Log in

Relevant bibliographies by topics / Світова війна / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Світова війна.

Journal articles on the topic 'Світова війна'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Світова війна.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Легасова, Л. В., and В. М. Сімперович. "Експозитарна модель історії Другої світової війни: науковий дискурс." Воєнно-історичний вісник 38, no. 4 (December 2, 2020): 29–44. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-38-4-29-44.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються особливості концептуальних схем, наративних та репрезентаційних сюжетів українського досвіду найбільшого мілітарного конфлікту ХХ ст. В експозитарній моделі, яка розробляється та втілюється в науково-комунікативних практиках Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. Запропоновані концептуальні та нараційно-репрезентаційні підходи до трактування українського виміру Другої світової війни можуть слугувати переконливим взірцем і використовуватися як дієвий варіант потенційних музейноекспозиційних трансформацій. Ключові слова: Друга світова війна, український вимір Другої світової війни, Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, експозитарна модель, концептуалізація, музейна нарація, музейна репрезентація.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Янковенко, О. О., and В. Л. Третяк. "Фондове музейне зібрання як запорука візуалізації наративу Другої світової війни." Воєнно-історичний вісник 38, no. 4 (December 2, 2020): 220–30. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-38-4-220-230.

Full text

Abstract:

У розвідці відрефлексовано фондове зібрання Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс як підґрунтя до організації експозитарного простору за відповідною проблемною палітрою, акцентні етапи його комплектування відповідно до трансформації візійного поля, теоретичних та методологічних конструктів у означеній царині. Окрім того, колекцію Музею розглянуто як потенційний джерельний масив для укладання модерної моделі української історії Другої світової війни, її ефективної артефактної візуалізації в музейних інституціях. Ключові слова: Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, фондове зібрання, експозиція, джерело, візуалізація, Друга світова війна, Україна.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Іванчук, В. А., and В. Г. Новікова. "НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1941–1945 рр.: БЕЗПОВОРОТНІ ЛЮДСЬКІ ВТРАТИ УКРАЇНИ." Воєнно-історичний вісник 37, no. 3 (September 30, 2020): 55–69. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-37-3-55-69.

Full text

Abstract:

У повоєнний період в радянській історіографії з ідеологічних причин постійно приховувались дійсні масштаби людських втрат Радянського Союзу у Другій світовій війні. В той же час, необхідно віддати належ- не, офіційна статистика підкреслювала приблизну рівність представни- цтва всіх національностей у складі Червоної Армії періоду 1941–1945 ро- ків у відсотковому співвідношенні до загальної чисельності населення республік. Цей принцип дотримувався з тих же ідеологічних причин. У статті доводиться, що з розпадом Радянського Союзу та спрощен- ням доступу до архівів, об’єктивності та історичної справедливості в нових дослідженнях майже не добавилось. Навпаки, на догоду настро- ям відтворювачів імперії, в сучасній Російській Федерації запанувала кон- цепція про те, що «головну ношу війни виніс на собі російський народ». Ключові слова: Друга світова війна, німецько-радянська війна, безпо- воротні втрати, статистичні дані, мобілізація, Червона Армія (РСЧА), СРСР, Україна, Міністерство оборони Російської Федерації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Науман, О. О. "Село Оксанина на Уманщині — мала батьківщина Івана Даниловича Черняховського." Воєнно-історичний вісник 38, no. 4 (December 2, 2020): 62–67. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-38-4-62-67.

Full text

Abstract:

За влучним виразом біографа Івана Черняховського Олександра Филя, терпляча та миролюбна українська нація дала світові цілу плеяду яскравих полководців. Серед них Святослав, Данило Галицький, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Нестор Махно, Родіон Малиновський і багато інших. Серед найвидатніших полководців сучасності, котрі заслуговують на особливу увагу, виділяється особистість двічі Героя Радянського Союзу генерала армії Івана Даниловича Черняховського, уродженця Уманщини. Його ім’я відоме далеко за межами нашої Батьківщини. Він належав до тих військових діячів, котрі зробили вагомий внесок до скарбниці військового мистецтва, а його феєричний злет від командира дивізії до командувача фронту під час німецько-радянської війни взагалі не має аналогів у вітчизняній практиці. Адже, двічі Герой Радянського Союзу генерал армії Іван Данилович Черняховський був наймолодшим командувачем фронту за всю історію Червоної Армії. Ключові слова: село Оксанина, Україна, Іван Черняховський, полководець, Друга світова війна, німецько-радянська війна.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Ладиченко, Т. "Друга світова війна: трактування термінології." Історія в рідній школі, no. 5 (165), травень (2015): 2–3.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Шаповал, Ю. "Друга світова війна: український контекст." Філософська думка, no. 4 (2015): 63–71.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Botushanskyi, Vasyl. "Чернівецький університет у роки Першої світової війни." Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія 1, no. 45 (June 15, 2017): 38–45. http://dx.doi.org/10.31861/hj2017.45.38-45.

