Academic literature on the topic 'Росіянізм'

У статті запропоновано порівняльний аналіз перекладу фрагментів художнього тексту, здійсненого системами автоматизованого онлайн-перекладу MateCat і Pragma 6 On-Line. Висвітлено зміст понять адекватного та еквівалентного перекладу, що стало відправною точкою оцінки якості машинного перекладу. Обґрунтовано вибір програм машинного перекладу, що віддзеркалюють дві глобальні стратегії їх моделювання, а саме: системи машинного перекладу на основі лінгвістичних правил та статистичні системи. Схарактеризовано перекладацькі трансформації, до яких удається авторка літературного перекладу Ольга Любарська, що слугували еталоном якості, який повною мірою відповідає критеріям еквівалентного/адекватного перекладу: точно відтворює зміст та відбиває комунікативні установки авторки твору. Окреслено низку вдалих перекладацьких рішень, якими відзначено окремі фрагменти машинного перекладу. Детальному розгляду піддано помилки та перекладацькі огріхи, що припускають програми автоматизованого онлайн-перекладу. Виявлені помилки було згруповано відповідно до лінгвістичних рівнів, що сприяло утворенню лексичних, морфологічних та синтаксичних типів помилок. До лексичних помилок належить вживання слів у невластивому для них значенні, яке не відповідає їхнім контекстуальним умовам; наявність неперекладених слів та словосполучень; дослівний переклад, уживання росіянізмів; неспроможність коректної інтерпретації фразеологічних зворотів; неправильний переклад через помилки у вихідному тексті тощо. До морфологічних помилок відійшли некоректне визначення частиномовної належності лексем у випадках граматичної омонімії, порушення граматичних категорій, зокрема категорії часу дієслів, помилки при творенні відмінкових закінчень іменників і прикметників. До синтаксичних помилок віднесено порушення смислових зв’язків під час побудови словосполучень та речень, а саме узгодження між членами речення, некоректне вживання сполучників у межах синтаксичних конструкцій, порушення порядку слів у реченнях.

Мета. Стаття присвячена вивченню механізмів використання психологічних засобів і протистояння агресивним намірам Росії. Методика. У процесі досліджень використано загальнонаукові методи: порівняльний аналіз і логічне узагальнення. Результати. У статті запропоновано організацію попереджувальних заходів на основі використання гуманітарного інструментарію. Виявлено причини безвідповідального вторгнення агресора в суверенне суспільство та мотиви державної агресивності росіян. Визначено у цих процесах місце і роль мовного контенту. Росіяни, у результаті використання фейкового інформування населення, створюють передумови до, нібито, протестних настроїв людей та нагло ідуть «визволяти російськомовних», здійснюють анексію української території і т.д. Названо недосконалості ідеології, що там панує... Наукова новизна полягає у висвітленні окремих розбіжностей у поглядах на російську монолітність. Окремі зарубіжні (здебільшого російські) політологи стверджують, що там народ масово підтримує свого правителя – президента, в силу численних соціальних і політичних, інформаційних чинників. Це відбувається, навіть, при тому, що він та його оточення безоглядно не лише «фейкують», а й безоглядно грабують народні ресурси і безсоромно вивозять награбоване за кордон, нагло лякаючи ним (закордоном) пограбованих…і вони вірять йому…бо у росіян нібито така ментальність. Хто не вірить, йому «пришивають ярлик» запроданця і так триває століттями. Вони, у принципі, патріоти і, навіть, у «ярмі вірності вождеві» завжди почуваються «щасливішими», ніж всі європейці разом узяті…Практична значимість полягає у реалізації певних заходів державою для попередження широкомасштабної агресії росіян, активізації державотворчих процесів в Україні. Виявлено, що багато українців уподобляються росіянам. Колись, комуністичними ідеологами стверджувалося, що ми браття, і суспільство повірило цьому, і теж, як засвідчує громадська думка, громадяни отримали право… першими гинути за… своїх гнобителів. Встановлено, що хто сіє зневіру в душах українців, хто позбавляє їх надії та оптимізму і чому ми це комусь дозволяємо. Висвітлено погляди на ці проблеми людей, які неупереджено оцінюють агресію росіян в Україні.

У статті на матеріалі трилогії Томаса Стоппарда «Острів Утопії» визначено основні фрагменти англомовної картини світу, представленої лінгвістичними особливостями етнокультурного аспекту в мовній об’єктивації російського етносу британською лінгвокультурною спільністю. Увагу зосереджено на спробі дослідження етнічних стереотипів, які існують у пізнанні людиною навколишнього світу іншого народу, є етнономінаціями та створюють своєрідний етнокультурний образ багатонаціонального світу, що впливає на організацію міжетнічної комунікації: на вибір відповідних номінативних одиниць та стратегічне розгортання спілкування. Дослідження та сприйняття іншої культури завжди проходить крізь призму своїх національних цінностей та властивостей характеру, відповідно, сприймання росіян, зокрема, англійцями дає багатий матеріал для вивчення англійського менталітету. Автор аналізує стереотипні уявлення англійців про національний характер та особливості національного менталітету російської етнічної спільноти. Виявляється, що росіянам потрібен сильний жорсткий лідер, оскільки вони звикли до беззастережливого підпорядкування владі та авторитету. У результаті аналізу виявлено, що позитивна оцінка факту, дії або явища надає об’єкту, що описується, характеристик «свого»: за норму, ідеал, щось позитивне сприймаються суспільством лише свої культурні надбання. Те, що оцінюється негативно, належить до класу «чужого». Таким чином, все, що оцінюється позитивно, є характеристикою «свого» та береться за правило; все, що оцінюється негативно, описується як чуже і тому зазнає відторгнення. Саме екстралінгвістичні фактори (політична, соціально-економічна ситуація) визначають, якої форми набуде контакт двох націй: діалогу чи конфлікту. Постулюється ідея, що домінантні риси національного характеру представників інших культур складаються в англійців у певний стереотип, який є стійким утворенням та таким, що не завжди відповідає дійсному стану речей. У ситуаціях міжетнічного спілкування процес комунікації відбувається на основі стратегій ототожнення та дистанціювання. Відповідні стратегії в міжетнічній взаємодії визначають спрямування комунікативних дій мовців із можливим наданням експліцитної або імпліцитної оцінки чи характеристики.

Метою статті є реконструкція образу вояка Червоної армії та службовця радянської адміністрації в 1944 – 1945 рр. на території західноукраїнських областей, зафіксованого у звітній документації українського націоналістичного підпілля. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-типологічний та історико-системний) методів. Висновки. Узагальнюючи все написане вище, необхідно підкреслити, що звітна документація підпілля ОУН за 1944 – 1945 рр. дає доволі багатий матеріал для реконструкції образу радянських вояків та адміністраторів, які повернулися в західноукраїнський регіон в останні роки Другої світової війни. Насамперед варто відзначити, що образ воїна-червоноармійця був доволі строкатим і суперечливим. Звітодавці завжди чітко ділили передові фронтові частини й тилові підрозділи. Перші, як правило, мали краще озброєння й обмундирування, але здебільшого (за винятком Львова) відчували брак харчів, що штовхало їх на грабунки. Вони також характеризувались як доволі відважні воїни з чіткими рисами фаталізму (“легковажне ставлення до смерті”) і втоми від війни (бажання якнайшвидше завершити бойові дії та повернутися додому). Щодо частин та підрозділів “другого фронтового ешелону”, то рівень їхньої дисципліни, зовнішній вигляд, моральна деградація, демотивованість та поведінка викликали жах і відразу в місцевого населення, котре було головним інформатором авторів оунівських звітів. За рахунок цього червоноармієць у звітах підпілля постає здебільшого, як обдертий, завжди голодний і п’яний грабіжник та ґвалтівник, що, очевидно, в основному відповідало загальному стану справ. Велике значення для формування опінії підпільників щодо червоноармійців була їхня національність і критика в бік більшовицької влади. У документах ОУН помітне прихильне ставлення до солдатів-українців та інших “нацменів”, більш прохолодне – до службовців Червоної армії російського та єврейського походження. Перших розглядали як потенційних союзників у справі боротьби проти більшовизму, останніх вважали основною опорою режиму. Хоча важливо зауважити, що роль “опори” радянської влади щоразу більше відводилася росіянам, а не євреям, як це ще вважалося в середовищі ОУН у 1939 – 1941 рр. Водночас образ радянської адміністрації у звітних документах ОУН є менш диференційованим. Він здебільшого негативний. Носії влади характеризуються як малоосвічені й примітивні особи без критичного мислення, густо індоктриновані офіційною ідеологію, схильні до зловживань, корупції і наживи, зненавиджені рештою суспільства. Ключові слова: Червона армія, радянська адміністрація, підпілля ОУН, звітна документація, лінія фронту.

Мета роботи – дослідити проблеми функціонування державної мови в сучасному бізнес-просторі, оскільки відомо, що тривалий час представники приватних бізнес-компаній нею майже не послуговувалися; відповідно до цього було поставлено завдання: сформулювати основні етапи опанування української мови як державної для фахівців зазначеної категорії осіб.Методи. У дослідженні використано теоретичні методи (аналіз стандартів і стану функціонування державної мови в різних галузях господарства); ретроспективний аналіз власного педагогічного досвіду з організації й проведення навчальних занять; емпіричні – педагогічні спостереження, тестування й спеціальні завдання для діагностичного зрізу рівня знань працівників бізнес-сфери; статистичні методи для кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних та експериментальних даних.Результати. З’ясовано, що тема функціонування державної мови в бізнес-сфері залишається малодослідженою. Мате-ріалом послугувала практична мовна діяльність групи слухачів одного з приватних підприємств. Проаналізовано загальну характеристику слухачів, рівень володіння державною мовою перед навчанням і після, розроблено шкалу оцінювання рівня мовних навичок. Зазначено, що в російськомовному середовищі серед представників великого й малого бізнесу виникають труднощі стосовно україномовної комунікації, спричинені низьким рівнем мовленнєвих умінь і навичок, відсутністю необхід-ної лексичної бази, наявністю суржику й росіянізмів тощо.Висновки. У результаті навчального процесу було визначено основні етапи опанування української мови як державної. Заува-жено, що важливе місце в підготовці слухачів належить мотиваційному та базовому етапам; надано методичні рекомендації сто-совно їх мовної підготовки. Доведено, що навіть при низькій мовній базі, але за умови високої мотивації можна досягти достатньо-го рівня мовленнєвих знань, умінь і навичок для подальшої професійної діяльності й комунікації державною мовою. The purpose. The objective of the article is to study the problems concerning state language functioning within current business environment. It is known that for a long period of time representatives of private businesses have hardly ever used it. It caused the necessity to define the basic stages of Ukrainian language acquisition as a state one by professionals in business sphere.Methods. The set of scientific methods are applied in the article: theoretical (analysis of standards and status of state language functioning in different economical spheres); retrospective analysis of own pedagogical experience in educational process organization and training sessions; empirical (pedagogical observations, testing and special sessions to detect the level of expertise among business sphere representatives; statistical methods (qualitative and quantitative analysis of empirical and experimental data received).Results. It is found that the issue of state language functioning in business sphere is still poorly investigated. Practical activity by the employees of a private enterprise is served as a ground for this study. General characteristic of trainees, their level of state language acquisition before and after training is analysed, and the evaluation scale of language skills level is developed. It is noted that in Russian-speaking environment representatives of large-scale and small-sized businesses face a lot of challenges while communicating in Ukrainian, caused by low level of language skills, lack of necessary basic vocabulary, existence of surzhik (mixed Russian-Ukrainian dialect) and russicismes (use of Russian words instead of Ukrainian ones).Conclusions. The educational process resulted in defining the main stages of Ukrainian acquisition as a state language. It is emphasized that it is motivational and basic stages that play the important role in preparation of trainees which led to developing methodical recommendations concerning state language acquisition. It is proved that in spite of a low level of language improved motivation helps business people achieve sufficient level of language knowledge and skills for further professional activity and communicating in state language.

Introduction. Researchers of media discourse, along with the positive aspects of the development of modern Ukrainian literary language in the media, point to the decline of media speech culture. The purpose of the article is to record examples of Russification and language negligence in online publications, to provide practical recommendations for improving the speech culture of journalists. Results. Interferems and Russianisms in online mass media are studied. The source base of the study was journalistic texts of online publications of national and regional significance ("Ukrainian Truth", "Doba").The analysis of the revealed deviations from lexical norm is carried out, the basic erroneously dangerous places are specified. It is proved that a common type of lexical errors in the language of the media - interferems and Russianisms. According to the classification of interference, in the analyzed online publications can be divided into two groups of such non-normative units. The first group includes single tokens-interferems. They form a small system of representatives. The second group of formations of interferomic character consists of non-normative combinations of several tokens. In the process of linguistic examination of journalistic materials, non-normative tokens-Russianisms (a word or phrase borrowed from the Russian language or built on the model of Russian words and expressions) were revealed. The inappropriateness of using nouns with the suffix -k- to denote an action in appropriate contexts is characterized, instead the analyzed materials distribute such formations. A number of extra- and intralinguistic factors have been identified, which have led to the spread of Ukrainian Russian-language interference elements in speech. The main extralinguistic reasons are the following: living in Ukraine a significant number of people who only understand the Ukrainian language, but do not speak it; knowledge of the majority of Ukrainian citizens in both languages - Ukrainian and Russian; improper knowledge of Ukrainian speakers of its norms; poor vocabulary of speakers; imperfect language policy in the state; lack of an effective mechanism for implementing the Law on Languages. The main intralinguistic factors are the typological affinity of the East Slavic languages and the formal (sound-letter) similarity of a large part of the Ukrainian and Russian lexicons. Results. Thus, online publications, both national and regional, are characterized by a low degree of language competence. In particular, activity in the use of interference tokens and Russian tokens has been demonstrated.

Таган Д. І. Засоби стилізації розмовності в романах Н. Гуменюк “Квіти на снігу” та “Вересові меди” : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Л. П. Бойко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 81 с.
UA : Текст роботи містить 81 сторінку. Для виконання кваліфікаційної роботи дібрано близько 500 засобів стилізації розмовності, опрацьовано 74 наукових джерела. Об’єктом дослідження слугували засоби стилізації розмовності в романах Н. Гуменюк “Квіти на снігу” та “Вересові меди”. Предметом дослідження були лексичні, фразеологічні, словотвірні та синтаксичні одиниці, що виступають засобами стилізації розмовності в мові романів Н. Гуменюк “Квіти на снігу” та “Вересові меди”. Мета роботи полягала в комплексному аналізі засобів стилізації розмовності в романах Н. Гуменюк “Квіти на снігу” та “Вересові меди”. У процесі дослідження реалізувалися такі завдання: 1) обґрунтовано теоретичні засади дослідження категорії розмовності; 2) виявлено склад засобів стилізації розмовності в романах Н. Гуменюк “Квіти на снігу” та “Вересові меди”; 3) проаналізовано семантику та стилістичний потенціал лексичних засобів стилізації розмовності; 4) з’ясовано стилістичний потенціал узуальних та трансформованих фразеологічних і пареміологічних одиниць, що виступають маркерами розмовності в аналізованих романах; 5) схарактеризовано словотворчі засоби стилізації народності в романах Н. Гуменюк “Квіти на снігу” та “Вересові меди”; 6) установлено стилістичний потенціал синтаксичних засобів стилізації розмовності в розгляданих романах.
EN : Tagan D. I. Stylization Means of Colloquialism in N. Humeniuk’s Novels “Flowers in the Snow” and “Heather Honeys” contains 81 pages. To perform the qualification work, about 500 means of stylization of colloquialism were selected, 74 scientific sources were developed. The object of research is the means of stylization of colloquialism in N. Humeniuk's novels "Flowers in the Snow" and "Heather Honeys". The subject of the research were lexical, phraseological, word-forming and syntactic units that act as means of colloquialism stylization in the language of N. Humeniuk's novels "Flowers in the Snow" and "Heather Honeys". The purpose of the work was a comprehensive analysis of the means of stylization of colloquialism in the novels by N. Humeniuk "Flowers in the Snow" and "Heather Honeys". To achieve this goal, the following tasks were performed: 1) the theoretical bases of research of a category of colloquialism are substantiated; 2) the composition of means of colloquialism stylization іn N. Humeniuk's novels "Flowers in the Snow" and "Heather Honeys" was revealed; 3) the semantics and stylistic potential of lexical means of colloquialism stylization are analyzed; 4) the stylistic potential of usual and transformed phraseological and paremiological units that act as markers of colloquialism in the analyzed novels is clarified; 5) word-forming means of nationality stylization in N. Humeniuk's novels "Flowers in the Snow" and "Heather Honeys" are characterized; 6) the stylistic potential of syntactic means of conversational stylization is established.