Dissertations / Theses on the topic 'Розвиток інтелекту'

Розвиток емоційного інтелекту дозволяє повніше розуміти, усвідомлювати свої емоції, вміти контролювати їх, розпізнавати почуття інших, а також управляти ними. Особливо корисно розвивати емоційний інтелект керівникам великих організацій, менеджерам будь-якого рівня, викладачам, студентам та всім, хто хоче досягти успіху у міжособистісній взаємодії, що є складовою ефективного лідерства.

Без розвитку пам'яті, мислення та інтелекту неможливо становлення майбутніх психологів як лідерів. Тому ці психічно-пізнавальних процеси є основою формування не тільки професійних компетентностей майбутніх фахівців, але й базою становлення особистісних якостей людини, зокрема лідерських якостей майбутніх психологів.

У статті проаналізовано теоретичні підходи до вивчення емоційного інтелекту, представлені в сучасній психології. Розглянуто деякі аспекти формування та розвитку емоційного інтелекту як чинника ділової успішності керівника.
В статье проанализированы теоретические подходы к изучению эмоционального интеллекта, представленные в современной психологии. Рассмотрены некоторые аспекты формирования и развития эмоционального интеллекта как фактора деловой успешности руководителя.

Важливим чинником професійної компетентності майбутніх психологів є високий рівень розвитку емоційного інтелекту. У роботі висвітлено основні результати дослідження емоційного інтелекту студентів-психологів. Наголошено на важливості проведення тренінгової роботи, спрямованої на розвиток емоційного інтелекту студентів-майбутніх психологів.
An important factor in the professional competence of future psychologists is the high level of development of emotional intelligence. The paper highlights the main results of the study of emotional intelligence of students-psychologists. The importance of conducting training work aimed at developing the emotional intelligence of students of future psychologists is emphasized.

Емоційний інтелект - це складне індивідуально-психологічне явище, яке сприяє комфортним міжособистіеним відносинам між людьми та являється важливим чинником ефективного спілкування, професійної діяльності та адаптації' у соціальному оточенні

Тема: Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: перекладацький аспект У дослідженні розкриваються історичні чинники та передумови виникнення штучного інтелекту (ШІ), розглядаються особливості та перспективи використання інструментів ШІ в галузі письмового перекладу та навчанні перекладу у закладах вищої освіти (ЗВО) України. Відповідно до результатів наукових розвідок світових та українських дослідників застосування ШІ в перекладацькій діяльності ще не набуло значного поширення, не зважаючи на стрімкий розвиток цього інструменту за останні 10 років. Окрім того, актуальним залишається питання підвищення технічної компетентності українських перекладачів. На сьогодні випускники-перекладачі університетів України здебільшого мають самостійно опановувати ці технології, виходячи на ринок праці, що значно знижує ефективність роботи та рівень перекладацької освіти у порівнянні з більш прогресивними методами навчання в країнах Західної Європи, США тощо. Мета нашого дослідження полягає у теоретичному й практичному обґрунтуванні сучасних тенденцій розвитку технологій штучного інтелекту в перекладацькій дяльності. У роботі визначено передумови застосування технологій ШІ та здійснено порівняльний аналіз інструментів ШІ у письмовому перекладі. У ході компаративного зіставлення було схарактеризовано особливості використання систем автоматизованого перекладу (АП, англ. Computer-Aided Translation (CAT)) у галузі письмового перекладу, а саме: Trados, SmartCAT, MemoQ. У дослідженні аналізуються такі показники CAT-систем, як: ефективність ручного та машинного перекладу, функціональні можливості, доступність програми для установки та опанування фахівцем-новачком або студентом-перекладачем, а також зрозумілість користувацького інтерфейсу CAT-системи. На основі цих показників визначено найбільш ефективну CAT-систему для використання у навчанні основам автоматизованого перекладу студентів у процесі опанування перекладацької спеціальності у ЗВО України. Компаративний аналіз таких САТ-систем, як Trados, SmartCAT та MemoQ виявив, що студентам-перекладачам варто застосовувати їх у процесі виконання письмового перекладу лише після опанування базових навичок більш зручних для користувача програм, зокрема – хмарною системою SmartCAT. Було з’ясовано, що ця програма не поступається Trados Studio та MemoQ за функціональними показниками, проте її освоєння є інтуїтивно зрозумілим, оскільки вона має вбудовану систему навчання перекладу, що є значною перевагою для перекладача-початківця. У межах нашого дослідження надаються методичні рекомендації щодо вровадження інструментів ШІ у навчання письмового перекладу.
Тема: Тенденции развития технологий искусственного интеллекта: переводческий аспект В исследовании раскрываются исторические факторы и предпосылки возникновения искусственного интеллекта (ИИ), рассматриваются особенности и перспективы использования инструментов ИИ в области письменного перевода и обучении перевода в высших учебных заведениях (ВУЗах) Украины. Согласно результатам научных трудов мировых и украинских исследователей, применения ИИ в переводческой деятельности еще не получило широкого распространения, несмотря на стремительное развитие этого инструмента за последние 10 лет. Кроме того, актуальным остается вопрос повышения технической компетентности украинских переводчиков. Сегодня выпускники-переводчики университетов Украины в основном должны самостоятельно осваивать эти технологии, выходя на рынок труда, что значительно снижает эффективность работы и уровень переводческого образования по сравнению с более прогрессивными методами обучения в странах Западной Европы, США и т. д.. Цель нашего исследования состоит в теоретическом и практическом обосновании современных тенденций развития технологий искусственного интеллекта в переводческой дяльности. В статье определены предпосылки применения технологий ИИ и осуществлен сравнительный анализ инструментов ИИ в письменном переводе. В ходе сравнительного сопоставления были охарактеризованы особенности использования систем автоматизированного перевода (АП, англ. Computer-Aided Translation (CAT)) в области письменного перевода, а именно: Trados, SmartCAT, MemoQ. В исследовании анализируются такие показатели CAT-систем, как: эффективность ручного и машинного перевода, функциональные возможности, доступность программы для установки и освоения специалистом новичком или студентом-переводчиком, а также простота пользовательского интерфейса CAT-системы. На основе этих показателей определена наиболее эффективная CAT-система для использования в обучении основам автоматизированного перевода студентов в процессе освоения переводческой специальности в УВО Украины. Компаративный анализ таких САТ-систем, как Trados, SmartCAT и MemoQ показал, что студентам-переводчикам следует применять их в процессе выполнения письменного перевода только после освоения базовых навыков более удобных для пользователя программ, в частности – облачной системой SmartCAT. Было выяснено, что эта программа не уступает Trados Studio и MemoQ по функциональным показателям, однако ее освоение является интуитивно понятным, поскольку она имеет встроенную систему обучения переводу, что является значительным преимуществом для начинающего переводчика. В рамках нашего исследования предоставляются методические рекомендации по использованию инструментов ИИ в обучении письменному переводу.
Title: Trends in Artificial Intelligence Technologies Development: Aspect of the Translation Process The paper investigates the features and prospects of artificial intelligence (AI) applications in translation and teaching translation in higher educational institutions of Ukraine. According to the study results of an array of world and Ukrainian researchers, the use of AI in translation has not yet become widespread, despite the rapid development of this tool over the past 10 years. In addition, the technical competence of Ukrainian translators still remains comparatively low. Entering labour market, Ukrainian university graduates, majoring in translation, mostly have to master these technologies on their own, which significantly reduces the efficiency of their work and decreases the quality of translation training compared to more progressive teaching methods in Western Europe, and the USA. The purpose of our research is to theoretically and practically substantiate the trends in AI technologies development in translation. The paper identifies the prerequisites for the use of AI in translation and gives a comparative analysis of three automated translation systems. It revealed specific features of the CAT-systems, namely Trados, SmartCAT and MemoQ. The paper analyzes such indicators of the above-mentioned automated translation systems as the efficiency of manual and machine translation, functionality, availability of the program for installation and mastering by a novice practitioner or student translator, as well as its interface design. On the basis of these indicators, the study defines the most effective CAT-system in teaching students the basics of automated translation in the process of mastering translation skills. The conducted analysis shows that it is worth using them only upon mastering the skills of more user-friendly programs, e.g. the SmartCAT cloud system. It was figured out that this program is not inferior to Trados Studio and MemoQ. Apart from that, a built-in translation training system make the learning process more intuitive, which is a significant advantage to a novice translator.

Однією з провідних тенденцій розвитку інформаційних технологій в останній час є їх інтелектуалізація, тобто перехід від систем, що оперують з даними, до систем, що обробляють знання. Експертні системи (ЕС) - це яскраве і швидко прогресуючий напрямок в області штучного інтелекту. Причиною підвищеного інтересу, який ЕС викликають до себе протягом усього свого існування, є можливість їх застосування до розв'язання задач з самих різних областей людської діяльності.

Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту:д-р філол. наук, проф. Шульгіна Валентина Іванівна
Мета дослідження полягає у визначенні сучасного стану професії журналіста в умовах її інтеграції з системами штучного інтелекту. Об’єкт дослідження – особливості роботи журналіста в умовах розвитку сучасних технологічних систем. Предметом дослідження є визначення сучасного стану роботи журналіста в умовах її інтеграції з інтелектуальними системами. Методи дослідження дипломної роботи передбачають застосування загальнонаукових та спеціальних методів. В основі дипломної роботи – використання методу єдності теорії та практики, дослідження причинно-наслідкових зв’язків. В процесі теорико-методологічного обґрунтування явища штучного інтелекту застосований метод класифікацій та узагальнень, аналізу і синтезу, статистичний метод. Метод порівняльного аналізу було застосовано для розгляду дефініцій термінів «штучний інтелект», «машинне навчання», «штучні нейронні мережі», метод моделювання – для дослідження впливу інтелектуальних систем на різні галузі життя. У процесі визначення сучасного стану журналістки та технологій, що використовуються було використано методи спостереження, індукції та дедукції. Наукова новизна отриманих досліджень полягає у тому, що ця робота ставить під питання актуальність професії журналіста в умовах розвитку технологій штучного інтелекту. Питання автоматизації роботи і зникнення низки професій досліджують вчені і науковці, але журналістика залишається галуззю, що поки мало описана у таких працях. В цій роботі досліджено переваги і недоліки інтеграції журналістики з інтелектуальними системами, визначено можливі шляхи розвитку професії і окреслено загрози й перспективи для майбутньої роботи журналіста. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання матеріалів для викладання таких дисциплін як та «Основи теорії журналістики», «Інтернет-журналістика» а також при розробці навчальних посібників і методичних рекомендацій для студентів-журналістів та студентів-міжнародників.

Яскравим прикладом гармонійного поєднання декількох наук про людину з метою більш глибокого її вивчення є зв'язок психології та педагогіки. Як відзначав засновник педагогіки Я. А. Коменський, педагогіка, щоб стати справжньою наукою і ефективно направляти діяльність педагога, повинна враховувати ту реальність, з якою має справу людина у її своєрідному індивідуальному розвитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31241

Комп’ютерна лінгвістика в вузькому спектрі своєї проблематики почала розвиватися в 1960 році в рамках наукової програми «штучний інтелект». Важливим напрямом комп’ютерної лінгвістики являється розробка інформаційно-пошукових систем (ІПС), що виникли в кінці 1950-х – початку 1960 років. До області комп’ютерної лінгвістики в певній мірі можуть бути віднесені роботи в області створення гіпертекстових систем, що розглядають особливий спосіб організації тексту.

Великої уваги потребує дослідження інтелектуального дозрівання юнаків, адже воно є дуже активним саме в цей період. Адже успішне виконання будь-якої діяльності, особливо навчально-пізнавальної за-лежить саме від наявності інтелекту у суб’єктів навчального процесу. Інтелект впиває на успішну діяльність будь-якої людини, а тим паче студента юнацького віку. Інтелект — це розумова здібність певної особистості, отриманий в результаті функціонування свідомості, мислення та розуму людини. Він містить в собі досвід, отримані знання та навички і здатність швидко й доречно використовувати їх у нових ситуаціях, а також у процесі розв'язання певних задач. Людина застосовує інтелект для обробки наявної інформації, наприклад, для побудови або вдосконалення розуміння, позиції, стратегії, методу, правила, комбінації, відношення, пояснення, рішення, плану чи цілі. Існують такі види інтелекту: вербальний, логічний, просторовий, фізичний, соціальний, емоційний, духовний, творчий

1. Україна 2030е — країна з розвинутою цифровою економікою. URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html#6- 2-1 (дата звернення: 06.10.2021). 2. Міністерство та комітет цифрової трансформації Украйни. URL: https://thedigital.gov.ua/news/mihajlo-fedorov-cifrovizaciya-ekonomiki-dozvolit- dosyagti-minimum-4-dodatkovogo-zrostannya-vvp-na-rik (дата звернення: 06.10.2021). 3. Цифровізація як нова реальність України. URL: https://lexinform.com.ua/dumka- eksperta/tsyfrovizatsiya-yak-nova-realnist-ukrayiny/ (дата звернення: 06.10.2021).
В роботі досліджено впровадження та розвиток цифрової економіки в Україні, проаналізовані переваги даного впровадження та його ризики. Окреслено сутність термінів «цифрова економіка»,визначено, що це економіка, що базується на цифрових комп'ютерних технологіях, що базується на виробництві, продажі та постачанні продуктів через комп'ютерні мережі.

У роботі запропоновано теоретичне обґрунтування та методологічні підходи щодо організації діяльності підприємств на засадах інтелектуалізації. Визначено передумови та очікувані наслідки, запропоновано технології, інструменти та моделі інтелектуалізації діяльності підприємств. Аналізування та оцінювання рівня інтелектуалізації діяльності нафтогазових підприємств дали змогу встановити, що персонал суб’єктів господарювання НГК України володіє значним потенціалом для зростання частки інтелекту. Головною проблемою підвищення рівня інтелектуалізації у нафтогазовій галузі слід вважати різну орієнтованість управлінських дій у сфері галузевої освіти, науки, виробництва та розвитку персоналу щодо забезпечення взаємних цілей. Доведено, що запропоновані в роботі заходи комплексного характеру та локальні зміни на рівні окремих суб’єктів господарювання дадуть змогу підвищити рівень інтелектуалізації діяльності як окремих підприємств, так і НГК України загалом, активізувати процеси, пов’язані з ефективним використанням інтелектуальних ресурсів галузі.
В работе предложено теоретическое обоснование и методологические подходы к организации деятельности предприятий на основе интеллектуализации. Сформулировано авторское определение понятия «интеллектуализация». В рамках анализа понятийно-категориального аппарата процесса интеллектуализации предложен порядок формирования элементов экономического потенциала предприятия. Схему рыночного кругооборота реинтерпретовано с целью исследования особенностей процесса преобразования общественной интеллектуализации в интеллектуализированное развитие предприятий. Систематизирован понятийно-категориальный аппарат интеллектуализации путем введения в научный оборот понятия «потенциал интеллектуализации» и уточнения категорий «интеллект», «знание», «информация», «интеллектуальный капитал». На основе приведенной структурной схемы формирования человеческого капитала предприятия отслежено участие человека как носителя интеллекта в процессах производственно-хозяйственной деятельности, а интерпретация деятельности предприятия в виде совокупности задач, которые реализует управленческий и исполнительный персонал дала возможность сформировать авторский подход к оценке результатов интеллектуализации субъекта хозяйствования. Интеллектуализацию бизнес-процесса предложено рассматривать как комплекс взаимосвязанных управленческих, организационных и технико-технологических мероприятий, направленных на рост доли интеллектуального труда в реализации бизнес-процессов предприятия. Интерпретация схемы соответствия уровня интеллектуализации уровню развития предприятия позволяет установить три варианта развития субъекта хозяйствования, каждый из которых характеризуется тремя сценариями деятельности. Результатом анализа методов, технологий, инструментов и направлений роста интеллектуальной составляющей в деятельности предприятий стало формирование базовой модели интеллектуализации деятельности предприятия. Концептуальную структуру интеллектуализации системы менеджмента предприятия представлено в виде совокупности личных и объективных (материально-вещественных) факторов. Графоаналитическое моделирования процессов интеллектуализации деятельности предприятий дает возможность характеризовать уровень интеллектуализации, определять условия его достижения и необходимые изменения. Вследствие оценивания уровня интеллектуализации деятельности предприятий НГК Украины обнаружена проблема низкого уровня согласованности действий в сфере нефтегазового образования, науки, производства и развития персонала по обеспечению взаимных целей интеллектуализации. Практические рекомендации и их ожидаемые последствия сформулированы с использованием подходов, предусматривающих меры комплексного характера и локальные изменения на уровне отдельных субъектов хозяйствования НГК Украины.
The doctoral thesis is devoted to the development of theoretical grounds and methodological approaches of enterprises operation on basis of intellectualization. Both conditions and expected results are identified. The technologies, tools and intellectualization of enterprises operation models are conceptualized. According to the analysis and evaluation of oil-and-gas enterprises intellectualization level it has been turned out that the personnel of oil-and-gas complex has a considerable potential for growth of intellect particle in it. Therefore, the main problem of rise of intellectualization level in the oil and gas industry is in the sphere of multidirectional management activity orientations of mutual goals in university-level education, science, production and personnel development of the economic sector. It is proven that given in this doctoral thesis activities and local variations in economic entities can increase the intellectualization level both separate enterprises and oil and gas complex of Ukraine, activating the processes connected with the efficient oil and gas industry intellectual resources application.

Пономаренко Т. М. Розвиток емоційного інтелекту учнів початкової школи : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник М. О. Желтова. Запоріжжя : ЗНУ, 2021, 85 с.
UA : Робота викладена на 85 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 78 джерел. Мета дослідження: розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність програми розвитку емоційного інтелекту учнів початкової школи. Об’єкт дослідження: процес розвитку емоційного інтелекту учнів початкової школи. Предмет дослідження: зміст, форми та методи розвитку емоційного інтелекту учнів початкової школи. У роботі проаналізовано теоретико-методологічні підходи до розуміння поняття емоційного інтелекту; охарактеризовано молодший шкільний вік як сенситивний період для розвитку емоційного інтелекту; розглянуто засоби та методи розвитку емоційного інтелекту учнів початкової школи; розроблено та експериментально перевірено програму розвитку емоційного інтелекту учнів початкової школи.
EN : The work is presented on 85 pages of printed text. The list of links includes 78 sources. The purpose of the study: to develop, justify and experimentally test the effectiveness of the program for the development of emotional intelligence of primary school students. Object of research: the process of developing the emotional intelligence of primary school students. Subject of research: content, forms and methods of development of emotional intelligence of primary school students.The paper analyzes the theoretical and methodological approaches to understanding the concept of emotional intelligence; characterized the primary school age as a sensitive period for the development of emotional intelligence; means and methods of developing emotional intelligence of primary school students are considered; a program for the development of emotional intelligence of primary school students was developed and experimentally tested.

Матеріали XLI Міжнародної студентської конференції за підсумками науково-дослідних робіт студентів за 2017 рік, присвяченої 100- річчю Національної академії наук України(17-18 квітня 2018 року. Полтава.

Беккер К. О. Розвиток емоційного інтелекту в дітей старшого дошкільного віку : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 012 «Дошкільна освіта» / наук. керівник Л. М. Шульга. Запоріжжя : ЗНУ, 2022. 76 с.
UA : Робота викладена на 76 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 80 джерел. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування, розроблення та експериментальна перевірка запровадженої системи інтерактивних технологій з розвитку емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку. Об’єкт дослідження:розвиток емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку. Предмет дослідження:система інтерактивних технологій з розвитку емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку.У роботі проаналізовано сутність ключових понять дослідження; з’ясовано стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці сучасної дошкільної освіти; розроблено критерії та показники, виявлено рівні розвитку емоційного інтелекту в дітей старшого дошкільного віку; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови з розвитку емоційного інтелекту в дітей старшого дошкільного віку.
EN : The work is presented on 76 pages of printed text. The list of links includes 80 sources. The purpose of the study: theoretical justification, development and experimental verification of the introduced system of interactive technologies for the development of emotional intelligence of older preschool children. Object of research: development of emotional intelligence of older preschool children. Subject of research: the system of interactive technologies for the development of emotional intelligence of older preschool children. The essence of key research concepts is analyzed in the work; the state of the researched problem in the pedagogical theory and practice of modern preschool education is clarified; developed criteria and indicators, identified levels of development of emotional intelligence in older preschool children; theoretically substantiated and experimentally tested pedagogical conditions for the development of emotional intelligence in older preschool children.

Об’єктом дослідження єпроцес розвитку комунікативних умінь в осіб з порушеннями інтелектуального розвитку. Предмет дослідження –розвиток комунікативних умінь в учнів молодших класів з порушеннями інтелекту. Метадослідження –теоретично узагальнити та експериментально перевірити ефективність моделі та методики розвитку комунікативних умінь у молодших школярів з порушеннями інтелекту. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито значення комунікації в розвитку особистості дитини молодшого шкільного віку, висвітлено особливості розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями, описано специфіку розвитку комунікативної сфери в школярів зазначеної категорії. У другому розділі обґрунтовано й висвітлено критерії, рівні та методики діагностування розвитку комунікативних умінь у дітей із інтелектуальними порушеннями, досліджено станрозвитку комунікативних умінь в учнів із порушеннями інтелекту молодшого шкільного віку. У третьому розділі теоретично обґрунтовано і описаномодель розвитку комунікативних умінь в учнів молодших класів із порушеннями інтелекту засобами арт-терапії (на прикладі лялькотерапії), висвітлено методику проведення занять лялькотерапії в спеціальному навчальному закладі та проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження.
The object of research is the process of developing communication skills in people with intellectual disabilities. The subject of the research is the development of communication skills in junior students with intellectual disabilities. The purpose of the study is theoretically generalize and experimentally test the effectiveness of the model and methods of developing communication skills in junior high school students with intellectual disabilities. The master's thesis consists of an introduction, three sections, conclusions and a list of sources used. The introduction substantiates the relevance of the study, defines the purpose and objectives of the study. The first section reveals the importance of communication in the development of the personality of a child of primary school age, highlights the features of the development of children with intellectual disabilities, describes the specifics of the development of the communicative sphere in students of this category. The second section substantiates and highlights the criteria, levels and methods of diagnosing the development of communication skills in children with intellectual disabilities, the state of development of communication skills in students with intellectual disabilities of primary schoolage. The third section theoretically substantiates and describes the model of development of communication skills in junior students with intellectual disabilities by means of art therapy (for example, puppet therapy), highlights the method of puppetry classes in a special school and analyzes the effectiveness of the formative part of the experiment. The conclusions summarize the main results of the master's research.