Full text

Abstract:

У статті на основі джерел і літератури висвітлюється стан і спроби відновлення діяльності Чернівецького університету в роки Першої світової війни. Встановлено, що австрійська влада, яка повернулася в місто, відновила заняття у вересні 1915 р. на теологічному факультеті, у травні 1916 р. – на всіх інших факультетах, але менше як на місяць, бо Буковина втретє була окупована російськими військами. Університет був пограбований, хімічний, геологічний інститути вивезені в Росію. Після відступу росіян у серпні 1917 р. австрійська адміністрація відновила у травні 1918 р. заняття тільки на юридичному факультеті, а на решта факультетах – у жовтні 1918 р. Ключові слова:Буковина, Чернівецьий університет, Перша світова війна

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Лілія Щербін, Єлизавета Коржук. "ДІЯЛЬНІСТЬ ГЕРТРУДИ БЕЛЛ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ." Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", no. 34 (December 10, 2021): 125–37. http://dx.doi.org/10.15330/gal.34.125-137.

Full text

Abstract:

У статті вивчено діяльність відомої англійської мандрівниці, альпіністки, експертки із Близького Сходу, письменниці, археологині, картографині Гертруди Белл у роки Першої світової війни, події якої мали значний вплив на її життя. З’ясовано особливості діяльності Гертруди Белл під час Першої світової війни. Виділено два етапи: 1) 1914–1915 рр. – робота у Червоному Хресті; 2) 1915–1918 рр. – перебування на Близькому Сході, отримання офіцерського звання, вирішальна роль при створенні Іраку. Вона налагодила систему обліку потерпілих під час війни у Товаристві Червоного Хреста, запровадила нову ефективну систему даних про загиблих, поранених та зниклих безвісти солдатів, використавши свій досвід аналізування та типологізації для створення бази даних. Проаналізовано роль Г. Белл у подоланні конфліктів на Близькому Сході, підтримці нових держав, Констатовано, що вона була посередником між арабськими шейхами та британським урядом. Ключові слова: Гертруда Белл, Перша світова війна, Червоний Хрест, Т.Е. Лоуренс, Близький Схід.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Карпов, В. В. "ЗАКІНЧЕННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА ПОЛОНЕННЯ ЯПОНСЬКОЇ АРМІЇ РАДЯНСЬКИМИ ВІЙСЬКАМИ." Воєнно-історичний вісник 37, no. 3 (September 30, 2020): 111–21. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-37-3-111-121.

Full text

Abstract:

