To see the other types of publications on this topic, follow the link: Сальдо.
Journal articles on the topic 'Сальдо'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Сальдо.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Mardasova, М. Е. "Вопросы распоряжения налогоплательщиком положительным сальдо единого налогового счета". Вестник ВГУ. Серия: Право, № 2 (10 серпня 2023): 211–17. http://dx.doi.org/10.17308/law/1995-5502/2023/2/211-217.
Full textAbstract:
Изучаются особенности распоряжения налогоплательщиком положительным сальдо его единого налогового счета. Рассматриваются варианты реализации указанного права путем зачета и возврата денежных средств с учетом внесенных в Налоговый кодекс РФ изменений, которые обусловлены установлением унифицированного порядка уплаты налогов и других налоговых платежей. Отдельное внимание уделяется законодательным ограничениям осуществления налогоплательщиком права распоряжения положительным сальдо единого налогового счета.
2
Gres, Natalia. "АКТИВНО-ПАСИВНІ РАХУНКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ: ДЕЯКІ ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВЕДЕННЯ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (2020): 4–13. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0201.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються актуальні теоретичні та практичні аспекти застосування активно-пасивних рахунків бухгалтерського обліку. Проведено контент-аналіз встановленого порядку ведення рахунків бухгалтерського обліку. Досліджено призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типові схеми реєстрації та групування інформації про господарські операції. Виявлено ті з них, які можуть списуватися в порядку їхнього закриття як в дебет так і в кредит відповідного рахунку/субрахунку. Виокремлено розрахункові рахунки, які в результаті запису на них господарських операцій можуть змінювати своє одностороннє сальдо з кредитового на дебетове й навпаки. Відмічено, що облік попередньої оплати на рахунках окремих суб'єктів господарювання не відповідає методології ведення бухгалтерського обліку. Активно-пасивні рахунки класифіковано за змістом і призначенням. Ідентифіковано розрахункові, операційно-результатні та фінансово-результатні рахунки бухгалтерського обліку, які мають одночасно ознаки активного і пасивного рахунка. Охарактеризовано основні риси їхньої будови. Проаналізовано описані у навчальній та науковій літературі підходи до розрахунку сальдо по активно-пасивному рахунку. Відмічено, що вони ґрунтуються на використані взаємозв’язку між синтетичним рахунком і аналітичними рахунками, які він поєднує. Розроблено алгоритми перевірки правильності виведення по активно-пасивному рахунку кінцевого сальдо без застосування даних деталізації облікових записів. Практично доведено його ефективність в умовах оптимальної побудови схеми аналітичного обліку. Запропонована методика дозволяє швидко перевірити кінцеве сальдо як синтетичного, так і супроводжуючих його аналітичних активно-пасивних рахунків. При цьому, не має значення, чи є сальдо розгорнутим або одностороннім, чи відбувається перетворення останнього з дебетового в кредитове і навпаки.
3
Kopych, R. I. "Вплив потоків капіталу на сальдо бюджету країн Європейської "периферії"". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (2019): 92–98. http://dx.doi.org/10.36930/40290916.
Full textAbstract:
Зв'язок між потоками капіталу і сальдо бюджету становить важливий елемент дослідження фіскальної політики країн інтеграційного утворення, включно з особливостями взаємодії його найбільших країн та країн умовної "периферії". Насамперед доречно порівняти залежність від потоків капіталу та обмежень платіжного балансу країн Центрально-Східної Європи і Балтії, оскільки ці країни відрізняються за рівнем доходу, особливостями політики обмінного курсу та підходами до євроінтеграційного процесу. Припускається, що з підвищенням ступеня економічної інтеграції підсилюється залежність від потоків капіталу та обмежень платіжного балансу, що порівняно самостійно впливає на проведення фіскальної політики. Водночас поглиблення інтеграції призводить до уніфікації найбільш загальних параметрів фіскальної політики, як сальдо бюджету та рівень державного боргу, що полегшує гармонізацію фіскальної політики на рівні інтеграційного утворення. На підставі річних даних 1990-2018 рр. проаналізовано залежність сальдо бюджету країн Центральної і Східної Європи, Південної Європи і Балтії від припливу капіталу і ставки LIBOR (англ. London Interbank Offer Rate). Показано, що залучення іноземного капіталу призводить до погіршення сальдо бюджету країн європейської "периферії", але вплив зникає з урахуванням циклу ділової активності, що засвідчує проциклічність потоків капіталу. Для нейтралізації надмірного припливу-відпливу капіталу, що так чи інакше впливатиме на фіскальні показники, необхідні заходи координації фіскальної політики на обох рівнях – національному і наднаціональному.
4
Готовский, А. В. "Роль внешнего и внутреннего рынков в моделях экономического роста Беларуси и России". Проблемы прогнозирования, No 6, 2024 (листопад 2024): 43–57. https://doi.org/10.47711/0868-6351-207-43-57.
Full textAbstract:
В статье проведен анализ вклада внешнего и внутреннего рынков в прирост реального ВВП и изменение внешнеторгового сальдо Беларуси и России по авторской методике, учитывающей получаемую отраслями с конечных рынков валовую добавленную стоимость как непосредственно, так и в составе цепочек производства и реализации продукции. Использованы статистические данные и модельный инструментарий таблиц «затраты-выпуск». С учетом положительного влияния внутреннего рынка на рост ВВП и отрицательного – на внешнеторговое сальдо (при использовании в производстве отечественной продукции промежуточного импорта и при потреблении готового импорта) показаны возможности и ограничения модели роста за счет стимулирования внутреннего спроса в различных структурных условиях двух стран. Понимание потенциалов и ограничений моделей, реализуемых на современном этапе двумя странами, позволяет определить возможности по сочетанию проводимых государственных экономических политик, наметить стратегические решения по взаимовыгодному сотрудничеству для ускорения и обеспечения устойчивости темпов роста.
5
Вавдіюк, Н. С., та Н. І. Корецька. "РЕГІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ В УКРАЇНІ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (2020): 302–10. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-30.
Full textAbstract:
У статті досліджено участь регіонів в загальній структурі зовнішньої торгівлі, Так, проаналізовано зміни обсягів зовнішньої торгівлі за регіонами України по експорту та імпорту товарів у період 2018–2019 років, представлено загальний обсяг сальдо зовнішньої торгівлі за регіонами України у 2019 році.
6
Kostko, V. S. "Netting in the System of Legal Facts." Herald of Economic Justice 16, no. 2 (2021): 61–82. http://dx.doi.org/10.37239/2500-2643-2021-16-2-61-82.
Full text
7
Панина, Ирина Викторовна. "Декомпозиция деятельности аудируемого лица до уровня предпосылок". Современная экономика: проблемы и решения 5 (18 квітня 2024): 116–31. http://dx.doi.org/10.17308/meps/2078-9017/2024/5/116-131.
Full textAbstract:
Предмет: исходя из требований Международных стандартов аудита 315 (пересмотренного, 2019 г.) «Выявление и оценка рисков существенного искажения» и 330 «Аудиторские процедуры в ответ на оцененные риски», аудитор должен оценивать риски существенного искажения финансовой отчетности клиента и выполнять дальнейшие процедуры проверки, сообразные выявленным рискам, на уровне финансовой отчетности в целом и на уровне предпосылок – аспектов исследования сальдо, оборотов по счетам и раскрытий в отчетности. В силу разнообразия концепций подготовки финансовой отчетности и функционирования различных экономических субъектов Международные стандарты аудита не содержат указаний по декомпозиции деятельности аудируемого лица до уровня предпосылок. Кроме того, в стандартах предложены перечни предпосылок для сальдо и операций, но нет такого перечня для раскрытий в финансовой отчетности, непосредственно не связанных с остатками и оборотами по счетам. Предметом исследования является возможность рекомендации универсального подхода к фрагментации деятельности аудируемых лиц разных масштабов деятельности и отраслевой принадлежности до уровня предпосылок. Цель: предложить перечень предпосылок для раскрытий в финансовой отчетности, непосредственно не связанных с оборотами и сальдо по счетам; рекомендовать подход к детализации деятельности экономического субъекта до уровня предпосылок в целях аудита полного его финансовой отчетности общего назначения. Дизайн исследования: исследование проводилось на основе принципов системности, комплексности, рациональности, методов анализа, синтеза, моделирования, дедукции и индукции путем систематизации требований Международных стандартов аудита, анализа и развития имеющихся научно-практических отечественных и зарубежных разработок в области планирования аудита. Результаты: на основе комплексного анализа достоинств и недостатков существующих разработок по выделению сегментов аудита, а также дополнения принятых в Международных стандартах аудита переченей предпосылок рекомендован комплексный подход к декомпозиции деятельности экономического субъекта до уровня предпосылок в целях аудита полного комплекта его финансовой отчетности общего назначения.
