Journal articles on the topic 'Система базисних функцій'

Возможности классических рядов Фурье, связанных с тригонометрическими функциями, существенно ограничены в двумерных и трехмерных краевых задачах. Граничные условия таких краевых задач для областей с криволинейными границами часто не удается выполнить при использовании классических рядов Фурье. Решение этой проблемы дает использование ортогональных финитных базисных функций. Однако ортогональные базисные функции Хаара не являются непрерывными. Ортогональные вейвлеты Добеши имеют компактные носители, но не записываются в аналитической форме и имеют низкую гладкость. Непрерывные финитные функции Фабера-Шаудера не являются ортогональными. Ортогональные непрерывные функции Франклина не являются финитными. Здесь установлена связь ортогональной системы функций Франклина с последовательностью сеточных наборов кусочно-линейных ортогональных финитных базисных функций (ОФФ). Сформирован ряд Фурье-ОФФ на основе таких непрерывных ОФФ, который позволяет выполнять граничные условия типа Дирихле на криволинейных границах в рамках интегральных постановок краевых задач. Аналогичная проблема, связанная с удовлетворением граничных условий типа Неймана, также устраняется при дополнительном использовании смешанных интегральных постановок краевых задач. Ряд Фурье-ОФФ повышает эффективность смешанных численных методов решения краевых задач.

Актуальность. Проблема охраны окружающей среды является одной из острейших проблем настоящего времени. Многостороннее замусоривание всех геосфер неутилизированными отходами привело к резкому ухудшению состояния экологических систем, к гибели некоторых уникальных природных комплексов, к сокращению и исчезновению популяций отдельных видов растений и животных, к опасности непредсказуемых необратимых последствий, к которым могут привести результаты техногенной деятельности человека. Поэтому утилизация техногенных отходов производств, а тем более использование их в ресурсосберегающих технологиях, безусловно, весьма актуальны. Цель работы: показать возможность утилизации, контроля и использования отходов производств, в частности фторангидрита, в ресурсосберегающих строительных технологиях. Методы: химическая нейтрализация отходов, дезинтеграция сырья и получение из него сыпучего клинкерного материала, способы его контроля и применения в разнообразных рецептурах в строительных технологиях; лазерное сканирование поверхности полученной сыпучей смеси; аппроксимация модели поверхности с применением радиальных базисных функций нейронных сетей; создание модели нелинейной функции поверхности по теореме Колмогорова с применением суперпозиции радиальных базисных функций; вычисление объема вещества, ограниченного полученной функцией с применением кубатурной функции методом Гаусса-Кронрода и методом Монте-Карло. Результаты. Рассмотрена технология нейтрализации сульфаткальциевых отходов производства и технологическая схема его дезинтеграции и использования в буровых растворах. Представлена система контроля объема дезинтегрированного вещества, необходимая для учета его количества и дозирования при использовании в рецептурах различных технологий. Показано, что при контроле и оценке количества дезинтегрированного вещества лучшим является способ с аппроксимацией нелинейной функции, так как имеется возможность регулирования ошибки количеством разбиений функции или количеством опытов, а также учитывается модель поверхности вещества. Использование радиальных базисных функций нейронной сети целесообразно для получения модели поверхности сыпучих веществ с целью повышения точности измерения объемов в резервуарных парках и складах производственных предприятий. Наиболее эффективными являются методы моделирования функций поверхности и измерения их объема методами квадратур или Монте-Карло. Использование метода Гаусса-Кронрода в данном случае предпочтительно.

Рассматривается функциональная система вектор-функций алгебры логики с естественным образом определенной операцией суперпозиции. Показано, что в каждом из замкнутых классов вектор-функций, компонентами которых являются $\alpha$- или $\delta$-функции, существует конечный базис.

Рассматриваются отцовский и материнский вейвлеты, позволяющие строить ортонормированный базис вейвлет-преобразования для дискретно заданной геоинформации с целью ее сжатия и фильтрации. По данным вейвлетам реализуется теория кратно-масштабного анализа (КМА) для построения ортонормированного базиса вейвлет-преобразования в системе Хаара. В основу теории положено общепринятое выражение разложения заданного вектора значений функции по базисным векторам. В приведенном выражении выделяется нулевой базисный вектор и уточняющие, обосновывается число уточняющих векторов определенного порядка, а также их вид. Приводятся примеры построения таких векторов и упрощенной схемы вейвлет-разложения Хаара. которая обобщается на число исходных данных — значений разлагаемой функции — не равное 2р.

Рассматривается функциональная система вектор-функций алгебры логики с естественным образом определенной операцией суперпозиции. Показано, что в каждом замкнутом классе вектор-функций существует конечный базис.

В роботі розглядається метод вейвлет фільтрації вузькосмугових частотно–модульваних сигналів на основі нелінійного локального трешхолдінгу. Основою запропонованого методу є використання асимптотичного методу точок стаціонарної фази для формування функції трешхолдінгу вейвлет спектру. Показано, що застосування точок стаціонарної фази для локалізації функції трешхолдінгу і радіусів впливу для її масштабування дає змогу значно підвищити ефективність фільтрації і спростити процес вибору і масштабування материнського вейвлету. Визначаючи сферу застосування методів локально–базисної обробки слід зазначити їх підвищену інформативність, що дозволяє знаходити і відстежувати локальні зміни сигналу. Розглядається випадок виділення детермінованих сигналів на фоні перешкод в синхронній системі зв'язку, в якій використовуються вузькосмугові сигнали з полігармонічною частотною модуляцією з незначною девіацією частоти. В якості перешкод, розглядається білий шум, який має рівномірну спектральну щільність в межах частотного спектра сигналу і по всій його тривалості. Виходячи з цього, оптимальний, в енергетичному відношенні, фільтр повинен забезпечувати пропорційне посилення складових сигналу, які по модулю перевищують рівень шуму і пропорційно пригнічувати складові сигналу, які по модулю його не перевищують. В статті наведено застосування методу стаціонарної фази, а саме її оцінки за допомогою функції радіусів впливу, для завдання фільтрації з використанням вейвлет–перетворення. Відмінною особливістю вейвлет–аналізу є те, що в ньому можна використовувати сімейства функцій, що реалізують різні варіанти співвідношення невизначеності. Відповідно, дослідник має можливість гнучкого вибору між ними і застосування тих вейвлетних функцій, які найбільш ефективно вирішують поставлені завдання.