Закінчення Другої світової війни і полон японської армії радянськими військами для подальшого їх трудового використання на території СРСР засвідчили виникнення нового глобального процесу, який надалі отримав назву «холодної війни». Радянський Союз продемонстрував гнучку реак- цію на перспективу військового протистояння з США в умовах ядерної загрози. Перебування військовополонених японської армії на території СРСР в якості робочої сили було використано для ідеологічної обробки солдатської маси і підготовки діяльного активу для комуністичної пар- тії Японії. Метою політичної індокрінації в кінцевому рахунку можна вважати встановлення радянського контролю над внутрішньою і зов- нішньою політикою Японії і недопущення повного контролю над Японією з боку США. Ключові слова: Друга світова війна, СРСР, США, Японія, полон, японські військовополонені, політична індокрінація, Квантунська армія.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Таркін, В. П. "Окремі аспекти використання методів інформаційно-психологічної війни під час пандемії COVID-19." Актуальні проблеми політики, no. 67 (May 25, 2021): 112–17. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1160.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено методам інформаційно-психологічної війни, які використовуються під час пандемії коронавірусної інфекції. У роботі інформаційно-психологічна війна розглядається як різновид політичної війни. Викладено дефініцію інформаційно-психологічної війни у доктрині, надано авторське визначення інформаційно-психологічної війни, під якою у загальному вигляді розуміється «інструмент впливу політичної, військової, економічної, ідеологічної дії». У сучасну епоху кожна криза – регіональна, національна чи світова – неминуче супроводжується веденням інформаційно-психологічної війни; цифрова епоха перетворилася в «епоху дезінформаційну», а пандемія коронавірусної інфекції стала частиною інформаційно-психологічної війни багатьох країн світу. Ще у лютому 2020 року ВООЗ сказав про так звану «інфодемію». «Ми не просто боремося з епідемією; ми боремося з інфодемією», − сказав Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебрейесус. Велика кількість інформації, правдивої і брехливої, утруднювала пошук правдивих джерел. Поки коронавірус перевернув економічне і суспільне життя населення, яке зіткнулося із безпрецедентним обмеженням свободи і пересування (типовими стали новини: «Італія розповсюджує обмеження Ломбардії через коронавірус на всю країну. Ніколи ще карантин не блокував всю країну через епідемію»; «ООН визначає пандемію коронавірусу як найбільшу кризу із часіd Другої світової війни»), пандемія до того ж посилила затяжну інформаційно-психологічну війну, яка розгорнулася із більшою силою, адже багатьом людям довелося бути вдома і проводити багато часу за переглядом телебачення і у соціальних мережах. У роботі було зосереджено увагу на таких методах інформаційно-психологічної війни, як дезінформація, пропаганда, використання м’якої сили.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Денисов, В. Н. "Світова війна та міжнародне право. До 100-річчя Першої світової війни 1914-1918 рр." Правова держава, Вип. 30 (2019): 374–83.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Трофимович, Лілія Володимирівна, and Андрій Юрійович Сухих. "НЕПРОГОВОРЕНА ДО КІНЦЯ ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА." Військово-науковий вісник, no. 32 (November 7, 2019): 245–51. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.32.2019.245-251.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Литвин, Микола Романович. "ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА: УКРАЇНСЬКИЙ ВИМІР ТРАГЕДІЇ." Військово-науковий вісник, no. 33 (May 21, 2020): 312–15. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.33.2020.312-315.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Штирляєва, Т. В. "Друга світова війна у дзеркалі літератури." Зарубіжна література в школах України, no. 5 (2008): 26–28.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Осьодло, В. І. "Друга світова війна у психологічному вимірі." Український психологічний журнал, no. 1 (2016): 87–103.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Якимчук, І. В. "Перша світова війна мовою неформальної комунікації." Історична пам"ять, no. 2 (26) (2011): 78–86.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Лавер, О. Г., Ю. М. Фатула, and К. О. Лавер. "Про можливі військові втрати Закарпаття у Першій світовій війні (архівно-статистичне дослідження)." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 60, no. 2 (December 31, 2019): 72–77. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.72-77.

Full text

Abstract:

Вступ. Питання військових втрат жителів Закарпаття в лавах австро-угорської армії у Першій світовій війні на сьогоднішній день є практично не вивченим. Мета дослідження: на підставі бібліографічних та архівних матеріалів, використовуючи науково обґрунтовані математичні розрахунки, встановити найбільш імовірні можливі втрати Закарпаття у Першій світовій війні. Матеріали та методи. Аналізується достовірність джерельних баз із підрахунку військових втрат. Авторами на основі достовірних джерел наводяться наближені розрахунки можливих втрат закарпатців за трьома напрямками: 1) базуючись на чисельності населення тодішнього Закарпаття та Австро-Угорщини; 2) аналізуючи територіальний принцип мобілізації в Австро-Угорщині; 3) опираючись на архівні дані чеського військового державного архіву (м. Прага). Результати досліджень та їх обговорення. На підставі введення поняття розмаху військових втрат широкий інтервал втрат коливається в межах 9.775 – 33.204 загиблих австро-угорських вояків, мобілізованих із території нинішнього Закарпаття. Звужений інтервал дає оцінку 13.596 – 17.594 – 23.889, хоча, на думку авторів, реальні втрати, вірогідніше, коливаються у вимірі 17.5000 – 18.000. Висновки. Авторами вперше оприлюднені науково обґрунтовані цифри найбільш імовірних військових втрат закарпатців у Першій світовій війні, яка була драматичною сторінкою в історії нашого краю. Ключові слова: Перша світова війна, австро-угорська армія, військові втрати, Закарпаття.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Єгоров, Г. "Друга світова війна у підручниках історії Франції." Історія в школі, no. 11/12 (2009): 31–33.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Губський, С. "Друга світова війна в дослідженнях українських науковців." Українознавство, no. 2 (55) (2015): 183–86.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Ісаєва, А. "Перша світова війна на сторінках газети "Киевлянин"." Краєзнавство, no. 4 (105) (2018): 16–24.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Нечаєва-Юрійчук, Н. В. "Перша світова війна і духовне життя Німеччини." Вопросы германской истории, [Вып. 27] (2001): 262–69.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Дзюба-Погребняк, О. І. "Косовська (Відовданська) ідея та Перша світова війна." Компаративні дослідження слов"янських мов і літератур, Спец. вип. (2009): 264–74.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Баран, Игорь. "ВОСТОЧНАЯ ГАЛИЦИЯ В ПЕРВЫЕ ЕГО СВИТОВИИ ВОЙНЕ: ЕВРОПЕЙСКАЯ ИСТОРИОГРАФИЯ." SWorldJournal, no. 08-05 (May 31, 2018): 121–24. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-08-05-029.