8
Красильникова, Елена Анатольевна, та Александр Федорович Никишин. "Тенденции двухзначных приростов экспорта: оздоровление структуры или задачи сохранения положительного сальдо". Russian Journal of Entrepreneurship 19, № 11 (2018): 3525. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.11.39586.
Full textAbstract:
В представленной научной статье рассматривается динамика макроэкономических показателей внешней торговли Российской Федерации. Оценивается структура внешнеторгового баланса в прошлом и текущем годах. Детальное внимание уделено основным тенденциям структуры экспорта Российской Федерации в 2016-2018 гг. Представляются интересными темпы прироста объемов вывозимых из страны топливно-энергетических и продовольственных товаров, сельскохозяйственного сырья.
9
Федорко, В.Н. "СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ВНЕШНЕТОРГОВЫХ СВЯЗЕЙ УЗБЕКИСТАНА С ПОСТСОВЕТСКИМИ ГОСУДАРСТВАМИ". Центральноазиатский журнал географических исследований 1-2 (24 травня 2025): 49–65. https://doi.org/10.5281/zenodo.15501263.
Full textAbstract:
<em><strong>Аннотация.</strong></em> Постсоветские государства – страны СНГ, Балтии и Грузия – остаются одним из главных векторов внешнеторговых связей Республики Узбекистан. При этом оборот и сальдо внешней торговли, темпы динамики и товарная структура экспортно-импортных связей Узбекистана с разными странами постсоветского пространства неодинаковы и имеют определённую специфику. В статье приводится краткий анализ абсолютных и удельных показателей внешнеторговых связей Узбекистана с каждой из постсоветских стран в отдельности, динамика соответствующих индикаторов за последние пять лет. Также в разрезе отдельных постсоветских государств рассматривается товарная структура их внешнеторговых связей с Узбекистаном по данным на 2023 год, её изменения в период 2019-2023 годов, выделены категории товаров, в экспорте и импорте которых соответствующий внешнеторговый партнёр Узбекистана из числа постсоветских государств занимает заметные позиции. Как итог, выявлены главные товарные и пространственные направления современных внешнеторговых отношений Узбекистана со странами постсоветского пространства и ключевые сдвиги в них. <em><strong>Ключевые слова: </strong></em>внешняя торговля, внешнеторговый оборот, сальдо внешней торговли, экспорт, импорт, товарная структура, постсоветские государства.
10
Kantor, N. E. "Set-Off against Closely Connected Right in Terms of Saldo Theory." Herald of Economic Justice 16, no. 9 (2021): 136–78. http://dx.doi.org/10.37239/2500-2643-2021-16-9-136-178.
Full text
11
Черкай and A. Cherkay. "The Formulas of Direct Calculation a Balance of Accounts." Auditor 2, no. 8 (2016): 23–28. http://dx.doi.org/10.12737/21060.
Full textAbstract:
Th e paper considers formulas of direct calculation of values of the fi nal and the current balance of the accounts
 through the records their opening balances and turnovers with positive and negative signs.
12
Красильникова, Елена Анатольевна, та Леонид Александрович Брагин. "Структура товарных ресурсов российской федерации как основа формирования базового ассортимента торговли". Russian Journal of Entrepreneurship 19, № 3 (2018): 633. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.3.38821.
Full textAbstract:
В статье оценивается структура товарных ресурсов РФ с учетом динамики последних лет с проекцией на базовый ассортимент торговых организаций. Авторами исследуются такие макроэкономические показатели, как экспорт, импорт, сальдо внешнеторгового оборота РФ за последние два года. Строится и подтверждается гипотеза о том, что структура товарных ресурсов страны является основой для формирования ассортимента торговых организаций.
13
Honchar, Halina, Alla Chornovol, and Svitlana Shybirina. "THE IMPACT OF THE PANDEMIC ON THE CURRENCY MARKET OF UKRAINE." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (2021): 102–11. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-102-111.
Full textAbstract:
У статті висвітлено трактування дефініції валютного ринку та його суб’єкти. Проаналізовано вплив розгортання епідеміологічної кризи на основні показники валютного ринку України. Встановлено, що в березні 2020 р. чистий продаж валюти центральним банком склав 2,2 млрд дол. США, регулятор згладжував коливання в бік знецінення гривні під час запровадження карантинних заходів – обсяги чистої купівлі валюти за рік перевищили 1 млрд дол. США. Завдяки розгортанню епідеміологічної кризи значно посилився попит на іноземну валюту, зокрема на долари США та євро. Це зумовлено тим, що громадяни розглядають подані валюти як спосіб захисту від можливих інфляційних коливань під час кризи, тому і виявляють підвищений попит на іноземну валюту через інфляційні очікування (сальдо обсягу операцій з готівковою іноземною валютою +84,6 млн дол. США в еквіваленті; у порівнянні з 2019 р. – 181,5 млн дол. США в еквіваленті). В свою чергу, це посилило девальваційний тиск на гривню, а сальдо інтервенцій у грудні 2020 р. стало від’ємним (-289,2 млн дол. США). Такі показники свідчать про кризові явища на валютному ринку, зростання попиту на іноземні валюти (а відповідно, і зростання обсягів доларизації економіки в кризовий час) та посилення інфляційних процесів. З’ясовано фактори, які стримують подальший розвиток валютного ринку. Запропоновано сценарії розвитку вітчизняного валютного ринку після пандемії коронавірусу.
14
Табольская, В. В., С. И. Жук, А. Ф. Бурашникова, and О. В. Иванова. "Structure and efficiency of foreign trade of the Russian Federation." Экономика и предпринимательство, no. 1(138) (April 15, 2022): 249–54. http://dx.doi.org/10.34925/eip.2022.138.1.047.
Full textAbstract:
В представленной статье рассматриваются проблемы внешней торговли РФ. В рамках данного исследования проведен анализ динамики основных показателей внешней торговли. Упор сделан на товарную структуру экспорта и импорта. Сопоставления товарной структуры экспорта и импорта подтверждают достаточную разбалансированность внешней торговли. Также в данной работе произведен анализ таких показателей эффективности, как внешнеторговое сальдо, внешнеторговый оборот и отношение внешнеторгового сальдо к внешнеторговому обороту, с помощью которых можно указать на экспортоориентированность или импортозависимость той или иной товарной группы. The article deals with the problems of foreign trade of the Russian Federation. Within the framework of this study, an analysis of the dynamics of the main indicators of foreign trade was carried out. The emphasis is on the commodity structure of exports and imports. Comparisons of the commodity structure of exports and imports confirm the sufficient imbalance of foreign trade. Also in this work, the analysis of such indicators of efficiency as the foreign trade balance, foreign trade turnover and the ratio of the foreign trade balance to foreign trade turnover, with the help of which it is possible to indicate the export orientation or import dependence of a particular commodity group.
15
Kostko, V. S. "Saldo (Balance) Problem in Russian Civil Law." Herald of Economic Justice 19, no. 2 (2024): 102–41. http://dx.doi.org/10.37239/2500-2643-2024-19-2-102-141.
Full text
16
Зайцев, Юрий Константинович. "Возможности диверсификации партнерств на рынках природного газа в рамках сложившихся форм сотрудничества государства и бизнеса стран БРИКС". Public-Private Partnership 2, № 4 (2015): 193. http://dx.doi.org/10.18334/ppp.2.4.36872.
Full textAbstract:
В статье проводится анализ возможностей по формированию новых партнерств в сфере добычи и потребления природного газа странами БРИКС в условиях сложившихся модальностей партнерства между государством и бизнесом. Автор анализирует текущую ситуацию на рынках природного газа стран БРИКС, оценивая имеющиеся ресурсы, объемы добычи и потребления, структуру рынков, а также экспортное-импортное сальдо. В заключении автором предлагаются рекомендации по сотрудничеству России с остальными странами БРИКС на рынках природного газа.
17
Dubyagin, Alexander, Volodymyr Gurуеv та Irina Firsova. "МІЖРІВНЕВИЙ БАЛАНС: БАЛАНСОВІ ПОКАЗНИКИ МІЖРІВНЕВОГО ПЕРЕСУВАННЯ ОДИНИЦЬ ОБ’ЄКТА – АГРЕГАТНА ФОРМА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 92–100. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-92-100.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Балансові показники міжрівневого пересування одиниць керованого структурованого об’єкта забезпечують всебічну кількісну оцінку наслідків керуючого впливу на об’єкт щодо ознаки, вимірюваної у шкалі відношень. Постановка проблеми. Неагреговані балансові показники, запропоновані до цього для характеристики міжрівневого пересування, унеможливлюють подібну оцінку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Обчислення неагрегованих балансових показників міжрівневого пересування відбувається через значення чисельності рухомих одиниць об’єкта. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об’єкт, виконувана у значеннях вимірюваної ознаки і пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об’єкта. Постановка завдання. Сформулювати балансові показники пересування в системі показників міжрівневого балансу шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі. Виклад основного матеріалу. Агреговані балансові показники міжрівневого пересування формулюються на основі його канонічної форми – міжрівневого заміщення, що дозволяє всебічно охарактеризувати наслідки керуючого впливу на об’єкт на різних рівнях їх систематизації. Результат такої систематизації – абсолютні та середні показники сальдо пересування і рівневого обороту, відносне сальдо пересування, коефіцієнти структури рівневого приросту й рівневого обороту, ефективність пересування, визначені в різних видових категоріях за критеріями «ступінь агрегування» та «межі руху». Вони сформульовані через сукупні значення ознаки, вимірюваної на тому чи іншому рівні у рухомих одиниць об’єкта, представлених у категоріях міжрівневого пересування «прибуття» і «вибуття». Висновки відповідно до статті. Запропоновані балансові показники міжрівневого пересування мають важливе значення для оцінки наслідків та ефективності керуючого впливу на структурований об’єкт.
18
Дорошенко, Юрий Анатольевич, та Анна Вячеславовна Бережная. "Методологические подходы к формированию комплексной инвестиционно-инновационной системы региона". Экономика. Информатика 47, № 3 (2020): 483–90. http://dx.doi.org/10.18413/2687-0932-2020-43-3-483-490.
Full textAbstract:
Актуальность исследования региональных экономических систем обусловлена низкой конкурентоспособностью отечественной продукции на международных рынках, отрицательным сальдо торгового баланса и преобладанием импортной продукции на внутреннем высокотехнологичном рынке. Поэтапное развитие российских регионов призвано обеспечить развитие науки и техники, промышленности, сферы услуг и туризма, базируясь на уникальных природно-климатических условиях и природных богатствах. В статье представлены основные методологическиеподходы к формированию сложной инвестиционно-инновационной системы региона, призванной аккумулировать существующие ресурсы инвестиционно-инновационного потенциала для дальнейшего их вовлечения в инновационный процесс.
19
Обухович, Н. В., та О. Е. Токарева. "Население и рабочая сила Тюменской области в XXI веке". Журнал «ЭКО» 52, № 6 (2022): 145–67. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2022-6-145-167.
Full textAbstract:
В статье отражены демографические характеристики Тюменской области, сходные и отличающиеся от общероссийских, и обозначены региональные особенности формирования рабочей силы и трудовых ресурсов в 2000–2020 гг. Показано, что Тюменская область привлекательна для развития бизнеса и жизнедеятельности населения, отличается положительным сальдо миграции даже в условиях пандемии COVID-19. Миграционный прирост обеспечивают преимущественно лица трудоспособного возраста, пополняя население, рабочую силу и трудовые ресурсы, а также влияя на их структуру. Регион имеет ограниченные резервы роста рабочей силы и трудовых ресурсов.
20
Мельник, Леонід. "ВАЛЮТНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ". Via Economica, № 1 (30 грудня 2022): 26–31. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8559/2022-1-4.
Full textAbstract:
В роботі розкрито сутність валютної безпеки держави. Доведено, що найбільш об’єктивно відображає зміст цього поняття наступне твердження: «валютна безпека – валютна система, яка характеризується передбачуваністю динаміки обмінного курсу національної валюти, збалансованістю валютного ринку, задоволенням в іноземній валюті потреб держави, суб'єктів господарювання і населення». Досліджено сучасний стан валютної безпеки України. Встановлено, що валютна система України може бути віднесена до найбільш нестабільних. Через нагромадження в ній, її компонентах та зовнішньому середовищі змін, її здатність до адаптації спадає і зростає нестійкість. Виявлено існуючі проблеми та загрози валютній безпеці країни, зокрема: низький рівень довіри до національної валюти; тривале існування від’ємного сальдо платіжного балансу або значне позитивне сальдо, зумовлене масованим надходженням іноземних спекулятивних капіталів; специфічна структура зовнішньої торгівлі; «інституційний вакуум» у валютній сфері; низька ефективність методів дисконтної політики; невиважена бюджетна політика; висока інфляція, що особливо характерно періоду повномасштабних воєнних дія рф проти України; незбалансовані валютні позиції суб'єктів валютних відносин; прискорена лібералізація регулювання руху капіталів; прорахунки у політиці управління міжнародними резервами; недостатня прозорість у сфері реалізації валютної політики; недосконала нормативно-законодавча база. Визначено, що підвищити стійкість валютної системи та усунути вище перелічені загрози можливо за допомогою як монетарних, так і не немонетарних інструментів. Запропоновано напрями щодо вдосконалення реалізації валютної політики, серед яких найбільш пріоритетними є: розробка концептуальних засад валютної політики, диверсифікація міжнародних резервів, прогнозованість валютних інтервенцій зменшення рівня доларизації економіки країни, перехід до інфляційного таргетування, подальше збалансування грошового і товарного ринків, а відтак і зниження темпів інфляції, припинення відтоку капіталу за кордон за допомогою створення сприятливих умов для репатріації вивезеного капіталу та інші.
21
Мартиненко, В. В., та О. М. Палюх. "ПРОГНОЗУВАННЯ ВПЛИВУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСУВАННЯ НА РОЗВИТОК АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 1 (25 травня 2017): 101–9. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.101-109.
Full textAbstract:
В статье реализован методический подход трендового анализа и установления интервалов доверия при прогнозировании влияния государственного финансирования на развитие аграрного сектора экономики Украины. Обоснованна вероятность рецессии аграрного сектора экономики в 2016, в результате чего спад сельскохозяйственного производства может составить от 3 до 25 % уровня 2015, а производительность труда в сельскохозяйственных предприятиях – соответственно от 86 до 58 % в зависимости от сценария прогноза. Объем финансового результата (сальдо) до налогообложения в 2016 может составить от 10,8 млрд грн (согласно нижнего интервала доверия) до 108,1 млрд грн (согласно верхнего интервала доверия), а рентабельности сельскохозяйственного производства – соответственно от 15,5 до 40 %.
22
Ishchuk, Svitlana. "ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: ОЦІНКА ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 17 (2019): 68–76. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-01-68-76.
