To see the other types of publications on this topic, follow the link: Родинне життя.
Journal articles on the topic 'Родинне життя'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Родинне життя.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Волинець, Ю. "Особисте і родинне життя Богдана Хмельницького в публікаціях періодики 90-х р.р.XX століття." Вісник Черкаського університету. Філологічні науки, Вип. 118 (2007): 102–7.
Find full text
2
Болдирєв, Олексій. "КИЇВСЬКІ АДРЕСИ ВОЛОДИМИРА ПРАВДИЧА-НЕМІНСЬКОГО." City History, Culture, Society, no. 1(12) (April 18, 2021): 41–60. http://dx.doi.org/10.15407/mics2021.12.041.
Full textAbstract:
Біографія українського нейробіолога та фізіолога професора Володимира Правдича-Немінського (1879–1952), якому належить світовий пріоритет у вивченні електроенцефалограми ссавців, є малодослідженою. Історіографічний огляд демонструє низьку увагу дослідників до особистого життя науковця, що пов’язано з його арештом, засланням і подальшими репресіями з боку радянських органів державної безпеки. У рамках цієї розвідки вдалося зібрати та опрацювати найповніший матеріал щодо київського періоду його життя (1879–1929). Досліджено адреси в Києві, за якими мешкав або перебував Правдич-Немінський: будинки у власності його батьків, орендовані та службові квартири, установи, де він навчався чи працював. Уперше описано його родинне коло – це батьки Володимир та Анна, дядько Микола, брат Павло. Також виявлено невідомі раніше факти його особистого життя, зокрема щодо одруження 1906 чи 1907 р. з Анною Людвигівною, зміни прізвища, таємного шлюбу й смерті його другої доньки, родинного побуту. Досліджено коло знайомих Правдича-Немінського в Київському політехнічному інституті й Всеукраїнській академії наук. Важливим джерелом для дослідження біографії є виявлена та опрацьована архівно-кримінальна справа 1929 року, за якою його було репресовано. Поставлено питання про необхідність збереження історичної пам’яті про непересічного науковця й киянина.
3
Нікітенко, А. І. "Вплив політики Російського уряду стосовно громадівської інтелігенції на родинне життя В. Антоновича та П. Чубинського." Проблеми політичної історії України, Вип. 8 (2013): 14–20.
Find full text
4
Філюк, Оксана, Галина Єрко, and Ольга Галан. "ІСТОРІЯ РОДИНИ ВОЛИНСЬКИХ СЛОВАКІВ ЗАЛЕТ: СПОГАДИ ЖИТЕЛЬКИ СЕЛА БОРАТИН ГАННИ МАТВІЇВНИ ЗАЙ." Litopys Volyni, no. 23 (April 20, 2021): 25–29. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.04.
Full textAbstract:
У статті розповідається про родину волинських словаків Залет із Пряшівщини. На основі спогадів Ганни Матвіївни Зай, доньки голови родини Матвія Матвійовича Залети, описано історію їх переселення як оптантів у 1947 році, зокрема мотиви переїзду, труднощі, з якими стикалася родина після переїзду, заняття і життєві шляхи членів родини. Спогади створюють яскравий детальний опис повоєнної Волині, дають змогу відтворити окремі сторінки минулого. Як виявилось, доля приготувала чимало випробувань на новій землі для родини Залет. Якщо добровільний вияв волинських чехів на виїзд з України у 1947 році не викликає сумнівів, то щодо населен- ня Словаччини є певні суперечливі моменти. І спогади очевидців тих подій дають змогу хоча б частково їх вирішити. Водночас спогади спонукають до більш детального вивчення цього питання і подальшого розширення джерельної бази. Наприкінці січня 1947 р. зі Східної Словаччини вирушили ешелони з оптантами на Волинь. Тисячі людей повірили агітаторам, які їздили по східнословацьких селах і розповідали про «щасливе» життя в Радянському Союзі. Представники радянського уряду обіцяли надати все необхідне для проживання на новому місці поселення в селах, де раніше мешкали «волинські чехи». Спочатку частково так і було: надали житло, землю, інвентар, тобто те, що залишилося після виїзду звідси чехів-колоністів до Чехословаччини. Тільки дійсність виявила- ся зовсім іншою: пізніше майже все, навіть те, що було привезено селянами зі Словаччини, радянська влада і відібрала, створивши в місцях проживання оптантів колгоспи. Замість добротної хати в Словаччині радянська влада дала родині Залет будинок із протікаючим дахом, а замість господарства з коровами і кіньми – бідність та голод. Сподівання були великими, але не меншим було і розчарування. Такою виявилася ціна довіри простого словацького селянина з села Лютина до радянської влади. І спогади очевидиці, яка разом із батьками, братами і сестрами (в родині було 8 дітей), пережила ті складні часи, відчула на собі всі ті поневіряння, є правдивою історією життя однієї з родин волинських оптантів зі Словаччини.
5
Danylenko, H. M., Zh V. Sotnikova-Meleshkina, N. I. Shkurapet, and N. Н. Mikhanovska. "ЯКІСТЬ ЖИТТЯ, ЩО ПОВ’ЯЗАНА ЗІ ЗДОРОВ’ЯМ УЧНІВ БАЗОВОЇ ШКОЛИ ЗА УМОВ ОБМЕЖЕНОЇ ФІЗИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (December 22, 2020): 28–33. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11618.
Full textAbstract:
Мета: визначити особливості якості життя дітей середнього шкільного віку, що пов’язані зі здоров’ям за умов обмеження фізичної та соціальної активності.
Матеріали і методи. Дослідження проведено анонімно та дистанційно серед 468 учнів (у тому числі 217 хлопців та 251 дівчина віком 10–16 років) за допомогою анкети, розробленої ДУ «Інститут охорони здоровʼя дітей та підлітків НАМН України». Статистичну обробку даних проведено з використанням ліцензованого пакета SPSS Statistics v. 20.
Результати. У цілому для дітей середнього шкільного віку фізичне благополуччя мало вищі показники, ніж соціальне та психологічне. Для дівчат характерні більш високі показники ЯЖПЗ за шкалами рольового фізичного, соціального та родинного функціонування. Рік навчання та вік учнів мав суттєвий вплив на фізичне, шкільне та родинне функціонування, а навчальний колектив – на рівень фізичного та шкільного функціонування, а також психічне благополуччя.
Встановлено сильний прямий кореляційний зв’язок між показниками фізичного та родинного функціонування, загальним здоров’ям та психічним благополуччям, рольовим емоційним та шкільним функціонуванням, а також прямий кореляційний зв’язок середньої сили між рольовим фізичним та рольовим емоційним і шкільним функціонуванням, психічним благополуччям та рольовим емоційним і шкільним функціонуванням (p<0,01).
Негативний ефект від зниження фізичної активності поглиблювався вимушеним зростанням часу проведення з ґаджетами та комп’ютерами. Особливо «постраждали» учні, які зазвичай ведуть фізично активний спосіб життя, а ЯЖПЗ за показниками загального здоров’я, психічного благополуччя та соціального функціонування майже прямо пропорційно залежала від вихідного рівня фізичної активності у «докарантинний» період.
Висновки. Якість життя, що пов’язана зі здоров’ям, як один із критеріїв шкільної адаптації свідчить про її найбільший зрив серед творчо та спортивно здібних учнів, тобто, з одного боку, вони мають накопичений резерв фізичного здоров’я, а з іншого – відхилення від їх «норми життя», що може бути «пусковим механізмом» порушення фізичного та психоемоційного стану.
6
Литвин, Микола, and Тамара Литвин. "ІСТОРИК ПОЗА РОБОЧИМ СТОЛОМ: ІВАН КРИП’ЯКЕВИЧ (1886–1967)." Problems of humanities. History, no. 7/49 (July 20, 2021): 269–84. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.7/49.236609.
Full textAbstract:
Анотація. Мета дослідження. У статті реконструйовано повсякденне життя та побут відомого історика, краєзнавця, бібліофіла і колекціонера, академіка АН УРСР Івана Крип’якевича, який у радянську добу очолював важливу соціогуманітарну установу – Інститут суспільних наук АН УРСР, науковці якого досліджували історію та культуру, етнолінгвістичні процеси західного регіону. Показано родинне оточення вченого – працю та зацікавлення його дружини і дітей, краєзнавчі подорожі вченого в Карпати, околицями Львова, Жовкви та Рогатина. Стверджено, що вчений цікавився класичною музикою, фольклором, природним середовищем Високого замку та львівських парків. Показано його співпрацю з фотографами, колекціонерами екслібрисів, громадськими діячами на ниві дослідження та збереження пам’яток історії, культури та природи рідного краю. Розкрито толерантну і доброзичливу атмосферу, яку створював директор Інституту суспільних наук АН УРСР у колективі, де організовувалися сатиричні вечори і творчі зустрічі з письменниками Львова. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності та верифікації. Висновки. Як свідчать документи та спогади сучасників, вчений не терпів повсякденної суєти, чвар, інтриг, нашіптувань. Керівник установи був зорієнтований на формування в Інституті відчуття дружної творчої сім’ї, атмосфери доброзичливості, шанобливого ставлення до співробітника незалежно від звань і посад, реалізовуючи працю колективу не примусовими, диктаторськими методами, а логікою вчинків. За будь-яких умов у принципових питаннях львівський історик завжди мав свою позицію і послідовно її відстоював, був вірним професійному покликанню й намагався використати найменшу можливість зробити щось корисне для науки, народу, своєї родини.
7
Сергієнко, Сергій. "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ РЕАЛІЙ 20-Х РОКІВ ХХ СТ. НА ОСОБИСТІ ВІДНОСИНИ В УКРАЇНСЬКИХ РОДИНАХ." Litopys Volyni, no. 25 (December 10, 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.09.
Full textAbstract:
На основі літератури, матеріалів періодики та архівних джерел висвітлено прояви впливу на особисті відносини в українських родинах у 20-х роках ХХ ст. таких явищ, як антирелігійна кампанія, голод 1921–1923 рр., нова економічна політика, експерименти влади з упровадження нових сімейних стосунків. Підкреслено, що уяви про родинні відносини, котрі століттями в Україні вважалися найбільш шанованими, піддавалися постійним атакам із боку влади, яка вважала, що у відносинах між членами сім’ї на першому місці повинні бути не родинні, а класові почуття. Верхом класовості була держава диктатури пролетаріату. Сім’я повинна була відступити в життєвих цінностях людини на друге місце порівняно з державою та її політикою. Погляди про домінування класових відносин над родинними настирливо проводилися державою в життя суспільства, руйнуючи його глибинні основи. Автор зауважує, що соціальні реалії 1920-х років значно вплинули на відносини в українських сім’ях. Ці роки стали періодом, коли певний «романтизм» теорій більшовицької еліти щодо сім’ї і сімейних відносин породив «легке» відношення як до створення сім’ї, так і до її розпаду. У зв’язку з тим, що намагання нової влади втілити у родинні відносини свої ідеали наштовхувалося на спротив старшого покоління, розпочалася політика відриву молоді від батьків. Відомі теоретики партії наголошували на тому, що процес руйнування старої сім’ї неминучий і що тепер діти належать не батькам, а насамперед суспільству, під яким розумілася держава. Держава, а не батьки повинна їх виховувати. Така точка зору впливала на молодь, що знижувало батьківський авторитет у сім’ї і, відповідно, відбивалася на особистих стосунках у родині. На місце батьківського авторитету виходив авторитет влади. Обставини нової економічної політики певною мірою сприяли розповсюдженню «легкого» відношення до сімейних цінностей, особливо серед міської молоді. Виправдовувалися позашлюбні відносини. Але в українському селі у цілому були збережені давні традиції шанування подружньої вірності та інших вікових основ родини і водночас збереглися відносини, що свідчили про покірливе становище жінки в багатьох родинах.
8
Мороз, Тетяна. "Репрезентація родинних цінностей у польських паремійних одиницях із семантично протилежними компонентами." Poznańskie Studia Slawistyczne, no. 21 (November 27, 2021): 229–48. http://dx.doi.org/10.14746/pss.2021.21.12.
Full textAbstract:
У статті представлено результати дослідження поняття сім’я та основних родинних цінностей у складі польських прислівʼїв та приказок із семантично протилежними компонентами. З огляду на семантику паремій виокремлено групи, які репрезентують образ польської родини – “Чоловік і дружина (стосунки між ними)”, „Батьки і діти (значення батьків для дітей)”, „Батьки і діти (значення дітей для батьків)ˮ, ”Родинні стосункиˮ. Аналіз цих груп показав широту семантичної структури прислівʼїв та приказок з антонімічними компонентами, за допомогою яких відображено стосунки між чоловіком і дружиною, особливості сімейної ієрархії (соціальна роль чоловіка та дружини); суттєву різницю між значенням батька і матері для дитини, зокрема статус та функції батька й матері; особливе значення дітей у житті батьків; стосунки між братом і сестрою та між двома братами, а також образи кровних родичів та свояцтва.
9
Кас’яненко, Ю. О. "ПРИВАТНЕ ТА ГРОМАДСЬКЕ ЖИТТЯ ІВАНІВСЬКОЇ ВІТКИ РОДУ КОВАЛЕВСЬКИХ У КІНЦІ ХVІІІ – НА ПОЧАТКУ ХІХ ст." Історія та географія, no. 57 (2020): 109–15. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.57.17.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості приватного та громадського життя представників Харківської лінії старшинсько-дворянського роду Ковалевських у кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. Особливу увагу приділено кільком представникам іванівської гілки родини. Серед них: Варвара Яківна Ковалевська, Андрій Іванович Ковалевський, Петро Іванович Ковалевський, Петро Андрійович Ковалевський тощо. Важливою складовою життя перелічених Ковалевських у цей час були взаємини із Григорієм Савичем Сковородою та Василем Назаровичем Каразіним. Приватне життя Ковалевських представлене через дослідження родинних, дружніх та господарських відносин. Публічні прояви життя представників роду розкриваються в участі створення Харківського університету, Філотехнічного товариства. Заснування та подальша робота Інституту шляхетних дівчат пов’язана із благодійною діяльністю Ковалевських у межах Товариства доброчинності.
10
МАМЕДОВА, Умхани Рафік. "РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДИТИНИ У РОДИНІ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 3 (52) (February 21, 2022): 76–81. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.11.
Full textAbstract:
Увага до розвитку емоційного інтелекту нині пов’язана зі зростаючим інтересом до становлення людської особистості в умовах інформатизації суспільства. Розуміння емоційного стану оточуючих людей, вміння контролювати свої почуття у різних ситуаціях – одне з найважливіших питань під час спілкування. Тому з раннього віку необхідно приділяти особливу увагу розвитку почуттів у дітей, щоб надалі вони могли керувати своїми емоціями, приймати правильні рішення у різних ситуаціях та вміти керувати своїм життям. Розуміння почуттів дитини у сім’ї, підтримка її емоційного стану – один із найважливіших чинників у соціалізації особистості. Певні соціальні та економічні проблеми створюють труднощі у особистісно-емоційному розвитку дітей. Є такі діти, які мають високу тривожність і низьку самооцінку. Щоб подолати таку проблему, необхідно встановити з ними тісне спілкування та співпрацю, тому було б набагато корисніше починати здебільшого з молодшого віку. Сім’я – це соціальне середовище, яке надає першу допомогу у формуванні почуттів дитини. Розвиваючи змалку психічні процеси дитини, ми закладаємо основу і для її психічного розвитку. Сім’я повинна вміти переконувати дитину у своїх вміннях та здібностях. Великий вплив на формування емоційного інтелекту дитини має чинити сім’я, відтак цю роботу мають продовжити освітні установи. Емоційне становлення особистості дитини чималою мірою також пов’язане з духовно-моральним соціальним середовищем, в якому вона росте. Це релігійні погляди батьків, етнічна ідентичність та історично сформовані умови життя. Зокрема, має значення громада, в якій проживає сім’я, територія, умови виробничої діяльності та спосіб життя, прийнятий тут.
11
Gumeniuk, Oksana. "Соціальний портрет радянської сім’ї." Eminak, no. 2(34) (July 1, 2021): 229–37. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.2(34).530.
Full textAbstract:
Дослідження охоплює проміжок часу, обумовлений пануванням радянської влади на українських землях і (нерідко) у свідомості українців. Мета статті: визначення особливостей становлення сімейної політики радянської влади та співіснування приватного та загальнодержавного у побутовому просторі радянської сі’ї часів існування СРСР.
Подано порівняльний аналіз існування радянських сімей у різні часи існування радянської системи. Проведено частково паралелі між традиційною українською родиною у дореволюційний період і сімейними нововведеннями радянського періоду. Вказано на особливе значення ролі партії у житті радянської людини, що нерідко стосувалося і сімейно-шлюбного життя.
12
Didyk, Nataliia F. "Вплив сімейних проблем на психологічний стан військовослужбовців під час АТО." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 41(44) (July 7, 2018): 68–80. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi41(44).134.
Full textAbstract:
На основі огляду наукових джерел та емпіричних досліджень проаналізовано найбільш поширені сімейні проблеми військовослужбовців та їхній вплив на психологічний стан бійців під час виконання ними службових завдань у зоні проведення АТО. Значення “стресорів сімейного життя” порівнюється з іншими стресогенними чинниками для військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях і перебували в зоні проведення АТО понад 6 місяців, та військовослужбовців, які участі в бойових діях не брали, але тривалий час виконували завдання в зоні проведення АТО. З’ясовано, що обидві категорії досліджуваних більш чутливі до сімейних стресорів, ніж до поганих гігієнічних умов, довготривалих навантажень, неочікуваної зміни умов служби, міжособистісних конфліктів та недостатнього задоволення біологічних і соціальних потреб. Виявлено, що серед чинників, які впливають на психологічний стан військовослужбовців, сімейні стресори не витісняються як незначущі з переліку інших. За результатами інтерв’ювання військових психологів та капеланів на тему сімейних проблем у родинах військовослужбовців, учасників АТО, окреслено коло найбільш поширених проблем у родинних стосунках та розкрито їхній вплив на психологічний стан військовослужбовців на різних етапах виконання службово-бойового завдання в зоні АТО (під час перебування в АТО, після повернення додому). Зроблено висновок, що гармонійні стосунки в сім’ї військовослужбовця стають для нього підтримувальним чинником під час служби і ресурсом у період відновлення. Водночас зауважено, що напружені, конфліктні стосунки між подружжям деструктивно впливають на психологічний стан військовослужбовців під час служби (депресивні стани, зловживання спиртними напоями, агресивність, замкненість, порушення статуту, суїцидальні думки тощо) і не сприяють відновленню в періоди між службовими завданнями. Щоб запобігти виникненню перелічених труднощів у родинах військовослужбовців, запропоновано завчасно інформувати їх та членів їхніх родин про можливі зміни в стосунках та надавати психосоціальну підтримку на кожному з етапів для своєчасного виявлення і корекції такого роду проблем.
13
Плотнікова, В. І. "МЕТОДИ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ В РОДИНІ В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ КАЗКАХ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 171–76. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-26.
Full textAbstract:
Наші пращури з великою пошаною ставилися до родинних стосунків, зображуючи виховний вплив сім’ї на її членів. Особливо це стосується українських народних казок, у сюжетах яких відображено методи виховання дитини. Батько та мати присутні у розповіді, навіть якщо вони не згадуватимуться у подальших подіях, адже народ високо поціновував їхній вплив на формування дитини. Визначено, що зазначені методи відрізнялися відповідно до життєвого досвіду вихованців. Кожен персонаж стикається з переломним моментом на різних проміжках існування, тому виділяти періоди залежно від віку вважаємо недоречним. Виокремлено такі етапи життя героїв в українських народних казках: підготовчий, випробувальний та констатувальний. На підготовчому етапі дитина зазвичай перебуває в межах рідної оселі, села, краю та набуває знань, умінь та навичок, необхідних для повноцінної реалізації у світі. У вихованні батьки можуть використовувати такі методи, як: повчання, метод прикладу, привчання, доручення та інші. Випробувальний етап пов’язаний з перевіркою здобутих знань, умінь та навичок за умови самостійного існування поза межами батьківської домівки, села, краю. На зазначеному проміжку часу батьки послуговуються такими методами виховання, як: настанови, вимоги, доручення, змагання, заохочення тощо. Доручення чи вимога батьків набувають особливої ваги, адже часто саме з них починається випробування героя. Констатувальний етап демонструє результат соціалізації персонажа, який може як повернутися до батьків, так і створити власну родину у новому середовищі. До методів виховання, використовуваних батьками, зараховано нагороду чи покарання. Не всі персонажі українських народних казок заслуговують на щасливий фінал, деякі з них опиняються у тяжкому становищі чи навіть помирають. Таке завершення свідчить про серйозне ставлення народу до правильного виховання дітей у родині та усвідомлення можливих наслідків помилок батьків. Для успішної реалізації методи на різних етапах повинні бути взаємопов’язані, системні, послідовні та свідомі. Перераховані методи виховання застосовуються у родині задля повноцінного щасливого існування дитини у майбутньому.
14
Бондаренко, М. І., and І. Г. Дунайна. "ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПЕРІОД ЖИТТЯ ДВОРЯНСЬКОЇ РОДИНИ ГОРЧАКОВИХ." Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Історія. Філософія. Політологія», no. 19 (2020): 12–15. http://dx.doi.org/10.32841/2707-0018.2020.19.3.
Full text
15
Бондар, С. С. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ СІМЕЙНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РОДИНИ В РАЗІ АДЮЛЬТЕРУ." Problems of Modern Psychology, no. 2 (February 16, 2021): 133–41. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-14.
Full textAbstract:
Стаття присвячена оцінюванню ефективності комплексної системи сімейного консультування (психокорекції) порушень життєдіяльності родини в разі адюльтеру. Досліджено 90 пар у «кризовому віці браку» з наявністю адюльтеру. У респондентів виявлено слабку та помірну тривожність без ознак стомлюваності, слабкості, зниження працездатності. Власний стан критичний без заперечення психологічного конфлікту (p<0,05). Встановлено зменшення насиченості емоційних переживань щодо адюльтеру, бажання розмовляти на тему адюльтеру, зменшення явищ адинамії та вегетативно- соматичних порушень (p<0,05). Клінічним опитувальником оцінки невротичних станів виявлено зміни астенічних проявів, серед яких слід назвати нівелювання дратівливості та «втоми, що не шукає спокою», проте пасивність та порушення сну (поверхневий, тривожний, труднощі засинання й прокидання) збереглися у слабкому ступені вираження (p<0,05). Наявне істеричне коло реагування змінилося у бік відповідальних поведінкових паттернів без обвинувачень навколишніх, акцентування уваги на себе, отримання користі від кризи (первинна вигода) та зменшення нарцисових задоволень (вторинна вигода). Поведінка та соматичний стан характеризувалися як такі, що спрямовані на збереження душевного конфлікту без витіснення у соматичну сферу (p<0,05). Вищевикладене підтверджується факторним аналізом, яким виявлено зниження соматогенного психологічного реагування, за такими трьома факторами: тривоги та астенії; власне істеричне реагування; депресивно- фобічний регістр (вегетативні прояви) (p<0,05). Методикою «Визначення наявності та вираження комплексу меншовартості» у респондентів виявлено відновлену здатність самостійно вирішувати проблеми, кількість яких суб’єктивно значно зменшилась (p<0,05). Методикою «Спілкування в сім’ї» встановлено поліпшення відносин та спілкування у родині0 особливо у тих парах, які мали меншій стаж браку. Проте пари, які мали більший стаж сімейного життя, у сукупності з адюльтером мали уповільнення відновлення стосунків та меншу динаміку відновлення родинної взаємодії (p<0,05).
16
Dyshkant, O. V. "ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕРНЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО МИРНОГО ЖИТТЯ ПІСЛЯ УЧАСТІ В АТО." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 40(43) (November 17, 2017): 43–52. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).59.
Full textAbstract:
Висвітлено основні проблеми, з якими стикаються родини військовослужбовців після їхнього повернення із зони бойових дій. Проаналізовано зміни в поведінці комбатантів, етапи психологічної корекції цих змін та наведено основні правила спілкування з військовослужбовцями в їхніх родинах. Викладено міркування автора з приводу негативного впливу воєнної травми на психологічне здоров’я військовослужбовців та цивільних осіб, які зазнали такого травмування. Проаналізовано зарубіжну статистику негативних впливів бойових дій на психіку солдата та досвід їх мінімізації. Встановлено, що вчасно надана екстрена психологічна допомога та постійний психологічний супровід дають змогу істотно зменшити число негативних психічних проявів серед ветеранів війни. Наголошено, що існують певні правила спілкування з учасниками бойових дій, які повернулися додому. Незнання цих правил або нехтування ними можуть призвести до трагічних наслідків, пов’язаних з особливостями сприймання навколишньої дійсності учасниками бойових дій. Звертається увага на те, що система психологічної реабілітації в державі досі перебуває на стадії становлення і координується переважно громадськими та волонтерськими організаціями; наразі немає єдиної структури, яка б опікувалася підвищенням психологічної грамотності цивільного населення щодо питань наслідків перебування в осередку бойових дій та особливостей спілкування з військовими в мирному житті. Ситуація, яка склалася у зв’язку з воєнною травматизацією великої кількості військовослужбовців та цивільного населення, може не лише посилювати і так численні негативні психічні прояви, а й призводити до економічних негараздів у країні. Робиться висновок про необхідність комплексного, багатомірного підходу до розв’язання проблеми мінімізації наслідків воєнної травми на основі використання сучасних технологій та досвіду країн, які успішно розв’язують цю проблему.
17
Ревуцька, Світлана Казимирівна. "ПСИХОЛОГІЗМ ТА ПСИХОАНАЛІТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ В ОПОВІДАННЯ МАРКА ВОВЧКА «МАША»." Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, no. 97 (2021): 128–45. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2021.1.97.07.
Full textAbstract:
Природа людських почуттів у творі художньої літератури досить часто стає об’єктом уваги науковців. З появою психоаналізу вчені почали активно залучати для інтерпретації переживань персонажа інструментарій цієї науки. Літературознавство, яке у цьому плані пройшло тривалий шлях наукових дебатів і дискусій і виробило найбільш прийнятні методи і методики дослідження, наразі надає широкі можливості, з одного боку, для аналізу того, що відбувається у внутрішньому світі персонажа, а з іншого боку, дозволяє більш повно і точно осмислити особливості творчого стилю письменника, зрозуміти психологію його творчості. Об’єктом дослідження є оповідання Марка Вовчка «Маша» із циклу «Рассказов из русского народного быта», у якому проаналізовано різноманітні форми, ознаки, прояви внутрішнього світу головного персонажа твору, з’ясовано причини й мотиви її переживань, а також те, як позначилися вони на настроях і почуттях членів її родини, громади села. Психоаналітична інтерпретація головного персонажа оповідання Маші не подана авторкою детально. У творі не досить чітко окреслені причини лютої ненависті дівчини до підневільного життя. Однак очевидно, що ідентифікація героїнею себе як підневільної людини відбулася в ранньому віці й мала травматичні наслідки. В оповіданні представлено два типи селян, які по-різному ставляться до свободи: тітка прийняла кріпацтво як даність і підлаштувалася до умов підневільного життя, Маша усе життя підпорядковує боротьбі за волю у будь-якій спосіб. Федора Марко Вовчок змальовує в динаміці: спочатку він кориться барині і навіть не замислюється над тим, що є інше, вільне життя, але наприкінці твору дорослішає і приходить до усвідомлення того, що найважливішою цінністю в житті кожної людини є воля. Особливістю психологізму оповідання є зосередження уваги читача на глибокій внутрішній драмі дівчини, для якої кохання не могло стати рятівним фактором, адже найвищою цінністю для героїні є воля, на відміну від інших творів письменниці, де саме кохання є рушійною силою й рятівною опорою в житті кріпаків.
18
Loiko, Daria. "ДИНАМІКА СПОЖИВАННЯ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ У ДОМОГОСПОДАРСТВАХ УКРАЇНИ ТА ЧЕХІЇ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, no. 1 (October 31, 2018): 77–82. http://dx.doi.org/10.32750/2018-0109.
Full textAbstract:
У статті розглянуто динаміку споживання продуктів харчування у домогосподарствах України та Чехії за період 2013-2017 рр. Зроблено висновок про зростання сукупних ресурсів домогосподарств України за період 2010-2017 рр. на 82,64% і відповідно зростання витрат за той же період на 86,88 %. Перевищення динаміки зростання середньомісячних витрат над середньомісячними доходами на одне домогосподарство України склало 4,24%. Питома вага споживчих витрат домогосподарств України у 2017 р. склала 93,0% від загальних витрат. Валовий грошовий дохід на людину в рік в Чехії за період 2013-2017 рр. зріс на 19,67%, сукупні витрати на споживання за той період зросли на 8,35%. Перевищення динаміки зростання доходів на одну людину в рік над зростанням витрат у домогосподарствах Чехії склало 11,32 %. Витрати на споживання у чеських родинах склали у 2017 р. 63,36 %. Домогосподарства України на статтю витрат «продукти харчування та безалкогольні напої» витратили у 2017 р. 51,2% сімейного бюджету. Чеські родини витрачають на продукти харчування на 31,3% менше, ніж українські родини. За результатами проведеного дослідження зроблено наступні висновки. Рівень споживання продуктів харчування у домогосподарствах Чехії за період 2013-2017 рр. зріс, зокрема: м’яса на 7,35%, фруктів – 6,77%, овочів – 6,39%, молока та молочних продуктів – 5,29%, цукру – 4,49%, хлібопродуктів – 1,01%. Рівень споживання продуктів харчування у домогосподарствах України за 2013-2017рр. знизився, зокрема: риби на 27,78%, олії – 11, 76%, фруктів – 9,76%, овочів – 6,38%, картоплі – 5,63%, цукру – 6,67%, хліба – 6,67%, м’яса – 3,92%. У порівняльній характеристиці споживання продуктів харчування домогосподарства Чехії спожили у 2017 р. більше ніж домогосподарства України: фруктів на 84,68%, м’яса - 36,56 %, яєць - 5,83 %, мучних виробів - 12,59 % та менше: олії на 72,22 %, риби – 65,38%, овочів – 16,48 %, картоплі – 14,80 %. Зроблено висновок, що рівень життя домогосподарств Чехії вищий ніж рівень життя домогосподарств України.
19
Король, Лариса. "ДИТИНСТВО УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДАЧА ІВАНА БАБИЧА В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ РОДИННОЇ ІДЕНТИЧНОСТИ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 11 (January 18, 2022): 324–27. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.053.
Full textAbstract:
Стаття порушує питання формування родинної ідентичности українського перекладача Івана Бабича у французький період життя (1929–1974 рр.). Приділено увагу освіті родинному вихованню, формальній освіті, формуванню зацікавлень тощо. З’ясовано, що однією з ознак родинної ідентичности стало розширення кола обов’язків хлопчика та обширів його спілкування з ровесниками.
20
Бакумкіна, Марина Олександрівна. "Особливості художнього світовідчуття в малій прозі І. Маслова: оповідання, «вінці»." Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 2, no. 96 (2020): 9–24. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.2.96.01.
Full textAbstract:
Стаття присвячена особливостям відображення художнього світовідчуття в малій прозі – оповіданнях і «вінцях» – російськомовного українського письменника, лауреата літературних премій Івана Степановича Маслова, життя й доля якого були пов’язані з Харківщиною. Окремі твори І.С. Маслова неодноразово ставали об’єктом вивчення українських учених-літературознавців, проте особливості художнього світосприймання в оповіданнях і «вінцях» І.С. Маслова не були предметом спеціального наукового дослідження. Тому метою статті стає аналіз маловідомих широкому українському читачеві оповідань І.С. Маслова та його «вінців», дослідження їхніх художніх особливостей. Методами дослідження є біографічний, культурно-історичний, порівняльно-історичний, історико-генетичний. У ході дослідження з’ясовано, що І.С. Маслов відчував потребу опанувати смисловий простір образу. Його творам притаманна суперечність стилю. У них поєднані філософічність, метафоризм, психологізм і символізм. Письменник часто звертається до просторіччя, що інтенсивно забарвлює і мову героїв, і авторську мову. У своїх творах письменник звертається до тем кохання, смерті, війни й повоєнного життя, до сьогодення «продажного часу», які проходять крізь увесь творчий шлях І.С. Маслова. Його твори гостро полемічні, стиль переважно автобіографічний, спогади про воєнний і повоєнний побут його самого і його родини – джерело вічних цінностей, як і поняття «чистоти» в його оповіданнях і «вінцях». Мала проза І.С. Маслова дозволяє відчути перебіг часу, що визначає долю людини. Дослідження акцентовано на розкритті трагічних процесів перебудови як докорінного старого побуту, так і зламу суспільних стосунків селян, колгоспників, на минулому перебудови, відгомонах переламної епохи, прикметах часу, отриманні незалежності Україною, житті її людей, їхніх бажань та очікувань. Письменник І.С. Маслов у повсякденному житті природи й людей знаходить своєрідні цінності, створює поетичні описи Слобожанщини та її жителів. Він відзначає щонайменші зміни в природному циклі й житті селян, застосовує особливий підхід до розкриття теми відносин людини й природи, підкреслює спорідненість людини з усім світом і через поетичне зображення природи розкриває суть людського буття.
21
Бурлачук, Леонід Фокович, Ірина Павлівна Лисенко, and Наталія Володимирівна Завязкіна. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ВИЗНАЧЕННЯ РОЗЛАДІВ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА В ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ ТА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 6 (February 28, 2022): 76–81. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.6.12.
Full textAbstract:
У статті розглянуті основні етапи формування підходів щодо визначення та вивчення розладів аутистичного спектра (РАС). РАС розглядається як розлад нейророзвитку, який характеризується соціальними та комунікативними дефіцитами та повторюваною поведінкою. Здебільшого РАС дебютують у ранньому дитинстві та мають значний негативний вплив на особистість дитини, членів її родини та якість життя загалом. За частотою РАС займають четверте місце серед різноманітних видів хронічної нервово-психічної патології в дітей. В Україні зареєстровано понад 7000 дітей та підлітків із РАС. Незважаючи на те, що з часом поведінка осіб із РАС може бути адаптована до життя в суспільстві, ці розлади справляють значний вплив на якість життя, соціальну взаємодію та майбутнє як дітей та дорослих, так і їхніх родин. За даними більшості досліджень, у разі своєчасної та ранньої комплексної діагностики та психологічної корекції, ці розлади можуть бути пом’якшені і більшість таких дітей можуть досягти рівня соціалізації, необхідного для життя в суспільстві. Сучасні уявлення щодо причин і механізмів РАС базуються на численних даних, які свідчать про наявність вираженої патології на різноманітних рівнях організму, від психічного та нейрофізіологічного до нейрохімічного й анатомічного, а також на результатах генетичних досліджень. У психологічній світовій практиці наявна значна кількість емпіричного матеріалу, корекційних методів та методик допомоги дітям із розладами аутистичного спектру. Описані методи корекційного впливу різняться залежно від теоретичних позицій дослідників, їхніх поглядів на етіопатогенез аутизму. Незважаючи на це, більшість із них може бути взята за основу розробки ефективної вітчизняної системи корекції та реабілітації дітей з аутизмом із метою забезпечення адекватного психолого-педагогічного супроводу цієї категорії осіб. Питання про РАС розглядаються більш ніж півстоліття. Залежно від наукового напряму, їх верифікують як симптом, синдром, хворобу або патологію розвитку. Це відображено й у міжнародних класифікаціях хвороб, де аутистичні розлади визначено серед найрізноманітніших порушень розвитку.
22
Кумар, П. Раві. "Співвідношення олімпійських цінностей поваги, Дружба, досконалість під час локдауну COVID 19." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 20, 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.73-77.
Full textAbstract:
Анотація. Основою сучасного олімпійського руху, як вважав П. де Кубертен, є олімпізм, мета якого полягає в тому, щоб поставити спорт на служіння гармонійному розвитку людини з наміром підтримати встановлення мирного суспільства, яке зацікавлене в збереженні людської гідності. 2020 р. вніс істотні корективи в життя світової спільноти, в тому числі й у розвиток олімпійського руху. Мета. Обґрунтування шляхів реалізації олімпійських цінностей – поваги, дружби та досконалості – в період карантинних обмежень, пов’язаних з епідемією COVID 19. Результати. Дослідження свідчать, що основні цінності олімпійського руху – повага, дружба та досконалість переплітаються з нинішньою ситуацією, що склалася у світі внаслідок пандемії COVID 19. Кожен з нас повинен подумати і проаналізувати, які уроки ми винесемо з цієї ситуації. На сьогодні в Індії ключовим моментом є хороші сімейні стосунки, які допомагають дітям почуватися захищеними та улюбленими. Можна побудувати хороші стосунки у своїй родині за допомогою якісного часу, спілкування, роботи в команді. Вони приємні самі по собі: просто приємно бути частиною теплої та люблячої сім’ї.
Ключові слова: Індія, родина, сімейні стосунки, COVID 19.
23
Клепач, Т. "Життя заради світла і добра. Сторінками життєпису родини Алчевських." Дивослово, no. 6 (687) (2014): 53–56.
Find full text
24
Клепач, Т. "Життя заради світла і добра. Сторінками життєпису родини Алчевських." Дивослово, no. 6 (687) (2014): 53–56.
Find full text
25
Клепач, Т. "Життя заради світла і добра. Сторінками життєпису родини Алчевських." Дивослово, no. 6 (687) (2014): 53–56.
Find full text
26
Кучеренко, М. "До історії львівського періоду життя Михайла Грушевського (за родинним листуванням)." Архіви України, no. 4/6 (2004): 157–75.
Find full text
27
Leiberov, O. O. "Навчання інгуських етнографів Чаха Ахрієва та Асланбека Базоркіна у Ніжинському юридичному ліцеї князя Безбородька." Literature and Culture of Polissya 99, no. 13i (May 29, 2020): 316–28. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-13i-99-316-328.
Full textAbstract:
У статті розглянуто період навчання видатних інгуських науковців, просвітників та суспільних діячів Чаха Ельмурзійовича Ахрієва та АсламбекаБануховича Базоркіна у Ніжинському юридичному ліцеї князя Безбородька у 1871–1875 рр. На основі широкого архівного матеріалу, що вперше залучається до наукового обігу, показане навчання, побутове життя інгуських ліцеїстів у Ніжині. Проаналізовано успішність навчання у ліцеї, стипендіальне забезпечення, матеріальне становище ліцеїстів. Автор уточнює низку моментів та дат з їхнього життя та висуває припущення, щопотребують свого подальшого вивчення. На основі архівних джерел вдалося спростувати хибні твердження зарубіжних дослідників про "усиновлення" Ч. Ахрієва родиною російського полковника, час його навчання у ліцеї, місце навчання А. Базоркіна, адже у російській літературі досі панують твердження, що він навчався у Санкт-Петербурзькому університеті. Цілком реальним виглядає припущення про те, що, незважаючи на майже відмінне навчання, Ч. Е. Ахрієв не отримав класний чин ХІІ класу, що передбачався статутом, за свої політичні зв’язки з російськими народовольцями, хоча прямих доказів цього виявити не вдалося. "Ніжинський період" став важливою віхою у науковому та творчому житті двох етнографів. Для А. Базоркіна він став початком його наукових досліджень, в той час як Ч. Ахрієв підготував у Ніжині та видав свої останні праці, а після завершення навчання повністю відійшов від наукових пошуків. Разом з тим можна беззаперечно стверджувати, що світогляд, системаморальних цінностей інгуських просвітників були сформовані під час навчання у Ніжині під впливом передових викладачів та студентського колективу.
28
Яремчук, Віталія. "Емпіричне дослідження рольових очікувань подружніх пар." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т2 (2021): 363–76. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-363-376.
Full textAbstract:
В статті представлені результати емпіричного дослідження рольових очікувань подружніх пар. Автор на підставі проведеного дослідження зазначає, що більшість опитаних сімей є благополучними, у чоловіків яскраво виражені риси маскулінності, вони беруть на себе такі обов’язки, як матеріальне забезпечення родини, активна позиція у сексуальних стосунках та організація розваг, чоловіки, очікують, що дружина буде займатись господарсько-побутовою сферою у житті та створювати позитивний емоційний клімат у родині. Чоловікам також більш властивий вищий рівень врівноваженості, реалістичності та спонтанної агресивності. У жінок яскраво виражені риси фемінності, вони в більшості займаються вихованням дітей, створенням комфорту в домі та позитивного емоційного клімату в родині. Досліджено, що для жінок важливою є господарсько-побутова сфера, жінки надають більшого значення своєму зовнішньому вигляду, також для них є більш значущою емоційно-психотерапевтична функція у шлюбі. Під час кореляційного аналізу було виявлено прямі кореляційні зв’язки між шкалами: «Врівноваженість» та «Абсолютне благополуччя», «Комунікабельність» та «Швидше благополучні», «Особистісна ідентифікація» та «Благополучні сім’ї», «Господарсько - побутова сфера» та «Благополучні сім’ї», «Особистісна ідентифікація» та «Благополучні сім’ї», «Організація сімейної субкультури» та «Швидше благополучні сім’ї». Обернені кореляційні зв’язки виявлено між шкалами: «Швидше благополучні» і «Батьківське виховання», шкала «Сором’язливість» обернено корелює з шкалою, «Перехідні сім’ї». Ключові слова: рольові очікування, сімейне благополуччя, подружня роль, функціонально-рольова структура сімʼї, задоволеність шлюбом.
29
СВЯЩЕНКО, Зінаїда, and Ірина ТЕРПАН. "ХАРЧУВАННЯ У ВИТРАТНІЙ ЧАСТИНІ БЮДЖЕТІВ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ В ДОБУ НЕПУ (1921 – 1929)." Східноєвропейський історичний вісник, no. 22 (March 27, 2022): 82–90. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253743.
Full textAbstract:
Мета статті – аналіз структури витрат бюджетів селянських господарств на харчування своїх родин та їх співвідношення з іншими витратами і фактичними доходами селянських родин упродовж господарського року. Методологія дослідження ґрунтується на принципах системності, достовірності, історизму, логічності. Використано загальнонаукові (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-типологічний, історико-системний) методи. Наукова новизна полягає у тому, що вперше у сучасній вітчизняній історіографії розглядаються витрати на харчування при формуванні бюджетів селянських господарств у період НЕПу та їх співвідношення з іншими фактичними витратами і доходами впродовж господарського року. Аналізуються кількісні і якісні показники харчування, простежується в динаміці кількість спожитих продуктів харчування, їх енергетична цінність. Висновки. З’ясовано, що у середньому добовому споживанні сільським населенням переважали продукти рослинного походження. Норми річного споживання основних продуктів харчування селян у розрізі округ УСРР показують, що повсюдно понад половину усіх спожитих продуктів складав хліб з певними регіональними відмінностями щодо питомої ваги у річному споживанні житнього і пшеничного хліба. Одночасно зі збільшенням абсолютного споживання хлібних продуктів – основи харчування сільського населення, поволі змінювався і їх якісний склад, що засвідчило деяке поліпшення економічного стану селянства. Щодо продуктів тваринного походження, то їх денна норма була невеликою. Селянські бюджети відбивали складне матеріальне життя селянських родин у 1920-х рр., в тому числі і проблеми витрат на харчування. Щоб вийти зі скрутного становища, селянські родини змушені були обмежувати і без того скромну продовольчу норму, не давати ніякого зерна худобі. Родини відмовляла собі в будь-якій фабричній продукції – мануфактурі, взутті, цукрі, гасі і навіть голки ставали предметами розкоші. Зазначається, що за рахунок скорочення витрат на харчування селяни намагалися збалансувати витратну частину свого бюджету і забезпечити його бездефіцитність. Унаслідок цього харчовий раціон більшості селянських господарств був збідненим, особливо у весняний період, коли спостерігалася нестача м’яса, молока і молочних продуктів, натомість споживання хліба і картоплі перевищувало норми. До того ж, якість продуктів, особливо хліба, в багатьох випадках була низькою.
Ключові слова: витратна частина, бюджет, нова економічна політика, харчування, раціон, енергетична цінність, селянське господарство.
30
Семененко, Любов Миколаївна. "Дискурс родинного буття у творі Ольги Кобилянської «Земля»." Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 3 (December 22, 2017): 302–11. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v3i0.2104.
Full textAbstract:
У статті розглядаються особливості художньої реалізації дискурсу ро-динного буття у творі Ольги Кобилянської «Земля». Розкрито специфіку психо-логічного малюнка родинних стосунків у творі, визначено та проаналізовано різні моделі шлюбного життя, окреслені письменницею в аналізованому тексті.
31
Волкова, А. О. "РЕАЛІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ ПРАВА НА ДОСТУПНЕ ЖИТЛО: КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ НОВОЇ ЯКОСТІ ЖИТТЯ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (40) (February 4, 2021): 66–75. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-40-2-66-75.
Full textAbstract:
Стаття присвячена питанням реалізації права внутрішньо переміщених осіб на доступне житло крізь призму нової якості життя. Наголошено на тому, що житло виступає одним із найважливіших соціальних благ і складових якостей життя населення, в цілому, та кожної родини, зокрема. Звертається увага на те, що критично малий рівень фінансування програми «Доступне житло», як на державному, так і на місцевому рівнях, що призводить до неможливості задоволення попиту внутрішньо переміщених осіб на доступне житло та відповідно підвищення якості їхнього життя. Висвітлено ряд проблемних аспектів реалізації права внутрішньо переміщених осіб на доступне житло та запропоновано шляхи їх вирішення.
Ключові слова: якість життя, право на житло, житлова політика, доступне житло, внутрішньо переміщені особи.
32
I.R., Krupnyk. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛОНГІТЮДНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ ІЗ ПОВНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РОДИН ТА РОДИН ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 1 (April 15, 2021): 111–18. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-15.
Full textAbstract:
The purpose of the article is to highlight the results of the empirical longitudinal research on the development of family ideas among middle and high school-age children. The article highlights the importance of the young generation’s ideas about their future family life in the context of the peculiarities, which labor migrants’ children have. Changes in the adolescents’ attitude to their future marriage in longitude are considered. The sample included children from labor migrants’ families aged 12–14 (88 respondents), who were surveyed in 2014 and a part of this sample’s respondents (49 students), who were surveyed in 2017, and, at that time, they were 15–17 full years respectively. Also, in 2014 it was carried out the psycho-diagnostic examination of children from complete families (63 respondents) and 23 of them were surveyed in 2017. Methods. To diagnose the peculiarities of family ideas in longitude, S.V. Kovalev’s questionnaire “Preventive Marriage Satisfaction” was chosen (to identify the level of positive attitude to the future marriage) and the author’s drawing method “My future family” (to identify emotional attitude to the future family and possible problematic family ideas, which can have a destructive effect on marital and child-parent relationships). Hypothesis. There is a possibility that negative tendencies during the formation of family ideas among labor migrants’ children remain constant throughout the adolescent period. Results. Statistical analysis. It is carried out the comparative analysis of family ideas, which adolescents from complete functional families have. The descriptive statistics are used to determine the average, minimum, maximum indicators in the group, the indicators of standard deviation; the Student’s t-criterion. As a result of the longitudinal study of family ideas, it has been revealed that children from labor migrants’ families have negative dynamics in the formation of ideas about the future family, that is, the representations are predictably more and more unfavorable in comparison with children from complete functional families. Conclusions. It has been proved a decrease in the level of preventive satisfaction with marriage and desirability of interaction between family members that will affect the development of marital and family relations in the future, namely the strength of the future marriage, spouses’ compatibility and success of parenthood, etc. Research limitation concerns the number of the same participants in the longitude, as some respondents did not continue their education in high school.Key words: image of the future family, labor migration, labor migrants’ children, preventive satisfaction with marriage, longitudinal research. Метою статті є висвітлення результатів емпіричного подовжнього дослідження розвитку сімейних уявлень дітей середнього та старшого шкільного віку. Висвітлено питання важливості уявлень молодого покоління про своє майбутнє сімейне життя в контексті їх особливостей у дітей трудових мігрантів. Розглянуто зміни ставлення підлітків до свого майбутнього шлюбу у лонгітюді. До вибірки увійшли діти з родин заробітчан 12–14 років (88 респондентів), яких було обстежено у 2014 році, частина респондентів цієї вибірки (49 школярів), яких було обстежено у 2017 році, що на той час мали 15–17 років повних років. Окрім того, у 2014 році проведено психодігностичне обстеження дітей з повних родин (63 респонденти), з них 23 респонденти обстежено у 2017 році.Методи. Для діагностики особливостей сімейних уявлень у лонгітюді вибрано опитувальник С. Ковальова «Превентивна задоволеність шлюбом» (для виявлення рівня позитивного ставлення до майбутнього шлюбу) та авторська малюнкова методика «Моя майбутня родина» (для виявлення емоцій-ного ставлення до майбутньої родини та можливих проблемних сімейних уявлень, які можуть впливати деструктивно на подружні та дитячо-батьківські стосунки). Наявна така гіпотеза:існує вірогідність того, що негативні тенденції під час формування сімейних уявлень дітей трудових мігрантів залишаються сталими протягом усього підліткового періоду.Результати. Застосовано порівняльний аналіз сімейних уявлень з підлітками з повних функціо-нальних сімей. Використаноописову статистику для визначення середніх, мінімальних, максимальних показників у групі, показників стандартного відхилення; t-критерій Стьюдента. В результаті подовжнього дослідження сімейних уявлень виявлено негативну динаміку у формуванні уявлень про майбутню родину у дітей з родин трудових мігрантів, тобто уявлення є все більш прогностично неблагополучними порівняно з дітьми з повних функціональних родин.Висновки. Доведено зменшення рівня превентивної задоволеності шлюбом та бажаності взаємодії між членами родини, а це в майбутньому впливатиме на розвиток шлюбно-сімейних відносин, а саме міцність майбутнього шлюбу, сумісність подружжя та успішність батьківства. Обмеження дослідження стосується кількості тих самих учасників у лонгітюді, оскільки деякі респонденти не продовжили навчання у старшій школі.Ключові слова: образ майбутньої сім’ї, трудова міграція, діти трудових мігрантів, превентивна задоволеність шлюбом, лонгітюдне дослідження.
33
Коляда, І. "Революція, кохання, родина у житті Симона Петлюри." Історія в школі, no. 5/6, травень - червень (2019): 1–9.
Find full text
34
Rudomino-Dusyatska, Olena. "СПОСІБ ЖИТТЯ РОДИНИ ЯК ЧИННИК СТАВЛЕННЯ ПІДЛІТКА ДО МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 1, no. 1 (March 30, 2015): 86–91. http://dx.doi.org/10.31108/1.2015.1.1.12.
Full text
35
Рудомино-Дусятська, О. В. "Спосіб життя родини як чинник ставлення підлітка до міського середовища." Психологічний часопис, no. 1 (1) (2015): 86–91.
Find full text
36
Черчата, Лідія. "«ФРАНЦУЗИ» В ПОВОЄННІЙ КАРЛІВЦІ (НА ПРИКЛАДІ СПОГАДОВОГО ДИСКУРСУ ПРО РОДИНУ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДАЧА ІВАНА БАБИЧА)." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 11 (January 18, 2022): 360–63. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.060.
Full textAbstract:
У статті опрацьовано тексти спогадового дискурсу, акцентованого на побуті родини українського перекладача Івана Бабича у перші повоєнні роки перебування в Україні, доповнено усталені біографічні реконструкції Карлівського періоду життя митця й педагога.
37
Содомора, Андрій. "З ЛЮБОВʼЮ ДО НАУКИ І ЖИТТЯ: ПАМ’ЯТІ РОКСОЛАНИ ПЕТРІВНИ ЗОРІВЧАК." Inozenma Philologia, no. 133 (December 1, 2020): 24–27. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3167.
Full textAbstract:
У статті автор розкриває риси життєвого шляху та науково-педагогічної діяльності професора, доктора філологічних наук, академіка АН ВШ України, дійсного члена НТШ Роксолани Петрівни Зорівчак (1934–2018). Звертаючись до світових – давніших і новіших – класиків, автор проводить паралелі зі сприйняття та генерації пам’яті у світовій літературі. У фрагментах споминів читач бачить середовище, в якому жила і творила Роксолана Зорівчак: тут протягнено духовні ниточки поєднання з родиною та вчителями. Ключові слова: Роксолана Зорівчак, історія української культури, персонологія, українська мова.
38
Петренко, Ірина. "Історія родини Юркевич-Сокологорських в історії кобеляцького краю на Полтавщині." Старожитності Лукомор'я, no. 2 (September 8, 2020): 118–35. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2020.2.28.
Full textAbstract:
У статті йдеться про історію дворянського роду Юркевич-Сокологорських, які проживали на хуторі Ісаївка (належав до села Кустолові Кущі) Кобеляцького повіту Полтавської губернії. Будинок Сокологорських зберігся до нашого часу та є свідком багатьох історичних подій. Захоплення викликає постать дворянки Олени Юркевич-Сокологорської, яка мала сміливий і вольовий характер, наважилася двічі вийти заміж за простолюдинів і народити від них дітей. На долю цієї жінки випали трагічні події: розлучення батьків у дитинстві дівчини, двічі була вдовою, смерть дітей, бідність, позбавлення всього майна радянською владою, Голодомор 1932-1933 років, Друга світова війна, повоєнна відбудова й ін. Незважаючи на це, Олена Юркевич-Сокологорська ніколи не опускала руки, була аристократкою до кінця життя. Її життя – це приклад стійкості, мужності, незламності духа, внутрішнього спротиву трагічним життєвим обставинам. Пам’ять про свій рід і нині зберігають нащадки родини Сокологорських.
39
Dukhovskyy, O. E. "MODERN APPROACHES TO MEDICAL AND PSYCHOLOGICAL SUPPORT OF FAMILIES WITH INFANTS WITH SEVERE CRANIOCEREBRAL TRAUMA." Inter Collegas 4, no. 3 (October 16, 2017): 142–45. http://dx.doi.org/10.35339/ic.4.3.142-145.
Full textAbstract:
О. Dukhovskyy The study involved a comprehensive survey of 137 families (mother and father) of children with severe somatic disease aimed at the development and evaluation of the system of medical and psychological support of families with a somatically challenged child. The main group comprised 97 families participating in the program of medical and psychological support, and the control group included 40 families who did not receive psychological support. According to our findings, a serious disease of the child became a psychotraumatic situation for all the parents, resulting in the development of anxiety-depressive reactions and conditions. Psychodiagnostic examination showed that the parents had mild, moderate depressive and anxious episodes on the Hamilton Rating Scale; high levels of situational and personal anxiety according to the C.D. Spielberger Inventory, a high level of neuropsychic stress on T.A. Nemchin Scale. The couples under investigation noted tensions in family relationships, family conflicts, related to the treatment of the child and escalation of pre-existing interpersonal and marital problems that led to distancing and a decrease in internal family resource. Based on these data, we have developed a system of medical and psychological support of the families with somatically challenged child, which consisted of four consecutive phases and included the use of individual cognitive-behavioral therapy (Beck AT, 2006), family therapy (Eidemiller E. G., 2003), rational therapy (classic Dubois P., 1912) and psychological educational programs. Case monitoring in the main group following the employment of the proposed system of medical and psychological support showed a stable positive pattern of psychological state with a statistically significant total reduction of anxiety-depressive states and the harmonization of the marital relationship.Key words: Medical and psychological support, anxiety, depression, family interactions, infants with severe craniocerebral trauma. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ СІМ’Ї ДИТИНИ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ З ВАЖКОЮ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ.Духовський О.Є.У ході роботи з метою розробки та апробації системи медико-психологічного супроводу сім’ї дитини першого року життя з важкою черепно-мозковою травмою проведено комплексне обстеження 137 родини (мати та батько) дітей першого року життя які отримали важку черепно-мозкову травму. Основну групу склали 97 родин, які прийняли участь у програмі медико-психологічного супроводу, контрольну групу 40 родин, які не отримували психологічну підтримку. Як показали результати дослідження черепно-мозкова травма дитини стала психотравмуючою ситуацією для усіх батьків, яка приводила до розвитку тривожно-депресивних реакцій та станів. За даними психодіагностичного обстеження у батьків відмічалися легкій помірний депресивний та тривожний епізоди за шкалою Гамільтона; високі рівні ситуативної й особистісної тривожності за методикою Ч.Д. Спілбергера, високій рівень виразності нервово-психічної напруги по шкалі Т.А. Немчина. Обстежені родини відзначали наявність напруженості в сімейних відносинах, сімейні конфлікти, як пов’язані з лікуванням дитини, так і ескалації існуючих раніше міжособистісних та подружніх проблем, що призводило до дистанціювання та зниження внутрішньосімейного ресурсу. Базуючись на отриманих даних нами розроблена система медико-психологічного супроводу сімʼї дитини першого року життя з важкою черепно-мозковою травмою, яка складалася із чотирьох послідовних етапів та включла використання індивідуальної когнітивно-поведінкової терапії (Бек A. T., 2006), сімейної терапії (Ейдміллер Е. Г., 2003), раціональної психотерапії (класичний варіант Дюбуа П., 1912) та псих освітніх програм. Як показали результати динамічного спостереження, на фоні застосування запропонованої системи медико-психологічного супроводу в основній групі відзначена стійка позитивна динаміка психологічного стану з повною редукцією тривожно-депресивних та гармонізацією подружніх відносин.Ключові слова: Медико-психологічний супровід, тривога, депресія, родинна взаємодія, дитина з важкою черепно-мозковою травмою. СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОМУ СОПРОВОЖДЕНИЮ СЕМЬИ РЕБЕНКА ПЕРВОГО ГОДА ЖИЗНИ С ТЯЖЕЛОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМОЙ.Духовской А.Э.В ходе работы с целью разработки и апробации системы медико-психологического сопровождения семьи ребенка первого года жизни с тяжелой черепно-мозговой травмой проведено комплексное обследование 137 семей (мать и отец) детей первого года жизни получивших тяжелую черепно-мозговую травму. Основную группу составили 97 семей, принявших участие в программе медико-психологического сопровождения, контрольную группу 40 семей, не получавшие психологическую поддержку. Как показали результаты исследования, черепно-мозговая травма ребенка стала психотравмирующей ситуацией для всех родителей, которая приводила к развитию тревожно-депрессивных реакций и состояний. По данным психодиагностического обследования у родителей отмечались легкой умеренный депрессивный и тревожный эпизоды по шкале Гамильтона; высокие уровни ситуативной и личностной тревожности по методике Ч.Д. Спилбергера, высокий уровень выраженности нервно-психического напряжения по шкале Т.А. Немчина. Обследованные супруги отмечали наличие напряженности в семейных отношениях, семейные конфликты, как связанные с лечением ребенка, так и эскалацией существующих ранее межличностных и супружеских проблем, чт приводило к дистанцированию и снижению внутрисемейного ресурса. Основываясь на полученных данных нами разработана система медико-психологического сопровождения семьи ребенка первого года жизни с тяжелой черепно-мозговой травмой, которая состояла из четырех последовательных этапов и включала использование индивидуальной когнитивно-поведенческой терапии (Бек AT, 2006), семейной терапии (Ейдмиллер Е. Г., 2003), рациональной психотерапии (классический вариант Дюбуа П., 1912) и психобразовательных программ. Как показали результаты динамического наблюдения, на фоне применения предложенной системы медико-психологического сопровождения в основной группе отмечена устойчивая положительная динамика психологического состояния с полной редукцией тревожно-депрессивных состояний и гармонизацией супружеских отношений.Ключевые слова: Медико-психологическое сопровождение, тревога, депрессия, семейное взаимодействие, ребенок с тяжелой черепно-мозговой травмой.
40
БЄЛКІНА-КОВАЛЬЧУК, Олена. "СІМЕЙНЕ НЕБЛАГОПОЛУЧЧЯ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ: СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ." Humanitas, no. 3 (October 28, 2021): 17–24. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.3.
Full textAbstract:
Сім’я – соціальний інститут первинної соціалізації та виховання людини, становлення її як особистості. Останнім часом усе більше сучасних сімей у процесі свого функціонування стикаються з багатьма проблема- ми: нестабільністю шлюбних відносин, малозабезпеченістю, безробіттям, збільшенням випадків насильства, зниженням рівня батьківської відповідальності та ін. Саме тому такі сім'ї потребують підтримки соціального педагога в питаннях виховання дитини та виконання покладених на них функцій. Статтю присвячено проблемам сімейного неблагополуччя та його наслідків для розвитку дитини. Диференціювати роботу соціального педагога із сім'єю можна, поділивши їх на дві великі групи: так звані гармонійні родини, тобто благополучні в психолого-педагогічному плані, та проблемні, неблагополучні. Автором представлено різні класифікації неблагополучних родин. Звернено увагу на те, що в практиці соціально-педаго- гічної та соціальної роботи фахівці ґрунтовніше працюють з явно неблагополучними родинами. Однак для ефек- тивної соціально-педагогічної роботи із сучасними сім'ями необхідно знати та враховувати особливості функ- ціонування інших, на перший погляд благополучних, родин. Відмінною рисою таких сімей є те, що взаємини їхніх членів на зовнішньому, соціальному рівні справляють позитивне враження, а наслідки неправильного виховання на перший погляд є непомітними. У статті наведено характерні особливості таких родин: «недовірливої», «лег- коважної», «хитрої», «зовні спокійної сім'ї», «вулканічної», «сім'ї-санаторію», «сім'ї-фортеці», «сім'ї-театру», «третій зайвий», «сім'ї з кумиром», «сім'ї-маскараду». Розглянуто типові наслідки сімейного неблагополуччя на виховання та розвиток дитини. Акцентовано увагу на наслідках впливу психологічного клімату сім'ї, її способу життя, сімейного виховання, поведінки подружжя на формування особливостей характеру дитини. Охарактеризовано найбільш загальні типи дитячих характерів: лицемірний, честолюбний, добродушний, м’яко-затурканий, злісно-затурканий, пригноблений. Зроблено висновок, що у кожної неблагополучної сім’ї існує причина або комплекс причин, які спричиняють певні зовнішні прояви неблагополуччя та формують несприятливе середовище для розвитку і виховання дітей. Саме тому такі сім'ї особливо потребують підтримки соціального педагога. Знання фахівцем головних харак- теристик різних типів сімей дасть йому змогу ефективно здійснювати професійну діяльність, допомагаючи неблагополучній сім'ї набути позитивного соціального досвіду, засвоїти соціальні цінності й організувати свою життєдіяльність на такій основі.
41
Grygus, I. M., N. E. Nesterchuk, A. O. Nogas, L. L. Prymachok, and I. V. Zacharchenko. "ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (November 23, 2018): 70–74. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9597.
Full textAbstract:
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) посідає провідне місце серед основних причин смертності й інвалідності в більшості країн світу і зумовлює значні економічні витрати на лікування та реабілітацію хворих. Проблема ХОЗЛ набула не лише медичного, а й соціально-економічного значення, оскільки захворювання впливає не тільки на життя пацієнта, порушуючи його працездатність та знижуючи якість життя, а й на членів його родини.
Мета роботи – вивчити ефективність впливу запропонованої методики фізичної реабілітації на якість життя хворих на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості.
Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 78 хворих на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості, які методом рандомізації були поділені на дві групи. Хворі контрольної групи отримували лікування та реабілітацію за загальноприйнятою методикою, а хворі основної групи – лікування за тим самим протоколом і реабілітацію за запропонованою методикою.
Результати. Застосування стандартного лікування та фізичної реабілітації у хворих на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості приводить до суттєвого підвищення якості життя. За результатами фізичної реабілітації в основній групі настає статистично значимо більша динаміка зростання різниці між значеннями після і до реабілітації. Після застосування запропонованої програми фізичної реабілітації для кожного хворого ОГ на ХОЗЛ ми спостерігали підвищення загальної якості життя та стану здоров’я за рахунок збільшення показників у проблемних субсферах.
Висновки. Застосування фізичної реабілітації дозволяє значно поліпшити якість життя хворих, істотно впливаючи на психоемоційну сферу. Достовірне (р<0,05) підвищення загальної якості життя і стану здоров’я хворих на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості жіночої статі основної групи відбулося за всіма сферами і субсферами якості життя, за винятком духовної.
42
Сорокін, Андрій. "ЛУЦЬКИЙ ПЕРІОД ЖИТТЯ О. МОСІЮКА." Litopys Volyni, no. 24 (July 9, 2021): 28–35. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.04.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітленню луцького періоду життя О. Мосіюка, відомого як політичний діяч межі 1980–1990-х рр., зокрема як член Народного Руху України та заступник голови Київської міської Ради народ- них депутатів I (XXI) скликання. З’ясовано, що нині сторінки біографії О. Мосіюка до початку його публічної політичної діяльності напр. 1980-х рр. не знайшли висвітлення в історіографії. Виявлено, що луцький період життя О. Мосіюка пов’язаний із дитячим, шкільним, студентським та трудовим етапами його біографії, зага- лом охоплюючи 1955–1980 рр. і завершуючись разом зі вступом до аспірантури Інституту фізики АН УРСР. З’ясовано, що О. Мосіюк народився і зростав у родині Миколи Марковича і Тамари Миронівни Мосіюків, що були представниками української інтелігенції відповідно із Волинської та Дніпропетровської областей. Досліджено особливості дитячих років О. Мосіюка і зроблено висновок про важливу роль у становленні його світогляду читання низки творів української та зарубіжної художньої літератури, відзначення в родинному колі українських свят, споглядання історичної спадщини м. Луцька, а також приховуваної опозиційності батька. Виявлено, що в шкільні роки О. Мосіюк поєднував навчальну та спортивну активність, захоплюючись як вивченням фізики, так і спортивними заняттями, беручи участь у шкільних предметних олімпіадах та спортивних змаганнях. Великі успіхи в опануванні фізики і математики зумовили нонконформізм О. Мосіюка, що поглибився в студентські роки і проявлявся як безпосередньо в процесі навчання, так і у світогляді та дозвіллі. Останніми віхами луцького періоду життя О. Мосіюка стали викладання фізики в середній школі № 19 м. Луцька та робота інженером у Луцькому державному педагогічному інституті. Таким чином, луцький період життя О. Мосіюка, охопивши перші 25 років його життя, сприяв закладанню фундаменту його наукової кар’єри як фізика та його політичних поглядів, втілених у його подальшій громадсько-політичній діяльності. Актуальним напрямом майбутніх досліджень є вивчення дитячих та юнацьких років інших сучасних українських політичних діячів, що народилися і зростали у Волинській області, проте стали відомими за її межами.
43
Лисяк, В. М. "Виховна концепція родини в житті та творчості Ганни Барвінок." Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна, вип. 2 (2014): 113–23.
Find full text
44
ОНИПЧЕНКО, Оксана. "СТАБІЛЬНІСТЬ ІНСТИТУТУ СІМ’Ї ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ СТАТЕВОРОЛЬОВОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, no. 2 (September 12, 2020): 165–83. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.427.
Full textAbstract:
У статті досліджено один із напрямів статеворольової соціалізації дітей та підлітків, їх підготовки до сімейного життя – стабільність інституту сім’ї. Висвітлено основні діаметрально протилежні наукові підходи до тлумачення інституту сім’ї: консервативно-кризовий та ліберально-прогресивний; наведено аргументи на підтвердження можливості обох підходів. Ураховуючи зміни, що відбуваються з інститутом сім’ї (падіння народжуваності; дестабілізацію шлюбно-сімейних відносин, нестабільність сім’ї, конфлікти; виникнення альтернативних форм сімейних структур; зникнення патріархальної субординації; переважання емоційності у стосунках; зміну системи цінностей та ін.), більшість дослідників уважає, що цей процес є прогресивним, неминучим та вимагає відповідного пристосування, підготовки дітей ті підлітків до майбутнього подружнього життя шляхом проведення процесу статеворольової соціалізації. У статті окреслено види сучасного шлюбу, основні тенденції щодо трансформації чоловічих та жіночих ролей, розподілу домашніх обов’язків; питання співвіднесення соціальної та біологічної рівності між статями; питання маскулінізації жінок та фемінізації чоловіків, виконання ними соціальних функцій; особливості формування в дітей та підлітків статевотипізованої поведінки. Докладно розглянута проблема сімейних конфліктів та способи їх можливої профілактики. Виявлено деструктивні стилі спілкування; визначено фактори, що сприятимуть гармонії подружнього життя: сфери адаптації – духовна, психологічна, культурна, інформаційна, побутова, родинна, сексуальна; співвідношення домінантності в партнерів: найкраще являється домінування в різних сферах; фактори подружньої сумісності: рівень освіти, егалітарність у побуті, спільне дозвілля, уміння конструктивно вирішувати питання та конфліктні ситуації; виділення сфер застосування лідерських якостей: економічна, ділова, господарська, культурна, емоційна, педагогічна, комунікативна та ін.
45
Денисяк Ю. В. "СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ДОШКІЛЬНИКІВ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (January 22, 2022): 10–16. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.294.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сутність та зміст компетентнісного підходу та його важливої і необхідної складової – здоров’язбережувальної компетенції дошкільників. Доведено, що умови сьогодення вказують на необхідність пошуку нових стратегій та парадигм виховання з урахуванням процесів глобалізації, інформатизації, інтеграції, урбанізації та технологізації суспільного життя, де освіта відіграє вагому роль.Стверджуємо, що формування життєвих компетенцій людини слід розпочинати з раннього віку, коли активізовані усі сензитивні періоди дитини, розпочинається її безпосереднє знайомство зі світом, природою, людьми. Особливо важливими інституціями, які системно впливають на означені процеси, визначаємо родину, заклади дошкільної та позашкільної освіти. Серед ключових компетенцій, які є життєво важливими для кожної людини впродовж усього її життя, є здоров’язбережувальна компетенція. Її формування слід системно розпочати у рамках дошкільного віку, поступово збагачуючи і розширюючи її зміст та прикладний аспект.Метою ключових компетенцій у сучасному їх трактуванні та розумінні визначено створення такого освітнього поля, яке було б орієнтоване на потреби сьогодення та майбутнього. Слід потурбуватися не лише про технологічні, економічні, соціальні реалії, але передовсім про здоров’я дитини з раннього віку. Сутність та зміст здоров’язбережувальної компетентності полягає в тому, щоб системно виховувати і підтримувати природний баланс дитячого життя, найширше використовувати природні чинники для організації життя дітей, розвивати моторні навички, поглиблювати знання дитини про своє здоров’я та здоров’я інших людей, створювати умови для пропаганди здорового способу життя, вчити набуття навичок охорони здоров’я тощо. Загалом слід вважати пріоритетом вироблення стандарту здорового способу життя з раннього віку. Доцільними у цьому процесі вбачаємо також інноваційні технології, які допоможуть педагогу та дитині реалізувати здоров’язбережувальну компетентність і широко втілити її у практику власного життя.
46
Fedchyshyn, N. O., and O. H. Permyakova. "РОЛЬ РОДИНИ Й СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НІМЕЧЧИНИ І ФРАНЦІЇ: ІСТОРІЯ ТА ДОСВІД." Медична освіта, no. 1 (May 14, 2019): 181–86. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10134.
Full textAbstract:
Мета роботи – з’ясувати вплив родини й сімейного виховання на навчально-виховний процес у Німеччині та Франції в історичному аспекті.
Основна частина. Інноваційні технології не можуть замінити виховання людини, і важливість родини поступово зростає: усвідомлюється роль виховання підростаючого покоління (формування громадянина). Вивчення історичного досвіду Німеччини та Франції щодо сімейного виховання, у виховному процесі яких втілено передові ідеї європейської педагогічної думки і які займають лідерські позиції у навчально-виховному процесі, є сьогодні актуальним. З педагогічної точки зору на основні принципи і засади теорії шкільної організації, педагогічні спільноти Німеччини та Франції констатували першочергове право родини на виховання дитини.
Висновки. Гербартіанство забезпечило у Німеччині всі належні передумови для освітньої політики й практики, де поєднані: сімейне виховання, креативне навчання, належний відпочинок, релігійне осмислення сенсу життя. У Франції для підтримки сімей та всіх, хто займається вихованням й освітою дітей, створені асоціації сімейної освіти, які підтримуються державою та місцевими органами влади, благодійними спільнотами й чисельними партнерами.
47
Литвинчук, Леся. "СОЦІАЛЬНІ ПАТОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ ЯК ТЕХНОЛОГІЧНІ АДИКТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОГО СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 13, no. 2 (February 20, 2020): 158–69. http://dx.doi.org/10.32453/5.v13i2.172.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблему соціальної патології особистості як технологічної адиктивної тенденції сучасного соціокультурного середовища, що містить взаємодію “людина – машина”. У розширенні та науковому розкритті симптоматики на сьогодні зацікавлені фахівці з психічного здоров’я і дослідники цього феномену. Аналізуючи наукову літературу з цього феномену, ми дійшли висновку, що Інтернет-залежність – це психічний розлад, нав’язливе бажання вийти в Інтернет і хвороблива нездатність вчасно відключитися від нього. Це явище може спричинити стан, у якому людина фокусуватиметься на віртуальному, а не на реальному світі. Людина в такому стані може ігнорувати потребу в їжі, туалеті, сні, живому спілкуванні, фізичній активності тощо.У 1995 році Айвен Голдберг (Ivan Goldberg) запропонував термін IAD – міжнародна класифікація психічних розладів (англ. Internet Addiction Disorder). Пізніше він розробив набір діагностичних критеріїв Інтернет-залежності. Проблему Інтернет-залежності досліджували: В. Бурова, А. Голдберг, К. Янг, проте вони зосереджували свою увагу більше на характеристиках віртуального середовища або на психологічних особливостях самих адиктів.Дослідники зазначають, що велика частина Інтернет-залежних проводить час у мережі заради спілкування, що в результаті призводить до заміни наявних у реальному житті сім’ї і друзів віртуальними. Симптоми Інтернет-залежності можуть бути як психологічними, так i фізичними (за М. Орзак): розпач та роздратування, готовність брехати друзям і членам родини, небажання сприймати критику такого способу життя з боку близьких чи керівництва, готовність миритися з руйнуванням родини, втратою друзів та кола спілкування через захопленість Інтернетом, поява відчуття емоційного підйому і своєрідної ейфорії, зневага до власного здоров’я, значне скорочення тривалості сну, уникання фізичної активності або прагнення скоротити її, нехтування особистої гігієни, постійне “забування” про їжу, готовність задовольнятися випадковою й одноманітною їжею. Актуальність цього питання є очевидною, адже сьогодні в Україні адиктивні тенденції сучасного соціокультурного середовища набувають неабиякого розповсюдження. Описується усереднений соціально-психологічний портрет залежної особи у сучасному соціокультурному середовищі.
48
Касьян, А. І. "ГЕНДЕРНО-РОЛЬОВИЙ КОНФЛІКТ У ЖІНОК: РОЛЬОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, БАЛАНС ТА РОЗПОДІЛ РОЛЕЙ." Problems of Modern Psychology, no. 3 (April 27, 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-7.
Full textAbstract:
Специфіка рольової компетентності, структури та змісту ролей сучасної жінки, тих гендерно-рольових конфліктів, з якими стикаються жінки в актуальній повсякденній реальності, пов’язаною із розширенням рольового репертуару особистості, трансформацією ролей, – є важливими для вивчення – це стосується як рольового розподілу у сім’ї, так і можливості розподілити свій час між роботою та іншими сферами життя для жінок, які працюють і при цьому мають родину і дітей. У статті представлені результати емпіричного дослідження (n=204) рольової компетентності жінок, її взаємозв’язку із розподілом ролей у сім’ї та балансом «робота – життя». Метою статті є аналіз та обґрунтування результатів емпіричного дослідження взаємозв’язку рольової компетентності жінок із балансом «робота – життя» та ідеальними (бажаними) уявленнями про розподіл ролей у сім’ї. Гіпотеза емпіричної частини дослідження полягала у припущенні про те, що жінки відчувають гендерно-рольовий конфлікт, пов’язаний із стереотипним розподілом ролей, розбалансованістю «робота – життя» та низьким рівнем рольової компетентності. Дослідження показало, що в рольовому репертуарі рольова гнучкість більше пов’язана із загальним показником рольової компетентності, ніж рольова глибина. Розподіл ролей у сім’ї, на думку жінок, повинен в окремих сферах бути спільним для дружини і чоловіка (організація розваг, роль господаря / господині, сексуального партнера, організацію сімейної субкультури); належати чоловікові (матеріальне забезпечення сім’ї) або дружині (виховання дітей, емоційний клімат), що відповідає стереотипному традиційному розподілу ролей. Баланс між роботою та іншими сферами життя, можливість гармонійно розподіляти свій час у цілому знаходиться на рівні вище середнього, особливо у соціальних контактах. Однак має високий рівень балансу навантаження, який відповідає за можливість розподіляти час між різними сферами життя. Рольова компетентність пов’язана в окремих моментах як із розподілом ролей у сім’ї, так і з балансом «робота – життя», що частково підтверджує висунуту нами гіпотезу. Також у показниках рольової компетентності, розподілу ролей у сім’ї, балансі «робота – життя» були знайдені окремі статистичні відмінності за віком, рівнем освіти, сімейним статусом та кількістю дітей або їх наявністю.
49
Рева, І. "Підприємництво в особистому житті та родинній пам"яті дніпрян - бійців АТО." Roxolania historica, Вип. 2 (17) (2019): 266–84.
Find full text
50
Таїрова-Яковлева, Т. Г. "До питання про повсякденне життя представниць козацько-старшинських родин початку XVIII ст." Український історичний журнал, no. 3 (2008): 202–8.
Find full text