Academic literature on the topic 'Середовище технологічне'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Середовище технологічне.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Середовище технологічне"
1
Демченко, Володимир Георгійович, and Аліна Василівна Коник. "Основні аспекти процесів теплоакумулювання." Scientific Works 84, no. 1 (December 14, 2020): 48–53. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1868.
Full textAbstract:
Системи та обладнання для зберігання теплової енергії є ключовими елементами при розгортанні відновлюваної теплової енергетики, актуальність якої на даному етапі розвитку набуває масштабного значення. Представлена стаття охоплює короткий аналіз сучасного стану основних технологій інтенсифікації процесів збереження теплоти, аналіз основних технологічних, технічних аспектів, що виникають при розробці теплових акумуляторів та за реальних умов їх експлуатації. Зокрема, обґрунтовано доцільність застосування теплового акумулювання, проаналізовано шляхи підвищення ефективності економії енергії, визначено основні аспекти процесів акумуляції теплоти.
При обґрунтуванні доцільності застосування теплового акумулювання проаналізовано співвідношення поверхні та об’єму теплового акумулятора, що тісно пов'язані з розмірами складових елементів та продуктивністю системи зберігання теплоти. Це співвідношення теоретично вказує, як можливо підвищити коефіцієнт корисної дії та продуктивність систем зберігання теплової енергії. Доведено підвищення ефективності та економії енергії при врахуванні сезонних факторів та пікових навантажень. Розглянуто основні аспекти технологічної інтенсифікації процесів акумуляції теплоти, які полягають у подоланні теплової стратифікації рідинних теплових акумуляторів, обґрунтуванні модульного дизайну конструкції, посиленні передачі теплоти та маси, а також в зміні властивостей матеріалу при фазовому переході.
Розглянуті аспекти при їх реалізації дозволяють оптимізувати роботу генеруючого обладнання з максимально можливим ККД системи теплопостачання, шляхом вирівнювання графіку навантаження у співвідношенні «генерація - споживання», а також розвантажити технологічне обладнання, знизити споживання паливно-енергетичних ресурсів. Як наслідок, знижується собівартість отриманої енергії та зменшуються шкідливі викиди в оточуюче середовище.
2
Мєдінцев, Владислав Олександрович, and Олена Василівна Завгородня. "ПСИХОЛОГІЧНІ ВЗАЄМОДІЇ У СИНТЕТИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ СЕРЕДОВИЩАХ." Information Technologies and Learning Tools 78, no. 4 (September 11, 2020): 1–13. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.3321.
Full textAbstract:
Сучасна наукова проблематика розробки синтетичних середовищ охоплює широке коло психологічних, педагогічних і технологічних питань. Методологія досліджень вказаної проблематики формується значною мірою стихійно, тому в ній зберігаються концептуальні суперечності і нечіткості. При розробці нових методів навчання з використанням сучасних інформаційно-комунікативних технологій актуальною виступає проблема чіткої концептуалізації комплексу нових організаційно-методичних форм освіти та психологічних взаємодій у синтетичних навчальних середовищах. Таке середовище – одне зі спеціалізованих синтетичних середовищ, де частина складових є штучно створеною, у якому суб'єкт навчального процесу значною мірою функціонує як оператор-дослідник, використовуючи технічні засоби для набуття знань, умінь, компетенцій. Будь-яке синтетичне навчальне середовище є частиною природного та культурного середовищ учня, опис активності агентів у цих середовищах – важливе теоретико-методологічне завдання психології та суміжних із нею наук.
У статті показано можливості теоретико-множинного методу опису процесів для концептуалізації синтетичних навчальних середовищ, а також активності агентів у цих середовищах. Компоненти синтетичних навчальних середовищ запропоновано розглядати як носіїв множин елементів знання (знаннєвих середовищ), доступних учню в процесі виконання навчального завдання. Розглянуто можливі варіанти відношень множин елементів знання учня та інших агентів синтетичного навчального середовища з урахуванням їх змін. Зокрема розглянуто три види процесів, результатом яких є зміни в різних компонентах психіки учня і чинниками яких є складові синтетичного навчального середовища. На основі запропонованої концептуалізації можна моделювати і досліджувати зміни компонентів синтетичного навчального середовища на етапах його розробки, використання та вдосконалення.