Full textAbstract:
Проаналізовано динаміку і ключові тенденції розвитку хімічної промисловості регіонів України упродовж 2012–2017 років. Здійснено розрахунок множини показників, які відображають: темпи приросту обсягу реалізованої хімічної продукції і частку експорту в ній; продуктивність праці; рентабельність операційної діяльності; фінансовий результат (сальдо); частку прибуткових хімічних підприємств. На підставі результатів проведених оцінок усі регіони України умовно розділено на чотири групи за рівнем потенціалу та ефективністю функціонування хімічної промисловості. Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на збільшення експортного потенціалу хімічних виробництв шляхом стимулювання зовнішньоекомічної активності підприємств і їх технічне переоснащення, а також створення нових високотехнологічних виробництв.
23
Лукьяненко, Р. Ф. "Качество жизни регионов Сибири: дифференциация и комплексная оценка". Научные труды ИНП РАН, № 1 2023 (27 вересня 2023): 175–223. http://dx.doi.org/10.47711/2076-3182-2023-1-175-223.
Full textAbstract:
Развитие восточных территорий было провозглашено одним из приоритетов государственной политики на весь XXI век, однако в Сибири сохраняется тенденция сокращения численности населения за счет отрицательного сальдо миграции. Фактором, провоцирующим отток населения, является высокая дифференциация российских регионов по качеству жизни. Для ее измерения предлагается индексный подход, позволяющий проводить одновременный анализ множества объективных и субъективных показателей, характеризующих качество жизни, и приоритезировать те направления, которые находятся в критическом состоянии. Анализ качества жизни в регионах Сибири показал, что только Новосибирская область и Красноярский край обладают достаточным потенциалом, чтобы стать опорой при «развороте России на восток».
24
Ishchuk, Svitlana. "ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МАШИНОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 2, № 30 (2022): 81–89. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2022-02-81-89.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано значення ключових показників функціонування вітчизняного машинобудування та встановлено причини їх негативної динаміки. Визначено ступінь імпортозалежності національної економіки у розрізі сегментів споживання (проміжного, кінцевого та валового нагромадження основного капіталу) продукції машинобудівних виробництв. Розраховано співвідношення між імпортом і випуском машинобудівної продукції в Україні та сальдо зовнішньої торгівлі цією продукцією. Обгрунтовано ризики для соціально-економічного розвитку країни внаслідок посилення ролі машинобудівних компаній, що працюють на засадах толінгу. Окреслено низку викликів і загроз для вітчизняного машинобудування, які можуть посилитись в умовах глобальної нестабільності, зокрема під впливом російської агресії. Визначено пріоритетні напрямки державної промислової політики стимулювання розвитку машинобудівних виробництв в Україні.
25
Муромцева, Ю. І. "СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ХАРКІВЩИНІ". Історія та географія, № 56 (2019): 110–16. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2019.56.15.
Full textAbstract:
У статті розглянуті основні демографічні чинники, що впливають на індустрію туризму у Харківському регіоні. Оскільки населення є одночасно виробником і споживачем туристичних послуг, проаналізовано стан демографічних процесів (народжуваності, смертності, природного руху й структури населення), які можуть бути загрозою або резервом туристичного потенціалу регіону. Виявлено негативні демографічні тенденції на Харківщині – зниження сумарного коефіцієнту народжуваності, природного приросту, зменшення частки осіб допрацездатного віку, які у короткій перспективі не становлять загрози для розвитку туристичного бізнесу, а також відхилення у гірший бік демографічних показників регіону відносно загальноукраїнських. Серед позитивних чинників розвитку туризму – Харківщина високо урбанізований регіон, що має додатне сальдо міграції та незначну динаміку зниження рівнів смертності населення.
26
Kolodiichuk, Volodymyr. "ПРІОРИТЕТИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 23 (2020): 143–52. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-03-143-152.
Full textAbstract:
Досліджено структуру експортно-імпортних операцій агропромислових підприємств Львівської області та дано оцінку її ефективності. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі АПК Львівської області формується за рахунок сировинної структури експорту, яка надаючи підприємствам ситуативні вигоди у можливості швидкого одержання валютних коштів, загалом не відповідає державним інтересам. Переважну більшість найменувань агропромислової продукції область імпортує, незважаючи на сприятливий ресурсний потенціал для її виробництва. Для області пріоритетними напрямками міжнародної підтримки є обмін досвідом та залучення інвестиційних ресурсів у сферу виробництва, переробки та зберігання аграрної продукції. Серед експортних пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК є торгівля продукцією переробних підприємств, експорт органічних товарів та використання транзитного потенціалу області.
27
Галимов, Д. И., А. А. Гнидченко та В. А. Сальников. "Оценка перспектив удельного потребления продовольственных и промышленных товаров в России". «Проблемы прогнозирования» 2024 №3, No 3, 2024 (травень 2024): 78–96. http://dx.doi.org/10.47711/0868-6351-204-78-96.
Full textAbstract:
В статье исследуются перспективы увеличения среднедушевого потребления товаров в России на основе сопоставления с уровнями потребления в других странах с использованием межстрановых робастных регрессий. Предложенные подходы дифференцированы по товарам аграрного и промышленного секторов, что позволяет учесть специфику статистических данных и особенности потребления в указанных секторах. Полученные в работе оценки интерпретируются как масштабы недопотребления товаров в текущей конфигурации основных факторов, влияющих на удельное потребление. Эти оценки предлагается интерпретировать как возможный потенциал для увеличения выпуска, а также наращивания импорта из стран, с которыми возможно развитие торговли и с которыми у России наблюдается высокое положительное сальдо торгового баланса (прежде всего, это Индия и Турция).
28
Литвин, Олена, та Марія Савицька. "ПРОБЛЕМАТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕХАНІЗМУ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАФТА". Молодий вчений, № 1 (113) (31 січня 2023): 163–66. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2023-1-113-32.
Full textAbstract:
Основним стимулом підписання НАФТА були спільні економічні інтереси, які поряд із принципами взаємовигідних стосунків є основою цієї угоди. Проте, був ряд конфліктів, одним з яких є великий відтік робочої сили з США до Мексики. Основною причиною, яка призвела до кризи у відносинах між США та Мексикою в рамках НАФТА, є той факт, що США мають найбільше позитивне сальдо торгового балансу в світі, починаючи з 1975 р. Інша причина полягає в тому, що навіть якщо продукт виготовлено в США, він зазвичай складається з деталей і частин, вироблених у всьому світі. Однак, наймасштабнішими в історії відносин і досі невирішеними залишаються чотири суперечки: по лісоматеріалам, літакам, сталеливарній продукції та алюмінію та молочній продукції.
29
Середа, Олена. "ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ". Mechanism of an economic regulation, № 3-4(97-98) (25 жовтня 2022): 105–10. http://dx.doi.org/10.32782/mer.2022.97-98.18.
Full textAbstract:
Сучасні виклики перед економікою та фінансовою системою України обумовили необхідність визначення чинників, які впливають на функціонування національного фондового ринку. Обґрунтовано вибір факторів, що чинять вплив на фондовий ринок в умовах кризи. Доведено, що внутрішні та зовнішні детермінанти впливу на фондовий ринок слід аналізувати за двома напрямками: фактори реального сектора економіки та фактори фінансового сектору. На основі даних статистики зроблено динамічний аналіз ВВП, рівня інфляції, України, світу, США, Європейського союзу в контексті впливу на розвиток національного фондового ринку. Проаналізовано вплив обсягів реалізованої продукції та сальдо торгового балансу. Значну увагу приділено механізму впливу облікової ставки НБУ, ставок рефінансування ФРС США та Європейського центрального банку на кон’юнктуру фондового ринку.
30
Чабанов, Владимир Емельянович. "Трудовое содержание денег". Философия хозяйства 6 (9 листопада 2023): 145–65. https://doi.org/10.5281/zenodo.10091145.