Мета дослідження — встановити ефективність препарату Гліатилін щодо динаміки неврологічного дефіциту, когнітивних порушень та рівня депресії, а також лабораторних показників запальної відповіді при використанні його у відновному періоді ішемічного інсульту поєднано з компонентами базисної терапії. Обстежено 40 пацієнтів у відновному періоді первинного церебрального ішемічного інсульту. Встановлено, що курсове лікування препаратом Гліатилін покращує стан когнітивних функцій у пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт, а також у хворих із післяінсультними депресивними розладами, порівняно зі стандартною терапією ефективно знижує рівень депресії за шкалою Гамільтона. Відновлювальний вплив препарату здійснюється не лише через стимулювання холінергічних систем центральної нервової системи, але й завдяки помірній протизапальній дії та здатності нормалізувати обмін оксиду азоту.

Мета дослідження — встановити ефективність препарату Гліатилін щодо динаміки неврологічного дефіциту, когнітивних порушень та рівня депресії, а також лабораторних показників запальної відповіді при використанні його у відновному періоді ішемічного інсульту поєднано з компонентами базисної терапії. Обстежено 40 пацієнтів у відновному періоді первинного церебрального ішемічного інсульту. Встановлено, що курсове лікування препаратом Гліатилін покращує стан когнітивних функцій у пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт, а також у хворих із післяінсультними депресивними розладами, порівняно зі стандартною терапією ефективно знижує рівень депресії за шкалою Гамільтона. Відновлювальний вплив препарату здійснюється не лише через стимулювання холінергічних систем центральної нервової системи, але й завдяки помірній протизапальній дії та здатності нормалізувати обмін оксиду азоту.

