Journal articles: 'Семантичні одиниці'

1

Тараненко, Валерия Викторовна, and Любовь Сергеевна Безкоровайная. "МІЖМОВНІ ФОРМАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ВІДПОВІДНОСТІ В ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКІЙ ТА СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ. ЛЕКСИКОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ ПРИТЧІ ПРО КУКІЛЬ." Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, no. 70 (2019): 26–31. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.04.

Full text

Abstract:

У вивченні церковнослов'янської мови як книжково-писемної мови Православної Церкви, перевага віддається рецептивним видам мовленнєвої діяльності – читанню та розумінню тексту. У зв'язку з цим особливе місце посідає лексичний аспект і ті мовні одиниці, які здатні викликати лексичну інтерференцію. Дана стаття є продовженням дослідження формально-семантичних відповідносте церковнослов’янської та російської мов, а саме міжмовних омонімів, паронімів і деяких інших лексичних одиниць, які містяться в євангельських притчах, зі здатністю викликати лексичну інтерференцію. Матеріалом дослідження є Притча про кукіль. Подібні мовні явища, що містяться в Притчі про Сіяча, були проаналізовані в статті, що була опублікована в попередньому номері. Лексико-семантичний аналіз міжмовних формально-семантичних відповідностей увійде в навчальний посібник з церковнослов'янського читання, призначений для вивчення церковнослов'янської мови в духовних школах Православної Церкви України. Крім цього аналізу, в посібник увійде словник міжмовних формально-семантичних відповідностей, а також граматичний, історичний та екзегетичний коментарі євангельських притч. Мета статті – продемонструвати практичний досвід зіставлення лексичних одиниць церковнослов'янської та російської мов за допомогою дотекстового коментаря до окремих фрагментів євангельської Притчі про кукіль. У статті розглядаються всі формально-семантичні відповідності, що містяться у Притчі. Порядок розташування лексичних одиниць зумовлений контекстом притчі. Проведений аналіз показує вплив лексичної інтерференції на розуміння кожного окремого фрагмента притчі й тексту в цілому, а також сприяє ґрунтовному вивченню і розумінню Святого Письма.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Мироненко, О. В. "ЕКСПЛІКАЦІЯ ЛЕКСИЧНО ТА СЕМАНТИЧНО ОКАЗІОНАЛЬНИХ ІМЕННИКІВ З КОНОТАТИВНИМ УВИРАЗНЕННЯМ У МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 181–85. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-26.

Full text

Abstract:

Конотація у статті репрезентується як лексико-семантичне явище, що увиразнюється складною термінологічною парадигмою, діалектичною структурною організацією та семантичною різноплановістю. Як лінгвістичний феномен конотація тісно пов’язана з інноваційними, історичними, прагматичними, аксіологічними модифікаціями у суспільстві. Узуально-оказіонально виражені лексеми репрезентують зміни у мовній картині світу, що виражають психологічні, екстралінгвальні, семіотичні ракурси реального/ірреального простору. Особливу увагу приділено узуально та оказіонально диференційним іменникам з конотативним значенням, які активно вживаються у мові української преси. До узуально різноаспектних іменників з конотативним значенням належать активно вживані, продуктивно функціональні лексичні одиниці. Під оказіонально диференційними іменниками з конотативним значенням розуміють такі, що поділяються на лексичні, у яких репрезентується нова форма та зміст лексеми, та семантичні, що характеризуються новою змістовою наповненістю, а їхня форма залишається незмінною. Виявлення значення лексично та семантично оказіональних іменників з конотативним увиразненням можливе завдяки: 1) підтекстовій потенційності, що допомагає розкрити суть та специфіку конотативного значення; 2) асоціативним реакціям, що спонукають до створення образної картини світу та експлікації семантичного потенціалу конотативно вираженої лексеми; 3) текстовим компонентам, які служать для вираження та передачі семантичного потенціалу іменників з конотативним увиразненням та можуть стояти у препозиції чи постпозиції до аналізованого слова; 4) лапкам, що виконують функцію розрізнення семантичного навантаження лексеми у певних контекстних ситуаціях; 5) семантичним модифікаціям, що характеризуються зміною значення у інформаційній контекстуальній площині, де розкривається конотативний потенціал аналізованого слова. Лексично та семантично оказіональні іменники з конотативним значенням у мові української преси фокусують та підкреслюють інновації, що відбуваються у всіх сферах буття.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Вислободська, І. М. "ТИПИ ЗНАЧЕНЬ ПОСТПОЗИТИВА «UP» В АНГЛІЙСЬКОМУ ФРАЗОВОМУ ДІЄСЛОВІ «GO UP»." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 9, 2021): 40–45. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-5.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано семантичну структуру постпозитива «up» як другого компонента англійського фразового дієслова «go up». У дослідженні фразове дієслово – це цілісний семантичний комплекс, сформований на основі різноступеневої інтеграції семантичних характеристик його складових компонентів. Ці комплекси становлять новий тип матеріалу для семантичного аналізу, оскільки в процесі їх формування відбувається зрушення в семантиці їх дериваційної основи: дієслова, прислівника чи прийменника, виникають якісно нові семантичні одиниці з розширеним семантичним обсягом. В утворенні значення фразового дієслова важлива роль належить його другому компоненту – прислівнику чи прийменнику, які є його вихідними одиницями. У контексті поєднання з дієсловом постпозитив має важливі функції: позначення напрямку дії, її підсилення, додавання нового значення до дієслова. У ході аналізу виявлено всього 12 значень постпозитива «up», із них 6 (movement and position; increasing and improving; preparing and beginning; approaching;disrupting and damaging; happening and creating) долучаються до формування загального значення фразового дієслова «go up». Постпозитив «up» використовується в просторовому/локативному значенні, має функцію позначати напрямок дії в значеннях фразових дієслів go up 1, go up 2, go up 3 , go up 4, go up 5, go up 9. У випадку метафоричного значення його використання мотивується метафорою «up is more» у фразових дієсловах up 16, go up 17, go up 13. В аспектуальному значенні постпозитив «up» позначає вид аспекту (завершеність, інхоативність) у фразових дієсловах дієслів go up 8, go up 10, go up 111 , go up 11. Фразові дієслова становлять значну частину лексикону сучасної англійської мови. Вивчення значення їх других компонентів – постпозитивів – є актуальною мовознавчою проблемою. Виявлені в дослідженні три типи значень постпозитива «up» (просторові/локативні, метафоричні, аспектуальні) слугуватимуть коректному визначенню лексико-семантичних варіантів значень фразового дієслова «go up». У перспективі вважаємо доцільним вивчення значень постпозитивів англійських фразових дієслів в аспекті антонімії та синонімії їх значень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Швець, Н. В. "МОВНА ЗДОГАДКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ КОНТАМІНАНТІВ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 193–97. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-28.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена розгляду прийомів мовної здогадки та динаміки їх використання під час перекладу слів-контамінантів з англійської мови українською. Актуальність запропонованої теми визначається необхідністю формування потенційного словника перекладача. Потенційний словник у статті визначено як необмежений лексичний шар, який включає не вивчені раніше лексичні одиниці, про значення яких можна здогадатися, проаналізувавши словотворчі елементи, подібність з рідною чи іншими іноземними мовами (тобто інтернаціональні слова), конверсію, контекст. Саме цей словниковий шар необхідно постійно розширяти перекладачам для здійснення якісного перекладу. У статті доведено, що одним із дієвих інструментів розширення потенційного словника є мовна здогадка. Мовну здогадку в цій роботі інтерпретуємо як наслідок евристичного пошуку в опорі на контекст та структурно-семантичні ознаки лексичних одиниць, їх графічну чи звукову форму. Матеріалом статті є англомовні контамінанти – лексичні одиниці, утворені із двох слів з усіченням щонайменше одного з них у місці з’єднання, а також із можливим накладенням i вставками морфів. Водночас відбувається збереження акцентно-складової структури одного з вихідних слів, взятого за морфологічний зразок. Контамінацiю у статті розуміємо як результат взаємодії двох або більше вихідних лексем, які проходять процес усічення i об’єднуються в єдину лексичну одиницю, мають подібні фрагменти у своїй структурі, водночас комбінуються шляхом накладення. Висвітлено історію появи та розвитку контамінантів в англійській мові. Розглянуто суміжні терміни, як-от блендинг, словозлиття, телескопи, стягнення та різницю між ними. Виявлено відмінності між словами- каламбурами та контамінантами. У статті доведено та проілюстровано на прикладах, що незнайомі перекладачеві англомовні контамінанти можуть мати структурно- семантичні відповідності з відомими базовими словами англійської мови і семантичну схожість із відповідними одиницями в українській мові. Зроблено висновок, що за допомогою використання мовної здогадки й аналізу вищезазначених елементів можна перекласти англомовний контамінант без використання словників чи інших довідкових засобів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Саприкіна, Ольга, and Мирослава Мазурок. "Семантичні особливості фразеологічних одиниць в українській та англійській мовах: порівняльний аспект." New pedagogical thought 105, no. 1 (May 17, 2021): 87–91. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-87-91.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена порівняльному аналізу фразеологічних одиниць в українській та англійській мовах. Визначені спільні та відмінні семантичні особливості та аналізуються ментальні характеристики зазначених етносів на прикладі фразеологізмів. Доведено актуальність вивчення фразеологічних одиниць як важливого фактора поглиблення й розширення мовних та культурних контактів між народами. Окреслено коло перекладацьких труднощів, обумовлених відмінностями в образності, національно-культурній маркованості фразеологічних одиниць у зіставлюваних лінгвокультурних традиціях. У публікації подається порівняльне вивчення семантичних груп фразеологізмів, зокрема тих, що відображають географічні та історичні умови розвитку народу. Крім того, аналізуються етноніми, зоосемічні та ботанічні елементи, англійські соматичні фразеологізми та фразеологізми з метеорологічним компонентом. Загалом у публікації з'ясовано, що фразеологічний склад тієї чи іншої мови віддзеркалює культурну ідентичність, національний характер народу, його суспільну самосвідомість у цілому. Крім того, фразеологічні одиниці cхарактеризовані як важливий матеріал для вивчення питань культурної самобутності того чи іншого народу, своєрідне дзеркало культури, що відображає спосіб життя людей, традиції, звичаї, систему їх цінностей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

ЛОЗИНСЬКА, Оксана Григорівна. "КОНТАМІНАЦІЇ ПОЛЬСЬКИХ КІНЕМАТИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙ." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 156–63. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237846.

Full text

Abstract:

Мета статті – продемонструвати особливості структури, семантики та функціонування в текстах сучасної польської мови фразеологічних контамінацій як одного із типів структурно-семантичних інновацій, яких зазнають польські кінематичні фразеологізми на позначення емоцій. Об’єктом дослідження є контаміновані польські кінематичні фразеологізми на позначення емоцій; предметом аналізу – структурно-семантичні особливості контамінованих кінематичних фразеологізмів на позначення емоцій. Результатом дослідження є ґрунтовне вивчення текстової реалізації контамінованих кінематичних фразеологізмів, розкриття механізмів їхнього творення з урахуванням специфіки семантичного поєднання контамінованих фразеологізмів, встановлення різновидів контамінацій та спроба визначення причин їхньої появи. Висновки. З’ясовано, що значення контамінованих кінематичних фразеологізмів є результатом розширення – накладання, розгортання чи злиття – значень переважно двох вихідних нормативних фразеологізмів. Такі контамінації здебільшого вживаються для інтенсифікації значення одиниці шляхом схрещення значень поєднаних фразеологізмів. Найчастіше контамінуються дієслівні фразеологізми з іменними чи два дієслівні фразеологізми, значно рідше – обставинні з дієслівними чи два обставинні фразеологізми. При перехрещенні дієслівної одиниці з іменною відбувається розгортання образу і/чи значення дієслівного фразеологізму, а при контамінаціях з формально-семантичним вузлом – накладання значень фразеологізмів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

СЕМЕНЮК, Антоніна, and Яна СПОРИШ. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ РИС ЛЮДИНИ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 179–84. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.24.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу англійських фразеологізмів, що описують основні риси людини: її здібності, характер і емоційний стан в англійській та українській мовах. Проаналізовано їхні відмінності та збіжності на лексико-семантичному рівні, виявлено компоненти, навколо яких центруються фразеологізми і які визначають їхнє семантичне наповнення та будову. Виявлено, що семантична та прагматична тотожність досліджуваних одиниць в англійській та українській мовах не завжди корелює з лексичною та синтаксичною, про що свідчать моделі, за якими їх утворено. Компонентний аналіз допоміг з’ясувати, з якими образами найчастіше асоціюється характер людини, її емоційний стан та здібності. Розвідка показала, що до основних способів перекладу фразеологічних одиниць на позначення рис людини відносимо переклад фразеологічним еквівалентом, запозиченим обома мовами з іншої або наявним у мові перекладу; фразеологічним аналогом, який має те саме значення, але базується на іншому образі, переважно нейтральному щодо національного забарвлення; калькою, що полягає у спробі скопіювати англійський образ і створити нову фразеологічну одиницю; описовий переклад, який виявився домінантним з огляду на особливості світосприйняття й уподобань обох народів. Установлено, що основними джерелами постання фразеологізмів та збагачення їхнього складу є запозичення внаслідок міжнаціональних контактів, жива народна мова як відображення звичаїв і традицій, зайнятості носіїв мови в певній сфері, а також Біблія. Фразеологічні одиниці є частиною фольклору, відображенням вірувань, духу народу, його ментальності, тож дослідження їх може привести до розуміння особливостей етносвідомості, допоможе зрозуміти спосіб мислення того чи того народу, що має самобутню манеру вираження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

ЧАЄНКОВА, Оксана Костянтинівна. "СОМАТИЧНІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОМПОНЕНТОМ «РУКА» (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, ТУРЕЦЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 202–8. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237857.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються фразеологічні одиниці із соматичним компонентом «рука» в українській, турецькій і англійській мовах. Людина пізнає навколишнє середовище за допомогою органів тілесності. Cоматичний компонент «рука» як частина людського тіла, виконує найважливіші функції людського організму у християн та мусульман. Мета дослідження – продемонструвати дані зіставного аналізу фразеологізмів із соматизмом «рука» у вказаних мовах. Об’єктом вивчення виступають українські, турецькі та англійські фразеологічні одиниці на позначення емоційних рис людини. Матеріал вивчення вибрано із фразеологічних і тлумачних словників української, турецької та англійської мов. Предметом вивчення є особливості культурологічного аспекту функціювання таких фразеологічних одиниць у зазначених мовах та їх структурно-семантичні особливості. Результатом проведення зіставного аналізу турецьких, англійських та українських відповідників кількох груп фразеологічних одиниць стала їх класифікація за семантичними групами. Дослідження соматичних фразеологізмів з компонентом «рука» в зазначених мовах дає змогу виокремити чотири семантичних групи, що характеризують позитивні і негативні риси людини: 1) здійснення якоїсь дії чи роботи; 2) допомога та повага, взаємні стосунки; 3) користь і невдячність, нечесний спосіб життя; 4) жадібність, необережність, відсутність здорового глузду. Особливості світосприйняття різних народів впливають на кількість фразеологізмів у семантичних групах та на структуру соматизмів у мовній картині світу. Соматичні фразеологізми з компонентом «рука» в українській, турецькій та англійській мовах віддзеркалюють традиції, культуру та історичний розвиток вказаних мов. Вони рідко характеризуються повним збігом з огляду на різні граматичні та синтаксичні структури, але часто збігаються з осмисленням довкілля, поглядами на стосунки між людьми, розумінням законів всесвіту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Ільєнкова, В. В. "СИНОНІМІЧНИЙ РЯД ДО СЛОВА ЩАСТЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ." Лінгвістичні дослідження, no. 52 (2020): 18–27. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.03.

Full text

Abstract:

У статті на матеріалі лексикографічних джерел схарактеризовано синонімічний ряд лексем до слова щастя в українській мові. Класифіковано одиниці, що становлять ядро, ближню, дальню й крайню периферію. Здійснено компонентний аналіз лексем синонімічного ряду з етимологічним коментарем, виокремлено їхні спільні семантичні характеристики. Виявлено смислові дублети слова щастя, а також окремі суперечності щодо опису семантики деяких синонімічних слів, що пов’язано з різним трактуванням аналізованих одиниць у лексикографічній практиці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Гонта, І. А. "ЕКСТРАЛІНГВАЛЬНІ ТА МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕОЛОГІЗМІВ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ «КОРОНАВІРУС»." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 53–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-7.

Full text

Abstract:

Сьогодні лінгвістичної актуальності набуває комплексне дослідження конкретних екстралінгвальних (культурних, соціальних, економічних) умов та лінгвістичних (структурних, семантичних та словотвірних) особливостей утворення нових лексичних та фразеологічних одиниць, що виникли у час глобальної пандемії коронавірусу, вперше виявленої в Китаї та згодом поширеної в усьому світі. Інтенсивним періодом словотвору став період жорсткого карантину, що тривав з березня по червень 2020 року. Особливий інтерес викликають новоутворення з ітеративними компонентами corona, quarantine. Зручним способом їх семантичної класификації є структурування в лексико-семантичні поля, як парадигмальні об’єднання лексичних одиниць за спільністю інтегрального компонента значення або ж архісеми. Таке структурування дозволяє виділити суттєво більшу кількість лексико-семантичних підгруп. У статті досліджується лексико-семантичне поле «Коронавірус» з ітеративними інтегральними компонентами corona та quarantine. Мотивацією аналізу лексико-семантичних поля «корона вірус» із цими компонентами є велика кількість мовних одиниць, утворених за участю саме цих ітеративних інтегральних компонентів. Лексико-семантичними підгрупами новоутворень у межах цього лексико-семантичного поля є лексико-семантичні підгрупи на позначення самої людини та її характеристик, її характерної зовнішності, поведінки, соціально- економічних змін (зокрема в економічній діяльності людини), змін, пов’язаних із міжособистими стосунками, змін, пов’язаних із навчанням та дозвіллям. Аналіз структурних, семантичних та словотвірних характеристик таких новоутворень дозволив визначити композитний спосіб словотвору, контамінацію, усічення компонентів слів як особливо продуктивні види структурного словотвору, метафоризацію – як продуктивний спосіб їх семантичного словотвору. Інтегральні ітеративні компоненти corona, quarantine в більшості новоутворень є ономасіологічною ознакою цих новоутворень, тоді як інший компонент у складі композити або словосполучення виступає ономасіологічним базисом. Мовні новоутворення характеризуються розширеною роллю конотативного компонента в їх семантиці, причинами чого є їх новизна та актуальність, структурні характеристики (композити та контамінанти), яскраве метафоричне та асоціативне значення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Шульженко, А. С., and В. М. Ліпич. "СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗМІШАНИХ ВІДЧУТТІВ ЛЮДИНИ: ЗІСТАВНИЙ АСПЕКТ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 201–6. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-28.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються семантичні особливості фразеологізмів на позначення змішаних відчуттів в українській, англійській та французькій мовах, які описують не пізнання людиною навколишнього світу за допомогою органів чуття, а виявлення факторів і загроз, які можуть завдати як користі, так і шкоди її організму. Емпіричний матеріал дає змогу стверджувати, що такі стійкі сполуки займають вагоме місце у фразеологічних корпусах досліджуваних мов. Фразеологізми на позначення змішаних відчуттів людини – це мовні одиниці із семантикою холоду/тепла, болю та вібрації. Найчисельнішими є стійкі сполуки на позначення відчуття холоду, які характеризуються метафоричними перенесеннями «предмет, який впливає на організм людини і викликає дискомфорт від низької температури навколишнього середовища → людина, яка відчуває холод»; «тварина, риба, яка зазнає впливу зниженої температури повітря → людина, яка відчуває холод». Окрім цього, на основі метонімічного перенесення, а саме синекдохи, «орган, який зазнає впливу низької температури → людина, яка відчуває холод» утворена значна кількість ФО із семантикою холоду. В опозиційні відношення до фразеологізмів на позначення відчуття холоду вступають одиниці зі значенням тепла. Зіставний аналіз дає змогу стверджувати, що в основу таких мовних сполук покладені лексеми, номінативне значення яких характеризується підвищенням температури навколишнього середовища або тіла людини. Фразеологізми на позначення больових відчуттів мають свою специфіку. Це зумовлено тим, що біль може бути в усьому тілі або лише в окремих органах. Актуалізаторами в таких ФО найчастіше виступають соматизми. Найменш вживаними є стійкі сполуки на позначення вібраційних відчуттів, семантика яких пов’язана з тремтінням, дрижанням частин людського тіла від холоду або страху. У результаті порівняльного аналізу фразеологізмів вдалося виявити їхні спільні та відмінні властивості. Образну основу таких одиниць становлять порівняння із тваринами на основі метафоричного та метонімічного перенесення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Шегедин, Наталія. "СЕМАНТИКА ТА СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ПРИКМЕТНИКІВ ЖОВТОГО КОЛЬОРУ В ЛАТИНСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі творів августівського періоду)." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 165–70. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-27.

Full text

Abstract:

У статті проведено комплексне дослідження семантичних та стилістичних функцій прикметників жовтого кольору в латинській мові на матеріалі поетичних творів Квінта Горація Флакка, Публія Овідія Назона й Публія Вергілія Марона. Виконано аналіз особливостей художньої реалізації прикметників жовтого кольору, семантичної структури основних кольоропозначень. Виокремлено ядро, навколоядерну, периферійну та дифузну зони. Лексико-семантичне поле прикметників жовтого кольору кількісно багате й семантично розгалужене, оскільки включає лексичні одиниці, які позначають різноманітні відтінки жовтого. Дослідження продемонструвало, що лексема flavus є семантичним центром лексико-семантичного поля. Навколоядерну зону становлять auratus, aureus, croceus, flavens, inauratus, luteus, де основною диференційною ознакою є насиченість кольору. Лексичні одиниці cereus, fulvus, gilvus, luridus, murreus, pallens, ravus, у значенні яких жовтий колір утрачає яскравість, унаслідок чого, рівновага вираження колірної ознаки зміщується в бік темного або світлого тону, становить периферію поля. У дифузній зоні виділяємо flammifer, igneus, igniferus. Відзначено дві основні функції словотворення – номінативну та експресивно-стилістичну. Розкрито значення прикметників жовтого кольору і їхні індивідуально-авторські трансформації. Колірні означення дають змогу простежити формування й розвиток багатозначності слів. Семантика жовтого кольору – рух від конкретного порівняння до колірного узагальнення. Особливо виразними функціонально-стилістичними засобами виявилися полісемія, метафора, епітет. За допомогою цих тропів створюються яскраві художні емоційно-експресивні образи, які привертають увагу читача і, зазвичай, виражають позитивні або негативні емоції. Семантична завантаженість концепту жовтого кольору відображає не лише почуття й думки поетів, а й соціальні явища в житті античного суспільства. Проте на вибір лексеми, передусім, впливає подих античної доби та відчуття кольору авторами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Пукаляк, М. В. "ОМОНІМІЯ В ДІЄСЛІВНИХ КОМБІНАЦІЯХ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 235–39. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-38.

Full text

Abstract:

Стаття спрямована на дослідження граматичної омонімії в сучасній англійській мові, типів та особливостей омонімічних структур, що функціонують у літературних текстах. Омонімія аналізується як явище синхронії і розглядається як результат протилежних процесів семантичної розбіжності слів, етимологічно що походять з одного і того ж джерела. Омоніми – це мовні одиниці, різні за значенням, але однакові за своєю формою. У випадку багатозначності різні значення однієї і тієї ж граматичної форми взаємозалежні і виходять з одного і того ж значення. У випадку омонімії первинне (інваріантне) значення цієї граматичної форми не простежується в різних видах використання цієї форми. Синтаксичні омоніми – це такі одиниці, в яких поверхневі структури збігаються, але глибокі семантичні структури різні. Саме синтаксична парадигма дає змогу виявити омонімію синтаксичної структури. Якщо парадигматичним зв’язком вважається зв’язок мовного елемента з іншими елементами, то, крім звичайних парадигматичних зв’язків усередині їх синтаксичної парадигми, омонімія синтаксичних одиниць має зв’язки з іншими елементами омонімічного рядка. Ці зв’язки називаються омонімічними зіткненнями. Саме трансформаційний аналіз допомагає диференціювати омонімічні конструкції. У рамках омонімії явища морфологічної та синтаксичної омонімії стоять окремо один від одного. Морфологічна омонімія включає окремі частини морфологічної парадигми і таким чином стає невід’ємною ознакою всієї морфологічної системи мови. Синтаксична омонімія складніша за своїми загальними ознаками, ніж морфологічна омонімія: тотожність омонімічних структур не має абсолютного, всеохоплюючого характеру, і поряд із переважаючою ідентичністю існують також деякі відмінності, які є явними показниками глибокої неідентичності синтаксичних конструкцій. Структурна нетотожність синтаксичних омонімів виявляється в процесі їх формування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Малюга, Наталія Миколаївна. "Про козаченьків і воріженьків: семантичні аспекти деривації." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 17 (April 2, 2018): 68–90. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v17i0.40.

Full text

Abstract:

У статті йдеться про словотвірні засоби вираження демінутивності у фольклорних текстах, проаналізовано стилістично марковані одиниці з суфіксами демінутивності в українських народних піснях і думах. Здійснено лексико-семантичну диференціацію іменників із значенням об’єктивної зменшеності. Досліджено особливості функціонування безеквівалентних демінутивів, утворених від основ негативної семантики. Задля правильного тлумачення функції морфеми з модифікаційним демінутивним значенням рекомендовано вдаватися до прийому контекстного аналізу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Книшенко, Н. П. "ПОНЯТТЯ «ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ» Й «ТЕРМІНОЛОГІЧНЕ ПОЛЕ» В СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТВІ." Лінгвістичні дослідження, no. 52 (2020): 3–9. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.01.

Full text

Abstract:

У статті зауважено, що використання лінгвістичних термінів «лексико-семантичне поле» й «термінологічне поле» в сучасному мовознавстві ускладнюється існуванням їхніх різних тлумачень. У зв’язку із цим видається доцільним з’ясувати поняттєві обсяги відповідних лінгвістичних термінів і визначитися зі способом їх уживання. Висновковуємо, що поняття «термінологічне поле» в межах дослідження будь-якої термінологічної системи (ТС) корисне для констатації належності певної лексичної одиниці як терміна до відповідної термінологічної системи, а поняття лексико-семантичного поля важливе для вивчення системної організації термінів відповідної галузі знання як мовних одиниць. Ключові слова: ЛСВ – лексико-семантичний варіант, ЛСГ – лексико-семантична група, ЛСП – лексико-семантичне поле, ТП – термінологічне поле, ТС – термінологічна система.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Крижко, О. А. "ПОНЯТТЯ МОТИВАЦІЇ МОВНИХ ОДИНИЦЬ ЯК СПІВВІДНОШЕННЯ МОВНОГО ЗНАКА ТА ЗНАЧЕННЯ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 96–105. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-14.

Full text

Abstract:

У статті розглядається проблема мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення. Зокрема, акцентується увага на специфіці самого мовного знака, яка зумовлена передусім його асиметричною природою, оскільки будь-які фактори зміни завжди призводять до зсуву відношень між означуваним і означувальним. Крім того, аналізуються основні властивості й ознаки мовного знака, подаються різноманітні підходи до визначення типів семантичних знакових відношень, виділяються асиметричні відношення у словесному знакові (нульова асиметрія, синтагматична асиметрія, парадигматична асиметрія), вказуються наслідки асиметрії словесного знака. У дослідженні зазначається, що словесні знаки як категорії лексичної семантики одночасно належать і семантичній структурі – одній з окремих субструктур загальної структури мови, і рівню лексики. Як семантичні категорії вони базуються на семасіологічних ознаках, а як категорії лексичного рівня мають також формальне вираження, тобто категоріям лексичної семантики властиве змістовно-формальне відбиття. Необхідно розрізняти семасіологічний і ономасіологічний підхід до їх вивчення, тобто кожну з категорій можна визначити у змістовому та значеннєвому планах. Із семасіологічного погляду гомосемні одиниці – це омолексемні полісемеми, з ономасіологічного – полісемемні омолексеми, а гетерогенні – полілексемні омосемеми й омосемемні полілексеми. З погляду співвідношення словесного знака й лексичного значення категорії лексичної семантики визначаються в аспекті топологічної / диференційної лінгвістики, проте структурний підхід до значення ще повністю не відповідає на питання взаємозумовленості знака та значення. Значення виникає в тих випадках, коли існують концептуальні зв’язки певного виду, що поєднують концепти як дискретні змістові сутності свідомості. Ці зв’язки можуть бути імплікаційними, порівняльно- класифікаційними та семіотичними (знаковими). Одним з основних положень лінгвістичної теорії є принцип довільності мовного знака, тобто як неумотивованість, як відсутність зв’язку між означувальним і означуваним, однак у системі мови мовний знак виявляється відносно мотивованим.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Цьох, Лариса, and Вікторія Іваночко. "ПАРАЛЕЛЬНІ КОРПУСИ У ДОСЛІДЖЕННЯХ ВІДТВОРЕННЯ ІДІОСТИЛЮ У ПЕРЕКЛАДІ (НА ОСНОВІ ПАРАЛЕЛЬНОГО КОРПУСУ РОМАНУ ДЖ. ЛОНДОНА «WHITE FANG»)." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 358–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-75.

Full text

Abstract:

У статті висвітлюються структурно-семантичні особливості фразеологізмів із британським етнокультурним компонентом. Дослідження проводиться на основі корпусних технологій у квантитативному аспекті. На основі сформованого дослідницького корпусу із 335 етномаркованих фразеологізмів, де наведено їх значення та коментар до нього, вказано тип етнокультурного маркеру, джерело лінгвокультурної інформації, визначено належність кожної фразеологічної одиниці до певного структурного типу, з’ясуються особливості їх змістової організації. Доведено, що фразеологічні одиниці з етнокультурним компонентом – важливий елемент мовної картини світу. Етнокультурний компонент значення фразеологізму представлений в основному онімами і реаліями та вмотивований національною культурою: історичними фактами, традиціями, звичаями, міфами, повір’ями, краєзнавчими, етнографічними, політичними термінами та іншими найменуваннями суспільної діяльності народу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Ястремська, Тетяна. "Формальна і семантична структури дериватів y говорах української мови: проблема кореляції." Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 65, no. 1 (December 8, 2021): 209–30. http://dx.doi.org/10.1556/060.2020.00017.

Full text

Abstract:

У статті порушено проблему кореляції формальної і семантичної структур дериватів. Дослідження здійснено на прикладі прикметників, дериватів із коренем -гор- (-гір-, -гур-), які входять до складу словотвірного гнізда з вершиною гора ‘гора’, ‘верхня частина’ і репрезентують семантичну опозицію ‘верx’ ↔ ‘низ’.Корпус прикметників із коренем -гор- (-гір-, -гур-) формує понад 60 одиниць, які описують орієнтацію об’єктів у просторі, окреслюють просторову кваліфікацію об’єкта та моделюють си-стему координат мовної (а радше діалектної) картини світу. Детально проаналізовано семантику прикметників першого та другого ступенів деривації (гíрний / гóрний, горáвий, горúстий, горíшний, гірськúй, гóряний, горíський тощо); префіксально-суфіксальних форм (згíрний, згірнúстий, загíрний, нагíрний, пагористий та ін.) та композитів (крутогóрий, плоскогíрний, простогíрний тощо). Семан-тичну структуру прикметників проаналізовано в межах двох семантичних субкомплексів, а саме: ‘верхня / нижня частина об’єкта’ та ‘верхня / нижня межа’. Значення прикметників структурова-но єрархічно. Усі значення (компоненти семантичної структури) ілюструють приклади, засвідчені в говірках української мови. Зафіксовані значення представляють різні аспекти життя українців.Проаналізовані мовні одиниці відтворюють діалектні особливості, зокрема семантичні, харак-терні для говорів південно-західного наріччя української мови. Джерелами дослідження слугували історичні та регіональні словники (Є. Желехівський, С. Недільський, П. Білецький-Носенко, Д. Яворницький, Б. Грінченко та ін.), а також діалектні тексти та лінгвістичні атласи. Семантичні зміни, виявлені на підставі аналізу історичних джерел і пам’яток української мови від ХІ ст., зафік-совано на різних історичних етапах. Це дало змогу не тільки окреслити особливості діалектної кар-тини світу діалектоносіїв, відмінності у їхньому світогляді, знаннях та колективному досвіді, а й репрезентувати особливості діалектної номінації, деривації та семантики.Діалектні відомості подано в семи порівняльних таблицях, які фіксують деривацію та семантику аналізованих лексем, а також семантичні зміни прикметників гíрськúй / гóрський, горíшний. Задоку-ментовано найдавніші фіксації дериватів від ХІ ст. та семантичну еволюцію слів. Аналіз формальних і семантичних структур дериватів підтвердив, що семантика базового слова є основою для форму-вання семантики дериватів.This paper deals with the problem of correlation between the formal and semantic structure of derivatives. The paper suggests examples of derivative of the root -гор- (-гір-, -гур-) and represents the semantic opposition ‘top’ ↔ ‘bottom’ – fragments of the derivative clusters of the base words of the opposition гора ‘mountain’, ‘top’.The corpus of adjectives with the root -гор- (-гір-, -гур-) amounts to more than 60 units. It describes the orientation of objects in the space as well as identiﬁes the spatial qualiﬁcation of an object and models the coordinate system of the linguistic (resp. dialectal) worldview. The author scrutinizes the semantics of the adjectives: unpreﬁxed derivatives of the 1st and 2nd degrees of derivation (гíрний / гóрний, горáвий, горúстий, горíшний, гірськúй, гóряний, горíський, etc.); preﬁxal-suffixal formations (згíрний, згірнúстий, загíрний, нагíрний, пагористий, etc.), and compounds (крутогóрий, плоскогíрний, простогíрний, etc.). The semantic structure of adjectives is analyzed within two semantic subcomplexes: ‘the top of the object’ and ‘high / low limit’. The subcomplexes unite the meanings of the adjectives, which are structured hierarchically. All meanings (components of the semantic structure) are illustrated by examples of dialectal speech. These meanings represent different aspects of the Ukrainians’ life.The analysed units represent semantic and typical features for the south-western dialects of the Ukrainian language. The sources of the study are historical and regional dictionaries (by Ye. Zhelekhivskyi, S. Nedilskyi, P. Biletskyi-Nosenko, D. Yavornytskyi, B. Hrinchenko, etc.) and texts as well as linguistic atlases. Semantic changes, as based on the analysis of historical sources and manuscripts of the Ukrainian language from the 11th century, were recorded at different historical stages. It is possible to identify the speciﬁc features of the perception of the world and differences in the worldview of dialect speakers, their knowledge, and collective experience, and represent the speciﬁc features of dialect nomination, derivation, and semantics.The dialectal data provided in the 7 comparative tables of the lexeme’s derivation and semantics, and what is more, semantic changes of the adjectives гíрськúй / гóрський and горíшний. The oldest ﬁxations of derivatives from the 11th century and the semantic evolution of the words are documented. The analysis of the formal and semantic structures of derivatives proved that the semantics of the base word is the basis for the formation of the semantics of derivatives.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Головацька, Юлія. "ВІДТВОРЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ЯК ЗАСОБІВ ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ТА ПОЛЬСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДАХ ТВОРУ Л. КЕРРОЛЛА «АЛІСА В ЗАДЗЕРКАЛЛІ»." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-10.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено особливості відтворення фразеологічних одиниць як засобів характеротворення персонажів у перекладах твору «Аліса в Задзеркаллі» українською та польською мовами. Подано класифікацію фразеологічних одиниць з точки зору перекладознавства. Визначено способи перекладу фразеологічних одиниць (переклад фразеологічним еквівалентом, фразеологічним аналогом, описовим перекладом, контекстуальними замінами та калькуванням, використання відповідного фразеологізму в цільовій мові). Проаналізовано класифікацію фразеологічних одиниць за їх семантикою (звичайні словосполучення (звороти, свобода вибору яких обмежена); фразеологічні ряди (звороти, що виражають одне, але складне поняття); фразеологічні єдності (звороти, що є одним нерозривним цілим). Визначено, що фразеологічне зрощення – це семантично неподільна фразеологічна одиниця, і на значення якої ніколи не впливають значення її компонентів; фразеологічна єдність – це семантично неподільна фразеологічна одиниця, ціле значення якої мотивоване значеннями її компонентів; фразеологічна комбінація – це семантично подільна фразеологічна одиниця, в якій кожне слово має абсолютно незалежне значення. Подано функціональну класифікацію фразеологізмів у творі «Аліса в Задзеркаллі» (фразеологізми, що стосуються характеристики персонажів; фразеологічні одиниці, що передають внутрішній стан героя; фразеологічні одиниці, що допомагають розкрити фізичний стан персонажа; фразеологізми, що характеризують багатий духовний світ героя, мудрість, дотепність). Фразеологізми, що стосуються характеристики героїв і виконують оцінну функцію, тематично поділено на такі групи: фраземи, що допомагають розкрити позитивні якості персонажів; фраземи, що сприяють розкриттю негативних якостей; фраземи, що доповнюють портретну характеристику. Досліджено способи перекладу фразеологічних одиниць українською та польською мовами. Аналіз 150 фразеологічних одиниць привів до висновку, що існує кілька способів перекладу фразеологічної одиниці залежно від того, до якої групи вона належить. Існують такі способи перекладу фразеологічних одиниць – переклад фразеологічного еквівалента, фразеологічний аналог, описовий переклад, контекстуальні заміни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

ПЕТРЕНКО, Анастасія, and Галина ЧУЛАНОВА. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ НЕОЛОГІЗМІВ ПАНДЕМІЇ COVID-19 В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 11, 2022): 130–35. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.17.

Full text

Abstract:

У пропонованій статті зосереджено увагу на оновленні та збагаченні лексичного складу англійської мови періоду пандемії коронавірусу Covid-19, розглянуто процес з’яви нових складних одиниць, динаміку розвитку їхньої семантики та набуття ними нових значень; зафіксовано постання нових складних слів, пов’язаних із поширенням коронавірусного захворювання та його впливом на лінгвістичну ситуацію в сучасному газетному дискурсі; визначено тенденції їх активізації. Виокремлено лексико-семантичні групи неологізмів, спричинених виникненням і поширенням короновірусної інфекції, а саме: «Освіта», «Подорожі», «Соціальне життя», «Здоров’я», «Культура», «Робота». Повсюдне поширення захворювання знайшло свій відбиток не лише в медицині, а й усіх соціальних сферах та в лексичному складі багатьох мов, зокрема й англійської. Установлено, що найбільш частотною серед інновацій у дискурсі означеного періоду є лексема COVID-19 та її український відповідник коронавірус, що послугували джерелом постання нових складних слів. Хронологічно стаття охоплює період від початку 2020 року до першого півріччя 2021 року. Закріплені в мовленнєвій практиці українців слова на позначення актуальної для світу хвороби вже адаптовано до фонетичних, правописних і граматичних норм сучасної української мови, тож уживання їх є регулярним, нормативним і змістотвірним. Констатуємо, що в мові рівнозначно поширені англійськомовна абревіатура-термін COVID-19, лексичний відповідник коронавірус та адаптоване й закріплене в мовленнєвій практиці слово ковід, що є транслітерованим еквівалентом англомовної одиниці. У науковій праці проаналізовано стан вивчення проблеми в українській та англійській мовознавчих спільнотах. Загальнонаукові методи (опис, індукція, дедукція, інтроспекція) використані для відбору й аналізу мовного матеріалу та викладу основних положень роботи. Матеріалом дослідження послугувалиь неологізми коронавірусної тематики, дібрані зі статей, корпусів лексики, словників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

СТЕРЛІКОВА, М. С. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ІМЕННИКІВ У ПІСЕННОМУ ДИСКУРСІ 2010-Х РР." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 3 (February 16, 2022): 146–52. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.21.

Full text

Abstract:

У цій статті розглядаються особливості використання іменників у текстах пісень британської незалежної сцени 2010-х років. Іменники, які є об’єктом дослідження, використовуються авторами пісень для позначення конкретних культурно мотивованих явищ та передачі універсальних концептів, властивих кожній людині. Лінгвісти всіх теоретичних напрямів згодні з тим, що лексична категорійність є однією з найважливіших і найскладніших проблем у лінгвістиці. Одне з головних питань категорійності: чи існує універсальний семантичний критерій, який мотивує приналежність до категорії окремою мовою і, ширше, у різних мовах? Більшість сучасних лінгвістів, особливо ті, хто підходить до цієї проблеми з функціоналістської та когнітивної точок зору, слідом за традиційними граматистами вважають пошук умовних універсалій, які лежать в основі приналежності до категорій, продуктивною дослідницькою програмою. Слід зазначити, що вирішальним моментом у дослідженні семантичних класів іменників є екстралінгвістичне середовище, тобто зовнішні чинники, які спонукали автора використати певні лексичні одиниці. Логічно припустити, що кожна людина наділяє лексичні одиниці унікальним, властивим лише їй змістом, і у зв’язку з цим ми стикаємося з декількома способами інтерпретації тексту пісні: через призму автора пісні та через призму аудиторії. Автором текстів пісень гурту Bring Me The Horizon переважно є Олівер Сайкс, уродженець Ешфорда, Кент, Англія. Географічне положення, безперечно, відіграло вирішальну роль у процесі написання текстів пісень, оскільки Bring Me The Horizon стали справжнім британським культурним феноменом. Оліверу Сайксу вдається не тільки зобразити досвід, який викликає відгук у його міжнародних шанувальників, а й інкорпорувати елементи, притаманні британській колективній свідомості. Проаналізувавши останній альбом гурту Bring Me The Horizon “Post Human: Survival Horror”, ми виділили наступні семантичні класи іменників: Heavenly Domain, Desperation, Violence, Animals, Habitat, Temporality, Ignorance, Emotional State. Це домінантні категорії, які Олівер Сайкс спробував донести до громадськості під час кризи COVID-19. Більш детальний огляд мотивів використання конкретних іменників міститься в емпіричній частині статті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Іваноў, Яўген Яўгенавіч. "Афористичне висловлення як мовна модель крилатих слів." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (October 27, 2017): 114–21. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.94.

Full text

Abstract:

Крилаті слова кваліфіковано як реальні й потенційні одиниці, протиставлені як узуальні й оказіональні на підставі визначення поняття крилатості – спільної для них категорійної ознаки. Визначено основні властивості крилатих слів, як-от: модельованість й усталеність. Представлено типові структурно-семантичні моделі крилатих слів. Виявлено, що модель афористичного висловлення має високий ступінь продуктивності, адже це підтверджено її значним кількісним представленням у фондах крилатих слів різних мов (у сучасній білоруській літературній мові понад 30 %).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Петрина, Христина. "СЕМАНТИЧНІ МОДИФІКАЦІЇ АЛЮЗІЙ В УКРАЇНСЬКИХ МОДЕРНИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ." Українознавчі студії, no. 18 (March 27, 2017): 206–12. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.18.206-212.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано семантичні трансформації алюзійних одиниць ухудожніх текстах українського модерного дискурсу. Виокремлено семантичнівиди алюзій на тлі процесів збереження та зміни їхнього смислового навантаження. Алюзійні елементи розглянуто як засіб пародіювання класичних текстівта переосмислення архетипів.Ключові слова: алюзія, алюзійна одиниця, текст-реципієнт, метатекст,семантична конденсація.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

БОНДАРЄВА, Ольга. "НОМІНАТЕМА КОМПЛЕКСНОГО ЗРАЗКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ВТІЛЕННЯ У МОВЛЕННІ (НА МАТЕРІАЛІ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ)." Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, no. 46 (November 29, 2021): 17–23. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.2.

Full text

Abstract:

Питання про визначення мовних одиниць постає надважливим у лінгвістич- ній теорії. Комплексний опис основної одиниці мови виявляє залежність від вибору підходу до ідентифікації мовних інваріантів. У статті зазначені дві парадигми його вирішення – сло- воцентричну та несловоцентричну. Традиційну лінгвістику характеризує тенденція до виді- лення словосполучень та інших одиниць разом зі словами як таких, що мають семантичну, а значить і номінативну цілісність. Базовими різновидами номінативних одиниць уважають наслідки мовної номінації (слова-синтагми, глоси прості й комплексні, модифікації відповід- них номінатем), а базовою одиницею мовної номінації – номінатему. У статті детально розглянуто номінатеми-словосполучення, тобто номінатеми комп- лексного зразка та їхні структурні різновиди. До них віднесено всі семантично тотожні одиниці, а саме: ідіоматизоване словосполучення, тобто колокацію; фразеологізоване словос- получення; сполуку повнозначного слова зі службовим та аналітичні лексико-граматичні варі- анти; універбалізований еквівалент словосполучення, тобто слово, що з’явилося внаслідок вербального модифікування словосполучення і є тотожним йому в лексико-граматичній сис- темі координат. Метою статті є визначення параметрів ідентифікації номінатем комплек- сного зразка, дослідження шляхів реалізації основної номінативної одиниці та особливостей втілення номінатеми комплексного типу в мовленні та тексті. Методи та методики дослі- дження. У дослідженні використано низку методів, що дали змогу максимально об’єктивно вивчити проблему й дійти певних висновків. Зокрема, метод суцільної вибірки застосовано для накопичення фактичного матеріалу, а методику дистрибутивного аналізу – для диферен- ціювання понять. Висновки. Основною номінативною одиницею визнано певний інваріант – слово чи словосполучення – на підставі критеріїв номінативності та семантико-граматичної тотожності всіх його реалізацій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Мосьпан, Е. П. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ НЕОЛОГІЗМІВ." Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 1, no. 71 (2020): 30–35. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.01.71.05.

Full text

Abstract:

Метою статті є дослідження особливостей функціонування нових залізничних номінацій двох останніх десятиліть у залізничному дискурсі, включаючи спеціалізовані форуми й блоги, а також у мові засобів масової інформації, передусім на транспортних і новинних порталах. Названо періоди активної появи залізничних неологізмів: перехід на нові види тяги – з парової на теплову й електричну; введення й розвиток швидкісного руху; поява нових видів перевезень. Перелічено об'єкти номінації залізничними неологізмами – одиниці інноваційного рухомого складу, об'єкти інфраструктури, їхні частини, нові спеціальності й виробничі процеси. Зафіксовано превалювання морфологічного й синтаксичного способів словотвору залізничних термінів. На прикладі функціонування синонімічних залізничних неологізмів виявлено залежність функціонального й словотвірного потенціалу нових номінацій від способу їх творення, прозорості семантики мотивованого слова, а для запозичених одиниць – від форми запозичення неологізму й активності обраної словотвірної моделі. Відзначено загальну для термінологічних систем тенденцію вибору більш компактних, більш благозвучних і зрозумілих номінацій. Розглянуто приклади незалежного й паралельного функціонування синонімічних нових номінацій залізничних об’єктів. Виявлено явище стилістичної диференціації окремих синонімічних неологізмів. Відзначено дію соціального чинника на появу цілої групи неологізмів, пов’язаних із популярним серед підлітків новим захопленням – їздою зовні потягів. Визначені стилістична приналежність одиниць цієї групи й семантичні відносини між ними, окреслено сферу їх вживання; зроблено висновки стосовно їхньої словотвірної активності; описано значення багатозначних одиниць; зафіксовано факт створення псевдотермінологічних окказіонализмів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Яцина, Олена. "АСОЦІАТИВНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАКТИК ШЛЮБНО-СІМЕЙНОГО ПАРТНЕРСТВА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 12, no. 1 (February 9, 2020): 354–67. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.156.

Full text

Abstract:

нерство”. Виявлені семантичні поля досліджуваних категорій вказують на одновимірну модель семантичної організації, де одні і ті самі одиниці аналізу по-різному розподіляються на семантичному полі: те, що належить до ядра одної категорії, визначається на периферії іншого поля або взагалі не є представленим. Зазначені особливості розглядаються як ознаки послаблення шлюбності, що вказує на зменшення важелів супроводжуючих їх традицій, ритуалів, статусу як культурно-обумовлених предикторів смислів шлюбно-сімейних практик. Збільшення одиниць аналізу на периферії семантичного поля вказує на зв’язок асоціацій із тим, що має для опитуваних відчутний смисл у самовизначенні і самоздійсненні у стосунках, утворених не на імперативній нормі шлюбності, а на значимості взаємин як спільної цінності. Зазначене підтверджується багатоаспектністю смислотвірних концептів, представлених у змісті індивідуально-особистісних: любов, діти, щастя, секс, симпатія, рівність, узгодження, свобода та емоційно-чутливих предикторів смислів: довіра, підтримка, тепло, інтимність. За результатами кластерного аналізу “партнерство” за виявленими викидами в наборі асоціацій істотно вирізняється від шлюбу та сім’ї. Тематично поділені за змістом, асоціати вказують на індивідуально-особистісний (взаєморозуміння, довіра, рівність, узгодженість, свобода) та емоційно-чутливий смисл (любов, інтимність). Не виявлено асоціацій ані зі шлюбом, ані із дітонародженням.Методом кластеризації даних встановлено спільність смислотвірних концептів досліджуваних категорій. Результат розглядається як принцип творення практик шлюбно-сімейного партнерства, де сукупність уявлень пропонується позначити категорією “шлюбно-сімейне партнерство”. Констатується, що зазначена категорія є соціально-психологічним феномном, котрий вказує на неоднорідність соціальної реальності, яка вже не структурується тільки за нормами інституту сім’ї, шлюбу та батьківства як метанорми.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Громко, Т. В. "КОЛОКАЦІЇ У СКЛАДІ МОНОГОВІРКОВОГО ТЕЗАУРУСА." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-8.

Full text

Abstract:

У статті теоретично обґрунтовується місце колокацій як мовно-мовленнєвих одиниць у говірковому дискурсі, що визначає їхній лексикографічний ранг у тезаурусі говірки. Колокація є неоднослівним, стійким і таким, що регулярно трапляється в мовленні, словосполученням, що позначає єдине поняття, і, ієрархічно знаходячись між словом і фразеологізмом як одиницями мовних виражень, є реалізацією полісемії слів. Такі конструкції важливі для дескрибування мовних даних говірки, що вилучені з мовленнєвих текстів на основі врахування граматико-синтагматичних зв’язків. Звернено увагу на можливості корпусного підходу до відбору таких одиниць та подальшу наукову інтерпретацію колокаційної складової частини в системі говірки у складі монографічного опису. Вокабуляр тезауруса, фрагмент якого подається, базується на токенізації, своєрідній декомпозиції текстового матеріалу на ряд мовних одиниць – слів та колокацій тощо. За такого методу лексикографування застосовуються дистрибутивний і контекстологічний методи. Пропонований автором аналіз лексично-граматичного рівня емпіричного матеріалу говірки як системи мови є фрагментом її дескрипції, що в межах опису моноговіркового лінгварію передбачає укладання тезауруса. У межах вокабулярію тезауруса колокації кваліфікуються як семантичні графи або смислові одиниці тексту. Звернено увагу на особливості токенізації з текстів усного мовлення та лексикографування колокацій в тезаурусі говірки. Колокації в говірковому дискурсі відрізняються і яскраво вираженою граматичною природою, і стійким характером, і статистичною представленістю в усному колективному мовленні, що є показником таких активних процесів сучасної української мови, як граматикалізація й ідіоматизація. Лексикографування колокацій у моноговірковому тезаурусі може слугувати базою для укладання окремої колокаційної лексикографічної системи як одного з аспектів екстраполяції говірколінгварію.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Гудманян, А. Г., and І. М. Баклан. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ НІМЕЦЬКИХ НЕОЛОГІЗМІВ ГАЛУЗІ «МОДА»." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 9, 2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-7.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати дослідження особливостей перекладу німецьких неологізмів на основі аналізу вибірки даних із тематичного поля «МОДА». Неологізми як лексичні одиниці, що з’являються в мові на певному етапі розвитку суспільства та сприймаються мовцями як «нове», здебільшого виникають у медійному просторі та є типовими для публіцистичних текстів. Формування неологізмів являє собою неконтрольований процес, причому ознака новизни неологізмів є поняттям відносним. Критеріями якісного перекладу неологізмів є адекватність, збереження новизни та компактність представлення. Для здійснення перекладу неологізмів варто дотримуватися трьохетапного алгоритму, який ураховує передперекладацький аналіз, технологію перекладу й постперекладацьке редагування. На кожному з етапів аналізу перекладач застосовує екстралінгвальні знання, власний досвід і навички пошуку інформації. Технологія перекладу неологізмів включає вибір стратегії, способу, прийому й техніки перекладу. Стратегія перекладу неологізмів має бути націлена на очуження, проте в разі виникнення труднощів щодо їх розуміння застосовується одомашнення. Вибір способу перекладу неологізмів спирається на перекладацьке рішення відтворення лексеми засобами мови перекладу чи перенесення лексеми в текст перекладу без змін. Серед прийомів перекладу, які можуть бути застосовані під час перекладу неологізмів, виокремлено такі: лексичне запозичення, модуляція, експлікація, імплікація та мутація. Зазначені прийоми можуть зустрічатися як у «чистому», так і в комбінованому вигляді. Домінуючим прийомом перекладу неологізмів галузі «МОДА» є лексичне запозичення за допомогою технік калькування й транскрипції. Калькування слугує створенню робочого варіанта перекладу для подальшої його оцінки та відповідності критеріям адекватності, новизни й компактності. У разі ускладнення розуміння перекладеного за допомогою калькування неологізму варто вдаватися до модуляції чи мутації. Якщо зазначені прийоми не забезпечують адекватність перекладу, то доречно застосувати експлікацію та імплікацію, розширюючи чи звужуючи значення неологізму в перекладі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

МЕЛЬНИЧУК, Наталія. "ЕМОТИВНІ ПРИКМЕТНИКИ НЕГАТИВНОЇ СЕМАНТИКИ В АНГЛІЙСЬКОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 273–83. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.24.

Full text

Abstract:

Дослідження присвячено вивченню особливостей лінгвальних презентацій емоційних станів за допомогою прикметників в англійськомовній картині світу. У роботі запропоновано дослідження семантичних особливос- тей англійських ад’єктивних емосемізмів негативної семантики, охаракте- ризовано основні групи та здійснено зіставний аналіз відповідно до їх семан- тичного наповнення. Мета цієї роботи полягає в установленні семантичних особливостей емотивних ад’єктивних одиниць негативної семантики в англій- ськомовній картині світу. Ад’єктивні емотивні одиниці, що є матеріалом цієї розвідки, були виокремлені відповідно до мети дослідження – вивчення їхніх семантичних особливостей – із загального вокабуляра прикметників сучасних англомовних лінгвістичних словників за допомогою дефініційного та компо- нентного аналізу. Природа прикметника передбачає можливість його дослі- дження з погляду суб’єкта, який під час вибору ад’єктива вибирає одну ознаку з багатьох, особливо це стосується емотивних прикметників, що мають само- стійне емотивне значення, виражаючи при цьому емоції, почуття та оцінку мовцем навколишньої дійсності. Оскільки словник відображає складну лек- сичну систему мови як сукупність взаємопов’язаних одиниць, що об’єднуються за принципом ієрархічності, його дефініції відповідають багатьом вимогам, найважливішими серед яких можна назвати вичерпність визначення та вра- хування семантичних, граматичних і лексичних властивостей слова, тобто його мовної та системної специфіки. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі вперше здійснено комплексний аналіз семантич- них особливостей англійських ад’єктивних одиниць негативної семантики з їх розподілом на групи на основі наявності в їхній семантиці спільних емосем. Диференціація емотивних прикметників на угрупування слів із негативним значенням відображає особливості їх функціонування в англійськомовній кар- тині світу: ад’єктивні емосемізми негативної семантики становлять значну частину загальної лексики англійської мови та є її важливим компонентом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

VOYTKO, Tetyana, and Oksana ARTIUSHENKO. "ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ЗАГОЛОВКАХ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ (НА ПРИКЛАДІ «НЬЮ-ЙОРК ТАЙМС»)." Astraea 1, no. 2 (2020): 118–33. http://dx.doi.org/10.34142/astraea.2020.1.2.07.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано наукову літературу з даної теми та порівняно особливості використання фразеологічних одиниць у заголовках. Виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Дослідження показало, що основними типами трансформації фразеологічних одиниць є найпростіші зміни елементів синтаксичних одиниць, які є результатом їх перестановки, заміщення, додавання та скорочення. Аналіз наукових джерел показав, що поняття «фразеологічна одиниця» розглядалося багатьма вченими і трактується як стійка фраза або вираз, що характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю поєднання слів та прихованим значенням. В статті авторами виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Суть семантичної трансформації фразеологізму полягає у введенні нових семантичних відтінків або грі слів у фразеологізми. Основні типи аналітичної трансформації можна визначити наступним чином: синтаксичні; лексичний; забруднення. Крім того, фразеологізми висвітлюють проблеми в більш м’якому світлі, забарвлюючи назву журналістського тексту, тим самим привертаючи до нього увагу. Аналіз заголовків у «The New York Times» показав, що в сучасній журналістській практиці використання фразеологічних одиниць є популярним метод просування тексту. Доведено, що автори у своїх роботах використовують майже всі стилі та типи фразеологічних одиниць, але найчастіше в українській мові вживаються розмовний стиль та жаргонні слова, рідше педантичний стиль та практично відсутні міжстильові фразеологізми, а в англійській мові більшість часто розмовний і педантичний стилі, рідше використовується розмовний. Фразеологічні одиниці складають ядро фразеологічного фундаменту будь-якої мови, містять історичну та культурну інформацію та відображають динаміку розвитку мовлення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

O.M., Khavkina. "IDIOMS WITH THE SEMANTICS OF VIOLENCE IN THE MODERN ENGLISH LANGUAGE." South archive (philological sciences), no. 87 (September 29, 2021): 60–64. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-87-9.

Full text

Abstract:

Purpose. The problem of violence is one of the most acute issues in modern society. Ukrainian and foreign linguists are just beginning to take interest in how violence is reflected in the world languages. In modern linguistics there are several researches devoted to certain lexical and semantic groups of violence vocabulary, verbal violence in the socio-psychological aspect, invectives in periodicals and professional communication, etc. However, little attention is paid to the violence idioms. The purpose of the paper PROPOSED is to analyse English idioms with the semantics of violence from different aspects. allowed determining their lexical, semantic, structural, and grammatical features. Methods. The following scientific methods were used for the analysis of about 80 violence idioms: descriptive method, component, semantic, distributive, and transformational analyses. Results. All selected idioms fall into 2 groups: ones denoting acts of physical and psychological (verbal) violence. From the point of view of participants of the outrageous act such language units are divided into those that are semantically related to the abuser, and those that are related to the victim of violence. Some of the analyzed idioms can be varied, thus, their several equivalents can be found in the modern English language. Regarding their structural and grammatical features the studied idioms fall into verbal and nominal ones. There are a few communicative phraseological units among the idioms under the investigation. Somatisms as well as coloronyms and zoonyms are the components of the analyzed linguistic units. The article presents the history of the origin and explains the semantics development of some idioms, as well as explains the role of phraseological units of violence in the word-forming system of the modern English language. Conclusions. Violence idioms take an important place in the English linguistic world view. There are certain patterns of their functioning in the modern English language. Further scientific researches in this area can be useful for deeper understanding violence as a social phenomenon and can help reduce its level in the world.Key words: phraseological unit, violence, physical violence, verbal violence, abuser, victim of violence, component, semantics, structure. Мета. Проблема насильства, безсумнівно, є однією з найболючіших у сучасному соціумі, що може бути підтверджено великою кількістю конвенцій та резолюцій, прийнятих в останні півстоліття на міжнародному рівні, а також численними дослідженнями із цієї теми, проведеними спеціалістами з різних сфер людської діяльності, лідером з яких, звичайно, є пси-хологія. Щодо вітчизняних та зарубіжних лінгвістів, то вони тільки розпочинають проявляти цікавість до того, яким чином насильство знаходить відображення в мовах світу. На сьогодні відомі мовознавчі наукові праці, в яких висвітлюються окремі лексико-семантичні групи віолентної лексики, вербальне насилля у соціопсихологічном аспекті, інвективи в періодиці та професійній комунікації тощо. Проте практично не приділяється уваги фраземам віолентності, хоча ця група одиниць є однією з ключових у побудові мовної картини світу певного народу, що послуговується певною мовою. Мета пропонованого дослідження – різноаспектний аналіз англійських фразеологічних одиниць зі значенням віолентності.Методи. Для аналізу близько 80 англійських ідіом із семантикою насильства та визначення їх лексико-семантичних та структурно-граматичних особливостей було застосовано такі наукові методи: описовий метод, компонентний, семантич-ний, дистрибутивний, трансформаційний аналізи. Результати. Усі дібрані фраземи можуть бути розподілені на 2 групи: одиниці, які позначають акти фізичного та психо-логічного (вербального) насилля. Із точки зору учасників насильницького акта такі проаналізовані фраземи поділяються на ті, що семантично пов’язані із кривдником, насильником, і ті, що пов’язані з жертвою насильства. Деякі із фразеологічних одиниць підлягають варіативності й функціонують у сучасній англійській мові у вигляді кількох рівнозначних варіантів. Щодо структурно-граматичних особливостей досліджуваних мовних одиниць, то переважна їх більшість – дієслівні; наступна за чисельністю група – іменникові фраземи. У корпусі дослідження наявні поодинокі комунікативні фразеологізми. Серед ком-понентів ідіом віолентності виділяються соматизми (найчисленніша група), в меншому обсязі – кольороніми, зооніми. У статті наведено історію виникнення та пояснено розвиток семантики деяких ідіом, а також пояснено роль фразеологічних одиниць віолентності у словотворчій системі сучасної англійської мови. Висновки. Ідіоми із семантикою віолентності займають важливе місце в англомовній картині світу. Простежуються певні закономірності їх функціонування в сучасній англійській мові. Подальші наукові розвідки у цьому напрямку є перспективни-ми, оскільки вони можуть бути корисними у глибшому розумінні насильства як соціального явища та сприятимуть зменшенню його рівня у сучасному світі.Ключові слова: фразеологічна одиниця, насильство, фізичне насилля, вербальне насилля, насильник, жертва насильства, компонент, структура, сема.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Глущенко, Ліна, and Люба Олійник. "ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ НА ПОЗНАЧЕННЯ ГАБАРИТІВ АРХІТЕКТУРНИХ СПОРУД У ТЕКСТІ ТРАКТАТУ ВІТРУВІЯ “DE ARCHITECTURA”: СЕМАНТИКА, СТРУКТУРА, ТАКСОНОМІЯ." Inozenma Philologia, no. 133 (December 1, 2020): 224–36. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3186.

Full text

Abstract:

Розглянуто особливості структури, семантики та таксонімії терміносполучень на позначення габаритів архітектурних споруд з опорними лексемами altitudо, longitudо, latitudо, crassitudо, magnitudо у трактаті Вітрувія “De architectura”. Виявлено, що вони утворюють п’ять лексико-семантичних груп, які поділяються на 16 підгруп та 19 блоків, у межах яких панівними є гіперо-гіпонімічні відношення; при цьому найбільш розгалужену структурно-семантичну організацію має лексико-семантична група з архісемою “висота архітектурних споруд”. Досліджено термінотвірну продуктивність аналізованих одиниць. Встановлено домінування двокомпонентних терміносполучень з неузгодженим означенням (іменник + іменник у родовому відмінку). Зʼясовано принцип опису габаритів архітектурних споруд. Ключові слова: терміносполучення, архітектурна споруда, висота/ширина/довжина/товщина/ величина, лексико-семантична група/підгрупа/блок, гіперо-гіпонімічні відношення, неузгоджене означення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Курбатова, Т. В., and О. Г. Ліхошерст. "ПОНЯТІЙНИЙ СКЛАДНИК КОНЦЕПТУ ПОЛІТИКА В СТРУКТУРІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОМОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 145–50. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-21.

Full text

Abstract:

У статті досліджена лінгвокогнітивна структура понятійного складника концепту ПОЛІТИКА в сучасній англомовній картині світу. Політика – одна з найважливіших сфер буття людини та суспільства. Як одиниця картинування свідомості вона представляє індивідуальний досвід людини, а також досвід усього суспільства, відбиваючи явища політичного життя в свідомості носіїв мови. Серед основних завдань у цій роботі визначаємо аналіз дефініцій мовних реперезентантів концепту в англомовних словниках з метою виокремлення понятійного складника та інтерпретації змісту концепту. Для досягнення цієї мети використовувалися методи дефініційного та компонентного аналізу. Об’єктом дослідження виступає концепт ПОЛІТИКА в сучасній англійськомовній картині світу. Предметом дослідження є структура понятійного складника концепту. Матеріалом дослідження виступають мовні одиниці, що репрезентують концепт ПОЛІТИКА. Дослідження проводилось із застосуванням комплексної методики концептуального аналізу. Це дозволило визначити основні уявлення про політику як такі, що зафіксовані у семантиці мовних одиниць, співвіднесених із політичною сферою діяльності носіїв сучасної англійської мови. Абстрактний характер цього поняття спричинює існування декількох лексичних одиниць, які активізують різні за змістом аспекти – politics, policy, political, politician, які утворюють ядерну зону концепту. У периферійній зоні знаходяться такі одиниці, як power, government, political activity, science, party, organization, state, country, leader, politician, the UN, globalization, crisis, human rights, global society, які конкретизують це поняття та виражають його різноманітні аспекти. Структура понятійного шару концепту ПОЛІТИКА характеризується високою лексико-семантичною щільністю. Це викликано абстрактним характером поняття, що є одним з базових в світосприйнятті людини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Pechko, Nina. "ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ІМПЛІЦИТНОЇ СЕМАНТИКИ АНТРОПОНІМІВ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (9) (February 9, 2021): 148–60. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-148-160.

Full text

Abstract:

Стаття досліджує імпліцитний аспект політичного дискурсу через аналіз семантичних імплікатур антропонімів політичного дискурсу. Останні включають офіційні (імена, прізвища) та неофіційні (прізвиська, прізвиськові утворення, псевдоніми) найменування відомих політичних діячів, глав держав та урядів та є одиницями, відповідно, первинної та вторинної номінації, що визначає різні підходи до їх вивчення та шляхи інтерпретації семантичних імплікатур, які вони репродукують. Визначено, що при дослідженні офіційних найменувань політичних лідерів найбільш дієвим є етимологічний та семасіологічний підходи. Саме вони дають змогу прослідкувати походження конкретного антропоніма та виокремити імпліцитні семантичні елементи шляхом аналізу значення його дериваційних складових. Семантичне значення таких ономастичних одиниць є специфічним: воно не відбиває понять, а лише вказує на первісну семантику – мотиви номінації. Такі семантичні імплікатури, як правило, є безвідносні до персони номінанта, особистісно невмотивовані, почасту містять нейтральну позалінгвальну інформацію. При цьому вони є невід’ємними елементами цілісного семантичного значення антропоніму. Доведено, що вивчення неофіційних антропонімів політичного дискурсу вимагає застосування прагматичного підходу, оскільки утворення прізвиськ та прізвиськових утворень зумовлене екстралінгвальними чинниками, є прагматично та функціонально вмотивованим. З’ясовано, що семантичні імплікатури таких неофійних найменувань містять позитивну та негативну конотації й у гіперболізованому вигляді вказують на характерні особистісні риси номінанта, виокремлюють його з-поміж інших, ретранслюють інформацію про специфіку та основні моменти його політичної кар’єри.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

ОЛЕКСАНДРЕНКО, Катерина, and Ольга МИСЕЧКО. "Психологічні та лінгвістичні чинники сприйняття і розуміння іншомовного тексту." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 2 (June 27, 2019): 147–64. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.2.12.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемам дослідження лінгвістичних і психолінгвістичних чинників, які впливають на процес сприйняття та розуміння іншомовного тексту, що є важливою складовою у підготовці майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Згідно із сучасними дослідженнями на рівні тексту реалізується задум висловлювання, проходить взаємодія мови і мислення. Описано найбільш поширені концепції дослідження тексту, зокрема лінгвістична, психологічна, методична, психолінгвістична. Проаналізовано категорію семантичної напруженості і лексичної рекурентності, які впливають на сприйняття, розуміння і запам’ятовування текстового матеріалу. Семантична напруженість тексту визначається як суб’єктивна категорія, зумовлена ступенем смислової і змістової новизни тексту для реципієнта. До основних чинників, які підвищують семантичну напруженість тексту відносять: лексичні одиниці з широкою семантикою, спеціальну термінологію, дейктичні одиниці, оказіональні слова, слова з імпліцитним значенням, абревіації та власні назви, референтну неоднозначність лексичних одиниць тощо. Встановлено, що семантична напруженість може виконувати дві основні функції: конструктивну і деструктивну, де конструктивність напруженості полягає у тому, що вона являє собою джерело нової інформації, а її деструктивність призводить до неадекватно сприйняття і розуміння. Рекурентність визначається як механізм породження, репрезентації та актуалізації смислу. Зазначається, що рекурентність можна досліджувати у широкому та вузькому контекстах. У вузькому значенні рекурентність розглядається як повтор на рівні структурної організації тексту, де вона репрезентується відповідними одиницями на фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях. У широкому розумінні рекурентність - це культурна і лінгвокультурна універсалія, яка є ключовою для гуманітарних наук. Встановлено, що надмірна насиченість письмового тексту рекурентними одиницями негативно впливає на процес перекладу, викликаючи розсіювання уваги, створення хибного уявлення про простоту і зрозумілість матеріалу, зниження запам’ятовування і як результат неправильного відтворення. Теоретичні положення були підтверджені експериментальними даними: для успішного запам’ятовування коефіцієнт рекурентності не повинен перевищувати показника 0,20-0,25. Отримані результати можна використовувати у навчанні як усного , так і письмового видів перекладу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Карпюк, Валентина Андріївна. "Класифікація способів словоскладання в сучасній німецькій мові." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (January 15, 2016): 75–81. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.207.

Full text

Abstract:

Метою цього дослідження є спроба більш повної класифікації типів словоскладання неологізмів сучасної німецької мови. Існують різноманітні способи словотворення, які відрізняються продуктивністю і частотністю використання. Основним способом продукування новотворів з вираженою домінуючою тенденцією є словоскладання, під яким розуміють утворення цілісно оформлених складних слів на базі двох (або більше) простих. Вихідною базою при словоскладанні є або рівноправні лексичні одиниці, або словосполучення. Словоскладання є найбільш продуктивним і поширеним типом словотворення в німецькій мові. Це пояснюється тим, що слова-композити, які складаються з двох і більше компонентів, слугують зручним засобом для передачі складних понять у стислій, компактній формі, а семантичні комбінаторні можливості складових компонентів практично безмежні. Проаналізовані класифікації типів словоскладання та їх особливості дають змогу запропонувати класифікацію основних типів утворення складних слів, а саме: детермінативні композити, основними типами яких є атрибутивні композити, композити з пояснювальною функцією, зондеркомпозити, фразові композити; сурядні композити та деякі зразки зрощень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Kh.R., Dudok. "THE ROLE OF PHRASEOLOGICAL CONSTITUENTS IN REPLENISHING THE TERMINOSYSTEM “MOBILE COMMUNICATION”." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-9.

Full text

Abstract:

The article analyzes the role of phraseological constituents in the process of replenishment in the mobile communication terminology. It is noted that phraseological units carry much more information than a single word and should be studied and taken into account in various aspects: cognitive, linguistic and cultural, functional, etc. It is argued that cognitive phraseological units as constituents of the language system are used by native speakers to describe semantic processes and states. It is proved that the deep semantic nature of phraseology has been emerged under the influence of socio-domestic, political and other social phenomena. Some constituents in the professional language through time acquire additional, situational meaning, i.e. new semantic content of constant expressions giving it a special text format. It is suggested that the semantic structure of the phraseological component in professional speech is formed by a set of its semantic elements, which are closely correlated with each other. It is stressed that the components of phraseological semantics, in turn, are divided into semantic components, semantic features that act not only as constituents of the main semantic components of phraseology, but also as a close link between them. Thus, such characteristic features of phraseological constituents as internal form, motivation, imagery, idiomaticity and stability, enable the phraseological units to create semantic transformation. It is argued that the professional language of mobile communication is filled with phraseological constituents, in which the value of the whole combination is not accurate, and sometimes not deduced from the sum of its components, or dominates the value of its components. It is concluded that phraseology is one of the inexhaustible sources of richness and expressiveness of speech, which nourishes the professional subtext of mobile communication, gives it an artistic sounding, filled with components of lexical and syntactic sophistication and completeness. We may sum up that the phraseological constituent is a productive semantic and stylistic means, so metaphor and metonymy are used in various spheres of language, the terminology of mobile communication in particular.Key words: phraseological constituents, internal form, meanings, sences, concept, idiomaticity, metaphor, metonymy. У статті проаналізовано роль фразеологічних конституентів у процесі поповнення терміносистеми мобільний зв’язок. Зазначено, що фразеологізми мають набагато більше інформації в порівнянні з окремим словом та їх слід вивчати й враховувати в різних аспектах: когнітивному, лінгвокультурологічному, функціональному тощо. Стверджується, що когнітивно фразеологічні одиниці як конституенти мовної системи використовуються носіями мови для опису смислових процесів і станів. Доведено, що глибинна семантична природа фразеологізмів полягає в тому, що під впливом соціально-побутових, політичних та інших суспільних явищ деякі конституанти у фаховій мові із часом набувають додаткового, ситуативного смислу, тобто нового смислового наповнення сталим висловам надає спеціальний текстовий форматив. Висунуто припущення, що семан-тичну структуру фразеологічного компонента у фаховому мовленні формує сукупність його семантичних елементів, що знаходяться між собою в тісних кореляціях. Розвинуто думку, що складові частини фразеологічної семантики своєю чергою розчленовуються на семантичні компоненти, семантичні ознаки, що виступають не тільки як конституенти основних семантичних складових частин фразеологізму, але і як тісна сполучна ланка між ними. Таким чином, такі характерні риси фразеологічних конституентів, як внутрішня форма, мотивованість, образність, ідіоматичність і стійкість уможливлюють здатність фразеологізмів до семантичної трансформації. Аргументовано, що фахова мова мобільного зв’язку наповнена фразеологічними конституентами, в яких значення цілого сполучення не точне, а іноді й зовсім не виводиться із суми складових компонентів або домінує над значенням складових частин. Зроблено висновок, що фразеологізми є одним із невичерпних джерел багатства й виразності мовлення, які живлять фахову підмову мобільного зв’язку, надають їй художнього зву-чання, наповнюють компонентами лексичної та синтаксичної витонченості й завершеності. Підсумовано, що фразеологічний конституент є продуктивним семантико-стилістичним засобом, так само як і метафора, метонімія, які використовується в різних сферах мови, зокрема терміносистеми мобільного зв’язку.Ключові слова:фразеологічні значення, внутрішня форма, значення, смисли, концепт, ідіоматичність, метафора, метонімія.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Вакалюк, Т. А., О. А. Черниш, and О. Б. Сивак. "ЖАНР «СЛОВНИКОВА СТАТТЯ»." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 22, 2021): 60–65. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-9.

Full text

Abstract:

Наукову статтю присвячено аналізу характерних особливостей жанру «словникова стаття». Установлено місце жанру «словникова стаття» в просторі сучасного англомовного лексикографічного Інтернет-дискурсу й наголошено на важливості вичерпного аналізу його дистинктивних характеристик. Окреслено сучасні підходи до розуміння поняття «жанр». Відповідно, наведено визначення поняття жанр «словникова стаття». Наголошено на обов’язкових складниках словникової статті, що передбачають об’єкт та обсяг лексикографування, а також адресат словника. Висвітлено обов’язкові й факультативні параметри словникової статті. Установлено, що до обов’язкових параметрів належать орфографічний, акцентологічний, орфоепічний, граматичний, стилістичний, семантичний, ілюстративний, нормативний, словотворчий. Факультативні параметри передбачають етимологічні, статистичні, тематичні, асоціативні, лінгвокраїнознавчі й бібліографічні відомості. Розглянуто особливості структурної побудови жанру «словникова стаття» сучасних електронних словників. Представлено інваріантну композицію зазначеного жанру, що складається із шести функціонально-семантичних (комунікативних) блоків, а саме заголовок словникової статті (реєстрове слово), відмітку про частину мови, особливості вимови (транскрипцію), вичерпну дефініцію, приклади вживання та додаткові відомості про лексичну одиницю. Додаткові відомості передбачають урахування похідних слів, наведення можливих словосполучень, сталих виразів і фразеологічних зворотів, окреслення етимології, висвітлення частоти вживання мовної одиниці тощо. Зосереджено увагу на особливостях кожного із шести функціонально-семантичних блоків і наголошено на їх характерних властивостях. Зазначено, що зміст та особливості представлення лексичних одиниць у різних електронних словниках різняться, що слугує додатковою принадою для читацької аудиторії та робить електронне видання пізнаваним. Окреслено перспективу подальших наукових розвідок, що полягає в лінгвостилістичному аналізі жанру «словникова стаття».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Шайнер, І. І. "ОСНОВНІ РИСИ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПРОСТОРУ БРИТАНСЬКИХ ХУДОЖНІХ ПРОЗОВИХ ТЕКСТІВ НА ВІЙСЬКОВУ ТЕМАТИКУ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 270–75. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-39.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено узагальненню основних рис лексико-семантичного простору британських художніх прозових текстів на військову тематику (ТВТ) початку ХХІ ст. Поставлені у праці завдання вирішено з урахуванням багатоаспектності феномена лексико-семантичного простору художнього тексту. Увагу зосереджено на особливостях дослідження лексико- семантичного простору художнього тексту з позицій прагмастилістичного підходу. Виділено головні особливості лексико-семантичного простору сучасних британських художніх прозових ТВТ, наголошено на ролі семантичної домінанти у його композиційно-архітектонічній структурі, зазначено напрями функціонування лексичних мікросистем у художніх творах із різним ступенем експлікації військової тематики. Лексико-семантичний простір сучасних британських ТВТ виформовується завдяки тісній кореляції лексико-семантичних, лексико-тематичних та лексико-асоціативних угруповань. Особливістю британських ТВТ початку ХХІ століття є те, що тема війни простежується не лише на першому плані, але й на рівні мікровкраплень. Лексичні одиниці у ХТ із макро- та мезовкрапленнями військової тематики підібрані та організовані таким чином, щоб якомога чіткіше передати страшні реалії воєнного світу, тоді як ХТ із мікровкрапленнями військової тематики демонструють вплив війни на внутрішній стан та свідомість людини ще тривалий час після її завершення. Загалом аналіз лексико-семантичного простору у трьох напрямах його розгортання дав змогу виділити такі особливості його функціонування: лейтмотив авторського задуму – особливості військових дій та їх вплив на людину та суспільство (семантичний рівень); основна тема – людина у воєнний або повоєнний період (тематичний рівень); забезпечення естетичного задоволення від твору за допомогою експресивно- стилістичного забарвлення та художнього переосмислення найбільш значущих одиниць (асоціативний рівень). Вибір автором військової тематики зумовлений інтенцією передати на яскравих прикладах минулого згубність війни, закликати людство запобігти таким катастрофам у майбутньому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Yu.V., Sviatiuk, and Sandyga L.O. "PHRASEOLOGICAL UNITS DENOTING FOREIGNERS IN ENGLISH (STRUCTURAL AND SEMANTIC ASPECTS)." South archive (philological sciences), no. 85 (April 12, 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-17.

Full text

Abstract:

Purpose. The article reveals the national and cultural peculiarities of English phraseological units with ethnic names. This study aims to present the semantic structure of the English phraseological units denoting foreigners. Methods. The study was conducted using the method of dictionary definitions, the method of continuous sampling for the selection of phraseological units naming foreigners, interdisciplinary method for analysing linguistic aspects considering data from history, ethnology and sociology.Results. The analysis of units under study revealed that the ethnic names used in these phraseological units specify and modify the meaning of the main component of the phraseological unit, as well as create antonymic correlations between direct and figurative meaning of the main component of the phraseological unit (Dutch cure, Irishman’s hurricane). Being the elements of phraseological units official ethnic names modify and reconsider the semantic structure of the phraseological units, thus attributing conventional characteristics and evaluations to the representatives of other nations (to talk to like a Dutch uncle, Jewish lightning), or perform exclusively structural function being the constituent part of such phraseological units and denote historical and cultural realia of a nation with neutral evaluation (Jewish typewriter). The figurative meaning of the phraseological units with ethnic names is build on the psychological universal opposition ‘we vs others’ according to which the culture, manner of life, image of other nation is often evaluated negatively and with unjustified prejudice. Such culturally marked meanings are entrenched in the semantic structure of the phraseological units and recognized due to cultural competence and actualization of specific historical and national context and background of a certain ethnic community.Conclusions. It can therefore be concluded that phraseological units with ethnic names transfer the specific national and cultural vision and perception of the multinational world. As the component of the phraseological unit the ethnic names present characteristics and evaluations of the representatives of other nations and carry out structural function.Key words: phraseological units, ethnic names, cross-cultural communication, extralinguistic factors, cultural competence. Мета. Стаття присвячена виявленню етнокультурної своєрідності фразеологічних одиниць англійської мови, до складу яких входять етноніми. Метою статті є дослідження семантичної структури фразеологічних одиниць англійської мови, які репрезентують іноземців.Методи. У дослідженні використано метод словникових дефініцій, метод суцільної вибірки для добору фразеологічних одиниць на позначення іноземців, міждисциплінарний метод аналізу лінгвістичних аспектів із залученням даних історії, етнології та соціології.Результати. Аналіз фактичного матеріалу виявив, що у семантичній структурі фразеологічних одиниць етноніми уточнюють та модифікують значення основного компонента, викликають переосмислення значення основного компонента фразеологічних одиниць, можуть спричиняти антонімічні відношення між первинним та переосмисленим значенням основного компоненту фразеологічних одиниць (Dutch cure, Irishman’s hurricane). Входячи до складу фразеологізму, етноніми можуть як забезпечу-вати якісну характеристику та якісну оцінку денотату, приписуючи відповідні якості визначеному етносу (to talk to like a Dutch uncle, Jewish lightning), так і виконувати лише структурну функцію, надаючи фразеологічним одиницям національного колориту (Jewish typewriter). Переосмислене значення фразеологізмів з етнонімами ґрунтується на універсальній психологічній опозиції ‘свій – чужий’, відповідно до якої культура, спосіб життя, уявлення про інші нації, спосіб поведінки оцінюються негативно та з упередженням. Такі культурно марковані смисли, що зберігаються в семантиці фразеологічних одиниць з етнонімами, розпіз-наються учасниками комунікації завдяки їх культурній компетенції, вмінню актуалізувати історико-культурологічну інформацію.Висновки. Проведений аналіз семантичної структури фразеологічних одиниць з етнонімами в англійській мові дозволяє зробити висновок, що фразеологізми на позначення іноземців репрезентують специфічне національно-культурне бачення багатонаціонального світу. У складі фразеологічних одиниць етноніми можуть забезпечувати якісну характеристику та якісну оцінку представників інших народів, так і виконувати лише структурну функцію.Ключові слова: фразеологічні одиниці, етнонім, фразеологізм, міжкультурна комунікація, екстралінгвістичні фактори, культурна компетенція

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Мішеніна, Тетяна Михайлівна. "Структурно-семантичні особливості конструкцій зі значенням наявності зовнішніх обставин, ситуацій і подій у житті людини в українській мові." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 5 (November 23, 2010): 91–99. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v5i0.893.

Full text

Abstract:

У статті розкриваються структурно-семантичні особливості конструкцій зі значенням наявності зовнішніх обставин, ситуацій та подій у житті людини, які віднесено до посесивних конструкцій дифузного типу на позначення відношень «посесор – абстрактне поняття». Доведено, що аналізовані конструкції становлять самостійний структурно-семантичний тип посесивних одиниць в українській мові.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Наместюк, С. В., О. В. Стефурак, and О. М. Рак. "СТРАТЕГІЯ ЗАМОРОЖЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 180–85. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-25.

Full text

Abstract:

Незважаючи на зростання кількості праць, присвячених фразеології, дотичні загальнотеоретичні питання все ще залишаються відкритими. Фразеологію часто представляють як прикладну науку, а не сферу фундаментальних досліджень. Дискусійне питання про фразеологізми з боку багатомовності й міжмовного перекладу. Оскільки фразеологічні одиниці мають оцінний інформаційний зміст, вони схильні до варіативності, і саме тут виникає проблема перекладу такого виразу. Новизна дослідження полягає в розгляді проблеми перекладу фразеологізмів із боку стратегії «заморожування». Метою роботи є аналіз можливостей «заморожування» українських фразеологізмів у контексті французького перекладу. Завдання полягають у проведенні порівняльного аналізу фразеологічних одиниць із подібним семантичним навантаженням і визначенні ступеня їх безпосереднього потенціалу до перекладу. На прикладах на рівні міжмовного перекладу показано, що стратегія заморожування під час перекладу фразеологізмів може відповідати двом моделям конструювання різних значень, створюючи лінгвістичні й екстралінгвістичні проблеми для перекладу. Результати аналізу показали, що переклад з української мови значно перевищує можливості «заморожування» французькою мовою через особливості й складність мовної структури. Виявлено, що залежно від особливостей структури мови й культури переклад фразеологічної одиниці може містити стратегію «заморожування». Семантичне навантаження фразеологічної одиниці передається навіть у разі зміни морфосинтаксичних параметрів, смислового навантаження та впливу тексту оригіналу на його читачів. Якщо мова одержувача не має прямого еквівалента, у перекладача є два варіанти: або перекласти фразеологізм дослівно, або вмістити ілюстративний варіант в тексті й у примітці запропонувати дослівний переклад. Можливості практичного застосування: дослідження спрямоване на перспективу нових позицій для порівняльного аналізу міжмовного перекладу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Тер-Григорьян, М. Г., and С. А. Домбровська. "РОЛЬ ІНТОНАЦІЇ У ВИДІЛЕННІ СЕМАНТИЧНО ВАЖЛИВИХ ВІДРІЗКІВ МОВЛЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО КІНОДИСКУРСУ)." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 292–99. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-47.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню засобів інтонації, які сприяють реалізації видільності семантично важливих одиниць мовлення. Досліджуваний фактичний матеріал – кінодискурс – є вербальним компонентом фільму в сукупності з аудіовізуальним рядом та іншими значущими екстралінгвальними факторами. Кінодіалог як складник кінодискурсу є структурно-лінійним утворенням, суворо детермінованим, стійким, упорядкованим у часі, для якого характерним є взаємонакладання вербальних і візуальних компонентів та передбачуваність. Інтонаційно-просодичне аранжування діалогу визначається його прагматичним наміром, особливостями композиційної і логіко-семантичної структури. Аналіз поєднання перед’ядерних та ядерних компонентів дозволяє вивести типові мелодичні моделі, що маркують найбільш інформаційно значущі одиниці. До них зараховуємо поєднання високої рівної шкали з високим низхідним чи низхідно-висхідним тоном, характерне для більшості синтагм рематичного компонента. Щодо логічних відносин, то ця модель передає послідовність дій, відношення причини та наслідку, відкриває нову тему повідомлення, приволікає увагу слухача. Стабільну перцептивну яскравість отримують дискурсивні компоненти, оформлені комбінацією ступеневої, скандентної, ковзної шкали, спадневої шкали з порушеною поступовістю із високими та середніми низхідними тонами. Маркування важливих для розкриття рематичного компонента синтагм є також основним призначенням ступеневої та спадної шкал. Вони увиразнюють важливі для розкриття рематичного компонента частини фраз, а також оформлюють висновки, умовиводи, причино-наслідкові відносини. Досить часто ступеневі шкали відкривають нову мікротему дискурсу, надаючи особливої ритмічності видільним фразам. Проведений інструментальний аналіз видільних засобів інтонації довів, що виділеність семантично важливих мовленнєвих відрізків досягається підвищенням тонального рівня, розширенням тонального діапазону, посиленням інтенсивності, прискоренням темпу мовлення, використанням пауз перед семантично важливими лексичними одиницями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Кримець, О. М. "МІЖГАЛУЗЕВІ ТЕРМІНИ В УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ." Лінгвістичні дослідження, no. 53 (2020): 192–99. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.53.17.

Full text

Abstract:

Анотована стаття присвячена дослідженню міжгалузевих термінів, що вживаються в українській науково-технічній термінології з одним або кількома значеннями. З’ясовано, що поява таких одиниць пов’язана з розгалуженістю та реінтеграцією науково-технічних знань. Проаналізовано значення міжгалузевих спеціальних одиниць в різних сферах науки і техніки. Доведено, що досліджувані одиниці вживаються як у близьких, так і у віддалених науково-технічних галузях. За семантичною ознакою виокремлено три типи міжгалузевих спеціальних одиниць: терміни-еврисеманти, терміни-полісеманти, терміни-омоніми

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

УЩИНА, Валентина. "ДИСКУРСИВНА ПОСТАВА (АНГЛ. STANCE): ТЕРМІНОЗНАВЧИЙ І ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТИ." Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, no. 46 (November 29, 2021): 128–37. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.16.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена актуальній проблемі нинішньої української мовознавчої науки – перекладу англомовних лінгвістичних термінів українською мовою загалом, викорис- танню термінологічного утворення «дискурсивна постава» на позначення явища «позиції суб’єкта дискурсивної діяльності» (англ. stance) зокрема. Нагальність цього питання продик- тована, з одного боку, відсутністю питомо українського терміна для номінації «стансу», а з іншого – щоразу більшою популярністю однойменного явища, що завойовує увагу все біль- шої кількості дослідників мови й дискурсу в усьому світі. Дискурсивну поставу тлумачимо як динамічне ситуативно-залежне дискурсне утворення, у якому виділяємо індивідуально-особи- стісний та інтеракційно-міжособистісний рівні мовленнєвого втілення. У статті запропоновано коротку історичну довідку стосовно досліджень дискурсивного позиціювання в лінгвістиці, схарактеризовано цей феномен і зазначено, що відрізняє його від суміжних понять. За допомогою методів корпусного, лексико-семантичного, лексикографіч- ного й етимологічного аналізів доведено релевантність обраного україномовного словосполу- чення. Так, за допомогою кількісного корпусного аналізу визначено частотність слова stance в англійській мові. Шляхом використання процедури якісного аналізу англійської лексеми stance окреслено основні лексико-семантичні характеристики цієї лексичної одиниці: (1) stance як ‘фізичне положення тіла’ і (2) stance як ‘ментальна позиція’. Простежено відповідність між семантикою англійського слова «stance» й українського слова «постава». Проаналізовано зна- чення англійського слова «stance» в його різноманітних узусах, пов’язаних, зокрема, із термі- новживанням у мовознавстві та інших гуманітарних сферах, що також допомогло обґрунту- вати доцільність уведення до наукового обігу мовознавства терміноутворення «дискурсивна постава».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Калашник, Володимир Семенович, and Микола Іванович Філон. "Лексико-семантична група з коренем -крас- в українському лінгвокультурному просторі." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, no. 2 (November 30, 2011): 68–74. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i2.735.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто склад лексико-семантичної групи з коренем -крас- в українському лінгвокультурному просторі, означеному різними дискурсами. Наголошено на історичній тяглості та функціональній значущості аналізованих одиниць у формуванні фрагментів національної мовної картини світу. Звернено увагу на семантичну поліфонію відповідних номінацій та домінування естетичних оцінок у сучасних значеннях слів різної тематичної належності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Величко, Ганна Глебівна. "Представлення концептосфери емоцій і почуттів паралінгвальними фразеологізмами." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, no. 1 (October 16, 2011): 93–100. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.779.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню засобів мовної концептуалізації емоцій та почуттів, зокрема любові та симпатії; визначено специфіку семантичної організації паралінгвальних фразеологічних одиниць, з’ясовано характер реалізації культурно зумовлених конототивних значень у їх семантиці, окреслено особливості їхньої посиленої емоційності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Поздняков, О. В. "СКЛАДНІ ІМЕННИКИ В НІМЕЦЬКІЙ МОЛОДІЖНІЙ ЛЕКСИЦІ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-10.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена структурному та семантичному аналізу складних іменників у німецькій лексиці молоді. Словоскладання є продуктивним шляхом формування нових лексичних одиниць німецької мови загалом та її підсистем зокрема. Автор досліджує словниковий запас молоді, зафіксований у сучасних лексикографічних джерелах. Більшість аналізованих складних іменників є двоосновними. Також зафіксовано лексичні одиниці, утворені складанням трьох основ. У процесі утворення складних іменників у молодіжній лексиці використовується незначна кількість словотвірних моделей. Це зумовлено вторинністю аналізованої мовної підсистеми. Характерною для словоскладання є метафоризація. Остання розглядається як зручний засіб для реалізації креативності та оригінальності. Метафоризовані слова мають позитивне чи негативне семантичне забарвлення і вживаються для вербальної самоідентифікації. Таким чином, молодіжна лексика протиставляється розмовному та літературному варіантам німецької мови. Морфологічна структура складних іменників також може включати словотвірні морфеми. Їх найпродуктивнішим типом є суфікси. Вони зазвичай підкреслюють суб’єктивне ставлення молоді до повсякденного світу. Низка досліджуваних основ характеризуються стилістичною зниженістю, демонструючи потребу молодих людей у неповторності та протиставленні. Виокремлено найпоширеніші типи семантичних відношень між основами. Встановлено позамовну детермінованість цих відношень. Значну частину аналізованого вокабуляра становлять англо-американізми. Вживання цих слів визначається субкультурним впливом. Ці лексичні одиниці можуть бути утворені поєднанням англійських та німецьких основ. Для їх утворення притаманна метафоризація. Соціальні, вікові та субкультурні чинники відіграють важливу роль у формуванні німецької молодіжної лексики. Молоді люди прагнуть вираження суб’єктивної оцінки, іронії. Вони також схильні до вербальної самоідентифікації серед інших представників німецькомовної спільноти. Тому досліджуваний вокабуляр характеризується прагматичною ефективністю і часто використовується для привернення уваги комунікативних партнерів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Гурко, О. В. "НЕОЛОГІЗМИ ТА ЇХНЯ ЕКСПЛІКАЦІЯ В АНГЛІЙСЬКОМУ МОВЛЕННІ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 49–53. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-8.

Full text

Abstract:

Поява неологізмів зумовлена стрімкою активізацією суспільства та виникненням нових реалій, які потребують вербалізації в мові. Утворення нових лексем відбувається здебільшого з власного матеріалу через словотвірні моделі та на основі переосмислення наявних одиниць. У межах наукової розвідки неологізми трактуємо як лексеми, що виникли в англійській мові протягом останніх двох десятиліть та виокремлюємо п’ять теоретичних підходів до їх вивчення (стилістичний, денотативний, структурний, етимологічний і словниковий). У статті семантично диференціюємо групи англійських неологізмів, що вербалізують сферу розмовної лексики ХХІ ст., окреслюємо причини виникнення неологізмів та виявляємо найпродуктивніші царини вживання новітніх одиниць. Об’єктом вивчення є новітня розмовна лексика англійської мови ХХІ ст., а предметом наукового аналізу – семантична структура неологізмів початку ХХІ ст. Матеріалом дослідження слугували неологізми, вибрані з англо-українського словника нової розмовної лексики та фразеології за редакцією Ю.А. Зацного та А.В. Янкова та Oxford Online Dictionary. Основними сферами функціонування нових розмовних одиниць є комп’ютерні технології, громадське життя, генна інженерія, антропоцентрична, суспільно-політична та соціально-економічна. До домінувальних інноваційних одиниць уналежнено однослівні мовні лексеми, які здебільшого виражені іменниками, що свідчить про потребу носіїв мови називати явища або ситуації. Механізми продукування нових слів мають специфічну природу і їх використовують мовці як стратегії переборювання комунікативних труднощів. Задля економії власного часу користувачі Інтернет-простору вигадують чимало новотворів, що швидко підхоплюють і поширюють мовці та блогери. Неологізація стає дедалі більш поширеною, оскільки це зручний метод передавання інформації. Інтерактивний етап дослідження неологізмів засвідчив слабку кононативну обізнаність респондентів у представлених одиницях, проте, спираючись на контекст, інформанти з’ясували значення 90% наведених слів. Перспективу нових студій вбачаємо в компаративному вивченні новотворів різних мов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Шульжук, Наталія. "Cемантико-синтаксичний підхід до вивчення поліпредикативних конструкцій у науковому доробку академіка К. Шульжука." New pedagogical thought 105, no. 1 (May 17, 2021): 80–83. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-80-83.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано проблему складного багатокомпонентного речення у науковому доробку академіка К. Ф. Шульжука. Відзначено широту наукової проблематики і новаторський підхід ученого до інтерпретації цих конструкцій як підсистеми складного речення. Автор статті акцентує увагу на тому, що перспективність семантико-синтаксичного підходу до вивчення реченнєвих одиниць у другій половині ХХ ст. зумовила необхідність аналізу речення як одиниці, яка, крім формальної будови, має певну семантичну структуру і комунікативну організацію. Активізація функційного підходу уможливила побудову послідовної ієрархії синтаксичних одиниць у праці академіка К. Шульжука «Складні багатокомпонентні речення в українській мові», що стала першим в українському мовознавстві спеціальним дослідженням, у якому комплексно схарактеризовано будову поліпредикативних конструкцій на матеріалі різних функційно-стильових різновидів сучасної української літературної мови.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Семантичні одиниці'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles