Journal articles on the topic 'Рівень випромінювання'

У статті показано можливі шляхи зниження рівня акустичного випромінювання співвісного гвинтовентилятора. Проведено аналіз вимог до шуму для літаків з турбогвинтовентиляторними двигунами. Представлені результати попередніх досліджень щодо впливу основних факторів на рівень акустичного випромінювання співвісного гвинтовентилятора. Розглянуто заходи щодо поліпшення акустичних характеристик гвинтовентилятора шляхом встановлення на торцях лопатей першого ряду вінглетів та шевронів для зменшення рівня шуму, що створюється кінцевими вихорами.

Наразі джерела іонізуючого випромінювання розповсюджені та мають широкий спектр застосування. Медицина – одне з перших місць з використання джерел іонізуючого випромінювання, а саме: для лікування онкологічних захворювань, наприклад, брахітерапія, дистанційна променева терапія (за допомогою, зокрема, гамма-ножа). Не менш розповсюджені джерела іонізуючого випромінювання у промисловості: для проведення радіографії (дефектоскопії), калібрування; застосовуються в засобах для вимірювання товщини листового матеріалу, рівня матеріалу в посудинах і трубах, у гамма-детекторах для проведення неруйнівного аналізу зварних швів різних конструкцій та трубопроводів тощо. Рівень небезпеки для людини від джерел іонізуючого випромінювання І та ІІ категорії дуже високий. Такі джерела внаслідок неналежного використання, зберігання чи протиправних дій можуть спричинити в організмі людини стохастичні та детерміновані ефекти у разі контакту з ними без необхідного захисту, як-от за кілька хвилин для джерел іонізуючого випромінювання І категорії та від кількох хвилин до декількох годин для джерел іонізуючого випромінювання ІІ категорії. До того, у сучасному світі існує велика кількість екстремістських та терористичних угрупувань, які можуть бути зацікавлені у заволодінні джерелами іонізуючого випромінювання для вчинення радіологічної диверсії з використанням пристрою розсіювання радіоактивних матеріалів або випромінюючого пристрою. Тому країни, в яких здійснюється діяльність з використанням джерел іонізуючого випромінювання, повинні виконувати оцінку потенційних загроз і вразливості цих джерел та забезпечувати їх захищеність і збереження. Отже, на часі актуальним є питання розробки підходів до оцінки вразливості джерел іонізуючого випромінювання. У статті наведено загальний алгоритм проведення оцінки вразливості джерел іонізуючого випромінювання медичного і промислового призначення та стисло описано основні його етапи. Запропонований підхід полягає у використанні як кількісних (згідно з нормативно-правовими актами України), так і якісних показників, отриманих під час експертного оцінювання з врахуванням коефіцієнта конкордації (рівень узгодженості думок). Метою оцінки вразливості є не лише визначення величини ризику вчинення незаконних дій із джерелами іонізуючого випромінювання, а й врахування можливих сценаріїв їх використання, для подальшого ухвалення рішень на основі ризик-орієнтованого підходу щодо розподілу наявних ресурсів для захисту людей та майна від наслідків зовнішньої радіологічної диверсії у різних місцях-цілях: на масовому заході (святкуванні), у столиці, в урядових будівлях, у туристичному місті тощо.

У роботі виконано уточнені розрахунки, що дозволяють принципово оцінити роль процесів випромінювання у формуванні рівноважного стануплазми. Розв'язок задачі отримано у варіанті критерію застосовності припущення локальної термодинамічної рівноваги (ЛТР) з урахуваннямролі процесів випромінювання у плазмі та його втрат. Дані числового моделювання доводять наявність ефектів порушення рівноважноїзаселеності енергетичних рівнів атома міді, зумовлену поглинанням резонансного випромінювання як на основний, так і на метастабільний рівень.

У роботі розглянуто особливості мікрохвильових випромінювань матеріалів для фізіотерапії. На прикладі озокерито-парафінових аплікацій досліджено наявність та зміни рівня випромінювання в міліметровому діапазоні протягом технологічного циклу процедури. Показано, що важливою складовою фізіотерапевтичних процедур є мікрохвильове електромагнітне випромінювання, утворюване нагрітою озокерито-парафіновою сумішшю. З використанням розробленої авторами експериментальної установки проведено дослідження випромінювальної здатності озокериту, парафіну та їх сумішей у мікрохвильовому діапазоні. Проведено порівняння потужності випромінювання матеріалів з рівнем випромінювання тіла людини. Показано, що в процесі проведення процедури зміна температури призводить до появи позитивних та від’ємних потоків мікрохвильового випромінювання, які по-різному впливають на тіло людини. Отримані результати експериментальних досліджень дозволили оцінити взаємодію електромагнітного випромінювання озокерито-парафінових сумішей з власним електромагнітним випромінюванням людини та більш зважено підходити до вибору режимів лікування.

Предметом розгляду статті є процеси забезпечення електромагнітної сумісності в самоорганізованій безпровідній мережі шляхом застосування надширокосмугових сигналів з високою інформаційною ємністю. Мета – розробка рекомендацій щодо реалізації безпровідного мобільного рухомого зв’язку при передачі дискретних повідомлень каналом зв’язку з адитивним гаусовим шумом. Задача – забезпечення усталеної та надійної роботи надширокосмугової системи зв’язку. Використані методи: методи аналітичного моделювання та теорії потенціїної завадостійкості. Отримані наступні результати. Розроблено критерій забезпечення вимог електромагнітної сумісності мобільних телекомунікаційних систем. На грунті теорії потенціальної завадостійкості показана можливість усталеної та беззавадової роботи телекомунікаційної безпровідної системи в умовах, коли рівень інформаційного сигналу та шуму мають одне значення. Доведена можливість вилучення переданого інформаційного сигналу із суміші шуму та корисного сигналу шляхом кореляції прийнятого та опорного сигналів. Висновки. Показано, що використання технології надширокосмугових сигналів дозволяє здійснити безпровідну приховану передачу інформації з малою потужністю випромінювання. Причому велика база сигналу дозволяє забезпечити усталену та беззавадову роботу телекомунікаційної системи зв’язку за умов, коли рівень інформаційного сигналу знаходиться на рівні чи нижче рівня шуму. При цьому доведена можливість вилучення корисного сигналу із суміші інформаційних двійкових сигналів та білого гаусового шуму

Для збереження своєї присутності на ринку судновласники змушені шукати шляхи істотного скорочення власних витрат з тим, щоб не тільки конкурувати з іншими судновласниками, а й забезпечити рівень доходів, який би створював умови для розширеного відтворення. Судноплавні компанії реалізують скорочення власних фінансових витрат різними шляхами, наприклад зниженням заробітних плат екіпажу, скороченням кількості екіпажу на судні, зниження основних експлуатаційні витрат за рахунок переходу на дешеві сорти високов'язких палив в'язкістю понад 380 мм кв./с. Один з перспективних методів зниження фінансових витрат є перехід на шлях оптимизирования енергоспоживання і підвищення енергоефективності судів. Удосконалення енергетичної ефективності судна передбачає виконання регулювання параметрів основних елементів паливної системи і мінімізацію енергетичних витрат на підготовку важкого палива. Аналіз застосування існуючих рівнемірів показав, що їх застосування в спеціальних експлуатаційних умовах характеризується недостатньою достовірністю результатів вимірювання, високою похибкою, низькою оперативністю, припускають контакт з паливом, не забезпечують умов безпеки при роботі з вуглеводнями. Для пошуку шляхів поліпшення метрологічних характеристик пристроїв контролю рівня були проаналізовані конструкції поширених вимірювальних приладів. Розроблено новий схемотехнічне рішення рівнеміра для контролю високотемпературних середовищ. У пристрої немає необхідності застосування додаткових заходів по захисту чутливого елемента в умовах впливу експлуатаційних факторів, є можливість обліку і компенсації коливань температури контрольованого середовища і одночасно збережені надійність, чутливість і простота схемотехнік пристроїв відомих типів. Основною відмінністю пропонованого пристрою є те, що генератор коливання винесено із зони підвищених температур, стрижень з инвара розташований коаксіально до комбінованого световоду з єдиною оболонкою і багатьма серцевинами. Комбінований світловод захищений оболонкою з инвара. Випромінювання до световоду надходить від джерела випромінювання через первинний розгалужувач, мультиплексор / демультиплексор, вторинний розгалужувач. Після проходу світловода випромінювання, відбившись від дзеркальних шарів на кінцях серцевин, повертається в зворотному порядку до фотоприймача. Використання розробленого пристрою дозволить не тільки адекватно і достовірно оцінювати кількісний показник рівня в суднових системах паливопідготовки на належному рівні, а й контролювати витрату палива енергетичною установкою.

Предметом вивчення є процеси забезпечення завадостійлості мобільних телекомунікаційних систем на грунті надширокосмугових сигналів з високою інформаційною ємністю. Мета – розробка рекомендацій щодо забезпечення завадостійкості надширокосмугової системи зв’язку при передачі дискретних повідомлень каналом зв’язку з адитивним гаусовим шумом. Задача – забезпечення усталеної та надійної роботи надширокосмугової системи зв’язку. Використані методи: методи аналітичного моделювання та теорії потенціїної завадостійкості. Отримані наступні результати. Розроблено критерій забезпечення завадостійкості мобільних телекомунікаційних систем. На грунті теорії потенціальної завадостійкості показана можливість усталеної та беззавадової роботи телекомунікаційної безпроводової системи в умовах, коли рівень інформаційного сигналу та шуму мають одне значення. Доведена можливість вилучення переданого інформаційного сигналу із суміші шуму та корисного сигналу шляхом кореляції прийнятого та опорного сигналів. Показана можливість розрізнення двох сигналів на фоні шуму, які найбільш імовірно було передано та прийнято по каналу зв’язку з білим гаусовим шумом. Висновки. Показано, що використання технології надширокосмугових сигналів дозволяє здійснити безпроводову приховану передачу інформації з малою потужністю випромінювання. Причому велика база сигналу B  2.5 дозволяє забезпечити усталену та беззавадову роботу телекомунікаційної системи за умов, коли рівень інформаційного сигналу знаходиться на рівні (q = 1) чи нижче рівня шуму. При цьому доведена можливість вилучення як корисного сигналу із суміші сигналу та шуму, так і визначення з подальшим вилученням одного вірогідного сигналу із суміші двох повністю відомих сигнала s0(t), s1(t) із білим гаусовим шумом

Наведено результати досліджень особливостей росту і розвитку рослин фундука в умовах насаджень. Продуктивність рослин фундука насамперед пов'язана з фотосинтетичною активністю листків. Тому формування конструкцій насаджень істотно впливає на рівень плодоношення фундука. Створення різних конструкцій в поєднанні з урахуванням сортових особливостей фундука сприяє оптимальному розміщенню рослин у насадженнях і забезпечує їхню високу врожайність. Освітлення погіршується з ростом і розвитком рослин фундука і починає впливати на рівень плодоношення на 5-6 рік після закладення насаджень. У всіх досліджуваних сортів фундука незалежно від сили росту за форми крони "Кущ", нижня частина перебуває в умовах недостатнього освітлення – 19-30 %, яке не перевищує мінімального порогу – 30 % від відкритої поверхні. У середній частині крони рівень освітлення також був досить низький – 55-65 %. Найбільш освітленою виявилася верхня частина крони, світловий режим якої становив – 80-94 % від повної освітленості на відкритій поверхні. Погіршення рівня освітленості в контрольному варіанті "Кущ" відбулося через постійний ріст пагонів та їх загущення. Окрім цього, відбулося змикання рослин фундука в лінії ряду, що значно утруднювало проникнення сонячного світла в середину крони. У насадженнях із конструкціями насаджень "Вогнище", "Дерево" та "Татура" складався більш сприятливий, порівняно з контролем, світловий режим, що є наслідком оптимального розміщення стовбурових пагонів та гілок у кроні рослини фундука. У варіантах досліду "Вогнище", "Дерево" та "Татура" перевищення мінімального порогу освітлення у низькорослих сортів спостережено на висоті 0,5 м від поверхні ґрунту, що позитивно впливало на плодоношення рослин фундука під час застосування цих конструкцій насаджень. Тобто ступінь освітлення більше залежить від формування конструкцій насаджень, ніж від сортових особливостей рослин фундука, і отримані показники свідчать про значну перевагу освітленості конструкцій "Вогнище", "Дерево" та "Татура", порівняно з контролем. Найбільш розріджену схему садіння рекомендовано застосовувати для високорослих сортів фундука під час використання конструкцій насаджень "Кущ" і "Вогнище" – 6×6 м. Найщільнішу схему садіння доцільно використовувати для низькорослих сортів фундука за формування конструкції насадження "Дерево" і "Татура" – 3×5 м.

Вступ. Наслідком аварії на Чорнобильській АЕС стало радіаційне забруднення значної території. З метою запобігання потрапляння радіоактивних елементів в довкілля та продукти харчування необхідним є використання спеціалізованих приладів, що дозволяють здійснювати контроль радіаційної обстановки.Проблематика. Одним з найбільш ефективних способів оперативного виявлення та ідентифікації джерел іонізуючого випромінювання в довкіллі є контроль за розповсюдженням радіонуклідів, присутніх у продуктах харчуваннята будівельних матеріалах.Мета. Розробка сучасного вітчизняного обладнання для автоматизованого оперативного виявлення, ідентифікації та моніторингу джерел іонізуючого випромінювання в середовищі в режимі реального часу.Матеріали й методи. Використано методи математичного та комп’ютерного моделювання, натурного макетування, машинного проєктування. Для дослідження технічних характеристик системи, її особливостей проведено натурнівипробування окремих її каналів в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.Результати. Створено та апробовано експериментальну систему автоматизованого оперативного виявлення, ідентифікації та моніторингу джерел іонізуючого випромінювання в навколишньому середовищі в режимі реального часу, а також ідентифікації виявлених радіоактивних ізотопів та достовірної оцінки їхньої активності.Висновки. Створений спектрометр-ідентифікатор є системою швидкого реагування нового покоління на базі сучасних технологій, синтезу принципів радіометрії, спектрометрії та математичного моделювання для ефективного контролю питомої активності рідких, в'язких, сипучих харчових і нехарчових проб, ідентифікації їхнього радіонуклідного складу. Впровадження ідентифікатора-спектрометра сприятиме суттєвому скороченню часу на проведення оперативної масової перевірки харчових і нехарчових проб та ідентифікації їхнього радіонуклідного складу, що, в свою чергу, підвищить рівень екологічної безпеки населення в епоху широкої експлуатації об'єктів ядерно-паливного циклу.

У роботі представлено результати аналітичних досліджень щодо стану та перспектив розвитку сонячної теплової енергетики у світі та в Україні. Завдяки екологічним перевагам сонячних теплових технологій їх широке застосування є одним із перспективних напрямів декарбонізації світової енергетики. Розвитку сонячної теплоенергетики у світовій енергетиці приділяється серйозна увага і підтримка. Детальний огляд загальних світових тенденцій із документуванням сонячної теплової потужності, визначенням внеску сонячних теплових систем у постачання енергії та обсягів зменшення викидів вуглекислого газу за рахунок їх застосування показує постійно зростаючий попит на такі системи. У країнах з високим рівнем впровадження сонячного теплового обладнання створено повний комплекс нормативно-правового забезпечення даного процесу, на основі нормативно-методичного забезпечення і пакету засобів економічної підтримки діють ефективні державні програми. Завдяки наявності значного енергетичного потенціалу сонячного випромінювання широке впровадження теплоенергетичного обладнання в Україні є ефективним практично на всій території. Сонячне теплове обладнання має широкий діапазон використання в різних галузях господарювання України, його встановлення не потребує спеціальних дозволів, що значно скорочує терміни впровадження. Теплові процеси, які використовують енергію сонячного випромінювання, досліджені та опрацьовані майже для всіх напрямів теплових технологій, на ринку сонячного енергетичного обладнання є широка гама необхідних пристроїв та обладнання, однак в Україні практично відсутні моніторинг та заходи стимулювання їх впровадження. Для забезпечення масштабного впровадження сонячних теплових технологій в Україні необхідно створити комплекс нормативно-правового забезпечення даного процесу і розробити заходи щодо економічної підтримки як виробників енергетичного обладнання, так і споживачів теплової енергії. Відповідним державним органам необхідно підвищити рівень моніторингу даних щодо ефективності їх встановлення та експлуатації на території України. Важливим напрямом роботи є створення розгалуженої інфраструктури теплової сонячної енергетики з підрозділами на рівні місцевих територіальних громад. Бібл. 7, рис. 1.

Проведено експериментальне дослідження впливу електромагнітного випромінювання різних довжин хвиль видимого діапазону на мозок слабозорих під час їх навчання шкірно-оптичному сприйняттю. В експериментах брали участь 12 слабозорих дітей (за їх бажанням та при наявності дозволу їх батьків). Вимірювання стану різних органів та систем досліджуваного проводилося за допомогою апарату «КСД» шляхом реєстрації та комп’ютерного аналізу електромагнітних коливань, що випромінюються його організмом. Порівняння контрольних вимірювань (до початку експериментів) з вимірюваннями, що проводилися під час навчання шкірно-оптичному сприйняттю, дозволило виявити низку закономірностей. Спостерігалася активація сітківки очей (які були закриті пов’язкою) при контакті долоні з папером всіх кольорів, крім чорного. При цьому також активувалися деякі ділянки зорової кори мозку. Було відзначено синхронне підвищення активності лобової частки мозку та бета-ритмів на всіх етапах експериментів, що може свідчити про підвищення уваги дітей до процесу навчання. Аналіз змін ритмів мозку показав, що вплив на шкіру долонь (при зав’язаних очах) синього кольору викликав посилення концентрації уваги, про що свідчило максимальне підвищення бета-ритму. Зелений колір при тих самих умовах діяв заспокійливо, що підтверджується високим рівнем активності тета-ритму. Рівень альфа-ритму перевищував рівень як дельта-, так і тета-ритмів при дії на шкіру долонь кольорів червоного та фіолетового (в спектрі якого спостерігалася червона компонента), що було ознакою активації центральної нервової системи. Експерименти також показали синхронне підвищення активності III пірамідального шару кори головного мозку у відділах, які беруть участь в обробці тактильної і зорової інформації (поля 3 та 17 за Бродманом). Отримані результати можуть бути підтвердженням наявності у людей механізмів, які забезпечують шкірно-оптичне сприйняття кольору, що потребує подальших ретельних й всебічних досліджень.

Предметом вивчення є процеси забезпечення безпроводової завадостійкої передачі дискретної інформації на грунті надширокосмугових сигналів з високою інформаційною ємністю. Мета – розробка рекомендацій щодо забезпечення електромагнітної сумісності надширокосмугової системи зв’язку при передачі дискретних повідомлень каналом зв’язку з аддитивним гаусовим шумом. Задача – забезпечення усталеної та надійної роботи надширокосмугової системи зв’язку в умовах внутрішньосистемних завад. Використані методи: методи аналітичного, імітаційного моделювання та цифрового кодування сигналів. Отримані наступні результати. Показано, що випадкові зміни енергії та автокореляційної функції прийнятих надширокосмугових сигналів в потоці бітів інформації є причиною виникнення внутрішньосистемних завад. У свою чергу це викликає збільшення бітової похибки та деградацію імовірнісних характеристик системи зв’язку. Отримані характеристики бітової похибки свідчать про високий рівень прихованості та електромагнітної сумісності надширокосмугової системи зв’язку при передачі дискретних повідомлень в каналі зв’язку з адитивним гаусовом білим шумом. Причому, за умов використання некратних затримок кодуючих імпульсів в процесі кодової спектральної модуляції, отримуємо імовірність бітової похибки на рівні 10(-5) – 10(-6) при суттєво менших одиниці відношеннях сигнал/шум. Висновки. Використання технології надширокосмугових сигналів дозволяє здійснити безпроводову приховану передачу інформації з малою потужністю випромінювання на швидкості 1-2 Мб/с з імовірністю похибки на біт менш, ніж 10 . Таким чином система надширокосмугового радіозв’язку з кодовою модуляцією в передавачі та спектральною обробкою в приймачі має високу завадостійкість, що дозволяє здійснювати надійну передачу цифрової інформації при появі внутрішньосистемних завад

Одним з важливих джерел забруднення риби є передача радіоактивних речовин через харчові ланцюги. Більшість риб харчуються планктоном, який здатний накопичувати радіонукліди до концентрацій в сотні і тисячі разів більше, ніж в навколишній воді. Тому при низькому вмісті радіоактивних речовин у воді їх споживання риби в першу чергу обумовлено зараженою їжею. При знаходженні у воді, що забруднена радіоактивними речовинами, риби отримають зовнішнє опромінення. Адсорбована на поверхні їх тіла активність створює опромінення організму. У свою чергу радіоактивні речовини, що накопичуються в органах і тканинах, створюють внутрішнє джерело опромінення. Накопичення радіоактивних речовин органами і тканинами риб, а також розподіл і виділення їх залежить від цілого ряду умов, основними з яких є: хімічна природа радіоізотопів і періоди їх напіврозпаду, концентрація радіоізотопів у воді, вид, вік і фізіологічний стан риб, екологічні умови. Кумуляція радіоізотопів органами і тканинами риб залежить від концентрації цих радіоізотопів у воді і часу перебування в ній риб. Чим вище ступінь радіоактивності води, тим більше ступінь забрудненості риб. Наведено деякі види риб, впорядковані за зростанням середнього рівня вмісту 137Cs. Запропоновано, обґрунтовано та експериментально перевірено методику вимірювання малих інтенсивностей іонізуючих випромінювань, засновану на вимірі –поточних характеристик –вимірних функцій розподілу ймовірностей часових інтервалів між імпульсами, що виробляються детекторами випромінювань. Показано, що розроблена методика дозволяє достовірно виявляти випромінювання з інтенсивностями в десятки разів нижче інтенсивності фонових випромінювань, при високих інтенсивностях фонового випромінювання. Застосування пропонованої методики в десятки разів зменшує час аналізу і знижує вимоги до екранування досліджуваних об'єктів від фонового випромінювання.

Використання сучасних сонячних колекторів забезпечує високий рівень освоєння енергії сонячного випромінювання та стабільність гарячого водопостачання на протязі всього року на всій території України. На сучасному етапі розвитку сонячної теплоенергетики на перше місце виходять проблеми ефективного використання енергії сонячної радіації за рахунок застосування передових технологій та встановлення оптимальних параметрів енергетичного обладнання. Представлений в роботі порядок визначення ефективності використання систем сонячного гарячого водопостачання забезпечує отримання енергетичних та економічних параметрів сонячного теплоенергетичного обладнання у конкретній місцевості, визначення типу і параметрів геліоустановок для їх максимально ефективного застосування. Вибір типу та продуктивності сонячних колекторів для певної місцевості в першу чергу орієнтовано на потреби конкретного споживача та питомі показники з надходження сонячної радіації в даній місцевості (середньомісячна і середньорічна кількість прямої, розсіяної та сумарної сонячної радіації). На основі представлених даних визначається приведена добова інтенсивність поглинання сонячним колектором сонячної радіації із врахуванням робочих параметрів геліотехнічної установки та оптимального кута нахилу до горизонту. Розрахункові енергетичні параметри надалі використовуються для встановлення економічної ефективності, строку окупності геліоустановки та екологічної ефективності за рахунок зменшення викидів вуглекислого газу. Сонячне теплопостачання в Україні має достатнiй досвiд викоpистання i розвинену ноpмативну базу для пpоектування, а технологiчний потенцiал пpомисловостi дозволяє виpiшити завдання масового виpобництва гелiотехнiчного обладнання. Запропонований порядок оперативного встановлення ефективності впровадження систем сонячного гарячого водопостачання для потенційних споживачів сприятиме широкому освоєнню сонячної теплової енергії на всій території України і, відповідно, зменшенню обсягів використання органічного палива та поліпшенню стану оточуючого середовища. Бібл. 7, табл. 2.

Протягом останніх десятиліть терористичні організації значно посилили свою діяльність. Змінилася тактика дій, засоби і способи вчинення терористичних актів. Такі організації, як «Аль-Каїда», «Ісламська держава» та інші вважають важливим завданням заволодіння ядерною зброєю. З цією метою вони намагаються придбати ядерні матеріали (переважно плутоній або високозбагачений уран) у кількості, достатній для виробництва саморобного ядерного вибухового пристрою. Налагодження терористами успішних контактів з контрабандистами, які мають або здатні дістати зразки ядерних матеріалів може значно збільшити вірогідність отримання ними нових засобів терору, застосування яких матиме катастрофічні наслідки. Не виключено, що таку діяльність будуть здійснювати спецслужби держав, які не входять до «ядерного клубу», але намагаються отримати у своє розпорядження ядерну зброю (КНДР, Іран та ін.). Отже, важливим завданням для правоохоронних структур є протидія несанкціонованому одержанню, переміщенню та використанню ядерних матеріалів.Як один із суб’єктів, які відповідно до законодавства безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, Державна прикордонна служба України має повноваження запобігання, виявлення та припинення спроб перетинання терористами державного кордону України, незаконного переміщення через державний кордон України зброї, вибухових, отруйних, радіоактивних речовин та інших предметів, що можуть бути використані як засоби вчинення терористичних актів.Методика роботи прикордонних органів з недопущення розповсюдження ядерних матеріалів містить такі елементи: аналіз конкретних випадків ядерної контрабанди та формування профілів ризику незаконного переміщення ядерних матеріалів через кордон; ознайомлення персоналу пунктів пропуску з новими способами контрабанди та оперативними зведеннями, що надаються спецслужбами; розвідувальна та оперативно-розшукова діяльність спецслужб, у тому числі із проникненням у злочинне середовище; використання детекторів іонізуючого випромінювання у пунктах пропуску через державний кордон; визначення інтенсивності контролю транспортних засобів, вантажів (контроль першої або другої лінії).Запропонована удосконалена методика роботи співробітників прикордонних та митних служб у пунктах пропуску через державний кордон з протидії незаконному обігу та транскордонному переміщенню ядерних матеріалів дозволяє забезпечити необхідний рівень ефективності протидії контрабанді радіоактивних речовин.

Узагальнено біофізичні передумови небезпечного впливу електромагнітного випромінювання на біологічні об’єкти. Проведено аналіз світового досвіду визначення наслідків та обмеження безпечних рівнів впливу електромагнітного випромінювання на людину. Узагальнено досвід реакції біологічних об’єктів на низькоенергетичний електромагнітний вплив, а також теорій щодо механізмів рецепції випромінювання низької інтенсивності. Обґрунтовано доцільність додаткових досліджень впливу спектральних параметрів електромагнітного випромінювання на людину.

Експериментально досліджено змінення енергії джерела γ-випромінювання 137Cs при проходженні γ-випромінювання вздовж поверхні металу. Виявлено зменшення енергії γ-випромінювання джерела 137Cs в разі орієнтації пучка γ-квантів паралельно металевій поверхні в діапазоні кутів 0—1,66º відносно прямої, що проходить крізь детектор — поверхню металу — джерело γ-квантів. Зменшення енергії γ-випромінювання спостерігали по зменшенню кількості γ-квантів, що зареєстровані, в піку повного поглинання до рівня комптонівської долини та збільшенню комптон-ефекту. Кількість зареєстрованих гамма-квантів у піку повного поглинання у вказаному діапазоні кутів зменшується в 3,5 рази.

У статті проведено оцінку електромагнітного впливу штатних радіолокаційних станцій, а також розроблено рекомендацію щодо їх застосування в охороні кордону. Також наведені аспекти наукових досліджень, що розкривають вплив електромагнітної енергії надвисокої частоти на організм людей, що раптово попадають під дію незначного рівня електромагнітного випромінювання. Залежно від умов впливу електромагнітного поля, місця розташування джерела випромінювання висвітлено такі способи захисту: захист часом; захист відстанню; захист апаратним способом; захист екрануванням; з використанням індивідуальних засобів захисту. Розглянуто типові задачі щодо визначення безпечних відстаней від джела випромінювання протягом тривалого часу, стаціонарних радіолокаційних станцій.

Стаття присвячена обґрунтуванню вимог до сучасних хибних теплових цілей для захисту літальних апаратів від керованих ракет з інфрачервоним самонаведенням. Так, для імітування просторових, енергетичних та траєкторних ознак повітряної цілі відстрілювання хибних теплових цілей виконується у вигляді комбінованих залпів, у яких хибні теплові цілі мають різну потужність інфрачервоного випромінювання, різні коефіцієнти лобового опору, завдяки чому швидкість гальмування зустрічним повітряним потоком у них різна, а часові інтервали відстрілювання окремих хибних теплових цілей у залпі підбираються таким чином, щоб амплітудні, спектральні та траєкторні селектори сучасних інфрачервоних головок самонаведення не змогли однозначно виконати селекцію. Підтверджено, що однією з основних характеристик хибних теплових цілей, яка визначає її ефективне застосування для захисту літальних апаратів від керованих ракет з інфрачервоним самонаведенням, є максимальна або пікова сила випромінювання у заданому діапазоні довжин хвиль. Також в статті розглянуто один з нових способів застосування хибних теплових цілей та вимоги до них. Зокрема, обґрунтовані вимоги до закону зміни інфрачервоного випромінювання у часі, необхідної сили інфрачервоного випромінювання, часу виходу на режим та досягнення ефективного рівня випромінювання, а також повного часу випромінювання.

Розглядаються питання узгодження полоси частот зондувального сигналу з різними повітряними об’єктами. Пропонується метод вибору раціональної полоси частот зондувального сигналу для забезпечення максимального рівня вторинного випромінювання повітряних об’єктів заданих типів. Метод засновано на застосуванні електродинамічних математичних моделей вторинного випромінювання радіолокаційних об’єктів та оцінюванні усередненої за можливими ракурсами енергії відбитого сигналу, як функції середньої частоти і ширини спектру зондувального сигналу. Наводяться і аналізуються результати розрахунку енергій відбитих сигналів для трьох різних типів снарядів артилерії у L та S діапазонах частот. Надано пропозиції щодо вибору полоси частот для зондування різних типів снарядів.

В статті проаналізовані особливості пересувних електростанцій комплексів озброєння та військової техніки як джерел акустичного випромінювання, проаналізовані способи зниження демаскуючих чинників пересувних електростанції у складі військових підрозділів, які розгорнуті в польових умовах, та на підставі аналізу особливостей їх використання для забезпечення енергопостачання в таких умовах надані пропозиції щодо застосування технічних засобів зниження рівня акустичного випромінювання пересувних електростанцій комплексів озброєння та військової техніки Збройних Сил України.

Робота присвячена дослідженню напівпровідникових лазерів, їх функціонуванню, формалізації процесу як об'єкту керування. Розглянуті системи автоматичного керування напівпровідниковими лазерними діодами з розподіленим зворотнім зв’язком, зокрема одночастотні DFB- (англ. Distributed feedbacklaser «з розподіленим зворотним зв'язком»)лазерні діоди, які використовуються, як в якості високостабільних джерел оптичного сигналу у системах передачі даних так і джерел випромінювання із змінною довжиною хвилі випромінювання. Приведені основні відомості про лазерні діоди, їх характеристики та класифікація за фізичним станом. Розглянуті питання використання DFB-лазерів в якості джерела когерентного електромагнітного випромінювання зі змінною довжиною хвилі випромінювання. Представлена структурна схема типового напівпровідникового лазерного DFB-модуля, з взаємозв’язками між його основними компонентами. Проведена параметризація процесу формування лазерного випромінювання до рівня параметричної схеми. Представлена параметрична схема процесу як об’єкту керування та структурна схема моделі процесу. Проведено аналіз структурної організація існуючих систем автоматичного керування. Розглянуті принципи побудови існуючих систем автоматичного керування, які використовуються для формування когерентного електромагнітного випромінювання в системах передачі даних за технологією оптичного мультиплексування CWDM(Coarse Walelenght Devision Multiplexing) та DWDM (Dense Walelenght Devision Multiplexing). Виявлено основні недоліки та розглянуті можливі рішення для удосконалення структури і функцій систем автоматичного керування процесом. Представлені структурні схемі перспективних систем автоматичного керування побудованих за принципами інваріантності та автономності.

У роботі на моделі перепелиного ембріона продемонстровано достовірний оксидативний ефект мікрохвильового випромінювання, який проявлявся у вираженому зростанні рівня перекисного окиснення ліпідів і зниженні активності ключових ферментів антиоксидантної системи живих клітин.

. Дозиметричні дослідження з використанням побутового дозиметра SMG-2 виявили тимчасове (до 2-х годин) достовірне зростання рівня іонізуючого випромінювання від водопровідної питної води, яка пройшла кип’ятіння в побутовому електрочайнику, але – н

Розроблений авторами алгоритм послаблення впливу розсіяного випромінювання на рентгенівські зображення порівняний з двома найефективнішими апаратними методами: збільшення повітряного проміжку та застосування протирозсіювальних растрів. За допомогою числового моделювання показано, що простота та ефективність техніки маніпуляції величиною повітряного проміжку нівелюється збільшенням розмірів сканера і вимогами до детектора. Типовий протирозсіювальний растр із коефіцієнтом 12 відсіює розсіяне випромінювання з ефективністю десятиметрового повітряного проміжку, але вимагає для цього більшу на 50 % експозицію і дозове навантаження на пацієнта. Запропонована алгоритмічна компенсація забезпечує характеристики на рівні середніх апаратних засобів без збільшення дозового навантаження і додаткових апаратних вимог.

У роботі на моделі перепелиного ембріона продемонстровано високу чутливість моделі раннього ембріогенезу перепелів до низькоінтенсивного мікрохвильового випромінювання, що проявляється в стимуляції або пригніченні сомітогенезу та зміні рівня ушкодження ДНК у клітинах 38-годинних ембріонів.

Висвітлено результати експериментальних досліджень роботи біотехнічної системи опромінення насіння високочастотним електромагнітним полем, безперервним синусоїдальним сигналом із різною вихідною потужністю для насіння пшениці. Визначений тепловий та осциляторний вплив електромагнітного поля на біологічну тканину. Запропонована фізико-математична модель структури біологічної тканини на рівні клітинних мембран, внутрішньо і міжклітинного середовищ з точки зору електричних властивостей. На основі будови клітин визначені електричні властивості біологічної тканини, з якої складається насіння рослин. Показана зміна складових комплексного опору в залежності від частоти електромагнітного випромінювання за допомогою якого проводилась стимуляція. Побудовано рівняння реґресії і проведено оцінку їх адекватності за критерієм Фішера. Аналіз рівнянь реґресії дозволив визначити оптимальне співвідношення незалежних факторів для досягнення максимального відсотка схожості насіння. Отримані результати дозволили конкретизувати критерії оцінювання опромінення насіння. Експериментально доведено, що еквівалентну електричну схему неможливо звести до простих випадків з’єднання опорів і ємностей, а саме насіння не можна вважати нейтральним діелектриком. Розроблена методика оцінки інтенсивності обмінних процесів залежно від електричного опору насіння.

Мета. Дати оцінку впливу уранової промисловості на стан довкілля та населення на основі розробки та впровадження інженерно-технічних рішень та заходів щодо зменшення гамма-випромінювання та концентрації радону в приміщеннях, виконання екологічної та соціально-побутової реабілітації забрудненої території, житлових будинків, об'єктів соціальної сфери та населення, що проживає в зоні впливу, спрямовані на підвищення екологічної безпеки довкілля та населення для мінімізації негативого впливу радіаційних та інших факторів. Методика. Використані радіометричні методи (вимірювання експозиційної дози та інтенсивності γ-випромінювання, вимірювання радіоактивності γ-і β-випромінювання, вимірювання потужності експозиційної дози γ-випромінювання, визначення потужності поглиненої дози γ-випромінювання в повітрі, аналіз природних радіонуклідів(ПРН); статистичний та математичний методи дослідження з використанням комплексного системного підходу. Радіоекологічні дослідження включали: вимірювання потужності експозиційної дози (ПЭД) γ-випромінювання за мережею 100х100 м і 20х10 м (пішохідна γ-зйомка) в обсязі 40 км2; аналіз грунтів на вміст радіонуклідів; відбір проб води на вміст радію і урану; визначення суммарної α- і β-активності грунтів; визначення концентрації радону в житлових приміщеннях. Результати. Показана роль спеціалістів різних органів державної влади та місцевого самоврядування у вирішенні вищезгаданих завдань, для регіонів, що знаходяться в зоні впливу гірничо- металургійних комбінатів з видобутку та первинної переробки уранових руд. Встановлено, що перевищення нормативного рівня еквівалентної рівноважної концентроції радону 50 Бк / м3 в окремих приміщеннях, обумовлено його виділенням з підпільного простору та каналів введення зовнішньої теплової та водопровідної мереж, внутрішніх каналів розподілу тепломереж. Наукова новизна. Доказується, що засипка каналу теплової мережі з зовнішньої сторони будівлі шаром глини на глибину 1 м і його ущільнення, герметизація введення теплової та водопровідної мереж через фундамент будівлі та бетонування приямка зменшують обємну активність радону в приміщенні в 5-6 разів. Практична цінність. Приведений поки що рідкісний досвід щодо підвищення радіаційного та соціального захисту населення міста Жовті Води, Україна, яке проживає в зоні впливу об'єктів уранової промисловості. Іл. 6. Бібліогр.: 27 назв

Розглянуто гібридні системи, що складаються з наночастинки та напівпровідникової гетероструктури з квантовою ямою. Наночастинка є такою, що поляризується у сторонньому електричному полі. Обґрунтовано та сформульовано модель гібридної системи. Отримано точні розв'язки рівнянь. Знайдені частоти коливань зарядів гібридної системи та їх додаткове загасання, що зумовлено взаємодією диполя з плазмонами. Природа додаткового загасання подібна до загасання Ландау. Проаналізовано поведінку в часі та просторі збурень концентрації двовимірних електронів. Досліджено поляризаційні коливання наночастинки. Знайдено, що при ненульових дрейфових швидкостях наведена поляризація характеризується складною динамікою. Зокрема, для двох із трьох гілок частотної дисперсії вектор поляризації обертається по еліптичних траєкторіях. У випадку, коли до квантової ями прикладене поле та тече струм, загасання змінюється на наростання коливань гібридної системи у часі, що відповідає електричній нестійкості гібридної системи. Нові явища в гібридних системах можуть бути застосовані для збудження випромінювання наночастинок струмом та для електричної генерації випромінювання в терагерцовій області спектра.

УДК 517.968.4 Досліджується один клас двовимірних інтегральних рівнянь на площині з монотонною нелінійністю. Багато окремих випадків вказаного рівняння мають застосування в різних областях природознавства. Зокрема, такі рівняння виникають у динамічній теорії -адичних відкрито-замкнених струн, у математичній теорії просторово-часового поширення епідемії, в кінетичній теорії газів (кінетичне рівняння Больцмана у рамках різних моделей), у теорії перенесення випромінювання. Доведено конструктивну теорему існування обмеженого нетривіального і знакозмінного розв'язку. Отримані результати застосовуються в теорії -адичних відкрито-замкнених струн і в математичній біології. Методи, використані при доведенні теореми, дають можливість вивчити клас двовимірних інтегральних рівнянь типу Урисона на чверті площини. Отримані результати проілюстровано на конкретних прикладах.

Для розв’язання задачі синтезу плоскої прямокутної решітки з хвилеводним збудженням її елементів використано варіаційний підхід. Запропонований функціонал включає три доданки, які дають змогу мінімізувати середньоквадратичне відхилення заданої та синтезованої амплітудних діаграм спрямованості (ДС), значення амплітуди поля в заданих областях ближньої зони, та норму коефіцієнтів збудження елементів решітки. При розв’язанні відповідної електродинамічної задачі аналізу враховується взаємний вплив випромінювачів решітки. Для визначення розподілу струму в випромінювачах решітки використовується інтегральне рівняння типу Халлена. Оптимальні коефіцієнти збудження випромінювачів визначені шляхом мінімізації запропонованого функціоналу, що зводиться до розв’язання системи нелінійних інтегральних рівнянь Ейлера, оскільки вхідними даними задачі є амплітудні характеристики випромінювання. Отримана система нелінійних інтегральних рівнянь розв’язується ефективно методом послідовних наближень, характерною властивістю якого є релаксаційність. Результати обчислень показали, що розроблений підхід може бути використаний для решіток з різною геометрією, зокрема з гексагональним розміщенням випромінювачів.

Сучасне ракетне озброєння часто оснащуються радіолокаційними головками самонаведення. Носові діелектричні обтічники, що закривають антенні системи (АС) радіолокаційних головок самонаведення сучасного ракетного озброєння, суттєво впливають на їх основні радіотехнічні характеристики. Цей вплив виражається у зниженні рівня головного максимуму діаграми спрямованості (ДС) (зниженні коефіцієнту підсилення антени), запливанні нулів ДС, а також у відхиленні її максимуму. У зв'язку з цим актуальності набуває питання оцінки негативного впливу обтічника з метою його врахування при проектуванні головок самонаведення та розробки бойових алгоритмів наведення керованої ракетної зброї. Одними з найбільш технологічних у виготовленні є обтічники пірамідальної форми, які можуть розглядатися як перспективні для гіперзвукового ракетного озброєння. У статті представлені результати розрахунку характеристик випромінювання апертурних антен, розташованих під носовими діелектричними обтічниками зазначеного типу. Для вирішення вказаної задачі використаний розроблений раніше в Харківському національному університеті Повітряних Сил метод розрахунку поля випромінюючої апертури у присутності довільної системи розсіювачів (зокрема обтічника). Метод може бути використаний для обтічників інших типів та форм. Розглянуто три типи пірамідальних носових обтічників, що відрізняються кількістю граней. Базуючись на отриманих результатах розрахунків надані рекомендації щодо вибору оптимальних товщин стінок обтічників. Оцінені похибки визначення кутових координат цілей, що вносять розглянуті обтічники при різних кутах сканування головок самонаведення.

Ефективне рішення організації охорони важливого державного об’єкта (ВДО) або частки кордону є оптимальне поєднання механічних перешкод, які ускладнюють дії порушника, із засобами сигналізації, що забезпечують найбільш раннє виявлення спроби проникнення. Як такі можливо використовувати технічні засоби, побудовані за принципами напівактивної бістатичної радіолокації, – РЛС, які використовують джерела зовнішнього підсвічування (передавачі Т2 або стільниковий зв’язок). Використання цих засобів спрямовано на підвищення надійності виявлення порушників і засобів їх доставки на великих відстанях та забезпечення прихованості спостереження за зоною охорони ВДО. Для побудови таких систем необхідні дані щодо вторинних характеристик бістатичного радіолокаційного розсіювання об’єктів, які перебувають у зоні охорони. Для отримання цих даних використовувалося математичне моделювання, яке засноване на розв’язанні інтегральних рівнянь (ІР). Розроблено методику оцінювання можливості радіолокаційного спостереження ідеально провідних об’єктів у полі підсвічування телевізійної і стільникової мереж. Проведено постановку задачі та описано вхідні та вихідні дані. У статті розглянуто приховане спостереження ділянок кордону або зони охорони ВДО у місті Золочів Харківської області. Як джерело випромінювання використовувався ретранслятор телевізійної мережі Т2 у с. Нехотїївка (Бєлгородської області) або ретранслятор стільникового зв’язку. Об’єкт спостереження – засіб доставки порушників у вигляді загальної моделі бронетранспортера (БТР). Отримано бістатичні діаграми розсіювання засобу доставки та середні значення ефективної поверхні розсіювання (ЕПР) у секторах бістатичних кутів у разі різних азимутів і частот зондування. Із аналізу залежності ЕПР від конфігурації системи прихованого спостереження при зовнішньому підсвічуванні оцінено усереднені значення рівня розсіяного сигналу. Проведено верифікацію результатів методики на прикладі об’єктів простої форми.

Предметом представленої роботи є процеси формування комплексу фізичних факторів у приміщеннях диспетчерських служб аеродромів цивільної авіації. Мета дослідження – натурні вимірювання кількісних значень найбільш критичних фізичних факторів та надання науково обґрунтованих рекомендацій з їх нормалізації та підтримання на нормативному рівні. Для досягнення поставленої мети визначені наступні задачі: вимірювання напруженостей магнітного та електричного полів промислової частоти, індукції стаціонарного магнітного поля, густини потоків енергії електричних полів, радіочастот, напруженостей електростатичних полів та концентрації аероіонів обох знаків у повітрі робочої зони. На основі отриманих даних розроблені рекомендації з управління та підтримки стандартного рівня виміряних фізичних факторів. Методами досліджень є інструментальні вимірювання рівнів фізичних факторів, розрахунковий та графоаналітичний методи. У результаті вимірювань рівнів фізичних факторів у диспетчерських вежах аеропортів встановлено наступне. Напруженості магнітного та електричного полів промислової частоти, густини потоків енергії електромагнітних випромінювань радіочастот, стаціонарних магнітних полів перебувають на нормативному рівні та не потребують коригування. Повітря робочої зони є повністю деіонізованим. Це обумовлене наявністю ненормативних рівнів електризації полімерних поверхонь. Цей висновок зроблено на основі виконаного моделювання відповідних процесів та підтверджено експериментально. Для нормалізації аероіонного складу повітря рекомендовано використовувати спеціально розроблений ультразвуковий іонізатор повітря. Його перевагою є відсутність генерації озону та оксидів азоту у процесах коронних розрядів. Досліджено ефективність розробленого іонізатора повітря. Показано, що зона впливу іонізатора задовільна, при цьому відбувається підвищення відносної вологості. Це сприяє зниженню електризації поверхонь. Зроблено висновки про фактичний стан рівнів фізичних факторів. У приміщеннях диспетчерських служб аеропортів доведено необхідність нормалізації аероіонного складу повітря і надано спосіб її реалізації.

У статті розглядаються найбільш розповсюджені та актуальні способи енергозбереження та оптимізації енергоспоживання в сучасних будівлях. Приведений опис аспектів системи енергозабезпечення пасивного будинку. Описані основні технічні рішення щодо підвищення енергоефективності окремих будівель з автономізацією систем його енергозабезпечення. Наведено короткий опис експлуатаційних можливостей комбінованої системи теплопостачання на основі використання теплонасосних технологій. Але такий підхід не дозволяє досягтизначного підвищення енергоефективності систем,проведеннятермомодернізації, тільки за рахунок нарощування ізоляційного шару часто непризводить до плануємого зменшення рівня енерговитрат.Тому розглянутий напрямок енергозбереження, який пов'язаний з підвищенням показників термічного опору будівель і одночасним використанням для їх енергозабезпечення енергії альтернативних джерел.В даному випадку підвищення ефективності системи енергозабезпечення та кліматизації досягається завдяки використанню енергії сонячного випромінювання, тепла грунту і повітря (в тому числі вентиляційного). При цьому враховувується специфіка процесів енергообміну, акумулювання теплової енергії.Такий підхід лежить в основі методу контролю температури будівлі з використанням кривої нагріву, яка не вимагає моделі процесу, а задача оптимізації вирішується тільки на рівні однієї ланки, а не всієї системи. Цей недолік усувається завдяки автоматичному контролю вентиляції, водопостачання, побутової техніки (система «Розумний будинок»). Для вирішення задач оптимізації доцільно використовувати комплексний підхід -це управління опаленням в поєднанні з контролем роботи вентиляційної системи і системи водопостачання. Це дозволяє реалізувати повноцінну підтримку певного клімату в будинку, з урахуванням вологості повітря і показниками температури в різних приміщення, пори року тощо, але потребує побудови певної математичної моделі. Даний огляд підтверджує актуальність подальшої роботи в напрямку вирішення задачі оптимізації з питань енергоспоживання та енерговитрат в сучасних будівлях.

У роботі проведено аналіз нормативно-правових документів у сфері використання радіочастотного спектру України. Для проведення оцінки й прогнозування електромагнітної сумісності РЕЗ стандарту LTE із засобами повітряної телеметрії Збройних Сил України та засобами цифрового звукового мовлення стандарту T-DAB проаналізовано діапазони робочих частот РЕЗ стандарту LTE з метою визначення смуг частот сумісного використання як загальними, так і спеціальними користувачами. У визначених смугах частот проаналізовано перелік військової техніки повітряної телеметрії Збройних Сил України, які використовують та потребують захисту від ненавмисних завад, створюваних випромінюванням РЕЗ стандарту LTE. Визначено необхідність досліджень удосконалення моделі множинної взаємодії РЕЗ стандарту LTE та засобів повітряної телеметрії Збройних Сил України і засобів цифрового звукового мовлення стандарту T-DAB на міжсистемному рівні для визначення найгірших умов їх взаємодії.

Дослідження базується на запиті практики про необхідність розробки й впровадження нових засобів волоконно-оптичних засобів моніторингу вологості газу, які, за рахунок підвищення вірогідності вимірювальної інформації, забезпечують зниження невиробничих втрат. У роботі вирішене актуальне науково-технічне завдання наукового обґрунтування, розробки й дослідження засобу моніторингу вологості газу. Пропонований засіб забезпечує підвищення достовірності результатів вимірювання за рахунок використання принципів часткової інваріантності до зовнішніх неконтрольованих впливів вимірювань, яка досягається шляхом синтезу процесів перетворення світла, конструкції, комбінації матеріалів і способу одержання вимірювальної інформації. Як об'єкт дослідження визначені процеси формування й перетворення інформаційного сигналу у волоконно-оптичному засобі моніторингу вологості газу у складних умовах транспортування. Відповідно, предметом дослідження є волоконно-оптичні засоби моніторингу, що функціонують у складних умовах експлуатації. Теоретична частина роботи виконана з використанням: а) системного аналізу й дослідження операцій – при визначенні структурних зв'язків між елементами вимірювального засобу діагностики й декомпозиції об'єкта дослідження; б) теорії оптичних хвилеводів – при розрахунках коефіцієнтів оптичного зв'язку ділянок оптичного волокна (ОВ); в) методів аналітичного дослідження процесів взаємодії полів хвилеводних елементів – при дослідженні процесів перетворення світлового випромінювання у чутливому елементі (ЧЕ) під впливом деформацій. Проведено порівняльний аналіз впливу експлуатаційних факторів на характеристики волоконно-оптичних пристроїв контролю властивостей газу на суднах-газовоза. Проведений аналіз результатів впливу експлуатаційних дестабілізуючих факторів на характеристики пристроїв моніторингу відомих типів, дозволив локалізувати коло досліджень у межах використання волоконно-оптичних датчиків амплітудної модуляції. Визначено, що компенсацію некорельованої складової погрішності акселерометра необхідно виконувати на основі використання методів інваріантних перетворень, заснованих на принципі багатоканальності. Обрані методи, припущення і математичний апарат дослідження. Обґрунтовано застосування хвильового аналізу процесів у чутливому елементі (ЧЕ) засобу моніторингу на основі рівнянь Максвелла та методу рівних об'ємів. На підґрунті модифікованої теорії зв'язаних мод у оптичних волокнах, а також положеннях теорії пружності, сформована математична модель перетворення світлового випромінювання у пропонованому засобі моніторингу. Застосування запропонованого методу визначення параметрів синтезованого засобу діагностування на практиці створює передумови для розробки вимірювальних перетворювачів широкого цільового призначення.

Метою дослідження є порівняння ефективності знезараження повітря в ортопедичних операційних методом високоефективної фільтрації повітря та методом ультрафіолетового випромінювання. Проведено вивчення якісного та кількісного складу повітря та динаміку цих показників у двох операційних. У першій повітря знезаражувалось методом високоефективної фільтрації, у другій — за допомогою ламп ультрафіолетового опромінення (УФО). Загальна засіяність повітря операційних із системою його високоефективної фільтрації у 60 разів нижча, ніж в операційних, у яких для знезараження повітря використовується УФО. Порівняно з операційними, у яких для знезараження повітря використовується УФО, повітря операційних із системою його фільтрації не містить потенційно патогенних видів, здатних викликати післяопераційне нагноєння ран. Метод фільтрації повітря з метою його знезараження має ряд суттєвих переваг: покращується видовий склад мікрофлори — у повітрі не виявляються види, здатні викликати гнійно-запальні захворювання людини; повітря не тільки очищується і знезаражується, але й кондиціонується, унаслідок чого покращуються умови роботи персоналу (також профілактика різного роду ускладнень); мікробіологічні показники якості повітря утримуються на високому рівні протягом усього робочого часу; знезараження й очищення повітря здійснюється в присутності персоналу і хворого.

Акутальним в наш час є пошук ефективних акумуляторів сонячної енергії для обігріву приміщень в умовах значного добового перепаду температур. В якості акумулюючого тіла доцільно застосовувати щільний шар гранульованих матеріалів. Вивчено можливість застосування теплообмінного апарату регенеративного типу з гранульованою насадкою у вигляді щільного шару. Нагрівання гранульованої насадки здійснюється потоком повітря з внутрішнього простору. Проектований регенератор призначений для підтримки необхідного температурного рівня. Ідея створення ґрунтового регенератора ґрунтується на відомостях про інтенсивність нагріву повітря в теплиці від сонячного випромінювання в денний час і ефективності контактного теплообміну між повітрям і шаром частинок. Пропоноване схемне рішення передбачає забір повітря з верхньої частини теплиці, що забезпечує подачу потоку повітря в канал при максимальній температурі. Розглядається застосування щільного шару щебню в якості теплообмінної насадки. Представлені результати теплового розрахунку регенератора, проведені для теплиці з площею основи 18 м2. Кліматичні умови відповідають регіонам з помірним кліматом, наприклад, Одеській області. Для середнього рівня інсоляції, характерного для квітня, і заданої тривалості нагріву шару, визначені основні геометричні характеристики теплообмінних каналів. Наведено результати попереднього розрахунку теплових втрат від теплиці в нічний час і час, протягом якого теплота, акумульована регенератором, буде йти на обігрів внутрішнього обсягу теплиці. Отримано, що акумульована теплота дозволяє підтримувати допустиму температуру в теплиці протягом 2,5 години без застосування інших засобів обігріву. При підвищенні температури навколишнього середовища час роботи регенератора буде збільшуватися, що сприяє більшому зниженню енергетичних витрат на підтримку клімату в теплиці

Аналіз небезпек та ризиків, пов'язаних із впливом ненавмисних електромагнітних перешкод на функціонування систем зв'язку й оповіщення в системі управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті потребує детального та точного аналізу ряду факторів та визначення найбільш вразливих каналів прийому та найбільш небезпечних джерел радіоперешкод на рівні окремих випромінювань радіопередавачів. З метою удосконалення методів та моделей оцінювання електромагнітної сумісності систем зв’язку та оповіщення у надзвичайних ситуаціях на морі в статті розроблено підхід до оцінки електромагнітної сумісності, заснований на частотно-обмежених моделях характеристик радіоелектронних засобів. Розроблено алгоритми оцінки електромагнітної сумісності, оцінювання електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів в системі управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті здійснене завдяки аналізу послідовності трьох етапів – етапу частотної оцінки перешкод, етапу детальної оцінки перешкод та етапу комплексної оцінки перешкод.

Аналіз небезпек та ризиків, пов'язаних із впливом ненавмисних електромагнітних перешкод на функціонування систем зв'язку й оповіщення в системі управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті потребує детального та точного аналізу ряду факторів та визначення найбільш вразливих каналів прийому та найбільш небезпечних джерел радіоперешкод на рівні окремих випромінювань радіопередавачів. З метою удосконалення методів та моделей оцінювання електромагнітної сумісності систем зв’язку та оповіщення у надзвичайних ситуаціях на морі в статті розроблено підхід до оцінки електромагнітної сумісності, заснований на частотно-обмежених моделях характеристик радіоелектронних засобів. Розроблено алгоритми оцінки електромагнітної сумісності, оцінювання електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів в системі управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті здійснене завдяки аналізу послідовності трьох етапів - етапу частотної оцінки перешкод, етапу детальної оцінки перешкод та етапу комплексної оцінки перешкод.

Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу доцільно використовувати тестування – процедуру систематичної оцінки рівня знань студентів в аудиторії чи протягом дистанційного навчання, яка сприяє підвищенню ефективності навчального процесу. Пропонуються такі тести: альтернативні (які вимагають відповіді “так” чи “ні”); вибіркові (коли студенту необхідно знайти одну вірну відповідь серед декількох запропонованих); акордно-вибіркові (коли треба знайти декілька вірних відповідей серед декількох запропонованих); парно-вибіркові (коли необхідно утворити з двох запропонованих рядів відповідей вірні пари); репродуктивні (відповіді на які можна знайти у відповідному розділі підручника); конструктивні (прямих відповідей на які нема в підручнику; студент повинен створити відповідь самостійно).Розглянемо застосування тестів під час вивчення розділу “Дистанційне зондування” дисципліни “Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища”.Альтернативний тест.Чи вірно ствердження, що:1. молекули основних компонентів атмосфери – азоту і кисню – беруть участь в процесі поглинання оптичного випромінювання Так Ні2. розсіювання Мі відбувається на частинках великих розмірів Так Ні3. до недоліків радіолокаційних методів можна віднести вплив рослинного покриву та нерівності ґрунту на сигнал, що реєструється Так Ні4. лазерний диференційний лідар застосовується для вимірювання параметрів вітру та опадів Так НіАкордно-вибірковий тест. Знайти вірні ствердження:Допплерівський лідар використовують для:1. вимірювання параметрів вітру; 2. дослідження розподілу забруднень над промисловими підприємствами; 3. визначення озону; 4. аналізу молекул та аерозолів; 5. вимірювання опадів.Парно-вибірковий тест.Складіть пари «метод дистанційного зондування – його переваги»: а. Фотографічні системи1. спроможність реєструвати різницю температур близько 0,4 К;б. Відеографічні системи2. створення зображень об’єктів навколишнього середовища з високим рівнем розділення;в. Багатоспектральні сканери3. створення та накопичення послідовних зображень будь-якого процесу;г. Теплові сенсори4. визначення положення, руху та природи віддалених об’єктів;д. Надвисокочастотні локатори5. здатність використовувати вузькі спектральні ділянки і отримувати інформацію в цифровій формі.Репродуктивний тест.Який метод дистанційного зондування доцільно використати для визначення температури поверхні водойм?Конструктивний тест.Знайдіть в літературі спектр поглинання хлорофілу. Який лазер доцільно використати як джерело збудження флуоресценції хлорофілу (690 нм і 740 нм) під час дистанційного зондування водної рослинності: Не:Cd-лазер (440 нм), He:Ne-лазер (632,8 нм), CO2-лазер (10,6 мкм)?Запропонована система тестування апробована у підручнику: Посудін Ю.І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища. – Київ: Світ, 2003.

Підвищення рівня надійності і збільшення ресурсу машин та інших об’єктів техніки можливо тільки за умови випуску продукції високої якості у всіх галузях машинобудування. Це вимагає безперервного вдосконалення технології виробництва і методів контролю якості покриттів. У даний час все більш широкого поширення набуває 100%-вий неруйнівний контроль покриттів на окремих етапах виробництва. Для забезпечення високої експлуатаційної надійності машин і механізмів велике значення має також періодичний контроль їх стану без демонтажу або з обмеженим розбиранням, який проводиться при обслуговуванні в експлуатації або при ремонті.Висока якість машин, приладів, устаткування – основа успішної експлуатації, отримання великого економічного ефекту, конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому комплекс глибоких знань і певних навичок в області контролю якості покриттів є необхідною складовою частиною професійної підготовки фахівців з машинобудування.Існуючі методики викладання інженерних дисциплін, як правило, не відповідають змінам у розвитку суспільства. У зв’язку з невеликим обсягом годин, що приділяються на вивчення дисципліни, й сучасними високими вимогам до рівня підготовки фахівців такий курс необхідно ввести не традиційним способом, а з використанням інформаційних технологій. Для цього:– студенти повинні мати попередню комп’ютерну підготовку;– викладач повинен розробити відповідну технологію навчання.Відомо [1], що під технологією навчання мається на увазі системна категорія, орієнтована на дидактичне застосування наукового знання, наукові підходи до аналізу й організації навчального процесу з урахуванням емпіричних інновацій викладачів і спрямованості на досягнення високих результатів у розвитку особистості студентів.Суть пропонованої технології полягає у створенні модульного середовища навчання (МСН) «Контроль якості покриттів» і впровадженні його у процес навчання, що забезпечує систематизацію навчання й формалізацію інформації. Метою технології є індивідуалізація навчання, а визначеність МСН полягає в її алгоритмічній структурі. Тому зміст МСН розроблений у вигляді систематизуючої ієрархічної схеми, куди увійшли основні розділи робочої програми курсу. Структура МСН складається з наступних блоків:1. «Методичне забезпечення дисципліни», у якому пропонуються відповідні дії, що сприяють засвоєнню інформації на заданому рівні:– першоджерела;– робоча програма;– робочий план;– опис дисципліни;– загальні методичні вказівки;– методичні вказівки до вивчення лекційного матеріалу;– методичні вказівки до виконання самостійної роботи;– методичні вказівки до виконання лабораторних робіт;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №1;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №2;– зразок титульної сторінки домашнього завдання.2. «Лекції», у якому представлені html-файли відповідного лекційного матеріалу, контрольні питання й тести до кожної теми:– дефекти і фізико-хімічні властивості покриттів;– оцінка механічних властивостей покриттів; класифікація видів і методів неруйнівного контролю (НК); візуально-оптичний, радіохвильовий і тепловий види НК;– вихореструмовий і радіаційний види неруйнівного контролю покриттів;– магнітний та електричний види НК покриттів;– акустичний метод НК покриттів;– НК покриттів проникаючими речовинами;– технологічні випробування покриттів;– методи і засоби статистичного контролю якості; автоматизація контролю якості покриттів.Викладання лекцій проводиться у режимі комп’ютерної презентації.3. «Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу» з тестами.Відомо, що викладач у процесі своєї роботи повинен не тільки передавати студентам певний об’єм інформації, але і прагнути сформувати у них потребу самостійно здобувати знання, застосовуючи різні засоби, зокрема комп’ютерні. Чим краще організована самостійна пізнавальна активність студентів, тим ефективніше і якісніше проходить навчання. Тому деякі матеріали, що відносяться до лекційних тем, пропонуються для самостійного вивчення. При цьому організований доступ студентів до розділів МСН без звернення за допомогою до викладача. При необхідності подальшого використання матеріалів МСН можна копіювати ресурси, компонувати, редагувати і згодом відтворювати їх.4. «Лабораторні роботи» з інструкціями з техніки безпеки при виконанні робіт у лабораторіях і при роботі на персональному комп’ютері й з тестами до кожної теми:– вплив товщини покриття на міцність деталі;– контроль мікротвердості покриттів;– моделювання технологічних випробувань покриттів;– контроль внутрішніх напружень покриттів;– вплив дефектів покриття на якість деталі;– корозійний та електрохімічний контроль якості покриттів;– використання х– та s–діаграм для визначення причин погіршення якості покриттів.5. «Домашні завдання» (умова з варіантами даних і методичні вказівки до виконання, зразок оформлення):– оцінити вплив мікротвердості покриття на міцність деталі;– оцінити вплив корозії покриття на міцність деталі.Для ефективного використання МСН необхідне його планомірне включення в учбовий процес. Тому ще на етапі тематичного планування були розглянуті варіанти можливого використання усіх модулів МНС.Для розвитку розумової діяльності студентів і виховання у них пізнавальної активності самостійну роботу потрібно добре методично забезпечити. У свою чергу, ефективність самостійної роботи студентів багато в чому залежить від своєчасного контролю за її ходом. Тому для оцінки ефективності використання ІКТ у учбовому процесі створена система визначення якості навчання і на її основі побудовані тестові процедури оцінки знань з усіх тем курсу. Перевірку і контроль знань студентів можна здійснити як під час занять, так й інтерактивно. Основними перевагами програми автоматизованого контролю знань є:– випадковий характер вибору тестових завдань, порядок проходження завдань і відповідей, що сприяє об’єктивності оцінок;– представлення варіантів відповідей у вигляді формул і малюнків, що дозволяє розширити коло текстових завдань;– диференційована оцінка кожного варіанту відповіді, що забезпечує детальний аналіз результатів тестування.Комп’ютерне тестування дозволяє [2] розширити можливості проведення індивідуально адаптованих процедур контролю і коректування знань конкретних тем, підвищити об’єктивності контролю знань студентів, забезпечити можливість проведення їх попереднього самоконтролю, підвищити рівень стандартизації вимог до об’єму і якості знань та умінь.Розв’язування експрес-тестів проходить під час лабораторних занять протягом фіксованого проміжку часу. Крім режиму контролю передбачений режим навчання.Важливим елементом навчання є використання моделюючих програм у процесі навчання. У цьому випадку студенти самостійно задають різні параметри задачі, що дає можливість детальніше перевірити характер поведінки моделі за різних умов.Особливістю МСН є застосування комп’ютерного моделювання для лабораторних робіт, оскільки постійні бюджетні проблеми останніх років виключають придбання необхідних установок і приладів. Моделювання контролю якості покриттів дозволило істотно наситити заняття експериментальним і теоретичним змістом. При цьому учбові і учбово-дослідницькі задачі розв’язуються як з формуванням практичних навиків у вивченні фізичних явищ, так і дослідницького мислення, а розроблені методичні вказівки дозволяють разом з типовими лабораторними роботами виконувати роботи евристичного змісту. І, що особливо важливо, використання ІКТ, методів комп’ютерного моделювання дозволяє істотно розширити можливості лабораторних робіт.Використання електронних лабораторних робіт дозволяє більш повно реалізувати диференційований підхід у процесі навчання, ніж роботи і завдання на паперових носіях. Це пов’язано з можливістю включення в роботи необхідної кількості завдань різного рівня складності або об’єму. Істотною перевагою є можливість легко адаптувати наявні роботи до нових версій програм, що з’являються [3].Домашні завдання також виконуються з використанням САПР: на етапі побудови 3D моделі деталі з покриттям студенти працюють в SolidWorks; потім, перейшовши до реальної конструкції, використовують SimulationXpress і SolidWorks Simulation (додатки для аналізу проектних розв’язків, повністю інтегровані в SolidWorks). Оформлення робочої документації досягається засобами Microsoft Office. Така організація роботи дозволяє у процесі навчання побудувати модель контролю якості покриттів на якісно новому рівні й підготувати студентів до використання сучасних інструментаріїв інженера.В SolidWorks Simulation студенти виконують наступне:– прикладають до деталей з покриттями рівномірний або нерівномірний тиск в будь-якому напрямі, сили із змінним розподілом, гравітаційні та відцентрові навантаження, опорну та дистанційну силу;– призначають не тільки ізотропні, а й ортотропні та анізотропні матеріали;– застосовують дію температур на різні ділянки деталі (умови теплообміну: температура, конвекція, випромінювання, теплова потужність і тепловий потік; автоматично прочитується профіль температур, наявний в розрахунку температур, і проводиться аналіз термічного напруження);– знаходять оптимальний розв’язок, який відповідає обмеженням геометрії та поведінки; якщо допущення лінійного статичного аналізу незастосовні, застосовують нелінійний аналіз– за допомогою аналізу втоми оцінюють ефект циклічних навантажень у моделі;– при аналізі випробування на ударне навантаження вирішують динамічну проблему (створюють епюру і будують графік реакції моделі у вигляді тимчасової залежності);– обробляють результати частотного і поздовжнього вигину, термічного і нелінійного навантажень, випробування на ударне навантаження й аналіз втоми;– будують епюри поздовжніх сил, деформацій, переміщень, результатів для сил реакції, форм втрати стійкості, резонансних форм коливань, результатів розподілу температур, градієнтів температур і теплового потоку;– проводять аналізи контактів у збираннях з тертям, посадок з натягом або гарячих посадок, аналізи опору термічного контакту.Змінюючи при чисельному моделюванні деякі вхідні параметри, експериментатор може прослідити за змінами, які відбуваються з моделлю. Основна перевага методу полягає у тому, що він дозволяє не тільки поспостерігати, але і передбачити результат експерименту за якихось особливих умов.Метод чисельного моделювання має наступні переваги перед іншими традиційними методами [4]:– дає можливість змоделювати ефекти, вивчення яких в реальних умовах неможливе або дуже важке з технологічних причин;– дозволяє моделювати і вивчати явища, які передбачаються будь-якими теоріями;– є екологічно чистим і не представляє небезпеки для природи і людини;– забезпечує наочність і доступний у використанні.Але щоб приймати технічно грамотні рішення при роботі з САПР, необхідно уміти правильно сприймати і осмислювати результати обчислень. Цілеспрямований пошук шляхом ряду проб оптимального або раціонального рішення у проектних задачах набагато цікавіший і повчальніший для майбутнього інженера, ніж отримання тільки одного оптимального проекту, який не можна поліпшити і ні з чим порівняти.При великій кількості варіантів проекту аналіз машинних розрахунків дозволяє виявити основні закономірності зміни характеристик проекту від варійованих проектних змінних і сприяє тим самим швидкому і глибокому вивченню властивостей об’єктів проектування.Упровадження сучасних САПР для контролю якості покриттів не тільки забезпечує підвищення рівня комп’ютеризації інженерної праці, але й дозволяє приймати оптимальні рішення. При створенні і використанні таких систем сучасний інженер повинен мати навички роботи з комп’ютерними системами, уміти розробляти математичні моделі формування параметрів оцінки якості покриттів.У цих умовах молодий інженер не має достатнього резерву часу для надбання на виробництві необхідних навичок моделювання складних процесів і систем – він повинен одержати такі навички у процесі навчання у вузі. Таким чином, йдеться про володіння прийомами постановки і розв’язування конструкторсько-технологічних задач сучасними методами моделювання.

Актуальним завданням сьогодення є пошук нових методів лікування хронічних ран. Перспективним методом впливу на репараційний процес є використання фотобіомодуляційної (ФБМ) терапії. Мета – вивчення ролі інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) і гамма-інтерферону (ІФН-γ) в регуляції репаративних процесів хронічних ран при застосуванні ФБМ терапії в експерименті. Матеріали і методи. Дослідження були проведені на 24 щурах лінії Вістар, яким були змодельовані хронічні рани. Тварин було поділено на дві групи – експериментальну та контрольну. Ранові дефекти тварин експериментальної групи піддавали дії ФБМ терапії один раз на добу протягом 5 днів. Використовували лазерний пристрій «Ліка-терапевт М» (м. Черкаси) у безперервному режимі при довжині хвилі 660 нм, вихідній потужності 50 мВт, щільності енергії 1 Дж/см2, час експозиції 60 с. Забір крові з серця проводили на 3 та 7 добу після оперативного втручання. Дослідження рівнів ІЛ-6 і IФН-γ в сироватці крові тварин проводилося методом імуноферментного аналізу. Результати. Наше дослідження показало, що через 3 дні після індукції рани рівні ІЛ-6 у сироватці крові тварин експериментальної групи достовірно знижувалися (3,418±0,381 пг/мл, P<0,05), порівняно з аналогічними показниками контрольної групи (7,356±0,649 пг/мл). Концентрації IФН-γ у сироватці крові тварин обох груп на цьому терміні загоєння ран не відрізнялись. Через 7 днів рівні IФН-γ у крові тварин, ранові дефекти яких підлягали впливу ФБМ терапії, були знижені (103,330±4,493 пг/мл, P<0,05), порівняно з концентрацією IФН-γ тварин контрольної групи (155,208±9,574 пг/мл). Рівні IЛ-6 у сироватці крові тварин досліджуваних груп не відрізнялися. Висновки. Регуляція порушень репаративних процесів хронічних ран може здійснюватися за допомогою ФБМ терапії, хоча цей факт тісно пов'язаний з вибором таких параметрів, як доза, час впливу і довжина хвилі лазерного випромінювання. Зниження продукції IЛ-6 і IФН-γ на початкових стадіях загоєння пошкоджень можуть бути одним з механізмів, за допомогою якого ФБМ терапія стимулює процеси репарації хронічних ран.

Для вивчення впливу експериментального гіпотиреозу на стан неспецифічної і специфічної ланок імунного захисту у щурів з гострою травмою мʼяких тканин ясен було проведено НСТ-тест, визначено показники клітинної ланки імунної системи (CD4, CD8), а також досліджено вміст IgG, IgМ і IgА у сироватці крові на аналізаторі Stat FAX (USA). Мета – вивчити особливості неспецифічної і специфічної ланок імунного захисту у щурів з гострим пародонтитом на тлі гіпотиреозу. Матеріал і методи. Гіпотиреоз у щурів викликали уведенням мерказолілу в дозі 25 мг/кг протягом 21 доби. Контроль здійснювали за рівнями тироксину, трийодтироніну і тиреотропного гормону, а також за масою тварин і їх руховою активністю. До групи порівняння входили тварини, яким мерказоліл не вводили. Вплив гіпотиреозу на перебіг запального процесу при пародонтиті вивчали на моделі запалення, викликаного гострою травмою м'яких тканин ясен. Тваринам під тіопенталовим наркозом (30 мг/кг) з губної сторони до тканин пародонта нижнього різця підводили робочу головку ультразвукового генератора – випромінювач від ультразвукового скейлера ART (Великобританія), і здійснювали однократний направлений вплив коливаннями ультразвукової частоти при наступних параметрах впливу: частота коливань 50 кГц, потужність випромінювання 1,2 Вт∙см² при експозиції впливу 60 с. Операцію проводили на 14 добу після першого введення мерказолілу. Через 1 і 8 діб після операції щурів декапітували під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг). Групами порівняння були тварини з експериментальним гіпотиреозом і щури з гострою механічною травмою м'яких тканин ясен. Контролем служив матеріал від інтактних тварин. Результати. Запалення у щурів з гострою травмою ясен на тлі гіпотиреозу призводило до збільшення вмісту активних нейтрофілів у периферійній крові, зниження CD-4-лімфоцитів, порушення співвідношення основних субпопуляцій лімфоцитів (CD-4 і CD-8), що супроводжується достовірним зниженням імунорегуляторного індексу, пригніченням секреції IgG, IgМ і IgА на системному рівні. Висновки. В еутиреоїдних щурів спостерігали нормальний перебіг запального процесу із переважанням зростання Т-хелперів над рівнем цитотоксичних Т-лімфоцитів і, відповідно, зростанням імунорегуляторного індексу. Виявлена недостатність клітинної ланки імунної відповіді відображає посилення взаємного негативного впливу запального процесу в пародонті і системних порушень імунного захисту за умов супутнього дефіциту гормонів щитоподібної залози. За умови модельованого гострого пародонтиту на тлі гіпотиреозу вже на 1 добу відмічалося пригнічення гуморальної ланки імунної системи, яке характеризувалось достовірним зниженням імуноглобулінів усіх класів.

Мета дослідження – з’ясувати особливо­сті інфра­червоного випромінювання у підщелепній ділянці, на долонях, у проекції надколінків та у центрі плесна хворих на хронічний тонзиліт і зіставити отримані результати з відповідними показниками здорових людей. Пацієнти і методи. Обстежено 32 здорових волонтерів з нормальною температурою тіла, які не мали патології мигдаликів, віком від 20 до 56 років, середній вік – (28,3±2,3) року. З них 19 чоловіків (59,4 %), і 13 жінок (40,6 %), середній вік з урахуванням статі виявився приблизно однаковим, у чоловіків – (30,2±3,3) року, у жінок – (26,4±3,6) року (Р>0,05). Досліджувана група хворих на хронічний тонзиліт у стадії загострення складалась із 23 людей. З них у 9 встановлено компенсовану, а в 14 осіб – декомпенсовану форму запалення. Для визначення особливостей інфрачервоного випромінювання використовували медичний тепловізор ТІ-120. Аналіз термограм виконували за допомогою програмного пакету «IRSee Software». Статистичну обробку даних виконали на персональному комп’ютері за допомогою електронних таб­лиць «Microsoft Excel» і пакету прикладних програм «Statistica for Windows» v. 6.0, StatSoft Inc. (США). Результати досліджень та їх обговорення. Встановили, що нормальними термографічними ознаками шкірних покривів є симетричність, гомогенність та ізотермія. Допустима фізіологічна термоасиметрія становить 0,3 °С з переважанням як у лівий, так і в правий бік. Суттєвих відмінностей між чоловіками і жінками немає. При хронічному тонзиліті у фазі загострення термотопограма передньої частини шиї також засвідчувала помірний загальний «розігрів» шиї, симптом «коміра», де на тлі незначної гіпертермії виявлялися окремі, яскравіші вогнища світіння в проекції лімфатичних вузлів, в основному підщелепних (перепад температури – ∆Т=0,6 °С). Зазначене повною мірою стосувалося і центра долоней, розігрів яких був вищим, ніж у нормі (Р<0,05). Разом з тим, середні температурні показники проекції надколінків статистично вагомо перевищували значення здорових людей – (35,4±0,8) проти (32,5±0,6) °С (Р<0,01). Подібним чином змінювалася теплова картина центра плесен. Зокрема, при хронічному тонзиліті у фазі загострення встановили значний розігрів зазначеної ділянки порівняно зі здоровими людьми – (35,1±0,8) проти (28,4±0,5) °С (Р<0,05). Висновки. При хронічному тонзиліті у фазі загострення встановлено помірний загальний розігрів шиї і центра долонь, розігрів яких був вищим, ніж у нормі. Водночас середні температурні показники проекції надколінків і центра плесен перевищували значення здорових людей (Р<0,05). Гіпертермію надколінків і центра плесен можна вважати характерною ознакою хронічного тонзиліту у фазі загострення. Ступінь компенсації хронічного запалення мигдаликів можна оцінити за рівнем перепаду температур над проекцією надколінків і нижньою частиною стегон та у центрі плесен і сусідніми ділянками.

Система освіти, яка ґрунтується на наукових засадах її організації, характеризується зміщенням акцентів від отримання готового наукового знання до оволодіння методами його отримання як основи розвитку загальнонаукових компетенцій.Уже достатньо чітко визначена спрямованість нової освітньої парадигми, осмислені її детермінуючі особливості, визначено предмет постнекласичної педагогіки та її основоположні аксіоми. Вироблені пріоритети всієї постнекласичної дидактики, аж до розроблення її категоріального апарату. Проте, на фоні такої колосальної роботи педагогічної думки так і не сформульовано достатньо чітко концептуальні основи постнекласичної дидактики, яка перебуває в стані активного формування як загалом, так і по відношенню до її природничо-наукової компоненти.На сучасному етапі модернізації освіти головним завданням стає формування у студентів здатності навчатися, самостійно здобувати знання і творчо мислити, приймати нестандартні рішення, відповідати за свої дії і прогнозувати їх наслідки; за період навчання у них мають бути сформовані такі навики, які їм будуть потрібні упродовж всього життя, у якій би галузі вони не працювали: самостійність суджень, уміння концентруватися на основних проблемах, постійно поповнювати власний запас знань.Зараз вимоги до рівня підготовки випускника пред’являються у формі компетенцій. Обов’язковими компонентами будь-якої компетенції є відповідні знання і уміння, а також особистісні якості випускника. Синтез цих компонентів, який виражається в здатності застосовувати їх у професійній діяльності, становлять сутність компетенції. Отже, інтегральним показником досягнення якісно нового результату, який відповідає вимогам до сучасного вчителя, виступає компетентність випускника університету. Оволодіння сукупністю універсальних (завдяки інтегральному підходові до викладання) і професійних компетенцій дозволить випускнику виконувати професійні обов’язки на високому рівні. Необхідно шляхом інтеграції навчальних дисциплін, використовуючи активні методи та інноваційні технології, які привчають до самостійного набуття знань і їх застосування, допомагати як формуванню практичних навиків пошуку, аналізу і узагальнення любої потрібної інформації, так і набуттю досвіду саморозвитку і самоосвіти, самоорганізації і самореалізації, сприяти становленню і розвиткові відповідних компетенцій, актуальних для майбутньої професійної діяльності учителя.Стосовно обговорюваного питання, то в результаті вивчення циклу природничих дисциплін випускник повинен знати фундаментальні закони природи, неорганічної і органічної матерії, біосфери, ноосфери, розвитку людини; уміти оцінювати проблеми взаємозв’язку індивіда, людського суспільства і природи; володіти навиками формування загальних уявлень про матеріальну першооснову Всесвіту. Звичайно, що забезпечити такі компетенції будь-яка окремо взята природнича наука не в змозі. Шлях до вирішення цієї проблеми лежить через їх інтеграцію, тобто через оволодіння масивом сучасних природничо-наукових знань як цілісною системою і набуття відповідних професійних компетенцій на основі фундаментальної освіти [2].Когнітивною основою розвитку загальнонаукових компетенцій є наукові знання з тих розділів дисциплін природничо-наукового циклу ВНЗ, які перетинаються між собою. Тобто, успішність їх розвитку визначається рівнем міждисциплінарної інтеграції вказаних розділів. Загальновідомо, що найбільший інтеграційний потенціал має загальний курс фізики, оскільки основні поняття, теорії і закони фізики широко представлені і використовуються у більшості інших загальнонаукових і вузькоприкладних дисциплін, що створює необхідну базу для розвитку комплексу загальнонаукових компетентностей.У той же час визначальною особливістю структури наукової діяльності на сучасному етапі є розмежування науки на відносно відособлені один від одного напрями, що відображається у відокремлених навчальних дисциплінах, які складають змістове наповнення навчальних планів різних спеціальностей у ВНЗ. До деякої міри це має позитивний аспект, оскільки дає можливість більш детально вивчити окремі «фрагменти» реальності. З іншого боку, при цьому випадають з поля зору зв’язки між цими фрагментами, оскільки в природі все між собою взаємопов’язане і взаємозумовлене. Негативний вплив відокремленості наук вже в даний час особливо відчувається, коли виникає потреба комплексних інтегрованих досліджень оточуючого середовища. Природа єдина. Єдиною мала б бути і наука, яка вивчає всі явища природи.Наука не лише вивчає розвиток природи, але й сама є процесом, фактором і результатом еволюції, тому й вона має перебувати в гармонії з еволюцією природи. Збагачення різноманітності науки повинно супроводжуватися інтеграцією і зростанням упорядкованості, що відповідає переходу науки на рівень цілісної інтегративної гармонічної системи, в якій залишаються в силі основні вимоги до наукового дослідження – універсальність досліду і об’єктивний характер тлумачень його результатів.У даний час загальноприйнято ділити науки на природничі, гуманітарні, математичні та прикладні. До природничих наук відносять: фізику, хімію, біологію, астрономію, геологію, фізичну географію, фізіологію людини, антропологію. Між ними чимало «перехідних» або «стичних» наук: астрофізика, фізична хімія, хімічна фізика, геофізика, геохімія, біофізика, біомеханіка, біохімія, біогеохімія та ін., а також перехідні від них до гуманітарних і прикладних наук. Предмет природничих наук складають окремі ступені розвитку природи або її структурні рівні.Взаємозв’язок між фізикою, хімією і астрономією, а особливо аспектний характер фізичних знань стосовно до хімії і астрономії дають можливість стверджувати, що роль генералізаційного фактору при формуванні змісту природничо-наукової освіти можлива лише за умови функціонування системи астрофізичних знань. Генералізація фізичних й астрономічних знань, а також підвищення ролі наукових теорій не лише обумовили фундаментальні відкриття на стику цих наук, але й стали важливим засобом подальшого розвитку природничого наукового знання в цілому [4]. Що стосується змісту, то його, внаслідок бурхливого розвитку астрофізики в останні декілька десятків років потрібно зробити більш астрофізичним. Астрофізика як розділ астрономії вже давно стала найбільш вагомою її частиною, і роль її все більше зростає. Вона взагалі знаходиться в авангарді сучасної фізики, буквально переповнена фізичними ідеями й має величезний позитивний зворотній зв’язок з сучасною фізикою, стимулюючи багато досліджень, як теоретичних, так і експериментальних. Зумовлено це, в першу чергу, невпинним розвитком сучасних астрофізичних теорій, переоснащенням науково-технічної дослідницької бази, значним успіхом світової космонавтики [3].Разом з тим, сучасна астрономія – надзвичайно динамічна наука; відкриття в ній відбуваються в різних її галузях – у зоряній і позагалактичній астрономії, продовжуються відкриття екзопланет тощо. Так, нещодавно відкрито новий коричневий карлик, який через присутність у його атмосфері аміаку і тому, що його температура істотно нижча, ніж температура коричневих карликів класів L і T, може стати прототипом нового класу (його вчені вже позначили Y). Важливим є й те, що такий коричневий карлик – фактично «сполучна ланка» між зорями і планетами, а його відкриття також вплине на вивчення екзопланет.Сучасні астрофізичні космічні дослідження дозволяють отримати унікальні дані про дуже віддалені космічні об’єкти, про події, що відбулися в період зародження зір і галактик. Міжнародна астрономічна спілка (МАС) запровадила зміни в номенклатурі Сонячної системи, ввівши новий клас об’єктів – «карликові планети». До цього класу зараховано Плутон (раніше – дев’ята планета Сонячної системи), Цереру (до цього – найбільший об’єкт з поясу астероїдів, що міститься між Марсом і Юпітером) та Еріду (до цього часу – об’єкт 2003 UB313 з поясу Койпера). Водночас МАС ухвалила рішення щодо формулювання поняття «планета». Тому, планета – небесне тіло, що обертається навколо Сонця, має близьку до сферичної форму і поблизу якого немає інших, таких самих за розмірами небесних тіл. Існування в планетах твердої та рідкої фаз речовини в широкому діапазоні температур і тисків зумовлює не тільки величезну різноманітність фізичних явищ та процесів, а й перебіг різнобічних хімічних процесів, таких, наприклад як, утворення природних хімічних сполук – мінералів. На жодних космічних тілах немає такого розмаїття хімічних перетворень, як на планетах. Проте на них можуть відбуватися не тільки фізичні та хімічні процеси, а й, як свідчить приклад Землі, й біологічні та соціальні. Тобто планети відіграють особливу роль в еволюції матерії у Всесвіті. Саме завдяки існуванню планет у Всесвіті відбувається перехід від фізичної форми руху матерії до хімічної, біологічної, соціальної, цивілізаційної. Планети – це база для розвитку вищих форм руху матерії. Слід зазначити, що це визначення стосується лише тіл Сонячної системи, на екзопланети (планет поблизу інших зір) воно поки що не поширюється. Було також визначено поняття «карликова планета». Окрім цього, вилучено з астрономічної термінології термін «мала планета». Таким чином, сьогодні в Сонячній системі є планети (та їх супутники), карликові планети (та їх супутники), малі тіла (астероїди, комети, метеороїди).Використання даних сучасних астрономічних, зокрема астрофізичних уявлень переконливо свідчать про те, що дійсно всі випадки взаємодій тіл у природі (як в мікросвіті, так й у макросвіті і мегасвіті) можуть бути зведені до чотирьох видів взаємодій: гравітаційної, електромагнітної, ядерної і слабкої. В іншому плані, ілюстрація застосувань фундаментальних фізичних теорій, законів і основоположних фізичних понять для пояснення особливостей будови матерії та взаємодій її форм на прикладі всіх рівнів організації матерії (від елементарних частинок до мегаутворень Всесвіту) є переконливим свідченням матеріальної єдності світу та його пізнаваності.Наукова картина світу, виконуючи роль систематизації всіх знань, одночасно виконує функцію формування наукового світогляду, є одним із його елементів [1]. У свою чергу, з науковою картиною світу завжди корелює і певний стиль мислення. Тому формування в учнів сучасної наукової картини світу і одночасно уявлень про її еволюцію є необхідною умовою формування в учнів сучасного стилю мислення. Цілком очевидно, що для формування уявлень про таку картину світу і вироблення у них відповідного стилю мислення необхідний й відповідний навчальний матеріал. В даний час, коли астрофізика стала провідною складовою частиною астрономії, незабезпеченість її опори на традиційний курс фізики є цілком очевидною. Так, у шкільному курсі фізики не вивчаються такі надзвичайно важливі для осмисленого засвоєння програмного астрономічного матеріалу поняття як: ефект Доплера, принцип дії телескопа, світність, закони теплового випромінювання тощо.В умовах інтенсифікації наукової діяльності посилюється увага до проблем інтеграції науки, особливо до взаємодії природничих, технічних, гуманітарних («гуманітаризація освіти») та соціально-економічних наук. Розкриття матеріальної єдності світу вже не є привілеями лише фізики і філософії, та й взагалі природничих наук; у цей процес активно включилися соціально-економічні і технічні науки. Матеріальна єдність світу в тих галузях, де людина перетворює природу, не може бути розкритою лише природничими науками, тому що взаємодіюче з нею суспільство теж являє собою матерію, вищого ступеня розвитку. Технічні науки, які відображають закони руху матеріальних засобів людської діяльності і які є тією ланкою, що у взаємодії поєднує людину і природу, теж свідчать про матеріальність засобів людської діяльності, з допомогою яких пізнається і перетворюється природа. Тепер можна стверджувати, що доведення матеріальної єдності світу стало справою не лише філософії і природознавства, але й всієї науки в цілому, воно перетворилося у завдання загальнонаукового характеру, що й вимагає посилення взаємозв’язку та інтеграції перерахованих вище наук.Звичайно, що найбільший внесок у цю справу робить природознавство, яке відповідно до характеру свого предмета має подвійну мету: а) розкриття механізмів явищ природи і пізнання їх законів; б) вияснення і обґрунтування можливості екологічно безпечного використання на практиці пізнаних законів природи.Інтеграція природничо-наукової освіти передбачає застосування впродовж всього навчання загальнонаукових принципів і методів, які є стержневими. Для змісту інтегративних природничо-наукових дисциплін найбільш важливими є принцип доповнюваності, принцип відповідності, принцип симетрії, метод моделювання та математичні методи.Вважаємо за доцільне звернути особливу увагу на метод моделювання, широке застосування якого найбільш характерне для природничих наук і є необхідною умовою їх інтеграції. Необхідність застосування методу моделювання в освітній галузі «природознавство» очевидна у зв’язку зі складністю і комплексністю цієї предметної галузі. Без використання цього методу неможлива інтеграція природничо-наукових знань. У процесі моделювання об’єктів із області природознавства, що мають різну природу, якісно нового характеру набувають інтеграційні зв'язки, які об’єднують різні галузі природничо-наукових знань шляхом спільних законів, понять, методів дослідження тощо. Цей метод дозволяє, з одного боку, зрозуміти структуру різних об’єктів; навчитися прогнозувати наслідки впливу на об’єкти дослідження і керувати ними; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами; з іншого боку – оптимізувати процес навчання, розвивати загальнонаукові компетенції.Фундаментальна підготовка студентів з природничо-наукових спеціальностей неможлива без послідовного і систематичного формування природничо-наукового світогляду у майбутніх фахівців.Науковий світогляд – це погляд на Всесвіт, на природу і суспільство, на все, що нас оточує і що відбувається у нас самих; він проникнутий методом наукового пізнання, який відображає речі і процеси такими, якими вони існують об’єктивно; він ґрунтується виключно на досягнутому рівні знань всіма науками. Така узагальнена система знань людини про природні явища і її відношення до основних принципів буття природи складає природничо-науковий аспект світогляду. Отже, світогляд – утворення інтегральне і ефективність його формування в основному залежить від ступеня інтеграції всіх навчальних дисциплін. Адже до складу світогляду входять і відіграють у ньому важливу роль такі узагальнені знання, як повсякденні (життєво-практичні), так і професійні та наукові.Вищим рівнем асоціативних зв’язків є міждисциплінарні зв’язки, які повинні мати місце не лише у змісті окремих навчальних курсів. Тому, сучасна тенденція інтеграції природничих наук і створення спільних теорій природознавства зобов’язує викладацький корпус активніше упроваджувати міждисциплінарні зв’язки природничо-наукових дисциплін у навчальний процес ВНЗ, що позитивно відобразиться на ефективності його організації та підвищенні якості навчальних досягнень студентів.Підсумовуючи вище викладене, можна зробити наступні висновки:Однією з особливостей компетентісного підходу, що відрізняє його від знанієво-центрованого, є зміна функцій підготовки вчителів з окремих дисциплін, які втрачають свою традиційну самодостатність і стають елементами, що інтегруються у систему цілісної психолого-педагогічної готовності випускника до роботи в умовах сучасного загальноосвітнього навчального закладу.Інтеграційні процеси, так характерні для сучасного етапу розвитку природознавства, обов’язково мають знаходити своє відображення в природничо-науковій освіті на рівні як загальноосвітньої, так і вищої школи. Майбутнім педагогам необхідно усвідомлювати взаємозв’язок і взаємозалежність наук, щоб вони могли підготувати своїх учнів до роботи в сучасних умовах інтеграції наук.Учителям біології, хімії, географії необхідно володіти методами дослідження об’єктів природи, переважна більшість яких базується на законах фізики і передбачає уміння працювати з фізичними приладами. Крім того, саме фізика створює основу для вивчення різноманітних явищ і закономірностей, які складають предмет інших природничих наук.Інтеграція природничо-наукових дисциплін дозволить розкрити у процесі навчання фундаментальну єдність «природа – людина – суспільство», значно посилить інтерес студентів до вивчення цього циклу дисциплін, дасть можливість інтенсифікувати навчальний процес і забезпечити високий рівень якості його результату.

Висвітлено проблеми зміни клімату, які безпосеред- ньо стосуються виробництва продуктів тваринництва. Мета – дослідити, яким чином погодно-кліматичні умови впливають на правильний вибір технології розведення й утримання тварин, організації та благоустрою тварин- ницьких ферм і приміщень. Проблема теплового стресу надзвичайно актуальна в регіонах, де погода характе- ризується високою плюсовою температурою та воло- гістю. Таке поєднання негативно впливає на відтворну здатність корів, перебіг тільності та функціональний стан новонародженого молодняку. Методи. За допо- могою загальноприйнятих методик дослідження зоогі- гієнічних показників мікроклімату тваринницьких при- міщень і погодних умов на території ферми доведено спосіб зниження кліматичних ризиків у веденні молоч- ного скотарства, визначено, які потенційні екологічні стресори (температура навколишнього середовища, вологість, теплове випромінювання, швидкість вітру) можуть безпосередньо впливати на функціонування організму тварини, її здоров’я, реалізацію генетичного потенціалу. Незважаючи на те, що біокліматичні умови для повновікової великої рогатої худоби характеризу- ються як комфортні, спостерігається збільшення кілько- сті днів із середнім рівнем теплового стресу. Організм тварини неможливо представити поза навколишнім середовищем і без взаємодії з ним. Сезонні коливання в надоях і якісних показниках молока відбуваються через вплив прямих і непрямих чинників навколишнього середовища. Прямий ефект в основному пов’язаний із впливом високих температур на продуктивність корів, а непрямий – з негативними наслідками дії теплового стресу. Результати. Проведені дослідження дають мож- ливість стверджувати, що зниження температури пові- тря на території тваринницьких підприємств завдяки збільшенню площі зелених насаджень є дієвим спосо- бом запобігання тепловому стресу у тварин. Висновки. Охолодження позитивно впливає на продуктивність і відтворення корів. У його результаті спостерігається покращення показників: збільшується середньорічний надій; покращується конверсія корму; підвищується вміст жиру та білка; зменшується кількість соматичних клітин у молоці; зростає запліднюваність; зменшується смертність телят.

В останні роки значно підвищився інтерес до вивчення подагри у зв’язку з високим рівнем захворюваності на цю патологію та частими рецидивами, що приводять до тривалої втрати працездатності. До важливих клініко-патогенетичних проявів подагри належать порушення терморегуляції та реґіонарного кровотоку. Разом з тим, термографія подагричного артриту залишається мало вивченою. Мета дослідження – клініко-патогенетичне обґрунтування можливого застосування термографії для розпізнавання хронічного подагричного артриту. Матеріал і методи. У дослідження включено 40 стаціонарних пацієнтів з хронічним подагричним артритом (37 чоловіків і 3 жінки) віком від 45 до 74 років. Тривалість захворювання склала понад 5 років. Термографічне дослідження здійснювали за допомогою тепловізора ULIRvision ТІ 120 (Zhejiang Ulirvision Technology Co., Китай), дотримуючись рекомендацій виробника. Результати. Встановили, що зі зростанням тривалості захворювання збільшується число уражених суглобів, тофусів, збільшуються інтенсивність болю за ВАШ, частота загострень протягом року. На термограмах, отриманих у фазі загострення хронічного подагричного артриту, видно зону інтенсивної гіпертермії, яка за розмірами перевищувала видиму гіперемію. Границі еритеми чіткі. Δ Т дорівнювала 1,8–5,4 °C. У реконвалесцентів при виписуванні зі стаціонару зона гіпертермії мала менші площу й інтенсивність, чіткість контурів втрачалася. Δ Т склала 0,7–3,3 °C. Через 2 місяці після виписування у більшості хворих зберігалася гіпертермія невеликої інтенсивності над досліджуваним суглобом. Δ Т становила 0,6–1 °C. Висновки. При подагричному артриті у фазі загострення наявне інтенсивне інфрачервоне випромінювання з ураженої ділянки. На термограмах воно проявляється термоасиметрією, із зоною гіпертермії, яка перевищує площу запалення. У фазі загострення цього захворювання перепад радіаційної температури у вогнищі запалення, порівняно із симетричними здоровими ділянками шкіри, коливається від 1,8 до 5,4 °C. У період ремісії хронічного подагричного артриту, за відсутності клінічних змін з боку ураженого суглоба, має місце підвищення місцевої температури, що вказує на наявність субклінічного запалення.