3
Rieztsov, V., T. Surzhyk, V. Pundiev, V. Shevchuk, L. Kyrnas, and I. Sheiko. "ВИМОГИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ ПРИ ВПРОВА-ДЖЕННІ ТЕХНОЛОГІЙ ФОТОЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ." Vidnovluvana energetika, no. 4(59) (December 26, 2019): 29–36. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).29-36.
Full textAbstract:
В статті подано детальний поетапний аналіз всього циклу створення та функціонування фотоелектричних станцій в Україні з прив’язкою його до вимог щодо дотримання та забезпечення екології та охорони навколишнього природного середовища. Проаналізовано всі основні етапи, починаючи з того, на яких землях можна розміщувати фотоелектричні станції, яке обладнання необхідно переважно використовувати, як доцільно експлуатувати ці станції та закінчуючи виведенням їх з експлуатації та утилізацією складових частин станцій і рекультивацією території. Тут також досконально опрацьовано нормативно-правову та рекомендаційну документацію, що є та діє в Україні за екологічною та природоохоронною направленістю. При цьому враховано також і прогнозування екологічних ризиків, проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища, врахування віддалених екологічних наслідків, щоб вплив діяльності людини на довкілля, технологічне навантаження на природне середовище були мінімальними. На основі проведеного аналізу нормативно-правової та рекомендаційної документації з екологічної та природоохоронної проблематики та її дотримання з прив’язкою до фотоелектричних станцій, що є обов’язковим за умови проектування, будівництва та експлуатації ФЕС, розроблено методичні рекомендації «Комплексні заходи та рекомендації зі зменшення впливу фотоелектричних станцій на довкілля». Бібл. 4, табл. 1.
4
Roganov, М. М. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, no. 6 (November 29, 2019): 210–21. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-210-221.
Full textAbstract:
У статті розглянута проблема професійної підготовки майбутніх учителів інформатики в контексті сучасних викликів суспільства; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування технологічної культури: спрямованість змісту теорії і практики підготовки майбутніх учителів інформатики на формування мотивації до такого процесу; включення в освітньо-професійну програму спецкурсу «Формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики: теорія і практика»; створення сучасного освітньо-інформаційного середовища на основі традиційних і інноваційних форм і методів проведення аудиторних, позааудиторних занять і самостійної роботи.
Зазначено, що реалізація організаційно-педагогічних умов відбувається як мотиваційно-цільовий, інформаційно-технологічний та результативно-коригувальний етапи в цілісному освітньому процесі педагогічного закладу вищої освіти, забезпечуючи якісну професійну підготовку майбутнього учителя інформатики; на мотиваційно-цільовому формується функціональна складова технологічної культури, яка характеризується наявністю знань у галузі інформатики із застосування прикладного та програмного забезпечення, що визначається державними освітніми стандартами; на інформаційно-технологічному етапі – набуваються компетентності із використання інформаційно-комунікаційних технологій та інтерактивних засобів навчання; на рефлексивно-коригувальному – оволодіння знаннями в процесі самоосвіти, науково-дослідної діяльності та педагогічної практики, розвиток умінь здійснювати творчий підхід до навчання школярів культурно-етичної поведінки у сучасному освітньо-інформаційному середовищі.
Робиться висновок, що результатом впровадження організаційно-педагогічних умов виступає порівнева сформованість усіх структурних компонентів технологічної культури в процесі професійної підготовки майбутніх учителів інформатики, що проявляється в особистісній, професійно-педагогічній культурі, в інформаційно-технологічній компетентності як здатності застосовувати конкретні технології діяльності, освоювати нові технологічні процеси, розробляти й апробовувати нові технології в освітньому процесі.
5
Рудько, Ігор Михайлович, Борис Ярославович Бакай, Юрій Іванович Цимбалюк, and Володимир Миколайович Гобела. "Техніко-технологічне оцінювання ефективності використання бульдозерного обладнання в лісоексплуатаційних умовах." Технічна інженерія, no. 1(87) (June 16, 2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-49-58.
