Academic literature on the topic 'Семантична інформація'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Семантична інформація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Семантична інформація"
1
Pechko, Nina. "ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ІМПЛІЦИТНОЇ СЕМАНТИКИ АНТРОПОНІМІВ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (9) (February 9, 2021): 148–60. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-148-160.
Full textAbstract:
Стаття досліджує імпліцитний аспект політичного дискурсу через аналіз семантичних імплікатур антропонімів політичного дискурсу. Останні включають офіційні (імена, прізвища) та неофіційні (прізвиська, прізвиськові утворення, псевдоніми) найменування відомих політичних діячів, глав держав та урядів та є одиницями, відповідно, первинної та вторинної номінації, що визначає різні підходи до їх вивчення та шляхи інтерпретації семантичних імплікатур, які вони репродукують. Визначено, що при дослідженні офіційних найменувань політичних лідерів найбільш дієвим є етимологічний та семасіологічний підходи. Саме вони дають змогу прослідкувати походження конкретного антропоніма та виокремити імпліцитні семантичні елементи шляхом аналізу значення його дериваційних складових. Семантичне значення таких ономастичних одиниць є специфічним: воно не відбиває понять, а лише вказує на первісну семантику – мотиви номінації. Такі семантичні імплікатури, як правило, є безвідносні до персони номінанта, особистісно невмотивовані, почасту містять нейтральну позалінгвальну інформацію. При цьому вони є невід’ємними елементами цілісного семантичного значення антропоніму.
Доведено, що вивчення неофіційних антропонімів політичного дискурсу вимагає застосування прагматичного підходу, оскільки утворення прізвиськ та прізвиськових утворень зумовлене екстралінгвальними чинниками, є прагматично та функціонально вмотивованим. З’ясовано, що семантичні імплікатури таких неофійних найменувань містять позитивну та негативну конотації й у гіперболізованому вигляді вказують на характерні особистісні риси номінанта, виокремлюють його з-поміж інших, ретранслюють інформацію про специфіку та основні моменти його політичної кар’єри.
2
Кінащук, А. В. "АКТАНТИ ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ ПРЕДИКАТІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВИЯВУ ІРРАЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ В УКРАЇНСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 112–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-16.
Full textAbstract:
У статті представлено предикатно-актантне моделювання як один з інструментів дослідження семантичної структури ірраціональної лексики в українській, англійській та німецькій мовах у руслі функціонального синтаксису. У дослідженні виокремлено тематичну групу предикатів на позначення вияву ірраціонального стану в українській, англійській та німецькій мовах. У статті описано центральні елементи ядерної семантичної структури. У розвідці уточнено поняття предиката й актанта з позиції функціонального синтаксису. У статті розглянуто семантичні ролі учасників ірраціональної ситуації, серед яких виокремлено учасників «зміст» та «експерієнцер». Схарактеризовано актанти «зміст» та «експерієнцер» відповідно до їхнього представлення в українській, англійській та німецькій мовах для досліджуваної тематичної групи предикатів. Названі актанти досліджено відповідно до їхнього синтаксичного вираження, комунікативного рангу і таксономічного класу у семантичній структурі ірраціональної лексики української, англійської та німецької мов у зіставному аспекті. З’ясовано, що приклади виокремлених семантичних ролей учасників наявні у кожній з обраних мов. Актанти «зміст» та «експерієнцер» відрізняються своїм синтаксичним вираженням (приналежністю до різних частин мови або поєднанням різних частин мови в одному словосполученні чи різних видів синтаксичного зв’язку у реченні) і приналежністю до певних таксономічних класів (зокрема, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, ІНФОРМАЦІЯ, ПРИРОДНА СИЛА, ОБРАЗ, ПОДІЯ, ПРОФЕСІЯ, УСТАНОВА тощо) в українській, англійській та німецькій мовах. У розвідці виявлено, що комунікативний ранг актантів «зміст» та «експерієнцер» у зіставлюваних мовах збігається. Встановлено та проаналізовано особливості реалізації предикатно-актантних відношень для тематичної групи предикатів на позначення вияву ірраціонального стану у межах ірраціональної ситуації в українській, англійській та німецькій мовах. Визначено перспективи подальших досліджень семантичних структур ірраціональної лексики на предмет вивчення специфікаторів названої тематичної групи ірраціональних предикатів в українській, англійській та німецькій мовах.