Одним із головних чинників, які впливають на ефективність освіти, можна вважати управління якістю підготовки спеціалістів, зокрема вчителів математики. Практично управляти якістю підготовки майбутніх вчителів можна за допомогою такої методики навчання, яка дає можливість враховувати індивідуальні особливості кожного і контролювати їх зміни під час навчання.В результаті вивчення роботи молодих вчителів ми прийшли до висновку, що в більшості своїй у молодих вчителів виникають труднощі, які пов’язані з тим, що вони не можуть у повній мірі реалізувати отримані у вузі знання та вміння, а також є такі аспекти педагогічної діяльності вчителя математики в школі, які не були розглянуті при навчанні у вузі. Анкетування дозволило зробити висновки: у молодих вчителів виникають труднощі, які пов’язані з методичним аналізом тем, з постановкою задач до кожного уроку; при реалізації задач, які поставлені до уроку, одним з найбільш важливих є підбір системи вправ, і з цим у деяких починаючих вчителів не все в порядку.Анкетування завучів показало, що їх думка з приводу роботи молодих вчителів майже однакова: вчителі не вміють ставити мету до уроку, не аналізують уроки, не вносять корективи у послідуючі уроки, а також відмічають скованість, малу степінь спілкування з учнями. Однією з причин таких труднощів є недостатня якість методичної підготовки студентів, яка у найбільшій степені формується на заняттях з шкільного курсу математики.Для того, щоб у деякій мірі ліквідувати ці недоліки, сформулюємо основні методичні принципи проведення практикумів з шкільного курсу математики:вивчення будь-якої теми починати з розгляду відповідних питань шкільного курсу математики, пропонуючи студентам повторити по шкільним підручникам необхідний теоретичний матеріал;при розгляді кожного питання вказувати той мінімум знань і вмінь, який повинен бути досягнутий учнями, а також той рівень, який можна вважати вищим для учнів шкіл та вважати обов’язковим досягнення кожним студентом цього рівня, а вищим рівнем складності вправ вважати ті вправи, які пропонуються на факультативних заняттях, вступних іспитах, де потрібна поглиблена математична підготовка;особливу увагу приділяти розв’язуванню задач, які є типовими для шкільного курсу математики з чітким виділенням основних кроків їх розв’язання ( під типовими будемо розуміти задачі з даної теми, у яких найбільш сильно відображені основні методи, які використовуються для розв’язання задач);якщо задача розв’язується декількома способами, обговорити недоліки і переваги кожного з них ( наприклад, розв’язання дробово-лінійних нерівностей та ін.). Ця робота служить основою для подальшого постійного підвищення кваліфікації вчителя математики;пропонувати студентам методичні завдання, зокрема сформулювати у явному виді основні алгоритми шкільного курсу, записати вправи для формування алгоритму, виділяти базисні знання та вміння учнів, пропонувати вивчити різні методи розв’язання вправ, нові вправи, використовуючи матеріали з журналів, збірників задач і т.п.;навчати студентів розв’язувати визначені методичні проблеми, які виникають в учбовому процесі (наприклад, вчитель намітив деякий шлях розв’язання задачі, а учні пропонують зовсім інший, якою може бути реакція вчителя; знайти помилки у висловлювані учнів);при розв’язанні вправ особливу увагу приділяти пошуку розв’язку, у явному виді виділяти ті міркування, які висувались учнем до розв’язання, пропонувати студентам задавати друг другу “добре” питання, яке спрямовує думку у відповідному напрямку.При такому підході надзвичайно актуальним має бути процес індивідуалізації навчання студентів за допомогою якого можна управляти навчанням. Індивідуалізацію навчання доцільно починати задовго до педагогічної практики і після вивчення загального курсу методики викладання математики та починати з виявлення спеціальних знань шкільного курсу математики та методичних вмінь шляхом тестування.Аналіз результатів тестування дає змогу виділити чотири групи студентів:перша група об’єднує студентів з високими математичними і методичними вміннями;друга група – студенти, які мають високі математичні вміння та виражені методичні;третя група – студенти, які мають високі методичні вміння та менш виражені предметні;четверта група – з низькими знаннями теорії та методики шкільної математики.Домінуючим методом індивідуальної методичної підготовки є система тем індивідуальних завдань, які пропонуються для самостійного вивчення. Самостійні роботи, різні за змістом, степеню складності, методами та прийомами виконання, виконують всі студенти у кожному семестрі вивчення курсу шкільної математики та методики її викладання.Аналіз результатів проходження педагогічної практики показав, що при такому підході педагогічна діяльність студента мала творчий, пошуковий характер, спрямований на індивідуальний підхід до навчання учнів, активізацію розумової діяльності та розвитку кожного учня.Такий, або близький до нього, підхід до методики проведення практикуму з шкільної математики є ефективним та доцільним для використання у практиці роботи педагогічного вузу.Проілюструємо сказане прикладом вивчення студентами теми “Обернені тригонометричні функції”. З початку зупинимось на тій підготовчій роботі, за допомогою якої визначимо методику вивчення студентами теми на заняттях з шкільного курсу математики. З початку визначимо місце теми у шкільному курсі математики, вимоги програми, обов’язковий мінімум засвоєння теми учнями, типи завдань з теми у підручнику “Алгебра і початки аналізу, 10–11”. Обернені тригонометричні функції розглядаються у темі “Тригонометричні рівняння та нерівності”, основною метою вивчення якої є формування у учнів вмінь розв’язувати тригонометричні рівняння та нерівності. Звідси витікає, що учні повинні засвоїти – це знання, смисл символів “arcsina”, “arccosa”, вміти находити значення обернених тригонометричних функцій (у окремих часткових випадках на основі знань значень тригонометричних функцій деяких чисел, за допомогою калькулятора).Слідує мати на увазі, що тема має великі дидактичні можливості для розвитку логічної культури учнів, математизації та повторення багатьох розділів математики. При цьому можна обмежитись тільки вправами, які не потребують виконання складних перетворень. Навряд є розумним при роботі з “сильними” учнями (індивідуально, на гуртках, факультативах) не використати ці можливості.Визначаючи зміст та методику вивчення обернених тригонометричних функцій на шкільному курсі математики слідує також прийняти до уваги деякі методичні зауваження:у шкільному курсі математики ввести обернені тригонометричні функції можливо або як розв’язок відповідного тригонометричного рівняння, або як функції оберненої до відповідної тригонометричної функції на проміжку існування оберненої функції;для того, щоб відшукати значення обернених тригонометричних функцій потрібно знання формул:arcsin(–a)=–arcsina, arccos(–a)=–arccosa,arctg(–a)=–arctga;у теперішній час у школі широко використовується мікрокалькулятор, який є основним засобом обчислень.З урахуванням цих зауважень визначимо таку методику вивчення теми студентами:1. Обговорюємо основні теоретичні та деякі методичні положення: поняття функція, обернена до даної, зв’язок між графіками, властивостями взаємно-обернених функцій, два способу введення обернених функцій.2. Розглядаємо означення обернених тригонометричних функцій, їх графіки та властивості, смисл означень arcsina, arccosa, arctga і arcсtga, находження значень обернених тригонометричних функцій за допомогою мікрокалькулятора, обговорюємо думки відносно способів введення у школі понять обернених тригонометричних функцій;3. Всі пропоновані завдання та вправи природно умовно розіб’ємо на три рівня складності:вправи, за допомогою яких перевіряємо, як студенти засвоїли базисні поняття теми, вони же дають можливість показати студентам, як можна організувати роботу з “сильними” учнями для початкового засвоєння ними основних понять;вправи, які формують деякі алгоритми, володіння якими забезпечує можливість розв’язувати досить широкий клас задач з теми;вправи творчого характеру, такі для розв’язку яких потрібно знайти новий шлях, який спирається на засвоєні знання і алгоритми.Багатьом вправам корисно придавати методичну спрямованість.Наведемо приклад одного з можливих рівнів:1 рівень.1) Які з висловлень є істинними? Якщо висловлення хибне, то у чому помилка?а) sin 5/6=½, тому arcsin ½=5/6б) arcsin ½=13/6, оскільки sin13/6=½в) arcsina – це число, сінус якого дорівнює а.2) Обчислити:а) sin(arcsin0,8);б) sin(arcsin3);в) cos(arcsin0,6);г) tg(arcsin12/13);д) arcsin(sin0,25);є) arcsin(sin2,3);ж) arcsin(sin4,3);з) arcsin(cos0,7).Розв’язок завдань типу д),є) з студентами представляє інтерес, оскільки дає можливість вияснити, чи розуміють вони поняття.У випадку невірної відповіді доцільно пропонувати студентам подумати чи вірно твердження: arcsin(sinx)=x для будь-якого х.3) Побудувати графік функції y=arcsin(sinx).4) Записати формулою функцію, обернену до функції y=sinx на [/2;3/2], використовуючи смисл означення arcsina.5) Побудувати графік функції:а) у=sin(arcsinx);б) y=cos(arcsinx).6) Довести тотожності:а) arcsin(–x)=–arcsinx;б) arccos(–x)=–arccosx;в) arcsinx+arccosx=/2Можна пропонувати студентам такі методичні завдання: учень, який розв’язує приклад а) довів, що sin(arcsin(–x))==sin(–arcsinx). Чи досить цього, щоб зробити висновок про істинність першої формули? Чим треба доповнити проведені міркування для того, щоб забезпечити повноту доведення?При розгляданні завдань пропонувати використовувати графіки відповідних функцій для доведення тотожностей.7) Знайти область визначення функцій:а) у=arcsin(x–2);б) y=arccos(x2–4x+2).8) Скільки розв’язків має рівняння:а) arccosx=2x;б) arcsinx=x2–1;в) arccosx=aпри різних значеннях параметра а?При розв’язку цих завдань зручно використовувати графіки відповідних функцій.9) Розв’язати рівняння та нерівності:а) (arcsinx)2–4 arcsinx=0;б) arcsinx+arccosx=;в) arcsin(x+1)+arcsin(y–1)=;г) arcsinxarcsin(1–x);д) arccos2xarccos(x+1).

