Journal articles on the topic 'Сенсорні'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Сенсорні.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Сенсорні.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Martsenyuk, V. P., I. V. Kachur, A. S. Sverstyuk, V. I. Bondarchuk, Yu V. Zavidnyuk, V. B. Koval, and O. M. Mochulska. "МОНІТОРИНГ СТАНУ ЗДОРОВ’Я ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЗА ДОПОМОГОЮ СЕНСОРІВ У РЕАБІЛІТАЦІЙНІЙ МЕДИЦИНІ: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД." Вісник наукових досліджень, no. 2 (April 16, 2019): 5–12. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.9971.
Full textAbstract:
На сьогодні значно зростає потреба людей у швидких та ефективних реабілітаційних процесах. Людям з обмеженими функціональними можливостями необхідні сенсорні пристрої, які застосовують для реабілітації з метою покращення здоров’я людини та її повернення до належного рівня життя. Сенсорні пристрої використовують для системи моніторингу здоров’я людей, які поділяють на портативні та переносні. Адже реабілітаційного лікування потребують пацієнти різної вікової категорії із серцево-легеневою патологією, неврологічними розладами, ортопедичними порушеннями тощо. У статті висвітлено електромеханічні, електричні, оптичні та теплові сенсори, перетворювачі акустичних сигналів або сенсори, чутливі до маси, сенсорні датчики та їх застосування на різних етапах реабілітації.
Мета дослідження – проаналізувати сучасну вітчизняну та зарубіжну літератури щодо видів сенсорів у реабілітаційній медицині.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосистематичний та аналітичний методи в наступних електронних базах даних: Science Direct, PubMed, Scopus і Google Scholar. Під час пошуку статті проаналізовано анотації. Критеріями включення були такі: 1 – фізична та медична реабілітація і/або допоміжна система, яка підтримується сенсорами і комп’ютером, 2 – системи, розроблені для організму людини, і 3 – документи, написані англійською мовою. Якщо очікуваний критерій було знайдено, повний текст переглядали.
Результати досліджень та їх обговорення. Під час виконання дослідження провели систематичний огляд та аналіз останніх публікацій, в основному зарубіжної наукової медичної, біологічної та технічної літератури щодо видів, принципів роботи, розробки та можливостей застосування сенсорів у реабілітаційній медицині. Сенсорні технології продовжують всебічно розвиватися і пропонують зручні можливості у використанні для поліпшення функціонального стану здоров’я. Широкий спектр досліджень, включених і відображених у цьому огляді, включав різні типи сенсорів. На сьогодні пристрої, що використовують для моніторингу фізичної активності, розділяють на сенсори, які вимірюють такі біологічні показники, як тиск, частоту серцевих скорочень, частоту дихання – пульсометр, тонометр, спірометр, та датчики руху – педометри, акселерометри, трекери активності. Деякими з найчастіших у використанні сенсорів у реабілітації є електроміографія, гальванічна реакція шкіри, електрокардіографія, електроенцефалографія та сенсорні датчики і системи, які контролюють рухову і фізіологічну активність людини. У статті для прикладів розглянуто: 1 – типовий алгоритм роботи пристроїв для моніторингу функціонального стану здоров’я людини, 2 – діагностичний прилад ALLADIN з сенсорами, який включає дев’ять компонентів. В електронних базах даних: Science Direct, PubMed, Scopus і Google Scholar не знайдено жодної роботи, раніше опублікованої, де б автори узагальнювали поєднання сенсорів із апаратними засобами, робототехнічними, комп’ютерними, системами для реабілітації пацієнтів різних вікових категорій.
Висновки. При аналізі сучасної вітчизняної та зарубіжної літератур щодо видів сенсорів у реабілітаційній медицині вивчено й описано розвиток і застосування сенсорних приладів у фізичній та медичній реабілітації. В усіх публікаціях вказується, що сенсорні датчики прикріплюються до пристроїв, які дають змогу вимірювати функціональні показники стану здоров’я людини. Тому сенсорні технології у реабілітаційній медицині продовжують всебічно розвиватися і часто застововуються для діагностики, оцінки стану здоров’я людини та її реабілітації.
2
Колонюк, Каріна. "СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМ ПОРУШЕННЯ СЕНСОРНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ У ДІТЕЙ ІЗ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ." Молодий вчений, no. 3 (103) (March 31, 2022): 30–36. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-3-103-7.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз сучасного стану порушень сенсорної інтеграції у дітей з церебральним паралічем на основі вітчизняних та зарубіжних досліджень. Проаналізовано труднощі сенсорної інтеграції дітей з обмеженими можливостями здоров'я різних форм церебрального паралічу з точки зору зарубіжних та вітчизняних науковців. При дитячому церебральному паралічеві значно поширена сенсорна дисфункція. Фактично, понад 50% людей, які живуть з ДЦП повідомляють про сенсорні розлади, і на додаток до рухових розладів, включають тактильні, пропріоцептивні та зорові порушення. Труднощі сенсорної обробки можуть заподіювати біль дитині та не дають змоги їй брати участь у повсякденних взаємодіях і заняттях. Більшість розглянутих робіт виявили дефіцит тактильного сприйняття верхніми кінцівками подразників дітьми із ЦП, значний пропріоцептивний дефіцит. Больовим відчуття у таких дітей приділяється значно менше уваги аніж сенсорним порушенням. Зміни сенсорного потенціалу спостерігаються як для найбільш ураженої, так і для найменш ураженої кінцівки. Наразі будь-які основні сенсорні порушення нерідко залишаються поза увагою дослідників. Подальші дослідження впливу розладів сенсорної обробки на рівень функції дітей із церебральним паралічем допоможуть фізичним терапевтам визначати конкретні порушення, які впливають на активність та участь таких дітей. Це допоможе дати напрямок вибору заходів для покращення якості життя.
3
Коляда, Еліна, and Тетяна Лісінська. "БАЗОВІ ПОНЯТТЯ СЕНСОРНОЇ ЛІНГВІСТИКИ." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 125–32. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-19.
Full textAbstract:
У статті розглянуто ключові поняття сенсорної лінгвістики, яка вивчає систему мовних репрезентацій фізіологічних показників п’яти органів чуття – зору, слуху, нюху, смаку і дотику. Відчуття відображають властивості предметів і явищ навколишнього світу. За обсягом сприйнятої інформації в ієрархії п’яти сенсорних підсистем людини перше місце посідає зір, друге – слух. Реєстратором результатів сприймання є перцептивні мовні засоби, де лексичний рівень найбільш значимий. Нерівноцінність перцептивних відчуттів, як і різна кількість мовних знаків їх вираження, знаходить своє відображення в словниковому складі мови. Вербалізатори чуттєвого сприймання в мовній системі морфологічно представлені різними частинами мови: іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, оскільки всім повнозначним словам притаманна номінативна функція. З огляду на категорійне значення в іменнику сенсорна ознака є опредметненою; прикметник виражає сенсорну ознаку як статичну, невіддільну від предмета; дієслово виражає динамічну сенсорну ознаку; у прислівнику сенсорна ознака – це ознака іншої (процесуальної чи статичної) ознаки. Інтерес науковців до результатів мовної об’єктивації чуттєвого сприймання породжує перцептивність як лінгвістичну категорію. Базовим для сенсорної лінгвістики є поняття “сенсорний”, що використовується нарівні з поняттям “перцептивний”. Однак в англомовній традиції “сенсорний” співвідноситься з відчуттям, а “перцептивний” – зі сприйманням. Для називання окремого виду відчуття лінгвісти використовують термін “перцептивний модус”. Для позначення назв відчуттів слугують терміни латинського походження: “візуальний”, “аудіальний”, “тактильний” (“гаптичний”), “ольфакторний”, “густативний”. Ключовим для праць із сенсорики є поняття “сенсорний досвід”. Саму людину, що зазнає відчуття, називають перцептором, перципієнтом або експериєнцером. Терміни перцептор і перципієнт співвідносяться з актуальним, наявним сенсорним досвідом, який здобувається “тут і зараз”, а експериєнцер – із сукупним сенсорним досвідом, акумульованим упродовж життя людини.
4
СТАХОВА, Лариса, and Людмила МОРОЗ. "ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СЕНСОРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ЛОГОПЕДИЧНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 4 (November 26, 2021): 151–56. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.23.
Full textAbstract:
У статті висвітлюється проблема включення елементів сенсорної інтеграції в логопедичну роботу з дітьми дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Зазначено, що сенсорний та мовленнєвий розвиток від- буваються в тісній взаємодії та до причин, які викликають порушення мовленнєвого розвитку дітей, належать порушення, що пов’язані з переробкою сенсорної інформації, тому одним із засобів корекції цих порушень може бути метод сенсорної інтеграції. Висвітлюються результати обстеження мовлення дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення за методикою обстеження мовлення дітей 4-7 років О. Зайцевої та В. Шеп- тунової на констатувальному та контрольному етапах дослідження. Визначено принципи, на реалізації яких має базуватися включення елементів сенсорної інтеграції в систему логопедичної роботи: розвитку, індивідуального підходу, довіри та співробітництва, активності дитини, наочності, гуманізму і педагогічного оптимізму. Пода- но зразки використання обладнання Сенсорного центру (сенсорні доріжки, крупи, сухий басейн, пісок, балансир) на логопедичних заняттях із метою корекції порушень мовлення та його розвитку. Зазначено, що використання обладнання Сенсорного центру дає змогу дітям виконувати різноманітні предметно-практичні та ігрові дії, що сприяють розвитку дрібної моторики пальців рук, удосконаленню просодичних компонентів мовлення, роз- витку слухового сприймання та фонематичних процесів, формуванню лексико-граматичних категорій, корекції порушень звуковимови, розвитку зв’язного мовлення, а також стимуляції сенсорних функцій, рухової активності, зняття м’язового та психоемоційного напруження, створення позитивного емоційного фону, активізації когні- тивних процесів, підвищенню мотивації до спільної з дорослим та самостійної діяльності дошкільнят.
5
Зінченко, А. О., and В. І. Слюсар. "Концепція інформаційно-сенсорної решітки на основі технології MIMO." Наука і оборона, no. 4 (February 13, 2020): 47–51. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2016-0-4-47-51.
Full textAbstract:
Уперше запропонована концепція інтеграції інформаційної та сенсорної підсистем мережецентричного ведення бойових дій у єдину інформаційно-сенсорну підсистему з перетворенням інформаційної компоненти на інформаційно-сенсорну решітку. Створення радарно-телекомунікаційної мережі інформаційно-сенсорної решітки має стати початком подальшої інтеграції інформаційної підсистеми із системою систем різнотипних сенсорів, які функціонують за різноманітними фізичними принципами. Це дасть можливість охопити розгалуженим інформаційно-сенсорним контролем весь космічний, повітряний, наземний, надводний та підводний простір у відведеній операційній зоні.На початковому етапі синтезу радарно-телекомунікаційної мережі запропоновано створення багатопозиційної інтегрованої системи зв’язку та радіолокації із застосуванням у кожній позиції мобільної станції зв’язку та радіолокації, оснащеної цифровою антенною решіткою з режимом роботи МІМО та використанням сигналів неортогональної частотної дискретної модуляції.
6
ВАКУЛЕНКО, Юлія. "РОЛЬ СЕНСОРНО-ІНТЕГРАТИВНОЇ ТЕРАПІЇ У РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 3 (52) (February 21, 2022): 36–43. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.5.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню актуальної для сучасної клінічної та спеціальної, педагогічної психології проблеми – розгляду можливостей технологій сенсорно-інтегративної терапії у розвитку такої вищої психічної функції, як мовлення, дітей з розладами аутистичного спектра. Проаналізовано підхід сенсорно-інтегративної терапії у вітчизняній та зарубіжній психологічній теорії і практиці. Зазначена важлива роль відчуттів для нервової системи дитини, описано, які негативні наслідки можуть бути у разі розладів процесів сенсорної інтеграції та як сенсорно-інтегративна терапія може допомогти впоратися з ними, описаний надзвичайний розвитковий потенціал сенсорно-інтегративної терапії, зокрема у роботі з розвитку мовлення дітей з розладами аутистичного спектра. Сенсорний розвиток необхідний для успішного оволодіння будь-яким видом практичної діяльності (ігровою, навчальною, професійною). Значення сенсорного розвитку полягає в тому, що він впорядковує розрізнені хаотичні уявлення дитини, отримані нею у взаємодії з навколишнім світом, він розвиває спостережливість, увагу, є фундаментом для розвитку інтелекту, забезпечує засвоєння сенсорних еталонів. Проведення спеціально організованих сенсорних ігор з дитиною з аутизмом може відкрити нові можливості для її корекції та розвитку. Звертається увага на те, що цей підхід є інноваційним для нашої країни та рекомендований у практичних заняттях з розвитку мовлення дітей з розладами аутистичного спектра. Метою статті є висвітлення результатів дослідження ефективності підходу терапії сенсорної інтеграції у розвитку мовлення дітей з розладами аутистичного спектра. Висновки. Обґрунтовано застосування технологій сенсорно-інтегративної терапії для розвитку мовлення дітей з розладами аутистичного спектра.
7
Яременко, Наталя. "Сенсорні образи в художньо-літературній Проекції повісті Е.-Е. Шмітта «Дитя Ноя»." Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 14 (February 20, 2020): 154–63. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v14i0.3815.
Full textAbstract:
У статті розглянуто специфіку функціонування сенсорних образів у повісті Еріка-Емманюеля Шмітта «Дитя Ноя». Автором відзначено, що ці образи характеризуються найвищим ступенем емоційного резонансу і є вагомою складовою психопоетики твору. Спираючись на позицію, сформульовану в дослідженнях Х. У. Гумбрехта, наголошено на неможливості ігнорувати ставлення до навколишнього, яке базується на присутності в ньому. Така позиція обумовлена тим, що чуттєве сприйняття предметного світу є первинним базовим механізмом його осягнення людиною. У досліджуваному тексті саме сенсорні (зорові, звукові, тактильні, ольфакторні, смакові) образи вибудовують смислову модель світу твору та проявляють сутність характеру персонажа, світосприйняття автора. Сенсорні образи розглядаться як такі, що окреслені їхньою предметністю. Вони репрезентують відчуття окремих властивостей навколишнього, часто виконують роль каталізатора розвитку дії, концентрують увагу на психологічних домінантах персонажа, акцентують на сюжетоутворюючих моментах. При цьому сенсорні концепти є суб’єктивними, тому досить вільно інтерпретуються. У статті з’ясовано, що особливу роль у повісті відіграють тактильні та ольфакторні образи, які створюють смислові мікрополя у процесі виробництва (продукування) присутності. Звукові та візуальні концепти моделюють яскраві музичні та візуальні екфразиси та реалізуються на всіх рівнях поетики твору. Крім того, завдяки моделюванню системи відчуттєвих образів створюється потужний читацький емоційний резонанс.
8
Кулиняк, Ігор, Іван Жигало, and Світлана Коваль. "СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СПРИЙНЯТТЯ РЕСПОНДЕНТАМИ ВПЛИВУ ТЕХНОЛОГІЙ НЕЙРОМАРКЕТИНГУ ПІД ЧАС ТУРИСТИЧНОЇ ПОДОРОЖІ." Підприємництво та інновації, no. 23 (April 29, 2022): 25–31. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.5.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сприйняття респондентами впливу технологій нейромаркетингу під час туристичної подорожі за результатами соціологічного опитування. Авторами складено анкету, щоб вивчити вплив на які саме органи чуття найчастіше спонукає мандрівника приймати певне рішення та які технології залишають у туриста найбільше вражень та емоцій. Соціологічне опитування проводилося протягом листопада-грудня 2021 року та січня 2022 року шляхом анкетування. Авторами розглянуто на які сенсорні органи чуття здійснюється найбільший вплив у туристів з розподілом на дві групи: чоловіки та жінки, а також, які психоемоційні методи впливу буде доцільніше використовувати у туризмі для кожної з груп респондентів. За результатами дослідження авторами сформовано, так званий, «сенсорний (нейро)» портрет уподобань туриста – жінки та чоловіка, який відображає ті сенсорні чуття туристів, вплив на які дозволить туристичним організаціям краще впливати на їхню поведінку, а також на емоції та враження.
9
Habtemariam, Gebremariam Z., Anna V. Parshina, Tatyana S. Kolganova, Ekaterina Yu Safronova, and Olga V. Bobreshova. "Влияние кислотно-основных свойств допантов, вводимых в мембраны МФ-4СК, на характеристики потенциометрических сенсоров в растворах никотиновой кислоты." Сорбционные и хроматографические процессы 20, no. 3 (July 15, 2020): 369–77. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2020.20/2873.
Full textAbstract:
Никотиновая кислота (3-пиридинкарбоновая кислота) относится к витаминам группы В, а по отношению к окружающей среде является поллютантом. Для ее определения в пищевых, фармацевтических и физиологических средах известны методики масс-спектрометрии и хроматографии с различными способами детектирования, а также электрохимические сенсоры. В вольтамперометрических сенсорах для определения никотиновой кислоты используют различные гибридные материалы. Однако использование подобных материалов в потенциометрических сенсорах для определения никотиновой кислоты в литературе не описано. В данной работе исследована возможность использования гибридных материалов на основе перфторированной сульфокатионообменной мембраны МФ-4СК и поверхностно модифицированных наночастиц оксидов циркония и кремния для потенциометрического определения никотиновой кислоты в водных растворах. Показано, что варьирование кислотно-основных свойств и объемной доли допантов, вводимых в мембрану, оказывает существенное влияние на перекрестную чувствительность ПД-сенсоров к ионам никотиновой кислоты и гидроксония. Присутствие в мембране 3 мас.% оксида кремния с 15 мол.% 3-аминопропила на поверхности снижает в 2 раза чувствительность ПДсенсоров к мешающим ионам гидроксония и в 6 раз пределы обнаружения никотиновой кислоты по сравнению с таковыми для немодифицированного образца. Также снижение мешающего влияния ионов гидроксония на отклик ПД-сенсора и уменьшение предела обнаружения никотиновой кислоты достигаются при использовании мембраны, содержащей 5 мас.% оксида кремния с 3-пропилсульфокислотными группами. ПД-сенсоры на основе выбранных мембран характеризуются достаточно высокой чувствительностью к никотиновой кислоте (30.8 и 29.3 мВ/рс). Данные образцы могут быть использованы для разработки сенсорных систем для определения никотиновой кислоты в водных растворах и фармацевтических препаратах.
10
Кузанян, А. С., В. Р. Никогосян, В. Н. Гурин, М. П. Волков, and А. А. Кузанян. "Перспективы использования гексаборидов редких земель в термоэлектрических однофотонных детекторах." Физика и техника полупроводников 51, no. 7 (2017): 908. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2017.07.44639.25.
Full textAbstract:
Анализируются результаты компьютерного моделирования процессов распространения тепла, протекающих после поглощения одиночных фотонов с энергией 1 эВ-1 кэВ в трехслойном сенсоре термоэлектрического детектора. Рассмотрены различные геометрии сенсора с вольфрамовым поглотителем, термоэлектрическим слоем из гексаборида церия и вольфрамовым теплоотводом. Показано, что посредством изменения геометрических размеров слоев сенсора можно получать датчики для регистрации фотонов конкретного спектрального диапазона с необходимыми энергетическим разрешением и скоростью счета. Сделан вывод, что трехслойный сенсор имеет ряд преимуществ по сравнению с однослойным сенсором и обладает характеристиками, позволяющими рассматривать термоэлектрический детектор как реальную альтернативу сверхпроводящим однофотонным детекторам. DOI: 10.21883/FTP.2017.07.44639.25
11
Парасін, Н. "Сенсорні прототипи в парадигмі сучасної науки." Теоретична і дидактична філологія, Вип. 16 (2013): 250–59.
Find full text
12
Snopok, B. A. "Intelligent Sensor System Based on the Cross-reactive Arrays of Chemical Sensors." Nauka ta innovacii 6, no. 5 (September 30, 2010): 65–71. http://dx.doi.org/10.15407/scin6.05.065.
Full text
13
Горбацевич, А. А., and Н. М. Шубин. "КВАНТОВЫЕ СЕНСОРЫ НА ОСОБЫХ ТОЧКАХ." Nanoindustry Russia 14, no. 7s (October 3, 2021): 731–32. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2021.14.7s.731.732.
Full textAbstract:
Рассмотрено современное состояние исследований сенсоров на особых точках открытых квантовых систем. Детектируемое внешнее воздействие приводит к корневому изменению параметров системы в отличие от линейного в обычных сенсорах. В качестве возможной реализации предложены молекулярные квантовые сенсоры.
14
Dudnik, Andrey. "МЕТОД ВИМІРЮВАННЯ ВІДСТАНІ МІЖ ОБ’ЄКТАМИ СЕНСОРНИХ МЕРЕЖ ЗАСОБАМИ МІКРОПРОЦЕСОРНОГО ФАЗОМЕТРА." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 2 (12) (2018): 136–41. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-136-141.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Нині безпровідні сенсорні мережі є важливим інструментом для дослідження фізичного світу. Їхня важливість пов’язана з новими можливостями використання, завдяки таким характеристикам, як відсутність необхідності в кабельній інфраструктурі, мініатюрних вузлах, низькому енергоспоживанні, вбудованому радіоінтерфейсі, досить високій потужності передачі, відносно низькій вартості. Тому існує проблема створення нових засобів, що покращили б ефективність їх використання, що б дало змогу розширити сфери застосування. Постановка проблеми. У процесі розроблення таких систем розробникам доводиться вирішувати суперечність між зниження точності вимірювання відстані, зі зростанням дальності розташування об’єктів, обмеженою потужністю передавачів і дорогою вартістю спеціальних вузлів, що отримують точні координати із супутника. Наявність цих обмежень підвищує імовірність похибок при локалізації об’єктів у безпровідних сенсорних мережах. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи існуючі алгоритми вимірювання відстані та задачі енергоефективності передавачів. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Підвищення точності вимірювання відстані заобів, що використовують існуючі алгоритми вимірювання відстані. Постановка завдання. Удосконалення методу вимірювання відстані пристроями безпровідних сенсорних мереж, шляхом застосування мікропроцесорних фазометрів. Виклад основного матеріалу. Локалізація об’єктів відбувається за допомогою методу TDOA (Time Difference of Arrival). Дані, що були одержані після використання цього методу, надсилаються до мікропроцесорного фазометра, який визначає період між фазами радіо- та ультразвукового сигналу, що є пропорційною величиною до відстані між об’єктами. Висновки відповідно до статті. Запропонований метод дозволяє покращити точність процесу локалізації об’єктів у безпровідних сенсорних мережах.
15
Большаков, Е. С., А. В. Иванов, А. А. Козлов, and С. Д. Абдуллаев. "СЕНСОР НА ОСНОВЕ ФОТОННОГО КРИСТАЛЛА ДЛЯ ОБНАРУЖЕНИЯ ПАРОВ БЕНЗОЛА, ТОЛУОЛА И О-КСИЛОЛА, "Журнал физической химии"." Журнал физической химии, no. 8 (2018): 1283–88. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453718080137.
Full textAbstract:
Исследовано воздействие паров бензола, толуола и о-ксилола на оптические свойства сенсорной матрицы на основе фотонного кристалла и ее составляющих методом спектроскопии диффузного отражения в видимой области спектра. Рассмотрено влияние материала подложки фотонной сборки на параметры запрещенной зоны. Показана возможность визуального обнаружения паров насыщенных неполярных органических растворителей сенсором на основе фотонного кристалла. Предложен механизм возникновения аналитического отклика сенсора.
16
Алексанян, М. С., А. Г. Саюнц, Г. А. Шахатуни, З. Г. Симонян, В. М. Арутюнян, and Г. Э. Шахназарян. "Гибкий SnO2<Co>/МСУНТ сенсор для обнаружения низких концентраций паров перекиси водорода." Proceedings of NAS RA. Physics 57, no. 2 (May 16, 2022): 194–203. http://dx.doi.org/10.54503/0002-3035-2022-57.2-194.
Full textAbstract:
Изготовлены гибкие газовые сенсоры на основе структуры SnO2<Co>/МСУНТ (многостенные углеродные нанотрубки). Представлены результаты исследований газочувствительных характеристик изготовленного SnO2<Co>/МСУНТ сенсора под воздействием паров перекиси водорода при различных рабочих температурах. Измерена толщина чувствительного слоя сенсора, составляющая ~75 нм. Исследуемый сенсор обнаруживал чувствительность к парам перекиси водорода уже при комнатной температуре. Сопротивление чувствительного слоя увеличивается более чем в 22 раза под воздействием паров перекиси водорода с концентрацией 4.4 ppm при рабочей температуре 25С. Максимальное значение чувствительности к указанной концентрации паров перекиси водорода наблюдалось при рабочей температуре 75С, при которой было зафиксировано увеличение сопротивления сенсора в ~50 раз.
17
Білий, В. Ю., and С. В. Мерзлов. "ВПЛИВ РІЗНИХ СИЧУЖНИХ ЕНЗИМІВ НА ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА СЕНСОРНІ ПОКАЗНИКИ БРИНЗИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 103–9. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.13.
Full textAbstract:
У статті викладені результати сенсорних показників зразків бринзи, які були отримані за використання різних сичужних ензимів. У контрольній групі проб для зсідання молока використовували сичужний ензим мікробіального походження. Для постановки досліду було сформовано ІІІ групи проб молока (n=5). У І дослідній групі проб застосовувався ензимний препарат із сичугів молочних телят, екстрагований за методикою Ю. Я. Свириденка. У ІІ дослідній групі застосовували ензимний препарат, який екстрагували із сичугів молочних телят за методикою С. В. Мерзлова. Як у контрольній, так і дослідних групах кожна проба становила по 5,0 дм³. Відфільтроване молоко охолоджували до температури 4 °С і витримували 12 годин. Пастеризацію проводили за температури 60–63 °С з витримкою 30 хвилин. Пастеризоване молоко нормалізували за масовою часткою жиру. Ензимні препарати вносили в підігріте до температури 33°С нормалізоване молоко плавно перемішуючи його. Згусток різали на кубики розміром 15–20 мм і залишали у спокої на 10–15 хвилин, потім з метою ущільнення і зневоднення обережно вимішували протягом 20–30 хвилин. Вимішування проводили застосовуючи зупинки на 2–3 хвилини. Зберігання зразків здійснювали за температури 4°С з постійною вентиляцією. Зразки для сенсорного аналізу відбирали у 20, 40 та 60 діб зберігання. Після 60 діб зберігання зразки контрольної та І дослідної груп проб мали кислий смак з вираженим запахом плісені, поверхня ослизла та мала виражений жовтий колір сирного тіста неоднорідного за всією масою з вираженою кіркою. Зразки ІІ дослідної групи проб відрізнялися слабо вираженим смаком і запахом плісені, менш вираженим ослезінням поверхні та менш вираженим жовтим кольором. Використання сичужних ензимів одержаних за методикою С.В. Мерзлова (ІІ досдідна група) сприяє підвищенню виходу готового продукту на 7,7 % у порівнянні із варіантами де застосовували ензими мікробного походження. Застосування сичужних ензимів одержаних за методикою С. В. Мерзлова за технології бринзи пролонгує її зберігання, що підтверджується органолептичними показниками.
18
Semko, O. "ЛОГІКО-СЕМАНТИЧНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ МАРШРУТИЗАЦІЄЮ ПОТОКІВ ДАНИХ В СЕНСОРНИХ МЕРЕЖАХ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, no. 52 (December 13, 2018): 135–39. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.135.
Full textAbstract:
Визначені проблеми синтезу і вибору рішень щодо управління маршрутизацією потоків даних в конфліктуючих сенсорних мережах варіативної топології за умов обмежень і невизначеностей. Розглянуто підхід до створення розподіленої системи інтелектуального управління маршрутизацією в самоорганізованих сенсорних мережах на основі використання багаторівневої теоретико-множинної і математичної моделей, що визначають сутність системи інтелектуального управління об’єктом. В якості базової моделі опису маршруту передачі даних в самоорганізованій сенсорній мережі запропоновано семіотичну модель, що грунтується на формальній моделі процесів інформаційної взаємодії елементів мережі. На відміну від формальних моделей використання семіотичної моделі дозволяє в процесі ситуаційного управління змінювати усі елементи формальної моделі і формувати моделі, які відображають поточний стан мережі. При створенні розподілених самоорганізованих систем управління маршрутизацією потоків даних в сенсорних мережах варіативної топології запропоновано застосування технологій, що використовують методи логіко-лінгвістичного (семантичного) моделювання, що дозволяє якісно описувати і вивчати слабко структуровані процеси, явища і системи. Вирішення задачі синтезу і вибору рішень щодо синтезу і вибору рішень щодо стратегії управління маршрутизацією потоків даних в сенсорних мережах варіативної топології запропоновано розглядати на основі моделі конфлікту взаємодії вузлів мережі, як вирішення задачі дискретної динамічної оптимізації. Синтез і вибір рішень щодо стратегій управління маршрутизацією і вибору маршруту передачі потоку даних в мережі здійснюється у відповідності до значення функції ціни для кожного елемента мережі, що є гегелівським об’єктом, відповідно метрики мережі. Незалежно від обраної метрики мережі метою управління маршрутизацією в СМ є визначення оптимального шляху на графі, який відображає топологію сенсорної мережі. При вирішенні задачі дискретної динамічної оптимізації запропоновано в якості обмеженого ресурсу, що визначає функцію ціни, застосувати параметри, які визначають пропускну спроможність каналів зв’язку при взаємодії вузлів мереж. Канали зв’язку визначають характеристики ребер (дуг) граф-моделі сенсорної мережі варіативної топології, а вузли є елементами розподіленої системи інтелектуального управління маршрутизацією потоків даних в мережі.
19
Ермолаева, Татьяна Николаевна, Ольга Вячеславовна Фарафонова, and Екатерина Викторовна Носикова. "Электрохимический синтез и сорбционные характеристики полимеров с молекулярными отпечатками кленбутерола и рактопамина." Сорбционные и хроматографические процессы 20, no. 2 (May 12, 2020): 223–30. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2020.20/2776.
Full textAbstract:
Исследованы условия электрохимического синтеза на поверхности электрода сенсора высоко-аффинного тонкопленочного покрытия на основе полимера с молекулярными отпечатками кленбуте-рола и рактопамина методом циклической вольтамперометрии с линейной разверткой потенциала в интервале -0.2-0.8 В, Электрохимический синтез ПМО проводили в трехэлектродной ячейке: в качестве рабочего электрода использовали пьезокварцевый резонатор АТ-среза, вспомогательного электрода – пластины из нержавеющей стали, электрода сравнения – хлоридсеребряный электрод. Описаны усло-вия получения пленок ПМО на основе метиленового синего или пиррола, сополимера пиррола и ани-лина, а также пиррола и разрыхляющих реагентов - гидрохинона, пирокатехина, резорцина. Для оценки качества электросинтезированного покрытия контролировали топографию поверхности (метод атом-ной силовой микроскопии); изменение массы пленки ПМО в процессе ее формирования, а также после удаления и повторного встраивания молекул темплата (метод пьезокварцевого микровзвешивания). Установлено, что формирование устойчивых полимерных пленок на основе полипиррола или полипи-ррола с гидрохиноном происходит в течение одного цикла полимеризации, полипиррола и анилина – двух циклов, а метиленового синего – 60 циклов полимеризации. Показано, что при получении пленок ПМО кленбутерола и рактопамина на основе пиррола и гидрохинона или метиленового синего проис-ходит образование структур, с высокой концентрацией устойчивых молекулярных отпечатков.Аналитический сигнал сенсора регистрировали относительно сенсора с неимпринтированным полимером (НИП) для исключения вклада в сигнал неспецифических взаимодействий на поверхности сенсора. Сенсоры на основе электросинтезированных слоев ПМО протестированы при анализе модель-ных растворов кленбутерола и образцов мяса. Градуировочные графики линейны в диапазоне 7.5-30 мкг/см3 (для сенсоров на основе полипиррола и гидрохинона) и 11.3-60.0 мкг/см3 (для сенсоров на базе метиленового синего), предел обнаружения кленбутерола равен (мкг/см3) 5.6 и 0.46 соответственно.
20
Шевчук, В. В., О. М. Сукач, Ю. І. Габрієль, and Г. А. Худавердян. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІАГНОСТИКИ ЕЛЕТРОННОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ СІВАЛКОЮ HORSCH PRONTO DC." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 46 (May 30, 2021): 111–23. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi46.499.
Full textAbstract:
У статті запропоновано методику діагностики електронних систем керування, якими оснащені сучасні посівні комплекси. Використання електронних систем дозволяє в автоматичному режимі контролювати якість посіву, адаптувати роботу сівалки до зміни параметрів руху, відображати основні параметри системи під час роботи, сигналізувати про несправності чи недотримання агротехнічних вимог. Для вивчення будови, принципу роботи, налаштувань й технічного обслуговування сівалки зручно використовувати навчальні стенди, перевагою яких є компактність та зручність розташування основних елементів електронної системи керування, а його використання не потребує значних затрат часу й ресурсів, застосування додаткового обладнання й техніки. Визначено характеристики та параметри вихідних сигналів сенсорів за різних режимів роботи. З’ясовано принципи роботи бортової мережі та технології передачі даних основних елементів електронної системи керування сівалкою. За характером та закономірностями зміни отриманих осцилограм інформаційних сигналів встановлено нормативні діагностичні параметри сенсорів сівалки, що в подальшому забезпечить швидку та ефективну діагностику. Встановлено, що оптичні сенсори використовують UART протокол передачі даних. Один із контактів роз’єму сенсора контролю висіву є приймачем (RX), а другий – є передавачем (TX) цифрового сигналу, відповідно, це дозволяє розташувати велику кількість сенсорів на одній лінії передачі даних. Результати досліджень забезпечать швидку діагностику техніки.
21
Bovgyra, O. V., and M. V. Kovalenko. "Electronic Structure, Optical and Sensor Properties of ZnO Nanowires." Journal of Nano- and Electronic Physics 8, no. 2 (2016): 02031–1. http://dx.doi.org/10.21272/jnep.8(2).02031.
Full text
22
Прімін, Михайло Андрійович. "Сучасні сенсорні системи та інформаційні технології в медицині, біології та техніці. Перспективи розвитку." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 5 (May 24, 2021): 46–52. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.05.047.
Full textAbstract:
У доповіді наведено найважливіші результати проведених в Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України досліджень з теорії і практики створення інформаційно-діагностичних технологій на основі реєстрації й аналізу магнітних, оптичних та електричних сигналів. Запропоновані методи реєстрації та інформаційна технологія перетворення магнітометричної інформації є по суті універсальними і можуть використовуватися в медицині, біології, промисловості, для створення систем пошуку корисних копалин, діагностики підземних інженерних комунікацій, дослідження магнітних властивостей матеріалів тощо.
23
Титова, Татьяна Сергеевна, Татьяна Сергеевна Колганова, Анастасия Сергеевна Ельникова, Полина Анатольевна Юрова, Анна Валерьевна Паршина, and Ольга Владимировна Бобрешова. "Композиционные материалы на основе мембран Nafion и поли-3,4-этилендиокситиофена для потенциометрического определения сульфаниламидов." Сорбционные и хроматографические процессы 21, no. 5 (December 11, 2021): 745–54. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3781.
Full textAbstract:
Сульфаниламид и сульфацетамид являются актуальными аналитами вследствие их широкого использования в качестве противомикробных средств. Для анализа сульфаниламидных препаратов известны потенциометрические сенсоры на основе ионофоров. Применение ионофоров в потенциометрических сенсорах сопряжено с рядом проблем, а выбор соединений, способных к реакциям ионного обмена или комплексообразования с анионами, ограничен. Число анионообменных мембран, характеризующихся наноструктурированной матрицей и химической стойкостью, также невелико. В данной работе для определения сульфаниламидов совместно с катионами щелочных металлов использован мультисенсорный подход, основанный на объединении в массив сенсоров, имеющих перекрестную чувствительность к нескольким аналитам. Мультисенсорные системы включали потенциометрические сенсоры с внутренним раствором сравнения, аналитическим сигналом которых являлся потенциал Доннана (ПД), на основе перфторированных сульфокатионообменных мембран Nafion. Поскольку сульфаниламиды поступают в катионообменную мембрану посредством необменной сорбции, повышению их концентрации в порах могут способствовать, как ион-ионные и ион-дипольные взаимодействия, так и гидрофобные взаимодействия с компонентами мембран. Поэтому целью работы была разработка мультисенсорных систем на основе мембран Nafion, содержащих поли-3,4-этилендиокситиофен (PEDOT), для совместного определения анионов сульфаниламидов и катионов щелочных металлов в водных растворах и фармацевтических препаратах.
Исследовано влияние присутствия и концентрации PEDOT в мембранах Nafion на характеристики перекрестно чувствительных ПД-сенсоров. Для образцов с невысокой концентрацией допанта (образцы получены при обработке 0.002 М раствора мономера) и повышенной проницаемостью для анионов установлено увеличение чувствительности ПД-сенсоров к анионам сульфаниламидов. Это обусловлено доступностью протоноакцепторных групп и фрагментов π-сопряжения PEDOT в качестве дополнительных сорбционных центров для органических аналитов. Выявлено, что присутствие в исследуемых растворах минерального иона другого типа, нежели исходная ионная форма мембраны, может способствовать увеличению чувствительности ПД-сенсоров к сульфаниламидам вследствие их сопряженного переноса в мембрану за счет формирования водородных связей между гидратными оболочками противо- и коионов.
Массивы перекрестно чувствительных ПД-сенсоров на основе композиционных мембран апробированы для анализа модельных растворов с различным соотношением концентраций аналитов и растворов фармацевтического препарата «Сульфацил натрия» (капли глазные). Относительная погрешность определения действующего вещества в препаратах производителей ООО «Гротекс» иФГУП «Московский эндокринный завод» относительно заявленной производителем концентрации составила 0.5 и 3%, а относительно найденной спектрофотометрическим методом концентрации – 5 и 7%. Мультисенсорные системы позволяют выполнять анализ без существенного разбавления и коррекции рН объекта анализа. Кроме того, период времени, в течение которого сохраняется стабильность характеристик ПД-сенсоров, высок, поскольку компоненты мембран не расходуются в процессе измерений.
24
Scherban, Anastasia. "SENSORY INFORMATION TECHNOLOGIES FOR THE SAFETY OF FLIGHT OF UNMANNED AERIAL VEHICLES." Optoelektronìka ta napìvprovìdnikova tehnìka 54 (February 10, 2020): 96–111. http://dx.doi.org/10.15407/iopt.2019.54.096.
Full text
25
Levchenko, V. V., Ye P. Mamunya, Yu A. Klymenko, V. A. Yatsenko, I. M. Parashchenko, and E. V. Lebedev. "Piezoresistive sensor composites with oriented 1D structure of conducive filler." Polymer journal 38, no. 3 (June 6, 2016): 192–204. http://dx.doi.org/10.15407/polymerj.38.03.192.
Full text
26
Шаповалова, Анна Алексеевна, and Александр Николаевич Зяблов. "Определение цефазолина и цефотаксима в жидких средах модифицированными пьезоэлектрическими сенсорами." Сорбционные и хроматографические процессы 21, no. 5 (December 11, 2021): 755–63. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3782.
Full textAbstract:
В статье представлены результаты использования пьезоэлектрических сенсоров на основе полимеров с молекулярными отпечатками для определения двух антибиотиков цефалоспоринового ряда – цефазолина и цефотаксима в жидких средах. Целью работы являлась разработка пьезоэлектрических сенсоров на основе полимеров с молекулярными отпечатками антибиотиков цефазолина и цефотаксима для их определения в жидких средах.
Для определения антибиотиков пьезоэлектрические кварцевые резонаторы модифицировали полимерами с молекулярными отпечатками. Синтез ПМО проводили на основе сополимера 1,2,4,5-бензолтетракарбоновой кислоты и 4,4′-диаминодифенилоксида производства ОАО МИПП НПО «Пластик» (Москва). Для этого готовили полимеризационную смесь, содержащую сополимер и раствор антибиотика в дистиллированной воде в N,N-диметилформамиде (ДМФА) в соотношении 1:2. Методом штампования смесь наносили на поверхность электрода сенсора. Проводили термоимидизацию в сушильном шкафу в два этапа при 80оС и затем при 180°С. После чего сенсоры охлаждали до комнатной температуры и помещали на 24 часа в дистиллированную воду для удаления шаблона.
Определение антибиотиков в жидких средах проводили методом градуировочного графика. Для построения, которого готовили стандартные растворы антибиотиков в диапазоне концентраций 0.1-1.0·10-7 г/дм3. С увеличением концентрации аналита в растворе происходит уменьшение аналитического сигнала модифицированного пьезосенсора. При этом наблюдается линейная градировочная зависимость с коэффициентом детерминации R2>0.99. Предел обнаружения составляет для цефазолина – 1.0·10-6 г/дм3, для цефотаксима – 1.0·10-5 г/дм3, диапазон определяемых концентраций антибиотиков 0.1-1.0·10-6 и 0.1-1.0·10-5 г/дм3, соответственно. Импринтинг-фактор для ПМО-цефазолин составляет 61.6, а для ПМО-цефотаксима – 10.0. Коэффициент селективности рассчитывали по отношению к цефотаксиму для ПМО-цефазолина равен 0.052, а для цефотаксима (по отношению к цефазолину) – 0.39. Сенсоры избирательны только к целевым молекулам-темплатам. Установлено, что матрица молока не влияет на аналитический сигнал. Сенсоры в бинарных растворах антибиотиков проявляют селективность к тому антибиотику, который служил шаблоном для синтеза ПМО. Пьезосенсоры на основе полимеров с молекулярными отпечатками ПМО-цефазолина и ПМО-цефотаксима являются высокоспецифичными к определению молекул темплата, в индивидуальных и многокомпонентных смесях.
27
Kornyushchenko, A. S., V. V. Natalich, and V. I. Perekrestov. "Formation, Structural, Morphological Characteristics and Sensor Properties of ZnO/CuO Nanosystems." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 41, no. 7 (October 22, 2019): 953–63. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.41.07.0953.
Full text
28
Shinko, Evgenia I., Olga V. Farafonova, Tatyana N. Ermolaeva, and Konstantin V. Shestopalov. "Активация углеродных нанотрубок для повышения эффективности аффинного взаимодействия на поверхности пьезоэлектрического сенсора при определении антибиотиков." Сорбционные и хроматографические процессы 19, no. 3 (June 4, 2019): 334–43. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2019.19/750.
Full textAbstract:
Изучены условия активации многостенных углеродных нанотрубок путем карбоксилирования, аминирования и тиолирования методами пьезокварцевого микровзвешивания, ИК-спектроскопии и атомной силовой микроскопии. Активированные нанотрубки применены при формировании распознающего слоя аффинных пьезоэлектрических сенсоров, предназначенных для определения аминогликозидных антибиотиков. Показано, что в присутствии карбоксилированных нанотрубок формируется более устойчивый распознающий слой сенсора на основе конъюгатов стрептомицина, гентамицина и канамицина с молекулой белка. В тоже время при использовании тиолированных и аминированных многостенных углеродных нанотрубок на поверхности сенсора отмечается более высокая концентрация антигенных детерминант. Приведены схемы сопряжения в многослойных покрытиях сенсоров за счет образования ковалентных связей. Установлены метрологические характеристики сенсоров на основе активированных трубок для определения стрептомицина, гентамицина и канамицина.
29
Мамонова, Татьяна Егоровна, and Евгений Иванович Громаков. "ПРИМЕНЕНИЕ АВТОНОМНЫХ СЕНСОРОВ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦИИ НЕФТЕГАЗОДОБЫЧИ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, no. 8 (August 22, 2021): 187–96. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/8/3317.
Full textAbstract:
Актуальность. Существенным достоинством автономных сенсоров при использовании их для автоматизации технологических процессов является отсутствие кабельных проводок. Поставщики считают, что их внедрение обеспечивает сокращение стоимости капитальных затрат на строительство объектов (в частности, за счёт экономии на кабельной продукции и материалах), снижение сроков строительно-монтажных и пусконаладочных работ, сокращение энергопотребления и снижение операционных затрат. Перспектива применения проектных решений автоматизации с использованием радио коммуникационной среды передачи данных имеет многообещающий потенциал развития. Внедрение сетецентрических технологий автоматического (автоматизированного) управления на основе интеллектуальных сенсорных сетей, прежде всего, позволит в ближайшей перспективе повысить эффективность добычи углеводородного сырья на труднодоступных территориях, снизит потребность в обязательном присутствии человека на технологических площадках. Все это, в свою очередь, может значительно изменить проектные решения по автоматизации объектов нефтегазодобычи. Цель: выявление основных препятствий при использовании автономных сенсоров для автоматизации нефтегазодобычи, проведение сравнительного анализа основных производителей автономных сенсоров. Объекты: сетецентрические технологии автоматического (автоматизированного) управления на основе интеллектуальных сенсорных сетей для нефтегазодобычи. Методы: системный анализ отечественного и зарубежного рынков автономных сенсоров и сетей. Результаты. Выполнен анализ применения автономных сенсоров и сетей на их основе. Выявлены основные преимущества применения автоматизации в нефтегазовой отрасли на основе автономных сенсоров. Показаны условия, при которых перспективно применение автономных беспроводных сенсоров на нефтегазовых объектах. В результате выполненного исследования не удалось выявить значимую экономическую эффективность автоматизации типовых технологических процессов нефтегазодобычи путем замены всей проводной автоматизации на ее беспроводной аналог. В настоящий момент времени применение автономных сенсорных сетей в области автоматических систем управления технологическими процессами для опасных производственных объектов нефтегазодобычи также ограничено, поскольку возникают трудности сертификации функциональной безопасности. Это, в частности, связано с проблемами отказобезопасности радио коммуникационной среды, а также значительной задержкой технического обслуживания в случае удаленности и труднодоступности технологических объектов управления.
30
ГРАБОВИЧ, Марія. "СЕНСОРНІ МОДУСИ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ В ПОБУДОВІ ХУДОЖНЬОГО ПРОСТОРУ ТВОРУ Е. М. РЕМАРКА «ТРИ ТОВАРИШІ»." Humanities science current issues 2, no. 30 (September 17, 2020): 131–35. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/30.212294.
Full text
31
Дюжев, Н. А., В. Т. Рябов, П. Р. Машевич, and В. В. Сретенский. "ИССЛЕДОВАНИЯ ТЕПЛОВЫХ МЭМС-СЕНСОРОВ РАСХОДА ГАЗА: КОНСТРУКЦИЯ, РАСПОЛОЖЕНИЕ В ПОТОКЕ ГАЗА И ФОРМИРОВАНИЕ СИГНАЛА." Nanoindustry Russia 14, no. 7s (October 3, 2021): 565–66. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2021.14.7s.565.566.
Full textAbstract:
В работе приведены результаты исследований вариантов конструкции и способов формирования сигнала тепловых МЭМС-сенсоров для датчиков массового расхода газа. Исследовано влияние расположения сенсора в потоке газа на выходной сигнал. Предложена схема обработки сигнала МЭМС-сенсора, совмещающая калориметрический и термоанемометрический методы измерения.
32
Литвин, Н. І., О. В. Борецька, and О. В. Сойко. "КОМПЛЕКСНА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ЗАСОБАМИ СЕНСОРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ." Психологія: реальність і перспективи, no. 10 (November 18, 2019): 95–101. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.100.
Full textAbstract:
У статті розглядаються особливості проведення комплексної психолого-педагогічної реабілітації дітей з особливими потребами засобами сенсорної інтеграції. Висвітлено результати попередніх наукових досліджень, у яких обґрунтовано значення сенсорної інтеграції для розвитку дітей з психофізичними порушеннями. Сенсорна інтеграція пропонує нове розуміння причин поведінкових порушень дитини та ознайомлює з новими стратегіями підвищення концентрації уваги, мотивації та комунікації. Доведено, що комплексне поєднання психолого-педагогічних та медичних заходів у створенні єдиного збагаченого педагогічного середовища має синергетичний ефект – ефективність комплексного впливу значно перевищує сумарну ефективність тих самих заходів у випадку їх окремого застосування.
33
Рябцев, Станислав Викторович, Людмила Алексеевна Обвинцева, Дина Али Ахмед Гхариб, Азл А. К. Аль-Хабиб, Алексей Владимирович Шапошник, and Эвелина Павловна Домашевская. "Селективный анализ озона полупроводниковыми сенсорами PdO в режиме термомодуляции." Сорбционные и хроматографические процессы 21, no. 6 (January 8, 2022): 888–93. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3835.
Full textAbstract:
Статья посвящена проблеме детектирования озона полупроводниковыми газовыми сенсорами. Озон широко применяется в различных технологических процессах, однако является чрезвычайно ядовитым газом. Это определяет актуальность представленного исследования. В настоящей статье рассмотрен новый газосенсорный материал – PdO. Цель настоящей работы-повышение селективности анализа озона с помощью полупроводниковых сенсоров PdO, работающих в режиме термомодуляции. В работе использованы тонкие пленки PdO толщиной 30 нм. Изучен их резистивный отклик в озоне в режиме переменного изменения температуры по синусоидальному закону в диапазоне 50-30-50оС. Использование термомодуляции позволило выявить экстремумы на зависимости электрического сопротивления от времени в присутствии озона, что предоставляет возможность его селективного детектирования. Рассмотрен возможный механизм хемосорбции озона, определяющий специфическую форму термомодулированного отклика PdO. Проведены аналогичные сравнительные газосенсорные эксперименты с оксидом азота – близким по свойствам окислительным газом. Установлены существенные отличия формы резистивного отклика сенсора в этих двух газах, что свидетельствует о том, что сенсор PdO обладает селективностью при детектировании озона и оксида азота (IV) в режиме термомодуляции.
34
Кучменко, Татьяна Анатольевна, Евгения Сергеевна Доровская, Дарья Александровна Менжулина, Владимир Корнехо Туэрос Хосе, Элиас Адриан Санабриа Перез, Паскуаль Виктор Гевара Янки, and Янэтт дэль Пилар Уанка Вийянес. "Изучение сорбции и возможности идентификации легколетучих биомолекул в смеси по сигналам пьезосенсоров «электронного носа» на микросорбентах." Сорбционные и хроматографические процессы 22, no. 1 (March 11, 2022): 21–33. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2022.22/9017.
Full textAbstract:
Быстрая диагностика имеет решающее значение для эффективного лечения любого заболевания. Биологические маркеры широко используются для диагностики различных инфекционных и неинфекционных заболеваний. Для обнаружения многих биомаркеров в последнее время стали часто использоваться сенсорные системы типа «электронный нос», принцип работы которых основан на измерении аналитического сигнала одновременно нескольких химических сенсоров при их взаимодействии с парами легколетучих веществ. Цель работы – оценка возможности идентификации некоторых летучих биомолекул – маркеров заболеваний в смеси без предварительного разделения при помощи массива 8-ми пьезосенсоров по результатам сорбции их на микросорбентах.
Основной метод исследования процессов адсорбции органических веществ и воды в газовой фазе на поверхности микрофаз наноматериалов различной природы – пьезокварцевое микровзвешивание. В качестве чувствительных слоев применяли нанесенные из суспензий в разных растворителях твердотельные и полимерные сорбенты разной массы (2-6 мкг): наноструктурированный биогидроксиапатит Ca5(PO4)3OH (ГА), карбоксилированные многослойные углеродные нанотрубки (МУНТCOOH), нитрат оксида циркония ZrO(NO3)2·2H2O (ЦР). Изучение адсорбции паров легколетучих органических соединений проводили в условиях фронтального поступления паров в открытую ячейку детектирования прибора. Объекты исследования – некоторые важные биомолекулы – маркеры состояния, выделяемые кожей: масляная кислота, вода, бензальдегид и их смеси двух видов с разной объемной долей компонентов.
Установлено, что чем меньше масса фазы ГА на сенсоре, тем больше чувствительность к парам воды. Поэтому, для нивелирования влияния естественной для человека биомолекулы рекомендуется применять сенсоры с большей массой ГА (больше 2-3 мкг). Изменение массы не влияет на чувствительность микровзвешивания органических негативных биомолекул.
По результатам корреляционного анализа установлено, что связь между качественными точечными параметрами сорбции (Ai/j) и отношениями термодинамических коэффициентов Генри (Gi/j) для исследуемых веществ прямая, очень надежная и практически для всех параметров количественная. Это подтверждает правильность ранее предложенных параметров для идентификации веществ по единичным откликам сенсоров в массиве (∆Fmax).
Установлена возможность проведения качественного анализа смеси газов без предварительного их разделения по сигналам массива 8-ми пьезосенсоров c различными модификаторами по параметрам Ai/j, которые прямо пропорционально связаны с термодинамическими отношениями коэффициентов Генри (Gi/j), полученных в стационарных условиях.
Это значительно упрощает процедуру обучения «электронного носа», нанесения сорбентов и обоснования чувствительности и селективности при анализе смесей биомолекул. Оценена чувствительность микровзвешивания паров масляной кислоты и бензальдегида предложенным массивом, которая составляет не менее0.2371 и 0.03010 Гц·с·дм3/г при этом допускается 5-10-кратный избыток паров воды. Это обосновывает решение некоторых диагностических задач по результатам сканирования смеси газов, выделяемых кожей человека/животных за 60-80 с.
35
Вакуленко, Юлія. "Емпіричне дослідження дисфункції сенсорної інтеграції у дітей з розладами аутистичного спектра." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(51) (2020): 46–61. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-46-61.
Full textAbstract:
У статті розглянуто та проаналізовано проблему порушень обробки та інтеграції сенсорної інформації у дітей з розладами аутистичного спектра, звернено увагу на необхідність досліджень особливостей сенсорної сфери та її порушень у дітей з розладами аутистичного спектра на вітчизняній вибірці, описано та проаналізовано результати емпіричного дослідження дисфункції сенсорної інтеграції у дітей з розладами аутистичного спектра. Використано методи теоретичного аналізу сучасних досліджень за темою статті, анкетування батьків за допомогою адаптованих нами методик Сенсорний профіль (Коротка версія) (Вакуленко¹, 2020) та Сенсомоторний батьківський опитувальник (Вакуленко² 2020), методи оцінки даних за допомогою статистичних критеріїв. Для обчислення балів використовувавалася програма Excel 2016, а для математико-статистичної обробки даних використовувалася статистична програма IBM SPSS Statistics 23. Представлено, описано та проаналізовано результати емпіричного дослідження дисфункції сенсорної інтеграції у дітей з розладами аутистичного спектра. Доведено, що для дітей з розладами аутистичного спектра характерні значні порушення обробки та інтеграції сенсорної інформації. Визначено, що в цілому вони демонструють високий рівень сенсорної дисфункції, високі значення за показником смакової/нюхової сензитивності, сенсорного пошуку, слухової фільтрації та низького енергетичного ресурсу/надмірної втомлюваності. За показниками тактильної сензитивності, рухової сензитивності та сензитивності зорової/слухової переважало типове виконання, тобто проблеми у цих сферах є менш вираженими. Виявлено, що найбільш вираженими показниками порушень дітей з аутизмом є слухова фільтрація та сенсорний пошук, а показник рухової сензитивності у цієї категорії дітей майже не виражений та відповідає рівню нормотипової дитини.
36
Королёв, Александр Игоревич, Светлана Александровна Заварыкина, Линь Као Ньят, Светлана Юрьевна Никитина, and Александр Николаевич Зяблов. "Определение содержания карбоновых кислот в производственных растворах пьезоэлектрическими датчиками модифицированными полимерами с молекулярными отпечатками." Сорбционные и хроматографические процессы 20, no. 2 (May 12, 2020): 271–76. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2020.20/2782.
Full textAbstract:
В работе разработаны пьезоэлектрические сенсоры на основе полимеров с молекулярными отпечатками для определения карбоновых кислот в газовой фазе. Цель работы состояла в разработке способа пьезосенсорного определения карбоновых кислот в паровоздушной смеси над раствором этилового спирта.Модификацию пьезоэлектрических сенсоров проводили полимерами с молекулярными отпечатками полученными на основе ароматического сополимера 1,2,4,5- бензолтетракарбоновой кислотыс 4,4′-диаминодифенилоксидом. В результате были получены сенсоры с селективными покрытиями:ПМО-Acetic, ПМО-Propionic, ПМО-Butyric. Для всех полученных сенсоров характерны низкие вели-чины относительного стандартного отклонения (не более 6%). При этом предел обнаружения карбоно-вых кислот составил 1.10-7 ммоль/дм3, а диапазон определяемых концентраций 1.10-1-1.10-6 ммоль/дм3.Полученные градуировочные графики имеют линейный вид и коэффициент детерминации более 98%для всех разработанных ПМО-сенсоров.В работе установлено, что модифицированные сенсоры избирательно реагируют только на текарбоновые кислоты, которые были использованы в качестве шаблонов при их синтезе. Это позволило апробировать эти сенсоры при анализе промежуточных фракций этанола: дистиллята, эпюрата, кубовой жидкости и сивушного спирта. Показано, что кубовая жидкость содержит все три карбоновые кислоты в незначительном количестве. В дистилляте и сивушном спирте содержится масляная кислота, при этом наибольшее содержание примесей карбоновых кислот зафиксирована в промежуточной фракции эпюрата.
37
Алексанян, М. С., А. Г. Саюнц, Г. А. Шахатуни, З. Г. Симонян, Г. Э. Шахназарян, and В. М. Арутюнян. "Применение наноструктурной пленки Fe2O3:ZnO для обнаружения водорода." Proceedings of NAS RA. Physics 57, no. 2 (May 16, 2022): 204–11. http://dx.doi.org/10.54503/0002-3035-2022-57.2-204.
Full textAbstract:
Изготовлен наноструктурный газовый сенсор на основе состава Fe2O3:ZnO (60:40 вес. %). SEM изображение газочувствительной пленки показало, что размеры частиц в пленке колеблются в области 20–50 нм. Исследованы характеристики газочувствительности Fe2O3:ZnO сенсора к водороду при различных рабочих температурах (50–250°C) и при наличии в окружающем воздухе различных концентраций водорода (75–2000 ppm). Исследуемый Fe2O3:ZnO сенсор проявил чувствительность к водороду, начиная с температуры 50°C, а максимальный отклик наблюдался при рабочей температуре 100°C, при которой отклик превышал 5000. Оптимальное сочетание параметров газочувствительности сенсора наблюдалось при рабочей температуре 200°C.
38
Оленич, І. Б., Л. С. Монастирський, О. І. Аксіментьєва, and Б. С. Соколовський. "Вологочутливі структури на основі поруватого кремнію." Ukrainian Journal of Physics 56, no. 11 (February 3, 2022): 1198. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.11.1198.
Full textAbstract:
Вивчено вплив адсорбційно-десорбційних процесів водяної пари на електричну провідність і високочастотну ємність сенсорних структур на основі поруватого кремнію в температурному діапазоні 15–40 ºC. Зареєстровано суттєву зміну електричної провідності та ємності залежно від концентрації водяної пари. Для оцінки сенсорних властивостей було розраховано адсорбційну чутливість структур на основі поруватого кремнію та багатошарових структур з плівкою каталітичного матеріалу. Досліджено кінетику відклику структур на зміну концентрації водяної пари. Отримані результати дозволяють оптимізувати процеси формування сенсорів вологості на основі поруватого кремнію.
39
Вадзюк, С. Н., С. С. Наконечна, and І. Я. Папінко. "КОНТРОЛЬ ВХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА КАФЕДРІ." Медична освіта, no. 4 (February 2, 2022): 10–15. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12686.
Full textAbstract:
Контроль знань студентів є важливою частиною процесу навчання як засіб управління навчальним процесом. Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового предмета з метою виявлення залишкових знань студентів за дисциплінами, які забезпечують вивчення нового курсу. У статті проаналізовано результати тестування вхідного рівня знань здобувачів вищої медичної освіти для оцінки теоретичної підготовки студентів 2 курсу з подальшим застосуванням як передумови успішної організації вивчення дисципліни. Співробітники кафедри розробили пакети тестових завдань; кожен білет містив 8 запитань, що відповідають основним розділам шкільного курсу біології, а також дисципліни «Фізіологія» (система крові, кровообігу, травлення і виділення, дихання, нервова і гуморальна регуляція функцій організму та сенсорні системи). Аналізуючи отримані результати тестування, було встановлено, що показник успішності (кількість правильних відповідей) у 2021 р. є нижчим порівняно з 2019 р. Зниження загального показника може бути зумовлено запровадженням дистанційної форми освіти у 2020 р. у зв’язку з поширенням пандемії COVID-19. На основі одержаних результатів колективом кафедри розроблені заходи та прийняті відповідні рішення з метою врахування виявлених особливостей, а також подальшого відстеження результатів навчання здобувачів у процесі вивчення дисципліни.
40
Тикменов, В. Н., С. Н. Скляров, И. В. Автушенко, and А. С. Воронов. "ОСОБЕННОСТИ РЕАЛИЗАЦИИ ИЗМЕРИТЕЛЬНОЙ СХЕМЫ КОНТРОЛЛЕРОВ ПРОЕКЦИОННОЕМКОСТНЫХ СЕНСОРНЫХ ПАНЕЛЕЙ ДЛЯ СЛОЖНОЙ ПОМЕХОВОЙ ОБСТАНОВКИ." NANOINDUSTRY Russia 13, no. 4s (September 11, 2020): 329. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2020.13.4s.329.
Full textAbstract:
Рассмотрены вопросы проектирования измерительной схемы сенсорной панели. Проанализированы подходы к повышению стойкости к внешним помехам. Приведены результаты моделирования работы различных вариантов измерительных схем, определены их преимущества и недостатки, предложен алгоритм повышения устойчивости работы сенсора.
41
Тикменов, В. Н., С. В. Скляров, И. В. Автушенко, and А. С. Воронов. "ОСОБЕННОСТИ РЕАЛИЗАЦИИ ИЗМЕРИТЕЛЬНОЙ СХЕМЫ КОНТРОЛЛЕРОВ ПРОЕКЦИОННО-ЕМКОСТНЫХ СЕНСОРНЫХ ПАНЕЛЕЙ ДЛЯ СЛОЖНОЙ ПОМЕХОВОЙ ОБСТАНОВКИ." Nanoindustry Russia 13, no. 5s (December 28, 2020): 353–55. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2020.13.5s.353.355.
Full textAbstract:
Рассмотрены вопросы проектирования измерительной схемы сенсорной панели. Проанализированы подходы к повышению стойкости к внешним помехам. Приведены результаты моделирования работы различных вариантов измерительных схем, определены их преимущества и недостатки, предложен алгоритм повышения устойчивости работы сенсора.
42
Лысенко, И. Е., О. А. Ежова, А. В. Ткаченко, and Д. В. Науменко. "ИССЛЕДОВАНИЕ ТРЕХОСЕВОГО МИКРОМЕХАНИЧЕСКОГО АКСЕЛЕРОМЕТРА." NANOINDUSTRY Russia 96, no. 3s (June 15, 2020): 411–15. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2020.13.3s.411.415.
Full textAbstract:
Исследована конструкция сенсора линейного ускорения с тремя осями чувствительности. На основании результатов исследования определены чувствительность трехосного сенсора, перекрестная чувствительность, длительность переходных процессов. В рамках работы изготовлены опытные образцы сенсоров. The paper highlights the linear acceleration sensor design with three axis of sensitivity the basis of the research results Three-axis device sensitivity, cross-sensitivity, and duration transients have been specified on. As part of the work the experimental sensor prototypes have been fabricated.
43
Дудикевич, В. Б., Г. В. Микитин, А. І. Ребець, and М. В. Мельник. "Безпровідні сенсорні мережі Zigbee, Wi-Fi та Bluetooth в кіберфізичних системах: концепція “об’єкт – загроза – захист” на основі моделі OSI." Системи обробки інформації, no. 2(157) (May 29, 2019): 114–20. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2019.157.16.
Full text
44
Shugurov, O. O. "Частотні параметри масових потенціалів спинного мозку при ритмічній стимуляції шкірних нервів." Biosystems Diversity 15, no. 1 (February 15, 2007): 209–15. http://dx.doi.org/10.15421/010737.
Full textAbstract:
Показано, яким чином нейронні групи, що відповідають за генерацію різних компонентів потенціалів дорсальної поверхні, можуть здійснювати модуляцію сенсорних потоків на вході спинного мозку. Зареєстровані фазові зміни параметрів сигналів при ритмічній стимуляції свідчать про можливість використання фазової модуляції під час кодування сенсорної інформації вже на спінальному рівні.
45
Avdeev, V. B., A. V. Anishchenko, A. F. Petigin, and N. G. Denisenko. "Методический подход к оценке дальности действия лазерного микрофона." telecommunications, no. 1 (January 2022): 10–20. http://dx.doi.org/10.31044/1684-2588-2022-0-1-10-20.
Full textAbstract:
В данной работе рассмотрено распределенное обнаружение по данным от многих сенсоров в беспроводной сенсорной системе. Синтезирован алгоритм принятия решения на основе мягкого декодирования в центральном узле. Показан его выигрыш в эффективности по сравнению с алгоритмом, основанным на жесткой схеме решений. Отмечено, что синтезированный алгоритм является обобщением ранее разработанных алгоритмов.
46
Дюжев, Н. А., Г. Д. Демин, Б. К. Медведев, Р. Н. Андрюшин, and Д. Д. Носкова. "МАГНИТНЫЕ СВОЙСТВА ТОНКИХ ПОЛИКРИСТАЛЛИЧЕСКИХ ПЛЕНОК ПЕРМАЛЛОЯ ДЛЯ АНИЗОТРОПНЫХ МАГНИТОРЕЗИСТИВНЫХ СТРУКТУР." Nanoindustry Russia 14, no. 7s (October 3, 2021): 549–51. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2021.14.7s.549.551.
Full textAbstract:
В зависимости от размера кристаллического зерна были измерены магнитные параметры (коэрцитивность, коэффициент AMR и поле магнитной анизотропии) наноразмерных пленок пермаллоя (Ni80Fe20), предназначенных для магниторезистивных элементов AMR-сенсоров. Полученные результаты могут быть применимы для оптимизации МЭМС-технологии анизотропных магниторезистивных структур в целях достижения максимальной выходной чувствительности AMR-сенсора к внешнему магнитному полю.
47
Овчар, Н. В. "СЕНСОРНА ІНТЕРАКТИВНА ДОШКА В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ НУШ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 49 (2020): 56–66. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.49.05.
Full textAbstract:
лише в навчальному процесі, а й в організації самого освітнього середовища. Основною її метою є формування ключових компетенції, однією серед яких є інформаційно-цифрова. Орієнтуючись на законодавство України, визначено засіб, що сприятиме досягненню поставлених завдань. Це сенсорна інтерактивна дошка (СІД). На підставі аналізу педагогічних джерел та нормативної бази з‟ясовано поняття «освітнє середовище Нової української школи». Охарактеризовано вісім навчальних осередків – навчально-пізнавальний, тематичний, ігровий, художньо-творчий, куток живої природи, відпочинку, класної бібліотеки, учителя. Зазначається, що осередки в класі варто організовувати так, щоб дитина могла самостійно їх доповнити. Визначено шляхи використання сенсорної інтерактивної дошки в цих зонах класу; її особливості та можливості. З‟ясовано, що сенсорна інтерактивна дошка виступає засобом реалізації можливостей учителя. За допомогою спеціальних програм він може реалізувати не лише свій потенціал, але й учнів. У статті коротко описано деякі з них (Starfall, Тopmarks, Рrometheanplanet), наведено приклади використання. Визначено очікуваний результат на основі власних спостережень та практики роботи. Зазначається, що не лише навчальні програми можуть сприяти досягненню мети, але й стандартне забезпечення, таке як нотатки. Використання сенсорної інтерактивної дошки в освітньому середовищі НУШ спирається на досвід та бажання вчителя. Часто можна спостерігати пасивне використання зазначеного засобу навчання – як екран монітору. В цьому випадку інтерактивна дошка не виконує своїх функцій і не надає достатньо якісної навчальної інформації, до якої можна «доторкнутися». Важливим є організація такого виду діяльності, при якому діти застосовуватимуть практичні навички при роботі з СІД. Саме таким чином і формуватиметься інформаційно-цифрова компетентність.
48
Банга В.І., к.т.н. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕНСОРА КРУТНОГО МОМЕНТУ СИСТЕМИ ПРИВОДУ «ЕЛЕКТРОДВИГУН-ДИСКОВИЙ ДОЗАТОР»." Перспективні технології та прилади, no. 17 (December 13, 2020): 6–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-17-1.
Full textAbstract:
У статті подано огляд і аналіз пристроїв для вимірювання крутного моменту приводу обертових елементів, конструктивну схему та загальний вигляд сенсора крутного моменту,
передбачено наявність засобів для вимірювання, реєстрації та передачі інформації електричними сигналами біжучих значень вихідної напруги тензодатчиків в динамічному режимі, відображення і зберігання інформації та контрольно-вимірювальні прилади.
Наведено блок схему, загальний вигляд експериментальної установки для дослідження потужності приводу «електродвигун-дисковий дозатор» сенсором крутного моменту, результати експериментальних досліджень з використанням теорії багатофакторного планованого експерименту, подано рівні варіювання факторів, матрицю плану експерименту.
Запропонована конструкція сенсора крутного моменту системи приводу «електродвигун-дисковий дозатор дозволить спростити зняття інформації з сенсора при його обертанні, підвищити точність вимірювання та передачі вимірювального сигналу до комп’ютера, спростити його виготовлення.
У результаті проведення планованого багатофакторного експерименту одержано рівняння регресії для визначення вихідної напруги сенсора крутного моменту від зміни зусилля крутного моменту елементів, що обертаються при різних конструктивних розмірах тензовимірювальної площини.
49
Рыжих, Е. И., Т. С. Титова, А. В. Паршина, and О. В. Бобрешова. "Потенциометрическое определение треонина в кислых растворах с помощью мембран МФ-4СК с сульфосодержащими допантами." Сорбционные и хроматографические процессы 17, no. 5 (February 22, 2018): 824–30. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2017.17/445.
Full textAbstract:
Разработаны перекрестно чувствительные ПД-сенсоры (аналитический сигнал – потенциал Доннана) на основе мембран МФ-4СК с оксидами, поверхностно модифицированными сульфосодержащими фрагментами, в кислых растворах треонина. Выявлена корреляция между чувствительностью ПД-сенсоров к ионам треонина и гидроксония и объемной доли вводимых в мембрану допантов. Наибольшая чувствительность ПД-сенсоров к ионам аналита и наименьшая к мешающим ионам достигается при использовании образцов, содержащих 3-5 мас. % диоксида кремния, модифицированого 3-пропилсульфокислотными группами. Использование данных мембран обеспечило снижение относительной погрешности определения катионов и цвиттерионов треонина в диапазоне концентраций от 1.0·10-4 до 1.0·10-1 М (рН 1.73-4.25) в 2.5-4 раза по сравнению с исходным образцом
50
Лысенко, И. Е., О. А. Ежова, А. В. Ковалев, Д. В. Науменко, and А. В. Ткаченко. "ИССЛЕДОВАНИЕ РАЗРАБОТАННОЙ КОНСТРУКЦИИ МИКРОМЕХАНИЧЕСКОГО СЕНСОРА ЛИНЕЙНЫХ УСКОРЕНИЙ ДЛЯ РЕГИСТРАЦИИ ПОЛОЖЕНИЯ ОБЪЕКТОВ." Nanoindustry Russia 13, no. 5s (December 28, 2020): 522–26. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2020.13.5s.522.526.
Full textAbstract:
Микромеханические сенсоры линейных ускорений находят широкое применение в современных инерциальных системах ориентации и навигации технических средств, применяемых в промышленности. В работе представлена разработанная конструкция МЭМС-сенсора линейных ускорений с тремя осями чувствительности, проведен модальный и статический анализ, найдены параметры конструкции, обеспечивающие равенство собственных частот по осям чувствительности, созданы и исследованы экспериментальные образцы.