Dissertations / Theses on the topic 'Розвиток соціальних систем'

1. Криворучко О. С. Імперативи формування та домінанти розвитку цифрової економіки у сучасному парадигмальному контексті / Н. М. Краус, О. С. Криворучко // Парадигмальні зрушення в економічній теорії ХІХ ст.: зб. наук. пр. за матеріалами ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 2–3 лист. 2017 р. – Київ : КНУ ім. Т. Шевченка, 2017. – С. 681–685. 2. . Прохорова В. В., Юхман Я. В. Формування інноваційно-організаційної культури на підприємстві як основа активізації процесу інновінгу. Управління економічними системами та процесами в умовах глобалізаційних трансформацій: колективна монографія / за ред. д-ра екон. наук, професора Прохорової В. В. - Х.: Видавництво Іванченка І. С., 2020. С. 52-60. 3. Чобіток В. І. Інтегрований механізм інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств: мультиагентні технології. / В. І. Чобіток // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2019. - № 4 (68). - С. 148–154.
Світова глобалізація та зростаюча динамічність розвитку ринкової економіки зумовлюють потреби внутрішніх ринків і ставлять нові завдання перед вітчизняними підприємствами для підвищення рівня конкурентоспроможності та виходу на нові ринки. Для того щоб успішно функціонувати в ринкових умовах і задовольняти потреби економічних суб'єктів, необхідно раціонально використовувати цифрові тенденції в логістичному управлінні підприємствами. Ця обставина вимагає істотного перегляду механізму функціонування розподільної системи вітчизняних підприємств на основі логістичного підходу, маючи на увазі під ним формування інтегрованих систем організаційно-економічного, інформаційного та іншого порядку, призначення яких полягає не тільки в забезпеченні більш досконалого рівня обслуговування споживачів, але і в глобалізації господарської діяльності, активізації виконання міжнародних вимог в напрямку відповідального зберігання вантажів за допомогою використання цифрових тенденцій в логістичному управлінні підприємствами.

Дослідження податкових інструментів впливу на соціальний розвиток має особливе значення, оскільки життєдіяльність суспільства завжди пов’язана з розвитком економічної сфери.
A research tax instrument of influence on social development is particularly important because the vital activity of society is always associated with the development of economic sectors.

Бродовська, О. Г. Розвиток системи державних закупівель в соціальній сфері в Україні : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03 / О. Г. Бродовська. - Запоріжжя, 2017. - 209 с.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню механізмів і розробці практичних рекомендацій щодо розвитку системи державних закупівель у соціальній сфері. У роботі досліджено концептуальні засади розвитку системи державних закупівель. Уточнено понятійний апарат економічної науки у сфері державних закупівель. Внесено доповнення в науковий підхід до поєднання у сфері державного наукового замовлення методу бюджетування, орієнтованого на результат, та програмно-цільового методу фінансування. Узагальнено досвід організації державної закупівельної діяльності в освітній сфері та запропоновано науково-практичні підходи до організації фінансування державного освітнього замовлення. Проаналізовано сучасний стан та особливості здійснення закупівельної діяльності в соціальній сфері. Обґрунтовано зміни й доповнення до законодавства України стосовно визначення принципів здійснення закупівельної діяльності. Запропоновано методологічні підходи до впровадження механізму державного замовлення на результати наукової та науково-технічної діяльності.
В диссертации представлено теоретическое обобщение и новое решение научной задачи обоснования механизмов и разработка практических рекомендаций по развитию системы государственных закупок социальной сфере. Диссертация посвящена обоснованию механизмов и разработке практических рекомендаций по развитию системы государственных закупок в социальной сфере. В работе исследованы концептуальные основы развития системы государственных закупок. Уточнен понятийный аппарат науки государственного управления в сфере государственных закупок путем определения в действующем законодательстве Украины понятия «государственные расходы для удовлетворения государственных нужд» как затрат на продукцию для государственных нужд и государственные капиталовложения. Это позволит эффективно оценить объем государственных расходов на обеспечение выполнения возложенных государством функций. Внесены дополнения в научный подход к сочетанию в сфере научного заказа метода бюджетирования, ориентированного на результат, и программно-целевого метода финансирования. Обобщен опыт организации государственной закупочной деятельности в образовательной сфере и предложены научно-практические подходы к организации финансирования государственного образовательного заказа. Предложено финансировать государственный образовательный заказ с поэтапным переходом на конкурсный порядок размещения государственных заказов, что в будущем обеспечит прозрачность финансовых потоков на всех уровнях и будет способствовать развитию межбюджетных отношений в системе образования, а также эффективному использованию бюджетных средств. Проанализировано современное состояние и особенности осуществления закупочной деятельности в социальной сфере. Обоснованы изменения и дополнения в законодательство Украины относительно определения принципов осуществления закупочной деятельности путем внесения изменений в Закон Украины «Об осуществлении государственных закупок» относительно определения принципов осуществления закупочной деятельности и дополнения таким перечнем: эффективность; экономичность, равенство и справедливость, открытость и прозрачность, ответственность; стимулирование национального производства и рынка занятости, обеспечение национальной безопасности, социальной справедливости, развития регионов, поддержки малого и среднего бизнеса, охраны окружающей среды. Предложены методологические подходы к внедрению механизма государственного заказа на результаты научной и научно-технической деятельности, которые реализуются через систему определения потребностей на научно-техническую продукцию в рамках Концепции долгосрочного прогноза научно-технического развития Украины.
The thesis is devoted to the mechanisms of ensuring and developing of practical recommendations for the development of public procurement system in Ukraine. Conceptual framework of public procurement are studied in this work. The conceptual apparatus of science governance in public procurement are specified. The scientific approach are added of the combination of Public Budgeting scientific order that result-oriented and performance-based funding method. The experience of public procurement in education is generalized and theoretical and practical approaches to the funding of the state educational order are ordered. The present condition and specifics of procurement activities in the social field are analyzed. Amendments to the legislation of Ukraine concerning the definition of principles for procurement are proved. Methodological approaches to the implementation mechanism of the state order for the results of scientific and technological activities are proposed.

Магістерська дисертація: 108 с., 5 рис., 39 табл., 1 додаток, 37 джерел. Актуальність теми – використання використання методів сценарного аналізу процесів в багатьох прикладних задачах суттєво ускладнюється або унеможливлюється у випадку розгляду слабкоструктурованих принципово неформалізовуваних систем. Для моделювання та побудови сценаріїв такого класу складних систем застосовується методологія когнітивного моделювання, що спирається на пізнання, мислення, розуміння, сприйняття та інші аспекти когнітивної діяльності людини. Тому доцільною є розробка модифікацій нечітких когнітивних карт із застосуванням апарату нечітких множин. Мета дослідження – розробка та обґрунтування методів і алгоритмів побудови складних систем на основі нечітких когнітивних карт, їх застосування для побудови сценаріїв розвитку складної системи. Об’єкт дослідження – процеси функціонування складних систем. Предметом дослідження є методи системного аналізу, моделі, підходи, прийоми когнітивного аналізу. Методи дослідження – методи теорії систем, математичного моделювання, системного аналізу, технологіїї предбачення Результатом дослідження є запропонована модифікація побудови нечітких когнітивних карт із застосуванням апарату нечітких множин, обчислювальний алгоритм, програмна реалізація та приклад їх застосування для пошуку сценаріїв побудови складних систем.
Master's thesis:108 p., 5 figs., 39 tables, 1 appendix, 37 sources. Relevance of the topic - the use of methods of scenario analysis of processes in many applied problems is significantly complicated or impossible in the case of weakly structured fundamentally informalized systems. To model and build scenarios of this class of complex systems, the methodology of cognitive modeling is used, which is based on cognition, thinking, understanding, perception and other aspects of human cognitive activity. Therefore, it is advisable to develop modifications of fuzzy cognitive maps using the apparatus of fuzzy sets. The purpose of the study is to develop and substantiate methods and algorithms for constructing complex systems based on fuzzy cognitive maps, their application to build scenarios for the development of a complex system. The object of research is the processes of functioning of complex systems. The subject of research are methods of systems analysis, models, approaches, methods of cognitive analysis. Research methods - methods of systems theory, mathematical modeling, systems analysis, technological foresight The result of the research is the proposed modification of the construction of fuzzy cognitive maps using the apparatus of fuzzy sets, computational algorithm, software implementation and an example of their application to find scenarios for building complex systems.

У класичних концепціях Фредеріка Тейлора («наукового управління») та Макса Вебера («раціональної бюрократії») управління традиційно представлялося як вплив однієї системи на іншу для цілеспрямованої зміни останньої. Цей підхід, що пізніше отримав назву «технократичний», найшов відображення в роботах вчених 20 століття А. Гастєва, П. Керженцева (Росія) Ці вчені робили припущення, що механізм управління зведе всі функції управління до найпростіших дій, коли система управління людьми буде замінена системою управління речами. Довгий час уявлення про оптимізацію управлінської моделі зв’язували з суб’єкт - об’єктними відносинами. Об’єктом при цьому вважалося все те, що підпорядковується керуючому впливу, а суб’єктом - все те, що здійснює такий вплив. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34433

Тема економічної кризи на сьогодні є дуже актуальною, тому що не знаючи причин кризи в Україні, неможливо знайти шляхи до її подолання. Як відомо, сучасне суспільство прагне до постійного поліпшення рівня й умов життя, які може забезпечити тільки стійкий економічний ріст. Проте, спостереження показують, що довгостроковий економічний ріст не є рівномірним, а постійно переривається періодами економічної нестабільності.

В роботі розкрито зміст ключових понять дослідження: «людина з обмеженими фізичними можливостями», «державна стратегія», «система соціального захисту», «соціальний захист», «соціальна інтеграція», «соціальна допомога», «соціальна реабілітація» та інших; визначено сутність соціального захисту людей з обмеженими фізичними можливостями як соціальної проблеми та об’єкту наукових досліджень; досліджено процес розвитку законодавчого забезпечення системи соціального захисту людей з обмеженими фізичними можливостями в Україні; визначено основні проблеми чинних нормативно-правових документів, що діють у системі соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями; проаналізовано стан реалізації державної стратегії розвитку соціального захисту людей з обмеженими фізичними можливостями в Сумській області; зробити оцінку чинників, що впливають на реалізацію державної стратегії розвитку системи соціального захисту людей з обмеженими фізичними можливостями в регіоні; обґрунтовано напрями щодо вдосконалення реалізації державної стратегії розвитку системи соціального захисту людей з обмеженими фізичними можливостями на регіональному рівні.
The paper reveals the content of key research concepts: "a person with disabilities", "state strategy", "social protection system", "social protection", "social integration", "social assistance", "social rehabilitation" and others ; the essence of social protection of people with disabilities as a social problem and an object of scientific research is determined; the process of development of legislative support of the system of social protection of people with disabilities in Ukraine is investigated; the main problems of the current legal documents operating in the system of social protection of persons with disabilities are identified; the state of implementation of the state strategy for the development of social protection of people with disabilities in Sumy region is analyzed; to assess the factors influencing the implementation of the state strategy for the development of the social protection system for people with disabilities in the region; directions for improving the implementation of the state strategy for the development of the social protection system for people with disabilities at the regional level are substantiated.

Інноваційна спрямованість розвитку вітчизняної економіки висуває нові вимоги до діяльності суб’єктів господарювання, зокрема зростає важливість людського фактору (мотивація персоналу, ставлення до роботи, рівень кваліфікації тощо) у забезпеченні конкурентоспроможності українських виробників.

У статті обґрунтовано необхідність використання стратегічного планування та управління при розробці та реалізації державних стратегій еколого-орієнтованого регіонального розвитку соціально-економічних систем в Україні в контексті концепції сталого розвитку суспільства.

Захист дисертації відбудеться 29 серпня 2018 р. о 13 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.052.05 Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України за адресою: 46008, м. Тернопіль, вул. Білогірська, 50, зала засідань.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, основні завдання, визначені об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих автором результатів, наведено відомості про їх апробацію. Запропоновано механізм управління корпоративною соціальною відповідальністю (далі КСВ), який є системним процесом, базується на застосуванні основних функцій менеджменту до КСВ: планування, організації, мотивації та контролю, включає такі основні етапи: формування цілей корпоративної соціальної діяльності, організаційно-плановий, етап реалізації, етап формування та оприлюднення результатів корпоративної соціальної діяльності (далі КСД), охоплює всі рівні управління, реалізується в основних бізнес-процесах та сприяє комплексному впровадженню принципів КСВ в діяльність підприємства. Удосконалено теоретико-методичний підхід до визначення рівня розвитку КСВ підприємства залежно від життєвого циклу підприємства та здійснюваних КСВ-заходів, зокрема запропоновано п’ять рівнів розвитку: перший (базовий рівень відповідальності за законодавчо встановленими зобов’язаннями), другий (додатково до першого рівня активна благодійна та/або спонсорська діяльність), третій рівень (високий рівень відповідальності підприємства перед внутрішніми та зовнішніми стейкхолдерами, в тому числі за зобов’язаннями понад законодавчо встановленими), четвертий рівень (рівень стратегічної направленості КСВ та соціальних інвестицій), п’ятий рівень (рівень ефекту синергізму КСВ). Удосконалено методичний підхід до проведення експрес-оцінки КСВ підприємства в частині формування системи якісних та кількісних показників, що на відміну від існуючих додатково включає запропоновані автором показники: фінансової стійкості підприємства та показники відповідальності перед акціонерами та власниками, показники інноваційної активності та якості продукції, показники антикорупційної діяльності, показники енергозбереження. Запропоновано удосконалену методику визначення інтегрального показника ефективності КСВ, який розраховується з використання системи якісних та кількісних параметрів оцінки КСВ, які на відміну від існуючих враховують показники внутрішньої та зовнішньої форми КСВ. Значення інтегрального показника дає можливість визначити рівень розвитку КСВ підприємства. У першому розділі «Теоретичні основи корпоративної соціальної відповідальності підприємств» досліджено генезис та становлення концепції, виділено шість етапів еволюції концепції КСВ. Визначено, що корпоративна соціальна відповідальність повинна розвиватись на основі «ядра» з врахуванням альтернативних концепцій як наукова концепція та практична діяльність і бути тісно пов’язаною з інституційною теорією, теоріями права, менеджменту, економічними теоріями, соціальними та екологічними теоріями та практичними діями задля задоволення всіх заінтересованих сторін, так званих стейкхолдерів. До основних принципів КСВ віднесено такі: добровільності, відповідальності, системності, інтегрованості, прозорості, комплексності, повноти, підзвітності, інноваційності, важливості та реальності тощо. Запропоноване авторське визначення сутності поняття «корпоративна соціальна відповідальність підприємства». З позицій структурного підходу до концепції КСВ, визначено, що соціальна діяльність компанії повинна включати такі структурні компоненти: соціальне сприйняття, соціальна відповідальність, соціальне реагування, соціальне зобов’язання. Досліджено взаємозв’язок цих основних компонентів КСВ підприємства. Відповідно до стейкхолдерської теорії КСВ в контексті її розвитку, автором проведене групування стейкхолдерів підприємства за визначеними ознаками. Визначені характеристики інтересів основних груп заінтересованих осіб в контексті стійкого розвитку. Згруповані основні ініціативні документи міжнародного рівня та стандартів в сфері КСВ, наведена їх характеристика, проведений аналіз існуючих зарубіжних моделей КСВ та визначені особливості їх адаптації в практику діяльності українських підприємств. Визначено взаємозв’язок основних документів та стандартів по КСВ. Проведений аналіз основних документів в сфері КСВ на внутрішньокорпоративному рівні. Визначені основні напрями та форми реалізації КСВ підприємств. Обґрунтовано взаємозв’язок КСВ із етапами життєвого циклу підприємства та визначено п’ять рівнів розвитку КСВ підприємства. У другому розділі «Оцінка рівня розвитку корпоративної соціальної відповідальності підприємств» проведено аналіз основних показників харчової промисловості України, визначено тенденції розвитку підприємств з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, проведена оцінка КСВ-практик підприємств та визначений вплив КСВ на ділову репутацію підприємств. Проведено аналіз різних методів та методик оцінки ефективності корпоративної соціальної відповідальності підприємств. Визначено проблеми, які гальмують реалізацію принципів КСВ на підприємствах. Доведено необхідність розробки стратегії соціально відповідальних заходів та її інтеграція в стратегію розвитку підприємства є обов’язковою. Удосконалена система показників для проведення експрес-оцінки КСВ. Авторський доробок передбачає групування показників за складовими: економічна, соціальна, екологічна. Кожна із цих складових має свої групи показників. За результатами оцінки сформовано рейтинг підприємств Житомирської області у сфері КСВ за визначеними показниками. Встановлено, що взаємозв’язок інформативних показників експрес-оцінки КСВ підприємства на проміжних етапах та показників нефінансового звіту є важливим в управлінні КСВ діяльністю підприємств. За кожним показником стандартного елементу звітності GRI G4 закріплено показники експрес-оцінки КСВ підприємства. Запропонована система комплаєнс-критеріїв, яка дозволить оцінити підприємства з позицій належності його до підприємств за статусом «соціально відповідальна компанія». Проведене опитування керівників 18 підприємств харчової промисловості, що дозволило зробити висновки про реальний стан справ в сфері КСВ та визначити існуючі проблеми та фактори, які стримують розвиток КСВ на підприємствах. Доведено, що рівень розвитку КСВ підприємства має вплив на його ділову репутацію. Визначено загальні вагові коефіцієнти впливу ключових параметрів на ділову репутацію підприємств харчової промисловості. У третьому розділі «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності підприємств» отримані наукові результати, які спрямовані на розвиток корпоративної соціальної відповідальності підприємства. Доведено, що управління корпоративною соціальною відповідальністю повинне бути системним процесом, та інтегруватись в систему управління підприємством. Запропоновано ієрархічну схему інтеграції управління КСВ в систему управління підприємством. Запропоновано механізм управління корпоративною соціальною відповідальністю підприємства, який представлений у вигляді певної послідовності дій, впровадження інструментів інтеграції принципів КСВ в бізнес-процеси підприємства. Визначені напрями організації КСВ в системі корпоративного управління, базові елементи організації КСВ підприємства, процедури, інституції, взаємозв’язок та комунікації між основними елементами. Розроблені напрямки аналізу і оцінки управління корпоративною соціальною відповідальністю. Удосконалено поняття стейкхолдерської вартості. Запропоновано напрями аналізу, які будуть характеризувати рівень КСВ підприємства за групами стейкхолдерів: політики підприємства щодо своїх працівників, ділової репутації компанії у споживачів, політики підприємства щодо ділових партнерів, політики підприємства щодо акціонерів (власників) і інвесторів, політики підприємства щодо держави і суспільства. Щоб оцінити соціальні інвестиції, здійснювані підприємством, запропоновано використовувати кількісні і якісні індекси соціальних інвестицій. В контексті кількісних індексів запропоновано їх розширити та визначати додатково показник – показник ефективності соціальних інвестицій за доданою вартістю. Для комплексної оцінки ефективності КСВ підприємства запропоновано використовувати інтегральний показник ефективності корпоративної соціальної діяльності. Методика удосконалена через використання системи якісних та кількісних показників, які запропоновані автором через визначення коефіцієнту якісних параметрів ефективності КСВ та коефіцієнту кількісних параметрів ефективності КСВ. Визначені значення інтегрального показника ефективності корпоративної соціальної діяльності за рівнями розвитку КСВ. Дана методика апробована на підприємствах Житомирської області. Доведено важливість розвитку державно-приватного партнерства в Україні. Визначено основні п’ять етапів розвитку ДПП як системного процесу, визначені інтереси заінтересованих сторін-учасників. Розглянутий зарубіжний досвід реалізації проектів ДПП та проаналізована можливість його адаптації в Україні. Висновки є обґрунтованими та коротко представляють основні результати дослідження. Одержані в дисертації результати в сукупності вирішують науково-практичне завдання, яке полягає в обґрунтуванні нових та поглибленні існуючих теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо розвитку корпоративної соціальної відповідальності підприємств.
In the thesis have been substantiated new and advanced existing theoretical and methodological provisions and practical recommendations for the development of corporate social responsibility of enterprises (CSR). The evolutionary stages of formation and development of the CSR concept and the essence of CSR are defined . There has been improved the theoretical and methodical approach to determining the development level of CSR of the enterprise depending on its life cycle and implemented CSR-measures. In the paper have been also developed: the existing standards and initiatives in the sphere of CSR; proposals on their implementation and improvement; the possibilities of adaptation of foreign models of CSR to the Ukrainian practice. Other scientific research results are as follows: have been improved the methodical approach to conducting an express CSR evaluation of the enterprise and the CSR management mechanism; has been improved the method for determining the integral indicator of CSR efficiency, which is calculated using the system of qualitative and quantitative parameters of CSR assessment, which, in contrast to existing ones, takes into account the internal and external forms of CSR. The value of the integral indicator makes it possible to determine the level of CSR development of the enterprise. The thesis highlights the importance of developing public-private partnership in Ukraine.
В работе обоснованы новые и усовершенствованы существующие теоретико-методические положения и практические рекомендации по развитию корпоративной социальной ответственности (КСО) предприятий. Определены эволюционные этапы становления и развития концепции КСО, определена сущность КСО. Предложен механизм управления корпоративной социальной ответственностью, который является процессом, он базируется на применении основных функций менеджмента в КСО: планирования, организации, мотивации и контроля, включает следующие основные этапы: формирование целей корпоративной социальной деятельности, организационно-плановый этап реализации этап формирования и обнародования результатов КСД, охватывает все уровни управления, реализуется в основных бизнес-процессах и способствует комплексному внедрению принципов КСО в деятельность предприятия. Усовершенствован теоретико-методический подход к определению уровня развития КСО предприятия в зависимости от жизненного цикла предприятия и осуществляемых КСО-мероприятий, в частности предложено пять уровней развития: первый (базовый уровень ответственности с законодательно установленными обязательствами), второй (дополнительно к первому уровню активная благотворительная и / или спонсорская деятельность), третий уровень (высокий уровень ответственности предприятия перед внутренними и внешними стейкхолдерами, в том числе по обязательствам свыше законодательно установленных, четвертый уровень (уровень стратегической направленности КСО и социальных инвестиций), пятый уровень (уровень эффекта синергизма КСО). Усовершенствован методический подход к проведению экспресс-оценки КСО предприятия в части формирования системы качественных и количественных показателей, в отличие от существующих дополнительно включает предложенные автором показатели: финансовой устойчивости предприятия и показатели ответственности перед акционерами и владельцами, показатели инновационной активности и качества показатели антикоррупционной деятельности, показатели энергосбережения. Усовершенствована методика определения интегрального показателя эффективности КСО, который рассчитывается с использованием системы качественных и количественных параметров оценки КСО, которые в отличие от существующих учитывают показатели внутренней и внешней формы КСО. Значение интегрального показателя дает возможность определить уровень развития КСО предприятия.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
У роботі розглядаються теоретичні засади проектування соціального забезпечення персоналу СФГ «Колосок». Проаналізовано сучасний стан господарської діяльності підприємства та систему соціального забезпечення СФГ «Колосок». Запропоновано заходи щодо поліпшення системи соціального забезпечення на підприємстві СФГ «Колосок», наведено змістовні пропозиції.
The paper considers the theoretical principles of designing social security for the staff of FF «Kolosok». The current state of economic activity of the enterprise and the social security system of FF «Kolosok» are analyzed. Measures to improve the social security system at the FF «Kolosok» enterprise are proposed, and meaningful proposals are given.

Ревко, А. М. Соціогуманітарний простір та його вплив на розвиток регіональних господарських систем : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.05 / А. М. Ревко. - Чернігів, 2020. - 471 с.
Дисертаційна робота присвячена поглибленню теоретичних та методичних положень, обґрунтуванню наукових та практичних рекомендацій щодо модернізації соціогуманітарного простору регіонів України та його впливу на розвиток регіональних господарських систем. У роботі узагальнено теоретичні підходи щодо формування соціогуманітарного простору регіону. Дослідження існуючих наукових позицій щодо трактування сутності понять «простір», «соціальний простір», «соціогуманітарний простір», «регіональні господарські системи», «інфраструктура» та «соціальна інфраструктура» вітчизняними і закордонними вченими дали змогу ввести в науковий обіг авторське трактування категорій «соціальна інфраструктура регіону», «людиноцентризм» та «соціогуманітарний простір регіону». У процесі дослідження з’ясована ретроспектива розвитку соціальної інфраструктури в структурі соціогуманітарного простору та доведено, що нині просторовий розвиток компонент соціальної інфраструктури відстає від існуючих потреб населення регіону. Встановлено, що головною причиною цього є успадкована Україною економічна система, відповідно до якої фінансування соціальної інфраструктури регіонів здійснюється за залишковим принципом. Дисертанткою обґрунтовано, що якість соціальної інфраструктури соціогуманітарного простору залежить від зростання соціальної партисипації населення та формування соціального капіталу. У роботі зауважено, що ресурсною складовою соціального капіталу є людський потенціал, оскільки людина є ключовим елементом соціально-економічного розвитку регіонів України. Визначено структуру інституційної складової соціального капіталу, що включає систему суспільних інститутів (державно-правових, економічних та соціально-культурних), інститути громадянського суспільства та систему соціальних норм. У дослідженні доведено, що соціальна інфраструктура являється структурно-функціональною компонентою соціогуманітарного простору та складається з культурологічної, освітньої, медичної, спортивно-фізкультурної та інформаційної інфраструктури. Дисертанткою визначено, що в умовах децентралізованого управління просторово-регулююча компонента соціогуманітарного простору представлена системою управління на регіональному, субрегіональному та місцевому рівнях. Авторкою обґрунтовано закономірності трансформації соціогуманітарного простору, що допомагають ефективно використовувати ресурсний потенціал регіональних господарських систем та оптимізувати економічну діяльність регіонів України в контексті євроінтеграції. Під «закономірностями трансформації соціогуманітарного простору регіону» дисертантка визначає існуючий взаємозв’язок між складовими елементами соціальної інфраструктури в межах певного просторового утворення, котрий впливає на активізацію просторового утворення. Сформульовано систему методологічних принципів оцінки соціальної інфраструктури в межах соціогуманітарного простору. На переконання дисертантки, визначену систему принципів слід доповнити принципом «партисипаційності», який полягає у залученні громадянського суспільства до активної участі в прийнятті рішень щодо розвитку сфер соціальної інфраструктури соціогуманітарного простору, його згуртованості та спрямованості на вирішення соціальних проблем, успадкованих та накопичених у трансформаційний період та принципом «континуальності», який відображає сукупність соціально-економічних цінностей місцевих громад, їх постійне, континуальне вдосконалення. На основі узагальнення існуючих підходів оцінки впливу соціальної інфраструктури на просторовий розвиток продуктивних сил запропоновано авторську методику, що дозволило провести методологічно коректні зіставлення та ранжування областей України та воєводств Республіки Польщі як за рівнем розвитку соціальної інфраструктури, так і за окремими складовими – рівнем розвитку освітньої, культурологічної та медичної інфраструктури. У ході дисертаційного дослідження проведено детальний статистичний аналіз стану та тенденції розвитку освітньої, медичної та культурологічної підсистем соціальної інфраструктури 22 областей України. Часовий лаг оцінки підсистем соціальної інфраструктури регіонів охоплює 2010-2017 рр. Установлено відсутність рівного доступу населення регіонів України до закладів освіти, що викликає ризики соціального відторгнення, обмежує індивідуальні можливості населення та ускладнює процес переходу до інклюзивного типу розвитку. Виявлено, що кадровий потенціал медичної інфраструктури України має виражену регіональну дивергенцію (як в просторовій, так і в професійній структурі). Відповідно до розробленої авторської методики, дисертанткою проведено моніторинг рівня впливу соціальної інфраструктури на розвиток соціогуманітарного простору для кожного регіону України та Республіки Польщі. За результатами рейтингового оцінювання авторкою виділено чотири групи регіонів (регіони-лідери, провідні регіони, периферійні регіони та регіони-аутсайдери). Результати дослідження дають підстави для висновків, що Польща, як і Україна, має виражену регіональну дивергенцію соціальної інфраструктури. Доведено, що населення регіонів України має значно гірші умови доступу до послуг соціальної інфраструктури та, як наслідок, формування людського потенціалу ніж населення європейських країн. На думку авторки, важливим вектором подолання негативної тенденції розбудови соціальної інфраструктури регіонів України є розвиток продуктивної співпраці між усіма рівнями управління, оскільки від співробітництва і ієрархії в цій сфері залежить реалізація спільних цілей, однією з яких є виховання освіченого та здорового соціуму. Віддаючи належне важливості розвитку соціального підприємництва як головного ресурсу соціальної інфраструктури, що сприяє покращенню фінансової незалежності територіальних громад, дисертантка підкреслює вагомість освітньої інфраструктури в формуванні соціального підприємництва в деяких європейських країнах. Сформовано авторську думку стосовно трактування поняття «соціальне підприємництво» як інноваційної діяльності особи або групи людей, які отримують прибуток від своєї діяльності, здійснюють системні зміни в екологічній або соціальній сфері та значний вплив на економічний розвиток та формування нового соціогуманітарного простору регіональних господарських систем. У роботі акцентується увага на тому, що розвиток соціального підприємництва здійснює значний вплив на нагромадження соціального капіталу, що вкрай необхідний для формування громадянського суспільства та інклюзивного просторового розвитку. У дисертації розроблено структурно-логічну модель розбудови публічноприватного партнерства соціальної інфраструктури, котра базується на сукупності ресурсів, використання яких для вирішення соціальних проблем та при ефективній співпраці між бізнесом, урядом, інститутами громадянського суспільства та залученні територіальних громад сприяє формуванню нового соціогуманітарного простору. Доповнено економічний зміст поняття «публічно-приватне партнерство соціальної інфраструктури», що являє собою систему взаємовідносин між публічними та приватними партнерами, а також інститутами громадянського суспільства, з метою реалізації спільних проектів у межах соціальної інфраструктури, котрі спрямовані на досягнення економічних, соціальних чи екологічних результатів у формі конкретного суспільного блага, шляхом використання спільних ресурсів, розподілу між партнерами відповідальності, ризиків та винагороди, задля організації взаємовигідного, довгострокового співробітництва, спрямованого на створення нових та модернізацію існуючих об'єктів соціальної інфраструктури регіону. Авторкою удосконалено інституціональний механізм розбудови нового соціогуманітарного простору регіону в умовах децентралізації, детермінантою якого, з одного боку, є відносини власності, а з іншого, – релевантне нормативно-правове поле діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та підвищення партисипації інститутів громадянського суспільства. При цьому під ынституціональними засадами розбудови соціогуманітарного простору дисертантка розуміє систему норм, правил та напрямів, котрі продукує держава та громадянське суспільство з метою реалізації можливостей та прав людини щодо відтворення власного потенціалу в межах існуючої соціальної інфраструктури регіону. У дисертаційній роботі вперше розроблено просторову модель модернізації соціальної інфраструктури простору в контексті започаткованих реформ, базисом якої є чітке розмежування обов’язків, завдань та відповідальності між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також вектори структуризації просторової організації соціальної інфраструктури. Дисертанткою визначено, що, з огляду на європейський досвід, напрямом модернізації освітньої інфраструктури є створення профорієнтаційних центрів для молоді, метою діяльності яких має стати допомога здобувачам освіти в прийнятті рішень, пов’язаних із вибором освітнього та професійного напряму розвитку, а також планування кар’єри. У роботі наголошено, що ефективне освітньо-професійне консультування молоді протидіє соціальній відчуженості, а також допомагає в прийнятті професійних та освітніх рішень. Набули подальшого розвитку концептуальні засади формування нової соціогуманітарної стратегії в умовах переходу до інклюзивного розвитку регіону, що базуються на управлінській моделі модернізації соціогуманітарного простору, що включає центральні органи державної влади, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та інститути громадянського суспільства
The dissertation is devoted to deepening of theoretical and methodological provisions, substantiation of scientific and practical recommendations on modernization of socio-humanitarian space of Ukrainian regions and its influence on development of regional economic systems. The paper summarizes the theoretical approaches to the formation of sociohumanitarian space of the region. Research of existing scientific positions on the interpretation of the essence of the concepts of “space”, “social space”, “sociohumanitarian space”, “regional economic systems”, “infrastructure” and “social infrastructure” by domestic and foreign scientists made it possible to enter into the scientific circulation the author's interpretation of categories “social infrastructure of the region”, “human-centrism” and “socio-humanitarian space of the region”. In the research process, the retrospective of social infrastructure development in the structure of socio-humanitarian space is found out and it is proved that the spatial development of the components of social infrastructure is lagging behind the existing needs of the population of the region. It is established that the main reason for this is the economic system inherited by Ukraine, according to which the financing of the social infrastructure of the regions is carried out on a residual basis. The author proved that the quality of social infrastructure of sociohumanitarian space depends on the growth of social participation of the population and the formation of social capital. This paper highlights that human potential is a resource component of social capital, because people is a key element of socioeconomic development of Ukrainian regions. The structure of the institutional component of social capital is defined, including the system of public institutions (state-legal, economic and socio-cultural), civil society institutions and the system of social norms. The study proves that social infrastructure is a structural and functional component of socio-humanitarian space and consists of cultural, educational, medical, sports-physical and informational infrastructure. The author proves that in the conditions of decentralized management, the spatial and regulatory component of the socio-humanitarian space is represented by the system of management at the regional, sub-regional and local levels. The author substantiates the legal conformity of transformation of sociohumanitarian space, which help to effectively use the resource potential of regional economic systems and optimize the economic activity of Ukrainian regions in the context of European integration. “Legal conformity of transformation of the sociohumanitarian space of the region" is defined by the author as an existing relationship between the constituent elements of social infrastructure within a specific spatial formation, which influences the activation of spatial formation. The system of methodological principles of social infrastructure assessment within the socio-humanitarian space is formulated. The defined system of principles, in the author's view, should be complemented by the principle of “participation”, which consists in involvement of civil society in the active participation in decisionmaking on the development of social infrastructure areas of the socio-humanitarian space, its cohesion and orientation to solving social problems, inherited and accumulated in the transformation period and the principle of “continuality”, which reflects the totality of socio-economic values of local communities, their constant, continual improvement. On the basis of generalization of existing approaches to assessing the impact of social infrastructure on the spatial development of productive forces, the author's method is proposed, which allowed to conduct methodologically correct comparisons and ranking of Ukrainian regions and Polish voivodships both by the level of social infrastructure development and by individual components - the level of education, cultural and medical infrastructure. The dissertation research provides a detailed statistical analysis of the state and trends of educational, medical and cultural subsystems of social infrastructure development of Ukraine’s regions. The time lag of assessment of the subsystems of social infrastructure of the regions covers 2010-2017. Unavailability of equal access of the population in the Ukrainian regions to the educational institutions, which poses risks of social exclusion, limits the individual opportunities of the population and complicates the process of transition to inclusive type of development is established. It is revealed that the human capacity of the medical infrastructure of Ukraine has a pronounced regional divergence (both in spatial and professional structure). According to the author's methodology, scientist monitors the level of influence of social infrastructure on the development of socio-humanitarian space for each region of Ukraine and the Republic of Poland. According to the rating, the author identifies four groups of regions (leader regions, leading regions, peripheral regions, and outsider regions). The results of the study provide grounds for the conclusion that Poland, like Ukraine, has a pronounced regional divergence of social infrastructure. It is proved that the population in the regions of Ukraine has much worse conditions for access to social infrastructure services and, as a result, the formation of human potential than the population of European countries. In the author's opinion, the development of productive cooperation between all levels of government is an important vector for overcoming the negative tendency of development of social infrastructure of Ukraine's regions, since the cooperation and hierarchy in this sphere depend on the realization of common goals, one of which is the education of an educated and healthy society. Paying tribute to the importance of the development of social entrepreneurship as the main resource of social infrastructure, which contributes to the financial independence of territorial communities, scientist emphasizes the importance of educational infrastructure in the formation of social entrepreneurship in some European countries. The author's opinion regarding the interpretation of the concept of “social entrepreneurship” as an innovative activity of a person or group of people who profit from their activities, make systematic changes in the environmental or social sphere, and have a significant impact on the economic development and formation of new socio-humanitarian space of regional economic systems is formed. This thesis focuses on the fact that the development of social entrepreneurship has a significant impact on the accumulation of social capital, which is essential for the formation of civil society and inclusive spatial development. In the thesis the structural and logical model of the development of public-private partnership of social infrastructure, which is based on the combined resources, the use of which for solving social problems and with the effective cooperation between business, government, civil society and the involvement of local communities, promotes the formation of new socio-humanitarian space is worked out. The economic content of the concept of “public-private partnership of social infrastructure”, which is a system of relations between public and private partners, as well as civil society institutions, with the aim of implementing joint projects within the framework of social infrastructure aimed at achieving economic, social or environmental results in the form of a specific public good, through the use of common resources, the sharing of responsibility, risk and reward between partners, for the organization of mutually beneficial, long-term cooperation aimed at creating new and modernizing existing social infrastructure in the region is supplemented. The institutional mechanism for the development of new socio-humanitarian space in the region in terms of decentralization, the determinant of which, on the one hand, there are property relations, and the other - the relevant regulatory field of activity of the executive branch authorities, local government and increasing participation of civil society is improved by author. At the same time, under the institutional principles of building a socio-humanitarian space, scientist understands the system of norms, rules and directions produced by the state and civil society in order to realize the opportunities and human rights for the reproduction of one's own potential within the existing social infrastructure of the region. Within the framework of the dissertation, the spatial model of social infrastructure modernization in the context of reforms initiated whose basis is a clear segregation of obligations, tasks and responsibilities between the executive and local governments, as well as vectors structuring the spatial organization of social infrastructures are developed first. The author determines that, in the light of European experience, the direction of modernization of educational infrastructure is the creation of career guidance centers for young people, the purpose of which should be to help young people in making decisions related to the choice of educational and professional direction of development, as well as the career planning. The paper points out that effective educational and vocational counseling for young people counteracts social exclusion and helps in making professional and educational decisions. The conceptual foundations for the formation of a new socio-humanitarian strategy in the context of the transition to an inclusive development of the region, based on the managerial model of modernization of the socio-humanitarian space, including central government bodies, local executive bodies, local government bodies and civil society institutions, are further developed.

В роботі досліджено сутність та роль місцевих бюджетів у регіональному розвитку, охарактеризовано особливості формування бюджетів обласного рівня. Проведено оцінку стану соціально-економічного розвитку Сумської області, проаналізовано показники виконання обласного бюджету Сумської області. Розроблено пропозиції щодо оптимізації складу видатків соціального спрямування обласного бюджету

У дисертаційному дослідженні розглядаються теоретико-методичні засади та практичні положення, які в комплексі визначають концептуальні основи, ор-ганізаційно-економічні форми та фінансові механізми управління коштами міс-цевих бюджетів розвитку з метою підвищення ефективності інвестиційного за-безпечення соціальної сфери.
The dissertation focuses on the theoretical, methodological and practical as-sumptions which predetermine the conceptual basics, organizational and economic forms, financial mechanisms of management of local budgets development to in-crease the effectiveness of the social sphere investment security.

В роботі досліджено сутність, види та значення державних цільових програм; визначено особливості розробки та класифікаційні ознаки державних цільових програм; охарактеризовано джерела фінансування державних цільових програм на регіональному рівні. Проаналізовано динаміку розвитку реалізації державних цільових програм щодо отримання доступного житла молоді в Україні та досліджено перспективи розвитку державної цільової програми на регіональному рівні
В работе исследована сущность, виды и значение государственных целевых программ; определены особенности разработки и классификационные признаки государственных целевых программ; охарактеризованы источники финансирования государственных целевых программ на региональном уровне. Проанализирована динамика развития реализации государственных целевых программ по получению доступного жилья молодежи в Украине и исследованы перспективы развития государственной целевой программы на региональном уровне

Федина, В. В. Розвиток накопичувальної системи пенсійного забезпечення в Україні : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08 / В. В. Федина. - Чернігів, 2021. - 253 с.
Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретичних основ розвитку накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Розвинуто наукові погляди на економічну природу пенсійного забезпечення. Поглиблено теоретичні основи структуризації пенсійної системи, надано змістовно-функціональну характеристику накопичувальній складовій системи пенсійного забезпечення як оновленої парадигми соціальних гарантій, досліджено еволюцію недержавного пенсійного забезпечення в процесі реформування пенсійної системи. Здійснено оцінку рівня пенсійного забезпечення громадян України у контексті впливу демографічних та економічних чинників. Проаналізовано сучасний стан та ефективність недержавної накопичувальної системи пенсійного забезпечення в Україні. Охарактеризовано нормативно-правове поле становлення і функціонування такої системи. Визначено головні орієнтири концептуального обґрунтування розвитку та ефективності системи пенсійного забезпечення. Запропоновано напрями посилення взаємозв’язку між рівнями пенсійної системи України через використання фінансових ресурсів накопичувальної системи пенсійного страхування. Розроблено пропозиції щодо інструментів впливу держави на активізацію розвитку накопичувальної системи пенсійного забезпечення.
Диссертация посвящена обоснованию теоретических основ развития накопительной системы пенсионного обеспечения. Развиты научные взгляды на экономическую природу пенсионного обеспечения. Охарактеризованы теоретические основы структуризации пенсионной системы, предоставлено содержательно-функциональною характеристику накопительной составляющей системы пенсионного обеспечения как обновленной парадигмы социальных гарантий, исследована эволюция негосударственного пенсионного обеспечения в процессе реформирования пенсионной системы. В работе аргументировано необходимость стратегического проектирования развития НСПЗ. Обосновано теоретический контур процедур выбора стратегических альтернатив развития накопительной системы пенсионного обеспечения, который базируется на принципах целевого и функционального управления. Систематизированы ключевые факторы, обусловливающие перспективы и динамику развития системы накопительного пенсионного обеспечения, а также определяют поле возможностей ее трансформации ради приумножения пенсионных накоплений граждан. Осуществлена оценка уровня пенсионного обеспечения граждан Украины в контексте влияния демографических и экономических факторов. Проанализировано современное состояние и эффективность негосударственной накопительной системы пенсионного обеспечения Украины. Установлено, что изменение численности и возрастной структуры населения страны, снижение доли ее экономически активной части, сокращение плательщиков ЕСВ на фоне наращивания нагрузки на ПФУ обусловливает необходимость расширения источников финансирования пенсионных выплат, в том числе за счет накопительной составляющей. Выявлено, что накопительная система пенсионного обеспечения формируется под влиянием совокупности политических, правовых, экономических и социокультурных факторов. Охарактеризовано нормативно-правовую базу становления и функционирования накопительной системы пенсионного страхования. Определены главные ориентиры концептуального обоснования развития и эффективности системы пенсионного обеспечения. Предложены направления усиления взаимосвязи между уровнями пенсионной системы Украины из-за использования финансовых ресурсов накопительной системы пенсионного страхования. Разработаны предложения по модернизации государственных регуляторных инструментов на активизацию развития накопительной системы пенсионного обеспечения. Предложено принятие Малого пенсионного кодекса, где четко должны быть прописаны: структура многоуровневой пенсионной системы, общие принципы, принципы и механизмы функционирования системы пенсионного обеспечения, виды пенсионного обеспечения, порядок назначения, перерасчета и выплаты пенсий из всех уровней, принципы установления права такие виды выплат; права, обязанности и ответственность всех субъектов пенсионных отношений. В работе были выделены и обоснованы стратегические доминанты обеспечения роста накопительной системы пенсионного обеспечения в условиях имеющихся ограничений и практических возможностей.
The dissertation is devoted to substantiation of theoretical bases of development of accumulative system of pension provision. Scientific views on the economic nature of pensions are developed. The theoretical foundations of structuring the pension system are considered. The substantive and functional characteristics of the accumulative component of the pension system as an updated paradigm of social guarantees are provided. The evolution of private pension provision in the process of reforming the pension system has been studied. The assessment of the level of pension provision of the citizens of Ukraine in the context of the influence of demographic and economic factors was carried out. The current state and efficiency of the non-state accumulative pension system in Ukraine are analyzed. The normative-legal field of formation and functioning of such system is characterized. The main guidelines of the conceptual substantiation of the development and efficiency of the pension system are determined. The directions of strengthening the interconnection between the levels of the pension system of Ukraine through the use of financial resources of the accumulative pension insurance system are proposed. Proposals have been developed for instruments to influence the state to intensify the development of the funded pension system. To assess the development of the funded pension system, a comprehensive forecasting model based on exponential forecasting is built, taking into account crisis economic trends and approximate terms of recovery of the level and growth rate of Ukraine's economy

Учитывая продолжительный период изучения трансформационной проблематики с точки зрения инновационности социально-экономического развития, нужно отметить недостаточную разработанность вопросов учета экологоориентированных факторов при принятии управленческих решений на различных уровнях. Важнейшим условием обеспечения устойчивого развития инноваций являются опережающие темпы воспроизводства компонентов природно-ресурсного потенциала на основе антропогенных факторов. Одним из таких стратегических возобновимых факторов является информация, формируемая в сложном комплексе информационно-материального производства, продуктом которого являются инновации. Именно инновации в современных условиях становятся ведущим фактором обеспечения устойчивого воспроизводства природного и социально-экономического потенциала. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28555

В последнее время объектом повышенного интереса исследователей, в рамках смены научной парадигмы, оказались не внутрисистемные языковые закономерности, а речевое поведение общества, живые процессы современной языковой ситуации. Весьма актуальным в этом плане является проблема функционирование языков в поликультурных, мультилингвальных сообществах.

Сучасний економічний простір України та організаційно-правові умови існування муніципальних систем вимагають від органів місцевого самоврядування відповідальності за розвиток адміністративно-територіальних утворень. Відсутність єдиного загальнодержавного підходу щодо управління соціально- економічними системами муніципальних утворень країни створює умови розрізненого розвитку конкретних територіальних одиниць. Основною причиною такої ситуації є відсутність системи управління, що забезпечує сталий розвиток соціально-економічних муніципальних систем. Необхідність вирішення зазначених питань зростає в періоди зміни циклів у розвитку, оцінки можливих результатів реформ, реконструкції суспільних структур, територіальної організації, що останнім часом і спостерігається. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34590

У статті визначено методологічні засади механізму сталого розвитку соціально-економічних систем рівнів ієрархії національного господарства відповідно до концепції зеленої економіки. Досліджено сутність соціально-економічних систем та їх структурні компоненти. Охарактеризовано сталий розвиток підприємства та його властивості як базової та інваріантної системи по відношенню до соціально- економічних систем вищих рівнів ієрархії.

Розвиток конкурентних процесів, інноваційних підприємницьких ініціатив змінює механізми до управління виробничими системами підприємств. Існує стійка тенденція підвищення ефективності функціонування підприємства, компаній на основі застосування механізмів логістичного управління виробничими витратами. Застосування логістики як фактора підвищення конкурентоспроможності підприємства передбачає те, що наслідки повинні піддаватися оцінці з точки зору зміни функціональних витрат та доходів від продажу товарної продукції. У зв’язку з цим актуалізується завдання щодо формування комплексної логістичної системи управління виробничими витратами у контексті практичної реалізації принципів сталого соціально-економічного розвитку.

У роботі розглянуто прикладні інструментальні підходи до розробки стратегії розвитку соціально-економічних систем в умовах ринкових трансформацій. Запропоновано складові процесу управління стратегією розвитку підприємств.

На сьогодні для банківської системи України важливим є формування сприятливих умов щодо залучення грошових коштів у соціальну та економічну сфери регіонів з метою забезпечення високого рівня розвитку регіональної системи. Зокрема, це пояснюється проблемними явищами банківської системи, зниженням стимулюючого значення системи впливати на соціально-економічний розвиток регіону. Значні напрацювання у даній сфері наукових досліджень зробили ряд вітчизняних та зарубіжних вчених, що займалися даною проблематикою : З.В. Герасимчук, Н.І. Корецька, Н.С. Різник, С.М. Ільясов, О. Вовчак. Однак поряд із важливим внеском у розвиток наукової думки галузі банківської системи нерозглянутими залишилися питання стимулюючого впливу банківської системи на соціально-економічний розвиток регіону.

Розкриті сучасні проблеми та напрямки розвитку міжбюджетних відносин, як в Україні, так в Сумському регіоні.
Exposed modern problems and directions of development of interbudget relations, as in Ukraine, so in the Sumy region.

Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) – це концепція, що заохочує відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем.
Corporate social responsibility is conception that encourages responsible attitude of any company toward the product or favour, to the consumers, workers, partners; active social position of company, that consists in a harmonious coexistence, co-operation and permanent dialogue with society, to participating in the decision of peracute social problems

Досліджено підвищення ефективності систем страхування депозитів як складова частина стратегії інституційного розвитку соціально-орієнтованої економіки України
Increasing the effectiveness of Deposit insurance systems as part of institutional development strategy of socially-oriented economy of Ukraine is investigated

На сьогоднішній день, зважаючи на складну макроекономічну ситуацію в Україні, поглиблення економічної кризи, а також складну демографічну ситуацію, питання соціального захисту населення постає надзвичайно гостро. В умовах збільшення частки осіб пенсійного віку, солідарна система пенсійного забезпечення не тільки не спроможна гарантувати пенсіонерам гідний рівень життя, а й забезпечує щорічне зростання навантаження на частину населення, яка працює і на бюджет країни зокрема. При цьому лише створення дієвої трирівневої системи пенсійного забезпечення, а саме розвиток недержавного пенсійного страхування може сприяти зменшенню такої негативної тенденції.

У дисертаційній роботі досліджено особливості та проблеми розвитку системи фінансової безпеки суб’єктів підприємництва сфери матеріального виробництва.
The dissertation researches theoretical and practical bases of financial safety system and it’s development on the business subjects in the sphere of material production as a part of financial safety of the state.
В диссертационной работе исследованы особенности и проблемы развития системы финансовой безопасности субъектов предпринимательства сферы материального производства.