Full text

Abstract:

Перша світова війна, що принесла європейським народам величезні людські жертви і руйнування, завжди займала одне з ключових місць у дослідженнях науковців багатьох країн. У статті увага приділена аналізу працяь європейських істориків, які досліджують хід

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Баран, Игорь. "ВОСТОЧНАЯ ГАЛИЦИЯ В ПЕРВЫЕ ЕГО СВИТОВИИ ВОЙНЕ: ЕВРОПЕЙСКАЯ ИСТОРИОГРАФИЯ." SWorldJournal, no. 08-05 (May 31, 2018): 121–24. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-08-05-029.

Full text

Abstract:

Перша світова війна, що принесла європейським народам величезні людські жертви і руйнування, завжди займала одне з ключових місць у дослідженнях науковців багатьох країн. У статті увага приділена аналізу працяь європейських істориків, які досліджують хід

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Дзюба-Погребняк, О. І. "Перша світова війна в сербській драматургії (міжвоєнний період)." Літературознавчі студії, Вип. 21, ч. 1 (2008): 185–91.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Мотика, Г. "Друга світова війна в польсько-українських історичних дискусіях." Україна модерна, Число 15 (4) (2009): 127–36.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Захарчук, І. "Друга світова війна і аксіологічні моделі української літератури." Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах, Вип. 13 (2006): 78–88.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Іванишин, Василь. "Друга світова війна - дві поразки і дві перемоги." Універсум, no. 5/6 (187/188) (2009): 9–10.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Дзюба-Погребняк, О. "Перша світова війна на сторінках часопису "Hrvatska njiva"." Проблеми слов"янознавства, Вип. 55 (2005): 52–63.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Логінов, М. М. "Перша світова війна як спосіб розв’язання економічних суперечностей." Історія народного господарства та економічної думки України, Вип. 49 (2016): 93–111.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Реєнт, О. П. "Перша світова війна та ії наслідки для України." Проблеми всесвітньої історії, no. 1 (2016): 64–78.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Denyssov, V. N. "World war and international law. 100 years to the First world war 1914–1918." Yearly journal of scientific articles “Pravova derzhava” 30 (2019): 375–83. http://dx.doi.org/10.33663/0869-2491-2019-30-375-383.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Вароді, Наталя. "ПРАВОСЛАВ’Я ТА СУСПІЛЬСТВО В УРСР НА ПОЧАТКУ РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКОЇ ВІЙНИ: ІСТОРІОГРАФІЯ ПИТАННЯ." Воєнно-історичний вісник 41, no. 3 (January 18, 2022): 33–48. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-33-48.

Full text

Abstract:

Місце релігії, зокрема православ’я, в суспільстві УРСР на початку війни з Німеччиною та її союзниками протягом тривалого періоду часу є предметом жвавих дискусій. Тому метою статті є аналіз досліджень становища православної церкви в УРСР зазначеного періоду, з’ясування їхньої джерельної та методологічної бази, пояснення змін інтерпретацій місця церкви в житті держави та суспільства. Наукова новизна полягає у визначенні факторів формування інтерпретацій проблем буття українського радянського суспільства зазначеного періоду на основі проаналізованої історіографії, виявленні основних досягнень та помилок у цьому інформаційному полі. У статті узагальнено розвиток поглядів на роль православ’я в УРСР зазначеного періоду, прослідковано формування джерельної бази цієї проблематики. Ключові слова: православ’я; суспільство; Друга світова війна; УРСР; історіографія.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Проценко, С. "Урок пам"яті: "Друга світова війна у дзеркалі літератури"." Всесвітня література в середніх навчальних закладах України, no. 6 (368) (2011): 62–63.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Харук, Андрій Іванович. "ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА НА СЕРЕДЗЕМНОМУ МОРІ: СПРОБА КОМПЛЕКСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ." Військово-науковий вісник, no. 29 (June 11, 2018): 239–43. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.29.2018.239-243.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Проценко, С. "Урок пам"яті: "Друга світова війна у дзеркалі літератури"." Всесвітня література в середніх навчальних закладах України, no. 6 (368) (2011): 62–63.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Захарчук, І. "Друга світова війна і художній досвід української еміграційної літератури." Дивослово, no. 9 (2007): 54–59.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Симоненко, Ігор Михайлович. "Друга світова війна в історичній пам"яті українського народу." Стратегічні пріоритети, no. 4 (9) (2008): 44–54.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Дергачов, О. В. "Друга світова війна в історико-філософських поглядах Володимира Винниченка." Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, no. 4 (68) (2013): 70–76.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Гром"як, Р. "Перша світова війна в перших художніх візіях українських письменників." Київські полоністичні студії 4 (2003): 273–87.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Макара, М. П. "Перша світова війна і підкарпаторусинське питання (історико-територіальний аспект)." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Історія, Вип. 27 (2011): 75–79.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

КУЦИК, Руслан. "ПАТРІОТИ I КРИТИКИ: ІСТОРІЯ ПРО ТЕ, ЯК ЗМІНЮВАЛОСЯ СУСПІЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ ПОДІЙ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ." Східноєвропейський історичний вісник, no. 22 (March 27, 2022): 64–81. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253732.

Full text

Abstract:

Мета статті: висвітлити основні особливості реакції суспільства на початок Першої світової війни та подальші трансформаційні зміни настроїв різних груп населення у ході воєнних подій. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, системності і науковості із використанням загальнонаукових (аналіз, синтез) та спеціально-історичних (історико-порівняльний, ретроспективний, проблемний) методів. Наукова новизна: вперше комплексно охарактеризовано особливості настроїв різних груп населення українських земель Російської імперії у 1914 – 1917 рр., з урахуванням не тільки соціального становища людини, але й вікових особливостей та особистих мотивів; чітко окреслено головні етапи зміни сприйняття та розуміння суспільством подій Першої світової війни. Висновки. Отже, початковий етап війни відзначився широким патріотизмом, який, незважаючи на “масовість”, протягом 1914 – 1917 рр. мав диференційований, амбівалентний та перманентний характер. Переважно “ярими” патріотами були або заможні верстви населення, які завдяки привілейованому та фінансовому становищу могли уникнути військового обов’язку і практично не брати участі у військових діях, або представники ультрамонархічних кіл. Для одних війна виступала способом демонстрації власної лояльності до влади, а для інших – можливістю нажитися та збагатитися. Інші групи населення, якщо і пройнялися почуттям патріотизму та визвольної боротьби, то основною причиною цього була не любов до “великої царської Вітчизни”, а розуміння необхідності захисту власної “малої батьківщини”. Подібне бачення та сприйняття війни було характерним і для солдатського середовища, оскільки його основу становили вихідці із села. У перші роки війни поведінка солдат визначалася покірним, терпеливим і самовідважним виконанням військового обов’язку. Затягування термінів війни, поразки на фронті, збільшення кількості жертв, наростання економічної кризи запустили процес дестабілізації всередині країні. У суспільстві поширювалися недовіра та незадоволення. Серед населення розповсюджувалися чутки про зраду у вищих ешелонах влади, про шпигунів та німецьке засилля. Негативні тенденції проявлялися в армії, зокрема, спостерігалися спад патріотизму, зниження морального духу та релігійності. У підсумку, наприкінці 1916 – початку 1917 рр. заходи російської імперської влади щодо контролю за суспільно-політичною ситуацією вже не могли приховувати справжній стан справ і водночас стримувати серйозні трансформації у масовій суспільній свідомості. Помітним явищем стало значне зростання національної свідомості та політичної активності українців, що було однією із важливих передумов до революційних подій та розбудови власної державності у 1917 – 1920-х рр. Ключові слова: Перша світова війна, Російська імперія, український народ, суспільна свідомість, суспільні настрої, патріотизм, критика.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

КОВАЛЕНКО, Тетяна. "ВІЙНА ЗА МЕЖАМИ ФРОНТУ: БІЖЕНЦІ У ВНУТРІШНІХ ГУБЕРНІЯХ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ." Східноєвропейський історичний вісник, no. 18 (March 30, 2021): 98–106. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.18.226510.

Full text

Abstract:

Анотація. Мета дослідження – визначити причини та характер масового біженства на території Російської імперії за часів Першої світової війни, а також проаналізувати державну політику в галузі опіки над біженцями й визначити в ній роль громадських та національних організацій допомоги. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності та системності, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, ретроспектива, перспектива, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний, історико-порівняльний) методів. Наукова новизна статті полягає у тому, що на основі невідомих раніше архівних та друкованих документів з’ясовано кількість біженців, правову регламентацію організації допомоги цим жертвам війни, умови та ефективність роботи державних, громадських та національних комітетів у сфері опіки біженців, окремі складові їх повсякденного життя. Висновки. Наслідки масової примусової евакуації населення західних губерній Російської імперії та часто безпорадність російської влади, яка спочатку ініціювала та профінансувала виселення місцевих мешканців, пояснюючи його вимогами війни, а потім взяла на себе організацію їм допомоги, були катастрофічними. Розрахунок на їхнє швидке повернення додому після кількох вдалих воєнних операцій виявився хибним, а мільйони перетворених на біженців людей вимагали залучення до роботи не тільки державних установ. Опікою біженців займались російські громадські організації та національні комітети допомоги жертвам війни (польські, литовські, латиські тощо). Незважаючи на роботу проведену російською владою в сфері забезпечення всебічної соціальної допомоги біженцям, співпраця між ланками влади та різними організаціями допомоги була ускладнена, але не тільки небездоганним законодавством. Громіздкий бюрократичний апарат Російської імперії, криза органів влади заважали оперативності, тоді як біженці вимагали негайної допомоги. Ключові слова: біженці, організація допомоги, Російська імперія, Перша світова війна, державні, громадські, національні комітети.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

ЩЕГЛОВ, Андрій, and Олександра МЕЛЬНИК. "СТАНОВИЩЕ ЄВРЕЙСЬКОЇ МЕНШИНИ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ В 1914 – 1915 рр." Східноєвропейський історичний вісник, no. 18 (March 30, 2021): 88–97. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.18.226532.

Full text

Abstract:

Анотація. Мета роботи – проаналізувати становище єврейського населення Східної Галичини в період Першої світової війни з серпня 1914 по червень 1915 рр. Методологія дослідження: дотримання принципів об’єктивності та історизму сприяло розкриттю передумов, сутності та наслідків діяльності російської адміністрації протягом усього окупаційного періоду щодо єврейської спільноти Східної Галичини. Наукова новизна полягає у комплексному висвітленні проблеми ставлення цивільної адміністрації та військового командування до місцевого населення та національних меншин аналізі суспільно-політичних та економічних процесів напередодні та в роки російської окупаційної адміністрації, що донині не було предметом спеціального історичного дослідження. Зроблено спробу відтворити картину політичних змін у структурі галицького багатонаціонального суспільства, де з’явилася соціальна категорія – біженці. Введено до наукового обігу нові архівні матеріали, що дозволили узагальнити становище єврейської спільноти Галичини у роки Першої світової війни. Висновки. Захоплення галицького краю російськими військами супроводжувалося насильницькою політикою до місцевого населення й національних меншин краю. Бездіяльність влади призводила до масових грабунків та проявів насильства з боку військових щодо євреїв. Антиєврейська політика Росії на Південно-Західному фронті негативно позначилася на міжнародному іміджі держави, що створювало додаткові перешкоди для отримання країною зовнішніх кредитів. Політика переслідування юдейського населення з боку держави призвела до конфронтації в суспільстві, породження стереотипів які закріпилися в суспільній свідомості, де євреї виступають як вороги, зрадники, лихварі, спекулянти, яких звинувачували у всіх внутрішньодержавних та військових прорахунках імперії. Ключові слова: єврейська меншина, окупація, Східна Галичина, Російська імперія, Перша Світова війна.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Печиборщ, В. Ю. "Контраверсійні теми в історії Швейцарської Конфедерації періоду Другої світової війни. (Історіографічний аналіз праць Незалежної комісії Швейцарії - "Друга світова війна")." Сторінки історії, Вип. 39 (2015): 126–34.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Іріоглу, Юрій. "Друга світова війна в усних історіях болгар Північного Приазов"я." Схід /Захід, Вип. 11/12 (2008): 224–35.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Гай-Нижник, П. П. "Перша світова війна і її вплив на європейські державні фінанси." Фінанси України, no. 11 (2004): 148–52.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Korzun, Olena. "СПІВРОБІТНИЦТВО НІМЕЦЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЗА МЕМУАРАМИ НІМЕЦЬКОГО БОТАНІКА, ПРОФЕСОРА ГЕНРІХА ВАЛЬТЕРА (1898–1989)." ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір 11 (December 15, 2019): 129–50. http://dx.doi.org/10.33124/hsuf.2019.11.05.

Full text

Abstract:

У статті за мемуарами всесвітньо відомого біолога, вченого в галузі фітогеографії Генріха Вальтера (1898–1989) «Сповідь еколога» аналізується сприйняття німецьким вченим наукового життя на окупованих українських землях часів Другої світової війни, відносини з українськими науковцями. Доля Г. Вальтера тісно пов’язана з українськими землями – він тут народився, провів перші двадцять років свого життя, а згодом повернувся під час Другої світової війни. Мемуари німецького вченого вітчизняні та зарубіжні науковці використовують як джерело для вивчення історії науки, однак поза увагою залишається дослідження його оцінки подій суспільного, наукового життя часів Другої світової війни, взаємовідносин з українськими фахівцями, які залишились на окупованих землях. Після початку німецької воєнної експансії відбулись зміни в завданнях сільськогосподарських досліджень німецької аграрної науки. Війна надала можливість підпорядкувати всі cільськогосподарські наукові установи та насіннєві станції на східних окупованих територіях та привласнити результати їхньої наукової роботи. Одночасно вивчення та включення генетичних ресурсів та наукового потенціалу окупованих території в сільськогосподарську дослідну справу Німеччини мало слугувати «свободі харчування» для німців. У 1942–1943 рр. українські землі стали своєрідним дослідним майданчиком для багатьох німецьких науковців. Воєнний період «за Вальтером» сприймається як низка можливостей для наукового зростання німецького науковця – освоєння нових територій, знайомство з іншими науковими школами, вченими, внесок у наукове забезпечення ефективного використання cільськогосподарського потенціалу окупованих земель. Але з іншого боку – це можливість продемонструвати своє служіння державі через практичне використання набутих наукових знань як фахівця, знавця місцевих природничих умов окупованих земель, російської мови тощо. Незважаючи на більш як сорокарічний період, що розділяє описані події з датою публікації мемуарів, автор продовжує симпатизувати нацистській політиці в багатьох питаннях. Зображені мемуаристом картини життя українського наукового співтовариства демонструють, що українські науковці використовували різні стратегії виживання в умовах окупації. Робота в створених окупаційною владою науково-дослідних інституціях давала можливість не тільки покращити матеріально-побутові умови життя, а й продовжити науково-дослідну діяльність, давала шанс зберегти наукові колекції у воєнному лихолітті. Умови війни стимулювали також постійно змінювати критерії у сприйнятті людей за принципом «свій-чужий», незважаючи на пропаганду та нав’язані стереотипи. Однак колоніальний характер окупаційної політики створював імітацію свободи наукової думки, інтеграції українського наукового соціуму в німецький науковий простір. Науковий потенціал українських земель використовувався німецькою окупаційною владою лише для максимального освоєння в усіх вимірах захопленої території. Ключові слова: Друга світова війна, Україна, аграрна наука, сільськогосподарська дослідна справа, окупація, картографічна експедиція, Крайовий інститут сільськогосподарської ботаніки, Г. Вальтер, Г. Махов, Ю. Клеопов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Dolhanov, Petro. "КОНКУРУЮЧІ НАРАТИВИ: ПАМ’ЯТЬ ПРО ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ В МЕМОРІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ м. РІВНЕ." ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір 11 (December 15, 2019): 61–85. http://dx.doi.org/10.33124/hsuf.2019.11.03.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена змінам у меморіальному просторі м. Рівного, які відбулися протягом останніх 5 років. Напередодні Другої світової війни місто було типовим єврейським штетлом, етнічне обличчя якого на 80% формували євреї. У 1941–1942 рр. у Рівному відбулися одні з найбільших в Україні акцій масового вбивства євреїв. Проте пам’ять про жертв Голокосту тривалий час залишалася на маргінесі як у вимірі комеморативних практик, що проводяться в місті, так і в контексті існуючих меморіальних маркерів у символічному просторі Рівного. Поодинокий символ Голокосту – меморіал в урочищі Сосонки – просторово розміщений на краю міста (місце масового вбивства євреїв у 1941 р.) довгий час залишався символом маргіналізації пам’яті про жертв Голокосту. Протягом останніх 5 років у Рівному сталися зміни, які дозволяють констатувати реанімацію тривалий час забутої пам’яті. До них відносимо: встановлення в центральній частині міста «каменів спотикання» жертвам нацизму, створення меморіального знаку жертвам рівненського гетто, маркування об’єктів, що репрезентують єврейську історико-культурну спадщину, анотаційними дошками та QR-кодами. Ці зміни сталися з ініціативи інститутів громадянського суспільства. «Камені спотикання» та меморіальний знак жертвам гетто встановлені ГО «Центр “Мнемоніка”». Маркування об’єктів єврейської історико-культурної спадщини відбулося в межах нової практики залучення громадських організацій до процесу бюджетування – бюджет участі. Усі ці ініціативи – результат посилення інструментів впливу громадянського суспільства на локальну публічну політику в процесі реформ, що відбулися після подій Революції гідності (виникнення бюджету участі та посилення ефективності адвокаційних кампаній). Коригування меморіального ландшафту Рівного призвело до співіснування в його символічному просторі одразу трьох візій пам’яті про Другу світову війну – радянської міфологеми про «Велику Вітчизняну війну», націоналістичного канону героїки (частина символів якого підібрана не дуже вдало – окремі меморіальні знаки глорифікують людей та організації, які несуть безпосередню відповідальність за Голокост і етнічні чистки) та меморіальних знаків, присвячених жертвам Голокосту. Ця остання візія є абсолютно новою для міста і поки що промовляє невпевнено. Але перші кроки до відродження пам’яті про жертв Голокосту та мультикультурний характер Рівного в довоєнний період місто вже зробило. Чи можливе таке співіснування взаємовиключних символів – питання, на яке важко дати однозначну відповідь. На це впливає низка факторів. Одними із найважливіших конфліктогенних чинників визначаємо такі: 1) допоки залишається живою пам’ять та «постпам’ять» про Другу світову війну, є ризик, що ці взаємовиключні наративи виконуватимуть радше конкуруючу функцію; 2) політична інструменталізація цих меморіальних маркерів у часі виборчих кампаній також акумулює в собі значний конфліктогенний потенціал. Однак амбівалентність оцінок цих символів серед значної частини громадськості свідчить на користь можливості їх безконфліктного співіснування. У будь-якому випадку багато що залежатиме від подальших політичних контекстів, які визначатимуть меморіальну політику в місті. Ключові слова: меморіальний простір, символічний простір, політика пам’яті, комеморація, Голокост, Друга світова війна у меморіальному просторі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Стрільчук, Людмила. "УКРАЇНА У ПРОМЕТЕЇСТСЬКІЙ КОНЦЕПЦІЇ ЮЗЕФА ПІЛСУДСЬКОГО." Litopys Volyni, no. 24 (July 9, 2021): 165–69. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.26.

