To see the other types of publications on this topic, follow the link: Семантична інформація.
Journal articles on the topic 'Семантична інформація'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Семантична інформація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Pechko, Nina. "ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ІМПЛІЦИТНОЇ СЕМАНТИКИ АНТРОПОНІМІВ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (9) (February 9, 2021): 148–60. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-148-160.
Full textAbstract:
Стаття досліджує імпліцитний аспект політичного дискурсу через аналіз семантичних імплікатур антропонімів політичного дискурсу. Останні включають офіційні (імена, прізвища) та неофіційні (прізвиська, прізвиськові утворення, псевдоніми) найменування відомих політичних діячів, глав держав та урядів та є одиницями, відповідно, первинної та вторинної номінації, що визначає різні підходи до їх вивчення та шляхи інтерпретації семантичних імплікатур, які вони репродукують. Визначено, що при дослідженні офіційних найменувань політичних лідерів найбільш дієвим є етимологічний та семасіологічний підходи. Саме вони дають змогу прослідкувати походження конкретного антропоніма та виокремити імпліцитні семантичні елементи шляхом аналізу значення його дериваційних складових. Семантичне значення таких ономастичних одиниць є специфічним: воно не відбиває понять, а лише вказує на первісну семантику – мотиви номінації. Такі семантичні імплікатури, як правило, є безвідносні до персони номінанта, особистісно невмотивовані, почасту містять нейтральну позалінгвальну інформацію. При цьому вони є невід’ємними елементами цілісного семантичного значення антропоніму.
Доведено, що вивчення неофіційних антропонімів політичного дискурсу вимагає застосування прагматичного підходу, оскільки утворення прізвиськ та прізвиськових утворень зумовлене екстралінгвальними чинниками, є прагматично та функціонально вмотивованим. З’ясовано, що семантичні імплікатури таких неофійних найменувань містять позитивну та негативну конотації й у гіперболізованому вигляді вказують на характерні особистісні риси номінанта, виокремлюють його з-поміж інших, ретранслюють інформацію про специфіку та основні моменти його політичної кар’єри.
2
Кінащук, А. В. "АКТАНТИ ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ ПРЕДИКАТІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВИЯВУ ІРРАЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ В УКРАЇНСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 112–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-16.
Full textAbstract:
У статті представлено предикатно-актантне моделювання як один з інструментів дослідження семантичної структури ірраціональної лексики в українській, англійській та німецькій мовах у руслі функціонального синтаксису. У дослідженні виокремлено тематичну групу предикатів на позначення вияву ірраціонального стану в українській, англійській та німецькій мовах. У статті описано центральні елементи ядерної семантичної структури. У розвідці уточнено поняття предиката й актанта з позиції функціонального синтаксису. У статті розглянуто семантичні ролі учасників ірраціональної ситуації, серед яких виокремлено учасників «зміст» та «експерієнцер». Схарактеризовано актанти «зміст» та «експерієнцер» відповідно до їхнього представлення в українській, англійській та німецькій мовах для досліджуваної тематичної групи предикатів. Названі актанти досліджено відповідно до їхнього синтаксичного вираження, комунікативного рангу і таксономічного класу у семантичній структурі ірраціональної лексики української, англійської та німецької мов у зіставному аспекті. З’ясовано, що приклади виокремлених семантичних ролей учасників наявні у кожній з обраних мов. Актанти «зміст» та «експерієнцер» відрізняються своїм синтаксичним вираженням (приналежністю до різних частин мови або поєднанням різних частин мови в одному словосполученні чи різних видів синтаксичного зв’язку у реченні) і приналежністю до певних таксономічних класів (зокрема, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, ІНФОРМАЦІЯ, ПРИРОДНА СИЛА, ОБРАЗ, ПОДІЯ, ПРОФЕСІЯ, УСТАНОВА тощо) в українській, англійській та німецькій мовах. У розвідці виявлено, що комунікативний ранг актантів «зміст» та «експерієнцер» у зіставлюваних мовах збігається. Встановлено та проаналізовано особливості реалізації предикатно-актантних відношень для тематичної групи предикатів на позначення вияву ірраціонального стану у межах ірраціональної ситуації в українській, англійській та німецькій мовах. Визначено перспективи подальших досліджень семантичних структур ірраціональної лексики на предмет вивчення специфікаторів названої тематичної групи ірраціональних предикатів в українській, англійській та німецькій мовах.
3
S.Ye., Kornieva. "EXTRALINGUISTIC INFORMATION OF UKRAINIAN, ENGLISH AND FRENCH PROVERBS WITH THE COMPONENT “MIND”." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 114–20. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-17.
Full textAbstract:
The article is devoted to the problem of extralingual information of the Ukrainian, English and French proverbs with a component “mind”. The result of the analysis is that the semantics of proverbs in three languages are determined and adjusting judgements which have the connection with the attitude of Ukrainians, Englishmen and Frenchmen toward intelligence are formed. The relevance of the topic is due to the fact that a proverb is a unique reflection of people’s beliefs, persuasions, system of values, culture, everyday activity and way of thinking. Modern linguists in their works pay attention to such features of proverbs, as: structuring, rhythm, semantics which is represented in both, direct and indirect meanings of the proverbs. For the research there are taken 106 Ukrainian proverbs with a lexeme «розум», 12 English proverbs with a lexeme “mind” and 12 French proverbs with a lexeme “esprit”. Analysis of the semantic meanings of proverbs and their comparison in three languages contribute to the selection of judgements that are common for: all three nations; Ukrainians and Englishmen; Ukrainians and Frenchmen; Englishmen and Frenchmen. It should be noticed, that judgements which are appropriate for each separate language are formed. The content of judgements shows that Ukrainians, Englishmen and Frenchmen, have similarities in some judgements, among which is the conviction that a clever man considers feelings. Among other peculiarities of Ukrainians such persuasion as the “mind” is God’s gift is distinguished. Comparing mind and wealth Ukrainians express hesitation concerning the necessity to clarify the interdependence of mind and incomes. The consequence of such hesitation is the existence of proverbs which have the contradictory meanings. From the one side, the incomes support the acquisition of knowledge, from the other side, the incomes prevent the person to become cleverer. As for the Englishmen, they are more confident in the idea that gaining incomes depends directly on person’s mind and knowledge. In the Ukrainian proverbs the other contradictory judgements take place. They have the connection with the interdependence of happiness and mind as well as mind and old age. Moreover, the majority of judgements about the mind in three languages is positive. This fact confirms the importance of developing of mind for representatives of three nations. Key words: paremiological unit, semantic meaning, adjusting judgement, mental abilities, culture, system of persuasions. Статтю присвячено дослідженню лінгвокультурної специфіки українських, англійських і французьких прислів’їв із компонентом «розум». У результаті аналізу визначено семантичне наповнення прислів’їв трьох мов і сформульовано настановні судження щодо ставлення українців, англійців і французів до розумової діяльності. Актуальність дослідження зумовлено тим, що прислів’я є унікальним відбиттям вірувань, переконань, системи цінностей, звичаїв, культури, повсякденної діяльності й способу мислення кожного народу. Сучасні лінгвісти у своїх працях звертають увагу на такі особливості прислів’їв, як структурованість, ритмічність, семантична наповненість, яка відбивається як у прямих, так і в переносних значеннях прислів’їв. Матеріалом дослідження для статті послугували 106 українських прислів’їв із лексемою «розум», 12 англійських – із лексемою “mind” і 12 французьких – із лексемою “esprit”. Аналіз змістового наповнення прислів’їв та їхнє порівняння в трьох мовах сприяло виокремленню суджень, що є спільними для: всіх трьох народів; українців і англійців; українців і французів; англійців і французів. Слід відзначити, що були також сформульовані судження, які притаманні окремо кожному народу. Зміст суджень показав, що українці, англійці й французи мають схожість у деяких судженнях, а саме стосовно переконаності в тому, що розумна людина зважає на почуття. Серед інших особливостей виокремлено таке переконання українців, за яким «розум» є подарунком від Бога, однак розвиток розуму залежить від людини. Порівнюючи розум із багатством, українці дещо сумніваються в необхідності вказувати на взаємозалежність розуму й статків, наслідком чого є існування прислів’їв, зміст яких суперечить один одному. З одного боку, саме статки сприяють набуттю знань, з іншого, – статки заважають людині ставати розумнішою. Щодо англійців, то вони значно впевненіше вказують на те, що здобуття матеріальних статків безпосередньо залежить від розуму й знань людини. В українських прислів’ях є й інші суперечливі судження, які стосуються взаємозалежності щастя та розуму, а також розуму й старості. Слід відзначити, що переважна більшість суджень про розумову діяльність у трьох мовах позитивна, що підтверджує важливість набуття цієї характеристики представниками всіх трьох народів.Ключові слова: пареміологічна одиниця, семантичний зміст, настановне судження, розумові здібності, культура народу, система переконань.
4
Телеки, М. М. "НОМЕНКЛАТУРНІ НАЙМЕНУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЯК РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 286–91. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-46.
Full textAbstract:
Публікація актуалізує питання відображення термінологічної інформації у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, обробки даних для їх використання у професійно-науковій комунікації. Поглиблено відомі підходи щодо розуміння термінологічної інформації як понятійної (семантичної), що має мовну природу. Номінативні одиниці розглянуто як засіб відображення термінологічної інформації у двох рівнях: шляхом передання інформації через систему мовних знаків загальновживаної лексики і від номінативної одиниці до відображення позамовної дійсності (накопичення, збереження і передання знань та відомостей про реальний об’єкт). Засвідчено, що загальновживане слово (унаслідок перенесення основного значення) передає інформацію двічі: перший раз – загальномовну, другий – у процесі термінологізації фокусує у терміні відомості про позначений предмет через декодування дефініції. Так, термінологічна інформація стає засобом зберігання знань і репрезентації накопичених даних, отриманих у процесі науково-дослідної практики з проблем лікування інфекційних захворювань, відображає еволюцію процесу пізнання закономірностей реальної дійсності. У латинських номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів вербальна кодифікація інформації базується на використанні загальномовної лексики, запозиченої з давньогрецької та латинської мов. Охарактеризовано поняттєві значення «інформація», «репрезентація інформації», «мікроорганізм», «інфекція», «збудник інфекції»; «інфекційна хвороба». Збагачено науковий обіг новим ілюстративним матеріалом. Висвітлено призначення номенклатурних найменувань мікроорганізмів. Констатовано, що термінологічна інформація репрезентує у стислій формі конденсовані відомості про мікроорганізми, є термінологічною «продукцією», ефективним ресурсом інформаційного забезпечення системи наукової і практичної діяльності. Обробка даних, сконцентрованих у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, широко використовується у сфері лікувального мистецтва.
5
Piatnytska-Pozdnyakova, Iryna. "СЕМАНТИЧНІ СТРУКТУРИ ЯК МАРКЕРИ ФОРМУВАННЯ СМИСЛУ В МУЗИЧНОМУ ТВОРІ: АНАЛІТИЧНИЙ ПІДХІД." Музичне мистецтво і культура 2, no. 32 (January 11, 2022): 78–89. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-2-7.
Full textAbstract:
Мета роботи – виокремлення семантично значущих структур музичного тексту, що яскраво представляють оригінальний композиторський стиль, але не з погляду їхньої унікальності, а як складний багатошаровий семантичний простір. Методологія дослідження. Запропонована методика аналізу дозволяє не тільки зрозуміти складні семантичні процеси, які розгортаються в музичній тканині твору, виявити різностильові складові частини, сюжетні схеми та конструктивні моделі, що утворюють його інтертекстуальний простір, у якому віддзеркалено різні культурні тексти та позатекстова реальність, але й вийти на рівень усвідомлення світоглядних орієнтирів творчості композитора, що існує в контексті музичного дискурсу. Наукова новизна полягає у виявленні семантично значущих структурних елементів музичного тексту на дотекстовому, текстовому, позатекстовому, контекстовому й інших рівнях смислоутворення. Висновки. На прикладі аналізу трьох мініатюр “Postludien” сучасного українського композитора В. Сильвестрова розкрито семантично значущі структури музичних текстів; проаналізовано структурні елементи музичного мовлення композитора; виявлено міжтекстові асоціативні зв’язки на рівні фігур інтексту, проаналізовано їхню функцію в контексті музичного формоутворення, де вони набувають значення не тільки структурного компонента, але й семантичного зерна, навколо якого сконцентровано змістовні рівні музичного тексту. Це дозволило зрозуміти логіку та принцип організації музичного дискурсу другої половини ХХ століття, у контексті якого різні цитації й алюзії мисляться як важливий засіб конструювання смислу музичного тексту, що свідчить про володіння композитором особливим видом текстової імплікації. Практичне значення. Інформація може бути використана для подальшого дослідження та розроблення курсів лекцій і семінарів з історії та теорії української культури.
6
ПОВОРОЗНЮК, Роксолана. "МЕХАНІЗМИ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ТРАНСФЕРИ В COVID-АСОЦІЙОВАНОМУ УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ ЦІЛЬОВОМУ ТЕКСТІ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 351–68. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.32.
Full textAbstract:
Презентоване дослідження присвячено опису механізмів лексико-семантичної трансфери в COVID-асоційованому українськомовному цільовому тексті. Його актуальність пояснюємо універсальною (панантро- пологічною) природою та безумовною каузацією COVID-асоційованої лексики, що нині утворює левову частку медичної інформації, яка підлягає міжмовному й міжкультурному відтворенню. Наукова новизна дослідження визначена дослідженням функціонування підмоделей лексико-семантичної трансфери в COVID-асоційованому українськомовному цільовому тексті, їх розподілом і ступенем продуктивності. Основною метою нашого дослідження є вирізнення й опис універсальних і культурно-специфічних механізмів лексико-семантичної трансфери в COVID-асоційованому українськомовному цільовому тексті. Дослідження проведене шляхом суцільної вибірки із застосуванням описового й порівняльного методів, зіставного перекладознавчого аналізу, контексту- ального аналізу. Отримані висновки свідчать про те, що COVID-асоційована лексика є культурно-специфічним конструктом, що відображає національні особливості організації системи охорони здоров’я, застосовані в певних краї- нах заходи профілактики й лікування, вакцинації тощо. Наша вибірка демон- струє переважання адаптивних стратегій обробки COVID-асоційованої лек- сики, серед яких лексико-семантична трансфера є найбільш продуктивною. Своєю чергою, лексико-семантична трансфера включає чотири функціональ- них підмоделі, нерівномірно розподілені у вибірці. Найбільш продуктивними інструментами лексико-семантичної трансфери є афіксація (підмоделі 1, 2), абревіація та контамінація (гібридизація), реалізовані за підмоделлю 1. Спе- цифічними дескрипторами цієї вибірки виявилися тяжіння до країни (регіону) їхнього походження, джерела, яке їх уперше реєструвало (створило), й неве- лика частка прямих запозичень, які функціонують в українській мові як тер- міни або брендові назви.
7
Антоненко, В. М., Ю. В. Рогушина, and Н. К. Сьомка. "Проблеми семантизації інформаційних ресурсів web для підтримки управління процесами оподаткування." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 3 (March 28, 2019): 20–29. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.3.2019.20-29.
Full textAbstract:
Проаналізовано проблеми, пов’язані з пошуком у Web інформації, що стосується оподаткуванням. Обґрунтовано доцільність використання семантичного пошуку, в якому застосовуються знання цієї предметної області. Для формалізації цих знань пропонується використовувати онтологію, яка містить основні терміни зі сфери оподаткування та зв’язки між ними. Ці знання використовуються для того, щоб визначити семантичну близькість між знайденими ресурсами та інформаційними потребами користувачів. Терміни онтології використовуються як основа для семантичної розмітки знайдених у процесі пошуку інформаційних ресурсів, що спрощує сприйняття інформації користувачами. Надаються рекомендації щодо вибору джерел для поповнення цієї онтології та метод здобуття онтологічних знань з природномовних ресурсів.
8
ОЛЕКСАНДРЕНКО, Катерина, and Ольга МИСЕЧКО. "Психологічні та лінгвістичні чинники сприйняття і розуміння іншомовного тексту." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 2 (June 27, 2019): 147–64. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.2.12.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемам дослідження лінгвістичних і психолінгвістичних чинників, які впливають на процес сприйняття та розуміння іншомовного тексту, що є важливою складовою у підготовці майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Згідно із сучасними дослідженнями на рівні тексту реалізується задум висловлювання, проходить взаємодія мови і мислення. Описано найбільш поширені концепції дослідження тексту, зокрема лінгвістична, психологічна, методична, психолінгвістична. Проаналізовано категорію семантичної напруженості і лексичної рекурентності, які впливають на сприйняття, розуміння і запам’ятовування текстового матеріалу. Семантична напруженість тексту визначається як суб’єктивна категорія, зумовлена ступенем смислової і змістової новизни тексту для реципієнта. До основних чинників, які підвищують семантичну напруженість тексту відносять: лексичні одиниці з широкою семантикою, спеціальну термінологію, дейктичні одиниці, оказіональні слова, слова з імпліцитним значенням, абревіації та власні назви, референтну неоднозначність лексичних одиниць тощо. Встановлено, що семантична напруженість може виконувати дві основні функції: конструктивну і деструктивну, де конструктивність напруженості полягає у тому, що вона являє собою джерело нової інформації, а її деструктивність призводить до неадекватно сприйняття і розуміння. Рекурентність визначається як механізм породження, репрезентації та актуалізації смислу. Зазначається, що рекурентність можна досліджувати у широкому та вузькому контекстах. У вузькому значенні рекурентність розглядається як повтор на рівні структурної організації тексту, де вона репрезентується відповідними одиницями на фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях. У широкому розумінні рекурентність - це культурна і лінгвокультурна універсалія, яка є ключовою для гуманітарних наук. Встановлено, що надмірна насиченість письмового тексту рекурентними одиницями негативно впливає на процес перекладу, викликаючи розсіювання уваги, створення хибного уявлення про простоту і зрозумілість матеріалу, зниження запам’ятовування і як результат неправильного відтворення. Теоретичні положення були підтверджені експериментальними даними: для успішного запам’ятовування коефіцієнт рекурентності не повинен перевищувати показника 0,20-0,25. Отримані результати можна використовувати у навчанні як усного , так і письмового видів перекладу.
9
Бикова, А. А. "ПРАГМАТИКА ЗАПОЗИЧЕНЬ У РАМКАХ ДИСКУРСУ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЦИЗМІВ В ІТАЛІЙСЬКІЙ МОВІ)." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 13–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-2.
Full textAbstract:
Статтю присвячено питанню функціонально-прагматичної адаптації запозичень у мові-реципієнті. Розглядаються праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, які вивчали процеси асиміляції іншомовних слів у новому мовному середовищі. Лінгвісти до недавнього часу намагалися описати та структурувати запозичення в основному за лексико-семантичними схемами. Але зараз мовознавча наука намагається вийти за рамки класичних досліджень і виокремити прагматичну інформацію про слово, що переплітається із семантичною. Тим більше, що відносно нових запозичень ієрархічність може змінюватися, і прагматична інформація може передувати семантичній, поступово входячи в лексичне значення слова. Індикатором цього явища є в тому числі зміна прагматичного навантаження одного й того ж слова у різних типах дискурсу. Освоєння запозиченої лексики пов’язане із появою специфічних комунікативних моделей, що свідчать про різні етапи адаптації нового слова. Оскільки прагматика розглядає відношення між учасниками комунікації та мовними знаками, то важливим є встановити причини, з яких іншомовні слова потрапляють до різних видів дискурсу. На прикладі італійської мови автор розглядає екстралінгвістичні фактори, що впливають на вибір засобами масової інформації англіцизмів для впливу на свідомість адресата. Створюючи текст, журналісти часто вдаються до маркованої лексики з метою підняти престиж того чи іншого об’єкта дискусії, приховати небажаний контент повідомлення та надати більшої ваги малозначущим явищам у суспільстві. Натомість у комп’ютерному дискурсі англіцизми вживаються передусім для позначення нових термінів та спрощення міжнародного спілкування спеціалістів у галузі інформатики, і тому прагматичний компонент у них практично відсутній. Те ж саме можна сказати і про офіційно-діловий та науковий дискурс. Таким чином, можна зробити висновок, що в італійській мові запозичення з англійської можуть зазнавати змін на рівні прагматичного компоненту лексичного значення, і що стилістичне забарвлення дискурсу є тією необхідною умовою, за якої можливе як набуття додаткового прагматичного значення, так і втрата початкового.
10
Anataichuk, I. M., O. V. Rutz, and V. S. Sazonova. "Advertisement as a means of communication: the content and peculiarities of translation." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 299–308. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-32.
Full textAbstract:
У сучасному світі досить помітним є вплив реклами на соціум. У сучасній науці активізуються лінгвістичні дослідження реклами як тексту, оскільки реклама є невід’ємною частиною сучасної куль- тури. Відносно короткий текст реклами, що пропагує уявні та реальні соціальні цінності та спонукає до споживання тих чи тих товарів та послуг, є надзвичайно насиченим інформацією. Прагнення до інформативності і переконливості короткого рекламного повідомлення реалізується в прагматиці та стилістиці реклами, що здійснюється численними стилістичними прийомами, вибором лексики, що є адекватною цілям та прагматичним функціям реклами. Під час перекладу рекламних текстів перекладач має брати до уваги цілу низку лінгвістичних та культурологічних особливостей: синтаксичних, семантичних, а також міжконтекстуальних. Переклад рекламних слоганів – складний процес, який охоплює аналіз їх структурно-семантич- них, лексичних та стилістичних складових. Відмінності в структурній будові англійської та української мов зумовлюють певні складнощі в процесі перекладу, які можуть спотворювати інформацію та впливати на її змістовність. Врахування цих особливостей та добір доцільних шляхів перекладу є за- порукою гарного перекладу.
11
ОЛЕКСАНДРУК, Ірина. "ДОСЛІДЖЕННЯ СЕМАНТИКИ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (НА МАТЕРІАЛІ «СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» У 20 ТОМАХ)." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 10, 2022): 101–7. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.13.
Full textAbstract:
У статті йдеться про дослідження семантики відносних прикметників української мови з використанням комп’ютерних технологій. Джерельною базою обрано «Словник української мови» у 20 томах Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, який функціонує у паперовій та електронній версіях. Електронна версія представлена двома варіантами: Віртуальною лексикографічною лабораторією «Словник української мови», що є інструментом для укладання 20-томного «Словника української мови» і проведення наукових досліджень, та онлайновим «Словником української мови у 20 томах», який розміщено у вільному доступі на сайті Українського лінгвістичного порталу. Мета статті – продемонструвати проведення семантичного аналізу відносних прикметників на матеріалі «Словника української мови» у 20 томах для створення мовно-інформаційного інструментарію, орієнтованого на виконання семантичних досліджень в електронному словнику. Методи дослідження – комп’ютерні технології, лексикографічний аналіз, теорія семантичних станів. Зазначено, що необхідною умовою ефективної автоматизації електронних словників для досліджень із семантики є вимога експліцитного представлення в них семантичної інформації. Словникові дефініції відносних прикметників із формулами тлумачення «Прикм. до» і «Стос. до» лише встановлюють факт зв’язку значення прикметників із лексичними значеннями іменників, від яких ці прикметники утворено, тоді як він повинен бути представленим в експліцитному вигляді у тлумаченнях відносних прикметників для ефективної автоматизації електронного словника під час проведення семантичних досліджень. Запропоновано спосіб проведення семантичного аналізу відносних прикметників у 20-томному «Словнику української мови». Представлено один із етапів розроблення багатопараметричного інструментарію для проведення семантичних досліджень відносних прикметників з неекспліцитними формулами тлумачення в електронному тлумачному словнику. Для поглибленого дослідження семантичної структури українського прикметника застосовано формалізм теорії семантичних станів, розроблений В. А. Широковим. Продемонстровано етапи конкретизації лексичного значення відносного прикметника у сполученні з іменником, визначення семантичних класів, установлення семантичних відношень, наведено приклад експліцитного подання відповідної словникової дефініції.
12
Аулин, Виктор. "Принципи побудови та функціонування кіберфізичної системи технічного сервісу автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 22 (December 7, 2020): 162–74. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.162-174.
Full textAbstract:
Результати досліджень в області організаційної поведінки та управлінь командами в кіберфізичних системах технічного сервісу показали, що найбільш ефективним є самоорганізуючі команди в груповій поведінці ресурсів.
В роботі представлено багаторівневу самоорганізацію ресурсів кіберфізичної системи технічного сервісу на основі ситуаційно-орієнтованого підходу. В основі підходу покладено концепцію, що стосується організаційної поведінки ресурсів верхнього рівня і забезпечення їх врахування при самоорганізації ресурсів нижнього рівня. Дано схематичне відображення принципів побудови і функціонування кіберфізичної системи технічного сервісу. З'ясовано, що спільний доступ до інформації про ресурси кіберфізичної системи технічного сервісу забезпечується використанням технології інтелектуальних просторів.
Реалізацію ситуаційно-орієнтованого підходу здійснено на прикладі сценарію надання послуг в сервісному обслуговуванні автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки з участю фізичних пристроїв, контрольованих керуючими ресурсами, та ресурсів планування, що відповідають за генерацію спрямованості поведінки керуючих ресурсів. Концепція структурно-орієнтованого підходу зображена у вигляді рівнів самоорганізації ресурсів у відповідності до ситуацій в кіберфізичній системі технічного сервісу. Розглянуто самоорганізацію на всіх рівнях генерації ситуацій поведінки груп ресурсів, а також внутрішньорівневу самоорганізацію.
Зазначено, що технологія інтелектуального простору побудована на відкритій платформі Smart-M3 і представлено її структуру. Загальна структура платформи містить три групи пристроїв з інформаційними агентами, семантичним інформаційним брокером і фізичним сховищем інформації. Сама платформа ґрунтується на концепції семантичний Веб. Показано, що обмін інформацією між учасниками просторів здійснюється на основі стандарту Hyper Text Transfer Protocol з використанням ідентифікатора ресурсів. Дія стандарту базується на клієнт-серверній технології.
13
Kh.R., Dudok. "THE ROLE OF PHRASEOLOGICAL CONSTITUENTS IN REPLENISHING THE TERMINOSYSTEM “MOBILE COMMUNICATION”." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-9.
Full textAbstract:
The article analyzes the role of phraseological constituents in the process of replenishment in the mobile communication terminology. It is noted that phraseological units carry much more information than a single word and should be studied and taken into account in various aspects: cognitive, linguistic and cultural, functional, etc. It is argued that cognitive phraseological units as constituents of the language system are used by native speakers to describe semantic processes and states. It is proved that the deep semantic nature of phraseology has been emerged under the influence of socio-domestic, political and other social phenomena. Some constituents in the professional language through time acquire additional, situational meaning, i.e. new semantic content of constant expressions giving it a special text format. It is suggested that the semantic structure of the phraseological component in professional speech is formed by a set of its semantic elements, which are closely correlated with each other. It is stressed that the components of phraseological semantics, in turn, are divided into semantic components, semantic features that act not only as constituents of the main semantic components of phraseology, but also as a close link between them. Thus, such characteristic features of phraseological constituents as internal form, motivation, imagery, idiomaticity and stability, enable the phraseological units to create semantic transformation. It is argued that the professional language of mobile communication is filled with phraseological constituents, in which the value of the whole combination is not accurate, and sometimes not deduced from the sum of its components, or dominates the value of its components. It is concluded that phraseology is one of the inexhaustible sources of richness and expressiveness of speech, which nourishes the professional subtext of mobile communication, gives it an artistic sounding, filled with components of lexical and syntactic sophistication and completeness. We may sum up that the phraseological constituent is a productive semantic and stylistic means, so metaphor and metonymy are used in various spheres of language, the terminology of mobile communication in particular.Key words: phraseological constituents, internal form, meanings, sences, concept, idiomaticity, metaphor, metonymy. У статті проаналізовано роль фразеологічних конституентів у процесі поповнення терміносистеми мобільний зв’язок. Зазначено, що фразеологізми мають набагато більше інформації в порівнянні з окремим словом та їх слід вивчати й враховувати в різних аспектах: когнітивному, лінгвокультурологічному, функціональному тощо. Стверджується, що когнітивно фразеологічні одиниці як конституенти мовної системи використовуються носіями мови для опису смислових процесів і станів. Доведено, що глибинна семантична природа фразеологізмів полягає в тому, що під впливом соціально-побутових, політичних та інших суспільних явищ деякі конституанти у фаховій мові із часом набувають додаткового, ситуативного смислу, тобто нового смислового наповнення сталим висловам надає спеціальний текстовий форматив. Висунуто припущення, що семан-тичну структуру фразеологічного компонента у фаховому мовленні формує сукупність його семантичних елементів, що знаходяться між собою в тісних кореляціях. Розвинуто думку, що складові частини фразеологічної семантики своєю чергою розчленовуються на семантичні компоненти, семантичні ознаки, що виступають не тільки як конституенти основних семантичних складових частин фразеологізму, але і як тісна сполучна ланка між ними. Таким чином, такі характерні риси фразеологічних конституентів, як внутрішня форма, мотивованість, образність, ідіоматичність і стійкість уможливлюють здатність фразеологізмів до семантичної трансформації. Аргументовано, що фахова мова мобільного зв’язку наповнена фразеологічними конституентами, в яких значення цілого сполучення не точне, а іноді й зовсім не виводиться із суми складових компонентів або домінує над значенням складових частин. Зроблено висновок, що фразеологізми є одним із невичерпних джерел багатства й виразності мовлення, які живлять фахову підмову мобільного зв’язку, надають їй художнього зву-чання, наповнюють компонентами лексичної та синтаксичної витонченості й завершеності. Підсумовано, що фразеологічний конституент є продуктивним семантико-стилістичним засобом, так само як і метафора, метонімія, які використовується в різних сферах мови, зокрема терміносистеми мобільного зв’язку.Ключові слова:фразеологічні значення, внутрішня форма, значення, смисли, концепт, ідіоматичність, метафора, метонімія.
14
АНДРІЄВСЬКА, В. В., and Н. В. ЛЯШУК. "СТАТИКА ТА ДИНАМІКА ФОЛЬКЛОРНОГО СТЕРЕОТИПУ: РЕЗУЛЬТАТИ АСОЦІАТИВНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 3 (February 16, 2022): 200–207. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.29.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню етнічного стереотипу, сформованого в народнопісенних текстах, що постає носієм ментальної інформації. Метою наукової публікації є вивчення фольклорного стереотипу української дівчини, простеження стабільності та динаміки досліджуваного образу в уявленні сучасного комуніканта. Психолінгвістичні методи дослідження дозволили отримати та проаналізувати унікальний фактичний матеріал, виражений засобами мови, що розкриває ментальні механізми функціонування стереотипів. Виявлення мовних одиниць, що репрезентують стереотипні образи, встановлення їхньої семантичної структури здійснене на основі описового методу та семантичного аналізу. Застосований метод асоціативного експерименту способом анкетування дав можливість отримати мовні реакції на фольклорні образи, що узагальнюють стереотип української дівчини. Результати дослідження вербального вияву асоціацій у мовній свідомості сучасних комунікантів стверджують стабільність і часову тяглість фольклорних образів. Змістові й образні складники фольклорного стереотипу позначені консервативністю, цілісністю відтворення, наявністю емоційно-оцінного компонента, що відображено у великій кількості типових позитивних реакцій респондентів. Динамічні процеси у сприйнятті фольклорного стереотипу дівчини засвідчують нове та нетрадиційне смислове наповнення фольклоризмів чи загалом нерозуміння народно-пісенного образу. Простежено механізм модифікації стереотипів, коли традиційні фольклорні образи у сприйнятті сучасних мовців змінюють свою конотацію, семантичне й стилістичне наповнення. Передбачено, що дослідження етнонаціональних стереотипів на міждисциплінарному рівні дозволить вивчити динамічні процеси сприйняття ментальної інформації, визначити чинники формування стереотипів.
15
Микитенко, Павло, and Інна Кучеренко. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ АНГЛІЙСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕКТРОННИХ ТАБЛИЦЬ." Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 2, no. 14 (July 12, 2021): 129–43. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236888.
Full textAbstract:
У статті наведено результати наукового дослідження з питань аналізу лексико-семантичних особливостей англійської медичної термінології з використанням електронних таблиць. Оволодіння новітньою фаховою інформацією через англомовні джерела формує у студентів медичних спеціальностей загальні компетентності з метою їх подальшого застосування при вивченні морфологічних та клінічних дисциплін. Оскільки медична термінології змінюється, адаптуючись до потреб часу, актуальним є вивчення її неоднозначностей, пошук зв’язків та закономірностей, розпізнання інформації, акронімів, окремих лінгвістичних одиниць. Зокрема, використання електронних таблиць, а саме фільтрів та авто-фільтрів, деяких текстових та логічних функцій може сприяти здійсненню систематизації та етимологічному аналізу медичних термінів. Виокремлено визначальні ознаки англійської медичної термінології. Продемонстровано результати аналізу англійських медичних термінів та поділу їх за лексичним походженням на основі «Ілюстрованого медичного словника Дорланда». Розглянуто основні тенденції у формуванні англійської медичної терміносистеми.
16
Прийма, Сергій Миколайович, Оксана Вікторівна Строкань, Юлія Віталіївна Рогушина, Анатолій Ясонович Гладун, and Андрій Андрійович Мозговенко. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА СЕМАНТИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ І ДОКУМЕНТУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НЕФОРМАЛЬНОГО Й ІНФОРМАЛЬНОГО НАВЧАННЯ: МЕТОДИ Й ІНСТРУМЕНТИ РОЗРОБКИ." Information Technologies and Learning Tools 79, no. 5 (October 28, 2020): 361–86. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.3889.
Full textAbstract:
У статті розглядається актуальна проблема – розроблення інформаційної системи семантичної ідентифікації і документування результатів неформального й інформального навчання, яка спрямована на забезпечення ефективної взаємодії ринку праці з ринком освітніх послуг. Проаналізовано стан сучасного ринку праці та економіки, а також необхідність упровадження інформаційних е-засобів для ефективного управління, обробки і використання інформації щодо визнання результатів неформального й інформального навчання, підвищення «видимості» та цінності результатів навчання, які отримані поза системами формального навчання. У роботі розглянуто методи та проаналізовано інструменти розроблення інформаційної системи семантичної ідентифікації і документування результатів неформального й інформального навчання. Зокрема обґрунтовано доцільність використання семантичних технології для обробки даних Semantic Web, головним завданням яких є оброблення інформації на рівні знання; запропоновано в якості основи інформаційної системи використання європейського класифікатора ESCO; модель предметної області описано на основі онтологічних баз знань. У публікації проаналізовано інструменти розробки інформаційної системи, здійснено концептуальне проєктування та розроблення пропонованої системи. Визначено основні можливості та користувачів інформаційної системи, описано основні етапи створення інформаційної системи: створена онтологічна схема; описано процес інтеграції онтології в RDF-сховище; наведені приклади взаємодії з RDF-сховище шляхом застосування мови запитів SPARQL та конекторів GraphD; розроблено архітектуру та інтерфейс користувача запропонованої інформаційної системи. Результати роботи SPARQL-запитів до даних представлені у вигляді наборів результатів. У якості програмних інструментів для розробки вебсервера для надання користувачам доступу до RDF-сховища прийнято мову РНР та PHP фреймворк Laravel. Дослідження обґрунтовують використання бібліотеки React для розробки інтерфейсу користувача інформаційної системи. У публікації визначено, що подальшим напрямком розвитку дослідження може бути імплементація ідей, методів і самої онтології в інші додатки для практичного використання всіма учасниками ринку праці.
17
Mescheryakova, Olga A. "Перцептивное обозначение в русской народной сказке." Slavica Wratislaviensia 165 (February 1, 2018): 277–85. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.165.24.
Full textAbstract:
Perceptual notation in the Russian folk fairy-talePerceptual notation captures information received from different sense organs but predicated by the same consciousness of “a perceived human being”. In the cognitive context semantics of sensory nominations reflects elements of the perceptual concept. The fact that the verbalization of its facultative elements depends not only on the type of discourse folklore, genre a tale, but also on its subtype a fairy-tale is claimed to be a hypothesis of this research. It settles that in the Russian folk fairy-tale the semantics of perceptual notation is predicated by the opposition “real — irreal world” and the semantics element “fabulous, belonging to the other world” is a basis of the semantic content of the perceptual notation. Besides that, the perceptual semantics in this type of fairy tales correlates with the aesthetical, axiological views of the folklore community on nature and human beings, reconstructing the folk ideal or ant-ideal. Перцептивне означення у російській народній чарівнiй казціПерцептивне означення фіксує інформацію, що надходить від різних органів чуттів, але обумовлену єдиною свідомістю «людини сприймаючої». У когнітивному плані семантика номінацій сенсорики відображає ознаки перцептивного концепту. Те, що вербалізація його факультативних ознак залежить не тільки від типу дискурсу фольклор, жанру казка, але і від підвиду жанру чарівна казка, становить гіпотезу даного дослідження. Встановлюється що в російській народній чарівній казці семантика перцептивної номінації обумовлена опозицією «реальний- ірреальний світ» і семантична ознака ‘чудовий, що належить іншому світу’ є основою змісту перцептивного означення. Крім того, в даній групі казок перцептивна семантика співвідноситься з естетичними, аксіологічними поглядами фольклорного соціуму на природу і людину, реконструюючи народний ідеал або антиідеал.
18
В.С. Яременко and А.С. Худяков. "МОДЕЛЬ МУЛЬТИАГЕНТНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ СЕМАНТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТІВ." Наукові нотатки, no. 68 (January 30, 2020): 152–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.68.25.
Full textAbstract:
У даній роботі запропоновано підхід до аналізу тексту та отримання інформації з нього використовуючи знання про моделі лексичної мови. Була запропонована модель мультиагентної системи, що дає можливість паралельно обробляти текстові документи та виконує семантичну обробку тексту. Запропоновано модель опису процесу видобутку інформації за допомогою системи покриття тексту.
19
БЕРЕЖНА, Маргарита. "ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ОБРАЗ ГЕЛИ У ФІЛЬМІ Т. ВАЙТІТІ «ТОР: РАҐНАРОК»." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 10, 2022): 9–15. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.1.
Full textAbstract:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Руйнівниця». Робота є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі супергеройського фентезі-фільму Т. Вайтіті Thor: Ragnarok (2017). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, контекстуального, стилістичного, прагматичного та статистичного аналізів. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Руйнівниця» в досліджуваному матеріалі належить головна антагоністка Тора Гела, провідними рисами характеру якої є: 1) «Руйнівниця» керується не так власними цілями й бажаннями, як найвищим благом і планує галактичне завоювання Асґардом інших народів та рас; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи множини, одиниць лексико-семантичної групи CONQUER, домінуванням дієслів у формах минулого часу; 2) «Руйнівниця» позбавлена емоцій, її мета – виконати місію; риса актуалізована майже повною відсутністю окличних речень та лексики на позначення позитивних емоцій; 3) вона бачить життя у чорно-білих тонах; риса актуалізована використанням антонімічних пар, що формують лексико-семантичні опозиційні групи LIFE та DEATH; 4) «Руйнівниця» бачить тільки два шляхи розвитку подій: або їй коритимуться, або загинуть; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи однини та одиницями лексико-семантичної групи RULE; 5) «Руйнівниця» не виправдовує своїх вчинків; риса актуалізована використанням конфронтативного стилю спілкування, тактикою ухиляння від розмови, частотним використанням займенника другої особи; 6) «Руйнівниця» повідомляє раніше невідому інформацію; риса реалізована тактикою самопрезентації, використанням кластерів коротких, простих констативів, риторичних запитань.
20
Демиденко, Ганна Глебівна. "Вираження танцювальної культури українців засобами фразеології." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (October 27, 2017): 77–86. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.90.
Full textAbstract:
У статті з’ясовуються семантичні й етнокультурні особливості українських фразем, які репрезентують специфіку танцювальної культури мовців, описують характер виражальних рухів, надають відомості про невербальний компонент хореографічної практики (пози, жести). Танцювальні здібності українського народу схарактеризовано як унікальне та самобутнє явище, що отримало лінгвальне втілення у сталих зворотах. До аналізу залучено дві групи висловів: 1) фразеологізми із дієслівним компонентом «танцювати»; 2) фразеологізми, внутрішня форма яких засвідчує рухову активність, подібну до танцювальної. Акцентовано, що семантика стійких словосполучень першої групи має метафоричний вияв, стає зрозумілою завдяки культурологічним коментарям, витлумаченню символічного навантаження. Сталі звороти другої групи ілюструють невербальну активність людини, дають оцінку мові тіла, що дає змогу визначити риси характеру українців, ментальні ознаки крізь призму танцювальної культури.
Спостереження за фактичним матеріалом дає підстави зробити висновок, що танець виник у результаті ритуалізації поведінкових стереотипів і сценаріїв. Вони є виявом загальної потреби до впорядкування танцювальних рухів на біологічній основі як засобів передачі адаптивно цінної когнітивної інформації. Мова танцю зумовлена соціокультурним життям, тому спостереження за тваринним світом, міжособистісне спілкування, міжнаціональні зв’язки, побут, навіть військова справа стали підґрунтям для певних моделей хореографічної культури.
21
Аулин, В., А. Гринькив, С. Лысенко, А. Ливицкий, А. Головатый, and В. Дьяченко. "Принципи побудови та функціонування кіберфізичної системи технічного сервісу автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 28, 2020): 101–10. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).101-110.
Full textAbstract:
В роботі представлено багаторівневу самоорганізацію ресурсів кіберфізичної системи технічного сервісу на основі ситуаційно-орієнтованого підходу. В основі підходу покладено концепцію, що стосується організаційної поведінки ресурсів верхнього рівня і забезпечення їх врахування при самоорганізації ресурсів нижнього рівня. З'ясовано, що спільний доступ до інформації про ресурси кіберфізичної системи технічного сервісу забезпечується використанням технології інтелектуальних просторів. Реалізацію ситуаційно-орієнтованого підходу здійснено на прикладі сценарію надання послуг в сервісному обслуговуванні автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки з участю фізичних пристроїв, контрольованих керуючими ресурсами, та ресурсів планування, що відповідають за генерацію спрямованості поведінки керуючих ресурсів. Зазначено, щотехнологія інтелектуального простору побудована на відкритій платформі Smart-M3 і представлено її структуру. Сама платформа грунтується на концепції семантичний Веб. Показано, що обмін інформацією між учасниками просторів здійснюється на основі протоколу HTTP.
22
Аулин, В., А. Гринькив, С. Лысенко, А. Ливицкий, А. Головатый, and В. Дьяченко. "Принципи побудови та функціонування кіберфізичної системи технічного сервісу автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 28, 2020): 101–10. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).101-110.
Full textAbstract:
В роботі представлено багаторівневу самоорганізацію ресурсів кіберфізичної системи технічного сервісу на основі ситуаційно-орієнтованого підходу. В основі підходу покладено концепцію, що стосується організаційної поведінки ресурсів верхнього рівня і забезпечення їх врахування при самоорганізації ресурсів нижнього рівня. З'ясовано, що спільний доступ до інформації про ресурси кіберфізичної системи технічного сервісу забезпечується використанням технології інтелектуальних просторів. Реалізацію ситуаційно-орієнтованого підходу здійснено на прикладі сценарію надання послуг в сервісному обслуговуванні автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки з участю фізичних пристроїв, контрольованих керуючими ресурсами, та ресурсів планування, що відповідають за генерацію спрямованості поведінки керуючих ресурсів. Зазначено, щотехнологія інтелектуального простору побудована на відкритій платформі Smart-M3 і представлено її структуру. Сама платформа грунтується на концепції семантичний Веб. Показано, що обмін інформацією між учасниками просторів здійснюється на основі протоколу HTTP.
23
Pleskach, Valentyna, and Yuliya Rogushina. "ВИКОРИСТАННЯ СЕМАНТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕЛЕКТРОННОМУ НАВЧАННІ." Psycholinguistics in a Modern World 16 (December 17, 2021): 240–43. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-240-243.
Full textAbstract:
Дана стаття присвячена одному з основних напрямків розвитку інформаційних технологій (ІТ) через її семантизацію, тобто обробку інформації на рівні значень із застосуванням знань відповідної предметної області (ПАР). Семантичні ІТ докорінно змінюють практику навчання, забезпечуючи її персоналізацію.
24
Petrov, V. V., O. P. Mintser, A. A. Kryuchyn, and Ye A. Kryuchyna. "ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ BIG DATA В МЕДИЦИНІ." Medical Informatics and Engineering, no. 3 (September 30, 2019): 20–30. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.3.10429.
Full textAbstract:
Проведено аналіз наукометричних баз даних Scopus, Web of Science, Ulrich's Periodicals, eLIBRARY.RU, Google Scholar, PubMed, Medline, EMBASE, EconLit, Cochrane Library, UpToDate, ACP Journal Club, HINARI, українських баз даних (http:// www.meta.ua,http://www.nbuv.gov.ua), друкованих наукових статей, монографій і посібників, присвячених проблемі Віg Data в медицині за період з 2007 по 2019 роки за ключовими словами «Big Data», «medicine». Представлено результати впровадження технологій Big Data в клінічній та експериментальній медицини, системі менеджменту охорони здоров'я, фармації та клінічних дослідженнях. Big Data — соціально-економічний феномен, що пов'язаний із появою нових технологічних можливостей для аналізу величезної кількості даних. Показано, що цілями застосування Big Data в медицині є створення максимально повних реєстрів медичних даних, які обмінюються між собою інформацією, використання накопиченої інформації для прогнозування можливості розвитку захворювань та їх профілактики у кожного конкретного пацієнта, запобігання епідеміям, створення системи ціноутворення й оплати, нових бізнес-моделей, використання інтелектуального моделювання при розробці лікарських засобів, впровадження електронних карт пацієнта, що були б доступні кожному лікареві та дає можливість впровадження персоналізованої медицини. Основними технологіями оброблення Big Data є NoSQL, MapReduce, Hadoop, R, апаратні рішення. Доведено, що використання технологій Big Data в медицині може бути досягнуто при широкому представленні медико-біологічної інформації у цифровому вигляді, показано доцільність і необхідність забезпечення її оперативного передавання, в тому числі по каналах мобільного зв'язку, вказано на невирішені питання в застосуванні Big Data (неструктурованість, синтаксичні та семантичні проблеми даних, надмірність і ризик спотворення інформації, неповна відповідність вимогам доказової медицини, правові, морально-етичні, страхові аспекти, недостатність традиційних механізмів безпеки, таких як брандмауери та антивірусне програмне забезпечення). Наведені дані свідчать про перспективність використання даних технологій для істотного поліпшення якості медичного обслуговування населення.
25
Гордун, С. М. "СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНІВ ЕКОМАРКЕТИНГУ В АНГЛОМОВНИХ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 43–48. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-7.
Full textAbstract:
Дослідження термінів ґрунтується передусім на законах загального термінознавства, одним з основних завдань якого є дослідження вузькогалузевих терміносистем, до яких належить і термінологічна система екомаркетингу – молода терміносистема науки, яка виникла на стику екології, економіки та маркетингу. Зусилля екомаркетингу спрямовані на задоволення потреб людей за допомогою виробництва, реалізації та споживання товарів, послуг, обміну інформації тощо, при цьому вони не порушують екологічної рівноваги й не впливають на здоров’я людей. Досліджувані терміни забезпечують накопичення та трансфер фахової інформації та задовольняють комунікативні потреби спеціалістів цієї галузі. Статтю присвячено дослідженню семантичних особливостей термінів екомаркетингу. Матеріалом дослідження слугують англомовні публіцистичні тексти з екомаркетингу за період 2011–2017 років (обсяг вибірки – 52 261 слововживання), які ми вважаємо найважливішими засобами вираження терміносистеми екомаркетингу. Крім того, вважаємо, що сфера функціонування є більш важливою в термінознавстві, адже термін – це мовна одиниця, яка проявляє усі свої властивості й ознаки тільки в разі його вживання в текстах різних жанрів. Дослідження показало, що будь-який публіцистичний текст екомаркетингу містить вузькогалузеві, міжгалузеві, зовнішньогалузеві терміни та загальновживану лексику, причому зауважимо, що газетні статті, порівняно зі статтями спеціальних видань, містять набагато менше термінів усіх груп. Також було встановлено, що в публіцистичних текстах наявна велика кількість термінів-синонімів. Синонімія терміносистеми екомаркетингу проявляє свої особливості, функціонуючи власне в публіцистичних текстах. На основі проведеного аналізу було виділено три типи синонімічних рядів у терміносистемі екомаркетингу, найчастотнішим з яких є ряд синонімів, які частково проявляються в публіцистичних текстах. Для впорядкування терміносистеми екомаркетингу важливим є процес уніфікації синонімів, при цьому потрібно дотримуватися критеріїв вмотивованості та абсолютної частоти. Отримані результати нашого дослідження сприятимуть взаєморозумінню науковців у світі та полегшенню процесу передачі інформації.
26
Макарук, Лариса. "ФУНКЦІЮВАННЯ ДІАКРИТИЧНИХ, МАТЕМАТИЧНИХ ТА ТИПОГРАФІЧНИХ ЗНАКІВ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ МАСМЕДІЙНОМУ КОМУНІКАТИВНОМУ ПРОСТОРІ." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 111–18. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-18.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню невербальних та паравербальних ресурсів, які функціонують у сучасному англомовному масмедійному комунікативному просторі. У роботі проаналізовано діакритичні, математичні та типографічні знаки як невербальні елементи, що є складниками однієї з груп, які загалом охоплюють невербальні та паравербальні компоненти, що функціонують у сучасному англомовному масмедійному комунікативному просторі. До аналізованої групи «Непіктографічні та нефотографічні елементи» входять знаки пунктуації; діакритичні знаки; типографічні й інші допоміжні знаки; цифри (числа); математичні символи; абревіатури. У цій розвідці докладно висвітлено специфіку діакритичних, математичних та типографічних знаків як інтегральних модусів масмедійного середовища. Окреслено їх семантичні та структурні особливості, ідентифіковано функційне навантаження, обґрунтовано їх роль та призначення в сучасному англомовному масмедійному комунікативному просторі. Крім традиційного використання, діакритичним, математичним та типографічним знакам також притаманне й нетрадиційне. Установлено, що в масмедійному просторі спектр потенційних можливостей діакритичних, математичних та типографічних знаків значно ширший, що й доводить їх поліфункційність. Діакритики поруч зі знаками пунктуації часто мають значення, яке виходить за рамки їх традиційного призначення. Такі комбінації невипадкові, це ретельно продумані та логічно виважені прийоми репрезентації інформації та тактики впливу на цільову аудиторію, які позбавляють масмедійні тексти монотонності та відрізняють їх від інших. Зафіксовано, що графічні символи використовують з декораційною метою або як ідентифікатори торгових марок. Стрілки виконують низку різноманітних функцій і слугують засобом посилання на сайт; переходу на наступну сторінку або посилання на інформацію в наступному номері; структурування інформації; підсилення семантики вербальних засобів що символізує рух вперед; ідентифікації початку статті або завершення цитати; дублікації семантики вербальних засобів із метою підсилення значення.
27
Гурко, О. В. "НЕОЛОГІЗМИ ТА ЇХНЯ ЕКСПЛІКАЦІЯ В АНГЛІЙСЬКОМУ МОВЛЕННІ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 49–53. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-8.
Full textAbstract:
Поява неологізмів зумовлена стрімкою активізацією суспільства та виникненням нових реалій, які потребують вербалізації в мові. Утворення нових лексем відбувається здебільшого з власного матеріалу через словотвірні моделі та на основі переосмислення наявних одиниць. У межах наукової розвідки неологізми трактуємо як лексеми, що виникли в англійській мові протягом останніх двох десятиліть та виокремлюємо п’ять теоретичних підходів до їх вивчення (стилістичний, денотативний, структурний, етимологічний і словниковий). У статті семантично диференціюємо групи англійських неологізмів, що вербалізують сферу розмовної лексики ХХІ ст., окреслюємо причини виникнення неологізмів та виявляємо найпродуктивніші царини вживання новітніх одиниць. Об’єктом вивчення є новітня розмовна лексика англійської мови ХХІ ст., а предметом наукового аналізу – семантична структура неологізмів початку ХХІ ст. Матеріалом дослідження слугували неологізми, вибрані з англо-українського словника нової розмовної лексики та фразеології за редакцією Ю.А. Зацного та А.В. Янкова та Oxford Online Dictionary. Основними сферами функціонування нових розмовних одиниць є комп’ютерні технології, громадське життя, генна інженерія, антропоцентрична, суспільно-політична та соціально-економічна. До домінувальних інноваційних одиниць уналежнено однослівні мовні лексеми, які здебільшого виражені іменниками, що свідчить про потребу носіїв мови називати явища або ситуації. Механізми продукування нових слів мають специфічну природу і їх використовують мовці як стратегії переборювання комунікативних труднощів. Задля економії власного часу користувачі Інтернет-простору вигадують чимало новотворів, що швидко підхоплюють і поширюють мовці та блогери. Неологізація стає дедалі більш поширеною, оскільки це зручний метод передавання інформації. Інтерактивний етап дослідження неологізмів засвідчив слабку кононативну обізнаність респондентів у представлених одиницях, проте, спираючись на контекст, інформанти з’ясували значення 90% наведених слів. Перспективу нових студій вбачаємо в компаративному вивченні новотворів різних мов.
28
Головін, О. О., М. А. Попова, and К. Г. Яценко. "Онтологічні засади взаємодії експертів з інформаційно-аналітичною системою підтримки прийняття рішень з розвитку озброєння та військової техніки." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(39), (May 7, 2020): 15–23. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.02.
Full textAbstract:
Рішення проблеми семантичної гетерогенності даних в перспективній інформаційно-аналітичній системі підтримки прийняття рішень з розвитку ОВТ здійснюється за рахунок використання інструментарію онтологій шляхом формування з вхідної інформації уніфікованого інформаційно-понятійного простору. Використання методів аналізу природно-мовних об’єктів та класичної логіки першого порядку дозволяє здійснити поєднання формального представлення семантики з інформаційними масивами, які складають основу наративу всієї вхідної інформації про опис зразків ОВТ.
29
Малімон, Леся, and Діана Лепка. "ХЕШТЕГИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 118–23. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-19.
Full textAbstract:
У статті визначено основні лексико-семантичні та функціональні особливості хештегів як нових засобів взаємодії в медіапросторі. Виокремлено основні типи медіадискурсу, особливості інтернет-дискурсу й причини передачі інформації в ньому різними полікодовими системами. Вивчено феномен «хештегів», визначено історичні передумови виникнення цього явища в дописах Інтернет-користувачів та ідентифіковано основні функції хештегів у соціальних мережах. Проведено дослідження нових хештегів на позначення дистанційного навчання. Визначено основні тенденції в медіапросторі у 2020 р. пов’язані з лексико-семантичними особливостями хештегів. Відповідно до принципів квалітативного методу, здійснено відбір хештегів про дистанційне навчання, а індуктивний метод дав змогу прокласифікувати релевантний фактичний матеріал. Згідно з методами теоретичного узагальнення, групування й порівняння виконано багатоаспектний аналіз хештегів на позначення дистанційного навчання. Проведено цілісний аналіз системи нових хештегів на позначення дистанційного навчання, що виникли у 2020 р. Аналіз цих елементів медіапростору дав змогу виокремити хештеги, що виражають суб’єктивне ставлення користувачів до феномену «Distance Learning»; хештеги, що виконують попередньо класифікаційну функцію; комплекс хештегів, що не мають прагматичного компонента значення; хештеги, що тематично маркують дописи; frame-building hashtags; dissemination hashtags. Визначено групи комерційних хештегів, котрі використовують не лише в приватних публікаціях. Ідентифіковано різноманітні функції хещтегів на позначення дистанційного навчання, до яких належать категоризація, попередньо-класифікаційна та характеризуюча функції, репрезентативна функція, кореферентна функція. Розкрито особливості ідейного змісту хештегів, що не мають прямого зв’язку з онлайн-освітою, а є лише дотичними до теми навчання. Хоча такі хештеги не є семантично пов’язані зі змістом дописів інтернет-користувачів, їх часто поєднують з різними комплексами хештегів для досягнення цільової аудиторії.
30
Мелкумова, Т. В., and В. М. Зінченко. "Семантичні групи предикативних прислівників у художніх творах Олександра Довженка." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 213–18. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-22.
Full textAbstract:
У статті аналізуються семантичні групи предикативних прислівників у художніх творах О. До- вженка. Кількісний аналіз використання предикативних прислівників у творах О. Довженка вия- вив значну кількість слів на означення стану з модальним відтінком, прислівників на позначення фізичного, психічного, інтелектуального й емоційного стану людини та помірне вживання предика- тивних прислівників на позначення стану середовища, яке оточує персонажів. З-поміж предикатив- них прислівників на позначення стану з модальним відтінком присутні предикативні прислівники, що відображають зорові відчуття персонажів, передають емоційну оцінку змісту інформації (пе- реважно це важкі настрої), служать для встановлення оптимального мовного контакту орато- ра зі слухачем, виражають звертання до співрозмовника з помітною імперативністю, указують на обов’язковість / необов’язковість певних дій, на можливість виконання певних дій, на часове об- меження терміну виконання певної дії. До предикативних прислівників на позначення фізичного, психічного, інтелектуального, емоційного стану людини і взагалі істоти належать такі, що виража- ють негативні емоції персонажів (сум, важкість на душі, досаду, прикрість тощо), характеризують фізичний стан персонажів, позначають позитивні психічні й емоційні стани осіб. До семантичної гру- пи предикативних прислівників на позначення стану середовища, яке оточує персонажів творів, на- лежать ті, що активізують слухові та зорові відчуття читачів, відображають відчуття неістот, познача- ють позитивні явища в середовищі, яке оточує персонажів творів. Дослідження є перспективним у напрямі з’ясування прагматичної функції предикативних прислівників у художніх творах О. Довжен- ка задля збагачення відомостей про творчу майстерність видатного митця.
31
Сушенцев, Олександр Олександрович, and Лілія Леонідівна Сушенцева. "Підвищення якості самостійної роботи учнів засобами комп’ютерних технологій." New computer technology 4 (November 1, 2013): 57–58. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.30.
Full textAbstract:
Одним з пріоритетів сучасної політики в організації вищої освіти в Україні є пошук шляхів інтенсифікації самостійної роботи учнів різних навчальних закладів у світлі вимог Болонського процесу. Якісно організована самостійна робота дозволяє скоротити частку аудиторних занять без втрати ефективності навчально-виховного процесу.Мета даного повідомлення полягає в обґрунтуванні шляхів поліпшення якості організації самостійної роботи учнів засобами ІКТ і забезпечення на цій основі часткового «дистанціювання» учнів від учителів. Йдеться, фактично, про інтегрування технології дистанційного навчання, зокрема у тому його варіанті, який відомий під назвою «розподіленого навчання», у систему стаціонарної освіти. Це дозволить вирішити питання чіткого планування самостійної роботи учнів та своєчасного поточного контролю якості їх виконання.Розробка завдань для самостійної роботи учнів базується на наступних методологічних принципах, що відбивають закономірності перебігу пізнавальних процесів і забезпечують глибоке засвоєння матеріалу.1. Урахування структури і особливостей функціонування семантичної пам’яті людини, мінімальними «одиницями» збереження інформації в якій є: поняття; диференційні ознаки, що відрізняють одне поняття від іншого, та взаємозв’язки між поняттями (як ієрархічні, так і лінійні).2. Спирання при розробці навчальних матеріалів на основні форми упорядкування інформації у семантичній пам’яті:– категоріальне кластування (з урахуванням внутрішньо поняттєвих зв’язків: поєднання більш широких, абстрактних понять – з більш вузькими, конкретними поняттями);– угрупування понять за лінійними ознаками (з урахуванням міжпоняттєвих зв’язків);– об’єднання понять у мережі (що належить до певної галузі знань).3. Застосування при розробці навчальних матеріалів різних типів когнітивних структур:– прототипів (комбінацій типових сенсорно-візуальних рис понять);– фреймів (схематичних образів стереотипізованих пізнавальних ситуацій, у яких відбиваються їх постійні характеристики);– сценаріїв (структур, що відбивають часову послідовність подій);– класифікаційних схем (ієрархічно організованих угрупувань співвіднесених понять);– ідеографічних посилань (ієрархічно і лінійно організованих угрупувань понять).4. Урахування різноманіття форм ментальних репрезентацій досвіду пізнання («картини» світу): сенсорно-образної; дійової; символьної (знакової); графічно-просторової; вербальної (словесної); категоріальної (абстрактно-поняттєвої); метафоричної (узагальнено образної).5. Стимулювання «перекодування» (перетворення) навчальної інформації з одних форм її ментальної репрезентації в інші з метою забезпечення потрібної глибини переробки інформації як необхідної передумови її усвідомленого засвоєння.6. Реалізація в процесі навчання основних пізнавальних парадигм типів: феномен – його ознаки – його зв’язки; родо-видової; системної.7. Створення трьох основних «баз знань», що відбивають структуру експертного знання:– розгалуженої бази концептуальних знань;– автоматизованої системи процедуральних знань;– усвідомленої бази виконавчих знань (вмінь застосовувати знання для вирішення професійно-орієнтованих задач).
32
Дерев’янко, О. А. "ДОКОНЕЧНІСТЬ ЯК ПЕРЕКОНЛИВИЙ ПРИМУС У СЕМАНТИЧНІЙ СТРУКТУРІ АНГЛІЙСЬКОГО РЕЧЕННЯ З ПРЕДИКАТОМ FORCE." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 62–68. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-10.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано специфіку каузативних дієслів як одного з основних засобів вираження дебітивної модальності. Серед значень каузативної семантики дієслова виокремлюємо значення примусу. Примус аналізуємо як зумовлену кимось або чимось необхідність діяти певним чином, усупереч волі, бажанню чи спрямування власних зусиль на виконання чого-небудь незалежно від бажання. Каузативна ситуація примусу включає відношення каузації, котре робить каузацію каузативною; каузатора; об’єкт каузації і стан об’єкта каузації. Уважаємо доречною класифікацію предикатів примусової дії, у якій вирізняються предикати переконливого примусу, настійності, нагальності; предикати заохочувального примусу; примусу з елементами погрози чи залякування; предикати отримання інформації за допомогою примусу; предикати соціально або службово обумовленого примусу; предикати підпорядкування та предикати самопримусу. До предикатів переконливого примусу, настійної наполегливості, нагальності/доконечності виконання дії відносимо такі лексеми: to force, cajole, cause, coax, compel, constrain, convince, drag, drive, impose, induce, influence, make, oblige, persuade, push, thrust, wheedle, wring тощо. Основним засобом вираження семантики примусу є предикат to force. У статті проаналізовано зазначену лексему на основі тлумачних словників, досліджено семантичну структуру англійського речення з предикатом to force; визначено детермінуючі чинники ситуації примусу. Предикат примусу to force має негативну конотацію, що пояснює небажаність, неготовність суб’єкта виконувати певну дію, тобто дія суперечить його волі, інтересам, тому в реченнях із предикатом to force є лексеми, які вказують на вимушену дію, пояснюють небажання її виконання, примушеність суб’єкта до її здійснення, тобто семантичний відтінок внутрішнього протистояння, негативного ставлення до дії може позначатися в контексті за допомогою слів із негативною семантикою.
33
VOYTKO, Tetyana, and Oksana ARTIUSHENKO. "ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ЗАГОЛОВКАХ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ (НА ПРИКЛАДІ «НЬЮ-ЙОРК ТАЙМС»)." Astraea 1, no. 2 (2020): 118–33. http://dx.doi.org/10.34142/astraea.2020.1.2.07.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано наукову літературу з даної теми та порівняно особливості використання фразеологічних одиниць у заголовках. Виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Дослідження показало, що основними типами трансформації фразеологічних одиниць є найпростіші зміни елементів синтаксичних одиниць, які є результатом їх перестановки, заміщення, додавання та скорочення. Аналіз наукових джерел показав, що поняття «фразеологічна одиниця» розглядалося багатьма вченими і трактується як стійка фраза або вираз, що характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю поєднання слів та прихованим значенням. В статті авторами виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Суть семантичної трансформації фразеологізму полягає у введенні нових семантичних відтінків або грі слів у фразеологізми. Основні типи аналітичної трансформації можна визначити наступним чином: синтаксичні; лексичний; забруднення. Крім того, фразеологізми висвітлюють проблеми в більш м’якому світлі, забарвлюючи назву журналістського тексту, тим самим привертаючи до нього увагу. Аналіз заголовків у «The New York Times» показав, що в сучасній журналістській практиці використання фразеологічних одиниць є популярним метод просування тексту. Доведено, що автори у своїх роботах використовують майже всі стилі та типи фразеологічних одиниць, але найчастіше в українській мові вживаються розмовний стиль та жаргонні слова, рідше педантичний стиль та практично відсутні міжстильові фразеологізми, а в англійській мові більшість часто розмовний і педантичний стилі, рідше використовується розмовний. Фразеологічні одиниці складають ядро фразеологічного фундаменту будь-якої мови, містять історичну та культурну інформацію та відображають динаміку розвитку мовлення.
34
Романишин, Наталія, and Олег Бій. "ТУРИСТИЧНИЙ ДИСКУРС ЯК ПРАГМА-КОМУНІКАТИВНИЙ ФЕНОМЕН." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 228–31. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-51.
Full textAbstract:
У цій статті увага зосереджується на майстерності використання лексики, що сприяє просуванню туристичної діяльності на просторах інтернету. Також на розкритті семантичних значень лексичних одиниць, що застосовуються для опису реалій і на виділенні окремих лексико-семантичних груп. Показати, що невід’ємною складовою будь-якої онлайн платформи, вебсайту – є приваб-ливі зображення, знімки самої місцевості, описи поїздок та її маршрутів, що виконанні майстрами своєї справи, адже візуальний ефект відіграє важливу роль у сприйнятті і подальшому виборі. Нас цікавили англомовні сайти і для того щоб чіткіше окреслити тип матеріалу, відбиралися веб-аплікації відомих і загальнонаціональних компаній. Ми провели лінгвістичний аналіз матеріа-лу в ручну. Для цього важливим аспектом, насамперед було наявність сайту і подача інформації загалом разом із зображенням, так як туристичний дис-курс можна розглядати як мультимодальний тип дискурсу. Ілюстрації в на-шій роботі помагали краще розкрити всі аспекти теми, визначення поняття модус та його ролі для досягнення поставленої мети. Аналізувати текст, при цьому не досліджувати вплив використаного фото, фону, кольорів, чи шриф-тів – це те саме як слухати розмову з середини, або чути лише початок, але ніколи її кінцівки. Саме зображення і виступає тим втраченим пазлом, без якого ви попросту не зможете повноцінно усвідомити інформацію. Туризм і надалі лишається невивченою областю в сфері лінгвістики, так як щораз з’являються нові ідеї щодо можливостей привернути увагу потенційних від-відувачів. Ми ще дуже багато чого не знаємо про манеру спілкування в ту-ристичному бізнесі, тому напрямки для розвитку і детального вивчення за-лишаються все ще відкритими. За останні десятиліття туристична галузь роз-глядалася як велике джерело фінансової вигоди для багатьох країн світу. Це робить туристичний дискурс надзвичайно важливим і потрібним, оскільки краще розуміння основних систем формування смислу і значення в ньому сприятиме розробці туристичних текстів, які можуть залучити більшу кіль-кість охочих.
35
Шведава, Зоя Уладзіміраўна. "Характеристика мети і якості мовлення в білоруській фразеології." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 2 (December 3, 2013): 204–13. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.474.
Full textAbstract:
У статті проведений семантичний аналіз виявлених одиниць фразеологізмів білоруської літературної мови, що складають два фразеосемантичних мікрополя – «цільова спрямованість мовлення» й «оцінка якості мовлення», у результаті чого встановлено 11 груп фразеологізмів з різними цільовими установками і виокремлено 6 груп за критеріями оцінки якості мовлення. Визначено культурно-національну інформацію, що акцентує увагу на негативному досвіді мовного спілкування білорусів.
36
Шаряк, Оксана. "МЕТАФОРА ЯК ЗАСІБ КОМПРЕСІЇ ІНФОРМАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)." Молодий вчений, no. 12 (100) (December 30, 2021): 62–65. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-13.
Full textAbstract:
Спостереження за функціонуванням оказіональних іменників у сучасній німецькій пресі засвідчує низку цікавих і досі недостатньо досліджених лінгвістичних явищ, серед яких – використання метафор як засобу компресії інформації. У публікації розглянуто теоретичні аспекти семантики слова, особливості формування понять внаслідок метафоричного вжитку слів, на прикладах із сучасної німецької преси проінтерпретовано явище семантичної компресії, пов’язане з моделюванням образності. Комунікативно-функціональний потенціал метафори як компресивного засобу визначає комплексна взаємодія сем у метафоричних оказіоналізмах, яка базується з одного боку на логічній формі – певному об’єктивно або суб’єктивно сприйнятому спільному елементу між об’єктом номінації та його номінативним субститутом, з іншого – на асоціативних зв’язках між лексемами, зумовлених як системною організацією мови, так і індивідуальним авторським досвідом.
37
Карп, Марта, and Анна Буртник. "ДИНАМІКА СИНТАКСИЧНИХ МОДЕЛЕЙ В АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВАХ БІЛЛА КЛІНТОНА: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ." Молодий вчений, no. 12 (100) (December 30, 2021): 178–82. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-38.
Full textAbstract:
У цій роботі розглянуто синтаксичні засоби та особливості політичних промов Білла Клінтона. Виділені відмінності у практичному використанні цих особливостей залежно від індивідуальних особливостей мови мовця. Об’єктом дослідження є структурно-семантичні моделі синтаксису речення в англійськомовних політичних промовах Білла Клінтона у їхній динаміці. Аналізуються вони щодо наявності редукції вихідної моделі речення: еліпсис, номінативні речення, умовчання, асиндетон, парцеляція; експансії вихідної моделі речення: повтор, перелічення, тавтологія, полісиндетон, паралельні синтаксичні конструкції. Основні функції цих засобів – привернути увагу до конкретних проблем, передати очікувану інформацію, посилити ефект висловлювання.
38
Хлоп’ячий, В. А., А. Е. Бекіров, Н. М. Ковтуненко, and О. А. Ківшар. "Метод забезпечення захищеності мовних повідомлень на основі багатовимірного псевдовипадкового бітового розподілу." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 3(65), (October 1, 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.65.12.
Full textAbstract:
У статті розглядається актуальне питання забезпечення захисту ведення радіопереговорів Повітряних Сил Збройних Сил України. Проводиться аналіз недоліків у існуючих методах кодування мовних повідомлень. Пропонується розробка алгоритму закриття семантичної складової мовних повідомлень на основі використання багатовимірного простору, з урахуванням псевдовипадкового бітового розподілу, що містить у собі ключову інформацію. Використовуючи програмну модель, проводиться оцінка ефективності роботи методу з позиції відхилень у значеннях пікового відношення сигнал-шум для авторизованого та неавторизованого користувачів.
39
Nesmiian, O., and M. Pavlenko. "МЕТОД АНАЛІЗУ ТА ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ В СППР АСУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 51 (October 30, 2018): 106–10. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.106.
Full textAbstract:
Предмет: У статті розглянуті питання семантичного та синтаксичного аналізу текстів, процесів декомпозиції речення на складові, побудови синтаксичної структури речення; семантичної інтерпретації фрагментів речення природної мови у фрагменти М-мови; композиції фрагментів М-мови в структуру реферату, що описує проблемне середовище. Мета: розробка методу аналізу та обробки інформації в СППР АСУ. Завдання: Провести аналіз досліджень останніх років пов'язаних з вирішенням проблеми аналізу змісту мовних структур з погляду на створення систем діалогу з програмним забезпеченням, зроблено висновки щодо доцільності напрямку досліджень. Виконати детальний опис етапів виконання семантичного та синтаксичного аналізу з описом вхідних, проміжних та вихідних даних. Визначити рекомендації щодо варіативності вхідних даних в залежності від структури речень предметної області (тексту викладеного природною мовою). Запропонувати правила формування предикатів для різних частин української мови. Визначити типовий набір службових слів для наповнення еталонного словника. Обґрунтувати виконання наведених операцій щодо об’єднання в одну обчислювальну структуру, яка виконується за визначеними етапами. Розробити процедури проходження кожного з етапів. Запропонувати правила формування синтаксичних груп з визначених пар лексем. Висновки: Застосування розробленого методу на основі визначених правил до предикатів дозволить виконати вибірку інформативно суттєвої інформації із набору текстової інформації та представити її у вигляді анотації (реферату).
40
Цьох, Лариса, and Вікторія Іваночко. "ПАРАЛЕЛЬНІ КОРПУСИ У ДОСЛІДЖЕННЯХ ВІДТВОРЕННЯ ІДІОСТИЛЮ У ПЕРЕКЛАДІ (НА ОСНОВІ ПАРАЛЕЛЬНОГО КОРПУСУ РОМАНУ ДЖ. ЛОНДОНА «WHITE FANG»)." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 358–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-75.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються структурно-семантичні особливості фразеологізмів із британським етнокультурним компонентом. Дослідження проводиться на основі корпусних технологій у квантитативному аспекті. На основі сформованого дослідницького корпусу із 335 етномаркованих фразеологізмів, де наведено їх значення та коментар до нього, вказано тип етнокультурного маркеру, джерело лінгвокультурної інформації, визначено належність кожної фразеологічної одиниці до певного структурного типу, з’ясуються особливості їх змістової організації. Доведено, що фразеологічні одиниці з етнокультурним компонентом – важливий елемент мовної картини світу. Етнокультурний компонент значення фразеологізму представлений в основному онімами і реаліями та вмотивований національною культурою: історичними фактами, традиціями, звичаями, міфами, повір’ями, краєзнавчими, етнографічними, політичними термінами та іншими найменуваннями суспільної діяльності народу.
41
ЗІРКА, Віра Василіївна. "РЕКЛАМНИЙ ТЕКСТ ЯК НОСІЙ КУЛЬТУРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ СХІДНОСЛОВЯНСЬКИХ НАРОДІВ ТА АРАБСЬКОГО СВІТУ." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 96–101. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237839.
Full textAbstract:
Предметом обговорення статті є рекламний текст як носій інформації арабського світу, культурних цінностей, ментальності народу. Мета статті — ідентифікація арабських найменувань в рекламних текстах східнослов’ янських мов з позиції лінгвокультурології. У разі правильної розстановки лексичних засобів, з використанням арабізмів, текст стає переконливим, впливовим, маніпулятивним. Об’єкт дослідження — національно-культурна своєрідність арабізмів — російськомовних найменувань арабського походження, що функціюють у рекламних текстах. Результатом дослідження стало виявлення різноманітних арабізмів у рекламі, що відбиває лінгвокультурну картину світу запозичень у рекламному дискурсі. У роботі використано описовий метод, а також методи семантичного і лінгвокультурологічного аналізу. Висновок: у створенні рекламного тексту найважливіша роль належить лексиці залучення уваги, а також соціокультурному компоненту для правильного світосприйняття і світорозуміння реклами. Практичне значення: арабські найменування є складовими частинами семантичних і лінгвокульторологічних концептів, вони відіграють значну роль у рекламній картині світу носіїв східнослов’янських мов, відображають культуру та світогляд арабського світу, беруть участь у створенні впливового рекламного тексту.
42
Semashko, Tetiana. "КОЛЬОРОНАЗВИ ЯК ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ КОДИ ТВОРЕННЯ СВІТУ ЕТНОСУ." Psycholinguistics in a Modern World 16 (December 17, 2021): 260–63. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-260-263.
Full textAbstract:
Наукові спостереження за назвами кольорів, які автор розглядає як один із універсальних кодів світу, свідчать про розвиток системи колірної символіки в бік кількісного зростання, отже, спостерігається тенденція до використання барвників, здатних відображати колірні нюанси. . На прикладі колірних назв світло-блакитних відтінків – блакитний, блакитний, небесний – автор пропонованого дослідження ставить за мету простежити взаємозв’язок між семантичною структурою останніх, властивостями природних колірних сигналів та їх образами у свідомості українців. та способи мовного кодування позамовної інформації за їх змістом як складових мовної картини світу представників української культури.
43
Космеда, Т. А. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ФЕНОМЕНА МЕДІАОБРАЗІВ У ДИСКУРСІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКО- Й РОСІЙСЬКОМОВНОЇ ГАЗЕТИ: АКТУАЛІЗАЦІЯ АСОЦІАТИВНИХ ЗВ'ЯЗКІВ." Лінгвістичні дослідження 1, no. 54 (2021): 89–102. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.08.
Full textAbstract:
У наш час газетний дискурс найбільш послідовно відображає рівень духовності нації, її спосіб мислення. Актуалізація вторинних засобів номінації – постійна мовна тенденція, що демонструє прагнення до виразності, конденсації інформації та привабливості медіатексту. Комбінаторність лексем зумовлена набором певних семантичних і прагматичних стереотипів, які демонструють, що повсякденна свідомість мовця базується на асоціаціях, а не на енциклопедичних знаннях. Під час моделювання медіаобразів політиків, а також вербалізації процесів та явищ, що проявляються в сукупності фрагментів медіа-дискурсу, виникають концептуалізовані метафори, які розглядаємо як соціально-психологічний феномен
44
Гудманян, А. Г., and І. М. Баклан. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ НІМЕЦЬКИХ НЕОЛОГІЗМІВ ГАЛУЗІ «МОДА»." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 9, 2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-7.
Full textAbstract:
У статті представлено результати дослідження особливостей перекладу німецьких неологізмів на основі аналізу вибірки даних із тематичного поля «МОДА». Неологізми як лексичні одиниці, що з’являються в мові на певному етапі розвитку суспільства та сприймаються мовцями як «нове», здебільшого виникають у медійному просторі та є типовими для публіцистичних текстів. Формування неологізмів являє собою неконтрольований процес, причому ознака новизни неологізмів є поняттям відносним. Критеріями якісного перекладу неологізмів є адекватність, збереження новизни та компактність представлення. Для здійснення перекладу неологізмів варто дотримуватися трьохетапного алгоритму, який ураховує передперекладацький аналіз, технологію перекладу й постперекладацьке редагування. На кожному з етапів аналізу перекладач застосовує екстралінгвальні знання, власний досвід і навички пошуку інформації. Технологія перекладу неологізмів включає вибір стратегії, способу, прийому й техніки перекладу. Стратегія перекладу неологізмів має бути націлена на очуження, проте в разі виникнення труднощів щодо їх розуміння застосовується одомашнення. Вибір способу перекладу неологізмів спирається на перекладацьке рішення відтворення лексеми засобами мови перекладу чи перенесення лексеми в текст перекладу без змін. Серед прийомів перекладу, які можуть бути застосовані під час перекладу неологізмів, виокремлено такі: лексичне запозичення, модуляція, експлікація, імплікація та мутація. Зазначені прийоми можуть зустрічатися як у «чистому», так і в комбінованому вигляді. Домінуючим прийомом перекладу неологізмів галузі «МОДА» є лексичне запозичення за допомогою технік калькування й транскрипції. Калькування слугує створенню робочого варіанта перекладу для подальшої його оцінки та відповідності критеріям адекватності, новизни й компактності. У разі ускладнення розуміння перекладеного за допомогою калькування неологізму варто вдаватися до модуляції чи мутації. Якщо зазначені прийоми не забезпечують адекватність перекладу, то доречно застосувати експлікацію та імплікацію, розширюючи чи звужуючи значення неологізму в перекладі.
45
Головін, О. О., О. Є. Стрижак, and В. Ю. Величко. "МЕРЕЖЕЦЕНТРИЧНА ВЗАЄМОДІЯ ЕКСПЕРТІВ У ФОРМАТІ НАРАТИВНОГО ДИСКУРСУ." Medical Informatics and Engineering, no. 4 (June 10, 2021): 4–15. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.4.11888.
Full textAbstract:
Описуються методологічні основи та інструменти забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності експертів у процесі використання та оброблення великих обсягів інформаційних масивів. Визначаються базові функціональні категорії взаємодії з розподіленою інформацією, а саме: структуризація, класифікація, критеріалізація, синтез і оцінювання. Розглядаються теоретичні засади перетворення наративних описів документів у формат інтерактивних систем знань. Для цього визначається певний набір інструментів — таксономія, онтологія, індексація, пошук, міжконтекстне зв'язування, вибір, агрегація когнітивних функцій тощо. Однак первинним для цих процедур є формування таксономій, що відображають семантичну змістовність кожного документу. Застосування цих інструментів створює умови реалізації інформаційно-аналітичної діяльності експертів.
46
Vakulenko, G. M. "Функціонально-стильові особливості речень з однорідними членами в романах Івана Багряного." Literature and Culture of Polissya 96, no. 13f (December 2, 2019): 214–21. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2019-13f-96-214-221.
Full textAbstract:
У статті розглянуто структурно-семантичні особливості однорідних членів речення, ужитих у художньому мовленні романів Івана Багряного. Увага акцентується на тому, що однорідні компоненти використовуються автором як вагомі елементи для створення портретів, змалювання пейзажів. Визначено, що в ідіолекті письменника найтиповішими є дієслівні однорідні ряди, якими автор передає динаміку оповіді, конкретизує, створює описові картини. Активно функціонують прикметникові однорідні ряди, які репрезентують яскраві атрибутивні характеристики осіб, предметів,просторових понять, явищ природи. Менш уживана в аналізованих романах іменникова однорідність, яка підкреслює масштабність зображуваного.Особливої стилістичної виразності така однорідність набуває в ролі метонімії, коли навмисна актуалізація найважливіших, на думку автора, слів, фокусування на них уваги надає контексту живорозмовних інтонацій. Окреслено основні функціонально-стильові вияви речень із одноріднимичленами в досліджуваних текстах. Аналіз показав, що цікавим стилістичним явищем у розглядуваних романах є відокремлення однорідних компонентів, яке привертає увагу, акцентує на ознакових характеристиках особи чи предмета. Виявлено, що парцельовані однорідні присудки виконують емоційно-експресивну функцію, а парцельовані другорядні члени речення доповнюють, уточнюють певну інформацію. Загалом, речення з однорідними членами в ідіолекті Івана Багряного підпорядковані естетичним настановам письменника, постають засобом художньої інтерпретаціїйого ідіостилю, актуалізують інформацію, увиразнюють напружену, високохудожню оповідь, надають їй ознак оригінальності.
47
Бойта, Вікторія. "ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙОМІВ МНЕМОТЕХНІКИ ДЛЯ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ У КОЛЕДЖАХ МИСТЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮ." Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, no. 14 (December 28, 2019): 201–16. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2019-14-14.
Full textAbstract:
У статті висвітлено результати дослідження прийомів мнемотехніки в історичному ракурсі й обґрунтовано особливості їх застосування для запам’ятовування, збереження і відтворення навчального матеріалу з української мови і літератури студентами коледжів мистецького профілю. Розкрито лексико-семантичний зміст поняття «мнемотехніка» і сутнісні характеристики відповідних методичних прийомів. Проаналізовано особливості викладання української мови і літератури у коледжах мистецького профілю, що зумовлені врахуванням когнітивних особливостей студентів, а саме: глибоко розвиненої зорової пам’яті, образного мислення і творчих здібностей. Автором досліджено вплив використання мнемотехнічних прийомів на якість запам’ятовування навчального матеріалу з української мови і літератури, на індивідуальні особливості студентів, а саме: полегшення сприйняття навчальної інформації, поліпшення рівня запам’ятовування, збільшення точності відтворення інформації, зменшення обсягу часу, потрібного для запам’ятовування, підвищення навчальної мотивації, розширення творчих можливостей студентів, розвиток образної пам’яті та мислення, розвиток пізнавального інтересу в студентів до вивчення мови та літератури. Теоретичні міркування аргументовано прикладами використання окремих мнемотехнічних прийомів під час викладання української мови та літератури для студентів мистецького коледжу.
48
Буяшенко, Вікторія. "УНІВЕРСИТЕТСЬКА НАУКА СЬОГОДЕННЯ: КІЛЬКІСТЬ ЧИ ЯКІСТЬ." Вісник Академії праці, соціальних відносин і туризму, no. 1 (May 8, 2019): 7–12. http://dx.doi.org/10.33287/11191.
Full textAbstract:
Закон «Про наукову і науково-технічну діяльність» [1], ухвалений 2015 р., вважається вихідним пунктом початку реформ науки в нашій країні. У пункті 12 статті 1 виразно визначено, що наукова діяльність – це «інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження», а в пункті 22 цієї ж статті стверджується, що науковий результат – це «нове наукове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях інформації». Семантичною єдністю цих двох словосполучень є елемент новизни, саме він утворює сутнісний зміст як наукової діяльності, так і наукового результату.
49
Вайєр, Аліна Марленівна. "ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ ПОЛІТИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ." Актуальні проблеми політики, no. 64 (January 23, 2020): 134–44. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.192.
Full textAbstract:
В Інтернеті як сформованому політичному інституті традиційна структура подачі семантичної інформації видозмінюється. Оскільки інформатизація і демократизація української держави є актуальним політичним завданням, простір інтернет-комунікацій стає ареною для вироблення консолідованої політичної позиції влади і суспільства. Комунікаційні особливості Інтернету дозволяють здійснювати легітимний політичний дискурс суспільства з владою. В даній статті розглянуто відмінності політичної комунікації від звичайної, проаналізовано різні моделі політичної комунікації, також проведен аналіз функцій політичної комунікації на прикладі досліджень інших вчених. Взагалі, кількість Інтернет-користувачів постійно зростає протягом багатьох років, серед них більше молодих і освічених соціальних груп. І саме для молоді та людей, які мають потреби у підвищенні свого освітнього рівня, Інтернет стає важливим джерелом отримання інформації і знань. Важливо також і те, що з розвитком інтернет-спільнот і розвитку в них об’ємного фонового по відношенню до політичного життя середовища, традиційні способи комунікації політики зелекторатом втрачають ефективність, а рівень довіри політичної інформації з офіційних джерел падає. А віртуальність, як штучно створений світ, де людина має спілкуватися не з речами, а з їх образами, дає широкі можливості для пошуків нових методів політичного впливу. І все ж таки робиться висновок, що у контексті сучасної української дійсності, політична комунікація, виступаючи засобом існування і трансляції політичної культури, в свою чергу, може стати фундаментом демократизації взаємодії держави і громадянського суспільства
50
Hromovyk, B. P., and M. Ye Matviychuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ АСИМЕТРІЇ ІНФОРМАЦІЇ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ У ВАГІТНИХ І ПОРОДІЛЬ." Фармацевтичний часопис, no. 3 (September 9, 2019): 111–22. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10408.
Full textAbstract:
Мета роботи. Порівняльний аналіз змісту текстів формулярних статей Державного формуляра лікарських засобів (ДФ ЛЗ) та інструкцій для медичного застосування (ІМЗ) антидепресантів, антипсихотиків та анксіолітиків, призначених для фармакотерапії (ФТ) депресивних розладів (ДР) у жінок, для убезпечення від потенційних ризиків ФТ у діаді мати – плід/дитя.
Матеріали й методи. Матеріалами дослідження були дані Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної та третинної медичної допомоги для лікування депресії, ДФ ЛЗ одинадцятого випуску, Державного реєстру лікарських засобів (ДР ЛЗ) України станом на 10.08.2019, зокрема ІМЗ ТМ антидепресантів, антипсихотиків та анксіолітиків. У роботі були застосовані методи контекстуального аналізу, порівняння, узагальнення.
Результати й обговорення. За даними вивчення Уніфікованого клінічного протоколу для ФТ депресії показано 18 антидепресантів, 19 антипсихотичних засобів і 2 анксіолітики за міжнародною непатентованою назвою. При цьому в Україні антипсихотичних засобів зареєстровано 80, антидепресантів - 101, анксіолітиків – 9 торгових марок (ТМ). У свою чергу, у ДФ ЛЗ одинадцятого випуску внесено 69 ТМ антипсихотичних засобів, 71 ТМ антидепресантів і 8 ТМ анксіолітиків. В Україні не зареєстровано жодної ТМ Оксазепаму та Хлордіазепоксиду, а також 15 ТМ досліджуваних ЛЗ з 12 підгруп хімічних речовин, хоча вони присутні у ДФ ЛЗ. При цьому в ДФ ЛЗ не включені ТМ з підгрупи Тіанептину.
Аналіз змісту текстів формулярних статей та ІМЗ ЛЗ, включених у ДФ ЛЗ, показав що у 128 ТМ, а саме: 65 ТМ з 18 підгруп антипсихотиків, 6 ТМ з 2 підгруп анксіолітиків та 57 ТМ з 16 підгруп антидепресантів, спостерігається розходження з формулярними статтями в частині інформації щодо застосування у жінок при вагітності та у період грудного вигодовування. Серед них лише для ТМ Амісульприду вказано на протипоказання при годуванні груддю, але не зазначено застереження щодо періоду вагітності.
При вивченні особливостей застосування ІМЗ досліджуваних ТМ виявлено 33 тези стосовно періоду вагітності та 21 – щодо грудного вигодування, які містять стилістичні та семантичні розбіжності у тлумаченні цих постулатів. Для уніфікації зазначені сукупності застережень були згруповані по 5 груп відповідно у період вагітності та у період годування груддю.
Також виявлено значні різночитання змісту тексту у більшості ІМЗ ТМ-аналогів щодо застосування у період вагітності та годування груддю окрім ТМ Амісульприду, Зуклопентиксолу, Сульпіриду, Флюпентиксолу, Хлорпромазину, Клозапіну, Буспірону, Есциталопраму, Кломіпраміну, Пароксетину, Сертраліну, Тразодону, Флуоксетину, Флувоксаміну, Циталопраму (обидва періоди), Доксепіну, Дулоксетину (грудне годування), Венлафаксину (при вагітності).
Висновок. На підставі порівняльного аналізу змісту текстів формулярних статей ДФ ЛЗ та ІМЗ антидепресантів, антипсихотиків та анксіолітиків встановлені їх семантичні та стилістичні розбіжності, що при ФТ ДР у жінок у випадку вагітності та грудного вигодовування може спричинити ризик несприятливого впливу на перебіг процесу вагітності, а також до ризику негативного впливу на ембріон / плід та новонародженого і немовля. Для мінімізації асиметрії інформації (розбіжностей у тлумаченні особливостей застосування) у формулярних статтях ДФ ЛЗ та ІМЗ ТМ-аналогів Державному експертному центру МОЗ України варто здійснити уніфікацію підходів до стилістики та семантики текстового наповнення відповідних розділів зазначених нормативних документів.