(60)-115-124.
Full textAbstract:
Розглядаються питання вибору енергоефективних режимів експлуатації газотранспортних систем, що працюють в умовах неповного завантаження. Показано, що єдиним критерієм оптимальності режиму слід вважати мінімум енерговитрат на транспортування газу. Витрати газу на транспорт пропонується розділити на паливний газ, який компенсує енерговитрати в лінійних ділянках, та технологічний газ, який служить для підтримання тиску в трубопроводі. Збільшення обсягу технологічного газу призводить до зменшення енерговитрат на транспорт, тобто на скорочення обсягів паливного газу, тому сумарна витрата газу має мінімум, якому відповідає оптимальний режим. Дається оцінка точності визначення маси технологічного газу в лінійній частині газопроводу за параметрами режиму експлуатації, оцінено вплив гідравлічної ефективності, робочих тиску і температури газу.
23
Panchenko, A., A. Voloshina, I. Panchenko, and A. Voloshin. "Research of dynamic characteristics of mechatronic systems with a hydraulic drive." Proceedings of the Tavria State agrotechnological university 20, no. 4 (2020): 58–72. http://dx.doi.org/10.31388/2078-0877-2020-20-4-58-72.
Full text
24
Dzhedzhula, V. "MODERN APPROACHES TO FORMATION HYDRAULIC MODES OF COOLING SUPPLY SYSTEMS." Modern technology, materials and design in construction 30, no. 1 (2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.31649/2311-1429-2021-1-126-131.
Full textAbstract:
In modern conditions, the practice of building multi-storey office buildings, shopping centers and catering establishments where the installation of air conditioning systems is necessary is becoming widespread. In addition to regulatory requirements, the need for air conditioning systems is dictated by market conditions: a building in which optimal microclimatic conditions are created has significant competitive advantages in terms of renting, selling and operating compared to a building without ventilation and air conditioning systems. The main approaches to the installation of air conditioning systems are as follows: central air conditioning combined with ventilation and air heating; the use of local closers where the coolant is water - climate beams, fan coils; use of freon local systems - local and multizonal. Given the frequent inconsistency of planning and operational decisions of these buildings, due to the fact that different tenants may have different needs for the installation of air conditioning systems, different heat surpluses and other hazards, the installation of water cooling systems is one of the best solutions. within the limits of modernization of the system in accordance with the new operational features. Water cooling systems require the creation of an optimal hydraulic regime, which will not only allow optimal operation of refrigeration equipment, but also save energy. A significant difference in the formation of the hydraulic environment with constant and variable mode has formed the objectives of the study and confirms their relevance. The article considers the approaches to the formation of hydraulic modes of the refrigeration system. The results of the research were implemented during the construction of a real public facility. On the example of this object, the economic indicators of the formation of different hydraulic modes of the refrigeration system are determined. The use of the correct schemes for the formation of hydraulic modes of water cooling systems will significantly increase the energy efficiency of the process of forming the internal microclimate of these premises.
25
Яремак, І. І., та В. С. Костишин. "Керування режимами електрогідравлічного комплексу на підставі системного підходу". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (2020): 83–88. http://dx.doi.org/10.36930/40300314.