Full textAbstract:
Розглянуто методологічні аспекти оптимального вибору бульдозерного технологічного обладнання, яке експлуатують у природно-виробничих умовах лісогосподарських підприємств. З урахуванням техногенного впливу на навколишнє середовище, технічної й технологічної придатності зазначеного обладнання наведено рекомендації щодо його раціонального вибору за такими критеріями: продуктивність, собівартість виконання робіт та відносні виробничі витрати (узагальнений показник). Сформовано перелік показників і розроблено прикладне програмне забезпечення для виконання інженерних розрахунків, яке дозволяє, заощаджуючи ресурси, оперативно оцінювати параметри працездатності технологічного обладнання, необхідні для прийняття зваженого рішення. У процесі проведення технологічного і техніко-економічного оцінювання ефективності використання бульдозерного обладнання та розроблення системи автоматизованого розрахунку його експлуатаційних параметрів як базову методологічну основу використано аналітичний метод визначення опору розроблення ґрунту й експериментально-аналітичний метод визначення опору переміщенню землерийно-транспортувальної машини.Прогнозування експлуатаційних властивостей технологічного обладнання в лісоексплуатаційних умовах проведено за рахунок комп’ютерного моделювання та раціонального вибору відповідних моделей із наявного парку машин з урахуванням складності поставленого завдання (обсягу робіт, тривалості процесу будівництва, ґрунтових і кліматичних умов, відстаней транспортування ґрунту тощо), техніко-економічних й експлуатаційних показників роботи (зокрема, наявності модернізованих робочих органів тощо).Сформульовано низку основних тенденцій щодо підвищення ефективності використання бульдозерного технологічного обладнання в лісоексплуатаційних умовах. Запропоновано окремі рішення, які можуть бути впроваджені галузевими фахівцями у їх професійній інженерній діяльності (у галузі виробництва й експлуатації спеціалізованих машин та обладнання).
6
Березівський, Я. П. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ УМОВ ТА ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 64 (October 7, 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-05.
Full textAbstract:
Метою статті є наукове обґрунтування умов та чинників формування технологічної конкурен-тоспроможності національної економіки, сукупність яких досить варіативна та враховує низку аспектів розши-рення і розвитку конкуренції. У статті доведено, що формування технологічної конкурентоспроможності національної економіки відбувається в контексті впливу певних умов та чинників. Встановлено, що в кожній із теорій конкуренції в міру їх історичної еволюції технологічна конкурентоспроможність економіки розглядалася в контексті доступу та здатності ефективно використовувати технологічні ресурси, сформованості ринку інно-вацій та технологій, реалізації державної політики стимулювання інноваційної діяльності. До базових умов фор-мування технологічної конкурентоспроможності віднесено такі, що утворюють середовище, в якому техно-логічні процеси мають загальнонаціональне значення, відповідають глобальним змінам, залежать від соціально-економічного стану держави та поширюються в міру сучасності і прогресивності розвитку національного гос-подарства. Йдеться про певні характеристики, що забезпечують сприятливість середовища щодо розвитку конкурентного середовища, ринку технологій та інновацій, фінансово-інвестиційної та інноваційно-технологічної інфраструктури, інформаційного суспільства та цифровізації економіки, інтелектуально-творчої та високопродуктивної праці, венчурного підприємництва. Здійснено розподіл умов згідно з низкою функціональ-них аспектів формування технологічної конкурентоспроможності – ринковий, інфраструктурний, техно-логічний, інноваційний, інтелектуальний та ресурсний. Такий функціональний підхід застосовано при визначенні чинників формування технологічної конкурентоспроможності національної економіки. До базових чинників відне-сено такі, що мають статистично явний характер, піддаються аналізу та синтезу, структурно-функціонально спроектовані та стратегічно обґрунтовуються при забезпеченні необхідного рівня технологічної конкурентос-проможності економіки.
7
Molchanov, V. F., and А. V. Chernyshov. "Постановка нестаціонарної граничної задачі фільтрації рідини у пористому середовищу." HERALD of the Donbass State Engineering Academy, no. 2 (46) (October 1, 2019): 150–54. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)150.
Full textAbstract:
Молчанов В. Ф., Чернишов О. В. Постановка нестаціонарної граничної задачі фільтрації рідини у пористому середовищу // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 150–154.
У статті досліджені закономірності процесу фільтрації технологічних рідин через пористі матеріали. На фінішних операціях металообробки важливого значення набуває застосування мастильно-охолоджувальних рідин. В процесі експлуатації рідини безперервно і інтенсивно забруднюються твердими частками металообробки. Для відновлення початкових властивостей технологічні рідини очищають від механічних домішок. Найбільш широке застосування отримують способи очистки технологічних рідин фільтрацією. Використання фільтрації для очистки технологічних рідин найефективніше, оскільки при фільтрації через шар пористих матеріалів можна досягти повного видалення твердих часток із рідин. Проте особливості будови порового простору обумовлюють ряд специфічних явищ, що виникають при русі рідин в каналах пористого середовища. Метою дослідження є вивчення і встановлення закономірності процесу фільтрації технологічних рідин через пористі матеріали. При фільтрації технологічних рідин через шар пористих матеріалів пористе середовище фільтрувальної перегородки зростає із зміною його пористості. Зміна пористості відбувається за рахунок зменшення об'єму пор порового простору, оскільки тверді частки разом з рідиною проникають в пори каналів порового простору і зависають в них. Проведені дослідження дозволили виявити і вивчити закономірності процесу фільтрації і встановити закон зміни пористості пористого середовища. На підставі встановленого закону виведено диференціальне рівняння, яке дозволяє за заданих початкових і граничних умов сформулювати постановку задачі фільтрації рідини через шар твердих частинок перемінного пористого середовища фільтрувальної перегородки
8
Дмитриков, В. П., О. О. Горб, С. І. Бойко, and В. М. Єрмаков. "БЕЗПЕЧНА УТИЛІЗАЦІЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ МАРГАНЕЦЬ-ЦИНКОВИХ ГАЛЬВАНІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 280–86. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.32.
Full textAbstract:
Розглянуто екологічні аспекти, пов’язані з відпрацьованими марганець-цинковими гальванічнимиелементами, їхнім впливом на навколишнє природне середовище. Запропоновано загальну схему ме-тодологічного підходу до переробки брухту гальванічних елементів, що включає використання інфо-рмаційних технологій з обґрунтуванням вибору методу переробки і методик аналізів, процесу пере-робки, вибору методу утилізації компонентів і подальшої їхньої реалізації. Розроблено безвідходнусхему технологічної переробки брухту марганцево-цинкових гальванічних елементів, яка послідовновключає їх гідромеханічну і гідрохімічну переробку з дотриманням принципів економії ресурсів і енер-гії. У процесі постадійної переробки брухту марганцево-цинкових гальванічних елементів застосо-вують відомі технологічні прийоми і доступне апаратне оформлення, що використовується в хіміч-ній технології і працює на основі гідромеханічних і гідрохімічних процесів. На всіх стадіях переробкибрухту марганцево-цинкових гальванічних елементів використовують технохімічний контроль з об-робкою отриманих даних за допомогою програмного забезпечення. В результаті переробки брухтумарганцево-цинкових гальванічних елементів за запропонованою технологічною схемою отримуютьграфіт, хлорцінкат амонію, комплекс цинку, діоксид марганцю. Безпечна утилізація брухту марга-нець-цинкових гальванічних елементів за розробленою апаратно-технологічною схемою припускаєповернення до сфери виробництва і споживання металевих і неметалевих компонентів. Пропонованасхема є безвідходної, екологічно безпечною, з дотриманням екологічних норм для навколишнього при-родного середовища регіону, її розробка є важливим етапом для проєктування промисловогооб’єкта.
