Relevant bibliographies by topics / Розвиток стратегічний

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Book chapters
  5. Conference papers
  6. Reports

Academic literature on the topic 'Розвиток стратегічний'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Розвиток стратегічний.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Розвиток стратегічний"

1

Смачило, Ірина. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КАДРОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ А." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 6–9. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-2.

Full text
Abstract:
На основі дослідження наукових праць уточнено поняття кадрова стратегія. Встановлено, що кадрова стратегія є однією з найважливіших складових загальної стратегії підприємства, що пов'язано з вирішальною роллю персоналу в реалізації стратегічних цілей. Власне формування кадрової стратегії розглянуто як стратегічні настанови та способи їх реалізації, декомпозиція стратегії у вигляді ключових показників ефективності, які для працівників підприємства є стратегічними орієнтирами. Визначено, що підприємство може розробляти та реалізовувати різні кадрові стратегії залежно від рівня його стійкості та рівня зростання чисельності персоналу, що працює на ньому. Виокремлено етапи формування кадрової стратегії підприємства в умовах нестабільного середовища: аналіз зовнішнього середовища, внутрішніх резервів та недоліків в управлінні персоналом; розробка стратегічних альтернатив, стратегічний вибір та затвердження стратегії, організація процесу імплементації стратегії, моніторинг її реалізації. Визначено, що функціонування та розвиток підприємства в сучасних умовах обумовлює необхідність формування низки взаємопов’язаних стратегій: стратегія забезпечення кадрами; стратегія мотивації; стратегія розви- тку персоналу; стратегія організації праці та відносин із працівниками.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Yakubiv, V. M., I. I. Boryshkevych, and I. D. Piatnychuk. "СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Actual problems of regional economy development 2, no. 14 (July 27, 2018): 16–24. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.14.16-24.

Full text
Abstract:
Стратегічний аналіз є важливим методом для формування обґрунтованої, необхідної та своєчасної інформації, необхідної для побудови ефективної стратегії розвитку підприємства. У статті обґрунтовано необхідність проведення стратегічного аналізу сільськогосподарських підприємств як важливого інструменту для визначення перспектив розвитку в сучасному ринковому середовищі. Досліджено основні аспекти стратегічного аналізу сільськогосподарських підприємств Івано-Франківської області. На основі аналізу сильних та слабких сторін, існуючих можливостей та загроз визначено основні стратегічні напрямки розвитку, які спрямовані на досягнення конкурентоспроможності підприємств та подальший ефективний розвиток.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Гончаренко, Євген, and Ірина Когут. "Сталий розвиток Спеціальних Олімпіад: стратегічний план розвитку." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 4, 2022): 59–64. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.59-64.

Full text
Abstract:
Анотація. Нині у світі, в тому числі і в Україні, спостерігаються позитивні зміни у ставленні до осіб з інвалідністю, залучення їх до активного способу життя, реалізації інклюзивного підходу в освіті, спорті, культурі, інших сферах. Разом з тим однією з найменш захищених верств населення залишаються люди з відхиленнями розумового розвитку. Спорт та фізична культура стали доступними для людей цієї нозологічної групи з появою руху Спеціальних Олімпіад. Зародившись у 1960-х роках, сьогодні вони являють собою міжнародний спортивний феномен, який охоплює мільйони людей з відхиленнями розумового розвитку у понад 170 країнах. Мета. Виявлення перспективних напрямів діяльності Спеціальних Олімпіад у світі, що обумовлені реалізацією Глобального стратегічного плану у 2021–2024 рр. Методи. Аналіз і узагальнення спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів та матеріалів мережі Інтернет, синтез та узагальнення. Результати. Філософія Спеціальних Олімпіад полягає у формуванні світу без дискримінації, заснованого на принципах рівності та взаємоповаги. Протягом всієї історії діяльність Спеціальних Олімпіад була орієнтована на захист прав людей з відхиленнями розумового розвитку, пошук ефективних засобів соціальної інтеграції людей з інвалідністю через заняття спортом, розробку моделей інклюзивних тренувальних занять, вирішення медичних, освітніх та соціальних проблем. Саме тому у 2020 р. Спеціальна Олімпіада затвердила Глобальну стратегію розвитку на 2021–2024 рр., що розроблена на основі Цілей сталого розвитку ООН до 2030 р. У статті охарактеризовано Цілі сталого розвитку – підсумковий документ Саміту ООН зі сталого розвитку 2015 р., проаналізовано аспекти реалізації Цілей сталого розвитку ООН в межах спортивного руху Спеціальних Олімпіад, визначено фактори, які обумовлюють досягнення цілей, проаналізовані практичні кроки досягнення цілей у світі та в Україні. Ключові слова: цілі сталого розвитку, Спеціальна Олімпіада, особи з відхиленнями розумового розвитку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Куцик, П. О., and О. І. Ковтун. "СТРАТЕГІЧНИЙ КОНТЕКСТ ВИХОДУ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗОВНІШНІХ РИНКАХ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ ТА АЛЬТЕРНАТИВИ СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 65 (January 28, 2022): 7–12. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-01.

Full text
Abstract:
Розглядаються альтернативні заходи із забезпечення конкурентоспроможності підприємства на зовнішніх ринках відповідно до специфіки ситуації та її можливого розвитку на основі декомпонування стратегії за допомогою дерева структури стратегічних альтернатив. Аналізуються різноманітні типові ситуації розвитку бізнесу на зовнішніх ринках і відповідні їм стратегічні альтернативи конкурентної поведінки підприємства (стратегічні заходи, рішення, дії), спрямовані на забезпечення (підтримку або розвиток) його конкурентоспроможності в умовах глобалізації. Стратегія виходу та діяльності на зовнішніх ринках трактується як логіка поведінки підприємства щодо ключових аспектів формування, функціонування та розвитку його бізнесу в умовах глобалізації. Типовий стратегічний “патерн” підприємств, які здійснюють чи мають намір вийти на зовнішні ринки та конкурентно вести там свій бізнес, сформовано в контексті питань, які стосуються способів виходу, розвитку та діяльності підприємств на зовнішніх ринках. Зроблено висновок, що проблеми у бізнесі є насамперед наслідком неефективного управління через відсутність системного стратегічного підходу щодо вирішення проблем управління підприємством, зокрема в питаннях його виходу на зовнішні ринки та конкурентної діяльності на них, а не відсутності автоматизованого обліку та інформаційних систем на підприємстві і поза ним. Запропонована уніфікована модель дерева структури і альтернатив стратегічних рішень, представлена у вигляді метафрейма, допомагатиме у здійсненні відбору оптимальних варіантів рішень щодо ключових питань, пов’язаних із виходом та діяльністю вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках в умовах глобалізації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Казюка, Н. П. "СПЕЦИФІКА СТРАТЕГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА." Actual problems of regional economy development 2, no. 16 (November 25, 2020): 246–53. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.246-253.

Full text
Abstract:
У статті здійснено узагальнення підходів щодо визначення поняття стратегічного менеджменту підприємств туріндустрії. Проведено аналіз основних процесів у циклі стратегічного менеджменту на практиці функціонування підприємств туристичної індустрії, розглянуто етапи стратегічного планування як базової платформи стратегічного менеджменту, виокремлено специфічні ознаки стратегічного менеджменту туристичного підприємства. Виокремлено чинники побудови та реалізації ефективної стратегії розвитку туристичного підприємства в умовах глобальної інтеграції в світову індустрію турбізнесу. Узагальнено визначення стратегічного управління та стратегічного планування, виокремлено їх специфіку для підприємств туристичного бізнесу. Наведено особливості функціонування сфери туризму в контексті формування стратегії туристичних підприємств. Здійснено узагальнення аспектів стратегічного планування як основи стратегічного менеджменту. Розглянуто стадії стратегічного планування, а також виокремлено його переваги. У статті обґрунтовано, що стратегічний менеджмент охоплює широке коло організаційних рішень з приводу ситуацій, орієнтованих на майбутній розвиток, які пов’язані із генеральними цілями турфірми і знаходяться під дією неконтрольованого зовнішнього середовища. Визначено напрями розвитку стратегічного менеджменту як елементи забезпечення управління стратегічними можливостями фірми. Доведено, що туризм є тією галуззю, що характеризується високим рівнем невизначеності через вплив на її розвиток політичних, економіко-правових, соціально-економічних факторів; ефективний розвиток системи туріндустрії неможливий без продуманого стратегічного планування, особливо на етапі створення та виходу на ринок підприємства туристичного бізнесу. Доведено, що керівництво туристичного підприємства повинно визначати бачення перспектив розвитку шляхом розробки та майбутньої реалізації стратегії, місії та цілей фірми, а розвиток туризму в Україні повинен відбуватися у відповідності до світових туристичних тенденцій та трендів. Виокремлено фактори, які гальмують розвиток ринку туристичних послуг в Україні, а також стратегічні орієнтири в управлінні туризмом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ніколайчук, О. А. "Щодо сутності дефініції «Стратегічний розвиток»." Вісник Херсонського національного технічного університету 75, no. 4 (2020): 210–19. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020.4.26.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Краснощок, О. "Стратегічний розвиток державних банків України." Банківська справа, no. 5 (107) (2012): 114–27.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Шпильова, Віра, and Олександр Черевко. "СТРАТЕГІЧНИЙ РОЗВИТОК МІСТ НА ОСНОВІ ПРОГРЕСИВНОГО СВІТОВОГО ДОСВІДУ." MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, no. 1 (April 28, 2022): 129–37. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-15.

Full text
Abstract:
У статті здійснено наукове обґрунтування теоретики-методичних особливостей забезпечення стратегічного розвитку міста враховуючи сформований прогресивний світовий досвід. Наголошено про критичну залежність стратегічного розвитку міста від інноваційно-технологічного забезпечення та її подальше посилення. Виділено низку передумов (технологічних, інфраструктурних, організаційних, фінансових, інституційних, соціально-психологічних), що визначають рівень стратегічного розвитку міста та передбачають подолання ризиків та загроз у його досягненні. Узагальнено ознаки стратегічного розвитку міста згідно прогресивного світового досвіду, які стосуються впровадження технологій е-урядування, е-демократії, відкритих даних, цифрової безпеки, діджиталізації інфраструктури, е-сервісів, цифровізації медицини та освіти. Обґрунтовано особливості стратегічного розвитку окремих міст світу та сформовано висновок, що розвиток міст в основному обумовлюється впровадженням інноваційно-технологічних та інформаційно-цифрових розробок. Визначено напрями (інформаційно-цифровий, технологічно-інфраструктурний, організаційно-економічний, інституційно-проєктний, фінансово-інвестиційний) та у відповідності до них інструментарій стратегічного розвитку міста.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Бондар, Анастасія, and Руслан Байрамов. "Стратегічний менеджмент неолімпійського спорту (на прикладі сумо)." Слобожанський науково-спортивний вісник K, no. 6 (December 30, 2019): 10–15. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.022.

Full text
Abstract:
Мета: визначити стратегію розвитку сумо в Харківській області. Матеріал і методи: проаналізовано Статут громадської організації «Харківська обласна федерація сумо» та Націо- нальну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація» (2016), системний аналіз та метод моделювання дав можливість побудувати стратегічну модель розвитку сумо у Харківській області, соціологічне опитування серед жителів Харківської області сприяло визначенню думки населення щодо сумо та перспектив його розвитку у нашому регіоні, метод експертних оцінок використано для оцінки розробленого в ході дослідження перспективного плану розвитку сумо в Харківській області. Результати: у ході дослідження визначено, що сумо притаманні ознаки європейської моделі професійного спорту: відсутність чіткого поділу між аматорським і професійним напрямом; спортивно-комерційна спрямованість розвитку. Окреслено стратегію розвитку сумо в Харківській області, подано результати попередніх досліджень щодо перспек- тивного плану розвитку сумо та запропоновано стратегічну модель розвитку сумо, яка базується на принципах сис- темності, науковості, цілепокладання, гуманізму, включає мережу організаційно-управлінських заходів, що зумовлю- ють досягнення поставлених завдань, таких як зростання популярності та конкурентоспроможності сумо; покращення спортивних результатів на міжнародних змаганнях сумо; збільшення кількості людей, які займаються сумо. Висновки: Отримані результати доповнюють і розширюють сучасні наукові дані щодо стратегічного управління роз- витком неолімпійського спорту в Україні. Розроблений перспективний план розкриває мережу заходів, які покладені в основу моделі і сприятимуть вирішенню стратегічних завдань щодо розвитку сумо в регіоні. Для ефективного вико- нання перспективного плану ми пропонуємо Громадській організації «Харківська обласна федерація сумо» створити структурний підрозділ «Центр розвитку сумо» зі статусом Юридичної особи, для проведення власної господарської діяльності, що передбачена статутом Федерації та не суперечить діючому законодавству, на який покласти обов’язки роботи із зовнішніх зв’язків та маркетингу. На базі Центру створити структурні підрозділи, які відповідатимуть окремим напрямкам роботи: «Спортивний комплекс», «Академія сумо», «Музей сумо», «Спортивний магазин», «Відділ марке- тингу», «Видавництво» (або видавничий відділ). Запропонована нами стратегічна модель, з урахуванням внутрішніх і зовнішніх ризиків, відображає розвиток неолімпійського спорту, зокрема сумо, ефективний менеджмент сприятиме вирішенню нагальних завдань на кожному етапі та досягненню генеральної мети. Ключові слова сумо, стратегія розвитку, план, модель, федерація, центр розвитку сумо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Сердюк-Копчекчі, Ю. В. "Стратегічний розвиток підприємств агропромислового комплексу України." Академічний огляд. Економіка та підприємництво, no. 2 (37) (2012): 116–20.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Розвиток стратегічний"

1

Янковець, Т. М. "Стратегічний розвиток інноваційного потенціалу." Thesis, ХНТУ, 2010. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/4855.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Кривич, Яна Миколаївна, Яна Николаевна Кривич, and Yana Mykolaivna Kryvych. "Вплив інновацій на стратегічний розвиток банку." Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/58825.

Full text
Abstract:
Сьогодні, в умовах інтеграції науково-технічного прогресу, коли провідні країни світу переходять до постіндустріального періоду, економічний розвиток набуває якісно нового характеру. Основні його риси визначаються, по-перше, постановкою інноваційного процесу (створення, розповсюдження та використання інновацій) у центр якісних, кількісних та структурних зрушень; по-друге, перетворенням інноваційного процесу в постійно діючий фактор; по-третє, безпрецедентно високою швидкістю змін. Тому саме організація ефективного інноваційного процесу слід вважати об’єктивною необхідністю для українських банків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Скорик, В. В. "Стратегічний вимір глобалізації інновацій." Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49022.

Full text
Abstract:
Зміна парадигми інноваційного розвитку та перехід до моделі «відкритих інновацій» у сполученні зі зростаючою інтернаціоналізацією науки та високою мобільністю людських ресурсів, привели до того, що сьогодні вектор глобальних інноваційних потоків перестає бути односпрямованим, про що свідчить багатий закордонний досвід. Відтак проблема інтернаціоналізації інноваційного бізнесу як додаткового джерела ресурсів є вкрай актуальною.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Хлобистов, Євген Володимирович, Евгений Владимирович Хлобыстов, Yevhen Volodymyrovych Khlobystov, Любов Валеріївна Жарова, А. О. Коваленко, Liubov Valeriivna Jarova, and Любовь Валерьевна Жарова. "Стратегічний розвиток та потенціал реалізації політики екологічної безпеки." Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14086.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Добрянська, Любов Олександрівна, Любовь Александровна Добрянская, and Liubov Oleksandrivna Dobrianska. "Стратегічний потенціал еколого-економічної безпеки регіонального розвитку." Thesis, Рада по вивченню продуктивних сил України, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15884.

Full text
Abstract:
На сучасному етапі розвитку продуктивних сил пріоритетного значення набувають проблеми забезпечення сталого розвитку, які невід’ємні від проблематики збереження навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, безпеки життєдіяльності населення та захисту територій від потенційних чи реальних надзвичайних ситуацій природного й техногенного походження. Можливості держави виконати такі завдання пов’язані з наявністю певного безпекового потенціалу – спроможності суспільства і економіки протистояти загрозам природного і техногенного характеру, що виникають внаслідок стихійних лих чи антропогенної діяльності. Серед таких чинників останніми роками визначаються і ймовірні кліматичні зміни, і застаріле обладнання, і нераціональна й непослідовна державна політика у сфері навколишнього середовища та убезпечення населення від негативних впливів будь-якого походження. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15884
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Фадєєва, Ганна Миколаївна. "Вплив факторів на розвиток промислових підприємств в інноваційних умовах." Thesis, Українська інженерно-педагогічна академія, 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37727.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Смерічевський, С. Ф., and Д. Шаболтун. "Економічні аспекти стратегічного розвитку потенціалу підприємства." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53371.

Full text
Abstract:
1. Kryvovyazyuk I.V., Volynchuk Yu. V., Pushkarchuk I. M. Methodological approach to the efficiency evaluation of innovative processes in logistical activity of enterprises. Actual Problems of Economics 2015. Vol. 174, Issue 12, Pages 408 – 414. 2. Palyvoda Olena, Karpenko Oksana, Bondarenko Olena, Bonyar Svitlana and Bikfalvi Andrea (2018). Influence of network organizational structures on innovation activity of industrial enterprises. Problems and Perspectives in Management, 16(3), 174-188. 3. Вовк, О. М., Дудік, А. О. (2020). Управління потенціалом розвитку підприємства: стратегічний підхід. Економічний простір, (162), 53-56. 4. Ареф’єва, О. В. Полоус О.В. (2019) Соціально-економічні умови інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємства // Зб. наук. пр. НУК. – Миколаїв : НУК, 2019. – № 2 (476). – С. 29–36.
При визначенні економічних аспектів розвитку потенціалу підприємства слід виділяти генеральну мету підприємства і комерційні цілі, в якості яких доцільно прийняти підвищення рентабельності, оптимізацію фінансового результату, вартісний підхід при формуванні ресурсного забезпечення. Стратегічне управління потенціалом розвитку підприємства є важливою складовою частиною у досягненні підприємницького успіху. Зазначені визначення поняття, складники, фактори, які впливають на стратегічне управління потенціалом підприємства, є теоретичною основою для побудови раціональної моделі інноваційного управління підприємством. Впровадження моделі управління допомагає керівництву фірми приймати правильні рішення, які забезпечать усунення поточних та стратегічних проблем, та підвищує можливість підприємства вчасно реагувати на будь-які зміни у зовнішньому середовищі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Ряба, А. І. "Стратегічне планування розвитку підприємства (на прикладі ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське», м. Красилів)." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10909.

Full text
Abstract:
Досліджено теоретико-методичні засади управління формуванням стратегічного плану розвитку підприємства. Визначено системи стратегічного планування підприємства та порядок розробки стратегічних планів. Здійснено оцінку техніко-економічних показників діяльності. Виконано аналіз фінансової діяльності та рівня конкурентоспроможності ДП ПрАТ «Оболонь» «Красилівське». Проаналізовано та здійснено аналіз його стратегічної позиції. Обґрунтовано використання трендових моделей для прогнозування стратегічного розвитку ДП ПрАТ «Оболонь» «Красилівське». Запропоновано напрями планування розвитку інформаційного забезпечення процесу управління та розглянуто стратегічне планування розвитку маркетингової діяльності ДП ПрАТ «Оболонь» «Красилівське».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Попов, Микола Олексійович. "Стратегічний вектор розвитку олійно-жирової галузі в умовах глобалізації." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46600.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Коніщева, Н. Й., О. Г. Набока, and В. О. Власов. "Модернізація діяльності вищих навчальних закладів як стратегічний чинник сталого розвитку." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65750.

Full text
Abstract:
Як зазначено у Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», яку схвалено указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015, для виходу України на провідні позиції у світі «Україна має стати державою з сильною економікою та з передовими інноваціями».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Розвиток стратегічний"

1

Шаповалова, І. О. Стратегічний розвиток ринку мінеральної води в Україні. Миколаїв: МДАУ, 2009.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Стратегічний план соціально-економічного розвитку м. Славутича до 2020 року. Славутич, 2002.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Жаліло, Я. А., Я. Б. Базилюк, and О. В. Собкевич. Стратегічна ціна російської агресії для економіки України. Національний інститут стратегічних досліджень, 2022. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2022.05.

Full text
Abstract:
Досліджено системний економічний та соціальний ефект гібридної агресії, яку Російська Федерація здійснює проти України з 2014 року. Доведено поєднання прямих втрат природних, матеріальних та людських ресурсів внаслідок окупації частини території України із створенням суттєвих перешкод для економічного та соціального розвитку країни, звуженням можливостей вибору шляхів розвитку. Оцінено адаптивність економіки України до цих негативних наслідків та здійснені кроки щодо їх подолання. Запропоновано бачення засад стратегії послаблення ціни російської агресії для України та зниження чутливості національної економіки до подальших гібридних впливів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Стратегічні пріоритети та сучасні завдання розвитку реального сектору економіки України. Черкаси: Брама - Україна, 2007.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Жаліло, Я. А. Тридцять років Незалежності України: соціально-економічні підсумки та стратегічні візії майбутнього. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2022.01.

Full text
Abstract:
В аналітичній доповіді систематизовано та досліджено досвід становлення та розвитку економіки України за весь період її незалежності. З позицій особливостей реалізації національного суверенітету в на сучасному етапі глобалізації проаналізовано суперечності соціально-економічних трансформацій, які сформували сучасну модель економічного і соціального розвитку України. Визначено основні виклики для досягнення повноцінної реалізації потенціалу національного суверенітету, виходячи з наявних та перспективних загальносвітових трендів та суперечностей чинної моделі розвитку України. Запропоновано авторське бачення економічних та соціальних пріоритетів розбудови незалежної України третього тисячоліття, сформульовано конкретні завдання державної політики у різних сферах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Україна в 2005-2009 рр.: стратегічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку. Київ: НІСД, 2009.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Україна в 2005-2009 рр.: стратегічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку. Київ: НІСД, 2009.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Кравченко, В., В. Орлик, М. Замікула, В. Ярмоленко, О. Давимука, М. Паламарчук, and О. Александров. Сучасний стан і перспективи розвитку й трансформації Північноатлантичного альянсу. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.20.

Full text
Abstract:
Після переоцінки загроз безпеці та оновлення місії НАТО після 2014 р. стратегічними пріоритетами організації визначено стримування й оборону, а також поширення стабільності й зміцнення безпеки поза межами території Альянсу. Це зумовлює активізацію відносин НАТО з країнами-партнерами на східному та південному флангах. Попри те, що оборонні зобов’язання у рамках НАТО не поширюються на регіони, в яких найбільшим є ризик виникнення воєнного конфлікту між США та КНР, Вашингтон зацікавлений у всебічній взаємодії з Альянсом для здобуття переваг у глобальній конкуренції. Консолідація позицій держав-членів НАТО, розпочата за нової адміністрації США, посилює позиції Альянсу щодо стримування агресивних дій РФ. Безпрецедентний масштаб і кількість одночасних викликів та їхній комплексний характер, суперечності національних інтересів членів Альянсу, що становить загрозу його єдності, формують потребу подальших реформ НАТО. Принцип ухвалення рішень консенсусом за сучасних умов часто обмежує ефективність реакції організації. Подолання згаданих викликів пов’язано зі спроможністю Альянсу знайти шляхи вирішення внутрішніх проблем і протистояти зовнішнім загрозам, зокрема завдяки зближенню позицій США та ЄС. Іншою умовою є раціональна оцінка загроз європейськими державами-членами, відокремлення економічних інтересів від оборонної політики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Веремій, І. Г., М. О. Паламарчук, Р. Е. Юлдашев, Н. М. Гавриленко, Г. М. Широкий, Д. М. Серебрянський, О. В. Литвиненко, and О. О. Сінайко. Трансформація зовнішньоекономічних відносин України з Російською Федерацією: 2010–2020 роки. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.05.

Full text
Abstract:
Відносини між Російською Федерацією (РФ) та Україною визначаються насамперед міждержавним конфліктом із збройною складовою в Донецькій та Луганській областях. Спроба незаконної анексії Росією території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя в 2014 р. та їх окупації, збройне протистояння на Донбасі зумовлюють довгостроковий характер міждержавної конфронтації. Цей конфлікт є асиметричним. Для України наслідки протистояння з РФ – життєво важливі, а перебіг конфлікту впливає майже на всі значущі соціальні процеси. Натомість керівництво Росії розглядає Україну переважно одним з полів конкуренції із Заходом задля «утвердження позицій Російської Федерації як одного з впливових центрів сучасного світу». Пострадянський простір визначений пріоритетом зовнішньої політики Росії, водночас більше значення надається співробітництву з державами, які беруть участь у російських інтеграційних проєктах. Стратегією економічної безпеки РФ на період до 2030 року, ухваленою в 2017 р., пріоритетом розвитку російської економіки визначено створення умов для реалізації стратегічних національних пріоритетів РФ. Так констатується підпорядкування економіки реалізації насамперед стратегічних цілей, визначених політичним керівництвом. Економічний тиск Росії, який був важливим інструментом її політики щодо України й до 2014 р., після початку агресії набув якісно нового рівня. Так само як і застосування воєнних інструментів, обмеження українського експорту, припинення транзиту українських товарів російською територією, спрямоване, зокрема, на виснаження економічних ресурсів України та обмеження її розвитку, а також примушення політичних лідерів нашої держави до прийняття вимог Кремля. Російська Федерація продовжує докладати зусиль для максимального послаблення залежності від економічної співпраці з Україною. Йдеться про зменшення ролі України як транзитної держави для експорту російських енергоносіїв, розірвання усталених коопераційних зв’язків, насамперед у сфері військово-промислового комплексу. Російська політика практично не зважає на інтереси російського бізнесу, які зберігаються на території України, попри суттєве зменшення відповідної активності порівняно з максимальними рівнями, досягнутими на початку 2010-х років. Головним пріоритетом є прагнення утримати Україну в орбіті свого впливу, що в майбутньому має забезпечити компенсацію нинішніх втрат, зокрема й економічних.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.24.

Full text
Abstract:
Історія незалежної України – складний шлях усвідомлення нею власних національних інтересів, обстоювання державного суверенітету, виборювання гідного місця в Європі та світі. Перед новою незалежною державою постали безпрецедентні за складністю і масштабами завдання перетворення: • «радянської людини», ізольованої «залізною завісою», на українця, відкритого до Європи і світу; • тоталітарного суспільства, в якому людина була гвинтиком державної машини, на громадянське суспільство, яке поважає права і свободи кожної людини; радянського авторитаризму ‒ на сучасну європейську демократію; • планово-адміністративної економіки як частини єдиного народногосподарського комплексу СРСР, заснованої на державній власності, на сучасну ринкову економіку на основі приватної власності; • УРСР на незалежну Україну. За 30 років замість диктатури комуністичної партії і декоративної системи рад створено систему державної влади, ґрунтовану на поділі на законодавчу, виконавчу і судову, визнане й гарантоване місцеве самоврядування. Триває реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади, завданнями якої, поміж іншого, є забезпечення доступності публічних послуг та підвищення їхньої якості, досягнення оптимального розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади. Україна – одна з небагатьох країн пострадянського простору, в якій відбувається періодична зміна політичної влади як у спосіб виборів, так і під тиском масових протестів. За Індексом демократії (Democracy Index) британської дослідної компанії The Economist Intelligence Unit Україна у 2020 р. посіла 79-те місце із 167 країн світу. Розвивається громадянське суспільство. Зростає довіра до громадських організацій та волонтерського руху. Зміцнюється партнерство громадянського суспільства з органами влади, що сприяє прозорості та підзвітності державних органів, розвитку діалогу у суспільстві. Завдяки сучасним інформаційним технологіям поліпшується доступ громадян до публічних послуг. Стратегічним курсом України є європейська та євроатлантична інтеграція, набуття повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Розвиток стратегічний"

1

Смерічевський, С. Ф., О. В. Чумак, and В. Є. Командровська. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ У СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ ДЕРЖАВНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-28.

Full text
Abstract:
Стратегічне управління розглянуто крізь призму умов ефективного функціонування підприємств за ринкових умов та кола визначених імперативів, для чого проаналізовано трактування цього терміна в науковій літературі та зауважено на основних проблемах сьогодення щодо даної теорії. Зауважено на важливість одного з інструментів зв’язку між урядом і установою, яка реалізує права власника, – стратегічного плану. У розвиток даного тезису акцентовано на необхідності розроблення корпоративної стратегії, яка визначає загальний напрям розвитку підприємства та бізнес-стратегії. Оскільки формування стратегії державного підприємства базується на стратегії власності держави, із метою підвищення дієвості та співвідношення процесу стратегічного управління економічним розвитком державних підприємств за умов кризових явищ запропоновано складати Карту програми стратегії управління, яка дає змогу враховувати ключові складники стратегії, що визначають результативність стратегічного плану. Рекомендовано акцентувати увагу на концептуальному складнику підходу до стратегічного управління, який передбачає, зокрема, побудову функціональних стратегій залежно від виду державних підприємств. Стратегічне управління посилює встановлення балансу між централізованою та децентралізованою системами управління державним підприємством за умов розроблення комунікаційної інфраструктури для їх ефективної взаємодії по вертикалі й горизонталі управління.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Чечетова, Н., Т. Чечетова-Терашвілі, and Н. Лелюк. "ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА СТРАТЕГІЧНИХ НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА." In Management, finance, economics: modern problems and ways of their solutions, 552–64. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.econ.ii-552-564.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Гаврилюк, Світлана. "FEATURES OF FINANCIAL SUPPORT OF TOURIST ENTREPRENEURSHIP IN UKRAINE." In SOCIETY DEVELOPMENT: SOCIAL, ECONOMIC AND PSYCHOLOGICAL ASPECTS, 22–43. KROK Univerdity, 2019. http://dx.doi.org/10.31732/sd-22.

Full text
Abstract:
Реалізація стратегічної мети розвитку туризму в Україні, пов‘язаної із забезпеченням конкурентоспроможної на світовому ринку туристичної галузі на основі максимально повного задоволення попиту споживачів, можлива лише за умов стійкого розвитку туристичного бізнесу, що в свою чергу забезпечується його фінансовим потенціалом. Являючись об‘єктивною основою здійснення ефективної виробничо-продуктової діяльності, фінансові ресурси трансформуються в інші фактори розвитку туристичного підприємництва, представляючи собою одну із важливих системних складових.Для створення сприятливих умов реалізації програм підвищення ефективності та конкурентоспроможності туристичним підприємствам необхідно вміти ефективно використовувати фінансовий потенціал, прагнути до зростання прибутку, що можливо досягнути на основі глибоких знань законів і закономірностей ринкової економіки, особливостей фінансового забезпечення туристичної галузі. В наукових дослідженнях провідних зарубіжних та вітчизняних вчених відсутній комплексний підхід до вирішення проблеми управління фінансовим забезпеченням туристичних підприємств. В публікаціях вітчизняних науковців відображені проблеми фінансування туристичної галузі, формування фінансового механізму, організації та планування фінансової діяльності туристичних підприємств в ринкових умовах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Бугіль, С. Я., and Р. П. Дудяк. "ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТЕРИТОРІЇ ЯК ЧИННИК ЇЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-8.

Full text
Abstract:
Дослідження присвячено проблемам та перспективам формування маркетингового потенціалу території як чинника її соціально-економічного розвитку. Стверджується, що маркетинг територій здатний забезпечувати узгодження багатьох економічних інтересів із цільовими програмами розвитку різного рівня. Маркетинг територій – це свого роду організуючий інструмент, який створює об’єктивні умови для узгодження соціально-економічних процесів, тим самим виступаючи інструментом формування та реалізації маркетингового потенціалу території. Досліджено праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених проблемам ефективного управління формуванням маркетингового потенціалу території. Запропоновано методичні підходи до вдосконалення системи формування маркетингового потенціалу території на основі аналізу існуючих тимчасових, просторово визначених та прогнозованих на майбутнє стратегічних потреб споживачів території, а також аналізу конкурентних переваг регіону. Обґрунтовано, що важливим у реалізації маркетингового підходу в управлінні соціально-економічними процесами в регіоні є використання інструментів «маркетингу територій». Регіон у цьому разі розглядається як комплексний «територіальний продукт», у якому чотири традиційні елементи комплексу маркетингу (маркетинг-мікс): продукт (product), ціна (price), розподіл (place) і просування (promotion) тісно взаємопов’язані.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Novikova, Olga, and Oksana Pankova. "Особливості формування та реалізації стратегічних пріоритетів забезпечення безпеки та розвитку України та Республіки Польща." In Współczesne trendy bezpieczeństwa biznesu. Problemy i wyzwania gospodarek wschodnich. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2022. http://dx.doi.org/10.18778/8142-855-2.12.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Розвиток стратегічний"

1

Грищук, Дмитро. "АКМЕОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ОРІЄНТИР ГРОМАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІ." In МІЖГАЛУЗЕВІ ДИСПУТИ: ДИНАМІКА ТА РОЗВИТОК СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/10.07.2020.v2.10.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Салівончик, І. М., and Г. В. Недопад. "СТРАТЕГІЧНИЙ ПОГЛЯД ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА." In Economic security: state, cluster, enterprise. Publishing House “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-018-6-13.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Ян, Брецько, Домище-Медяник А.М., and Шекмар Н.А. "СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ДИТЯЧОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ." In ТУРИЗМ ХХІ СТОЛІТТЯ: ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ЦІННОСТІ. Київський національний торговельно-економічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31617/k.knute.2019-04-12.03.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Ілларіонов, Олександр. "«ДЕРАДЯНІЗАЦІЯ» ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ." In EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.v1.39.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Колесник, Аліса. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРИ." In НАУКА СЬОГОДЕННЯ: ВІД ДОСЛІДЖЕНЬ ДО СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬ, chair Л. Мірошніченко. Молодіжна наукова ліга, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/25.09.2020.v3.05.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Пелих, Іван. "МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ХВОРОБИ КРОНА." In СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НАУКИ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОДІЇ, chair Олександр Шевченко. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/22.05.2020.v2.11.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Шевченко, Світлана. "РОЗВИТОК ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ У ДОБУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (2000-і рр.)." In СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НАУКИ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОДІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/22.05.2020.v3.11.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Орищук, Василь. "РОЗВИТОК ЛОКАЛЬНИХ МУЗЕЇВ ПРОСТО НЕБА В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ." In СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НАУКИ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОДІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/22.05.2020.v3.15.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Велика, Олена, and Азізова Катерина. "ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ПАРКУВАЛЬНОГО ПРОСТОРУ МІСТА." In СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НАУКИ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОДІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/22.05.2020.v1.02.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Багрій, Тетяна. "РОЗВИТОК ОСВІТИ І ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ НА ПЕРЕЯСЛАВЩИНІ У ХVІІІ – НА ПОЧАТКУ ХІХ СТОЛІТТЯ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ." In СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НАУКИ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОДІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/22.05.2020.v3.12.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Розвиток стратегічний"

1

Кремень, Василь Григорович, Володимир Іларіонович Луговий, Олег Михайлович Топузов, Світлана Олександрівна Сисоєва, Інна Олегівна Титаренко, Сергій Дмитрович Максименко, Тетяна Іванівна Куліш, et al. Звіт про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2020 р. Національна академія педагогічних наук України, April 2021. http://dx.doi.org/10.37472/zvit2020.

Full text
Abstract:
Діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2020 р. спрямовувалася на теоретико-методологічне й науково-методичне забезпечення функціонування та розвитку національної системи освіти відповідно до пріоритетів державної освітньо-наукової політики, визначених стратегічними і програмними документами. У виданні представлено результати роботи академії, її підвідомчих установ, колективів вчених, дійсних членів і членів-кореспондентів. Охарактеризовано виконання статутних завдань НАПН України та розкрито кадровий потенціал установ. Наведено найвагоміші наукові здобутки вчених академії за результатами виконання фундаментальних і прикладних досліджень із зазначенням соціального ефекту впровадження. Представлено роботу загальних зборів і методологічних семінарів, а також Президії НАПН України. Всебічно висвітлено експериментальну, видавничу, науково-організаційну, науково-експертну, освітню, міжнародну, науково-інформаційну діяльність, співпрацю з органами державної влади і науковими організаціями, представлення наукових періодичних видань та публікацій вчених у світовій системі наукових комунікацій, проведення науково-практичних масових заходів, а також фінансове забезпечення. Для освітян, науковців, управлінців, усіх, хто забезпечує функціонування і розвиток освіти, її науковий, методичний, експертний і консультативний супровід, здійснює наукові дослідження та експериментальні розробки і галузі освіти, педагогіки і психології.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Кремень, Василь Григорович, Володимир Іларіонович Луговий, Олег Михайлович Топузов, Світлана Олександрівна Сисоєва, Інна Олегівна Титаренко, Сергій Дмитрович Максименко, Тетяна Іванівна Куліш, et al. Звіт про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2021 р. Національна академія педагогічних наук України, 2022. http://dx.doi.org/10.37472/zvit2021.

Full text
Abstract:
Діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2021 р. спрямовувалася на теоретико-методологічне й науково-методичне забезпечення функціонування та розвитку національної системи освіти відповідно до пріоритетів державної освітньо-наукової політики, визначених стратегічними і програмними документами. У виданні представлено результати роботи академії, її наукових установ, колективів вчених, дійсних членів і членів-кореспондентів. Охарактеризовано виконання статутних завдань НАПН України та розкрито кадровий потенціал установ. Наведено найвагоміші наукові здобутки вчених академії за результатами виконання фундаментальних і прикладних досліджень із зазначенням соціального ефекту впровадження. Представлено роботу загальних зборів і методологічних семінарів, а також Президії НАПН України. Всебічно висвітлено експериментальну, видавничу, науково-організаційну, науково-експертну, освітню, міжнародну, науково-інформаційну діяльність, співпрацю з органами державної влади і науковими організаціями, представлення наукових періодичних видань та публікацій вчених у світовій системі наукових комунікацій, проведення науково-практичних масових заходів, а також фінансове забезпечення. Для освітян, науковців, управлінців, усіх, хто забезпечує функціонування і розвиток освіти, її науковий, методичний, експертний і консультативний супровід, здійснює наукові дослідження та експериментальні розробки у галузі освіти, педагогіки і психології.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Розвиток стратегічний' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography