Journal articles on the topic 'Синонімія стилістична'

Стаття присвячена аналізу функціональних особливостей сакральних синонімів у поетичній творчості Т. Шевченка. Обʼєктом дослідження стали синоніми на позначення Бога, репрезентовані двома синонімічними рядами – назвами Бога-Отця і Бога-Сина. Установлено, що досліджені синоніми виконують уточнювальну, стилістичну та заміщувальну функції.

Стаття присвячена лінгвістичному дослідженню англомовних рекламних текстів. У статті аналізуються лексичні та стилістичні мовні засоби, використання яких сприяє збагаченню експресивності тексту, викликає інтерес у споживача та посилює бажання придбати товар, що рекламується. Актуальність теми дослідження полягає у тому, щоб виявити та продемонструвати величезний спектр використання лексичних та стилістичних мовних засобів у рекламному тексті, який досі залишається не до кінця дослідженим та перебуває у постійному центрі уваги мовознавців. У статті розглянуто поняття реклами – одного із провідних засобів комунікації та основного інструмента у маркетинговій галузі, який застосовують для передачі інформації щодо певних продуктів чи послуг широкому загалу. Особливу увагу приділено рекламним текстам та слоганам реклами косметичних засобів, продуктів харчування тощо. У тексті детально розглядаються такі лексико- стилістичні засоби: синоніми, антоніми, омоніми, полісемія, риторичні фігури (звертання, антитеза, евфемізми, персоніфікація, заперечення, гра слів), експліцитний та імпліцитний способи розповсюдження інформації, еліптичні конструкції, різноманітні форми діалогічності. У статті зазначається, що у створенні рекламних текстів та слоганів важливим є ретельний відбір мовних засобів, які відповідатимуть стилістичній тональності відповідно до конкретної комунікативної ситуації, характеру адресата, середовища функціонування та інтенції. У процесі аналізу сорока двох рекламних текстів виявлено найбільшу частоту застосування лексичних мовних засобів у текстах реклами косметичних засобів. Виявлено також і найбільш використовувані стилістичні мовні засоби у рекламі продуктів харчування та косметичних засобів. Таким чином, від коректного застосування кожного лексичного (синоніми, антоніми, омоніми, полісемія, експліцитність та імпліцитність) та стилістичного (риторичні фігури, еліптичні конструкції, форми діалогічності) мовних засобів буде залежати ефективність сприйняття реклами аудиторією.