9
Iskovych-Lototsky, R. D., Yа V. Ivanchuk, and Yа P. Veselovskyi. "Моделювання процесу оброблення лісотехнічних матеріалів під дією вібраційного і віброударного навантаження." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 5 (May 31, 2018): 124–29. http://dx.doi.org/10.15421/40280526.
Full textAbstract:
Встановлено, що прикладання до об'єктів оброблення корисних вібрацій або ударних імпульсів дає змогу значно інтенсифікувати перебіг багатьох технологічних процесів, забезпечити оптимальність параметрів навантаження й отримати технологічний виріб на основі дрібнодисперсних деревинних матеріалів з високими якісними параметрами. На основі теорії хвильових процесів розроблено математичну модель, яка дає змогу теоретично досліджувати поведінку дисперсного середовища як форми подання дрібнодисперсних деревинних матеріалів, під дією вібраційного і віброударного навантаження, для визначення якісних робочих характеристик технологічного оброблення цих матеріалів. Виявлено, що під час віброоброблення масивних середовищ у вигляді дрібнодисперсних деревинних матеріалів, великий вплив на процес здійснюють не тільки параметри джерела вібрації, але й особливості взаємодії складових їх моношарів і частинок один з одним. Відзначено, що власні частоти коливань дисперсної системи абсолютно не залежать від її дисипативних властивостей. Визначено амплітуди віброприскорень, які дали змогу математично формалізувати умову виникнення псевдозрідженого стану у дисперcному середовищі з подальшою умовою переходу у стан віброкипіння. З'ясовано, що найефективнішим видом технологічного оброблення дисперсного матеріалу із газоподібною дисперсною фазою є вібраційний, що характеризується моно- або бігармонійною збуджувальною силою. Для дисперсних середовищ, у яких дисперсна фаза представлена у рідкому або твердому станах, найефективнішим є використання імпульсної сили у вигляді віброударного навантаження.
10
Вакуленко, Надія, and Олена Безносюк. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ АСПЕКТІВ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТЕХНОЛОГІЧНІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ." Professional Pedagogics 1, no. 22 (August 13, 2021): 159–68. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.159-168.
Full textAbstract:
Актуальність статті зумовлена необхідністю вивчення теоретичних засад цифровізації технологічної освіти з урахуванням вимог сучасного цифрового суспільства. Мета: обґрунтувати особливості застосування ІКТ в технологічній освітній галузі в умовах соціальної і цифрової трансформації сучасного суспільства. Методи: загально-логічні методи дослідження з проведенням аналізу, порівняння, узагальнення опрацьованих джерел (нормативно-правових документів, наукових статей, навчальних посібників, офіційних інтернет-ресурсів) з метою вивчення зв’язку між розвитком інформаційних технологій та їхнім використанням у процесі вивчення технологічних дисциплін. Результати: досліджено освітнє законодавство, на основі якого здійснюється впровадження комп’ютерних технологій у процесі викладання технологічних дисциплін; розглянуто основні проблеми цифровізації технологічної освіти в умовах становлення цифрового суспільства; визначено ключові та «ІКТ-компетентності», необхідні для забезпечення даного розвитку. Висновки: з’ясовано, що соціальна й цифрова трансформація сучасного суспільства зумовлюють необхідність внесення змін до методики викладання навчальних дисциплін технологічного циклу; показано, що серед інноваційних методів навчання найбільш оптимальними для застосування у процесі викладання технологічних дисциплін можуть бути геймифікація, віртуальне освітнє середовище та інноваційні програмні продукти як засоби досягнення поставленої освітньої мети; доведено, що вдосконалення методики викладання дисциплін технологічного циклу сприятиме підготовці здобувачів освіти до реалізації набутих умінь і навичок у житті, підвищенню їх мобільності на динамічних ринках праці.
Dissertations / Theses on the topic "Середовище технологічне"
1
Маршуба, В'ячеслав Павлович. "До окремих особливостей обробки глибоких отворів малого діаметру спіральними свердлами." Thesis, Українська інженерно-педагогічна академія, 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/28579.
Full text
2
Фурса, І. І. "Економічна й технологічна бізнес-активність компаній: оцінювання ринкових можливостей, ризиків і загроз." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75929.
