To see the other types of publications on this topic, follow the link: Рослинний антиоксидант.
Journal articles on the topic 'Рослинний антиоксидант'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 18 journal articles for your research on the topic 'Рослинний антиоксидант.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Лозова, Т. М. "ПОЛІПШЕННЯ ЗБЕРІГАННЯ МОЛОЧНОГО ЖИРУ ШЛЯХОМ ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ДО АВТООКИСНЕННЯ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 27 (November 3, 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-07.
Full textAbstract:
У статті наведено результати дослідження стійкості молочного жиру до автоокис- нення. Розглянуто можливість поліпшення зберігання цього жиру у спосіб сповільнення процесів окис- нення шляхом використання натуральних добавок-антиоксидантів рослинного походження. Наведено результати досліджень вчених, які займаються проблемою пошуку антиоксидантів. Зазначено, що застосування антиоксидантів має ґрунтуватися на лабораторному вивченні специфіки та особливос- тей природи жиру, його складу. Важливе значення відводиться контролю ступеня окиснення жиру. Метою статті є встановлення антиоксидантних властивостей добавок на рослинній основі з метою виявлення можливості подовжити тривалість збереження молочного жиру, а отже, продуктів із його вмістом. Автором статті показано позитивну дію натуральних антиоксидантів стосовно збе- реження якості молочного жиру. Продемонстровано, що додавання до складу молочного жиру рос- линних добавок у різних концентраціях (% до маси жиру) сприяє помітному сповільненню утворення й накопичення продуктів глибокого окиснення та збереженню його якості. Досліджено антиоксидант- ний вплив таких добавок на основі лікарсько-технічної сировини, як звіробій звичайний, квіти бузини чорної, вільха чорна. Доведено, що застосування зазначених добавок у концентрації 0,2% до маси жиру сприяє сповільненню накопичення вторинних продуктів окиснення в 1,7–2,3 раза. Вивчено також антиоксидантний ефект рослинних добавок плодів черемхи, перстачу прямостоячого і материнки звичайної в концентрації 0,1 і 0,2%. Застосування цих добавок у концентрації 0,2% виявляє вищу дію порівняно з концентрацією 0,1% приблизно на 30%. Їхнє використання обмежує утворення вторинних продуктів окиснення до 1,9 раза. Встановлена антиоксидантна дія досліджених рослинних добавок на молочному жирі обґрунтовується вмістом цінних біологічних сполук, таких як біофлавоноїди, антоці- ани, хлорогенової, аскорбінової кислот тощо.
2
Бордунова, Ольга Георгіївна, Вікторія Вікторівна Вечорка, Чанчжун Лю, Олександр Борисович Кисельов, and Євгенія Анатоліївна Самохіна. "АНТИОКСИДАНТНІ ВЛАСТИВОСТІ РОСЛИННИХ ЕКСТРАКТІВ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ВИРОБНИЦТВІ ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЦТВА." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 5, 2022): 13–17. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.3.
Full textAbstract:
Авторами теоретично обґрунтована та практично доведена ефективність застосування фітогенних препаратів при виробництві продукції птахівництва. В контексті світової тенденції «заборони на резистентність» кормів, використання саме кормових добавок з підвищеним вмістом антиоксидантів позитивно впливають на антистресову здатність курчат-бройлерів, а також знижують його негативний вплив при масштабному вирощуванні. Використання антиоксидантних кормових добавок у птахівництві стало одним з найважливіших факторів, що підвищує продуктивність курчат-бройлерів в цілому на великих птахо-комплексах. Рослинні екстракти мають високий потенціал для використання як кормові добавки у сільському господарстві та є потенційно перспективним об'єктом наукових досліджень. У статті розглядаються антиоксидантні властивості кормових добавок на основі екстрактів рослин і їх застосування у птахівництві, а також забезпечується теоретична основа для подальшої розробки та застосування рослинних екстрактів при виробництві продуктів птахівництва.
3
Khropot, O. S., Ye V. Bazavluk, R. T. Konechna, I. I. Hubytska, Y. Т. Konechnyi, I. Jasicka-Misiak, P. P. Wieczorek, and V. P. Novikov. "ОДЕРЖАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КАЛЮСНОЇ МАСИ DELPHINIUM ELATUM L." Фармацевтичний часопис, no. 2 (June 23, 2020): 5–15. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11205.
Full textAbstract:
Мета роботи. Ввести в культуру in vitro Delphinium elatum L., дослідити вплив регуляторів росту на процеси росту рослинних клітин, визначити оптимальні умови культивування рослини в умовах in vitro. Одержати екстракти біомаси та рослинної сировини D. elatum, провести порівняльне дослідження вмісту біологічно активних сполук, антимікробної та антиоксидантної активностей.
Матеріали і методи. Культивування D. elatum проводили на модифікованому живильному середовищі Мурасіге-Скуга. Екстракти одержували методом мацерації, як екстрагент використовували водно-етанольні розчини в концентрації 20, 40, 70 та 90 %. Загальний вміст фенольних сполук в екстрактах визначали спектрофотометричним методом Фоліна-Чокальтеу, загальний вміст флавоноїдів – колориметричним методом з алюмінію хлоридом. Антимікробну активність досліджували на стандартних та клінічних штамах мікроорганізмів методом дифузії в агар, антиоксидантну активність – спектрофотометричним методом шляхом взаємодії зі стабільним хромоген-радикалом 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом.
Результати й обговорення. Підібрано оптимальну схему стратифікації та стерилізації насіння D. elatum з найбільшим виходом асептичних експлантів: почергові механічна обробка, змочування холодною стерильною водою, витримка в холодильнику, обробка 70 % етанолом, натрію гіпохлоритом та стерилізованою бідистильованою водою.
Визначено склад поживного середовища Мурасіге-Скуга, доповненого регуляторами росту БАП, 2,4-Д, на якому спостерігались найвищі значення індексу росту і найменший час подвоєння біомаси калюсів. Одержано калюсну біомасу після 35 діб культивування.
Досліджено загальний вміст флавоноїдів та фенольних сполук в екстрактах D. Elatum. Встановлено, що екстракти як калюсної біомаси, так і рослинної сировини, одержані з 40 % водно-етанольним розчином мають найбільший вміст фенольних сполук і флавоноїдів.
Встановлено протимікробну та протигрибкову активність екстрактів D. elatum щодо стандартних та клінічних штамів деяких мікроорганізмів. Визначено, що максимальну активність проявили екстракти D. elatum, одержані з 40 % та 70 % водно-етанольними розчинами.
Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено, що калюсна біомаса D. elatum за вмістом фенольних сполук, флавоноїдів та фармакологічною активністю не поступається рослинній сировині і може бути використана як рівноцінна лікарська сировина.
4
Lysiuk, R. M., Ya M. Shliakhta, V. Ya Shliakhta, R. Ye Darmohray, and I. V. Koval. "Листя видів роду ліщина як джерела цінної рослинної сировини." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 8 (October 25, 2018): 51–55. http://dx.doi.org/10.15421/40280810.
Full textAbstract:
Досліджено перспективну рослинну субстанцію – листя ліщини, яке є важливим джерелом фенольних сполук і таксанів та має значний ресурсний потенціал в Україні. Екстракти природних антиоксидантів, отриманих із супутньої сировини плодів фундука, можна використовувати як нутріцевтики, харчові добавки, фармацевтичні або косметичні субстанції; таксол і таксани є відомими протираковими сполуками. Серед близько 10 видів роду Ліщина, інтродукованих у ботанічних садах та дендрологічних парках України, тільки два виявилися перспективними як у ботанічному, так і у фармацевтичному аспектах. Наведено наукові дані щодо ресурсних і морфо-біологічних характеристик ліщини звичайної та деревовидної, їх хімічного складу, фармакологічної активності; оцінено актуальний стан й перспективи медичного застосування. Проведено порівняльний аналіз еколого-фітоценотичних особливостей ліщини звичайної та ліщини деревовидної, актуального стану і перспектив інтродукції цих видів в Україні. Представлені наукові дані щодо багатого хімічного складу та фармакологічної активності листя ліщини свідчать про перспективність подальших досліджень цього виду лікарської рослинної сировини та можна їх використати для оптимізації їх застосування у разі серцево-судинних, гастроентерологічних та урологічних захворювань та опрацювання критеріїв стандартизації для цих рослинних субстанцій.
5
Maliuvanchuk, S. V., A. R. Grytsyk, and M. V. Melnik. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНИХ ОЗНАК ТРАВИ AJUGA REPTANS L." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (January 31, 2019): 120–24. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9359.
Full textAbstract:
Вступ. Актуальним завданням сучасної фармації є продовження досліджень лікарської рослинної сировини, яка має багатовіковий досвід використання. Перспективними для фітотерапії об’єктами є представники роду Горлянка, які традиційно застосовують у науковій та народній медицині багатьох країн при захворюваннях шлунка, сечокам’яній хворобі, отитах, стоматитах, жовчнокам’яній хворобі, запаленні придатків матки, а також як протималярійний засіб та як засіб, що поліпшує обмін речовин. У зв’язку із цим, особливий інтерес викликає вид, склад якого характеризується високим вмістом біологічно активних сполук, що зумовлюють протизапальну, кровоспинну й антиоксидантну дії горлянки повзучої (Аjuga reptans L.). Рослини роду Горлянка, що ростуть на території України, досліджено недостатньо. Перспективним є вивчення спільних та відмінних морфолого-анатомічних діагностичних ознак будови рослинної сировини досліджуваного виду роду Ajuga R. флори України.
Мета дослідження – встановити морфолого-анатомічні ознаки горлянки повзучої трави для виділення діагностичних ознак.
Методи дослідження. Для досліджень використовували повітряно-суху та свіжозібрану і фіксовану в суміші гліцерин – етанол – вода (1:1:1) рослинну сировину. Дослідження проводили загальновідомими методами із застосуванням мікроскопів ЛОМО Р-1 (Росія) та REICHERT L.4 (Австрія). Отримані дані фіксували за допомогою схематичних рисунків та фотографій, зроблених фотокамерою Canon A 720 IS.
Результати й обговорення. У результаті проведеного макро- та мікроскопічного аналізу встановлено діагностичні ознаки горлянки повзучої трави.
Висновки. Методом макроскопічного аналізу було досліджено зовнішні ознаки сировини горлянки повзучої і встановлено анатомічні діагностичні ознаки листків трави цієї рослини. Також методом мікроскопічного аналізу виявлено слабозвивисті клітини верхнього епідермісу і звивистостінні клітини нижнього епідермісу, діацитний тип продихового апарату; прості волоски; ефіроолійні залозки з великими голівками із 6–8 епітеліальних клітин. Перспективним є використання встановлених основних морфолого-анатомічних діагностичних ознак горлянки повзучої трави для розробки проекту методів контролю якості лікарської рослинної сировини.
6
Лагута, І. В., О. М. Ставинська, П. О. Кузема, Р. В. Іванніков, В. М. Аніщенко, and О. П. Ліннік. "Антиоксидантні властивості рослинних екстрактів — стабілізаторів біодизелю." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 2 (April 30, 2021): 91–99. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.02.091.
Full textAbstract:
З використанням двох різних процедур екстракції одержано вісім етанольних екстрактів із листя рослин Magnolia X soulangeana Soul.-Bod., Magnolia kobus та двох зразків Camellia japonica L. За допомогою високо- ефективної рідинної хроматографії, методу Фоліна—Чокальтеу і DPPH тесту вивчено склад та анти- оксидантні властивості одержаних екстрактів. Показано, що основними складовими екстрактів магнолій є глікозиди кверцетину та похідні оксикоричних кислот, тоді як у екстрактах камелій переважають катехі- ни і похідні оксибензойних кислот. Склад екстрактів залежить не тільки від виду рослини, а й від способу екстрагування; загалом, екстракти, одержані при температурі 60 °C та під дією ультразвуку, мають біль- ший вміст поліфенолів, ніж екстракти, отримані кип’ятінням рослинного матеріалу у 70 %-му етанолі при ~85 °C ; загальна кількість фенольних сполук у екстрактах змінювалась у діапазоні 50—150 мг/л. Виявлено, що, попри значну різницю у вмісті фенолів, всі екстракти мають дуже високу антиоксидантну актив- ність як у тесті Фоліна—Чокальтеу, так і в реакції з DPPH радикалами. Показано, що екстракти мають загальний фенольний індекс 1,5—7,5, а протягом 30 хв реакції сім з восьми екстрактів інгібують понад 50 % радикалів DPPH навіть після розведення у 10 разів. Екстракт камелії з найвищими антиоксидантними властивостями було протестовано як добавку до біодизелю, що має запобігти його окисненню під час збе- рігання. Стабільність біодизелю, одержаного з Camelina sativa (L.) Crantz, досліджували за прискореною процедурою при 43 °C протягом чотирьох тижнів, критерієм окиснення біопалива слугувало його кислотне число. Попередні результати показали, що екстракт камелії може бути ефективним антиоксидантним агентом — запобіжником окиснення біодизелю.
7
Koshik, Katerina Vasilivna. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИННИХ АНТИОКСИДАНТІВ У ВИРОБНИЦТВІ НАПІВФАБРИКАТІВ ІЗ СВИНИНИ." Научный взгляд в будущее, no. 05-02 (October 12, 2017): 62–65. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-02-112.
Full textAbstract:
В роботі аналізується збільшення споживання напівфабрикатів і продуктів швидкого приготування, в тому числі заморожені. Це дозволить раціонально використовувати сировину і в повному обсязі забезпечити попит різних соціальних шарів.
8
Radzievska, I. G., and O. P. Melnyk. "Kinetic Characteristics of Oil Natural Antioxidants." Nauka ta innovacii 11, no. 4 (July 30, 2015): 32–37. http://dx.doi.org/10.15407/scin11.04.032.
Full text
9
Artiushenko, T. A. "АСКОРБIНОВА КИСЛОТА В РОСЛИН: МЕТАБОЛIЗМ I ФУНКЦIЇ." Екологічний вісник Криворіжжя 6 (December 9, 2021): 13–32. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v6i0.4556.
Full textAbstract:
Аскорбiнова кислота (вiтамiн С) є найбiльш поширенимантиоксидантом у рослинах. Охарактеризовано можливi шляхибiосинтезу вiтамiну С у рослин, зокрема через ГДФ-d-манозу та lгалактозу. Наведенi молекулярно-генетичнi докази, а також вiдмiнностiвiд бiосинтезу у тваринних органiзмiв. За винятком останнього етапу,який протiкає на внутрiшнiй мiтохондрiальнiй мембранi, бiосинтезаскорбату у рослин вiдбувається в цитозолi. Узагальнено лiтературнiданi щодо вмiсту аскорбiнової кислоти в тканинах i органах рiзнихсiльськогосподарських, культурних i дикорослих рослин та фактори, щона нього впливають. Проаналiзовано особливостi метаболiзму аскорбiновоїкислоти, спiввiдношення вiдновленої й окиснених ї ї форм за рiзнихфiзiологiчних станiв, а також шляхи деградацiї вiтамiну С у рослин.Розглянуто основнi функцiї аскорбiнової кислоти в рослинних органiзмах.Обговорена ї ї участь як кофактора в синтезi збагачених гiдроксипролiномглiкопротеїнiв клiтинної стiнки, роль у контролi клiтинного подiлу таросту розтягуванням, захистi вiд активних форм кисню й оксидативногостресу, фотоокислення та регенерацiї вторинних антиоксидантiв, такихяк α-токоферол, а також функцiонування як коферменту в рiзнихфiзiолого-бiохiмiчних процесах у рослин.
10
Lynda, O. S., L. S. Fira, and P. H. Lykhatskyi. "ЗАСТОСУВАННЯ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ЛИСТЯ ХОСТИ ЛАНЦЕТОЛИСТОЇ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ЗА УМОВ АДРЕНАЛІНОВОГО УРАЖЕННЯ МІОКАРДА." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (October 26, 2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9455.
Full textAbstract:
Вступ. Однією з особливостей розвитку серцевих захворювань є активація процесів пероксидного окиснення ліпідів, збільшення кількості прооксидантних процесів, що є наслідком впливу на живу систему гемодинамічних порушень і спричинених ними гіпоксичних явищ. Для лікування захворювань серцево-судинної системи використовують рослинні препарати на основі речовин флавоноїдної природи, які мають широкий спектр активності. Застосування лікарських засобів на основі даних речовин зумовлене вираженими антирадикальними властивостями.
Мета дослідження – встановити антиоксидантні та мембранопротекторні властивості сухого екстракту з листя хости ланцетолистої на моделі ураження міокарда токсичними дозами адреналіну.
Методи дослідження. Дослідження виконано на білих щурах-самцях, яким моделювали некротичне ушкодження міокарда шляхом введення 0,18 % розчину адреналіну гідротартрату з розрахунку 0,5 мг/кг маси тіла. Одній із груп тварин, уражених адреналіном, вводили сухий екстракт з листя хости ланцетолистої в дозі 100 мг/кг маси тіла, іншій – кардіопротектор корвітин у дозі 42 мг/кг маси тіла. У сироватці крові визначали вміст ТБК-активних продуктів, активність аспартатамінотрансферази та креатинфосфокінази, активність супероксиддисмутази і вміст церулоплазміну, в міокарді – вміст ТБК-активних продуктів та вищеназвані органоспецифічні ензими.
Результати й обговорення. Встановлено, що введення адреналіну в дозі 0,5 мг/кг маси тіла призводило до активації процесів пероксидного окиснення ліпідів у міокарді та сироватці крові щурів, на що вказувало збільшення вмісту ТБК-активних продуктів протягом 48 год від початку експерименту. Водночас відмічали зниження в сироватці крові активності супероксиддисмутази та підвищення вмісту церулоплазміну, що свідчило про глибокі порушення в ензимній ланці антиоксидантної системи. Дослідження активності аспартатамінотрансферази в щурів, уражених адреналіном, показало її зростання в сироватці крові у всі терміни дослідження та зниження в міокарді. Аналогічні зміни відзначено при вивченні активності креатинфосфокінази у тварин після розвитку адреналінової кардіопатії. Застосування сухого екстракту з листя хости ланцетолистої мало ефективний вплив на про- та антиоксидантні показники в щурів після ураження, а також привело до нормалізації активності органоспецифічних ензимів міокарда.
Висновок. Сухий екстракт з листя хости ланцетолистої проявляє антиоксидантні властивості за умов адреналінової кардіопатії, що може бути передумовою для подальших експериментальних досліджень даного лікарського засобу.
11
Мадані, М. М. "Оцінка антиоксидантного потенціалу рослин урбоекосистем в умовах антропогенного забруднення ґрунту." Аграрні інновації, no. 11 (May 3, 2022): 50–59. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.7.
Full textAbstract:
Мета. Оцінити вплив свинцю в ґрунті на антиоксидантний статус деревних та трав'янистих рослин, який формується фенольними сполуками (на прикладі м. Одеси). Методи. Комплексне використання польового, лабораторного, математично-статистичного, розрахунково-порівняльного методів і системного аналізу. Результати. Виявлено, що за характером зміни активності поліфенолів та СВА в умовах техногенного стресу рослини можуть бути об'єднані у 4 кластери: першу групу утворює бузина чорна; до другої групи увійшли тополя чорна і бирючина звичайна; у третю групу за результатами кластерного аналізу потрапили смородина альпійська, бузок звичайний, калина звичайна, грястиця збірна, конюшина біла та конюшина лучна, кульбаба лікарська, сніжноягідник білий, деревій звичайний, пижма звичайна, липа серцеподібна; до складу четвертої групи увійшли береза повисла, клен гостролистий, обліпиха крушинова, барбарис звичайний, таволга Вангутта, троянда зморшкувата. За результатами оцінки реакційної здатності низькомолекулярних водорозчинних антиоксидантів встановлено, що у досліджуваних рослинах такі види, як бузина чорна, бирючина звичайна та тополя чорна, мають найвищий адаптаційний потенціал в умовах антропогенного забруднення. Поліфеноли відіграють значну роль у формуванні стійкості цих видів до екологічного стресу. З трав'янистих рослин грястиця збірна за рахунок стимуляції накопичення поліфенолів має більш високу фізіологічну стійкість. Висновки. Вивчено роль поліфенолів у формуванні антиоксидантного потенціалу міських рослин в умовах техногенного ґрунтового забруднення. Проведено кластерний аналіз закономірностей накопичення СВА та поліфенолів у рослинах урбоекосистем. За характером фізіологічної активності накопичення низькомолекулярних антиоксидантів було виділено 4 групи рослин. Отримані результати можуть бути використані для комплексної діагностики стійкості міських рослин до антропогенного впливу, а також для вдосконалення підходів та методів моніторингу промислового забруднення міських територій.
12
Шинкарук, М. В., and О. О. Балук. "ПЕРСПЕКТИВНІ СТАРТОВІ КУЛЬТУРИ ДЛЯ КРАФТОВИХ КОВБАСНИХ ВИРОБІВ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 5 (December 28, 2021): 38–48. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.6.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблему поліпшення якості сиров’ялених м’ясних продуктів за допомогою використання стартових культур. У технології м’ясних продуктів визначається тенденція до використання рослинних харчових добавок у поєднанні зі стартовими культурами для поліпшення якості готової продукції. Важливою властивістю є антагонізм – придушення зростання мікроорганізмів, що спричинюють псування продукту. Для відтворення кольору м’ясопродуктів у складі стартових культур повинні бути денітрифікуючі бактерії. До основних технологічних властивостей стартових культур можна віднести зброджування вуглеводів із утворенням молочної кислоти, скорочування часу дозрівання, збільшення виходу готового продукту та подовження термінів зберігання. В разі додавання пропіонових бактерій істотно покращуються структурно-механічні властивості продукту, забезпечується зменшення втрат за теплової обробки, підвищується вологозв’язувальна здатність, що позитивно позначається на якості готового продукту. Молочнокислі бактерії є біологічною основою формування ковбаси як харчового продукту, завдяки ним відбувається біологічне перетворення основних компонентів м’яса з утворенням сполук, що зумовлюють смак та аромат, консистенцію; зміна фізико-хімічних параметрів м’ясного фаршу може призвести до розвитку мікробів, здатних викликати псування м’яса. Застосування стартових культур у виробництві м’ясних продуктів забезпечує не лише скорочення часу технологічного процесу, а й гарантує мікробіологічну безпеку готової продукції. Таким чином, бактеріальні закваски є найважливішим фактором формування якості м’ясних виробів. Правильно підібрані культури у заквасці сприяють не тільки формуванню приємного смаку та аромату продукту, стабілізації забарвлення, а й придушенню життєдіяльності гнильних та санітарно-показових бактерій. Крім того, встановлено, що деякі мікроорганізми мають протеолітичну активність, внутрішньоклітинні ферменти, які здатні розщеплювати білки м’яса, таким чином покращуючи структурні характеристики готового продукту. А деякі стартові культури можуть виступати в ролі антиоксидантів, перешкоджаючи окисленню жиру в ковбасних виробах.
13
Кузьмак, І. П. "АНТОЦІАНИ Й АНТОЦІАНІДИНИ ЯК КОМПОНЕНТИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ: БІОХІМІЯ ТА ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 23, 2022): 111–24. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12746.
Full textAbstract:
Вступ. Антоціани й антоціанідини – це два типи червоно-синіх рослинних флавоноїдів, які в основному містяться у квітках і плодах вищих рослин. Головна відмінність між антоціаніном та антоціанідином полягає в тому, що антоціанін є водорозчинним вакуолярним пігментом, тоді як антоціанідин – аналогом антоціану без цукру. Антоціани утворюються в результаті додавання цукрів до різних бічних груп іона флавілію. Пігменти перебувають у глікозильованих формах. Ціанідин, дельфінідин, мальвідин, пеонідин, петунідин і пеларгонідин – це шість поширених антоціанідинів. Крім використання антоціанідів та антоціанів як природних барвників, ці кольорові пігменти є потенційними фармацевтичними інгредієнтами, які мають різні корисні ефекти для здоров’я. Наукові дослідження, такі, як дослідження на культурі клітин, моделі на тваринах і клінічні випробування на людях, показують, що антоціанідини й антоціани мають антиоксидантну та антимікробну активність, покращують зорове і неврологічне здоров’я та захищають від різних захворювань. У цьому огляді узагальнено найновішу літературу щодо біологічних переваг дієтичних антоціанів, включаючи протипухлинну активність, протизапальну активність, нейропротекторну активність, запобігання серцево-судинним захворюванням, ожиріння та антидіабетичну активність, особливу увагу зосереджено на молекулярних механізмах дії. Даний огляд допоможе краще зрозуміти, що являють собою ці дієтичні фітохімічні речовини та як їх застосовувати на користь для здоров’я людини. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження, що включають експертно-аналітичний огляд наукових джерел, аналіз і синтез літературних даних. Мета дослідження – узагальнити основні знання про біохімію, регулювання біосинтезу антоціанів у рослинах, молекулярних механізмів дії, висвітлити деякі аспекти, що стосуються антиоксидантної активності антоціанів та їх біодоступності, й обговорити останні експериментальні дані, пов’язані зі сприятливим впливом на здоров’я людини. Висновок. Аналіз літературних джерел обґрунтовує актуальність дослідження молекулярних механізмів дії антоціанів, важливість цих сполук як природних барвників, маркерів стресу для рослин і профілактики багатьох хронічних захворювань у людини та використання їх для запобігання ряду захворювань.
14
Тимчук, Д. С., and Г. С. Потапенко. "СТВОРЕННЯ ТРАНСГЕННИХ РОСЛИН ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ОЛІЙ З ВАЖЛИВИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ." Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, no. 23 (2021): 82–88. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.11.
Full textAbstract:
Виробництво насіннєвої олії постійно зростає, сфери використання – розширюються, проте її харчової та технологічної якості не завжди відповідають специфічним вимогам збалансованих дієт та промислових виробництв. Тому існує необхідність удосконалення фізичних та хімічних властивостей насіннєвих олій, які визначаються, насамперед, їх жирнокислотним складом. Високий вміст ненасичених жирних кислот забезпечує профілактичну та лікувальну дію олій, але пов'язаний водночас з нестійкістю до перекисного окиснення. Можливо виділити два найбільш доцільних методи зниження здатності олій до окиснення. Перший полягає у збільшенні вмісту в олії природніх антиоксидантів, насамперед, токоферолів, та оптимізації співвідношення їх основних форм, другий – у підвищенні вмісту у оліях гліцеридів мононенасичених жирних кислот, особливо олеїнової кислоти. Доцільне також використання іншого напрямку удосконалення жирнокислотного складу насіннєвих олій шляхом збільшення або зменшення (в залежності від сфери використання олії) вмісту гліцеридів насичених жирних кислот.Селекційно-генетичні методи підвищення вмісту та поліпшення якості олій вважаються найбільш економічно вигідними та екологічно безпечними. Порівняння зі штучним та спонтанним мутагенезом надає певну перевагу трансгенезу у створенні біогенних джерел поліпшених насіннєвих олій. Згідно з проведеним дослідженням, трансгенез може виявити значну ефективність у широкого спектру олійних культур, при цьому найбільш вагоме підвищення якості олії очікується у разі перенесення до генотипу рослини–акцептора локусу ДНК, що контролює ізоферментний склад та активність елонгази та десатурази основних жирних кислот. Системи генетичної регуляції жирнокислотного складу олій повністю не з’ясовані, що вказує на необхідність проведення детального генетичного аналізу з метою виявлення донорів та акцепторів генетичних структур для трансгенезу. Оскільки вміст та жирнокислотний склад олій контролюються головним чином полігенно, доцільно визначити хромосомну локалізацію генів, що їх контролюють, та виділити зчеплені з ними маркерні локуси.Доцільне введення стандартизації сировинних джерел олії та створення моделей олії з оптимальним складом із врахуванням напрямків її використання.
15
Петрова, Жанна Олександрівна, Вадим Михайлович Пазюк, and Катерина Миколаївна Самойленко. "КОМПЛЕКСНА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНА ТЕПЛОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ АНТИОКСИДАНТНОГО БУРЯКОВО-ТОМАТНОГО БАРВНИКУ ТА НАСІННЯ ТОМАТІВ." Scientific Works 2, no. 85 (March 17, 2022): 102–9. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2239.
Full textAbstract:
Сучасні технології, особливо процеси сушіння, є енергозатратними. То ж, основними завданнями при розробці теплотехнології в харчовій промисловості є зменшення витрат енергоносіїв на процес зневоднення. Такі наукові розробки дадуть можливість підвищити рівень енергетичної безпеки держави та конкурентоспроможності національної економіки, зменшити залежність України від імпортованих енергоносіїв в цілому.
В зв’язку із поширенням таких хвороб як серцево-судинні захворювання, рак, зміна серцевого м'язу, неправильне перетравлення їжі, послаблення репродуктивної функції основним завданням працівників харчової промисловості є максимально замінити в готових продуктах харчування синтетичні ароматизатори, барвники на натуральні.
На сьогоднішній день в Україні недостатньо виробництва рослинної сировини в порошки, що дозволяють зберегти якість вихідної сировини. Сучасні способи отримання порошку зі столового буряка дають можливість зберегти бетанін на рівні 50-70 % у кінцевому продукті.
Тому розробка нових методів та удосконалення існуючих технологій сушіння столового буряка з метою отримання натурального барвника є важливою та значущою.
Основною сировиною, яка має високий вміст бетаніну з антиоксидантними властивостями є червоний столовий буряк. Ця культура традиційна в харчуванні населення України. Важливим акцентом при переробці методом сушіння антиоксидантної сировини є зниження енергозатрат на процес зневоднення, максимальне збереження біологічно активних речовин та зниження собівартості кінцевого продукту. Користь природних антиоксидантів полягає в тому, що вони здатні вступати в реакції з вільними радикалами, нейтралізуючи їх згубну дію на організм людини. Столовий буряк один із небагатьох культур, до складу якого входить бетанін – продукт ферментативного розпаду холіну, що відіграє важливу роль при обміні речовин в організмі людини.
В даній статті висвітлено безвідходну енероефективну теплотехнологію отримання антиоксидантного буряково-томатного барвнику та насіння томатів. Завдяки використанню м’якоті та шкірки томатів, як натурального стабілізатора бетаніну та двостадійному конвективному сушінню одержуємо якісний насіннєвий матеріал та порошкоподібний натуральний продукт, який завдяки високому вмісту каротиноїдів, пектинів, клітковини, бетаніну, мікро- та мікроелементів може використовуватись в лікувально-профілактичному збалансованому харчуванні.
Буряково-томатний антиоксидантний барвник покращує структуру та консистенцію виробів, додає забарвлення продуктам, збільшує їх біологічну та харчову цінність і може знайти широке застосування у виробництві лікувально-профілактичного призначення.
16
Залигіна, Є. В. "Актуальність дослідження фармакологічних властивостей фітобальзаму «Herbal park», до складу якого входить шавлія мускатна (Salvia sclarea L.)." Фармакологія та лікарська токсикологія 15, no. 2 (July 12, 2021). http://dx.doi.org/10.33250/15.02.117.
Full textAbstract:
Cьогодні стрімко зростає популярність фітотерапії. ВООЗ наголошує на тому, що близько 75 % хворим доцільно застосовувати препарати рослинного походження. Натепер в Україні реалізується стратегія лікарського забезпечення населення за рахунок впровадження імпортозамінних рослинних препаратів, але незважаючи на значні зусилля в цьому напрямі число нових ліків з рослинної сировини, які досягли ринку, залишається невеликим. Мета дослідження – на основі аналізу джерел літератури та огляду фармацевтичного ринку України оцінити актуальність вивчення фармакологічних властивостей фітобальзаму «Herbal park», до складу якого входить шавлія мускатна.Проведене дослідження показало, що шавлія мускатна широко застосовується в народній медицині. Хімічний склад шавлії мускатної можно класифікувати наступним чином: ефірні олії (склареол), жирні олії (α-ліноленова ~54 %), токоли (γ-токоферол, α-токоферол), каротиноїди (лютеїн), дитерпени абіетанового типу (етіопінон, о-нафтохінон дитерпени, 1-оксоетіопінон, сальвіпізон, ферругінол, карнозинова кислота). Доведено, що ці речовини характеризуються антиоксидантною, протизапальною, знеболювальною, протимікробною активностями, а дитерпени абіетанового типу виявляють антипроліферативну та цитотоксичну дію. Етанольний екстракт Salvia sclarea L. виявляє протизапальну активність, а водний – активність проти α-глюкозидази та здатен інгібувати тирозиназу. Склареол у складі шавлії мускатної виявляє протизапальну, антиоксидантну, знеболюючу активність, ефірні олії, ліналоол і ліналілацетат, мають активність проти L. amazonensis. Етіопінон, дитерпени абіетанового типу в складі шавлії характеризуються цитотоксичною активністю щодо кількох ліній пухлинних клітин людини. Було проведено аналіз фармацевтичного ринку України та встановлено, що шавлія мускатна входить до складу низки зареєстрованих на території України препаратів, сировиною для їхнього приготування є надземна частина рослини. Після систематизації даних щодо хімічного складу шавлії мускатної й аналізу фармацевтичного ринку України можна зробити висновок про актуальність дослідження фармакологічних властивостей фітобальзаму «Herbal park», одним з компонентів якого є лікарська рослинна сировина шавлії мускатної.
17
Воробйова, Вікторія, Інна Трус, and Ольга Сисова. "Оцінка аксидантної активності екстракту продуктів переробки рослинної сировини та деяких сумішей їх основних сполук електрохімічним методом." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 111–14. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233070.
Full textAbstract:
Екстракти харчових продуктів можуть бути використані як антиоксиданти, тобто потенційні «екологічно чисті відновники» для отримання наномасштабних матеріалів для інгібування корозії металів у корозійних середовищах. Фенольні сполуки та флавоноїди, органічні кислоти та терпеноїдні сполуки є найбільш поширеними вторинними метаболітами вичавки плодів і привертають все більшу увагу завдяки зв'язку з можливістю використання в різних галузях хімічної технології. Оцінка їх окисно-відновних властивостей є важливим дослідженням для подальшого застосування в різних областях хімічної технології. Для вивчення антиоксидантних властивостей / окислювально-відновних характеристик застосовували циклічну вольтамперометрію, ін’єкційну амперометрію та диференціальну імпульсну вольтамперометрію. Завданням цього дослідження було оцінити окисно-відновну реакцію та електрохімічну поведінку екстракту побічних продуктів харчування (абрикос, чорна смородина, екстракти виноградних вичавок) та кількох сумішей деяких їх сполук за допомогою техніки циклічної вольтамперометрії. Відсутність катодного піку при зворотному скануванні екстракту абрикосових вичавок дає інформацію про незворотність окислювально-відновної реакції окисленої сполуки, що утворюється при прямому скануванні. Таким чином, зменшувальна здатність випробуваних екстрактів зменшується наступним чином: екстракт виноградних вичавок> екстракт абрикосових вичавок> екстракт вичавки чорної смородини. Циклічна вольтамперометрія була використана для оцінки окисно-відновної реакції та електрохімічної поведінки декількох сумішей поліфенолів (кавова кислота та (+) - катехін) та неполіфенольних сполук (цистеїн та L-аскорбінова кислота). Це спостереження показує, що немає взаємодії між процесами окислення, коли сполуки присутні в суміші. Почергове змішування компонентів та утворення багатокомпонентної суміші не виявляло жодного ефекту вираженої синергії.
18
Бужилов, Микола Георгійович, Леонід Вікторович Капрельянц, and Лілія Георгіївна Пожиткова. "РОЗРОБКА БІОТЕХНОЛОГІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗЕРНОВОГО ПРОДУКТУ BIOFIBER-PBL." Scientific Works 2, no. 83 (December 28, 2019). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i83.1536.
Full textAbstract:
Анотація. Запропоновано новий біотехнологічний підхід комплексної переробки вторинних продуктів зернових з метою отримання нових продуктів харчування і функціональних інгредієнтів (ФІ) у їх складі. ФІ включають концентрати харчових волокон, біологічно активних речовини (БАР), поліфеноли і ксилоолігосахариди (КОС). Розроблена комплексна біотехнологія переробки пшеничних висівок, що включала використання ферментативного гідролізу для де полімеризації деяких біополімерів, і; отримуються функціональні інгредієнти з антиоксидантною пре та пробіотичною активностями, і на другому етапі культивування пробіотичними мікроорганізмами. Отримані в результаті даного дослідження, концентрати містять значну кількість білка, продукти гідролізу полісахаридів (глюкоза, мальтодекстрини) і вільні поліфеноли, та алкілрезорциноли, а також КОС і фенольні сполуки. Добавка містить, крім поліфенолів, що сконцентровані в основному у алейроновому шарі вміст яких доходить до 98% від загальної їх кількості поліфенолів у пшеничних висівках, також включають: білок до 13,7%, вуглеводи до 76%, в тому числі КОС, що володіють пребіотичними властивостями, і золу 4,5%. Експериментальні дані свідчать про високу антиоксидантну активність. Дослідження динаміки росту 3-х штамових мікроорганізмів Lactobacillus acidophilus Bifidobacterium bifidum і Propionibacteriym shermany на розроблених рослинних середовищах, що містять концентрат КОС, підтвердило наявність пребіотічних властивостей і їх селективність. Відзначено, що накопичення біомаси пробіотічних культур відбувається краще при використуванні поживних середовищ із застосуванням концентрату КОС певного ступеню полімеризації. Показано, що на модифікованому матриксі висівок має місце іммобілізація клітин бактерій за рахунок пористості матеріалу. Таким чином, підтверджено доцільність розробки біотехнології трансформації пшеничних висівок в функціональні інгредіенти, що в подальшому дозволяє застосовувати їх у нових продуктах та інгредієнтах з пробіотичними властивостями.