Academic literature on the topic 'Симуляція доведення'

Мета роботи – аналіз стандарту вищої освіти за спеціальністю 227 “Фізична терапія, ерготерапія” галузі знань 22 “Охорона здоров’я” та навчальної програми з фізичної терапії та ерготерапії в аспекті формування компетентності з надання домедичної допомоги. Основна частина. Визначено основні етапи формування компетенції для надання медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях шляхом моделювання тренінгів у студентів-ерготерапевтів. Перераховані переваги симуляції методу навчання в медицині. Показано, що врівноваження ролей учителя та студентів допомагає виявити помилки під час тренінгу з практичних навичок. З’ясовано, що краще освоєння навичок відбувається у випадку, коли результати при первинному і вторинному огляді потерпілих відрізняються відповідно до даних ситуаційних завдань. Доведено, що зворотний зв’язок між вчителем та студентами є одним із ключових моментів, який забезпечить кращу асиміляцію алгоритмів практичних навичок і дій студентами. Висновки. Виявлено, що симуляційне навчання покращує формування компетенції студентів-ерготерапевтів. Крім того, це сприяє підвищенню інтересу студентів до вивчення предмета. Симуляційна підготовка дозволяє студентам вивчати алгоритми надання медичної допомоги в умовах, що близькі до реальності. Отримання навичок зупинки критичної кровотечі, переведення потерпілого в стабільне бокове положення та серцево-легенева реанімація дозволяють студентам-ерготерапевтам надати необхідну домедичну допомогу у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Традиционные аналитические методы исследования применимости методов множественных сравнений эффективны только при весьма жёстких ограничениях на соответствующие генеральные совокупности. В то же время для решения этого вопроса с успехом можно применять компьютерные симуляции и метод Монте-Карло. Методом Монте-Карло мы симулируем проведение тестов, выполняемых при множественных сравнениях на выборках малого объёма из искаженных (по сравнению с нормальным) распределений. Исследуется возможность применения классических критериев дисперсионного анализа (ANOVA) и непараметрического теста Краскела — Уоллиса для выборок малого объёма с ненормальным распределением и/или неоднородных по дисперсии. В качестве критерия однородности выборок по дисперсиям используется тест Левене. Нормальность (Гауссовость) выборок проверяется с помощью теста Шапиро –Уилка. Для искажения нормальности выборок используются генеральные совокупности, распределенные по хи-квадрат и t-распределению Стьюдента с малым числом степеней свободы. Также ненормальность распределений отслеживается с помощью параметров: эксцесс (коэффициент островершинности) и асимметрия. В качестве генератора псевдослучайных чисел применяется так называемый вихрь Мерсенна реализованный в рамках пакета программ Wolfram Mathematica. Число испытаний для каждого набора параметров доведено до миллиона. Вычисляются эффективные вероятности ошибок 1-го рода и делаются выводы о влиянии негомогенности дисперсий, «ненормальности» эксцесса и асимметрии на эффективность исследуемых критериев. В результате можно сказать, что зачастую нет оснований использовать непараметрические методы вместо параметрических в ущерб мощности соответствующих критериев.

У статті обґрунтовано актуальність використання методу дослідницько орієнтованого навчання предметів STEAM у закладах загальної середньої освіти. Представлено можливості екосистеми Go-Lab (https://www.golabz.eu), яка сьогодні містить найбільшу колекцію віддалених / віртуальних лабораторій, освітніх додатків, понад тисячу дослідницьких навчальних середовищ (Inquiry Learning Space – ILS) для інноваційного викладання в класі, змішаного та дистанційного навчання. Ця платформа активно використовується в школах Західної Європи, деяких країн Африки і стала доступною для України завдяки проєкту програми ЄС ERASMUS+ К2 «Модернізація вищої педагогічної освіти з використанням інноваційних інструментів викладання – MoPED» (№586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP). Авторами висвітлено особливості побудови ILS як персоналізованого дослідницького середовища для самостійного вивчення предметів STEAM, де учні мають змогу здійснювати наукові експерименти, розвивати дослідницькі навички та цифрову компетентність. Доведено переваги використання віртуальних / віддалених лабораторій у роботі з учнями, зокрема в інклюзивній освіті. Описано типи навчання-дослідження на основі запитів. Охарактеризовано етапи цілісного дослідницького циклу на порталі Go-Lab: орієнтація, концептуалізація, дослідження, висновки та обговорення. Висвітлено можливості цієї платформи для створення власного віртуального сценарію навчання або модифікації імпортованого ILS, створеного іншими користувачами. Наведено приклади деяких ILS українською мовою для активного експериментування онлайн, що уможливлює самостійне навчання здобувачів освіти, розвиток їхнього критичного мислення та ін. Виокремлено критерії оцінювання створеного дослідницького навчального середовища на платформі Go-Lab з використанням віртуальних лабораторій, навчальних ігор, симуляцій тощо, які розроблені під час проведення навчальних тренінгів у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Наголошено на потребі розроблення нових онлайн лабораторій українською мовою, адаптованих до Державних стандартів загальної середньої освіти з урахуванням вимог до результатів і компетентностей школярів за освітніми галузями. Новизна результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад використання дослідницько орієнтованого навчання з допомогою екосистеми Go-Lab у Новій українській школі.

Стаття присвячена проблемі формування загальних компетентностей у здобувачів медичної освіти. Під час аналізу вітчизняних літературних джерел встановлено, що реформування системи вищої освіти, зокрема медичної, передбачає посилення фундаментального складника підготовки майбутніх медичних фахівців та формування в них загальних компетентностей, які є універсальними, не залежать від предметної галузі, але важливі для успішної подальшої професійної й соціальної діяльності здобувача вищої медичної освіти, формування ціннісних орієнтацій, світосприйняття та для його особистісного безперервного розвитку. Доведено необхідність перегляду теоретичних і методологічних засад системи закладів медичної освіти, що здійснюють підготовку медичних фахівців, особливо на етапі відбору та диференціації змісту соціально-гуманітарних і природничих дисциплін, які є основою для подальшого формування професійної мобільності та компетентності майбутніх медичних спеціалістів. З’ясовано, що до пріоритетних soft skills, які необхідно розвивати в процесі підготовки майбутніх медичних фахівців для їх подальшої професійної діяльності, належать такі: командна робота, комунікативні навички, стресостійкість, лідерство, прийняття рішень тощо. Підкреслено, що навички командної роботи необхідні для медичних фахівців при зустрічі з пацієнтом під час прийому, в разі виконання призначень лікаря, надання медсестринської допомоги, комунікативної підтримки та здійснення догляду за пацієнтом з боку його родичів; навички стресостійкості – для врахування індивідуальних особливостей пацієнта, вміння стримувати власні емоції, адекватно виражати думки та контролювати емоції пацієнта; навички прийняття рішення – для спонукання пацієнтів до інтерпретації своїх вчинків у зв’язку з хворобою та зміни поведінки з метою одужання, для вміння брати відповідальність на себе в складних і надзвичайних ситуаціях, коли існує загроза життю людини, тощо. За результатами дослідження зроблено висновок про те, що для організації формування та розвитку м’яких навичок (soft skills) необхідно залучати здобувачів медичної освіти до участі в студентських олімпіадах, конкурсах, науково-практичних конференціях, тренінгах, семінарах, майстер-класах із природничих та соціально-гуманітарних дисциплін; забезпечувати участь студентів у суспільному житті закладу медичної освіти (зокрема, через органи студентського самоврядування); впроваджувати на практичних заняттях інтерактивну симуляцію, яка своєю чергою моделює професійну діяльність тощо.

Метою даної кваліфікаційної роботи є аналіз параметрів SNARK-доведень та обґрунтування властивостей триплетів у рекурсивних SNARK-доведеннях. Під час виконання роботи було побудовано два алгоритми симуляції доведення для протоколу zk-SNARK, в залежності від моменту отримання параметрів для симуляції: під час налаштування чи після. Вперше було сформульовано та доведено властивості триплетів для рекурсивних SNARK-ів. Отримані результати можна використовувати для подальшого розвитку протоколу SNARK-доведень та протоколу Coda.
The goal of this qualification work is to analyze the parameters of SNARK-proofs and substantiate the properties of triplets in recursive SNARK-proofs. During the work, two proof simulation algorithms were built for the zk-SNARK protocol, depending on when the parameters for the simulation were received: during configuration or after. For the first time, the properties of triplets for recursive SNARKs were formulated and proved. The obtained results can be used for further development of the SNARK-proof protocol and the Coda protocol.