Full textAbstract:
Сьогодні глобальний (світовий, міжнародний) ринок слід розглядати, як систему/комплекс взаємовідносин між економічними суб’єктами у багатьох економічних і господарських сферах (галузях), як то – обмін товарами/послугами між країнами/агентами; реінжиніринг, фінанси, технології, робоча сила, валютно-кредитні відносини; страхування, ін. Слід визнати, що базис для виникнення й розвитку глобального ринку, напрям його сучасних трансформацій визначив міжнародний поділ праці. У сучасних умовах глобальні ринки відіграють важливу економічну роль домінанти системи господарських зв’язків. Формуючим елементом системи вже виступають технологічні перетворення, які багато в чому визначають функціонал ринкових бізнес-структур. Комунікаційно-інформаційні системи через економічних суб’єктів, що їх використовують, власне й формують цю глобальну економічну мережу.
3
Чернякова, О. В., and В'ячеслав Павлович Маршуба. "Окремі питання, щодо сучасних проблем при різанні матеріалів." Thesis, Українська інженерно-педагогічна академія, 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/29306.
Full text
4
Гермашев, Антон Ігорович. "Підвищення якості кінцевого фрезерування тонкостінних елементів деталей шляхом застосування спеціальних технологічних середовищ." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21812.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.02.08 – технологія машинобудування. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2016.
Дисертаційна робота присвячена виявленню основних закономірностей впливу спеціальних технологічних середовищ на зміну властивостей пружної системи тонкостінної деталі для підвищення її вібростійкості та якості обробки, а також розробці технології ефективного застосування спеціальних технологічних середовищ у виробництві для фрезерування моноколіс ГТД. Розроблено систему критеріїв оцінювання умов коливального руху тонкостінної деталі за десятьма параметрами БФО, яка кількісно показує високу ефективність застосування спеціальних технологічних середовищ для зниження вібрацій тонкостінної деталі при фрезеруванні. Встановлено що ефективність видалення припуску при фрезеруванні ТЕД істотно залежить не тільки від статичних і динамічних властивостей пружної системи деталі, але і від швидкості обертання інструменту і напрямку подачі (зустрічне чи попутне). Спосіб оцінки порушення цілісності контакту середовища з деталлю по зміни ЧВК системи fск дозволив розробити технологію ефективного застосування спеціальних середовищ на виробництві для фрезерування лопаток моноколіс ГТД.The thesis for the degree of candidate of technical sciences, specialty 05.02.08 – machinebuilding technology. National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2016. The aim of the thesis is to identify the main regularities of influence of special technological materials (filler materials) on changing characteristics of elastic system of thin-walled detail and increasing of vibration stability, dimensional accuracy and reducing of surface roughness . Also this work is devoted to development of technology of efficient use of special technological materials in manufacture for producing blisks and impellers of gas turbine engine (GTE). The developed device and method for measuring of real volume of removed material, dimensional accuracy and quality of surface finish in thin-walled milling made possible to establish that the removal efficiency in thin-walled milling depends not only on static and dynamic characteristics of elastic system of thin-walled detail, but it also depends on spindle speed and feed direction (up and down milling). In this thesis was developed system of evaluation criteria of the conditions of the vibrational motion of thin-walled detail, which includes ten parameters on the base fragment of oscillogram, which quantitatively shows the highly efficient of special technological materials using for reducing vibrations of thin-walled detail during milling. The technology for the efficient use of special technological materials in the manufactory for milling blades of blisks and impellers of GTE is developed, as well as recommendations on the implementation of this technology to the industry.
5
Івлєва, А. В. "Комплексне технологічне рішення біоутилізації сільськогосподарських відходів." Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86483.
Full text
6
Білашенко, І. І. "Екологічно безпечне комплексне технологічне рішення у сфері поводження з радіоактивними відходами." Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86481.
Full textAbstract:
У кваліфікаційній роботі надана концепція розвитку Чорнобильської зони відчуження та зон евакуації на АЕС "Фукусіма-1". Проведено методику SWOT-аналізу для рідких та твердих РАВ. Здійснено вузіалізаційне моделювання напрямів поводження з радіоактивними відходами. Запропоновано комплексне рішення щодо поводження з радіоактивними відходами.
7
Древаль, Олександр Миколайович. "Сланцевий газ: деякі з викликів природному середовищу." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/31031.
Full text
8
Сойма, Іван Іванович, and Ivan Soima. "Інформаційні технології керування міським середовищем." Master's thesis, ТНТУ, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/31147.
Full textAbstract:
В дипломній роботі магістра здійснено аналіз інформаційних технологій та інформаційно-технологічних платформ моделювання та побудови систем і компонентів ,,Розумних міст”.
В роботі детально проаналізовано основні інформаційні технології, які використовуються при побудові розумних міст.
В роботі запропоновано різні варіанти використання інформаційно-технологічних платформ та їх моделювання.In the master's thesis the analysis of information technologies and information-technological platforms of modeling and construction of systems and components of "Intelligent Cities" was carried out. The main information technologies used in the construction of smart cities are analyzed in detail. The paper offers different options for using information technology platforms and their modeling.
Вступ 1 Розумне місто: загальні поняття (аналітичний огляд літератури) 1.1 Концепції розумного міста 1.2 Основні елементи розумного міста 1.3 Технології розумних міст 1.4 Стандарти розумного міста 1.4.1 Компанії котрі розробляють світові стандарти 1.4.2 Стандарти ІЕЕЕ розумного міста 1.4.3 Стандарт ISO 37120:2014 1.5 Висновки до першого розділу 2 Інформаційні технології та інформаційно-технологічні платформи 2.1 Вибір основних інформаційних категорій розумного міста 2.1.1 Інтернет речей хмарних обчислень і великих даних. 2.1.2 Хмарні обчислення та великі дані 2.1.3 Хмарні обчислення та кібер-фізичні системи 2.2 Вибір основних характеристик архітектур та платформ Smart City 2.2.1 CiDAP 2.2.2 OpenIoT 2.2.3 Єдина архітектура 2.3 Встановлення вимог до програмних платформ розумного міста 2.3.1 Функціональні вимоги 2.3.2 Нефункціональні вимоги 2.4 Інформаційні системи розумних міст 2.5 Висновок до другого розділу 3 Інформаційні технології і систем розумних міст 3.1 Дослідження архітектури розумних міст 3.2 Проблеми у розумних містах 3.3 Побудова архітектури для розумних міст 3.4 Висновок до третього розділу 4 Спеціальна частина 4.1 Інструменти по впровадженню Smart City 4.2 Висновок до четвертого розділу 5 Обґрунтування економічної ефективності 5.1 Розрахунок норм часу на виконання науково-дослідної роботи 5.2 Визначення витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи 5.3 Розрахунок матеріальних витрат 5.4 Розрахунок витрат на електроенергію 5.5 Розрахунок суми амортизаційних відрахувань 5.6 Обчислення накладних витрат 5.7 Складання кошторису витрат та визначення собівартості науково-дослідницької роботи 5.8 Розрахунок ціни програмного продукту 5.9 Визначення економічної ефективності і терміну окупності капітальних вкладень 5.10 Висновок до п’ятого розділу 6 Екологія 6.1 Застосування екологічних знань у різних галузях соціально-політичного життя 6.2 Проблеми гігієни праці користувача ПК 6.3 Висновок до шостого розділу 7 Охорона праці та безпека життєдіяльності 7.1 Основні принципи страхування від нещасного випадку на виробництві 7.2 Аналіз законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці при використанні ПК 7.3 Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування 7.4 Класифікація безпеки життєдіяльності 7.5 Висновок до сьомого розділу Висновки Список використаних джерел Додатки
9
Гладчук, Марта. "Технологічно-конструктивний підхід до проєктування інтерактивних об'єктів зі змінною геометрією в дизайні громадського середовища." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/18152.
Full textAbstract:
Надано результати дослідження технологічно-конструктивного підходу до формоутворення інтерактивних об'єктів дизайну громадського середовища зі змінною геометрією. Описано зв'язок зростання популярності даного підходу з розвитком інформаційних технологій та глобальної медієзації простору життєдіяльності людини в ХХІ столітті. Згідно з поставленим завданням розглянуто основні характеристики технологічно-конструктивного підходу до трансформації, визначено дві основні тенденції його застосування на практиці та наведено конкретні приклади інтерактивних об'єктів зі змінною геометрією для кожної тенденції.The results of the research of the technological-constructive approach to the construction of interactive objects with variable geometry in public environment design are given. The connection between the growing popularity of this approach and development of information technology and globally spread media in all of the spheres of human life in the XXI century is described. According to the given task, the main characteristics of the technological-constructive approach to transformation are considered, two main trends of its application are identified and specific examples of interactive objects with variable geometry for each trend are given.
10
Моісеєв, Віктор Федорович, Євгенія Володимирівна Манойло, Аліна Олегівна Грубнік, and М. В. Баранов. "Удосконалення технологічних процесів очистки газових викидів содового виробництва." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41966.
Full textBook chapters on the topic "Середовище технологічне"
1
Перетятко, Л. А. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-18.
Full textAbstract:
Дослідження присвячено виявленню проблем та перспектив розвитку ризик-менеджменту як соціально-економічної та управлінської категорії сучасного бізнесу. Стверджується, що актуальним сьогодні є формування нового підходу до аналітичного забезпечення управління ризиками на основі вдосконалення концепції ризик-менеджменту, що враховує динамічність змін чинників зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Процес управління ризиками є багатоаспектним і багатозадачним, до якого належать процеси ідентифікації, аналізу ризиків та прийняття рішень щодо виявлення позитивних та мінімізації негативних наслідків ризикових подій. Головне завдання аналізу та оцінки ризиків в організації полягає у систематизації та розробленні комплексного підходу до визначення ступеня ризику, що впливає на діяльність підприємця. Досліджено праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених розвитку методології системи ризик-менеджменту та проблемам ефективного управління ризиками в організації. Запропоновано методичні підходи до вдосконалення системи ризик-менеджменту в організаціях на основі впровадження послідовного алгоритму дій, починаючи від раннього виявлення ризику аж до реалізації заходів щодо його зниження у тривалій перспективі. Головна роль у процесі організації ризик-менеджменту належить фінансовому менеджеру, саме він несе відповідальність за ведення ризик-менеджменту в організації. Під час вибору оптимального варіанта керування ризиком він повинен спиратися на теоретичні знання та практичний досвід, а також сучасні економічні та виробничо-технологічні концепції, йому необхідно розглядати безліч моделей.
Reports on the topic "Середовище технологічне"
1
Пахомова, Олена Володимирівна, and Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
2
Пахомова, Олена Володимирівна, and Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
3
Пахомова, Олена Володимирівна, and Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
4
Лов'янова, І. В., Д. Є. Бобилєв, and Т. С. Армаш. Система MOODLE як засіб підготовки фахівців соціономічних професій. [б. в.], 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2373.
Full textAbstract:
Метою дослідження є проектування віртуального навчального середовища Moodle як засобу підготовки фахівців соціономічних професій. Задачами дослідження є аналіз можливостей віртуального навчального середовища у створенні умов формування фахових компетентностей майбутніх учителів математики, інформатики та майбутніх юристів. Об’єктом дослідження є процес формування фахових компетентностей майбутніх фахівців соціономічних професій. Предметом дослідження є використання системи Moodle в процесі формування соціально-технологічної компетентності майбутніх фахівців соціономічних професій. В роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизація досліджень з проблеми використання системи Moodle у навчальній, діяльності ВНЗ, виконано експериментальне впровадження курсів дистанційного навчання засобами Moodle. Для оцінки ефективності використання віртуального навчального середовища Moodle як засобу підготовки фахівців соціономічних професій заплановано проведення педагогічного експерименту. Результати дослідження планується узагальнити рекомендації щодо використання системи Moodle як засобу підготовки фахівців соціономічних професій.