В данной статье представлен подход для формирования базы знаний, описывающей поведение сложной системы. Для того, чтобы описать это поведение вводится система показателей. Предполагается, что в результате их наблюдения формируются временные ряды. На основе кусочно-линейной аппроксимации выделяются такие временные промежутки, внутри которых линейные тренды временных рядов не изменяются. Данные промежутки определяют некоторое состояние сложной системы. Для формального описания состояний используются кодовые векторы, которые формируются на основе лингвистической шкалы. Ее градации определяют базисные направления линейных трендов. Каждому базисному направлению соответствует целочисленный код. Близость угла наклона линейного тренда к базисному направлению определяется с помощью функции принадлежности. Для выделения типовых состояний предлагается использовать кластерную процедуру. Анализ подходящих методов позволил выделить в качестве такой процедуры метод декомпозиционного дерева. Его преимуществом является то, что он позволяет сгенерировать все возможные разбиения заданного множества состояний. На данном этапе возникает проблема выбора оптимального разбиения. В данной статье под оптимальным подразумевается такое разбиение, которое содержит как можно больше классов, встречающихся в декомпозиционном дереве. Такие классы проявляют устойчивость в некотором смысле. Оптимальному разбиению соответствует определенный уровень декомпозиционного дерева, а классам разбиения — типовые состояния сложной системы. В рамках предположения, что показатели системы зависят от некоторого множества факторов, формируется база продукционных правил. Заключения данных правил содержат термы или функции, которые соответствуют факторам. Предложенный подход апробирован в среде FuzzyClips для анализа инвестиционного портфеля.

Для решения уравнений диффузионного типа в настоящее время широко применяется конечно-элементный метод Галeркина с разрывными базисными функциями (РМГ), который характеризуется высоким порядком точности получаемого решения. Для применения РМГ исходное уравнение второго порядка преобразуется к системе дифференциальных уравнений в частных производных первого порядка. Для этого вводятся вспомогательные потоковые переменные. В соответствии с традиционным подходом в РМГ решение в каждой ячейке основной сетки представляется в виде линейной комбинации базисных функций. Тепловой поток ищется в виде линейной комбинации базисных функций на ячейках двойственной сетки. Двойственная сетка состоит из медианных контрольных объемов, построенных относительно вершин основной сетки. Интегрирование по объемам и граням ячеек базируется на использовании квадратурных формул Гаусса. Численный алгоритм рассматривается на примере решения начально-краевой задачи для трехмерного уравнения теплопроводности. Численная методика реализована в виде программного продукта и ориентирована на решение трехмерных задач теплопроводности на неструктурированных тетраэдральных сетках. В работе представлены результаты расчетов ряда тестовых задач, демонстрирующие возможности и точность методики.

З використанням розширеної БСР-версiї R-матричного методу проведено систематичне дослiдження розсiяння електронiв на нейтральному атомi кальцiю в дiапазонi енергiй зiткнення до 4,3 еВ. Для точного представлення хвильових функцiй мiшенi використовується метод сильного зв’язку з наборами залежних вiд терму неортогональних орбiталей та сплайн-представленнями для базисних функцiй. Розклад для сильного зв’язку включає 39 зв’язаних станiв нейтрального кальцiю, що охоплюють усi стани вiд основного до 4s8s 1S. Детально дослiджено складну резонансну структуру проiнтегрованих за кутом повних перерiзiв пружного е + Са-розсiяння та збудження станiв 4s4p 3Po, 3d4s 3De, 3d4s 1De, 4s4p 1Po і 4s5s 3Se атома Ca електронним ударом. Спостережуванi структури пов’язано з конкретними автовiдривними станами системи налiтаючий електрон + атом Ca. Визначено положення i ширини виявлених резонансiв та проведено їхню спектроскопiчну класифiкацiю.

Точковий поліном – це ціла раціональна функція у параметричній формі, що складається із суми добутків, у яких першими множниками кожного з доданків є базисна точка вихідної дискретно поданої лінії (ДПЛ), а другим – алгебраїчний множник, що являє собою цілий раціональний вираз, який подається у вигляді добутку різниць між параметрами відповідних вузлових точок і поточним параметром – аргументом t для проміжної точки. Точкові поліноми покладено в основу композиційної геометрії та композиційного методу геометричного моделювання. Композиційна геометрія – це геометрія, у якій кожна вихідна геометрична фігура (ГФ) розділяється на геометричну та параметричну складові і розв’язок будь-якої задачі відбувається відносно усіх базисних точок цієї ГФ,безвідносно до системи координат, в якій ці базисні точки визначені. Процес розділення ГФ на геометричну та параметричну складові названо нами – уніфікацією вихідної ГФ. Геометрична складова описується за допомоги композиційної матриці точкової – АТ, а параметрична – за допомоги композиційної матриці параметричної – АП. Складові точкового поліному – доданки, являють собою добутки відповідних елементів композиційних матриць – точкової АТ = ((Аij)) та параметричної АП = ((аij)). Композиційні матриці точкові описують геометричні композиції точок для визначеної їх кількості. При цьому, геть не існую ніяких обмежень щодо координат, які ці точки визначають. Тобто, зміна або заміна будь-якої з точок геометричної композиції або, навіть, усієї композиції точок, в цілому, призведе тільки до зміни елементів композиційної матриці (КМ) точкової, і ніяк не потягне за собою зміни подальшого розв’язку. При цьому, зовсім не відбудеться змін у КМ параметричній, яка визначає взаємне розташування між елементами композиції точок, які утворюють ГФ. Окрім випадків, коли нововведені точки змінили своє розташування уздовж напрямку, у якому здійснювалася параметризація елементів вихідної ГФ. І, навіть, у цьому випадку, зміні підлягають тільки окремі елементи КМ параметричної, а подальший алгоритм розв’язку геть не стануть змін. Під композицією, взагалі, необхідно розуміти дискретний набір взаємопов’язаних елементів (часток, об’єктів, факторів, точок тощо), з яких складають цілісний об’єкт, що сприймається як ціле, має певну внутрішню єдність, при цьому, зміна або заміна будь-якого з цих елементів, у цілому, не тягне за собою ніяких змін для решти інших елементів наявної геометричної композиції. Геометрична композиція – це композиція, елементами якої є непуста скінчена множина точок, частина з яких може утворювати певну підмножину, і, при цьому, для кожного елементу цієї множини встановлено його власні розміри та розміри, що визначають їх взаємне розташування

В данной работе рассматривается речевой сигнал как набор фрагментов, содержащих речевые компоненты и фрагменты с шумами, соответствующие паузам между словами. Ставится задача по составлению решающей функции, способной принять или отвергнуть гипотезу об отсутствии речи в отрезке речевого сигнала. На основе субполосного метода для отрезка речевого сигнала составляется его распределение энергий по частотам. Для этого распределения в дальнейшем применяется процедура аппроксимации смесью радиально-базисными функциями (функциями Гаусса). Смесь представляет собой взвешенную сумму радиально-базисных функций и равномерно-распределённой составляющей. По соотношению максимальных значений компонент смеси составляется решающее правило. Для проведения вычислительного эксперимента вводится нелинейность «зона нечувствительности», выбор которой обусловлен особенностями электрической активности путей и центров слуховой системы. В работе приводится результат применения алгоритма определения пауз в речевом сигнале. В качестве рабочего материала использовалась база размеченных речевых фрагментов американского агентства передовых оборонных исследовательских проектов DARPA TIMIT Acoustic-Phonetic Continuous Speech Corpus. Всего было обработано 100 звукозаписей, размер отрезка анализа был взят 9 миллисекунд, частота дискретизации 16000Гц. Для проверки работоспособности предлагаемого алгоритма были оценены ошибки первого рода «пропуск цели» — когда алгоритм не начал отмечать паузу, но такая отметка присутствует при ручной расстановке, а также ошибки второго рода «ложная тревога» — когда произошла ошибочная постановка паузы. Полученные в ходе вычислительных экспериментов результаты позволяются судить о достаточно высокой эффективности предлагаемого подхода для определения пауз в речевом сигнале.

Рассматривается известная краевая задача для уравнения Пуассона. Для ее решения применяется одна из возможных вейвлет-реализаций дискретно-континуального метода конечных элементов, основанная на использовании B-сплайнов. Следует уточнить, что объектом исследования являются конструкции с постоянными физико-математическими характеристиками по одному из направлений (далее это так называемое основное направление). В статье приводится континуальная постановка соответствующей задачи с выделением основного направления - имеем дифференциальное уравнение с операторными коэффициентами с соответствующими краевыми условиями. Рассматриваются некоторые вопросы, связанные с построением нормализованных базисных функций B-сплайна, приводится дискретно-континуальная постановка задачи, сформированная с использованием техники конечно-элементной аппроксимации. Здесь соответственно имеем результирующую систему обыкновенных дифференциальных уравнений с постоянными коэффициентами. В заключительной части статьи описан пример численной реализации предложенного подхода, а также пример расчета.

Исследуются проблемы обработки двумерных сигналов в пространственно-частотной области на базе двумерного дискретного преобразования Фурье. Рассмотрено общее определение и математическое описание двумерного дискретного сигнала в пространственной области. Дана алгебраическая форма двумерного дискретного преобразования Фурье, кратко рассмотрены основные свойства двумерного дискретного преобразования Фурье. Проведен (по отечественным и зарубежным информационным источникам) системный анализ дискретных двумерных сигналов (природы их происхождения, источников формирования), а также методов их обработки, основанных на двумерном дискретном преобразовании Фурье. Рассмотрены приложения дискретных двумерных сигналов в различных предметных областях. Рассмотрены достоинства и недостатки цифровых методов дискретной двумерной обработки на основе двумерного дискретного преобразования Фурье. Выдвинута рабочая гипотеза решения проблематики дискретной двумерной обработки сигналов в пространственно-частотной области путем разработки новых двумерных базисных систем, сочетающих преимущества двумерного дискретного базиса Фурье и снижающих (устраняющих) влияние его негативных эффектов. Показано, что двумерный вариант дискретного канонического разложения случайных сигналов, разработанный В. С. Пугачевым, предполагает (по умолчанию) видоизменение стандартной циклической двумерной корреляционной функции исходного сигнала. Предложены пути решения указанной проблемы.

В умовах сучасного науково-технічного прогресу стратегічний розвиток системи вищої освіти значною мірою пов’язаний із створенням і впровадженням перспективних інформаційних технологій як однієї з базисних основ для реформування вищої школи, істотного підвищення ефективності і якості підготовки спеціалістів до рівня, який забезпечить їм конкурентоспроможність на ринку інтелектуальної праці.Як відмічаютькерівники освіти практично всіх країн світу, вирішення проблем створення і розвитку перспективних систем освіти і впровадження дистанційної освіти (ДО) на основі нових інформаційних технологій повинно визначатися прийняттям і реалізацією політичних рішень на загальнодержавному рівні.Це особливо важливо для країн, які мають слаборозвинену інфраструктуру і значну концентрацію наукових і освітніх центрів. Для їхніх громадян можливість одержання бажаної освіти без відриву від основної діяльності і місця проживання є дуже важливою. До таких країн відносяться, зокрема, Індія, Китай, Бразилія, Росія. До них варто приєднати й Україну, про що говорять соціологічні дослідження особливостей освітнього ринку в Україні.Створення організаційної інфраструктури забезпечення процесу інформатизації освіти в названих вище та інших країнах йде, в основному, шляхом організації і розвитку регіональних центрів нових інформаційних технологій (РЦНІТ). Зокрема в Росії для координації роботи таких регіональних центрів створено Центр інформатизації освіти “Інформіка” [1]. Такі системи РЦНІТ створюються з метою залучення інтелектуальних і фінансових ресурсів регіонів для вирішення задач інформатизації освіти і для подальшого переходу до інформатизації всього суспільства. Система регіональних центрів інформатизації і центрів нових інформаційних технологій функціонує, як правило, на базі вищих навчальних закладів. Вона є виробничо-технологічною базою для реалізації розробок у галузі нових інформаційних технологій і телекомунікацій. Робота центрів НІТ дозволяє створювати в регіоні єдиний науково-освітній інформаційний простір в інтересах його економічного, соціального і культурного розвитку. Поступово і в Україні починають створюватися подібні центри. Зокрема згідно Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні передбачено функціонування регіональних центрів ДО у містах: Харків, Львів, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ.На думку авторів, одним з перших кроків, який забезпечить регіональному центру НІТ вирішення покладених на нього завдань, є створення регіонального освітнього порталу.Портал – це інформаційне середовище, яке створюється для підтримки прийняття оперативних рішень у певній галузі діяльності людини та їх всебічного аналізу.Інформаційні портали дозволяють формалізувати доступ до інформаційних ресурсів компанії, організації, товариства, громади тощо незалежно від типу джерела інформації.Зокрема, інформаційний портал організації пропонує його користувачам єдину точку доступу (єдиний URL) до всіх структурованих і неструктурованих даних, необхідний їм інструментарій для персоніфікованого доступу, перегляду й аналізу корпоративної інформації і для подальшого швидкого реагування на події на основі більш повної й оперативної інформації. На відміну від статичних мереж Intranet, портали здатні надавати інформацію, яка оперативно змінюється і відповідає поточному моменту звернення до неї. У бізнесі портал забезпечує:надійні ділові зв’язки із співробітниками, клієнтами, постачальниками і партнерами;створення нових моделей бізнесу і мережевої стратегії через глибоке розуміння потреб клієнтів, аналіз статистики і оточення;безпечне спільне використання інформації в режимі реального часу;зростання задоволення клієнтів і партнерів від підвищення рівня обслуговування;більш якісне наповнення і обслуговування ділової спільноти через партнерство та інтегроване наповнення порталу.Відкрита портальна платформа дозволяє підприємству розгорнути портал із наданням на ньому послуг, орієнтованих на потреби конкретного бізнесу, а при необхідності доповнити його додатковими послугами.Освітні портали необхідні для підвищення ефективності освітніх процесів на основі використання сучасних інформаційних технологій і телекомунікаційних засобів. Мета даної статті розглянути деякі організаційні особливості створення освітніх регіональних порталів і дати загальну характеристику їх змістовної складової.Серед основних причин, які обумовлюють створення освітніх регіональних порталів можна виділити такі:неспроможність існуючої інфраструктури регіональної освіти забезпечити всім бажаючим можливість одержати необхідну їм освіту (територіальність);відставання знань, які одержують студенти при традиційних формах навчання, від сучасного рівня розвитку науки та інформаційних технологій (консерватизм);низька адаптивність системи регіональної освіти до різних соціально-економічених умов (інерційність);специфічність освіти, яку надають окремі навчальні заклади регіону (локальність);обмеженість номенклатури спеціальностей, які пропонують регіональні ВНЗ особам, котрі бажають навчатися на відповідній території (обмеженість).Створення регіонального освітнього порталу, на нашу думку, буде сприяти частковому вирішенню зазначених проблем, а також дозволить:активізувати використання наявних і створення нових актуальних і якісних інформаційних та освітніх ресурсів;розширити доступ до освітніх ресурсів учням і студентам, вчителям і викладачам, працівникам органів управління освіти і науки, адміністрацій різного рівня, політичним і громадським організаціями;створити організаційну і технологічну базу для впровадження дистанційних форм навчання в регіоні;забезпечити прозорість та інвестиційну привабливість освітніх установ;підвищити рівень конкурентоспроможності випускників ВНЗ регіону на ринку праці;знизити витрати на освітні процеси;скоротити час навчання і підвищити рівень професійної підготовки студентів;забезпечити загальний доступ до інформаційних і освітніх ресурсів населення регіону;покращити процес взаємодії між освітніми установами;інтегруватися регіональним навчальним закладам у світовий освітній простір;створити єдину платформу для надання освітніх послуг;підвищити продуктивність праці професорсько-викладацького складу;підвищити віддачу від інвестицій в освіту.Як зазначено в [2], розвиток ідеї створення інформаційного освітнього порталу – задача всіх вищих навчальних закладів регіону. Лише колективними зусиллями кількох ВНЗ можна забезпечити створення і підтримку такого порталу. Створення освітнього регіонального порталу повинно спиратися на результати ряду попередніх дій, зокрема:написання і широке обговорення концепції освітнього порталу, яка повинна містити такі основні розділи:актуальність створення порталу та його призначення;цілі й основні напрями діяльності порталу;основні завдання порталу;учасники проекту та їх ролі;структура порталу;організаційне забезпечення порталу;правове забезпечення діяльності порталу;змістовна складова порталу;технологічна складова порталу;фінансове забезпечення процесу створення і функціонування порталу;очікувані кінцеві результати проекту.досягнення домовленостей відносно змісту і технології оперативного оновлення даних корпоративної бази даних ВНЗ-учасників проекту;аналіз наявних інформаційних ресурсів ВНЗ довідкового, навчально-методичного, наукового та іншого характеру і можливості їх об’єднання;визначення номенклатури видів оперативної інформації і технології її публікації всіма ВНЗ;оцінка можливостей створення віртуальних творчих колективів із складу співробітників ВНЗ-учасників проекту, які спроможні здійснювати спільну освітню, науково-дослідну, проектно-конструкторську, рекламно-видавничу, культурно-просвітницьку, інноваційну, благочинну, правозахисну та інші види діяльності;визначення номенклатури тематичних дискусійних форумів, списків поштової розсилки та персоналії авторитетних спеціалістів регіону, спроможних виконувати функції модераторів даних служб;розподіл між ВНЗ-учасниками проекту функцій підтримки окремих розділів порталу з урахуванням специфіки і можливостей кожного ВНЗ.Розглянемо деякі аспекти створення регіонального освітнього порталу, які стосуються організаційних, змістових і технологічних його складових.Організаційно освітній портал створюється як консорціум провідних навчальних закладів регіону, як державної, так і недержавної форм власності, управління освіти і науки регіону, що об’єднують за допомогою Internet свої інформаційно-довідкові та освітні ресурси і технології для їх широкого й ефективного використання.Діяльність порталу повинна ґрунтуватися на законодавчих і нормативно-правових актах, зокрема таких, як: Конституція України; Закон України “Про освіту”; Закон України “Про вищу освіту”; Закон України “Про Національну програму інформатизації”; Постанова Верховної Ради України від 06.07.2000 р. №1851-III “Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2000-2002 роки”; Указ Президента України від 31.07.2000 року № 928/2000 “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мереж в Україні”; Наказ Міністерства освіти і науки України “Про створення Українського центру дистанційної освіти” від 07.07.2000 р. №293; Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні.Оскільки освітній портал призначений для реалізації задач сучасного розвитку всіх рівнів освіти в регіоні, тому він повинен бути, насамперед орієнтований на свого користувача.Тому, на думку авторів, інформація і послуги порталу повинні групуватися за категоріями користувачів:учні;батьки;вчителі;абітурієнти;студенти;аспіранти;викладачі ВНЗ;наукові співробітники;адміністратори ВНЗ;випускники ВНЗ;роботодавці;адміністратори середніх і вищих навчальних закладів;адміністратори регіонального органу управління освіти і науки;адміністратори МОН України.Повинні бути передбачені також загальні розділи, які, насамперед, будуть містити нормативно-правову базу в галузі освіти, електронну бібліотеку навчальних матеріалів, що мають гриф МОН України, новини освіти і науки.Дамо стислу характеристику можливостей освітнього порталу відповідно до категорій користувачів.Учням освітній портал повинен пропонувати:мультимедійні матеріали з кожного предмету, що вивчається у школі;можливість контактувати з вчителями і консультуватися з ними за допомогою електронної пошти і чатів;можливість брати участь в освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;можливість індивідуально настроювати сайт для відображення персональних завдань, розкладу занять й контрольних заходів (персоналізація);можливість оцінити власні успіхи в навчанні й одержати матеріали для вивчення найбільш складних тем;місце для збереження навчальних матеріалів і документів учня на сервері порталу.Батькам учнів портал повинен пропонувати можливість:здійснювати навігацію в сфері освіти, а також одержати допомогу у виборі майбутньої кар’єри для своєї дитини;контактувати з вчителями і методистами, консультуватися з ними з питань навчання своєї дитини;одержати кваліфіковану консультацію психолога або соціального педагога з питань сімейного виховання та особистих проблем;аналізувати успішність своїх дітей;брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях для батьків.Вчителям і викладачам портал повинен пропонувати:великий вибір мультимедійних матеріалів, які вони зможуть використати при створенні власних навчальних (дистанційних) курсів;інформацію про новітні методики у дистанційному навчанні;можливість створювати власні сторінки в Internet та сторінки на порталі, на яких вони зможуть розміщувати власну інформацію;засоби спілкування через портал з своїми учнями за допомогою електронної пошти і чатів;можливість спілкуватися з колегами, національними й міжнародними експертами з питань освіти;можливість брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;можливість розміщувати на порталі свої навчально-методичні матеріали, наукові публікації;можливість слідкувати за успішністю своїх учнів (студентів), а також порівнювати її з успішністю паралельних класів (академічних груп).Адміністраторам регіонального органу управління освіти і науки портал повинен пропонувати:нормативну базу даних з дошкільної, середньої, професійної та вищої освіти, національні й міжнародні новини в галузі освіти, накази й інші документи Міністерства освіти і науки України;можливість створювати власні сторінки на порталі;засоби спілкування з колегами, національними й міжнародними експертами з питань управління освітою;можливість брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;місце для збереження власних документів на сервері порталу, в тому числі для створення інформаційних баз даних.Орієнтований перелік загальних розділів порталу:Структура й склад регіонального адміністративного органу управління освіти і науки;Форум з тематичних питань і періодичною участю відповідальних працівників органів управлення освіти;Положення про орган управління освітою і наукою, інші документи, що регламентують його діяльність;Плани й основні напрями діяльності органу управління освіти й науки;Інформація про національні й регіональні освітні програми, проекти, фонди, гранти і конкурси;Освітні стандарти середньої, спеціальної і вищої освіти;Правила ліцензування, акредитації й атестації закладів освіти;Міжнародне співробітництво в галузі освіти;База даних з нормативними документами МОН України;Каталог науково-пізнавальних та освітніх журналів, книг й навчальних посібників;Бази даних навчальних матеріалів відкритого й персоніфікованого доступу;Інформація про освітні й наукові конференції, семінари й виставки;Інформація про акредитовані навчальні заклади регіону;Новини;Карта веб-сайту з системою пошуку;Фотогалерея подій.Інформація, яка буде розміщуватися на освітньому порталі, повинна бути якісною, достовірною, оперативною й по можливості повною.Одним з напрямків діяльності освітнього порталу повинна бути підтримка дистанційної освіти інвалідів або створення умов, які забезпечують реальні права інвалідів на вищу освіту.Крім зазначених послуг портал може надавати різноманітні додаткові послуги:1. Система тестування знань.Необхідно передбачити, щоб за допомогою освітнього порталу учні старших класів середніх шкіл, а також всі бажаючи, в том числі і дорослі, могли проходити регулярне тестування своїх знань, пройти підсумкову атестацію через систему Державного централізованого тестування для одержання відповідного сертифіката;2. Магазин електронної т

