Journal articles on the topic 'Сайт університету'

Мета – формування системи дистанційного навчання університету. Завдання – сформувати технічну (офіційний сайт, сайт дистанційних курсів, мережа), організаційну (інформаційне освітнє середовище, розробити нормативну базу), програмну (система управління дистанційними курсами, система управління контентом) та методичну (програма підвищення кваліфікації викладачів, програма підготовки студентів до використання ІКТ, підтримка викладачів та студентів з використання ІКТ) підсистеми. Об’єкт дослідження – система дистанційного навчання університету, предмет дослідження – навчальний процес з використанням технологій дистанційного навчання. Методи дослідження – експериментальні дослідження, анкетування. Результати дослідження – програма діяльності університету з впровадження технологій та форм дистанційного навчання. Отримані рекомендації щодо створення та розвитку системи дистанційного навчання в університеті.

Дистанційне навчання органічно поєднує комп’ютерні та Інтернет-технології навчання. Навчання може здійснюватися за допомогою корпоративних мереж, мережі Інтернет, електронної пошти та інших сучасних засобів зв’язку. В окремих випадках дистанційне навчання має істотні переваги перед класичними формами навчання.В тезах розглянуто логічну модель, модель даних і програмне забезпечення сайту дистанційної освіти Мелітопольського інституту державного і муніципального управління ГУ “ЗІДМУ”.Програма повинна складається з двох модулів: модуля користувача і модуля адміністратора. Перший модуль є сайтом, який бачить студент, а другий – сайтом, призначеним для адміністрування модуля користувача та додавання навчального матеріалу викладачами. Внаслідок цього, предметну область, а також логіку роботи програми ми розглядали із двох точок зору: з погляду клієнта і погляду адміністратора. Концептуальну модель сайту було побудовано як перелік вимог до вказаних модулів. Наступним етапом була побудова моделі прецедентів, тобто сценаріїв подій, що можуть відбуватися на сайті дистанційного навчання. Всього визначено та описано 14 різних прецедентів, зокрема: “Інсталяція системи”, “Авторизація користувача”, “Вибір потрібної інформації”, “Тестування студента” тощо. Здійснено концептуальне, логічне фізичне проектування бази даних. Її логічну модель подано у вигляді двох діаграм “Сутність-зв’язок” – для даних про користувачів і контенту сторінок.Розроблений сайт складається з головної сторінки і декількох класів, що реалізують основні можливості системи дистанційного навчання. Два класи є фундаментальними. Через один з них здійснюється робота з базою даних із будь-якого іншого класу розробленої системи. Він фактично є оболонкою над стандартними функціями PHP по роботі з базою даних, але в той же час через нього здійснюється перевірка коректності даних, що виключає можливість зламати сайт за допомогою SQL-ін’єкцій. Другий клас містить усілякі допоміжні функції для швидкого формування HTML коду, такі як, методи створення посилань, списків тощо.Створений програмний продукт можна використовувати у вищих навчальних закладах для впровадження дистанційної форми навчання. При цьому, на відміну від аналогів, він враховує вимоги кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Web-платформа дистанційного навчання Moodle належить до вільного програмного забезпечення з відкритим кодом. Це одна з кращих, найбільш розвинутих і швидко прогресуючих платформ такого призначення. Нею вже користуються понад 100 000 користувачів у 150 країнах світу. Її інтерфейс перекладений 70 мовами, в тому числі українською. Вона відповідає міжнародним стандартам в галузі програм навчального призначення SCORM.Moodle не тільки безкоштовний сам, він використовує виключно безкоштовне програмне забезпечення: PHP, MySQL, Linux (хоча під Windows може працювати теж). Навіть для перевірки на віруси надісланих студентами файлів Moodle використовує безкоштовну антивірусну програму Clam AV. Тому ця платформа дозволяє реалізувати великі проекти на легальному ліцензійному програмному забезпеченні без жодних витрат на його придбання. При цьому користувач має змогу при потребі вносити в Moodle будь-які зміни і навіть створювати для нього власні програмні модулі.Відомо, що впровадження дистанційної форми навчання потребує значної підготовчої роботи, протягом якої викладачі і всі причетні до навчального процесу повинні опанувати відповідні комп’ютерні технології, створити дистанційні навчальні курси тощо. У більшості випадків ця робота здійснюється поступово, шляхом впровадження окремих елементів дистанційних технологій в стаціонарній та заочній формі навчання.Досвід Київського національного університету будівництва і архітектури засвідчує, що використання інструментарію дистанційного навчання може бути надзвичайно корисним, навіть якщо навчальний заклад ближчим часом і не планує масштабного впровадження дистанційної форми навчання.На даний момент в нашому університеті web-платформа Moodle використовується для комп’ютерного тестування та інформаційної підтримки навчального процесу. На її базі створено загальноуніверситетський сайт організаційно-методичного забезпечення навчального процесу.На відміну від багатьох існуючих, цей сайт не є електронною версію рекламного буклету про університет. Його призначення – надати студентам, викладачам і співробітникам нашого університету зручний доступ до інформаційних ресурсів, потрібних їм у повсякденній роботі.Сайт має структуру, аналогічну організаційній структурі університету. В ньому передбачені web-сторінки різних підрозділів, деканатів, кафедр, і найголовніше – web-сторінки всіх дисциплін, що викладаються в університеті.Web-сторінка дисципліни складається з обов’язкової і факультативної частин. Обов’язкова, стандартним чином оформлена частина відкриває доступ до файлів документів, які входять до комплексу методичного забезпечення дисципліни. Це робоча програма дисципліни, методичні вказівки, конспекти лекцій тощо. У факультативний частині кожний викладач має можливість розмістити для своїх студентів будь-які інформаційні й методичні матеріали, які він вважає корисними.На кафедральних web-сторінках передбачено розмістити інформацію про її викладачів і дисципліни, які вони викладають (звісно, з гіперпосиланнями на web-сторінки цих дисциплін), розклад занять викладачів і розлад зайнятості кафедральних аудиторій, кафедральні оголошення для студентів і викладачів тощо.На web-сторінках деканатів можна буде знайти навчальні плани спеціальностей факультету (також з гіперпосиланнями на web-сторінки дисциплін), списки груп, розклад їхніх занять, оголошення деканату для студентів і викладачів та інші інформаційні матеріали факультетського рівня.Для ідентифікації на сайті кожний користувач має ввести логін і пароль. В залежності від цього, йому надається або не надається право переглядати або редагувати певні сторінки. Наприклад, якщо сторінка дисципліни містить матеріали, які є об’єктом авторського права, то викладач, який її редагує, може дозволити її перегляд лише своїм студентам, викладачам споріднених дисциплін та керівництву.Зараз в університеті розпочаті роботи з наповнення web-сторінок сайту відповідною інформацією. Для цього кафедрами призначені відповідальні, завдання яких – розмістити на сайті файли вже існуючих документів: робочих програм, методичних вказівок, конспектів лекцій тощо. Планується, що згодом більшість викладачів зможе самостійно супроводжувати web-сторінки своїх дисциплін, одержавши, таким чином, ще один інформаційний канал для роботи зі студентами, де крім тестів, інформаційних та методичних матеріалів можна розмістити форуми, чати, анкети, глосарії тощо.Для цього в університеті при факультеті підвищення кваліфікації викладачів створений семінар, на якому вони можуть навчитися користуватися web-платформою дистанційного навчання Moodle, створювати в ній тести, опанувати інші інформаційні технології, що використовуються в навчальному процесі. Робота семінару здійснюється в очному і/або дистанційному режимі. Тобто web-платформа дистанційного навчання Moodle використовується тут не тільки як об’єкт вивчення, а і як засіб, за допомогою якого воно здійснюється.

У сучасному інформаційному світі діяльність університетів демонструється на вебсайтах, а оцінювання індикаторів їх роботи та змісту дає можливість визначати конкурентні переваги та шляхи їх формування. На основі рейтингу Webometrics та інструментів вебаналітики проведений детальний аналіз сайтів окремих українських та зарубіжних університетів за перший квартал 2020 року. Відібрані для дослідження 10 університетів, зокрема 5 зарубіжних за принципом територіальної близькості до України та національного лідерства та п’ять українських, з яких чотири - лідери. За результатами рейтингу університети України значно відстають не лише від світового лідера, але й сусідніх держав, що свідчить про незначні конкурентні переваги їх у глобальному та регіональному науково-освітньому просторі. Результати технічного аналізу сайтів засвідчили, що в українських університетах надто низька індексація сайтів навіть у порівнянні з зарубіжними, що територіально наближені. Відставання складає в рази, а зі світовим лідером - Гарвардським університетом – тисячі разів. Серед українських університетів лідером є КПІ ім. І.Сікорського, індексація сайту якого в 1,5-3 рази випереджає інші досліджувані. Проведений зовнішній аудит сайтів засвідчив, що сукупне відвідування сайтів десяти відібраних університетів, є меншим від світового лідера. Доведено, що важливо оцінювати час, який користувачі проводять на сайтах, та кількість відмов від перегляду сайтів. Для нарощування конкурентних переваг університетам варто збільшувати глибину перегляду сайтів, покращити зручність та простоту використання, розміщувати цікавий контент, оптимізувати сторінки, додавати інтерактивні елементи. Аналіз джерел трафіку засвідчив, що для забезпечення його зростання українським університетам необхідно підвищувати видимість сайту за ключовими словами в пошуку. Це вимагає збирання широкого семантичного ядра, оптимізації наявних сторінок і створення нових, додавання якісних та унікальних статей. Вказано на важливість посилань не тільки з інших сайтів, але й користувачів соціальних мереж. Запропоновано університетам якісно наповнювати сайти для розширення пошукового трафіку. Визначено, що це може бути ключовим індикатором в оцінці роботи працівників служби маркетингу. Проведений демографічний аналіз користувачів, який дає змогу глибше пізнати аудиторію і розробляти ефективні заходи маркетингу і ремаркетингу.

У статті аналізується загальнонауковий підхід до типології моделей у теорії педагогічного моделювання, основні вимоги до них, функціональні ознаки. Виділено концептуальні положення, які використовуються науковцями під час моделювання педагогічних об’єктів. На основі аналізу організації дистанційного навчання у вищих навчальних закладах і з урахуванням можливостей застосування у системі неперервної освіти вчителів початкової школи спроектовано авторську модель дистанційного навчання у системі неперервної освіти вчителів початкової школи. Технологічну основу моделі відображає сайт системи неперервної освіти вчителів початкової школи, розроблений у доменній мережі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (http://sno.udpu.org.ua/).

Мета роботи – підвищення мотивації студентів до участі в наукових змаганнях та представлення власного досвіду проведення І туру олімпіади з ендокринології в ІФНМУ. Основна частина. Проведено І тур олімпіади з ендокринології в ІФНМУ. Через інформаційний сайт університету повідомлено про оголошення конкурсу серед учасників. Створена компетентна комісія з професорсько-викладацького складу кафедри. Визна­чена структура конкурсу: відповіді на теоретичні питання (однакові для всіх учасників), комп’ютерний тестовий контроль підвищеної складності “Невідкладні стани в ендокринології”, практичні навики біля пацієнтів. Кожним членом комісії проведене незалежне оцінювання рівня піготовки учасників відбіркового туру. Переможцями визначені студенти з отриманими максимальними балами. Здобуте призове ІІ місце в ІІ турі олімпіади з ендокринології одного з переможців І відбіркового туру – винагорода за працю для студентів та гордість для університету. Висновок. Олімпіада – механізм формування кадрового потенціалу в різних сферах людської діяльності. Проведення І туру олімпіади в ІФНМУ з ендокринології в рівнозначних умовах для учасників за описаною структурою – важливий досвід та шлях до вдосконалення конкурсних змагань.

У статті узагальнено практичний досвід забезпечення інформаційно-освітніх потреб студентів-іноземців в Науково-технічній бібліотеці Національного авіаційного університету. Проведено аналіз теоретичних засад та сучасного практичного досвіду організації роботи з іноземними студентами в закладах вищої освіти України, виявлено особливості цієї категорії студентів, щодо забезпечення інформаційних потреб в процесі навчання, спрощення їх адаптації до умов освітнього, інформаційного та побутового середовища країни перебування. У статті зазначається, що Національний авіаційний університет є одним із провідних навчальних закладів, що надає освітні послуги іноземним студентам. З’ясовано, що Науково-технічна бібліотека НАУ здійснює інформаційне забезпечення та обслуговування іноземних студентів на загальних засадах і не має у своєму складі окремого структурного підрозділу для роботи лише з цим студентським контингентом. Але для іноземних студентів створені достатні умови для інтелектуального та фізичного доступу до інформаційних ресурсів через сайт бібліотеки і в її комп’ютерних класах. У статті також розглядаються проблеми, пов’язані із безпосереднім обслуговуванням іноземних студентів у підрозділах бібліотеки і професійною готовністю бібліотечного персоналу до спілкування, що має певну специфіку. З’ясовано що Науково-технічна бібліотека НАУ за десятиліття роботи з іноземними студентами набула цікавого і корисного досвіду з організації роботи з цією категорією читачів та забезпеченню їх інформаційно-освітніх потреб. Обґрунтовано необхідність узагальнення та поширення цього досвіду, як і удосконалення забезпечення інформаційних потреб іноземних студентів в НТБ НАУ.

У статті розкрито актуальну проблему формування та підтримання позитивного іміджу закладів вищої освіти країни шляхом використання сучасних інтернет-технологій. Процес формування і розвитку сучасного конкурентоспроможного закладу вищої освіти відбувається під впливом низки суб’єктивних і об’єктивних чинників, серед яких позитивний імідж освітньої установи відіграє чи не найважливішу роль. Формування позитивного іміджу ЗВО розглядається автором як системний процес відповідно до суспільних потреб і вимог цифрового суспільства. Здійснюється цей процес шляхом реалізації низки функцій, найбільш актуальною та ефективною із яких в умовах сьогодення є репрезентація діяльності освітньої установи в мережі Інтернет. Серед засобів, завдяки яким відбувається генерування інформації про ЗВО, його позиціонування на ринку науково-освітніх послуг та формування позитивного іміджу, є інтернет-сайт освітньої установи. Роль сучасних інтернет-технологій у формуванні позитивного іміджу ЗВО у статті простежуєтьсяя на конкретних прикладах їх використання менеджментом Національного авіаційного університету. Для отримання конкурентної переваги менеджмент НАУ зосереджує увагу на широкому представленні на сайті тих напрямків діяльності, що мають вагомі багаторічні здобутки (наприклад, Науково-технічна бібліотека Національного авіаційного університету) та значний інноваційний потенціал (підготовчі курси, друга вища освіта, курси з підготовки до ЗНО, англомовний проект, який пропонує вивчення фахових дисциплін англійською мовою, HUB-НАУ – простір неформальної освіти, місце для навчання та саморозвитку поза навчальними заняттями). Важливою для підтримки іміджу установи в зовнішніх і внутрішніх наукових комунікаційних процесах є діяльність Науково-технічної бібліотеки НАУ, яка є своєрідною інформаційна система, що забезпечує вільний доступ як студентської, так і науково-педагогічної громадськості до світових інформаційних ресурсів на принципах рівності та доступності інформації. Отже, сучасні інтернет-технології є визначальними для формування іміджу навчального закладу, оскільки не лише надають практично необмежені можливості використовувати майже всю існуючу у світі інформацію, але й можливість якнайширшого та всебічного самопредставлення ЗВО в мережевому суспільстві. Відтак, щоб зберегти тенденцію зростання власного рейтингу, ЗВО необхідно приділяти постійну увагу упровадженню новітніх інформаційно-комунікаційних систем та новітніх технологій.

Мета роботи. Представлення досвіду впровадження та реалізації дистанційного навчання здобувачів вищої освіти в умовах загальнонаціонального карантину, зокрема, у Національному фармацевтичному університеті. Матеріали і методи. Аналіз проведено на основі результатів соціологічного дослідження «Особливості впровадження дистанційного навчання в умовах загальнонаціонального карантину». Отримані дані представлено з використанням методів узагальнення, систематизації, одновимірних та багатовимірних статистик, графічного та порівняльного аналізу. Використано метод інформаційного пошуку, on-line анкетування. Результати й обговорення. Встановлено, що впровадження та реалізація дистанційного навчання в умовах загальнонаціонального карантину в університеті має певні особливості. Науково-педагогічна спільнота університету спрямувала зусилля задля забезпечення ефективного дистанційного навчання майбутніх фахівців. Результати соціологічного опитування викладачів університету свідчать про наявність позитивних тенденцій щодо ефективності роботи на відстані. Попри те, що бажання навчатися дистанційно відчувається у студентів не повною мірою, результати самооцінки викладачів свідчать про високий рівень власної вмотивованості та готовності до організації дистанційного навчання в університеті. Для організації навчання використано можливості платформи Moodle, сайту pharmel.kharkiv.edu, сучасних інформаційних Інтернет потужностей. Здобувачам освіти запропоновано різні форми навчальної роботи, а саме: роботу під час організації on-line лекцій, самостійне опрацювання лекцій з дистанційним доступом, самостійне виконання завдань, розрахункових та ситуаційних задач, кейсів, підготовку рефератів, організовано моніторинг знань студентів у формі тестування на сайті tests.nuph.edu.ua, використано технологію «розбір типових помилок», організовано проведення групових та індивідуальних on-line консультацій. Проблеми початкового етапу впровадження масового дистанційного навчання попри достатньо високий рівень володіння викладачами навичками розробки дистанційних курсів, переважно мали організаційний та технічний характер. Висновки. Аналіз особливостей впровадження масового дистанційного навчання у Національному фармацевтичному університеті в умовах загальнонаціонального карантину показав, що задля збереження високих показників його результативності подальші зусилля науково-педагогічної спільноти університету повинні бути спрямовані на коригування навчальної роботи з іноземними студентами; підвищення рівня володіння дистанційними технологіями; змістовного наповнення навчальних курсів, які раніше не передбачали дистанційного супроводження та підвищення мотивації здобувачів вищої освіти щодо дистанційного навчання.

