Journal articles on the topic 'Розтягування'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Розтягування.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 26 journal articles for your research on the topic 'Розтягування.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Bobukh, O. S., A. S. Vovk, O. M. Kuzmina, A. K. Andreev, Y. V. Frolov, and A. A. Samsonenko. "Випробування кільцевих зразків на розтягування." Обробка матеріалів тиском, no. 1(50) (March 31, 2020): 104–13. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)104.
Full textAbstract:
Бобух О. С., Вовк А. С., Кузьміна О. М., Андреєв А. K., Фролов Я. В., Самсоненко А. А. Випробування кільцевих зразків на розтягування. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 104-113.
Оцінка рівня механічних властивостей металевих виробів є одним з актуальних та важливих завдань у машинобудуванні. Міцність конструкцій, вага виробу та їх вартість залежать, зокрема, й від значень характеристик цих властивостей. Основні параметри механічних властивостей отримують статичними випробуваннями на стискання, розтягування, вигин або крутіння стандартних зразків, а також динамічними (ударними) випробуваннями. Виконання таких випробувань для зразків, отриманих з труб, пов’язані за складнощами, які заважають отриманню достовірних значень механічних властивостей. Це вимагає перевірки та удосконалення способів випробування таких зразків. Розробці методики таких досліджень, зокрема, присвячена стаття.
Розроблено пристрій та основну технологію для випробовування на розтягування кільцевих зразків, вирізаних з труб, з метою кількісної оцінки їх механічних властивостей. Особливістю пристрою є те, що він дає можливість компенсувати сили тертя під час випробування на розтягнення, а за рахунок змінних підшипників може бути адаптований до широкого асортименту труб. Було проведено дослідження форми та розміру концентратора напружень, нанесеного на зразок. Визначено взаємозв'язки між формою кривих навантаження при випробуваннях на розтягування та характерними силами у випадку використання різних типів концентраторів напружень. Для запобігання пластичній деформації в однiй з опорних секцій пропонується використовувати кільцеві зразки з концентраторами напружень у вигляді просвердленого у стінці кільцевого зразка отвору. Такий метод порівняно простий відносно інших методів тестування.
Для зразків труб, виготовлених з аустенітної сталі 1.4401 (EN 10027) та сталі 1,0580 (EN 10297-1), були визначені мінімально необхідні співвідношення площ у діаметрально протилежних опорних перерізах, які забезпечують пластичну деформацію лише в одному з них.
2
Dragobetsky, V. V., I. O. Kuziv, D. V. Moloshtan, O. O. Naumova, and V. M. Doludarev. "Закономірності процесу згинання біметалевих дуг пасажирських вагонів." Обробка матеріалів тиском, no. 1(50) (March 31, 2020): 154–58. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)154.
Full textAbstract:
Драгобецькій В. В., Кузєв І. О., Молоштан Д. В., Наумова О. О., Долударєв В. М. Закономірності процесу згинання біметалевих дуг пасажирських вагонів. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 154-158.
Обґрунтовано доцільність застосування профільних заготовок з різнорідних матеріалів для виготовлення гнучкої елементів каркасу транспортних засобів. Розглянуто розтягнення бінарної системи при наявності зовнішнього тертя. Напруги контактного тертя визначаються по залежностях молекулярно-механічної теорії. Представлена методика визначення параметрів процесу гнучкі з розтягуванням дуг пасажирських вагонів з біметалічної заготівлі: нержавіюча сталь + вуглецева сталь.
Метою дослідження є розробка моделі та визначення технологічних параметрів деформування профільної біметалевої заготовки з повздовжнім розташуванням шарів різних металів при зовнішньому терті на одному з контурів. Встановлено доцільність застосування профільних заготовок з різнорідних матеріалів для виготовлення методом згинання з розтягуванням елементів каркасу транспортних засобів, наприклад дуг пасажирських вагонів. Зусилля попереднього розтягування розраховується, як добуток поточної площі профільної заготовки на напругу поточного межі текучості, який відповідає точці перетину кривих зміцнення матеріалів заготовки. Зусилля згинання визначається як для монолітної заготовки при рівних поточних межах плинності її матеріалів. Калібрувальне розтягнення відповідає граничним деформаціям більш пластичного матеріалу.
3
BOBROVA, SVITLANA, TETIANA YELINA, LIUDMYLA HALAVSKA, VOLODYMYR SHCHERBAN, and OKSANA KOLISKO. "КАРКАСНА МОДЕЛЬ РОЗТЯГУВАННЯ КУЛІРНОГО ТРИКОТАЖУ ВЗДОВЖ ПЕТЕЛЬНИХ РЯДІВ." Technologies and Engineering, no. 3 (January 4, 2022): 60–69. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5371.2021.3.6.
Full textAbstract:
Purpose. The purpose of this study is to develop a mathematical description of the transformation of the frame model of weft-knits under the action of tensile forces in the courswise direction for further three-dimensional modeling of the knited structure.Methodology. Methods of theoretical analysis and synthesis, basics of knitting theory, methods of geometric modeling and parameterization were used in the research process.Findings. Considering the knitwear stretching during the use of the clothing is one of the determining factors of the quality of design decisions. When stretching the weft-knitted fabrics in the coursewise direction, the configuration of its individual stitches’ changes, as well as the thread’s cross-section due to the force interaction between the adjacent structure elements. To simulate the physical and mechanical behavior of knitwear under the stretching, it is suggested using a complex model of knitwear deformation, that includes the suggested frame model of uniaxial coursewise stretching of knitted fabrics. An algorithm for constructing a frame model of stretching a sample of knitted fabric in the coursewise direction is described in the paper. The algorithm is based on the structure parameters, including the wale spacing and course spacing in a dry relaxed state, the relative elongation of the sample at the time of modeling, number of wales and courses in the sample, the coefficient of courses narrowing. Scientific novelty. The paper investigates the features of the transformation of the knitting structure during stretching in the coursewise direction and offers algorithmic and mathematical support for the automated generation of the mesh frame in the context of three-dimensional modeling, which provides for the possibility of considering the dynamics of deformation of knitted fabric undergoing tensile deformations.Practical value. Frame model of the weft-knits deformation and algorithm of mesh-frame construction suggested in the paper, form the basis for determination of coordinates of characteristic points of the structural elements of the knit in a state of uniaxial tension for construction of a three-dimensional model of thread a deformed knitted fabric.
4
Єліна, Т. В., Л. Є. Галавська, В. Ю. Щербань, О. З. Колиско, and С. Ю. Боброва. "КАРКАСНА МОДЕЛЬ ОДНООСНОГО РОЗТЯГУВАННЯ КУЛІРНОГО ТРИКОТАЖУ ВЗДОВЖ ПЕТЕЛЬНИХ СТОВПЧИКІВ." Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Technical Science Series 154, no. 1 (December 13, 2021): 43–53. http://dx.doi.org/10.30857/1813-6796.2021.1.4.
Full textAbstract:
The purpose of this study is to develop a frame model for stretching the weft-knits in the wale direction, suitable for further integration into the algorithm for building a three-dimensional knitwear model in a stretched state and modeling of interactive deformation dynamics. Methodology. Methods of theoretical analysis, basics of knitting theory, topological model of knitwear, methods of geometric modeling and parameterization were used in the research process. Findings. Modeling the physical and mechanical behavior of knitwear in a computer environment is one of the promising ways to increase the level of conformity of knitted products with the requirements of comfort and functionality. However, the complexity of the internal structure, the anisotropy of properties and the instability of the parameters of the loop structure determine the need to find non-trivial ways to solve the problem of mathematical description of the three-dimensional model of the thread, knitted in the knitwear, considering the stretching deformations. During the study, a frame model of a uniaxial stretching of knitwear in the wale direction was developed. The basis of the frame model is the idea of a knitted structure, represented as a logically organized set of elements, each of which is interlaces with other elements in accordance with the topology of knit. The frame of the jersey fragment is described as a set of bars and hinges. The hinges are located at the interlacing points of the loop heads and loop feet, and each rod in the model is an imaginary element representing a complex of force factors that prevent the change of distance between the hinges connected to the given rod. In the process of stretching, the geometrical characteristics of the elements change, while the logical connections remain unchanged. The wireframe model allows to define coordinates of interlacement points in the coordinate system of the sample, relative position of coordinate systems of each elementary fragment, which correspond to given loops, coordinates of characteristic points of a loop for transition to a three-dimensional model of a knitted structure. Scientific novelty. For the first time, a frame model of deformation of the knit, suitable for three-dimensional modeling of its structure, considering deformation of the thrust, was developed. Practical value. The developed model can be used as mathematical support of systems of automated designing of knits.
5
Beloshenko, V. А., А. V. Voznyak, I. V. Vozniak, I. V. Vozniak, V. Yu Dmitrenko, and B. М. Savchenko. "Tвердофазна модифікація полілактиду із застосуванням рівноканальної багатокутової екструзії." Обробка матеріалів тиском, no. 1(50) (March 31, 2020): 198–201. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)198.
Full textAbstract:
Білошенко В. О., Возняк А. В., Возняк Ю. В., Дмитренко В. Ю., Савченко Б. М. Tвердофазна модифікація полілактиду із застосуванням рівноканальної багатокутової екструзії. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). C. 198-201.
У даній роботі розглянута можливість використання деформації простим зсувом, що реалізується методом рівноканальної багатокутової екструзії (РКБКЕ), для твердофазної модифікації лінійного полілактиду. РКБКЕ здійснювали за маршрутом D + C, при якому попарно з'єднані похилі деформуючі канали розділені вертикальними каналами і по черзі повертаються з кроком 90°, при інтенсивності деформації ΔГ = 0.83, величині накопиченої деформації е = 8.5, швидкості і температурі екструзії 0.6 мм/сек і 160 °С, відповідно. Зазначені умови обробки дозволили згенерувати максимальну орієнтацію ланцюгів лінійного полілактиду під час РКБКЕ. Показано, що РКБКЕ є ефективним способом структурної модифікації лінійного полілактиду і відкриває нові можливості в управлінні його морфологією і властивостями. За результатами випробувань на розтягування, ударну в'язкість і динамічного механічного аналізу встановлено, що РКБКЕ дозволяє одночасно підвищити міцність, пластичність і ударну в'язкість полілактиду, а також покращує його термічну стабільність. Так, значення модуля Юнга збільшується з 3.19 ГПа до 4.02 ГПа (на 26 %), межі міцності – з 50 МПа до 56 МПа (на 12 %), деформації руйнування – з 5.6 % до 12.2 % (на 117%), ударної в'язкості – з 55.2 кДж/м2 до 77.1 кДж/м2 (на 40 %). Як показали дослідження методами диференціальної скануючої калориметрії і скануючої електронної мікроскопії, спостережувані ефекти обумовлені утворенням орієнтаційного порядку; збільшенням ступеня кристалічності (з 64 до 69%) внаслідок обумовленої РКБКЕ індукованої деформацією кристалізації; формуванням більш досконалої кристалічної структури за рахунок того, що деформація зсувом під тиском посилює трансформацію кристала більш ефективно, ніж деформація розтягуванням.
6
Tsymbalyuk, O. V., and S. O. Kosterin. "Thermomechanokinetics of viscoelastic deformation of smooth muscles in the rat gastrointestinal tract. I. Dynamic properties of the stretch in stomach smooth muscles." Studia Biologica 6, no. 2 (2012): 87–98. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0602.213.
Full text
7
Lyutyy, P., P. Веkhta, and G. Ortynska. "Властивості личкованих деревинно-полімерних матеріалів плоского способу пресування." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 14 (January 14, 2018): 273–77. http://dx.doi.org/10.15421/411637.
Full textAbstract:
Досліджено процес личкування деревинно-полімерних матеріалів (ДПМ) плоского способу пресування. Личкування ДПМ здійснено одночасно з їх пресуванням. Для личкування використано декоративний ламінат високого тиску (HPL) товщиною 0,5 мм. Як клей для приклеювання HPL використано поліетиленову (ПЕ) плівку або вторинний поліетилен низької щільності (ВПЕ). Для порівняння виготовлено личковані ДПМ без використання клею для приклеювання HPL. Встановлено, що тип клею не має істотного впливу на механічні показники ДПМ. Межа міцності під час статичного згинання у разі використання ВПЕ зростає на 14%, а у разі використання ПЕ плівки – на 24%, порівняно із личкованими ДПМ без використання клею для приклеювання HPL. Аналогічні залежності спостережено і для модуля пружності під час статичного згинання. Тип клею для приклеювання HPL також не має визначального впливу на межу міцності під час розтягування перпендикулярно до площини плити. Набрякання за товщиною значно зменшується із використанням клею, особливо це проявляється під час занурення взірців у воду на 24 год. У разі використання ПЕ плівки та ВПЕ отримано практично однакові результати набрякання за товщиною, як за 2, так і за 24 год занурення.
8
Tsymbalyuk, O. V., and S. O. Kosterin. "Thermomechanokinetics of viscoelastic deformation of smooth muscles in rat gastrointestinal tract. III. The work of the visсoelastic stretch of antral stomach smooth muscles." Studia Biologica 7, no. 1 (2013): 21–30. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0701.256.
Full text
9
Рожков, А. О. "ОЦІНКА РОЗВИТКУ ПОСІВІВ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ЗА ПРОВЕДЕНИМИ ФЕНОЛОГІЧНИМИ СПОСТЕРЕЖЕННЯМИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2012): 49–54. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.09.
Full textAbstract:
Висвітлено результати чотирирічних дослідженьщодо впливу ценотичних факторів: способів сівбита норм висіву на час проходження окремих фазрозвитку рослин пшениці ярої твердої. У дослідахдоведено вплив ценотичного фактора, що визнача-вся різними варіаціями досліджуваних факторів начас проходження рослинами міжфазних періодіврозвитку. Із послабленням ценотичної напруги упосівах за смугового способу сівби відзначено при-скорене проходження розвитку посівів від сівби дофази кущіння, а також у міжфазний період – відвиходу у трубку до цвітіння. Водночас у цих варіа-нтах відзначено розтягування періоду від повнихсходів до виходу в трубку і від цвітіння –до воскової стиглості.
The results of four-year researches concerning influence of cenoticfactors such as (way of sowing and sowing rates) on the duration ofseparate development phases of hard spring wheat plants are given.The influence of a cenotic factor characterized by differentvariations of experimental factors during the interphase periods inplants’ development has been proved in the experiments. Under weakening cenotic stress in row plants sowing and less experimental sowing rates accelerated plants development phasesfrom sowing time to bushing and also during interphase stage fromtubing to flowering was observed. With this, the above mentionedvariants showed a longer plant development period from fullgermination to tubing and from flowering to wax ripeness.
10
Григорова, Лариса. "Розробка авторських фактур та їх використання у дизайн-проектуванні сучасного одягу." Professional Art Education 2, no. 1 (April 15, 2021): 35–44. http://dx.doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.05.
Full textAbstract:
У статті розглянуто роль авторських фактур у контексті дизайн-проектування сучасного одягу; проаналізовано колекції студентів кафедри дизайну, факультету мистецтв, ХНПУ імені Г.С. Сковороди з точки зору інноваційної розробки фактурних поверхонь і їх використання. Результати показали, що тема вибору поверхів матеріалу в дизайні сучасного одягу дуже актуальна і вимагає постійної інноваційної розробки для отримання нових фактурних рішень. Зазначено, що у сучасному дизайні фактура активно впливає на формоутворення, пластику, композицію і силует костюму, акцентує увагу на певних ділянках поверхні виробу, підсилює природну виразність використаного матеріалу, а також є важливою для визначення стилю. Поєднування різних фактурних поверхів дає можливість досягти різноманітності рішень у підході до створення костюму та його обробки, а також підвищує естетичний статус моделі. Визначено, що для створення фактурних поверхонь можна використовувати різні прийоми виготовлення, а саме: використання контрастних і нюансних поєднань фактур; випалювання на основі витинанки; використання традиційної витинанки у поєднані з печворком; квілінг; вишивка; перфорація; строчки та пришивні елементи; защипи і утворення складок; розтягування, тертя, тиснення; нанесення об’ємних малюнків та фотограми; насичення фактури об’ємними доповненнями (ворс, вузли, букле, каміння, кисті, джгути). Аналіз способів створення авторських фактур на основі робіт студентів кафедри дизайну ХНПУ імені Г.С. Сковороди дозволяє глибше переосмислити вплив фактурних поверхонь для втілення дизайнерської ідеї, а саме: виразності образу, композиційного рішення, ступеня об’ємності одягу, її маси, щільності.
11
ПОГРІБНИЙ, В. В., О. О. ДОВЖЕНКО, and Ю. В. ЧУРСА. "ШПОНКОВІ З’ЄДНАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ БУДІВЕЛЬ ІЗ ЗАЛІЗОБЕТОНУ." Наука та будівництво, no. 1(15) (April 7, 2019): 88–93. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v0i1(15).14.
Full textAbstract:
Розглянуто шпонкові з’єднання елементів збірних плит перекриття із збірними колонами, монолітними ригелями, стіновими панелями та між собою, а також збірних ригеля та колони багатоповерхових будівель із залізобетону. Проаналізовано конструктивні особливості з’єднання, що визначають характер руйнування та величину граничного навантаження. Встановлено фактори, що впливають на міцність: геометричні параметри з’єднань (розміри, їх відношення, форма шпонкового профілю та поперечного перерізу шпонок, наявність і ширина шва), армування, обтиснення (розтягування), кількість шпонок у стику. Розширено існуючу класифікацію шпонкових стиків. Запропоновано метод розрахунку несучої здатності шпонок, розроблений на основі теорії пластичності бетону з використанням варіаційного методу. Бетон граничного стану розглядається як жорстко-пластичне тіло. Пластична деформація локалізується в зонах стиску в тонких шарах на поверхні руйнування. Застосовано принцип віртуальних швидкостей. Результати отримані в розривних рішеннях. Величину граничного навантаження визначено з використанням верхньої оцінки, що відповідає мінімуму потужності пластичної деформації. Метод враховує характер руйнування стиків та дозволяє найбільш точно оцінить вплив факторів, що обумовлюють їх міцність. Представлено приклади вдосконалених шпонкових з’єднань. Запропоновано з’єднання плити перекриття з колоною в конструктивній системі КУБ-2,5, в якому змінено геометричні параметри стику. Це дозволяє підвищити їх міцність та покращити умови передачі вертикального навантаження. Вдосконалено стик круглопустотних плит з монолітним несучим ригелем конструктивної системи АРКОС. Запропоновано армування шпонок циліндричними каркасами, що дозволяє отримати однакову міцність як у вертикальному так і горизонтальному напрямках. Забезпечення сумісної роботи елементів конструктивних систем будівель за допомогою бетонних та залізобетонних шпонок відкриває перспективи значного збільшення корисного навантаження при використанні високоміцних бетонів та арматури для конструкцій дисків перекриття, каркасів та стінових панелей.
12
Фіськов, Геннадій, and Олег Палаженко. "Особливості формування метроритму в студентів на заняттях в оркестровому колективі." New pedagogical thought 105, no. 1 (May 18, 2021): 124–27. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-124-127.
Full textAbstract:
У статті аналізується ритм як особлива форма організації рухів та діяльності у часі та просторі, процес формування досконалої метроритмічної структури в оркестрових музикантів, тимчасова організація рухів, діяльності та поведінки особистості, що служить засобом втілення результатів інтерпретаційного аналізу. Схарактеризована ритмічна організація як основа життя, адже все, що нас оточує, живе за законами ритму. Доведено, що ритмічна здатність відіграє важливу роль у розвитку оркестрового музиканта. Формування почуття ритму здійснюється паралельно із розвитком емоційної, рухової та пізнавальної сфер музичного буття. Оркестровий колектив засобами мистецтва здійснює виховний вплив на студентів та надає їм відчуття естетичної значущості світу, пробуджує креативність, бажання творити й отримувати естетичну насолоду. Підкреслено, що досконале відчуття музичного часу як основи метроритмічної структури твору залежить від досвіду оркестрових музикантів та їх уміння володіти інтерпретаційним художньо-образним баченням оркестрової партитури, в котрій викладено основні жанроутворювальні та стилевідповідні елементи, що можуть по-різному трактуватися виконавцями-оркестрантами. Таким чином, у формуванні чіткої метроритмічної структури у студентів на заняттях в оркестровому колективі важливу роль відіграють інтерпретаційні вміння, що на основі темпових та виконавсько-метричних особливостей дають змогу адекватно відтворювати музичний образ. Отже, виконавсько-інтерпретаційна складова є основою у формуванні метроритмічного чуття на заняттях в оркестровому колективі. Зважаючи на зазначене вище, музичний час, у чітких рамках якого викладений музичний твір, схарактеризований не як суто метричне явище, а як художній засіб, що врегульовує параметри співвідношення часу та музичних інтонацій, в результаті чого й відбувається розкриття музичного образу в залежності від стискання або розтягування музичного часу.
13
Grebenyuk, S. M., Т. M. Smoliankova, and M. I. Klymenko. "МОДЕЛЬ ГОМОГЕНІЗАЦІЇ РІЗНОМОДУЛЬНОГО ТРАНСТРОПНОГО ВОЛОКНИСТОГО КОМПОЗИТУ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, no. 2 (March 12, 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-01.
Full textAbstract:
У роботі виконано задання з визначення таких ефективних механічних сталих, як поперечний модуль пружності та коефіцієнт Пуассона у площині ізотропії транстропного композиту. Розглянуто волокнистий односпрямований композит, що складається з ізотропних пружних матриці та волокна. Припускається, що під час розтягування та стискання механічні властивості компонентів відрізняються між собою, тобто матеріали матриці та волокна є різномодульними. Для моделювання властивостей композитного матеріалу використовується його елементарна комірка. Вона є нескінченним циліндром. Він складається із суцільного циліндра, що моделює волокно, вкладеного в порожнинний циліндр, що моделює матрицю. На межі контакту матриці та волокна відносний кут закручування вважаємо неперервним. Матеріал композиту моделюється суцільним однорідним трансверсально-ізотропним різномодульним матеріалом. Його площина ізотропії перпендикулярна осі волокна. Для визначення ефективного поперечного модуля зсуву композиту розв’я- зується завдання кручення циліндричної елементарної комірки під дією прикладеного до неї сталого крутного моменту. Ненульовим складником напружено-деформованого стану комірки композиту є дотичне напруження, що діє у площині ізотропії. Визначається відносний кут закручування для матриці та волокна. Аналогічне завдання розв’язане для однорідної трансверсально-ізотропної циліндричної комірки, що моделює композит. Модуль зсуву визначається з кінематичної умови узгодження відносного кута закручування на зовнішній поверхні матриці та значення цього кута на зовнішній поверхні представницької комірки однорідного композиту. Знай- дений поперечний модуль зсуву було застосовано для визначення таких ефективних сталих, як поперечний модуль пружності та коефіцієнт Пуас- сона у площині ізотропії композиту. Ці співвідношення отримано у вигляді функцій механічних характеристик матриці та волокна, а також об’ємної частки волокна в матеріалі композиту. Визначені у роботі ефективні пружні сталі можна використовувати для розрахунку напружено-деформованого стану елементів конструкцій, виготовлених із композитів.
14
Гордійчук, Б. В., С. С. Головіна, and І. М. Янченко. "ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ МЕТОДИКИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЛЯ ЗАНЯТЬ ЗІ СТУДЕНТАМИ ПЕРШОГО КУРСУ З ОСТЕОХОНДРОЗОМ ШИЙНОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-05.
Full textAbstract:
Лікувальна фізкультура є провідним засобом консервативного ліку- вання остеохондрозу. Оздоровчий і профілактичний ефект лікувальної фізичної культури пов’язаний із підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарату, активізацією обміну речовин. Систематичне застосування лікувальних фізичних вправ значно підвищує ефективність медикаментозних лікувальних засобів, скорочує термін лікування. Актуальність дослідження полягає в тому, що відсоток хворих на остеохондроз серед студентів збільшується. Це захворювання все частіше вражає молодих людей, викликає у них важкі неврологічні та ортопедичні розлади, які призводять до втрати працездатності, а та в гірших випадках – до інвалідності. Задачею нашої роботи було дослідити ефективність розробленої нами методики, яка включає нормалізацію рухомості в шийному відділі хребта у студентів спеціальних медичних груп першого курсу. У статті наведена методика, яка включає виконання вправ для зміцнення м’язів шийного відділу хребта, вправ для самомасажу, що покращують притік крові до головного мозку. Вправи на формування правильної постави, вправи на розтягування хребта з елементами йоги та дошки Євмінова також є елементами нашої методики. Для підвищення результативності студентам було запропоновано кінезіологічне тейпування м’язів шиї та грудного відділу хребта. Після проведеного експерименту із застосуванням нашої методики у студентів зросли показники обсягу руху в шийному відділі хребта, зменшились больові відчуття та підвищились показники загального тонусу м’язів, що свідчить про ефективність розробленої методики. Використання методики, що ґрунтувалася на виконанні комплексів вправ, індивідуально підібраних для кожного студента, показало ефективність нормалізації рухомості в шийному відділі хребта в студентів першого курсу. Застосування засобів фізичної реабілітації у хворих на остеохондроз шийного відділу хребта дає значний позитивний ефект. Підводячи підсумок проведених досліджень, можна зробити висновок, що використання засобів фізичної реабілітації у хворих на остеохондроз дає відчутний позитивний ефект, дозволяє значно скоротити час проходження реабілітації.
15
Петров, Л. М., І. В. Кішянус, Н. Я. Масліч, and О. І. Скориченко. "ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ГНУЧКОЇ ТРАНСМІСІЇ ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, no. 4 (46) (April 7, 2022): 25–34. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.4.4.
Full textAbstract:
Робочий процес кочення колісного рушія супроводжується навантаженням колісного рушія гравітаційною силою, що приводить до стискання та розтягування шини при її деформації. У статті розглянуті питання дослідження механічної системи «автомобільне колесо-пружинний реактивний поштовх» із застосуванням теореми про зміну кінетичної енергії цієї системи, загального рівняння динаміки, а також рівняння Лагранжа другого роду. Метою дослідження є удосконалення технологічної схеми навантаження колісного рушія, перетворення енергії підведеної до колісного рушія в обертальний рух пружинного реактивного поштовху з підвищенням тягового зусилля автомобіля, який є допоміжним фактором до інноваційної технології його переміщення. Науковий та практичний напрям роботи полягає в тому, що вперше запропонована технологія, у якій при обертанні колісного рушія застосовано енергію обертального руху механічної системи «автомобільне колесо-пружинний реактивний поштовх», яка дозволяє підвищити реалізацію крутного моменту на колісному рушії. Методологією дослідження являлося встановити математичний зв’язок між силою, яку створює «автомобільний колісно-пружинний реактивний поштовх», з динамічною рухливістю безпосередньо автомобіля. Результатом дослідження є розроблена конструкція автомобіля з динамічно-рухливою платформою у циклі демпфування «автомобільним колісно-пружинним реактивним поштовхом» яка працює при «фізичному дискомфорті опорної поверхні». При розкритті поняття «фізичний дискомфорт опорної поверхні» були використані диференційні рівняння, які математично підтверджують виникнення такої поверхні в певних умовах експлуатації автомобіля. Розрахунки проводились в середовищі EXEL з дотриманням зв’язку між вхідними та вихідними параметрами. Результати досліджень були впроваджені в графічних залежностях ƞ = ʄ(Ft), dm = ʄ(i), Pt = ʄ(i), Fa = ʄ(Ft), i = ʄ(Ft). Цінність проведеного дослідження, результати проведеної роботи дозволять зробити внесок в галузь автомобільного виробництва. Запропоновано модель автомобіля придатна для використання з метою підвищення тягових можливостей транспортного засобу.
16
Гавенко, Світлана Федорівна, Олена Георгіївна Котмальова, and Марта Тарасівна Лабецька. "System-Technical Analysis of Technologies of Shrink Labels Manufacture." Технологія і техніка друкарства, no. 3(73) (October 25, 2021): 4–9. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(73).2021.243739.
Full textAbstract:
Термозбіжна етикетка на сьогоднішній день є одним із передових інноваційних рішень в галузі маркування паковань. Термозбіжна плівка має механічну міцність, еластичність і вологозахисні властивості, легко змінює лінійні розміри під впливом температури, що дозволяє їй набувати форми запаковуваної продукції, запобігає від несанкціонованого відкриття і підробки, а також привертає увагу покупців за рахунок оригінальних дизайнерських рішень. Технологія термозбіжного етикетування продукції використовується в фармацевтиці, косметології, харчовій, молочній, кондитерській промисловості. Для збереження продукцією свого належного товарного вигляду до закінчення терміну експлуатації, а також для можливості її декорування, друкування на термозбіжній етикетці виконується на внутрішній її стороні. Для нанесення зображення на термозбіжні етикетки в основному використовують технології глибокого і флексографічного друку. Специфіка технологічного процесу виготовлення термозбіжної етикетки обумовлює використання матеріалів з різними фізичними властивостями: прозорістю, блиском, товщиною, міцністю, коефіцієнтами тертя і розтягування, температурою, відсотком і часом усадки, що суттєво позначається на її кінцевій вартості. Найбільш широке застосування отримали ПЕТ і ПВХ-плівки. ПВХ-плівка деформується при більш низьких температурах і відрізняється більшою стійкістю до дії зовнішнього середовища, тоді як використання ПЕТ плівок дозволяє досягти кращих показників термоусадження і відповідно забезпечити вищу якість друкування. При нанесенні інформації на термозбіжну плівку можна використовувати фарби на водній основі, але тоді виникає ймовірність розмивання зображення при проходженні паковання через піч парового типу. Як альтернативу для друку на таких плівках застосовують фарби УФ закріплення, що дозволяє наносити багатоколірні складні зображення на будь-які види матеріалів, однак такий метод є досить дорогим, через високу вартість фарб та друкарського обладнання. Тому важливим є проведення системо-технічного, економічного аналізу та визначення найбільш рентабельної і ефективної технології виготовлення термозбіжних етикеток.
17
Свиридова, Л. А., and А. О. Рожков. "Оцінка розвитку посівів сорго зернового за фенологічними спостереженнями." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 28, 2017): 18–23. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.04.02.
Full textAbstract:
Висвітлено результати чотирирічних досліджень щодо впливу технологічних чинників: способів сівби та норм висіву на час проходження окремих фаз розвитку рослин сорго зернового. У дослідах доведено вплив цих чинників на варіабельність тривалості проходження досліджуваних фаз росту і розвитку рослин.
Із послабленням ценотичної напруги у посівах за рахунок застосування широкорядного способу сівби з міжряддями 45 см і норм висіву насіння 120 і 160 тис. шт./га відзначено прискорене проходження посівами сорго зернового фази трубкування. Разом із тим зменшення конкурентної боротьби в посівах рослин за оптимізації способу сівби та зменшення норми висіву, навпаки, приводило до «розтягування» фази кущіння та міжфазного періоду формування-наливання зерна, що сприяло повнішому використанню агроресурсу та формуванню вищої врожайності зерна рослин. Відмічені закономірності проявлялися в усі роки досліджень.
The results of the four-year research concerning the influence of technological factors dealing with the: methods of sowing and seeding standards during the individual certain stages of the grain sorghum plants development are presented. The experiments proved the influence of these factors on the variability of the duration of the studied phases concerning growth and development of plants. When the coenotic stress in the crops grows weak due to the use of a broad-row sowing method with intermediate rows of 45 cm and seeding standards of 120 and 160 thousand pcs./ha, the accelerated tubing phase passage of grain sorghum crop was noted. At the same time, when the competition in plant crops to optimize the sowing method and reduce the seed rate became low on the contrary, it caused the «stretching» of the busing phase and the interphasal period of grain forming and ripening, which contributed to a more complete use of agrarian resources and the formation of higher crop yields. The marked patterns were manifested during all years of research.
18
Казимагомедов, Ибрагим, Башир Юнис, and Салем Саад. "ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ БЕТОННЫХ МИКРОАРМИРОВАННЫХ ТРУБ ДЛЯ ВОДОСНАБЖЕНИЯ ЛИВАНА." Будівельні матеріали та вироби, no. 1-2(97) (April 16, 2018): 38–40. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2018-97-05.
Full textAbstract:
Розглянуто спосіб підвищення міцності бетону при розтягуванні шляхом введення мікроармування неметалічними волокнами, який дає можливість отримати матеріал для труб низьконапірних іригаційних відвідів.
19
MATSYUK, V., A. GOROSHKO, and V. ROYZMAN. "DETERMINATION OF DESTRUCTIVE LOADS AND DEFORMATIONS DURING STRETCHING OF CAPACITORS WITH MEASUREMENT OF ACOUSTIC EMISSION SIGNALS." Measuring and computing devices in technological processes 63, no. 1 (January 2019): 16–21. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2019-63-1-16-21.
Full text
20
Яручик, Віктор. "Компонент хронотопу в романах Юрія Андруховича та Тадеуша Конвіцького." TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 6 (December 13, 2021): 301–15. http://dx.doi.org/10.31743/teka.13368.
Full textAbstract:
Часопростір у романах Юрія Андруховича та Тадеуша Конвіцького є явищем багатовимірним. Він має національну, метафізичну, соціально- та культурно-історичну, індивідуально-психологічну, географічну складові. Тадеуш Конвіцький в часових рамках одного дня передав суспільні настрої цілої країни протягом багатьох років. Вміло застосовуючи різні прийоми гри з часом: актуалізацією суб’єктивної пам’яті, ретроспекціями і посиланнями до історичного минулого, спогадами, розтягуванням і, навпаки, стисненням часових рамок. Потрібно звертати увагу на хронотоп з усіма його складниками, тобто на хронотопний комплекс, крім часу і простору, це – людина, рух, дорога, мета, характер руху. Зважаючи на потенційну схожість ідейного задуму і його формального вираження у романах Малий апокаліпсис Т. Конвіцього і Московіада Ю. Андруховича, особливості хронотопів також будуть схожими. Основне ціннісно-емоційне навантаження в романах мають хронотопи порогу, зустрічі та дороги.
21
Artiushenko, T. A. "АСКОРБIНОВА КИСЛОТА В РОСЛИН: МЕТАБОЛIЗМ I ФУНКЦIЇ." Екологічний вісник Криворіжжя 6 (December 9, 2021): 13–32. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v6i0.4556.
Full textAbstract:
Аскорбiнова кислота (вiтамiн С) є найбiльш поширенимантиоксидантом у рослинах. Охарактеризовано можливi шляхибiосинтезу вiтамiну С у рослин, зокрема через ГДФ-d-манозу та lгалактозу. Наведенi молекулярно-генетичнi докази, а також вiдмiнностiвiд бiосинтезу у тваринних органiзмiв. За винятком останнього етапу,який протiкає на внутрiшнiй мiтохондрiальнiй мембранi, бiосинтезаскорбату у рослин вiдбувається в цитозолi. Узагальнено лiтературнiданi щодо вмiсту аскорбiнової кислоти в тканинах i органах рiзнихсiльськогосподарських, культурних i дикорослих рослин та фактори, щона нього впливають. Проаналiзовано особливостi метаболiзму аскорбiновоїкислоти, спiввiдношення вiдновленої й окиснених ї ї форм за рiзнихфiзiологiчних станiв, а також шляхи деградацiї вiтамiну С у рослин.Розглянуто основнi функцiї аскорбiнової кислоти в рослинних органiзмах.Обговорена ї ї участь як кофактора в синтезi збагачених гiдроксипролiномглiкопротеїнiв клiтинної стiнки, роль у контролi клiтинного подiлу таросту розтягуванням, захистi вiд активних форм кисню й оксидативногостресу, фотоокислення та регенерацiї вторинних антиоксидантiв, такихяк α-токоферол, а також функцiонування як коферменту в рiзнихфiзiолого-бiохiмiчних процесах у рослин.
22
Сухий, Костянтин М., Олена А. Беляновская, Алла М. Носова, Юдонг Хуанг, Юрій С. Кочергін, and Тетяна І. Григоренко. "ВПЛИВ КОНЦЕНТРАЦІЇ ТІОКОЛУ І КІЛЬКОСТІ ОТВЕРДЖУВАЧА НА ВЛАСТИВОСТІ ЕПОКСИДНО-ПОЛІСУЛЬФІДНИХ КОМПОЗИТІВ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 4 (January 21, 2022): 531–39. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.236607.
Full textAbstract:
Проведено системне дослідження можливості регулювання деформаційно-міцнісних, адгезійних і динамічних механічних властивостей епоксидно-полісульфідних композитів на основі продуктів попередньої реакції тіоетеріфікаціі (ПРТЕ) варіюванням концентрації полісульфідного каучуку, а також зміною кількості затверджувача і за допомогою мінерального наповнювача. Встановлено, що збільшення вмісту каучуку в продукті попередньої реакції тіоетеріфікаціі сприяє збільшенню показників когезійної і адгезійної міцності, деформації при розриві і роботи руйнування матеріалу. Припущено, що підвищення комплексу властивостей обумовлено утворенням більш високомолекулярних продуктів у міру збільшення вмісту каучуку в композиті на основі ПРТЕ. Утворення таких продуктів підтверджено даними динамічної механічної спектрометрії. Показано, що зміною кількості введеного отверджувача, тобто зміною співвідношення амінних і епоксидних груп, можна ефективно регулювати деформаційно-міцнісні характеристики епоксидно-полісульфідних композитів. При збільшенні вмісту отверджувача вельми істотно зростають міцність при розтягуванні, деформація при розриві і робота руйнування матеріалу. Встановлено, що введення наповнювача в епоксидну систему, що містить велику кількість каучуку, сприяє збільшенню когезійної міцності при відносно невеликому зниженні адгезійної міцності і деформації при розриві.
23
Karpinskaya, O. D., Khasawneh Ayham, and G. V. Ivanov. "Контрактури суглобів: етіологія, патанатомія, основні підходи до профілактики та лікування." TRAUMA 23, no. 1 (May 16, 2022): 62–65. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.23.2022.883.
Full textAbstract:
Контрактури — це втрата рухомості суглобів, що викликана структурними змінами некісткової тканини — м’язів, зв’язок та сухожиль. Вони розвиваються, коли ці зазвичай еластичні тканини замінюються нееластичними. Все це призводить до вкорочення та твердіння цих тканин та викликає жорсткість, деформацію суглобів та втрату їх рухомості, іноді повну. Робота присвячена загальному огляду етіології та епідеміології контрактур великих суглобів. Розглядаються фактори ризику формування контрактур та заходи запобігання їм, а також методи лікування контрактур на різних етапах їх розвитку. Наведено протокол обстеження пацієнтів із контрактурами, вказані основні моменти при досліджені, на які треба звернути увагу, а також можливі методи дослідження, що включають не тільки огляд хворих, але й візуальні (магнітно-резонансна томографія, ультразвукова діагностика) та біомеханічні методи з визначення пасивного та активного обсягу рухів та сили м’язів контралатеральних суглобів. Надані основні ознаки м’язових та спастичних (нервово-м’язових) контрактур та підходи до їх лікування. Коротко описані консервативні фізіотерапевтичні методи лікування, що в основному полягають у пасивному розтягуванні контрактованого суглоба, та показання до хірургічних методів лікування. Наведені показання щодо застосування ін’єкцій колагенази.
24
Borovik, P. V. "Аналіз моделі механічних властивостей при холодному різанні металу на ножицях." Обробка матеріалів тиском, no. 1(50) (March 31, 2020): 57–67. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)57.
Full textAbstract:
Боровик П. В. Аналіз моделі механічних властивостей при холодному різанні металу на ножицях. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). C. 57-67.
В роботі вирішено задачу уточнення моделі механічних властивостей матеріалу, що дозволяє підвищити достовірність математичного моделювання та точність визначення відповідних енергосилових параметрів процесів холодного розділення металу на ножицях. Зокрема відзначається, що при моделюванні методом скінченних елементів, з використанням методики побудови кривих текучості і пластичності матеріалу отриманих за результати статичних випробувань на розтяг, точність отримуваних результатів може бути підвищена. Вказується, що швидкість деформації при статичних випробуваннях, може коливатися в широкому діапазоні і це пояснюється величиною відносного подовження при розриві. Встановлено існування функціонального зв’язку та отримано рівняння для визначення швидкості деформації при статичних випробуваннях від відносного подовження при розриві. Застосування цього рівняння при моделюванні МСЕ дозволило зменшити відносну похибку до ± 7 %. Зроблено висновок, що запропонований метод буде сприяти розвитку математичного моделювання процесів різання на ножицях і поглибленню уявлень про процеси, що протікають в металі. Зокрема вивчався частинний вплив параметрів моделі механічних властивостей та умов реалізації процесів на результати моделювання. Були отримані залежності відношення максимального опору різанню при різних значеннях відносної швидкості різання, межи текучості, відносного подовження при розтягуванні, висоти розрізуваного перерізу до відповідних значень отриманих експериментальних даних. Загалом результати моделювання не протирічать загальним уявлення про процеси розділення металів у холодному стані. Результати роботи можуть бути рекомендовані для використання при прийнятті проектно-конструкторських і технологічних рішень в питаннях холодного поділу металу на ножицях.
25
Сомова, Катерина, Тетяна Ємець, Юлія Калмикова, and Сергій Калмиков. "РОЗВИТОК ГНУЧКОСТІ У ТАЗОСТЕГНОВИХ СУГЛОБАХ У ДІТЕЙ 5-8 РОКІВ ПОЧАТКОВОЇ ГРУПИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ З ХУДОЖНЬОЇ ГІМНАСТИКИ." Слобожанський науково-спортивний вісник 4, no. 84 (August 31, 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-4.006.
Full textAbstract:
Мета: оцінити ефективність запропонованої методики тренувань для розвитку гнучкості у тазостегнових суглобах у дітей 5-8 років, що займаються у початковій групі спеціальної фізичної підготовки з художньої гімнастики. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 16 гімнасток початкової групи спеціальної фізичної підготовки з художньої гімнастики у віці 5-8 років, ОГ – 8 гімнасток, які займались за авторською методикою тренування і КГ – 8 гімнасток, які займались за стандартною методикою тренування. Тренування в обох групах проводилось три рази на тиждень по 1,5 години. Оцінка результатів пасивної та активної гнучкості у тазостегнових суглобах застосовувалась у обох групах на початку обстеження та на 22 день тренування за допомогою тестів «Виконання шпагату з гімнастичної лавки» та «Піднімання ноги догори, лежачи на спині» за Л.А. Карпенко, І.А. Вінер, В.А. Савицьким (2007). Результати: для розвитку гнучкості у тазостегнових суглобах у дітей основної групи, що займаються у початковій групі спеціальної фізичної підготовки з художньої гімнастики, застосовувалась авторська методика тренування, яка включає вправи на розвиток пасивної та активної гнучкості, мотиваційну частину методики, що сприяє позитивним емоціям дітей, підвищенню уваги та зацікавленості результатом тренування. Висновки: показники розвитку пасивної та активної гнучкості в основній групі були значно вищими (р<0,05), порівняно з контрольною групою, що свідчить про позитивний вплив застосування авторської методики тренування. Вона сприяє покращенню показників активної та пасивної гнучкості у тазостегнових суглобах за рахунок включення комбінованих вправ, що розвивають усі компоненти рухливості у тазостегнових суглобах, вправ динамічного характеру та силових вправ у поєднанні з примусовим розтягуванням. Ключові слова: активна та пасивна гнучкість, діти, тазостегновий суглоб, художня гімнастика.
26
Savchenko, O. V. "АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ В ПРОЦЕСІ ОРТОДОНТИЧНОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ ЗУБІВ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ." Вісник наукових досліджень, no. 4 (January 13, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8252.
Full textAbstract:
Процес комплексного ортодонтичного лікування характеризується значною тривалістю та високою ймовірністю розвитку побічних негативних наслідків. Дослідники довели позитивний вплив лазера на процес ортодонтичного переміщення зубів, але питання підбору відповідних характеристик лазерного випромінювання та розробки нових модифікованих підходів його застосування потребує подальших досліджень.Мета дослідження – проаналізувати дослідження із застосуванням лазерного випромінювання в процесі ортодонтичного переміщення зубів та формулювання рекомендацій для розробки нової моделі лазерного апарату низької інтенсивності.Матеріали і методи. Контент-аналіз наукових публікацій, присвячених досліджуваній проблемі, дозволив виокремити праці, в яких найповніше розкрито її вирішення, та надав авторові можливість представити власні рекомендації щодо напрямків удосконалення систем лазерного випромінювання та розробки більш клінічно-ефективного та контруктивно-мобільнішого аналогу.Результати досліджень та їх обговорення. Більшість дослідників підтверджує ефективність використання лазерного випромінювання в процесі ортодонтичного переміщення зубів, хоча деякі інші не відмітили будь-якого позитивного впливу. Згідно з першими дослідженнями, лазерне випромінювання сприяє злиттю мононуклеарних макрофагів для дозрівання клітин остеобластів, збільшенню кількості диференційованих клітин остеобластів та центрів формування кісткоутворення, пришвидшенню утворення мінералізованої кісткової тканини у зоні розтягування. В інших дослідженнях відмічається підвищення рівня синтезу колагену, позитивний вплив на експресію металпротеїнази-9, катепсину К та альфа(v)бета(3)-інтегрину та збереження вихідних параметрів мінеральної щільності кісткової тканини. Подальші дослідження здебільшого підтверджують попередні результати підвищення швидкості руху зубів на 20–40 % та відмічають пришвидшення репарації тканин пульпи, і, таким чином, мінімізацію ризику розвитку незворотних ускладнень й значне зниження больових відчуттів. За результатами аналізу науково-дослідних публікацій та на основі власного практичного досвіду автор виокремлює наступні рекомендації для розробки нової моделі лазерного апарату низької інтенсивності: 1) використання люмінофорів у структурі лазера та підбір робочих наконечників із різними вихідними параметрами; 2) використання технології вибіркового розмірного протравлювання металевих плат; 3) формування розбірних лазерних систем; 4) довжина хвилі повинна становити 810 нм.Висновки. Для встановлення механізму впливу лазерного випромінювання на ефект ортодонтичного переміщення зубів необхідно забезпечити проведення додаткових морфометричних, рентгенологічних, гістологічних та клінічних досліджень.