В статье даётся краткий очерк антиномической природы биоэтического дискурса и возможностей его геометрической визуализации. Рассматриваются два варианта визуализации. Первый связан с представлением той или иной ситуации как системы полярностей, которая в свою очередь моделируется в рамках векторной модели. В простейшем случае тезис и антитезис рассматриваются как два перпендикулярных вектора, а синтез – как их векторная сумма. В этом случае можно ввести и более количественную оценку «меры многомерности» полярной системы – как величины проекции её векторного представления на суммарный вектор. С использованием этих конструкций разбирается один пример из биоэтики, связанный со столкновением принципов милосердия и правдивости (проблема «лжи во спасение»). Деяние (действие или бездействие) интерпретируется как своеобразный оператор на событиях, который переводит одни события в другие. Предполагается, что субъект в своих деяниях рассматривает различные возможности и выбирает те из них, которые максимизируют ту или иную ценностную меру субъекта, в данном случае – меру векторной проекции полярного вектора ситуации на суммарный вектор – вектор синтеза базисных полярностей. Второй вариант визуализации связан с понятием антиномий в биоэтике – таких противоречий, которые не являются формально-логическими ошибками. В отличие от последних, в антиномиях как тезис, так и антитезис имеют свой момент оправдания в рамках тех или иных условий. Используется также понятие «антинома» – логического субъекта антиномии, который предицируется тезисом и антитезисом антиномии. Редукции антиномии соответствуют двум крайним аспектам антинома, которые называются его «редуктами» – по аналогии с редукцией волновой функции в квантовой механике. Приводятся различные примеры антиномов: биоэты, глоболоки, холомеры. В биоэтах один редукт выражает в большей мере биологические (биоредукт), второй – этические (эторедукт) определения антинома. В глоболоках выделяются глобальный (глоборедукт) и локальный (локоредукт) виды редуктов: первый выражает более глобальные (универсальные) этические определения, второй – более локальные, связанные с ценностями и нормами того или иного сообщества. Наконец, холомеры – вид антиномов, где антиномически соединяются определения целого (холоредукт) и части (мероредукт). Даётся их интерпретация как многомерных ментальных объектов в некотором обобщённом пространстве, так что крайние их аспекты (редукции антиномии) можно представить как проекции более многомерного состояния. В заключении делается предположение о связи биоэтических проблем с идеей ментальной многомерности, что составляет основу возможной визуализации как интерпретации ментальной многомерности на векторном её представлении. The article provides a brief outline of the antinomic nature of bioethical discourse and the possibilities of its geometric visualization. Two visualization options are considered. The first is associated with the representation of a particular situation as a system of polarities, which in turn is modeled in the framework of a vector model. In the simplest case, the thesis and the antithesis are considered as two orthogonal vectors P1 and P2, and the synthesis is considered as their vector sum S = P1+P2. In this case, we can also introduce a more quantitative estimate of the “measure of multidimensionality” M(P) of the polar system – as the magnitude of the projection of its vector representation P on the sum vector S, i.e. M(P) = (P,es), where es = S/|S| is the unit vector of the vector S, and (P,es) is the scalar product of the vectors P and es. Using these constructs, the author analyzes one example from bioethics related to the clash of the principles of mercy and truthfulness (the problem of “lying for salvation”). An act (action or omission) is interpreted as a kind of an operator on events that transforms some events into others. It is assumed that the subject considers various possibilities in their actions and chooses those that maximize a particular value measure of the subject, in our case, the measure M(P) of the vector projection of the polar vector P of the situation on the sum vector S – the vector of synthesis of basic polarities. The second version of visualization is related to the concept of antinomies – such contradictions that are not formal logical errors – in bioethics. In contrast to errors, in antinomies, both the thesis and the antithesis have their moment of justification within the framework of certain conditions. The concept “antinome” is also used; it is the logical subject of antinomy, which is predicated by the thesis and the antithesis of antinomy. Antinomy reductions correspond to two extreme aspects of the antinome, which are called its “reducts” – by analogy with the reduction of the wave function in quantum mechanics. Various examples of antinomes are given: bioets, globolocs, and holomers. In bioets, one reduct expresses the biological (bioreduct) definition of the antinome, another the ethical (ethoreduct) one. In globolocs, global (globoreduct) and local (locoreduct) types of reducts are distinguished: the former expresses more global (universal) ethical definitions, the latter more local ones, related to the values and norms of a particular local community. Finally, holomers are a kind of antinomes in which the definitions of the whole (holoreduct) and the part (meroreduct) are antinomically connected. They are interpreted as multidimensional mental objects in some generalized space, so that their extreme aspects (antinomy reductions) can be represented as generalized projections of a more multidimensional state within certain constricted conditions (reduction intervals). In this case, it is possible to geometrically visualize such states as, for example, three-dimensional objects in space, through which antinomes can be modeled, and their reducts as two-dimensional projections of a three-dimensional body on certain projection planes (intervals of reducts). In this case, one of the central tasks of bioethics is to determine the boundaries of the demarcation of some intervals from others. For example, in solving the problem of abortion and the status of the human embryo, such a demarcation is expressed in the search for a time point that would separate the phase of a more biological definition (bioreduct) of the embryo from its more ethical state (ethoreduct). In conclusion, the author suggests that bioethical problems are connected with the idea of mental multidimensionality, which forms the basis of a possible visualization as an interpretation of mental multidimensionality in its vector representation.