The purpose is to identify the specificity of synonyms in the terminology system of the English language texts on economics and determine the most widespread patterns for the formation of synonymous pairs on the basis of the analyzed material.Methods. The following methods were employed in the research: general scientific (generalization, induction and deduction) and empirical-theoretical (analysis, synthesis) methods. The process of term-selection was performed with the method of continuous sampling. The descriptive method and the method of semantic-component analysis were used to distribute the synonymous terms into groups and identify the specificity of synonymous relationships. Results. Understanding the phenomenon of synonymy is an important precondition for improving language skills, since it implies the ability to choose the most accurate synonymous equivalent among a few variants of a certain concept and ensure the success of communication in this way. In spite of undesirability of terminological synonymy in scientific discourse, this phenomenon is especially widespread in the texts of economic orientation, since terms in this field of knowledge go beyond scientific use, enter social life and become a part of common vocabulary. Therefore, the emergence of variants and parallel functioning of several duplicates is caused by openness of this terminology system and its enlargement with common words. Since the area of economics covers a large number of participants, interacting at different levels, it is reflected –in a language dimension – in the scope of vocabulary designating the key concepts of this field and linguistic processes of the formation of terminology system. The most typical consequence of using the terminological apparatus by a large number of the native language speakers is a parallel functioning of a term and a common word (word combinations). Conclusions. The widespread synonymy in the terminology system of the English language texts on economics is explained by the specificity of this field of knowledge: the adjacency of economic concepts to everyday life that is reflected in the possibility of interaction between common and scientific vocabularies. The analyzed cases of synonymy show the pairs whose components have different stylistic marking: one of the components mainly belongs to bookish words, whereas the other one – to common vocabulary. Moreover, in the terminology system of the English language texts of professional orientation there are quasi-synonyms and relative synonyms. The most widespread ways of the formation of synonymous pairs is a combination of a common verb and a specifically economic term. The examples of syntactical synonyms represent the pattern with one verb component and the combination of a verb and a noun.Key words: scientific terminology, common words, synonymous pair, quasi-synonyms, relative synonyms, stylistic marking. Мета статті – виявити особливості синонімів у терміносистемі англомовних текстів економічного спрямування й визна-чити найбільш поширені моделі утворення синонімічних пар на основі проаналізованого матеріалу.Методи. У дослідженні було використано загальнонаукові (узагальнення, індукція і дедукція) та емпірико-теоретичні методи (аналіз, синтез). Процес відбору термінів проводився методом суцільної вибірки. Дескриптивний метод і методика семантико-компонентного аналізу використовувалися для інвентаризації і розподілу досліджуваних синонімічних термінів у групи та виявлення специфіки синонімічних відносин. Результати. Розуміння явища синонімії є важливою передумовою удосконалення мовленнєвих умінь, оскільки передбачає здатність добирати якомога точніший семантичний еквівалент з-поміж кількох варіантів відповідного поняття й забезпечувати в такий спосіб максимальну успішність комунікації. Попри небажаність явища термінологічної синонімії в науковому дискурсі, особливо поширеним воно є в текстах економічного спрямування, оскільки терміни цієї галузі виходять за межі суто наукового використання через проникнення у соціально-побутову сферу й частково стають загальновживаними. Відтак поява варіантів і паралельного існування кількох дублетів обумовлюється відкритістю даної терміносистеми та її поповнення загаль-новживаною лексикою. Оскільки сфера економіки охоплює величезну кількість учасників, що взаємодіють на різних рівнях, у мовному вимірі це відображається на масштабах функціонування лексики на позначення ключових понять цієї галузі й лінгвістичних процесах формування терміносистеми. Найбільш типовим наслідком активного використання термінологічного апарату значною кількістю носіїв мови є паралельне функціонування терміна та загальновживаного слова (словосполучення). Висновки. Поширеність явища синонімії в терміносистемі англомовних текстів економічного спрямування пояснюється специфікою галузі, а саме: дотичністю економічних реалій до побутової сфери, що на мовному рівні відображається в можливості взаємодії загальновживаної лексики з науковою. Проаналізовані випадки синонімії засвідчують наявність пар, складові частини яких мають різне стилістичне маркування: переважно один із компонентів належить до книжної лексики, тоді як другий – до загальновживаної. Крім того, в терміносистемі англомовних текстів фахового спрямування трапляються квазі-синоніми й умовні синоніми. Доволі поширеними способами утворення синонімічних пар, як показує опрацьований матеріал, є поєднання загальновживаного дієслова з вузькогалузевим економічним терміном. Випадки синтаксичної синонімії репрезен-тують модель з одним дієслівним елементом і сполученням дієслова та іменника.Ключові слова: наукова термінологія, загальновживана лексика, синонімічна пара, квазісиноніми, умовні синоніми, стилістичне маркування.

