Academic literature on the topic 'Рішення для методології'

Сучасний стан розвитку виробництва характеризується зміною концепції побудови та діяльності підприємства, тому насамперед виникає проблема прийняття рішення про обрання оптимальної методології моделювання. Після цього здійснюється вибір оптимального методу та моделі. Після обрання оптимальної моделі наступною є фаза її конструювання. При цьому процес конструювання містить етапи декомпозиції, агрегування, дослідження умов, побудови програми. Зміст цього підходу до моделювання є конкретним втіленням загальної методології структурно-функціонального підходу до дослідження організаційних систем. На цей час немає єдино визнаної методології моделювання підприємства, тому розробники використовують переважно евристичні методи для прийняття рішень

Необхідність усталеного розвитку вітчизняного суспільства і права в умовах євроінтеграції та глобалізації зумовлює потребу у формуванні й застосуванні в Україні вчення про юридичну методологію права згідно з європейськими стандартами права. Мета статті полягає у характеристиці поняття, концепцій і системи юридичної методології як базових елементів вчення про юридичну методологію приватного (цивільного) права України. Методологія приватного (цивільного) права є різновидом галузевої методології, яка визначає систему принципів і методи пізнання світоглядних уявлень про приватне (цивільне) право, а також вчення про цю систему. Методологія приватного права відображає специфіку суб’єктивних цивільних прав та інтересів, їх співвідношення з публічними правами й інтересами, що зумовлює особливості застосування або й наявність невідомих публічним правам методів, принципів і правових конструкцій. Приватне (цивільне) право України методологічно має ґрунтуватися на концепції соціологічного розуміння права, якій кореспондують законодавчо сформульовані (насамперед у Цивільному кодексі України) механізми розуміння права як інструмента “живого” права, згідно з яким норма права повинна застосовуватися і тлумачитися таким чином, щоб це відповідало реально існуючим суспільним відносинам на момент застосування норми права. Сучасну методологію приватного (цивільного) права ліберального типу визначають дві основні концепції розуміння права – юридичного раціоналізму та юриспруденції інтересів, які сформувались як результат тисячолітньої еволюції західної традиції права. Концепція юридичного раціоналізму визнає правом не так формально закріплену в законі “мертву” норму, як творення права внаслідок застосування права уповноваженими державними орга нами і приватними особами. Методологія юридичного раціоналізму заснована на системному аналізі суспільних відносин з урахуванням всіх істотних для права соціальних регуляторів (економіка, етика, релігія тощо). Сутність терміна “юриспруденція інтересів” полягає в тому, що замість отримання результату шляхом логічного тлумачення понять норма закону розглядається як розумне і цілеспрямоване-вирішення законодавцем певного конфлікту інтересів. Суб’єкт застосування права повинен розпізнавати інтереси, що охороняються законом, і дотримуватися їх при застосуванні норм законодавства і вирішенні спору. Пошук справедливого рішення повинен ґрунтуватися не на суб’єктивному уявленні про справедливість конкретного суб’єкта застосування права, а здійснюватися в межах методики телеологічної юриспруденції цінностей, згідно з якою справедливість при вирішенні юридичного спору полягає в забезпеченні балансу інтересів учасників конфлікту відповідно до охоронюваних законом цінностей. Поділ методології приватного права на окремі методологічні сфери та інструменти передбачає поділ правових явищ, які становлять предмет методології приватного права, залежно від їх змісту і характеру, на дві частини – загальну та особливу, кожна з яких поділена на розділи.

В статті запропоновано концепт віртуального тренажера випробувальної лабораторії призначеного для використання у навчальному процесі при навчанні майбутніх фахівців випробувачів. Тренажер побудовано на принципах миследіяльністної методології: рівні ієрархії визначаються рівнем встановлених вимог, фази послідовністю впровадження нових редакцій нормативних документів, що регламентують діяльність випробувальної лабораторії, і визначаються редакцією (версією) цих документів, види функцій визначають роль окремих елементів системи управління в загальній системі. Застосування запропонованого тренажера направлене на формування у студентів професійних знань, умінь і навичків самостійно приймати рішення та формування індивідуальних рішень розв’язання ситуацій, здобуття надпрофесійних навичків (soft skills), здобуття професійних навиків роботи з нормативними документами (зокрема, стандартами), випробувальним устаткованням, засобами вимірювальної техніки, роботи з адміністрування систем управління якістю. При роботі з тренажером студенти самомотивуються для досягнення поставленої цілі шляхом усвідомлення важливості оптимального вирішення поставленої задачі.

Метою статті є представити публікацію «Best Countries 2018. Global rankings, international news and data insights» – припущення щодо визначення, методології та нарешті результатів роботи, якими є списки класифікації країн у дев’яти категоріях, зрештою формуючи рейтинг кращих країн світу. Цитований звіт представляє способи сприйняття націй іншими країнами, що корисно для корпоративних менеджерів, осіб, які приймають рішення, а також самих громадян. Він ґрунтується на припущенні, що глобальне сприйняття визначає країни з точки зору ряду виразів, які можуть впливати на напрямок торговельної політики, туризму, інвестицій, а також загалом на національну економіку. Best Countries 2018 досліджує потенціал загальної кількості 80 країн, що представляють близько 95% світового валового внутрішнього продукту та представляють понад 80% світового населення.

Стаття присвячена вирішенню проблем, пов'язаних з вибором оптимального типу та варіанту безпілотних літальних апаратів. В основному, сучасні одиниці безпілотних авіаційних комплексів озброєні декількома видами безпілотних літальних апаратів. У кожного з них є кілька можливих варіантів обладнання для різних завдань. Кожного разу при плануванні стадії застосування командир безпілотних літальних апаратів комплексу повинен вирішити проблему про обґрунтований вибір раціонального типу та варіанту обладнання БпЛА для забезпечення ефективного виконання завдання. Ефективність використання безпілотних літальних апаратів оцінюється численними показниками. Тому тип і варіант вибору обладнання для безпілотних літальних апаратів повинні базуватися на використанні математичних методів багатокритеріальної оцінки, що визначає проблему та актуальність дослідження. Метою статті є вдосконалення існуючої методики вибору раціонального типу і обладнання безпілотних авіаційних комплексів з використанням методів багатокритеріального оцінювання з метою забезпечення ефективного виконання завдань підрозділами безпілотних авіаційних комплексів. Результати. У статті розглянуті існуючі математичні методи багатокритеріальної оцінки та запропоновано вдосконалену техніку вибору раціонального типу та обладнання для безпілотних літальних апаратів, що базується на аналізі часткових методів та використання комбінації методу аналізу ієрархії і методу медіан Кемені. Запропонована практична реалізація вдосконаленої методології базується на використанні методу аналізу ієрархії для підтримки та прийняття рішення в інформаційно-автоматизованій системі. Це забезпечить ефективне виконання завдань безпілотними літальними апаратами.

У статті пропонуються до розгляду авторські результати формування методології дослідження кібербезпекової політики шляхом застосування кібернетичного, системного та матричного підходів. У рамках кібернетичного підходу виокремлено три компоненти кібернетики: теоретична кібернетика, яка досліджує філософські й математичні проблеми кібернетики; технічна кібернетика - досліджує принципи розроблення технічних систем, фактично будови кіберпростору; прикладна кібернетика - досліджує можливості використання ідей, методів і технічних засобів кібернетики для вирішення практичних завдань у різних сферах життєдіяльності людини. Запропоновано алгоритм застосування кібернетичного підходу через послідовне визначення таких його елементів: визначення мети управління (виражається моделями висхідного, проміжного і кінцевого стану системи; мету встановлює людина, а кількісні динамічні моделі одного з типів записуються до пам'яті комп'ютера або виражаються аналоговою моделлю); перерахування засобів управління з програмами їх впливу на елементи системи; складання алгоритму управління (розрахунок за моделюю зміни системи в часі за різних управляючих впливів і вибір оптимальної стратегії і тактик управління для досягнення мети; прийняття рішення й уточнення програми управління); контроль виконання програми управління (система зворотних зв'язків, оцінка стану системи на проміжних стадіях і корекція управляючих впливів залежно від ефекту управління). З використанням методології системного підходу проаналізовано статичні, динамічні, структурні компоненти, онтогенетичні зв'язки та властивості кібернетичних відносин, їхні внутрішні та зовнішні вияви, а також рівень інформаційної взаємодії з інформаційним середовищем. Розглянуто трактування матричного підходу як стандартного способу структуруван-ня зібраних даних на основі моделі «об'єкт - ознака». Висновується, що наука і її цінність полягає в передбаченні й формуванні прогнозних моделей і сценаріїв розвитку різноманітних подій із відповідними механізмами реагування держави. За такого підходу ми не відстаємо, ми не реагуємо, а діємо проактивно, адже в даному випадку ми формуємо майбутнє і реальність, і штучний інтелект приходить до нас у світ і буде функціонувати за нашими правилами.

У статті розглядаються програмні засоби для автоматизації тестування програмних продуктів. Авторами проведено аналіз впливу фреймворків автоматизації тестування на сферу розробки програмного забезпечення, також проаналізовано низку задач тестувальників, які можна вирішити за допомогою цих засобів. Сфера IT проникає в усі аспекти життя людини уже давно, але тільки в останні декілька років спостерігається небувала тенденція стрімкого зростання кількості програм, сайтів, спеціалізованих програмних продуктів тощо. Цей стрімкий ріст обумовлений насамперед необхідністю спрощувати виконання рутинних трудомістких задач у багатьох сферах життєдіяльності, що донедавна виконували люди. Вже зараз різноманітне програмне забезпечення застосовуються майже у всіх сферах життя і згодом повністю охопить усі не творчі напрями діяльності людини. Широке застосування комп'ютерних технологій призвело не тільки до збільшення чисельності програмного забезпечення, але й до стрімкого зростання вимог до цих програмних продуктів. Від їх коректного виконання, часом, залежить не тільки користувач, але й цілі галузі комерційного і державного правління. Тестування - один з найважливіших етапів контролю якості в процесі розробки програмного забезпечення. Автоматизоване тестування є його складовою частиною. Воно використовує програмні засоби для створення, виконання тестів і перевірки результатів їх виконання. Автоматизація тестування допомагає оптимізувати час на проведення тестування: надає тестувальникам можливість швидко і якісно проводити тести, мати можливість легко їх міняти, що спрощує сам процес тестування. Авторами проведено дослідження і порівняльний аналіз традиційної методології тестування та Agile методології та зроблені висновки о їх перевагах і недоліках. Основна мета цього дослідження – це проаналізувати процеси автоматизації тестування програмних продуктів, визначити основні переваги та недоліки різноманітних фреймворків автоматизації тестування, зробити виводи щодо доречності використання того чи іншого рішення та засобу.

Статтю присвячено дослідженню впливу пандемії Covid-19 на сферу зайнятості в Україні, зокрема, на поширення дистанційної зайнятості та надомної праці через інформаційні та телекомунікаційні технології доступу до робочого місця. Розглянуто вплив стрімкого зростання дистанційної зайнятості в час пандемії, відтворюючи роботу як суміш віртуального та фізичного досвіду, що допоможе працівникам зосередитись на важливих аспектах організації власного робочого часу з метою адаптації до нових трудових реалій. Компаніям довелося швидко створювати нові цифрові робочі місця, перепрофілювати існуючі, окреслити для своїх співробітників рамки ділової етики в онлайн-доступі до всіх ресурсів компанії, забезпечити їх необхідними інструментами співпраці та спілкування, які необхідні для нормальної фінансово-господарської діяльності і продуктивності праці. Компанії, які врахували потреби своїх співробітників та клієнтів, для забезпечення їх безпечної онлайн-взаємодії та створення гармонічних відносин зуміли перейти на якісно новий рівень організації робочого часу у своїй діяльності. Досліджено рівень використання інформаційно-комунікаційних технологій вітчизняним підприємствами та динаміку зростання підприємств, які проводили навчання свого персоналу цифровим навикам. За допомогою методології SWOT - аналізу сформовано переваги і недоліки впливу процесу діджиталізації на структуру зайнятості на ринку праці Україні, що дозволило окреслити можливості та загрози подальшого розвитку. Зроблено висновок про те, що ключовим елементом успіху компаній-лідерів є їх персонал, працівники з активним і нестандартним мисленням та широким набором цифрових компетентностей, тобто, так звані “працівники знань”, головним інструментом яких є розумова діяльність. Запропоновано технічні рішення для он-лайн навчання, професійного розвитку, набуття цифрових навиків і компетентностей персоналу на основі безкоштовних он-лайн платформ, мобільних додатків чи комп’ютерних програм.

У статті досліджена можливість застосування податкового законодавства до конкурентних відносин за аналогією. Аналізуються суперечливі судові рішення, які припускають застосування понять, які закріплені у податковому законодавстві, для визначення природи конкуренних відносин у сфері господарюван- ня. Ця практика називається неправильною з погляду букви закону та засадничих теоретичних положень щодо аналогії закону, яка вимагає встановлення однотипного правового режиму у подібних відносинах. Такий однотипний режим має винятковий характер для міжгалузевих відносин. Вказується на пря- мі приписи Податкового кодексу України, що передбачають виключне застосуванння його положень для цілей оподаткування, а також аналізується змістовна відмінність правил оподаткування та результатів об'єктивних господарських операцій на прикладі бонусу, який надається імпортером у формі безповоротної фінансової допомоги усім своїм дистриб’юторам за реалізацію імпортованої продукції за кошти державного бюджету через систему публічних закупівель. Зроблено висновок, що визначен- ня правил оподаткування та дефініцій у податковому законодавстві, яке має виняткову публічно-правову природу, не може переноситися на сферу змішаних приватно-публічних відносин економічної конкуренції, що ґрунтуються на особливих норма- тивно-правових джерелах, ділових звичаях та спеціальній методології оцінки результатів господарських операцій. Результати оподаткування самі становлять економічний результат, але податкові правила не можуть формально «призначати» наявність чи відсутність економічного результату. Податкові відносини є формалізованими та вторинними на відміну від об’єктивних господарських конкуренційних відносин. Не випадково, Господарський кодекс України чітко розділяє державну антимонопольно-конкурентну політику та державну податкову політику. На цій підставі зроблено висновок про розбіжність типу правового режиму податкових і господарських відносин та неприпустимість застосування податкового закону до відносин економічної конкуренції за аналогією.

Проаналізовано найпоширеніші підходи до створення засобів підтримки прийняття рішень для процесу підбору оптимальної методології розроблення програмного забезпечення (ПЗ). З'ясовано, що на сьогодні для досягнення цієї мети використовуються різні методи, переважно багатокритеріальні методи прийняття рішень, але мало застосовуються методи машинного навчання, також у процесі прийняття рішень не повною мірою враховуються метрики проєкту. Визначено, що на цей час існує велика кількість методологій розроблення програмного забезпечення (водоспадна (Waterfall), швидке розроблення додатків (Rapid Application Development), скрам (Scrum), канбан (Kanban) та ін.), які оптимізують процеси у команді та значно полегшують і пришвидшують розроблення програмного забезпечення, але разом з цим, з огляду на різноманітність цих методологій і проєктів, постає питання правильного підбору методології до конкретного проєкту на основі даних про нього, оскільки кожна методологія розроблення програмного забезпечення розрахована на різні типи команд, кількість їх членів, різні типи проєктів та їхню складність. Виділено найбільш значущі метрики проєкту, такі як: розмір та кваліфікація команди, тип проєкту та бюджетування, тривалість виконання проєкту, ризик зміни вимог, локація команди та інтенсивність комунікації зі замовником. Спроєктовано, реалізовано та відтестовано програмний засіб підбору методології розроблення програмного забезпечення з урахуванням наведених вище метрик проєкту та використанням алгоритму random forest, для програмної реалізації якого було обрано мову програмування – Swift 5, середовище розроблення – XCode 10.1, для збереження даних використовується Google Firebase Realtime Data Base. Розроблено засіб у вигляді клієнт-серверного додатку з логічною частиною на стороні клієнта та з базою даних на базі Google Cloud Firestore Data Base, а для зберігання результатів, введених користувачем розробленого засобу, вибрано нереляційну базу даних Google Firebase Database. Здійснено дослідження залежності ймовірності прогнозу відповідності методології проєкту та швидкодії роботи від обсягу даних в Data Set, а також порівняння ефективності використання алгоритмів Random Forest та Linear Regresion для задачі вибору методології розроблення ПЗ.

Метою управління інтелектуальним капіталом суспільства в системі сталого розвитку є досягнення значного результату від його використання за оптимізації витрат на його розвиток, передусім витрат на освіту. Освіта є одним із найважливіших складників розвитку інтелектуального капіталу. Україна відстає за рівнем інтелектуального капіталу від країн-лідерів, а також поступається багатьом країнам. Цифровізація освіти в нашій країні повинна максимально ліквідувати це відставання. Пандемія COVID-19 значною мірою прискорила розвиток усіх сфер онлайн-життя, у тому числі онлайн-освітньої моделі на найближчі десятиліття. У роботі розглянуто основні тенденції розвитку освіти в умовах цифрової трансформації суспільства, визначено основні відмінності онлайн-навчання, які носять як позитивний, так і негативний характер. Обґрунтовано необхідність запровадження нової методології навчання, яка ґрунтується не на окремих інструментах, а на можливостях онлайн-освіти з урахуванням існуючих технологічних рішень для освіти шляхом формування єдиної екосистеми. Усе це дало змогу виділити найбільш актуальні проблем розвитку інтелектуального капіталу в Україні та запропонувати шляхи їх подолання на засадах онлайн-освіти.