To see the other types of publications on this topic, follow the link: Семантичні відношення.
Journal articles on the topic 'Семантичні відношення'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Семантичні відношення.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Прима, В. В. "Лексико-семантичні відношення в англомовній туристичній термінології." Записки з романо-германської філології, Вип. 2 (31) (2013): 120–23.
Find full text
2
Прима, В. В. "Лексико-семантичні відношення в англомовній туристичній термінології." Записки з романо-германської філології, Вип. 2 (31) (2013): 120–23.
Find full text
3
Щербина, Дмитро. "Повні українсько-білоруські міжмовні омоніми." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 21 (April 7, 2022): 97–112. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v21i.4756.
Full textAbstract:
У статті досліджено семантичні особливості повних міжмовних омонімів в українській і білоруській мовах, зокрема розкрито зміст поняття “міжмовна омонімія”, уточнено критерії розмежування міжмовних омонімів і паронімів, окреслено принципи класифікації міжмовних омонімів у сучасній лінгвістичній науці, проаналізовано семантичні відношення між українськими та білоруськими лексемами, охопленими повною міжмовною омонімією.
4
Семак, Людмила. "Вплив конексту на актуалізацію синонімічних значень у творах сучасних українських письменників." TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 6, no. 15 (December 14, 2021): 127–36. http://dx.doi.org/10.31743/teka.13380.
Full textAbstract:
У статті досліджено синоніми, що функціонують у текстах сучасної української жіночої прози. Проаналізовано значення лексичних одиниць, що вступають у синонімічні відношення за певних контекстуальних умов. Наведено семантичні процеси, за яких відбувається семне варіювання у значеннях синонімів. За допомогою методу компонентного аналізу описано семний склад значень синонімів: виявлено інтегральні, диференційні й оказіональні складники семантики низки близьких за значенням слів. З’ясовано особливості трансформації семного складу значень слів під впливом контексту. Наголошено, що значення слів під впливом контексту зазнає певних зрушень, що зумовлює поступ синонімічних відношень.
5
Крижко, О. А. "ПОНЯТТЯ МОТИВАЦІЇ МОВНИХ ОДИНИЦЬ ЯК СПІВВІДНОШЕННЯ МОВНОГО ЗНАКА ТА ЗНАЧЕННЯ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 96–105. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-14.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення. Зокрема, акцентується увага на специфіці самого мовного знака, яка зумовлена передусім його асиметричною природою, оскільки будь-які фактори зміни завжди призводять до зсуву відношень між означуваним і означувальним. Крім того, аналізуються основні властивості й ознаки мовного знака, подаються різноманітні підходи до визначення типів семантичних знакових відношень, виділяються асиметричні відношення у словесному знакові (нульова асиметрія, синтагматична асиметрія, парадигматична асиметрія), вказуються наслідки асиметрії словесного знака. У дослідженні зазначається, що словесні знаки як категорії лексичної семантики одночасно належать і семантичній структурі – одній з окремих субструктур загальної структури мови, і рівню лексики. Як семантичні категорії вони базуються на семасіологічних ознаках, а як категорії лексичного рівня мають також формальне вираження, тобто категоріям лексичної семантики властиве змістовно-формальне відбиття. Необхідно розрізняти семасіологічний і ономасіологічний підхід до їх вивчення, тобто кожну з категорій можна визначити у змістовому та значеннєвому планах. Із семасіологічного погляду гомосемні одиниці – це омолексемні полісемеми, з ономасіологічного – полісемемні омолексеми, а гетерогенні – полілексемні омосемеми й омосемемні полілексеми. З погляду співвідношення словесного знака й лексичного значення категорії лексичної семантики визначаються в аспекті топологічної / диференційної лінгвістики, проте структурний підхід до значення ще повністю не відповідає на питання взаємозумовленості знака та значення. Значення виникає в тих випадках, коли існують концептуальні зв’язки певного виду, що поєднують концепти як дискретні змістові сутності свідомості. Ці зв’язки можуть бути імплікаційними, порівняльно- класифікаційними та семіотичними (знаковими). Одним з основних положень лінгвістичної теорії є принцип довільності мовного знака, тобто як неумотивованість, як відсутність зв’язку між означувальним і означуваним, однак у системі мови мовний знак виявляється відносно мотивованим.
6
Клименко, Ірина Михайлівна. "Міжмовні лексико-семантичні відношення (на матеріалі англійської та української фразеології)." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 1 (June 20, 2008): 21–27. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v1i0.1001.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблему визначення типів міжмовних відношень на лексико-семантичному рівні. Розглянуто випадки еквівалентності, включення, пересічення та безеквівалентності на прикладі англійської та української фразеологічних систем.
7
Дерба, С. М. "Логіко-семантичні відношення у системі термінів прикладної (комп"ютерної) лінгвістики." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 22, ч. 1 (2007): 76–80.
Find full text
8
Дерба, С. М. "Логіко-семантичні відношення у системі термінів прикладної (комп"ютерної) лінгвістики." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 22, ч. 1 (2007): 76–80.
Find full text
9
I.I., Boiko. "TERMINOLOGICAL SYNONYMY, ANTONYMY AND PARONYMY IN THE ENGLISH TERMS OF COSMETOLOGY AND AESTHETIC MEDICINE." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 70–75. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-10.
Full textAbstract:
Purpose. The article reveals the features of synonymy, paronymy and antonymy in the English terminology of cosmetology and aesthetic medicine, considers their functioning, and describes the dynamics of the prominent characteristics of these semantic processes.Methodology. The research material consisted of 1000 English terms of cosmetology and aesthetic medicine selected from the relevant English professional texts (scientific articles and didactic materials). The research is methodologically based on the systemic-structural approach, which enables synchronous analysis of language phenomena based on the connections and relationships between linguistic elements. The analysis of paradigmatic relations of the terminology was based on the principles of semantic field and thematic organization of terms. Descriptive and comparative methods were also applied.Results. A review of the literature confirmed the existence of multi-vector views on synonymy in terminology. The sources of synonyms in the terminology of cosmetology and aesthetic medicine are disclosed. The semantic and functional criteria of synonymy in the terminology are described, and the synonymous series available in it are revealed.The manifestation of antonymous relations as a regular principle of naming concepts with opposite meaning is clarified, and the differences between word-forming and lexical antonymy in the terminology of cosmetology and aesthetic medicine are shown. The use of paronyms is analyzed, and it is emphasized that a slight difference in spelling and pronunciation leads to incorrect replacement of one word with another and loss of information.Conclusions. The analysis of lexical and semantic features of terminology of cosmetology and aesthetic medicine has shown that synonymy and antonymy are common phenomena manifested on the lexical-semantic, derivational and stylistic levels. Each of theseypes of paradigmatic relations contributes to the development and enrichment of terminology of cosmetology and aesthetic medicine. As for paronymy, it is a linguistic universal that cannot be avoided despite the fact that it contradicts the principles of professional communication. This vision of the role of synonymy, antonymy and paronymy is generally consistent with the observations and conclusions of researchers who conducted similar studies in related terminological systems.Key words: semantic relations, systematic language, paradigmatic relations, term, lexical-semantic relations. Мета. Метою статті було розкриття особливостей синонімії, паронімії і антонімії в англійській термінології косметології та естетичної медицини, розгляд їх функціонування, опис динаміки провідних характеристик цих семантичних процесів.Методи. Матеріалом дослідження послугували 1 000 англійських термінів косметології та естетичної медицини, відібраних з відповідних англійських фахових текстів (наукових статей та науково-дидактичних матеріалів). Дослідження методологічно ґрунтується на системно-структурному підході, який дозволяє здійснювати синхронний аналіз мовних явищ на основі зв’язків і відношень між мовними елементами. Аналіз парадигматичних відношень термінології відбувався на основі принципів семантичного поля та тематичної організації термінопонять. Було також застосовано описовий та порівняльний методи.Результати. Здійснений огляд літератури підтвердив існування різновекторних поглядів на синонімію в термінології. Визначено джерела поповнення синонімів у термінології косметології та естетичної медицини. Описані семантичні і функці-ональні критерії синонімії в зазначеній термінології, виявлені наявні в ній синонімічні ряди.З’ясований вияв антонімічних відношень як регулярного принципу найменувань понять з протилежним значенням, показано відмінності між словотвірною і лексичною антонімією в термінології косметології та естетичної медицини. Проаналі-зовано використання паронімів та підкреслено, що незначна відмінність у написанні і вимові призводить до неправильної заміни одного слова іншим та втрати інформації.Висновки. Проведений аналіз лексико-семантичних особливостей косметології та естетичної медицини показав, що сино-німія і антонімія є у ній поширеними явищами, які маніфестуються на лексико-семантичному, дериваційному та стилістич-ному рівнях. Кожний з цих типів парадигматичних відношень сприяє розвитку і збагаченню термінології. Щодо паронімії, то вона є мовною універсалією, якої неможливо уникнути, попри те, що вона суперечить принципам фахового спілкування. Таке бачення ролі синонімії, антонімії та паронімії в термінології косметології та естетичної медицини загалом узгоджується зі спостереженнями та висновками дослідників цих явищ в споріднених або близьких за тематикою терміносистемах.Ключові слова: семантичні відношення, системність мови, парадигматичні відношення, термін, лексико-семантичні відношення.
10
Петрова, Тетяна. "Зони перетину метамов термiнографiчноï критики й лiнгвiстичноi експертологiï в украïнському мовознавствi." Acta Polono-Ruthenica 3, no. XXV (September 30, 2020): 191–200. http://dx.doi.org/10.31648/apr.5898.
Full textAbstract:
У статті розглянуто зони перетину метамов термінографічної критики й лінгвістичної експертології як самостійних наукових міждисциплінарних напря-мів і рівнозначних розділів прикладної лінгвістики, що має місце в українському мовознавстві. З’ясовано, що на перетині цих метамов утворюються «дзеркальні» терміно-семантичні групи, а зазначені метамови тісно взаємодіють і взаємозбага-чуються термінами. Виявлено, що метамова термінографічної критики більшою мірою поповнюється термінами лінгвістичної експертології, оскільки остання є менш відкритою системою, а на перетині цих метамов терміни утворюють синонімні відношення, меншою мірою – гіперо-гіпонімні й антонімні. Відстежено, що мета-мова-реципієнт, запозичуючи термін, спеціалізує зміст його поняття або розширює значення поняття, утворюючи міжсистемну полісемію. Доведено, що наявність у зоні перетину метамов термінографічної критики й лінгвістичної експертології різного типу семантичних зв’язків між їхніми ядерними одиницями засвідчує відбирання кращого відповідника поняттю, їхню неоднорідність за структурою, а також незавер-шеність розбудови терміносистем. Перспективним є створення словника метамови термінографічної критики й урахування під час репрезентування його параметрів виявлених епідигматичних і парадигматичних зв’язків усередині системи й між іншими терміносистемами.
11
Глущенко, Ліна, and Люба Олійник. "ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ НА ПОЗНАЧЕННЯ ГАБАРИТІВ АРХІТЕКТУРНИХ СПОРУД У ТЕКСТІ ТРАКТАТУ ВІТРУВІЯ “DE ARCHITECTURA”: СЕМАНТИКА, СТРУКТУРА, ТАКСОНОМІЯ." Inozenma Philologia, no. 133 (December 1, 2020): 224–36. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3186.
Full textAbstract:
Розглянуто особливості структури, семантики та таксонімії терміносполучень на позначення габаритів архітектурних споруд з опорними лексемами altitudо, longitudо, latitudо, crassitudо, magnitudо у трактаті Вітрувія “De architectura”. Виявлено, що вони утворюють п’ять лексико-семантичних груп, які поділяються на 16 підгруп та 19 блоків, у межах яких панівними є гіперо-гіпонімічні відношення; при цьому найбільш розгалужену структурно-семантичну організацію має лексико-семантична група з архісемою “висота архітектурних споруд”. Досліджено термінотвірну продуктивність аналізованих одиниць. Встановлено домінування двокомпонентних терміносполучень з неузгодженим означенням (іменник + іменник у родовому відмінку). Зʼясовано принцип опису габаритів архітектурних споруд. Ключові слова: терміносполучення, архітектурна споруда, висота/ширина/довжина/товщина/ величина, лексико-семантична група/підгрупа/блок, гіперо-гіпонімічні відношення, неузгоджене означення.
12
Taran, Alla. "Semantic ratio between terms in search for the iSybislaw system: grounds for forming equivalent classes." Terminological Bulletin, no. 5 (2019): 111–18. http://dx.doi.org/10.37919/2221-8807-2019-5-14.
Full textAbstract:
The article analyzes the terminology of speech dynamics, in particular the semantic relation between the terms in the language of the search of the iSybislaw system: the names of the varieties of secondary nomination and semantic derivation. The specificity of semantic neologisms is that they express different types of derivative meanings, the development of which may occur primarily in a non-morphological way of word formation, which does not involve changing the form of the word. We classify semantic innovations as a new meaning in the semantics of an already existing word. Researchers of dynamic processes in lexicon, a new meaning of the present word, as a consequence of its semantic derivation, are distinguished as a kind of neologism. N. Z. Kottelova points to the existence of “neologisms-values” as emerging as a result of semantic derivations on the basis of metaphor and other transfers of nomination or verbal derivation, when the semantic neologism was formed morphologically. In modern linguistic literature there are different classifications of the types of semantic changes that cause the derivation of the meanings of verbal units. The formal-semantic relation between the terms for the meaning of semantic changes in the language of the keywords of the iSybislaw information retrieval system represents not only duplicity, but also more and more meaningful differences in such terms, the need for their aspect of the article. In our opinion, the specifics of semantic neologisms are that they express different types of derivative meanings, the development of which may occur primarily in a non-morphological way of word formation, which does not involve changing the form of the word. The varieties of semantic derivation are: metaphorical transfer, metonymy, expansion of meaning, narrowing, semantic shift (preservation of semantic volume). The expansion and narrowing of the nominating volume are closely related to the processes of termination and determinism. Semantic traces are considered as part of semantic neologisms formed by verbal derivation on the basis of a common form of known values with new borrowings. The results of semantic changes may also be the improvements (reclamation) and deterioration (pejorations) of values (along with its narrowing or expansion); gain, hyper-semantic value; desemation. Semantic processes include the processes of depoliticization and deideologization of certain groups of words. To display the semantic potential of vocabulary, it is extremely necessary not only to identify and describe the effects of semantic changes of different types, but also to unify the terminology of their designation, to develop a conceptual and methodical-procedural apparatus for their analysis, to determine the criteria for their normalization and codification for fixing in the Ukrainian dictionaries the register of new generation and future electronic thesaurus of Slavic linguistic terminology, the need for which is becoming increasingly clear to the developers of the iSybislaw system.
13
КІНАЩУК, Анастасія. "АКТАНТИ ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ ПРЕДИКАТІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗУМОВЛЕНОГО ІРРАЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ)." Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, no. 46 (November 29, 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.5.
Full textAbstract:
У дослідженні представлено предикатно-актантні моделі як один із засо- бів презентації семантичної структури лексики в контексті функціонального синтаксису. Визначено, зокрема, тематичну групу предикатів на позначення зумовленого ірраціонального стану в українській, англійській та німецькій мовах. Описано центральні елементи ядерної семантичної структури. Уточнено поняття предиката й актанта з позиції функціонального синтаксису. Проаналізовано семантичну роль учасника ірраціональної ситуації, представле- ного як актант Експерієнцер. Схарактеризовано в зіставному аспекті актант Експерієн- цер для досліджуваної тематичної групи предикатів в українській, англійській та німецькій мовах відповідно до його синтаксичного вираження, комунікативного рангу й таксономіч- ного класу в семантичній структурі ірраціональної лексики досліджуваних мов. З’ясовано, що приклади виокремленої семантичної ролі учасника наявні в кожній з обраних мов. Актант Експерієнцер відрізняється своїм синтаксичним вираженням (належністю до різних частин мови або поєднанням різних частин мови в одному словосполученні чи різними видами синтак- сичного зв’язку) і таксономічним класом в українській, англійській та німецькій мовах. У ході дослідження виявлено, що комунікативний ранг проаналізованого актанта в зіставлюваних мовах збігається. Установлено та проаналізовано особливості реалізації предикатно-ак- тантних відношень для тематичної групи предикатів на позначення зумовленого ірраціональ- ного стану в межах ірраціональної ситуації у зіставлюваних мовах. Визначено перспективи подальших досліджень семантичних структур ірраціональної лексики на предмет вивчення специфікаторів названої тематичної групи ірраціональних предикатів в українській, англій- ській та німецькій мовах.
14
Шульженко, А. С., and В. М. Ліпич. "СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗМІШАНИХ ВІДЧУТТІВ ЛЮДИНИ: ЗІСТАВНИЙ АСПЕКТ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 201–6. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-28.
Full textAbstract:
У статті розглядаються семантичні особливості фразеологізмів на позначення змішаних відчуттів в українській, англійській та французькій мовах, які описують не пізнання людиною навколишнього світу за допомогою органів чуття, а виявлення факторів і загроз, які можуть завдати як користі, так і шкоди її організму. Емпіричний матеріал дає змогу стверджувати, що такі стійкі сполуки займають вагоме місце у фразеологічних корпусах досліджуваних мов. Фразеологізми на позначення змішаних відчуттів людини – це мовні одиниці із семантикою холоду/тепла, болю та вібрації. Найчисельнішими є стійкі сполуки на позначення відчуття холоду, які характеризуються метафоричними перенесеннями «предмет, який впливає на організм людини і викликає дискомфорт від низької температури навколишнього середовища → людина, яка відчуває холод»; «тварина, риба, яка зазнає впливу зниженої температури повітря → людина, яка відчуває холод». Окрім цього, на основі метонімічного перенесення, а саме синекдохи, «орган, який зазнає впливу низької температури → людина, яка відчуває холод» утворена значна кількість ФО із семантикою холоду. В опозиційні відношення до фразеологізмів на позначення відчуття холоду вступають одиниці зі значенням тепла. Зіставний аналіз дає змогу стверджувати, що в основу таких мовних сполук покладені лексеми, номінативне значення яких характеризується підвищенням температури навколишнього середовища або тіла людини. Фразеологізми на позначення больових відчуттів мають свою специфіку. Це зумовлено тим, що біль може бути в усьому тілі або лише в окремих органах. Актуалізаторами в таких ФО найчастіше виступають соматизми. Найменш вживаними є стійкі сполуки на позначення вібраційних відчуттів, семантика яких пов’язана з тремтінням, дрижанням частин людського тіла від холоду або страху. У результаті порівняльного аналізу фразеологізмів вдалося виявити їхні спільні та відмінні властивості. Образну основу таких одиниць становлять порівняння із тваринами на основі метафоричного та метонімічного перенесення.
15
Кінащук, А. В. "АКТАНТИ ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ ПРЕДИКАТІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВИЯВУ ІРРАЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ В УКРАЇНСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 112–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-16.
Full textAbstract:
У статті представлено предикатно-актантне моделювання як один з інструментів дослідження семантичної структури ірраціональної лексики в українській, англійській та німецькій мовах у руслі функціонального синтаксису. У дослідженні виокремлено тематичну групу предикатів на позначення вияву ірраціонального стану в українській, англійській та німецькій мовах. У статті описано центральні елементи ядерної семантичної структури. У розвідці уточнено поняття предиката й актанта з позиції функціонального синтаксису. У статті розглянуто семантичні ролі учасників ірраціональної ситуації, серед яких виокремлено учасників «зміст» та «експерієнцер». Схарактеризовано актанти «зміст» та «експерієнцер» відповідно до їхнього представлення в українській, англійській та німецькій мовах для досліджуваної тематичної групи предикатів. Названі актанти досліджено відповідно до їхнього синтаксичного вираження, комунікативного рангу і таксономічного класу у семантичній структурі ірраціональної лексики української, англійської та німецької мов у зіставному аспекті. З’ясовано, що приклади виокремлених семантичних ролей учасників наявні у кожній з обраних мов. Актанти «зміст» та «експерієнцер» відрізняються своїм синтаксичним вираженням (приналежністю до різних частин мови або поєднанням різних частин мови в одному словосполученні чи різних видів синтаксичного зв’язку у реченні) і приналежністю до певних таксономічних класів (зокрема, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, ІНФОРМАЦІЯ, ПРИРОДНА СИЛА, ОБРАЗ, ПОДІЯ, ПРОФЕСІЯ, УСТАНОВА тощо) в українській, англійській та німецькій мовах. У розвідці виявлено, що комунікативний ранг актантів «зміст» та «експерієнцер» у зіставлюваних мовах збігається. Встановлено та проаналізовано особливості реалізації предикатно-актантних відношень для тематичної групи предикатів на позначення вияву ірраціонального стану у межах ірраціональної ситуації в українській, англійській та німецькій мовах. Визначено перспективи подальших досліджень семантичних структур ірраціональної лексики на предмет вивчення специфікаторів названої тематичної групи ірраціональних предикатів в українській, англійській та німецькій мовах.
16
Мішеніна, Тетяна Михайлівна. "Структурно-семантичні особливості конструкцій зі значенням наявності зовнішніх обставин, ситуацій і подій у житті людини в українській мові." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 5 (November 23, 2010): 91–99. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v5i0.893.
Full textAbstract:
У статті розкриваються структурно-семантичні особливості конструкцій зі значенням наявності зовнішніх обставин, ситуацій та подій у житті людини, які віднесено до посесивних конструкцій дифузного типу на позначення відношень «посесор – абстрактне поняття». Доведено, що аналізовані конструкції становлять самостійний структурно-семантичний тип посесивних одиниць в українській мові.
17
Мішеніна, Тетяна Михайлівна. "Орнітологічний код у сучасній українській мові (на прикладі літератури рідного краю)." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (September 15, 2015): 325–36. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.287.
Full textAbstract:
У публікації встановлено основні типи семантичних відношень в аналізованій лексико-семантичній групі за даними лексикографічних джерел; досліджено національно-мовну специфіку слів-відповідників за внутрішньою формою; досліджено специфіку в розвитку переносних значень назв птахів в українській мові на прикладі художнього мовлення письменника рідного краю.
18
Ніколаєску, Е. В. "ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕНАНТІОСЕМІЇ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 38–45. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-5.
Full textAbstract:
У статті розглядаються причини та джерела виникнення енантіосемії у сучасній французькій мові. У роботі вказано на актуальність дослідження, висвітлено мету, завдання, об’єкт та предмет. Здійснено аналіз сучасних досліджень енантіосемії вітчизняних та зарубіжних лінгвістів. Установлено, що енантіосемія – суперечливе явище, що відображено в наукових працях, присвячених цьому питанню. Зазначено, що основною причиною появи енантіосемії в мові є зміни, що відбуваються у слові, що функціонує, під впливом його вербального оточення, і які закріплюються в мові в результаті багаторазового вживання в процесі його історичного розвитку. На основі аналізу теоретичних джерел та фактологічного матеріалу з’ясовано, що у французькій мові є низка лексичних одиниць із протилежними семантичними значеннями та визначено основні причини виникнення енантіосемії у французькій мові. Виокремлено екстралінгвістичні (позамовні) та лінгвістичні (мовні) причини. До екстралінгвістичних причин належать: особливості мислення первісних людей, оскільки їх мислення будувалося на протилежностях; емоційний чинник, тобто тяжіння до експресивного вираження думок та почуттів (уживання слів із позитивним значенням в іронічному контексті, де воно набуває протилежного значення; а також уживання лайливих слів, назв хвороб, тварин у позитивному значенні); причини культурно-історичного характеру. До лінгвістичних чинників зарахували: багатозначність словотворчих морфем (антонімічність деяких дієслівних префіксів; антонімічність іменникових суфіксів); відмінність у спрямованості дії для досягнення певного протилежного результату; формування двовидових дієслів; поляризація актантів та заміна на протилежне того чи того суб’єктно-об’єктного відношення; метафора та метонімія; розмовне мовлення; ономатопеїчні елементи в словотворі. Резюмовано, що енантіосемічна лексика віддзеркалює вплив як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Комплексне дослідження природи енантіосемії – вельми перспективний напрям, оскільки він дає змогу виявити та описати семантичні зміни в межах наявної лексеми, що згодом відбивається у французькій мовній системі.
19
ОЛЕКСАНДРУК, Ірина. "ДОСЛІДЖЕННЯ СЕМАНТИКИ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (НА МАТЕРІАЛІ «СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» У 20 ТОМАХ)." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 10, 2022): 101–7. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.13.
Full textAbstract:
У статті йдеться про дослідження семантики відносних прикметників української мови з використанням комп’ютерних технологій. Джерельною базою обрано «Словник української мови» у 20 томах Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, який функціонує у паперовій та електронній версіях. Електронна версія представлена двома варіантами: Віртуальною лексикографічною лабораторією «Словник української мови», що є інструментом для укладання 20-томного «Словника української мови» і проведення наукових досліджень, та онлайновим «Словником української мови у 20 томах», який розміщено у вільному доступі на сайті Українського лінгвістичного порталу. Мета статті – продемонструвати проведення семантичного аналізу відносних прикметників на матеріалі «Словника української мови» у 20 томах для створення мовно-інформаційного інструментарію, орієнтованого на виконання семантичних досліджень в електронному словнику. Методи дослідження – комп’ютерні технології, лексикографічний аналіз, теорія семантичних станів. Зазначено, що необхідною умовою ефективної автоматизації електронних словників для досліджень із семантики є вимога експліцитного представлення в них семантичної інформації. Словникові дефініції відносних прикметників із формулами тлумачення «Прикм. до» і «Стос. до» лише встановлюють факт зв’язку значення прикметників із лексичними значеннями іменників, від яких ці прикметники утворено, тоді як він повинен бути представленим в експліцитному вигляді у тлумаченнях відносних прикметників для ефективної автоматизації електронного словника під час проведення семантичних досліджень. Запропоновано спосіб проведення семантичного аналізу відносних прикметників у 20-томному «Словнику української мови». Представлено один із етапів розроблення багатопараметричного інструментарію для проведення семантичних досліджень відносних прикметників з неекспліцитними формулами тлумачення в електронному тлумачному словнику. Для поглибленого дослідження семантичної структури українського прикметника застосовано формалізм теорії семантичних станів, розроблений В. А. Широковим. Продемонстровано етапи конкретизації лексичного значення відносного прикметника у сполученні з іменником, визначення семантичних класів, установлення семантичних відношень, наведено приклад експліцитного подання відповідної словникової дефініції.
20
Тер-Григорьян, М. Г., and С. А. Домбровська. "РОЛЬ ІНТОНАЦІЇ У ВИДІЛЕННІ СЕМАНТИЧНО ВАЖЛИВИХ ВІДРІЗКІВ МОВЛЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО КІНОДИСКУРСУ)." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 292–99. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-47.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню засобів інтонації, які сприяють реалізації видільності семантично важливих одиниць мовлення. Досліджуваний фактичний матеріал – кінодискурс – є вербальним компонентом фільму в сукупності з аудіовізуальним рядом та іншими значущими екстралінгвальними факторами. Кінодіалог як складник кінодискурсу є структурно-лінійним утворенням, суворо детермінованим, стійким, упорядкованим у часі, для якого характерним є взаємонакладання вербальних і візуальних компонентів та передбачуваність. Інтонаційно-просодичне аранжування діалогу визначається його прагматичним наміром, особливостями композиційної і логіко-семантичної структури. Аналіз поєднання перед’ядерних та ядерних компонентів дозволяє вивести типові мелодичні моделі, що маркують найбільш інформаційно значущі одиниці. До них зараховуємо поєднання високої рівної шкали з високим низхідним чи низхідно-висхідним тоном, характерне для більшості синтагм рематичного компонента. Щодо логічних відносин, то ця модель передає послідовність дій, відношення причини та наслідку, відкриває нову тему повідомлення, приволікає увагу слухача. Стабільну перцептивну яскравість отримують дискурсивні компоненти, оформлені комбінацією ступеневої, скандентної, ковзної шкали, спадневої шкали з порушеною поступовістю із високими та середніми низхідними тонами. Маркування важливих для розкриття рематичного компонента синтагм є також основним призначенням ступеневої та спадної шкал. Вони увиразнюють важливі для розкриття рематичного компонента частини фраз, а також оформлюють висновки, умовиводи, причино-наслідкові відносини. Досить часто ступеневі шкали відкривають нову мікротему дискурсу, надаючи особливої ритмічності видільним фразам. Проведений інструментальний аналіз видільних засобів інтонації довів, що виділеність семантично важливих мовленнєвих відрізків досягається підвищенням тонального рівня, розширенням тонального діапазону, посиленням інтенсивності, прискоренням темпу мовлення, використанням пауз перед семантично важливими лексичними одиницями.
21
Мельничук, Н. О. "ЕМОТИВНІ ПРИКМЕТНИКИ У ПРОСТОРІ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 225–31. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-34.
Full textAbstract:
Системний підхід до вивчення лексики англійської мови викликає необхідність виявлення закономірностей функціонування її окремих компонентів. У сучасних дослідженнях із лексичної семантики застосування системного підходу у вивченні певних явищ надає особливої цінності результатам конкретних наукових розвідок у лінгвістиці. Власне врахування системності мови дозволяє проводити вивчення кожного семантичного об’єднання слів як невід’ємної частини загальної системи мови, що допускає можливість моделювання семантичних відношень у лексиці. У свою чергу, контрастивне дослідження елементів мови сприяє виявленню таких властивостей лексичної семантики, які відображають специфіку світобачення лінгвосоціумів, адже зміна парадигм окремих мовних одиниць уможливлює розгляд деяких лексичних і семантичних явищ у новому світлі, а також пояснення особливостей їх функціонування у мові. Сучасна лінгвістична наука характеризується пожвавленим інтересом до вивчення мови як соціокультурного феномену, а тому у центрі уваги багатьох лінгвістичних досліджень є людина та її роль в організації та використанні мови як засобу спілкування. Саме тут дедалі більше уваги приділяють емоційному фактору людини у мові, адже буття людини неможливо уявити без вираження нею емоцій у повсякденному житті засобами мови. У дослідженні особливостей функціонування ЛСП ад’єктивних емосемізмів як фрагмента англійськомовної картини світу цікавим видається спостереження за його спільними та відмінними рисами порівняно з індивідуально-авторською картиною світу письменника, яка відіграє важливу роль в антропоцентрично спрямованих лінгвістичних дослідженнях, адже її вивчення дає можливість розглянути світобачення народу – носія мови та його безпосереднього представника – людини. Аналіз особливостей художнього тексту, семантичний процес утворення якого є досить складним і неоднорідним за своєю природою, дозволяє виявити закономірності художнього мислення автора, яке розкривається через мову його текстів, відбір і художнє осмислення лексичних засобів із загальнонаціонального мовного фонду. Проблема є важливою для дослідження, адже емотивний прикметник характеризується складною семантичною структурою та виконує прагматичну функцію в мовленні.
22
Шитик, Л. В. "Синкретичні інструментальні відношення знаряддя дії (структурно-семантичний аспект)." Вісник Черкаського університету. Філологічні науки, Вип. 7 (1998): 99–104.
Find full text
23
Міняйло, Роман Вікторович. "Особливості суфіксального словотворення назв риб в українських говірках." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, no. 1 (October 16, 2011): 349–57. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.816.
Full textAbstract:
У статті досліджено продуктивні словотвірні моделі, що об’єднують назви риб у говірках української мови. Визначено їхні ареали, семантичне навантаження словотворчих афіксів, значеннєві відтінки, синонімічні зв’язки й конкурентні відношення.
24
Досанова, А. Р., and І. В. Кузнєцова. "ТЕХНОНІМ У ФРАЗЕОЛОГІЧНІЙ СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 69–73. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-11.
Full textAbstract:
Статтю присвячено виявленню основних теоретичних аспектів існування та функціонування технонімів у фразеології сучасної англійської мови. Проведено аналіз кореляції між лексичним (план вираження) та семантичним (план змісту) підґрунтям фразеологічних одиниць. Також наведена коротка класифікація за лексичним та семантичним підґрунтям фразеологізмів із компонентом-технонімом. Систематизація фразеологізмів із компонентом-технонімом дає змогу окреслити межі потенційного обсягу зворотів, які формують цей клас онімів. Для констатації факту належності звороту до фразеологізмів із компонентом-технонімом варто виходити з того, що в його складі потрібно виявити елемент технічної спрямованості. Щоб визначити початкову належність звороту до групи технонімів, варто спиратися на пряме значення того компонента, який має відношення до виробничої діяльності або є результатом виробництва. Виокремлений технонім характеризують із таких позицій: чи є він пристроєм або механізмом, інструментом або матеріалом, чи відображає будь-яку технічну дію або є її результатом. Слід також пам’ятати, що будь-яка фразеологічна одиниця – це єдність двох аспектів: плану змісту й плану вираження. Лексичне підґрунтя технонімів у складі фразеологізму представлене тим компонентом, який формує технічний образ стійкої конструкції. Воно може бути представлене такими тематичними групами: механізми і споруди, інструменти та матеріали. Семантичне підґрунтя вбачаємо в тому, що десемантизоване слово-технонім, формуючи образ з іншими компонентами, вирішальним чином бере участь і у формуванні сукупного значення звороту. Тому цей тип систематизації будується з опорою на зареєстроване словниками значення фразеологізму. Таким чином, спираючись на проведене дослідження, можемо стверджувати, що фразеологізми з компонентом-технонімом можна класифікувати за лексичним або семантичним підґрунтям, кожне з яких має дві тематичні категорії, а саме: механізми і споруди, інструменти та матеріали, вид і застосування матерії, поведінка і стан матерії.
25
Чайка, Оксана Ігорівна. "Деякі синтагматичні відношення при зіставленні українських, англійських та португальських юридичних термінів у зобов’язальному праві." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (September 15, 2015): 224–31. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.272.
Full textAbstract:
У статті розглядаються деякі синтагматичні відношення між термінами української, англійської та португальської мов у сфері зобов’язального права у зіставленні. Синтагматичні відношення аналізуються у межах мінімальної синтаксичної одиниці в зазначених досліджуваних мовах та розрізняються за сполучуваністю та контекстом (лексичним і синтаксичним) та аспектами синтагматики (семантичним і граматичним).
26
Литовченко, Ірина Олександрівна. "Особливості гіперо-гіпонімічних відношень у військовій лексиці української мови." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 1 (October 16, 2013): 260–65. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.539.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність лексико-семантичної категорії гіпонімії, проаналізовано характер семантичної організації військової лексики, визначено головні функції гіпонімів і сукупність формальних засобів вираження гіпонімічних відношень.
27
Гурко, Олена Василівна. "Розповідні речення як базова модель у контексті відношень ствердження / заперечення." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 11 (November 13, 2014): 30–39. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v11i0.362.
Full textAbstract:
Проаналізовано семантичну й комунікативну структури розповідного речення в аспекті відношень ствердження / заперечення, визначено його статус серед інших типів речення, зʼясовано, що розповідні речення є базисними для вивчення стверджувального чи заперечного значення.
28
Ткач, Поліна Борисівна. "Компоненти семантики віддання переваги у структурі висловлення." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 11 (November 13, 2014): 137–44. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v11i0.377.
Full textAbstract:
Стаття присвячена виявленню семантичних особливостей висловлень зі значенням віддання переваги. З’ясовано, що віддання переваги є специфічним змістовим відношенням, яке формується на основі значення порівняльної оцінки й надає висловленню іллокутивної сили.
29
Поздняков, О. В. "СКЛАДНІ ІМЕННИКИ В НІМЕЦЬКІЙ МОЛОДІЖНІЙ ЛЕКСИЦІ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-10.
Full textAbstract:
Стаття присвячена структурному та семантичному аналізу складних іменників у німецькій лексиці молоді. Словоскладання є продуктивним шляхом формування нових лексичних одиниць німецької мови загалом та її підсистем зокрема. Автор досліджує словниковий запас молоді, зафіксований у сучасних лексикографічних джерелах. Більшість аналізованих складних іменників є двоосновними. Також зафіксовано лексичні одиниці, утворені складанням трьох основ. У процесі утворення складних іменників у молодіжній лексиці використовується незначна кількість словотвірних моделей. Це зумовлено вторинністю аналізованої мовної підсистеми. Характерною для словоскладання є метафоризація. Остання розглядається як зручний засіб для реалізації креативності та оригінальності. Метафоризовані слова мають позитивне чи негативне семантичне забарвлення і вживаються для вербальної самоідентифікації. Таким чином, молодіжна лексика протиставляється розмовному та літературному варіантам німецької мови. Морфологічна структура складних іменників також може включати словотвірні морфеми. Їх найпродуктивнішим типом є суфікси. Вони зазвичай підкреслюють суб’єктивне ставлення молоді до повсякденного світу. Низка досліджуваних основ характеризуються стилістичною зниженістю, демонструючи потребу молодих людей у неповторності та протиставленні. Виокремлено найпоширеніші типи семантичних відношень між основами. Встановлено позамовну детермінованість цих відношень. Значну частину аналізованого вокабуляра становлять англо-американізми. Вживання цих слів визначається субкультурним впливом. Ці лексичні одиниці можуть бути утворені поєднанням англійських та німецьких основ. Для їх утворення притаманна метафоризація. Соціальні, вікові та субкультурні чинники відіграють важливу роль у формуванні німецької молодіжної лексики. Молоді люди прагнуть вираження суб’єктивної оцінки, іронії. Вони також схильні до вербальної самоідентифікації серед інших представників німецькомовної спільноти. Тому досліджуваний вокабуляр характеризується прагматичною ефективністю і часто використовується для привернення уваги комунікативних партнерів.
30
Петренко, Оксана. "СИНОНІМІЧНІ ВІДНОШЕННЯ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ТЕРМІНІВ У ГАЛУЗІ РОБОТОТЕХНІКИ." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 167–73. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-24.
Full textAbstract:
У статті досліджено явище синонімії термінів німецької мови галузі робототехніки на матеріалі 1670 мовних одиниць, відібраних шляхом суцільної вибірки з 16 фахових джерел (фахові тексти з робототехніки). Окреслено причини, які зумовлюють потребу в дослідженні синонімічних відношень німецькомовних термінів робототехніки, предмета, об’єкта, методів та завдань. Розглянуто два протилежні погляди на проблему термінологічної синонімії. Ідентифіковано поняття синонім, дублет, синонімія, синонімічні відношення. Проведено зіставний аналіз синонімічних рядів на семантичному та структурному рівнях. Якщо більшість визначень синонімії в загальнолітературній мові ґрунтуються на близькості значення лексичних одиниць, то термінологічні синоніми визначаються як мовні одиниці, абсолютно тотожні за значенням і взаємозамінні в будь-якому контексті, а поняття «термінологічна синонімія» найбільш адекватно виражає наявність декількох найменувань для одного означуваного. З погляду походження та структурно-словотвірних особливостей виокремлено вісім різновидів груп синонімів, до складу яких увійшли 159 синонімічних пар досліджуваної термінології: іншомовний термін – німецький термін (19 %), різнокореневі складені слова (17 %), спільнокореневі складені слова (14 %), терміни-однослови – багатокомпонентні складені слова (13 %), німецькі різнокореневі синоніми (13 %), повне (німецьке або іншомовне) та скорочене найменування (12 %), терміни-композити – термінологічні сполучення (9 %), німецькі однокореневі синоніми – (3 %). Найбільший синонімічний пласт у досліджуваній термінології складають дублетні терміносиноніми іншомовного та німецького походження. Це пов’язане із запозиченням іншомовних слів та штучним утворенням термінів на базі німецької мови з метою уникнення запозичень та створення власних термінів. Рекомендується у фаховій мові уникати синонімічних термінологічних найменувань та узаконювати лише одне найменування. Визначено перспективи подальших досліджень лексико-семантичної організації німецькомовної терміносистеми в галузі робототехніки.
31
Волошина, Т. "Граматикалізація семантичних відношень у дво- і багатокомпонентних кібернетичних термінах." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, Вип. 17 (2006): 36–38.
Find full text
32
Межов, Олександр Григорович. "Специфіка семантико-синтаксичної організації безособових та інфінітивних односкладних конструкцій." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 1 (October 16, 2013): 284–91. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.543.
Full textAbstract:
У статті здійснено комплексний семантико-граматичний аналіз безособових та інфінітивних односкладних речень сучасної української мови. Визначено місце безособових та інфінітивних речень у системі односкладних конструкцій. Схарактеризовано їхню семантико-синтаксичну організацію, лексичне наповнення. Встановлено засоби вираження семантичних компонентів, їх співвідношення з членами формально-синтаксичної структури речення. Виділено синтаксичні зв’язки і семантико-синтаксичні відношення в односкладних реченнях. Простежено синтаксичну синонімію односкладних і двоскладних конструкцій.
33
Дерев’янко, О. А. "ДОКОНЕЧНІСТЬ ЯК ПЕРЕКОНЛИВИЙ ПРИМУС У СЕМАНТИЧНІЙ СТРУКТУРІ АНГЛІЙСЬКОГО РЕЧЕННЯ З ПРЕДИКАТОМ FORCE." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 62–68. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-10.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано специфіку каузативних дієслів як одного з основних засобів вираження дебітивної модальності. Серед значень каузативної семантики дієслова виокремлюємо значення примусу. Примус аналізуємо як зумовлену кимось або чимось необхідність діяти певним чином, усупереч волі, бажанню чи спрямування власних зусиль на виконання чого-небудь незалежно від бажання. Каузативна ситуація примусу включає відношення каузації, котре робить каузацію каузативною; каузатора; об’єкт каузації і стан об’єкта каузації. Уважаємо доречною класифікацію предикатів примусової дії, у якій вирізняються предикати переконливого примусу, настійності, нагальності; предикати заохочувального примусу; примусу з елементами погрози чи залякування; предикати отримання інформації за допомогою примусу; предикати соціально або службово обумовленого примусу; предикати підпорядкування та предикати самопримусу. До предикатів переконливого примусу, настійної наполегливості, нагальності/доконечності виконання дії відносимо такі лексеми: to force, cajole, cause, coax, compel, constrain, convince, drag, drive, impose, induce, influence, make, oblige, persuade, push, thrust, wheedle, wring тощо. Основним засобом вираження семантики примусу є предикат to force. У статті проаналізовано зазначену лексему на основі тлумачних словників, досліджено семантичну структуру англійського речення з предикатом to force; визначено детермінуючі чинники ситуації примусу. Предикат примусу to force має негативну конотацію, що пояснює небажаність, неготовність суб’єкта виконувати певну дію, тобто дія суперечить його волі, інтересам, тому в реченнях із предикатом to force є лексеми, які вказують на вимушену дію, пояснюють небажання її виконання, примушеність суб’єкта до її здійснення, тобто семантичний відтінок внутрішнього протистояння, негативного ставлення до дії може позначатися в контексті за допомогою слів із негативною семантикою.
34
Хлоп’ячий, В. А., А. Е. Бекіров, Н. М. Ковтуненко, and О. А. Ківшар. "Метод забезпечення захищеності мовних повідомлень на основі багатовимірного псевдовипадкового бітового розподілу." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 3(65), (October 1, 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.65.12.
Full textAbstract:
У статті розглядається актуальне питання забезпечення захисту ведення радіопереговорів Повітряних Сил Збройних Сил України. Проводиться аналіз недоліків у існуючих методах кодування мовних повідомлень. Пропонується розробка алгоритму закриття семантичної складової мовних повідомлень на основі використання багатовимірного простору, з урахуванням псевдовипадкового бітового розподілу, що містить у собі ключову інформацію. Використовуючи програмну модель, проводиться оцінка ефективності роботи методу з позиції відхилень у значеннях пікового відношення сигнал-шум для авторизованого та неавторизованого користувачів.
35
Клименко, Ірина Михайлівна. "Семантичний аспект зіставлення англійських та українських фразеологічних одиниць." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 1 (October 16, 2013): 206–11. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.531.
Full textAbstract:
У статті досліджується семантичний аспект зіставлення англійських та українських фразеологізмів, розглядається проблема визначення типів міжмовних відношень на лексико-семантичному рівні. Аналізуються випадки еквівалентності, включення, пересічення та безеквівалентності на прикладі фразеологічних систем зазначених мов.
36
Бикова, А. А. "ПРАГМАТИКА ЗАПОЗИЧЕНЬ У РАМКАХ ДИСКУРСУ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЦИЗМІВ В ІТАЛІЙСЬКІЙ МОВІ)." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 13–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-2.
Full textAbstract:
Статтю присвячено питанню функціонально-прагматичної адаптації запозичень у мові-реципієнті. Розглядаються праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, які вивчали процеси асиміляції іншомовних слів у новому мовному середовищі. Лінгвісти до недавнього часу намагалися описати та структурувати запозичення в основному за лексико-семантичними схемами. Але зараз мовознавча наука намагається вийти за рамки класичних досліджень і виокремити прагматичну інформацію про слово, що переплітається із семантичною. Тим більше, що відносно нових запозичень ієрархічність може змінюватися, і прагматична інформація може передувати семантичній, поступово входячи в лексичне значення слова. Індикатором цього явища є в тому числі зміна прагматичного навантаження одного й того ж слова у різних типах дискурсу. Освоєння запозиченої лексики пов’язане із появою специфічних комунікативних моделей, що свідчать про різні етапи адаптації нового слова. Оскільки прагматика розглядає відношення між учасниками комунікації та мовними знаками, то важливим є встановити причини, з яких іншомовні слова потрапляють до різних видів дискурсу. На прикладі італійської мови автор розглядає екстралінгвістичні фактори, що впливають на вибір засобами масової інформації англіцизмів для впливу на свідомість адресата. Створюючи текст, журналісти часто вдаються до маркованої лексики з метою підняти престиж того чи іншого об’єкта дискусії, приховати небажаний контент повідомлення та надати більшої ваги малозначущим явищам у суспільстві. Натомість у комп’ютерному дискурсі англіцизми вживаються передусім для позначення нових термінів та спрощення міжнародного спілкування спеціалістів у галузі інформатики, і тому прагматичний компонент у них практично відсутній. Те ж саме можна сказати і про офіційно-діловий та науковий дискурс. Таким чином, можна зробити висновок, що в італійській мові запозичення з англійської можуть зазнавати змін на рівні прагматичного компоненту лексичного значення, і що стилістичне забарвлення дискурсу є тією необхідною умовою, за якої можливе як набуття додаткового прагматичного значення, так і втрата початкового.
37
Христич, Н. С., and Т. В. Заболотна. "ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПТУ “LOVE” В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ «ІСТОРІЯ КОХАННЯ» ЕРІКА СІГАЛА ТА «ДЕЛІРІУМ» ЛОРЕН ОЛІВЕР)." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 184–92. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-27.
Full textAbstract:
У статті викладено результати порівняльного аналізу концепту LOVE у романах американських письменників. Лінгвістичний аналіз було здійснено на матеріалі романів «Історія кохання» Еріка Сігала та «Деліріум» Лорен Олівер. На думку автора, концепт LOVE слугує актуальним об’єктом наукового дослідження тому, що кохання в лінгвокультурному просторі є передусім нестійким вербальним вираженням, що із часом змінюється. Підтверджується думка, що концепт LOVE є базовим емоційним концептом мовної картини світу людини та вербалізується лексемою “love”; має три аспекти: понятійний, ціннісний і образний. Автор зосереджує своє дослідження на понятійно-образному змісті концепту LOVE. Досліджується той факт, що лексеми, які маніфестують почуття між закоханими, вступають одна з одною в тісні системні відношення, які розглядаються як синонімічні. Такі синонімічні ряди у класичному романі «Історія Кохання» створено лексемами “love”, “intimacy”, “likeness”, “sociality”, “friendship”, “support”, “reconciliation”, “understanding”. У романі-дистопії (антиутопія) «Деліріум» концепт LOVE вербалізується лексемами “sickness”, “stress”, “heart disease”, “anxiety”, “depression”, “insomnia”, “disorientation”, “distraction”. Концепт LOVE зображується як складне структурно-смислове, ментальне утворення, що базується на понятійній основі та втілюється в семантиці мовних одиниць, що позначають захворювання. Автор уважає, що такі засоби вербалізації є деформацією традиційного понятійно-образного змісту концепту LOVE, пояснює це особливостями роману-дистопії, який належить до жанру літератури, створеної за принципом негативності. Автор досліджує рухливість та семантичну ємність вербального наповнення концепту LOVE, у яких яскраво виражена оцінна конотація, що забезпечує можливість будувати мовну картину світу. Матеріал дослідження засвідчив, що із часом концепти змінюють свій понятійно-образний зміст, проте саме поняття лексеми “love” залишається більш стійким; воно зафіксоване в лексикографічних джерелах. Вивчення концепту LOVE у царині лінгвокульторологічних студій виявило потребу системного підходу до їх дослідження як складного базового емоційного явища – з виявленням ядерних та периферійних зон.
38
Yu.V., Sviatiuk, and Sandyga L.O. "PHRASEOLOGICAL UNITS DENOTING FOREIGNERS IN ENGLISH (STRUCTURAL AND SEMANTIC ASPECTS)." South archive (philological sciences), no. 85 (April 12, 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-17.
Full textAbstract:
Purpose. The article reveals the national and cultural peculiarities of English phraseological units with ethnic names. This study aims to present the semantic structure of the English phraseological units denoting foreigners. Methods. The study was conducted using the method of dictionary definitions, the method of continuous sampling for the selection of phraseological units naming foreigners, interdisciplinary method for analysing linguistic aspects considering data from history, ethnology and sociology.Results. The analysis of units under study revealed that the ethnic names used in these phraseological units specify and modify the meaning of the main component of the phraseological unit, as well as create antonymic correlations between direct and figurative meaning of the main component of the phraseological unit (Dutch cure, Irishman’s hurricane). Being the elements of phraseological units official ethnic names modify and reconsider the semantic structure of the phraseological units, thus attributing conventional characteristics and evaluations to the representatives of other nations (to talk to like a Dutch uncle, Jewish lightning), or perform exclusively structural function being the constituent part of such phraseological units and denote historical and cultural realia of a nation with neutral evaluation (Jewish typewriter). The figurative meaning of the phraseological units with ethnic names is build on the psychological universal opposition ‘we vs others’ according to which the culture, manner of life, image of other nation is often evaluated negatively and with unjustified prejudice. Such culturally marked meanings are entrenched in the semantic structure of the phraseological units and recognized due to cultural competence and actualization of specific historical and national context and background of a certain ethnic community.Conclusions. It can therefore be concluded that phraseological units with ethnic names transfer the specific national and cultural vision and perception of the multinational world. As the component of the phraseological unit the ethnic names present characteristics and evaluations of the representatives of other nations and carry out structural function.Key words: phraseological units, ethnic names, cross-cultural communication, extralinguistic factors, cultural competence. Мета. Стаття присвячена виявленню етнокультурної своєрідності фразеологічних одиниць англійської мови, до складу яких входять етноніми. Метою статті є дослідження семантичної структури фразеологічних одиниць англійської мови, які репрезентують іноземців.Методи. У дослідженні використано метод словникових дефініцій, метод суцільної вибірки для добору фразеологічних одиниць на позначення іноземців, міждисциплінарний метод аналізу лінгвістичних аспектів із залученням даних історії, етнології та соціології.Результати. Аналіз фактичного матеріалу виявив, що у семантичній структурі фразеологічних одиниць етноніми уточнюють та модифікують значення основного компонента, викликають переосмислення значення основного компонента фразеологічних одиниць, можуть спричиняти антонімічні відношення між первинним та переосмисленим значенням основного компоненту фразеологічних одиниць (Dutch cure, Irishman’s hurricane). Входячи до складу фразеологізму, етноніми можуть як забезпечу-вати якісну характеристику та якісну оцінку денотату, приписуючи відповідні якості визначеному етносу (to talk to like a Dutch uncle, Jewish lightning), так і виконувати лише структурну функцію, надаючи фразеологічним одиницям національного колориту (Jewish typewriter). Переосмислене значення фразеологізмів з етнонімами ґрунтується на універсальній психологічній опозиції ‘свій – чужий’, відповідно до якої культура, спосіб життя, уявлення про інші нації, спосіб поведінки оцінюються негативно та з упередженням. Такі культурно марковані смисли, що зберігаються в семантиці фразеологічних одиниць з етнонімами, розпіз-наються учасниками комунікації завдяки їх культурній компетенції, вмінню актуалізувати історико-культурологічну інформацію.Висновки. Проведений аналіз семантичної структури фразеологічних одиниць з етнонімами в англійській мові дозволяє зробити висновок, що фразеологізми на позначення іноземців репрезентують специфічне національно-культурне бачення багатонаціонального світу. У складі фразеологічних одиниць етноніми можуть забезпечувати якісну характеристику та якісну оцінку представників інших народів, так і виконувати лише структурну функцію.Ключові слова: фразеологічні одиниці, етнонім, фразеологізм, міжкультурна комунікація, екстралінгвістичні фактори, культурна компетенція
39
Меньшиков, И. И. "Синтаксическая омонимия в современном русском языке (вариативность и переразложение)." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 221–26. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-23.
Full textAbstract:
Під омонімією в загальному випадку розуміється звуковий збіг різних мовних одиниць, значен- ня яких не пов’язані один з одним, і таке семантичне відношення між словами може мати місце на всіх рівнях структури мови, але найбільше проблем з адекватним тлумаченням такого тексту виникає при насиченні його синтаксичними омонімами, конструкціями, побудованими за моделями, що формаль- но збігаються в плані вираження при несумісності їх синтаксичного змісту, а відповідно і значення. Неоднозначність змісту і його відповідності синтаксичній структурі того чи того висловлювання встановлювалася головним чином викладачами та студентами вищих навчальних закладів України при різному, але, як правило, зрозумілому особам, що володіють російською мовою, порядку слів, що так чи так відповідає здоровому глузду відповідного судження як зазначеного речення.
40
Мамчич, І. П. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПАРЕМІЙ З ТОПООНОМАСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 158–64. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-22.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані паремії з топонімічним компонентом. За тривалий час наукового вивчення фразеологічного багатства української мови, а прислів’я й приказки, зважаючи на усталеність їх оформлення, відтворюваність, експресивність, національні коди тощо, традиційно уналежнюють до фразеології, пареміологія неодноразово ставала предметом дослідження. Утім, вплив значення топонімів на семантику паремії, уживання окремих різновидів топонімів у пареміях залишався поза увагою вчених. Не акцентовано також на структурних особливостях прислів’їв і приказок зі топоономастичним компонентом. Дослідження дев’яноста однієї паремії з топонімічним компонентом уможливило висновки про те, що найуживанішими в їх складі є топоніми у формі називного й місцевого відмінків, ймовірніше, через те, що потрібно було назвати місцевість (Наш Луг – батько, а Січ – мати, от де треба помирати) і вказати на неї (Або будем на Русі, або пропадемо усі). Топоніми у складі прислів’їв і приказок здебільшого стосуються назв українських міст і територій (Київ, Крим, Русь), менш уживаними є іншомовні назви (Краків, Рим). Лише в поодиноких пареміях спостережено гідроніми, найчастіше потамонім Дунай, що виявилося неочікуваним результатом, бо водойми відіграють важливе значення в українській дійсності. Також з’ясовано, що значення всієї паремії найчастіше залежить від семантики складника-топоніма (Добувся, як швед під Полтавою), побіжно зазначивши, що він може відбивати як реальний географічний об’єкт (Полтава, Теплинський ліс), так і вигаданий (Брехунівка). Прислів’я і приказки з топоономастичним компонентом, як й інші паремії, мають римовану структуру, витворювану іменником і дієсловом або поєднанням іменника з іншими частинами мови, що служить легшому запам’ятовуванню та відтворюванню. З боку синтаксичної будови паремії з компонентами-топонімами становлять різноманітні види речень. Перспективою дослідження вважаємо ретроспективне вивчення різних груп топонімів у складі паремій, з’ясування синтагматично-парадигматичних відношень між такими одиницями, дослідження їх, наприклад, у когнітивному, етнопсихологічному, лінгвокультурологічному, дискурсивному тощо напрямах.
41
Панчишин, Н. З. "ІМЕННИКОВІ ФРАЗИ З «DIES» НА МАТЕРІАЛІ КОМЕДІЙ ТІТА МАКЦІЯ ПЛАВТА." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 114–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-16.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню іменникових фраз, які були і є темою багатьох зарубіжних та українських лінгвістичних праць. У наукових роботах розглядаються ієрархічні відношення в структурі іменникових фраз, закономірності їх розташування, класифікації препозитивних і постпозитивних компонентів. Лінгвісти також аналізують різні аспекти іменникових фраз у порівнянні двох мов, у різних мовних стилях. Однак ще не всі аспекти іменникових фраз висвітлено, немає єдиного підходу до аналізу цього питання. Тому дослідження функціонування, взаємодії семантики та синтаксису на рівні словосполучення, особливо на матеріалі латинських текстів, є актуальним і заслуговує на ґрунтовне вивчення. Мета роботи полягає в дослідженні структури іменникових фраз із часовим словом «DIES» – «день», яке є ядром лексико-семантичної групи частин дня, і їх функціонування в комедіях Плавта. Обсяг іменникових фраз, їх морфологічний склад, аранжування компонентів і зв’язок між ними є частинами дослідження структури іменникової фрази. Структура іменникових фраз може бути розкрита краще з погляду функціонування мовних одиниць. Аналіз синтагматичних зв’язків в іменникових фразах з «DIES» – «день» указує на те, що це слово сполучається з прикметниками з указівкою на цілковите охоплення дією часового відрізка, тривалості часового відрізка, співвіднесеність із певними (точними) відрізками часу, послідовність часових відрізків. Також це ядро-іменник уживається із займенниками, займенниковими прикметниками та кількісними числівниками. Важливим аспектом дослідження є сполучуваність іменника «DIES» з прийменниками. У результаті дослідження функціонування іменникових фраз з’ясувалося, що Плавт у текстах комедій використовував такі структури іменникових фраз: бінарні регресивні, бінарні прогресивні, полікомпонентні регресивні та полікомпонентні рамкові іменникові фрази. Найбільш частотними виявилися регресивні іменникові фрази, а найменш частотними – прогресивні. Полікомпонентні фрази переважно складаються з трьох компонентів. Найуживанішими компонентами досліджуваних фраз є вказівні займенники, прикметники та прийменники. Перспективним для подальшого дослідження вбачається вивчення іменникових фраз у творах різних стилів, а також аналіз функційних, структурних і семантичних особливостей іменникових фраз з іншими ядрами-іменниками на позначення часу.
42
Войткевич, Н. І., and М. О. Тесленко. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ТИПОЛОГІЯ ТЕРМІНІВ СУБМОВИ ІНФЕКТОЛОГІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-3.
Full textAbstract:
У статті здійснюється спроба здійснити аналіз особливості структури термінів субмови інфектології сучасної англійської мови. Простежується вербальна кодифікація відібраних термінологічних словосполучень у сучасних медичних енциклопедичних словниках. Висвітлюється специфіка їхньої семантики, представлена розробка найбільш продуктивної семантико-тематичної класифікації. У процесі дослідження використовувалися метод суцільної вибірки, який уможливив добір фактичного матеріалу, описовий метод, завдяки якому здійснено інвентаризацію та внутрішню інтерпретацію відібраних термінологічних одиниць, структурний метод для встановлення зв’язків і відношень між мовними елементами. Виокремлюється подальша перспектива в більш детальному дослідженні мовних одиниць на всіх мовних рівнях, зокрема аналізі нових терміноодиниць, які з’являються внаслідок асиміляції та запозичення за умови розвитку англомовного медичного дискурсу та необхідності найменування новітніх понять галузі. Крім того, такий рішучий розвиток медицини і своєю чергою медичної лексикології, що не припиняється і в наші дні, зумовлений стрімким розвитком науки і техніки. Слід також зазначити, що, мабуть, жодна галузь медицини не знаходиться під таким значним впливом чинників зовнішнього середовища, як інфекційні хвороби. Очевидним доказом цього твердження служить ситуація медичного простору у всесвітньому масштабі; що вкотре підкреслює актуальність цього дослідження. Це, насамперед, поява нових штамів вірусів через їхню постійну здатність до мутацій та резистентність до нинішніх антивірусних, антимікробних та протигрибкових препаратів. У цьому сенсі інфекційні хвороби тісно пов’язані з мікробіологією, патологічною фізіологією та іншими галузями медицини. Таким чином, ця робота не обмежується єдиною сферою інфекційних захворювань та може слугувати підґрунтям супутніх досліджень терміносистем вищезгаданих наук.
43
Марченко, О. О. "Застосування методів невід’ємної факторизації тензорів для визначення стійких семантичних відношень при обробці великих текстових корпусів." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 4 (2012): 151–56.
Find full text
44
Марченко, О. О. "Застосування методів невід’ємної факторизації тензорів для визначення стійких семантичних відношень при обробці великих текстових корпусів." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 4 (2012): 151–56.
Find full text
45
Марченко, О. О. "Застосування методів невід’ємної факторизації тензорів для визначення стійких семантичних відношень при обробці великих текстових корпусів." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 4 (2012): 151–56.
Find full text
46
Melnyk, Ruslana. "Статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях (на матеріалі ЛСГ прикметників зі значенням «старанний, працьовитий»)." Філологічний дискурс, no. 10 (January 11, 2020): 250–61. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.25.
Full textAbstract:
У статті розглянуто ефективні статистичні методи обробки отриманих даних та особливості їх використання в лінгвістиці для аналізу лексико-семантичних мікросистем. На матеріалі дослідження ЛСГ прикметників зі значенням «старанний, працьовитий» представлено конкретні приклади застосування певних статистичних прийомів: визначення ваги компонента у смисловій структурі домінанти під час проведення інвентаризації; розрахунок відносної похибки вибірки; критерій χ2 при вивченні синтагматичних зв’язків прикметників досліджуваної ЛСГ; кореляційний аналіз в процесі дослідження парадигматичних відношень. Доведено ефективність застосування статистики у лінгвістичних студіях, яка, опираючись на точні кількісні показники, забезпечує високу надійність результатів дослідження та дозволяє глибше проаналізувати сутність досліджуваних явищ.
47
Золотова, Ніна Сергіївна. "Онтологічне представлення предметної області у автоматизованих навчальних системах на прикладі графічної САПР." Theory and methods of e-learning 3 (February 10, 2014): 106–12. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.325.
Full textAbstract:
Високі темпи оновлення техніки і технологій, які перевищують сьогодні темпи зміни поколінь людей, зумовлюють зміни в системі професійної освіти. Вона відрізняється від традиційної освіти, перш за все, своїм технологічним забезпеченням, оскільки не може функціонувати на базі традиційних освітніх технологій [1].Технологічність неперервної професійної освіти означає таке:– збільшення часових термінів і значущості етапів самоосвіти;–підвищення ролі засобів навчання, розроблених на основі сучасних інформаційних технологій;–підвищення значущості принципу індивідуалізації навчання.З розвитком інформаційних технологій все більшого поширення набувають автоматизовані навчальні системи, які мають реалізувати наведені вище принципи. У даній статті розглядатиметься модель представлення предметних знань у одній з таких навчальних систем, яка у свою чергу призначена для вивчення графічних САПР .Розглянемо структурування навчального матеріалу спочатку з найзагальніших позицій. Навчальний матеріал завжди являє собою систему, що має ту чи іншу структуру. Виділяють глобальну і локальну структуру навчального матеріалу. До глобальної структури відносять більш чи менш об’ємні частини навчального матеріалу, до локальної структури – систему внутрішніх зв’язків між поняттями, що входять у дану частину матеріалу.Моделювання навчальної предметної області істотно відрізняється від моделювання інших предметних областей. Цілі моделювання навчальних і не навчальних предметних областей є різними. Так відбувається тому, що будь-яка діяльність здійснюється шляхом розв’язання власних, специфічних задач. Але у ненавчальній діяльності розв’язання задач і є ціллю, тоді як для навчальної діяльності розв’язання задач – це не ціль, а засіб досягнення цілі (маються на увазі цілі навчання). Інакше кажучи, власне результат вирішення задач не настільки важливий, як сам факт його правильності чи неправильності. Важливий процес їх вирішення, так як саме під час процесу вирішення задач у учня формується спосіб дій.Для того, щоб навчити людину певній діяльності, необхідно виділити усі дії, які належать до цього виду діяльності, а у кожній дії – усі операції, що забезпечують успіх цієї дії.У відповідності до класифікації (рис. 1), існує розподіл предметних знань на декларативні і процедурні [2]. Рис. 1. Класифікація предметних знань При побудові моделі предметної області (ПО) її об’єкти та поняття вивчаються з точки зору структури чи зовнішніх форм (синтаксична модель ПО), властивостей та відношень між ними (семантична модель), методів та алгоритмів функціонування (прагматична модель ПО).Одним з актуальних підходів до побудови такої моделі знань є онтологічний аналіз, яки включає побудову словника понять і термінів для опису ПО та набір логічних висловлювань, які формулюють обмеження, що існують у предметній області.Онтологія визначає загальний словник для спеціалістів, яким необхідно разом використовувати інформацію у предметній області. Звичайно онтологія включає структури даних, які містять усі релевантні класи об’єктів, їх зв’язки і правила (теореми, обмеження), прийняті у цій області. Чому виникає потреба у розробці онтології? Ось деякі причини:– для спільного використання людьми чи програмними агентами, загального розуміння структури інформації;– для можливості повторного використання знань у предметній області;– для відділення знань у предметній області від оперативних знань;– для аналізу знань у предметній області.Онтологія предметної області сама по собі не є метою дослідження. Розробка онтології подібна до визначення набору даних і їх структури для використання іншими програмами.В основі онтологій лежать класи, об’єкти, їх властивості та обмеження, що реалізують представлення про об’єкти як про множину сутностей, які характеризуються певним набором властивостей. Ці сутності знаходяться у певних відношеннях між собою і за певними ознаками (властивостями та обмеженнями) об’єднуються у групи (класи). В результаті повного опису об’єктів та їх властивостей предметна область буде представлена як складана база знань, для якої можна здійснювати інтелектуальні операції, такі як семантичний пошук і визначення цілісності та достовірності даних.В рамках навчальних процесів застосування онтологій дозволить визначити основні компоненти навчальних дисциплін – лекції, практичні та лабораторні заняття, навчальні матеріали, що використовуються. Роль навчальних систем у такому випадку буде зводитися до ролі інтелектуальних агентів, які будуть здійснювати вибірки з бази знань у залежності від контексту навчання. Іншою досить важливою особливістю такої системи буде можливість збудувати тестуючу програмну систему, яка генеруватиме набори контрольних завдань виходячи з семантики описаних онтологій конкретних навчальних курсів.В основу онтології «Навчальна дисципліна» (рис. 2) покладено основні принципи, які використовуються для структуризації лекцій, практичних занять і т.д. в «звичайному» навчальному процесі. У відповідності до цих принципів було сформовано структуру і виділено основні компоненти навчальних курсів.Даний спосіб являє собою шаблон, що описує структуру електронних матеріалів навчального курсу. Іншими словами, було створено онтологію, що визначає структуру і поняття, характерні для більшості навчальних курсів.Предметною областю тут є вся термінологія, що використовується для організації навчального курсу: тема, лекція, практичне заняття, лабораторна робота, контрольні запитання, приклади, списки додаткової літератури, а також усі більш дрібні компоненти кожного з об’єктів [3].У цій статті онтологія – формальний явний опис понять розглянутої предметної області (класів), властивостей кожного поняття (слотів, атрибутів) та обмежень, накладених на слоти (інколи їх називають обмеженнями ролей). Онтологія разом з набором індивідуальних екземплярів класів утворює базу знань.Якщо ж ми будемо за допомогою онтологій описувати предметну область «графічна САПР», то вона виглядатиме дещо інакше. У центрі онтології знаходяться класи, що описують поняття предметної області. Наприклад, клас «Інструменти створення зображення» представляє всі засоби, якими можна скористатися для створення графічного зображення.Конкретні інструменти, такі як «Точка», «Відрізок», «Коло» – екземпляри цього класу.Деякі класи мають підкласи, які представляють більш конкретні поняття, ніж надклас. Наприклад, можна розділити клас усіх інструментів оформлення на розміри, умовні позначення, інструменти вставки текстів і таблиць. Рис. 2. Онтологічне подання змісту навчальної дисципліни В результаті вивчення було виявлено наступні види зв’язків в онтології (табл. 1):Таблиця 1Типи зв’язків у онтології Тип зв’язкуЗначення зв’язкуПриклад застосування у предметній області «Навчання»Приклад застосування у предметній області «Графічні системи»Таксономія («kind-of», «is-a»)Відношення приналежності до певного класу чи категоріїКонтрольні запитання, контрольні завдання, тести належать до категорії «Засоби контролю знань»Наприклад, інструменти «Колонна», «Балка», «Ферма» належать до більш загальної категорії «Несучі конструкції». Інструменти «Стіна», «Перегородка» належать до категорії «Огороджуючі конструкції»Партономія («part-of», «consists», «has part»)Відношення «частина-ціле», складова частина, компонентЛекції, практичні завдання, тести є складовими частинами навчального курсу. У свою чергу вони також поділяються на частини: тести складаються з запитань, лекції – з певних інформаційних блоків тощоКреслення може містити такі складові, як графічна частина, елементи оформлення, атрибути або метадані. У свою чергу графічна частина складається с шарів, шари з макрооб’єктів, макрооб’єкти з елементарних об’єктівГенеалогіяВідношення «предок-нащадок»На рис. 2 є наступний приклад такого відношення: класи «Електронна література» та «Друкована література» є нащадками класу «Література» «if-then»Причинно-наслідковий зв’язокПрикладом причинно-наслідкового зв’язку у навчальному процесі може бути адаптація навчального курсу у відповідності до результатів попередніх тестувань особи, що навчається.Прикладом причинно-наслідкового зв’язку може бути зміна розмірного напису при зміні геометричних характеристик об’єкту, перебудова зображення при зміні масштабу і т.д.Атрибутивний зв’язокСутність є одночасно атрибутом іншої сутностіНа рис.2 представлено сутність «Вид діяльності», атрибутами якої є «Теоретичні відомості», «Приклади», «Вправи», «Контроль», «Література». В той же час вони є окремими сутностями і мають власні атрибути. Існує декілька можливих підходів для розробки ієрархії класів: низхідний, висхідний та комбінований. Для даної розробки був обраний висхідний підхід, який починається з визначення найбільш конкретних класів, листків ієрархії, з наступним групуванням цих класів у більш загальні поняття. Наприклад, спочатку ми визначаємо класи для інструментів «Стіна», «Колона» й «Вікно». Потім ми створюємо загальний надклас для цих трьох класів «Інтелектуальні інструменти», який, у свою чергу, є підкласом для «Інструментів створення зображення».Класи самі по собі не містять достатньої інформації про об’єкти предметної області, після визначення ієрархії класів необхідно описати внутрішню структуру понять, тобто їхні властивості та обмеження.У процесі навчання системою фіксуються стійкі послідовності чи комбінації об’єктів (т.зв. патерни проектування) та понять, вони класифікуються і формуються у асоціативні ланцюги та метапоняття. Ланцюги операцій об’єднуються в операції більш високого рівня, в результаті на моделі ПО будується ієрархія операцій.Висновки. У даній статті описано процес розробки онтології інструментальних засобів для створення проектної документації з використанням графічних САПР. Детально розглянуто усі кроки створення онтології, питання визначення ієрархій класів та властивостей класів і екземплярів.
48
Вайєр, Аліна Марленівна. "ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ ПОЛІТИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ." Актуальні проблеми політики, no. 64 (January 23, 2020): 134–44. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.192.
Full textAbstract:
В Інтернеті як сформованому політичному інституті традиційна структура подачі семантичної інформації видозмінюється. Оскільки інформатизація і демократизація української держави є актуальним політичним завданням, простір інтернет-комунікацій стає ареною для вироблення консолідованої політичної позиції влади і суспільства. Комунікаційні особливості Інтернету дозволяють здійснювати легітимний політичний дискурс суспільства з владою. В даній статті розглянуто відмінності політичної комунікації від звичайної, проаналізовано різні моделі політичної комунікації, також проведен аналіз функцій політичної комунікації на прикладі досліджень інших вчених. Взагалі, кількість Інтернет-користувачів постійно зростає протягом багатьох років, серед них більше молодих і освічених соціальних груп. І саме для молоді та людей, які мають потреби у підвищенні свого освітнього рівня, Інтернет стає важливим джерелом отримання інформації і знань. Важливо також і те, що з розвитком інтернет-спільнот і розвитку в них об’ємного фонового по відношенню до політичного життя середовища, традиційні способи комунікації політики зелекторатом втрачають ефективність, а рівень довіри політичної інформації з офіційних джерел падає. А віртуальність, як штучно створений світ, де людина має спілкуватися не з речами, а з їх образами, дає широкі можливості для пошуків нових методів політичного впливу. І все ж таки робиться висновок, що у контексті сучасної української дійсності, політична комунікація, виступаючи засобом існування і трансляції політичної культури, в свою чергу, може стати фундаментом демократизації взаємодії держави і громадянського суспільства
49
Pitukh, I. R., and N. Ya Vozna. "Способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених комп'ютерних систем." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 3 (April 29, 2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.36930/40310316.
Full textAbstract:
Розроблено способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених кіберфізичних систем. Базовою ідеєю запропонованих способів є систематизація структур і класів джерел інформації в РКС, які формують моніторингові, інтерактивні та діалогові дані. Запропоновано метод розрахунку емерджентності класифікованих структур комп'ютеризованих систем управління (КСУ) таких типів: монопольної, автоматичного регулювання, моноканальної системи моніторингу, розділеного часу та мультипроцесорного опрацювання даних. Для кожної з названих структур оцінено критерії структурної складності та емерджентності. Запропоновано адитивно-мультиплікативний критерій, який враховує структурну складність окремих компонентів та архітектуру комп'ютерної системи. Запропоновано критерій емерджентності комп'ютерної системи у вигляді відношення кількості інформаційних зв'язків до загальної кількості компонентів системи. Застосування таких критеріїв дає змогу здійснити порівняння системних характеристик комп'ютерних і кіберфізичних систем, а також визначити перспективні напрями їх удосконалення. Викладено особливості функціональних можливостей різних архітектур КСУ та їхні недоліки в організації руху моніторингових, керувальних, діалогових й інформаційних поліфункціональних даних. Досліджено архітектуру мережевих станцій КСУ та оцінено їх емерджентність та структурну складність. Наведено структуру класичної трирівневої мережевої КСУ, яка оснащена на технологічному рівні контролерами низової мережі абонентськими станціями та спецпроцесорами, які інформаційно взаємодіють з інтелектуальними сенсорами, виконавчими механізмами та операторами об'єктів управління. Запропоновано на цеховому рівні застосовувати цехові процесори, які обслуговують оператори технологічних установок. На адміністративному рівні потрібно розміщувати адміністративні процесори, системний сервер, який має інформаційні зв'язки з адміністративною комп'ютерною мережею, базою даних, зовнішньою інформаційною системою та міжрівневим комутаційним процесором. Систематизовано інформаційні пари потоків даних, які формуються різними компонентами системи, що дає змогу вдосконалити інформаційні характеристики кожної пари компонентів КСУ з позиції сумісності та зменшення алгоритмічних перетворень моніторингових, керувальних, діалогових і поліфункціональних даних. З'ясовано, що відомі класифікації інформаційних потоків в КСУ не враховують різні типи інформаційних даних, які формуються ОУ-джерелом інформації. Запропоновано архітектуру системи ідентифікації семантичних, технологічних й інформаційних станів ОУ.
50
Лазарєв, Микола Іванович. "Засоби дидактичної підготовки навчальної інформації для інтенсивних технологій вивчення інженерних дисциплін." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (March 30, 2014): 125–32. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.415.
Full textAbstract:
При розробці інтенсивних технологій навчання актуальною є проблема дидактичної обробки первинного інформаційного матеріалу з метою збільшення продуктивності процесів пам’яті: швидкості, об’єму, точності запам’ятовування та відтворення, стійкості запам’ятовування тощо. Аналіз даних, представлених в [1–3, 13, 14] дозволив визначити такі способи дидактичної обробки первинного інформаційного матеріалу (рис. 1):групування – виділення в навчальному матеріалі груп по різним видам ознак;опорні пункти – будь-які лаконічні пункти в навчальному матеріалі (заголовки, позначки, графічний матеріал, приклади, числові дані тощо), які виділяються або візуально, або по суті із загального матеріалу і можуть бути опорою для більш широкого змісту;мнемічний план – сукупність опорних пунктів визначеного фрагменту навчального матеріалу;класифікація – розподіл навчальної інформації на класи, підкласи, групи і т. п. на основі загальних ознак класифікації;структурування – визначення внутрішньої побудови навчального матеріалу;систематизація – визначення певного порядку і зв’язків між частинами цілого;схематизація – спрощене, в основних рисах, подання навчальної інформації;аналогії – встановлення спільних логічних відношень між елементами різної природи;перекодування – перетворення інформації на основі семантичних та інших видах ознак – вербалізація, подання інформації в образній формі тощо;добудова навчального матеріалу з боку суб’єкту навчання;серіаційна організація навчального матеріалу – визначення послідовностей в навчальному матеріалі – по просторовим, часовим, енергетичним та іншим характеристикам; Рис. 1. Шляхи інтенсифікації мнемічних процесів навчальної діяльності студентів в технологіях вивчення інженерних дисциплінасоціації – встановлення зв’язків за подібністю, протилежністю чи суміжністю;свідоме та несвідоме повторювання навчального матеріалу.Визначимо конкретну реалізацію способів дидактичної обробки навчального матеріалу для змісту інтенсивних технологій вивчення інженерних дисциплін.В навчальному матеріалі інженерних дисциплін для об’єктів, процесів та явищ можна виділити такі основні змістовні групи:призначення та використання (R);склад, побудова, конструкція (S);принципи та механізми дії та функціонування (D);параметри та характеристики (H).Не дивлячись на різноманітний характер інженерних дисциплін, все інформаційне поле їх навчального матеріалу визначається одними і тими матеріальними об’єктами та процесами і достатньо повно охоплюється наведеним переліком змістовних груп.Використання змістовних груп А.А.Смирнов [3] вважав найбільш відповідним розумовим процесам запам’ятовування способом. Використання в якості змістовних опорних пунктів назв змістовних груп дозволяє здійснювати узагальнення та ранжування навчальної інформації вже при першому знайомстві з нею. Це не потребує в подальшому перебудови структури інформації, що скорочує витрати часу. Крім того, сукупність таких змістових опорних пунктів дозволяє скласти план навчального матеріалу.Класифікація, структурування та систематизація є різновидностями складних ієрархічних групувань. Загальною особливістю цих процесів є утворення завдяки операції узагальнення (агрегації) даних складних інформаційних одиниць. Але слід підкреслити, що властивості цих складних інформаційних одиниць будуть різними і визначатися способом їх утворення [1, 2, 4]. Так, при класифікації йде утворення складних інформаційних одиниць по відомим загальним ознакам (критеріям класифікації).При структуруванні визначаються структури (або оперативні одиниці пам’яті) одиниці і встановлюються зв’язки між ними. Незважаючи на різні об’єми структурних одиниць, у них є загальна властивість бути миттєвими, симультанними образами [5, 6].Для інтенсивних технологій навчання створення симультанних образів є одним із засобів зменшення витрат навчального часу. Швидкісне утворення з інформаційних елементів симультанного образу можливе за виконання таких умов [4]:забезпечення одночасного надходження в оперативну пам’ять тих елементів, з яких повинен формуватись симультанний образ;інформаційні елементи, з яких формується образ повинні мати таку внутрішню структуру, яка подібна одній із вже сформованих структур в довгостроковій пам’яті людини.Для інтенсивних технологій вивчення інженерних дисциплін пропонується метод швидкісного формування симультанних образів матеріальних об’єктів, процесів та явищ на основі використання інтегративно-логічних моделей [7].Одночасне подання основних інформаційних ознак об’єкту та логічна впорядкованість цих ознак в інтегративно-логічних моделях забезпечують виконання основних вимог швидкісного утворення симультанного образу.В інтегративно-логічних моделях процес структурування інформації переходить далі в процес систематизації: виділення складових компонентів та їх упорядкування.Наступним способом інтенсифікації мнемічної діяльності студентів в технологіях вивчення інженерних дисциплін є використання для дидактичної підготовки навчальної інформації схематизації. Схема являє собою відображення об’єкту, процесу чи явища в основних, суттєвих рисах.Поняття “схема” є одним із фундаментальних понять в сучасних теоріях пам’яті [8-10].Ф. Бартлетт [8] вважав, що людина запам’ятовує не конкретні об’єкти, а їх схеми. Схемами можна ефективно відображати не тільки образну, декларативну інформацію, а й процедурну (процесуальну). Схеми традиційно широко використовуються для представлення декларативної навчальної інформації інженерних дисциплін. Але представлення процедурної інформації, яка описує різні види діяльності інженера-конструктора та інженера-технолога, в технологіях вивчення інженерних дисциплін у вигляді схем або моделей діяльності практично не використовується. Ця обставина стала причиною розробки імітаційних моделей діяльності спеціаліста для репрезентації в змісті інтенсивних технологій вивчення інженерних дисциплін процедурних знань. Згідно з системним принципом поліізоморфізму імітаційні моделі діяльності спеціаліста повинні з однієї сторони відображати структуру професійної діяльності інженера, а з другої – онтогенез людини.Для інтенсивних технологій навчання основу імітаційних моделей діяльності спеціаліста повинна складати наступна структура навчальних дій (НД):НД = М + Ц + ОД + ВД + КД + КОР,де М – мотиваційний компонент дії;Ц – цільовий компонент дії;ОД – орієнтувальна частина дії;ВД – виконавча частина дії;КД – контрольна частина дії;КОР – коригуюча частина дії.Проведені дослідження показали, що органічне включення в структуру навчальних дій мотиваційного та цільового компоненту зменшує витрати навчального часу на формування дії в 1,3-2,5 рази.Внутрішні психологічні процеси сприйняття та обробки інформації людиною пов’язані з багаточисельними процесами її перекодування [11]. В основі перекодувань лежить послідовна зміна функціонувань процедурного та декларативного механізмів сприйняття та обробки інформації. Врахування цього явища дозволяє зробити вважливий висновок: зовнішні перекодування навчальної інформації повинні бути ізоморфними внутрішнім психологічним механізмом її сприйняття та обробки.Так, вербалізація навчальної інформації, яка пов’язана з ініціюванням процедурного механізму повинна чергуватись з образним поданням об’єктів, яке ініціює декларативний механізм.Окрему групу складають такі дидактичні засоби, як самостійна добудова суб’єктами навчання навчальної інформації [2]. Активізація пізнавальних психологічних процесів при добудові навчального матеріалу викликає його більш інтенсивне запам’ятовування. Основу цієї активізації складає мотиваційний ефект незакінченої дії Зейгарник [12].Одним з ефективних засобів запам’ятовування навчальної інформації є її серіація – впорядковане розташування за розміром, за часом, за ефективністю тощо [13,14]. Ефективність використання серіації навчальної інформації визначають, мабуть, механізми антиципації та позитивної інформаційної інтерференції: у впорядкованій інформації легше встановлюються закономірності і на основі цього робиться прогноз на появу нової інформації, яка вже є очікуваною.Ж. Піаже писав: “Серіація є первинною реальністю, будь-яке асиметричне відношення до неї є лише тимчасово абстрагований елемент”. Продовжуючи думку Ж. Піаже, можна сказати, що цей “тимчасово абстрагований елемент” наступним кроком стане на своє чільне місце в стрункому ряду даних. Використання серіації даних в навчальній інформації дозволяє підвищити інтенсивність її засвоєння в технологіях навчання.Наступний засіб дидактичної підготовки навчальної інформації є використання аналогій та асоціацій. Аналогами будемо називати подібні у певному відношенні об’єкти, предмети, явища або поняття, які в цілому суттєво відрізняються. Використання аналогій є потужним фактором зменшення кількості інформації, яку необхідно запам’ятовувати. Об’єктивною основою аналогій є однакові логічні відношення між об’єктами різної природи. В цьому разі також спрацьовують механізми антиципації та переносу, які забезпечують інтенсифікацію мнемічної діяльності. Якщо встановлення аналогій потребує проникнення в глибини логічної структури побудови навчальної інформації, то асоціації визначають об’єднання речей по зовнішнім ознакам – схожості, сусідству в просторі або часі тощо. Якщо аналогії встановлюють довгострокові зв’язки, то асоціації – тимчасові. Але це не зменшує важливу роль асоціацій при запам’ятовуванні навчальної інформації.Повторювання є традиційним дидактичним засобом запам’ятовування навчального матеріалу. Прислів’я, яке стало класикою дидактики: “Повторення – мати навчання”, виявилось лише першою частиною його повної версії. В [15] проводиться повний варіант цього прислів’я, який любив повторювати відомий вчений-психолог П.І. Зінченко: “Повторення – мати навчання, але прибіжище дурнів”. Сьогоднішня актуальність повної версії прислів’я полягає в тому, що канонізований дидактиками скорочений його варіант і став тим благодатним чорноземом, на якому виростає такий розкішний будяк на ниві освіти, як зубріння. Але це зовсім не означає, що повторювання навчальної інформації необхідно повністю зняти з порядку денного. Зовсім ні, тому, що повторювання забезпечує циркуляцію інформації, яка так важлива в початковий період мнемічної діяльності. Важливим при організації повторювання навчальної інформації є залучення інших форм мнемічної діяльності та ініціювання розумової діяльності.Приведений аналіз дозволяє зробити висновок про необхідність використання в інтенсивних технологіях вивчення інженерних дисциплін всього комплексу засобів дидактичної підготовки первинного інформаційного матеріалу.