Purpose. The article reveals the features of synonymy, paronymy and antonymy in the English terminology of cosmetology and aesthetic medicine, considers their functioning, and describes the dynamics of the prominent characteristics of these semantic processes.Methodology. The research material consisted of 1000 English terms of cosmetology and aesthetic medicine selected from the relevant English professional texts (scientific articles and didactic materials). The research is methodologically based on the systemic-structural approach, which enables synchronous analysis of language phenomena based on the connections and relationships between linguistic elements. The analysis of paradigmatic relations of the terminology was based on the principles of semantic field and thematic organization of terms. Descriptive and comparative methods were also applied.Results. A review of the literature confirmed the existence of multi-vector views on synonymy in terminology. The sources of synonyms in the terminology of cosmetology and aesthetic medicine are disclosed. The semantic and functional criteria of synonymy in the terminology are described, and the synonymous series available in it are revealed.The manifestation of antonymous relations as a regular principle of naming concepts with opposite meaning is clarified, and the differences between word-forming and lexical antonymy in the terminology of cosmetology and aesthetic medicine are shown. The use of paronyms is analyzed, and it is emphasized that a slight difference in spelling and pronunciation leads to incorrect replacement of one word with another and loss of information.Conclusions. The analysis of lexical and semantic features of terminology of cosmetology and aesthetic medicine has shown that synonymy and antonymy are common phenomena manifested on the lexical-semantic, derivational and stylistic levels. Each of theseypes of paradigmatic relations contributes to the development and enrichment of terminology of cosmetology and aesthetic medicine. As for paronymy, it is a linguistic universal that cannot be avoided despite the fact that it contradicts the principles of professional communication. This vision of the role of synonymy, antonymy and paronymy is generally consistent with the observations and conclusions of researchers who conducted similar studies in related terminological systems.Key words: semantic relations, systematic language, paradigmatic relations, term, lexical-semantic relations. Мета. Метою статті було розкриття особливостей синонімії, паронімії і антонімії в англійській термінології косметології та естетичної медицини, розгляд їх функціонування, опис динаміки провідних характеристик цих семантичних процесів.Методи. Матеріалом дослідження послугували 1 000 англійських термінів косметології та естетичної медицини, відібраних з відповідних англійських фахових текстів (наукових статей та науково-дидактичних матеріалів). Дослідження методологічно ґрунтується на системно-структурному підході, який дозволяє здійснювати синхронний аналіз мовних явищ на основі зв’язків і відношень між мовними елементами. Аналіз парадигматичних відношень термінології відбувався на основі принципів семантичного поля та тематичної організації термінопонять. Було також застосовано описовий та порівняльний методи.Результати. Здійснений огляд літератури підтвердив існування різновекторних поглядів на синонімію в термінології. Визначено джерела поповнення синонімів у термінології косметології та естетичної медицини. Описані семантичні і функці-ональні критерії синонімії в зазначеній термінології, виявлені наявні в ній синонімічні ряди.З’ясований вияв антонімічних відношень як регулярного принципу найменувань понять з протилежним значенням, показано відмінності між словотвірною і лексичною антонімією в термінології косметології та естетичної медицини. Проаналі-зовано використання паронімів та підкреслено, що незначна відмінність у написанні і вимові призводить до неправильної заміни одного слова іншим та втрати інформації.Висновки. Проведений аналіз лексико-семантичних особливостей косметології та естетичної медицини показав, що сино-німія і антонімія є у ній поширеними явищами, які маніфестуються на лексико-семантичному, дериваційному та стилістич-ному рівнях. Кожний з цих типів парадигматичних відношень сприяє розвитку і збагаченню термінології. Щодо паронімії, то вона є мовною універсалією, якої неможливо уникнути, попри те, що вона суперечить принципам фахового спілкування. Таке бачення ролі синонімії, антонімії та паронімії в термінології косметології та естетичної медицини загалом узгоджується зі спостереженнями та висновками дослідників цих явищ в споріднених або близьких за тематикою терміносистемах.Ключові слова: семантичні відношення, системність мови, парадигматичні відношення, термін, лексико-семантичні відношення.

Stylistic synonymy or hendiadys (Latinized from Old Greek έν διά δυοȋν «one through two») is an important feature frequently detected in Ottoman Turkish literary standard texts. Simultaneously several scholars found it as a prominent feature of the Bible language, precisely in Old Testament. Thus, it is not surprising to find it in the fragment of Book of Daniel in Krymchak manuscript, Yosif Gabai’s jonk, dated to the early 20th century, which is in the possession of the Crimean Ethnographic Museum. As linguistic data proves, Book of Daniel probably was translated much earlier in Ottoman period and represents Hebrew-Turkic translation literature. The translator employed hendiadys by using different strategies of combination, but usually they are two nouns, or two verbs connected by a conjunction. Phrases composed by Turkic and foreign words of the same meaning or synonymic loanwords with Turkic suffixes, expressing one notion. Stylistic figures found in the manuscript are represented by following types: Turkic-Hebrew, Hebrew-Arabic, Arabic-Persian, Persian-Turkic, Arabic-Mongolian, Arabic-Turkic. Some of them could be treated as religious hendiadys. Hendyadyoin is not attested in folklore texts of Yosif Gabai’s Krymchak jonk, but in religion texts, which are variety of standard.

У статті репрезентовано огляд наукової літератури, присвяченої вивченню сучасного стану дослідження медичної термінології в лінгвістичній науці. Окреслено актуальність студіювання окремих аспектів зазначеної проблеми, їхню перспективність і значущість. Під медичною термінологією розуміємо систему лексем, яку використовують для точного опису людського організму, зокрема його компоненти, процеси, умови, що впливають на нього, та процедури, що виконуються на ньому. Джерельною базою дослідження слугувала сучасна українська медична термінологія. У науковій студії проаналізовано медичний термін як одиницю української терміносистеми. Розглянуто такі його характеристики: точність змісту й звучання, відповідність предмету, стислість, моносемія, інваріантність, однооформлення, жорстка конвенційність, відповідність нормам мови, наявність класифікаційної дефініції, єдність структури, стилістична нейтральність, прозорість внутрішньої форми терміна, висока інформативність. Наголошено на моносемантичній основі терміна. Зазначено, що ці вимоги залишаються більше задекларованими, ніж практично реалізовуваними. Встановлено й схарактеризовано основні проблеми становлення, функціонування та розвитку сучасної української медичної термінології. До них належать проблема забезпечення мовної нормативності термінів на всіх рівнях літературної мови (орфоепічному, фонетичному, лексичному, словотвотвірному, морфологічному, синтаксичному, орфографічному й стилістичному), проблема координації національних та міжнародних медичних компонентів, проблема однозначності й точності, проблема неоднозначності, проблема синонімії, проблема варіативності медичних термінів, проблема відсутності єдиної класифікації медичних термінів. Підтверджено важливість досліджуваної теми в опануванні фахової термінології

Роботу присвячено опису COVID-19 як теми-табу в інтердиктивному спілкуванні англомовного суспільства в еколінгвістичному аспекті та має на меті розкриття семантичних, фонетичних, словотвірних характеристик засобів евфемістичної лексикалізації COVID-19 та установлення ролі евфемізмів у мовленнєвій реабілітації табу як лінгвотоксичного елементу. Інтердиктивне спілкування визнається таким, що стримується штучноствореними обмеженнями та заборонами – табу, які згідно з нормами етикету мають бути завуальовані за допомогою евфемізмів. Робота виконана у річищі лінгвоекології, що постулює взаємозалежність мови та мовлення від екосистеми, в якій вони існують, – комунікативного простору, де реалізується спілкування, націлене на гармонійну соціалізацію. Лінгвістична екосистема характеризується специфічною взаємодією елементів, що визначається сукупністю параметрів у межах різних моделей і залежить від кількості та ступеня наявних у ній лінгвотоксичних та інших елементів, що загрожують мовному середовищу, одним із яких є табу. Евфемістична лексикалізація в межах еколінгвістичної теорії визнається засобом терапевтичної функції мови, що реабілітує табу в інтердиктовному спілкуванні. Евфемістичні (вуалятивні) одиниці утворюються завдяки низці формальних прийомів (семантичних, фонетичних та словотвірних). Формальні прийоми, що залучаються для створення евфемізмів у фрагментах сучасного англомовного дискурсу, налічують такі засоби, як синонімізація (використання семантико-стилістичних синонімів), метафоризація, уживання акронімів, «мовна гра» та блендинг. Утворені евфемізми на позначення антецеденту COVID-19 та пов’язаних із ним предметів/явищ/подій слугують у досліджених фрагментах дискурсу для пом’якшення відчуття страху реципієнтами повідомлень.

Мета публікації – розкрити значення аналітичного читання творів художньої літератури в навчанні іноземної мови, виокремити етапи роботи над текстом, представити систему вправ до тексту The Gift of the Magi (by O. Henry). Для досягнення мети використано такі методи: комплексний аналіз педагогічної та методичної літератури з визначеної проблеми; теоретико-критичний аналіз підручників, методичних посібників та рекомендацій з аналітичного читання творів художньої літератури іноземною мовою; наукове спостереження за організацією навчального процесу з аналітичного читання художніх творів та вивчення досвіду викладачів щодо використання доцільних методів і прийомів для організації ефективної роботи над текстом; моделювання навчального процесу на основі запропонованої методики та розробленої системи вправ; узагальнення – для формулювання висновків і рекомендацій щодо аналітичного читання художніх творів іноземною мовою. Завданнями аналітичного читання є: навчити студентів здійснювати лінгвостилістичний аналіз оригінальних художніх текстів; опрацьовувати мовні зразки, типові моделі та кліше, які демонструють функціонально-стильові особливості сучасної англійської мови; розвинути навички аналізу лексичних одиниць (виявлення полісемії, підбір синонімів, антонімів); розвинути навички перекладу англійського тексту українською мовою; систематизувати та розширити словниковий запас; розвинути комунікативні навички; сформувати здатність обговорювати й аналізувати художні твори з позицій ідейного змісту, композиційних та індивідуально-стилістичних особливостей. Аналітичне читаннясприяє досягненню низки результатів навчання. Зокрема, студенти опановують синтаксичні, семантичні, граматичні та фонетичні закономірності англійської мови; типові моделі та кліше, які демонструють функціонально-стильові особливості сучасної англійської мови; алгоритм комплексного філологічного, стилістичного та граматичного аналізу художнього тексту; вчаться розуміти зміст прочитаного художнього тексту відповідного рівня складності та обсягу матеріалу й передати зміст прочитаного тексту в усній та писемній формі, застосовуючи вивчені структурні елементи мовлення; писати есе, стислі перекази, короткі оповідання, критичні огляди. Правильно сплановане читання художніх англомовних творів є важливим джерелом формування soft skills та фахових компетентностей студента і слугує основою для розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності, а відтак, є невід’ємною складовою усього процесу навчання іноземної мови.

У статті проаналізовано лексеми на позначення поняття обіцянки дотримуватися певних зобов’язань, клятви вірності якій-небудь справі. З’ясовано, що в сучасній українській мові функціонують іменникові лексеми присяга, обіцянка, обітниця, обіт, клятва, божба, рота із певними заувагами: присяга, обіцянка, клятва – загальновживані, обіт, обітниця, божба і рота – стилістично обмежені, хоча такої диференціації до початку ХХ ст. не зафіксовано. Про частотність використання однієї з названих лексем свідчать сталі словосполучення, наведені у словниках. На прикладі наголошування лексеми присяга проілюстровано позамовні чинники, що впливають на стан акцентуаційної системи української мови. Встановлена важливість етимологічних коментарів окремих укладачів лексикографічних праць, які тлумачать причини та час появи тієї чи тієї лексеми у нашій мові, подають паралелі з інших слов’янських мов, фіксують семантику лексем на певному історичному зрізі.

У статті розглянуто особливості функціонування арготичної лексики як головного лексичного шару комунікації кримінально світу в романі Мирослава Дочинця «Лис». Досліджено важливі аспекти побутування арготичної лексики, її вписаність в канву художнього твору, відповідність стилістичним, естетичним нормам. Доведено, що креативну сутність визначє націленість автора на незвичність мововираження, світогляд, філософію його носіїв, прагнення акцентувати увагу читача З одного боку, переважають негативні знижені лексичні номінації на зразок мусора, слідак, кент, шушваль,чуйка. З іншого, автор апелює до національного мовного досвіду читача й досягає бажаного семантичного і стилістичного ефекту за допомогою одиниць лексико-фразеологічного та синтаксичного рівнів мови: здобувати авторитет, вести базар, платити по рахунках, час збирати розкидане каміння, пудрити мізки, розсусолити бедлам, ловити фарт. Виокремлено низку контекстуальних синонімів, які підкреслють локальний колорит індивідуальної оповіді: короїдка; виправно-трудова колонія; територія, де закон відпочивав; невільний світ; доросла зона. Описано процеси, які відбуваються в літератуній мові, та необхідність оцінювати всі складові компоненти мовленнєвого потоку, зокрема й динаміку розвитку української аргосистеми. Здійснене дослідження доводить, що мова кримінального світу постійно видозмінюється, розвивається, розширю сферу впливу і використання в художній літературі, тобто мова розвивається не у своїй правильній іпостасі, а в усному, спонтанному, соціально малоконтрольованому мовленні. Тільки розмовна стихія є живильним джерелом для розвитку будь-якої мови. Отже, жаргонна лексика – це своєрідна картина світу, потужна семіосфера певного часового зрізу культури, що відкриває у слові смислову перспективу як концентрат соціокультурного, духовного, психологічного клімату епохи.