Full text

Abstract:

Перша світова війна призвела не лише до падіння імперій та зміни державних кордонів, її наслідком стали не бачені досі руйнування та мільйони жертв, що втратили життя або ж були покалічені. Наслідком війни стали також надії європейських народів на зміни в міжнародних відносинах та сподівання на здобуття національної державності. Українці та поляки були серед тих, хто на уламках колись великих імперій сподівалися утворити власні держави, втілюючи цей задум із зброєю в руках. У представленій статті запропоновано аналіз міжнародно-політичної ситуації щодо українських земель, яка склалася наприкінці Першої світової війни та в перше десятиліття після її завершення, а також відтворено хронологію та особливості формування і реалізації політики прометеїзму Ю. Пілсудського. Концепція прометеїзму опиралася на сформовані в попередні історичні епохи зовнішньополітичні концепції шляхетської Речі Посполитої і реалізовувалася впродовж 20-х – першої половини 30-х років ХХ століття політичними прихильниками Ю. Пілсудського. Зовнішньополітичний вектор концепції прометеїзму спрямову- вався на розчленування Радянського Союзу за національними ознаками та створення на його основі федерації демократичних держав під егідою Другої Речі Посполитої. Українське питання в політиці прометеїзму посідало одне з чільних місць. Найважливішими складниками прометеїстської ідеології стали також антиросійська, антирадянська і антикомуністична спрямованість. Незважаючи на те, що в умовах міжвоєнного двадцятиліття концепція прометеїзму не лише не мала шансів на реалізацію, але й не була офіційно визнана на державному рівні, вона зали- шила глибокий слід у польській суспільно-політичній думці і мала вплив надалі на формування східної політики Польщі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!