To see the other types of publications on this topic, follow the link: Середовище зовнішнє.
Journal articles on the topic 'Середовище зовнішнє'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Середовище зовнішнє.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Сорока, М. Ю., Н. А. Сало, and О. Г. Матющенко. "Інтелектуальна навчальна система підготовки диспетчерів управління повітряним рухом." Системи обробки інформації, no. 2(161), (June 15, 2020): 29–36. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.04.
Full textAbstract:
В статті розглянуті основні методи організації інтелектуального навчального середовища підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. Обґрунтована необхідність створення інтелектуальної навчальної системи в адаптивних тренажерах диспетчерів управління повітряним рухом. Інтелектуальні навчальні системи повинні базуватись на основі синтезу імітаційно-моделюючих комплексів у вигляді розподілених систем обробки даних для імітації поведінки середовища навчання. В роботі сформовані вимоги, що висуваються до побудови мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. З метою забезпечення моделювання інтелектуального поводження об'єктів, що входять у віртуальне середовище навчання, запропоновано створення інтелектуальних об'єктів, як елементів мультиагентної системи з використанням методів планування дій. Запропоновано підхід удосконалення та розширення функціональних можливостей системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. Запропонована архітектура інтелектуального агента навчальної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом створена на базі елементів InterRRa архітектури, що забезпечує взаємодію агента з зовнішнім середовищем та іншими агентами через модель фізичного представлення об'єкта. Наведена математична модель інтелектуального агента в якій враховано можливість здійснення впливу на зовнішнє середовище. Розроблена модель мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи яка забезпечує ідентифікацію ситуації в підсистемі підготовки і прийняття рішень, що виконує передачу управління на відповідний рівень ієрархії системи поводження інтелектуального агента. Особливістю розробленої структури мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи є використання моделі поведінки інтелектуальних агентів, що забезпечують змінну поведінку і можливість рішення задач підготовки і прийняття рішень своїх подальших дій за допомогою різних моделей поведінки.
2
Хімченко, А. М. "Зовнішнє та внутрішнє середовище функціонування корпорацій." Науковий вісник НЛТУ України, Вип. 23.14 (2013): 247–57.
Find full text
3
Лысак, Роксолана. "SWOT-АНАЛИЗ ПРОГРАММ БЕЗОПАСНОСТИ ТРАНСПОРТНЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ." SWorldJournal, no. 06-06 (December 30, 2018): 81–86. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-06-06-138.
Full textAbstract:
В роботі розглядається спосіб підвищення рівня безпеки транспортних підприємств шляхом впровадження проектів та програм безпеки. Застосування такого інструменту як SWOT-аналіз допоможе оцінити зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства та підвищить еф
4
Лысак, Роксолана. "SWOT-АНАЛИЗ ПРОГРАММ БЕЗОПАСНОСТИ ТРАНСПОРТНЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ." SWorldJournal, no. 06-06 (December 30, 2018): 81–86. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-06-06-138.
Full textAbstract:
В роботі розглядається спосіб підвищення рівня безпеки транспортних підприємств шляхом впровадження проектів та програм безпеки. Застосування такого інструменту як SWOT-аналіз допоможе оцінити зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства та підвищить еф
5
В. Білецький, Едуард, Ігор М. Рищенко, Олена В. Петренко, and Дмитро П. Семенюк. "РІВНЯННЯ ТЕПЛООБМІНУ ПРИ ТЕЧІЇ НЕНЬЮТОНІВСЬКИХ РІДИН У КАНАЛАХ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 2 (July 20, 2021): 254–64. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.229829.
Full textAbstract:
Розглянуто процеси теплообміну у каналах технологічного обладнання з навколишнім середовищем у випадках, які є найбільш розповсюдженими в машинах та апаратах хімічної та харчової промисловості. У першому випадку зовнішнє середовище вважається нескінченним тепловим резервуаром із заданою температурою. У другому випадку роль зовнішнього середовища виконує канал, у якому рухається теплоносій, при цьому температура теплоносія не вважатися заданою і змінюється уздовж довжини каналу. У рівняння теплообміну входять конвективні доданки та доданки з теплопровідністю при цьому теплообмін у каналі з неньютонівською рідиною відбувається при великих значеннях числа Пекле. Рух теплоносія в каналі вважається інерційним і теж відповідає великим значенням числа Пекле. У гідродинамічному аспекті неньютонівські рідини та теплоносій рухаються в різних режимах, а в тепловому аспекті – в одному.
Сформульовано рівняння теплообміну при течії неньютонівських (в’язкопластичної та узагальнено-зрушеної) рідин. Наведені рівняння теплообміну, являють собою систему диферинціальних рівнянь першого порядку в кінцевих різницях для температури рідини в каналі. І в цьому полягає їх головна відмінність від розрахунків для випадків фіксованих температу на стінках прямого каналу та занурення прямого каналу в тепловий резервуар з фіксованою температурою. Показано, що температура рідини залежить від поздовжньої координати вздовж каналу. В цьому випадку залежність температури від геометричних характеристик каналу визначається площею поперечного перетину каналу та його периметром, а також відношенням геометрічних розмірів (ширини, висоти та довжини) каналу.
Отримані вирази, при проведенні інженерних розрахунків дозволяють визначати відповідні коефіцієнти тепловіддачі і теплопередачі при течії неньютоновскіх рідин в каналах і з зовнішнім середовищем.
6
Гуть, Н. Ю. "ВПЛИВ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ ЯВИЩ НА ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ У КОНТЕКСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЙ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(27) (January 26, 2020): 91–94. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).195.
Full textAbstract:
У роботі характеризується один із розповсюдже-них в юридичній науці підходів, який визначає функ-цію як напрям дії чи впливу державно-правового явища. Зазначається, що більшість науковців, які досліджують функції, часто уникає дискусій щодо визначення змісту поняття «функція» і бере за основу науковий підхід, найбільш розповсюджений в юри-дичній науці. Констатується, що результат будь-якої наукової праці залежить від термінології, яка покла-дена в основу дослідження. Тому важливо, щоб приєд-нання автора до однієї із представлених в юридичній науці думок не аргументувалось лише тим, що цей науковий підхід чи концепція є найбільш розповсю-дженими в юридичній науці. Науковий підхід, згідно з яким функція визначається як напрям дії чи впли-ву державно-правового явища, має суттєві недоліки. По-перше, він не розглядає державу, право, держав-ний орган чи галузь права, які реалізують відповідні функції, як системне явище, де кожен елемент сис-теми приймає участь у реалізації загальних функ-цій шляхом виконання своїх внутрішніх системних функцій. По-друге, він зосереджує увагу на зовніш-ніх проявах системного явища й ігнорує: 1) його вну-трішні зв’язки; 2) вплив кожного із елементів системи на реалізацію функцій системи в цілому; 3) особливос-ті реалізації специфічних функцій окремими елемен-тами всередині системи. По-третє, науковий підхід, що аналізується у статті, має лише інтуїтивну основу і позбавлений науково-методологічного підґрунтя. Це призводить до того, що теоретичні напрацювання не-можливо перенести у практично-прикладну площину, тому знання про функцію сприймаються як міфічні (тобто як вигадка).
7
Tkach, S., and I. Urban. "Вплив зовнішнього макросередовища на формування маркетингової товарної політики сільськогосподарських підприємств." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 76 (March 4, 2017): 108–11. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7621.
Full textAbstract:
У статті розглянуто вплив зовнішнього макросередовища на формування маркетингової товарної політики сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано, як зовнішнє макросередовище для будь-якого сільськогосподарського підприємства може відкривати нові можливості або створювати нові загрози. Оскільки макросередовище є неконтрольованим, то підприємство мусить добре орієнтуватися в ньому, відстежувати його зміни та швидко реагувати на них. Якщо будь-якi зміни можуть створити для сільськогосподарського підприємства сприятливіші умови для виробництва або збуту продукції, воно повинно внести певні корективи в стратегію своєї діяльності для того, щоб максимально використати ці умови. Зовнішні сили макросередовища несуть у собі й загрози для підприємства, тоді потрібно вживати заходів, щоб їх запобігти i зменшити їх негативний вплив. Розглянуто завдання і необхідні умови формування товарної політики сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано основні проблеми розробки товарної політики для підприємств у сучасних умовах. Основними ланками макросередовища, що тією чи іншою мірою впливають на підприємства, є: економічне, природно-екологічне, інформаційне, науково-технічне, політико-правове, соціально-культурне і міжнародне середовище.
8
Холявко, Н. І. "Напрями підвищення ефективності реалізації міжнародних освітніх проектів." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, no. 2 (November 27, 2021): 4–8. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue2-2021-1.
Full textAbstract:
Метою статті є конкретизація й узагальнена характеристика основних напрямів підвищення ефективності практичної реалізації міжнародних освітніх проектів. Автором аргументовано, що ефективність реалізації міжнародних освітніх проектів перебуває у тісній функціональній залежності від численних факторів, які у статті систематизовано в дві групи: ендогенні та екзогенні. Результативність проекту значною мірою визначається внутрішніми умовами та чинниками діяльності проектної команди, до яких віднесено: організаційні, фінансові, інформаційні, мотиваційні, психологічні, професіональні, фактори планування і фактори контролю. До екзогенних чинників, які формують зовнішнє середовище функціонування проектної команди, віднесено: політичні, соціально-економічні, екологічні, форс-мажорні і правові чинники. У висновках запропоновано напрями удосконалення управління міжнародними освітніми проектами на загальнодержавному та мікроекономічному рівнях.
9
V., Fomishyna, Plyaskina A., Fedorova N., and Rezanov M. "THE INFLUENCE OF THE EXTERNAL ENVIRONMENT OF HOST COUNTRIES ON MANAGERIAL DECISIONS ON COMMODITY EXPORT OF BUSINESS UNITS." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 45 (March 30, 2022): 5–13. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2022-45-1.
Full textAbstract:
The paper presents an algorithm for studying the external environment of host countries for the managerial decision-making process. It can be used by small and medium enterprises deciding to enter foreign markets. It is shown that the decisions made on the introduction of commodity export operations are preceded by the analytical work on the company’s internal potential, the choice of entry strategy, and the country for export. A modified PES-TEL analysis was performed to analyze the external environment of the host countries. It was the basis for conclusions on the state of the elements of the external environment of two countries: the Netherlands and Turkey. The external business environment of Turkey is characterized by: 1) the number of problems related to the rule of law, political instability, low efficiency of the government, assessment of the quality of legislation, corruption; 2) deterio-ration of the economic environment since 2016 due to political instability: unemployment and inflation rate have increased, the negative international trade balance has increased, the country's global competitiveness has declined; 3) the improvement of the social component: growth of the Human Development Index, life expectancy, and population; 4) despite the improvement of the legal environment for starting and running a business, there are problems in the legal field. Ukraine does not have a free trade agreement with Turkey. The external business environment of the Netherlands is characterized by: 1) favorable political climate for doing business: the high rule of law, political stability, the absence of corruption; 2) favorable economic situation and development: GDP (PPP) per capita, export, and import have increased, the unemployment rate has declined, the country has a high position in international rankings. Economic problems include rising inflation, excessive tax burdens, and excessive government spending; 3) the improvement of the social component: growth of the Human Development Index, life expectancy, popula-tion, and average wage; 4) high appreciation of the rule of law. Ukraine and the EU have a free trade agreement. The investigation of the external environment of the Netherlands and Turkey to assess its impact on future foreign economic operations has shown that the Netherlands has a more favorable external environment than Turkey. The Netherlands is a more attractive market due to the free trade agreement and therefore zero duty rate and fewer documents that need to be processed in the export process, long experience of cooperation between countries, higher prices for Ukrainian corn in the Dutch market.Keywords: external environment, international rankings, foreign economic activity, foreign markets, export. У статті викладено алгоритм дослідження зовнішнього середовища приймаючих країн для прийняття рішення під час виходу українського бізнесу на зовнішні ринки, який може бути використано діючими компаніями, у т. ч. малими і середніми. Показано, що прийняттю рішення про запровадження товарних експортних операцій компаніями передує аналітична робота щодо оцінки власного потенціалу, вибору стратегій виходу та країни експорту. Для аналізу зовнішнього середовища приймаючих країн виконано модифікований PESTEL-аналіз. На його основі зроблено висновки щодо стану елементів зовнішнього середовища Нідерландів та Туреччини та встановлено, що у цілому Нідерланди мають більш сприятливе зовнішнє середовище, ніж Туреччина. Нідерланди є більш привабливим ринком через наявність угоди про вільну торгівлю і нульову ставку мита, меншу кількість документів, які потрібно оформлювати в процесі експорту, тривалий досвід співпраці між країнами, вищу ціну на українську кукурудзу на ринку Нідерландів.Ключові слова: зовнішнє середовище, міжнародні рейтинги, зовнішньоекономічна діяльність, закордонні ринки, експорт.
10
Баранов, Юрій, Анатолій Андрієнко, Андрій Баранов, Анатолій Андрієнко, Олег Яльницький, Вадим Пашковський, and Олександр Корольов. "РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЛІКВІДАЦІЇ ЗБОЇВ У ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, no. 2-3 (April 11, 2022): 239–52. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.864.
Full textAbstract:
Головною умовою успішного ведення бойових дій (БД) у сучасних умовах є підтримання визначеного рівня боєздатності військ (сил) за рівнем укомплектованості справною військовою технікою (ВТ). Проблемам розробки, розвитку та підтримання справного технічного стану (ТС) зразків ВТ Збройних Сил (ЗС) України в умовах ведення БД приділяється значна увага. Дослідження, пов’язані з управлінням ТС ВТ у процесі її експлуатації з урахуванням досвіду проведення операції Об’єднаних сил (ООС), показали недосконалість управління ТС ВТ в умовах ведення БД через недоліки у процесах її технічного обслуговування (ТО) та відновлення. На основі вдосконаленої методики оптимізації процесу відновлення ВТ розроблено практичні рекомендації щодо ліквідації збоїв у процесі управління ТС ВТ в умовах ведення БД. Процес управління ТС ВТ спрямовано на підтримання динамічної рівноваги в системі без урахування внутрішніх збурювальних впливів, постійної зміни середовища та можливості існування у двох режимах: стабільного функціонування; функціонування за наявності відхилень та збоїв (аварійного функціонування). Механізм послідовного виконання окремих операцій за рекомендованим варіантом дозволяє отримати інформацію про внутрішнє та зовнішнє середовище, ясно усвідомлювати стан, в якому перебуває система, вибрати і практично реалізувати рішення, адекватне ситуаціям, що виникають. Реалізація запропонованих рекомендацій дозволить контролювати ситуацію, оперативно реагувати на дестабілізаційні впливи, підвищити оперативність управління і забезпечувати ефективну організацію процесу управління відновленням ВТ.
11
Bebko, Svitlana. "СВОТ-АНАЛІЗ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНОЮ КООПЕРАЦІЄЮ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 4(24) (2020): 16–25. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-16-25.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні поняття, пов’язані з кооперацією, а також особливості міжнародної кооперації закладів вищої освіти. За допомогою інструментарію стратегічного управління, зокрема СВОТ-аналізу, виявлено основні переваги та проблеми міжнародної кооперації закладів вищої освіти України, визначено можливості й за-грози, що створює для неї зовнішнє середовище, вплив об’єктивних факторів, якого важко або неможливо уникнути, проте необхідно реагувати. Доведено, що використання СВОТ-аналізу як інструменту управління міжнародною кооперацією університетської освіти дає можливість не лише оцінити її сильні і слабкі сторони, можливості й загрози, але скористатися одержаною інформацією для побудови стратегії її подальшого розвитку в умовах мінливого глобалізованого світу, жорсткої конкуренції з боку потужної системи вищої освіти розвинених країн Європи та світу і, як результат, забезпечити ефективну реалізацію місії вітчизняної вищої школи.
12
КОБЕЦЬ, Юлія. "ВИКОРИСТАННЯ МАТРИЦІ SWOT В АНАЛІЗІ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління 59, no. 1 (February 24, 2022): 37–41. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2020-1(59)-6.
Full textAbstract:
У статті автор аналізує особливості застосування інструментів SWOT-аналізу для підвищення ефективності функціонування політичної системи загалом та її складових зокрема. Мета роботи з’ясувати і висвітлити питання, пов’язані із сутністю методу та матриці SWOT-аналізу, його перевагами і обмеженнями, а також висунути кілька гіпотез щодо шляхів використання зазначеного методу в дослідженні політичних систем різних типів. Автор доходить висновку, що ця аналітична методика є невід’ємною складовою частиною у процесах формування стратегії розвитку політичних систем, особливо перехідного типу. SWOT-аналіз перетворився на один з досить інноваційних і перспективних інструментів прикладних політичних та теоретико-концептуальних політологічних досліджень. Цей метод, навіть при його певних все ще існуючих вадах і недоліках, здатен давати політологам і політикам досить конкретні рекомендації щодо організації й проведення різного роду наукових досліджень, розробки перспективних проектів та впровадження їх у політику. Методологія. Використання цієї методики дає змогу виділити сильні та слабкі сторони, як конкретних персоналій, так і політичного проекту загалом. Також за допомогою цього інструментарію є можливим дослідження зовнішнього конкурентного середовища. Наукова новизна. Запропоновано підхід, який базується на використанні універсального стратегічного інструменту SWOT-методики. Ідентифіковано можливості, загрози, сильні та слабкі сторони в дослідженні політичних систем. Висновки. Процес статики та динаміки політичної системи на підставі SWОT-аналізу має забезпечити кожну з таких вимог: формування, концентрація та підсилення власних переваг (сил) політичного суб’єкта (політичних підсистем, політичних інституттів та організацій); зменшення, нейтралізація, ребрендинг недоліків (слабкостей) політичної системи; залучення та використання можливостей, що надає зовнішнє політичне середовище; протидія тим факторам зовнішнього політичного середовища, які потенційно погіршать динаміку політичної системи.
13
Лоскоріх, Габріелла Людвиківна, Ірина Леонідівна Грабчук, and Вікторія Павлівна Рогаль. "Облікове забезпечення управління ризиками діяльності ІТ-підприємств." Економіка, управління та адміністрування, no. 4(98) (December 29, 2021): 75–80. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-4(98)-75-80.
Full textAbstract:
У статті досліджено питання управління ризиками діяльності ІТ-підприємства та визначено місце бухгалтерського обліку в цьому процесі. Відображено роль облікового персоналу ІТ-підприємства в управлінні ризиками в межах повсякденних обов’язків, зокрема щодо надання інформації про поточні та майбутні ризики та можливості, пов’язані з основними рішеннями. Обґрунтовано систему індикаторів ризиків ІТ-проєктів, що містить оцінку показників у розрізі чотирьох груп: 1) «персонал» (коефіцієнт плинності кадрів; витрати на навчання персоналу в звітному періоді); 2) «система» (коефіцієнт накладних витрат і відношення накладних витрат до собівартості реалізації; коефіцієнт невиконання замовлень; динаміка кількості претензій (негативних відгуків) від замовників щодо реалізованих ІТ-проєктів); 3) «проєкт» (кількість днів відхилень виконання ІТ-проєкту згідно з планом; відсоток виявлених помилок у загальній кількості операцій); 4) «зовнішнє середовище» (норма податкового навантаження). Систематизовано способи управління ризиками з визначенням можливостей застосування облікових інструментів. Основна увага приділена резервуванню як обліковому способу зниження ступеня ризику.
14
Белінська, Я. В. "ФЕНОМЕН КРИПТОВАЛЮТИ: СУТНІСТЬ, МЕХАНІЗМ ВИНИКНЕННЯ, ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 2 (February 27, 2018): 11–20. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.11-20.
Full textAbstract:
Досліджено процес виникнення криптовалюти як частини криптоекономіки (цифрової економіки), в основі якої лежить принципово нова технологія – блокчейн. Біткоїни – це цифрова криптовалюта, створена в 2008 році невідомим математиком Сатоши Накамото. Визначають такі властивості Bitcoin: 1) нематеріальність; 2) не підконтрольність; 3) анонімність; 4) наявність вартісної основи; 5) умовно обмежений ресурс завдяки введенню обернено пропорційної функції швидкості сумарно видобутих біткоїнів; 6) відкритість і доступність для кожного. Усі перелічені властивості забезпечують ті якості біткоїну, що роблять його грошима. Видобуток біткоїнів настільки значний, що великі обсяги споживаної електроенергії при майнінгу біткоїнів породжують проблему не лише фінансових спекуляцій, а й посилення навантаження на зовнішнє середовище. Злочини, пов’язані з біткоїном, полягають у їхньому використанні при злочинних операціях. Стрімке поширення біткоїну спонукало до розробки правил його регулювання, оподаткування, дозвільних документів, оформлення операцій та прав власності, механізмів захисту від неправомірних дій. Проте уніфікації норм регулювання перешкоджають розбіжності у його правовому розумінні в різних країнах.
15
Deliia, O. V. "Інституційна сфера політичного середовища державної політики: до формулювання поняття." Public administration aspects 5, no. 8-9 (December 8, 2017): 5–10. http://dx.doi.org/10.15421/15201723.
Full textAbstract:
Актуалізована проблематика державної політики як суспільного феномена, який функціонує та розвивається у середовищі, у тісному взаємозв’язку із іншими соціокультурними феноменами. Акцентований вплив чинників середовища на вироблення державної політики. В рамках процесуального аналізу серед чинників середовища державної політики виявлені зовнішні чинники – природні, соціально-економічні, політичні та внутрішні – організаційно-кадрова структура, усталені процедури і нормативи, особистісні характеристики тощо, які постають детермінантами державної політики. Зазначено, що політичні чинники середовища державної політики акумулюють у собі всі прояви впливів внутрішнього і зовнішнього середовища та визначають самостійний науковий концепт «політичне середовище державної політики». У рамках концепту виокремлено інституційну сферу політичного середовища як сукупність формальних (установи, організації) і комплексних інститутів (правила, традиції, усталені форми зв’язку між державою і суспільством). Визначена компонентна структура інституційного середовища державної політики, до складу якої входять: державні інститути; громадські інститути; потреби, інтереси суспільства і громадян; формальні і неформальні правила і норми.
16
Рудницький, В., С. Свірко, Л. Гордієнко, А. Поплюйко, and В. Паршаков. "КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО АУДИТУ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ'ЄКТІВ." Financial and credit activity problems of theory and practice 4, no. 39 (September 10, 2021): 167–74. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241305.
Full textAbstract:
Анотація. На розбудову тезаурусу стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів запропоновано визначення останнього, під яким пропонуємо розуміти важливий елемент системи їхнього стратегічного управління, що покликаний забезпечити реалізацію загальних стратегічних цілей, стратегічних планів розвитку їхньої економічної діяльності в розрізі її функціональних видів, стратегічних рішень у межах останніх через сукупність специфічних методів і прийомів оціночно-діагностичного та аналітично-підтверджувального характеру. З метою формування концептуальних засад стратегічного аудиту: предметом стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо вважати їхню економічну діяльність у динаміці в часі та просторі в певних умовах, репрезентовану через сукупність планових, прогнозних і фактичних показників у відповідних вимірниках; об’єктами стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів вважати: а) функціонально — види бізнес-процесів у межах діяльності у їхньому стратегічному розвитку; б) процесно- стратегічне планування і прогнозування, стратегічний облік, стратегічний аналіз, стратегічний контроль діяльності вказаних суб’єктів господарювання; в) векторно-стратегічне зовнішнє середовище, стратегія розвитку, стратегічні прогалини; метою стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо обрати опрацювання положень стратегічного економічного розвитку вказаних суб’єктів через застосування сукупності аудиторських методів і процедур задля визначення їхніх слабких сторін та послідовному створенні інформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень щодо усунення або подолання останніх на забезпечення підвищення конкурентоздатності, адаптації до мінливих зовнішніх умов функціонування і довгострокового розвитку. Запропоновано сукупність специфічних функцій і завдань, а також принципів методики та організації стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів. На розбудову базових положень організаційної площини стратегічного аудиту запропоновано систему ранжування ступеня об’єктного охоплення стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів, а також розроблено інтегрований бальний підхід щодо останнього. Ключові слова: стратегічний аудит, економічні суб’єкти, мета, предмет, об’єкти, функції, принципи. Формул: 1; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 26.
17
Kulakov, Oleg, Albert Katunin, and Elena Lyashevska. "Особливості визначення класів і розмірів вибухонебезпечних зон навколо зовнішніх установок." Problems of Emergency Situations, no. 33 (2021): 167–80. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-13.
Full textAbstract:
Встановлені особливості визначення класів і розмірів вибухонебезпечних зон, що створюються газо- пароповітряним вибухонебезпечним середовищем навколо зовнішніх установок. Національна класифікація вибухонебезпечних зон здійснюється двома методами, один з яких є детермінованим, а другий – розрахунковим. Газо- пароповіряне вибухонебезпечне середовище може утворювати вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2. Для розрахункового методу вихідними параметрами є кліматичні умови, властивості небезпечні речовин, ступінь витоку та рівень вентиляції. Визначається інтенсивність витоку небезпечної речовини, розраховуються гіпотетичний об’єм вибухонебезпечного середовища, якій порівнюється з фіксованим значенням загального об’єму, що вентилюється. Гіпотетичний об’єм та час існування вибухонебезпечного середовища залежать від швидкості вітру за гіперболічним законом. На прикладі зовнішньої установки у вигляді негерметичної муфти надземного газопроводу природного газу показано, що швидкість вітру оказує суттєвий вплив на величину гіпотетичного об’єму вибухонебезпечного середовища. При швидкості, що відповідає за шкалою Бофорта тихому вітру, навколо зовнішньої установки створюється вибухонебезпечна зона класу 1. При швидкості, що відповідає за шкалою Бофорта легкому вітру, створюється вибухонебезпечна зона класу 2. Зниження температури навколишнього середовища призводить до зменшення величини гіпотетичного об’єму вибухонебезпечного середовища. Інтенсивність витоку небезпечної речовини суттєво впливає на клас вибухонебезпечної зони. Для кожного виду небезпечної речовини необхідно визначати граничне значення інте-нсивності витоку, вище якої має місце вибухонебезпечна зона класу 1, а нижче – класу 2. Час існування вибухонебезпечного середовища не залежить від температури навколишнього середовища й інтенсивності витоку та швидко зменшується зі збільшенням швидкості вітру
18
Бочелюк, Віталій. "ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНОЇ СФЕРИ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 62 (February 2020): 81–107. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.05.
Full textAbstract:
Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю пояснення наслідків цифрової трансформації суспільства та забезпечення ефективної взаємодії людини та інформаційних технологій. Мета статті: зважений критичний аналіз уявлень про еволюційно-значущі трансформації когнітивної сфери внаслідок формування людини в діджиталізованому середовищі. Методи дослідження включають: історичний аналіз наукових та суспільних уявлень про цифрове покоління, порівняння даних емпіричних досліджень щодо формування когнітивних процесів під впливом цифрового середовища; систематизація та тлумачення літературних даних про особливості поведінки людини в цифровому середовищі: оцінка рівня розвитку цифрової компетентності у представників різних поколінь. Результати дослідження показали, що ідея «цифрового покоління» основана на теорії знаряддєво-знакової опосередкованості вищих психічних функцій та імпліцитних уявленнях про розрив поколінь, обумовлений зміною життєвого контексту. Хоча емпіричні дані не підтверджують цю гіпотезу, вона поширена в психолого-педагогічній спільноті. Діджиталізація створила нові соціально-культурні умови, в яких розгортається формування особистості. Цифрове середовище виступає: а) середовищем соціалізації, в якому відбувається самоідентифікація та самоздійснення особистості та б) продуктом інтелектуально-творчої діяльності людини, засобом, що опосередковує процеси спілкування та діяльності, при освоєнні якого відбувається когнітивний та особистісний розвиток людини. Визначальними ознаками поведінки людини в цифровому середовищі, що зумовлюють формування когнітивних функцій є: легкий доступ до знань, зовнішня пам’ять, гіпертекстова організація інформаційних потоків, багатозадачність, інформаційна перевантаженість, мобільність, якісні та кількісні зміни комунікації. Дослідження цифрової компетентності у студентсько-викладацькому середовищі не виявило вікових відмінностей; на формування цифрової компетентності впливає інтенсивність та спрямованість діяльності, яку людина здійснює за допомогою ІТ. На основі отриманих результатів складено перелік завдань та перспективних напрямків дослідження когнітивної сфери в контексті цифрової психології.
19
Morozov, A. V., and T. A. Vakaliuk. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАЯВНИХ ЦИФРОВИХ ОСВІТНЬО-НАУКОВИХ СЕРЕДОВИЩ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 236–43. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-37.
Full textAbstract:
У статті представлено порівняльний аналіз наявних цифрових освітньо- наукових середовищ закладів вищої освіти України. Доведено, що у період всесвітньої пандемії COVID-2019 важливим постало питання наявності цифрового освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, що забезпечило б безперебійне функціонування освітнього процесу у період вимушеного дистанційного навчання. Установлено, що досі недостатньо дослідженими залишаються проблеми проєктування та педагогічно виваженого використання цифрового освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти. Нині в різних закладах вищої освіти використовуються або власноруч розроблені системи, або придбані у популярних розробників. Зокрема, найбільш поширеними у використанні системами управління освітнім процесом серед закладів вищої освіти України є «Директива», «Університет», «Політек-софт». Також є заклади вищої освіти, які користуються власними напрацюваннями: Київський університет імені Бориса Грінченка, Хмельницький національний університет. Отже, у статті детально проаналізовано функціонал таких цифрових середовищ. Зокрема, е-середовище Київського університету імені Бориса Грінченка містить низку складників, що доступні із зовнішніх ресурсів, а також деякі компоненти, які доступні лише з мережі університету. Зокрема, із зовнішніх ресурсів доступні такі складники: Е-навчання, Е-портфоліо викладача, Вікі-портал, інституційний репозиторій, електронні видання, електронний каталог, електронні заявки, наукові конференції та семінари, база випускових робіт, сертифіковані ЕНК, підвищення кваліфікації, хмарні сервіси Microsoft, профілі інститутів у Google-академії, Авторизований сертифікаційний центр CERTIPORT. Окрім того, із внутрішньої мережі доступні й інші складники середовища: електронний репозиторій, електронне тестування, база реєстрів діяльності, журнал заявок на ремонт КТ, створення корпоративної пошти. Своєю чергою, Хмельницький національний університет представляє це середовище як перелік посилань на необхідні матеріали.
20
Мудренко, Наталія. "СФЕРА ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН: СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ." Public management 16, no. 1 (January 30, 2019): 146–53. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-16-1-146-153.
Full textAbstract:
Реформування органів виконавчої влади, виникнення нових політико-правових реалій потребує переосмислення низки науково-теоре- тичних положень щодо здійснення державного управління у сфері зовніш- ніх зносин з метою пошуків нових форм та механізмів, які б дали можли- вість підвищити ефективність реалізації зовнішньої політики України задля забезпечення національних інтересів і безпеки нашої держави в умовах без- прецедентних викликів та загроз, викликаних російською агресією “гібрид- ного” характеру, турбулентних змін міжнародного безпекового середовища, а також глобальних трансформацій світової політичної архітектоніки.
У цьому контексті актуально визначити сутність поняття “сфера зов- нішніх зносин” та обґрунтувати доцільність застосування його в сучасному державному управлінні. Оскільки доволі часто в сучасній українській нау- ковій літературі, офіційних документах, законодавчих актах зустрічаються синонімічні вживання термінів “зовнішні зносини”, “зовнішні відносини”, “закордонні справи” та “міжнародні відносини”, а також “сфера зовнішніх зносин” і “галузь закордонних справ”, що далеко не завжди точно характери- зують предмет і поле діяльності.
Розкрито сутність поняття “сфера зовнішніх зносин” та визначено, що це — сфера, яка охоплює офіційні, підтримувані за допомогою особливих державних органів, зв’язки і відносини між державами та іншими суб’єкта- ми міжнародного права з метою здійснення їх зовнішніх функцій мирними засобами відповідно до основних принципів міжнародного права.
Встановлено сутність категорій: “зовнішні зносини”, “зовнішні відноси- ни”, “закордонні справи” та “міжнародні відносини”, та проведено співвідно- шення між ними.
21
Kremena, Valerii Ivanovych. "ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РЕКРУТИНГУ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ: НА ПРИКЛАДІ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ 2015, 2020 РОКІВ." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, no. 2 (December 25, 2021): 73–80. http://dx.doi.org/10.15421/342124.
Full textAbstract:
Визначено особливості процесу рекрутингу українських політичних партій на прикладі місцевих виборів 2015, 2020 років. Доведено, що новітні підходи до рекрутингу до політичних партій впливають на ефективне забезпечення виборчих прав громадян, впровадження гендерної квоти у виборчих списках.Констатується, що сучасне зовнішнє середовище, у якому діють політичні партії, особливо українські, є вкрай турбулентним, невизначеним і нестійким. Тому в ньому не можуть бути ні ефективними, ні результативними традиційні українські політичні партії з їх застарілою ієрархічною структурою. Визначається, що місцеві еліти розглядають нову виборчу систему як інструмент парламентських партій для консолідації навколо них популярних локальних лідерів. Підкреслюється, слабкий рівень розвитку місцевих організацій політичних партій, що спричиняє ризики централізованого контролю партійних лідерів за місцевим політичним процесом. Аналізується спроможність традиційних політичних організацій елітних груп адекватно діяти у швидкозмінних, невизначених і турбулентних умовах сучасного інформаційного суспільства. Доводиться важливість запровадження процедури відкликання депутатів місцевих рад. Вбачається, що поширення пропорційної виборчої системи на відносно невеликі громади політичні партії отримає потужний механізм впливу на обраних осіб у системі місцевого самоврядування. Визначається, що успіх партій нового покоління, створених з нуля або побудованих шляхом реорганізації старих у майбутньому визначатиме вибір їхніми лідерами найбільш оптимальної з множини можливих горизонтальних структур.Вбачається, що у міру розвитку організації та набуття її членами позитивного досвіду, сформується нова організаційна культура, яка укріпиться і зможе сама підтримувати своє відтворення та активувати всіх членів організації для забезпечення максимально прозорих демократичних практик в реалії суспільно-політичного життя українців.
22
Pohrishchuk, H. B., and R. Ye Voloshchuk. "КРЕДИТОСПРОМОЖНІСТЬ ПОЗИЧАЛЬНИКА: ЗМІСТ І КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ." Actual problems of regional economy development 1, no. 17 (November 30, 2021): 190–204. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.190-204.
Full textAbstract:
Наразі кредитування дозволяє не тільки отримувати прибуток від залучення додаткових фінансових ресурсів, а й розширювати та розвивати підприємницьку діяльність. Тому багато суб’єктів господарювання звертаються за додатковими коштами до кредитних установ. За таких умов важливого значення набуває кредитоспроможність, адже від її правильного розуміння та якісної оцінки буде залежати ефективна організація процесу кредитування. Необхідність вивчення сутності кредитоспроможності пояснюється як відсутністю єдиної думки серед науковців з приводу визначення даного поняття, так і подальшим розвитком кредитних установ, які, у свою чергу, здійснюють вплив на зміст цієї дефініції.
Стаття присвячена вивченню законодавчих і наукових підходів до сутності кредитоспроможності позичальника, проведенню контент-аналізу даного поняття та визначенню на його основі критеріїв оцінки кредитоспроможності.
Специфіка наукових завдань, що становлять предмет дослідження, вимагала використання комплексу спеціальних методів, застосування яких допомогло здійснити контент-аналіз терміну «кредитоспроможність» та виокремити основні критерії оцінки кредитоспроможності позичальника.
У статті досліджено вітчизняні нормативно-правові документи, які визначають зміст кредитоспроможності. Розглянуто підходи до розуміння сутності даної дефініції, які виокремлювали зарубіжні та українські вчені. Здійснено контент-аналіз поняття «кредитоспроможність». Дано характеристику основних критеріїв, які закладено в основу оцінки кредитоспроможності позичальника.
В результаті дослідження доведено, що кредитоспроможність характеризує сукупність умов, що дозволяють кредитору надати кредит, а позичальнику виконати боргові зобов’язання відповідно до умов кредитного договору. Обґрунтовано, що кредитоспроможність позичальника оцінюється на основі критеріїв, які враховують внутрішнє та зовнішнє середовище його функціонування. Встановлено, що без визначення цих критеріїв та здійснення оцінки кредитоспроможності в сучасних ринкових умовах укладення кредитного договору є неможливим.
23
ДРОБІН, Андрій. "ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ «ПРИРОДНИЧИХ НАУК»: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, no. 2 (2020): 50–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-50-59.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблему теоретико-методичних засад поняття освітнє середовище «Природничих наук». Зокрема проаналізовано підходи, висвітлені у дослідженнях провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, змісту наукової категорії «освітнє середовище», яка розглядається через призму взаємопов'язаних елементів системи, що включає зовнішньо культурні та соціокультурні умови, предметно-просторове оточення, характер міжособистісної взаємодії та фактори навколишнього середовища. Встановлено, що поняття «освітнє середовище» має різні тлумачення, обумовлені підходами до визначення його змісту. Досліджено причини термінологічного різноманіття та варіативності поняття «освітнє середовище» у нормативних актах, науковій і педагогічній літературі та здійснено пояснення цього явища. Головним напрямом у статті є дослідження змісту поняття «освітнє середовище» в контексті запровадження експериментального інтегрованого курсу «Природничі науки» в закладах загальної середньої освіти та реалізації в ньому головного завдання освітньої галузі «Природознавство» – формування в здобувачів освіти природничо-наукової компетентності згідно з положеннями Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Запропоновано зміст та структуру освітнього середовища «Природничі науки» будувати на основі структурних елементів природничо-наукової компетентності та загальновизнаних наукових підходів до змісту наукової категорії «освітнє середовище». Структуру освітнього середовища «Природничих наук» у статті розглянуто через такі складники: інтегрований компетентнісний, який містить когнітивний, технологічний (діяльнісний), ціннісний та особистісний елементи; просторово-предметний та інформаційний. Структуру освітнього середовища «Природничих наук» представлено у вигляді схеми. Структуру освітнього середовища «Природничих наук» та її функціональність пов’язано зі сформульованими функціями, які воно має виконувати. Ефективність функціонування освітнього середовища «Природничих наук» пропоновано оцінювати за рівнем сформованості природничо-наукової компетентності здобувачів освіти як головної мети створення цього середовища. Ключові слова: освітнє середовище, навчальне середовище, «Природничі науки», освітнє середовище «Природничих наук», природничо-наукова компетентність, компетентність.
24
Borak, Kostiantyn. "ПРОГНОЗУВАННЯ ЗМІНИ АБРАЗИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ҐРУНТІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РОБОЧИХ ОРГАНІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 53–64. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-53-64.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Дослідження зміни абразивних властивостей ґрунтів та врахування їх при виборі матеріалів та режимів експлуатації робочих органів ґрунтообробних машин, що дозволить зменшити інтенсивність зношування, є, безперечно, актуальним завданням. Постановка проблеми. Інтенсифікація аграрного виробництва висуває більш жорсткі вимоги до зносостійкості робочих органів ґрунтообробних машин. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наявні моделі ґрунтового середовища розглядають ґрунт як ідеальне середовище, яке не змінює свої властивості в часі та не розглядають його абразивних властивостей. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутні теоретичні й експериментальні дослідження зміни абразивних властивостей ґрунту в процесі самоорганізації. Постановка завдання. Метою роботи є розробка математичної моделі зміни абразивних властивостей ґрунту в процесі самоорганізації. Виклад основного матеріалу. Закономірності зміни абразивних властивостей ґрунту в процесі самоорганізації можливо описати поліномінальною функцією другого порядку. Коефіцієнти даної функції визначенні експериментальним шляхом, з урахуванням найбільш значущих факторів. Висновки відповідно до статті. У процесі самоорганізації підвищується абразивна здатність ґрунту. Зовнішні чинники (опади та питомий тиск від дії рушіїв) пришвидшують процес самоорганізації ґрунту, що призводить до зростання абразивних властивостей ґрунту. Зовнішні чинники не впливають на загальну закономірність більш інтенсивного процесу самоорганізації ґрунтового середовища на початку її функціонування. Розроблені математичні моделі, з урахуванням зовнішніх чинників, дозволяють прогнозувати зміну абразивних властивостей ґрунту. Зменшення інтенсивності зношування робочих органів ґрунтообробних машин можна досягти за рахунок більш раннього повторного обробітку (після механічного руйнування структури ґрунту), поки не відбулися процеси зростання абразивних властивостей у результаті самоорганізації ґрунту.
25
Кірсанова, Світлана. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ ВИМІРІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, no. 2 (December 25, 2020): 86–97. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.86-97.
Full textAbstract:
В оглядовій статті обґрунтовано педагогічні умови формування готовності міжособистісної взаємодії студентської молоді в умовах полікультурного середовища педагогічного університету як сукупність зовнішніх і внутрішніх факторів освітнього процесу, від реалізації яких залежить рівень сформованості готовності здобувачів вищої освіти до означеного процесу. Розвиток українського полікультурного соціуму пов’язаний із етнонаціональною політикою України. Полікультурна освіта в сучасних соціокультурних умовах претендує на статус нової освітньої парадигми, яка передбачає реалізацію моделі освітнього процесу в закладі вищої освіти з урахуванням багатокультурності (етнічної, релігійної, мовної, соціальної тощо). Мета статті полягає в обґрунтуванні педагогічних умов формування готовності міжособистісної взаємодії студентської молоді в полікультурному середовищі педагогічного університету. Першою умовою автором визначено організацію освітнього процесу з урахуванням досвіду та цінностей студентів. Друга умова, гуманітаризація освітнього процесу, спрямована на формування міжособистісної взаємодії студентської молоді в полікультурному середовищі педагогічного університету. Гуманітарні знання є основою виховання гуманістичних переконань, які знайдуть їхню реалізацію у майбутній педагогічній практиці. Третьою умовою формування міжособистісної взаємодії студентської молоді в полікультурному середовищі педагогічного університету є гуманістична взаємодія викладачів педагогічного університету. Процес формування міжособистісної взаємодії студентської молоді в полікультурному середовищі педагогічного університету слід вибудовувати з використанням міжпредметних зв’язків суміжних курсів. Результати наукового пошуку дали можливість стверджувати значущість і результативність обґрунтованих педагогічних умов.
Ключові слова: міжособистісна взаємодія, педагогічні умови, полікультурне середовище, освітній процес, заклад вищої освіти.
26
ЗАЛОЖ, Віктор, Андрій МАЛЬЦЕВ, and Олексій ГЛУЗДАНЬ. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ АПАРАТ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ РІВНІВ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, no. 1 (February 2, 2021): 59–86. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.531.
Full textAbstract:
У статті розглянуті теоретичні основи проектування організаційної структури управління Державної прикордонної служби України та запропоновано науково-методичний апарат обґрунтування оптимізації рівнів управління.
Організаційна структура управління є ключовою категорією, яка тісно пов'язана з місією Державної прикордонної служби України, її функціями та завданнями, управлінською діяльністю керівників всіх рівнів управління і розподілом між ними повноважень. Подальша оптимізація організаційної структури управління, зокрема, перехід до трирівневої системи управління потребує вироблення стратегічного бачення та наукового обґрунтування цього процесу.
Організаційна структура управління прикордонного відомства має ряд структурних характеристик таких, як комплексність, формалізація і співвідношення централізації і децентралізації, які суттєво впливають на побудову ієрархії управління. На визначення кількості рівнів управління відомства істотно впливають і низка чинників, а саме: його розмір та різноманітність здійснюваних прикордонним відомством видів діяльності; масштаб керованості; технологія виконання завдань; організаційна культура; зовнішнє середовище та чинники національної культури; людський і економічні чинники.
Основними індикаторами оптимальної організаційної структури управління будуть виступати: чітко сформовані цілі, функції та завдання; швидка передача інформації та ефективний зворотний зв’язок; мінімальна кількість рівнів управління; оптимальний масштаб керованості, раціонального поєднання централізації і децентралізації; чітке розмежування функцій, повноважень та відповідальності; раціональний розподіл прийняття управлінських рішень між рівнями управління; економічність; динамічність і гнучкість; стабільність.
В якості науково-методичного апарату обґрунтування необхідної кількості рівнів управління обрано організаційне моделювання, що дозволяє для кожної ланки управління розподілити повноваження і відповідальність які, у свою чергу, є базою для побудови й оцінки різних варіантів організаційної структури. Використання пропонованого науково-методичного апарату дозволяє при єдності наукових принципів і методів формування організаційної структури найбільш цілеспрямовано та гнучко побудувати процедуру оптимізації кількості рівнів управління, щоб досягти максимальної відповідності конкретним вимогам.
27
Карпова, Л. Г. "ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 51 (2018): 88–102. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.07.
Full textAbstract:
У роботі розкрито вплив інформаційно-освітнього середовища на розвиток обдарованої дитини (дослідження проведено на базі Лабораторії інформаційних технологій навчання). Інформаційно-освітнє середовище є важливим засобом розвитку обдарованих дітей, оскільки воно виступає основою діяльності закладу освіти, розширює його навчальні можливості і відповідає тенденціям розвитку сучасного суспільства (інформатизація, технізація тощо). Розкрито напрями діяльності Лабораторії інформаційних технологій навчання, спрямовані на розвиток обдарованих дітей (упровадження та інтеграція дистанційного навчання у навчально-виховний процес як невід’ємної складової сучасної освіти, організація дистанційного навчання, у тому числі в рамках взаємодії із закладами вищої освіти – дуальне навчання; створення та поповнення методично-інформаційних ресурсів школи-інтернату, їх технічна підтримка; забезпечення стійкого функціонування та розвитку комп’ютерної мережі у школі, використання нових засобів інформаційних технологій; програмно-технічний, методичний та організаційний супровід навчальних комп’ютерних класів та комп’ютерного обладнання предметних кабінетів; забезпечення представництва школи у світовому інформаційному просторі (сайт школи, учительські блоги); підтримка проектів, які передбачають використання нових інформаційних технологій та мережі Інтернет; фінансування програмних засобів навчального призначення; дослідження ефективності використання програмних засобів тощо). Визначено вимоги до інформаційно-освітнього середовища та організації роботи обдарованих учнів, а саме: сформованість інформаційної культури і компетентність суб’єктів середовища, його орієнтація на моніторинг розвитку обдарованості дитини, гармонізація зв’язків між суб’єктами освітнього процесу (батьками, учителями, учнями), посилення зв’язків школи із зовнішнім середовищем (насамперед, із закладами вищої освіти). Отже, інформаційно-освітнє середовище охоплює інформаційний та освітньо-розвивальний простір, інтегрує інформацію, отриману з різних джерел, сприяє розвитку творчості, самостійності й активності обдарованих учнів, їхніх пізнавальних процесів, формуванню мотивації до саморозвитку, умінь спілкуватися і взаємодіяти з людьми та вдумливо працювати з новітніми технічними пристроями.
28
Pukas, Ivanna, and Tatiana Franchuk. "Інтеграційні процеси як базовий механізм формування відкритого освітнього простору навчального закладу." Педагогічний дискурс, no. 24 (April 26, 2018): 23–28. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.24.04.
Full textAbstract:
У статті йдеться про проблеми та перспективи формування відкритого, особистісно орієнтованого освітнього середовища на основі актуалізації інтеграційних процесів, найбільш значущих зв’язків та залежностей у контексті компетентнісної системи сучасної освіти (загальної, професійної, післядипломної). Аналізується сутність освітнього середовища як взаємодії внутрішньо та зовнішньо відкритих освітніх середовищ. Представлені провідні дезінтеграційні процеси, що обумовлені традиційною інформаційно-репродуктивною системою професійної підготовки спеціаліста та базові засади активізації інтеграційних процесів в контексті цілісного відкритого освітнього середовища сучасного навчального закладу.
29
Kovshun, N. E., N. V. Koba, and M. O. Koba. "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕРЕЖЕВИХ СТРУКТУР В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 94 (September 24, 2021): 87. http://dx.doi.org/10.31713/ve220219.
Full textAbstract:
Стаття присвячена визначенню місця та ролі соціального капіталу у мережевих структурах в умовах цифровізації. Проаналізовано визначення мереж та мережевих структур. Визначено соціальний капітал як спільну основу для всіх рівнів мережевих структур. Визначено рівні мережевих структур та соціального капіталу. Зазначено, що саме соціальний капітал забезпечує високу економічну ефективність мережевих структур через досягнення ними синергетичного ефекту від взаємодії окремих їх учасників. Встановлено, що ефективність інноваційного розвитку підприємства значною мірою залежить від мережі соціально-економічних відносин підприємства, що спрямована на нагромадження його соціального капіталу. Представлено схему соціально-економічних зв’язків підприємства в їх тісній взаємодії та взаємозалежності із зовнішнім середовищем. Виділено три групи зв'язків в мережі соціально-економічних зв'язків: соціальні зовнішні зв’язки, соціальні внутрішні зв’язки та економічні зв’язки. Встановлено, що внутрішні взаємозв’язки підприємства мають відображення у його зовнішньо-економічних зв’язках, і навпаки. Показано вплив цифровізації на формування споживчого попиту, задоволення якого потребує нових соціальних зв’язків та відповідного соціального капіталу. Наукова новизна дослідження полягає у розгляді мережевих структур через призму соціального капіталу та розробці схеми підприємства як мережі соціально-економічних зв’язків, які є основою для формуваннясоціального капіталу.
30
Терлецька, Юлія, Микола Данилюк, and Марія Мажар. "АДАПТАЦІЯ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ВЕКТОР УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2021): 202–6. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-41.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблему формування системи адаптації суб’єкта господарювання до динамічних умов невизначеності зовнішнього середовища. Розглянуто концептуальні підходи до управління адаптивним розвитком підприємства. Проаналізовано особливості адаптивного управління потенціалом суб’єкта господарювання у конкурентному середовищі. Проведено аналіз ефективності діяльності та проблем розвитку підприємств олійно-жирової галузі. Діагностовано чинники зовнішнього середовища та важелі впливу на економічну стабільність функціонування суб’єктів господарювання. Проаналізовано сучасні тенденції формування системи забезпечення інноваційної адаптивності суб’єктів господарювання олійно-жирового комплексу. Запропоновано систему адаптації як стратегічного вектора управління підприємством в умовах турбулентності зовнішнього середовища. Обґрунтовано шляхи протидії та мінімізації негативного впливу зовнішніх та внутрішніх загроз на суб’єкт господарювання.
31
Семеніст, І. В., and Р. К. Махачашвілі. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ (НА МАТЕРІАЛІ ГЛОБАЛІЗОВАНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТА СХІДНИХ МОВ)." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 235–43. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-34.
Full textAbstract:
Основна увага в роботі зосереджена на дослідженні теоретико-методологічних принципів вивчення інноваційної освітньої комунікації в цифровому середовищі (інноваційна освітня комунікація в цифровому просторі у розумінні трансформаційних інноваційних шарів та комунікативного застосування, опосередкованого сучасними європейськими та східними мовами глобального спілкування – англійська, іспанська, французька, китайська, японська, відповідно). Проблема теоретичного та методологічного обґрунтування наскрізних принципів, напрямів, механізмів та результатів якісного моделювання макро- та мікроструктур вербальних засобів та засобів процесування у сфері цифрового освітнього спілкування, як консолідованого мовного та технологічного об’єкта, досліджується ґрунтовно. Мозаїчний, імітаційний, багатовимірний та рамковий підходи до розуміння складних динамічних лінгвістичних явищ та сутностей, пріоритетні для цього методологічного контексту, дозволили нам виявити онтологічну природу навчальних комунікаційних одиниць глобалізованих мов у сфері інноваційного освітнього спілкування. Тезаурус ІКТ, електронного навчання, гібридного навчання, цифрових компетенцій, що сприяє інноваційному освітньому спілкуванню, побудований для визначення та категоризації ключових компонентів інноваційної кібертермінології, які своєю чергою сприяють побудові та функціонуванню середовища електронного навчання. Запропоновано моделювання макро-, мікро- та надструктур інноваційної освітньої комунікації та їх цифрову обробку на основі трьох основних принципів: 1) Інтернет-освітня антропосфера (антропне середовище у Всесвітній павутині); 2) зовнішньо-мережева антропосфера освіти (компоненти електронної реальності, функціонують поза сферою Всесвітньої павутини); 3) техногенна освітня антропосфера (переорієнтовані компоненти антропогенного середовища із заміщеним онтологічним параметром на однорідний антропний). Динамічна взаємодія структурних рівнів змістовного рівня ІКТ у шарах інноваційної освітньої комунікації характеризується антропогенними та когнітивними параметрами змістовної площини, опосередкованими суб’єктивним та колективним когнітивним досвідом стейкхолдерів цифрової освіти, втіленого в рамках цифрової трансформації інноваційних комунікативних освітніх сценаріїв.
32
Тесленко, В. І., and О. Л. Капітанчук. "Динаміка перехідних процесів у незворотних кінетичних моделях." Ukrainian Journal of Physics 57, no. 5 (May 30, 2012): 573. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.5.573.
Full textAbstract:
Для опису процесу незворотного зв'язування молекул ліганду і рецептора у розчині побудовано мікроскопічну модель відкритої системи, що взаємодіє із зовнішнім середовищем та зазнає квазікласичних флуктуацій своєї енергії. Отримано аналітичні вирази для ймовірностей переходів між нестаціонарними станами системи, що усереднюються як за рівноважними коливаннями у середовищі, так і за стаціонарними станами у системі. Для незворотної моделі із трьомакінетичними стадіями знайдено явні залежності констант швидкостей переходів від концентрації ліганду, в'язкості розчину та температури.
33
Переверзєва, А. В., and А. О. Осаул. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ РЕГІОНУ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ." Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, no. 2 (50) (August 12, 2021): 79–82. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-15.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню особливостей формування інвестиційного клімату на регіональному рівні в умовах поглиблення зовнішніх викликів та економічної нестабільності. На основі аналізу виокремлено чинники, які формують інвестиційний клімат регіону, та згруповано їх за двома напрямами за критерієм розмежування яких є незмінність/змінність у часі: перша група чинників потребує тривалого періоду для реалізації змін – «жорсткі» чинники та друга група – зміни можливі протягом нетривалого періоду часу – «м’які» чинники. Доведено, що на сучасному етапі інвестиційний клімат у регіоні більшою мірою визначається «м’якими» чинниками, які визначать інституціональне середовище для інвестування. Оцінка інвестиційного клімату регіонів України дозволила згрупувати регіони за критерієм інвестиційної привабливості, а саме: регіони-лідери (найвищий рівень інвестиційної привабливості); «наздоганяючі» регіони (мають менший рівень загальноекономічного потенціалу порівняно з лідерами, але наближені до них); регіони середнього рівня розвитку (мають середній рівень інвестиційних ризиків); аутсайдери (низький рівень інвестиційної привабливості та активності). Автори виокремили п’ять груп факторів, які формують інвестиційний клімат: рівень розвитку продуктивних сил та стан інвестиційного ринку; політична воля влади та правове поле держави; стан фінансово-кредитної системи і діяльність фінансових посередників; статус іноземного інвестора; інвестиційна активність населення. На основі аналізу зазначених факторів сформовано чотири типи середовищ, які є фактично складовими інвестиційного клімату: політико-правове середовище; соціально-культурне середовище; економічне середовище; інституціонально- інфраструктурне середовище.
34
Радіоненко, В. М., Ю. В. П’янкова, and В. П. Кочетов. "Особливості зберігання листового салату в контейнерах із модифікованим газовим середовищем." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2013): 135–38. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.04.34.
Full textAbstract:
Встановлено, що модифіковане газове середовище утворюється в результаті газообміну між листами са-лату й середовищем у замкнутому просторі модуля, а також між цим середовищем і зовнішнім повітрям через мембрани, матеріал яких має селективну проникність для компонентів газового середовища. Проведені дослі-дження підтверджують, що холодильна технологія збе-рігання з використанням модифікованого газового сере-довища (МГС) як додаткового фактору впливу, є ефек-тивним засобом скорочення втрат і збільшення трива-лості строків зберігання швидкопсувної рослинної проду-кції на діючих холодильниках АПК України. Отримані результати свідчать про доцільність використання мо-дифікованого газового середовища (МГС) для збільшення строків зберігання швидкопсувної продукції рослинного походження, оскільки застосування МГС на діючих холо-дильниках не потребує внесення конструктивних змінень та застосування додатного обладнання.
The aim of the paper is to confirm the effectiveness of the structural choice of membrane for the application of additional factor of impact SCI lettuce during storage at refrigerated cargo spaces. In the course of experimental studies modules with semi-polymeric membranes were used. Modified gas medium was formed as a result of gas exchange between the environment and lettuce into a confined space module, as well as between the environment and the outside air through the membrane material having selective permeability to gas medium components. Our studies confirm that the cooling storage technology using a modified gas medium (MGM) as an additional factor of influence is an effective means of reducing costs and increasing the duration of storage of perishable plant products in existing refrigerators APK of Ukraine. Scientific novelty is the optimal size of a semipermeable membrane of specific designs for specific varieties of lettuce leaves and a certain total weight of the package, which justifies further research to choose the best alternative design solutions for the implementation of MGM membranes, taking into account the properties of other types of crop production. These results suggest the feasibility of using a modified gas medium (MGM) to prolong the storage of perishable plant products as applying to existing refrigerators does not require the introduction of structural changes and of additional use of equipment.
35
Пархоменко-Куцевіл, Оксана. "ФОРСАЙТ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ." Науковий вісник: Державне управління, no. 1(11) (April 18, 2022): 166–85. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2022-1(11)-166-186.
Full textAbstract:
Обґрунтовано алгоритм застосування форсайту у системі державного управління у сфері охорони здоров’я в умовах пандемії. Проблеми запровадження протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню пандемії COVID-19, вирішення поточних проблем, пов’язаних з матеріальною підтримкою населення та бізнесу у цей період, вирішення питання функціонування медичних закладів, централізована закупівля медикаментів, забезпечення спеціальним обладнання лікарень, потребує системних дій, пов’язаних із фінансуванням із Державного бюджету, що передбачає раціональний розподіл видатків. Саме це зумовлює потребу у проведенні системних досліджень щодо прогнозування та корегування бажаного майбутнього. У сучасних соціально-економічних умовах прогнозування та планування продовжують грати найважливішу роль, незважаючи на те, що зовнішнє середовище стає все менш передбачуваним та стабільним. Прогнози та плани дають змогу створити деяку передбачуваність майбутнього, спрямувати зусилля економічних агентів на досягнення вибраних цілей, фокусувати ресурси у межах певних пріоритетів. У дослідженні застосований метод систематизації для узагальнення наукових доробок з проблеми формування форсайту, загальних засад формування сценаріїв майбутнього. Метод класифікації та узагальнення був використаний для виокремлення та обґрунтування етапів реалізації форсайту в системі державного управління у сфері охорони здоров’я України в умовах пандемії. Системний підхід дав можливість розглянути та проаналізувати систему форсайту та виокремити пріоритети застосування форсайту у системі державного управління у сфері охорони здоров’я, метод аналізу був застосований під час формування авторського визначення поняття «форсайт у системі публічного управління у сфері охорони здоров’я». У статті також використовується метод моделювання для обґрунтування алгоритму застосування форсайту у системі державного управління у сфері охорони здоров’я в умовах пандемії. Обґрунтовано, що в процесі здійснення державного прогнозування соціально-економічного розвитку виникає достатня кількість проблемних моментів, які не дають змогу належним чином досягти поставлених цілей. Тому запропоновано використовувати у системі прогнозування майбутнього форсайт. У статті обґрунтовано, що форсайт передбачає: по-перше, сформувати групу ключових соціальних агентів змін та джерела знань; по-друге, метою цього є розробка стратегічного бачення та прогнозу майбутнього. У центрі уваги – довгостроковий соціальний, економічний та технологічний розвиток; по-третє, результат діяльності цієї групи може включати сценарії, плани дій, списки пріоритетів; по-четверте, процес форсайту, особливо у створенні зв'язків між людьми, повинен допомогти створити спільний погляд на майбутнє, загальну картину майбутнього. Запропоновано запровадити Національний інститут реалізації форсайту. У перспективі подальших досліджень передбачається проаналізувати систему державного управління охороною здоров’я в умовах пандемії за кордоном, виокремити закономірності розвитку цієї галузі саме в умовах невизначеності та глобалізаційних викликів і небезпек.
36
Чеканович, М. Г., and О. Є. Янін. "ПРОЄКТУВАННЯ РЕШІТЧАСТОЇ ПОЗАЦЕНТРОВО СТИСНУТОЇ СТАЛЕВОЇ КОЛОНИ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМП’ЮТЕРНОЇ ПРОГРАМИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 3 (November 2, 2021): 124–32. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.15.
Full textAbstract:
У статті викладене теоретичне обґрунтування методики використання комп’ютер- ного середовища MathCAD для проєктування решітчастої позацентрово-стиснутої ста- левої колони, яка утворюється з двох гілок. Такі колони входять до складу поперечної рами промислової будівлі. Підкранова гілка розглядається у вигляді нормального двотавра з паралельними гра- нями полиць. Зовнішня гілка розглядається у вигляді складеного зварного швелера з трьох листів. Гілки з’єднуються решіткою трикутної системи, яка розташована у двох площи- нах по зовнішніх гранях гілок. Припускається, що решітчаста наскрізна колона працює як шарнірна ферма і в її гілках виникають поздовжні сили. Проєктування колони виконується з огляду на забезпечення стійкості як колони в цілому, так і окремих її елементів. Запропонований алгоритм рішення задачі у комп’ютерному середовищі MathCAD поді- лений на блоки, які призначені для реалізації певних етапів проєктування. На початковому етапі алгоритму передбачені введення вихідних даних і задання необхідних для розрахунку функцій. Підпрограма знаходження номеру профільної двотаврової підкранової гілки базується на принципі послідовного перегляду елементів відповідного сортаменту. Перегляд завер- шується на тому калібрі профілю, за якого буде забезпечена загальна стійкість гілки. Водночас знайдений калібр відповідає мінімальним витратам сталі. Підпрограма визначення розмірів поперечного перерізу зовнішньої складеної гілки базу- ється на рішенні системи рівнянь загальної і місцевої стійкості за допомогою засобів комп’ютерного середовища MathCAD. Визначення проєктних розмірів колони при фактичних розрахункових поздовжніх силах у гілках виконується методом послідовних наближень, оскільки треба визначити фактичне положення центру ваги перерізу. Цикли послідовних наближень організовані за допомогою оператора while. Стійкість гілок у площині поперечної рами будівлі забезпечується відповідним про- грамним підбором відстані між вузлами решітки наскрізної колони. Розроблена комп’ютерна методика визначення розмірів поперечного перерізу гілок і розкосів решітчастої позацентрово-стиснутої сталевої колони відкриває можливість швидко та ефективно проєктувати такі конструкції згідно з вимогами діючих будівель- них норм.
37
Atamanenko, I. B. "Функціонування бізнес-організацій в умовах сучасного ринку: джерела основних ризиків." Grani 18, no. 10 (September 24, 2015): 109–17. http://dx.doi.org/10.15421/1715204.
Full textAbstract:
У статті розглядаються основні джерела економічних, соціальних та культурних ризиків функціонування бізнес-організацій у сучасних соціально-економічних умовах. Поняття ризику розглянуто крізь призму соціологічного підходу. Бізнес-організація розглядається з точки зору її системних зв’язків із соціально-економічною системою окремого суспільства та глобальною економікою в цілому. Зроблено акцент на співвідношенні культури суспільства та окремої корпоративної культури, як джерелі потенційних ризиків. Ідентифіковані основні джерела соціально-економічних та культурних ризиків, а також рівні, основні сфери їх прояву у зовнішньому та внутрішньому організаційному середовищі. Запропонована класифікація ризиків, пов’язаних як із внутрішнім, так і з зовнішнім організаційним середовищем, природою їх виникнення та особливостями проявів у сучасному ринковому господарстві. Таким чином, здійснена спроба подолання економічного редукціонізму при класифікації основних ризиків, що виникають перед бізнес-організаціями в умовах нестабільних ринкових систем. Доведено, що сучасні культурні та економічні умови вимагають від управлінців особливого типу стратегічного мислення, яке б забезпечувало не лише здатність організацій до подолання економічних загроз, але й здатність вибудовувати ефективну соціальну та культурну політику. Таким чином, обґрунтована роль інноваційної бізнес-стратегії в умовах перманентної економічної та соціально-культурної кризи, як основного стратегічного напряму бізнес-діяльності у соціально-економічних умовах перехідного суспільства. При цьому іноваційність організацій полягає не лише у ринкових новаціях, але й у застосуванні новітніх методів управління персоналом та взаємодії із зовнішнім соціокультурним середовищем. Усе це ставить перед системою менеджменту та соціологією бізнес-організацій вимоги постійного вивчення змін як у зовнішньому, так і у внутрішньому організаційному середовищі, а також реалізації ефективних управлінських рішень.
38
Boryshkevych, I. I. "ОСОБЛИВОСТІ ЕТИКИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ У СУЧАСНОМУ РИНКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ." Actual problems of regional economy development 1, no. 17 (November 30, 2021): 67–75. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.67-75.
Full textAbstract:
Успішність будь-якої організації напряму залежить від ефективності ділового спілкування. Для того, щоб спілкування було результативним потрібно дотримуватись норм та правил етики. Етика ділового спілкування передбачає вибір дієвого способу встановлення взаємозв’язку та обмін інформацією між організацією та стейкхолдерами, керівником та працівниками, а також всередині організації. Окрім того, вона регулює службові обов’язки працівників, їх зовнішню й внутрішню поведінку, а також формує ділову репутацію кожного окремого працівника. Завдяки нормам, правилам і принципам етики працівникам організації вдається підтримувати в колективі доброзичливу атмосферу, уникати суперечок та непорозумінь. Метою написання статті є дослідження особливостей етики ділового спілкування у сучасному ринковому середовищі та пошук шляхів її удосконалення. У статті наведено характеристику понять «спілкування» та «ділове спілкування». Охарактеризовано функції ділового спілкування, серед яких були виокремлені наступні: повідомлення службових обов’язків працівникам, забезпечення отримання зворотного зв’язку, взаємозв’язок із стейкхолдерами, мотивація працівників та формування соціальних зв’язків. Відображено взаємозв’язок основних елементів ділового спілкування. До таких елементів належать: відправник інформації, ділова інформація, канал і спосіб зв’язку, одержувач інформації та зворотний зв’язок. Кожен елемент є невід’ємним та відіграє важливу роль у реалізації комунікативного процесу. Наведено та здійснено характеристику компонентів, що слід врахувати в організації з метою підвищення рівня етики ділового спілкування: прозорість, емоційний інтелект, невербальне спілкування, ясність, слухання та швидкість. У діловому спілкуванні присутні бар’єри зв’язку, що можуть перешкоджати його успішній реалізації. Здійснено класифікацію основних бар’єрів зв’язку та згруповано їх у три групи: зовнішні, організаційні та особисті. Запропоновано правила, що забезпечують проведення успішних переговорів. Основними цілями переговорів є пошук спільного взаємовигідного рішення та досягнення домовленості чи укладення угоди.
39
Сватюк, О. Р. "Інфраструктура корпоративного середовища: зовнішні та внутрішні структурні елементи." Вісник Національного університету "Львівська політехніка", no. 819 (2015): 82–91.
Find full text
40
Писанко, Марія Леонідівна, and Олена Євгенівна Мартиненко. "MOODLE ЯК ЗАСІБ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ АУДІЮВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 237–52. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2644.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання методики організації дистанційного навчання майбутніх перекладачів заочної форми навчання англомовного аудіювання засобами віртуального навчального середовища Moodle. Виокремлено особливості ТВ-технологій, кейс-технологій, Інтернет-технологій, а також характеристики технологічної платформи щодо створення віртуального навчального середовища Moodle та його структурних компонентів (мотиваційного, програмно-методичного, інформаційно-діяльнісного, комунікаційного, контрольно-оцінювального і технологічного). Описано використання інформаційних, навчально-діяльнісних, комунікативних, контрольних та адміністративних інструментів Moodle, визначено поняття «електронний навчальний курс». Охарактеризовано функції і формат-структуру електронного навчального курсу у віртуальному навчальному середовищі Moodle; подано приклади модулів авторського електронного навчального курсу для навчання аудіювання майбутніх перекладачів заочної форми навчання, зокрема таких інструментів Moodle, як «Веб-сторінка», «Завдання», «Профіль користувача», «Тест», «Налаштування журналу оцінок», «Текстова сторінка»; діяльності «Listening Landscape»; прихованого і відкритого блоків електронного навчального курсу у віртуальному навчальному середовищі Moodle; ресурсу «Зовнішня URL-адреса»; оцінювання діяльностей «Завдання» і «Тест», загальний звіт оцінювання відповідей студентів. Описано складові електронного курсу для навчання аудіювання: жанри аудіотекстів (оголошення, інтерв'ю, новини, лекції), завдання щодо навчання різних видів аудіювання відповідно до жанру, кількість годин для самостійної роботи з аудіювання в межах електронного навчального курсу. Розкрито особливості організації навчання аудіювання майбутніх перекладачів в умовах заочної форми навчання, а саме: стимуляція автономії студентів, мотивація навчання аудіювання, необхідність ознайомлення студентів із технічними можливостями Moodle. Надано рекомендації для викладачів щодо організації та проведення дистанційного навчання аудіювання, які допомагають оптимізувати процес формування в майбутніх перекладачів англомовної компетентності в аудіюванні. Описано форми контролю викладача і самоконтролю майбутніх перекладачів заочної форми щодо процесу навчання аудіювання текстів різних жанрів.
41
Ishchenko, I. V. "Характер взаємосприйняття політичної системи і оточуючого середовища як критерій політичної безпеки." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 10(138) (January 26, 2017): 50. http://dx.doi.org/10.15421/1716104.
Full textAbstract:
Політична безпека пов’язана з відсутністю зовнішніх і внутрішніх загроз або зменшенням їх гостроти. Забезпечення внутрішньої громадської безпеки має починатися з пояснення характеру взаємовідносин між політико-інституційними структурами і найбільш активними соціальними групами. Автор пропонує використовувати ментальний конструкт, як індикатор конфлікту/гармонії в цих відносинах, і реалізувати цю ідею, порівнюючи ментальні конструкти політичних інститутів і суспільного середовища. У cтатті розкривається один з методів щодо реалізації цієї ідеї. Цей метод ґрунтується на пошуку провідних цінностей, котрі властиві базовим політико-інституційним структурам і суспільному середовищу. У ментальному конструкті виділено раціональну та ірраціональну складову. Встановлено формулу, яка дає можливість порівняти й оцінити конгруентність ментальних конструктів політико-інституційних структур і оточуючого середовища на основі виявлених цінностей. Як приклад використання цієї формули була проведена оцінка рівня політичної стабільності і безпеки в Україні. Емпіричною базою дослідження є результати опитувань громадської думки, які виконує фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Звернення Президента України Петра Порошенка до українського парламенту 04.06.2015р. та інші документи.
42
Usov, Yaroslav. "ПРОБЛЕМИ ЗАХИЩЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1 (15) (2019): 145–51. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-145-151.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. У статті висвітлено проблеми захищеності інформаційного середовища, запропоновано аналіз низки звітів провідних організацій у сфері захисту інформації щодо загроз кібербезпеці за останній рік, сформульовано означення захищеного інформаційного середовища (ІС) та виділено його складові. Постановка проблеми. Забезпечення захисту інтересів особи, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз, які стосуються питань кібербезпеки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розвиток систем захисту інформації та забезпечення кібербезпеки загалом зробили провідні вітчизняні та закордонні науковці. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Значний обсяг накопичених у цій галузі знань, недостатньо дослідженою залишились проблеми захищеності інформаційного середовища. Постановка завдання. Стратегія кібербезпеки України має за мету створення умов для безпечного функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства й держави. Виклад основного матеріалу. Кіберпростір є інформаційним середовищем, яке функціонує за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, тобто сукупності інформаційних та телекомунікаційних систем, які в процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Висновки відповідно до статті. Враховуючи існуючу останню аналітику щодо ризиків та загроз кібербезпеці, можна зробити висновок, що для забезпечення захисту інформації: за напрямками (технічний, інженерний, криптографічний та організаційний) та забезпечення захисту властивостей інформації (цілісність, конфіденційність, доступність), інструментальними оболонками ІС мають стати: апаратні, програмні, правові та апаратнопрограмні засоби захисту інформації
43
Podlipaiev, V. "КОНЦЕПЦІЯ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕОПРОСТОРОВОГО АНАЛІЗУ З КОМПОНЕНТНОЮ АРХІТЕКТУРОЮ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 55 (June 21, 2019): 135–42. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.135.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є концепція побудови системи трансдисциплінарного інформаційного забезпечення геопросторового аналізу з компонентною архітектурою. Метою є розробка концепції побудови системи трансдисциплінарного інформаційного забезпечення геопросторового аналізу з компонентною архітектурою. Завдання: розглянути загальний опис системи інформаційної підтирки геопросторового аналізу, роботу з джерелами геопросторової інформації та введення знайдених даних до системи, створення формалізованого масиву несистематизованих геопросторових даних, бази геопросторових даних та пов’язаною з ними інформації, геоінформаційної платформи, експертного середовища. Використовуваними методами є: методи аналізу і синтезу складних інформаційних систем, методи системного аналізу, методи імітаційно-статистичного моделювання. Отримані такі результати. Встановлено, що геопросторовий аналіз є процесом визначення просторових, структурно-функціональних та інших взаємозв’язків між геопросторовими об’єктами для уточнення, зміни або отримання якісно нової розвідувальної інформації. Запропонована система матиме компонентну архітектуру й кожний експерт-аналітик може з типових компонентів системи створити власне аналітичне середовище. Відповідно до створеного аналітичного середовища буде організовано пошук та збір потрібної інформації, а також доведення до експерта-аналітика саме тієї інформації, яка відноситься до його компетенції. Висновки. Запропонована система інформаційного забезпечення процесів геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу дозволяє оперативно здійснити пошук та надання потрібної експерту-аналітику інформації. При цьому система здатна використовувати інформацію, як з власних баз даних, так і з різнорідних зовнішніх інформаційних ресурсів.
44
Minchak, N. J., and I. I. Slimakovska. "Організаційна культура підприємства як складник ефективного управління." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 9 (October 25, 2018): 61–64. http://dx.doi.org/10.15421/40280912.
Full textAbstract:
Досліджено особливості формування організаційної культури. Обґрунтовано вплив організаційної культури на систему управління підприємством. З'ясовано, що організаційна культура перебуває у нерозривному зв'язку з основними елементами менеджменту та здійснює вплив на них. Визначено сутність організаційної культури як рівня організаційної структури управління підприємством. Розглянуто наукові підходи до формування організаційної культури підприємства. Проаналізовано наукові дослідження і публікації щодо ефективності розвитку організаційної культури підприємства. Визначено основні чинники, що впливають на формування організаційної культури підприємства. Запропоновано шляхи удосконалення формування організаційної культури підприємства. Досліджено внутрішні чинники, що впливають на формування організаційної культури. Обґрунтовано поділ чинників на групи за характером впливу на організаційну культуру. Виокремлено зовнішні та внутрішні фактори впливу на організаційну культуру підприємства. Доведено, що формування організаційної культури залежить від середовища, в якому працює підприємство. Розглянуто кодекс корпоративної поведінки. З'ясовано, що під час формування організаційної культури одночасно з цінностями підприємства потрібно враховувати і цінності працівників. Розглянуто роль керівника у процесі формування організаційної культури підприємства. Доведено, що на рівень організаційної культури впливають умови праці. Виокремлено основні фактори забезпечення прояву організаційної культури у зовнішньому середовищі.
45
Morokhova V. and Boyko O. "ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНОГО МАРКЕТИНГУ." Economic forum 1, no. 1 (March 9, 2022): 35–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-4.
Full textAbstract:
В статті розглянуто питання реалізації концепції соціально-відповідального маркетингу в умовах сучасного бізнес-середовища. Систематизація літературних джерел засвідчила недостатню інтеграцію соціально-відповідального маркетингу в діяльність вітчизняних підприємств. Доведено, що розвиток підприємництва нерозривно пов’язаний із формуванням соціально-орієнтованого бізнес-середовища. Цьому в значній мірі сприятиме впровадження концепції соціально-відповідального маркетингу в діяльність суб’єктів господарювання. Аргументовано, що основні елементи соціально-відповідального маркетингу повинні розглядатися у взаємозв’язку із концепцією корпоративної соціальної відповідальності і передбачати взаємоузгодження таких чинників: досягнення економічних цілей підприємства, задоволення потреб споживачів, забезпечення довгострокових інтересів суспільства. Визначено і розкрито економічну і соціальну роль соціально-відповідального маркетингу у розвитку суб’єктів господарювання. Узагальнено дослідження проблем інтегрування соціальної відповідальності бізнесу у стратегічне управління діяльністю підприємств. Наявність соціальної складової у бізнес-стратегії є необхідною умовою її успішної реалізації і тривалої соціально-відповідальної взаємодії із зовнішнім середовищем. Наголошено на необхідності адаптації традиційного комплексу маркетингу до принципів соціальної відповідальності, що дасть змогу сформувати цільову комплексну програму узгодження інтересів підприємства, споживачів і суспільства. Обґрунтовано доцільність проведення подальших поглиблених досліджень соціальної складової маркетингу та її ролі у формуванні соціальних орієнтирів діяльності вітчизняних підприємств. Втілення в життя соціально-орієнтованих програм сприятиме сталому розвитку бізнесу компанії з урахуванням інтересів усіх суб’єктів ринку.
46
Shabatura, Tatiana. "СУТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ МЕТОДУ БЕНЧМАРКІНГУ В ДОСЛІДЖЕННЯХ ЕКОТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 3 (19) (2019): 167–73. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-167-173.
Full textAbstract:
У статті досліджено генезис методу бенчмаркінгу; розкрито сутність поняття бенчмаркінгу; досліджено особливості поширення бенчмаркінгу серед вітчизняних підприємств екотуризму; розглянуто основні етапи використання бенчмаркінгу вітчизняними екотуристичними підприємствами (планування, дослідження, спостереження і збір інформації, аналіз, адаптація та удосконалення). У межах загального підходу до типології бенчмаркінгу виокремлено п’ять типів процесу бенчмаркінгу, що необхідно застосовувати екотуристичними підприємствами у процесі фінансового дослідження конкурентного середовища, а саме: внутрішній, зовнішній конкурентний, зовнішній внутрішньогалузевий, зовнішній міжгалузевий, комбінований міжгалузевий. Визначено види бенчмаркінгу. Надано власне визначення поняття бенчмаркінгу, на базі чого враховано фінансову складову при дослідженні конкурентного середовища, що сприятиме покращенню власних результатів фінансової діяльності підприємств екотуризму, враховуючи вже досягнуті результати конкурентів.
47
Klymenko, О. M., and B. O. Korol. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ SWOT-АНАЛІЗУ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЗАПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО І ОПЕРАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В КП «РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ»." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 94 (May 25, 2021): 65. http://dx.doi.org/10.31713/ve220217.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано внутрішнє і зовнішнє середовища одного з провідних медичних закладів Рівненської області – комунального підприємства «Рівненська обласна дитяча лікарня». За результатами використаного методу SWOT-аналізу сформульовано візію, місію. Методом декомпозиції візія і місія деталізовані до рівня стратегічних цілей подальшого розвитку, що є головною передумовою запровадження стратегічного і операційного менеджменту на підприємстві.
48
КОШЕВА, Людмила. "СУЧАСНІ ОСВІТНІ ОРІЄНТИРИ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ В УНІВЕРСИТЕТІ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 4 (November 26, 2021): 99–104. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.15.
Full textAbstract:
Метою статті є визначення чинників формування фахівців у системі мотиваційно-ціннісних ставлень осо- бистості в сучасному просторі соціально-економічних відношень суб’єктів педагогічної діяльності. Розгляну- ті питання підвищення ефективності функціонування вищого навчального закладу, формування нових ціннісних настанов у студентів та безпосередньо у вищому навчальному закладі, створення нових інструментів забез- печення якості освіти як парадигми вищого навчального закладу, формування шляхом підготовки спеціалістів, які гармонійно поєднують високий професійний рівень із гуманістичним мисленням і поведінкою, властивос- тей студентів відповідати цій парадигмі. Розкривається сутність таких понять, як «мотивація», «внутрішні та зовнішні мотиви», «мотиваційний механізм», «професійна підготовка», «якість освіти», «інноваційна куль- тура», «особистісно орієнтована освіта». У процесі наукового пошуку були задіяні методи системного аналізу науково-методичних джерел та узагаль- нення наукових поглядів на проблему дослідження. Здійснено аналіз, синтез і узагальнення теоретичних положень на принципах системного підходу. Це дозволяє стверджувати, що формування цілей, інтересу й мотивів майбутніх фахівців відбувається як під впливом зовніш- нього середовища, так і викликається внутрішніми спонуканнями. Зовнішні мотиви із часом повинні перетворюва- тися на внутрішні й тоді інтерес і цілі починають діяти в системній єдності та здатні формувати особистісні якості студента через формування стійких ціннісних орієнтирів. Висновки. Доведено, що в нових соціально-еконо- мічних умовах змінилися тенденції суспільного розвитку, які неминуче привели до зміни освітніх орієнтирів як дер- жавної політики, так і окремих індивідуумів. Це визначає пріоритет загальнолюдських цінностей, створення умов для вільного розвитку особистості, здатної бути найбільш ефективною й затребуваною продуктивною силою.
49
Резніков, Є. В., and В. В. Скалозуб. "Ефективна трифотонна вершина у густому ферміонному середовищі." Ukrainian Journal of Physics 56, no. 6 (February 10, 2022): 594. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.6.594.
Full textAbstract:
Обчислено тензор ефективної трифотонної вершини для випадку середовища з ненульовим хімічним потенціалом μ в однопетльовому наближенні. Проаналізовано властивості тензора залежно від довжини хвилі та частоти зовнішніх фотонів. Проведено детальне дослідження окремого випадку розсіяння вільних фотонів на магнітному полі. Обговорено можливі застосування отриманих результатів.
50
Личук, Г. І., and Ю. О. Тараріко. "Результати останніх досліджень ґрунтових відмін Антарктиди. Огляд." Аграрні інновації, no. 10 (March 3, 2022): 65–71. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.11.
Full textAbstract:
Майже на всіх ґрунтових картах світу Антарктида не представлена. Тим часом на цьому континенті є не тільки ґрунти, а й навіть проявляються закони їх широтної зональності. Це означає, що ґрунти більш теплих узбереж дуже відрізняються від ґрунтів морозних внутрішніх районів. Щоправда, повноцінні ґрунти тут представлені лише як рідкісні дрібні вкраплення серед кам'янистих розсипів материка. Ґрунтові середовища Антарктики різноманітні та займають в масштабі континенту мізерні площі. Їх унікальність надає величезні можливості для вивчення фундаментальних екологічних проблем. Ці середовища змінюються дуже повільно у тисячолітньому масштабі, у тій мірі, в якій на них впливають льодовикові умови континенту. Однак останніми десятиліттями на антарктичне довкілля посилився вплив потепління клімату, антропогенних чинників та тваринного світу. Таке положення у першу чергу відбивається на не вкритих льодом територіях, зокрема на ґрунтових відмінах стосовно особливостей окремих антарктичних біогеографічних зон. Використання сучасних методів досліджень дає змогу ефективно вивчати різні властивості окремих ґрунтових середовищ, що дає змогу простежувати спрямованість їх еволюції у часі. Для розуміння рушійних сил розвитку різних мікробних угрупувань потрібно здійснювати систематичну кількісну оцінку хімічного складу ґрунтів та особливостей змін відповідних біохімічних циклів. Такий моніторинг у свою чергу дасть змогу будувати прогнозні моделі розвитку екологічної ситуації в різних регіонах континенту під дією зовнішніх змінних факторів. Адже за наявності фрагментарних та неповних результатів досліджень низки антарктичних ґрунтів аналітикам не вистачає кількісних оцінок, потрібних для обґрунтування таких прогнозів.