Full textAbstract:
Розроблено закони координатно-параметричного поліоптимального керування перехідними та усталеними режимами експлуатаційної ділянки магістрального нафтопроводу. За допомогою системного підходу магістральний нафтопровід представлено як складний ієрархічний електрогідравлічний комплекс, який містить електричну та гідравлічну підсистеми. Поєднано поліоптимальне керування усталеними та динамічними режимами роботи ієрархічної електрогідравлічної системи. Встановлено, що режими роботи нафтоперекачувальних станцій України відрізняються від номінальних і потребують розроблення та реалізації алгоритмів оптимального керування. Визначено критерії глобальної оптимізації верхнього рівня та локальної оптимізації нижнього рівня ієрархічної системи експлуатаційної ділянки магістрального нафтопроводу. Встановлено, що ці критерії взаємозв'язані та мають суперечливий характер. Розроблено закони дискретно-неперервного керування збудженням синхронного електродвигуна. За допомогою регулятора змінної структури реалізовано алгоритми координатно-параметричного поліоптимального керування, що дало змогу підвищити стійкість та ефективність роботи електродвигуна та насоса з одночасним збереженням необхідної якості електропостачання та нафтоперекачування. Вимоги до характеристик регулятора сформовано на підставі отриманих законів керування. Вперше виконано комплексне дослідження роботи ієрархічної електрогідравлічної системи, що дало змогу поєднати закони поліоптимального керування усталеними та динамічними режимами електроприводних насосних агрегатів. Розроблено функціональну схему автоматичного регулятора для реалізації координатно-параметричного керування режимами експлуатаційної ділянки магістрального нафтопроводу. Розв'язок оптимізаційної задачі керування перехідними режимами електрогідравлічного комплексу дає змогу за незначного збільшення часу перехідного процесу досягти розширення результуючої області стійкості насосного агрегату. Підвищення стійкості зумовлено реалізацією алгоритмів локально-оптимального керування, вибір яких здійснюється за допомогою запропонованого координатно-параметричного керування.
26
Jaroshevs'kyj, V., and T. Osypenko. "Optimization of gydraulic systems of industrial productions of microbiological means for protection of plants." Visnyk agrarnoi nauky 96, no. 4 (2018): 36–41. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201804-06.
Full text
27
Nazarov, Oleksandr, Valentyn Gankevych, Oleksandr Pashchenko та Vyacheslav Kiba. "ШЛЯХИ ЗМЕНШЕННЯ ЕНЕРГОЄМНОСТІ І ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРИ БУРІННІ СВЕРДЛОВИН". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 2 (30 червня 2020): 10–19. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2020-2-10-19.
Full textAbstract:
Мета. В роботі розглянуто напрями та розробки що направлені на підвищення продуктивності процесу буріння, зниження енерговитрат і підвищення надійності обладнання, в першу чергу інструменту. Так розглянуто застосування гідравлічних бурових установок, що дозволяють: знизити в 1,5...1,8 рази масу бурової установки, скоротити в 1,5 рази час спускопідімальні операції; забезпечити підвищення швидкості буріння в 1,3...2 рази, знизити час на нарощування бурильних труб в 2,5 рази, скоротити час на монтаж і демонтаж установки в 2...5 разів. Дослідження процесу руйнування гірської породи показали, що вплив ПАР на гірську породу викликає її разупрочнення і покращує умови її руйнування. Застосування добавок ДБ збільшує швидкість обертального буріння на 25 – 30 % і глибину проходки до його затуплення на 20 – 25 %. Результати дослідно-промислових випробувань показали, що використання добавок піноутворювача ДБ в промивної рідини при обертальному бурінні економічно доцільно.Методика. Роботи по розробці теоретичних моделей руйнування [8] шляхом математичного моделювання дозволяють розрахувати нелінійні безрозмірні залежності; частот і амплітуд поперечних власних коливань бурового ставу як від параметрів обертання ставу, так і від зовнішніх факторів. Спираючись на теорію подібності та аналізу розмірностей це дозволяє вивчити вплив параметрів не окремо, а в комплексі, що зменшує обсяг досліджень до 2-х раз.Результати. Системи гасіння поперечних коливань НСП, ефективність, якої перевіряється розрахунками і моделюється за допомогою SolidWorks, що виключає флатер бурового інструменту. Проводяться розробки моделей верстатів шарошкового буріння, які дозволяють виробнику верстатів вибирати раціональні параметри систем гасіння поперечних коливань бурових ставів, проект верстата використаний для розробки робочої документації діючої моделі.