Bibliographies: 'Рослинний фермент'

1

Shtonda, Oksana Anatolevna, and Eduard Bobryshev. "ПРИМЕНЕНИЕ РАСТИТЕЛЬНЫХ ФЕРМЕНТОВ ПРИ ПРОИЗВОДСТВЕ МАРИНОВАННЫЕ МЯСНЫХ ПОЛУФАБРИКАТОВ." Научный взгляд в будущее, no. 06-02 (November 12, 2017): 39–43. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-06-02-097.

Full text

Abstract:

В роботі розглядається можливість застосування рослинних ферментів, зокрема ферменту, який міститься в ананасі - бромелайн, у маринадах для м’ясних натуральних напівфабрикатів. Даний компонент багатофункціональний, має лікувально-профілактичні та технолог

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Zhernosekova, I. V. "Особливості біосинтетичних процесів стрептоміцету за присутності рослинних олій." Biosystems Diversity 20, no. 2 (June 19, 2012): 25–29. http://dx.doi.org/10.15421/011224.

Full text

Abstract:

Установлено підвищення біосинтетичної здатності стрептоміцету штаму Streptomyces recifensis var. lyticus 2Р-15 за присутності рослинних олій. Максимальні показники накопичення біомаси та активності стафілолітичних ферментів штаму 2Р-15 більші на 19 та 20 %, а концентрація екзогенного білка – у 9 разів при культивуванні стрептоміцету на змішаному субстраті (глюкоза та олія соняшника), ніж на бісубстратному середовищі (глюкоза та маслинова олія). Середовище, що містило олію соняшника або маслинову (моносубстрат), не сприяло інтенсифікації біосинтетичної активності стрептоміцету. Проте максимальні показники моносубстратних варіантів дослідів вищі за присутності олії соняшника, ніж маслини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Штонда, Оксана, and Екаатерина Семенюк. "СТРУКТУРНО-МЕХАНИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ НАТУРАЛЬНЫХ МЯСНЫХ МАРИНОВАННЫХ ПОЛУФАБРИКАТОВ." Modern engineering and innovative technologies, no. 05-03 (November 15, 2017): 135–39. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2018-05-03-071.

Full text

Abstract:

В статті представлені структурно-механічні показники натуральних м’ясних маринованих напівфабрикатів: пенетрація, пластичність. Визначено вплив маринаду на основі купажованих рослинних олій, збагачених ферментом бромелаїном на структурно-механічні показни

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Maniuk, O. R., Yu D. Mykhailiuk, and M. I. Maniuk. "Вплив галітових відходів калійних родовищ Прикарпаття на техногенне засолення ґрунтів та фітоценоз." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 3 (April 25, 2019): 71–75. http://dx.doi.org/10.15421/40290315.

Full text

Abstract:

Проаналізовано вплив галітових відходів Домбровського кар'єру Калуш-Голинського родовища калійних солей на ґрунти та рослинний покрив. Способом експериментальних досліджень на піддослідних ділянках у водяній витяжці визначено вміст: хлоридів – аргентометричним методом за Мором; іонів кальцію і магнію – тригонометричним методом; сульфатів – турбідометричним методом; pH соляної витяжки – потенціометрично; суми поглинутих основ – за Каппеном; рухомого фосфору – за методом Кірсанова; гумусу – за Нікітином. Як індикатор стресової ситуації рослин використано концентрацію аскорбінової кислоти та катаклазу. Встановлено істотне олужнення ґрунтів, яке пов'язане з постійним поступленням і перерозподілом лужних іонів із солевідвалу. З'ясовано, що каталазна активність ґрунтових мікроорганізмів знижується під впливом засолення. Відзначено зменшення активності ферменту пропорційно концентрації хлорид-іону. Встановлено пригнічуючий вплив засолення на корінь рослин. Відзначено пропорційне зростання степені пригнічення на розвиток кореневої системи рослин із зростанням концентрації солей. Виявлено, що під впливом засолення відбувається гальмування біосинтезу фотосинтетичних пігментів. Встановлено, що у паростках пшениці спостерігається зниження вмісту аскорбінової кислоти залежно від рівня забруднення галітовими солями, оскільки аскорбінова кислота витрачається на інгибірювання вільних радикалів, які утворюються внаслідок забруднення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Editor, Editor. "ЗАСВОЮВАНІСТЬ БІЛКІВ ПРОДУКТІВ ДЛЯ ЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ." Товарознавчий вісник 1, no. 11 (December 6, 2019): 29–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-04.

Full text

Abstract:

Мета. Дослідження засвоюваності білків продуктів для ентерального харчуваннясистемою ферментів шлунково-кишкового тракту для визначення їх біологічноїповноцінності.Методика. Дослідження проводили згідно вимог ДСТУ 7617:2014 “Продуктихарчові. Метод визначення засвоюваності білка” та методики Покровського-Єртанова.Суть методу полягає у дослідженні атакуємості білків in vitro комплексомпротеолітичних ферментів – пепсином та трипсином.Результати. Встановлено, що продукти для ентерального харчування легкопіддаються гідролізу. У всіх досліджуваних продуктах залежності мають подібнутенденцію - процес як в пепсиновій, так і в трипсиновій стадіях найбільш стрімкопроходить за першу годину та за цей час утворюється найбільша концентрація продуктіврозщеплення. Після сповільнення протягом другої години процесу гідроліз пепсинової стадіїзнову прискорюється на третій годині. Це пояснюється наявністю у досліджуванихпродуктах рослинних екстрактів, які переважно характеризуються повільнимпротіканням гідролізу. Згідно класифікації Покровського А.А. продукти можна віднести до1 групи харчових продуктів, яким притаманний швидкий темп перетравлюваності білка.При зберіганні продуктів для ентерального харчування амінокислоти можуть вступати вперехресні реакції з іншими компонентами продуктів. Внаслідок даного процесувідбувається «блокування» незамінних амінокислот, особливо лізину, метіоніну тацистину. Це може спричинити зниження засвоєння білка організмом людини. Дослідженняатакуємості білків продуктів in vitro протягом передбачуваного терміну зберіганнязасвідчили, що перетравлюваність білків у зразках знизилась на 1,8-3,5 %. Зміна цієїхарактеристики проходить за рахунок зменшення доступного лізину у продуктах.Наукова новизна. Встановлено закономірності засвоюваності білків продуктів дляентерального харчування системою ферментів шлунково-кишкового тракту в процесі їхзберігання. Практична значимість. Проведені дослідження щодо перетравлюваності білківпідтвердили високу біологічну цінність продуктів для ентерального харчування. Цедозволяє рекомендувати включення продуктів у харчування хворих та травмованих осіб.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Legostayeva, T. V., K. G. Michlik, and A. S. Rossichina-Galicha. "Динаміка активності супероксиддисмутази та каталази у листках Аilanthus altissima за аеротехногенного забруднення." Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 45 (January 21, 2019): 133–38. http://dx.doi.org/10.15421/411622.

Full text

Abstract:

У листках айланту найвищого (Ailanthus altissima Swingle), особини якого зроста-ють на територіях з хронічним аеротехногенним навантаженням, визначено актив-ність основних оксидоредуктаз: супероксиддисмутази (СОД) (ЕС 1.15.1.1) і каталази(ЕС 1.11.1.6). Зміни сезонної динаміки активності антиоксидантних ферментів, що зне-шкоджують активні форми кисню, вказують на їх участь в реалізації виду Ailanthusaltissima Swingle стратегії адаптації до комбінованого впливу полютантів. Встановлено,що рослини айланту найвищого впродовж вегетації пристосовуються до несприятливихумов існування за рахунок підвищення активності супероксиддимутази та каталази.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Legostayeva, T. V., K. G. Michlik, and A. S. Rossichina-Galicha. "Динаміка активності супероксиддисмутази та каталази у листках Аilanthus altissima за аеротехногенного забруднення." Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 45 (January 21, 2019): 133–38. http://dx.doi.org/10.15421/441622.

Full text

Abstract:

У листках айланту найвищого (Ailanthus altissima Swingle), особини якого зроста-ють на територіях з хронічним аеротехногенним навантаженням, визначено актив-ність основних оксидоредуктаз: супероксиддисмутази (СОД) (ЕС 1.15.1.1) і каталази(ЕС 1.11.1.6). Зміни сезонної динаміки активності антиоксидантних ферментів, що зне-шкоджують активні форми кисню, вказують на їх участь в реалізації виду Ailanthusaltissima Swingle стратегії адаптації до комбінованого впливу полютантів. Встановлено,що рослини айланту найвищого впродовж вегетації пристосовуються до несприятливихумов існування за рахунок підвищення активності супероксиддимутази та каталази.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Палвашова, Ганна Ігорівна, and Тетяна Іванівна Нікітчіна. "ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙОМІВ БІОТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ВИХОДУ СОКУ З КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ." Scientific Works 82, no. 2 (February 15, 2019): 80–88. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1170.

Full text

Abstract:

У статті аналізували способи попередньої обробки капусти білоголової, які використовують для традиційної сировини у соковому виробництві і біохімічні методи, які пов’язані з підвищенням клі-тинної проникності та виходу соку. Обґрунтовано доцільність застосування біотехнологічних прийомів при вилученні соку з капусти білоголової. Біоконверсія рослинної сировини ґрунтується на використанні ферментативного каталізу, тому одним з найпоширеніших методів попередньої обробки сировини для підвищення виходу соку є обробка ферментним комплексом пророщених зерн жита, ячменя і вівса. По-казано, що використання комплексу пектолітичних і цитолітичних ферментів пророщених злакових ку-льтур інтенсифікує підвищення клітинної проникності і збільшує вихід соку з капусти білоголової в порі-внянні з традиційними способами його вилучення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Melnikov, K., T. Kolisnychenko, Y. Matsuk, and T. Lystopad. "Удосконалення технології соусів емульсійного типу за рахунок використання водоростевої сировини." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 80 (October 5, 2017): 74–79. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8015.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена науковому обґрунтуванню та розробці технології соусів емульсійного типу із використанням водоростевих добавок. Проведено аналітичні та експериментальні дослідження, на основі яких вивчена можливість ефективного використання водоростевих добавок в соусах емульсійного типу. Обґрунтовано, що водоростеві добавки належать до унікальних джерел макро- та мікроелементів, білків, вітамінів та інших біологічних речовин. Вони містять мінеральні речовини, поліненасичені жирні кислоти, ферменти, фітогормони, альгінову, пантотенову та фолієву кислоти, амінокислоти, полісахариди. Розроблено технологію емульсійних соусів із водоростевими добавками, в якості яких використовуються добавка фукус та вакаме. Емульсійні соуси є джерелом поліненасичених жирних кислот, оскільки містять рослинні олії, до того ж в емульгованому вигляді, що покращує їх засвоюваність. У цій розробці роль водоростевих добавок не обмежується їх користю, також вони несуть технологічний ефект. Проведено дослідження органолептичних характеристик експериментальних зразків соусів емульсійного типу із додаванням водоростевих добавок – фукусу та вакаме. Розроблені емульсійні соуси характеризуються звичними органолептичними показниками, що вкрай важливо для позитивного сприйняття споживачами нового продукту. Теоретично обґрунтована та експериментально підтверджена технологія соусів емульсійного типу з використанням додаванням водоростевих добавок – фукусу та вакаме.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Пасенко, А. В., С. В. Дігтяр, О. А. Сакун, О. О. Никифорова, and І. І. Цимбал. "МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ЕКОЛОГІЧНОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ ЗАСТОСУВАННЯ БІОПРЕПАРАТУ «РАДОРОД» В АГРОСФЕРІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 110–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.13.

Full text

Abstract:

В агротехнологіях перспективним способом підвищення родючості ґрунтів та інтенсифікації рослинного виробництва є застосування певних біохімічно активних штамів мікроорганізмів, що забезпечують гуміфікацію органічного складника рослинних залишків в умовах in situ. Існує лінійка біодобрив «Радород», різні його модифікації використовують залежно від агроумов та вирощуваної культури. У роботі досліджено ефективність застосування біопрепарату «Радород ПЗ», що міс-тить мікроорганізми-деструктори, які прискорюють мінералізацію складних органічних сполук і таким чином підвищують родючість ґрунту. Для обробки біодобривом були відібрані проби ґрунтів: чорнозему звичайного та чорнозему опідзоленого. Дослідження мікробоценозу ґрунтів після обробки препаратом «Радород ПЗ» проводили шляхом вивчення мікропейзажів ґрунтових зразків із застосу-ванням методу стекол обростання за М. Г. Холодним. Вивчення загальної кількості аеробних мезо-філів та культуральних ознак колоній мікроорганізмів мікробоценозу дослідних зразків ґрунту прово-дили після посіву мікробіоти на поживне середовище МПА методом мікроскопічного дослідження. За культуральними ознаками визначено домінуючу групу мікроорганізмів класу Actinobacteria у змішаній культурі ґрунтової мікробіоти після застосування «Радород ПЗ». У разі додавання біопрепарату в чор-нозем звичайний спостерігається збільшення відсотку представників класу Actinobacteria від загальної кількості грунтової мікробіоти на 14 %, а при додаванні в чорнозем опідзолений – на 4 %. Відмінність вмісту мікроорганізмів у ґрунтах різного генезису пояснюється домінуванням Actinobacteria у середови-щах, збагачених залишками рослинного походження. Чорнозем опідзолений збіднений на гуміновий складник, тому динаміка розвитку актиноміцетів дещо уповільнена. Actinobacteria мають потужний ферме-нтний комплекс, є активними біодеструкторами. Рекомендовано використання біопрепарату «Радород ПЗ» для підвищення біологічної активності ґрунту. Перспективним є застосування біопрепа-рату «Радород ПЗ» для прискорення процесу мінералізації органічних відходів агровиробництва – рослинних залишків у польових умовах in situ. У роботі обґрунтовано застосування «Радород ПЗ» як біоагенту екологічної біотехнології з відновлення родючості ґрунтів, збільшення продуктивності рослинництва та підтримання екологічної рівноваги агроекосистем.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Contents

Academic literature on the topic 'Рослинний фермент'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Journal articles on the topic "Рослинний фермент"

Dissertations / Theses on the topic "Рослинний фермент"