Journal articles: 'Серцево-судинні захворюваня'

1

Yarema, N. I., L. V. Radetska, A. I. Smachilo, A. O. Bob, O. I. Kotsyuba, A. I. Khomitska, and M. E. Gavryluk. "ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ФАКТОРІВ СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ ТА ОЧІКУВАНОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (March 19, 2021): 97–103. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11917.

Full text

Abstract:

Мета: на основі вивчення особливостей факторів ризику серцево-судинних захворювань оптимізувати надання медичної допомоги з урахуванням гендерних аспектів. Матеріали і методи. Застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи з метою поглибленого вивчення гендерних особливостей факторів ризику серцево-судинних захворювань. Результати. Вважається, що на серцево-судинні захворювання переважно хворіють чоловіки, а для жінок основною загрозою є рак. Насправді хвороби серця уражають більше жінок і є значно поширенішими за всі форми раку разом. І це той факт, який сьогодні, на жаль, невідомий широкому загалу. У загальній структурі смертності майже половина всіх летальних випадків припадає на серцево-судинні захворювання, із них 49 % – у жінок і 40 % – у чоловіків. Поширена думка, що жінки мають менше факторів ризику розвитку цієї патології, також є хибною. Результати багатьох досліджень довели, що фактори ризику в жінок та у чоловіків мають багато гендерних особливостей та відмінностей, які необхідно враховувати при діагностиці та лікуванні кардіоваскулярної патології лікарями загальної практики і кардіологами. Відомо, що більшість пацієнтів обох статей з факторами ризику ведуть нездоровий спосіб життя, не досягають цільових значень артеріального тиску, ліпідного та глікемічного профілей, що впливає на тривалість та якість життя. Висновки. У складі загальної стратегії протистояння смертності населення, зокрема працездатного віку, від хвороб системи кровообігу повинна бути вироблена спеціальна стратегія боротьби із загальною смертністю від цієї причини і вона повинна стати пріоритетною.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Магдисюк, Людмила, Богдана Павлова, and Ірина Гнатойко. "МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ОСІБ З СЕРЦЕВО- СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ." Психологія: реальність і перспективи, no. 14 (April 1, 2020): 144–49. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.163.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена теоретичному аналізу особливостей медико-психологічного консультування осіб з серцево-судинними захворюваннями. Розглянуто основні характеристики серцево-судинних захворювань, їх вплив на загальне самопочуття та здоров’я людини. Також, проаналізовано психологічні фактори, котрі провокують та загострюють перебіг серцево-судинних захворювань. Наведені результати емпіричного дослідження свідчать про вплив психологічних особливостей особистості, таких як схильність до переживання страху, негативне емоційне самопочуття, настрій на розвиток серцево-судинних захворювань. Відповідно, важливим є врахування цих особливостей під час медико-психологічного консультування осіб із даними захворюваннями, що в свою чергу, дозволить покращити загальний та психологічний стан особистості. Отримані емпіричні дані можуть бути використані при консультативній роботі з клієнтами, котрі хворіють на серцево-судинні захворювання, для профілактики цих захворювань, за рахунок підвищення впевненості, покращення загального самопочуття, зменшення стресових проявів. Також і під час безпосередньої медико-психологічної консультації осіб із серцево-судинними захворюваннями для зменшення їх негативного впливу на самопочуття, психологічне та фізичне здоров’я. Теоретико-емпіричні дані можуть використовуватися практичними психологами не лише в консультуванні, з метою надання кваліфікованої психологічної допомоги клієнтам з серцево-судинними захворюваннями, а й для самоосвіти та просвітницької діяльності усіх верств населення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Batiukh, О. V., Kh O. Novak–Mazepa, T. V. Kharkovska, and A. I. Pak. "ПРОГНОЗУВАННЯ ВПЛИВУ ПОРУШЕНЬ СНУ І ДЕПРЕСІЇ НА РОЗВИТОК СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (December 1, 2020): 145–52. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11326.

Full text

Abstract:

Резюме. Цукровий діабет (ЦД) являє собою одну з провідних медико-соціальних проблем сучасного суспільства, що зумовлено високою захворюваністю та його поширеністю, частим виникненням ускладнень. Дослідження факторів розвитку, а саме: порушення сну, депресія, серцево-судинні захворювання (ССЗ), вивчення причини, комплексне розв’язання проблеми, наявність якої негативно позначається на якості життя людини, дозволять покращити стан здоров’я пацієнтів із ЦД 2 типу. Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела щодо впливу тривожних, депресивних розладів на розвиток і прогресування серцево-судинних захворювань у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу для ранньої діагностики захворювань та їх профілактику. Матеріали і методи. При дослідженні використано дані літературних джерел та дані проведених наукових досліджень щодо причин розвитку захворювань, зокрема депресії, цукрового діабету 2 типу, розладів сну, серцево-судинних захворювань, і їх взаємозв’язок та взаємовплив. Результати. Цукровий діабет 2 типу є найпоширенішим типом діабету, що становить близько 90 % усіх випадків діабету. Це захворювання найчастіше діагностується у дорослих людей, але все частіше спостерігається у дітей, підлітків через підвищення рівня ожиріння, малорухливого способу життя, психоемоційного перевантаження, стресів. Депресія є фактором ризику виникнення цукрового діабету та негативно впливає на його перебіг, підвищуючи ризик розвитку ускладнень. Пацієнти з ЦД страждають від супутньої депресії у 2–3 рази частіше, ніж без нього. Поширеність депресивних розладів у хворих із ЦД у середньому становить близько 14 %. Приблизно у 80 % випадків у пацієнтів із ЦД 2 типу виявляється артеріальна гіпертензія. Головною причиною смертності є гострі серцево-судинні захворювання, від яких помирає 75 % хворих. За даними клінічних досліджень у 15–25 % пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) виявляють симптоми депресії, яка в 3,7 раза підвищує несприятливий перебіг хвороби. Результати іноземних досліджень свідчать, що смертність від серцево-судинних захворювань серед людей, які сплять менше 4 год на добу на 36 % вище, ніж у тих, які сплять 4–8 год, а ризик розвитку інсульту становить 34 %. Пацієнти, які схильні до даних захворювань і спали достатню кількість часу, ризики компенсувалися і значно зменшувалися. Висновки. Основною причиною значної захворюваності та смертності від ЦД із супутніми ССЗ можна вважати високу поширеність факторів ризику і відсутність єдиного підходу до боротьби з ними. Вивчаючи чинники ризику, отримаємо можливість зрозуміти вплив мультифакторної природи на розвиток й ускладнення перебігу захворювань. Дослідження та аналіз зв’язків між депресивними порушеннями й розвитком серцево-судинної патології дозволять встановити рівень впливу цих факторів на розвиток цукрового діабету 2 типу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Sokolova, L. K., V. M. Pushkarev, and M. D. Tronko. "Ефекти ресвератролу в нормі та за різних патологій." Endokrynologia 25, no. 1 (March 20, 2020): 76–88. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-1.76.

Full text

Abstract:

Огляд присвячено висвітленню ефектів ресвератролу (РСВ) у нормі та, надто, за патологічних станів людини. Наведено дані щодо синтезу, метаболізму РСВ, його біодоступності та механізмів дії. РСВ характеризується широким спектром фармакологічних ефектів і множинною біологічною активністю щодо хронічних захворювань як протизапальний, протипухлинний, антидіабетичний, нейро- та кардіопротекторний засіб. РСВ справляє позитивний вплив за цукрового діабету (ЦД) та діабетичних судинних ускладнень, що обумовлено його здатністю посилювати опосередковану оксидом азоту вазодилатацію. Продукти, багаті на РСВ, справляють захисний ефект за таких вікових захворювань, як ЦД 2-го типу, серцево-судинні захворювання, у тому числі атеросклероз, деякі типи раку, артрит, катаракта, артеріальна гіпертензія та когнітивні порушення. Ефекти РСВ свідчать про його перспективність як дієтичної добавки, що дозволяє поліпшити стан хворих на тяжкі хронічні захворювання, а також для профілактики цих захворювань у здорових людей та уповільнення процесів старіння.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Zhyvytsia, D. H. "ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ І СТАРІННЯ: НОВА ПРОБЛЕМА В ЕРУ ЕФЕКТИВНОЇ АНТИРЕТРОВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ." Інфекційні хвороби, no. 3 (November 29, 2019): 4–9. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10629.

Full text

Abstract:

Після запровадження ефективної антиретровірусної терапії у світі значно зросла частка літніх пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. Сьогодні 27 % ВІЛ-інфікованих пацієнтів у Західній Європі та США віком від 50 років. В Україні кількість та відсоток цих пацієнтів також поступово збільшуються. Постійне застосування антиретровірусної терапії сприяло різкому зменшенню захворюваності на опортуністичні інфекції та дозволило пацієнтам з ВІЛ жити довше. Стійка активація імунітету та хронічне запалення, яке зазвичай характеризує імунологічне старіння, є важливим фактором для розвитку супутніх захворювань у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. Біологічні процеси, які співвідносяться зі старінням, відбуваються раніше у дорослих ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Важливі супутні захворювання, що з’являються з віком (метаболічний синдром, нейрокогнітивні розлади, серцево-судинні захворювання, остеопороз, синдром старечої астенії і онкологічні захворювання), є більш поширеними у ВІЛ-інфікованих, ніж у ВІЛ-неінфікованих осіб. У цьому огляді буде розглянуто роль імунної активації і хронічного запалення в розвитку найважливіших, асоційованих зі старінням захворювань у ВІЛ-інфікованих пацієнтів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Kosa, T. V. "ЯК ДИСТАНЦІЙНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ КАРДІОЛОГІВ РЯТУЮТЬ ЖИТТЯ." Медсестринство, no. 2 (June 13, 2019): 50–52. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2019.2.10213.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано як дистанційні консультації рятують життя пацієнтів із хворобами серця. Серцево-судинні захворювання – основна причина смертності в Україні, тому увага до власної серцево-судинної системи вкрай важлива.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Гомелюк, Т. М., Д. В. Попович, and М. І. Марущак. "Особливості постковідного синдрому в пацієнтів, які перенесли COVID-19: вплив на серцево-судинну систему." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 23, 2022): 110–18. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12615.

Full text

Abstract:

Резюме. На початку пандемії вважалося, що COVID-19 – це короткотривала хвороба. Однак уже влітку 2020 р. Всесвітня організація охорони здоров’я, використовуючи наявні на той час дані, повідомила, що у деяких пацієнтів симптоми виснаження зберігаються тижнями або, навіть, місяцями. Клінічні дослідження пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, засвідчили ураження багатьох органів або систем, включаючи легені, мозок, нирки та серцево-судинну систему. Незважаючи на величезні дослідження серцево-судинних ускладнень COVID-19 та його механізмів, ряд питань, які не мають відповіді, залишаються невирішеними. Проте варто відмітити, що дослідження також мають визначити цільову групу, терміни скринінгу після первинного одужання від COVID-19 та тести, які допоможуть у сортуванні осіб, які знаходяться в групі ризику. Мета досліджння – проаналізувати сучасні літературні джерела про постковідний синдром у хворих із коморбідним перебігом COVID-19 та серцево-судинною патологією. Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останні роки, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були: «COVID-19», «SARS-CoV-2», «постковідний синдром», «серцево-судинна патологія». Результати. Наявність серцево-судинного захворювання збільшує смертність у пацієнтів із COVID-19, а серцево-судинні ушкодження, включаючи міокардит, порушення серцевого ритму, ураження ендотеліальних клітин, тромботичні явища та інтерстиціальний фіброз міокарда, синдром постуральної ортостатичної тахікардії, спостерігаються в окремих пацієнтів, які перенесли COVID-19. Основна патофізіологія серцево-судинних ускладнень, пов’язаних з COVID-19, до кінця не вивчена, хоча пряма вірусна інфекція міокарда та цитокіновий шторм були запропоновані як можливі механізми. Висновки. Результати аналізу літературних джерел обґрунтовують актуальність дослідження постковідного синдрому в пацієнтів із коморбідним перебігом COVID-19 та серцево-судинною патологією. Визначення ролі COVID-19 у розвитку і прогресуванні серцево-судинних захворювань відкриє шлях для нових підходів до діагностики, стратифікації, моніторингу, профілактики та лікування цього захворювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Zhuravlyova, Larysa, and Maryna Filonenko. "THE ROLE OF TRACE ELEMENT SELENIUM IN THE DEVELOPMENT OF CARDIOVASCULAR DISEASES." Inter Collegas 6, no. 2 (August 3, 2019): 77–81. http://dx.doi.org/10.35339/ic.6.2.77-81.