Наукова новизна. Встановлено залежність появи флатера бурового інструменту внаслідок збігу частоти його обертання з власною частотою поперечних коливань бурового ставу, на буровому ставі, який складається з 3-х восьмиметрових штанг, флатер з'являється на I частоті обертів 30 хв-1, а на буровому ставі, що складається з 2-х восьмиметрових штанг – на частоті I оборотів 113 хв-1.Встановлено шляхом математичного моделювання нелінійні безрозмірні залежності; частот і амплітуд поперечних власних коливань бурового ставу як від параметрів обертання ставу, так і від зовнішніх факторів. Спираючись на теорію подібності та аналізу розмірностей це дозволяє вивчити вплив параметрів не окремо, а в комплексі, що зменшує обсяг досліджень до 2-х раз.У теоретичному аналізі ефективності амортизаторів згинальних коливань - АІК, встановлено, що вони дозволяють значно (в 6 разів) зменшити поперечні коливання бурового става до 26 мм, однак не виключають появу флатера бурового інструменту, тому обгрунтован вибір більш ефективної системи виброгашення з накладними легкими напівмуфтами (НСП).Практична цінність. Розробка систем гасіння поперечних коливань НСП, ефективність, яких перевіряється розрахунками і моделюється за допомогою SolidWorks, що виключає флатер бурового інструменту. Проведення розробки моделей верстатів шарошечного буріння, які дозволяють виробнику верстатів вибирати раціональні параметри систем гасіння поперечних коливань бурових ставів, проект верстата використано для розробки робочої документації діючої моделі.Проведення робот по зниженню енергоємності та підвищення продуктивності при бурінні свердловин, також виготовлення установок для глибокого буріння на машинобудівних заводах країни і оснащувати їх власними комплектуючими виробами.Наукове і інженерне забезпечення виконується Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка», також роботи проводяться в Українському державному науково-дослідному геологорозвідувальному інституті (УкрГНІГРІ), Івано-Франківському державному університеті нафти і газу (ІФГУНГ). Проектно-конструкторські роботи виконуються в ДКБ "Південне", Полтавському відділенні УкрГНІГРІ, ПКТИ АТ "Дніпроважмаш", КБ АТ "Сумський машинобудівний завод".
28
Dolgopolov, S. I. "Mathematical simulation of choking under self-oscillations in hydraulic systems with cavitating pumps of liquid-propellant rocket engines." Technical mechanics 2020, no. 4 (2020): 35–42. http://dx.doi.org/10.15407/itm2020.04.035.
Full textAbstract:
As known from the study of cavity flows in fixed channels (Venturi tube), with decreasing channel outlet pressure there comes a point where the flow rate ceases to increase. To increase the flow rate, the inlet pressure must be increased. This phenomenon of flow rate limitation at a fixed inlet pressure is due to a critical regime of cavity flow at the narrowest cross-section and is termed choking. Impeller pumps also exhibit choking regimes described by the so-called chocking characteristic, which relates the critical pump flow rate to the inlet pressure. This work is aimed at extending a hydrodynamic model of cavitating pumps of liquid-propellant rocket engines (LPREs) by including a mathematical simulation of chocking regimes. A mechanism of realization of the chocking process in pumps is proposed. The mechanism is as follows. When the parameter oscillation amplitudes are high enough, the inlet flow rate and pressure computed at integration step i may be in the inadmissible range, i.e., below the chocking regime characteristic. In this case, the flow rate and the pressure must be refined. It is found that the computed decrease in the cavitation self-oscillation frequency in comparison with the eigenfrequency of a hydraulic system with a cavitating pump is close to its experimental value in the case where the inlet flow rate and pressure are assumed to be coordinates of the point of intersection of the choking characteristic and the line that connects the values of the pump inlet flow rate and pressure computed at integration steps i-1 and i. It is shown that the LPRE pump choking characteristic is a specific nonlinearity associated with the critical cavity flow in the pump and may manifest itself at high parameter oscillation amplitudes. It is found that the choking characteristic of an LPRE pump affects the cavitation oscillation parameters to a greater extent than the cavity volume vs. pump inlet pressure and flow rate relationship does and is the governing nonlinearity in the pump system in choking.
29
Ващишак, І. Р. "Проєктування гравітаційно-коловоротних гес для малих річок Прикарпаття". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 2 (2021): 93–97. http://dx.doi.org/10.36930/40310215.
Full textAbstract:
Розглянуто ефективність використання малої гідроенергетики у світі та перспективи її розвитку в Україні. Зазначено, що гідропотенціал великої частини річок Прикарпаття через незначні напори вздовж їх русел для виробництва електроенергії використовують рідко. Для генерації електроенергії малими річками Прикарпаття пропонуємо застосувати гравітаційно-коловоротну ГЕС, яка працює за допомогою водяного виру. Така ГЕС може генерувати електроенергію значної потужності на ділянках річки з незначними напорами. Перевагами гравітаційно-коловоротних ГЕС також є їх мінімальний вплив на живі організми річки через низьку частоту обертів турбін і відсутність замерзання води взимку. Обґрунтовано вибір оптимального способу розміщення гідротурбіни у вирі гравітаційно-коловоротної ГЕС, шляхом встановлення колеса гідротурбіни в нижній частині виру. Електрогенератор і редуктор розміщуються на зовнішній поверхні ГЕС і з'єднуються з гідротурбіною за допомогою валу. Перевагою цього способу встановлення гідротурбіни є те, що вона практично не впливає на формування виру. За таких умов вся енергія виру використовується для обертання гідротурбіни, бо практично весь об'єм води контактує з її лопатками. Запропонований спосіб дає змогу зменшити до мінімуму розміри робочого колеса гідротурбіни та отримати високий ККД. Наведено методику розрахунку гідравлічних характеристик гравітаційно-коловоротної ГЕС для отримання електричних (потужність, частота) параметрів її генератора відповідно до заданих витрати та напору водяного потоку ділянки річки. Наведено умови для утворення виру. Для зменшення негативного впливу на стік річки запропоновано використовувати для роботи малої ГЕС не більше 25 % її середнього багаторічного стоку. За наведеною методикою розраховано каскад з 5-ти малих ГЕС для ділянки річки Бистриця Надвірнянська (м. Івано-Франківськ). Розраховано ступінь редукції редукторів для генераторів ГЕС. Місця для встановлення ГЕС вибирали з найбільшим перепадом висот вздовж русла річки та в місцях зливання русла з меншими річками. Довжина ділянки ріки для розміщення цих ГЕС становить 6 км. Підібрано гідротурбіни з генераторами та системами автоматики для використання їх у складі розрахованих малих гравітаційно-коловоротних ГЕС. Об'єднання гравітаційно-коловоротних ГЕС у загальну енергетичну систему дасть змогу отримати значну електричну генерацію з ділянок річок, гідроенергетичний потенціал яких раніше не використовувався.
30
Zhuk, V. M., I. Z. Kachmar та V. Ye Fasuliak. "Експериментальне дослідження стоку з водопроникного бетонного покриття для високоінтенсивних дощів малої тривалості". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (2019): 132–35. http://dx.doi.org/10.36930/40290923.
Full textAbstract:
Використання водопроникних удосконалених покриттів (ВУП) – ефективний метод управління дощовим стоком на урбанізованих територіях. Основним гідравлічним параметром під час моделювання систем дощового водовідведення є гідрографи стоку для дощів розрахункової тривалості та інтенсивності. Регулювання дощового стоку за допомогою ВУП на сьогодні достатньо добре вивчене, проте все ще є нез'ясовані питання щодо функції "дощові опади – стік", особливо для короткотривалих дощів високої інтенсивності. Виконано серію експериментальних досліджень дощового стоку з фрагмента натурного ВУП на підставі пористого бетону. Використано типову конструкцію ВУП з нижнім шаром зі щебеню товщиною 220 мм та верхнім шаром із водопроникного бетону товщиною 100 мм. Розміри дослідного ВУП – 3,0×0,3×0,32 м, поздовжній похил покриття – 0,01. Регулювальні властивості ВУП отримано для модельних дощів особливо високої інтенсивності 10300 л/(с·га) з тривалістю від 15 с до 60 с. Дощ тривалістю tcon.0 = 38,4 с відповідає часу поверхневої концентрації для аналогічного повністю водонепроникного асфальтового покриття. З'ясовано, що використання ВУП зменшує у такому випадку максимальну витрату стоку в 3,1 раза – від 0,927 л/с до 0,302 л/с, тоді як час досягнення максимальної витрати зростає на 20,3 %. Час концентрації стоку tcon.ВУП = 112,0 с з дослідженого ВУП у 2,92 раза більший порівняно з аналогічним водонепроникним басейном.
31
Арсірій, В. А., В. Ф. Ісаєв, П. М. Рябоконь та Б. Д. Савчук. "Вплив структури на розподіл параметрів потоків і капілярне підняття води". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 3 (2019): 187–92. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1577.
Full textAbstract:
Візуальні дослідження руху рідини виявили структуру розподілу швидкості в поперечному перерізі. Виконано аналіз двох напрямків досліджень: ідей І. Пригожина пошуку зовнішніх сил для організації структури або системи; а також гіпотеза М. Великанова про визнання форми існування матеріальних середовищ з притаманною їм самоорганізації когерентних або дискретних утворень. Виявлення структури потоків, стійкої в просторі і часі, пояснює: чому навколишній світ демонструє високу ступінь організації і порядку всупереч домінування моделі хаосу турбулентності і твердження про тенденції зростання ентропії. Гідравлічні експерименти довели вплив структури потоків на розподіл параметрів при русі рідин і газів. Коефіцієнт гідравлічного тертя при заданих початкових параметрах залежить не тільки від числа Рейнольдса і шорсткості, але також залежить від поперечних розмірів каналу. Хвильовий характер розподілу параметрів отримано як при турбулентному, так і при ламінарному режимах течії. Хвильовий характер зміни коефіцієнта гідравлічного тертя знімає проблему невизначеності розрахунку втрат напору та інших енергетичних показників обладнання. Результати досліджень показують можливість формувати структуру потоку при русі рідин і газів. До традиційних уявлень про параболічний закон розподілу епюри усереднених значень швидкостей додано хвильовий характер розподілу пульсаційних компонент швидкості. Підсумовування епюри усереднених значень швидкості течії в кожній точці потоків з хвильовим характером розподілу пульсаційних компонент швидкості дає епюру реальних значень швидкості в кожній точці поперечного перерізу каналу. Експеримент з капілярами різних розмірів показав, що виявлена в візуальних дослідження довжина хвилі структури потоків, формує також відхилення висоти капілярного підняття води від середнього значення більш ніж на 10%. Проведені експерименти показали, що відхилення параметрів швидкості, коефіцієнта гідравлічного тертя, коефіцієнта тепловіддачі, висоти капілярного підйому води від усереднених значень для заданої величини початкового тиску при зміні поперечних розмірів проточних частин має хвильовий характер зі стійким розміром довжини хвилі.
32
Прасолов, Е., Т. Рыжкова та К. Величко. "Особливості модернізації гідро-пневматичного висівного апарату". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (28 грудня 2020): 65–69. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).65-69.
Full textAbstract:
Відомі конструкції гідравлічних та пневматичних висівних апаратів призводять до травмування насіння та їх паростків під час висіву. У модернізовану гідро-пневмосівалку пропонується вбудувати пристрої для покращення якості висіву насіння. До неї включено систему для знезараження насіння, пристрій для обробки насіння випромінюванням надвисокої частоти, пристрій для підрахунку кількості листочків пророщеної культури та підрахунку кількості насінин. Модернізовано конструкцію сошників, які забезпечують рівномірність висіву пророщеного насіння гідро-пневматичним способом.Досліджувались фізико-механічні властивості насіння овочів. Показано, що коефіцієнт тертя насіння з робочою поверхнею ложки та стінками насіннєвого ящика й інших допоміжних органів впливають на якість висіву насіння, кількість пропусків і пошкодження ростків в процесі висіву. Визначено, що найменше тертя насіння з робочими поверхнями у матеріалів ПВХ або фторопласт.Значне зниження коефіцієнту тертя при використанні пророщеного насіння у якості висівного матеріалу, де поліпшення якості висіву пророщеного насіння в порівнянні з непророщеним становить в середньому 48 %. Використання запропонованої водо-насіннєвої рідини, якою змочують насіння в процесі висіву, підвищує якість затягування ложкою насіння. Це дозволяє переорієнтувати насіння в ложці та забезпечити його надійну фіксацію.За трьома факторами визначені оптимальні параметри роботи гідро-пневматичної сівалки.Аналіз результатів показав, що пропуск насіння склав 2,55 % за визначальних факторів в межах: частота обертання вала 18,42…19,17 с -1, жорсткість пружини державки 541…547 Н/м, швидкість потоку повітря, який направляється в насіннєвий ящик 5,78…6,15 м/с. Запропонована технологія забезпечує уникнення пропусків насіння та пошкодження ростків в процесі посіву овочів гідро-пневматичним висівним апаратом, що забеспечує економію й отримання ранньої продукції.
33
Прасолов, Е., Т. Рыжкова та К. Величко. "Особливості модернізації гідро-пневматичного висівного апарату". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (28 грудня 2020): 65–69. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).65-69.
Full textAbstract:
Відомі конструкції гідравлічних та пневматичних висівних апаратів призводять до травмування насіння та їх паростків під час висіву. У модернізовану гідро-пневмосівалку пропонується вбудувати пристрої для покращення якості висіву насіння. До неї включено систему для знезараження насіння, пристрій для обробки насіння випромінюванням надвисокої частоти, пристрій для підрахунку кількості листочків пророщеної культури та підрахунку кількості насінин. Модернізовано конструкцію сошників, які забезпечують рівномірність висіву пророщеного насіння гідро-пневматичним способом.Досліджувались фізико-механічні властивості насіння овочів. Показано, що коефіцієнт тертя насіння з робочою поверхнею ложки та стінками насіннєвого ящика й інших допоміжних органів впливають на якість висіву насіння, кількість пропусків і пошкодження ростків в процесі висіву. Визначено, що найменше тертя насіння з робочими поверхнями у матеріалів ПВХ або фторопласт.Значне зниження коефіцієнту тертя при використанні пророщеного насіння у якості висівного матеріалу, де поліпшення якості висіву пророщеного насіння в порівнянні з непророщеним становить в середньому 48 %. Використання запропонованої водо-насіннєвої рідини, якою змочують насіння в процесі висіву, підвищує якість затягування ложкою насіння. Це дозволяє переорієнтувати насіння в ложці та забезпечити його надійну фіксацію.За трьома факторами визначені оптимальні параметри роботи гідро-пневматичної сівалки.Аналіз результатів показав, що пропуск насіння склав 2,55 % за визначальних факторів в межах: частота обертання вала 18,42…19,17 с -1, жорсткість пружини державки 541…547 Н/м, швидкість потоку повітря, який направляється в насіннєвий ящик 5,78…6,15 м/с. Запропонована технологія забезпечує уникнення пропусків насіння та пошкодження ростків в процесі посіву овочів гідро-пневматичним висівним апаратом, що забеспечує економію й отримання ранньої продукції.
34
Прасолов, Є. Я., Т. Ю. Рижкова та К. С. Величко. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ ГІДРО-ПНЕВМАТИЧНОГО ВИСІВНОГО АПАРАТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 293–99. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.37.
Full textAbstract:
Відомі конструкції гідравлічних та пневматичних висівних апаратів травмують насіння та їхні ростки під час висіву. Для покращення якості висіву насіння гідро-пневматичну сівалку пропонується модернізувати шляхом вбудованих системи для знезараження насіння, пристрою для обробки насін-ня надвисокочастотним випромінюванням, пристрою для підрахунку кількості листочків пророще-ної культури та підрахунку кількості насінин. Також модернізовано конструкцію сошників, які по-винні забезпечувати рівномірність висіву пророщеного насіння гідро-пневматичним способом. Для експериментального дослідження відбиралося крупне та неушкоджене насіння сортів огірків і каба-чків, які є стійкими до засухи. Вивчались фізико-механічні властивості насіння овочевих культур та визначався коефіцієнт тертя насіння з матеріалами робочої поверхні ложки, стінками насіннєвого ящика та іншими допоміжними органами пристрою. Визначено, що найменше тертя насіння з робочими поверхнями у матеріалів ПВХ або фторопласт. При використанні пророщеного насіння у якості висівного матеріалу відбувається значне зниження коефіцієнту тертя, що поліпшує якість висіву пророщеного насіння порівняно з непророщеним на 48 %. Запропоновано використовувати водо-насіннєву рідину для змочення насіння овочів під час висіву, яке шляхом переорієнтації насіння в ложці забезпечує надійну його фіксацію. За трьома факторами визначені оптимальні параметри роботи гідро-пневматичної сівалки. Аналіз експериментальних досліджень показав, що пропуск насіння склав 2,55 % за таких визначальних параметрів: частота обертання вала 18,42…19,17 с-1, жорсткість пружини державки 541…547 Н/м, швидкість потоку повітря у насіннєвому ящику 5,78…6,15 м/с. Запропонована технологія забезпечує уникнення пропусків насіння та пошкодження ростків під час посіву овочів гідро-пневматичним висівним апаратом, що забезпечує економію й отримання ранньої продукції.
35
Роп’як, Л. Я., М. В. Шовкопляс, В. С. Витвицький та Ю. Й. Стрілецький. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ ЕЛЕКТРОХІМІЧНОГО ХРОМУВАННЯ НА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОКРИТТІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 45, № 3 (2022): 48–56. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.3.7.
Full textAbstract:
Проведено аналіз методів хромування для підвищення зносостійкості та корозійної тривкості змінних деталей гідравлічної частини поршневих насосів: штоків поршнів, надставок штоків, плунжерів і циліндрових втулок. Обґрунтовано переваги застосування електрохімічного хромування деталей в проточному електроліті з нанододатками, яке забезпечує отримання зносостійких покриттів зі стабільними показниками якості поверхні та високими фізико-механічними властивостями. Розроблено систему автоматизованого керування, яка забезпечує підтримання на заданому рівні технологічних параметрів процесу електрохімічного хромування в проточному електроліті: співвідношення концентрацій компонентів електроліту, швидкості потоку, густини струму та температури електроліту, а також дозволяє контролювати величину водневого показника електроліту та його електричного опору. Дослідили нанесення на зразки зі сталі 40ХН, які поверхнево гартували та шліфували, хромового покриття із стандартного електроліту з нанододатками. Визначали шорсткість поверхні, товщину і мікротвердість покриття. Хромовані зразки випробовували на зношування під час зворотно-поступального руху. Величину зносу визначали гравіметричним методом. Провели статистичну обробку результатів експерименту із застосуванням кореляційно-регресійного аналізу. Дослідили вплив масового співвідношення концентрацій компонентів електроліту, густини струму, швидкості потоку електроліту і температури електроліту на величину шорсткості, мікротвердості та зносу покриттів. Побудували регресійні моделі другого порядку, які описують залежності величини шорсткості поверхні, мікротвердості та зносу хромових покриттів від технологічних параметрів процесу. Встановлено, що зростання величини співвідношення концентрацій компонентів електроліту, швидкості потоку та густини струму призводить до зниження шорсткості, а збільшення температури електроліту спричиняє збільшення шорсткості хромового покриття. Технологічні параметри процесу хромування практично однаково впливають на збільшення величини мікротвердості та зменшення зношування покриття, а введення до складу хромового покриття нанооксидів алюмінію призводить до зростання його мікротвердості та відповідно, і зменшення зносу.
36
Адамбаєв, Д. Х., та О. С. Тітлов. "Вдосконалення енергетичних характеристик генераторів абсорбційних холодильних агрегатів". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 2 (2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i2.2021.
Full textAbstract:
На основі оригінальної методики розрахунку термодинамічних параметрів генератора абсорбційного холодильного агрегату (АХА) виконаний аналіз його робочих параметрів з урахуванням результатів експериментальних досліджень типових виробничих аналогів. Отримані результати теоретичного дослідження дозволили зробити наступні висновки. По-перше, на відміну від чистих речовин, при роботі генератора на бінарних сумішах, зокрема, на водоаміачному розчині (ВАР), коефіцієнти подавання генератора залежать від величини підведеного теплового навантаження. Так, при збільшенні теплового навантаження від 40 до 80 Вт чисельні значення коефіцієнтів подавання знижуються приблизно в 3 рази. По-друге, залежність питомої кількості підведеного тепла має оптимум (мінімум) в діапазоні величин теплового навантаження від 40 до 80 Вт і температур кінця кипіння від 145 до 170 °С. Основним значимим результатом розрахункових досліджень можна вважати знайдену критичність енергетичної ефективності і температури кінця пароутворення (кипіння) ВАР в генераторі. Показано, що робота типового АХА з повітряним охолодженням теплорозсіювальних елементів при температурі навколишнього середовища 25 °С найбільш ефективна в діапазоні температур кінця кипіння від 147 до 155 °С. Зниження і зростання цієї температури за межами оптимального діапазону призводить до збільшення питомих енерговитрат при роботі АХА, відповідно до 9%, причому в першому випадку це пов'язано з невиправдано високим підігрівом рідкої фази, а в другому – зі збільшенням частки абсорбенту (води) в паровій суміші. Показано також, що наявність мінімуму енерговитрат при роботі генератора АХА пояснюється тим, що в досліджуваному діапазоні режимних параметрів термосифона (температура на вході в генератор від 87 до 112 °С, на виході – від 145 до 170 °С, тиск в системі 9 бар, масова частка аміаку в ВАР 0,34) досягається оптимальне співвідношення складу рідкої і парової фази на виході генератора. Детальне вивчення фізичної природи даного ефекту повинно проводитися на основі спільного моделювання теплових і гідравлічних характеристик генераторів
37
Білоконь, А. О., В. О. Настасенко, В. О. Проценко та М. В. Бабій. "НАПРЯМКИ ТА РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ РУЛЬОВИХ МАШИН ПЛУНЖЕРНОГО ТИПУ З ТАНГЕНСНИМ МЕХАНІЗМОМ". Vodnij transport, № 3(31) (10 грудня 2020): 101–15. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.11.
Full textAbstract:
Стаття стосується найбільш поширеного типу суднових гідравлічних рульових машин (ГРМ) плунжерного типу, оснащених тангенсним важільним механізмом. Показано, що джерелом недоліків рульових машин плунжерного типу є недосконалість важільної системи, серед них зокрема її низький ККД, висока навантаженість деталей, та наявність значної кількості надлишкових зв’язків. Метою роботи є встановлення основних напрямків та оцінка резервів підвищення технічного рівня механізму ГРМ плунжерного типу. Задачі роботи полягають у наступному: визначити основні критерії технічного рівня механізму ГРМ плунжерного типу, що враховують досконалість структури, енергетичну ефективність його роботи, а також навантаженість деталей; виконати оцінку цих критеріїв для поширених конструкцій ГРМ плунжерного типу; намітити напрямки підвищення технічного рівня механізму ГРМ плунжерного типу та оцінити резерви їх застосування. Для розвантаження плунжерів та ущільнень гідроциліндрів від поперечних сил застосовують напрямні, які сполучаються з плунжерами нижчими кінематичними парами. Це забезпечує наявність в механізмі ГРМ q = 20 надлишкових зв'язків, що унеможливлюють самовстановлення ланок механізму. Резервом для зменшення кількості надлишкових зв'язків є відмова від напрямних та підвищення класу кінематичних пар механізму ГРМ. В результаті досліджень на прикладі машини прототипа YOOWON-MITSUBISHI YDFT-335-2 показано, що в ній забезпечується виникнення значних поперечних сил, що передаються від румпеля на плунжери та напрямні та сягають близько 53% від колових зусиль на румпелі. Для розвантаження плунжерів та ущільнень гідроциліндрів від поперечних сил застосовують напрямні, які здатні сприйняти лише 5...7% поперечного навантаження. Втрати на тертя плунжерів в ущільненнях серед усіх втрат на тертя в механізмі ГРМ складають 39%. Показано, що підвищення технічного рівня ГРМ, зокрема структурної досконалості, енергоощадності та зниження навантаженості деталей ГРМ має своїм ключем заміну тангенсного важільного механізму, що перетворює поступальний рух плунжерів в обертальних рух румпеля, на інший. Ключові слова: рульова машина плунжерного типу, плунжер, напрямна, румпель, момент, поперечна сила, розподіл навантаження, деформація, коефіцієнт корисної дії, структура.
38
Зайончковський, Г. Й. "Забезпечення стійкості гідравлічних слідкувальних рульових приводів систем керування літаків при обмеженій жорсткості опор їх кріплення з урахуванням впливу експлуатаційних факторів". Proceedings of the National Aviation University 8, № 1 (2001). http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.8.11938.
Full text