Full textAbstract:
Деньги являются главным инструментом всего ныне действующего хозяйственного устройства. Вместе с тем, отсутствие их объективного обеспечения в значительной мере подрывает благополучие страны. Имеются разные сценарии наполнения денег реальным содержанием, однако все они являются сложными и не связанны напрямую с товарной массой, которую деньги призваны обслуживать в процессе рыночного взаимодействия хозяйствующих субъектов. В этой связи предложена форма придания деньгам объективного трудового содержания. Она проста и естественна, легко реализуется и в значительной мере решает проблемы существующей финансовой системы. А для объективного сопоставления курсов валют при торговле с другими странами предлагаются меры, основанные на нулевом сальдо внешней торговли, которые придают стройность и логику всему экономическому построению государства.
31
ФЕДУЛОВА, Ірина. "Зовнішня торгівля України продукцією АПК". Foreign trade: economics, finance, law 135, № 4 (2024): 86–107. http://dx.doi.org/10.31617/3.2024(135)06.
Full textAbstract:
Зовнішня торгівля продовольчими товарами та сировиною для їх виробництва є важливою частиною розвитку економіки України. Продукція українського агропромислового сектора має попит на світовому ринку, а її експорт є частиною забезпечення конкурентоспроможності України. Метою статті є обґрунтування напрямів розвитку зовнішньої торгівлі продовольчими товарами та сировиною для їх виробництва, з погляду на доцільність експорту й імпорту. Зазначена мета визначена у гіпотезі, що полягає у можливості виділити окремі групи продовольчих товарів і сировини для їх виробництва відповідно до змін індексів цінових і кількісних умов торгівлі в зовнішньоекономічній діяльності. Методологічною базою дослідження є визначені індекси цінових і кількісних умов зовнішньої торгівлі за 2021–2022 рр., їх зіставлення і позиціювання на карті. Виявлено низку важливих тенденцій у зовнішній торгівлі: відʼємне сальдо загалом, позитивне сальдо у секторі аграрної продукції та продовольства, високий рівень концентрації експорту й імпорту, висока частка продовольства з низьким рівнем переробки, зростання частки імпорту і зменшення частки експорту продовольчих товарів і сировини для їх виробництва у ВВП. За результатами аналізу змін цінових і кількісних умов торгівлі проведено позиціювання продовольчої продукції та сировини для її виробництва і подальший її розподіл на чотири групи: продукція, для якої зростають індекси цінових і кількісних умов торгівлі; продукція, для якої зростає індекс кількісних умов торгівлі та зменшується індекс цінових умов торгівлі; продукція, для якої зменшуються індекси цінових і кількісних умов торгівлі; продукти, для яких зростає індекс цінових умов торгівлі, зменшується індекс кількісних умов торгівлі. Розгляд напрямів розвитку експорту й імпорту продовольчих товарів та сировини для їх виробництва відбувався для кожної товарної групи продуктів відповідно до Harmonized System (HS). Напрями розвитку в Україні експорту та імпорту продовольчих товарів і сировини для їх виробництва обґрунтовано за результатом аналізу тенденцій змін кількісних і якісних умов торгівлі, основних характеристик експорту й імпорту продукції та коефіцієнтом покриття імпорту експортом. Проведене дослідження дало змогу виявити перспективи досліджуваних продуктів у зовнішній торгівлі з точки зору вигоди для країни загалом та компаній зокрема.
32
Макаренко, Олена, та Микита Курченко. "ЕКОНОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ) НА ВВП УКРАЇНИ". Молодий вчений, № 12 (124) (29 грудня 2023): 180–83. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2023-12-124-1.
Full textAbstract:
Сучасна економіка неможлива без належного аналізу та оцінки факторів, що впливають на рівень економічного розвитку країни. Одним із ефективних інструментів для цього є економетричне моделювання. Вивчення впливу різних факторів на валовий внутрішній продукт (ВВП) стає ключовим завданням для розуміння економічних процесів і формування відповідних стратегій управління, особливо в умовах воєнного стану. Валовий внутрішній продукт є одним із найважливіших показників розвитку країни. У статті досліджено вплив експорту та імпорту на валовий внутрішній продукт за допомогою побудови економетричної моделі на основі даних 2010-2022 років та економічної інтерпретації показників. Зроблено оцінку адекватності побудованих моделей за допомогою тесту Фішера (F-тесту) та статистичної значущості окремих факторів за допомогою Т-тесту (тесту Стьюдента). Виявлено, що обидві моделі є адекватними та фактори дійсно впливають на внутрішній валовий продукт. Зроблений аналіз коефіцієнтів моделі при змінних. В результаті отримано, що експорт більше впливає на внутрішній валовий продукт, ніж експорт, адже при зростанні обсягу експорту на 1 млн грн за інших незмінних умов внутрішній валовий продукт прогнозно зросте на 2,81 млн грн, в той же час при зростанні обсягу імпорту на 1 млн грн при інших незмінних умов внутрішній валовий продукт прогнозно зросте на 2,22 млн грн. У статті розраховано сальдо торговельного балансу України за даними 2010-2022 років. Виявлено, що від’ємне сальдо спостерігається протягом усього досліджуваного періоду. Досліджено імпортозалежність України за допомогою розрахунку відношення експорту до імпорту. У статті наведено трактування показника відношення експорту до імпорту: чим ближче показник до 0, тим більше країна залежить від імпорту. Протягом досліджуваного періоду даний показник коливався від 0,679 (у 2022 році) до 0,973 (найкращий показник, 2021 рік). Зроблені авторські припущення щодо того, чому експорт та імпорт позитивно впливають на внутрішній валовий продукт України. Розроблені перспективи для подальших досліджень впливу факторів на валовий внутрішній продукт України.
33
Prilepskiy, Ilya. "Impact of Fiscal Policy on Current Account and Real Exchange Rate of Rouble." Economic Policy (in Russian) 10, no. 6 (2015): 7–23. http://dx.doi.org/10.18288/1994-5124-2015-6-01.
Full text
34
Кондратов, Дмитрий. "СОВРЕМЕННАЯ МИРОВАЯ ВАЛЮТНАЯ СИСТЕМА И ПЕРСПЕКТИВЫ ЕЕ РАЗВИТИЯ, "Общество и экономика"". Общество и экономика, № 6 (2018): 5–26. http://dx.doi.org/10.7868/s0207367618060018.
Full textAbstract:
Проблема доллара как резервной валюты не стала бы столь злободневной в последние годы, если бы не ее непосредственная связь с усилением международных платежных дисбалансов - ростом дефицита платежного баланса США, с одной стороны, и увеличением положительного сальдо балансов многих других стран, особенно стран Азии и стран - экспортеров нефти, - с другой. Устойчивость такой ситуации целиком определяется готовностью центральных банков, в частности азиатских, накапливать свои резервы в форме активов США и тем самым финансировать дефицит платежного баланса этой страны. Экономические кризисы, спровоцированные нестабильностью финансовой системы США, еще больше обострили проблемы долларового господства и поставили под вопрос устойчивость лидирующих позиций доллара. В данной статье рассматриваются возможные пути и механизмы перестройки мировой валютной системы на мультивалютный стандарт, а также перспективы доллара США как резервной валюты.
35
МАКАРОВА, Е. Е., та Г. А. ГАДЕЛЬШИНА. "МОДЕЛИРОВАНИЕ И ОЦЕНКА ВЗАИМОСВЯЗИ ВАЛЮТНОГО КУРСА И ТОРГОВОГО БАЛАНСА РФ". Экономика и предпринимательство, № 9(170) (13 вересня 2024): 155–59. http://dx.doi.org/10.34925/eip.2024.170.9.025.
Full textAbstract:
Проведен анализ показателей валютного курса и торгового баланса. Отмечены существенные изменения в структуре получаемых валют по всем направлениям внешнеторговой деятельности РФ. Исследованы временные ряды на сезонность и стационарность с использованием библиотек анализа данных Python. Проанализирована взаимосвязь сальдо внешней торговли и курса доллара. Отмечена наблюдаемая с 2022 года обратная связь между показателями. The analysis of the indicators of the exchange rate and trade balance is carried out. Significant changes were noted in the structure of the currencies received in all areas of foreign trade activity of the Russian Federation. Time series for seasonality and stationarity are investigated using Python data analysis libraries. The relationship between the foreign trade balance and the dollar exchange rate is analyzed. The feedback between the indicators observed since 2022 has been noted.
36
Деменьев, Н. П. "Золотовалютные резервы России: критический анализ". Журнал «ЭКО» 52, № 11 (2022): 67–89. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2022-11-67-89.
Full textAbstract:
Исследуется состояние золотовалютных резервов России на протяжении последних 15 лет. Показано, что положительное сальдо платежного баланса РФ, публикуемого Центробанком, в отдельные годы сильно завышалось. В частности, в состав российских иностранных инвестиций включались так называемые «сомнительные операции», представляющие собой, по сути, безвозвратно выведенные из страны средства. Установлено, что золотовалютные резервы России в разы превышают потребности в них, если исходить из общепринятых в мире критериев достаточности международных резервов. Объясняется это главным образом тем, что для поддержки экспорта Банк России многие годы поддерживал заниженный обменный курс рубля и выводил с этой целью валюту за рубеж. Предприняты попытки оценить, во что реально обходится стране содержание громадных валютных резервов. Изучаются изменения в географическом распределении валютных резервов в связи с внешнеполитическими событиями. Указаны главные причины быстрого роста мировой цены на золото, вследствие чего золотые резервы, в отличие от валютных, имели приемлемую доходность.
37
Обелець, Т. В. "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 27 (7 лютого 2024): 9–16. http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.27.2023.297213.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене визначенню напрямів державного регулювання економіки в умовах невизначеності високого рівня. У статті проаналізовано загальні збитки та втрати України за сферами економічної діяльності, дефіцит торговельного балансу. У дослідженні окреслено середньострокові перспективи поточного рахунку держави. Також в роботі увагу приділено аналізу доходів, видатків та сальдо зведеного бюджету України, наведений аналіз зміни реального ВВП держави. Порівняння зовнішнього державного боргу та золотовалютних резервів України показує незбалансованість показників. У статті наведено низку чинників, що визначала динаміку міжнародних резервів. Аналіз надходжень на валютні рахунки уряду в Національному банку та виплати Уряду України свідчить про те, що надходження від міжнародних партнерів були значно більшими, ніж обсяги інтервенцій НБУ з продажу валюти. У роботі наведене ранжування країн за загальним обсягом двосторонніх зобов’язань. Залученість кожної країни, що взяла зобов’язання з надання підтримки Україні було оцінено порівнюючи розміри допомоги представлені як частка до ВВП країни-донора.
38
Талах, Валентин, та Тетяна Талах. "ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ ЯК АНАЛІТИЧНИЙ ФАКТОР СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (ЕКСПОРТ)". Економічний форум 1, № 4 (2022): 167–76. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-4-21.
Full textAbstract:
Сьогодні поняття форс-мажорні обставини («форс-мажор») часто використовується у суспільному просторі. Юридичне закріплення форс-мажору, або обставин непереборної сили (саме таке формулювання вживається в законодавстві), міститься, зокрема, у Цивільному та Господарському Кодексах України.Велика війна в Україні внесла корективи в діяльність як держави в цілому так і підприємців, зокрема. Постійна загроза ракетних ударів та ризики сухопутного вторгнення на ту чи іншу частину території не гарантують беззаперечне виконання зобов’язань за договорами. Нерідко форс-мажорні обставини сприймають як ключ до вирішення різних ситуацій: розірвання договорів та застосування тих чи інших наслідків їх розірвання, уникнення виконання зобов’язань чи відповідальності за їх порушення.У статті запропоновано проводити аналіз впливу фактору війни на зовнішню торгівлю в Україні за трьома послідовними етапами:I. 1992-2013 роки - довоєнний період:- відсутність форс-мажорних обставин в Україні упродовж 1992-2008 років позитивно впливала на зростання як експорту, так і імпорту товарів та послуг, проте не чинила суттєвого впливу на динаміку сальдо зовнішньої торгівлі країни;- світова криза 2007 року (згідно з законодавчою базою фінансово-економічні кризи не є форсмажорною обставиною) зчинила суттєвий негативний вплив на усі показники зовнішньої торгівлі України, а саме, зменшення експорту та імпорту склало -37,4% та -45,0% відповідно.II. 2014-2021 роки - російське збройне вторгнення в АР Крим та війна на сході України (на Донбасі) з квітня 2014 року:- форс-мажорні обставини 2014 року в Україні негативно вплинули як на експорт, так і на імпорт товарів та послуг. Проте в цілому на зовнішньоторговельний баланс це не вплинуло - він залишався позитивним. Просідання обсягів зовнішньої торгівлі мали недовготривалий характер - два роки;- позитивна динаміка експорту товарів та послуг з 2017 року не зчинила суттєвого впливу на сальдо зовнішньої торгівлі країни та його динаміку - у переддень повномасштабного вторгнення дефіцит балансу складав 4,7 млрд дол США.III. Широкомасштабне вторгнення Росії в Україну з 24 лютого 2022 року та по даний час:- на початок поточного 2022 року фактичний обсяг експорту товарів та послуг складав 6009,8 мли. дол. та зазнав різкого зменшення у 2,3 рази у березні, після початку широкомасштабного вторгнення;
 - параметри тренду говорять про те, що не дивлячись на широкомасштабну агресію Україні, починаючи з квітня місяця, вдається нарощувати експорт товарів та послуг у середньому на 358,54 млн. дол. щомісячно.
39
Povna, Svitlana. "МІЖРЕГІОНАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ДЕРЖАВ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(20) (2019): 72–79. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-4(20)-72-79.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність та роль у сучасному світі міжрегіональних економічних зв’язків. Визначено найбільші торговельні партнери України. Проаналізовано динаміку сальдо експорту-імпорту товарів і послуг України. З’ясовано, що міжрегіональні зв’язки є потужним інструментом, який треба правильно використовувати, оскільки він може призводити не лише до позитивних, але й до негативних результатів. При створенні міжрегіональних зв’язків необхідно стежити за балансом експорту-імпорту (торговельним дефіцитом), а також прагнути використовувати й розвивати власні конкурентні переваги. Ефективність міжрегіональних економічних зв’язків перебуває в прямій залежності від стадії розвитку країни. Для країн, що розвиваються, проблеми можуть викликатися високою часткою експорту сировини. Для розвинутих країн проблеми викликаються високою вартістю робочої сили. На сьогодні конкурентоспроможність України зумовлена передусім низькою вартістю робочої сили, але це не є довготривалою перевагою. Тому в цей час бажано розвивати промисловість та послуги, які володіють новітніми технологіями, включаючи смарт-спеціалізацію, та можуть забезпечити високі конкурентні позиції України на світовому рівні.
40
Баженова, О. В. "Поточні рахунки та економічне зростання: емпіричне дослідження впливу на прикладі країн що розвиваються". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, № 1 (30 вересня 2021): 3–7. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue1-2021-01.
Full textAbstract:
У статті досліджено вплив дисбалансів поточного рахунку на економічне зростання у країнах світу, що розвиваються. У статті розглянуто дисбаланси в рахунок потоків на економіку зростання поблизу регіонів світу, яка розвивається. Врівноважуючи платіжний баланс, збільшуючи облік поточних операцій, це відіграє важливу роль у контексті забезпечення економічного розвитку країни. Щоб охарактеризувати темпи економічного зростання країни, необхідно побачити, як розвиваються середні темпи зростання реального ВВП у 2019 році в країнах країни, переваживши середнє значення показника в суспільстві. Нижчому значенню цього показника сприяли країни розвитку та країни ЄС. З цією метою побудовано модель з панельними даними з фіксованими ефектами для визначення причино-наслідкових зв’язків між приростом економічного зростання країн, що розвиваються, та споживчими і державними витратами й сальдо рахунку поточних операцій. Визначено, що вплив досліджуваних чинників є значущим. Причому найбільший вплив на темп економічного зростання здійснює поточний рахунок. На основі результатів моделювання удосконалено рекомендації щодо забезпечення довгострокового економічного зростання.
41
Отинова, Марина Евгеньевна, та Елена Викторовна Сальникова. "ПРОСТРАНСТВЕННОЕ РАЗВИТИЕ РЫНКА ОВОЩЕЙ ЦНЕТРАЛЬНОГО ФЕДЕРАЛЬНОГО ОКРУГА". Современная экономика: проблемы и решения 11 (26 грудня 2023): 32–43. http://dx.doi.org/10.17308/meps/2078-9017/2023/0/32-43.
Full textAbstract:
Предмет: пространственное развитие агропродовольственных рынков, обусловленное значительной социально-экономической дифференциацией территории страны, являющееся важным резервом улучшения удовлетворения потребностей населения в продуктах питания и повышения эффективности межрегионального товарного обмена. Цель: проведение оценки пространственного развития рынка овощей Центрального федерального округа с акцентом на области. Дизайн исследования: пространственное развитие рынка овощей ЦФО, ориентированное на снижение дифференциации в потреблении между отдельными территориями (регионами) за счет расширения пространственных границ рыночных зон высокого производства и повышения связанности элементов рыночного пространства, будет способствовать улучшению продовольственного обеспечения населения овощами. Результаты: авторами проанализировано современное состояние рынка овощей Центрального федерального округа (и в разрезе областей) по основным элементам (спрос и предложение), выявлены позитивные и негативные тенденции в производстве и потреблении. Оценены собственные возможности округа в обеспечении продовольственной безопасности на основе расчета уровня самообеспечения и степени насыщения. Исследованы показатели, характеризующие межрегиональные товарные операции (ввоз-вывоз, сальдо). Обобщены мероприятия по развитию рынка овощей областей Центрального федерального округа.
42
Радзієвська, С. О. "ІНДУСТРІАЛЬНА СКЛАДОВА ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ЄС В УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ УГОДИ ПРО ПОГЛИБЛЕНУ ТА ВСЕОХОПЛЮЮЧУ ЗВТ". Підприємництво та інновації, № 28 (31 серпня 2023): 22–29. http://dx.doi.org/10.32782/2415-3583/28.3.
Full textAbstract:
Обґрунтовано необхідність модернізації промислової та торговельної політик, які мають бути націлені на реіндустріалізацію національної економіки, впровадження виробництв шостого технологічного укладу задля більш ефективного функціонування України у сучасному глобалізованому світі. Представлено детальний аналіз структури формування як позитивного, так і негативного сальдо за товарними групами зовнішньоторовельного балансу України з країнами ЄС протягом 2016-2021 років. Метою статті є висвітлення специфіки торгівлі товарами України з країнами ЄС в умовах ПВЗВТ з метою визначення пріоритетних напрямів зміцнення зовнішньоторговельних відносин у контексті високотехнологічного відновлення економіки України шляхом більш ефективного використання експортного потенціалу держави та зниження рівня імпортозалежності національної економіки. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, праці провідних українських та зарубіжних учених. Для досягнення визначеної мети було використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, серед яких: метод експертних оцінок, методи порівняльного, статистичного та графічного аналізу тощо. Інформаційну базу роботи становлять наукові публікації іноземних і вітчизняних вчених та офіційні публікації Державної служби статистики України.
43
Vasylets, Sviatoslav, Катерина Василець та Володимир Ільчук. "Підтримання балансу шахтних вод поствугільних регіонів за рахунок фотоелектричної генерації". Modeling Control and Information Technologies, № 6 (22 листопада 2023): 280–81. http://dx.doi.org/10.31713/mcit.2023.086.
Full textAbstract:
Запропоновано метод оцінювання оптимальної встановленої потужності фотоелектричної станції для живлення головного водовідливу закритої шахти. В якості критерія оптимізації обрано наближення до нуля річного сальдо по оплаті за електроенергію. Такий підхід суттєво знизить навантаження на бюджет громади. Реалізації електростанції оптимальної конфігурації забезпечить підтримання балансу шахтних вод поствугільних регіонів та знизить імовірність підтоплень, провалів ґрунту, заболочення земель.
 A method for estimating the optimal rated power of a photovoltaic plant for powering the main drainage of a closed mine is proposed. As an optimization criterion, the approach to zero of the annual balance of payment for electricity was chosen. This approach will significantly reduce the burden on the community budget. The implementation of the optimal configuration of the power plant will ensure the maintenance of the balance of mine waters in post-coal regions and reduce the likelihood of flooding, soil subsidence, and waterlogging of land.
44
Табольская, В. В., and С. И. Жук. "Features of foreign trade activity of the Russian Federation during the coronavirus pandemic." Экономика и предпринимательство, no. 1(138) (April 15, 2022): 279–82. http://dx.doi.org/10.34925/eip.2022.138.1.052.
Full textAbstract:
В стране рассматривается состояние внешней торговли нашей страны в период пандемии COVID-19. Посредством анализа статистических данных было показано отрицательное влияние ограничений в экономической жизни зарубежных стран на динамику национальных показателей внешней торговли. В частности наблюдалось снижение сальдо внешней торговли. Однако кризисная ситуация положительно повлияла на структуру экспорта. Во внешнеторговом обороте увеличилась доля несырьевых товаров. Произошли изменения и в направлении потоков экспортных товаров. The country is considering the state of our country's foreign trade during the COVID-19 pandemic. Through the analysis of statistical data, the negative impact of restrictions in the economic life of foreign countries on the dynamics of national indicators of foreign trade was shown. In particular, there was a decrease in the balance of foreign trade. However, the crisis situation has had a positive impact on the structure of exports. The share of non-raw materials in foreign trade turnover has increased. There have also been changes in the direction of export flows.
45
Перегуда, Ю. А. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО М’ЯСА ТА ПРОДУКТІВ З М’ЯСА НА НАЦІОНАЛЬНОМУ І СВІТОВОМУ РИНКАХ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (70) (22 серпня 2023): 32–36. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/70-5.
Full textAbstract:
У науковій статті доведена важливість дослідження конкурентоспроможності українського м’яса та продуктів з м’яса на національному і світовому ринках збуту. Розкрита динаміка розвитку та конкуренції на світовому ринку м’яса та продуктів з м’яса, у тому числі за окремими групами країн, які розділені за рівнем доходів та розвитку. Визначено головні тенденції та проблеми розвитку світового ринку м’яса та продуктів з м’яса у 2012-2021 роках, а також місце України на світовому ринку м’яса та продуктів з м’яса. Окремо визначено проблеми забезпечення конкуренції на світовому ринку м’яса та продуктів з м’яса. Зроблено порівняння розвитку і конкуренції на світовому ринку України та десяти провідних країн-виробників м’яса та продуктів з м’яса. Досліджено експорт, імпорт та зовнішньоторговельне сальдо щодо м’яса та продуктів з м’яса в Україні, що дозволило зробити додаткові висновки щодо конкурентоспроможності українського м’яса та продуктів з м’яса на національному і світовому ринках збуту. Визначено головні тенденції та проблеми, що заважають збільшенню присутності української м’ясної продукції на національному та світових ринках збуту.
46
Радзієвська, С. О. "РЕГУЛЮВАННЯ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ УКРАЇНИ З КАНАДОЮ В КОНТЕКСТІ РОЗШИРЕННЯ УГОДИ ПРО ЗВТ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 16 (30 червня 2023): 85–92. http://dx.doi.org/10.32782/2708-0366/2023.16.11.
Full textAbstract:
На основі аналізу даних Державної служби статистики України розкрито особливості розвитку торгівлі послугами України з Канадою: представлено динаміку експорту, імпорту, сальдо та обсягів торгівлі товарами і послугами протягом 2016-2021 років. Висвітлено торговельну політику ЄС щодо торгівлі послугами та обгрунтовано необхідність збільшення експорту послуг нашої держави з огляду на тенденцію до зменшення питомої ваги експорту послуг в експорті товарів та послуг України; наголошено, що експорт послуг є одним із ключових факторів успішної реалізації інтеграційного потенціалу України як країни-кандидата в члени ЄС в контексті перспективи розширення Угоди про ЗВТ між Україною та Канадою на сферу послуг. Аналіз структури експорту та імпорту послуг дозволяє стверджувати, що економічна політика України має бути спрямована на їх значне як кількісне, так і якісне покращення. Однією із найбільш перспективних для реалізації інтеграційного потенціалу України слід вважати сферу надання високотехнологічних послуг, що вимагає відновлення промислового потенціалу країни шляхом залучення і раціонального використання інвестицій, переходу до інноваційного розвитку, запровадження стимулів для підвищення конкурентоспроможності переробних та високотехнологічних галузей національної економіки.
47
Zavyalov, Alexandr, and Yury Patrakov. "Universal calculation method for optical reflection characteristics of dihedral reflector with lambert surfaces as per radiative balance method." Transactions of the Krylov State Research Centre 4, no. 398 (2021): 129–37. http://dx.doi.org/10.24937/2542-2324-2021-4-398-129-137.
Full textAbstract:
Object and purpose of research. This paper discusses the ways to improve current calculation method for reflection parameters during remote laser detection and ranging by means of a dihedral reflector with Lambert surfaces equal to reflection coefficients of each surface as per the generalized method of radiative balance. The study also discusses the evolution of optical methods and analytical research tools in this domain, as well as laser signature calculation for various ships and other structures. Materials and methods. Analytical calculation methods, software, calculation methods for remote laser detection and ranging taking into account optical parameters and reflection coefficient of dihedral reflectors used to calculate laser signature of ship structures. Main results. Improved efficiency and accuracy of calculation methods for laser detection and ranging with respect to dihedral reflectors for surface ships. Conclusion. Calculation methods of remote laser detection and ranging suggested in this paper offer additional capabilities in lidar signature measurements of ships and other structures.
48
Шайкин, Д. Н., Д. Т. Есембекова, М. М. Валиева, et al. "MIGRATION POTENTIAL OF THE COUNTRY AS A FACTOR IN THE FORMATION OF AN EFFECTIVE ECONOMIC SYSTEM." Вестник Казахского университета экономики, финансов и международной торговли, no. 4 (November 19, 2020): 81–87. http://dx.doi.org/10.52260/2304-7216.2020.4(41).9.
Full textAbstract:
В статье рассмотрена проблема изучения миграционного потенциала, выступающего одной из ключевых движущих сил при формировании экономической системы государства. В рамках осуществления теоретического изучения и проведения анализа научной литературы сформулирован и дополнен понятийно-категориальный аппарат, раскрывающий точки зрения и научные подходы зарубежных ученых-исследователей различных направлений, занимающихся вопросом анализа миграционного потенциала в регионе.В статье рассмотрены методы оценки миграционного потенциала, которые являются общепринятыми и основываются на анализе и использовании таких абсолютных статистических показателей, как численность прибывшего и выбывшего населения, а также сальдо миграции. В связи с этим, авторами дополнен и осуществлен расчет коэффициента вариации, характеризующий колеблемость миграционных процессов в Северном регионе Казахстана, в который входят Акмолинская, Костанайская, Павлодарская и Северо-Казахстанская области. Согласно выполненным расчетам наибольшее значение данного показателя отмечается в Акмолинской области, что говорит о высоком уровне статистической колеблемости сальдо миграции в данном регионе. В целом, авторы указывают на необходимость учета полученных результатов при разработке национальных и региональных программных документов, целью которых является дальнейшее эффективное развитие миграционных процессов, направленное наобеспечениеустойчивого социально-экономического развития. The article deals with the problem of studying the migration potential, which is one of the key drivingforces in the formation of the state's economic system. As part of the theoretical study and analysis of scientific literature, the conceptual and categorical apparatus containing the points of view and scientific approaches of foreign researchers in various fields dealing with the analysis of migration potential in the region is formulated and supplemented. The article considers a number of approaches to assessing migration potential, which are generally accepted and are based on the analysis and use of such absolute statistical indicators as the number of arrivals and departures, as well as the migration balance. In this regard, the authors supplemented and calculated the coefficient of variation that characterizes the fluctuation of migration processes in the Northern region of Kazakhstan, which includes the Akmola, Kostanay, Pavlodar and North Kazakhstan regions. According to the calculations, the highest value of this indicator is noted in the Akmola region, which indicates a high level of statistical fluctuation of the migration balance in this region. In general, the authors point out the need to take into account the results obtained in the development of national and regional policy documents, the purpose of which is to further effective development of migration processes aimed at ensuring sustainable socio-economic development.
49
Cокуренко, С. В. "МАКРОЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КРИЗОВИХ ЯВИЩ В УКРАЇНІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 139–45. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-19.
Full textAbstract:
У статті проведено порівняльний аналіз перебігу кризових явищ останніх двох десятиліть в Україні. Багато науковців стверджують, що деструктивний вплив пандемії COVID-19 пояснюється “паралічем” більшості сегментів світової економіки та зростанням невизначеності щодо майбутнього розвитку подій, що могло створити спад виробництва на зразок “великої депресії” 1929-2033 рр. Попри відмінності у засадничих причинах для макроекономічної дестабілізації та способах проведення стабілізаційної політики, кризові явища 2008-2009, 2014-2015 та 2020-2021 рр. мають подібні риси в обох аспектах – динаміки відносних цін і обсягів виробництва. Відповідний аналіз проведено за даними, що охоплюють період за 4 квартали до початку кризових явищ та 8 кварталів після їх початку. Прогнози для періоду 2021Q2-Q4 для показників валового внутрішнього продукту (ВВП), промислової продукції, аграрного виробництва, роздрібного товарообігу, сальдо поточного рахунку і окремих макроекономічних індикаторів зроблено за допомогою автоматичної процедури ARIMA(n,m). Основні результати проведеного аналізу можна підсумувати так: а) на досягнення передкризового рівня ВВП потрібно більше ніж 8 кварталів, б) відновлення економіки після пандемії COVID-19 видається достатньо оперативним, головним чином завдяки відчутному поліпшенню умов торгівлі, в) незалежно від походження (внутрішнє чи зовнішнє) кризові явища супроводжуються тимчасовим зниженням РОК.
50
Бадалов, Этибар Санан оглы. "Воздействие природной среды на городское расселение в горных регионах Азербайджана". Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, № 3 (30 серпня 2024): 50–57. https://doi.org/10.17308/geo/1609-0683/2024/3/50-57.
Full textAbstract:
Цель – исследование закономерностей воздействия природной среды на формирование и развитие городского расселения в горных регионах Азербайджана и определение принципов совершенствования структуры городских поселений. Материалы и методы. Проанализирован многочисленный картографический материал, а также использованы следующие методы: системный подход и анализ, сравнительный и статистический анализы, функционально-типологический, структурно-морфологический. Результаты и обсуждение. Дается оценка размещения городов по горным регионам и экономическим районам, проводится их группировка. В Азербайджане в 2021 году городское население горных регионов составило до 23 %, из них основная часть проживает на Малом Кавказе (73,5 %). Исследуются природные факторы, влияю- щие на развитие этих городов, обладающие комфортными географическими, ландшафтными и климатическими условиями. На становление городов оказывают влияние благоприятные (леса, минеральные источники, ландшафты, природные и культурно-исторические памятники) и неблагоприятные (сейсмичность, крутизна склонов, развитие поверхностных и грунтовых вод, климатические условия) факторы. Рост численности населения в городах, увеличение их площадей и трансформация приводит к увеличению плотности жилого фонда, происходит деформация планировочной и морфологической структуры города нарушается экологический баланс территорий. Выводы. Выявлено, что рост и формирование городов в горных регионах происходит медленными темпами. Характерная черта для большинства городов - отрицательное миграционное сальдо населения.