В настоящей статье рассматривается возмущения дифференциального уравнениявторого порядка спектральной задачи с нагруженным слагаемым, содержащий значениеискомой функции в точке нуль, с регулярными, но неусиленно регулярными краевымиусловиями. Исследуется вопрос базисности систем собственных и присоединенных функций(СиПФ) нагруженного оператора кратного дифференцирования. Известно, что системасобственных функций оператора, заданного формально самосопряженнымдифференциальным выражением, с произвольными самосопряженными краевымиусловиями, обеспечивающими дискретный спектр, образует ортономированный базис.Наряду с этим, известно, что в случае несамосопряженных обыкновенныхдифференциальных операторов на базисность систем корневых функций, помимо краевыхусловий, могут влиять также значения коэффициентов дифференциального оператора. Приэтом базисные свойства корневых функций могут изменяться даже при сколь угодном маломизменении значений коэффициентов. Такой факт был отмечен в работе В.А. Ильина. Внастоящей работе построен характеристический определитель рассматриваемойспектральной задачи, который является целой аналитической функцией. Доказана теорема онеустойчивости свойств базисности корневых векторов и построен сопряженный оператор,который является задачей Самарского-Ионкина с интегральным возмущением.

Стаття присвячена комплексному узагальненню теоретико-методологічних та прикладних аспектів удосконалення механізму забезпечення фінансової стійкості підприємств сфери гостинності та пошуку ефективних шляхів управління діяльністю з урахуванням особливостей сфери специфічними інструментами фінансового менеджменту. Сформульовано удосконалену комплексну систему управління фінансовою стійкістю, що включає базисні (основні) функції управління фінансовою стійкістю, впровадження та реалізація яких, передбачає застосування відповідних фінансових методів, форм і належного фінансового інструментарію. Здійснено класифікацію показників оцінки фінансової стійкості підприємства за визначеними ключовими ознаками. Визначено основні функції забезпечення фінансової стійкості. Досліджено основні принципи, за якими повинен функціонувати механізм управління фінансовою стійкістю підприємств сфери гостинності. З метою оцінки ефективності управління фінансовою стійкістю визначено рівні: оперативний, тактичний і стратегічний рівнях та відповідний інструментарій забезпечення.

Представлены результаты расчетов мощных генераторов СВЧ-излучения на прямолинейных электронных потоках на резонаторах с электродинамическими фильтрами на концах резонаторов. В основу методики расчета процессов в нерегулярном волноводе положены идеи А. Г. Свешникова, основанные на методе преобразования координат, который позволяет искать решение задачи возбуждения нерегулярного волновода путем разложения этого решения по системе базисных функций регулярного волновода. Это позволяет свести 3-мерную задачу к одномерной, что существенно сокращает объем вычислений и повышает точность решения. Расчеты проводились с помощью компьютерной программы GyroK. Наличие электродинамических фильтров на концах волновода позволило повысить добротность резонатора и уменьшить СВЧ-излучение в область катода. Было показано, что мощность таких генераторов может достигать 21 Мвт, что может обеспечить эффективное подавление работы электронных устройств предполагаемого противника.Колосов С. В., Батура М. П., Шатилова О. О. Мощные релятивистские генераторы на прямолинейных электронных потоках с электродинамическими фильтрами на концах. Ural Radio Engineering Journal. 2019;3(4):369–377. DOI: 10.15826/urej.2019.3.4.003