Магістерська робота складається зі вступу, трьохрозділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні основи розвитку дрібної моторики в дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, розкрито значення дрібної моторики в розвитку дитини, висвітлено специфіку розвитку таких дітей, охарактеризовано особливості розвитку в них дрібної моторики. У другому розділі розроблено методику вивчення розвитку дрібної моторики в дітей молодшого шкільного віку з порушеннями інтелекту, досліджено стан розвитку дрібної моторики в молодших школярів із інтелектуальними порушеннями на констатувальному етапі дослідження. У третьому розділі здійснено експериментальну перевірку ефективності моделі та комплексу вправ з розвитку дрібної моторики в учнів із порушеннями інтелекту, розроблено комплекс вправ з розвитку дрібної моторики в молодших школярів учнів із порушеннями інтелекту та модель використання комплексу вправ з розвитку дрібної моторики у молодших класах, проведено аналіз результативності формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати дослідження.
The master's thesis consists of an introduction, three sections, conclusions and a list of sources used. The introduction substantiates the relevance of the study, defines the purpose and objectives of the study. The first section highlights the theoretical foundations of fine motor skills in children with intellectual disabilities, reveals the importance of fine motor skills in child development, highlights the specifics of the development of such children, describes the features of their fine motor skills. The second section develops a method for studying the development of fine motor skills in children of primary school age with intellectual disabilities, the state of development of fine motor skills in primary school children with intellectual disabilities at the ascertaining stage of the study. In the third section, an experimental test of the effectiveness of the model and set of exercises for the development of fine motor skills in students with intellectual disabilities, developed a set of exercises for the development of fine motor skills in primary school students with intellectual disabilities and a model of using a set of exercises for fine motor skills in primary school the effectiveness of the molding experiment. The conclusions summarize the main results of the study.

Об’єктом дослідження є процес розвитку зв’язного мовлення в учнів із порушеннями інтелектуального розвитку. Предмет дослідження – розвиток зв’язного мовлення в учнів молодшого шкільного віку з порушеннями інтелекту засобом дидактичних ігор. Мета дослідження – теоретично узагальнити та експериментально перевірити ефективність методики та комплексу дидактичних ігор з розвитку зв’язного мовлення у молодших школярів із порушеннями інтелекту. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено значення усного мовлення для соціального розвитку особистості, розкрито особливості розвитку дітей із порушеннями інтелектуального розвитку, описано специфіку розвитку зв’язного мовлення в молодших школярів із інтелектуальними порушеннями. У другому розділі описано критерії, рівні та методики діагностування розвитку зв’язного мовлення в молодших школярів із порушеннями інтелекту, досліджено стан розвитку зв’язного мовлення в учнів зазначеної категорії на констатувальному етапі дослідження. У третьому розділі описано комплекс дидактичних ігор з розвитку зв’язного мовлення для молодших школярів із порушеннями інтелекту та методику їх проведення, проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження.
The object of research is the process of developing coherent speech in students with intellectual disabilities. The subject of the research is the development of coherent speech in primary school students with intellectual disabilities through didactic games. The purpose of the study is to theoretically generalize and experimentally test the effectiveness of the methodology and set of didactic games for the development of coherent speech in primary school children with intellectual disabilities. The master's thesis consists of an introduction, three sections, conclusions and a list of sources used. The introduction substantiates the relevance of the study, defines the purpose and objectives of the study. The first section highlights the importance of oral speech for the social development of the individual, reveals the peculiarities of the development of children with intellectual disabilities, describes the specifics of the development of coherent speech in primary school children with intellectual disabilities. The second section describes the criteria, levels and methods of diagnosing the development of coherent speech in primary school children with intellectual disabilities, the state of development of coherent speech in students of this category at the ascertaining stage of the study. The third section describes a set of didactic games for the development of coherent speech for young students with intellectual disabilities and methods of conducting them, analyzes the effectiveness of the formative part of the experiment. The conclusions summarize the main results of the master's research.

Кобезська А. О. Особливості розвитку інтелекту в молодшому шкільному віці засобами ментальної арифметики : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Ю. В. Железнякова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 87 с.
UA : Робота викладена на 87 сторінок, 4 таблиці, 4 рисунка, 1 додаток. Перелік посилань включає 50 джерел. Об’єкт дослідження: розвиток інтелекту в молодшому шкільному віці. Необхідність активізації інтелектуальних ресурсів нашого суспільства є одним з найважливіших умов подолання пережитого в даний час. Зокрема, вона передбачає вирішення проблеми розвитку інтелекту, під яким мається на увазі стійка здатність людини розуміти інших людей і самого себе, свої взаємини з оточуючими, а також прогнозувати міжособистісні події. Інтелект визначається як активний процес встановлення відносин між явищами зовнішнього світу. З точки зору Ж. Ж. Піаже, дитина є біологічною істотою вимушеним поступово адаптуватися до навколишнього його суспільному середовищі, де повна соціалізація відбувається лише до підліткового віку. Розвиток інтелекту відбувається відповідно до етапів (від сенсорно-моторного до понятійному інтелекту)Наукова новизна кваліфікаційної роботи полягає у виявлені особливостей розвитку інтелекту в молодшому шкільному віці засобами ментальної арифметики.
EN : The work is spread over 87 pages, 4 tables, 4 figures, 1 appendix. The list of links includes 50 sources. Object of study: the development of intelligence in young school age. The need to activate the intellectual resources of our society is one of the most important conditions for overcoming what is currently being experienced. In particular, it involves solving the problem of the development of intelligence, which means a person's stable ability to understand other people and himself, his relationships with others, as well as predict interpersonal events. Intelligence is defined as an active process of establishing relationships between the phenomena of the outside world. From the point of view of Jean Piaget, the child is a biological being forced to gradually adapt to its social environment, where complete socialization occurs only until adolescence. The development of intelligence is in accordance with the stages (from sensory-motor to conceptual intelligence) The scientific novelty of the qualification work is to identify the features of the development of intelligence in younger school age by means of mental arithmetic.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню особистісних чинників розвитку соціального інтелекту у фахівців соціономічних професій – менеджерів, психологів та викладачів. Зроблено теоретичний аналіз історії дослідження соціального інтелекту, сучасних уявлень про його розвиток та складові компоненти. Встановлено парадигмальний зсув щодо розгляду соціального інтелекту як суто когнітивної пізнавальної здібності до соціально-особистісної пізнавальної характеристики та сформульоване узагальнене визначення соціального інтелекту. Представлено емпіричне дослідження особистісних чинників розвитку соціального інтелекту; вивчено рівень розвитку когнітивного, емоційного та поведінкового складових соціального інтелекту у працюючих фахівців професійного середовища “людина-людина”; виділено структурно-динамічні, характерологічні, мотиваційні та смислові чинники його розвитку; зроблено якісний та кількісний аналіз взаємозв’язків особистісних чинників із показниками соціального інтелекту; виділено характерні ознаки фахівців різних соціономічних груп; розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації соціального інтелекту у майбутніх фахівців соціономічних професій.
The dissertation is devoted to the study of personality factors of Social Intelligence among professionals – managers, psychologists and lectors. There was made theoretical analysis of Social Intelligence researches history, modern views on its development and constituents. There was established the paradigmal shift regarding Social Intelligence consideration from purely cognitive ability to social and personal cognitive characteristic and formulated generalized definition of Social Intelligence. There was presented an empirical study of personal factors of Social Intelligence; studied the level of cognitive, emotional and behavioral components of Social Intelligence among working experts of the professional environment "man-man"; allocated the structural and dynamic, characterological, motivational and meaning factors of its development; done qualitative and quantitative analysis of personal connections with Social Intelligence indicators; determined characteristic features of socionomic specialists from different groups; developed practical recommendations for Social Intelligence optimization for upcoming specialists of socionomic professions. As a result of empirical research it was found out that SI indicators of working professionals of investigated groups (managers, psychologists, teachers) in men and women do not differ significantly. The highest development of social skills is observed in experts of 23-30 years old; the positive development of the ability of using emotions in social interaction and communicative abilities were found in specialists of 31-40 year old. The selected groups of personal factors significantly affect on the various indicators of cognitive, emotional and behavioral SI components, but their impact is unequal. Development of general ability to understand the human behavior, general emotional competence, organizational and communicative skills is mostly determined by different factors with varying degrees of significance. Communicative speed, i.e. verbalization fluency and speech activity, determines the development of cognitive and emotional SI components, causing the easiness of making contacts, the ability to introduce ourselves, general openness and interest to knowing others, their behavioral manifestations and emotions. The endurance and general individual adaptiveness make the defining impact on the development of behavioral SI component, causing a high need of social interactions, the naturalness in establishing contacts and fast adaptation to new communication situations, the ability to resist adverse influences. The external positive motivation leads to positive effects on the ability to manage emotions, on the development of communicative abilities, while the external negative motivation, that is, the try to avoid criticism about ourselves and negative emotions hinders the skills development in understanding people and their emotions. The indicators of life meaning orientations are significant for the development of all SI components. For cognitive SI component the presence of life goals is important, which gives life meaning, direction and time perspective, while for both the emotional and behavioral SI components, it is important to meet the productivity of life i.e. the awareness of their own life competence.
Диссертационное исследование посвящено изучению личностных факторов развития социального интеллекта у специалистов социономических профессий – менеджеров, психологов и преподавателей. Сделано теоретический анализ истории исследований социального интеллекта, современных взглядов на его развитие и составляющие. Установлено парадигмальное смещение относительно рассмотрения социального интеллекта в качестве исключительно когнитивной познавательной способности до социально-личностной познавательной характеристики и сформулировано обобщенное определение социального интеллекта. Представлено эмпирическое исследование личностных факторов развития социального интеллекта; изучен уровень развития когнитивного, эмоционального и поведенческого составляющих социального интеллекта у работающих специалистов профессиональной среды “человек-человек”; выделено структурно-динамические, характерологические, мотивационные и смысловые факторы его развития; сделано качественный и количественный анализ взаимосвязей личностных факторов с показателями социального интеллекта; выделены характерные признаки специалистов различных социономических групп; разработаны практические рекомендации по оптимизации социального интеллекта у будущих специалистов социономических профессий.

У роботі представлено теоретичний аналіз психоемоційного розвитку підлітків. Подано аналіз праць вітчизняних та зарубіжних науковців. Автор надає характеристику емоційного інтелекту та визначає основні психологічні особливості його розвитку у підлітковому віці. Визначено поняття психоемоційний розвиток та його розвиток у підлітків на заняттях з образотворчої діяльності. Розглянуто вплив емоцій на розвиток підлітка, інтенсивний розвиток самосвідомості, оцінні судження, розвиток самооцінки Описано емоційний інтелект і його вплив на розвиток особистості. У роботі представлено результати емпіричного дослідження психоемоційного розвитку підлітків. На основі отриманих даних були підібрані рекомендації щодо профілактики формування нестійкого психоемоційного стану у підлітків та розглянуто особливості корекції психоемоційного розвитку в підлітковому віці за допомогою уроків образотворчого мистецтва.
The proceeding presents a theoretical analysis of psycho-emotional development of adolescents. An analysis of the works of domestic and foreign scientists is presented. The author characterizes emotional intelligence and identifies the main psychological features of its development in adolescence. The concept of psycho-emotional development and its development in adolescents in art classes is defined. The influence of emotions on the development of the adolescent, intensive development of self-awareness, evaluative judgments, development of self-esteem are considered Emotional intelligence and its influence on personality development are described. The proceeding presents the results of an empirical study of psycho-emotional development of adolescents. Based on the obtained data, recommendations for the prevention of the formation of unstable psycho-emotional state in adolescents were selected and the features of correction of psycho-emotional development in adolescence with the help of fine arts lessons were considered.

Шостак О. А. Розвиток творчої обдарованості студентів педагогічних спеціальностей : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник І. В. Козич. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 99 с.
UA : Робота викладена на 99 сторінках друкованого тексту, містить 3 таблиці. Перелік посилань включає 78 джерел. Об’єкт дослідження: процес розвитку творчої обдарованості молоді в умовах вищої школи. Предмет дослідження: особливості розвитку творчої обдарованості молоді у вищій школі. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати технології розвитку творчої обдарованості студентів педагогічних спеціальностей; визначити умови підвищення ефективності роботи з розвитку творчої обдарованості студентів. В роботі визначено основні теоретичні підходи до вивчення обдарованості; розкрито особливості розвитку творчої обдарованості студентів у вищій школі; обґрунтовано зміст технології розвитку творчої обдарованості студентів; розглянуто організацію роботи, щодо розвитку творчої обдарованості студентів у вищій школі; визначено умови підвищення ефективності роботи по розвитку творчої обдарованості студентів. Наукова новизна: уточнено поняття «творча обдарованість» як індивідуальну потенційну своєрідність творчих задатків (здібностей) людини, що забезпечують особистості успішну реалізацію її обдарувань (інтелектуальних, академічних, художніх тощо) та дозволяють їй досягати значних (вище умовного «середнього» рівня) успіхів у певній галузі діяльності; визначено критерії, показники й рівні розвитку творчої обдарованості студентів; визначено психолого-педагогічні умови, що забезпечують ефективний розвиток творчої обдарованості студентів.
EN : The work is presented on 99 pages of printed text, contains 3 tables. The list of references includes 78 sources. The object of the study: the process of development of creative talent of young people in high school. Subject of research: features of development of creative talent of youth in high school. The purpose of the study: to theoretically substantiate the technology of development of creative talent of students of pedagogical specialties; to determine the conditions for improving the efficiency of work on the development of creative talent of students. The main theoretical approaches to the study of giftedness are determined in the work; the peculiarities of the development of creative talent of students in higher education are revealed; the content of the technology of development of creative talent of students is substantiated; the organization of work on the development of creative talent of students in higher education is considered; the conditions of increase of efficiency of work on development of creative talent of students are defined. Scientific novelty: the concept of "creative talent" is clarified as an individual potential originality of creative talents (abilities) of a person that ensure a person's successful realization of his talents (intellectual, academic, artistic, etc.) and allow him to achieve significant (above conventional "average" level) success. a certain field of activity; criteria, indicators and levels of development of creative talent of students are defined; defined psychological and pedagogical conditions that ensure the effective development of creative talent of students.

Донченко О. П. Педагогічні умови інтелектуального розвитку молодших школярів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Л. О. Сущенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 76 с.
UA : Робота викладена на 76 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 81 джерело. Об’єкт дослідження: процес інтелектуального розвитку молодших школярів. Предмет дослідження: педагогічні умови інтелектуального розвитку молодших школярів. Мета дослідження: визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов реалізації концептуальної моделі інтелектуального розвитку молодших школярів у контексті школи особистісного зростання. В роботі визначено та обґрунтувано концептуальні засади моделювання системи інтелектуального розвитку молодших школярів; поліпшено педагогічні умови успішного інтелектуального розвитку молодших школярів.
EN : The work is presented on 76 pages of printed text. The list of references includes 81 sources. Object of research: the process of intellectual development of primary school children. Subject of research: pedagogical conditions of intellectual development of junior schoolchildren. The purpose of the study: to determine, theoretically substantiate and experimentally test the effectiveness of pedagogical conditions for the implementation of the conceptual model of intellectual development of primary school students in the context of the school of personal growth. The conceptual bases of modeling of the system of intellectual development of junior schoolchildren are defined and substantiated in the work; the pedagogical conditions of successful intellectual development of junior schoolchildren have been improved.

Роботу присвячено проблемі розвитку емоційної сфери старших дошкільників. Проаналізовано психолого-педагогічну літературу з досліджуваної проблеми; розглянуто теоретичні підходи до вивчення емоційної сфери дітей старшого дошкільного віку; розкрито поняття «емоційна сфера»; з’ясовано психолого-педагогічні особливості емоційної сфери у дітей старшого дошкільного віку; охарактеризовано можливості казкотерапії як засобу оптимізації розвитку емоційної сфери старших дошкільників. З’ясовано умови ефективного використання казкотерапії як засобу розвитку емоційної сфери старших дошкільників; запропоновано шляхи практичного використання казкотерапії і розроблено розвивально-корекційну програму розвитку емоційної сфери старших дошкільників із залученням батьків.
The work is devoted to the problem of development of the emotional sphere of senior preschoolers. The psychological and pedagogical literature on the researched problem is analyzed; theoretical approaches to the study of the emotional sphere of older preschool children are considered; the concept of "emotional sphere" is revealed; psychological and pedagogical features of the emotional sphere in older preschool children are clarified; the possibilities of fairy tale therapy as a means of optimizing the development of the emotional sphere of older preschoolers are characterized. The conditions of effective use of fairy tale therapy as a means of developing the emotional sphere of older preschoolers are clarified; the ways of practical use of fairy-tale therapy are offered and the developmental-correctional program of development of emotional sphere of senior preschoolers with involvement of parents is developed.

Циба Ю. В. Використання методики Глена Домана в роботі з дітьми раннього віку в умовах закладу дошкільної освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 012 «Дошкільна освіта» / наук. керівник А. Ф. Курінна. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 72 с.
UA : Робота викладена на 72 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 91 джерело. Об’єкт дослідження: процес запам’ятовування математичних знань у дітей раннього віку. Предмет дослідження: методика Глена Домана в роботі з дітьми раннього віку в умовах закладу дошкільної освіти. Мета дослідження: визначити,теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання методики навчання Глена Домана у дітей раннього віку в умовах закладу дошкільної освіти. У роботі проаналізувано стан проблеми педагогічних умов інтелектуального розвитку сучасних дітей раннього віку у психолого-педагогічній науці; розглянуто методику Глена Домана як ефективний засіб розвитку мозку та інтелекту дитини; продіагностувано сформованість навчальних умінь у дітей раннього віку в умовах закладу дошкільної освіти; експериментально перевірено ефективність методики Глена Домана для дітей раннього віку в умовах закладу дошкільної освіти.
EN : The work is presented on 72 pages of printed text. The list of references includes 91 sources. Object of research: the process of memorizing mathematical knowledge in young children. Subject of research: Glen Doman's method in working with young children in preschool education. The purpose of the study: to determine, theoretically substantiate and experimentally test the effectiveness of the use of Glenn Doman's teaching methods in young children in preschool education. The state of the problem of pedagogical conditions of intellectual development of modern children of early age in psychological and pedagogical science is analyzed in the work; Glenn Doman's method as an effective means of developing the child's brain and intelligence is considered; the formation of learning skills in young children in the conditions of preschool education was diagnosed; the effectiveness of Glenn Doman's method for young children in the conditions of preschool education was experimentally tested.

Сичікова А. І. Психолого-педагогічний супровід розвитку обдарованих дітей у закладах дошкільної освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 012 «Дошкільна освіта» / наук. керівник О. О. Самсонова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 81 с.
UA : Робота викладена на 81 сторінці друкованого тексту. Перелік посилань включає 72 джерела. Об’єкт дослідження: обдарованість як психологічний феномен. Предмет: особливості прояву обдарованості у дітей дошкільного віку. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпіричне дослідження особливості прояву обдарованості у дітей дошкільного віку. В роботі розглянуто і проаналізовано проблему обдарованості як психологічного феномену; визначено ознаки і види дитячої обдарованості; емпірично досліджено психологічні особливості дошкільного віку; було розроблено психолого-педагогічні рекомендації педагогам, психологам, батькам щодо роботи з обдарованими дітьми.
EN : The work is presented on 81 pages of printed text. The list of links includes 72 sources. Object of research: giftedness as a psychological phenomenon. Subject: features of giftedness in preschool children. The purpose of the study: to theoretically substantiate and empirically study the features of the manifestation of giftedness in preschool children. The problem of giftedness as a psychological phenomenon is considered and analyzed in the work; identified signs and types of children's talents; the psychological features of preschool age are empirically studied; Psychological and pedagogical recommendations were developed for teachers, psychologists, and parents regarding work with gifted children.

Смєла О. В. Організаційно-методичні засади розвитку емоційної сфери дітей дошкільного віку в освітньому процесі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 012 «Дошкільна освіта» / наук. керівник О. О. Самсонова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 101 с.
UA : Робота викладена на 101 сторінці друкованого тексту. Перелік посилань включає 80 джерела. Об’єкт дослідження: процес формування та розвитку емоційної сфери дітей. Предмет: зміст та методика розвитку емоційної сфери дітей. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати провідні методи розвитку емоційної сфери дітей, які сприяють подоланню емоційних, поведінкових і комунікативних проблем. В роботі обґрунтовано та експериментально доведено можливість розвитку емоційної сфери дітей дошкільного віку в узагальненні та систематизації методів корекції соціально-емоційної сфери; розроблено і впроваджено систему заходів щодо розвитку емоційної сфери дошкільників.
EN : The work is presented on 101 pages of printed text. The list of links includes 80 sources. Object of research: the process of formation and development of the emotional sphere of children. Subject: content and methods of development of children's emotional sphere. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the leading methods of development of the emotional sphere of children, which contribute to overcoming emotional, behavioral and communicative problems. The possibility of development of the emotional sphere of preschool children in the generalization and systematization of methods of correction of the social-emotional sphere is substantiated and experimentally proved in the work; a system of measures for the development of the emotional sphere of preschoolers has been developed and implemented.