3
S.Ye., Kornieva. "EXTRALINGUISTIC INFORMATION OF UKRAINIAN, ENGLISH AND FRENCH PROVERBS WITH THE COMPONENT “MIND”." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 114–20. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-17.
Full textAbstract:
The article is devoted to the problem of extralingual information of the Ukrainian, English and French proverbs with a component “mind”. The result of the analysis is that the semantics of proverbs in three languages are determined and adjusting judgements which have the connection with the attitude of Ukrainians, Englishmen and Frenchmen toward intelligence are formed. The relevance of the topic is due to the fact that a proverb is a unique reflection of people’s beliefs, persuasions, system of values, culture, everyday activity and way of thinking. Modern linguists in their works pay attention to such features of proverbs, as: structuring, rhythm, semantics which is represented in both, direct and indirect meanings of the proverbs. For the research there are taken 106 Ukrainian proverbs with a lexeme «розум», 12 English proverbs with a lexeme “mind” and 12 French proverbs with a lexeme “esprit”. Analysis of the semantic meanings of proverbs and their comparison in three languages contribute to the selection of judgements that are common for: all three nations; Ukrainians and Englishmen; Ukrainians and Frenchmen; Englishmen and Frenchmen. It should be noticed, that judgements which are appropriate for each separate language are formed. The content of judgements shows that Ukrainians, Englishmen and Frenchmen, have similarities in some judgements, among which is the conviction that a clever man considers feelings. Among other peculiarities of Ukrainians such persuasion as the “mind” is God’s gift is distinguished. Comparing mind and wealth Ukrainians express hesitation concerning the necessity to clarify the interdependence of mind and incomes. The consequence of such hesitation is the existence of proverbs which have the contradictory meanings. From the one side, the incomes support the acquisition of knowledge, from the other side, the incomes prevent the person to become cleverer. As for the Englishmen, they are more confident in the idea that gaining incomes depends directly on person’s mind and knowledge. In the Ukrainian proverbs the other contradictory judgements take place. They have the connection with the interdependence of happiness and mind as well as mind and old age. Moreover, the majority of judgements about the mind in three languages is positive. This fact confirms the importance of developing of mind for representatives of three nations. Key words: paremiological unit, semantic meaning, adjusting judgement, mental abilities, culture, system of persuasions. Статтю присвячено дослідженню лінгвокультурної специфіки українських, англійських і французьких прислів’їв із компонентом «розум». У результаті аналізу визначено семантичне наповнення прислів’їв трьох мов і сформульовано настановні судження щодо ставлення українців, англійців і французів до розумової діяльності. Актуальність дослідження зумовлено тим, що прислів’я є унікальним відбиттям вірувань, переконань, системи цінностей, звичаїв, культури, повсякденної діяльності й способу мислення кожного народу. Сучасні лінгвісти у своїх працях звертають увагу на такі особливості прислів’їв, як структурованість, ритмічність, семантична наповненість, яка відбивається як у прямих, так і в переносних значеннях прислів’їв. Матеріалом дослідження для статті послугували 106 українських прислів’їв із лексемою «розум», 12 англійських – із лексемою “mind” і 12 французьких – із лексемою “esprit”. Аналіз змістового наповнення прислів’їв та їхнє порівняння в трьох мовах сприяло виокремленню суджень, що є спільними для: всіх трьох народів; українців і англійців; українців і французів; англійців і французів. Слід відзначити, що були також сформульовані судження, які притаманні окремо кожному народу. Зміст суджень показав, що українці, англійці й французи мають схожість у деяких судженнях, а саме стосовно переконаності в тому, що розумна людина зважає на почуття. Серед інших особливостей виокремлено таке переконання українців, за яким «розум» є подарунком від Бога, однак розвиток розуму залежить від людини. Порівнюючи розум із багатством, українці дещо сумніваються в необхідності вказувати на взаємозалежність розуму й статків, наслідком чого є існування прислів’їв, зміст яких суперечить один одному. З одного боку, саме статки сприяють набуттю знань, з іншого, – статки заважають людині ставати розумнішою. Щодо англійців, то вони значно впевненіше вказують на те, що здобуття матеріальних статків безпосередньо залежить від розуму й знань людини. В українських прислів’ях є й інші суперечливі судження, які стосуються взаємозалежності щастя та розуму, а також розуму й старості. Слід відзначити, що переважна більшість суджень про розумову діяльність у трьох мовах позитивна, що підтверджує важливість набуття цієї характеристики представниками всіх трьох народів.Ключові слова: пареміологічна одиниця, семантичний зміст, настановне судження, розумові здібності, культура народу, система переконань.
4
Телеки, М. М. "НОМЕНКЛАТУРНІ НАЙМЕНУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЯК РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 286–91. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-46.
Full textAbstract:
Публікація актуалізує питання відображення термінологічної інформації у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, обробки даних для їх використання у професійно-науковій комунікації. Поглиблено відомі підходи щодо розуміння термінологічної інформації як понятійної (семантичної), що має мовну природу. Номінативні одиниці розглянуто як засіб відображення термінологічної інформації у двох рівнях: шляхом передання інформації через систему мовних знаків загальновживаної лексики і від номінативної одиниці до відображення позамовної дійсності (накопичення, збереження і передання знань та відомостей про реальний об’єкт). Засвідчено, що загальновживане слово (унаслідок перенесення основного значення) передає інформацію двічі: перший раз – загальномовну, другий – у процесі термінологізації фокусує у терміні відомості про позначений предмет через декодування дефініції. Так, термінологічна інформація стає засобом зберігання знань і репрезентації накопичених даних, отриманих у процесі науково-дослідної практики з проблем лікування інфекційних захворювань, відображає еволюцію процесу пізнання закономірностей реальної дійсності. У латинських номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів вербальна кодифікація інформації базується на використанні загальномовної лексики, запозиченої з давньогрецької та латинської мов. Охарактеризовано поняттєві значення «інформація», «репрезентація інформації», «мікроорганізм», «інфекція», «збудник інфекції»; «інфекційна хвороба». Збагачено науковий обіг новим ілюстративним матеріалом. Висвітлено призначення номенклатурних найменувань мікроорганізмів. Констатовано, що термінологічна інформація репрезентує у стислій формі конденсовані відомості про мікроорганізми, є термінологічною «продукцією», ефективним ресурсом інформаційного забезпечення системи наукової і практичної діяльності. Обробка даних, сконцентрованих у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, широко використовується у сфері лікувального мистецтва.
5
Piatnytska-Pozdnyakova, Iryna. "СЕМАНТИЧНІ СТРУКТУРИ ЯК МАРКЕРИ ФОРМУВАННЯ СМИСЛУ В МУЗИЧНОМУ ТВОРІ: АНАЛІТИЧНИЙ ПІДХІД." Музичне мистецтво і культура 2, no. 32 (January 11, 2022): 78–89. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-2-7.
Full textAbstract:
Мета роботи – виокремлення семантично значущих структур музичного тексту, що яскраво представляють оригінальний композиторський стиль, але не з погляду їхньої унікальності, а як складний багатошаровий семантичний простір. Методологія дослідження. Запропонована методика аналізу дозволяє не тільки зрозуміти складні семантичні процеси, які розгортаються в музичній тканині твору, виявити різностильові складові частини, сюжетні схеми та конструктивні моделі, що утворюють його інтертекстуальний простір, у якому віддзеркалено різні культурні тексти та позатекстова реальність, але й вийти на рівень усвідомлення світоглядних орієнтирів творчості композитора, що існує в контексті музичного дискурсу. Наукова новизна полягає у виявленні семантично значущих структурних елементів музичного тексту на дотекстовому, текстовому, позатекстовому, контекстовому й інших рівнях смислоутворення. Висновки. На прикладі аналізу трьох мініатюр “Postludien” сучасного українського композитора В. Сильвестрова розкрито семантично значущі структури музичних текстів; проаналізовано структурні елементи музичного мовлення композитора; виявлено міжтекстові асоціативні зв’язки на рівні фігур інтексту, проаналізовано їхню функцію в контексті музичного формоутворення, де вони набувають значення не тільки структурного компонента, але й семантичного зерна, навколо якого сконцентровано змістовні рівні музичного тексту. Це дозволило зрозуміти логіку та принцип організації музичного дискурсу другої половини ХХ століття, у контексті якого різні цитації й алюзії мисляться як важливий засіб конструювання смислу музичного тексту, що свідчить про володіння композитором особливим видом текстової імплікації. Практичне значення. Інформація може бути використана для подальшого дослідження та розроблення курсів лекцій і семінарів з історії та теорії української культури.
6
ПОВОРОЗНЮК, Роксолана. "МЕХАНІЗМИ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ТРАНСФЕРИ В COVID-АСОЦІЙОВАНОМУ УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ ЦІЛЬОВОМУ ТЕКСТІ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 351–68. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.32.
Full textAbstract:
Презентоване дослідження присвячено опису механізмів лексико-семантичної трансфери в COVID-асоційованому українськомовному цільовому тексті. Його актуальність пояснюємо універсальною (панантро- пологічною) природою та безумовною каузацією COVID-асоційованої лексики, що нині утворює левову частку медичної інформації, яка підлягає міжмовному й міжкультурному відтворенню. Наукова новизна дослідження визначена дослідженням функціонування підмоделей лексико-семантичної трансфери в COVID-асоційованому українськомовному цільовому тексті, їх розподілом і ступенем продуктивності. Основною метою нашого дослідження є вирізнення й опис універсальних і культурно-специфічних механізмів лексико-семантичної трансфери в COVID-асоційованому українськомовному цільовому тексті. Дослідження проведене шляхом суцільної вибірки із застосуванням описового й порівняльного методів, зіставного перекладознавчого аналізу, контексту- ального аналізу. Отримані висновки свідчать про те, що COVID-асоційована лексика є культурно-специфічним конструктом, що відображає національні особливості організації системи охорони здоров’я, застосовані в певних краї- нах заходи профілактики й лікування, вакцинації тощо. Наша вибірка демон- струє переважання адаптивних стратегій обробки COVID-асоційованої лек- сики, серед яких лексико-семантична трансфера є найбільш продуктивною. Своєю чергою, лексико-семантична трансфера включає чотири функціональ- них підмоделі, нерівномірно розподілені у вибірці. Найбільш продуктивними інструментами лексико-семантичної трансфери є афіксація (підмоделі 1, 2), абревіація та контамінація (гібридизація), реалізовані за підмоделлю 1. Спе- цифічними дескрипторами цієї вибірки виявилися тяжіння до країни (регіону) їхнього походження, джерела, яке їх уперше реєструвало (створило), й неве- лика частка прямих запозичень, які функціонують в українській мові як тер- міни або брендові назви.
7
Антоненко, В. М., Ю. В. Рогушина, and Н. К. Сьомка. "Проблеми семантизації інформаційних ресурсів web для підтримки управління процесами оподаткування." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 3 (March 28, 2019): 20–29. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.3.2019.20-29.
Full textAbstract:
Проаналізовано проблеми, пов’язані з пошуком у Web інформації, що стосується оподаткуванням. Обґрунтовано доцільність використання семантичного пошуку, в якому застосовуються знання цієї предметної області. Для формалізації цих знань пропонується використовувати онтологію, яка містить основні терміни зі сфери оподаткування та зв’язки між ними. Ці знання використовуються для того, щоб визначити семантичну близькість між знайденими ресурсами та інформаційними потребами користувачів. Терміни онтології використовуються як основа для семантичної розмітки знайдених у процесі пошуку інформаційних ресурсів, що спрощує сприйняття інформації користувачами. Надаються рекомендації щодо вибору джерел для поповнення цієї онтології та метод здобуття онтологічних знань з природномовних ресурсів.
8
ОЛЕКСАНДРЕНКО, Катерина, and Ольга МИСЕЧКО. "Психологічні та лінгвістичні чинники сприйняття і розуміння іншомовного тексту." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 2 (June 27, 2019): 147–64. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.2.12.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемам дослідження лінгвістичних і психолінгвістичних чинників, які впливають на процес сприйняття та розуміння іншомовного тексту, що є важливою складовою у підготовці майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Згідно із сучасними дослідженнями на рівні тексту реалізується задум висловлювання, проходить взаємодія мови і мислення. Описано найбільш поширені концепції дослідження тексту, зокрема лінгвістична, психологічна, методична, психолінгвістична. Проаналізовано категорію семантичної напруженості і лексичної рекурентності, які впливають на сприйняття, розуміння і запам’ятовування текстового матеріалу. Семантична напруженість тексту визначається як суб’єктивна категорія, зумовлена ступенем смислової і змістової новизни тексту для реципієнта. До основних чинників, які підвищують семантичну напруженість тексту відносять: лексичні одиниці з широкою семантикою, спеціальну термінологію, дейктичні одиниці, оказіональні слова, слова з імпліцитним значенням, абревіації та власні назви, референтну неоднозначність лексичних одиниць тощо. Встановлено, що семантична напруженість може виконувати дві основні функції: конструктивну і деструктивну, де конструктивність напруженості полягає у тому, що вона являє собою джерело нової інформації, а її деструктивність призводить до неадекватно сприйняття і розуміння. Рекурентність визначається як механізм породження, репрезентації та актуалізації смислу. Зазначається, що рекурентність можна досліджувати у широкому та вузькому контекстах. У вузькому значенні рекурентність розглядається як повтор на рівні структурної організації тексту, де вона репрезентується відповідними одиницями на фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях. У широкому розумінні рекурентність - це культурна і лінгвокультурна універсалія, яка є ключовою для гуманітарних наук. Встановлено, що надмірна насиченість письмового тексту рекурентними одиницями негативно впливає на процес перекладу, викликаючи розсіювання уваги, створення хибного уявлення про простоту і зрозумілість матеріалу, зниження запам’ятовування і як результат неправильного відтворення. Теоретичні положення були підтверджені експериментальними даними: для успішного запам’ятовування коефіцієнт рекурентності не повинен перевищувати показника 0,20-0,25. Отримані результати можна використовувати у навчанні як усного , так і письмового видів перекладу.
9
Бикова, А. А. "ПРАГМАТИКА ЗАПОЗИЧЕНЬ У РАМКАХ ДИСКУРСУ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЦИЗМІВ В ІТАЛІЙСЬКІЙ МОВІ)." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 13–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-2.
Full textAbstract:
Статтю присвячено питанню функціонально-прагматичної адаптації запозичень у мові-реципієнті. Розглядаються праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, які вивчали процеси асиміляції іншомовних слів у новому мовному середовищі. Лінгвісти до недавнього часу намагалися описати та структурувати запозичення в основному за лексико-семантичними схемами. Але зараз мовознавча наука намагається вийти за рамки класичних досліджень і виокремити прагматичну інформацію про слово, що переплітається із семантичною. Тим більше, що відносно нових запозичень ієрархічність може змінюватися, і прагматична інформація може передувати семантичній, поступово входячи в лексичне значення слова. Індикатором цього явища є в тому числі зміна прагматичного навантаження одного й того ж слова у різних типах дискурсу. Освоєння запозиченої лексики пов’язане із появою специфічних комунікативних моделей, що свідчать про різні етапи адаптації нового слова. Оскільки прагматика розглядає відношення між учасниками комунікації та мовними знаками, то важливим є встановити причини, з яких іншомовні слова потрапляють до різних видів дискурсу. На прикладі італійської мови автор розглядає екстралінгвістичні фактори, що впливають на вибір засобами масової інформації англіцизмів для впливу на свідомість адресата. Створюючи текст, журналісти часто вдаються до маркованої лексики з метою підняти престиж того чи іншого об’єкта дискусії, приховати небажаний контент повідомлення та надати більшої ваги малозначущим явищам у суспільстві. Натомість у комп’ютерному дискурсі англіцизми вживаються передусім для позначення нових термінів та спрощення міжнародного спілкування спеціалістів у галузі інформатики, і тому прагматичний компонент у них практично відсутній. Те ж саме можна сказати і про офіційно-діловий та науковий дискурс. Таким чином, можна зробити висновок, що в італійській мові запозичення з англійської можуть зазнавати змін на рівні прагматичного компоненту лексичного значення, і що стилістичне забарвлення дискурсу є тією необхідною умовою, за якої можливе як набуття додаткового прагматичного значення, так і втрата початкового.
10
Anataichuk, I. M., O. V. Rutz, and V. S. Sazonova. "Advertisement as a means of communication: the content and peculiarities of translation." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 299–308. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-32.
Full textAbstract:
У сучасному світі досить помітним є вплив реклами на соціум. У сучасній науці активізуються лінгвістичні дослідження реклами як тексту, оскільки реклама є невід’ємною частиною сучасної куль- тури. Відносно короткий текст реклами, що пропагує уявні та реальні соціальні цінності та спонукає до споживання тих чи тих товарів та послуг, є надзвичайно насиченим інформацією. Прагнення до інформативності і переконливості короткого рекламного повідомлення реалізується в прагматиці та стилістиці реклами, що здійснюється численними стилістичними прийомами, вибором лексики, що є адекватною цілям та прагматичним функціям реклами. Під час перекладу рекламних текстів перекладач має брати до уваги цілу низку лінгвістичних та культурологічних особливостей: синтаксичних, семантичних, а також міжконтекстуальних. Переклад рекламних слоганів – складний процес, який охоплює аналіз їх структурно-семантич- них, лексичних та стилістичних складових. Відмінності в структурній будові англійської та української мов зумовлюють певні складнощі в процесі перекладу, які можуть спотворювати інформацію та впливати на її змістовність. Врахування цих особливостей та добір доцільних шляхів перекладу є за- порукою гарного перекладу.
Dissertations / Theses on the topic "Семантична інформація"
1
Кисільова, В. Ю., and Світлана Валентинівна Петрасова. "Автоматичне визначення семантично близьких колокацій англійської мови." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45275.
Full text
2
Ю, Сич М. "Алгоритм семантичної обробки текстової інформації." Thesis, Київ, Національний авіаційний університет, 2008. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/14943.
Full textAbstract:
Алгоритм займається обробкою введеної послідовності слів. Він оперує словами, намагаючись знайти зв’язки між ними, встановити залежності та основні смислові лінії у введеній словарній конструкції.Алгоритм пошуку зв’язків між словами є ітераційним, тобто представляє собою набір послідовних повторюваних кроків, на кожному з яких обробляється певна група слів.
3
І, Вавіленкова А. "Семантичний аналіз як необхідний етап у вилученні змісту з текстової інформації." Thesis, Київ, Національний авіаційний університет, 2011. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/18827.
Full textAbstract:
На етапі семантичного аналізу простежується найбільше різноманіття зв’язків. Як і в математичній логіці, рішення проблеми семантики тут неможливе без інтерпретації до програмного забезпечення. Основною проблемою при здійсненні семантичного аналізу є проблема багатозначності. Після здійснення семантичного аналізу утворюється семантичний граф речення.
4
Петрасова, Світлана Валентинівна, О. Д. Шанідзе, and С. І. Швець. "Ідентифікація смислових відношень у текстах вікіпедії для побудови семантичної мережі." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45277.
Full text
5
Шемчишин, Юрій Вікторович. "Дослідження інформаційно-пошукових систем на заданій множині сайтів." Thesis, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/19391.
Full textAbstract:
Дослідження роботи інформаційно-пошукових систем на заданій множині сайтів, як технології збору інформації про вміст веб-ресурсів та розробка автономного програмного засобу, що виконує сканування сайтів для подальшого пошуку по них, який підвищить ефективність роботи веб-порталу ТНТУ.Дипломна робота присвячена питанням здійснення роботи інформаційно-пошукових систем на заданій множині сайтів. Згідно останнім дослідженням, в Інтернеті опубліковано більше 206 мільйонів сайтів, і їх число експоненційно зростає. Таким чином, з кожним роком, місяцем, днем стає важче знаходити “шлях” до потрібної інформації. По цій причині стають все більш актуальними наукові дослідження в області інформаційного пошуку в Інтернет. Результати цих досліджень націлені, перш за все, на створення нових пошукових систем або на удосконалення алгоритмів роботи вже існуючих засобів інформаційного пошуку.
В магістерській роботі була досліджені різні системи пошуку інформації на множині заданих сайтів. Для реалізації пошуку даних у веб-просторі ТНТУ був розроблений і реалізований модуль пошуку інформації для комплексної системи, створеної для контролю інформації, представленої на веб-сайтах. В ході роботи були вирішені наступні завдання: 1. Вибір механізму індексації і пошуку, що задовольняє співвідношенню ефективності і швидкості пошуку і обчислювальних потужностей, які для цього потрібні. 2. Здійснення повнотекстового пошуку за інформацією, зібраною із заданих веб-сайтів. 3. Досягнення високої швидкості обробки інформації. 4. Побудова користувацького інтерфейсу для пошуку. В результаті експериментів було показано, що якість системи пошуку є достатньою для використання результатів її роботи при рішенні подальших прикладних завдань.
6
Самойлик, Євген Олександрович, and Yevgen Samoylik. "Лексикографічні методи захисту мовної інформації." Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/44637.
Full textAbstract:
Дисертаційна робота присвячена створенню стійких симетричних криптосистем, що не пред’являють жорстких вимог до системи розповсюдження ключової інформації. Розроблено метод побудови семантичного словника, який задає семантичну структуру словника прикладної області. Розроблено метод побудови лексикографічної системи захисту мовної інформації, який за рахунок укрупнення алфавіту джерела текстових повідомлень забезпечив збільшення відстані єдиності шифру, що надало змогу суттєво збільшити довжину шифрованих повідомлень відносно довжини ключової інформації. Розроблено метод побудови стійкої криптосистеми, заснованої на використанні лексико-графічних систем захисту текстової інформації, що забезпечує незалежність обсягу текстової інформації, що підлягає шифруванню, від довжини ключів шифру, що використовуються, у рамках прикладних застосувань, для яких створено прикладні семантичні тезауруси.
7
Галак, Олександр Валентинович, В. Ю. Славгородський, and І. Ю. Шубін. "Інформаційна технологія інтелектуального аналізу радіолокаційних сигналів." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44997.
Full text
8
Петрасова, Світлана Валентинівна, and Ніна Феліксівна Хайрова. "Інтелектуалізація сучасного інформаційного простору." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45280.
Full text
9
Кревсун, Я. В. "Особливості перекладу газетних та журнальних текстів в германістиці." Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71916.
Full textAbstract:
Дослідження особливостей перекладу публіцистичних текстів зважаючи на постійне збільшення видань газетно-інформаційних матеріалів набуває значної популярності. Тому збільшується і необхідність вивчати іноземну мову, а саме англійську та німецьку, з метою подальшого її практичного використання в газетно-інформаційній сфері, краще розумітися в інформації яка надається найбільш популярними виданнями в світі. Саме у цьому і полягає актуальність даної теми.
Усі зусилля в ході нашої роботи були спрямовані на дослідження лексико-семантичних та граматичних особливостей публіцистичних текстів в германістиці.
Методологічною базою послужили роботи: І. В. Арнольд, В. І. Карабан, І. В. Корунець, В. Н. Комісаров, Я. І. Рецкер, Л. Г. Верба.
Цілі і завдання роботи були досягнуті і вирішені так як у ході дослідження присвяченого особливостям перекладу ми показали особливості перекладу абревіатур, скорочень і фразеологізмів, сленгу та жаргонізмів а такаж реалій в публіцистичних текстах. Розкрили стилістичні засоби, що домінують в газетно- інформаційних текстах.Дослідили та висвітлили основні граматичні конструкції які використовуються в написанні газетних та журнальних текстів. Виявили спільні та відмінні риси в англомовних та німецькомовних виданнях.
Мета: даної роботи є організація та раціоналізація роботи з журнальними та газетними матеріалами при їх перекладі; визначеня основних етапів перекладу публіцистичних текстів в германістиці; визначити лексико-семантичні та граматичні особливості інформативних текстів.
Теоретичне значення: заключається в розгляді основних проблем та особливостей перекладу публіцистичних текстів в германістиці. Проаналізовано головні аспекти перекладацького процесу газетних та журнальних текстів як інформуючих джерел. Отримані результати можуть використовуватись при виконанні студентських наукових досліджень з проблем перекладу публіцистичних текстів, а також дана робота буде корисною не лише для перекладачів, але і журналістів та рекламістів, адже в даній роботі розкривається багато питань пов’язаних саме зі сферою засобів масової інформації.The study of the peculiarities of the translation of journalistic texts in view of the continuous increase in the publication of news-information materials is gaining popularity. Therefore, the need to learn a foreign language, namely English and German, in order to further its practical use in the newspaper-information sphere, is better understood in the information provided by the most popular publications in the world. This is the relevance of this topic. All efforts in our work were aimed at the study of lexical-semantic and grammatical features of journalistic texts in Germanistic. The methodological base was the work of Arnold I. V., Karaban V. I., Korunets I. V, Komissarov V. N., Retzker J. I., Verba L. G. etc. The goals and objectives of the work were achieved and solved as in the course of the study on the peculiarities of the translation we showed the peculiarities of the translation of abbreviations, abbreviations and phraseologisms, slang and slang and the realities in journalistic texts. The stylistic tools, which dominate in newspaper informative texts, have been expanded. The main grammatical constructions used in writing newspaper and magazine texts were examined and highlighted. Discovered common and distinctive features in English and German-language publications. Goal: The purpose of this work is to organize and rationalize work with magazine and news materials during their translation; definition of the main stages of the translation of journalistic texts in Germanistic; to define lexical-semantic and grammatical features of informative texts. Theoretical meaning: consists in considering the main problems and features of the translation of journalistic texts in Germanistic. The main aspects of the translation process of newspaper and magazine texts as information sources are analyzed. The results obtained can be used in student research on the problems of the translation of journalistic texts, and this work will be useful not only for translators but also for journalists and advertisers since this paper reveals many issues related to the sphere of mass media.
10
Ю, Сич М. "АЛГОРИТМ СЕМАНТИЧНОЇ ОБРОБКИ ТЕКСТОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ." Thesis, 2008. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/20766.
Full textAbstract:
Алгоритм займається обробкою введеної послідовності слів. Він оперує словами, намагаючись знайти зв’язки між ними, встановити залежності та основні смислові лінії у введеній словарній конструкції.
У якості вхідних даних алгоритму виступає простий текстовий рядок. Цей рядок проходить набір послідовних обробок, зміст яких буде розкритий нижче.
Reports on the topic "Семантична інформація"
1
Арешенков, Ю. О. Види текстової інформації та дидактичні аспекти лінгвістики тексту. Криворізький державний педагогічний університет, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5534.
Full textAbstract:
У статті розглянуто ті аспекти структури та семантики тексту, які мають складати основний зміст відповідних тем шкільного курсу української мови. Особлива увага приділяється з ясуванню природи та специфіки семантичної інформації тексту, механізму виведення прихованого смислу мовних одиниць з урахуванням референційних та комунікативних пресуппозицій.
2
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Гели у фільмі Т. Вайтіті «Тор: Раґнарок». Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6050.
Full textAbstract:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Руйнівниця». Робота є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі супергеройського фентезі-фільму Т. Вайтіті Thor: Ragnarok (2017). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального, стилістичного, прагматичного та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Руйнівниця» в досліджуваному матеріалі належить головна антагоністка Тора, – Гела, визначальними рисами якої є: 1) «Руйнівниця» керується не стільки власними цілями та бажаннями, скільки найвищим благом; вона планує галактичне завоювання Асґардом інших народів та рас; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи множини, лексико-семантичною групою CONQUER, переважанням дієслів у формах минулого часу; 2) «Руйнівниця» позбавлена емоцій, її мета – виконати місію; риса актуалізована майже повною відсутністю окличних речень та лексики на позначення позитивних емоцій; 3) вона бачить життя у чорно-білих тонах; риса актуалізована використанням антитез та антонімічних пар, що формують лексико-семантичні опозиційні групи LIFE та DEATH; 4) «Руйнівниця» бачить тільки два шляхи розвитку подій: або їй коритимуться, або загинуть; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи однини та лексико-семантичною групою RULE; 5) «Руйнівниця» не виправдовує своїх вчинків; риса актуалізована використанням конфронтативного стилю спілкування, тактикою ухилення від розмови, частотним використанням займенника другої особи; 6) «Руйнівниця» повідомляє раніше невідому інформацією, що реалізовано тактикою самопрезентації, використанням кластерів коротких, простих констативів, риторичних запитань.
3
Колоїз, Ж. В. Національно-культурний колорит українського місяцеліку (у порівнянні з білоруським та російським). МГУ имени А. А. Кулешова, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/555.
Full textAbstract:
У статті йдеться про культурно-національну специфіку номенів, що позначають емпіричний час в українській мові (у порівнянні з білоруською і російською). Семантика емпіричних номінативних одиниць інтерпретується з позицій ціннісних установок і стереотипів, властивих ментальності тієї чи іншої нації. Увага акцентується на лексемах з семою «календарний місяць року», в яких закодовано інформацію про своєрідну мовну картину світу.