Як свідчать результати дослідження, переважна більшість опитаних студентів (65,3 %) вважає, що пандемія COVID-19 мала негативний вплив на навчання. Проте абсолютна більшість опитаних (79,2 %) вважає, що дистанційний формат був єдиним варіантом навчання в сучасних умовах. Студенти (84,8 %) позитивно оцінюють якість дистанційного навчання в університеті. Однак респонденти чоловічої статі в цілому краще оцінюють онлайн-навчання, ніж опитані жіночої статі (χ2=9,263, df=3, p=0,026). Найбільше схвальних відгуків отримали онлайн-лекції (95,1 %). Привертає увагу те, що 85,4 % респондентів вважають, що більшість лекцій може бути он-лайн навіть після карантину. Проведення практичних занять, особливо з клінічних дисциплін, отримало менше схвальних відгуків від студентів. Основною причиною низьких оцінок, на думку респондентів, є неможливість опанувати практичні навички повною мірою в онлайн-форматі. Важливим аспектом діяльності університету в епоху пандемії було налагодження комунікації зі студентами. Як показали результати опитування, половина студентів мала достатньо інформації щодо організації навчання в нових умовах. Водночас третина респондентів вказала, що інформації було недостатньо. Позитивним, на наш погляд, є високий рівень задоволеності студентів комунікацією з викладачами. Так, більше 20 % опитаних позитивно оцінили взаємодію з викладачами в умовах дистанційного навчання. Позитивним є також те, що в умовах онлайн-навчання зменшилася кількість пропущених занять. Спосіб відпрацювання занять був чітким і зрозумілим для половини студентів (49,3 %). Проте четверта частина опитаних вказала, що мали труднощі з відпрацюванням пропусків – частіше респонденти чоловічої статі (30,1 % проти 17,1 % серед жінок, χ2=12,17, df=3, р=0,001). Ще одним складним завданням для викладачів було проведення підсумкових модульних контролів в онлайн-форматі. Студенти ж переважно (68,1 %) позитивно оцінили такі заняття, особливо опитані особи чоловічої статі (74,8 % проти 51,2 % серед опитаних жіночої статі). Однак третина опитаних (30,6 %) вважає, що викладачі по-різному проводили модулі, частіше студенти жіночої статі (46,3 % проти 24,3 % серед опитаних чоловічої статі, χ2=7,517, df=2, р=0,023). Серед переваг дистанційного навчання слід відзначити впровадження навчальної платформи Microsoft Teams. Так, більшість опитаних (87,8 %) вважає платформу зручною у використанні. Крім того, абсолютна більшість респондентів (75,7 %) вважає, що нам слід продовжити використання платформи і після закінчення карантину. Слід зауважити, що в умовах карантину студенти почали значно активніше користуватися веб-сайтом університету для отримання навчальної інформації. Більшість опитаних (72,2 %) вважає наш веб-сайт зручним для використання. Крім відповідей на запитання анкети, ми просили надати нам зворотний зв’язок щодо покращення проведення онлайн-занять. Більшість студентів (69,4 %) написала нам свої пропозиції. Найбільше студентів турбує оволодіння практичними навичками, і часто вони писали про необхідність ширшого використання відеоматеріалів з демонстрацією різних практичних навичок. Ще одним поширеним варіантом пропозицій з боку студентів було збільшення часу на підготовку до іспиту «Крок 1», який вони мають складати в кінці семестру.

Завдяки розвитку технологій, зокрема інтернет-технологій, з’являються нові можливості просування товарів і послуг через відповідні канали комунікацій, такі як сайти, соціальні мережі, каталоги, різні агрегатори, додатки і т.д. Розробляються і постійно модифікуються методи і прийоми роботи з новими каналами комунікації. В умови зростання конкуренції на ринку товарів і послуг, особливо серед установ вищої освіти, такий метод маркетингу, як просування послуг за допомогою інтернет-комунікацій стає як ніколи актуальним і дає значний економічний ефект від застосування.Мета написання даної статті – подання за результатами дослідження 1) характеристики освітніх послуг, у їх складі додаткових освітніх послуг, і неосвітніх послуг установ вищої освіти; 2) розробленого комплексу маркетингу для їх просування в мережі Інтернет. У процесі дослідження застосовано методи системного і порівняльного аналізу, узагальнення та систематизації.Розглянуто особливості освітньої послуги. Досліджено спектр послуг установ вищої освіти, виявлено основні способи просування даних послуг, оцінено ефективність інструментів просування в мережі Інтернет. У ході дослідження було встановлено, що основні освітні послуги установи вищої освіти просувають в Інтернеті за допомогою сайтів і сторінок у соціальних мережах.Також автори встановили, що установи освіти мають можливість надавати і широкий спектр додаткових освітніх і неосвітніх послуг. Доведено, що дані послуги ніхто не просуває. На підставі вищевикладеного нами розроблений проект зі створення окремого сайта з додатковими послугами установи вищої освіти Гродненський державний університет імені Янки Купали і алгоритм просування додаткових послуг університету в мережі Інтернет.Наукова новизна проведеного дослідження полягає в пропозиції вивчати, розділяти і розвивати додаткові послуги установи освіти на основі застосування розробленого нами комплексного алгоритму просування додаткових послуг в мережі Інтернет за допомогою сайту.Практичне значення проведеного дослідження полягає в можливості застосування запропонованого в роботі алгоритму просування послуг не тільки установами вищої освіти, а й іншими установами, які надають комплекс основних і додаткових послуг. Підтвердженням практичної значущості дослідження є впровадження його результатів у виробничий процес відділу маркетингу і реклами Гродненського державного університету імені Янки Купали (Білорусь).Перспективою темою для подальших наукових досліджень є вивчення ефективності роботи сайта market.grsu.by, методів його просування, вивчення економічної ефективності проекту створення сайта з додатковими послугами установи вищої освіти Гродненський державний університет імені Янки Купали.

У статті здійснено аналіз загальних методів дослідження стратегій позиціонування провідних університетів Західної Європи. Найголовнішими методами наукового дослідження виявлено метод дослідження концепцій та змісту позиціонування закладів вищої освіти провідних університетів Західної Європи; взаємозв’язок освітніх та соціальних послуг; комунікації; ціноутворення. На думку автора, стратегія позиціонування має міжнауковий характер, наявний постійний процес саморозвитку, саморегулювання та самовідновлення стратегій позиціонування університету з урахуванням науково-технічного прогресу. На підставі аналізу наукової літератури автор визначила методологічні підходи до аналізу стратегій позиціонування провідних університетів країн Західної Європи, а саме: загальнонаукові, до яких належать системний, синергетичний, стратегічний, соціально-маркетинговий, критеріально-комплексний; конкретно наукові – системно-компаративний, системно-стратегічний, системно-методологічний, системно-методичний, системно-дидактичний, системно-компонентний аналіз, системно-інтегрувальний, системно-внутрішньокомунікативний, системно-зовнішньокомунікативний, системно- параметричний, системно-перспективний). Виділено ознаки стратегій позиціонування провідних університетів країн Західної Європи та тенденції подальшого розвитку стратегії позиціонування в умовах оновлення вищої освіти України. У процесі написання статті авторка спиралася на обрані монографічний та вибірковий методи, а також метод головного масиву стратегій позиціонування провідних університетів Західної Європи для опрацювання проаналізованої літератури на різних етапах. Авторкою проаналізовано сайти Times Higher Education (THE), QS World University Rankings; The Academic Ranking of World Universities (ARWU) міжнародних рейтингів університетів, де було відібрано дані, за допомогою яких порівнювалися провідні університети, а саме: індекс академічної репутації; загальна кількість студентів; кількість іноземних студентів; загальна цитованість наукових публікацій; середньорічна кількість наукових статей у розрахунку на одного члена професорсько-викладацького складу.

Дану розвідку присвячено вивченню практик вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО) у представленні на веб-сайтах основних інформаційних блоків, що формують загальне уявлення про виш, його історію, місію, цінності та презентують освітні, наукові та інші можливості для майбутнього студента. Констатуючи виключну залежність фінансової стабільності українських університетів від обсягів набору студентів, у цьому дослідженні доведено, що вербальний та візуальний контент сайтів не акцентує увагу на основних мотиваторах для вступників, на яких наголошують соціологічні дослідження. Незважаючи на прагматизм сучасної молоді та домінування утилітарних запитів від суспільства щодо кінцевих результатів вищої освіти, згідно з соціологічними опитуваннями, зберігається й попит на гарну репутацію і престиж ЗВО, його високий рейтинг. У ході дослідження визначено, наскільки корелюються основні вітчизняні рейтинги університетів із результатами вибору абітурієнтів (зібрані дані за 2018 р.).Зіставлення даних Google Аналітики університетських веб-сайтів та статистики офіційних акаунтів у соціальних мережах протягом абітурієнтської кампанії свідчить, що саме сайти є основним джерелом інформації для вступників при виборі пріоритетного фаху та університету. Емпіричний матеріал для аналізу контенту збирався на офіційних веб-сайтах десяти найпопулярніших у вступників ЗВО України. Проаналізовано інформаційні блоки, які представляють історію, об’єктивні характеристики університетів, місію, рейтинги, кар’єрні можливості, особистісний розвиток і самореалізацію. Також розглянуто приклади візуалізації інформації на сайтах, здебільшого фотографії, в тому числі й панорамні. Для кожного інформаційного блоку запропоновано такі способи подання контенту, які зроблять його цікавим і легким для сприйняття молодою людиною, підсилять мотиваційні акценти, дозволять майбутньому студентові побачити себе в центрі освітнього простору.

Нова система освіти, яка впроваджується згідно з Болонською конвенцією, орієнтована на посилення самостійної роботи студентів і використання новітніх технологій [1]. Зокрема, студент має користуватися комп’ютером, Інтернетом тощо.Дистанційне навчання саме й передбачає самостійне оволодіння курсом вищої математики. Цей курс для студентів економічних спеціальностей складає 136 годин, що відповідає 4 кредитам. Для дистанційної форми навчання студентів навчально-наукового інституту бізнесу, який охоплює різноманітні спеціальності економічного профілю, на кафедрі вищої та прикладної математики НАУ складено методичні вказівки. В методичній розробці наведено необхідний теоретичний матеріал, приклади розв’язання типових задач, тести для контролю засвоєння матеріалу, зразки екзаменаційних білетів. Тести містять як практичні задачі, так і теоретичні положення.Рейтинг дисципліни “Вища математика” складає 100 балів, 70 із яких студент може набрати, виконуючи завдання по трьох модулях:– лінійна. векторна алгебра, аналітична геометрія;– диференціальне та інтегральне числення;– диференціальні рівняння, ряди.Студент може здавати матеріал кожного модуля чи його частин окремо.Для засвоєння теоретичного матеріалу можна використовувати, електронні посібники, розміщені на сайті НАУ [2], [3].

Предметом дослідження є вивчення існуючих методів та засобів для створення та організації власного інтернет ресурсу та аналіз необхідних користувачеві ресурсів та знань. Організація інтернет ресурсу є сукупністю програмних, інформаційних, а також медійних засобів, які логічно пов’язані між собою та при правильному поєднанні дають можливість якісно та ефективно доносити до потенційних користувачів необхідну інформацію. Існує безліч шляхів і методів для створення сайту та обрати оптимальні з них, саме ті, що максимально реалізують поставлені перед розробником задачі, є досить складне та актуальне завдання, що потребує детального розбору та планування. Результати - сформовано перелік оптимальних засобів відповідно до кожної з існуючих категорій інтернет-ресурсів. Розглянуто найбільш поширені та популярні засоби для роботи з сайтами, проаналізовано перелік переваг та недоліків кожного з них. Проведено широку дослідницьку роботу з вивченням найпоширеніших і найпопулярніших категорій інтернет-ресурсів, інформаційних порталів, веб-сторінок, та сучасних засобів для їх створення. На прикладі розробки сайту кафедри університету показано якісний набір засобів для створення сайту . Надано оптимальний перелік методів та програмних засобів для створення різноманітних інтернетресурсів. Аналізуючи проведене в роботі дослідження, користувач може самостійно спробувати створити власний інтернет-ресурс. Висновок – систематизація всіх результатів дослідницької роботи, запропонованої автором, дозволить читачеві краще орієнтуватися в сфері розробки інтернет-ресурсів та обрати оптимальний набір інструментів відповідно до своїх потреб, визначитися з переліком питань які потребують подальшого розбору та поглибленого вивчення. Опираючись на проведений в роботі аналіз, читач зможе з легкістю визначити, які саме потрібно застосовувати засоби для створення власного інтернет-ресурсу та успішно створити його, бо правильний вибір засобів – це основа для успішного створення сайту.

Нові технологічні умови інформаційного суспільства змінили зміст професійної перекладацької діяльності, яка сьогодні неможлива без використання ІКТ і, відповідно, їх інтеграції в процес підготовки майбутніх перекладачів, зокрема спеціалістів у галузі усного перекладу. Пропонована стаття має за мету проаналізувати актуальний статус використання ІКТ, зокрема інструменти САІТ (Computer Assisted Interpreter Training), у професійній підготовці усних перекладачів; навести критичний огляд засобів ІКТ і перспективних напрямів їх використання у навчанні усного перекладу студентів перекладацьких спеціальностей закладів вищої освіти. Серед найбільш популярних сучасних інструментів САІТ було визначено й описано такі: репозиторії матеріалів медійного характеру, вебсайти, електронні навчальні платформи / системи управління навчанням, віртуальне навчальне середовище ІVY, мобільні додатки і платформи, що базуються на ІР-телефонії, для організації відеоконференцій і спеціальне програмне забезпечення для навчання усного перекладу, зокрема для лінгафонних і компʼютерних класів. Огляд інструментів САІТ дає змогу продемонструвати різні способи використання ІКТ у підготовці усних перекладачів, що можуть бути використані студентами під час самостійної роботи і викладачами для підвищення професійної кваліфікації. Автори також запропонували власний досвід використання інструментів САІТ для організації аудиторної і позааудиторної роботи з усного послідовного і синхронного перекладу з використанням системи управління навчанням Moodle і відеоконференцій у Microsoft Teams і Zoom як в умовах дистанційного навчання, так і з використанням програмного забезпечення Діалог NIBELUNG у компʼютерних класах, що перетворює їх в інтерактивне мультимедійне середовище. У висновках підкреслено необхідність подальшого вивчення проблематики використання освітнього потенціалу ІКТ у підготовці усних перекладачів. Авторами окреслено перспективні напрямки використання віртуального навчального середовища для підготовки усних перекладачів ІVY, розробленого міжнародною групою в межах проєкту Єврокомісії на базі університету Суррея (Великобританія), у закладах вищої освіти України.

В останні роки швидкими темпами розвивається дистанційна освіта, впровадження якої в Україні передбачено Національною програмою інформатизації. Цьому сприяє збільшення користувачів, які мають доступ до мережі Інтернет, поява нових технологічних рішень платформ дистанційного навчання (ДН), розвиток телекомунікаційних можливостей та ін. Тому на теперішній час поєднання елементів ДН з традиційними формами навчання є перспективним напрямком в освіті. Певні кроки у розвитку та впровадженні дистанційних технологій у навчальний процес зроблені у багатьох навчальних закладах, організаціях та установах України, де накопичені науково-методичний, кадровий та виробничий потенціал, інформаційні ресурси та технології, існує телекомунікаційна інфраструктура.Звичайно, цей процес не оминув педагогічні навчальні заклади. Особливо це є важливим для вищої педагогічної школи, де навчають майбутніх вчителів, які повинні володіти сучасними технологіями навчання. Для якісного оволодіння студентами новітніми інформаційними технологіями необхідні висококваліфіковані педагогічні кадри, які вміють застосовувати сучасні дидактичні засоби. Важливим кроком в цьому напрямку є визначене в програмі розвитку системи ДН завдання про включення до програми підготовки педагогічних кадрів дисципліни з технологій ДН, у тому числі з педагогічних, інформаційних та телекомунікаційних технологій [1].Однією з головних проблем, що постає перед організацією (закладом), яка прийняла рішення впроваджувати ДН (наприклад, у зв'язку з необхідністю розв’язання проблем перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у своїй сфері) є питання вибору платформи підтримки ДН (e-learning platform). Аналізуючи різні дослідження щодо вибору платформи ДН, можна зробити висновок, що серед них ще недостатньо приділено уваги особливостям вибору платформи ДН для педагогічних університетів.На жаль, на сьогоднішній день в Україні вибір e-learning платформ вітчизняного виробництва дуже обмежений. Закордонні системи підтримки ДН, як правило, або мають високу вартість, або складні в технічному обслуговуванні, або не відповідають всім вимогам, потрібним для забезпечення якісного навчального процесу.Серед всіх платформ підтримки ДН для педагогічних університетів доцільніше вибирати ті, які підтримують педагогічний процес, тобто мають інструменти, призначені для підтримки складових елементів процесу навчання, специфічних для педагогіки, оскільки при виборі системи ДН для навчальних закладів дидактичний аспект повинен бути вирішальним.Важливу роль при цьому має функціональна еластичність, тобто можливість налагодження дистанційного курсу в залежності від потреб: можливість додавати або приховувати його окремі елементи.Технічне обслуговування платформи ДН не повинно викликати у користувачів проблем. Тому, для навчальних закладів бажано, щоб платформа не мала клієнтської частини, тобто доступ викладачів і студентів до курсу повинен здійснюватись через веб-браузер. Крім того, робота з дистанційним курсом у браузері має носити інтуїтивний характер (можливість редагування текстових документів, пересилання та зберігання файлів на сервері, зручний перегляд даних в різних форматах, в т.ч. мультимедійних, наявність засобів комунікації за допомогою простих в обслуговуванні інструментів, таких як дискусійні форуми та ін.).Одним з важливих аспектів при виборі платформи ДН є також широкий інструментарій розробника дистанційного курсу. Сюди можна віднести тренінги, лабораторні практикуми, комунікаційні засоби, тренажери, ігрові програми, навчальне моделювання, різноманітні інтерактивні форми навчання, такі як ділові ігри, групові семінари, а також засоби контролю (тестування). Не останнім серед факторів вибору платформи ДН для навчальних закладів є вартість платформи. Не кожний заклад може собі дозволити придбати e-learning платформу. Тому бажано, щоб вона мала невисоку вартість або була вільнопоширюваною (Open Sourse).Спираючись на досвід багатьох дослідників питання вибору систем ДН і практиків їх впровадження можна зробити вибір на користь вільнопоширюваної e-learning платформи Moodle. Вона задовольняє багатьом вимогам, необхідним для забезпечення якісного навчального процесу, зокрема педагогічним.На сьогодні платформа ДН Moodle впроваджується у навчальний процес на кафедрі інформатики Інституту фізико-математичної та інформатичної освіти і науки НПУ ім. М.П. Драгоманова в якості засобу для ознайомлення викладачів і студентів з можливостями роботи e-learning платформ. Посилання на роботу з системою ДН Moodle знаходиться на сайті кафедри інформатики http://www.ki.ifmion.npu.edu.ua. Тут розробляються різні курси. Зокрема для комп’ютерної підтримки дисципліни інформаційні системи і технології в економіці для студентів економічних спеціальностей розробляється відповідний дистанційний курс (в Moodle він називається ІСіТ в економіці), з яким можна ознайомитись, відвідавши сайт кафедри інформатики.

Мета роботи. Проведення аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги Національного фармацевтичного університету за ключовими напрямами обізнаності про заклади вищої освіти (ЗВО). Матеріали і методи. Наукові дані та нормативні документи стосовно інструментів формування бренду освітньої послуги ЗВО, анкети респондентів (здобувачів вищої освіти та потенційні вступники); використано теоретичні (аналіз наукової літератури, узагальнення, класифікації, аналітичний, порівняльний та логічний) та емпіричний (опису, порівняння) методи, а також методи дослідження бренду: психосемантичні, спрямованих асоціацій, персоніфікації; побудова карти позиціонування. Результати й обговорення. В умовах конкуренції у сфері освіти для ЗВО значущим фактором існування на ринку є відповідність очікуванням споживачів освітніх послуг, тому на перший план виходять бренди, оскільки споживачів значною мірою привертають емоції, які вони викликають. За результатами узагальнення даних наукової літератури було визначено напрями для аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги. Першим етапом аналізу стало дослідження ролі корпоративної символіки у створенні бренду освітньої послуги. Другим етапом – дослідження особливостей впливу веб-сайту НФаУ на створення бренду освітньої послуги. Третій етап – вивчення впливу показників міжнародних та українських рейтингів на формування бренду освітньої послуги НФаУ. Четвертий етап – формування карти позиціонування, індивідуалізації та ідентичності бренду освітньої послуги НФаУ. Проаналізовані інструменти і розроблені карти дали змогу виявити «точки паритету» (асоціації, які не є чимось унікальним, але володіння якими є необхідним в умовах конкурентної боротьби) і «точки диференціації» (атрибути або переваги бренду освітньої послуги, які споживачі міцно пов’язують з ним, позитивно оцінюють і вважають (вірять), що в інших брендів вони відсутні). За підсумками проведеного аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги НФаУ було відзначено наявність значного потенціалу ЗВО в напрямі формування обізнаності про заклад. Висновки. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що позиціонування бренду освітньої послуги дає змогу виявити місце ЗВО серед конкурентів, визначити набір потреб в освітніх послугах і їхнє сприйняття споживачами. Досліджено роль корпоративної символіки у створенні бренду освітньої послуги НФаУ. Визначено роль та можливості отримання інформації потенційними вступниками про НФаУ із веб-сайту університету. Проаналізовано місце НФаУ в міжнародних та українських рейтингах й визначено їхній вплив на формування бренду освітньої послуги НФаУ. На основі отриманих результатів побудовано карту позиціонування, індивідуалізації та ідентичності бренду освітньої послуги НФаУ.

У статті схарактеризовано типологію електронних ресурсів у галузі медіаосвіти, визначено типи електронних ресурсів, які можуть бути успішними для розвитку інфомедійної грамотності учнівської та студентської молоді, проведено експертну оцінку ефективності типів електронних ресурсів для формування інфомедійної грамотності. Медіаосвіту схарактеризовано як процес навчання і самонавчання за посередництва медіа, як науково-освітню сферу діяльності, що спрямована на формування психологічного захисту від маніпуляцій та формування медіаграмотності особистості. Показано, що інфомедійна грамотність характеризується набором маркерів: медіаграмотність, критичне мислення, соціальна толерантність, стійкість до впливів, фактчекінг, інформаційна грамотність, цифрова безпека, уміння запобігати ризикам у комунікації, візуальна грамотність; уміння втілювати ідеї завдяки онлайн-інструментам, уміння використовувати медіа для соціального блага. Обґрунтовано, що розвитку інфомедійної грамотності значною мірою сприяють Інтернет-ресурси. Проведений аналіз електронних освітніх ресурсів у мережі Інтернет уможливив їх класифікацію: відеоконтент (вебінари, освітні серіали, медіатексти, ютуб-канали тощо); аудіоконтент (подкасти); освітні платформи (Prometheus, Ed-Era, IREX, 4mamа та подібні до них); текстові ресурси (онлайн посібники, е-словники тощо); креолізовані ресурси (комікси, дудли, постери, інфографіка тощо); ігровий контент (онлайн ігри); соціальні мережі й дискусійні Інтернет-майданчики; спеціалізовані науково-популярні сайти (сайти наукових лабораторій, громадських організацій; сайти, створені при університетах тощо). Проведено експертну оцінку ступеня потенційного впливу Інтернет-ресурсів на розвиток інфомедійної грамотності. За результатами експертної оцінки найбільш ефективно впливають на розвиток кількості маркерів інфомедійної грамотності освітні платформи (Prometheus, Ed-Era, IREX, 4mamа та подібні до них), відеоконтент (вебінари, освітні серіали, ютуб-канали тощо) і текстові ресурси (онлайн посібники, е-словники тощо).

Анотація. Вища освіта є одним із визначальних чинників, що впливають на професійне становлення людини. Формування самоосвітньої компетентності студентів сприятиме підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців у контексті глобалізації освіти і підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці. Однією з форм самоосвітньої діяльності є самостійна робота. Біофізику студенти-фармацевти медичних закладів вищої освіти ІV рівня акредитації вивчають на першому році навчання. Основна частина навчального навантаження для студентів фармацевтичного факультету заочної форми навчання при­падає на самостійну роботу. У загальній системі організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання особливе місце займає контрольна робота з навчальної дисципліни. Перед виконанням контрольної роботи студенти заочної форми навчання самостійно вивчають теоретичний матеріал, розміщений на сайті університету. Обсяг інформації, який міститься в ньому, оптимізований та адаптований для студентів заочної форми навчання. Під час вивчення дисципліни майбутні провізори повинні опанувати базові знання для блоку дисциплін, що забезпечують професійно-практичну підготовку. Виконання контрольної роботи вимагає формування вмінь самостійно працювати з навчальною літературою. Для підвищення ефективності самостійної роботи і для допомоги студентам-заочникам у виконанні контрольної роботи розроблено варіанти контрольних завдань із біофізики. Завдання контрольної роботи побудовані так, що дозволяють не тільки об’єктивно перевірити рівень знань студентів, а й активізувати їх пізнавальну активність, забезпечити повторення раніше засвоєних знань, застосувати сформовані уміння і навички для активного сприйняття нового матеріалу.

У статті розглянуто ставлення аспірантів до тестування в умовах електронного навчання на базі інформаційної системи Moodle, яка є ефективною системою управління навчанням, організації взаємодії між викладачем і студентами. Показано, що при підготовці майбутніх викладачів вищої школи до використання тестування як одного з сучасних методів контролю результатів навчання наявні певні аспекти та відповідні завдання: науково-теоретичний (когнітивний) – ознайомлення аспірантів з науково-теоретичними засадами тестування; науково-методичний (процесуальний) – добір змістової складової тестових завдань, використання методів тестування; оцінювально-рефлексивний – проведення тестування як методу оцінювання результатів навчання, аналіз отриманих результатів, виявлення ставлення студентів до отриманих власних результатів і до методу тестування. Розроблено анкету щодо ставлення до комп’ютерно орієнтованого тестування, проведено анонімне онлайн опитування аспірантів з використанням Google Forms. Доведено, що важливою умовою та резервом широкого запровадження електронного навчання є його більш активне використання викладачами університету. Комп’ютерно орієнтоване тестування аспіранти сприймають позитивно, оскільки більшість із них: легко пройшли реєстрацію на сайті електронного навчання; відчувають психологічний комфорт під час онлайн тестування; вказують на достатність виділеного часу для відповідей на контрольні тести; найбільш зручною формою тестування для себе вважають електронну порівняно з паперовою (бланковою) та усною; виявляють достатній та високий рівень мотивації навчання; вказують на достатній та високий рівень об’єктивності комп’ютерно орієнтованого тестування контролю власних результатів навчання; оцінюють рівень складності пропонованих електронних тестів на середньому та достатньому рівні; успішно виконують пропоновані контрольні тести; вважають тестування більш зручною формою іспиту/заліку порівняно з усною чи письмовою формами.

У сфері філологічних дисциплін сьогодні домінують традиційні підходи, попри загалом позитивне ставлення до інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітній процес. У мережі достатньо ресурсів (сайти, блоги, подкасти тощо) для методологічної підтримки навчання, тобто забезпечення надійної і продуктивної співпраці тандему викладач – студент. Літературні курси виявляють найбільшу опірність до технічних інновацій. Можливо, це варто пояснювати й тим, що художня література переважно асоціюється зі світом духовного, естетичного, емоційного, того, що важко уявити, а тим більше поєднати з прагматично-утилітарним кіберпростором. Насправді ж таке бачення проблеми хибне. Використання новаторських підходів здатне суттєво урізноманітнити навчання, наповнити його додатковими і навіть новими сенсами. Літературу як один із видів мистецтва найбільш повно можна осягнути в синтезі з суміжними галузями – музикою, малярством, театром, кіно, фотографією, навіть сферою кіберігор. У статті увагу зосереджено на можливостях упровадження ІКТ у лінійне, а для сучасної молодої людини, то й, по суті, однобічне «пласке» викладання літератури. Метою праці є вивчення й практичне застосування новітніх педагогічних стратегій, інтегрованих з ІКТ, які можна задіювати в розробленні навчальних курсів для студентів-філологів. На прикладі роману-антиутопії Дж. Орвелла «1984» розкрито можливості ІКТ, зокрема інтернет-інструменту розробки ментальних карт Popplet, сервісу LearningApps.org, інтернет-нотатника Penzu, соціальної мережі Фейсбук тощо. Апробований на заняттях зі студентами університету новий алгоритм вивчення зарубіжної літератури виявив здатність інтегруватися з традиційною моделлю навчання. У навчальному процесі визначено найбільш оптимальні інформаційні інструменти для кожного етапу роботи – лекційний курс, самостійна підготовка, семінарські заняття. Також ці інструменти дають широкий спектр можливостей для надійного закріплення і креативної реалізації читацького досвіду студентів.

Проаналізовано роль українських масових відкритих онлайн-курсів в організації системи дистанційної освіти в умовах карантину. Схарактеризовано найбільш популярні українські освітні платформи онлайн-освіти: Університет онлайн, Prometheus, EdEra, Освіта-онлайн, EDUGET, ВУМ online, LINGVA SKILLS, Освітній Хаб міста Києва, Brainbasket й ін. На основі аналізу найбільш популярних вітчизняних платформ масових відкритих онлайн-курсів визначені сутнісні характеристики, особливості МВОК, їх переваги та недоліки. Особливостями українських освітніх платформ для масових відкритих онлайн-курсів визначено: мультимедійний зміст, що покращує якість засвоєння навчального матеріалу через використання слухових та зорових рецепторів учасників освітнього процесу; контроль доступу до ресурсів, що значно спрощує роботу викладача за рахунок автоматичної реєстрації, формування електронних журналів тощо, що передбачає автоматичну перевірку великої кількості тестових завдань. Такі платформи забезпечують спрощення управління навчанням, можливість адміністративного моніторингу у відповідних документах й т. п. Переваги МВОК: величезна різноманітність програм і курсів, лояльні витрати на освіту, комфортні умови навчання, гнучкість, використання в курсах різноманітного освітнього контенту, спілкування у відкритих дискусіях на сайті й широкі можливості зосередитися, прояв співробітництва, додаткова освіта, підвищення кваліфікації, відсутність будь-яких обмежень, розширення можливостей здобуття освіти для людей з особливими потребами, орієнтація на інноваційні футуристичні напрями. Недоліки МВОК: система виключає індивідуальний підхід до студента, проблеми з мотивацією, надлишок та хаотичність навчальної інформації, проблема плагіату, академічної доброчесності, ідентифікації здобувача, якості системи оцінювання, нестача кваліфікованих людських ресурсів, проблема визнання сертифікату успішного закінчення онлайн-курсу університетами і роботодавцями.

В умовах інтенсивного розвитку нових інформаційних технологій особливої актуальності набуває організація підготовки студентів вищих навчальних закладів з інформатики. У зв’язку з новими завданнями вищої школи, стають все більш відчутними недоліки процесу організації навчання (переважно репродуктивний характер викладу матеріалу, стандарти у проведенні занять) і, як наслідок, пасивність студентів, слабкий вплив на розвиток особистості, зниження інтересу до навчання. Перебудова системи вищої освіти зорієнтована на розвиток пізнавальної самостійності і активності студентів, на формування в них творчого мислення, виховання інтересу до навчання.Пошуки шляхів удосконалення організації навчального процесу висунули на передній план системний підхід до навчання. Системне навчання – це спеціально організована пізнавальна діяльність студентів, яка, враховуючи індивідуальні відмінності, спрямована на оптимальний інтелектуальний розвиток кожного студента й передбачає структурування змісту навчального матеріалу, добір форм прийомів і методів навчання.Насамперед проаналізуємо форми навчання. В переважній більшості вузів надають перевагу традиційним формам навчання – очній і заочній. Ведуться численні дискусії про те, якою має бути освіта в новому XXI столітті. Широкої популярності набуває дистанційна освіта. ЇЇ активне поширення є відгуком систем освіти багатьох країн на процес просування до інформаційного суспільства. Дистанційна освіта – це завершена форма, що поєднує елементи очного, очно-заочного і вечірнього навчання на основі інформаційних технологій та систем мультимедіа. Утворення і застосування дистанційних видів інформаційних освітніх технологій може вирішити проблеми підготовки викладачів на сучасному рівні. Телекомунікаційна передача матеріалів навчальних курсів дає змогу планувати знання, використовувати педагогічну та наукову інформацію як в освітній установі, так і вдома або на робочому місці. Сучасні засоби телекомунікацій і електронних видань дозволяють перебороти недоліки традиційних форм навчання, зберігаючи при цьому усі їх переваги.Система дистанційної освіти дозволить тим, хто навчається, отримати як базову, так і додаткову освіту паралельно з їх основною діяльністю. Необхідно здійснювати важливі заходи щодо впровадження технологій дистанційної освіти в навчальний процес, тобто, науково-методичну роботу, спрямовану на розробку підходу до підготовки і викладання дисциплін з використанням технологій дистанційної освіти.На сучасному етапі необхідна пристосована до власних умов вузу технологія організації навчального процесу. Пропонується схема (рис. 1) організації навчального процесу при вивченні інформатики та інформаційних технологій у технічному університеті.Рис. 1. Практична реалізація даних вимог можлива тільки на основі індивідуалізації навчальних планів. Система організації навчального процесу повинна будуватись з поступовим зростанням складності, неперервності підготовки навчання, сприяти протидії виробленню стереотипів, містити достатню кількість предметів для досягнення необхідного рівня підготовки пов’язаного з майбутньою практичною діяльністю. Навчання буде ефективним, якщо дотримуватись певних загально методичних вимог та принципів: науковості, систематичності, доступності, динамічності, зв’язку навчання з життям та основних принципів організації навчального процесу:проведення лекційних занять не лише в аудиторіях, але й в комп’ютерних класах (в залежності від теми) з використанням комп’ютерних проекторів, тренажерів, автоматизованих навчаючих систем тощо;закріплення за кожним студентом персонального комп’ютера при проведенні лабораторних занять;методичне забезпечення дисципліни відповідною літературою та прикладними програмами;індивідуальний підхід і розробка різних за складністю завдань в залежності від рівня підготовки студента;використання активних методів навчання для ефективного засвоєння знань;поєднання теорії з практикою;розвиток пізнавальної діяльності студентів.Роль викладача у системних дослідженнях навчального процесу дуже велика і проблематична. Об’єктивність інформації з боку викладача, пов’язана зі змістом навчального процесу, його плануванням і управлінням, повинна забезпечуватися професіоналізмом і ефективністю результатів роботи. Головним у розумовому розвитку тих, хто навчається, є не лише метод навчання, а й зміст навчання. В процесі навчання викладачі найчастіше використовують інформаційно-повідомляючий та пояснювальний методи навчання. Та студент повинен не тільки сприймати навчальну інформацію, а також виробляти своє відношення до знань. Щоб активізувати мислення студента, необхідно сформулювати перед ним задачу, створити таку ситуацію, щоб виникла особиста зацікавленість в її розв’язанні. Заняття потрібно проводити у вигляді ділової гри, створювати проблемні ситуації, давати студенту можливість висувати свої гіпотези, задавати питання. Навчання буде ефективним тоді, коли існує зворотній процес.Пропонуються методи навчання, з яких кожен викладач віднайде необхідний для того, щоб розвинути пізнавальну, мотиваційно-стимулюючу діяльність студента в досягненні мети:1) інформаційно-повідомляючий:науковість;систематичність;цілеспрямованість викладання;керування навчально-пізнавальною діяльністю студентів;2) пояснювальний:індивідуальний підхід до кожного студента;трирівнева система складності лабораторних і курсових робіт;доступність;робота за аналогією;3) проблемний підхід:аналіз ситуацій;ділова гра;мотиваційно-стимулююча діяльність;4) частково-пошуковий:практична форма прояву навчання;самостійна робота студента;5) дослідницький:аналіз і встановлення причинно-наслідкових зв’язків;порівняння, узагальнення і конкретизація;висування гіпотез;6) практичний:зв’язок теорії з практикою;практична форма прояву навчання;самостійна робота студента.Об’єктивно визначити рівень засвоєння предмета дуже важко. У зв’язку з цим, потрібно використовувати контроль знань, як засіб навчання. Найбільш ефективними є відбірний або аналітичний контроль, поточний контроль, атестаційний контроль, модульно-рейтинговий контроль, тестування.Мета і зміст навчання та способи досягнення визначених цілей – це і є, як переконує досвід, ті вихідні категорії, що забезпечують успіх навчальному процесу.Проведено аналіз навчального плану спеціальності “Економіка підприємства” та змісту дисциплін, які формують навички використання сучасних комп’ютерних технологій (табл. 1). Таблиця №1. СеместрЗагальна к-сть год.ДисциплінаЗастосування інформаційних технологій1, 2351Інформатика та комп’ютерна технікаОпераційна система Windows 98, сервісні програми, системи обробки тексту та табличної обробки даних, алгоритмізація обчислювальних процесів, системи керування базами даних Fox Pro, глобальна мережа Internet.3189СтатистикаКореляційний аналіз і дисперсійний аналіз взаємозв’язку. Пакет прикладних програм для тестового контролю знань і кваліфікаційного іспиту студентів-бакалаврів.4108Математичне програмуванняРозв’язування задач оптимізації. Табличний процесор Excel.5108МаркетингПрактичні та курсові роботи з використанням персонального комп’ютера. Контрольна тестова програма з курсу “Маркетинг”.6108ЕконометріяПрактичні заняття з використанням персонального комп’ютера. База вихідних даних, табличний процесор Excel. Internet сайт з “Економетрії”.7135Економічний аналізКурсове проектування.8108Стратегія підприємствВ стадії розробки.8108Інформаційні системи і технології підприємстваСистема керування базами даних Access. Розробки баз даних.9108Стратегічне управлінняВ стадії розробки.10–Дипломна роботаЗастосування отриманих знань та навичок з інформаційних технологій.Як бачимо з таблиці №1, студенти першого курсу отримують базові знання з використання персонального комп’ютера та програмного забезпечення і, завдяки неперервності комп’ютерної підготовки, мають змогу на старших курсах застосовувати їх при вивченні інших дисциплін та при виконанні курсових і дипломних робіт. Основною перешкодою в якісній підготовці фахівців із спеціальності “Економіка підприємства” є недостатнє забезпечення навчального процесу технічною та методичною літературою і сучасними пакетами навчальних та прикладних програм, особливо на старших курсах навчання.Звичайно, перехід до системного навчання процес складний і вимагає аналізу робочих програм і змісту навчання, але передбачає створення найбільш ефективного навчального процесу шляхом системних досліджень його складових.Неперервність та систематичність у вивченні інформаційних технологій дозволять розкрити творчий потенціал майбутнього фахівця практично в усіх галузях.

Сьогодні рейтинг і престиж навчального закладу визначаються не лише загальним рівнем викладання, матеріально-технічним забезпеченням, наявністю в штаті співробітників із вченими званнями, а й ефективністю та якістю системи контролю знань студентів. Поряд із традиційними методами контролю найширше розповсюдження знаходять методи контролю знань шляхом тестування.Спроби ввести тестування в систему освіти проводилися неодноразово. Одним з перших займався конструюванням та впровадженням тестового контролю в американській школі Е. Л. Торндайк. Тестування як об’єктивний контроль рівня освітньо-професійної підготовки фахівця впроваджував французький психолог А. Біне, який розробив тести для вимірювання загальної розумової обдарованості дітей. У радянській школі були спроби працювати за тестовою технологією у 1930-х та 1970-х роках, але на той час поширення цей вид контролю не отримав.Аналіз сучасної науково-педагогічної літератури й освітньої практики показав, що в наш час в Україні йде процес відновлення системи тестування в галузі освіти, а тестові технології розглядаються як один із ефективних засобів контролю якості підготовки й рівня предметних досягнень студентів.На сучасному етапі розвитку комп’ютерних технологій та рівні впровадження їх у різні сфери суспільства, зокрема в освітню галузь, дослідники все частіше звертаються до теми автоматизованого контролю знань, розробки комп’ютерних тестових систем різних навчальних закладах України [1–3]. Застосування комп’ютерів для контролю знань є економічно вигідним і забезпечує підвищення ефективності навчального процесу, об’єктивності оцінки рівня знань і є раціональним доповненням до інших методів перевірки знань.При сучасному розвитку ринку програмного забезпечення та систем комп’ютерного тестування розроблено досить багато програм для комп’ютерного тестування знань студентів. Ці системи являють собою або окремий програмний комплекс, що вимагає установки на комп’ютер кінцевого користувача [4], або Інтернет-сайт, що дозволяє проводити процес тестування й аналіз його результатів за допомогою звичайних веб-браузерів [5].В Ізмаїльському державному гуманітарному університеті з метою підвищення об’єктивності контролю знань студентів у поточному році кафедри інформатики була розроблена і впроваджена у дію комп’ютерна система «Тест_КВ». Область застосування системи на даному етапі – підсумкове тестування студентів денної форми навчання всіх напрямків підготовки. У перспективі розглядається можливість використання системи для проведення контрольних зрізів, кваліфікаційних тестів, заліків і будь-яких інших видів контролю знань студентів всіх форм навчання, у яких головну роль грає максимально об’єктивна оцінка знань.Система «Тест_КВ» дозволяє автоматизувати всі етапи тестування: від ідентифікації користувача, виводу на екран завдань й сприйняття відповіді до автоматичної перевірки їх правильність і генерування відомостей про підсумковий контроль.Архітектура система «Тест_КВ» є клієнт-серверною. Клієнтами системи є деканат, викладачі, студенти. Кожен з вказаною категорії клієнтів працюють з системою після проходження авторизації, використовуючи логін і пароль для доступу. Це дозволяє покласти на клієнтів виконання тільки операцій візуалізації й введення даних, а всі операції і збереженням бази даних та їх керуванням реалізовувати на сервері. Так, викладачі мають можливість внесення нових та корегування існуючих тестових завдань, деканатам надано можливість перегляду результатів тестування окремого студента або групи студентів, отримання електронної версії відомості з тестового контролю, розміщення розкладу семестрової сесії, поновлення списків студентів тощо. Студенти на власній сторінці можуть отримати інформацію про кількість іспитів на даний семестровий період, дату і час проведення тестового контролю, консультації до нього, скористатися методичними матеріалами для підготовки до іспитів.Сам тестовий контроль проводиться на локальному сервері, а тому пройти підсумковий тест студент може тільки з певної дисципліни, до якої за графіком екзаменаційної сесії він отримав доступ, і тільки на комп’ютерах, підключених до локальної мережі університету. За потребою або по запиту деканату у технічному додатку до відомості з тестового контролю відображається прізвище студента, назва тесту, який студент проходив, номер тестового листка, що містить всі видані студентові питання, час початку роботи в системі та ІР-адреса комп’ютера, з якого студент увійшов у систему.Для зручності управління контролюючою системою окремі функції були реалізовані окремим модулями. Це забезпечує легкість розширення функціонування без потреби внеску змін в існуючі модулі. Основними модулями на даний момент є «Управління тестами», «Тестування» та «Адміністрування».Модуль «Управління тестами» призначений для викладачів і максимально оптимізований для зручної роботи по вводу і збереження тестів на головному сервері із використанням повнофункціонального WYSIWYG-редактора. Окрім тестових даних, вбудований текстовий редактор дозволяє просто і зручно додавати в тестові завдання різноманітні мультимедіа-об’єкти (Flash-анімації, відео, аудіо, зображення).Система дозволяє вводити тестові питання наступних видів: 1) закритої форми з однією правильною відповіддю (1 з 4); 2) закритої форми з кількома правильними відповідями (4 з 4); 3) на встановлення істинності або хибності висловлювання (Так/Ні); 4) відкритої форми (коротка числова відповідь або коротка текстова відповідь).В якості додаткових можливостей викладач має можливостіскористатися функцією «Версія для друку», яка дозволяє відкрити й зберегти питання або тест у повній формі у файлі формату PDF у вигляді, оптимізованому для друку;переглянути спосіб відображення тестів в браузері і пройти пробне тестування;додавати перелік питань та методичні матеріали для підготовки студентів до підсумкового контролю.Модуль «Тестування» призначений для студентів. Проходження комп’ютерних тестів з конкретної дисципліни відбувається після авторизації студента та входження в модуль тестування. В системі тестового контролю номер залікової книжки використовується як унікальний номер студента. Після вибору і натискання кнопки «Розпочати тестування» запускається саме тестування. Важливими особливостями даного модуля є: виведення перед тестуванням інформаційного повідомлення, яке прикріплене до тесту; номер поточного питання з загальної кількості; проходження тесту у прямому і зворотному напрямку; таймер залишку часу на тест; продовження тесту після збою з’єднання з сервером.Модуль «Адміністрування» забезпечує централізоване управління всіма сеансами тестування та їхніми параметрами (кількість спроб, час на сеанс тестування, кількість питань у сеансі), а також типом запуску тесту. В системі підтримуються тип запуску тесту за паролем, після вводу якого студент обирає необхідний тест і натискає на посилання «Розпочати тест». Результати тестування опрацьовуються окремим модулем, результатом роботи якого є електронна відомість успішності в якій виводиться відсоток правильних відповідей та відповідна кількість балів підсумкового контролю кожного студента окремої групи.Програмна реалізація системи виконана на найпоширенішій для створення глобальних сайтів зв’язці AMP (Apache, MySQL, PHP), на якій побудовано більше половини всіх провідних ресурсів у мережі Internet (рис. 1). Рис. 1. Схема інтеграції комп’ютерної системи тестування Клієнтським додатком при даній архітектурі є веб-браузер. Виданий на рівні PHP HTML-код оптимізується під базовий стандарт HTMLv4. Це робиться з наступних причин:– використання браузера в якості клієнта дозволяє уникнути інсталяцій спеціалізованого програмного забезпечення на клієнтських місцях;– більшість комп’ютерів оснащені ОС Windows 98/2000/XP/Vista/7, для яких веб-браузер є невід’ємною частиною;– фактично користувач може використовувати будь-яку операційну платформу;– звичність Web-інтерфейсу для користувачів Інтернет.Розроблена система має багато переваг, а саме:кросплатформеність – система не залежить від типу операційної системи, яку встановлено на машині користувача, що дозволяє використовувати як застарілі апаратні платформи під керуванням Windows 95/98, так і сучасні Core 2 Duo або Athlon X2 під керуванням Windows 2000/XP/Vista/7 або X-Window Linux;легкість масштабування – усе, що потрібно для проведення тестування, – це веб-браузер, який присутній у будь-якій операційній системі (ОС), та доступ до сервера за допомогою локальної мережі;зручність у разі оновлення програмного забезпечення - оновлення програмного забезпечення здійснюється лише на сервері, що потребує менше часу та зусиль, а також полегшує супровід системи;у подальшому такі системи з мінімальними затратами часу можуть бути адаптовані для використання у дистанційному навчанні.У цей час комп’ютерна система тестування для підсумкового контролю знань студентів перебуває в експериментальній експлуатації в ІДГУ. Результати проведених тестувань на зимовій екзаменаційній сесії показали ефективність роботи системи (одночасно використовувалось до 134 комп’ютерів у 13 машинних залах). Найбільша кількість студентів, що проходили тестування, за день становила 834 особи.Викладачі й студенти високо оцінили цей метод контролю. Проведене експрес-опитування показало, що переважна більшість студентів (більше 80%) бажають екзаменуватися на комп’ютерах.Порівняння результатів проведення комп’ютерного тестування із традиційним (письмовим, тестово-бланковим) контролем знань виявило значні переваги першого. Комп’ютерний аналог такого контролю краще, тому що дозволяє звільнити викладача від непродуктивних рутинних операцій перевірки й підведення підсумків на основі брошур-тестів. Не викликала сумнівів у викладачів і вірогідність одержуваної оцінки при комп’ютерному контролі знань.Таким чином, розроблена система контролю дозволила ефективно і якісно здійснити перевірку знань студентів з підсумкового контролю і намітила напрямки удосконалення системи з метою покращення системи адміністрування системи, надання деканатам додаткових функцій по обробці результатів, поліпшення інтерфейсу додатків для роботи викладачів і студентів.

У статті проаналізовано інституційні огляди процесів забезпечення якості закладів вищої освіти (ЗВО). Зазначено, що основою для інституційного огляду процесів забезпечення якості ЗВО є самооцінка закладу, звіти сту- дентів, співбесіди, відвідування сайту, аудиторські візити та інформація з різних джерел. Указано на те, що загальне оцінювання процесів забезпе- чення якості ЗВО передбачає визначення трьох рівнів, а саме: затверджені процеси забезпечення якості; затверджені процеси забезпечення якості із застереженнями; процеси забезпечення якості, що переглядаються. Охарактеризовано процес оцінювання програми. Автори зазначають, що оцінювання програм проводиться з метою виявлення відповідності освітніх програм потребам ринку праці та подальшого працевлаштування випускників, системі професійних кваліфікацій та стандартам. Матеріал оцінювання програми складається із самооцінки ЗВО з додатками, інтерв’ю зі студентами та представниками рецензованої програми, а також інших матеріалів. Окреслено процес оцінювання заявок на отримання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів. Зазначено, що оцінювання заявок на отри- мання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів є прерогати- вою Органу, котрий вирішує, які ЗВО мають право присвоювати ступінь. Описано поетапність оцінювання якості: ЗВО подає відповідну заявку, проводиться інтерв’ю з представниками програми, здійснюється оцінювання документів, які укладає заклад вищої освіти. ЗВО подає заявку на повноваження про присвоєння наукових ступенів до Органу, яка доповнюється співбесідами з представниками програми, інтерв’ю зі студентами тощо. Автори зазначають, що завдання експертної комісії полягає у тому, щоб проаналізувати, чи відповідає програма критеріям оцінювання у певній галузі. Проаналізовано тематичні огляди та зазначено, що їхня мета – забезпечити краще розуміння та співставлення в межах національної системи освіти діяльності різних ЗВО, зокрема досягнутих результатів у певній галузі досліджень. Тематичні огляди передбачають ознайомлення з діяльністю університетів, зокрема з напрямами досліджень, інтернаціоналізацією тощо.

Перебудова зовнішньоекономічної діяльності України, розвиток нових форм співробітництва, поширення англійської мови як засобу міжнародного ділового спілкування висувають нові вимоги до майбутніх економістів стосовно їх професійних знань, здібностей, та рівня володіння іноземною мовою. Окрім того, поширення ІКТ в освітньому процесі вищої школи створює нові можливості, і разом з тим, висуває нові вимоги щодо їх ефективного використання в процесі навчання іноземної мови.Впровадження ІКТ є пріоритетним напрямом розвитку педагогічної освіти в Україні. Вже зараз технології навчання конкретизуються в нових формах навчання. Як наслідок, відбувається зміна ролі викладача, якому, окрім високого рівня професіоналізму в своїй предметній сфері, необхідно бути готовим до діяльності в новій системі відкритої освіти. Викладач повинен уміти сам розробляти інформаційні матеріали та використовувати інші ресурси із сфери інформаційних технологій [6].Пошук інноваційних технологій навчання іноземної мови у ВНЗ стали причиною зміни застарілих технічних засобів навчання на сучасні.Актуальність статті зумовлена необхідністю застосування мультимедійних засобів навчання іноземної мови у практиці економічних ВНЗ.Метою статті є визначення шляхів використання мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови професійного спрямування студентів-економістів.ІКТ та їх вплив на зміст освіти, методику та організацію навчання іноземної мови є актуальною темою педагогічних досліджень. Останніми роками все більшу увагу педагогів та вчених привертає застосування мультимедійних технологій та мультимедійних засобів в процесі навчання. Проблемами комп’ютеризації навчання та використання мультимедіа в освіті займались такі вчені як Я. В. Булахова, Л. С. Шевченко, Т. І. Коваль, Н. Ю. Іщук, Н. С. Анісімова, Т. Ю. Волошина, Н. Х. Фролов, С. Н. Антонова та ін.На думку Л. А. Карташової, застосування викладачем ІКТ в процесі навчання суттєво впливає на формування нового змісту освіти та модифікацію організаційних форм і методів навчання, значно розширюються можливості методів самостійної наукової і науково-дослідної роботи та навчання студентів [7].Н. І. Бойко вважає, що ефективне використання засобів ІКТ удосконалює процес організації самостійної роботи студентів, стимулює навчально-пізнавальну діяльність студентів при вивченні теоретичного матеріалу, розв’язанні практичних завдань, контролю та оцінки навчальних досягнень студентів [1].Г. М. Кравцова та Л. В. Кравцов під мультимедіа розуміють комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати ПК для роботи з текстом, звуком, графікою, анімацією і відеофільмами [4]. М. Ю. Бухаркіна зазначає, що мультимедіа є комп’ютерною технологією, яка використовується для презентації інформації не тільки тексту, але й графіки, кольору, анімації, відео зображення у будь-якому поєднанні [2].Реалізація мультимедійних технологій в процесі навчання іноземної мови неможлива без використання мультимедійних засобів.На відміну від технічних засобів навчання (ТЗН), під якими розуміють обладнання та апаратуру, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності [6], мультимедійні засоби навчання (МЗН) є сукупністю візуальних, аудіо- та інших засобів відображення інформації, що інтегровані в інтерактивному програмному середовищі. Серед мультимедійних засобів навчання виділяють апаратні та програмні засоби. Так, серед апаратних засобів розрізняють основні й спеціальні. До основних засобів мультимедіа відноситься: комп’ютер, мультимедіа-монітор, маніпулятори (миша, клавіатура трекбол, графічний планшет, світлове перо, тачпад, сенсорний екран, pointing stick, ігрові маніпулятори – джойстик, геймпад). Зокрема, останнім часом особливої уваги заслуговує використання в практиці навчання графічних планшетів або дигитайзерів, тобто пристроїв для введення графічних зображень безпосередньо до комп’ютера за допомогою плоского ручного планшету й спеціального пера. До спеціальних засобів відносяться приводи CD-ROM, TV-тюнери, графічні акселератори, звукові плати та акустичні системи [9].Окрім того, до мультимедійних засобів, що можуть бути використані в навчальному процесі, належать інтерактивна дошка, мультимедійний проектор, лептоп або нетбук, мультимедійний програвач, смартфони та комунікатори тощо.Таким чином, використання сучасних інформаційних технологій потребує наявності персонального комп’ютера, програмного забезпечення та прямого доступу до освітніх сайтів Інтернету. Що стосується програмного забезпечення, то воно передбачає наявність ПК, CD і DVD-дисків, програм обробки електронних даних, мультимедійних навчальних програм, а також HD-DVD дисків, для зберігання повнометражних фільмів високої якості.До основних видів комп’ютерних навчальних програм відносять електронний підручник, що забезпечує можливість самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ; програми для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; тренажери – засоби формування та закріплення навичок, перевірки досягнутих результатів та ігрові програми як розважальні, так і професійної спрямованості [8].Основними напрямками використання мультимедійних засобів в процесі навчання є:– створення авторських мультимедійних продуктів викладачами за навчальними програмами;– співпраця з іншими навчальними закладами й організаціями, що займаються розробкою мультимедійних продуктів та мають відповідні мультимедійні засоби навчання;– створення єдиного координуючого центру з упровадження й використання мультимедіа в межах усіх навчальних закладів країни;– розвиток зв’язків із закордонними виробниками мультимедійних продуктів та інструментальних засобів [3].Визначення оптимальної кількості засобів мультимедіа для проведення лекції чи практичного заняття, залежить від об’єму та характеру навчального матеріалу з певної дисципліни. Метою застосування мультимедійних засобів є підвищення інформативності заняття, мотивація навчання, реалізація принципу наочності, економія навчального часу, а також вміння працювати з сучасними інформаційними технологіями.Окрім того, добираючи мультимедійні засоби, викладач має визначити, чи виконує навчальну функцію обраний мультимедійний продукт і відповідає навчальній програмі та змісту навчального матеріалу дисципліни, дотримуватися критеріїв добору мультимедійних засобів навчання, передбачити на яких етапах заняття будуть застосовуватися мультимедійні засоби, перевірити їх роботу до початку заняття, визначити час роботи студентів з мультимедійним продуктом, а також проаналізувати навчальний матеріал з метою виявлення доцільності створення власних мультимедійних продуктів [5].Як показує досвід, використання мережі Інтернет та застосування мультимедійних засобів у процесі навчання іноземної мови професійного спрямування в Одеському національному економічному університеті є передумовою втілення мультимедійних технологій в освітній процес.Ми вважаємо, що систематичне застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови сприяє підвищенню рівня володіння іноземною мовою майбутніми економістами, зростанню продуктивності практичного заняття, реалізації міжпредметних зв’язків, структуруванню навчального матеріалу та вмінню застосовувати сучасні інформаційні технології як потужний інструмент для навчання та ефективної роботи в майбутній професійній діяльності.Так, застосування мультимедійного проектора дозволяє демонструвати мультимедійні презентації, навчальний відеоматеріал, таблиці та схеми, а також мультимедійні ігри професійної спрямованості. Поєднання графіки, анімації, фото, відео та звуку в інтерактивному режимі навчання, активізує роботу усіх сенсорних каналів студентів та створює інтегроване інформаційне середовище, в якому відкриваються нові можливості для навчання іноземної мови в економічному ВНЗ.Для роботи в малих групах достатньо застосування лептопу або мультимедійного програвача для презентації нової теми, розвитку навичок аудіювання, роботи з електронним підручником чи посібником, а також з робочим зошитом з Multi-ROM, перегляду навчального відеоматеріалу, написання ділових електронних листів або перегляду сайтів передових іноземних періодичних видань за наявності доступу до Інтернету, використання мультимедійних навчальних програм з іноземної мови, перевірки самостійної роботи студентів, наприклад, у вигляді мультимедійної презентації тощо.Таким чином, комп’ютер у комплексі з переліченими вище мультимедійними засобами може застосовуватись в процесі навчання іноземної мови професійного спрямування як потужне джерело інформації, як засіб індивідуалізації навчання, засіб оцінювання та контролю знань, а також як засіб активізації творчої діяльності студентів та заохочення до навчання.Окрім того, застосування планшетного комп’ютера в процесі навчання іноземної мови дасть можливість майбутнім економістам ознайомитися з можливостями цього засобу, що дозволить показувати презентації, малювати схеми, графіки, працювати з графічними та офісними додатками, читати електронні книги іноземною мовою тощо. Перевагами застосування такого засобу в навчальному процесі є портативність, незначна вага, зручність у використанні та наявність необхідного програмного забезпечення.Слід зазначити, що зручними засобами при вивченні іноземної мови стали смартфони та комунікатори, що дозволяють студентам завантажувати електронні словники, які можуть використовуватись при перекладі соціально-економічних текстів на занятті; зберігати дані в електронному вигляді; створювати презентації та знаходити необхідну інформацію в Інтернеті.Використання Інтернет-технологій, які також є невід’ємною складовою мультимедійних технологій, надає додаткові можливості пошуку матеріалів для розширення світогляду студентів та їх соціокультурних знань, актуалізує поняття самостійної роботи студентів, дозволяє безперешкодне спілкування з носіями мови, що відіграє значну роль при вивченні іноземної мови. Прямий зв’язок із мультимедійними технологіями Інтернет мають такі засоби, як електронні (мультимедійні) підручники, довідкові матеріали (словники, енциклопедії, бази даних); електронні бібліотеки автентичної текстової, графічної, звукової інформації й відеоінформації; віртуальні музеї, виставки та ін.У зв’язку зі скороченням аудиторних годин, студентам можна рекомендувати спеціалізовані сайти, що пропонують вивчення англійської мови он-лайн та дозволяють задовольнити освітні потреби найактивніших студентів. Так, на офіційному сайті BBC Learning English (http://www.bbc.co.uk/worldservice/learningenglish/index.shtml) студентам різних рівнів володіння англійською мовою надаються фонетичні, граматичні та лексичні вправи, навчальні аудіо- та відеоматеріали, тести тощо.Отже, мультимедійні технології та засоби навчання дозволяють зробити процес викладання та вивчення іноземної мови інтерактивним, цікавим, творчим, а також гнучким по відношенню до соціальних та культурних відмінностей між студентами, їх індивідуальних стилів навчання та інтересів.На нашу думку, застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови повинно відбуватись у три етапи:1) на першому етапі студенти ознайомлюються та засвоюють навички роботи з мультимедійним засобом;2) на другому етапі студенти навчаються самостійно працювати з необхідними програмними засобами для розв’язання будь-яких навчальних або професійних задач, та створювати мультимедійні продукти;3) на третьому етапі студенти створюють власні мультимедійні продукти та виконують завдання пошуково-дослідного характеру.Нарешті, застосування мультимедійних засобів дозволяє викладачу створювати власні мультимедійні продукти та мультимедійну навчально-методичну базу даних з дисципліни для вдосконалення та оновлення процесу навчання.На сьогодні, кафедрою іноземних мов Одеського національного економічного університету, як і іншими кафедрами, з метою збагачення навчального плану та оновлення змісту освіти використовуються такі мультимедійні продукти, як освітні мультимедійні програми, тренувальні тестові програми (тренажери), мультимедійні презентації та реферати, електронні підручники, посібники, збірники задач, а також електронні словники, енциклопедії, довідники тощо.Використання мультимедійних продуктів дозволяє забезпечити позитивне ставлення до предмета, що вивчається, підвищити інтерес та урізноманітнити форми навчання, є гарним мотивом навчання, підвищує якість знань студентів.Окрім того, для ефективного застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови в нашому університеті здійснюється підготовка викладачів та студентів для набуття практичних навичок роботи в новому інформаційному середовищі, розробляються мультимедійні навчальні комплекти, створено спеціальну групу викладачів для розробки, апробації та впровадження новітніх засобів навчання іноземних мов на базі інформаційно-комунікаційних технологій, розроблені викладачами навчальні матеріали розміщуються на сайті університету, а також планується участь у семінарах та конференціях щодо використання ІКТ в навчальному процесі.Однак, серед проблем застосування мультимедійних засобів в економічних ВНЗ можемо виділити: а) недостатнє матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів; б) труднощі у створенні мультимедійних навчальних програм; в) готовність викладачів до їх застосування; г) недостатність досліджень психолого-педагогічного спрямування стосовно впливу ІКТ на фізичний та психічний розвиток студентів; д) необхідність значного проміжку часу для повноцінної організації процесу навчання з усіма необхідними мультимедійними засобами та мультимедійною навчально-методичною базою.Отже, застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови в економічному ВНЗ активізує навчальну діяльність студентів, індивідуалізує процес навчання іноземної мови, урізноманітнює форми проведення занять, а також сприяє розвитку розумових і творчих здібностей студентів, підвищує інтерес до навчання та рівень володіння іноземною мовою.Подальшого вивчення потребує проблема розробки мультимедійних продуктів з іноземної мови, створення мультимедійної навчально-методичної бази з дисципліни, втілення сучасних підходів до навчання іноземної мови професійного спрямування з використанням мультимедійних технологій.

Вступ Сучасні методи проектування дистанційних курсів базуються на розвинених інформаційних освітніх ресурсах і, в першу чергу, відкритих освітніх ресурсах. Кожен університет має концепцію розвитку своїх інформаційних освітніх ресурсів, які полегшують викладачеві використання технологій дистанційного навчання у навчальному процесі, як очному, так і заочному.Інформаційний освітній простір забезпечує:– доступність інформаційних ресурсів університету, системну інтеграцію;– комунікації між студентами, викладачами, науковим співтовариством;– створення інформаційного співтовариства;– інформаційну підтримку прийняття рішень, функціонування органів управління університету.Велику роль у формуванні інформаційного освітнього простору відіграють відкриті освітні ресурси ‑ навчальні або наукові ресурси, які розміщені у вільному доступі, або мають ліцензію, яка дозволяє їх вільне використання або переробку.До відкритих освітніх ресурсів можна віднести навчальні курси, окремі матеріали курсу і модулі курсу, посібники, навчальне відео, програмне забезпечення та інші засоби, матеріали або технології.Використання відкритих освітніх ресурсів зменшує вартість доступу до навчальних матеріалів, підвищує активність учасників навчального процесу, створює ефективну навчальне середовище, розвиває компетенції викладачів при підготовці навчальних матеріалів та проведенні навчального процесу.Відкриті освітні ресурси забезпечують прозорість прав інтелектуальної власності та авторських прав, забезпечують високу якість авторських робіт, сприяють підвищенню ефективності управління системою зберігання даних для освітніх ресурсів університету.Рівень розвитку інформаційних освітніх ресурсів університетів України можна оцінити за досягненнями у міжнародному рейтингу сайтів університетів Webometrics (http://webometrics.info). На жаль, сайти університетів України в цьому рейтингу розташовуються в кінці першої тисячі і нижче. Це створює великі проблеми при розвитку дистанційного навчання.Для успішного проведення навчального процесу кожен університет на базі інформаційних освітніх ресурсів повинен мати кампус, який іноді називають мобільним кампусом. Мобільний кампус ‑ це, насамперед, можливість бути частиною навчального співтовариства в будь-який час і в будь-якому місці. Він потрібен для того, щоб створити в навчальному закладі колективно-рефлексивний вимір неформальної навчальної діяльності, опосередкованої мобільними технологіями.У такому мобільному кампусі процес навчання може починатися коли завгодно; тривати скільки завгодно; він може бути раптово припинений або перерваний і може бути продовжений з будь-якого місця. Це дозволяє встановлювати індивідуальний розклад, створює ефект присутності і породжує явище віртуального університету.Педагогічне проектуванняВ останній час відбулися великі зміни в дистанційному навчанні, зокрема, з’явилися нові педагогічні теорії, соціальні сервіси, методи навчання і масові відкриті он-лайн курси (МВОК), тому необхідно переглянути методи проектування дистанційних курсів.Перш за все, проектування ‑ це процес створення нового об’єкта для задоволення потреб особистості. Мета проектування ‑ започаткувати зміни у навколишньому штучному середовищі людини.У техніці існують неформальні визначення «проектування» [1]:Цілеспрямована діяльність по розв’язанню задач (Арчер).Прийняття рішень в умовах невизначеності з тяжкими наслідками в разі помилки (Азімов).Моделювання передбачуваних дій до їх здійснення до тих пір, поки не з’явиться повна упевненість в кінцевому результаті (Букер).Здійснення дуже складного акту інтуїції (Джонс).Натхненний стрибок від фактів сьогодення до можливостей майбутнього (Пейдж).Проектування – це процес, а методи проектування ‑ це методологія, яка вимагає комплексного застосування різних наукових напрямків та теорій.З інших робіт з проектування слід звернути увагу на роботи Я. Дітріхса і Г. С. Альтшуллера.Г. С. Альтшуллер розглядав проектування як алгоритм розв’язання винахідницьких задач (АРВЗ – http://www.triz-ri.ru/triz/triz02.asp#a4), пізніше сформувавши теорію розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ). АРВЗ ‑ це інструмент для мислення і вирішення нестандартних задач. Наступні роботи І. Л. Вікентьєва з розвитку ідей Г. С. Альтшулера показали, що ці підходи добре працюють в бізнесі, журналістиці, освіті та інших напрямках.АРВЗ орієнтований на вирішення нестандартних, новаторських задач, які зараз дуже потрібні в освіті і складається з етапів:Аналіз задачі;Аналіз моделі задачі;Визначення ідеального кінцевого результату і фізичного протиріччя (ФП);Мобілізація та застосування ресурсів;Застосування інформаційного фонду;Зміна чи заміна задачі;Аналіз способу усунення ФП;Застосування отриманої відповіді;Аналіз ходу рішення.Педагогічне проектування ‑ це застосування та розвиток ідей технічного проектування на педагогічну діяльність з використанням усіх існуючих педагогічних теорій.Педагогічне проектування ‑ це методологія створення новаторських освітніх ресурсів.Традиційно педагогічне проектування базується на ADDIE: аналіз (Analyzing) потреб організації; проектування (Designing) системи для потреб організації; розвиток (Developing) системи з використанням аналізу вихідних даних; виконання (Implementing) процесів системи; оцінка (Evaluating) проекту створення та виконання.Комплексне застосування педагогічного проектування та методології АРВЗ дозволить створювати унікальні дистанційні курси, наприклад, МООК.Методи навчанняПоява нових соціальних сервісів впливає на розвиток освіти і, зокрема, на дистанційне навчання. Переглядаються психолого-педагогічні підходи до навчання, особливо, якщо вони мають відношення до корпоративного навчання. Не залишилися без уваги і формальне, неформальне, інформальне і соціальне навчання.Розгляд видів робіт спеціаліста дозволяє визначити співвідношення формального і неформального навчання [2]. При виконанні рутинних робіт частка неформального навчання мінімальна і зростає до видів діяльності, що потребують вирішення варіативних (творчих) завдань (рис. 1).Формальне навчання (відповідно до визначення CEDEFOP [3]) ‑ це структуроване (з точки зору цілей і часу) навчання, яке зазвичай надається навчальним закладом і призводить до сертифікації. Формальне навчання є навмисним, з точки зору учня. Рис. 1 Формальне та неформальне навчання Інформальне (informal) навчання [3] ‑ це щоденне навчання, пов’язане з роботою, сім’єю або відпочинком, не організоване і не структуроване (з точки зору мети, часу та підтримки). Інформальне навчання в більшості випадків ненавмисне з точки зору учня і не призводить до сертифікації.Неформальне (non-formal) навчання (автором є Малкольм Ноулз 1970 р.) [3] ‑ це навчання, яке вбудовано в заплановані заходи, але явно не призначено (з точки зору цілей, часу та підтримки) і містить важливий елемент навчання. Неформальне навчання є навмисним з точки зору учня і приводить до сертифікації.В даний час спостерігається підйом неформального навчання [4], що пов’язано з бурхливим розвитком е-Learning ‑ предтечею неформального навчання, збільшенням інновацій в бізнесі, підвищенням продуктивності. Неформальне навчання, яке можна відстежувати і вимірювати, забезпечує рентабельність передачі знань, компетенції, сприяє підвищенню організаційної ефективності. Дослідження показують, що 70% навчання є неформальним, а 30% формальним. Внаслідок цього створюється думка, що при правильній організації неформального навчання можна скоротити витрати на навчання.Поява соціальних сервісів і розвиток теорій навчання показує, що поєднання формального і неформального навчання дозволяє зробити процес навчання успішним, коли [5]:– не все навчання організоване у курсі;– існує безліч підходів для доставки курсів;– при необхідності використовуються змішані рішення;– навчання вбудовано в процес роботи;– тренери виконують функції «керівництво на стороні», а не «мудреці на сцені».При цьому необхідно передбачати неформальне (non-formal) навчання на робочому місці [6]:– моделювання соціальної поведінки, обміну;– моделювання корпоративного зв’язку;– створення простої в освоєнні і використанні системи;– інтеграція використання системи в робочий процес співробітника;– заохочення обміну інформацією;– створення почуття гумору.Модель підтримки неформального навчання (OODA) [7] включає спостереження, орієнтацію, прийняття рішення, дію. Реалізується ця модель через персональне навчальне середовище (ПНС), яка дозволяє інтегрувати формальне і неформальне навчання. На першому етапі через різні канали йде сканування навколишнього середовища з використанням різних фільтрів. Організація може створювати інформаційні портали для різних категорій службовців і сприяти формуванню у них ПНС.На другому етапі виконується цикл синтезу даних та інформації у якийсь уявний образ з урахуванням старих образів. Це найбільш складний етап. Проблемами на цьому етапі можуть бути знання бізнесу, глибина сканування інформації і культура організації, тому важливо організувати зворотний зв’язок. На третьому етапі, використовуючи можливості ПНС, розглядаються всі можливі варіанти рішень, які реалізуються на останньому, четвертому, етапі.Соціальне навчання [3] ‑ це придбання знань у соціальній групі або процес, в якому люди спостерігають за поведінкою інших людей і її наслідками, і відповідним чином змінюють свою поведінку.Соціальне навчання базується на соціальній теорії навчання А. Бандури [8] і включає спостереження, моделювання поведінки, ставлення і емоційну реакцію. До елементів навчання можна віднести увагу, закріплення, активне самостійне відтворення, мотивацію, характеристику спостерігача. Остання включає [9] автономність, самостійність, самоорганізацію, самоврядування і самоконтроль.Основними принципи теорії А. Бандури є: кодування змодельованої поведінки; змодельована поведінка дає цінний результат; модель зрозуміла і близька студенту та має функціональну цінність.Теорія соціального навчання Бандури дає наступні рекомендації:– вчити зразковим пізнавальним процесам і поведінці, які базуються на реальних проблемах;– використовувати прості приклади та порівняння для вивчення послідовності процесів сприйняття і засвоєння;– використовувати робочі приклади як метод моделювання процесу розв’язання проблеми;– повторення виконання з варіаціями.Численні дослідження показують, що соціальне навчання [10] здійснюється на роботі ‑ 70%, в спілкуванні з колегами і керівниками ‑ 20% і від вивчення курсів та книг ‑ 10%. Для реалізації цього принципу необхідна підтримка навчального процесу на робочому місці, поліпшення навичок навчання співробітників та створення сприятливої організаційної культури.Навчанню на робочому місці сприяє застосування нових знань і навичок в реальних ситуаціях, виділення нових робіт в рамках існуючої ролі, збільшення кола обов’язків та сфери контролю, завдання, спрямовані на нові ініціативи, робота в складі невеликої групи, можливість проводити дослідженні та експертизу.Навчанню у спілкуванні з колегами сприяють зворотний зв’язок для нових підходів до старої проблеми, участь у формальному і неформальному наставництві, заохочення до участі у дискусіях, висловлювання думок, роботи у команді, побудови навчальної культури.Куратор змістуУ даний час спостерігається невпинне зростання інформації в мережі: кожну хвилину завантажується на YouTube 72 годин відео, щодня створюється 340 млн. твітів, кожен місяць на Facebook створюються 25000 млн. одиниць контенту [11], і таких прикладів можна наводити безліч. Тому з’явилася потреба в новій діяльності в мережі, яку здійснює куратор контенту або куратор змісту ‑ людина, яка дає користувачеві повну інформацію для певної теми з коментарями на вимогу. Ця назва походить від Сontent сurator ‑ хранитель музею. Куратор змісту забезпечує зберігання вмісту (content curation) ‑ процес категоризації великої кількості контенту та подання її в організаційній функції для конкретної предметної області.Термін «куратор змісту» з’явився кілька років тому і привернув увагу користувачів Інтернет. З одного боку ‑ це кваліфікація, з іншого, можливо, спеціальність. Одне зрозуміло, фахівців цього профілю зараз обмаль і їх необхідно готувати.Зберігання змісту відіграє велику роль у розвитку сучасного інформаційного суспільства [12]. Оцінки показують, що понад 90% навчання на робочому місці відбувається за рамками формальної програми. Зберігання змісту ‑ це не кількість ресурсів, а їх якість. Куратор змінює шум на прозорість і ясність. Обмін вмістом може бути більш важливим і ефективним для вашої аудиторії, ніж створення контенту.Робота куратора змісту не може бути ефективною, якщо він не знайомий особливостями побудови сучасної електронної бібліотеки, наукометричними продуктами. В даний час в Інтернет можна знайти (http://www.scopus.com/) понад 19 тис. поточних журналів та 45 млн. публікацій з журналів (87%) і конференцій (11%). Поповнення складає понад 2 млн. публікацій щорічно.Робота куратора змісту можлива тільки, якщо у нього сформовано ПНС, в яке входять найбільш поширені соціальні сервіси, що охоплюють усі сфери його діяльності. Класифікація соціальних сервісів дозволяє визначити, які сервіси необхідно засвоїти для успішного курування змісту. Куратор змісту повинен уміти використовувати соціальні сервіси мобільних пристроїв.Наявність у куратора ПНС дозволяє сформувати персональну навчальну мережу, яка включає всі можливі зв’язки куратора змісту.Функції куратора змісту [13]:– оптимізує, редагує назви;– форматує зміст;– вибирає і додає відповідне зображення;– коментує текст для його розуміння;– додає вступ для конкретної аудиторії;– класифікує з використанням метаданих;– інтегрує посилання;– перевіряє першоджерела;– фільтрує вхідний зміст;– пропонує елементи інших кураторів;– шукає новий відповідний зміст і джерела;– дає поради та інформацію з краудсорсингу.Ефективне курування передбачає управління увагою, візуалізацію матеріалу, встановлення ритуалів, рефлексію, управління поштою, управління фізичним простором і багато іншого.Інструменти куратора: Twitter, Facebook, Google +, Paper.li, Scoop.it, Netvibes.com, RSS reader, DIIGO та багато інші.Курування змісту може бути використане в маркетингу, бізнесі, бібліотечній справі. В освіті ‑ це професійна і педагогічна діяльність викладача, навчальна діяльність студента.Проектування масового відкритого онлайн курсуВ теперішній час поширюються масові відкриті онлайн курси (МВОК), але поки дуже мало публікацій про особливості їх проектування. В роботі [14] відзначається, що у таких курсах цільова група невизначена та головна увага приділяється технологічним особливостям проектування курсу: реєстрації, вибору хештегу, сайту, агрегатора, форуму.Більше інформації про проектування курсу можна знайти в роботі С. Даунса [15]. Він зазначає, що МВОК ‑ це курс без змісту і важливо створити надлишкову інформацію. Кількість посилань до кожної теми повинно перевищувати число Данбара (зазвичай 100-230, приймається 150) (http://en.wikipedia.org/wiki/Dunbar’s_number/). Число Данбара ‑ це когнітивні обмеження на кількість людей, з якими можна підтримувати стабільні соціальні відносини. Вибір такої кількості джерел змушує слухача вибірково читати запропоновані матеріали.Розробник повинен вміти вибирати зміст, брати уча

Мета. Оцінити ефективність хірургічного лікування пацієнтів з первинним гіперальдостеронізмом (ПГА). Матеріали і методи. За період з 2014 по лютий 2018 р. в клініці госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету у 46 пацієнтів діагностували ПГА, оперативне лікування проведено 23 пацієнтам, серед них 15 (65%) жінок і 8 (35%) чоловіків. Середній вік пацієнтів становив (52,3 ± 9,5) року. За даними комп’ютерної (КТ) та магнітно-резонансної ( МРТ) томографії правобічна локалізація аденом надниркових залоз встановлена у 10 (43,5%) пацієнтів, лівобічна - у 7 (30,4%), двобічна - у 6 (26,1%). Розмір об’ємних утворень надниркових залоз становив (18,3 ± 6,7) мм. Діагностику проводили згідно з Клінічними практичними рекомендаціями з діагностики та лікування первинного гіперальдостеронізму (Clinical Practical Guideline - The Management of Primary Aldosteronism; 2008, 2016). Оперативне лікування проводили з використанням ендоскопічних методів. Лапароскопічну адреналектомію виконали 19 (82,6%) пацієнтам, лапароскопічну резекцію надниркової залози - 4 (17,4%). Результати оперативного лікування оцінювали згідно зі стандартними та клініко-біохімічними критеріями PASO (Primary Aldosteronism Surgical Outcomes). Результати. Тривалість операцій становила в середньому 150 (120 - 200) хв, строки лікування пацієнтів у стаціонарі - (9 ± 2,1) доби. До конверсій не вдавалися, післяопераційних ускладнень не було. Ніхто з пацієнтів не помер. Порівняльний аналіз результатів оперативного лікування показав статистично достовірне зниження показників систолічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ), концентрації альдостерону та підвищення рівня калію (p < 0,05). Кореляційний аналіз не виявив статистично достовірного зв’язку між концентрацією альдостерону та масою міокарда лівого шлуночка (ММЛШ), товщиною міжшлуночкової перегородки (ТМШП), товщиною задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШ) у пацієнтів до та після оперативного лікування. Клінічні результати хірургічного лікування пацієнтів з ПГА, оцінені за критеріями PASO та стандартними критеріями, практично схожі: повне одужання констатовано у 39,2 та 43,5% пацієнтів, часткове - у 60,8 та 56,5% пацієнтів відповідно; біохімічні результати, оцінені аналогічно, суттєво різнилися: повне одужання - 91,3 та 43,5%, часткове - 8,7 та 56,5% відповідно. Висновки. В хірургічному лікуванні пацієнтів з аденомами надниркових залоз, що супроводжуються ПГА, слід надавати перевагу лапароскопічним методам (адреналектомія, резекція). Ефективність мініінвазивних методів хірургічного лікування ПГА статистично достовірна. Клініко-біохімічні критерії PASO в оцінці результатів хірургічного лікування пацієнтів з ПГА мають перевагу перед стандартними, оскільки є комплексними. Після хірургічного лікування пацієнтів з ПГА повне біохімічне одужання настає у 91,3% пацієнтів, повне клінічне - у 39,2%, часткове біохімічне - у 8,7%, часткове клінічне - у 60,8% пацієнтів.

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст. пріоритетним напрямком розвитку визначає “впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу”. Одним із шляхів досягнення намічених цілей названо дистанційне навчання (ДН) [1].На нашу думку, дистанційне навчання займе належне йому місце на ринку освітніх послуг тоді, коли основну увагу буде приділено педагогічним технологіям, а не інформаційним. Головна складність роботи у дистанційному навчанні – це організація навчального процесу взаємодії викладача і студента.Дистанційний студент або слухач більшість часу проводить на значній відстані від викладача, тому значна частина його навчальної роботи – це самостійна робота з матеріалами, викладеними на сайті. Таким чином, управління навчальним процесом є необхідною умовою проведення дистанційного навчання, без якого воно втрачає всякий зміст.Управління навчальним процесом розпочинається з планування, яке повинно враховувати специфічне інформаційне освітянське середовище і ґрунтуватися на складових компонентах навчального процесу. Інформаційне середовище стає невід’ємною частиною освітньої системи дистанційного навчання. Учасниками навчального процесу з одного боку є слухачі (студенти), а з іншого – викладач-т’ютер, члени груп технічного і методичного забезпечення. Планування навчального процесу потребує чіткого представлення ролі і функцій кожного його учасника:Слухачі, вивчаючи навчальний план і розклад, знайомляться зі структурою курсу електронного підручника, виконують самостійні чи контрольні роботи тощо.Працівники центру ДН:автор курсу – здійснює авторський супровід, розробляє робочу програму курсу, аналізує процес навчання і його результати, оновлює матеріали;методист – планує і розробляє сценарій структурованого курсу, робить відбір звітних форм і методів у відповідності з засобами навчання;викладач – знайомить слухачів з навчальним планом, електронним підручником, направляє, консультує, видає завдання, проводить роботу у чаті, форумах, приймає виконані завдання;психолог курсу – здійснює психологічний моніторинг, досліджує динаміку групи слухачів;адміністратор – організовує “контакт” викладача із слухачем, вирішує питання зарахування (відрахування);діловод – здійснює роботу із документами (оформлення договорів, рахунків за оплату, підготовка наказів тощо);програмно-телекомунікаційна група – забезпечує роботу необхідних програмних засобів, підтримує роботу мережних ресурсів.Для планування навчального процесу необхідно:Постановка мети навчання.Вибір методів навчання.Розробка методичних вимог до структурованого матеріалу.Складання розкладу занять.Організація моніторингу навчального процесу.Планування контрольних заходів. До таких належать тести.Підхід до тестування тільки як до засобу контролю на сучасному етапі розвитку вітчизняної освіти вже не розкриває його справжнього значення. Адже ефективний контроль є не самоціллю, а органічною складовою навчального процесу. Такий контроль [3]:формує цілі й методи навчання, фокусуючи увагу на головному та на вмінні застосовувати набуті знання;забезпечує оперативний зворотній зв’язок при навчанні, що дозволяє своєчасно корегувати навчальний процес.Останнє є особливо важливим саме для процесу навчання слухачів навчально-підготовчого відділення вузу.Отже, структура навчального процесу складається з таких ланок:розробка навчальної програми, визначення кількості модульних тестувань;підготовка матеріалів до тестування – складання завдань, їх впорядкування, розробка алгоритму перевірки та критеріїв оцінювання;включення тестових завдань до розробленої програмної оболонки;безпосереднє тестування слухачів та автоматизоване отримання результатів;оформлення результатів тестування, їх аналіз і систематизація.Зауважимо, що у підготовці матеріалів до тестування приймає участь не тільки викладач-автор тестів та методист, а й адміністратор та психолог курсу. Це пояснюється тим, що для успішного проведення процесу тестування необхідно виконання наступних умов.Психологічна та технічна підготовка слухача до комп’ютерного тестування. Для цього перед початком тесту був запропонований демонстраційний тест, виконуючи який слухачі знайомились із типом питань та правилами відповіді на них. Крім того були пояснені критерії оцінювання їх відповідей.Підбір типів завдань, розподіл за відповідними рівнями складності, обрання системи оцінювання. З усіх типів тестів були вибрані такі, що дають можливість однозначно і відкрито визначити рейтинг знань абітурієнта, з яким він вступає до університету:“на вибір однієї або декількох правильних відповідей”;“на послідовність” – розташувати математичні дії, етапи розв’язку фізичної задачі, події, сюжетні епізоди в правильній послідовності;“на відповідність” – провести відповідність між терміном, поняттям з одного боку та його означенням, характеристикою з іншого.Кожному слухачеві була запропонована одна папка-тест, яка включала в себе в середньому 20-25 запитань, розрахованих на 20-30 хв. Завдання в тестах-папках були розподілені за трьома рівнями складності і відображали всі три типи тестових запитань.Система оцінювання результатів тестування з кожного предмету була різною і коливалася в межах від 20 до 80 балів. Це дозволило скласти достатньо чітку картину успішності слухачів навчально-підготовчого відділення.Коректне опрацювання отриманих результатів – складання та виведення протоколу тестування. До протоколу увійшли такі розділи як: прізвище, ім’я та по-батькові абітурієнта; форма навчання; спеціальність; назва предмету, з якого він тестувався; час та номер комп’ютера, на якому відбувалося тестування; номер і текст запитання; відповідь вибрана абітурієнтом; кількість отриманих балів. Протокол тестування підписували абітурієнт та директор Інституту дистанційного навчання, узгоджуючи тим самим результати проведеного комп’ютерного тестування.

Аналіз різних варіантів організації навчання у ВНЗ дозволяє зробити висновки, що самостійна робота студентів (СРС) має велике значення у оволодінні знань та навичок для подальшого використання у професійній діяльності. Для досягнення мети якості навчання зможуть допомогти ІКТ у комплексі з традиційними засобами навчання.На наш погляд, можна виділити декілька напрямків самостійної роботи студентів:– організація самостійного вивчення учбового матеріалу та підготовка до здачі заліків із предметів, для яких не проводяться практичні заняття;– консультації викладачів у режимі on-line при виконанні студентами індивідуальних завдань, рефератів, доповідей на конференції, підготовки творчих робіт на конкурси, тощо;– виконання контрольних робіт студентами-заочниками між сесіями;– підготовка студентів-заочників до контролю знань в наступній сесії, що значно підвищує рівень підготовки та якості отриманих знань.Слід відмітити, що поширення засобів організації самостійної роботи для студентів-заочників потребує значної уваги внаслідок того, що така форма навчання передбачає отримання основної частини знань самостійно у відповідності з учбовими планами дисциплін в період між учбовими сесіями. А якщо студент навчиться оволодівати знаннями самостійно, то він зможе й у своїй подальшій діяльності приймати рішення самостійно.Режим on-line у такому випадку відіграє важливу роль в освоєнні навчальних дисциплін, тому що студент може завчасно, не чекаючи чергової сесії, отримати необхідну консультацію у викладача.Для вирішення проблем організації самостійної роботи студентів (СРС) в нашому університеті використовується система дистанційного навчання MOODLE – це середовище, яке дозволяє створити єдиний навчальний простір для студентів і викладачів електронних курсів. Система MOODLE є програмним комплексом для організації дистанційного навчання в мережі Internet. MOODLE розповсюджується безкоштовно як Open Source-проект за ліцензією GNU GPL.В цій системі використовуються наступні елементи курсу: Wiki; глосарій; завдання (відповідь у вигляді файлу); лекція; опитування; тест; форум; чат; анкета та інші.Розглянемо більш докладно елементи курсу.Інтерактивний елемент курсу – модуль «Wiki» – дозволяє будь-якому користувачеві внести на web-сторінку свої доповнення або зміни, додати коментарії, які будуть доступні всім, хто після нього відкриє цю ж сторінку. Студентам, наприклад, пропонується для вивчення і обговорення якийсь блок навчального матеріалу. Кожен студент може вносити зміни, додавати матеріал, коментувати запропоноване іншими студентами. Тобто Wiki – загальне окремо організоване середовище для обговорення якогось питанняГлосарій – форма подання визначень термінів, з якими доведеться працювати. Словник може оновлюватися в міру вивчення курсу і бути єдиним у курсі. А можна зробити окремий для кожної теми. Визначення у глосарії, залежно від його налаштувань, може вносити тільки викладач або можна дозволити студентам доповнювати і уточнювати терміни, додавати свої.Елемент курсу «Глосарій» функціонально пропонує для студентів і викладачів наступні можливості:– терміни в словнику групуються за категоріями;– студент може додавати коментар до запису словника;– коментарі можуть бути оцінені викладачем.Елемент курсу «Завдання» дозволяє організовувати відповідь у вигляді файлу, тексту, поза сайту. Способи подання завдань, їх форми і зміст визначаються тільки викладачем. Ніяких обмежень MOODLE в цьому питанні не визначає. Але їх застосування робить роботу з курсом більш особистою, розширює комунікативні можливості використання Курсу і індивідуалізує роботу студента.«Урок (Лекція)» – інтерактивний виклад навчального матеріалу. Тема розбивається на маленькі блоки і пропонується студентові в «покроковому режимі». В кінці кожного блоку – питання, відповідь на яке відкриває наступну сторінку. Цей модуль дає можливість викласти матеріал під постійним контролем засвоєння. Тому й називаємо цю форму проміжною між елементом і ресурсом – і з теорією познайомили, і отримані знання перевірили.«Опитування» – своєрідна форма для голосування. Питання з декількома варіантами відповідей. Студентові пропонується вибрати, який, на його погляд, правильний, або з яким він згоден. Опитування може бути індивідуальним або анонімним. Залежно від цілей опитування, відповіді студентів можуть показуватися відразу або після того, як на питання дадуть відповідь всі.Від створюваного інтерактивного електронного навчального курсу ми чекаємо можливості отримати зворотний зв’язок. Нам важливо не просто дати студенту певну інформацію, але і знать, як вона засвоєна. Одна з можливостей, що забезпечують зворотний зв’язок (тільки одна з багатьох), це тестування.Модуль «Тест» дозволяє викладачеві проектувати і складати тест із набору питань. Питання тесту і відповіді на них можуть бути перетасовані (розташованими випадковим чином), щоб знизити шахрайство. Питання можуть містити код HTML і зображення. Питання вибираються у випадковий спосіб з наборів (категорій) питань. Викладачі можуть встановити, які питання можуть бути використані в декількох тестах. Питання зберігаються в категоріях для легшого доступу, і категорії можуть бути доступні з будь-якого курсу сайту. Тести автоматично оцінюються і можуть бути переоцінені, якщо питання змінюються. Тести можуть мати термін здачі, після якого вони стають недоступними. Число спроб здачі тесту визначається інструктором. Кожна спроба може залежати від результатів попередньою.Метод виставляння відмітки може використати найвищий бал, останній результат, нижній бал або середній бал.Студенти можуть отримувати відгук на виконаний тест і/або правильні відповіді. Студентам може бути дозволено проглянути результати останньої спроби або не дозволено.Питання можуть вводитися вручну через інтерфейс в MOODLE або імпортуватися в різних форматах.Доступними є такі типи питань: питання з декількома відповідями може підтримувати одну правильну відповідь або декілька; коротка відповідь(слово або фраза); питання, що передбачають відповідь типу «Так/ні»; питання на зіставлення; довільні питання; питання з числовою відповіддю (вказується інтервал); питання із уписуваними відповідями в тексті на місці пропусків.«Форум» – організовано як і будь-який форум в Інтернет – спілкування з авторами. У курсі може бути необмежена кількість форумів. Доступ до них може бути відкритим, а може бути обмеженим. Можна, наприклад, створити окремо форум для викладачів курсу. В кожному форумі – окремі теми для відкритого обговорення різних питань. Теми у форумі створює викладач, якщо в налаштуваннях не обумовлена така можливість для студентів. Кожен запис у форумі – повідомлення із зазначенням автора і часу, коли воно написано. Кожен форум може існувати обмежений проміжок часу або протягом усього курсу. У форумі можуть бути теми для обговорення навчальних питань і просто для спілкування за інтересами.«Чат» схожий на форум, але для обміну повідомленнями користувачі повинні одночасно перебувати на сайті курсу в чаті – спеціально організованому просторі. Своєрідне спілкування в реальному часі багатьох користувачів одночасно. Якщо деяке питання потрібно обговорити всім разом, призначаємо дату і час, коли всі студенти одночасно будуть в курсі – тобто зустрічаємося в чаті.«Анкета» – аркуш із питаннями, що дозволяє отримати інформацію про всіх студентів одночасно. За допомогою цього модуля можна зібрати попередні відомості одразу про всіх студентів на початку навчання і на підставі отриманих даних розділити студентів на групи. У навчальних темах використовується рідко, хоча це хороший спосіб з’ясувати, наприклад, рівень засвоєння матеріалу всіма студентами одночасно, або отримати інформацію про ступінь задоволеності формою викладу матеріалу. Анкети можуть бути персональними і анонімними. Типово в системі тільки одна анкета, питання якої звичайним способом не редагуються. Тому і використовується дуже рідко.Курс «Комп’ютерний навчальний практикум», який у нас викладається на 2 курсі, має деякі особливості викладання – всього 20 аудиторних годин, а СРС – 50 годин, тому ми створили електронний курс в системі дистанційного навчання. Цей курс містить наступні елементи: опорні конспекти лекцій у вигляді навчальних презентацій, методичні вказівки для виконання індивідуальних робіт, самі завдання, тести і елемент курсу «Відповідь у вигляді файлу», за допомогою якого студенти можуть надіслати свої виконанні завдання. Елемент курсу «Форум» дозволяє студенту задати питання викладачу і отримати відповідь.В свою чергу, викладачу система надає наступні можливості:– основний викладач має повний контроль над налаштуваннями курсу, включаючи права доступу для інших учителів курсу;– вибір форматів проходження курсу, наприклад, за тижнями, за темами;– гнучкий комплект функцій – форуми, робочі зошити, тести, ресурси, опитування, анкети, завдання, чати і практикуми;– публікація на домашній сторінці курсу останніх змін;– усі оцінки для форумів, робочих зошитів, тестів і завдань можна проглянути на одній сторінці (і завантажити файл у форматі MS Excel);– повні відомості про входи користувача і відвідування елементів курсу – повний звіт по кожному студентові доступний з діаграмами відвідуваності і деталями по кожному модулю;– використання пошти – копії повідомлень на форумі, відгуки викладачів можуть бути відправлені електронною поштою у форматі HTML або текстовому;– шкала оцінок – учителі можуть самі визначати шкалу оцінок (систему оцінювання) для оцінювання повідомлень на форумах, завдань і робочих зошитів.При роботі з курсом студент має наступні можливості:– отримати звіт про діяльність;– доступ до лекційних матеріалів;– пройти тестування;– отримати результати тестів;– можливість відправити завдання у вигляді файлів;– участь у форумі по дисципліні і можливість поставити питання викладачеві у будь-який час;– можливість побачити оцінку за завданням і коментарі викладача.З досвіду проведення такого курсу можна зробити висновки:студент може вільно розпоряджатися своїм часом;має доступ до лекційних і інших навчально-методичних матеріалів;має можливість відправити «чернетку» завдання для перевірки і отримати попередню оцінку і коментар викладача;викладач має можливість перевірити витрачений час студента на вивчення матеріалів курсу;викладач має можливість попередньо перевірити роботи і не витрачати на це час при прийомі заліку;відгук викладача та отриману оцінку на завдання студент може знайти на своїй сторінці завданняотримана оцінка автоматично заноситься у відомість оцінок.Безумовно, дистанційний курс не в змозі замінити живе спілкування студента і викладача, але допомагає в процесі навчання.Якість дистанційного навчання безпосередньо залежить від компетенції викладача, а також ресурсного рівня (як матеріально-технічної і інформаційно-комунікативної бази, так і кадрового потенціалу – рівня підготовки викладачів для роботи в дистанційних формах навчання). Крім того, важливим показником якості дистанційного навчання є якість учбового матеріалу. Потрібна розробка нових програм курсу інформатики і перегляд концепцій вивчення цього предмета. Необхідно вирішувати проблему технічного оснащення, постачання програмним забезпеченням і підготовки кадрів на державному рівні. Потрібна розробка технологій використання комп’ютерів в учбовій діяльності і суворе дотримання технологічної дисципліни.

1. Вступ. Сьогодні Україна потребує нових технологій, які підтримують масову підготовку спеціалістів з пожежної безпеки із використанням сучасних комунікаційних та інформаційних засобів. При цьому використання нових інформаційних технологій має на меті підвищення ефективності та якості підготовки спеціалістів шляхом створення умов для безперервної освіти, тобто освіти “через все життя”. В результаті повинна бути забезпечена підготовка кадрів з новим типом мислення, який відповідає умовам роботи у сучасному високотехнологічному та інформаційному суспільстві. Враховуючи це, особливої важливості набуває розвиток системи дистанційної освіти, причому якість дистанційної освіти буде вища, якщо вищий буде рівень дистанційних курсів, які надаються учням.2. Основні типи технологій, застосовуваних у навчальних закладах нового типу. Використовувані сьогодні технології дистанційного навчання можна розділити на три великі категорії:неінтерактивні (друковані матеріали, аудио-, відео-носії),засоби комп’ютерного навчання (електронні підручники, комп’ютерне тестування і контроль знань, новітні засоби мультимедіа),відеоконференції – розвинені засоби телекомунікації по аудіоканалах, відеоканалах і комп’ютерним мережам.Засоби оперативного доступу до інформації з комп’ютерних мереж додали якісно нові можливості дистанційному навчанню. Наприклад, у російській вищій школі вони активно розвиваються у вигляді застосування електронних підручників і технології обміну текстовою інформацією за допомогою асинхронної електронної пошти.Електронна пошта економічно і технологічно є найбільш ефективною технологією, що може бути використана в процесі навчання для доставки змістовної частини навчальних курсів і забезпечення зворотного зв’язку слухачів, з викладачем.Оперативний доступ до інформаційних ресурсів дозволяє одержати інтерактивний доступ до баз даних, інформаційно-довідкових систем, бібліотек при вивченні конкретної дисципліни. Даний режим доступу ON-LINE дозволяє за лічені секунди здійснити передачу необхідного навчального матеріалу, комп’ютерних програм та ін. за допомогою таких комп’ютерних систем, як GOPHER, WWW, VERONICA з великих науково-педагогічних центрів, та з локальних вузлів мережі Internet.Основним фактором при виборі інформаційних технологій як засобів навчання повинний бути їх освітній потенціал. В Україні економічна і технологічна ситуація така, що вибір засобів залежить не від їх педагогічного потенціалу і навіть не від їх вартості, а від їх поширеності.2. Методи дистанційного навчання2.1. Методи навчання за допомогою взаємодії слухача з освітніми ресурсами при мінімальній участі викладача (самонавчання). Для розвитку цих методів характерний мультимедіа підхід, коли за допомогою різноманітних засобів створюються освітні ресурси: друковані, аудіо-, відео-матеріали, і що особливо важливо для електронних університетів – навчальні матеріали, що доставляються по комп’ютерних мережах. Це, насамперед:інтерактивні бази даних;електронні журнали;комп’ютерні навчальні програми (електронні підручники).2.2. Методи індивідуалізованого викладання і навчання, для яких характерні взаємини одного студента з одним викладачем чи одного студента з іншим студентом (навчання “один до одного”).Ці методи реалізуються в дистанційному навчанні в основному за допомогою таких технологій, як телефон, голосова пошта, електронна пошта, CHAT, ICQ, участь у форумах.2.3. Методи, в основі яких лежить представлення студентам навчального матеріалу викладачем чи експертом.Ці методи, властиві традиційній освітній системі, одержують новий розвиток на базі сучасних інформаційних технологій. Так, лекції, записані на аудио- чи відеокасети, що читаються по радіо чи телебаченню, доповнюються в сучасному дистанційному освітньому процесі так називаними “е-лекціями” (електронними лекціями), тобто лекційним матеріалом, розповсюджуваним по комп’ютерних мережах за допомогою електронної пошти чи доступу до освітніх баз даних.2.4. Методи, для яких характерна активна взаємодія між всіма учасниками навчального процесу (навчання “багато до багатьох”). Значення цих методів і інтенсивність їх використання істотно зростає з розвитком навчальних телекомунікаційних технологій. Іншими словами, інтерактивні взаємодії між слухачами, а не тільки між викладачем і слухачем, стають важливим джерелом одержання знань. Розвиток цих методів зв’язано з проведенням навчальних колективних дискусій і конференцій. Особливу роль у навчальному процесі мають комп’ютерні конференції, що дозволяють всім учасникам дискусії обмінюватися письмовими повідомленнями як у синхронному, так і в асинхронному режимі.3. Сервер інформаційних технологій кафедри фундаментальних дисциплін Академії пожежної безпеки України (СІТ ФД АПБУ www.fd-apbu.narod.ru)Головним завданням проекту СІТ ФД АПБУ є організація загальнодоступного дистанційного навчання з дисципліни “Інформатика та комп’ютерна техніка” (а в майбутньому і інших дисциплін) для слухачів очного та заочного відділення АПБУ з спеціальності “Пожежна безпека”, через комп’ютерну мережу. При цьому використовується принципово нова форма навчання – дистанційне навчання через електронну пошту і on-line Інтернет.Перший дистанційний курс складається з 44 уроків російською та українською мовами, який розсилається слухачам електронною поштою або видається у вигляді електронного підручника на дискетах. Кожний слухач може вибрати для себе мову навчання. У ході проведення курсу забезпечується зворотній зв’язок з учнем. Кваліфікованими викладачами надається конкретна допомога кожному учневі через електронну пошту та дошку оголошень безпосередньо на сайті. Перевірка знань проводиться за допомогою тестів та виконанням розрахунково-графічних та контрольних робіт, варіанти котрих доступні через Internet. Російський і український варіанти курсу “Інформатика та комп’ютерної техніка”, а саме методичні розробки, електронні варіанти лекцій, практичні завдання, варіанти контрольних та розрахунково-графічних робот, приклади виконання розрахунково-графічних та контрольних робіт, розміщенні на безплатному WWW-сервері (www.fd-apbu.narod.ru) для відкритого доступу користувачів до навчальних матеріалів.У розробці курсу брали участь викладачі кафедри фундаментальних дисциплін АПБУ під керівництвом професора Яковлевої І.О. У навчанні беруть участь слухачі очного та заочного відділень АПБУ із різних міст України.Здійснення проекту підтверджує необхідність і актуальність дистанційного навчання через Інтернет для країн колишнього Радянського Союзу.Головним результатом проекту є той факт, що зроблено першу спробу створити і провести дистанційний курс з основ інформатики та комп’ютерної техніки. Даний експеримент показує, що Україна готова прийняти нові форми навчання на основі застосування Internet і потребує їх. Пріоритетний напрям майбутнього полягає у вирішенні завдань формування інформаційної і телекомунікаційної культури нашого суспільства в цілому та надання конкретної допомоги майбутнім спеціалістам з пожежної безпеки у оптимальному використанні мережі Інтернет у своїй роботі і для вирішення конкретних професійних завдань.

У теперішній час розглядають три етапи розвитку дистанційного навчання. Перший етап почався з відомих проектів PLATO і TICET, які виконував Іллінойський університет на замовлення Департаменту освіти США. В основу тоді ще комп’ютерних курсів (лише у 1990-ті роки вони з’явилися в Інтернет) були покладені біхевіористська та когнітивна педагогічні теорії. До основних підходів та технологій можна віднести методику Ганьє (педагогічне проектування), поштові послуги, телебачення та радіо, книги, телефон, презентаційні технології на електронних носіях та інтерактивні технології (анімації, інтерактивні тести, адаптивна гіпермедіа на останніх етапах).Другий етап розвитку дистанційного навчання пов’язаний з використанням соціального конструктивізму, почався орієнтовно у 2000 році, коли в Україні почався розвиток дистанційного навчання. Домінуючими технологіями були електронна пошта, форуми, конференції. Це був крок уперед, але і біхевіористські підходи лишилися актуальними.З 2008 року почався третій етап розвитку дистанційного навчання, який базується на коннективістському підході. Домінуючими технологіями є блоги, вікі, соціальні закладки, обмін файлами, соціальні мережі, агрегатори та інші, які мають узагальнюючу назву «соціальні сервіси». Дистанційні курси на цьому етапі мають вільний та відкритий характер та спираються на вільні освітні ресурси, які почав 10 років тому назад пропонувати Массачусетський технологічний інститут.У теперішній час практично існують дистанційні курси усіх етапів та їх особливістю є наявність інформаційного освітнього середовища, для роботи у якому студент створює персональне навчальне середовище для роботи з навчальними ресурсами. Дехто вважає, що персональне навчальне середовище – це щось на зразок Moodle. Насправді, це набір інструментів (соціальних сервісів, які дозволяють організувати навчальний процес у Інтернет, наприклад, масові відкриті дистанційні курси).Біхевіористський підхід базується на роботах Е. Л. Торндайка, І. П. Павлова, Б. Ф. Скіннера. На основі цього підходу і під впливом ідей кібернетики – науки про оптимально організований процес діяльності, була створена система програмованого навчання, яка показала непогані результати у процесі алгоритмізації діяльності. Для керування навчальною діяльністю тут були запропоновані тести з відповідями «так» – «ні» і обов’язковий зворотний зв’язок для відпрацювання згідно з еталоном потрібної якості виконання дій. У відповідності до цього підходу, саме це свідчило, чи засвоїв студент матеріал заняття і як це відбивається на якості отриманого результату. До речі, ці ідеї вдало контактували з методами психологічної теорії поетапного формування розумової діяльності і методикою алгоритмізації навчальної діяльності (П. Я Гальперін, Н. Ф. Тализіна, Л. Н. Ланда та ін.).Це погляд на навчання, при якому не розглядаються внутрішні процеси мислення, а вивчається поводження, що трактується як сума реакцій на які-небудь ситуації [1]. Один з основоположників біхевіоризму Е. Л. Торндайк (1874–1948) вважав, що навчання людини повинне має будуватися на базі суто механічних, а не свідомих принципів. Тому він намагався описати навчання людини за допомогою простих правил, справедливих одночасно і для тварин. Серед цих правил виділимо два закони, що слугували платформою для подальшого розвитку цього погляду на процес навчання. Перший з них, названий законом тренування, говорить про те, що, чим частіше повторюється визначена реакція на ситуацію, тим міцніше буде зв’язок між ними, а припинення тренування (повторення) призводить до ослаблення цього зв’язку. Другий закон був названий законом ефекту: якщо зв’язок між ситуацією і реакцією супроводжується станом задоволеності індивіда, то міцність цього зв’язку зростає і навпаки: міцність зв’язку зменшується, якщо результат дії приводить до стану незадоволеності. Спираючись на ці закони, послідовник Торндайка Б. Ф. Скіннер (1904–1990) розробив на початку 50-х років минулого сторіччя дуже технологічну методику навчання, названу надалі лінійним програмуванням. В основу своєї методики Б. Ф. Скіннер поклав універсальну формулу: ситуація → реакція → підкріплення.Застосування програмованих посібників Б. Ф. Скіннера в професійно-технічних училищах США виявилося успішним: істотно скоротився час навчання, підвищилася кваліфікація студентів. Але одразу же виявилися і недоліки методики лінійного програмування: нудність і механістичність програмованих текстів; відсутність системності, цілісності в сприйнятті навчального матеріалу (велика кількість дрібних доз не сприяє узагальненням); правильність виконання простих завдань є позитивним підкріпленням лише спочатку читання посібника, надалі правильне виконання простих ситуацій уже не приносить почуття задоволеності; відсутність адаптації (всі учні виконують ту ж саму програму, йдуть по одній лінії).Незважаючи на гостру критику за принципове невтручання в мислення студента (біхевіористи керують лише його поводженням), біхевіористський підхід до навчання одержав широке поширення і був реалізований в ряді технічних навчальних закладів. І сьогодні універсальна схема цього підходу (ситуація – реакція – підкріплення) у її лінійній чи розгалуженій формі є стрижневим фрагментом багатьох комп’ютерних навчальних програм, користується популярністю у корпоративному навчанні СНД.Біхевіористська школа розглядає розум людини як «чорну скриньку» у тому сенсі, що реакція на стимул, зокрема, може розглядатися кількісно, повністю ігноруючи процес мислення.Особливості залучення у цьому випадку студентів до навчаннястудентам треба чітко формулювати кінцеві результати навчання таким чином, щоб вони могли визначитися щодо своїх дій і очікувань та зрозуміти, чи досягли вони результату наприкінці заняття;студентів треба тестувати, щоб визначити, чи досягли вони результатів навчання. Тестування та оцінювання мусять об’єднуватися у навчальну послідовність для перевірки рівня досягнень студентів та забезпечення відповідних відгуків;навчальні матеріали повинні об’єднуватися у такий спосіб, щоб вони забезпечували навчання. Форма об’єднання може бути від простого до складного, від відомого до невідомого, від знань до використання;студенти мають очікувати на своєчасний відгук викладача, щоб вони могли спостерігати за своїми успіхами та приймати відповідні дії для їх досягнення.Але оскільки алгоритми навчальної діяльності відтворювали її досить формально, деякі педагоги зазначали, що навчання – це процес, значно глибший, ніж тільки зміни у поведінці. Тому і з’явився пізнавальний (когнітивний) підхід, де за основу результатів навчання брали знання і роботу з ними.Когнітивний підхід стверджує, що навчання включає пам’ять, мотивацію та мислення, і що міркування грають важливу роль у навчанні. Когнітивісти розглядають навчання як внутрішній процес та звертають увагу на те, що кількість і якість отриманих знань залежить від здібностей студента, від якості і кількості досягнень, які зроблені під час навчального процесу, а також від рівня здібностей та існуючої структури знань студента.Цей підхід знайшов своє втілення у педагогічних технологіях розвиваючого навчання (В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін), проблемного навчання (І. Я. Лернер, М. І. Махмутов, О. М. Матюшкін), особистісно-орієнтованого навчання (І. С. Якиманська) та ін. У цих технологіях знайшли відбиток усвідомлена навчальна діяльність, пошукове і творче мислення, врахування особистісних можливостей навчання у індивідуальному підході та ін.Когнітивний підхід розглядає навчання як внутрішній процес, який включає пам’ять, мислення, міркування, абстрагування, мотивацію та мету пізнання [2]. Цей підхід поглядає на навчання з точки зору процесу інформування, де студент використовує різні типи пам’яті під час навчання. Відчуття попадають через сенсори до сенсорного відділу перед переробкою інформації, де зберігаються протягом не більш за одну секунду. Тривалість короткотермінової робочої пам’яті 20 сек. і, якщо інформацію не буде оброблено, то вона не зможе перейти до довготермінової пам’яті на збереження. Якщо інформація не переходить до робочої пам’яті терміново, то вона втрачається назавжди.Кількість інформації, що запам’ятовується, залежить від уваги, яка була приділена інформації, та готовності структур пам’яті її прийняти.Отже при підготовці навчальних матеріалів, їх бажано поділяти на невеличкі порції, використовуючи принцип 7±2 (нові поняття) для компенсації обмежених можливостей короткотермінової пам’яті.Обсяг інформації, що перейшла до довготермінової пам’яті, залежить від якості та глибини обробки інформації у робочій пам’яті. У процесі засвоєння інформація змінюється, щоб відповідати існуючим у людини пізнавальним структурам.Технологія пізнавальної діяльності стверджує, що інформація розміщується у довготерміновій пам’яті у формі вузлів, які з’єднуються з вже існуючою мережею вузлів. З цієї нагоди корисно використовувати інформаційні карти пам’яті, які виявляють основні правила та взаємозв’язки у просторі відповідної теми. Як показують західні педагоги, карти пам’яті вимагають, у тому числі, критичного мислення і є засобом для формування пізнавальних структур у студента. Бажано рекомендувати студентам створювати особисті інформаційні карти пам’яті. Приклади таких карт і рекомендації з питань їхнього створення можна знайти у книжках відомого британського психолога Тоні Б’юзена [3]РекомендаціїТреба використовувати стратегії, що забезпечують максимальне сприйняття і розуміння інформації. Оскільки носієм окремих порцій інформації у тренінгу виступає поле екрана презентації, треба використовувати всі можливі засоби (колір, розташування, іконки, розмір та характер шрифту, побудову структурних схем та ін.), щоб підвищити ефективність сприйняття і визначення смислових взаємозв’язків між окремими фрагментами наведеної інформації. Це можуть бути такі рекомендації: а) важлива інформація має бути розміщена у центрі поля екрана; б) важлива інформація найвищого рівня має бути виділена у будь-який спосіб порівняно з рештою матеріалу, щоб привернути увагу студента. Наприклад, можна використовувати незвичайні або яскраві заголовки для упорядкування матеріалу; в) студенти мусять усвідомити, чому саме навчальний матеріал даного заняття вони мають опанувати протягом визначеного терміну; г) рівень складності первісного подання матеріалу зобов’язаний відповідати наявним пізнавальним здібностям студентів, щоб вони могли його зрозуміти і не виникало підстав для формування психологічних бар’єрів та інших перешкод.Стратегія пізнавальної діяльності має допомагати студентам формувати зв’язки у довготерміновій пам’яті між новою та існуючою інформацією для швидкого пошуку та вилучення звідти потрібної інформації. З цією метою стратегія мусить використовувати такі допоміжні засоби: ключові слова; вхідні тести для активізації студентів, які спрямовані допомагати у пригадуванні вивченого; питання самоконтролю, які активізують процес навчання і допомагають студентові вибрати особистий шлях вивчення матеріалу.Навчальну інформацію треба розбивати на смислові частини, щоб студент міг уникнути перевантаження під час обробки матеріалу у робочій пам’яті. На полі екрана повинно бути від п’яти до дев’яти пунктів, оскільки ця кількість відповідає умовам ефективної обробки інформації у робочій пам’яті. Якщо пунктів більше – треба конструювати допоміжні засоби навчання, наприклад інформаційну карту пам’яті всього заняття, і під час навчання – розглядати окремі його частини, не втрачаючи з уваги міжфрагментні зв’язки.Треба використовувати інші стратегії для організації аналізу, синтезу, оцінювання, які створюють умови переводу інформації з робочої пам’яті у довготермінову. Стратегії мусять допомагати студентам використовувати інформацію у реальному житті.Швидке зростання обсягів інформації і, у зв’язку з цим, необхідність у розвитку гнучкого ситуативного мислення і пов’язаної з ним діяльності наприкінці минулого сторіччя призвели до появи конструктивізму.Прибічники конструктивістського підходу (базується на роботах Л. С. Виготського) стверджують, що студенти розуміють інформацію та світ залежно від своєї персональної реальності, і вчаться через спостереження, участь та розуміння, які потім інтегрують як інформацію у свої знання. Тобто, конструктивізм певним чином змоделював відомий у техніці процес створення артефактів (у навчанні – особистих знань і умінь), у якому використовуються всі можливі корисні доробки у їх оптимальному поєднанні.Конструктивісти розглядають студентів як активних учасників навчального процесу [4]. Знання не переходять від когось, це індивідуальна інтерпретація студентів та обробка отриманої інформації. Студент знаходиться у центрі навчання з викладачем, який виконує роль радника та підтримує навчання. Основний акцент у цій теорії робиться на навчанні, яке проводиться у контексті. Якщо інформація має використовуватись у декількох контекстах, тоді треба забезпечити багатоконтекстні навчальні стратегії та впевнитись, що студенти можуть широко використовувати отриману інформацію. Навчання – це перехід від однобічних настанов до тлумачень, від відкриттів до знань.Навчання мусить бути активним процесом. Активний процес – це надання студентам завдань на використання отриманої інформації у практичних ситуаціях.Студенти повинні конструювати свої особистісні знання замість сприйняття без перетворення інформації від викладача.Повинні заохочуватись сумісне та кооперативне навчання. Робота студентів один з одним є життєвим досвідом для роботи у групах та дозволяє використовувати успіхи інших студентів і вчитися на них.Студентам треба надавати можливість контролювати навчальний процес.Студентам необхідно надавати час на роздуми і ретроспективний аналіз своєї діяльності (рефлексію).Студент мусить відчувати, що навчання має для нього особисте значення. Отже корисно, щоб навчальні матеріали містили приклади, що близькі інтересам студентів і цікаві як додаткова інформація.Навчання має бути інтерактивним з метою забезпечення його високого рівня та соціальної значущості. Навчання – це розширення простору нових знань, навичок та відношень при взаємодії з інформацією та середовищем.Конструктивістський простір навчання, який формує викладач, складається з 8 складових: активності, конструктивності, співробітництва, цілеспрямованості, комплексності, змістовності, комунікативності, рефлексивності.Конструктивізм набув широкого поширення на другому етапі розвитку дистанційного навчання, який орієнтовно розпочався після 2000 р.У коннективістському підході [5] навчання ‑ це процес створення мережі. Вузли такої мережі ‑ це зовнішні сутності (люди, організації, бібліотеки, сайти, книги, журнали, бази даних, або будь-який інший джерело інформації). Акт навчання полягає у створенні зовнішньої мережі вузлів.Принципами коннективізму є: 1) різноманітність підходів; 2) представлення навчання як процесу формування мережі та прийняття рішення; 3) навчання і пізнання відбуваються постійно – це завжди процес, а не стан; 4) ключова навичка сьогодні – це здатність бачити зв’язки і розуміти смисли між областями знань, концепціями та ідеями; 5) знання можуть існувати поза людиною в мережі; 6) технології допомагають нам у навчанні. Коннективізм базується на концепції, що інновації потребують відкритості, яка породжує себе (масові відкриті дистанційні курси); відкритість та інновації вимагають творчості та участі; особисті знання повинні структуруватися та взаємодіяти; у студента повинна бути можливість розкрити себе. Ключовими компонентами коннективізму є автономія, зв’язність, різноманітність та відкритість. Він робить акцент [6] на використанні Веб 2.0 та вмінні вчитися; спонукає студентів досліджувати нові засоби сприйняття навчання та знань, пропонує їм бути незалежними, брати ініціативу та відповідальність за навчання на себе, заохочує студентів підключатися до інформації, ідеям та людям для створення мережі знань та сумісно конструювати знання, які є відносними та контекстними.Аналіз цих підходів показує, що у багатьох своїх ідеях та правилах вони збігаються, адже основною метою їх всіх є можливість удосконалення діяльності через інформацію.Проектування навчальних матеріалів для навчання може включати елементи усіх трьох підходів. Стратегії біхевіоризму можуть використовуватись для вивчення фактів («що»), когнітивізм – для вивчення процесів та правил («як»), а стратегії конструктивізму – для відповіді на питання «чому» (високий рівень мислення, який забезпечує персональне розуміння та навчання, згідно із ситуацією та контекстом).Всі псих

У статті визначено роль інтернет інструментів у популяризації закладів вищої освіти. Проаналізовано популярність українських закладів вищої освіти, використовуючи інструменти пошукової оптимізації SEO (search engine optimization). Розкривається роль і місце інтернет маркетингу в політиці закладів вищої освіти. Охарактеризовано основні проблеми процесу рейтингування закладів вищої освіти та його вплив на забезпечення стандартів якості вищої освіти. Проаналізовано можливий вплив інтернет маркетингу, зокрема через пошукове просування сайтів, на підвищення рейтингу сайту та загальної назви вишу через збільшення запитів. Також на основі академічного рейтингу "Топ-200 Україна 2020", авторами було обрано п’ять університетів технічного спрямування і визначено популярність їх власних назв в областях України у 2010 році і 2020 році на основі web-додатку Google Trends пошукової системи Googlе.

Мета роботи – провести аналіз навчального процесу англомовних студентів та покращити якість вивчення травматології та ортопедії.Основна частина. Проведено аналіз навчального процесу з дисципліни “травматологія та ортопедія” студентів іноземного факультету Буковинського державного медичного університету, наведено особливості їх теоретичної і практичної підготовки. Визначено, що основними перешкодами є недостатня кількість навчальних годин, що відводяться для дисципліни, брак навчальної літератури англійською мовою та її якість, труднощі при курації хворих пов’язані з недостатнім знанням української мови іноземцями, велика кількість студентів у групах, що утруднює індивідуальний підхід при проведенні практичних занять. Створення сервера дистанційного навчання й електронного навчального курсу “травматологія та ортопедія” покращило навчальний процес. Зменшення кількості англомовних студентів у групах та залучення їх до ургентних чергувань дозволять значно покращити рівень теоретичної і практичної підготовки, посилити мотивацію і зацікавленість студентів, сприятимуть індивідуальному підходу до їх навчання. Перспективними є також підготовка і видавництво власної навчально-методичної літератури англійською мовою.Висновки. Значного покращення теоретичних знань студентів та розвитку їх ортопедичної спрямованості можна досягти, застосовуючи сучасні технології дистанційного навчання з застосуванням Інтернету, що, у свою чергу, покращить оволодіння студентами практичними навичками. З іншого боку, вирішення ряду проблем, таких, як видавництво якісних підручників та навчально-методичних посібників з травматології та ортопедії англійською мовою, удосконалення веб-сайту дистанційної освіти, зменшення кількості студентів у групах, також значно покращить якість вивчення дисципліни.

Мета роботи – дослідження ефективності впровадження інноваційних методів навчання в підготовці кваліфікованих спеціалістів фармації.Основна частина. Для проведення дослідження були використані новітні інформаційно-комунікаційні технології, а саме: Інтернет-сайти, блог-технології, аудіо- і відеоресурси, програма Skype, мультимедійні презентації, проведення тренінгів, рольових ігор та тестування на комп’ютерах. Використання інноваційних освітніх технологій e Національному фармацевтичному університеті надає великі можливості для підвищення ефективності процесу навчання. Інформаційні і мультимедійні навчальні програми сприяють не лише якісному засвоєнню теоретичного матеріалу, але й удосконаленню навичок володіння комп’ютерною технікою. Інновації у змісті освіти мають доповнюватися і реалізовуватися через оволодіння інноваційними методами. Одним із таких методів, який доцільно застосовувати в підготовці майбутніх фармацевтів, є кейс-метод. Використання цього методу у формі кейс-випадку, кейс-вправи та кейс-ситуації на заняттях із клінічної фармації, фармакогнозії, фармацевтичної хімії, аптечної та заводської технології ліків в осінньому семестрі 2016 р. привело до підвищення показників якісної успішності студентів середньостатистичної групи на 20–25 %.Висновки. Використання інноваційних методів навчання в освітньому процесі несе в собі великий потенціал, бо прискорює оволодіння знаннями і робить цей процес цікавим і динамічним. Застосування інтерактивного методу (кейс-методу) щодо профільних дисциплін показало підвищення якісної успішності студентів порівняно з використанням традиційних методів.

Мета дослідження – поділитися встановленими нами особливостями та досвідом викладання окремих тем, зокрема питань кліматотерапії, студентам-іноземцям медичних вузів, що знаходяться на завершальному етапі свого навчання.Матеріали та методи дослідження. У роботі використано методи аналізу, синтезу та систематизації інформації, статистичні методи. Як джерела інформації використано дані Міністерства освіти і науки України та офіційного сайту НМУ. Результати й обговорення. Кліматотерапія – це доступний та приємний для пацієнта спосіб лікування, який має виражені терапевтичні та профілактичні властивості, допомагає в лікуванні хронічних та аутоімунних захворювань. Зважаючи на те, що більше 80 % студентів-іноземців НМУ імені О.О. Богомольця англомовної форми навчання приїхали із країн з жарким кліматом і повернуться туди ж працювати лікарями, більше уваги колектив кафедри гігієни та екології приділяє розгляду питань використання кліматичних курортів саме пустельної та степової зон з метою лікування та профілактики захворювань. Для наочності навчання нами з використанням методичних рекомендацій кафедри курортології Ужгородського університету були створені матеріали у вигляді блок-схем, які включають інформацію щодо особливостей кожного типу кліматичних курортів, кліматичних факторів, механізму їх дії, показань та протипоказань до їх використання. Студенти навчаються застосовувати схеми використання кліматичних курортів для лікування і профілактики конкретних захворювань на прикладі ситуаційних задач з детальним описанням клінічної ситуації: анамнезу, симптоматики захворювання, місця проживання та роботи пацієнта тощо.Висновок. Розроблена кафедрою методологічна база для викладаня питань кліматотерапії студентам англомовної форми навчання сприяєотриманню ними необхідних практичних навичок та підвищенню рівня загальної професійної підготовки.

Статтю присвячено визначенню психологічних особливостей прояву гендерної толерантності та її структурних компонентів в юнацькому віці. Зазначений віковий період знаменується виникненням нової соціальної ситуації розвитку, центром якої є перехід до самостійного життя. Продовжується інтенсивний розвиток самосвідомості, молоді люди самовизначаються в системі моральних цінностей, принципів, норм і правил поведінки, усвідомлюють особисту соціальну відповідальність. Відповідно до такої ситуації розвитку молодого покоління в умовах трансформаційних процесів в економічній, політичній і соціальній сферах, важливим є питання гармонізації міжстатевих стосунків молоді завдяки вихованню толерантного ставлення до представників своєї та протилежної статі. Прояв гендерної толерантності в юнацькому віці сприяє: створенню психологічно комфортних умов для спільної діяльності представників обох статей; досягненню міжособистісного й міжгрупового взаємопорозуміння і поваги в різних сферах життєвої взаємодії; забезпеченню ефективних психолого-педагогічних умов для вироблення у юнаків і юнок необхідних індивідуально-особистісних якостей щодо успішного протистояння стереотипним уявленням і тиску соціуму. Мета статті полягала в дослідженні психологічних особливостей прояву гендерної толерантності та сформованості її компонентів у юнаків та юнок. У процесі емпіричного дослідження була використана: методика «ВІКТІ: види та компоненти толерантності» (авт. Г.Л. Бардієр), кількісний та якісний аналіз отриманих результатів проводився за шкалами «гендерна толерантність», «когнітивний компонент», «афективний компонент», «діяльнісно-стильовий компонент» гендерної толерантності. Констатовано, що майже в половини представників юнацького віку рівень гендерної толерантності знаходиться на середньому (наближеному до низького) рівні; майже третина юнацтва має низький рівень гендерної толерантності; й лише п’ята частина має сформовану гендерну толерантність (високий рівень). При аналізі сформованості складових гендерної толерантності (когнітивної, емоційної, поведінкової) встановлено, що знижені показники більше властиві хлопцям, що виявляється в зниженій рефлексивності, обмеженій емоційній і поведінковій саморегуляції. Література Баева, Л.В. (2009). Толерантность: идея, образы, персоналии. (Монография). Астрахань. Режим доступу: http://forum.urgi.info/index.php Кон, И.С. (1989). Психология ранней юности. Москва : Просвещение. Малихін, О.В. (2017). Принципи організації самостійної освітньої діяльності студентів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 53, 482–490. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2017_53_63 Мацьковський, М.С. (1995). Семья на пороге третьего тысячелетия. Центр общечеловеческих ценностей. Москва. Режим доступа: https://www.isras.ru/publ_mainlist.html?id=468 Мириманова, М.С. (2002). Толерантность как проблема воспитания. Развитие личности. 2, 104– Надолинская, Л.Н. (2008). Конструирование гендерного дискурса и стратегии гендерного партнерства (Теоретические представления и реалии современной России). (Автореф. дисc. д-ра. философ. наук). Ростов-на Дону. Оконешникова, Н.Л. (2004). Проблема толерантности личности в современной зарубежной психологии. Методологические проблемы современной психологии: иллюзии и реальность: Материалы Сибирского психологического Форума. (г. Томск, 16-18 сентября 2004 г.). (215–221). Солдатова, Г.У., & Филилеева, Е.В. (2006). Толерантность, социальное доверие и ксенофобия: определяющие факторы и группы риска. Тетради Международного университета в Москве, 6, 154– Ставицька, С.О. (2014). Соціально-психологічні особливості реалізації потреби в саморозвитку, самооцінки життєвих цілей та самоставлення як компонентів розвитку самосвідомості в юнацькому віці. Проблеми сучасної психології: зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 23, 595–607. Рибалка, В.В. (2018). Методологічні засади теоретичної та практичної психології: особистість, психологічна діяльність, духовність. Психологія і особистість, 1, 9–19. Эриксон, Э. (2000). Детство и общество. Сакт-Петербург. Grünberg, L. (2011). From Gender Studies to Gender IN Studies and beyond : case studies on gender-inclusive curriculum in higher education. European Center for Higher Education, Bucharest, 7–13. Kuzmenko,I. (2019). Gender Partnership and Tolerance Phenomenon. Антропологічні виміри філософських досліджень, 15, 73–81. Stavytskyi, G. (2019). Psychological and social factors of the development of ethnic self-consciousness of personality in youthful age. Problem space of modern society: philosophical-communicative and pedagogical interpretations: collective monograph. Part ІІ.Warsaw.