To see the other types of publications on this topic, follow the link: Рівень фінансової стійкості.
Journal articles on the topic 'Рівень фінансової стійкості'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 49 journal articles for your research on the topic 'Рівень фінансової стійкості.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Грудзевич, Уляна, and Андріана Дрозд. "ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ АТ «КРЕДОБАНК»." Вісник Університету банківської справи, no. 3(42) (December 23, 2021): 39–46. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253522.
Full textAbstract:
Анотація. Для досягнення фінансової стійкості банку потрібно постійно проводити аналіз його по-точного стану і планових показників з урахуванням ендогенних та екзогенних чинників. У цьому кон-тексті досліджено фінансову стійкість АТ «Кредобанк» і фактори впливу на неї за допомогою сучасноїметодики Z-score, яка вже довший час активно застосовується центральними банками багатьох кра-їн, а також науковцями Міжнародного валютного фонду, проте ще не здобула належного визнанняв дослідженнях фінансової стійкості в Україні. На основі фінансової звітності АТ «Кредобанк» побудо-вано логістичну модель, що характеризується високою якістю та є адекватною. Для розрахунку логістич-ної регресії розроблено і використано комплекс фінансових показників, що всесторонньо відобража-ють фінансовий стан установи і дають змогу спрогнозувати ймовірність її банкрутства, що, у свою чергу,дозволить підвищити ефективність ухвалення управлінських рішень щодо виявлення кризових явищі попередити їхній розвиток. Така логіт-модель може бути використана як у практиці фінансового ме-неджменту самої банківської установи, так і в наглядовій діяльності в банківському секторі. Установле-но, що розпал COVID-19 дещо похитнув рівень фінансової стабільності АТ «Кредобанк» 2020 року, томудля подальшого розвитку і зростання прибутковості установи запропоновано низку рекомендаційнихвимог. Визначено, що якість ресурсів і капіталу є головними показниками ефективної діяльності бан-ку, саме їхнє оптимальне співвідношення за умов забезпечення платоспроможності, ліквідності, рента-бельності та фінансової стійкості сприяє збільшенню клієнтів, а відповідно зростає й дохід банківськоїустанови.Ключові слова: банк, стійкість, фінансова стійкість банку, індикатор Z-score, SWOT-аналіз банку, ло-гіт-модель управління фінансовою стійкістю.Формул: 4; рис.: 2; табл.: 7; бібл.: 10.
2
Адонін, С. В., and Ю. М. Калашнікова. "ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 4 (December 16, 2020): 155–60. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.19.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сутність, типи та проблеми фінансової стійкості під- приємства, представлено результати оцінювання фінансової стійкості на прикладі ПАТ «Дніпрогаз» та запропоновано шляхи підвищення фінансової стійкості підприємства. Ця оцінка дає можливість підприємству функціонувати та розвиватися у мінливому зов- нішньому середовищі та реагувати на його зміни. Оцінювання здійснено на основі абсо- лютних та відносних показників. У ході аналізу фінансової стійкості ПАТ «Дніпрогаз» використано дані фінансових звітів за 2017–2019 рр. Результати отримано за допомогою методів аналізу та синтезу, порівняння. За результатами оцінки виявлено послаблення фінансового стану підприємства, з’ясовано, що ПАТ «Дніпрогаз» є фінансово нестабіль- ним, залежить від позикових коштів, має високий рівень фінансових ризиків. Визначено основні проблеми фінансової стійкості та запропоновано заходи покращення.
3
Купира М.І. "ФІНАНСОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА: ФОРМУВАННЯ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ НАРОЩЕННЯ." Економічний форум 1, no. 1 (February 26, 2021): 127–34. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-15.
Full textAbstract:
У статті проведено розбір ключових характеристик ресурсного та результативного підходів в напрямку визначення фінансового потенціалу. Визначено фінансовий потенціал як систему фінансових можливостей здатних трансформувати наявні ресурси у векторний процес розвитку через максимізацію та мультиплікатор капіталізації прибутковості.
Згруповано в систему фактори впливу на рівень фінансового потенціалу, які потрібно системно перетворювати в потенційні можливості. Визначено такими факторами фінансову стійкість, ефективність менеджменту активами, мультиплікатор капіталу, вектор кредитоспроможності, інноваційний вектор, інвестиційний вектор, вектор менеджменту, що точково створюють проблеми та породжують дисбаланс фінансово-економічного розвитку.
Сформовано синергетичну пряму складників фінансового потенціалу в процесі фінансово-господарської діяльності через ефективність та доведено поетапність алгоритму роботи в частині структуризації власних та позикових фінансових ресурсів через якість аналіз, планування, контроль і гарантування в підсумку фінансової стійкості та фінансової забезпеченості.
Запропоновано структуризацію компонентів та складників фінансового потенціалу через рух і розвиток в напрямку капіталізації та максимізації.
Розроблено вектор забезпечення формування High-level фінансового потенціалу в напрямку фінансової стабільності включаючи компоненти: управлінський, фінансово-економічний, майновий, архітектурний, інтелектуальний. Тому, важливим кроком в напрямку формування фінансового потенціалу та пошуку детермінантів його нарощення ефективно генерувати саме архітектурний та інтелектуальний компоненти. Заданий алгоритм буде працювати через самофінансування та самонаповнення, з врахуванням мотиваційної складової кадрового потенціалу до результативної та продуктивної роботи.
4
Паска, І., О. Василенко, Т. Понедільчук, and В. Заболотний. "ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ АГРАРНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ." Financial and credit activity problems of theory and practice 6, no. 41 (January 10, 2022): 173–81. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251429.
Full textAbstract:
Анотація. Розроблено та обґрунтовано методику формування і розрахунку фінансових показників комерціалізації освітніх послуг аграрних закладів вищої освіти України для оцінювання рівня їхньої фінансової стійкості та конкурентоспроможності. Запропоновано модель залежності критеріїв конкурентоспроможності ЗВО від факторів впливу та сформовано перелік додаткових послуг, які можуть бути комерціалізовані. Проаналізовано міжнародний і вітчизняний досвід джерел фінансування ЗВО; фінансові показники за рівнем освіти для різних країн світу; формування сучасної методики і джерел фінансування аграрних ЗВО України; джерела надходжень та витрат загального і спеціального фондів, у тому числі фінансування наукових досліджень; фактори впливу на рівень конкурентоспроможності. Визначено динаміку змін надходжень від освітніх послуг аграрних закладів вищої освіти України у 2019—2021 рр. за джерелами фінансування на базі даних їхніх кошторисів. Наведено результати розрахунків фінансових показників комерціалізації. Під час дослідження використано загальнонаукові методи: емпіричного рівня (розрахунок, порівняння), теоретичного рівня (аналіз, узагальнення, моделювання); дані літературних джерел; дані фонду заробітної плати науково-педагогічних працівників, дані надходжень від освітніх послуг і дані видатків освітніх послуг за різними джерелами фінансування аграрних ЗВО. Факторами впливу на рівень конкурентоспроможності визначено: джерела фінансування, якість освітніх послуг, інноваційний розвиток, людські ресурси, міжнародну діяльність, співпрацю з роботодавцями, брендинг, додаткові послуги. Установлено основні критерії конкурентоспроможності: імідж (репутація) закладу, фінансова стійкість, контингент, кількість працевлаштованих за спеціальністю. Сформовано систему показників, що визначають рівень фінансової стійкості аграрних ЗВО. Ключові слова: аграрний заклад вищої освіти, конкурентоспроможність, освітні послуги, фінансові показники комерціалізації, фінансова стійкість. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 4; бібл.: 16.
5
Литвиненко, Олеся. "ПОНЯТТЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАГРОЗ ФІНАНСОВІЙ БЕЗПЕЦІ СИСТЕМНО ВАЖЛИВИХ БАНКІВ." Вісник Університету банківської справи, no. 3(42) (December 23, 2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253523.
Full textAbstract:
Анотація. Невисокий рівень довіри до банків і незначні темпи її відновлення зумовлюють загостренняпроблеми забезпечення фінансової безпеки банківських установ. Низький рівень фінансової безпекинавіть одного системно важливого банку може спровокувати порушення і деформацію банківськогосектору загалом. Від того, наскільки повним є визначення складу загроз, оцінка рівня їхньої інтен-сивності та можливих наслідків впливу, залежить ефективність побудови всієї системи забезпеченняфінансової безпеки системно важливих банків. Особлива увага приділяється розкриттю теоретичнихаспектів поняття загрози фінансовій безпеці системно важливих банків. Зокрема, визначено сутністьі відмінності між поняттями «загрози фінансовій безпеці», «фактори фінансової безпеки», «небезпекафінансовій безпеці», «виклик фінансовій безпеці» та «шкода фінансовій безпеці» у межах досліджен-ня фінансової безпеки системно важливих банків. Надано авторське визначення поняттю загрози фі-нансовій безпеці системно важливих банків, відповідно до якого загрозу фінансовій безпеці системноважливих банків слід розглядати як реалізовану форму небезпеки, сукупність чинників та явищ, щоспричиняють порушення стійкості функціонування і зниження захищеності фінансових інтересів бан-ківської установи, що, у свою чергу, може спровокувати дестабілізацію всієї фінансової системи. Розгля-нуто основні підходи до класифікації загроз фінансовій безпеці системно важливих банків. Виявлено,що фундаментальним є поділ загроз за джерелом виникнення, відповідно до якого їх можна поділити назовнішні і внутрішні (екзогенні та ендогенні), надано детальну характеристику зовнішнім і внутрішнімзагрозам фінансовій безпеці системно важливих банків. У розрізі дослідження фінансової безпеки сис-темно важливих банків було досліджено питання довіри населення. Виявлено, що стійкий рівень довіриє чинником забезпечення фінансової безпеки, а зменшення рівня довіри населення доцільно розглядатияк одну з основних загроз фінансовій безпеці системно важливих банків.Ключові слова: фінансова безпека банку, системно важливий банк, загрози фінансовій безпеці систем-но важливого банку, довіра населення.Формул: 0; рис.; 1; табл.: 0; бібл.: 17.
6
Перепьолкіна, О. О. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ МАКРОПРУДЕНЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НБУ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 63 (October 1, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-09.
Full textAbstract:
В статті розглянуто важливість забезпечення стійкості фінансових систем в умовах невизна-ченості, що спричинена світовою пандемією. Встановлено пріоритетність цілей цінової та фінансової стабільності у функціонуванні НБУ. Економічний зміст фінансової стабільності визначено як стан фінансової системи, за якого вона здатна належним чином виконувати основні функції, такі як фінансове посередництво та здійснення платежів, а також протистояти кризовим явищам. Охарактеризовано зміст макропруден-ційної політики НБУ, принципи її реалізації та інструменти макропруденційного регулювання, що використо-вуються для забезпечення стабільності фінансової системи. Акцентовано увагу на необхідності забезпечення контролю розрахунків, розкрито механізм та об’єкти оверсайта платіжних систем. Розглянуто спектр по-казників, що визначають фінансову стійкість, досліджено їх рівень в умовах застосування карантинних об-межень. Проаналізовано ефективність забезпечення фінансової стабільності Національним банком; встанов-лено, що її високу результативність досягнуто завдяки деактивації буферів капіталу, рекомендацій банкам утриматися від виплати дивідендів, створенню сприятливих регуляторних умов для реструктуризації кре-дитів, наданню банкам ліквідності у необхідних обсягах через стандартні інструменти рефінансування НБУ. Розкрито загрози фінансового сектору на підставі результатів стрес-тестування НБУ, досліджено ризики функціонування банківської системи (кредитний ризик, ризик достатності капіталу, ризик ліквідності, юри-дичний ризик, валютний та ризик прибутковості). Виокремлено рекомендації щодо підвищення ефективності забезпечення фінансової стабільності для органів державної влади та банківських установ; наголошено на перспективних напрямах досліджень, серед яких підвищення рівня збалансованості грошової маси, вдоскона-лення параметрів функціонування фінансово-кредитного сектору, детінізація грошово-кредитного сектору та протидія викликам глобалізації у грошово-кредитній сфері.
7
Нестеренко, Валентина, Інна Осьмірко, and Тетяна Синиця. "АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 26 (June 26, 2021): 79. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.79.
Full textAbstract:
УДК 658.15; JEL Classification: M 40
Мета. Формування підходу до аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства на основі визначення факторів впливу та відповідних груп аналітичних показників. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Аналізуючи погляди дослідників на визначення сутності фінансової діяльності підприємства, можна виокремити наступні погляди: це діяльність підприємства, спрямована на формування і розподіл фінансових ресурсів; діяльність з фінансового посередництва; діяльність з організації використання фінансових інструментів в умовах підприємства; діяльність по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами; діяльність по мобілізації фінансових ресурсів підприємства задля досягнення визначених власником цілей економічного розвитку підприємства, тощо. Відповідно до сутності фінансово-економічної діяльність підприємства всі фактори впливу на неї можна розділити на наступні види: внутрішні - організаційно-правова форма підприємства, рівень забезпечення сировиною, ефективність системи управління підприємством, ефективність управління ресурсами підприємства, стан матеріально-технічного забезпечення діяльності підприємства, технологічний рівень виробництва, та зовнішні - загально ринкова кон’юнктура, соціально-політичні фактори, природі фактори, вплив податкової системи, рівень інвестиційної привабливості галузі, фінансово-кредитна політика держави. Відповідно до факторів впливу, перелік показників, за допомогою яких має реалізовуватися процес аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства має бути наступним: показники ефективності використання основних засобів: фондовіддача, фондомісткість, фондорентабельність; показники ефективності використання матеріальних ресурсів: рентабельність продажів, рентабельність продукції, рентабельність операційної діяльності, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність інвестицій; показники ефективності використання трудових ресурсів: продуктивність праці, трудомісткість продукції, виробіток; показники ефективності використання фінансових ресурсів: показники ділової активності, показники фінансової стійкості, показники ліквідності, показники фінансової рентабельності. Наукова новизна. Сформовано узагальнений підхід до аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства відповідно до факторів впливу на неї та обґрунтовано перелік показників її оцінювання. Практична значущість. Запропоновані висновки можуть бути використані дослідниками, власниками та керівниками підприємств при формуванні ефективної системи аналізу господарської діяльності підприємства.
8
Старко, І. Є., І. А. Канцір, and М. П. Шевчук. "СУЧАСНА ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОВІСТЮ." Підприємництво та інновації, no. 10 (December 30, 2019): 82–86. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.12.
Full textAbstract:
Метою функціонування будь-якого суб’єкта господарської діяльності виступає максимізація прибутку у довгостроковому періоді. Ефективне управління формуванням та розподілом прибутку слугує платформою розвитку підприємства, підвищення його рейтингових показників, залучення інвестицій, розширення масштабів діяльності. Оціночним показником ефективності управління процесом отримання й розподілу прибутку вважається прибутковість. Одним із найефективніших методів оцінки впливу витрат, ціни, обсягу реалізованої продукції на фінансовий результат діяльності підприємства виступає аналіз співвідношень – CVP-aналіз, який за допомогою системи показників оптимізує співвідношення між постійними та змінними витратами, регулює механізм ціноутворення, мінімізує рівень підприємницького ризику, провадить моніторинг фінансових результатів (факт-прогноз), забезпечує запас фінансової стійкості та обґрунтує механізм оптимізації фінансово-господарської діяльності підприємства.
9
Швець, В. Я. "Фінансова стійкість пенсійного забезпечення під час пандемії Ковід-19." Європейський вектор економічного розвитку 29, no. 2 (2020): 94–101. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5362-2020-2-29-9.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню показників фінансової стійкості пенсійного забезпечення країн світу під час Ковід-19. Запропоновано рекомендації з метою покращання стану пенсійного забезпечення на найближчі роки. На підставі аналізу літературних джерел виявлено, що головною причиною зменшення споживання та зростання безробіття є не Ковід-19, а рішення урядів про його блокування. Визначено три головних канали передавання економічних шоків: зменшення споживання товарів і послуг; непрямий вплив через фінансові ринки, їх вплив на реальну економіку та доставка. Для десяти країн світу наведено показники стійкості пенсійного забезпечення: поточні пенсійні витрати у відсотках до ВВП, рівень зайнятості населення у віковій групі 55‒64 років та кількість робочого стажу, а також пораховані та порівняні синтетичні показники стійкості пенсійного забезпечення за 2010, 2015 та 2020 рр. Можна побачити, що показники стійкості пенсійного забезпечення аналізованих країн у цьому дослідженні зменшуються, що говорить про погіршення рівня фінансової стійкості пенсійного забезпечення.
10
Loiko, Valeryia, and Maria Boieva. "УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 4 (August 5, 2019): 21–29. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0203.
Full textAbstract:
У статті розглянуто види фінансових ризиків страхової компанії, виділено причини, які можуть посприяти виникненню фінансових ризиків: економічні фактори, зовнішні втручання в діяльність страхової компанії, юридичні втручання, внутрішні дії (або бездіяльність), нестабільність фінансового ринку. Виділено наступні види фінансових ризиків страхової компанії: ризики, пов’язані із купівельною спроможністю грошей; ризики, пов’язані із вкладанням капіталу; ризики, пов’язані із операційною діяльністю компанії. Виокремлено фінансові ризики, які можна застрахувати і які не можна застрахувати. Виділено найбільш чутливі складові діяльності страхових компаній до фінансових ризиків: продажі, податки, маркетинг, інвестиції, фінанси. Процес управління ризиками передбачає здійснення як внутрішнього, так і зовнішнього факторного аналізу. Виділено п’ять етапів, з яких складається процес управління фінансовими ризиками страхової компанії: ідентифікація, оцінка, пріоритизація, реагування, реалізація плану управління ризиками. До найважливіших загроз фінансової діяльності страхової компанії при оцінці фінансових ризиків віднесено наступні види ризиків: ризик втрати платоспроможності; ризики втрати фінансової стійкості та незалежності. Проведено розрахунки коефіцієнтів оцінки фінансового стану та ризиків страхової компанії. За результатами розрахунків зроблено висновок, що страхова компанія, яку було обрано для дослідження, підтверджує статус фінансово стійкої та надійної компанії. Більшість показників перевищували нормативний рівень в декілька разів, показуючи позитивні тенденції до збільшення. Наведено порівняльну характеристику основних методів, завдяки яким у компаніях відбувається процес мінімізації фінансових ризиків. У страховій компанії, яка досліджувалась, для зниження фінансових ризиків використовується методи диверсифікації, хеджування і страхування ризиків. Зроблено висновок, що стандартизація фінансових ризиків у діяльності страхових компаніях відсутня. Великі страхові компанії нівелюють виникнення фінансових ризиків обсягами надання страхових послуг, а невеликі страхові компанії приймають рішення в основному спираючись на міркуванні їх власників або управляючих компанією.
11
Купира М.І. and Киришко М.В. "ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА." Економічний форум 1, no. 3 (July 20, 2020): 104–10. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-16.
Full textAbstract:
У статті доведено, що формування фінансової стратегії як основи стійкого та конкурентоспроможного розвитку у довгостроковій перспективі вимагає чітко побудованого алгоритму з врахуванням сучасних тенденцій. Встановлено, що під фінансовою стратегією в системі забезпечення конкурентоспроможності підприємства важливо трактувати загальний план окреслення точковості фінансових цілей та завдань на довгострокову перспективу через формування фінансових ресурсів у векторному напрямку фінансовою стійкості.
Проведено теоретичний розбір сутнісного наповнення фінансової стратегії в процесі формування, реалізації та коригування з виділенням структурних елементів фінансової стратегії в частині результативності.
Розроблено архітектуру формування фінансової стратегії в системі забезпечення конкурентоспроможності через матричний аналіз та фінансовий ефект.
Доведено, що фінансова стратегія в частині результативності діє через принципи та етапність щодо формування і впровадження та працює за виведеним алгоритмом: Управління = капітал + активи + інвестиції + грошові кошти+ прибуток + ризики. Узгодженість та ефективність управління на кожному етапі створює вектор прибутковості в процесі гнучкої фінансової політики. В першу чергу, в систему закладають достатній обсяг фінансових ресурсів, методи ефективності використання капіталу, оптимізація його структури та швидке реагування й нейтралізація ризиків на довгострокову перспективу.
Запропоновано матрицю вибору фінансової стратегії в частині ефективного стратегічного управління підприємства через синергію та дисбаланс з визначеним рівнем ефективності кожного структурного елементу та розраховано фінансовий ефект від вбудованих інноваційних інструментів у фінансову стратегію, який лише підсилить конкурентні позиції підприємства на ринку.
Фактично, фінансова стратегія є тією основою, яка забезпечує векторне фінансове підґрунтя для фінансово-економічного розвитку в частині нарощення прибутковості. Її ефективність окреслюється моментами, за яких стратегічні цілі ґрунтуються на реальних фінансових показниках та можливостях підприємства, чіткій системі управління, гнучкості та прозорості.
12
Zaіachkivska, О. V., and Ya A. Yaskal. "РОЛЬ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 82 (June 26, 2019): 21. http://dx.doi.org/10.31713/ve220183.
Full textAbstract:
У статті досліджено значущість категорії «стійкість» в аналізі фінансового стану підприємства при умовах фінансово-економічної кризи. Розглянуто наукові підходи щодо з’ясування сутності фінансової стійкості, ролі і значення. Проаналізовано методики оцінки показників фінансової стійкості підприємства. Обґрунтовано важливість рівня та перспективних напрямів підвищення ефективності управління фінансовою стійкістю в умовах фінансово-економічноїкризи. Основну увагу приділено необхідності своєчасного аналізу фінансової стійкості окремих господарюючих суб’єктів.
13
Petrushenko, Y. M., and O. I. Boiko. "Запас платоспроможності як гарантія розвитку ринку страхових послуг." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 1(79) (January 28, 2019): 8–13. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.1.2.
Full textAbstract:
Страхування життя поступово стає невід’ємною частиною побуту громадян України. З метою підвищення якості обслуговування клієнтів, ефективності використання наявних та залучених ресурсів, виявлення проблемних точок та підвищення рівня конкурентоздатності страхових організацій необхідно проводити аналіз фінансових показників діяльності даних організацій. В статті розглянуті головні параметри, які є ключовими факторами в системі гарантій роботи страхових компаній. Проводиться аналіз основних показників провідних компаній зі страхування життя який стосується платоспроможності, вирахувані коефіцієнти запасу платоспроможності та оцінено рівень стійкості даних компаній. Проведене дослідження показало, що запас платоспроможності є досить вагомим, хоча в процесі фінансової діяльності він має тенденції до змін, які є як незначними, так і досить значущими. Загалом, дані аналізу говорять про наявну достатність страхових резервів та відкритість даних компаній до введення нових законодавчих норм, що відповідають вимогам директиви Solvency II.
14
Батченко, Л. В., Л. О. Гончар, and А. О. Беляк. "ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ." Підприємництво і торгівля, no. 27 (November 17, 2020): 13–20. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-02.
Full textAbstract:
У статті досліджено ключові показники фінансової стійкості підприємств сфери гостинності на основі організаційно-економічного аналізу функціонування USG Holding та одного з наймасштабніших та конкурентоздатніших складників компанії «ТОВ «Сушия». Із відкритих даних проаналізовано основні показники фінансової стійкості, зокрема динаміку чистого доходу від реалізації продукції (у гривневому та доларовому еквівалентах), динаміку чистого прибутку (збитку), динаміку показників основних засобів та нематеріальних активів та динаміку поточних зобов’язань за 2012–2018 рр. На основі проведеного дослідження визначено, що ефективність фінансової та бізнес-діяльності підприємств сфери гостинності в умовах трансформації і глобалізації економіки країни, динамічності та мінливості економічного середовища у світі та в Україні зокрема визначається передусім його фінансовим станом. Обґрунтовано, що стратегічним чинником фінансової безпеки, інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності та кредитоспроможності є фінансова стійкість підприємств, особливо в період економічних глобалізаційних змін, коли фінансова стійкість стає обов’язковим критерієм ефективного розвитку невиробничого сектору економіки України (сфери послуг). Визначено, що результати проведеного дослідження дають змог стверджувати, що обов’язковими умовами поліпшення фінансового стану підприємств сфери гостинності у ринкових умовах господарювання є постійний аналіз і своєчасна ґрунтовна діагностика змін, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства, а також вчасне й максимально ефективне реагування на зміни ключових визначальних показників фінансової стійкості. Визначено перспективу подальших досліджень, зокрема проведення ґрунтовного аналізу фінансової стійкості на конкретному підприємстві сфери гостинності з визначенням його поточної фінансової стійкості за допомогою методу комплексного розрахунку рейтингової оцінки фінансового стану підприємств сфери гостинності, з метою розроблення унікального механізму забезпечення фінансової стійкості, що базуватиметься на особливостях конкретного закладу – концептуальних основах, які включають мету, завдання та функції управління, організаційну структуру, систему забезпечення механізму, критерії оцінювання рівня фінансової стійкості, унікальну систему брендингу та систему комплаєнс-контролю.
15
Македон, В'ячеслав. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ПРОЕКТІВ ЗЛИТТІВ ТА ПОГЛИНАНЬ В СЕРЕДОВИЩІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ." Підприємництво та інновації, no. 23 (April 29, 2022): 67–74. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.13.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості організації фінансово-економічного аналізу корпоративних проектів злиттів та поглинань для промислових підприємств. Виділено базові блоки проведення фінансово-економічного аналізу та надано структурний розподіл показників цих блоків. Обґрунтовано використання тривимірного показника фінансової стійкості при реалізації угод злиттів та поглинань. Впроваджено модульний підхід для групування фінансових показників проектів злиттів та поглинань, в межах якого виділено групу показників зовнішнього фінансового аналізу, групу показників внутрішньогосподарського аналізу та групу комплексних показників системи фінансового менеджменту. Визначено особливості використання інвестиційного аналізу для оцінки рівня зростання вартості акціонерного капіталу. Доведено що вартість підприємства визначається непрямим методом – як різниця між ринковою вартістю власного і позикового капіталу.
16
Vashai, Y. V. "МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ДЕРЖАВ У ГЛОБАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, no. 91 (December 20, 2020): 39. http://dx.doi.org/10.31713/ve320204.
Full textAbstract:
Актуальність досліджуваної проблеми пов’язана з тим, що макроекономічні фінансові ризики та дисбаланси однієї країни можуть стати фактором аналогічних загроз інших держав – торгівельних партнерів, учасників тих же міжнародних організацій тощо. У зв’язку із цим провідні фінансово-аналітичні корпорації світу розробляють та динамічно вдосконалюють методики оцінки фінансового стану держав, їх рейтингування в глобальному просторі задля оперативного виявлення можливих ризиків, прогнозування фінансових криз та адекватного реагування світового співтовариства. Метою статті є дослідження міжнародних фінансових методик оцінки економічного стану держав у глобальному просторі задля оцінки можливостей їх застосування для макроекономічного аналізу в Україні. У статті розглянуто методики оцінки фінансових показників держав міжнародними економічними організаціями та рейтинговими агентствами. Проаналізовано підходи до такої оцінки гідно з процедурою виявлення макроекономічних дисбалансів, визначення індексу ризику країн, що розраховує Euromoney, а також визначення індикаторів фінансової стійкості, розроблених Міжнародним Валютним фондом. Досліджено групи показників за вказаними методиками, їх критичні межі, інформаційну базу та послідовність оцінки. Узагальнено переваги та недоліки зазначених методик в умовах сучасного глобалізованого середовища. Автори дійшли висновку, що застосування в міжнародній практиці показників, що базуються виключно на фінансових аналітичних даних, доцільне для оцінки кредитоспроможності, фінансової стійкості країни, проте для внутрішнього управління не дає відповіді на запитання щодо причин виникнення фінансових проблем, які можуть приховуватись за структурними дисбалансами, політичною та військовою нестабільністю тощо. Проте узагальнені аналітичні дані щодо світових фінансових рейтингів країн дають змогу оперувати важливою міжнародною інформацією для поточного управління та прийняття рішень щодо фіскальної, монетарної політики на рівні держави.
17
Ковальська, Л. Л., and К. Б. Богач. "ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ “ФІНАНСОВА СПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА” НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ ТА МЕТОДИ ЇЇ ОЦІНКИ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, no. 17(67) (December 29, 2020): 89–100. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-10.
Full textAbstract:
Метою даної статті є подальший розвиток фінансової теорії дослідження регіону яка пов’язана з уточненням сутності поняття “фінансова спроможність” та її застосування як стійку економічну оцінку бюджету регіону.
В ході даного дослідження було використано такі методи: узагальнення (при уточненні змісту поняття “фінансова спроможність”), групування (при визначені та розподілу чинників впливу на фінансову спроможність), порівняльного підходу (під час вивчення основних підходів до трактування суті поняття “фінансова спроможність”); метод синтезу (для визначення сутності поняття “фінансова спроможність” шляхом поєднання різних підходів до трактування даного поняття).
В результаті дослідження було обгрунтовано та удосконалено сутність поняття “фінансова спроможність” по відношенню до бюджету регіону. Метод синтезу щодо визначення суті поняття “фінансова спроможність” дозволив виокремити статичну забезпеченість та динамічну забезпеченість, що дало змогу розкрити змістовність поняття, що вивчається. Тоді як порівняльний підхід допомагає розкрити недоліки поділу поняття “фінансова спроможність” на дані стани, що виражається у неможливість оцінки ступеня ліквідності і фінансової стійкості, а також динаміки фінансових показників.
18
Седікова, І. О., Д. В. Седіков, and Є. М. Коренман. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА: ПОНЯТТЯ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 11 (January 28, 2022): 86–94. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.12.
Full textAbstract:
У статті визначено, що фінансова безпека підприємства є невід’ємною складовою частиною економічної безпеки. Невід’ємним елементом дослідження фінансової безпеки підприємства є вибір її критеріїв, під якими авторами дослідження розуміються ознака або сума ознак, на підставі яких робиться висновок про те, чи перебуває підприємство у стані безпеки. Кількісне оцінювання рівня проведено за допомогою показників фінансової стійкості, беззбитковості та ліквідності підприємств. Узагальнено відносні фінансові коефіцієнти діяльності підприємства, розподілені вони на три групи. Під час аналізу фінансового стану підприємства використовують показник імовірності банкрутства. Узагальнено факторні моделі визначення ймовірності банкрутства підприємства. Об’єктами нашого дослідження було вибрано зернопереробні підприємства Одеської області, такі як ДП «Одеський КХП», ДП «Куліндоровський КХП», ПАТ «Білгород-Дністровський КХП».
19
Гнатенко, Валерій. "ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ." Науковий вісник: Державне управління 1, no. 7 (March 1, 2021): 66–82. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-66-82.
Full textAbstract:
Найважливішою метою будь-якої економічної політики, в тому числі державної політики модернізації є забезпечення економічної безпеки країни. Визначено та проаналізовано основні складові економічної безпеки держави в сучасних умовах: фінансова, зовнішньоекономічна, макроекономічна, інвестиційно-інноваційна, інформаційна, науково-технологічна, енергетична, соціальна, демографічна, продовольча, виробнича та екологічна безпеки. Фінансова складова включає комплекс заходів по захисту економічних інтересів держави на макрорівні, фінансової діяльності господарчих суб'єктів на мікрорівні. Зовнішньоекономічна складова обумовлює створення умов для оптимального вростання національної економіки в міжнародний поділ праці. Макроекономічна складова передбачає досягнення збалансованості макроекономічних відтворювальних пропозицій. Інвестиційна-інноваційна складова визначає можливість держави отримувати, розміщувати та використовувати вітчизняні та іноземні кредити й інвестиції. Інформаційна складова являє собою умови і правила користування інформацією, що забезпечують загальну і економічну безпеку держави. Науково-технологічна складова обумовлює стан науково-технічного потенціалу країни. Енергетична складова передбачає забезпечення стабільності фізичних постачань енергоносіїв для внутрішнього споживання. Соціальна складова передбачає формування умов, що забезпечують прогресивний розвиток особистості, суспільства і держави. Демографічна складова проявляється в стабілізації чисельності населення України й формуванні передумов до подальшого демографічного росту. Продовольча складова передбачає забезпеченість економіки країни продовольством у розмірах, необхідних для ефективного функціонування національного господарства. Виробнича складова забезпечує ефективне використання наявних виробничих потужностей у країні. Екологічна безпека спрямована на запобігання або своєчасне вирішення протиріччя між суспільством і середовищем існування.
Всі складові економічної безпеки тісно взаємопов'язані й переплетені. Параметри кожної зі складових повинні забезпечити її збалансованість, а їхній рівень має бути достатнім для забезпечення належної стійкості системи до дії внутрішніх і зовнішніх загроз в поточному та довгостроковому періодах. Надійна економічна безпека держави можлива лише за комплексного і системного підходу до її організації.
20
Матвєєв, Вячеслав, Ольга Матвєєва, and Тетяна Щепіна. "ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКОВОГО ПІДХОДУ ДО ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ФАХІВЦЯМИ З ФІНАНСІВ, ОБЛІКУ І ОПОДАТКУВАН НЯ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 111–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-24.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження особливостей поведінкового підходу до прийняття управлінських рішень фахівцями з фінансів, обліку і оподаткування. Доведення необхідності виділення в управлінні із загальної маси фахівців галузі знань «Управління та адміністрування» саме фахівців з фінансів, обліку і оподаткування як певної відмітної «економічної особистості». Проведено критичний аналіз економічної поведінки вищої ланки управління. Досліджено поведінковий підхід в управлінні з точки зору оцінки кваліфікаційних якостей фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів, яка наближена до ідей історичної школи політичної економії. Охарактеризовано моделі економічної поведінки типові для фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів. Встановлено, що управлінські рішення фахівців з фінансів, обліку і оподаткування насправді відрізняються від управлінських рішень менеджерів. Визначено особливості поведінкового підходу до прийняття управлінських рішень фахівцями з фінансів, обліку і оподаткування, які є основним показником необхідності та доцільності розмежування підходу до управління класичного менеджера та зазначених фахівців. Представлено послідовність прийняття управлінського рішення у бізнесі фахівцем з фінансів, обліку і оподаткування. Доведено, що різність підходів до управління фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів виникає з відмінностей функціональних, професійних, кваліфікаційних можливостей та обов’язків. Менеджер виконує схожі економічні функції, але центр ваги його дій знаходиться в області контролю і управління господарською діяльністю, тоді як на фахівця з фінансів, обліку і оподаткування лягає фіксація первинної документації кожної господарської операції, чітке відображення її в обліку, арифметичний та логічний контроль проміжних та підсумкових звітів, підготовка стандартних форм звітності, відстеження змін податкового законодавства, положень та нормативних документів з грошового обігу, зовнішньоекономічної діяльності, поточний та перспективний економічний та фінансовий аналіз результатів господарської діяльності підприємства, розрахунок показників ліквідності, платоспроможності, рентабельності, ділової активності, фінансової стійкості тощо на основі наявної управлінської та фінансової звітності. Фахівець з фінансів, обліку і оподаткування має достатній рівень кваліфікації задля здійснення управління господарською діяльністю завдяки здатності приймати «миттєві» управлінські рішення, що є доцільним, необхідним та обов’язковим з причини організації господарської діяльності в умах постійної зміни законодавчого поля, що в свою чергу впливає на стан і якість звітності, яка є основою прийняття усіх управлінських рішень.
21
Камінська І.М., Мишко О.А., and Шишка Д.С. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА." Економічний форум 1, no. 4 (October 13, 2020): 107–13. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-14.
Full textAbstract:
У статті здійснено системне дослідження методичних підходів до аналізу фінансового потенціалу підприємства.
Обґрунтовано сутність, мету, завдання, предмет, об’єкт та інформаційне забезпечення аналізу фінансового потенціалу підприємства.
Встановлено, що комплексний, деталізований та усесторонній аналіз фінансового потенціалу підприємства повинен охоплювати різноманітні підходи, методи та прийоми аналізу.
На основі розгляду сучасних методичних підходів до аналізу фінансового потенціалу підприємства встановлено, що відсутній єдиний і універсальний методичний підхід до його аналізу. У статті розглянуто зміст і особливості основних методичних підходів до аналізу фінансового потенціалу підприємства.
Базуючись на проведеному дослідженні, запропоновано наступний алгоритм аналізу фінансового потенціалу підприємства:
1 етап – аналіз забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами, що полягає у організації горизонтального (трендового) і вертикального (структурного) аналізу балансу підприємства;
2 етап – аналіз фінансових результатів підприємства, що засвідчує результативність використання фінансових й інших ресурсів підприємства;
3 етап – аналіз фінансового стану підприємства, що у свою чергу охоплює такі напрями аналітичного дослідження: 1) аналіз майнового стану суб’єкта господарювання; 2) аналіз ділової активності суб’єкта господарювання; 3) аналіз ліквідності та платоспроможності суб’єкта господарювання; 4) аналіз фінансової стійкості суб’єкта господарювання; 5) аналіз рентабельності діяльності суб’єкта господарювання;
4 етап – узагальнююча оцінка рівня фінансового потенціалу підприємства за такими критеріями:
достатність власних фінансових ресурсів підприємства;
відповідність обсягів довгострокових позикових фінансових ресурсів обсягам оборотних активів;
інтенсивність нарощення обсягу інвестицій;
стабільність фінансового стану підприємства.
Доведено, що аналіз фінансового потенціалу підприємства є важливим інструментом з’ясування поточного його рівня й визначення адекватних напрямів його нарощення в майбутньому. Визначено, що результати такого аналізу є вихідним моментом розробки на підприємстві перспективних планів і заходів із підвищення фінансової спроможності, конкурентоспроможності й ефективності виробничо-господарської діяльності, досягнення максимальних кінцевих результатів, забезпечення економічного розвитку і подальшого успішного функціонування суб’єкта господарювання.
22
Хвостіна, І. М. "ВОЛАТИЛЬНІСТЬ РЯДІВ ДИНАМІКИ ІНТЕГРОВАНИХ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОГО СТАНУ НАФТОГАЗОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИЗИКУ." Actual problems of regional economy development 2, no. 16 (November 25, 2020): 147–58. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.147-158.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на дослідження тенденції рядів динаміки інтегрованих показників фінансового стану нафтогазовидобувних підприємств за допомогою методів фінансового аналізу та таксономічних процедур. У статті виявлено основні закономірності розвитку нафтогазової галузі, які неможливі без дослідження взаємозв’язку між економічними процесами та ризиками діяльності підприємств. Розглянуто проблеми функціонування і розвитку нафтогазовидобувних підприємств України. Досліджено показники обсягів від реалізації продукції, імпорту і експорту 25 лідерів нафтогазовидобувних підприємств України, в результаті чого доведена їх імпортна орієнтація. Проведено аналіз динаміки показників ліквідності, платоспроможності, дохідності і ділової активності нафтогазовидобувних підприємств України, в результаті чого підтверджено зниження показників, що демонструє певну сигнальну здатність падіння фінансової стійкості нафтогазовидобувних підприємств та збільшення загального рівня фінансових ризиків. Використано таксономічні процедури для побудови інтегрального показника фінансового стану нафтогазовидобувних підприємств України за період 2015-2019 рр. Такий підхід щодо управління ризиками дозволить надати всебічну характеристику об‘єкта дослідження та більш повно змалювати картину перспектив подальшого розвитку, створити адекватну системи аналітичної підтримки прийнятих управлінських рішень, їх вдосконалення та адаптації до потреб нафтогазовидобувних підприємств.
23
Hlushchenko, Yu A. "Комунальні банки в системі кредитування територіальних громад." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 3 (June 1, 2018): 86–92. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.03.12.
Full textAbstract:
У статті досліджено теоретичні основи вітчизняного та зарубіжного досвіду існування комунального кредиту та визначено роль комунальних банків у процесі фінансово-економічного розвитку територіальних громад. З’ясовано, що в Україні розвиток комунальних банків носить фрагментарний характер. Запропоновано визначення законом правової основи створення комунальних банків та залучення до вкладів тимчасово вільних коштів відповідних місцевих бюджетів, що сприятиме підвищенню рівня фінансової стійкості банку та самостійності територіальних громад.
24
Шубалий, О. М., and І. С. ,. Гриник. "ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ ЗА РАХУНОК КОШТІВ ЗВЕДЕНИХ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка", no. 18 (71) (November 30, 2021): 266–77. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2021-18(71)-28.
Full textAbstract:
Мета дослідження полягає в проведенні оцінки фінансового забезпечення сталого розвитку Північно-Західного регіону за рахунок коштів зведених місцевих бюджетів. Проведено порівняльний аналіз доходів та рівня самодостатності зведених місцевих бюджетів Волинської та Рівненської областей; порівняльний аналіз динаміки показника валового регіонального продукту, що припадає в середньому на 1 грн загальних видатків місцевих бюджетів; вивчено зміну питомої ваги статей видатків зведених місцевих бюджетів, а також вивчено динаміку показників фінансової стійкості зведених місцевих бюджетів Північно-Західного регіону.
25
Біляєва, В. Ю. "Визначення рівня фінансової стійкості банків України." Бізнес Інформ, no. 9 (2015): 314–19.
Find full text
26
Danylkiv, K. P., and K. V. Gorbova. "Дослідження якості страхового портфеля АСК "Інго Україна"." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 4 (April 25, 2019): 42–46. http://dx.doi.org/10.15421/40290408.
Full textAbstract:
Страхові компанії відіграють провідну роль у становленні та подальшому розвитку країн з перехідною економікою, їхня спроможність нівелювати різні несприятливі події, а також бути активними інвесторами на фінансовому ринку стимулюють трансформаційні процеси в економіці. Водночас ефективне функціонування самих страхових компаній забезпечується реалізацією значної кількості управлінських процесів, базовим з яких є формування оптимального страхового портфеля. У сучасних умовах завдання управління страховим портфелем актуалізується передусім унаслідок появи ризиків, зумовлених розвитком інформаційних технологій і автоматизованих систем управління, а також ризиків, що виникають внаслідок трансформаційних тенденцій щодо конвергенції та інтеграції сегментів фінансового ринку, раніше не пов'язаних між собою. Окрім цього, потребу дослідження питань щодо управління страховим портфелем зумовлюється появою нових інструментів мінімізації ризиків, що дають змогу змінювати підходи до формування страхового портфеля, включаючи в нього більше спеціалізованих і масштабних ризиків без загрози втрати платоспроможності компанії. З урахуванням сучасних тенденцій розвитку фінансового ринку, зокрема його трансформації, під впливом глобалізаційних процесів виникає об'єктивна потребу у розвитку та вдосконаленні підходів до управління страховим портфелем страхових компаній. Досліджено теоретичні засади управління якістю страховим портфелем та обґрунтовано підходи до формування оптимального страхового портфеля з урахування заданого рівня ризику та прибутковості, що є однією з умов забезпечення фінансової стійкості страховика. Проаналізовано структуру страхового портфеля ПрАТ АСК "ІНГО Україна" і оцінено його збалансованість. Визначено, що страхова компанія має високу прибутковість та досить низьку ризиковість.
27
Третяк, Наталя Миколаївна, Олена Григорівна Головко, and Діана Миколаївна Жеваго. "ВИКОРИСТАННЯ КЛАСТЕРНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ." Фінансовий простір, no. 3(39) (September 24, 2020): 8–18. http://dx.doi.org/10.18371/fp.3(39).2020.215147.
Full text
28
Коваленко, В. В. "Методичні підходи до визначення рівня фінансової стійкості банківської системи." Актуальні проблеми економіки, no. 7 (121) (2011): 232–40.
Find full text
29
Шуклін, Г. В. "Аналіз фінансової стійкості підприємства за допомогою диференціальних рівнянь з відхиляючим аргументом." Вісник Київського інституту бізнесу та технологій, Вип. № 1 (35) (2018): 51–54.
Find full text
30
Шуклін, Г. В. "Аналіз фінансової стійкості підприємства за допомогою диференціальних рівнянь з відхиляючим аргументом." Вісник Київського інституту бізнесу та технологій, Вип. № 1 (35) (2018): 51–54.
Find full text
31
Tereshchenko, S., and V. Feday. "Ефективне використання оборотних активів підприємством." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 2(80) (February 25, 2019): 67–71. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.2.13.
Full textAbstract:
В сучасних умовах господарювання кожне підприємство робить головний акцент на вирішенні питань стабільності функціонування та максимізації прибутку. Для того, щоб досягти поставлених цілей, потрібна правильно підібрана, чітка та ефективна політика управління активами підприємства, в яких значну роль відіграють оборотні кошти. Актуальність досліджуваної проблеми управління оборотними коштами зумовлена також тим, що від ефективності їх формування, регулювання та використання залежить оптимальність рівня ліквідності, платоспроможності, і, як наслідок, фінансової стійкості підприємства. Брак оборотних коштів ставить підприємство на шлях банкрутства, що змушує задуматись над удосконаленням системи управління ними. Нестача грошових коштів, так і їх надлишок чинять значний вплив на роботу підприємства, спричиняючи збої в виробництві чи постачанні сировини, чим зменшують очікуваний прибуток. Саме тому дуже важливим є прискорення залучення грошових оборотних коштів як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел. Кваліфіковане управління грошовими коштами дає можливість зацікавленим особам (зовнішнім і внутрішнім користувачам) приймати певні оптимальні управлінські рішення, які в майбутньому можуть суттєво вплинути на кінцевий результат фінансово-господарської діяльності підприємства
32
Гірна, Олександра Йосипівна. "ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ Z-ІНДЕКСУ." Вісник Університету банківської справи, no. 3(33) (April 18, 2018): 150–58. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(33)2018164659.
Full text
33
Шкуропадська, Діана. "СТІЙКІСТЬ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В УМОВАХ COVID-19." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 152–58. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-29.
Full textAbstract:
Розглянуто сутність понять «стійкість національної економіки», «стійкість банківського сектору» та «коронакриза». Визначено три ключові властивості стійкості національної економіки: здатність уникнути, витримати та відновитися від дії шокових впливів. Визначено ознаки стійкості банківського сектору: забезпечення фінансування необхідних запасів власними оборотними засобами; пропорційне розширення фінансових ресурсів; підтримка ліквідності та платоспроможності на належному рівні; збалансованість розвитку всіх елементів фінансових ресурсів; безперервний розвиток якісної та кількісної діяльності. Проаналізовано економічні нормативи діяльності банківських установ України. Досліджено заходи державної підтримки банківського сектора України в умовах пандемії COVID-19. Запропоновано напрями забезпечення стабільного розвитку банківських установ в умовах коронакризи.
34
Кондрат, І., Н. Ярошевич, Т. Калайтан, and А. Якимів. "ОЦІНЮВАННЯ ДОВГОСТРОКОВОЇ СТІЙКОСТІ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 226–39. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3615.
Full textAbstract:
Анотація. Присвячено оцінюванню довгострокової стійкості пенсійної системи України з метою з’ясування ефективності виконання нею основної функції — захисту від бідності літніх громадян і заміщення доходу після виходу на пенсію. Для цього в динаміці розраховано дев’ять субпоказників, які відображають вплив демографічних (очікувана тривалість виплати пенсій, коефіцієнти народжуваності й залежності від старості, участь населення пенсійного віку в робочій силі та ін.), структурних (фактичне функціонування рівнів пенсійної системи України та їхній внесок у забезпечення добробуту пенсіонерів), економічних (частка приватних пенсійних активів у ВВП, співвідношення державного боргу до ВВП, реальний темп економічного зростання) факторів. Результати аналізу показали, що показник стійкості пенсійної системи поступово зростав протягом 2016—2020 рр., досягнувши свого максимального значення 2019 року на рівні 39,94 зі 100 можливих (середнє значення для 39-ти країн становить 49,9). Це свідчить про недостатньо ефективне функціонування пенсійної системи щодо забезпечення адекватного потребам людей похилого віку доходу. Диспропорційна структура пенсійної системи, за якої майже все фінансове навантаження щодо виплати пенсій зосереджено в солідарній системі, не сприяє її стійкості, особливо в довгостроковому періоді. Перспективи розвитку пенсійної системи України пов’язані з пошуком шляхів збалансування солідарного рівня (поступове підвищення пенсійного віку відповідно до зростання очікуваної тривалості життя, заохочення пенсіонерів до участі в робочій силі, ширше залучення працездатного населення до солідарної пенсійної системи) як необхідної передумови впровадження обов’язкового накопичувального рівня, стимулювання участі громадян у приватних пенсійних планах. Установлено, що стійкість пенсійної системи слабко корелюється з показником ВВП на душу населення, тобто економічні чинники не мають вирішального впливу. Ключові слова: довгострокова стійкість, показник стійкості, пенсійна система України, солідарна система, приватні пенсійні активи, структурні диспропорції, демографічні й економічні фактори. Формул: 0; рис.: 1; табл. 8; бібл.: 30.
35
Kuzomko, V., and M. Mykhailiuk. "APPLICATION OF THE NINE-COMPONENTS INDICATOR MODIFIED TECHNIQUE FOR DIAGNOSTICS OF LEVEL OF THE FINANCIAL SAFETY OF THE ENTERPRISE." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv Economics, no. 192 (2017): 24–30. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2017/192-3/5.
Full text
36
Туролєв Г.О. "ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОФШОРНОГО БАНКІНГУ." Економічний форум 1, no. 4 (October 13, 2020): 153–60. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-20.
Full textAbstract:
Глобальні умови функціонування світової банківської системи закладають якісно нові умови акумулювання і перерозподілу фінансового капіталу за різними регіонами і секторами світової економіки, а також трансформації сукупних заощаджень економічних агентів різних країн у глобальний інвестиційний капітал. Особливе місце у світовій банківській архітектурі посідає офшорне банківництво, яке в останні десятиліття перетворилось на усталений й невід’ємний компонент глобального фінансового ринку. Охоплюючи операції банківських установ, що локалізовані в офшорних юрисдикціях, офшорний банкінг забезпечує підприємницьким структурам значне послаблення податкового навантаження, високу конфіденційність комерційних угод та надійне збереження капіталу. У той самий час поглиблення міжнародної спеціалізації і виробничого кооперування, фрагментація глобальних потоків товарів і капітальних ресурсів забезпечують економічним суб’єктам широкі можливості щодо застосування послуг офшорного банківського бізнесу у цілях використання особливих систем корпоративного законодавства.
У статті розкрито масштаби і структурну динаміку офшорного банківництва в останні десятиліття. Комплексно охарактеризовано сучасні тенденції розвитку офшорних банків з акцентуванням дослідницького інтересу на процесах системної технологізації і динамічному поширенні фінтеху і штучного інтелекту, проникнення у даний сектор технологій електронної комерції, його переведення на технології блокчейну, посилення клієнт-орієнтованості і персоніфікованості офшорних банківських операцій, глибокої конвергенції діяльності офшорних банків й міжнародних інвестиційних компаній, активізації злиттів трастових офшорних компаній та ін. Доведено, що дані тенденції відбивають глобальний характер діяльності офшорних банків, високий рівень інноваційності їх сервісів, неухильну диверсифікацію банківських послуг та підвищення рівня стійкості банківської системи до дії чинників світової економічної нерівноваги. Особливу увагу приділено питанню щодо реалізації блокчейн-стартапів та організації бірж з торгівлі цифровими валютами, що справляють вагомий вплив на механізми функціонування офшорного банківництва. Обґрунтовано, що клієнтам офшорних банків надається на сьогодні широкий спектр послуг, що виходить далеко за рамки власне банківського обслуговування, й охоплює також консалтингові сервіси з питань податкового законодавства, оптимізації податкових витрат, заснування офшорного бізнесу тощо.
37
O., Vasyliev, Vasylieva N., and Tupko N. "RESERVES OF INVESTMENT ACCEPTABILITY OF THE PROJECT BASED ON VALUES OF ITS PARAMETERS AND EFFICIENCY CRITERIA." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 43 (October 22, 2021): 81–85. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-43-12.
Full textAbstract:
The article focuses on quantitative methods of investigation of financial stability of the investment project. It refers to invest-ment projects of real (production) thrust, but not to the projects connected with investments into securities. The authors propose to investigate the financial stability of the investment project assessing values of the reserves of investment acceptability of the project for its parameters (in case of rent flow of project payments) or considering values of the basic criteria of financial efficiency of the project (in case of random flow of project payments). The concepts of investment acceptability of the project and dynamic point of investment acceptability were defined first in one of the previous articles of the authors, but only for rent flow of project payments and only for one parameter – production volume for one period of the project. In this article the authors have spread these concepts for rent payment flow of the project to all the basic project parameters (deriving precise analytical formulas for calculation of the values), and in case of random flow of project payments – to almost all the basic criteria of project financial efficiency. Discount payback period (DPP) is not included into the list of basic financial efficiency criteria, but this criterion in aggregated form will soon appear in the next article of the authors. The main idea of the approach proposed in the article is the following: the less the relative reserve of investment acceptability of the project for some of its parameter (in case of rent flow of project payments) or by values of one of the basic financial criteria (in case of random flow of project payments) is, the less is financial stability of the investment project and the higher is the risk of unacceptable project profitability. In fact, it’s a reverse vari-ant of analysis of sensitivity of project efficiency criteria. The idea is quite obvious, but as numerous experiments of the authors have shown, it is easily, seamlessly and efficiently implemented in the framework of scenario method and Monte Carlo method! The corresponding calculating formulas will be provided in the following article of the authors.Keywords: basic discount criteria of financial efficiency of the project, levels of profitability of the investment project, dynamic points of acceptability of the project by its basic parameters, relative reserves of investment acceptability of the project, risk of unacceptable project profitability. Стаття присвячена кількісним методам дослідження фінансової стійкості інвестиційного проєкту. Йдеться про інвестиційні проєкти реальної (виробничої) спрямованості, а не про проекти, пов’язані з інвестиціями у цінні папери. Автори статті пропонують досліджувати фінансову стійкість інвестиційного проєкту, оцінюючи величини запасів інвестиційної прийнятності проєкту для його параметрів (у разі рентного потоку проєктних платежів) або значення основних критеріїв фінансової ефективності проєкту (у разі довільного потоку проєктних платежів). Поняття запасу інвестиційної прийнят-ності проєкту та динамічної точки інвестиційної прийнятності вперше були визначені в одній із попередніх статей авторів, але тільки для рентного потоку проєктних платежів і тільки для одного параметру, а саме обсягу виробництва продукції за один період проєкту. У статті автори поширили ці поняття для рентного потоку проєктних платежів на всі основні параметри проєкту (з виведенням точних аналітичних формул для розрахунку значень), а у разі довільного потоку проєктних платежів – на майже всі основні критерії фінансової ефективності проєкту. Серед основних критеріїв фінансової ефективності поки що відсутній дисконтований період окупності проєкту (DPP), але цей критерій в узагальненому вигляді скоро з’явиться в наступній статті авторів. Основна ідея підходу, запропонованого у статті, полягає у такому: чим меншим є відносний запас інвестиційної прийнятності проєкту для якогось з його параметрів (у разі рентного потоку проєктних платежів) або за значеннями якогось з основних критеріїв інвестиційної ефективності проєкту (у разі довільного потоку проєктних платежів), тим меншою є фінансова стійкість інвестиційного проєкту і, відповідно, більшим є ризик неприйнят-ної проєктної прибутковості. Фактично це зворотній варіант аналізування чутливості критеріїв ефективності проєкту. Ідея достатньо очевидна, але, як показали численні експерименти авторів статті, вона дуже легко, органічно та ефективно реалізується в рамках методу сценаріїв та методу Монте-Карло. Відповідні розрахункові формули для цих методів будуть наведені у статті.Ключові слова: основні дисконтовані критерії фінансової ефективності проєкту, рівні прибутковості інвестиційного проєкту, динамічні точки прийнятності проєкту за його основними параметрами, відносні запаси інвестиційної прийнятності проєкту, ризик неприйнятної проєктної дохідності.
38
Kuzheliev, M. O., V. V. Fedyna, and S. M. Stabias. "«СРІБНА ЕКОНОМІКА»: СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ТА СТАЛИЙ РОЗВИТОК." Actual problems of regional economy development 2, no. 17 (November 30, 2021): 227–35. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.227-235.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню сутності концепції «срібної економіки» як нового підходу до вирішення проблеми старіння населення, з якою стикнувся і світ, і Україна. Методологією проведення дослідження стали методи факторного аналізу та синтезу, діалектичний, логіко-семантичний, графічний, методи порівняння та узагальнення.
Традиційно старіюче населення сприймається як фінансовий тягар для економіки та загроза благополуччю майбутніх поколінь. В складних демографічних умовах розвинені країни світу почали реалізовувати спеціальну політику, спрямовану на підтримку старіючого населення. Розглянуто принципи ООН щодо людей похилого віку, основна теза яких полягає у створенні умов для максимальної самореалізації в суспільстві, унеможливленні вікової дискримінації, які в комплексі забезпечать гідне життя для українців похилого віку. Доведено, що старіння населення, крім негативних наслідків, може стати новим ресурсом економічного зростання країни за рахунок розширення ринку праці, збільшення споживання та зростання виробництва.
Розглянуто важливі економічні, соціокультурні та політико-правові чинники становлення та розвитку «срібної економіки». Зазначено, що такий процес має відбуватись в рамках державного регулювання. Відповідно окреслено основні напрями державної політики, які сприятимуть розвитку «срібної економіки» в країні.
Встановлено вплив «срібної економіки» на ефективність розвитку системи пенсійного забезпечення в країні. Визначено, що пенсійна реформа є методом захисту стійкості пенсійної системи через підвищення рівня зайнятості людей літнього віку. Доведено, що в умовах пенсійного реформування люди «срібного віку» становлять прихований потенціал для розв’язання фінансових проблем системи пенсійного забезпечення і можуть стати джерелом збалансування такої системи.
Зроблено висновок про те, що позитивний вплив «срібної економіки» можливий лише при умові усвідомлення сучасним суспільством необхідності зміни ставлення до людей літнього віку і повноцінної інтеграції їх у соціальне та економічне життя суспільства.
39
Stetsenko, S. P., N. V. Bolila, and A. M. Ivanchenko. "АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА І КОНТРОЛЬ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ДОПОМОГОЮ КОНТРОЛЬНИХ КАРТ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 223. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202021.
Full textAbstract:
Робота присвячена проведенню аналізу і контролю дебіторської заборгованості підрядних будівельних підприємств на основі статистичних методів виробничого менеджменту. Для вирішення даного наукового завдання застосовано метод контрольних карт Шухарта, який базується на статистичній обробці даних щодо відхилень фактичних термінів і обсягів дебіторської заборгованості від їх планових значень. На основі аналізу характеру відхилень робляться висновки щодо характеру відхилень (випадкові чи ні) та приймаються управлінські рішення. Запропоновано проводити контроль дебіторської заборгованості підрядних будівельних підприємств у розрізі договірних цін у складі будівельних контрактів та додаткових угод (планові показники), фактичних надходжень і витрат та розрахунку планової і фактичної потреби підприємства в оборотних коштах. Контроль здійснюється за показниками: терміни надходження грошових коштів та обсяги потреби в оборотних коштах за кожним будівельним контрактом. Такий підхід дозволяє диференційовано підходити до причин виникнення відхилень від плану. У роботі проаналізовано дебіторську заборгованість будівельного підприємства та запропоновано проводити контроль відхилень від плану за допомогою контрольних карт Шухарта, які дозволяють не тільки виявляти відхилення, але і визначати чинники впливу такі як випадкові і специфічні. Такий підхід дозволяє достовірно визначити фактори впливу, спрогнозувати ризики втрати фінансової стійкості та наслідки їх дії для економічної безпеки будівельного підприємства. Здійснено застосування відомого і широко розповсюдженого методу аналізу у новій області, а саме – для контролю дебіторської заборгованості. У процесі аналізу виявлено, що запропонований підхід дозволяє здійснювати контроль відхилень термінів і рівня дебіторської заборгованості, виявляти випадкові і специфічні чинники, які впливають на відхилення від плану. Окремі результати та висновки статті можуть бути використані будівельними підприємствами, а також підприємствами інших галузей, у разі їх відповідної адаптації, для аналізу і контролю дебіторської заборгованості.
40
Стілл, Артем Васильович. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКОЮ РЕГІОНУ." Public management 29, no. 1 (May 24, 2022): 134–40. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-19.
Full textAbstract:
Сформульовано та науково обґрунтовано методичні підходи щодо концепції публічного управління соціально-економічної безпекою регіону шляхом побудови моделі публічного управління соціально-економічної безпекою регіону, що відрізняється від наявних тим, що вона сформована з урахуванням виявлених факторів соціально-економічної безпеки та специфіки інституційних умов регіону, а також встановлених механізмів публічного управління соціально-економічною безпекою регіону. Визначено, що одним із важливих елементів системи державного управління соціально-економічною безпекою є інституційно-правовий фактор, що включає законодавче та нормативне забезпечення формування та підтримки належного рівня соціально-економічної безпеки в країні та регіонах. Систематизовано проблеми забезпечення соціально-економічної безпеки економіки, визначені фактори та інституційні аспекти забезпечення соціально-економічної безпеки. Це дозволило розробити концептуальну модель державного управління соціально-економічною безпекою регіону. При цьому джерелом виникнення більш стійкого стану і поштовхом до самоорганізації в складній системі є руйнування колишнього стійкого стану. Тому розвиток економіки, в тому числі регіональної, представляє собою стохастичний процес, який характеризується виникненням періодичних дисипацій (розсіювання) накопичених нею ресурсів зростання, внаслідок чого темпи її зростання можуть сповільнюватися – і, на певних етапах, розвиваються в процеси у вигляді криз, нестійких станів, «струсів», екстремальних станів. Тому для ефективного управління розвитком економіки, підвищення соціально-економічної безпеки регіону необхідно формування нової парадигми публічного управління соціально-економічною безпекою, що спирається на ідеї формування структур-атракторів, які здатні «притягувати» позитивні траєкторії розвитку регіону. У процесі самоорганізації регіональної системи, як було зазначено вище, відбувається придбання нею нової якості стійкості в області тяжіння атрактора. Запропонована модель характеризується тим, що відображає важливі складові частини регіональної системи державного управління соціально-економічною безпекою: процес, що забезпечує регулювання, контроль, концентрацію ресурсів на найважливіших сферах соціально-економічної безпеки; структуру, що включає сукупність підрозділів і служб державних органів, що реалізують функції нормативного, інформаційного, організаційного, кадрового та технічного забезпечення системи соціально-економічної безпеки регіону. Мета роботи. Метою статті є дослідження концептуальних аспектів публічного управління соціально-економічної безпекою регіону. Методологія. Значний внесок у дослідженні аспектів публічного управління соціально-економічною безпекою на рівні регіону внесли відомі вітчизняні вчені, такі як Александрова О.Ю., Дикань В.В., Жовнірчик Я.Ф., Івашина С.Ю., Івашина О.Ф. та інших науковців. Аналіз попередніх досліджень та публікацій з даної проблематики свідчить про те, що авторами, як правило, досліджувалися тільки окремі аспекти соціально-економічної безпеки ми розглянемо концептуальні аспекти публічного управління соціально-економічної безпекою регіону. Наукова новизна. Удосконалено механізми публічного управління соціально-економічною безпекою, що реалізуються державою на рівні центру, де виділено спеціальні механізми публічного управління соціально-економічною безпекою, що реалізуються на рівні регіонів. До таких механізмів віднесені: нормативно-правові, фінансові, організаційно-розпорядчі, механізми соціального партнерства, інфраструктурні, інформаційні та механізми конвергенції. Висновки. Запропоновано концептуальну модель публічного управління соціально-економіч- ної безпекою регіону, що відрізняється від наявних тим, що вона сформована з урахуванням виявлених факторів соціально-економічної безпеки та специфіки інституційних умов регіону, а також встановлених механізмів публічного управління соціально-економічною безпекою регіону.
41
Чала, Ніна Дмитрівна, Андрій Сергійович Китаєв, and Єгор Вадимович Андросов. "МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 6 (February 28, 2022): 40–47. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.6.6.
Full textAbstract:
Сталий розвиток країни потребує надійних поставок енергії за доступною ціною, енергії, що має низький вплив на навколишнє середовище та низькі викиди парникових газів. Однак 85% попиту на первинну енергію забезпечується звичайним спалюванням викопного палива. Намагання країн зменшити залежність від викопних джерел енергії зумовлює державне стимулювання впровадження відновлюваних джерел енергії. Невизначеність у поставках енергії загрожує функціонуванню економіки та національній безпеці, тому питання щодо її вироблення та поставки є пріоритетними в державній політиці незалежно від рівня розвитку країни. Розвинений енергоринок здатний регулювати джерела поставки енергоносіїв ринковим механізмом. Раціональна поведінка учасників ринку спрямована на закупівлю енергоносіїв за нижчою ціною. Задля запобігання монополістичній змові на ринку та забезпечення збереження екології держава втручається в ринкові механізми регулювання енергоринку. Розвиток відновлюваної енергетики в Україні є визначеним пріоритетом державної політики, який відповідає світовим тенденціям розвитку енергетики та стратегічним вимогам щодо зміцнення енергетичної стійкості країни. Тим часом криза дефолту, що розгорнулася в 2020 році на ринку електроенергії на тлі пандемії COVID-19, створює передумову для невиконання зобов’язань низки державних енергетичних компаній через завищені фінансові зобов’язання щодо придбання «зеленої» електроенергії. Аналіз вразливості енергосистеми України та її «зеленої» складника, що наведено в роботі, змушує переглянути підходи до економічних моделей, що експлуатуються в цій галузі. У роботі ланцюг виробництва енергії аналізується з позиції створення цінності для споживача, що дає розуміння недосконалості ринкового механізму і слугує обґрунтуванням авторських пропозицій. Для підтвердження релевантності авторських ідей наведено обґрунтування інвестиційної привабливості проєкту СЕС та його споживчої цінності, представлено економічні характеристики проєкту. За таких умов пошук ефективних економічних моделей для розвитку «зеленої» генерації стає одним із пріоритетів для дослідників та практиків у галузі енергетичних проєктів. Метою представленого дослідження є систематизація проблем проєктів сонячних електростанцій, орієнтованих на продаж електроенергії за «зеленим» тарифом, та розробка критеріїв для створення економічних моделей автономних сонячних електростанцій, орієнтованих на задоволення ринкового попиту цільових аудиторій. Щоб уникнути кризових процесів в енергетичному секторі України, державні органи мають стимулювати проєкти з розвитку альтернативної енергетики для автономної та стійкої місцевої енергетичної системи.
42
Гончар, Лілія, and Андрій Беляк. "УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ." Економіка та суспільство, no. 25 (March 30, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-23.
Full textAbstract:
Стаття присвячена комплексному узагальненню теоретико-методологічних та прикладних аспектів удосконалення механізму забезпечення фінансової стійкості підприємств сфери гостинності та пошуку ефективних шляхів управління діяльністю з урахуванням особливостей сфери специфічними інструментами фінансового менеджменту. Сформульовано удосконалену комплексну систему управління фінансовою стійкістю, що включає базисні (основні) функції управління фінансовою стійкістю, впровадження та реалізація яких, передбачає застосування відповідних фінансових методів, форм і належного фінансового інструментарію. Здійснено класифікацію показників оцінки фінансової стійкості підприємства за визначеними ключовими ознаками. Визначено основні функції забезпечення фінансової стійкості. Досліджено основні принципи, за якими повинен функціонувати механізм управління фінансовою стійкістю підприємств сфери гостинності. З метою оцінки ефективності управління фінансовою стійкістю визначено рівні: оперативний, тактичний і стратегічний рівнях та відповідний інструментарій забезпечення.
43
Клочко, Тетяна. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ЯК УМОВА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА." Економіка та суспільство, no. 23 (January 26, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-23-17.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження викликана необхідністю всебічного вивчення стану фінансової стійкості і безпеки підприємства, виявлення факторів (загроз і небезпек), що призводять до втрати фінансової стійкості і безпеки з метою вибору і обґрунтування рішень, протидіючих цієї тенденції. Підтверджена пряма залежність між рівнем фінансової безпеки, методами фінансування підприємства і економічною безпекою в цілому в умовах динамічних змін кон'юнктури ринку. Підтверджено взаємозв’язок між фінансовою стійкістю підприємства та іншими фінансовими категоріями: фінансовою безпекою, гнучкістю, стабільністю, рівновагою. Встановлено, що забезпечення відповідного рівня фінансової безпеки підприємства залежить від сформованої концепції управління фінансовою безпекою, яка має містити таку послідовність етапів: аналіз фінансового стану та розробка методологічного інструментарію оцінки рівня фінансової безпеки підприємства.
44
Другова, О. М., and С. В. Клепікова. "ПОКАЗНИКИ ЦІННІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ МАШИНОБУДУВАННЯ НА ОСНОВІ КОНТРОЛІНГУ." Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», no. 20 (April 1, 2022). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.20.2021.252603.
Full textAbstract:
Зміст систем контролінгу, орієнтованих на виробничу діяльність підприємства. Аналіз критеріїв ефективності, що використовуються в системах контролінгу. Досліджено порівняння інформативності показників фінансових результатів та показника економічної доданої вартості. Надано пропозиції щодо організації змісту контролінгу машинобудівного підприємства з використанням показника економічної доданої вартості як показника управління поточною ефективністю та формуванням потенціалу розвитку. У статті розглянуто сутність концепції витратно-орієнтованого управління, висвітлено її позитивні та негативні сторони, визначено основні складові витратно-орієнтованого підходу. Розглянуто механізм управління вартістю підприємства на основі концептуального підходу та його складові елементи. Поглиблення євроінтеграційних процесів та ринкових умов функціонування промислових підприємств в Україні вимагають від вітчизняного виробника побудови новітніх моделей управління бізнесом, які б відповідали потребам сучасної української економіки та конкуренції з боку європейських компаній. Першочерговим завданням фінансово-економічної роботи на підприємстві в такий спосіб є забезпечення фінансової стійкості, ліквідності та ефективності його роботи на всіх рівнях управління в умовах економічної нестабільності та посилення конкуренції. Одним із засобів виконання цього завдання є впровадження вартісної моделі управління. Перехід на новий якісний рівень управління потребує також впровадження інноваційної культури використання сучасних інструментів підтримки процесу прийняття управлінських рішень. Контролінг є саме такою системою, яка інтегрує інструменти інформаційно-аналітичного та методичного забезпечення сучасного менеджменту, а також формує принципово новий підхід до прийняття управлінських рішень та прогресивну філософію управління. Необхідність вивчення витратно-орієнтованої концепції контролінгу та її застосування на підприємствах різних видів економічної діяльності пов'язана з необхідністю прозорого та ефективного управління та інструментів для оцінки впливу управлінських рішень на фактори, що формують вартість бізнесу, а отже врахування враховувати інтереси власників та інвесторів та уникати недобросовісних маніпуляцій з боку керівництва.
45
Богач, Юлія. "АНАЛІЗ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ФІНАНСІАЛІЗАЦІЇ." Економіка та суспільство, no. 37 (March 29, 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-41.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню еволюції підходів в іноземній та вітчизняній фаховій літературі до феномену фінансіалізації та його економічної природи. Окреслено основні прояви цього явища на мікро- (зміна цілей корпоративного управління компаніями та структури їхніх акціонерів, каналів акумулювання доходів економічних агентів, рівня їхніх запозичень з фінансового сектора), мезо- (зміна сегментної, суб’єктної структури фінансового ринку, рівня його міжнародної інтегрованості, стійкості до збурень, поява нових фінансових інструментів) та макрорівні (зміна функціонального розподілу доходів, галузевої структури національної економіки та рівня її схильності до фінансово-економічних криз). У статті також висвітлено наявні в економічній науці класифікації підходів до природи фінансіалізації, визначено їхні основні слабини та сформовано власну концепцію щодо систематизації підходів учених-економістів до генези цього явища.
46
Дроботя, Яна, and М. Ю. Телятник. "УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ." Економіка та суспільство, no. 31 (September 28, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-31-9.
Full textAbstract:
У статті досліджено питання сутності управління капіталом банку, зокрема в розрізі стратегічного та операційного рівня. Визначено основні завдання менеджменту капіталу банку, зокрема: оцінка достатності капіталу, його оптимізація та планування напрямків використання капіталу в межах активних операцій, оцінка існуючих ризиків, що здійснюють вплив на формування і використання капіталу банку, тестування стійкості щодо зовнішніх та внутрішніх факторів ризиків, формування системи управління капіталом банку на стратегічному та операційному рівні. Узагальнено етапи управління капіталом банку на стратегічному рівні, зокрема: формулювання мети та цілей управління капіталом, аналіз та оцінка поставленої мети і цілей на базі прогнозу фінансового стану банку, аналіз можливих ризиків для банківської установи, формулювання і реалізація стратегії, контроль за реалізацією процесу управління капіталом банку. Проаналізовано ефективність управління капіталом АТ «Полтава-банк». Визначено основні складові операційного управління капіталом банку.
47
Ruban, Lina. "ANALYSIS OF THE LEVEL OF FINANCIAL STABILITY OF TRADE ENTERPRISES OF THE KHARKIV REGION." Young Scientist 5, no. 81 (May 2020). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-5-81-38.
Full text
48
Роскладка, Наталія, and Ірина Вівсюк. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА." Економіка та суспільство, no. 34 (December 28, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-19.
Full textAbstract:
У статті досліджено та проаналізовано трактування поняття «оцінка економічного потенціалу» різними вченими. На основі проведеного дослідження удосконалено сутність поняття «оцінка економічного потенціалу підприємства готельного господарства». Вивчено, охарактеризовано та узагальнено методичні підходи до оцінювання економічного потенціалу та визначено перелік методів, за допомогою яких можна досягти поставленої мети: визначення рівня ефективної діяльності, конкурентоздатності та позиції на ринку, фінансової стійкості тощо. Запропоновано вдосконалений методичний підхід до оцінювання економічного потенціалу, зокрема, для підприємств готельного господарства, що дасть можливість проаналізувати ефективність діяльності закладу та визначити стан економічного потенціалу через економічну стресостійкість.
49
Кузнєцова, К. О., Г. М. Дергачова, and О. О. Байло. "СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕРОВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ." Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», no. 21 (April 13, 2022). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.21.2022.254844.
Full textAbstract:
У статті поставлено за мету визначення стратегії розвитку міжнародної діяльності підприємства целюлозно-паперової галузі України на прикладі ТОВ «Український папір». Установлено, що на вітчизняному ринку функціонує близько 100 підприємств, які виробляють та перероблюють продукцію целюлозно-паперової галузі. Визначено, що діюча стратегія досліджуваного підприємства «ТОВ «Український папір» спрямована на ринок України і не забезпечує розвиток його міжнародної діяльності, а також є неефективною, що спричиняє зниження рівня доходів, фінансової стійкості та призвела до переходу підприємства у цикл спаду. Доцільним є вибір прийнятної стратегії: центрованої диверсифікації, конгломератної диверсифікації чи спільного підприємництва. Основною метою розвитку міжнародної діяльності ТОВ «Український папір» має стати максимізація прибутків.