Full text

Abstract:

THE ROLE OF TRACE ELEMENT SELENIUM IN CARDIOVASCULAR DISEASE DEVELOPMENT (review) Zhuravlyova L.V., Filonenko M.V. Balanced levels of trace element selenium are of high importance for many of the body’s regulatory and metabolic functions. Reduction in selenium supply in humans can lead to an increased risk of various pathologies, including cardiovascular diseases. This article considers the contemporary opinions on the role of selenium in physiology and pathophysiology of the cardiovascular system. A particular attention is payed to the effects of selenium deficiency on the development of acute coronary syndrome, including myocardial damage after ischemia/reperfusion and postinfarction remodeling of the left ventricle. Also, the intrinsic properties of selenium for inhibition of apoptosis are highlighted. Keywords: selenium, selenoproteins, cardiovascular disease. Резюме РОЛЬ МІКРОЕЛЕМЕНТУ СЕЛЕНУ В РОЗВИТКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ Журавльова Л.В., Філоненко М.В. Збалансовані рівні мікроелементу селену мають велике значення для багатьох регуляторних та метаболічних функцій організму. Зниження надходження селену в організм людини може призвести до підвищеного ризику розвитку різних патологій, включаючи серцево-судинні захворювання. В статті розглянуто сучасні погляди на роль селену в забезпеченні функціонування серцево-судинної системи. Особливої уваги приділено впливу дефіциту селену на розвиток гострого коронарного синдрому, включаючи ураження міокарда після ішемії / реперфузії та постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка. Також виствітлено аспекти внутрішніх властивостей селену щодо інгібування апоптозу. Ключові слова: селен, селенопротеїни, серцево-судинні захворювання. Резюме РОЛЬ МИКРОЭЛЕМЕНТА СЕЛЕНА В РАЗВИТИИ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ Журавлева Л.В., Филоненко М.В. Сбалансированный уровень микроэлемента селена имеет большое значение для многих регуляторных и метаболических функций организма. Снижение поступления селена в организм может привести к увеличению риска развития различных патологий, в том числе сердечно-сосудистых заболеваний. В данной статье рассмотрены современные взгляды на роль селена в обеспечении функционирования сердечно-сосудистой системы. Особое внимание уделено влиянию дефицита селена на развитие острого коронарного синдрома, включая повреждение миокарда после ишемии / реперфузии и постинфарктного ремоделирования левого желудочка. Также освещены аспекты внутренних свойств селена по ингибированию апоптоза. Ключевые слова: селен, селенопротеины, сердечно-сосудистые заболевания.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Cherska, M. S., Kh M. Kukharchuk, and O. A. Haiova. "Оксидативний стрес у пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком." Endokrynologia 26, no. 3 (October 19, 2021): 287–97. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-3.287.

Full text

Abstract:

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання (ССЗ) є однією з основних причин передчасної смерті та інвалідності населення, особливо серед осіб працездатного віку. Розвиток ССЗ залежить від факторів, що можуть бути модифіковані (рівень холестерину, маса тіла, куріння та артеріальний тиск) і таких, що не можуть бути модифіковані (вік, стать і спадковість). Провідну роль середатеросклеротичних факторів ризику, таких як артеріальна гіпертензія (АГ), дисліпідемія, захворювання периферичних артерій, метаболічний синдром, цукровий діабет (ЦД) та ожиріння відіграє оксидативний стрес (ОС). ОС та імунозапальні зміни, які є ланками патогенезу серцево-судинної дисфункції, можуть провокувати один одного за принципом «порочного кола». ССЗ набагато частіше зустрічається в пацієнтів із ЦД, а ОС відіграєпри цьому провідну роль. Популяційні дослідження продемонстрували, що 80% пацієнтів із ЦД помирають від ССЗ. На фоні гіперглікемії посилюється ОС, що призводить до ушкодження β-клітин острівців Лангерганса та прискорює прогресування серцево-судинних ускладнень. Для запобігання та усунення захворювань, які виникають внаслідок ОС, показаними є антиоксиданти. Протягом останніх десятиліть при вивченні впливів на ОС низку досліджень було націлено на екзогенне інгібування утворення активних форм кисню (АФК) додаванням екзогенних антиоксидантів, що не завжди було ефективним. Відтак зміцнення ендогенної антиоксидантної здатності може бути більш ефективним методом корекції ОС. Позитивний вплив сучасних препаратів, що використовуються в кардіологічній практиці, може бути обумовлений не тільки їх прямою дією, а й антиоксидантними й протизапальними ефектами. У статті представлені сучасні дані про системи, що беруть участь у формуванні та детоксикації АФК, взаємозв’язок між ОС та ССЗ, що дозволить краще зрозуміти механізми розвитку та прогресування ССЗ, які виникають на фоні ОС, розробити нові стратегії щодо покращення ендогенного антиоксидантного захисту, запобігти розвитку та прогресуванню ускладнень і смертності від ССЗ, особливо в пацієнтів високого та дуже високого серцево-судинного ризику.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Sheiko, N. I., and K. B. Kivezhdi. "СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ВПЛИВ ЙОГИ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (October 18, 2019): 100–106. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10490.

Full text

Abstract:

Мета: провести огляд наукової літератури, присвяченої впливу йоги на організм людини як у стані здоров’я, так і у пацієнтів з хронічними хворобами. Матеріали і методи. Проведено огляд літератури з обраної теми в наукометричних базах даних Web of Science, PubMed, Google Scholar. Результати. Серцево-судинні захворювання є основною причиною захворюваності та смертності в країнах, що розвиваються. Фізичні вправи та йога сприяють зменшенню рівня серцево-судинних захворювань і можливих ускладнень, що виникають через них. Доведено, що йога сприяє фізичному і психічному здоров’ю шляхом виконання пози («асан»), регульованого дихання («пранаяма») і медитації («дх’яна»). Численні дослідження показали, що йога має швидкий регулюючий вплив на нервову систему та стрес. Також доведено, що коротка релаксаційна підготовка на основі йоги нормалізує функцію автономної нервової системи шляхом нормалізації як симпатичних, так і парасимпатичних впливів до більш фізіологічного середнього діапазону контрольних значень. Відповідно до літературних даних, під впливом курсів йоги відбувалась нормалізація або зниження артеріального тиску, рівня глюкози в крові, зникала тривожність, покращувався психоемоційний стан онкохворих та вагітних, оптимізувались показники роботи шлунково-кишкового тракту та опорно-рухової системи. Висновки. Згідно з проведеним оглядом літератури, йога має значний позитивний вплив на різні системи органів людини та може використовуватись як допоміжна ланка лікування більшості основних захворювань, зокрема артеріальної гіпертензії. У зв’язку з позитивним впливом йоги на психоемоційний стан людини, її можна рекомендувати з метою профілактики виникнення хронічних стресзалежних станів, починаючи з дитячого віку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Ashcheulova, T. V., O. A. Kochubiei O.A, and T. G. Ovrakh. "PREVENTIVE CARDIOLOGY, PRECLINICAL DIAGNOSES: OLD PROBLEMS – NEW APPROACHES." Inter Collegas 4, no. 1 (April 6, 2017): 5–8. http://dx.doi.org/10.35339/ic.4.1.5-8.

Full text

Abstract:

PREVENTIVE CARDIOLOGY, PRECLINICAL DIAGNOSES: OLD PROBLEMS – NEW APPROACHESAshcheulova T.V., Kochubiei O.A., Ovrakh T.GThe article discusses the new Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (2016) which summarized novel approaches of detection of such risk factors as overweigh, obesity, abdominal obesity, smoking, dyslipidemia (cholesterolemia, triglyceridemia), blood pressure (BP) levels, glucose, insulin, insulin resistance, inflammatory markers, such as c-reactive protein, which can be widely used in practice.KeyWords: Cardiovascular disease, preventive cardiology, risk assessment and stratification, strategy for prevention of cardiovascular diseases. ПРЕВЕНТИВНА КАРДІОЛОГІЯ, ДОКЛІНІЧНА ДІАГНОСТИКА: СТАРІ ПРОБЛЕМИ - НОВІ ПІДХОДИАщеулова Т.В., Кочубєй О.А., Оврах Т.Г. У статті розглядаються нові рекомендації з профілактики серцево-судинних захворювань в клінічній практиці (2016 г.), що узагальнюють нові підходи виявлення таких факторів ризику, як надмірна маса тіла, ожиріння, абдомінальне ожиріння, куріння, дисліпідемія (холестеринемія, тригліцеридемія), артеріальний тиск (АТ), рівень глюкози, інсуліну, резистентність до інсуліну, запальні маркери, такі як С-реактивний білок, які можуть знайти широке застосування у практичній охороні здоров’я.Ключові слова: Серцево-судинні захворювання, профілактична кардіологія, оцінка і стратифікація ризику, стратегія профілактики серцево-судинних захворювань. ПРЕВЕНТИВНАЯ КАРДИОЛОГИЯ, ДОКЛИНИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА: СТАРЫЕ ПРОБЛЕМЫ - НОВЫЕ ПОДХОДЫАщеулова Т.В., Кочубей О.А., Оврах Т.Г. В статье рассматриваются новые рекомендации по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний в клинической практике (2016 г.), обобщены новые подходы выявления таких факторов риска, как избыточная масса тела, ожирение, абдоминальное ожирение, курение, дислипидемия (холестеринемия, гипертриглицеридемия), повышение артериального давления, уровень глюкозы, инсулина, резистентность к инсулину, маркеры воспаления, такие как С-реактивный белок, которые могут найти широкое применение в практическом здравоохранении.Ключевые слова: сердечно-сосудистые заболевания, профилактическая кардиология, оценка и стратификация риска, стратегия профилактики сердечно-сосудистых заболеваний.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Shchubelka, K. M., О. T. Oleksyk, T. K. Oleksyk, and Y. S. Hasynets. "Вітамін D у генетичному аспекті та його роль за цукрового діабету 1-го типу." Endokrynologia 24, no. 4 (December 20, 2019): 367–72. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.367.

Full text

Abstract:

Вітамін D бере участь у різноманітних біологічних процесах, включаючи кістковий метаболізм, модуляцію імунної відповіді та регуляцію проліферації й диференціювання клітин. Дефіцит вітаміну D пов’язують із впливом на виникненням таких нескелетних захворювань, як цукровий діабет 1-го та 2-го типів, рак, серцево-судинні захворювання, що підтверджує плейотропний характер біологічної дії вітаміну D. Генетичні дослідження дають можливість вивчити генетично-молекулярні механізми впливу на циркулюючі рівні вітаміну D. Варіативні ділянки ДНК, які часто трапляються в популяції — однонуклеотидні поліморфізми (OHП, SNP) — можуть справляти вплив на метаболізм вітаміну D, а також модулювати дію вітаміну D у ході розвитку цукрового діабету 1-го типу. В огляді описано дані літератури щодо молекулярних механізмів дії вітаміну D, а також генів, які кодують ензими, відповідальні за його метаболізм, розглянуто генетичні дослідження різного типу в людських популяціях, метою яких було вивчення успадкування циркулюючих рівнів вітаміну D, вплив цих генетичних детермінант на розвиток цукрового діабету 1-го типу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Lilevska, A. A., V. K. Sierkova, L. O. Romanova, and O. O. Savytska. "КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (October 18, 2019): 69–75. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10483.

Full text

Abstract:

Мета: вивчити клініко-функціональні особливості ішемічної хвороби серця при коморбідній кардіореспіраторній патології і виявити її найбільш інформативні діагностичні критерії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Матеріали і методи. Обстежено 153 пацієнти, у тому числі 44 зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС), 53 з діагнозом хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) і 56 хворих із поєднанням ХОЗЛ та стабільної ІХС на базі Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова. Результати. На сьогодні ХОЗЛ в Україні характеризується високим рівнем захворюваності, смертності та інвалідності, що призводить до значних економічних затрат для суспільства, втрати працездатності населення і суттєвого зниження якості життя. У хворих на ХОЗЛ основною причиною смертності є серцево-судинні захворювання (ССЗ), тому набуває актуальності рання діагностика ішемічної хвороби серця, яку найчастіше спостерігають у хворих. У хворих на ХОЗЛ виявлено такі особливості перебігу ІХС: атипові прояви стенокардії, велика частота безбольової форми ішемії міокарда і порушень серцевого ритму за даними добового (холтерівського) моніторування електрокардіограми (ЕКГ), збільшення частоти і ступеня задишки, яке достовірно відрізняється від інших груп, ремоделювання лівих відділів серця, що асоціюється зі ступенем бронхіальної обструкції. Висновки. Приєднання ІХС до ХОЗЛ обтяжує перебіг і модифікує клінічну картину, ускладнюючи діагностику захворювань, що зумовлює необхідність проведення добового моніторування ЕКГ і ехокардіографічного обстеження у хворих на ХОЗЛ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Якимчук, В., В. Зубчук, and О. Носовець. "ПРОГРАМНО-АПАРАТНИЙ КОМПЛЕКС ДІАГНОСТИКИ ЕКСПІРАТОРНИХ ПРОБ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ." Біомедична інженерія і технологія, no. 5 (May 12, 2021): 32–43. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.231229.

Full text

Abstract:

Проаналізовано тенденції розвитку методів і засобів ранньої діагностики онкологічних захворювань. Показано, що успіх лікування онкохворих великою мірою залежить від своєчасного виявлення цієї патології. Оскільки онкологічні захворювання виявляються у все більшої кількості населення і не лише на території України, але й за її межами. Наукові дослідники з усього світу намагаються розробити та віднайти метод діагностики, який на етапі появи онкоклітин сигналізуватиме про необхідність обширного медичного огляду. Обґрунтовано необхідність створення скринінгових систем, що забезпечують експрес-діагностику патологій для реалізації масових профілактичних обстежень. Запропоновано, у якості датчиків, використовувати набір селективних газоаналізаторів амперметричного типу, що мають достатню чутливість і не вимагають витратних матеріалів для їх відновлення. Розроблено програмно-апаратний комплекс для аналізу експіраторних проб пацієнтів на основі сенсорів O2, NH3, CO2, NO, NO2, H2S, HF. Приведено результати обстеження групи хворих раком легень та контрольної групи (умовно здорових). Проаналізовано статистику результатів вимірів концентрацій газових компонентів у видиху обстежуваних, яка підтвердила можливість виявлення раку легень на основі хімічного аналізу експіраторних проб. До статистичних результатів включено сім записів від електрохімічних сенсорів, стать, вік, вага, наявність симптомів або інших хронічних захворювань обстежуваного. За результатами проведеного дослідження встановлено три основних хімічних елемента, які сигналізують про наявність ракових клітин в організмі пацієнта. Завдяки цьому стало можливим далі розвивати запропонований метод та підбирати інші хімічні елементи, які можуть вказувати на наявність онкоклітин у людини. Таким чином, є підстави стверджувати про актуальність підбору хімічних компонентів, які є в експіраторному повітрі людини, для виявлення інших захворювань, таких як цукровий діабет, цироз печінки, серцево-судинні захворювання тощо. Ключові слова: онкологія, електронний ніс, селективні газові сенсори, статистичний аналіз, профілактика раку

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Sokolova, L. K., V. M. Pushkarev, and M. D. Tronko. "Ефекти вітаміну D при різних патологіях." Endokrynologia 26, no. 2 (July 9, 2021): 160–78. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-2.160.

Full text

Abstract:

Вітамін D (vitamin D, VD), це універсальний стероїдний гормон, який регулює активність кількох тисяч генів. За останні десятиліття були зареєстровані численні захворювання, асоційовані з дефіцитом VD, зокрема інсулінорезистентність (ІР), метаболічний синдром, цукровий діабет (ЦД), серцево-судинні захворювання (ССЗ), рак та когнітивні порушення. Крім того, дослідження 2020 року показали, що VD може впливати на інфікування вірусом COVID‑19 SARS-CoV‑2 та перебіг хвороби. Важливим фактом є те, що епідеміологічні дослідження продемонстрували високий рівень поширення дефіциту або недостатності VD у всьому світі. Недостатність VD є сильним дієтичним пусковим механізмом, наслідком якого є важкі хронічні захворювання. Потенціал VD терапії для хворих на ЦД очевидний. Його імуномодулювальні ефекти сприяють індукції імунної толерантності та анергії Т-клітин, пригнічують активність В-клітин та вироблення антитіл, зменшують запальну реакцію, корисні для профілактики та лікування ЦД 1-го типу. VD здійснює прямий та побічний вплив на гомеостаз глюкози — секрецію інсуліну, чутливість до інсуліну та системне запалення, яке спостерігається при ЦД 2-го типу та ожирінні. Сигналінг VD необхідний для серцево-судинної функції, особливо для регуляції судинного тонусу, а також як антифібротичний та антигіпертрофічний фактор. Оскільки VD регулює нейромедіатори та нейротрофіни, багато досліджень свідчать про важливість VD для запобігання когнітивних порушень та ретинопатії. VD посилює протизапальну та противірусну реакцію епітеліальних клітин у дихальній системі при респіраторних вірусних інфекціях. Показано, що введення VD пацієнтам з його дефіцитом допомагає при інфікуванні вірусами, такими як COVID‑19. Приймання VD в осінньо-зимовий період для пацієнтів із високим ризиком розвитку захворювань дихальних шляхів надає їм додатковий захист. Під час пандемії бажано приймати 1000-2000 МО на день у формі полівітамінів або добавок VD. Щоденне вживання VD рекомендуєтьсячерез короткий період його напіврозпаду в циркуляції. VD може бути основною допоміжною терапією при лікуванні пацієнтів, які постраждали від COVID‑19, а також для осіб з його дефіцитом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Заморська, Т. М., Н. Г. Грушанська, В. М. Костенко, and М. В. Дробот. "ДІАГНОСТИКА ГОСТРОЇ ДИХАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ І НЕВІДКЛАДНА ТЕРАПІЯ ЗА НАБРЯКУ ЛЕГЕНЬ У КОТІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 4 (55) (May 10, 2022): 3–11. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.4.1.

Full text

Abstract:

Набряк легень – це загрозливий для життя стан, зумовлений проникненням плазми крові до альвеол та інтерстиційного простору. Кількість тварин з ознаками задишки, які надходять в клініку ветеринарної медицини поступово зростає, а початкові дії лікаря для стабілізації стану тварини мають вирішальне значення у виживанні пацієнта, тому тема досліджень є актуальною. Стаття присвячена питанням оцінки параметрів організму тварини, що можуть бути використані в протоколах щодо стабілізації критичних станів за набряку легень у котів. У досліджувані групи були включені коти з ознаками набряку легень, власники яких звернулись до клініки «Vet House» м. Вінниця у період 2018–2021 рр. Особливу увагу було приділено таким дослідженням: анамнестичні дані, результати клінічного огляду, особливості рентгенографічних змін, результати ультразвукової діагностики легень та серця, лабораторні показники крові. На початкових етапах прояву захворювання коти можуть взагалі не проявляти жодних симптомів, і виглядати абсолютно здоровими. Тому виявити та попередити даний патологічний стан дуже важко. Однак, під час клінічного огляду ветеринарним лікарем, можуть бути виявлені деякі ранні ознаки серцевих захворювань ще до появи будь-яких клінічних симптомів набряку легень. Усі свійські коти належать до групи ризику щодо розвитку серцево-судинних захворювань, однак деякі породи піддаються підвищеному ризику. До таких належать породи регдолл (і споріднені породи), породи мейнкун, сфінкс і рекс. Коти, яких годують неякісними кормами з дефіцитом таурину, також піддаються підвищеному ризику виникнення дилятаційної кардіоміопатії. Уроджені патології серця реєструються у котів нечасто, як правило це стеноз або недостатність клапана, відкритий артеріальний проток, тетрада Фалло, тощо. Набряк легень може бути спричинений різними факторами: серцево-судинні захворювання, обструкції верхніх дихальних шляхів, дія токсичних речовин, астма, сепсис, шок, удар електричним струмом, черепно-мозкова травма, метастатична неоплазія. Лікування котів із ознаками набряку легень є багатоступеневим, що передбачає на першому етапі стабілізацію пацієнта до встановлення остаточного діагнозу. Тварини з набряком легень незалежно від причини виникнення, потребують стандартизованих процедур напочатку стабілізації стану. Однією з переваг початкової стабілізації є те, що у лікаря з’являється час для розгляду відповідного діагностичного та наступного терапевтичного підходу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Яременко, В., and С. Материнська. "Використання штучних нейронних мереж для визначення наявності сердцево-судинних хвороб та захворювань печінки при малих наборах даних." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 40 (September 24, 2020): 164–69. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-25.

Full text

Abstract:

В даній роботі проведено аналіз ефективності застосування штучних нейронних мереж для вирішення задачі класифікації для невеликих наборів медичних даних із сфери діагностування. Для дослідження було обрано два набори даних: дані про серцево-судинні захворювання та про хвороби печінки. Отримані результати було порівняно з результатами точності для стандартних методів машинного навчання, що використовуються в задачах класифікації Для проведення дослідження було обрано модель багатошарового перцептрона. Програмним засобом для реалізації став Python, що надає можливість використовувати допоміжні бібліотеки при роботі з методами машинного навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Костів, Андрій, Катерина Екштейн, Микола Костів, and Світлана Коваль. "ГАЛАКТИН-3 ЯК ПРОГНОСТИЧНИЙ БІОМАРКЕР СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 2-3 (April 10, 2021): 548–53. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.112.

Full text

Abstract:

У зв'язку з тим, що серцево-судинні захворювання (ССЗ) займають лідируючі місця смертності та інвалідизації населення в усьому світі, актуальним науково-дослідним напрямом є пошук нових біомаркерів для ранньої діагностики і прогнозування ССЗ. Одним з перспективних біомаркерів ССЗ, в тому числі серцевої недостатності (СН) є галектин-3. У цій статті ми коротко розглядаємо сучасні дані з біохімії та фізіології галектину-3 і докладно обговоримо можливості використання галектину-3 в якості прогностичного біомаркера при серцевій недостатності. Детально аналізуються результати сучасних експериментальних і клінічних досліджень, присвячених вивченню діагностичної та прогностичної цінності галектіна-3 при СН.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Кyrychenko, І. І., A. S. Shklyar, N. V. Demikhova, and H. А. Tereshchenko. "КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ З ДИСГАРМОНІЙНОЮ ЖИРОВОЮ КОМПОНЕНТОЮ МАСИ ТІЛА." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 17, 2020): 39–44. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11380.

Full text

Abstract:

Резюме. За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання є основним етіологічним фактором інвалідизації та смертності населення. Україна є лідером за смертністю від серцево-судинних захворювань серед країн Європи. Одним із доведених та модифікованих факторів ризику вважають надлишок маси тіла. Особливу увагу привертає ріст хвороб на артеріальну гіпертензію (АГ) серед молодих людей працездатного віку. Підвищений АТ є причиною дев’яти мільйонів смертельних випадків щорічно. Цей ризик може значно знизитися при ранній діагностиці та впровадженні відповідних методів профілактики. Мета дослідження – визначити клініко-анамнестичні особливості для оцінювання рівня кардіоваскулярного ризику (КВР) та обґрунтувати на цій основі алгоритм визначення КВР при АГ в осіб молодого віку з ожирінням. Матеріали і методи. Згідно з критеріями включення/виключення в дослідженні було задіяно 74 пацієнти відповідно до Рекомендацій Європейського товариства кардіологів з лікування артеріальної гіпертензії 2018 р. та Наказу МОЗ України № 384 від 24.05.2012 р. Після підписання інформованої згоди пацієнта, на основі аналізу скарг, анамнезу, фізикальних та лабораторних методів обстеження, ультразвукового дослідження та визначення рівня серцево-судинного ризику (ССР) респондентів було поділено на дві групи. У дослідженні обстежено 74 пацієнти у віці 18–44 роки з верифікованим діагнозом АГ І ст. та НМП різного ступеня, яких поділили на дві клінічні групи, залежно від рівня ССР (21 особа з низьким ССР та 53 пацієнти із помірним ССР). Результати. Досліджено проблемне питання оцінки серцево-судинного ризику серед осіб молодого віку з АГ I ст. з надмірною масою тіла та додатково продемонстровано інформативність анамнестичних, антропометричних даних, окремих індикаторів стану системного запалення та гормональної активності жирової тканини, а також показників стану судинної стінки. Для осіб молодого віку з АГ I ст. та надмірною масою тіла обґрунтовано табличний алгоритм оцінювання рівня КВР, який базується на властивих саме цій категорії пацієнтів критеріях, доступних для використання на первинному рівні надання медичної допомоги. Висновки. Використання алгоритму дозволяє персоніфікувати послідовність обстежень для отримання прогнозної оцінки рівня КВР, а також вибір тактики ведення пацієнтів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Korobko, L. R., O. V. Markovych, and B. Z. Chyzhyshyn. "КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРІОПЕРАЦІЙНОГО ТА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДІВ НА ТЛІ COVID-19." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (November 27, 2020): 59–62. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11305.

Full text

Abstract:

Резюме. У ході проведення ретроспективного аналізу встановлено, що ступінь тяжкості післяопераційних ускладнень, зокрема легеневих, й імовірний ризик смертності прямопропорційно залежить від тяжкості Covid-19, супутньої патології та вікової категорії пацієнтів. Мета дослідження – провести аналіз клінічних особливостей перебігу періопераційного та післяопераційного періодів на тлі Covid-19. Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано 37 історій захворювань пацієнтів Рівненщини, яких ургентно прооперували в умовах пандемії. Зокрема, 17 із них були інфіковані SARS-CoV-2 (перша контрольна група) та 20 – неінфікованих (друга контрольна група). Результати. Етіологічними чинниками ургентних оперативних втручань були: гострий живіт, інфаркт міокарда, нейротравми та травми нижньої кінцівки. Частка супутньої патології у досліджуваних становила 64,9 %, з перевагою у першій контрольній групі, як правило, це – серцево-судинні захворювання та цукровий діабет. При визначенні ступеня операційного ризику встановлено переважання частки «значного ризику», «високого ризику» і « надто високого ризику» – 70,6 % у пацієнтів першої контрольної групи над часткою (45 %) у другій контрольній групі. Частота післяопераційних ускладнень становила 35,1 % , зокрема у пацієнтів на тлі Covid-19 переважали порушення дихальної системи. Смертність складала 10,8 % і була у першій контрольній групі з тяжкою стадією Covid-19. Висновки. Перебіг післяопераційного періоду, частота ускладнень, ризик летальності є вищими у хворих, інфікованих Covid-19, і залежать від віку, супутньої патології та стадії тяжкості ГРВІ-CoV-2.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Moiseeva, Yu A., and M. M. Zhukovska. "САМООЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я ПАЦІЄНТІВ ТЕРАПЕВТИЧНОГО ПРОФІЛЮ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 1 (May 22, 2020): 28–31. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.1.10891.

