To see the other types of publications on this topic, follow the link: Розрахунковий період.
Journal articles on the topic 'Розрахунковий період'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Розрахунковий період.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
ЛЮБИЙ, Євген, and Олександр КОЛІЙ. "ОЦІНКА ТОЧНОСТІ СИНТЕТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ РОЗРАХУНКУ ПАСАЖИРСЬКИХ КОРЕСПОНДЕНЦІЙ НА ПРИКЛАДІ МАЛИХ МІСТ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 12 (November 25, 2019): 98–106. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i12.40.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто питання щодо проведення оцінки точності результатів формування матриці пасажирських кореспонденцій з використанням гравітаційної та ентропійної моделей на прикладі малих міст в рамках інтервальної концепції моделювання потреб населення міст у пересуваннях. Основою для проведення такої оцінки є наявність фактичної матриці кореспонденцій, яка характеризує певний розрахунковий період, і яка отримана на основі проведення натурних спостережень за роботою громадського транспорту.Ключові слова: матриця пасажирських кореспонденцій, малі міста, оцінка точності, синтетичні моделі, громадський транспорт, обстеження пасажиропотоків.
2
Жемела, Г. П., О. В. Бараболя, В. В. Ляшенко, Є. С. Ляшенко, and В. А. Подоляк. "ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗЕРНА ГІБРИДАМИ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМИ ВИСІВУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 97–105. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.11.
Full textAbstract:
Кукурудза є універсальною через її використання як кормової, технічної та продовольчої культу-ри, що обумовлює актуальність підвищення її продуктивності як в Україні, так і в усьому світі. Метою статті є дослідження залежності продуктивності зерна гібридів кукурудзи від норм висіву. Під час досліджень використано польовий та кількісний методи, спостереження, розрахунковий. Результати наших досліджень свідчать, що в середньому за роки експерименту мінімальний період вегетації спостерігався у ранньостиглого гібрида P8521 – 122,8 діб, найтриваліший – у середньости-глого PR38N86 – 131,1–133,7 доби, середньораннього PR39B76 – 125,4–127,5 дні. Тривалість міжфа-зних періодів та періоду вегетації гібридів кукурудзи залежала від їхніх біологічних особливостей та погодних умов і майже не змінювалась під впливом густоти стояння рослин. Визначено, що відповід-но до біологічних особливостей у рослин середньостиглого гібрида формувались рослини з більшою висотою, ніж у скоростиглих. При збільшенні густоти вищезазначених гібридів спостерігалося зме-ншення висоти рослин на 2,7 см, 3,4 і 3,3 см відповідно. Отже, у фазу цвітіння волотей, коли рослини кукурудзи досягали своєї максимальної висоти, у вологий рік вона зростала від зріджених до загуще-них посівів, а в посушливі зменшувалась. Дослідження підтверджують, що показники індивідуальної продуктивності зменшуються по мірі загущення. На нашу думку, основним резервом збільшення ви-робництва товарного зерна є визначення оптимальної густоти для гібридів кукурудзи різних груп стиглості, зважаючи на агроекологічні умови. Оптимальної кількості качанів, при якій найкраще поєднуються показники індивідуальної продуктивності і кількості рослин на одиниці площі, у ран-ньостиглого гібрида P8521 досягали у варіантах з густотою стояння 75 тис./га, у середньораннього PR39B76 – 70 тис./га і середньостиглого PR38N86 – 70 тис./га.
3
Козленко, Є. В., О. В. Морозов, and В. В. Морозов. "Прозорий підхід до формування вартості послуг з подачі води – один із напрямів реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року." Аграрні інновації, no. 8 (November 5, 2021): 47–55. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.7.
Full textAbstract:
Мета дослідження – визначення шляхів прозорого підходу до формування вартості послуг із подачі води, який є одним із напрямів реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, та вико- нання прогнозних розрахунків вартості послуг із подачі води за різних варіантів фінансування і площ зрошу- ваних земель. Методи: системний підхід і систем- ний аналіз, узагальнення, порівняння, зворотній зв’я- зок. Результати. Із метою досягнення прозорості (на виконання завдань Стратегії зрошення та дренажу до 2030 року) запропоновано процес формування варто- сті послуг із подачі води на зрошення починати з фор- мування технологічної карти послуги з подачі води на зрошення, тобто всього річного виробничого процесу водогосподарської організації (або організації водоко- ристувачів), у котрій чітко і прозоро мають відобража- тись усі виробничі процеси, які відбуваються протягом річного циклу функціонування водогосподарської орга- нізації, та відповідні витрати. Вищезазначена техноло- гічна карта послуги з подачі води на зрошення має стати публічним документом, який водогосподарська органі- зація, що надає послуги, повинна надавати за вимо- гою водокористувачів (або розміщати на своєму офі- ційному сайті). Таким способом забезпечуватиметься прозорість системи формування тарифів у практиці надання послуг із подачі води на зрошення та усува- тиметься відстороненість водокористувачів від форму- вання вищезазначених тарифів. Висновки. Розрахунки показали, що за відновлення проєктної площі зро- шення і збереження бюджетного фінансування на рівні останніх років розрахунковий економічний ефект ста- новитиме 948,02 грн. на 1 га або 56 881 200 грн. на весь Інгулецький зрошуваний масив. У разі переходу зрошення на повне самофінансування, згідно з розра- хунками, відбудеться підвищення витрат на 63,84 грн. на 1 га або 3 830 400 грн. на весь масив. За тих самих умов, але за зменшення енергоспоживання та непро- дуктивних втрат води (на 5%) відбуватиметься зни- ження вартості послуг із подачі води; розрахунковий економічний ефект складатиме 89,38 грн. на 1 га або 5 362 800 грн. на весь масив. У разі відновлення проєк- тних площ зрошуваних земель і переведення зрошення на самофінансування (як це передбачено Стратегією зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року) вартість послуг із подачі води, згідно з розрахунками, підвищиться порівняно з фактичною вартістю на цей час, тому для отримання економічного ефекту вище- зазначені заходи, передбачені Стратегією, необхідно виконувати тільки в комплексі із заходами зі змен- шення енергоспоживання і непродуктивних втрат води. Водночас для досягнення прозорої системи форму- вання вартості послуг із подачі води слід застосувати технологічні карти послуги з подачі води.
4
Дятлова, Ю. В. "РОЗВИТОК БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В УМОВАХ КОНКУРЕНТНОЇ ІНТЕРНАЛІЗАЦІЇ: МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ." Actual problems of regional economy development 1, no. 16 (November 25, 2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.67-74.
Full textAbstract:
Сучасний розвиток банківського сектору України відбувається в умовах жорсткої конкуренції вітчизняних банків з іноземними банками, які активно використовують інструменти інтерналізації як конкурентні переваги на українському фінансовому ринку. Актуальність дослідження таких умов розвитку банківського сектору та необхідність розроблення методичного підходу до їх оцінювання зумовили мету даної статті. У дослідженні використано методи статистичного аналізу (для визначення тенденцій розвитку банківського сектору за певними показниками); математичного моделювання і розрахунковий (для визначення рівня конкурентної інтерналізації та інших показників), логічного узагальнення (для формулювання результатів і висновків).
Встановлено, що показники кількості присутніх на національному ринку іноземних банків та їх активів є недостатніми для характеристики умов розвитку вітчизняних банків. Запропоновано використовувати коефіцієнт конкурентної інтерналізації. Удосконалено методичний підхід до оцінювання розвитку банківського сектору в умовах конкурентної інтерналізації із застосуванням сукупності статичних і динамічних індикаторів, які використовуються в комплексі або як окремі та визначаються для країни відносно іншої країни або її банку за рік або інший період. Розрахунками доведено, що за станом впливу іноземних банків банківський сектор України може бути порівняний з країн Співдружності незалежних держав з банківським сектором Молдови, з країн-членів Європейського Союзу – з банківським сектором Словенії. Використання показників на практиці дасть можливість формувати інформаційно-статистичний ресурс щодо рівня розвитку банківського сектору, зокрема банків з вітчизняним капіталом, а також приймати рішення щодо інтеграції банківського сектору до інших країн.
5
Вожегова, Р. А., П. В. Лиховид, І. М. Біляєва, С. О. Лавренко, and Х. І. Бойценюк. "Модифікований метод Хольдріджа для визначення евапотранспірації." Аграрні інновації, no. 3 (March 22, 2021): 17–20. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.3.
Full textAbstract:
Оцінити можливості та доцільність застосу- вання методу Хольдріджа для визначення річної потен- ційної евапотранспірації для з’ясування вологодефі- циту та коригування режимів зрошення на прикладі Херсонської області шляхом порівняння результатів оцінки агрометеорологічного показника з еталонними розрахунками у програмі ФАО ET0 Calculator, що вико- ристовує алгоритм Пенмана – Монтейта (референсна евапотранспірація), а також запропонувати можливий варіант перерахунку потенційної евапотранспірації в референсну. Методи. Розрахунковий метод оцінки евапотранспірації в Херсонській області за річний період 1973–2019 років (методи Хольдріджа за біотемпературою та Пенмана – Монтейта); статистичний аналіз точності розрахунків; метод лінійної регресії для побудови трен- дів і лінійного прогнозу; регресійний аналіз для розро- блення модифікованої формули розрахунку евапотран- спірації за біотемпературою. Результати. Встановлено, що метод Хольдріджа в чистому вигляді дає похибку 37,03% під час оцінювання евапотранспірації порів- няно з методом Пенмана – Монтейта. Тренд і лінійний прогноз за обох методик оцінки евапотранспірації іден- тичний, відрізняється лише крутизною. Модифіковане рівняння Хольдріджа дозволяє зменшити похибку роз- рахунку референсної евапотранспірації до 11,41%, що дозволяє рекомендувати його для використання в аграр- ній науці та практиці. Висновки. Застосування методу Хольдріджа в чистому вигляді доцільне у кліматології, але має обмеження для сільськогосподарського вико- ристання. Модифіковане нами в результаті регресійного аналізу даних рівняння Хольдріджа можна рекоменду- вати для швидкої оцінки річної референсної евапотран- спірації в аграрному секторі.
6
Shablya, O. S., and O. G. Kholodnyak. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-МАРКЕТИНГОВИЙ ПІДХІД ДО ПРОЦЕСУ СЕЛЕКЦІЇ НОВИХ СОРТІВ БАШТАННИХ КУЛЬТУР В ПІВДЕННОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ." Vegetable and Melon Growing, no. 69 (July 26, 2021): 131–39. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-130-139.
Full textAbstract:
Мета. Розробити ефективний організаційно-маркетинговий механізм для процесу селекції нових сортів баштанних культур та визначити конкурентоспроможність сортів вітчизняної селекції на внутрішньому плодоовочевому ринку України. Методи. Використано методи: діалектичний метод пізнання для аналізу наукових праць учених щодо проблематики організаційно-економічного механізму; розрахунковий метод для визначення основних показників конкурентоспроможності окремих сортів кавуна, графічний для побудови діаграм структури виробництва баштанних культур, визначальних переваг споживачів щодо сортів кавуна вітчизняної селекції. Результати. Наведено характеристику складових організаційно-маркетингового процесу виробництва та просування нових сортів баштанних культур вітчизняної селекції науковими установами на внутрішньому ринку України. Визначено, що селекційний процес завжди має три взаємопов’язані складові: дослідження морфології рослин, біохімічного складу плодів, стійкості проти біотичних і абіотичних факторів навколишнього середовища. Встановлено, що конкурентоспроможність плодів баштанних культур безпосередньо визначається на ринку і є головним чинником ефективності виробництва. Обґрунтовано, що при вирощуванні баштанних культур необхідно враховувати властивості різних сортів у якості ринкового товару, а також інтереси виробників, торговців і споживачів, беручи до уваги технологічні й товарні якості, а також органолептичні властивості кожного конкретного сорту. Запропоновано визначати конкурентоспроможність вітчизняних сортів кавуна для виробника, торговця та споживача через коефіцієнт конкурентоспроможності який є порівняльною оцінкоюдосліджуваного сорту відносно контрольного та його конкурента. Висновки. Обґрунтовано, що досконалий організаційно-маркетинговий механізм у селекції баштанних культур є одним з головних елементів адаптації наукової установи до сучасних умов економічного середовища, що забезпечить її успішне функціонування та сталий розвиток у період недостатнього фінансування з боку держави.
7
Пашинський, В. А., М. В. Пашинський, and С. О. Карпушин. "Температурний режим грунтових масивів Як геологічний вплив на основи будівель." Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, no. 14 (January 21, 2021): 126–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2020-4(14)-13.
Full textAbstract:
Проаналізовані результати спостережень за температурою ґрунту на 11 метеостанціях України. Розроблена методика визначення мінімальних та максимальних розрахункових значень температури ґрунту. Визначені розрахункові значення температури ґрунту для глибин до 3,2 м, проаналізовані та описані їх залежності від глибини й періоду повторюваності. Результати дослідження можуть бути використані в теплотехнічних розрахунках підземних частин будівельних об’єктів.
8
Ageiev, S. "Методологія оцінки допустимих товщин елементів трубопроводів АЕС із вуглецевих сталей в умовах ерозійно-корозійного зносу." Nuclear and Radiation Safety, no. 3(91) (September 17, 2021): 32–42. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.3(91).04.
Full textAbstract:
У статті описано підхід до оцінки ступеня небезпеки ерозійно-корозійного зносу елементів трубопроводів АЕС із вуглецевих сталей. З метою апробації запропонованого підходу проведено комплекс розрахунково-аналітичних робіт, зокрема: а) проаналізовано існуючий підхід до оцінки ступеня небезпеки ерозійно-корозійного зносу на АЕС України; встановлено його недоліки; б) розроблено алгоритм оцінки ступеня небезпеки ерозійно-корозійного зносу з використанням експрес-оцінки та уточненої процедури; в) верифіковано розрахункові моделі співставленням з іншими існуючими розрахунковими моделями та експериментальними даними з метою демонстрації їх коректності; г) за розробленим підходом виконано оцінку ступеня небезпеки ерозійно-корозійного зносу систем трубопроводів енергоблоків №№ 1 та 4 Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електростанція», виявлених у період експлуатації з 2012 року по 2016 рік.
Розроблений підхід дозволяє: 1) оцінювати ступінь небезпеки ерозійно-корозійного зносу не тільки в окружному напрямку поперечного перерізу труби внаслідок дії внутрішнього тиску (підхід, що базується на вимогах ПНАЭ Г-7-002-86, щодо визначення допустимої товщини стінки бездефектного трубопроводу), але й уздовж осі трубопроводу від одночасної дії внутрішнього тиску, осьового зусилля та моментів згину. Такий підхід особливо актуальний для трубопровідних систем, які, переважно, мають складну просторову конфігурацію, що призводить до виникнення в них осьових зусиль та моментів згину внаслідок дії масових характеристик трубопроводів та арматури, температурних, сейсмічних впливів тощо; 2) оцінювати ступінь небезпеки ерозійно-корозійного зносу не тільки за його глибиною (підхід ИН-Т.0.03.190-14), а й з урахуванням довжини та ширини ерозійно-корозійного зносу. На відміну від існуючого підходу, це дозволяє коректніше оцінювати ступінь небезпеки ерозійно-корозійного зносу.
9
НЕМЧИНОВ, Ю. І., М. Г. МАР’ЄНКОВ, Ю. І. КАЛЮХ, К. М. БАБІК, and В. І. ДИРДА. "ЗАХИСТ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ ВІД СЕЙСМІЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТА ДИНАМІЧНИХ ВПЛИВІВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ." Наука та будівництво 20, no. 2 (June 24, 2019): 19–30. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v20i2.92.
Full textAbstract:
В статті представлені результати експериментально-теоретичних досліджень щодо вирішення проблеми віброізоляції багатоповерхових житлових будинків у рівні пальового ростверку від потягів залізниці. Результати виконаних робіт дозволили отримати акселерограми поверхні ґрунту на будівельному майданчику; здійснити розроблення розрахункових динамічних моделей віброізольованих 6, 10 та 13-поверхових секцій житлового будинку для проведення розрахунків та розроблення рекомендацій з конструювання вузлів влаштування віброізоляторів та системи сейсмо- та віброзахисту секцій будинку з метою зниження до допустимих за Санітарними нормами динамічних впливів від потягів залізниці. Для захисту від динамічних впливів потягів залізниці за результатами чисельних досліджень та випробувань гумових віброізоляторів, проведених в ДП НДІБК та ІГТМ НАНУ, згідно патенту на оголовок кожної палі перед бетонуванням плити ростверку встановлюється гумовий ізолятор та влаштовується система віброзахисту будинку у рівні підошви плити ростверку та стін підвалу. За результатами розрахунків просторових моделей будинків обґрунтовані параметри гумових ізоляторів для віброзахисту 6, 10 та 13-поверхових секцій. Виконані випробування двох типів гумових віброізоляторів вітчизняного виробництва з зовнішнім діаметром 340 мм і товщиною 40 і 50 мм з доведенням максимального вертикального навантаження до 3200 кН. Середня жорсткість гумового ізолятора діаметром 340 мм та товщиною 50 мм на стиск (при розрахункових навантаженнях на палі до 800 кН) дорівнює Кz = 67000 кН/м; ізолятора товщиною 40 мм Кz = 105000 кН/м (при розрахункових навантаженнях на палі до 1200 кН).Розрахункові коефіцієнти запасу проти перекидання секцій висотою 13, 10 та 6 поверхів дорівнюють від 5,4 до 16,5 при інтенсивності сейсмічних впливів 6 балів. При вітрових впливах коефіцієнти запасу дорівнюють від 101,6 до 196,6.
10
Sokolovskyi, I. A. "Енергетична характеристика режимів сушіння букових пиломатеріалів." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 1 (February 28, 2019): 106–9. http://dx.doi.org/10.15421/40290123.
Full textAbstract:
Розглянуто актуальний науково-прикладний аспект аналізу режимів за тепловим потенціалом сушильного середовища – тепловмістом вологого повітря. Наведено розрахункові формули для визначення тепловмісту і вологовмісту повітря, як агента сушіння. Обрано для дослідження низькотемпературні режими сушіння букових пиломатеріалів: за редакцією професора І. В. Кречетова, професора П. В. Соколова та європейської фірми Brunner-Hildebrand. Проаналізовано режими сушіння за величиною зміни ентальпії повітря для різних ступенів режимів сушіння та різних товщин букових пиломатеріалів (товщина від S1 = 19 мм до S1 = 70 мм). Наведено в підсумку таблиць інтегральне значення ентальпії для обраних режимів і товщин пиломатеріалів. Застосовано для апроксимації зміни ентальпії повітря залежно від вологості деревини рівняння параболи третього порядку. Наведено інтегральний вигляд формули зміни ентальпії повітря залежно від вологості деревини. Апроксимаційні залежності мають адекватне наближення до розрахункових, що видно з наведених у роботі графіків. Визначено, що для всіх наведених у роботі режимів сушіння інтегральне значення ентальпії зменшується із збільшенням товщини пиломатеріалів, що підтверджує той факт, що для сушіння більших товщин пиломатеріалів тепловий потенціал має бути нижчим, через менші витрати теплоти на процес сушіння. Визначено, що найбільших витрат теплової енергії потребує період зміни вологості від W = 40 % до W = 20 % через найбільший градієнт вологості по товщині матеріалу. Доведено, що відповідно до витрат теплової енергії на процес сушіння потрібно регулювати роботу агрегатів теплової енергії.
11
Кривошапов, Сергей. "Визначення норми витрати палива газобалонних автомобілів на прогрів в умовах низьких температур експлуатації." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 21 (December 7, 2020): 211–21. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.211-221.
Full textAbstract:
Перед Україною стоїть гостра проблема раціонального використання енергетичних ресурсів. Автомобільний транспорт є основним споживачем бензину, дизельного палива і зрідженого нафтового газу. Нажаль більша частина сировини - імпортного виробництва. Діюча на Україні для автомобільного транспорту методика нормування паливно-мастильних матеріалів має ряд недоліків: відсутні значення базових норм витрати палива для значної кількості марок автомобілів, не враховується конструктивні особливості транспортних засобів та вид паливної системи, відсутні норми витрати палива на один запуск і прогрів двигуна з урахуванням фактичної температури навколишнього середовища.
Розширити можливості і усунути недоліки методики в статті запропоновано шляхом математичного моделювання паливної економічності автомобіля. За основу взята розрахункова модель витрати палива проф. Говорущенко Н.Я. У статті отримано аналітичні залежності для розрахунку витрати палива для транспортних засобів з різними паливними системами, включаючи автомобілів на яких встановлена газобалонне обладнання. Отримана нова модель розрахунку витрати палива на запуск і прогрів двигуна в залежності від температури навколишнього повітря. Для автомобіля SKODA Octavia (1,6l) наведені приклади розрахунку базової норми витрати палива при роботі двигуна на дизельному паливі, бензині та зрідженому нафтовому газі. Розрахункові значення витрати рідкого палива відповідає даним заводу-виготовлювача, між міським і змішанням циклом випробувань. Витрата газоподібного палива в 2 рази менше нормативного значення Мінтрансу України.
Розраховані норми витрати палива, необхідного для запуску і прогріву двигуна в холодний період експлуатації автомобіля. Отримано табличні і графічні залежності для нормування витрат палива при різних значеннях температури навколишнього середовища. Діюча в Україні система нормування витрат палива враховує тільки 1-3 циклу запусків і прогріву автомобільного двигуна на добу. При інтенсивному режимі експлуатації зі частими і тривалими зупинками нору витрати палива автомобіля необхідно збільшувати.
Наведена методика і результати дослідження можуть бути використані на підприємствах автомобільного транспорту для нормування витрат палива, коли відсутні інші джерела інформації.
12
Цюра, Н. Я., Д. П. Кіндзера, В. М. Атаманюк, and Р. Р. Госовський. "Динаміка видалення вологи з Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату під час процесу зневоднення фільтраційним методом." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 1 (February 4, 2021): 74–79. http://dx.doi.org/10.36930/40310112.
Full textAbstract:
Запропоновано фільтраційний метод дегідратації Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату з отриманням Ферум(ІІ) сульфат тетрагідрату для його подальшої утилізації як вторинної сировини у промисловості, зокрема у виробництві пігментів. Обґрунтовано вибір способу дегідратації та, відповідно до технологічних вимог та властивостей матеріалу, встановлено діапазон зміни параметрів процесу сушіння й описано методики проведення експериментів. На базі даних, отриманих під час експериментальних досліджень, побудовано графічні залежності, які демонструють залежність зміни залишкової маси вологи в шарі матеріалу залежно від часу за різних швидкостей руху теплового агенту та за різних висот шару. Також подано залежності зміни температури теплового агенту на виході зі стаціонарного шару Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату, через який профільтровується тепловий агент. Аналіз цих результатів дав змогу переконатися в існуванні періодів часткового та повного насичення вологою теплового агенту. Внаслідок узагальнення отриманих даних запропоновано кінетичні рівняння для розрахунку зміни вологовмісту Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату в періоди повного та часткового насичення теплового агенту. Розраховано значення коефіцієнта сушіння, відносного коефіцієнта сушіння та швидкості сушіння за змінних параметрів теплоносія та різних висот шару матеріалу. Ці величини дали змогу розрахувати тривалість процесу дегідратації до моменту досягнення критичної вологості та загальну тривалість сушіння, а також запропонувати розрахункову залежність для визначення зміни вологовмісту Феруму(II) сульфат гептагідрату в часі в широкому діапазоні зміни параметрів процесу фільтраційного сушіння для періоду часткового насичення теплового агенту вологою. Ці результати використовують для розрахунку технологічних параметрів процесу дегідратації Ферум(ІІ) сульфат гептагідрату та в процесі проєктування відповідної сушильної установки.
13
Пічугін, С. Ф. "Статистичний опис механічних характеристик сталей для будівельних конструкцій." Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, no. 14 (January 24, 2021): 147–59. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2020-4(14)-15.
Full textAbstract:
Виконаний систематизований огляд робіт по проблемі статистичного опису механічних характеристик будівельних сталей. Одержана узагальнена інформація щодо статистичних параметрів межі текучості та тимчасового опору сталей за період з 40-х років ХХ сторіччя до теперішнього часу.. Ці дані призначені для використання у чисельних розрахунках надійності конструкцій. Проаналізовані тенденції змін норм проектування сталевих конструкцій у частині забезпечення нормативних і розрахункових опорів сталей та залучення до цього дослідних статистичних даних.
14
Shugaylo, O.-r., and D. Ryzhov. "Загальні принципи оцінки сейсмічної міцності сталевих опорних конструкцій обладнання і трубопроводів атомних станцій відповідно до нормативних вимог." Nuclear and Radiation Safety, no. 4(92) (December 15, 2021): 4–11. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.4(92).01.
Full textAbstract:
Згідно з вимогами до сейсмостійкого проєктування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій обґрунтування сейсмостійкості обладнання, трубопроводів атомних станцій та їх опорних конструкцій виконується розрахунковими, експериментальними методами або їх комбінацією з урахуванням чинних нормативних документів та стандартів. Отже, необхідність виконання оцінки сейсмічної міцності елементів атомних станцій ставить фахівця перед вибором нормативного документа, відповідно до якого будуть виконуватися розрахунки. Щодо корпусного тепломеханічного обладнання та трубопроводів це питання є тривіальним, оскільки вже багато років розрахункова оцінка сейсмічної міцності цих елементів виконується відповідно до норм розрахунків на міцність обладнання та трубопроводів атомних станцій. Водночас, вирішення питання коректного вибору нормативних документів та підходів до оцінки сейсмічної міцності сталевих опорних конструкцій обладнання і трубопроводів атомних станцій спричиняє певні складнощі.
У статті визначені загальні принципи оцінки сейсмічної міцності сталевих опорних конструкцій обладнання і трубопроводів атомних станцій відповідно до сучасних нормативних вимог та міжнародного досвіду, які успішно впроваджуються в практику експлуатуючої організації з оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій.
Стаття входить до циклу публікацій в журналі «Ядерна та радіаційна безпека», присвячених розгляду різних аспектів практичного використання нормативних вимог до оцінки сейсмостійкості елементів атомних станцій.
15
Diemokhin, V., V. Ilkovich, and V. Bukanov. "Методика визначення термінів вивантаження контейнерних збірок додаткової програми зразків-свідків металу корпусу ВВЕР-1000." Nuclear and Radiation Safety, no. 3(55) (July 22, 2012): 10–12. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2012.3(55).02.
Full textAbstract:
Розроблено методику, яка дає змогу визначати оптимальні терміни вивантаження штатних одноярусних контейнерних збірок для модернізації і модернізованих — для випробувань опромінених зразків-свідків. Виконання вказаних робіт у розрахункові терміни забезпечує випереджаюче опромінення зразків додаткової програми відносно корпусу ВВЕР-1000 і вирівнювання флюєнсів на зразки однієї збірки, що уможливлює матеріалознавчий супровід експлуатації корпусу реактора в надпроектний період.
16
Ovdiienko, Iu, O. Kuchin, and V. Khalimonchuk. "Про спрацьовування аварійного захисту за періодом реактора в режимі прискореного розвантаження блока зВВЕР-1000." Nuclear and Radiation Safety 11, no. 4 (December 10, 2008): 15–24. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2008.11-4(40).02.
Full textAbstract:
Проаналізовано процеси, що викликають спрацьовування аварійного захисту (A3) у режимі прискореного розвантаження потужності(ПРБ) в умовах впровадження нової апаратури контролю нейтронного потокуАКНП-1. Представлено результати розрахункових досліджень режиму ПРБ, що мали місце на АЕС України, а також порівняння результате моделювання з експериментальними даними. Досліджено вплив на протікання режиму ПРБ таких факторів, як час падіння ОРСУЗ, момент кампанії, на якому виникає режим ПРБ, крок дискретизації при визначенні періоду реактора.
Наведено результати розрахункового обгрунтування зміни в алгоритмі АКНП-1 кроку дискретизації при визначенні періоду реактора в діапазоні потужності 25-75% N.
17
Баужа, Т. О. "Паводковий стік в холодний період року на території басейну р. Ріка та його розрахункові характеристики." Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 2, no. (27) (2012): 73–80.
Find full text
18
Кривошапов, С. "Визначення норми витрати палива газобалонних автомобілів на прогрів в умовах низьких температур експлуатації." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 17 (March 18, 2020): 98–108. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.17.98-108.
Full textAbstract:
Перед Україною стоїть гостра проблема раціонального використання енергетичних ресурсів. Автомобільний транспорт є основним споживачем бензину, дизельного палива і зрідженого нафтового газу. Нажаль більша частина сировини - імпортного виробництва. Діюча на Україні для автомобільного транспорту методика нормування паливно-мастильних матеріалів має ряд недоліків: відсутні значення базових норм витрати палива для значної кількості марок автомобілів, не враховується конструктивні особливості транспортних засобів та вид паливної системи, відсутні норми витрати палива на один запуск і прогрів двигуна з урахуванням фактичної температури навколишнього середовища.Розширити можливості і усунути недоліки методики в статті запропоновано шляхом математичного моделювання паливної економічності автомобіля. За основу взята розрахункова модель витрати палива проф. Говорущенко Н.Я. У статті отримано аналітичні залежності для розрахунку витрати палива для транспортних засобів з різними паливними системами, включаючи автомобілів на яких встановлена газобалонне обладнання. Отримана нова модель розрахунку витрати палива на запуск і прогрів двигуна в залежності від температури навколишнього повітря. Для автомобіля SKODA Octavia (1,6l) наведені приклади розрахунку базової норми витрати палива при роботі двигуна на дизельному паливі, бензині та зрідженому нафтовому газі. Розрахункові значення витрати рідкого палива відповідає даним заводу-виготовлювача, між міським і змішанням циклом випробувань. Витрата газоподібного палива в 2 рази менше нормативного значення Мінтрансу України.Наведена методика і результати дослідження можуть бути використані на підприємствах автомобільного транспорту для нормування витрат палива, коли відсутні інші джерела інформації.
19
Жуковецька, Л. С., and Н. В. Слушна. "CFD-моделювання руху холодоагенту по трубопроводу мультизональної системи кондиціонування повітря." Automation of technological and business processes 11, no. 4 (February 13, 2020): 10–16. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1594.
Full textAbstract:
Технології просторової візуалізації і симуляції роботи технологічного обладнання набули особливої актуальності завдяки тому, що забезпечують істотно більш наочний спосіб розгляду проектованого об'єкта. Віртуальні прототипи, в ролі яких виступають 3D моделі, дозволяють проаналізувати роботу обладнання перед прийняттям проектних рішень. При вивченні та дослідженні моделей істотну допомогу надає анімація – тобто відтворення і демонстрація моделі в процесі її формування або зміни.У даній статті описується моделювання потоку рідини в замкнутому контурі на основі твердотільної просторової моделі елементів мультизональної системи кондиціонування. В якості системи просторового моделювання та аналізу використаний продукт компанії SolidWorks Inc. Для моделювання потоку використовується інструмент Flow Simulation, який включений в SolidWorks і реалізує методи обчислювальної гідродинаміки.
При підготовці до дослідження була створена просторова модель і сформована розрахункова область. Суть формування розрахункової області зводиться до виділення на моделі замкнутого контуру, що відповідає умовам наявності стінок зіткнення і обмеженості вхідних і вихідних отворів.
Після чого задача аналізу протікання рідини по замкнутому контуру зводиться до вирішення стаціонарної задачі внутрішнього типу. В цьому випадку замкнута порожнина – це і є рідинний простір, а заглушки на кінцях отворів трубопроводу є тими елементами, які завершують формування системи "рідина-тіло". Для такої системи вже можливе проведення гідрогазодинамічного аналізу за допомогою Flow Simulation.
Використання комплексу сучасних програмних засобів забезпечило візуальну оцінку картини перебігу холодоагенту по трубопроводу мультизональної системи кондиціонування, необхідну для визначення проблемних місць.
20
Залевський, Р. А., Ю. М. Ільїнський, І. О. Пасічник, and П. Д. Іванцов. "Особливості балансу елементів живлення під хмеленасадженнями." Аграрні інновації, no. 9 (December 14, 2021): 15–20. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.2.
Full textAbstract:
Мета. З’ясування впливу різних систем удобренняза тривалого їх застосування на винос азоту, фосфору і калію культурою хмелю та формування балансупоживних речовин у дерново-підзолистому супіщаномуґрунті Полісся. Методи: польовий, лабораторний, статистичний, аналітичний, розрахунково-порівняльний.Результати. Установлено, що за систематичного застосування мінеральних добрив (N180P60K200) відбуваєтьсяпідвищення урожайності шишок на 0,75 та 1,1 т/гаі формується співвідношення основної та побічної продукції на рівні 1,15 і 0,97 залежно від сорту. Додатковевнесення гною покращує показники продуктивностіна 15,2 та 23,9 %, але погіршує співвідношення(1,22 і 1,08 відповідно). Найвищими показникамивмісту NPK як у шишках, так і у стеблах із листям вирізнявся варіант спільного застосування гною і N180P60K200.Відповідно до систем удобрення величина господарського виносу варіювала: для азоту у межах 323-486 кг/га,для фосфору – 138–205 кг/га, калію – 238-399 кг/гапротягом чотирирічного періоду. За цей період буловнесено значно більше азоту – 720–1520 кг/га, фосфору – 240–640 кг/га, калію – 800–1760 кг/га. Під часвирощування хмелю слід відмітити особливу рольорганічних добрив у вигляді гною як джерела поживних елементів. Їхнє щорічне внесення суттєво впливає на формування балансу. Висновки. Загальнийрівень інтенсивності балансу щодо азоту, фосфоруі калію за всіма удобреними варіантами незалежновід сорту швидко зростає: N 199–373 %, P 161–342 %,K 277–562 %. Це свідчить про надлишкове, практичнонераціональне внесення добрив, норми яких встановлені за чинними нормативами, та про необхідність їхкорегування. Отримані експериментальні результатидозволили також уточнити показники виносу поживнихречовин урожаєм сортів хмелю.
21
Kuts, O. V., T. V. Ivchenko, O. I. Onishchenko, I. I. Semenenko, L. I. Kolesnik, O. O. Chayuk, O. S. Lyalyuk, L. V. Pilipenko, A. O. Marusyak, and M. E. Valieva. "ЕФЕКТИВНІСТЬ СТИМУЛЯЦІЇ РОСТУ ОВОЧЕВИХ РОСЛИН В ЮВЕНІЛЬНИЙ ПЕРІОД." Vegetable and Melon Growing, no. 69 (July 23, 2021): 89–98. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-89-98.
Full textAbstract:
Мета. Встановити ефективність різних способів підготовки насіння та розсади основних овочевих рослин (помідор, перець солодкий, баклажан, огірок, спаржа, капуста білоголова). Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Наведено результати ефективності використання природних та синтетичних регуляторів росту за їх використання на овочевих рослинах в ювінельний період за їх впливом на посівні якості насіння та урожайність. Представлено ефективність використання різних препаратів стимулюючої дії для обробки насіння помідору та огірку за вирощування в плівкових теплицях, спаржі та артишоку за отримання касетної розсади, а також обробки розсади на ранніх етапах. Порівняно вплив на стимуляцію насіння та розсади овочевих рослин регуляторів росту різної природи та комплексних добрив. Доведена ефективність використання для стимуляції ростових процесів мікробного препарату Азотофіт-р та органо-мінерального добрива HelpRost укорінювач. Висновки. За обробки насіння гібридів помідору та огірку препаратом Вимпел максі з концентрацією розчину 0,4–2,0 % зазначається зростання енергії проростання, схожості насіння, довжини корінця та підвищення урожайності помідору на 18,2–21,1%, огірка – на 15,2–20,0 %. Для покращення посівних якостей насіння гібридів спаржі ефективним є намочування насіння сумішшю янтарної кислоти (3 мл/л) та мікросолей МС, що зумовлює підвищення енергії проростання на 10,3 %, схожість – на 3,4 %. Для покращення посівних якостей насіння артишоку ефективним є гідротермічна обробка насіння або використання обробки насіння мікробним препаратом Азотофіт-р (30 мл/кг). За вирощування розсади перцю солодкого та баклажану ефективним є проведення прикореневого підживлення біопрепаратом Азотофіт-р або органо-мінеральним добривом HelpRost укорінювач з нормою 3,5 мл/л води. Обробка розсади капусти білоголової в фазу 2-3 справжніх листків регуляторами росту Вимпел 2 (500 мл/га) та Пасліній ОК (50-200 мл/га) забезпечує покращення росту рослин та підвищення урожайності на 13,0–24,7 %.
22
Вожегова, Р. А., І. Т. Нетіс, Л. І. Онуфран, and Г. І. Сахацький. "Зміна клімату та аридизація Південного Степу України." Аграрні інновації, no. 7 (September 24, 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.3.
Full textAbstract:
Мета. Дослідити зміни клімату на півдні України та їх вплив на накопичення вологи в ґрунті, динаміку її запа- сів, ефективність використання опадів, водозабезпече- ність агроценозів та запропонувати заходи запобігання аридизації території. Методи: польовий, лабораторний, статистичний, аналітичний, розрахунково-порівняль- ний. Результати. На півдні України за 138 років клімат значно змінився. За період із 1882 року до 1971 року опадів випадало в середньому 347,3 мм, а за наступні 38 років (1972–2010 роки) їх уже було 458,1 мм, що на 110,8 мм більше, тому в цей період забезпеченість рослин вологою значно покращилась. Однак на практиці в зем- леробстві це майже непомітно. Виявлено, що ґрунтом поглинається дуже мала кількість опадів. Так, із 196 мм, які випали за осінньо-зимовий період, у середньому за роки спостережень на посівах пшениці після кукурудзи на силос ґрунтом поглиналось лише 42%, на пару – 20, а на зрошенні – 16% від тих опадів, що випали. Решта води опадів, а саме 58–84%, ймовірно, збігла в низини, частина випарувалася або вимерзла і втрачена, не при- носячи ніякої користі. Для посушливої зони такі великі втрати вологи недопустимі, бо це – фактично втрачений урожай зерна. Саме через великі втрати опадів за біль- шої їх кількості водний режим ґрунту на посівах пшениці не покращився. Повніше вбирання осінньо-зимових опа- дів є одним з найбільших резервів покращення забезпе- чення посівів пшениці водою. В період 2011–2020 років порівняно з попереднім періодом (1972–2010 роки) відбулося зменшення річної кількості опадів з 458 до 387 мм, а річна температура повітря підвищилась до 12,1ºС, або на 2,0ºС. В останні п’ять років у цій зоні водний і тепловий режими для сільськогосподарських культур погіршились, відбувається значне прискорення аридизації Південного Степу. Висновки. В Херсонській області за останні 10 років річна кількість опадів змен- шилась на 71 мм, а температура зросла на 2,0°С, що загрожує опустелюванню території та зниженню продук- тивності агроценозів. За осінь і зиму ґрунтом вбирається дуже мала кількість опадів, а саме 20–60%, а решта води опадів, а саме 40–80%, втрачається. Втрати вологи опадів настільки великі, що стають загрозливими для ведення землеробства, особливо з огляду на потепління клімату. Для кращого забезпечення агроценозів вологою і стримування аридизації території необхідно покращити агрофізичні властивості ґрунтів шляхом внесення гною, подрібненої соломи, стебел кукурудзи та інших органіч- них решток, впровадження відповідних сівозмін, удоско- налення способів обробітку ґрунту та збільшення площі зрошуваних земель.
23
Matkivskyi, S. V. "Дослідження впливу тривалості сайклінг-процесу на коефіцієнт конденсатовилучення виснажених газоконденсатних родовищ." Мінеральні ресурси України, no. 1 (May 20, 2022): 29–33. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2022.1.29-33.
Full textAbstract:
Для підвищення ефективності розробки газоконденсатних родовищ зі значними запасами ретроградного конденсату проведено дослідження з використанням інструментів гідродинамічного моделювання на основі цифрової тривимірної моделі. Метою досліджень є оптимізація технології підтримання пластового тиску з використанням сухого газу. Дослідження проведено для різної тривалості періоду нагнітання сухого газу в газоконденсатний поклад (12, 24, 36, 48 та 60 місяців). За результатами проведених досліджень встановлено, що завдяки впровадженню технології нагнітання сухого газу забезпечується підтримання пластового тиску на значно вищому рівні, порівнюючи з розробкою на режимі виснаження пластової енергії. Завдяки цьому сповільнюються процеси ретроградної конденсації рідких вуглеводнів у пласті, а також стабілізуються технологічні режими експлуатації видобувних свердловин. За результатами аналізу технологічних показників розробки газоконденсатного покладу встановлено, що в разі впровадження технології підтримання пластового тиску збільшується накопичений видобуток конденсату. Згідно з результатами проведених розрахунків накопичений видобуток конденсату залежно від тривалості періоду нагнітання сухого газу становить: 12 місяців – 349,7 тис. м³; 24 місяці – 366,7 тис. м³; 36 місяців – 377,4 тис. м³; 48 місяців – 383,6 тис. м³; 60 місяців – 387,6 тис. м³. Результати моделювання засвідчують: що чим більша тривалість періоду нагнітання сухого газу, то більший накопичений видобуток конденсату. На основі статистичного аналізу розрахункових даних встановлено оптимальне значення тривалості періоду нагнітання сухого газу в газоконденсатний поклад, яке становить 34,3 місяця. Кінцевий коефіцієнт вилучення конденсату для наведеного оптимального значення тривалості періоду нагнітання сухого газу зростає на 6,06 %, порівнюючи з розробкою на виснаження.
24
Грановська, Л. М., А. С. Малярчук, А. В. Томницький, Д. О. Булигін, І. Ю. Лужанський, and Л. С. Мішукова. "Вплив гуміфікованого компосту на родючість темно-каштанового середньосуглинкового грунту в умовах зрошення." Аграрні інновації, no. 12 (May 23, 2022): 17–22. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.3.
Full textAbstract:
Мета. Оцінка впливу пташиного компосту на родючість ґрунту та наукове обґрунтування оптимальної дози його внесення під ячмінь ярий сорту Аверс на темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті сте- пової зони України. Методи. Польовий, лабораторний, математико-статистичний та розрахунково-аналітичний методи. Результати. Встановлено, що з кожною тонною органічних добрив на основі пташиного посліду в ґрунт вноситься 13 кг азоту, 25 кг фосфору та 26 кг діючої речовини калію. Розрахунку вмісту гумусу в шарах ґрунту та перерахунок вмісту гумусу в доступний азот, доводять вміст доступного азоту після другого внесення пташиного компосту збільшився у шарі ґрунту 0−60 см на 21,7 %. Сумарне водоспоживання, а саме: кількість використаної вологи рослинами за період вегетації на транспірацію та випаровування ґрунтом становить 2731 м3 /га. Аналіз складових сумарного водоспоживання свідчив, що потреба у воді була забезпечена на 33 % за рахунок продуктивних запасів у ґрунті, на 38 % – за рахунок опадів вегетаційного періоду та на 29% − за рахунок зрошення. Найбільш ефективно, при коефіцієнті сумарного водоспоживання 525 м3/т використовувалася волога у варіанті з внесенням 7 т/га пташиного перегною. У варіанті з внесенням 7 т/га отримана найвища врожайність − 5,2 т/га. Ця доза є найбільш ефективною, при її внесенні була отримана максимальна прибавка врожайності в досліді, яка склала 1,62 т/га, що на 31,2 % вище ніж на контролі. Висновки. Зростання дози пташиного перегною з 2-х до 7-ми т/га позитивно вплинули на продуктивність ярого ячменю, а вищі дози викликають незначне пригнічення посівів та зниження врожайності при внесення 8, 9, 10 т/га пташиного компосту на 19,2, 5,8 та 3,5 % відповідно. Найбільш ефективною дозою внесення пташиного перегною на посівах ячменю ярого − 7 т/га.
25
САГАН, Віталій, and Анатолій МИСИК. "ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ У ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛАХ ОРГАНІВ ТА ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ КОРДОНУ ПІД ЧАС ПЛАНУВАННЯ ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАСТУПНИЙ ПЕРІОД." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 17, 2020): 464–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.488.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз забезпеченості Державної прикордонної служби фінансовими ресурсами для закупівлі пально-мастильних матеріалів за останні 3 роки. На основі Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України проведений аналіз штатної потреби у пальному і встановленого ліміту витрачання автомобільного бензину та дизельного палива. Проаналізовано відсоток забезпеченості, порівнюючи штатну потребу у пальному з встановленим лімітом на рік. Враховано важливість якісних підходів, які дозволяють спланувати мінімальну потребу в пальному для оперативно-службової діяльності підрозділу. Приведено порядок планування у визначенні потреби в пально-мастильних матеріалах для органів охорони кордону та підрозділів під час оперативно-службової діяльності на наступний період. Для розрахунку потреби в ПММ застосовуються різноманітні розрахункові формули. Які враховують такі параметри: робота в холодну пору року; робота в гірській місцевості; робота в міських умовах; робота, яка потребує частих зупинок; робота що потребує пониження швидкостей; їзда по полях, по пересіченій місцевості у важких шляхових умовах, тощо. Приводиться узагальнений розрахунок який може бути використаний підрозділами під час оформлення показників потреби у ПММ на наступний період. Проаналізовано керівні документи що регламентують ключові аспекти які служать вихідними даними для подальшої роботи із визначення потреби у ПММ. Наведено приклад та методику заповнення розрахунку-заявки на необхідні пально-мастильні матеріали і спеціальні рідини для виконання оперативно-службових завдань сухопутних та авіаційних частин ДПСУ. На підставі проведеного аналізу оперативно-службової діяльності умовного підрозділу визначені показники що можуть бути взяті за основу при побудові науково-методичного апарату визначення потреби у ПММ підрозділам, органам охорони кордону під час планування на наступний період.
26
Грановська, Л. М., М. П. Малярчук, А. В. Томницький, А. С. Малярчук, and Л. С. Мішукова. "Вплив систем основного обробітку на фітосанітарний стан посівів та продуктивність сівозміни на зрошенні." Аграрні інновації, no. 10 (March 2, 2022): 17–22. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.3.
Full textAbstract:
Мета – визначення ефективності застосування різних способів і глибини основного обробітку на забур’яненість посівів, враження їх хворобами та пошкодження шкідниками на фоні органо-мінеральної системи удобрення з використанням побічної продукції сільськогосподарських культур 4-пільної зерно-просапної сівозміни. Методи: польовий; лабораторний, розрахунковий, візуальний, вимірювально-ваговий, біохімічний, статистичні (дисперсійний і кореляційний), порівняльно-розрахунковий із використанням загаль- новизнаних в Україні методик і методичних рекомендацій. Дослідження проводили в стаціонарному досліді відділу зрошуваного землеробства ІЗЗ НААН України протягом 2016–2021 років у зоні дії Інгулецької зрошувальної системи. Результати дослідження. У посівах культур сівозміни на час відновлення весняної вегетації найменша кількість бур’янів (8,4–15,7 шт./м2) спостерігалась у варіанті оранки. Чизельне розпушування на таку саму глибину призвело до підвищення забур’яненості на 2,4–14,1 шт/м2. За диференційованих систем основного обробітку кількість бур’янів була вищою, ніж на контролі, в 1,5 та 2,8 раза відповідно. Перед збиранням врожаю культур сівозміни закономірність, що відзначалася на початку вегетації та перед внесенням страхових гербіцидів, збереглася. За системи різноглибинного основного обробітку з обертанням скиби продуктивність сівозміни становила 8,4 т/га зернових одиниць, у варіантах безполицевих – різноглибинної та одноглибинної мілкої – вона знизилась до 8,1 та 6,5 т/га, або на 3,6 та 22,6% відповідно. За диференційованої-1 системи основного обробітку відзначено підвищення продуктивності сівозміни порівняно з контролем на 1,2%, а за диференційованої-2 – зниження на 7,1%. Висновок. Найвищу продуктивність за виходом зернових одиниць в розрахунку на один гектар сівозмінної площі забезпечила диференційована-1 система основного обробітку з одним щілюванням за ротацію сівозміни на глибину 38–40 см з показником 8,50 т/га з. о. на фоні використання побічної продукції культур сівозміни та дози мінеральних добрив N120P60, забезпечивши умовно чистий прибуток 20,4 тис.грн./га з рівнем рентабельності 110,1%.
27
Лобунько, Олександр, Сергій Пащенко, Артем Шульгін, and Володимир Самулєєв. "МЕТОД ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОСНОВНИХ ДЕТАЛЕЙ РОТОРІВ ТУРБОРЕАКТИВНОГО ДВИГУНА З ФОРСАЖНОЮ КАМЕРОЮ ЗГОРЯННЯ." Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації, no. 17(24) (December 31, 2021): 117–21. http://dx.doi.org/10.54858/dndia.2021-17-17.
Full textAbstract:
Напрацювання деякими авіаційними двигунами літаків тактичної авіації Повітряних Сил досягає значень, які наближаються до призначеного ресурсу. Це обумовлює потребу у проведенні досліджень щодо розв'язання завдання подальшого збільшення або індивідуального продовження за технічним станом ресурсу основних деталей певних типів двигунів за умови забезпечення безпеки їх застосування у продовжений період. При цьому виникає низка проблемних питань, пов’язаних з потребою збільшення ресурсних показників парку турбореактивних двоконтурних двигунів з форсажною камерою згоряння (ТРДДФ), які встановлюються на літаках‑винищувачах. У статті запропоновано метод експлуатації основних деталей роторів авіаційних двигунів літаків-винищувачів, який засновано на врахуванні реальних умов їх циклічного навантаження в кожному польоті або наземному випробуванні та апріорної інформації щодо експлуатації у попередній період. Доведено, що отримані при цьому технічні рішення не тільки узгоджуються з відомими методами обліку вичерпання ресурсу авіаційних ТРДДФ, але й надають додаткові можливості щодо врахування індивідуальних особливостей та умов їх циклічної навантаженості за весь час напрацювання. Крім того запропоновано спосіб оцінки вичерпання ресурсу за загальною кількістю накопичених повних циклів Total Аccumulated Сycle (ТАС), який дозволяє порівнювати фактичний наробіток авіаційних ТРДДФ в годинах і накопичене значення циклічної пошкодженості двигуна та його основних деталей (у параметрі ТАС) під час попередньої експлуатації. На основі проведених розрахунково-аналітичних і експериментальних досліджень доведено, що впровадження обліку вичерпання циклічного ресурсу основних деталей ТРДДФ дозволяє продовжити їх ресурс на величину до 30 %.
28
Semenenko, Oleh, Yuzef Dobrovolskyi, Victoriia Koverga, Serhii Mytchenko, Ivan Motrunych, and Maria Yarmolchyk. "Прогноз економічних наслідків першої стадії російсько-української війни для Росії." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 12, no. 2 (April 4, 2022): 31–43. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2022.12.2.3.
Full textAbstract:
Мета роботи: на основі статистичних даних щодо втрат та витрат Росії у російсько-українській війні провести прогнозування можливих наслідків для економіки Росії за різної тривалості активної фази ведення бойових дій на території України з урахуванням наслідків економічних санкцій проти Росії введених країнами світу за напад на Україну.
Дизайн/Метод/Підхід дослідження: основними методами досліджень є методи статистичного аналізу, воєнно-економічного аналізу, експертного опитування та методи прогнозування.
Результати дослідження: зібрано статистичну інформацію та проведено аналіз втрат та витрат Росії за 38 днів російсько-української війни; на основі отриманих результатів здійснено прогнозування можливих наслідків для економіки Росії за різних термінів тривалості війни, а також визначено погляди щодо подальшого розвитку подій для Росії та України.
Теоретична цінність дослідження: основним результатом досліджень за тематикою статті є оцінки стану економіки Росії за різної тривалості війни.
Тип статті: описовий та розрахунково-аналітичний.
29
Волох, Олександр, and Вадим Нероба. "РОЗРАХУНОК ТЕРМІНІВ ПРОВЕДЕННЯ ТЕХНІЧНИХ ОБСЛУГОВУВАНЬ МАШИН ІНЖЕНЕРНОГО ОЗБРОЄННЯ ЗА КРИТЕРІЄМ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 86, no. 4 (April 16, 2022): 129–42. http://dx.doi.org/10.32453/3.v86i4.892.
Full textAbstract:
Виконання сучасних вимог до якості та технічного рівня військової техніки і отримання на основі цього найбільшої її ефективності можливо при максимальному використанні конструктивних, виробничих та експлуатаційних способів забезпечення якості виробів. Основним показником ефективності машин інженерного озброєння є ступінь виконання завдання, який залежить як від рівня їх безвідмовності, закладеного в конструкцію під час виробництва, так і від часу, проведеного у працездатному стані. Тому слід вважати, що чим більше часу машина проведе у працездатному стані і менше – у станах, обумовленими простоями через профілактично-відновлювальні роботи, тим вища якість (ефективність) її функціонування. Під час аналізу систем експлуатації виробів військового призначення виникає задача визначення оптимальних значень термінів проведення планових профілактичних заходів для підтримання заданого рівня працездатності. У статті отримано розрахункове співвідношення для визначення періодичності технічних обслуговувань за критерієм ефективності функціонування машин інженерного озброєння. Для формального опису ефективності функціонування машини введено поняття локальної та інтегральної ефективностей функціонування. Локальна ефективність являє собою ступінь виконання завдання машиною за короткий проміжок часу і залежить від безвідмовності машини та витрат часу на профілактично-відновлювальні роботи. Відповідно, інтегральна ефективність характеризує ступінь виконання завдання за час (період) експлуатації машини. Таке розрахункове співвідношення показує зміну інтегральної ефективності під час використання стратегії технічного обслуговування із проведенням тільки відновлювальних робіт (після відмови) та із проведенням, крім цього, планово-попереджувальних робіт. Визначення оптимальної періодичності технічного обслуговування машини проводиться за умови максимізації інтегральної ефективності. Оригінальність цієї методики полягає у можливості корегування існуючих періодичностей технічного обслуговування та визначенні нових при заданій їх кількос
30
Pusik, L. M., and L. O. Gaevaya. "ТЕПЛОФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГОЛОВОК КАПУСТИ ЦВІТНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ." Vegetable and Melon Growing, no. 64 (January 6, 2019): 60–67. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-60-67.
Full textAbstract:
Мета. Дослідити теплофізичні властивості головок капусти цвітної залежно від умов вегетаційного періоду та від особливостей гібрида. Методи. Загальнонаукові: 1. метод гіпотез – складання схем дослідів; 2. метод експерименту – схеми польових і лабораторних дослідів; 3. метод аналізу та синтезу – формування висновків і узагальнень, розрахунково-аналітичні. Результати. Встановлено, що особливість гібрида капусти цвітної ранньостиглої впливає на теплофізичні властивості маси продукції на 8‑15 %, умови вегетаційного періоду – на 76‑87 %, сумісна дія факторів становить 1‑3 %, інших факторів – 2‑6 %. Особливість гібрида капусти цвітної пізньостиглої впливає на теплофізичні властивості маси продукції на 30–75 %. Більші значення теплообмінних характеристик продукції серед досліджуваних ранньостиглих гібридів капусти цвітної – у Опал F1, пізньостиглих – у Каспер F1. За ентальпією ранньостиглі гібриди капусти цвітної неістотно відрізнялися один від одного. Упродовж років досліджень цей показник був на рівні 89,28–106,74 кДж/кг, в середньому за роки досліджень – 96,48–96,93 кДж/кг залежно від гібрида. Ентальпія головок пізньостиглих гібридів капусти цвітної упродовж 2015–2017 рр. була в межах 53,65–83,09 кДж/кг залежно від гібрида. Різниця між гібридами була істотною. Висновки. Питома теплоємність ранньостиглих гібридів капусти цвітної становила 3,74–3,95 кДж/кг.оС, теплопровідність – 1,75 Вт/м.оС, температуропровідність – 4,38–4,44.10-4 м2/с. Питома теплоємність головок пізньостиглих гібридів капусти цвітної коливалася в межах 3,77–3,95 кДж/кг.оС. Гібриди істотно різнилися між собою за теплопровідністю, у середньому за роки досліджень вона становила 1,74‑1,77 Вт/м.оС. Температуропровідність маси продукції гібрида Скайвокер F1 істотно перевищувала показники інших гібридів і становила 4,48.10-4 м2/с. Більші значення теплообмінних характеристик продукції серед досліджуваних ранньостиглих гібридів капусти цвітної – у Опал F1, пізньостиглих – у Каспер F1
31
Пузік, Л., В. Пузік, and В. Бондаренко. "Врожайність капусти брюссельської залежно від погодних умов вегетаційного періоду, схеми розміщення і строків вершкування рослин." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(14) (February 24, 2020): 25–31. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).25-31.
Full textAbstract:
Проведені дослідження ставили за мету наукове обґрунтування впливу погодних умов вегетаційного періоду капусти брюссельської, схеми розміщення рослин, строків вершкування на врожайність. Польовий, фізико-хімічний, розрахунковий, аналізування. Умови вегетаційного періоду вплинули на формування врожайності капусти брюссельської. Розроблено рівняння регресійної залежності урожайності капусти брюссельської залежно від погодних умов вегетаційного періоду. Установлено, що продуктивність однієї рослини капусти брюссельської залежить від густоти рослин. Найбільшою (0,8 кг) вона була при густоті 35,7 тис. шт./га, меншою (0,5 кг) – при густоті 47,6 тис. шт./га. Залежно від строків вершкування цей показник в значній мірі зменшувався при більш пізньому проведенні цього прийому – від 0,7 до 0,2 г. Усе це в подальшому відобразилося на рівні врожайності качанчиків на відповідних варіантах. Урожайність капусти брюссельської залежить від кількості качанчиків і середньої маси. Кількість качанчиків коливається від 60 шт. Брілліант F1 до 66 шт. Абакус F1. Але середня маса качанчика гібрида Брілліант F1 перевищувала середню масу качанчика Абакуса F1 в 2,5 раза, що суттєво вплинуло на загальну врожайність капусти. Встановлено підвищення врожайності – на 0,6 т/га при загущенні від 28,6 до 35,7 тис. шт./га. Подальше загущення до 47,6 тис. шт./га призвело до зменшення рівня врожайності на 1,1 т/га порівняно з густотою 28,6 тис. шт./га. Вважати третю декаду серпня оптимальним строком вершкування капусти брюссельської. Запізнення з вершкуванням призвело до зниження врожайності на 3,1 т/га, а повна відмова від цього прийому – на 4,7 т/га при НІР05 = 0,91 т/га. Урожайність капусти брюссельської має тісний зв’язок з масою качанчиків: r = 0,72±0,03…0,77±0,03 залежно від гібрида. Кількість качанчиків на рослині мала сильний зв’язок з урожайністю гібрида Абакус F1: r = 0,85±0,02, у Брілліанта F1 – слабкий.
32
Gurkivskyi, O. B., and A. Yu Bolotov. "Розрахунок на температурні впливи монолітного залізобетонного каркасу багатоповерхової будівлі на усіх стадіях зведення та експлуатації." Наука та будівництво 22, no. 4 (December 24, 2019): 52–59. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v22i4.120.
Full textAbstract:
У багатоповерхових будівлях, побудованих раніше, температурні впливи не мали значного впливу, так як при великій масі зовнішніх і внутрішніх конструкцій і при практично постійних внутрішніх температурах не існувало проблеми різниці подовження елементів. Ситуація значно ускладнюється для сучасних багатоповерхових будівель із статично невизначеними конструкціями значних розмірів. До внутрішніх конструкцій кріпляться конструкції зовнішнього огородження, будівлі мають велику висоту і т.п. В результаті виникає необхідність врахування температурних впливів. При проектуванні будинків треба обов'язково враховувати кліматичні температурні впливи, експлуатаційні теплові впливи, які необхідно нейтралізувати насамперед ізоляцією джерел виділення тепла і прилеглих конструкцій. Різниця температур залежить від функціонального призначення будівлі, його місця розташування, орієнтації по відношенню до країн світу, внутрішнього температурного режиму, поверхні і опорядження огороджувальних та несучих конструкцій. Але найбільш вразливі конструкції при температурному впливі під час зведення будівель. Це обумовлено змінами температури повітря, в яких є цілком закономірні періодичні коливання з річним і добовим періодом. На періодичні коливання накладаються випадкові коливання, пов'язані зі зміною погоди на невеликих відрізках часу (кілька днів). На даний час існує достатня кількість розрахункових інструментів щодо врахування температурного впливу при конструюванні будівель. Основною ж складністю у розрахунках є опис розрахункових ситуацій, що відповідають можливим проявам температурних впливів на усіх стадіях зведення та експлуатації будівель. В статті наведено приклад врахування температурного впливу при розрахунках каркасу будівлі із значними геометричними розмірами як у плані, так і по висоті. Так в рамках розрахунків висотної будівлі в м. Києві нами було проведено розрахунок на температурні впливи під час будівництва, з метою визначення напружено- деформованого стану конструкцій. Розрахунок на температурні впливи було виконано для стадії зведення будівлі (на час перед закриттям опалювального контуру). Дану будівлю рекомендується розділити двома тимчасовими швами. Що в свою чергу дозволило зменшити зусилля у плитах у порівнянні із початковими понад у три рази. При проектуванні та зведенні будівель значних розмірів значний вплив на визначення конструктивних рішень будівлі мають характер та величина температурних впливів. Найбільшими є температурні впливи обумовлені кліматичним, технологічними, експлуатаційними та аварійними факторами. Врахування температурних впливів у розрахунках за допомогою сучасних засобів дозволяє уникати ушкоджень конструкцій на усіх стадіях зведення та експлуатації будівель, визначати технологічні заходи, що дозволяють уникати перевитрат матеріалів, обумовлених необхідністю сприйняття зусиль, які можуть виникати при температурних впливах.
33
Ніколаєнко, Анатолій Миколайович. "ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ МЕТАЛУ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА АЛЮМІНІЄВОЇ КАТАНКИ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 1 (July 22, 2021): 60–66. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-08.
Full textAbstract:
Запропоновано методику розрахунків температурного графіка в технологічній лінії ливарно-прокатного агрегату з виробництва алюмінієвої катанки, яку створено на підставі аналізу літературних джерел, присвячених математичному моделюванню подібних процесів. Прогнозування температури металу здійснюється з використанням існуючих формул і рівнянь, за допомогою яких обчислюють змінювання температури зливка у процесі охолодження кристалізатора водою; повітряне охолодження заго- товки на шляху від кристалізатора до прокатного стана та катанки під час укладання її в бунт; змінювання температури штаби протягом гарячої прокатки; зменшення її температури за примусовим охолодженням емульсією у прокатному стані та катанки у гартувальному пристрої. Похибка прогнозу температури заготовки на виході з ливар- ного колеса складає 1,7%, а перед прокатним станом 0,8%. Розрахункова темпера- тура катанки на виході з прокатного стана відрізняється від фактичної на 3%, а після гартувального пристрою розбіжність складає 1,3%. Модельна температура катанки у кінці технологічної лінії майже співпадає з фактичною. Наявність математичної моделі термограми алюмінієвого зливка дає змогу дослідити вплив різноманітних теплових втрат, що відбуваються за кристалізації металу, на температуру заготовки після ливарного колеса, зафіксувати та зрозуміти характер змінювання температури штаби від першої до останньої кліті прокатного стана, обчислити температуру катанки після її охолодження в гартувальному пристрої. Все це дає змогу обґрунтовано кори- гувати технологію на окремих ділянках ливарно-прокатного агрегату й удосконалю- вати алгоритми управління технологічними параметрами та механізмами.
34
Горобець, М. В., П. В. Писаренко, Т. О. Чайка, О. В. Міщенко, and В. Ю. Крикунова. "ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН НА ОНТОГЕНЕЗ СОРТІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 106–15. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.12.
Full textAbstract:
Мета статті – визначити вплив регуляторів росту рослин на продуктивність ячменю ярого у виробничих умовах Полтавської області. Оцінювання ефективності використання регуляторів рос-ту рослин та природного мінералу бішофіт виконано на базі експериментальних даних. Експериме-нтальну роботу проведено у виробничих умовах на базі ФГ «Горобець С. Г.» Полтавської області. Для обробки посівів використовували регулятори росту Циркон та Епін-екстра, а також, 1 % роз-чин природного мінералу бішофіт. Показники фотосинтетичного потенціалу та чистої продуктив-ності фотосинтезу визначено розрахунковим методом за загальноприйнятими методиками. За да-ними п’ятирічних досліджень визначено динаміку впливу регуляторів росту рослин та природного мінералу бішофіт на чисту продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціал та площу листкової поверхні. Установлено, що за 3 роки проведення експериментальних спостережень при обробці нашими регуляторами росту вихід у трубку стався на 1–3 дні раніше, ніж у контрольному варіанті (без використання регуляторів). На дослідній ділянці 2017–2019 рр. найскоріше сходи спос-терігались у сорту Геліос при обробці стимулятором Циркон, тоді як у контролі сходи зафіксовані на 3 дні пізніше. Кущіння ячменю ярого сорту Геліос та вихід у трубку відбувалось найшвидше при дії 1 % розчину бішофіту, а при дії інших стимуляторів (Епін-екстра, Циркон) сходи та повна стиг-лість фіксувалися на 3 дні пізніше. Застосування стимуляторів Циркон і 1 % розчин бішофіту (для сортів Геліос та Парнас) прискорило настання фази колосіння на 2–4 дні, Епін-екстра – тільки на 1–2 дні. У середньому за час проведення досліджень тривалість фаз розвитку рослин ячменю ярого, оброблених стимуляторами, зменшилася на 1–4 дні порівняно з контрольним варіантом. При вико-ристанні регуляторів росту збільшилася площа листкової поверхні у посівів ячменю ярого порівняно з контролем, що дає змогу найбільш повно використовувати ґрунтово-кліматичні ресурси регіону й отримати максимальний ефект від прийомів агротехнічного впливу. Запропоновані моделі техноло-гій дають змогу без застосування десикації зменшити тривалість вегетаційного періоду в посівах ячменю ярого. При обробці посівів у фазі кущіння стимуляторами росту Епін-Екстра, Циркон і 1% розчином бішофіту скорочується період вегетації на 2–4 дні при вирощуванні ячменю ярого на дер-ново-підзолистих ґрунтах; стимулятор Епін-Екстра і 1 % розчин бішофіту збільшують асиміляцій-ну поверхню листя в рослин ячменю ярого на 8,5 і 11,1 % відповідно, потенціал фотосинтетичного процесу – на 5,7 % і чисту продуктивність фотосинтезу на 3 і 10 %.
35
Pusik, L. M., and V. A. Bondarenko. "ІНТЕНСИВНІСТЬ ДИХАННЯ КАПУСТИ БРЮССЕЛЬСЬКОЇ ПІД ЧАС ЗБЕРІГАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ ПАКУВАННЯ." Vegetable and Melon Growing, no. 65 (July 31, 2019): 84–92. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-84-92.
Full textAbstract:
Мета. Проведені дослідження ставили за мету наукове обґрунтування впливу погодних умов вегетаційного періоду капусти брюссельської, виду пакування на інтенсивність дихання під час зберігання. Методи. Загальнонаукові: 1. метод гіпотез – складання схем дослідів; 2. метод експерименту – схеми польових і лабораторних дослідів; 3. метод аналізу та синтезу – формування висновків і узагальнень, розрахунково-аналітичні. Результати. Встановлено, що інтенсивність дихання залежала від погодних умов, за яких відбувалося формування головок. Використання плівки поліетиленової та стретч-плівки дозволило знизити інтенсивність дихання і подовжити тривалість зберігання продукції за рахунок того, що пакування затримувало біля головок діоксид вуглецю, що виділяється під час дихання і є природним консервантом. Інтенсивність дихання корелює з втратою маси капусти під час зберігання. Коефіцієнт кореляції втрати маси від інтенсивності дихання для гібрида Абакус F1 r = –0,6425 ±0,351, для Брілліант F1 r = –0,7732±0,135. Розроблено рівняння регресії, уявлення втрати маси головок капусти брюссельської за інтенсивності дихання упакованої у ПП та 05, кг СП. Встановлено, що найкращим чином описує експериментальні дані залежності втрати маси під час зберігання капусти при пакуванні У ПП та 0,5 кг у стретч-плівку поліном 2 порядку. Величина достовірності R2 = 0,962 – 0,978. Тоді як при прямолінійній залежності R2 = 0,369 – 0,618. Висновки. У дослідженнях інтенсивність дихання капусти брюссельською на початку зберігання впродовж років досліджень коливалася у головок гібрида Абакус F1 в межах 14,5–15,4 мг СО2/кг·год, у Брілліанта F1 – 13,4–14,2 і вищою була у головок врожаю 2014 р. – 15,4 та 14,2 мг СО2/кг·год відповідно, оскільки передзбиральний період характеризувався підвищеними температурою та вологістю повітря. У середньому за роки досліджень інтенсивність дихання головок Абакуса F1 становила 15,0 мг СО2/кг·год, у Брілліанта F1 вона була істотно нижча: 13,8 мг СО2/кг·год. Активність каталази залежить від погодних умов вегетаційного періоду. Більша активність каталази головок капусти брюссельською на початку зберігання була у гібрида Абакус F1: в середньому за 2012–2016 рр. 2,0 мл О2 за 3 хв.; у Брілліанта F1 на 20 % менше. Застосування плівки поліетиленової знижує інтенсивність дихання капусти брюссельської в середині зберігання на 29–30 % (30 діб); при фасуванні по 1 кг у мішки з цієї ж плівки – на 70–75 % (40 діб); при пакуванні у стретч-плівку по 0,5 кг– на 75–78 % (40 діб) залежно від гібрида. В кінці зберігання (на 50–70-ту добу) інтенсивність дихання порівняно із серединою підвищується на 17–42 % залежно від виду пакування та гібрида. Застосування вкладок поліетиленових знижує активність каталази в 3,2–3,3 разу, фасування головок по 1 кг у пакети з плівки поліетиленової – у 2,3–2,5 разу, фасування по 0,5 кг у стретч-плівку – в 1,6–1,7 разу залежно від гібрида.
36
Виноградов, Анатолій Григорович, and Геннадій Олегович Малигін. "Рейтингова система оцінки рівня знань з навчальної дисципліни." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (November 16, 2013): 81–83. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.153.
Full textAbstract:
Ця система дозволяє протягом навчального року визначати рівень, досягнутий кожним курсантом або студентом на даний момент при вивченні певної дисципліни. При цьому враховуються всі види занять і самостійних робіт, участь у науково-дослідній роботі і виготовленні навчального обладнання. Представлені матеріали враховують досвід впровадження рейтингової системи при вивченні фізики.Кожна оцінка і кожен результат заносяться у комп’ютер, який за певною програмою обчислює суму рейтингових балів (рейтинг) курсанта на даний час. Із часом ця інформація накопичується і на момент проміжного контролю дозволяє визначати атестаційну оцінку. На початок екзаменаційної сесії рейтинг служить підставою для того, щоб ті курсанти, які набрали достатню кількість балів, були звільнені від іспиту з даної дисципліни і автоматично отримали оцінку “4” або “5” (в залежності від рейтингу).Рейтинг обчислюється за такою методикою (на прикладі дисципліни “фізика”).За період від початку семестру (або від початку вивчення даного модуля навчальної дисципліни) визначаються середні оцінки за всі види занять і помножуються на відповідні рейтингові коефіцієнти:середня оцінка за всі практичні заняття Р1 (рейтинговий коефіцієнт А);середня оцінка за всі семінарські заняття Р2 (рейтинговий коефіцієнт B);середня оцінка за всі лабораторні заняття Р3 (рейтинговий коефіцієнт C);середня оцінка за всі контрольні роботи Р4 (рейтинговий коефіцієнт D).Для досягнення необхідної регулярності навчального процесу вводиться часовий критерій, тобто оцінка за певні види робіт (лабораторні, розрахункові, курсові тощо) залежить від того, чи вчасно вони виконані.Обчислюється сума цих оцінок, яка називається основним рейтингом:Росн = A Р1 + B Р2 + C Р3 + D Р4 .Цілком можливо взяти всі рейтингові коефіцієнти рівними 1. Підвищення ж певного рейтингового коефіцієнту дозволяє збільшити значимість відповідного виду занять, його вплив на розрахунок основного рейтингу.Обчислюється максимальна величина Росн max (за умови всіх оцінок “5”):Росн max = A 5 + B 5 + C 5 + D 5 .Загальний рейтинг може бути підвищений за рахунок додаткового рейтингуРдод, який враховує види діяльності курсантів поза навчальною програмою. До нього може бути нарахована, наприклад, така кількість балів:активна участь у роботі предметного гуртка – 1 бал;вдосконалення лабораторної роботи – до 2 балів за 1 прилад;виготовлення плакатів, стендів – від 0,5 до 2 балів за 1 шт.;участь в олімпіаді з даної дисципліни – 1 бал;і додатково за призові місця в олімпіаді:І місце – 3 бали, ІІ – 2 бали, ІІІ – 1 бал;доповідь на конференції – 2 бали;підготовка наукової роботи на міжвузівський конкурс – 3 бали.Загальний рейтингР визначається як сума основного і додаткового рейтингів:Р = Росн + Рдод .Розраховується процент від умовно максимальної кількості балів:П = (Р/Росн.max)100% .Ця величина за умови активної діяльності курсантів поза навчальною програмою може перевищувати 100%.Якщо П 90% – курсант отримує під час атестації оцінку “5” або під час екзаменаційної сесії – оцінку “5” без складання іспиту.Якщо 75% П < 90 % – курсант на іспиті автоматично отримує оцінку “4” або, якщо він не згоден, складає іспит на загальних підставах. Атестаційна оцінка “4” виставляється за умови 70% П < 90 %.При 50% П < 70 % курсант отримує під час атестації оцінку “3”, а під час сесії складає іспит на загальних підставах.При П < 50 % курсант отримує під час атестації оцінку “2”, а під час сесії складає іспит на загальних підставах.Для поточного розрахунку рейтингу кожного курсанта була створена розрахункова комп’ютерна програма в середовищі Microsoft Excel, формат якої дозволяє вносити в неї списки навчальних взводів і поточні оцінки окремо за кожний тип занять. Результат розрахунку представлений у вигляді таблиць зі списками особового складу навчальних взводів і рейтинговими балами за кожен вид занять, а також загальний рейтинг і процент від максимально можливого. Ці таблиці у надрукованому вигляді вивішуються на спеціальному стенді для інформування курсантів про стан їх успішності та про слабкі місця, на які необхідно звернути увагу. Вони періодично оновлюються, з метою відтворення стану успішності курсантів на даний момент.Рейтингова система оцінки рівня знань є досить гнучкою і легко може бути адаптована до будь-якої дисципліни з іншими типами занять та іншими критеріями оцінки знань.Ця система дозволяє підняти контроль за станом навчання для кожного курсанта на якісно новий рівень, зробити його більш наочним і прозорим як для самого курсанта, так і для всіх зацікавлених осіб: викладачів, навчально-методичного відділу, курсових офіцерів, ректорату.Результати впровадження цієї системи свідчать про її позитивний вплив на значну частину курсантів інституту, який проявляється у зростанні мотивації до підвищення якісних показників навчання та покращання регулярності навчального процесу (вчасне виконання розрахункових робіт і звітів лабораторних робіт).
37
Hordiienko, I., H. Yarovyi, L. Terokhina, and L. Uriupina. "ВПЛИВ СІРКОВМІСНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ." Vegetable and Melon Growing, no. 67 (July 31, 2020): 57–63. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-57-63.
Full textAbstract:
Мета. Вивчити вплив сірковмісних добрив (елементарної сірки, сульфату амонію і цинку) на врожайність і якість цибулин цибулі ріпчастої. Методи. Польовий, лабораторні, розрахунково–статистичні. Результати. За результатами досліджень 2017–2019 рр. для агрокліматичної зони Лівобережного Лісостепу України досліджено ефективність сірковмісних добрив (у вигляді елементарної сірки, сульфату амонію і цинку) при вирощуванні гібрида цибулі ріпчастої Дайтон F1. Застосування сірковмісних добрив і мінерального добрива в технології вирощування цибулі ріпчастої сприяло створенню умов для підвищення її врожайності від 8,2 до 11,7 % на фоні N60P60K60, а в разі використання підживлення аміачною селітрою (N40) цей показник збільшувався до 16,8–25,2 %. Урожайність цибулі ріпчастої мала пряму залежність (r=0,88) від запасів мінерального азоту в орному шарі ґрунту 0–20 см у період формування цибулин. Установлено кореляційну залежність між урожайністю цибулі ріпчастої й вмістом рухомої сірки в орному шарі ґрунту. Аналіз лінійного рівняння свідчить про сильний прямий зв’язок урожайності із вмістом рухомої сірки в орному шарі ґрунту у період формування цибулин (r = 0,78). Вміст сухої речовини збільшувався на 0,28–0,53 %, сума цукрів – на 0,12–0,15 %, вміст ефірної олії − на 1,75–2,6 мг/100 г. За обробки насіння сульфатом амонію і цинку вміст нітратів у продукції не перевищував МДР і становив –78,0–79,3 мг/кг сирої речовини. Висновки. Передпосівна обробка насіння сульфатом амонію і сульфатом цинку сумісно з унесенням мінеральних добрив у дозі N60P60K60 (фон) забезпечила істотне підвищення врожайності цибулі ріпчастої – на 2,7 т/га (11,7 %) і 2,3 т/га (10 %) у порівнянні з контролем (без добрив, 22,6 т/га), у комплексі із внесенням N60P60K60 (фон) і підживленням азотом (N40)– на 5,7 т/га (25,2 %) і 4,5 т/га (20,0 %) відповідно. Приріст, забезпечений лише обробкою насіння, становив 2,8 т/га (10,1 %) при застосуванні сульфату амонію і 1,0 т/га (4,1%) – сульфату цинку, НІР05 1,51 т/га. Застосування сірковмісних добрив не чинило негативного впливу на вміст компонентів хімічного складу цибулі ріпчастої.
38
Samovol, O. P., O. M. Mogilnay, and S. I. Kondratenko. "СПЕКТР ГЕНОТИПОВОЇ МІНЛИВОСТІ У РОСЛИН СОРТІВ ТОМАТА ПІСЛЯ БАГАТОРАЗОВОГО ГАММА-ОПРОМІНЮВАННЯ НАСІННЯ." Vegetable and Melon Growing, no. 65 (July 30, 2019): 6–22. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-06-22.
Full textAbstract:
Мета. Виявити норму реакції мутабільності генома рослин різного напряму сортів томата на багаторазове γ-опромінювання їх насіння. Методи. Індукованого фізичного мутагенезу, біохімічної оцінки плодів томата, розрахунково-аналітичної оцінки, статистичної обробки одержаних результатів. Результати. Виявлений рівень норми реакції мутабільності якісних і кількісних ознак у рослин різних сортів томата на багаторазове γ-опромінювання їх насіння, а саме: 1) одержання рослин з одномаркерними і багатомаркерними генами за чітким їх фенотиповим проявом; 2) одержання рослин з високими показниками цінних господарських ознак (формування високого репродуктивного навантаження плодів, добір мутантних рослин за високою ранньостиглістю та низькою тривалістю вегетаційного періоду, високою продуктивністю в поєднанні з високими показниками біохімічних компонентів у плодах). Висновки. Багаторічні дослідження з фізичного мутагенезу томата дозволили встановити диференційовану норму реакції похідних мутантних форм від сортів (за часткою рослин із зав’язаними плодами, ранньостиглих рослин, а також довжини вегетаційного періоду), яка залежить від генетичної основи сорту, варіанта обробки, дозиγ-опромінювання та порядку розташування китиць на рослинах. Відібрані мутантні форми були з явним перевищенням рівня прояву цінних господарських ознак порівняно з вихідними сортами. Крім того, одержано форми з одномаркерними генами – стерильність пилку (ген ms), зміна вегетативних органів – картопляний тип листка (ген с) та індетермінантний тип куща (ген sp +), крапчасте забарвлення поверхні листка (ген m-2), жовте забарвлення плоду (ген r), “золоті” смужки на епідермісі зрілого плоду (ген gs), брудно- червоне забарвлення плоду (ген gf), жовте забарвлення сім ’ядоль (ген wv) та ін., а також з багатома-ркерними генами: r, j2, u, sp+, c, aw, gs у сорту Елеонора.
39
Шевченко, Л. А., О. П. Чмель, and С. В. Хоменко. "Вплив мікродобрив та рістрегуляторів на продуктивність гібридів кукурудзи в умовах Півночі України." Аграрні інновації, no. 4 (March 26, 2021): 73–78. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.11.
Full textAbstract:
Застосування стимуляторів росту й мікродобрив є важливим елементом технології вирощування кукуру- дзи. Вивчення технологічних заходів застосування мікро- елементних препаратів і регуляторів росту в системі живлення рослин кукурудзи, а також їх ефективності за сумісного застосування з мікродобривами на фоні вне- сеного мінерального добрива є важливим завданням. Мета. Вивчити вплив різних комбінацій мікродобрив і рістрегуляторів на продуктивність гібридів кукурудзи й показники якості зерна в разі вирощування в умо- вах Півночі України. Завдання дослідження полягало у встановленні впливу досліджуваних факторів на тривалість фенологічного періоду, динаміку урожай- ності та якість зерна кукурудзи. Методи. Польового досліду, лабораторні, аналітичні, вимірювально-вагові, математично-розрахункові. Результати. У статті наведено й обґрунтовано оптимальні агротехнології застосування мікродобрив і рістрегуляторів, що забезпечують високу продук- тивність посівів кукурудзи в умовах півночі України. Результати польових експериментальних дослі- джень свідчать, що використання позакореневого підживлення кукурудзи у фазі 5–7 листків баковою сумішшю мікроелементних препаратів із рістрегуля- тором сприяло стимуляції ростових процесів у рос- линах, підвищувало їхню стійкість до несприятливих стрес-факторів навколишнього середовища, поліпшу- вало показники структури врожаю та певною мірою впливало на рівень урожайності культури. У разі застосування комбінації препаратів Басфоліар Актив СЛ і Гулівер Стимул підвищувався вміст жирів і білку. Поєднане застосування рідких мікродобрив Росток кукурудза + Басфоліар Актив СЛ забезпечували біль- ший вміст крохмалю в зерні. Висновки. Використання позакореневого піджив- лення кукурудзи мікродобривами й обробка посівів регуляторами росту сприяє скороченню періоду вегета- ції рослин, підвищенню урожаю та якості зерна кукуру- дзи в умовах півночі України.
40
Matkivskyi, S. V. "Регулювання процесу обводнення газоконденсатних покладів шляхом циклічного нагнітання діоксиду вуглецю." Мінеральні ресурси України, no. 3 (November 19, 2021): 28–32. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.3.28-32.
Full textAbstract:
Результати численних досліджень засвідчують високу ефективність регулювання процесу надходження пластової води в продуктивні поклади через нагнітання невуглеводневих газів поблизу початкового контуру газоносності. Для вдосконалення наявних технологій розробки газоконденсатних родовищ за водонапірного режиму досліджено ефективність циклічного нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивні поклади. Розрахунки проведено для різної тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю з використанням основних інструментів гідродинамічного моделювання Eclipse та Petrel компанії “Schlumberger”. За результатами розрахунків встановлено, що збільшення тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю призводить до зменшення тривалості періоду розробки покладу до моменту прориву діоксиду вуглецю. Швидкий прорив невуглеводневого газу до видобувних свердловин призводить до їхнього відключення для забезпечення кондиції видобувного газу галузевим стандартам. Це також призводить до зниження технологічних показників розробки продуктивних покладів. Однак, аналізуючи результати досліджень, варто зазначити, що нагнітання діоксиду вуглецю в поклад на початковому газоводяному контакті сповільнює надходження пластової води в газонасичені горизонти. За результатами оброблення розрахункових даних оптимальне значення тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю в поклад становить 7,89 місяця. Кінцевий коефіцієнт газовилучення для оптимального значення тривалості циклу нагнітання становитиме 64,14 %, а під час розробки на виснаження – 54,31 %. Результати проведених досліджень свідчать про технологічну ефективність нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивний поклад на межі початкового газоводяного контакту для регулювання процесу надходження законтурних вод у газонасичені горизонти та збільшення кінцевого коефіцієнта вилучення газу.
41
Semenenkо, Oleh, Marina Abramova, Serhii Mytchenko, Serhii Baranov, Анна Козорог, and Pavlo Boiko. "Щодо ролі та значення банківської системи як інструменту забезпечення воєнно-економічної безпеки України." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 5 (October 31, 2021): 190–203. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.18.
Full textAbstract:
Сьогодні боротьба з ризиками є важливим завданням усієї банківської системи, а забезпечення банківської безпеки стає є основою функціонування механізму забезпечення фінансової безпеки держави, а свою чергу через неї воєнно-економічної безпеки в цілому. Авторами в статті наведено погляди щодо ролі банківської системи України, як важливого суб’єкта у трансакційній фінансовій видатково-дохідній системі розподілення кошторисної частини бюджету, загрози її ґрунтовного впливу на мікроекономічні та макроекономічні процеси, воєнно-економічний потенціал держави та рівень воєнно-економічної безпеки у світі. Автори також запропонували ієрархічну видаткову структуру розрахунково-касового обслуговування Збройних Сил України та розкрили її зв’язок з показниками воєнно-економічної безпеки держави. У статті наведені результати аналізу динаміку середньорічних темпів девальваційних (ревальваційних) темпів курсової диференціації гривні з екстраполяцією на два майбутні періоди відносно двох провідних світових валют: долара та євро. Зроблена спроба розкриття сучасних ризиків уповільнення розвитку економіки України та зміни рівня її воєнно-економічної безпеки. На основі аналізу роботи банківської системи України визначені основні можливості удосконалення бюджетного трансакційного платіжно-касового процесу та прогнозовані результати такого удосконалення. Подальшим напрямом досліджень є проведення фінансово-економічних розрахунків щодо надійного функціонування надійності Єдиного Казначейського Державного банку, як закритої системи платіжно-розрахункового обслуговування, його впливу на внутрішній рівноважний економічний стан держави.
42
Pusik, L. M., H. I. Yarovyi, O. I. Filimonova, and L. O. Gaevaya. "ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ ЧАСНИКУ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ПОГОДНИХ УМОВ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ, СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТА СПОСОБУ ПАКУВАННЯ." Vegetable and Melon Growing, no. 68 (January 15, 2021): 86–95. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-68-86-95.
Full textAbstract:
Мета. Метою представленої роботи було вдосконалення технології зберігання цибулин часнику озимого шляхом застосування у ящику поліетиленового вкладня, визначення граничних строків зберігання часнику зі збереженням його харчових і лікувальних властивостей, а також зниженням втрат. Методи. Загальнонаукові: 1) метод гіпотез – складання схем дослідів; 2) метод експерименту – схеми польових і лабораторних дослідів; 3) метод аналізу та синтезу – формування висновків і узагальнень, розрахунково-аналітичні. Результати. Установлено, що збереженість часнику озимого залежить від особливостей сорту, способу зберігання та погодних умов вегетаційного періоду. За роки дослідження втрати маси цибулин часнику озимого коливались від 4,9 до 7,6 % за 6 місяців зберігання у відкритому ящику. Втрати маси в часнику сорту Угорський були на 2,8 % меншими за контрольний варіант і становили 4,88 %, тоді як у сорту Любаша – 5,50 %, що на 2,1 % менше за контроль. Використання поліетиленових вкладнів у ящику зменшує втрати маси цибулин часнику на 2,0–3,2 % залежно від особливостей сорту. Після шести місяців зберігання часнику в ящиках з поліетиленовими вкладнями втрати маси коливались від 4,4% у контрольному варіанті до 3,8 % у сорту Угорський. Втрати маси у сорту Любаша – були на рівні контрольного варіанта. Збереженість часнику озимого залежить від погодних умов вегетаційного періоду. У наших дослідженнях середня температура червня місяця коливалась від 21,6 оС 2018 р. до 24,8 оС 2019 р., тобто сприяла для визрівання цибулин. На втрату маси цибулин під час зберігання вплинула кількість опадів наприкінці вегетації. Коефіцієнт варіації свідчить, що втрата маси часнику озимого під час зберігання сорту Угорський найбільше залежить від погодних умов наприкінці вегетації (червень). Дослідженнями встановлено структуру втрати маси цибулин часнику озимого залежно від особливостей сорту та способу зберігання. Після 6 місяців зберігання втрати за рахунок сухої речовини становили від 23,3 до 69,7 % від втрат маси, тоді як за рахунок випаровування води – від 30,2 до 76,7%, у середньому по сортах – 60,4 %, при зберігання у ящику + п. е. вкладень структура в втрат маси змінюється. У середньому по сортах за рахунок сухої речовини 59,7 %, випаровування води – 45,4 %. Протягом зберігання втрати маси цибулин часнику озимого відбуваються нерівномірно. На початку зберігання серпень – вересень у середньому по сортах становить 1,1 %, вересень – жовтень зростає до 1,49 %. Починаючи з листопада до лютого – 0,7 %, далі починають зростати – 0,75 %. Кореляційним аналізом встановлено лінійну залежність втрати маси цибулин часнику озимого залежно від особливостей сорту та способу зберігання. У середньому за роки дослідження найвищий вихід товарної продукції після шести місяців зберігання часнику у відкритому ящику за температури –3…– 1±0,5 оС спостерігали у сорту Любаша 80,1 %. Що перевищував контрольний варіант та сорт Угорський га 2,7 та 1,1 % відповідно. Висновки. Вихід стандартної продукції часнику озимого і втрати пов’язані обернено пропорційною залежністю, тобто чим більшими є втрати, тим менший вихід стандартної продукції.
43
Voloshchuk, Vasyl, Sergiy Smyslov, Mykhailo Pidtereba, Alexey Pidtereba, and Leontius Khmelnychyi. "ПОШУК ОПТИМІЗОВАНИХ РІШЕНЬ ПРИ РОЗРОБЦІ ПРОЕКТУ З ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА ПОТУЖНІСТЮ 24 ТИС. ГОЛІВ У РІК." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1-2(36-37) (July 1, 2019): 47–53. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.7.
Full textAbstract:
Зниження кількості продукції свинарства на ринку та постійне зростання попиту на неї завжди стимулює інвесторів шукати шляхи нарощування обсягів виробництва товарної свинини. Підвищити зацікавленість інвесторів можна лише оцінивши всі ступені ризиків максимально визначивши значення параметрів виробничої діяльності і ще до початку активного вкладання коштів вказати на обсяги необхідних інвестицій та параметри прибуткової діяльності. Дослідження з пошуку оптимізованих рішень проводили шляхом комп’ютерного моделювання послідовно змінюючи значення параметрів визначаючи вірогідні зміни показників виробничої діяльності. Встановлено, що при одночасній зміні багатоплідності з 12 до 14 поросят і зменшенні технологічного відходу з 14,3 до 10,7% при постійній кількості основних свиноматок впродовж року на свинокомплексі потужністю 24 тис. голів у рік кількість приплоду збільшиться на 4 368, а відлучених поросят на 4844 голів, це дозволить передати на дорощування не 21996, а 26728 голів, що і потрібно враховувати при розрахунку необхідної кількості станків для їх розміщення. Залежно від компактності розміщення станкового обладнання, системи гноєвидалення, способу роздавання корму та водонапування відсоток зайнятої станками виробничої площі буде змінюватись, а отже і буде змінюватись потреба у загальній кількості приміщень для утримання поголів’я усіх технологічних груп. При зміні зайнятої станками площі з 70 до 52 відсотків потреба загальної площі зміниться з 4320 до 5760 м2, що рівнозначно додатковому приміщенню розмірами 80 х 18 м. Збільшення інтенсивності росту у період дорощування та відгодівлі призводить до зменшення потреби у кількості станків та загальної площі для утримання поголів’я, а також значного зменшення тривалості відгодівлі, що дозволить знизити витрати корму та прискорити оборот станкомісць. Недотримання правил проведення розрахунків та ігнорування змінних значень вхідних даних у кінцевому результаті призводить до порушення роботи створеного комплексу, а також невідповідності між розрахунковим бізнес-планом та реальними даними економічно-господарської діяльності підприємства з виробництва продукції свинарства.
44
Доманцевич, Н. І., and Б. П. Яцишин. "ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРНИХ ПЛІВОК З ІНГІБІТОРАМИ КОРОЗІЇ ДЛЯ ТИМЧАСОВОГО ЗАХИСТУ МЕТАЛОВИРОБІВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 27 (November 3, 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-01.
Full textAbstract:
Процес корозії спричиняє не тільки великі витрати через необхідність переробки або заміни виробів, а може значно похитнути ринкову позицію виробників. Компанії щороку недорахову- ють зі свого бізнесу мільярди доларів – виключно через корозію. Використання модифікованих полі- мерних плівок з інгібіторами атмосферної корозії дає змогу змінити перебіг корозійного процесу про- тягом періоду експлуатації в сторону сповільнення. У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти застосування протикорозійних матеріалів. Розглянуто класифікацію полімерних плівок, що застосовують одночасно як пакувальний матеріал та для протикорозійного захисту. Наведено вихідні експлуатаційні характеристики таких модифікованих полімерних матеріалів та можливі напрями їх зміни відповідно до потреб споживачів. Показано особливості застосування інгібіторів корозії в процесі розробки та використання в комплексі полімерних матеріалів захисту. Визначено взаємодію інгібіторів з полімерною матрицею-основою та іншими складовими компонентами, передусім пласти- фікаторами, з метою отримання протикорозійного матеріалу для захисту під час транспортування та зберігання. Встановлено вплив складових компонентів полімерних композицій на тривалість екс- плуатації та можливість їх довготривалого використання. Встановлено, що мінімальну кількість інгібітора, що вводять у полімер, слід вибирати розрахунково-експериментальним шляхом, врахову- ючи умови утворення мінімальної допустимої концентрації летких парів у замкненому об’ємі з мета- ловиробами і пролонгованість дії та міграції компонент із полімерної матриці. Максимальну кількість інгібітора корозії, який вводять у полімер, вибирають експериментальним шляхом, з огляду на умови отримання плівки та інтенсивність процесу переходу інгібітора в газоподібний стан.
45
БЄДУНКОВА, Ольга, Ігор СТАТНИК, and Анастасія ЯХНЮК. "АНАЛІЗ САМООЧИСНОЇ ЗДАТНОСТІ РІЧКИ ЗАМЧИСЬКО ЗА ДАНИМИ БАГАТОРІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ." Проблеми хімії та сталого розвитку, no. 3 (November 18, 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-1.
Full textAbstract:
Мета роботи. Актуальним питанням під час визначення рівнів допустимого навантаження на водні об’єкти є оцінка самоочисної здатності водойм. Самоочисні процеси водних об’єктів – це результат взаємодії складного комплексу гідродинамічних, фізико-хімічних, мікробіологічних та гідробіологічних процесів, які спря- мовані на відновлення екологічного добробуту водного об’єкта. Однак існують науково підтверджені мето- ди розрахункової оцінки самоочисної здатності водойм за набором гідрохімічних показників. Метою статті є проведення аналізу самоочисної здатності малої річки Замчисько за багаторічними даними гідрохімічного контролю якості поверхневих вод. Методологія. Проби води для аналізу відбирали раз на рік, у період літньої межені, впродовж 2013–2021 рр. у двох створах: створ № 1 – у межах м. Костопіль, на 500 м нижче за скид з о/с «Костопільводоканал»; створ № 2 – на 50 м вище гирла річки, поблизу впадіння в р. Горинь. Отримані за роки спостережень результати гідрохімічного аналізу поверхневих вод мали статистичну достовірність для кожного з показників (р ≤ 0,05). Наукова новизна. Під час розрахунків самоочисної здатності річки з’ясовано, що найвищий ступінь самоочищення характерний для хлоридів (88,48%), азоту амонійного (84,58%) та фос- фору фосфатів (80,75%); середній ступінь самоочищення мали азот нітритний (62,88%), азот нітратний (57,9%) та показники БСК5 (52,97%) і ХСК (34,88%); найнижчий ступінь самоочищення поверхневих вод річки було виявлено для завислих речовин (21,67%), вмісту в воді розчиненого кисню (23,74%) та фторидів (4,25%). Висновки. Зроблено припущення, що речовини, за якими не було підтверджено прояву самоочисної здатності поверхневих вод (сульфати, залізо, мідь, цинк, марганець), мають здебільшого фонове походження. А їхні кон- центрації у створі № 1, які виявилися меншими за концентрації у створі № 2, можуть бути пояснені процесом розбавлення внаслідок надходження певних об’ємів стічних вод.
46
Kondratenko, S. I. "ОЦІНКА ПІСЛЯДІЇ МУТАГЕННИХ ЧИННИКІВ НА МІНЛИВІСТЬ ЯКІСНИХ ОЗНАК, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ФЕНОТИП ЛИСТКОВОЇ ПЛАСТИНКИ МУТАНТНИХ РОСЛИН САЛАТУ ЛИСТКОВОГО." Vegetable and Melon Growing, no. 64 (December 30, 2018): 6–13. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-06-13.
Full textAbstract:
Мета. Визначити дію мутагенних чинників на формування якісних ознак, які визначають фенотип листкової пластинки та провести порівняльний кореляційний аналіз між проявом якісних і кількісних ознак генотипів салату листкового мутантного походження. Методи. Непараметричної статистики, польової оцінки, розрахунково–аналітичні. Результати. Встановлено особливості дії фізичного і хімічного мутагенезу на фенотиповий прояв якісних ознак, що визначають морфологію листкової пластинки салату листкового. Визначено ступінь розбіжності прояву якісних ознак залежно від дії мутагенного чинника між вихідними формами і похідними від них мутантними генотипами. На основі кореляційного аналізу встановлено важливі для селекційного процесу зв’язки між якісними і кількісними ознаками у досліджених генотипів. Встановлено, що за проявом асоціації ознак, які визначають фенотип листкової пластинки найбільш контрастними порівняно із вихідною формою виявилися 2 мутантні зразки – [Сніжинка (ДМС, 6 год.), мф-1] (К-7392(1)) (rs = 0,43) та [Сніжинка (7 кР)] (К-7402) (rs = 0,31). Висновки. Досліджені кореляційні зв’язки дають можливість проводити добір високопродуктивних генотипів салату листкового на ранніх етапах онтогенезу рослин за асоціацією якісних ознак, що визначають фенотип листкової пластинки. Особливо корисним є встановлений, статистично достовірний кореляційний зв’язок, між інтегральним показником для сукупності якісних ознак “середній індекс для вибірки” та рівнем кількісних ознак “найбільша довжина листка” і “урожайність ” (rs = -0,51…0,49), що є важливим для відбору оцінки високопродуктивних генотипів салату листкового. На основі мутантних зразків салату листкового створено новий високопродуктивний сорт Мажор, який перевищив сорт-стандарт Сніжинка за комплексом цінних кількісних ознак. Урожайність нового сорту становить 10,0 т/га при 6,14 т/га у стандарту. Період від масових сходів до товарної стиглості у нового сорту становить 17 діб, у сорту-стандарту Сніжинка до 23 діб.
47
Ромащенко, М. І., С. А. Балюк, В. А. Вергунов, Р. А. Вожегова, О. І. Жовтоног, А. М. Рокочинський, Ю. О. Тараріко, and Р. С. Трускавецький. "Сталий розвиток меліорації земель в Україні в умовах змін клімату." Аграрні інновації, no. 3 (March 22, 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.10.
Full textAbstract:
Мета. Робота присвячена розробленню дієвих і ефективних засобів підвищення врожайності сільсько- господарських культур в умовах як природного дефіциту вологи, так і її надлишку, на засадах сталого розвитку зем- леробства, за допомогою сучасних зрошувальних і дре- нажних систем. Актуальність теми пов’язана з відзначе- ними в Україні стійкими тенденціями до погіршення умов вирощування основних сільськогосподарських культур унаслідок глобальних змін клімату. Методи. Оцінку змін агрометеорологічних ресурсів території здійснювали методом математико-статистичного аналізу, результати експериментальних досліджень оброблялися методами системного узагальнення, кореляційного, економічного, розрахунково-порівняльного аналізу. Опрацювання пер- спективних напрямів розвитку аграрного виробництва здійснювали методом багатоваріантного імітаційного комп’ютерного моделювання. Результати. Мета роботи сформована на принципах системного підходу і поєднує кілька складових частин, серед яких зазначимо розро- блення наукових основ, технологій, технічних засобів, організаційно-правових та нормативно-методичних засад сталого ведення аграрного виробництва на мелі- орованих землях в умовах прогресуючого погіршення умов природного вологозабезпечення внаслідок змін клімату. Наукова новизна зумовлена узагальненням власних багаторічних експериментальних даних із тео- ретично обґрунтованою методологію формування висо- копродуктивних систем землеробства на зрошуваних землях. Представлена робота має економічне обґрун- тування у вигляді наведеної методології формування біоенергетичного аграрного виробництва на засадах збалансованого виробництва продовольства і біоенер- гії в системі органічного землеробства. Використання біоенергетичних систем дасть змогу знизити собівар- тість продукції удвічі та збільшити чистий прибуток на меліорованих землях до 10–12 тисяч у.о./га з терміном окупності у 2–3 роки. Висновки. Наведені в роботі результати досліджень покладено в основу «Стратегії відновлення та розвитку зрошувальних та дренажних систем в Україні», розроблення якої здійснено за під- тримки й участі експертів Світового банку і ФАО, а також «Водної стратегії України на період до 2025 року».
48
Битов В.П., Горбач Л.М., and Котляров В.О. "ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЯК ГОЛОВНІ ВАЖЕЛІ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА." Економічний форум 2, no. 2 (June 12, 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-7.
Full textAbstract:
У науковій статті розглянуто роль, значення і дієвість надзвичайно важливого питання, а саме економічних методів управління, що посідають сьогодні найважливіше місце в системі методів менеджменту. Адже економічні методи в сучасному управлінні впливають як на ефективний розвиток суб’єктів господарювання так як охоплюють питання виробництва і реалізації виробленої ними продукції, ціноутворення, інвестування, кредитування, ведення чіткого госпрозрахунку, систему податків і інші економічні важелі.
Наші дослідження і практичний досвід показують, що економічні методи є особливо важливими і актуальними в період формування ринкових умов, які наділяють господарюючі підприємства самостійно формувати ціни на продукцію чи послуги, самостійно обирати поставщиків необхідних ресурсів, а також запроваджувати ту чи іншу форму оплати праці, як головного стимулу працівників підприємства та інше. Враховуючи це якраз широке та вміле використання економічних методів дає можливість уникнути небажаних прорахунків, а то й запобігти окремих ризиків в господарській діяльності.
Також нами в статті показано якраз те, що в умовах сьогодення без вмілого застосування економічних методів управління неможливо досягти бажаних результатів в діяльності того чи іншого підприємства, адже економічні методи управління охоплюють цілий комплекс взаємопов’язаних питань, без яких марно сподіватися на ефективні результати виробничої діяльності.
В статті відображено також роль економічних методів та їх взаємодоповнюючих складових, що прямо впливають на розвиток питань соціальної значимості колективу підприємства, що є в даний час надзвичайно важливим, адже дає можливість в забезпеченні дієвого та позитивно морального настрою працюючих на підприємстві.
Особливу увагу у публікації звернуто на виняткову важливість економічних методів управління, які є досить дієвими важелями у забезпечені ефективного госпрозрахунку підприємства, адже лише на розрахунковій основі по кожному напрямку господарської діяльності стає можливим забезпечити основне завдання господарюючого підприємства, а саме, досягти максимального прибутку з найменшими витратами.
В даній публікації досить змістовно показано як економічні методи управління сприяють виконанню певних взаємопов’язаних відповідних функцій менеджменту. Наведені окремі приклади досягнутих виробничих та фінансових здобутків, а також матеріального стимулювання працюючих в сільськогосподарських підприємствах Волинської області завдяки використанню ефективних методів управління.
49
Малюк, Т. В., and Л. В. Козлова. "Ресурсозберігаюча технологія краплинного зрошення інтенсивних насаджень черешні." Аграрні інновації, no. 9 (December 14, 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.6.
Full textAbstract:
Мета. Розроблення технологічного процесу краплинного зрошення інтенсивних насаджень черешні на основікомплексного підходу до вибору раціонального режимузрошення для оптимізації продукційних процесів дереві збереження ресурсів. Методи. Дослідження проведено у Мелітопольській дослідній станції садівництваімені М.Ф. Сидоренка ІС НААН упродовж 2016–2018 рр.на молодих насадженнях черешні 2015 року садіннязгідно з вимогами «Методики проведення польовихдосліджень із плодовими культурами». Полив садуздійснювався стаціонарною системою краплинногозрошення. Вологість ґрунту ми визначали у динаміцітермостатно-ваговим методом. Схема досліду передбачала варіанти із призначенням поливів за розрахунковим методом за 50%, 70% та 100% компенсації евапотранспірації (ЕТ0) та із підтриманням вологості ґрунту нарівні 70% найменшої вологоємності (НВ) у шарі ґрунту0,4, 0,6 та 0,8 м. Результати. Компенсація евапотранспірації на рівні 75% ЕТ0 зумовлює підтримання вологості ґрунту не нижче 67–70% НВ (у шарі ґрунту 0,6 м).Відхилення поливних норм між цим варіантом та у разіпідтримання рівня передполивної вологості (РПВГ) 70%НВ у такому самому шарі ґрунту не перевищують 6%.Тісна кореляційна залежність встановлена між фактичною витратою вологи за РПВГ 70% НВ та показникамирозрахункової випаровуваності за 75% ЕТ0(r2=0,92).Результати показали, що в умовах чорнозему південного легкосуглинкового за 15 годин поливу (норма зрошення – 58 м3/га) глибина зволоження ґрунту становила0,93 м, а діаметр – 0,74 м. Момент формування максимальної зони зволоження – це період через 12 годинпісля закінчення поливу. Через 3 доби після поливувідбувається значне зменшення всіх параметрів контуру зволоження у вертикальному і горизонтальномуположеннях. Максимальна площа зволоження становила лише 9,4 % від площі живлення одного дерева.Висновки. Доведено доцільність призначення поливівза 75% ЕТ0 із метою підвищення оперативності і зменшення витрат води. Такий режим зрошення забезпечуєпідтримання вологості ґрунту у шарі 0,6 м не нижче,ніж 70% НВ, а відхилення поливних норм відносноРПВҐ 70% НВ не перевищує 6 %. Використання такогорежиму зумовлює підвищення продуктивності черешніта зростання ефективності зрошення. Обґрунтовано параметри і динаміку формування контуру зволоженнячорнозему південного легкосуглинкового у насадженнях черешні.
50
Vorobіova, N. V. "АДАПТИВНІСТЬ ДО УМОВ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ СОРТІВ ПОМІДОРА." Vegetable and Melon Growing, no. 69 (July 23, 2021): 79–88. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-79-88.
Full textAbstract:
Анотація. Розширення сортименту овочевих рослин дозволяє збільшити різноманітність і виробництво вітчизняної овочевої продукції, зокрема помідорів. У статті розглянуто й доведено результати досліджень, що сорт істотно впливає на формування врожайності помідора і може мінімізувати негативний вплив факторів навколишнього середовища. Мета. Метою досліджень було вивчення агро-біологічних особливостей формування врожаю різних сортів помідора. Методи. Експериментальні дослідження проводили в 2018–2020 рр. На дослідному полі Уманського національного університету садівництва. У роботі застосовані основні методи дослідження: аналізу і порівняння, експеримента льний, розрахунковий. Досліджували сорти помідора української селекції Лагідний (контроль), Аніта, Айсан, Вулкан, Гейзер, Даруна, Класик, Улюблений, Миролюбівський, Оберіг, Удав, Фізума, Хорів, Чудо. Результати. Порівняння кількості генеративних органів рослин показало, що впродовж періоду вегетації більшу кількість китиць утворювалося на рослинах сорту Хорів – 23,1 шт./росл., що перевищувало контроль на 20,8 шт./росл. Найвищу врожайність мали сорти Вулкан і Хорів – 63,0 т/га, а також Чудо – 62,8 т/га, що істотно перевищувало контроль – 56,0 т/га. Сорт Даруна наближався до цього показника і мав урожайність 56,9 т/га. У сортів Аніта і Оберіг врожайність була нижчою від контролю на 1,4–1,5 т/га, у сортів Миролюбівський і Айсан на 8,3–9,5 т/га. Високі хімічні показники мав сорт Оберіг, плоди якого накопичували 6,2% сухої розчинної речовини проти контролю Лагідний 5,1%. Сорти Хорів і Миролюбівський за цим показником наближалися до контролю. За вмістом цукрів переважали сорти Хорів, Оберіг і Миролюбівський – 3,4, 3,9 і 3,8% відповідно, що істотно вище контролю. За кількістю вітаміну С виділялися сорти Оберіг і Чудо, у яких виявлений високий цукрово-кислотний коефіцієнт – 9,4 в порівнянні з контролем (7,5). У сортів Хорів і Миролюбівський він був на рівні 5,6 і 5,8 відповідно. Висновки. Отже, у результаті досліджень виявлено, що найбільш адаптивними і продуктивними є сорти помідора Чудо, Вулкан і Хорів, з урожайністю 62,8–63,0 т/га та високими показниками біохімічного складу.