Academic literature on the topic 'Розширення Європейського Союзу'

У статті проаналізовано сутнісні аспекти та еволюційний розвиток положень Ніццького договору 2001 р. – ревізійного акта, що зберігає історичне значення як унікальний міжнародний договір інтеграційного типу, який удосконалив правові засади регулювання функціонування Європейського Союзу та його інституцій, підготувавши інтеграційне об’єднання до безпрецедентно масштабного розширення в історії створення Об’єднаної Європи. Висвітлено особливості Хартії Європейського Союзу про основоположні права 2000 р. як політичної декларації та адаптованої редакції Хартії Європейського Союзу про основоположні права 2007 р., наділеної юридично обов’язковою силою, які стали важливими чинниками розбудови європейської інтеграції, становлення та розвитку системи захисту прав людини в Європейському Союзі. Розкрито концептуальні засади зазначених актів, що сприяють усвідомленню логіки еволюції інтеграційного об’єднання та сформованого в його рамках автономного наднаціонального правопорядку.

Трансформація держав Центральної Європи від постсоціалістичних країн із не визначеним майбутнім до чинних членів Європейського Союзу є одним із найвизначніших досягнень євроінтеграційного процесу. Проте і на сьогодні відкритим залишається питання про те чи ця геополітична дія («розширення на Схід») здійснила прагнення її учасників та якою була ціна амбітного політичного кроку в загальноєвропейську спільноту? Звісно, окрім явних учасників проєкту «розширення на Схід» таких, як держави «Вишеградської четвірки» та Європейського Союзу, в даному процесі брали участь і тогочасні держави-лідери Європейського Союзу, що переслідували власні національні інтереси від реалізації проєкту. Отже, переговорний процес про інтеграцію держав Центральної Європи до Європейського Союзу, відбивався у тонкій взаємодії національних інтересів його суб’єктів, що зумовило прийняття компромісних політичних рішень, які заклали подальше майбутнє Європейського Союзу. Дослідження національних інтересів цього євроінтеграційного процесу розкриває перед нами генезис сучасних міжнародних відносин в ЄС, формування проблем та переваг сучасної євроінтеграції та причини поширення дезінтеграційних процесів в Євросоюзі. Окрім цього аналіз реалізації національних інтересів через інтеграцію держав Центральної Європи до ЄС надасть розуміння того в якій мірі ці інтереси виправдались, що своєю чергою підштовхне нас до відповіді про те які подальші перспективи розширення ЄС у східному напрямі та чи перевершують вигоди від членства в Євросоюзі із пов’язаними із цим ризиками для постсоціалістичних держав. В даній статті аналізуються національні інтереси країн «Вишеградської четвірки» в контексті їхнього вступу до ЄС, бажані вигоди, що спричинили політичну зміну у бік ліберальної демократії. Очікування політичних еліт та населення країн ЦЄ від інтеграції до Європейського союзу, які стали основними мотивами для цього політичного кроку. З іншого боку досліджуються політичні та економічні вигоди для ЄС (загалом) та країн-лідерів Альянсу, що спричинили рішення про подальше розширення 2004 року

Охарактеризовано передумови вступу Польщі до Європейського Союзу. Оцінено вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на динаміку інтеграційних процесів у Польщі. Проаналізовано підстави значного зацікавлення Варшави у розширенні східного кордону ЄС. Досліджено витоки та еволюцію польської концепції «східного виміру» політики ЄС. З’ясовано цілі ЄС у Східній Європі. Представлено головні аспекти та напрямки реалізації Європейської політики сусідства. Визначено особливу роль Польщі у формуванні та реалізації цієї міжнародної ініціативи. Оцінено вплив самітів ЄС на ключові рішення в рамках міжнародної співпраці в сфері економіки, культури, освіти тощо. Проаналізовано підсумкові декларації самітів. Наголошено на актуальності заходів з підтримки стабільності та безпеки у Центрально-Східній Європі. Доведено, що у вирішенні спільних для ЄС напрямків роботи активну позицію посідає Польща. Проаналізовано польсько-шведський проект програми Східного партнерства. Простежено внесок Польщі в імплементацію східної політики ЄС. Охарактеризовано особливості польської дипломатії у напрямку розширення ЄС на Схід. Визначено роль Варшави як найбільш дієвого промоутера політики східного виміру.

У дисертаційній роботі досліджено сучасні теорії, концепції та підходи до розуміння процесу становлення інституційної системи Європейського Союзу; проаналізовано діяльність інституційної системи Європейського Союзу в євроінтеграційних та глобалізаційних процесах; розкрито зміст розширення Європейського Союзу як прогресуючого процесу поглиблення європейської інтеграції. Аналіз сучасних теорій, концепцій та підходів до розуміння процесу становлення інституційної системи Європейського Союзу здійснено для розуміння ролі і місця наднаціональних інституцій ЄС в європейській інтеграції та для можливого використання накопичених наукових здобутків як у формі загальних теорій європейської інтеграції, так і конкретних, кожна з яких пояснює окрему проблематику і пропонує власні засоби їх вирішення. Встановлено, що інституції ЄС є елементом системи управління (врядування) наднаціонального рівня, яку держави-члени використовують насамперед з метою реалізації положень засновницьких договорів та інших правових актів ЄС. Досліджено функціонування інституційної системи в процесі реалізації політики розширення; проаналізовано діяльність таких основних інституцій Європейського Союзу як Європейська Рада, Рада, Європейська Комісія та Європейський Парламент в інституційній системі ЄС; допоміжні інституції в процесі розширення Євросоюзу. Проаналізовано роль і місце інституцій нових держав-членів Європейського Союзу в європейській інтеграції; розкрито зміст діяльності інституцій ЄС в регуляторній політиці; виявлено особливості вироблення політики в ЄС та прийняття рішень, запропоновано їх застосування в національному законотворенні.
В диссертационной работе исследованы современные теории, концепции и подходы к пониманию процесса становления институционной системы европейского Союза; проанализирована деятельность институционной системы ЄС в евроинтеграционных и глобализационных процессах; раскрыто содержание расширения европейского Союза как прогрессирующего процесса углубления європейської интеграции. Анализ современных теорий, концепций и подходов к пониманию процесса становления институционной системы Європейського Союза осуществлен для понимания роли и места наднациональных институций ЕС в европейской интеграции и для возможного использования накопленных научных достижений как в форме общих теорий европейской интеграции, так и конкретных, каждая го которых объясняет отдельную проблематику и предлагает собственные средства их разрешения. Установлено, что институции ЕС являются элементом системы управления наднационального уровня, которую государства-члены используют в первую очередь с целью реализации положений учредительных договоров и других правовых актов ЕС. Исследовано функционирование институционной системы в процессе реализации политики расширения; проанализирована деятельность таких основных институций ЕС, как Европейский Совет, Совет, Европейская Комиссия и Европейський Парламент в институционной системе ЕС; вспомогательные институции в процессе расширения Евросоюза. Проанализирована роль и место институций новых государств-членов Европейського Союза в европейской интеграции; раскрыто содержание деятельности институций Европейського Союза в регуляторной политике; выявлены особенности выработки политики в ЕС и принятия решений, предложено их приложение в национальном законотворчестве.
The dissertation thesis researches modern theories, conceptions and approaches for understanding the process of formation of the institutional system of European Union; analyzes the activity of the institutional system of European Union in European integration processes and globalization processes; exposes maintenance of enlargement of European Union as a process of deepening of European integration. The analysis of modem theories, conceptions and approaches for understanding the process of formation of the institutional system of European Union is carried out for understanding of role and place of supranational institutes of EU for European integration process and for the possible using of the accumulated scientific achievements in both form general theories of European integration and certain, each of that explains the separate range of problems and offers the personal ways of their permission. Development of the theoretical principles of European integration is investigational in a foreign scientific mind, conceptual and theoretical and approaches for understanding the process of formation of the institutional system of European Union of European integration, that gave an opportunity to reduce the row of basic modem theories, conceptions and approaches for understanding the process of formation of the institutional system of European Union: theories of functionalism, neo-functionalism and interdependence, conception of intergovernmentalism and liberal intergovernmentalism, approaches of new institutionalism and networks of politics. The thesis provides that in modem European integration processes political and administrative systems come forward as a basis of cooperation of institutes, the question of that it is t to examine through the prism of administration, that became the original modem phenomenon in a management public-political processes in the states-members of EU and that in Ukraine only passes the becoming stage. In addition, evolutional converting into this intergovernmental formation in modem Europeanization processes and the phenomena of globalization predetermine the cardinal changes in the institutional system as basis of European administration. The functioning of the institutional system is investigated in the process of realization of politics of enlargement; analyses the activity of such basic institutes of European Union as European Council, Council, European Commission and European Parliament in the institutional system of European Union; auxiliary institutes are in the process of enlargement of European Union. It is set that institutes of EU are the element of control system that member states use first of all with the aim of realization of positions of constituent agreements and other EU legal acts of supranational level. The Treaty provisions are analysed about activity of such basic institutes of EU, as European Council, Council, European Commission and European Parliament and it is educed that they operate in an original institutional quadrangle that gives an opportunity to accept the self-weighted and quality decisions. It is set also, that the institutional system of EU that execute such auxiliary functions belong also, as consultative-deliberative (Economic and Social Committee, Committee of the Regions) and law-enforcement (Ombudsman, Europol and European Union Office of Public Prosecutor). European Parliament, Council and Commission, is helped by and Economic and Social Committee and Committee of the Regions that execute deliberative functions. It is found out, that auxiliary functions in the institutional system of EU carry out also agencies that play an extraordinarily important role in European administration. These agencies are named as “decentralized agencies” or attribute associations to other institutes. It is found out, that the primary purpose of activity of agencies of EU is providing of the most effective realization of branch politician of EU and grant of help in adjusting of activity in separate spheres in the process of European administration. A role and place of institutes of new EU member states are analysed in European integration process; maintenance of activity of institutes of European Union is exposed in regulator politics; the features of making of politics in European Union and making decision are educed, their application offers in national lawmaking. It is well-proven that, as well as in every separately taken country, in EU a legislative process is protracted enough, envisages the determined amount of the stages that in the generalized kind is taken to making suggestions (legislative initiative), their discussion and direct acceptance of legislative acts. A legislative process provides for in relation to the acceptance of legal, legislative and non-legislative acts of general application, certain procedures that is divided into ordinary parliamentary procedure and special parliamentary procedure. EU worked out the difficult, but effective legislative system. Council and European Parliament are able to decide the high-tech task of adjusting for market that consists of more than 506 million consumers, and satisfy various, national, sectoral and social interests the process of harmonization of markets of EU member states of threatens.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Маріупольський державний університет. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2020. Дисертація присвячена історико-правовій характеристиці актуальних проблем розширення Європейського Союзу та їх впливу на інтеграцію Турецької Республіки до цієї спільноти. Досліджено реформи Партії справедливості та розвитку у світлі інтеграції законодавства Турецької Республіки до законодавчої бази Європейського Союзу та їх вплив на правові процеси, а також історико-правові аспекти нормативного забезпечення Турецькою Республікою процесів європейської інтеграції. Досліджуються окремі напрямки правового забезпечення вступу Турецької Республіки до Європейського Союзу, правові та організаційні засади побудови стратегічних відносин між Турецькою Республікою та Україною в контексті перспективи набуття ними членства в Європейському Союзі.