Full text

Abstract:

Показники стану здоров’я населення України вказують на те, що хронічні неінфекційні хвороби є визначальними в структурі захворюваності й смертності населення нашої країни і залежать перш за все від способу життя. Найнебезпечнішими чинниками зниження стану здоров’я в Україні є артеріальний тиск та тютюнокуріння, яке зумовлює захворювання як дихальної, так і серцево-судинної систем. Мета дослідження – проаналізувати анкетні дані щодо самооцінки здоров’я хворих із патологією дихальної і серцево-судинної систем. Матеріали і методи. Дослідження проводили за матеріалами опитування 60 хворих із пульмонологічними та кардіологічними патологіями за анкетою, розробленою Київським міжнародним інститутом соціології. Результати. Встановлено, що серед опитаних респондентів переважали особи з досить низьким рівнем матеріального добробуту (яким вистачає на їжу, проте не вистачає грошей на задоволення іншим потреб). В обох групах пацієнтів зареєстровано найменшу кількість заможних осіб. Результати аналізу самооцінки стану здоров’я пацієнтів терапевтичного профілю показали, що хворі із патологією дихальної системи у 33,3 % випадків вважають своє здоров’я посереднім, а у 23,3 % випадків – поганим, тоді як пацієнти із серцево-судинними захворюваннями однаковою мірою оцінили своє здоров’я як хороше, посереднє, погане і дуже погане. Стан здоров’я є важливою умовою для відчуття щастя: серед тих, хто має легеневі й серцево-судинні захворювання, більшість почувається недостатньо щасливими (швидше ні, ніж так), а найменший відсоток тих, котрі є щасливими. Порівнюючи отримані дані у пацієнтів пульмонологічного і кардіологічного профілів, можна говорити про те, що за умов практично однакового матеріального добробуту, своє здоров’я як «посереднє» оцінили на 13,3 % більше пульмонологічних пацієнтів, тоді як на 16,7 % більше кардіологічних хворих вважають себе нещасливими. Висновки. У пацієнтів із серцево-судинними та легеневими захворюваннями важливою умовою для відчуття щастя є не тільки стан здоров’я, але й матеріальний добробут та місце проживання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Коваленко, М. О., П. Г. Герасимчук, Л. О. Зайцев, В. В. Алексеенко, Д. О. Міончинський, О. І. Харченко, and М. І. Житній. "ОСОБЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ ВІДБИТКІВ ПРОТЕЗНОГО ЛОЖА ПІД ЧАС ВИГОТОВЛЕННЯ ПОВНИХ ЗНІМНИХ ПРОТЕЗІВ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ СУПУТНІМИ СОМАТИЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТА АЛЕРГІЧНИМИ РЕАКЦІЯМИ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 117, no. 4 (December 29, 2021): 53–57. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.9.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – удосконалити технологію отримання відбитків для виготовлення повних знімних протезів, налагодити схему взаємодії стоматолога-ортопеда з лікарями інших спеціальностей, подовжити час експлуатації повних знімних протезів за рахунок індивідуального підбору матеріалу для протезування пацієнтам. Методи дослідження. Нами проконсультовано 47 пацієнтів зі скаргами на незадовільну фіксацію і стабілізацію повних знімних протезів. У 17 пацієнтів (36%) були тільки серцево-судинні, ендокринні та нефрологічні захворювання, у інших 27 (58%) – поєднані (з переважанням одного з них), у 3 осіб із групи (6%) перебіг соматичних захворювань утруднювався наявністю алергічних реакцій в анамнезі. Ми використовували розроблений опитувальник, у якому пацієнт протягом 7–10 днів погодинно відзначав суб’єктивні відчуття за ступенем фіксації та стабілізації протеза, наявністю тиску на м’які тканини і часом незадовільної фіксації або стабілізації. Після обробки отриманих результатів та оцінки змін стану м’яких тканин протезного ложа ми визначили часовий інтервал, коли були відсутні симптоми здавлювання під протезом, і те, як він утримувався погодинно. При цьому визначили час, із якого протез починав спадати або погіршувалася його фіксація чи стабілізація. Наукова новизна. Оптимізували технологію отримання відбитків протезного ложа в пацієнтів із супутніми соматичними захворюваннями. Висновки. Виготовлення повних знімних протезів пацієнтам із супутніми захворюваннями та обтяженим алер‑ гологічним статусом слід проводити в стані ремісії супутнього захворювання. Зняття анатомічних і функціональних відбитків необхідно проводити в оптимальний час доби. Для визначення оптимального часу доби необхідно враховувати результати опитувальників, анкет та додаткову оцінку стану м’яких тканин протезного ложа. Індивідуальний підхід у підборі матеріалу для протезування дозволяє уникнути алергічних реакцій у порожнині рота і, як наслідок, покращує фіксацію знімних протезів. Комунікація стоматологів-ортопедів із лікарями інших спеціальностей та детальне вивчення історії хвороби кожного пацієнта збільшують відсоток вдалого протезування. Контроль фіксації та стабілізації протезів у пацієнтів протягом 12 місяців дає змогу стоматологу-ортопеду вчасно відреагувати на ймовірні зміни протезного ложа та скорегувати подальшу тактику лікування пацієнтів із супутніми захворюваннями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Zubkova, G. A., and V. Ye Luchytsky. "Радіонуклідна діагностика гемодинамічних порушень у чоловіків із цукровим діабетом 2-го типу." Endokrynologia 24, no. 1 (April 12, 2019): 24–28. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-1.24.

Full text

Abstract:

Серцево-судинні захворювання є найбільш поширеною у світі патологією та призводять до інвалідизації та ранньої смерті. З їх розвитком тісно пов’язано цукровий діабет 2-го типу (ЦД2), поширеність якого наразі досягла масштабів пандемії. Рання діагностика судинних уражень різних органів і систем у чоловіків із ЦД2 дає можливість за умов вчасного та адекватного лікування запобігти або сповільнити розвиток серцево-судинних подій: інфарктів та інсультів. Мета — дослідження стану тестикулярного, ниркового та мозкового кровобігу в чоловіків, хворих на ЦД2, із використанням радіонуклідного методу. Матеріали та методи. Обстежено 80 чоловіків, хворих на ЦД2, віком від 30 до 65 років. Дослiдження стану кровобігу в нижніх кінцівках, нирках, мозковій тканині та яєчках виконували на сцинтиляцiйній томографiчній гамма-камері ГКС‑301Т (СКТБ ≪Оризон≫). Результати. В обстежених спостерігали однотипні зміни в обох яєчках у вигляді сповільнення кровобігу в судинах великого, середнього та дрібного калібру, а також збільшення часу повного яєчкового кровообігу. На ранніх стадіях нефропатії у хворих на ЦД2 чоловіків уповільнюється кровобіг у капілярах. У хворих на ЦД2 виявлено вірогідне збільшення часу мозкового кровобігу. Висновок. У пацієнтів із ЦД2 мікроангіопатія передує розвитку макроангіопатії та діагностується радіонуклідними методами ще перед появою клінічної симптоматики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Symonenko, N. A., O. S. Shpychak, H. D. Slipchenko, and О. А. Ruban. "Обґрунтування вибору допоміжних речовин для створення таблеток на основі пастернаку посівного трави екстракту густого." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 4 (December 30, 2021): 149–60. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-149.

Full text

Abstract:

Вступ. У сучасних умовах серцево‐судинні захворювання займають одну з провідних позицій з-поміж неінфекційних хвороб в усьому світі, що, зі свого боку, призводить до інвалідизації та смертності хворих. Найбільш поширеними нозологічними формами, що потребують особливої уваги та невідкладних дій з боку медичних працівників, є ішемічна хвороба серця (з ознаками стенокардії та інфаркту міокарда), атеросклероз, інсульт, серцева недостатність, кардіоневрози, артеріальна гіпертензія, хвороби периферійних артерій та ін. Особливу роль у лікуванні вище зазначених патологій відіграють фітопрепарати, актуальність розроблення на упровадження у виробництво і медичну практику яких не викликає сумніву. Мета. Обґрунтування вибору допоміжних речовин з метою їх уведення до складу таблеток кардіопротекторної, протизапальної та спазмолітичної дії, розроблених на основі рослинної субстанції пастернаку посівного трави екстракту густого для лікування та профілактики захворювань серцево‐ судинної системи. Матеріали та методи. У роботі були використані фізико‐хімічні, фармакотехнологічні та статистичні методи аналізу. Як активний фармацевтичний інгредієнт було обрано пастернаку посівного трави екстракт густий та дозволені до медичного застосування допоміжні речовини. Таблетки отримували методом вологої грануляції. Дослідження впливу допоміжних речовин на такі показники, як однорідність маси таблеток, стираність та стійкість до роздавлювання, а також їх розпадання проводили відповідно до вимог ДФУ 2‐го видання. Також вивчали залежність стійкості таблеток до вологи від природи допоміжних речовин у їх складі. Результати. Результати випробувань свідчать про недоцільність попереднього переведення густого екстракту у сипкий стан у разі змішування з досліджуваними носіямичерез високі значення вологопоглинальної здатності отриманих систем. Тому на наступному етапі випробувань густий екстракт безпосередньо уводили до складу таблеткової маси з подальшим гранулюванням. На підставі проведених фармакотехнологічних досліджень нами було установлено, що оптимальний залишковий вміст вологи в масі для таблетування має знаходитись в межах (2,5 ± 0,5) %. Визначено оптимальне значення тиску пресування на рівні 110 МПа, що забезпечує розпадання таблеток протягом 5–6 хв. та необхідну стираність на рівні 0,2–0,3 %. Висновки. На основі проведених фізико‐хімічних і фармакотехнологічних досліджень та одержаних результатів було обрано оптимальний склад допоміжних речовин для нового таблетованого лікарського засобу, розробленого на основі рослинної субстанції пастернаку посівного трави екстракту густого методом вологої грануляції, а саме: мікрокристалічну целюлозу, крохмаль картопляний, кросповідон XL 10, аеросил.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Kravchun, P. P. "Стан систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих із постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 6.62 (October 16, 2014): 37–40. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.6.62.2014.76934.

Full text

Abstract:

Серцево-судинні захворювання є однією з головних причин смертності в усьому світі, основний внесок у її структуру робить ішемічна хвороба серця. Одним з основних факторів прогресування ішемічної хвороби серця є ожиріння. Мета дослідження — провести аналіз стану систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих із постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням.Матеріали та методи. До дослідження ретроспективно включено 76 хворих на ішемічну хворобу серця, які перенесли інфаркт міокарда, із супутнім ожирінням. Групу порівняння становили 80 хворих на ішемічну хворобу серця, які перенесли інфаркт міокарда без ожиріння. Усім хворим проводили загальноклінічні та інструментальні обстеження. Статистичну обробку отриманих даних проведено за допомогою пакета статистичних програм Statistica 8.0, Microsoft Office Exсel 2003.Результати. Встановлено, що ступінь зниження скоротливості лівого шлуночка є важливим показником виснаження компенсаторних резервів міокарда та істотно впливає на тяжкість клінічних проявів у хворих із постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням.Висновки. Коморбідність ожиріння та постінфарктного ремоделювання потенціює збільшення розмірів серця, дилатацію порожнин серця на тлі зниження інотропної функції міокарда. У більшості пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням діастолічна дисфункція лівого шлуночка проявлялася типом порушення релаксації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Kolisnyk, P. F., O. V. Dolynna, S. P. Kolisnyk, and I. V. Baranova. "ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ ЗГІДНО З МІЖНАРОДНИМ ДОСВІДОМ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (January 24, 2019): 6–16. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9599.

Full text

Abstract:

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) продовжують займати перше місце серед причин смертності працездатного населення, а їх поширеність вища в країнах з низьким та середнім рівнями доходу. В зв’язку з обмеженими фінансовими ресурсами цих країн виникає необхідність раціонального розподілу коштів, виділених на охорону здоров’я. Особливого значення в цих умовах набувають превентивна кардіологія та кардіореабілітація (КР). Мета – провести огляд наукової літератури, присвяченої економічній ефективності та організаційним аспектам реалізації програм КР у країнах з різним рівнем доходів; запропонувати модель КР для України. Матеріал і методи. Проведено огляд літератури з обраної теми в наукометричній базі даних MEDLINE та на офіційних електронних ресурсах міжнародних об’єднань кардіологів, лікарів фізичної та реабілітаційної медицини. Пошук проведено за ключовими словами: cardiac rehabilitation, cardiorehabilitation, cardiovascular rehabilitation, low/middle income country, core components, models, benefit, effectiveness, economic effectiveness. Результати і висновки. У статті проаналізовано ефективність та описано особливості організації КР у країнах з різним рівнем доходів. На основі огляду літератури зроблені висновки щодо можливих шляхів розвитку та запропонована модель організації КР в Україні. Використання альтернативних моделей КР може підвищити її доступність для більшості населення України, а, отже, покращити якість життя та знизити смертність від ССЗ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Ryndina, N., P. Kravchun, and O. Yermak. "NEURO-HUMORAL MEDIATORS IN PROGRESSION OF ISCHEMIC HEART DISEASE WITH CONCOMITANT OBESITY." Inter Collegas 6, no. 4 (December 28, 2019): 200–209. http://dx.doi.org/10.35339/ic.6.4.200-209.

Full text

Abstract:

NEURO-HUMORAL MEDIATORS IN PROGRESSION OF ISCHEMIC HEART DISEASE WITH CONCOMITANT OBESITY. Ryndina N., Kravchun P., Yermak A. Cardiovascular disease is the main cause of death worldwide. Priority in the structure of the cardiovascular disease belongs to coronary artery disease (CAD) and especially to its acute form - acute myocardial infarction. AMI largely determines mortality, economic losses in most countries of the world. Modern epidemiological studies have shown the relationship between obesity and cardiovascular diseases, as well as between obesity and individual cardiovascular risk factors such as hypertension and hyperlipidemia. Cardiac troponin is a biomarker of choice for the diagnosis of acute myocardial infarction. However, after reperfusion therapy the actual level of Tn may be misleading due to the phenomenon of washout and the 12-hour expectation of peak levels remains the Achilles heel of this biomarker.Activation of neurohumoral systems in the acute period of the myocardial infarction promotes the expansion of the necrosis zone, the development of myocardial ischemia, abnormal heart rhythm and acute heart failure. Despite the large number of detected and studied neurohormones, our knowledge of the role of these peptides in the development of myocardial infarction and its complications is very limited. That is why studying of new biomarkers, such as copeptin and midregional proadrenomedullin, is perspective and interesting for scientist all over the world. Keywords: acute myocardial infarction, iscemic heart disease, obesity, copeptin, MRproADM. Абстракт НЕЙРО-ГУМОРАЛЬНІ МЕДІАТОРИ ПРИ ПРОГРЕСУВАННІ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ З СУПУТНІМ ОЖИРІННЯМ. Риндіна Н., Кравчун П., Єрмак О. Серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті в усьому світі. Пріоритет в структурі серцево-судинних захворювань належить ішемічній хворобі серця і особливо гострому інфаркту міокарда. Гострий інфаркт міокарда в чому визначає смертність, економічні втрати в більшості країн світу. Сучасні епідеміологічні дослідження показали зв'язок між ожирінням і серцево-судинними захворюваннями, а також між ожирінням і окремими факторами ризику серцево-судинних захворювань, такими як артеріальна гіпертензія і гіперліпідемія. Тропонін є маркером вибору для діагностики інфаркту міокарда. Однак після реперфузійної терапії фактичний рівень тропоніну може вводити в оману через явища вимивання, а 12-годинне очікування пікових рівнів залишається ахіллесовою п'ятою цього біомаркеру. Активація нейрогуморальних систем в гострому періоді інфаркту міокарда сприяє розширенню зони некрозу, розвитку ішемії міокарда, порушень ритму серця і гострої серцевої недостатності. Незважаючи на велику кількість виявлених і вивчених нейрогормонів, наші знання про роль цих пептидів у розвитку інфаркту міокарда та його ускладнень дуже обмежені. Ось чому вивчення нових біомаркерів, таких як копептин і MRproADM, є перспективним і цікавим для науковців усього світу. Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, ожиріння, копептин, MRproADM. Абстракт НЕЙРО-ГУМОРАЛЬНЫЕ МЕДИАТОРЫ ПРИ ПРОГРЕССИРОВАНИИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА С СОПУТСТВУЮЩИМ ОЖИРЕНИЕМ. Рындина Н., Кравчун П. Ермак А. Сердечно-сосудистые заболевания являются основной причиной смерти во всем мире. Приоритет в структуре сердечно-сосудистых заболеваний принадлежит ишемической болезни сердца и особенно острому инфаркту миокарда. Острый инфаркт миокарда во многом определяет смертность, экономические потери в большинстве стран мира. Современные эпидемиологические исследования показали связь между ожирением и сердечно-сосудистыми заболеваниями, а также между ожирением и отдельными факторами риска сердечно-сосудистых заболеваний, такими как артеральная гипертензия и гиперлипидемия. Тропонин является маркером выбора для диагностики инфаркта миокарда. Однако после реперфузионной терапии фактический уровень тропонина может вводить в заблуждение из-за явления вымывания, а 12-часовое ожидание пиковых уровней остается ахиллесовой пятой этого биомаркера. Активация нейрогуморальных систем в остром периоде инфаркта миокарда способствует расширению зоны некроза, развитию ишемии миокарда, нарушений ритма сердца и острой сердечной недостаточности. Несмотря на большое количество обнаруженных и изученных нейрогормонов, наши знания о роли этих пептидов в развитии инфаркта миокарда и его осложнений очень ограничены. Вот почему изучение новых биомаркеров, таких как копептин и MRproADM, является перспективным и интересным для ученых всего мира. Ключевые слова: острый инфаркт миокарда, ишемическая болезнь сердца, ожирение, копептин, MRproADM.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Zakhozha, Natalia, Olga Kasarda, Vladimir Zakhozhiy, Oksana Usova, and Andrey Gavrilyuk. "Фактори патології органів зору в студентів та їх профілактика." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(42) (July 26, 2018): 111–16. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-111-116.

Full text

Abstract:

Актуальність статті зумовлена значною кількістю студентської молоді з порушенням зору, що викликає тривогу як у медиків, так і в педагогів, адже зір – один із найголовніших аналізаторів організму, який забезпечує отримання повної динамічної інформації про колір, форму, віддаль, навколишній світ тощо. Мета роботи – узагальнення причин патології органів зору та способи його збереження. Методологія дослідження – аналіз науково-методичної літератури, опитування студентів щодо користування комп’ютерними й мобільними пристроями. Результати. Узагальнено фактори патології зору, які можуть бути спадковими, вродженими та набутими. Спадкові передаються від батьків або через покоління. До вродженої патології можуть призвести негативні впливи на плід у період вагітності. Причиною набутих є захворювання внутрішніх систем й органів, передусім хвороби ЛОР-органів та серцево-судинні патології, шкідливі звички, нераціональне харчування, екологічні умови, а також робота з дисплеями. Багатогодинне читання з монітора провокує зоровий синдром і загалом погіршує зір. Студентська молодь надто захоплюється комп’ютерними й мобільними технологіями, незважаючи на їх негативний вплив. Тому науковці наголошують на необхідності дотримання правил користування комп’ютерами й мобільними пристроями, наводять спеціальні вправи для профілактики та корекції зору, завдяки яким підвищуються рівень й інтенсивність обмінних процесів в організмі, посилюється кровообіг. Регулярне їх виконання позитивно впливає як на роботу м’язів ока, так і на гостроту зору. Висновки. Керуючись як загальними, так і спеціальними рекомендаціями, такими як належна організація роботи з дисплеями, регулярні перерви, використання вправ для розслаблення та лікувальної гімнастики, можна запобігти патології зору.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Sokolova, L. K., V. M. Pushkarev, and M. D. Tronko. "Предіабет і метаболічний синдром. Характеристика і маркери." Endokrynologia 26, no. 2 (July 9, 2021): 179–87. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-2.179.

Full text

Abstract:

Метаболічний стан, що передує розвитку цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) — предіабет, який характеризується резистентністю до інсуліну та первинною або вторинною дисфункцією β-клітин. У це поняття входять такі зміни вуглеводного обміну, як порушення глікемії натщесерце і порушення толерантності до глюкози. Біомаркерами предіабету є: рівні HbA1c та глікованого альбуміну; стан толерантності до глюкози; 1,5 ангідроглюцитол; фруктозамін. Нові маркери включають: адипонектин; фетуїн A; ліпопротеїн α; тригліцериди (ТГ); рівні ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), низької щільності (ЛПНЩ) та дуже низької щільності; співвідношення ТГ/ЛПВЩ та ЛПНЩ/ЛПВЩ; загальний рівень холестерину; церамід; феритин; асоційовані з лектином серинові протеази; тромбоспондин 1; ацил-карнітини; мікроРНК; С-реактивний білок; фібриноген; інтерлейкін 18 (IL‑18). Фактори ризику розвитку предіабету: близькі родичі з ЦД2; етнічна приналежність; серцево-судинні захворювання (ССЗ); гіпертонія; вміст холестерину ЛПВЩ та ТГ; у жінок синдром полікістозних яєчників; фізична неактивність; наявність сильного ожиріння; чорний акантоз та/або папіломи на шкірі. Метаболічний синдром (МС) — це сукупність факторів ризику, які визначають схильність до розвитку ЦД2 та ССЗ. Визначено 5 факторів ризику МС: високий рівень ТГ; низький вміст ЛПВЩ-С; високий артеріальний тиск та висока концентрація глюкози натщесерце або раніше виявлений ЦД2. Додатковими чинниками є гіпертонія; наднизький рівень ЛПВЩ-С; центральне ожиріння; високе співвідношення талії до стегна та мікроальбумінурія. Пізніше були запропоновані, як можливі додаткові чинники МС: гіперурикемія, мікроваскулярна ангіна та підвищенийрівень інгібітора активатора плазміногену. Зважаючи на глобальність предіабету, високі показники прогресування ЦД2 та підвищений ризик мікро- і макроваскулярних ускладнень та смерті, зусилля, зосереджені на запобіганні прогресування діабету та його ускладнень мають вирішальне значення. Для профілактики та затримки діабету виявились ефективними активація способу життя і медикаментозна терапія.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Kuryata, A. V., and M. M. Grechanyk. "Корекція функціонального статусу ендотелію як потенційної мішені у хворих із серцево-судинними захворюваннями та метаболічними розладами." Endokrynologia 25, no. 2 (June 20, 2020): 119–27. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-2.119.

Full text

Abstract:

Серцево-судинні (ССЗ) та обмінні захворювання (такі як ожиріння та цукровий діабет) наразі є основними проблемами зі здоров’ям у всьому світі. Одним із найважливіших патофізіологічних зв’язків між цими станами є наявність оксиду азоту (NO), який постійно виробляється з умовно незамінної амінокислоти L-аргініну. NO є важливою паракринною речовиною, яка продукується ендотелієм для регуляції судинного тонусу. Розвиток і прогресування атеросклерозу пов’язано з дисфункцією ендотелію та зниженням біодоступності NO. Встановлено, що ожиріння також пов’язано зі зменшенням продукції NO, викликаної порушенням біодоступності його субстрату — аргініну, а збільшенню вмісту аргініну в ендотелії запобігає гіпертензія, яка часто поєднується з ожирінням. L-аргінін є амінокислотою, необхідною ферменту ендотеліальній NO-синтазі (eNOS) для продукції NO. Мета — бібліографічний огляд наукових публікацій. Результати. У даному огляді розглянуто фізіологічну роль NO у функціонуванні різних системорганізму. Наведено дані щодо метаболізму L-аргініну, його біодоступності та механізмів дії. Проаналізовано літературні дані про ефективність і безпечність застосування різних доз L-аргініну в пацієнтів з ожирінням, цукровим діабетом, інсулінорезистентністю (ІР) та артеріальною гіпертензією. Висновки. Питання дози та тривалості застосування аргініну сьогодні вимагають подальшого вивчення. Результати багатьох досліджень, в яких оцінювали використання аргініну в дорослих з ожирінням, дозволяють припустити, що аргінін може бути безпечним, недорогим і ефективним терапевтичним засобом за ожиріння та позитивно впливає на корекцію метаболічних процесів, а саме на ІР. Ефективність застосування L-аргініну як додаткової терапії до основної схеми лікування отримала підтвердження за артеріальної гіпертензії, цукрового діабету та ІР. Аналіз літератури свідчить, що застосування L-аргініну є безпечним у діапазоні до 30 г на добу, хоча в більшості досліджень використовували дози від 6 до 12 г на добу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Chukur, O. O. "ОСОБЛИВОСТІ ВУГЛЕВОДНОГО ТА ЛІПІДНОГО ОБМІНУ В ЖІНОК ПРЕМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ВІКУ З ГІПОТИРЕОЗОМ АВТОІМУННОГО ГЕНЕЗУ." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (December 3, 2020): 87–93. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11544.

Full text

Abstract:

Вступ. Дисфункцію щитоподібної залози вважають поширеним ендокринним захворюванням, у структурі якого переважає гіпотиреоз. У більшості випадків гіпотиреоз є наслідком автоімунного тиреоїдиту, що найчастіше трапляється в жінок. Зростання рівня тиреотропного гормону корелює з параметрами метаболічного синдрому, що збільшує серцево-судинні події та загальну смертність. Мета дослідження – вивчити особливості кореляційних взаємозв’язків тиреотропного гормону, тиреоїдних гормонів та антитіл до тиреопероксидази з вуглеводно-ліпідними показниками в жінок пременопаузального віку, хворих на гіпотиреоз автоімунного генезу. Методи дослідження. Обстежено 146 жінок пременопаузального віку з гіпотиреозом автоімунного генезу. Всім пацієнткам проводили антропометричні, загальноклінічні, біохімічні обстеження, включаючи визначення вуглеводного та ліпідного обміну, оцінювали функціональний стан їх щитоподібної залози, визначаючи рівні тиреотропного гормону, вільного тироксину, вільного трийодтироніну та антитіл до тиреопероксидази. Результати досліджень аналізували методом варіаційної статистики за допомогою програми STATISTICA 12 (“Statsoft”, США). Результати й обговорення. Рівні тиреотропного гормону та антитіл до тиреопероксидази характеризувалися прямим кореляційним взаємозв’язком середньої сили із загальним холестерином, тригліцеридами, ліпопротеїнами низької щільності, коефіцієнтом атерогенності, а рівні вільного тироксину і вільного трийодтироніну – зворотним зв’язком. Встановлено достовірно позитивні кореляції середньої сили індексу маси тіла й індексу інсулінорезистентності HOMA-IR з тиреотропним гормоном, антитілами до тиреопероксидази та негативні кореляції середньої сили з вільним тироксином і вільним трийодтироніном. Виявлено позитивний кореляційний взаємозв’язок індексу маси тіла та індексу інсулінорезистентності НОМА-IR з рівнями загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності, тригліцеридів, коефіцієнтом атерогенності й негативний кореляційний взаємозв’язок з холестерином ліпопротеїнів високої щільності. Висновок. Дослідження кореляційних взаємозв’язків вуглеводного та ліпідного обміну в жінок пременопаузального віку, хворих на гіпотиреоз автоімунного генезу, є актуальним і перспективним напрямком для вивчення механізмів розвитку метаболічного синдрому та його корекції. Замісна гормональна терапія левотироксином натрію в жінок з гіпотиреозом автоімунного генезу є недостатньою для досягнення цільових рівнів основних показників метаболічного обміну.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Mukharovska, Inna, Marianna Markova, and Tetiana Yavorska. "Роль стресового ризику у розвитку та перебігу цереброваскулярної патології." Psychosomatic Medicine and General Practice 3, no. 3 (December 5, 2018): e0303146. http://dx.doi.org/10.26766/pmgp.v3i3.146.

Full text

Abstract:

Мета – оцінити особливості впливу факторів стресового ризику (поведінкових та психоемоційних) у хворих з цереброваскулярною патологією (ЦВП) в динаміці її розвитку, як мішені медико-психологічної допомоги даному контингенту. Матеріали та методи. В дослідженні прийняли участь 122 пацієнтів, які мали серцево-судинні захворювання з високим ризиком розвитку ЦВП – група 1 (Г1), 134 пацієнтів з клінічними проявами ЦВП у вигляді транзиторних ішемічних атак (ТІА) в анамнезі – група 2 (Г2), та 127 пацієнтів, які перенесли ішемічний мозковий інсульт (МІ) – група 3 (Г3). В якості групи порівняння (ГП) було обстежено 47 умовно здорових осіб з відсутністю ризику або ознак ЦВП, верифікованих клініко-лабораторним дослідженням. Для вивчення факторів потенційного стресового навантаження застосовано Бостонський тест на стресостійкість (тест «Аналізу стилю життя») з модифікацією оціночних шкал. Результати. Діагностовано високий рівень стресового навантаження у ОГ, який прогностично вказував на значний ризик щодо розвитку соматичних та психічних зрушень у хворих з кардіоваскулярним ризиком та ЦВП (34,9±11,7 балів у Г1, 37,1±11,9 балів у Г2 та 37,4±12,0 балів у Г3, р=0,201), тоді як у ГП стресовий потенціал був нижчим (27,7±12,8 балів). Співвідношення впливу поведінкової та психоемоційної стресової складової показало, що у пацієнтів з КВР виявлено вищий рівень поведінкових стрес-потенціюючих факторів (18,0±6,1 балів проти 17,0±6,1 балів, р<0,001), хворих після МІ – психоемоційних (16,8±5,1 балів проти 20,6±7,42 балів, р<0,001), тоді як у осіб з ТІА та ГП – у формуванні стресових розладів рівнозначно відігравали як поведінкові так і психоемоційні компоненти (18,3±6,2 та 18,8±6,3 балів, р=0,095 у Г2; 13,8±6,5 та 13,9±6,8 балів, р=0,81). Висновки. Вищий рівень стресового навантаження, вплив широкого спектру стрес-потенціюючих чинників, особливо психоемоційного ґенезу, у пацієнтів з КВР та ЦВП, дають підстави стверджувати про необхідність розробки, організації та впровадження медико-психологічних заходів для даного контингенту хворих на основі здоров’я-центованого підходу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Вівсяна, І. В., and М. І. Марущак. "ЧИ ЗАЛЕЖИТЬ ЛІПІДНИЙ ПРОФІЛЬ ВІД КОМОРБІДНОСТІ НАДМІРНОЇ МАСИ ТІЛА/ОЖИРІННЯ ТА АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ?" Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (December 8, 2021): 5–11. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12560.

Full text

Abstract:

Резюме. Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є основною причиною захворюваності та смертності у пацієнтів із ЦД 2, які мають у 2–4 рази вищий ризик розвитку ССЗ порівняно з недіабетиками. Мета дослідження – проаналізувати залежність змін ліпідограми від коморбідності надмірної маси тіла/ожиріння та артеріальної гіпертензії у хворих на цукровий діабет 2 типу. Матеріали і методи. З метою ретроспективного аналізу медичної документації було включено 579 хворих на цукровий діабет 2 типу (ЦД 2) залежно від коморбідності: надмірної маси тіла/ожиріння та артеріальної гіпертензії. Верифікацію ЦД 2 проводили відповідно до рекомендацій Американської діабетичної асоціації (2019). Діагноз артеріальної гіпертензії (АГ) 1 стадії встановлювали згідно з рекомендаціями ESC/ESH з АГ 2018 р. Показники ліпідного профілю сироватки крові вимірювали за допомогою комерційно доступних наборів на аналізаторі Cobas 6000 (Roche Hitachi, Німеччина). Результати. У хворих із коморбідним перебігом цукрового діабету 2 типу, ожиріння та артеріальної гіпертензії зміни у ліпідограмі характеризувалися вірогідно вищими значенням загального холестеролу (на 18,3 %), триацилгліцеролів (на 93,1 %) та залишкового холестеролу (на 76,9 %) стосовно даних із цукровим діабетом 2 типу. Результати аналізу показників ліпідного обміну в пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, залежно від наявності артеріальної гіпертензії, вказує на вірогідно вищу концентрацію загального холестеролу та триацилгліцеролів у хворих на цукровий діабет 2 типу з артеріальною гіпертензією стосовно даних без артеріальної гіпертензії (р=0,04). А результати аналізу показників ліпідного обміну в пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, залежно від ступеня надмірної маси тіла, показав, що у хворих на ЦД 2 з надмірною масою тіла/ожирінням дані ліпідограми вірогідно вищі стосовно пацієнтів із нормальною масою тіла, зокрема концентрація загального холестеролу (на 15,0 та 11,8 %), триацилгліцеролів (на 43,3 та 67,2 %), не-ХС-ЛПВЩ (на 17,7 та 15,0 %) та залишкового холестеролу (на 35,6 та 52,9 %) відповідно. Висновки. У хворих на цукровий діабет 2 типу як і артеріальна гіпертензія, так і надмірна маса тіла впливають на вираження дисліпідемії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Олещук, О. М., and Г. Я. Лой. "Механізми реалізації кардіопротективних ефектів метформіну (огляд літератури)." Фармакологія та лікарська токсикологія 14, no. 5 (December 29, 2020): 299–307. http://dx.doi.org/10.33250/14.05.299.

Full text

Abstract:

У статті проведено аналіз літератури, присвяченої кардіопротективним ефектам протидіабетичного лікарського засобу – метформіну. Серцево-судинні ускладнення є найпоширенішою причиною смертності в пацієнтів з цукровим діабетом. Діабетичне ураження серця найчастіше проявляється у вигляді ішемічної хвороби серця, автономної кардіальної нейропатії та діабетичної кардіоміопатії.Діабетична кардіоміопатія характеризується апоптозом, гіпертрофією та фіброзом, а також кардіальною дисфункцією та визначається як функціональні та структурні зміни в міокарді, незалежні від судинних чи серцевих захворювань. Ішемічна хвороба серця в хворих на діабет зустрічається частіше, ніж у популяції, а наслідки інфаркту міокарда є значно важчими, що пов’язано з надмірним ремоделюванням серцевого м’яза. Кардіальна автономна нейропатія є предиктором виникнення аритмій, дисфункції міокарда, а також асоціюється з підвищеним рівнем смертності.Метформін є препаратом вибору з точки зору ефективності та безпеки для стартової фармакотерапії цукрового діабету та залишається лікарським засобом першої лінії для більшості пацієнтів.Метформін покращує чутливість рецепторів до інсуліну та зменшує інсулінорезистентність, яка є провідною патофізіологічною ланкою розвитку цукрового діабету 2 типу. Як наслідок, знижується маса тіла, гіперінсулінемія та гіперглікемія. Окрім гіпоглікемічного, він спричиняє інші важливі ефекти, зокрема, покращує кардіальну функцію та зменшує ризик інфаркту міокарда. Метформін чинить позитивний ефект на діяльність серця, що зумовлено прямим впливом на клітинний метаболізм, ендотеліальну функцію, активність тромбоцитів і гомеостаз кальцію, модулює фактори ризику атеросклерозу, підвищує толерантність міокарда до ішемії-реперфузії та попереджує розвиток серцевої недостатності. Препарат проявляє виражені кардіопротективні ефекти in vivo та in vitro в умовах стресу, захищаючи міокард від гіпертрофічного, апоптичного, фібротичного ремоделювання тазапалення, репрограмує експресію фетальних генів, які піддаються дисрегуляції внаслідок цих патологічних змін у міокарді. Більшість досліджень показують, що метформін проявляє свої кардіопротективні властивості шляхом активації аденозинмонофосфат-активованої протеїнкінази, проте відомо також про незалежний від активності цього ферменту механізм дії метформіну в кардіоміоцитах.Дедалі очевиднішим стає той факт, що аденозинмонофосфат-активована протеїнкіназа є далеко не єдиною мішенню в механізмі дії метформіну. Відомо про FохО1-залежний механізм антиапоптотичного ефекту препарату. Тому актуальною залишається проблема пошуку молекулярних і генетичних мішеней у механізмі кардіопротективної дії метформіну, що дозволить краще зрозуміти та розширити показання до застосування даного протидіабетичного засобу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Петрова, Жанна Олександрівна, Вадим Михайлович Пазюк, and Катерина Миколаївна Самойленко. "КОМПЛЕКСНА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНА ТЕПЛОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ АНТИОКСИДАНТНОГО БУРЯКОВО-ТОМАТНОГО БАРВНИКУ ТА НАСІННЯ ТОМАТІВ." Scientific Works 2, no. 85 (March 17, 2022): 102–9. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2239.

Full text

Abstract:

Сучасні технології, особливо процеси сушіння, є енергозатратними. То ж, основними завданнями при розробці теплотехнології в харчовій промисловості є зменшення витрат енергоносіїв на процес зневоднення. Такі наукові розробки дадуть можливість підвищити рівень енергетичної безпеки держави та конкурентоспроможності національної економіки, зменшити залежність України від імпортованих енергоносіїв в цілому. В зв’язку із поширенням таких хвороб як серцево-судинні захворювання, рак, зміна серцевого м'язу, неправильне перетравлення їжі, послаблення репродуктивної функції основним завданням працівників харчової промисловості є максимально замінити в готових продуктах харчування синтетичні ароматизатори, барвники на натуральні. На сьогоднішній день в Україні недостатньо виробництва рослинної сировини в порошки, що дозволяють зберегти якість вихідної сировини. Сучасні способи отримання порошку зі столового буряка дають можливість зберегти бетанін на рівні 50-70 % у кінцевому продукті. Тому розробка нових методів та удосконалення існуючих технологій сушіння столового буряка з метою отримання натурального барвника є важливою та значущою. Основною сировиною, яка має високий вміст бетаніну з антиоксидантними властивостями є червоний столовий буряк. Ця культура традиційна в харчуванні населення України. Важливим акцентом при переробці методом сушіння антиоксидантної сировини є зниження енергозатрат на процес зневоднення, максимальне збереження біологічно активних речовин та зниження собівартості кінцевого продукту. Користь природних антиоксидантів полягає в тому, що вони здатні вступати в реакції з вільними радикалами, нейтралізуючи їх згубну дію на організм людини. Столовий буряк один із небагатьох культур, до складу якого входить бетанін – продукт ферментативного розпаду холіну, що відіграє важливу роль при обміні речовин в організмі людини. В даній статті висвітлено безвідходну енероефективну теплотехнологію отримання антиоксидантного буряково-томатного барвнику та насіння томатів. Завдяки використанню м’якоті та шкірки томатів, як натурального стабілізатора бетаніну та двостадійному конвективному сушінню одержуємо якісний насіннєвий матеріал та порошкоподібний натуральний продукт, який завдяки високому вмісту каротиноїдів, пектинів, клітковини, бетаніну, мікро- та мікроелементів може використовуватись в лікувально-профілактичному збалансованому харчуванні. Буряково-томатний антиоксидантний барвник покращує структуру та консистенцію виробів, додає забарвлення продуктам, збільшує їх біологічну та харчову цінність і може знайти широке застосування у виробництві лікувально-профілактичного призначення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Ощипок, І. М. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ КУРИЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ ТА КАЛЬЯНУ В ЗАКЛАДАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА." Підприємництво і торгівля, no. 26 (July 2, 2020): 76–81. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-11.

Full text

Abstract:

У статті розглянуті питання щодо нових курильних пристроїв – електронних сигарет. Наведено інформування про проблеми куріння, зокрема кальяну. Дим кальянів, як і дим інших тютюнових виробів, містить токсичні речовини, які викликають рак легень та інші види раку, серцево-судинні, респіраторні та інші захворювання. Небезпека для здоров’я від кальяну може навіть бути більшою через деякі специфічні для кальянів особливості. Під час куріння тютюнова суміш нагрівається за допомогою горіння вугілля, яке кладеться на тютюнову суміш. Тому курці кальяну (і ті, хто перебуває поряд) вимушені вдихати не тільки продукти згорання тютюнової суміші, але і продукти згорання вугілля, насамперед чадний газ. Під час горіння вугілля в кальяні утворюється не лише чадний газ, але і багато канцерогенів, наприклад бенз(а)пірен та поліароматичні вуглеводні, а також важкі метали, такі як свинець, кобальт та нікель, що призводить до небезпечних концентрацій цих шкідливих речовин у повітрі. ВООЗ вважає, що Електронні системи доставки нікотину (ЕСДН) зараз перебувають на етапі становлення, тому мають як загрози, так і перспективи для контролю над тютюном. Небезпека в тому, що більшість таких електронних систем не були тестовані незалежними вченими. Багато електронних сигарет містять нікотин, який негативно впливає на багато біологічних процесів організму людини. Їхні заправні контейнери містять концентровану кількість ароматизаторів, що потенційно вказують на їхню цитотоксичність, тобто здатність руйнувати клітини організму. ЕСДН, що є альтернативою традиційним тютюновим виробам, набули поширення на світовому ринку і відрізняються від традиційних сигарет утворенням високодисперсного аерозолю за відсутності процесу горіння. В українському законодавстві немає визначення електронних сигарет. Вони продаються як електронні пристрої нарівні із флешками. Це означає, що ніхто не знає та не регулює вміст електронних систем доставки нікотину в нашій країні. Класифікована нова продукція як окрема категорія виробів ЕСДН, виділені основні групи споживчих товарів цієї категорії. Надана загальна характеристика зразків рідини для заправки ЕСДН як в’язкої, слабо текучої рідини різних кольорів на основі високоатомних спиртів – гліцерину (пропан-1,2,3- тріол, харчова добавка Е422) і пропіленгліколю (пропан-1,2-діол, харчова добавка Е1520), води, ароматизатора, з нікотином/без нікотину (залежно від зразка), щільність розчину – не менше 1,2 мг/мл, водневий показник рН – 4,5–7,5. У результаті досліджень встановлено: відсутність монооксиду вуглецю в газовій фазі аерозолю ЕСДН одноразового використання – кількісний перехід нікотину з рідини в аерозоль незначний, що є підтвердженням відсутності процесу горіння під час споживання ЕСДН.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Babiy, V. Yu. "Організація аеромедичної евакуації пацієнтів вертольотами в умовах військових дій на сході України." Ukrainian Journal of Military Medicine 1, no. 2 (July 5, 2020): 15–23. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.2(1)-015.

Full text

Abstract:

Вступ. Аеромедична евакуація є одним з ключових методів евакуації, який забезпечує мобільність та якісне надання медичної допомоги при транспортуванні. Водночас, цей метод евакуації потребує постійного вдосконалення, відповідно до кількісного та якісного складу поранених, вивчення оптимальних та економічно обґрунтованих маршрутів евакуації, оперативної зміни кількості та структури поранень відповідно до зміни військово – політичної обстановки та способів проведення військових дій. Мета дослідження: вивчення кількісних та якісних показників роботи аеромедичних бригад інтенсивної терапії, які проводили евакуацію пацієнтів із зони АТО/ООС за 2015 -2018 роки. Матеріали та методи. Проведено спостереження та ретроспективний аналіз організації транспортування пацієнтів за період з січня 2015 р. по липень 2018 р. Досліджено карти транспортування пацієнтів високої залежності від надання медичної допомоги за період з березня 2018 року по квітень 2019 року. Загальна кількість транспортованих вертольотами пацієнтів складає 5820. Середній вік пацієнтів з високою залежністю від медичного супроводу склав 30,6±8 років. В кожного із 82 пацієнта був визначений провідний синдром відповідно до причини його транспортування. Результати. В Україні аеромедична евакуація досягла значних успіхів завдяки взаємодії різних структур та постійною копіткою роботою над удосконаленням техніки її проведення. Слід відмітити, що кількість поранених залежить від воєнно – політичної обстановки, і відзначається тенденція до зменшення загальної кількості транспортованих хворих у 2015 – 2018 рр. Проте за 2018 – 2019 роки збільшилась питома вага хворих із високою залежністю від медичного супроводу, що може свідчити про зміни в підходах до лікування та відбору пацієнтів для аеромедичної евакуації. Серед транспортованих пацієнтів найбільше було пацієнтів із мінно–вибуховою травмою 45%, із вогнепальними пораненнями було 28%, у 10% транспортованихбули гострі серцево–судинні захворювання, такі як гострий інфаркт міокарда, гострий коронарний синдром або гостре порушення мозкового кровообігу. Також у 10% пацієнтів були небойові травми, у 5% були інфекційні захворювання тощо. Під час транспортування 83% пацієнтам високої категорії залежності від медичного супроводу проводилась штучна вентиляція легень, 68,3% пацієнтам проводилась медикаментозна седація з метою адаптації до ШВЛ, яка проводилась за раунок пропофолу 87,5%, натрію оксибутирату 8,9%, кетаміну 1,8%, та натрію тіопенталу 3,6%. У 12.2% хворих була нестабільна гемодинаміка. Висновки. Вирішальну роль у раціональному використанні сил та засобів аеромедичної евакуації, відіграють організаційні процеси, ретельний підхід до відбору пацієнтів, правильне формування і оснащення бригад аеромедичної евакуації, а також планування маршрутів евакуації із врахуванням тактичної бойової обстановки та фактичних спроможностей медичних закладів з надання необхідного пацієнту рівня медичної допомоги. В структурі діагнозів серед транспортованих пацієнтів з високою залежністю від медичного супроводу переважають пацієнти із мінно – вибуховою травмою – 45% та вогнепальними пораненнями – 28%. Переважна більшість пацієнтів (82,9%) зазначеної категорії вимагає проведення штучної вентиляції легень, медикаментозної аналгоседації – 68,3%, а 12,2% пацієнтам необхідна вазопресорна підтримка гемодинаміки. Вивчення фактичних результатів проведення аеромедичної евакуації, їх аналіз та удосконалення на основі попереднього досвіду дозволить покращити ефективність використання сил та засобів аеромедичної евакуації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Miroshnik, G. O., A. M. Shumeliak, M. S. Lublinska, O. P. Mialiuk, and M. I. Marushchak. "КОМОРБІДНІСТЬ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ОБСТРУКТИВНОМУ ЗАХВОРЮВАННІ ЛЕГЕНЬ – ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ." Медсестринство, no. 2 (June 20, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2018.2.9160.

Full text

Abstract:

У статті наведено дані про коморбідні стани при хронічному обструктивному захворюванні легень у пацієнтів віком до 60 років у гендерному аспекті. Встановлено, що хронічне обструктивне захворювання легень однаковою мірою спостерігають як у чоловіків, так і в жінок віком до 60 років із переважанням II стадії, за GOLD. Найпоширенішими коморбідними станами у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень в дорослих осіб обох статей є серцево-судинні захворювання. Хронічне обструктивне захворювання легень має несприятливий вплив на якість життя, включно емоційний та фізичний стан пацієнта, що є передумовою для активної просвітньої роботи медичного персоналу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Popovych, D. V., V. B. Koval, V. V. Shafranskyi, and I. M. Salaida. "РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ ІЗ СЕРЦЕВО-СУДИННОЮ ПАТОЛОГІЄЮ." Вісник наукових досліджень, no. 1 (April 27, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7295.

Full text

Abstract:

Серцево-судинні захворювання зумовлюють основні проблеми громадського здоров’я. В Україні проводиться комплекс заходів, спрямованих на створення системи реабілітації серцево-судинних хворих як доповнення до системи лікувально-профілактичної допомоги. Подальшого опрацювання потребують відпрацювання наступності в організації лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів у хворих із серцево-судинною патологією.Мета дослідження вивчення впливу високого рівня артеріального тиску (АТ) на формування реакцій відповідей при проведенні фізичної реабілітації хворих із серцево-судинною патологією на санаторному етапі лікування.Матеріали і методи. Обстежено 175 хворих, з них 100 пацієнтів із артеріальною гіпертензією (АГ) та 75 – з ішемічною хворобою серця (ІХС). У всіх хворих виконували комплекс обстежень, які включали добовий моніторинг АТ, визначення толерантності до фізичних навантажень за даними 6-хвилинного тесту ходьби, тредміл-тесту.Результати досліджень та їх обговорення. Установлено, що серед факторів, що супроводжують неадекватну відповідь на фізичне навантаження, важливе місце посідають як рівень АТ, так і нестабільність артеріальної гіпертензії у процесі відновного лікування, а також ступінь реакції АТ на дозовані фізичні навантаження. У пацієнтів із несприятливим перебігом відновного періоду, незважаючи на своєчасне відновлення коронарного кровотоку, мали місце стійкі середньодобові рівні систолічного та діастолічного АТ у поєднанні з високими значеннями цих показників на висоті фізичного навантаження як у ранньому, так і пізньому реабілітаційному періодах. У хворих з ІХС при неадекватній відповіді на дозовані фізичні навантаження відмічалися тахікардія, короткочасний біль за груднинною, іноді ядуха.Висновки. Основними реабілітаційними заходами при серцево-судинних захворюваннях є дотримання індивідуальної реабілітаційної програми, рухового режиму, раціонального харчування та усунення факторів ризику. Для фізичної реабілітації хворих із серцево-судинною патологією важливим є комплексний підхід, медикаментозний контроль АТ, поліпшення коронарного резерву, раціональне поєднання різних методів лікування, максимальне використання природних факторів, широке застосування санаторно-курортного лікування, кліматотерапії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Mishchenko, T. S., and S. A. Medvedkova. "КЛІНІКО-КОМПЬЮТЕРНО-ТОМОГРАФІЧНІ КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ВИХОДУ ВІДНОВНОГО ПЕРІОДУ МОЗКОВОГО ІШЕМІЧНОГО ПІВКУЛЬОВОГО ІНСУЛЬТУ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (November 1, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8094.

Full text

Abstract:

Однією з важливих проблем сучасної медицини є хвороби системи кровообігу. За даними ВООЗ, у світі щорічно реєструється понад 17 млн випадків смертей від цих захворювань. Серцево-судинні та цереброваскулярні захворювання займають лідируюче місце в Україні.Мета дослідження – розробити критерії прогнозування функціонального виходу раннього відновного періоду мозкового ішемічного півкульового інсульту на основі комплексного клініко-комп’ютернотомографічного обстеження.Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-інструментальне дослідження 138 пацієнтів (середній вік (57,7±0,6) року) в ранньому відновному періоді мозкового ішемічного півкульового інсульту, яке включало визначення об’єму вогнища ураження згідно з даними комп’ютерної томографії головного мозку в перші 72 год захворювання та оцінку за шкалою інсульту Національного інституту здоров’я США , індексу Бартела, модифікованої шкали Ренкіна на 10; 30; 90 та 180 доби. Для розробки критеріїв прогнозування було використано RO C-аналіз.Результати досліджень та їх обговорення. Розроблені математичні моделі для прогнозування ступеня інвалідизації згідно з модифікованою шкалою Ренкіна (AU C=0,87, p<0,05) та рівнем повсякденної функціональної активності, а також індексом Бартела на 180 добу мозкового ішемічного півкульового інсульту (AU C=0,91, p<0,05), які враховують об’єм вогнища ураження у перші 72 год захворювання та рівень неврологічного дефіциту згідно зі шкалою інсульту Національного інституту здоров’я США на 10 добу.Висновки. Розроблені математичні моделі дозволяють прогнозувати ступені інвалідізації відповідно до модифікованої шкали Ренкіна (точність прогнозування 81,9 %) та рівень повсякденної функціональної активності згідно з індексом Бартела на 180 добу мозкового ішемічного півкульового інсульту (точність прогнозування 82,6 %).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Shved, M. I., S. Y. Lypovetska, S. M. Geryak, and L. V. Levytska. "ДО ПИТАННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ ПРИ ГОСТРОМУ КОРОНАРНОМУ СИНДРОМІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 2, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8932.

Full text

Abstract:

Серцево-судинні захворювання займають провідне місце серед причин смертності як у чоловіків, так і в жінок. Проте гострий коронарний синдром у жінок часто залишається не до кінця діагностованим і не лікованим через недостатнє усвідомлення цієї проблеми самими жінками, наявність атипових симптомів, зволікання з встановленням правильного діагнозу та рідше застосування інвазивних методів лікування.У статті висвітлені основні особливості клінічного перебігу гострого коронарного синдрому у жінок, зокрема інфаркту міокарда без обструкції коронарних артерій, особливостей диференційної діагностики. Наголошено на спільних принципах діагностики і програмах ведення пацієнтів обох статей, незалежно від наявності певних гендерних розбіжностей, а також наведено перелік, показання до застосування і дози фібринолітичних, антикоагулянтних та антиагрегантних засобів з позицій доказової медицини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Velychko, V. I., V. V. Tkachuk, and O. Y. Kiva. "ДИНАМІКА МАСИ ТІЛА ЗА УМОВ ДІЄТ З ВИСОКИМ ВМІСТОМ ЖИРІВ В ЕКСПЕРИМЕНТІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини 26, no. 2 (May 10, 2016). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2016.v26.i2.6311.

Full text

Abstract:

Причини епідемії ожиріння, що виникла за останні десятиліття, до кінця не вивчені, проте варто визнати, що на збільшення маси тіла у першу чергу впливає склад продуктів харчування. Останнім часом спостерігається збільшення вживання висококалорійної їжі із високим вмістом жирів [1]. Також змінився і спосіб життя, що пов’язано із широким використанням моторизованого транспорту, зміною характеру праці, що не потребує значних фізичних зусиль. Такий мало- рухливий спосіб життя супроводжується зниженням енергозатрат [2]. Внаслідок таких змін у структурі харчування і у способі життя, захворювання, пов’язані із харчуванням, зокрема ожиріння, цукровий діабет 2 типу, серцево-судинні захворювання тощо стають усе більш важливими причинами інвалідності і передчасної смерті як у країнах, що розвиваються, так і у розвинутих країнах [3]. Саме тому велике значення в запобіганні розвитку ожиріння має корекція раціонів харчування, а медичним працівникам (насамперед сімейним лікарям) у цих заходах належить провідна і координуюча роль.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Terenda, N. O. "ВПЛИВ ТЕРМІНУ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ З ІНФАРКТОМ МІОКАРДА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ." Вісник наукових досліджень, no. 2 (August 17, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7850.

Full text

Abstract:

Збереження здоров’я людини є пріоритетним напрямком розвитку сучасного суспільства. Однією із складних медико-соціальних проблем в Україні залишаються серцево-судинні захворювання. Протягом останніх років спостерігається тенденція до невпинного зростання їх поширеності та захворюваності.Мета дослідження – проаналізувати вплив термінів госпіталізації на медичну ефективність лікування пацієнтів з інфарктом міокарда (ІМ), яким проводили коронарографію та стентування коронарних артерій (СКА) і балонну ангіопластику (БАП).Матеріали і методи. В дослідженні використано дані з 173 медичних карт стаціонарного хворого ІМ, які на стаціонарному лікуванні в Тернопільській комунальній міській лікарні № 2. Використано методи: викопіювання даних, медико-статистичний, аналітичний.Результати досліджень та їх обговорення. Проведене дослідження виявило вплив термінів госпіталізації на організацію надання медичної допомоги та медичну ефективність лікування пацієнтів з ІМ. Більшість хворих ІМ (86,1 %) госпіталізовують у стаціонар до 12 год від початку захворювання. В перші 2 год пацієнтів найчастіше доставляли бригади ЕМД. При збільшенні часу від початку захворювання хворі частіше зверталися до свого сімейного лікаря або одразу самостійно чи в супроводі родичів (колег по роботі) їх госпіталізували в БРІТ/кардіологічне відділення. Спостерігається тенденція у збільшенні частки випадків направлення на коронарографію та СКА і БАП пацієнтів іншими лікувально-профілактичними закладами при збільшенні часу від початку захворювання. Виявлено, що хворі на ІМ без елевації сегмента ST найчастіше поступали після 24 год від початку захворювання. Встановлено, що існує тенденція до зростання середньої тривалості лікування пацієнтів у БРІТ та на стаціонарному лікуванні із збільшенням терміну госпіталізації. Також збільшується час від першого контакту із лікарем стаціонару до початку проведення коронарографії у пацієнтів із пізньою госпіталізацією.Висновки. Отримані дані вказують на зв’язок між часом госпіталізації хворих та організацією надання медичної допомоги і медичною ефективністю лікування пацієнтів з ІМ. Значну роль у пізній госпіталізації відіграє особистісний фактор самих пацієнтів та їх родичів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Vozna, K. I. "ПОШИРЕНІСТЬ ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ СИНДРОМУ ТРИВАЛОГО QTс ІНТЕРВАЛУ У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ПАЦІЄНТІВ." Інфекційні хвороби, no. 4 (January 11, 2016). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2015.4.5513.

Full text

Abstract:

Обстежено 136 хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД. Внаслідок прогресування ВІЛ-інфекції, на фоні високого вірусного навантаження та низького рівня імунного захисту проявлялась кардіотропна дія вірусу імунодефіциту людини, і, відповідно, достовірно частіше реєструвалися різноманітні прояви порушення біоелектричної активності серця.Ризик аномального QTc інтервалу статистично вищий серед ВІЛ-інфікованих жінок, він зростав у міру поглиблення імунодефіциту та тривалості ВІЛ-інфекції (понад 5 років). Збільшення тривалості електричної систоли шлуночків також достовірно частіше реєстрували у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з блокадою правої ніжки пучка Гіса та у хворих з ішемічними змінами міокарда. Пацієнти з пролонгацією інтервалу QTc порівняно з хворими із нормальною тривалістю цього інтервалу мали значно вищу частоту ко-інфекції з гепатитом С.ВІЛ-інфіковані пацієнти мають значний ризик розвитку медикаментозної QT пролонгації, проте зв’язок між застосуванням інгібіторів протеаз та пролонгацією QTс все ж незначний.Ключові слова: ВІЛ-інфекція, серцево-судинні захворювання, інтервал QT, QTc пролонгація.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Петрова, Жанна Олександрівна, Вадим Михайлович Пазюк, and Катерина Миколаївна Самойленко. "Комплексна енергоефективна теплотехнологія одержання антиоксидантного буряково-томатного барвнику та насіння томатів." Scientific Works 85, no. 1 (August 31, 2021). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v85i1.2066.

Full text

Abstract:

Сучасні технології, особливо процеси сушіння, є енергозатратними. То ж, основними завданнями при розробці теплотехнології в харчовій промисловості є зменшення витрат енергоносіїв на процес зневоднення. Такі наукові розробки – це шлях до конкурентоздатної економіки та енергонезалежності України. В зв’язку із поширенням таких хвороб як серцево-судинні захворювання, рак, зміна серцевого м'язу, неправильне перетравлення їжі, послаблення репродуктивної функції основним завданням працівників харчової промисловості є максимально замінити в готових продуктах харчування синтетичні ароматизатори, барвники на натуральні. В Україні виробництво овочів переважає над їх вживанням. Переробка за допомогою сушіння та отримання порошкоподібного продукту практично відсутня. Сучасні способи отримання порошку зі столового буряка дають можливість зберегти бетанін на рівні 50-70 % у кінцевому продукті. Тому розробка нових методів та удосконалення існуючих технологій сушіння столового буряка з метою отримання натурального барвника є важливою та значущою. Червоний столовий буряк має високий вміст бетаніну з антиоксидантними властивостями і є традиційним в харчуванні населення України. Оскільки сушіння є енерговитратним процесом, зменшення енергозатрат на процес зневоднення та максимальне збереження біологічно активних речовин та зниження собівартості кінцевого продукту є актуальним. Користь природних антиоксидантів полягає в тому, що вони здатні вступати в реакції з вільними радикалами, нейтралізуючи їх згубну дію на організм людини. Бетанін – це червоний харчовий барвник, який отриманий зі столового буряка та може використовуватись при виробництві морозива, кондитерських виробів, порошкоподібних безалкогольних напоїв. В даній статті висвітлено безвідходну енергоефективну теплотехнологію отримання антиоксидантного буряково-томатного барвнику та насіння томатів. Завдяки використанню м’якоті та шкірки томатів, які містять органічні кислоти та відіграють роль стабілізатора барвника під час сушіння із заданими режимами. Одержано якісний насіннєвий матеріал та порошкоподібний натуральний продукт, який завдяки високому вмісту каротиноїдів, пектинів, клітковини, бетаніну, мікро- та мікроелементів може використовуватись в лікувально-профілактичному збалансованому харчуванні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Притуляк, О. М. "ОЦІНКА ПЕРЕБІГУ ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА З СУПУТНЬОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ." Art of Medicine, April 3, 2020, 117–21. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2020.1.13.117.

Full text

Abstract:

Резюме. На сьогодні серцево-судинні захворювання (ССЗ) є актуальною проблемою в усьому світі. Згідно з даними ВООЗ, смертність від ішемічної хвороби серця (ІХС) становить 9,4 млн на рік або 16,5% усіх випадків смертності. Захворюваність на ІХС в Україні становить 1859,99, в Європейському регіоні – 807,76 на 100 тис. населення. Особливу увагу лікарів серед ССЗ привертає гострий інфаркт міокарда (ГІМ), пов’язаний зі значним поширенням та високим рівнем летальності серед осіб працездатного віку. Щорічно в Україні реєструють майже 50 тис. випадків ІМ, а смертність від цієї патології залишається високою. Від ГІМ помирають 30% пацієнтів, у той час як у країнах Заходу – 5%. Останнім часом особливої актуальності набула проблема удосконалення надання невідкладної медичної допомоги хворим на ГІМ. Світові тенденції у цьому напрямку схиляються до більш широкого застосування тромболітичної терапії, інтервенційного та кардіохірургічного втручання. Ці питання потребують детального обґрунтування та аналізу для покращення умов надання медичної допомоги та зменшення летальності серед хворих з ГІМ. Незважаючи на досягнення сучасної інтервенційної хірургії, введення ранньої інвазивної тактики, вдосконалення фармакологічних методів лікування, збільшення якості та доступності медичної допомоги, хвороби системи кровообігу в цілому і гострий коронарний синдром (ГКС) зокрема залишаються провідною причиною смертності в розвинених країнах, і в Україні, залишаючись глобальною проблемою охорони здоров'я [1-4]. У сучасних рекомендаціях по веденню пацієнтів із ГКС, як ІМ із елевацією сегмента ST (STEMI), так і ІМ без елевації сегмента ST (nonSTEMI) високого, дуже високого та проміжного ризику необхідне застосування ранньої інвазивної тактики лікування, з метою забезпечення максимально швидкого відновлення коронарного кровотоку [5-7]. Незважаючи на дані численних рандомізованих досліджень, які довели, що застосування ранньої інвазивної стратегії лікування та реваскуляризація міокарда значно покращує не тільки перебіг ГКС, але і сприяє зниженню показників летальності. Однак значна частина пацієнтів в нашій країні з тих чи інших причин отримують лише консервативну терапію [2, 4]. Пацієнти з ГКС – це гетерогенна група осіб, у яких залежно від типу захворювання значимо відрізняються клініко-гемодинамічні характеристики протікання ГКС і його наслідки [2]. В останні роки в нашій країні частота проведення інвазивної терапії у пацієнтів ІМ із елевацією сегменту ST значимо збільшилася, тоді як проведення реваскуляризації пацієнтам з ГКС без елевації сегменту ST залишається на стабільно недостатньому рівні [4]. З огляду на високу частоту вибору консервативної тактики ведення таких пацієнтів, оптимізація фармакологічної терапії є одним із головних завдань сучасної кардіології [1]. Найбільш ефективним методом лікування ГІМ є виконання ендоваскулярної реперфузії міокарда шляхом стентування інфарктзалежної коронарної артерії. Проведення ЧКВ сприяє вірогідному підвищенню фракції викиду лівого шлуночка, вірогідному зменшенню кінцевого систолічного об’єму, маси міокарда та індексу міокарда лівого шлуночка у порівнянні з хворими без проведеної реваскуляризації. Виконання ЧКВ поліпшує протікання, прогноз та перебіг післяінфарктного кардіосклерозу у хворих після перенесеного Q, QS інфаркту міокарда і тому має бути пріоритетним напрямком лікування таких хворих.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Серцево-судинні захворюваня'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles