Journal articles on the topic 'Ринок матеріалів'

Мета. Дослідити стан та перспективи вітчизняних цукрових виробників як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, а також значення митної політики в розвитку галузі.
 Методика. Методологічною базою роботи стали наукові доробки українських та іноземних фахівців у галузі виробництва та державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції. Враховуючи його динамічність та появу великої кількості нової інформації, автори основну увагу приділили обробці матеріалів наукових збірників та журналів, а також даних Інтернет ресурсів, в яких подана статистична інформація, думки провідних фахівців-практиків. При написанні статті були використані такі методи дослідження, як логічне узагальнення, системний підхід та теоретичний пошук, що ґрунтуються на пошуку на обробці інформації.
 Результати. Зовнішньоекономічна діяльність має орієнтуватися на перспективну вигоду і актуальною є для тих виробництв, що мають можливість виробляти понад внутрішню потребу. До таких можна віднести і цукрову галузь. Однак необхідно пам’ятати, що процес освоєння іноземних ринків не можливий без послідовної державної підтримки (зваженої митної політики, встановлення мінімальних цін та квот) та пропозиції конкурентоспроможного продукту.
 Головні зовнішньоторговельні цілі лідерів цукрового ринку і світі передбачають врахування можливостей і загроз, а також переваг та недоліків розвитку національних галузей з метою формування експортних мотивів. Таким чином має використовуватися диверсифікована стратегія, метою якої є експансія. Адаптація ж вітчизняної галузі до світових умов потребує оптимізацію механізму державного контролю за ринком, зокрема: забезпечення захисту вітчизняних підприємств; активізації роботи по пошуку нових ринків збуту; стимулювання підвищення якості та конкурентоспроможності; пришвидшення впровадження нових, гармонізованих зі світовими, стандартів; активізації співпраці з країнами, що не мають власного виробництва.
 Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані в роботі вітчизняних підприємств, а також органів, що здійснюють регуляторну політику на ринку цукру.

Мета. Узагальнення результатів європейських і українських наукових дослідженьринку текстильних матеріалів з використанням нанотехнологій щодо підтвердженої їхбезпеки і можливої токсичності та визначення потенційних ризиків.Методика. При проведенні досліджень використовували передбачені діючимидержавними стандартами методи. Виконали огляд джерел товарознавчої та медичноїінформації, здійснили моніторинг і систематизацію отриманих даних.Результати. Можна стверджувати, що у ході наукових досліджень ризиків інебезпеки наноматеріалів в текстильній промисловості, необхідно використовуватинадійні методи. Будь-які недоліки в науковій оцінці ризику викликатимуть негативнеставлення суспільства до нанотехнологій, що може призвести до сповільнення розвиткунових перспективних технологій.Проте комерційний розвиток нанотеїнологій та їх численні застосування можутьспричинити широкий спектр загроз здоров’ю людини. Наноматеріали, які вжевикористовуються в текстильній промисловості, потрапили на ринок в умовахнедостатнього екогігієнічного нагляду, який має бути побудований з урахуванням їхнетрадиційних властивостей. Враховуючи обмеженість даних щодо впливу наночастинокна організм, необхідно проводити обов’язкові фармакокінетичні та токсикологічнідослідження перед широкомасштабним їх виробництвом та використанням.Наукова новизна. Узагальнено результати європейських і українських науковихдосліджень ринку текстильних матеріалів з використанням нанотехнологій щодопідтвердженої їх безпеки і можливої токсичності та визначення потенційних ризиків.Практична значимість. Представлені результати дослідження надають підставивважати, що наночастинки з розмірами та площею поверхні близькими до частинокнадмалого розміру ймовірно будуть викликати тяжкі захворювання, а деякі ще й з довгимлатентним періодом. Враховуючи широке індустріальне розповсюдження нанотехнологій,є потенційна загроза забруднення повітря та виникнення значної загрози для населення.

На прикладі сонячної енергетики розглянуто розвиток альтернативних джерел живлення, що є надзвичайно важливими для автономних військових систем розвідки та зв’язку. Сонячні панелі забезпечують компактні та безшумні джерела живлення зі значним віковим ресурсом, що вигідно відрізняє їх як від традиційних генераторів (які завжди шумлять), так і вітрових генераторів (які легко побачити).
 Показана висока позитивна динаміка розвитку сонячної енергетики та оцінені її перспективи. У теперішній час щорічний обсяг встановлених сонячних потужностей є найбільшим серед усіх інших технологій (такими як викопне паливо, ядерна енергетика, гідроелектростанції). До кінця 2020 р. загальна світова потужність сонячних електростанцій сягне 740 ГВт. У країнах Євросоюзу сонячні потужності вже забезпечують до 8% загальної генерації електрики. Висока адаптивність сонячної енергетики щодо розмірів відповідних електростанцій обумовлює привабливість сонячних технологій. Є можливість користуватися лише однією сонячною панеллю або ж забезпечити інсталяцію промислових потужностей у десятки й сотні МВт. 
 Проведено порівняльну характеристику сонячних елементів, створених на основі різних матеріалів. Велика різноманітність похідних матеріалів для сонячної енергетики дозволяє вибрати оптимальний варіант, що адаптує сонячну електростанцію як для індивідуальних споживачів, так і для промислової генерації. Є можливість вибирати сонячні панелі кристалічні або плівкові, із системою орієнтації на сонце або без неї, із концентрацією світла або без неї.
 Окрім того, сучасний ринок пропонує плівкові технології, які можна монтувати безпосередньо на вікна приміщень (напівпрозорі сонячні панелі); сонячні батареї у вигляді черепиці для дахів та інші привабливі вироби.
 Подальший розвиток сонячної енергетики буде включати в себе підвищення ефективності та терміну експлуатації панелей, спрощенням процедури їх монтажу й адаптації до силової електромережі та подальшим зниженням собівартості сонячних потужностей. Все це робить сонячну енергетику дуже привабливою для військових автономних систем малої та середньої потужності.

Основи алгоритмізації і програмування є однією з основних змістових ліній курсу інформатики у школі. У статті досліджено проблеми вивчення елементів основ алгоритмізації та програмування в шкільному курсі інформатики у 10-11 класах. Формулювання проблеми. Важливою педагогічною проблемою є формування і розвиток алгоритмічних навичок учнів. Проблеми вдосконалення методичної системи навчання інформатики в загальній середній школі потребують подальшого дослідження з метою пошуку більш ефективних форм, методів і засобів навчання. Необхідно забезпечити формування в учнів компетентностей, необхідних для свідомого вибору майбутнього профілю навчання. Учні повинні розуміти зв’язок між теоретичною і прикладною інформатикою, знати способи застосування інформаційних технологій для розв’язування різноманітних задач. А також визначено переваги мови Python у навчанні інформатики та особливості їх педагогічного застосування у навчанні основ алгоритмізації та програмування. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс методів: системного аналізу наукових праць, що охоплюють проблему дослідження, аналіз вітчизняного досвіду вивчення елементів програмування в шкільному курсі інформатики; узагальнення та обґрунтування теоретичних засад використання мови програмування Python в шкільному курсі інформатики. Результати. Розглянуто основні характеристики мови програмування Python та наведено можливості її використання у процесі навчання основ алгоритмізації в шкільному курсі інформатики. Вивчення основ алгоритмізації та програмування є одним із засобів формування операційного стилю мислення. Знання даної змістової лінії передбачає здатність формалізувати задачу, визначити у ній зв’язки між частинам, обирати якнайкращий алгоритм розв’язування завдання, вміння правильно інтерпретувати та аналізувати отримані результати. Висновки. Мова Python – одна з найпопулярніших мов програмування. Вона знаходить своє застосування у різних галузях. Відповідно ринок праці потребує фахівців, які могли створювати програмні продукти мовою Python. Заклади загальної середньої освіти не залишилися осторонь цього процесу. Автори шкільних підручників починають включати мову Python до їх змісту. Таким чином, виникає потреба у розробці навчально-методичних матеріалів з вивчення елементів алгоритмізації і програмування мовою Python. Методологічне значення цього розділу шкільного курсу інформатики полягає у розкритті важливості алгоритмів.

У статті наголошено, що нанометрологія є невід’ємною складовою нановиробництва, а світовий ринок наноматеріалів активно розвивається і його ємність у 2019 р. оцінювалася в 8,5 млрд дол. США з перспективою зростання на 13,1 % на період до 2027 р. При цьому створюються нові перспективні нанотехнології і наноматеріали. А це вимагає розвитку системи нанометрології. Вважається, що система нановиробництво – нанотехнологія має розв’язувати такі задачі: автоматичне інтелектуальне вимірювання з допомогою числового програмного управління (ЧПУ) з вбудованою міні-ЕОМ; автономне або онлайн програмування вимірювальних інструментів ЧПУ з вбудованою міні-ЕОМ; автоматизована заміна заготовок і виробів; автоматизована заміна зондів і датчиків; автоматизована оцінка результатів вимірювань. У світі створена та використовується велика гама електронних мікроскопів для оцінки геометрії нановиробів. Проте розвиток нанотехнологій вимагає оснащення їх автоматизованими системами та відповідним програмним забезпеченням. Створено експериментальний автоматизований прилад (інтерференційний профілометр) та програмне забезпечення для безконтактного вимірювання мікро- та нанотопографії поверхні виробу, її тривимірного представлення, визначення показників шорсткості та параметрів сканування. Розроблено автоматизовану систему вимірювання і контролю для атомно-силової мікроскопії (АСМ), яка має удосконалений блок контролю систем позиціонування лазерного променя на зонд АСМ. Одним із напрямів автоматизації лінійних вимірювань у нанометрології є використання еталонів порівняння, а для цього необхідне відповідне корегування державних стандартів нанометрології. Проведений аналіз опублікованих матеріалів свідчить про певні позитивні результати у справі автоматизації нановимірювань у середовищі нановиробництва. Проте очевидно, що цей напрям діяльності потребує збільшення фінансування та нових ідей для забезпечення конкурентоздатності нановиробів.

Здійснено теоретичний аналіз проблеми формування художньо-творчої компетентності в техніків-конструкторів одягу як одного з важливих напрямів сучасної професійної педагогіки. Вивчення ступеня наукової розробки даного питання у вітчизняній та зарубіжній науково-педагогічній літературі дало змогу з’ясувати, що, попри затребуваність на сучасному ринку праці фахівців зі сформованою художньо-творчою компетентністю, теоретичні основи формування цієї компетентності у майбутніх конструкторів одягу залишаються малодослідженими.
 Обґрунтовано, що професія техніка-конструктора відноситься до професій типу «Людина
 – художній образ» і тому має потребу у фахівцях із високим рівнем креативності. Стрімкий розвиток світової індустрії одягу та значне спрощення механізмів надходження товарів швейного виробництва на український ринок, змушують вітчизняну професійну освіту переглянути традиційні підходи до підготовки фахівців для швейної індустрії з урахуванням необхідності підвищення їх конкурентоспроможності.
 Вітчизняне швейне виробництво все більше потребує фахівців більш високого рівня, які можуть виконати весь процес проектування виробів, починаючи від розробки ескізу моделі до технології її виготовлення, здатні орієнтуватися в новинках світу моди, нових технологіях художнього проектування та оздоблення одягу, моделювання складних і цікавих моделей одягу різного асортименту з різних матеріалів. Доведено, що техніки-конструктори повинні володіти знаннями не тільки з конструювання й технології одягу, але й художніх дисциплін, які безпосередньо формують художньо-творчі компетентності.
 Акцентовано увагу на мозаїчності представлення в сучасній педагогічній літературі досвіду формування художньо-творчої компетентності техніків-конструкторів одягу в коледжах. Визначено проблему недосконалості галузевого стандарту вищої освіти для швейного виробництва. Обґрунтовано важливість удосконалення професійної підготовки фахівців швейного виробництва шляхом підвищення уваги до до формування художньо- творчої компетентності в техніків-конструкторів одягу.

В дослідженні аналізується ефективність застосування цеолітів для акумулювання теплоти. Зазначається, що принцип роботи теплових акумуляторів на цеолітах ґрунтується на виділенні теплоти адсорбції при зволоженні цеолітів у процесі безпосереднього контакту з водою або з вологим повітрям. Коли вода адсорбується, цеоліт виділяє тепло адсорбції. Для видалення та використання тепла, накопиченого у шарі цеоліту в процесі адсорбції (термічне розвантаження), через ємність пропускають холодне та вологе повітря. Це дозволяє цеолітам адсорбувати воду з повітря, осушити його та нагріти. У процесі десорбції шар цеоліту продувається гарячим сухим повітрям, з шару цеоліту повітря виходить охолодженим і вологим. Визначено, що адсорбційні теплоакумулюючі системи все ще знаходяться на ранніх стадіях розробки та не повністю комерціалізовані, однак деякі конкретні системи для побутових потреб уже вийшли на ринок. Технологія, що ґрунтується на використанні цеолітів, дозволяє зберігати тепло без втрат у мінімальних обсягах протягом тривалих періодів часу. Поглинаючі накопичувачі з нанопористих матеріалів, таких як цеоліти, можуть успішно застосовуватися як теплові акумулятори в промисловості. Цеоліти зустрічаються в природі та отримані штучно. Для підготовки їх до роботи, а також для регенерації цеолітів як штучного, так і природного походження необхідна стадія сушіння. Встановлено, що при мікрохвильовому сушінні сорбційна ємність цеолітів значно збільшується внаслідок того, що застосування мікрохвиль призводить до отримання дрібніших зерен. Як правило, це сприяє зростанню пористості та покращенню механічних властивостей. Ефективність мікрохвильового нагріву залежить від хімічного складу цеоліту та його діелектричних властивостей. Для розрахунку температурного поля у шарі цеоліту при мікрохвильовому сушінні визначено аналітичну залежність. Швидкість сушіння при проведенні розрахунків визначається даними експериментів відповідно до типу цеоліту

У даний час розробка комп'ютерних ігор є актуальною, так як з розширенням ринку персональної електроніки, розширюється і ринок розваг. Загальнодоступність інструментальних засобів – ігрових рушіїв, доступ до різних інформативних навчальних і довідкових матеріалів дають можливість легко і швидко розробити прикладне програмне забезпечення, наприклад, комп’ютерну гру.
 Існує немало публікацій та різних наукових досліджень на тему моделювання ігрових сцен. Даний етап розробки ігрових комп'ютерних додатків є досить обширним і включає у себе велику кількість завдань. Слід відзначити, що в такому випадку автори зачіпають тему не лише моделювання ігрових сцен, а також поверхнево охоплюють тему створення, моделювання, текстурування ігрових об'єктів, одночасно описуючи функціонал, за допомогою якого ці завдання виконуються.
 У даній статті розглянуті найбільш відомі ігрові рушії, зроблено їх порівняльний аналіз. Виявлено їх переваги і недоліки, а також спектр завдань, для вирішення яких вони зручні у використанні. Під час порівняння різних ігрових рушіїв авторами зроблено вибір на користь Unity 3D з кількох причин: вигідна ліцензійна політика; сумісність з будь-якою платформою; відмінне співтовариство; велика кількість документації; легкість у використанні.
 Метою даної статті є максимально повно описати процес моделювання сцени ігрового комп'ютерного додатка в середовищі Unity 3D. Для цього у статті розглянуто як приклад реалізацію не складної 3d-гри. Зокрема, описуються функціональні можливості і інструменти для моделювання сцени в середовищі Unity, а також коротко дається опис основних об'єктів, які можуть бути додані у сцену. Разом з тим, дається короткий огляд вікна редактора та інспектора з усіма властивостями і методами ігрових об'єктів.
 Автори стараються донести до читачів плюси і мінуси використання цього середовища для створення нескладних ігрових додатків, описують головне меню та інструментарій поверхнево, не заглиблюючись в тонкості всього процесу розробки.

У статті досліджено і проаналізовано екологічні стартапи у фешн індустрії, а саме: український бренд Motrya, Panove, Défi та Framiore, який став одним з восьми українських інноваційних підприємств, що отримали фінансування від Українського фонду стартапів, а також інші українські стартапи, які завоювали ринок і позиціонують себе як «еко» у фешн індустрії. Однак, далеко не всі екологічні стартапи у фешн індустрії є успішні і це не дивно, бо речі, які нам пропонують не є дешевими і не завжди виробники можуть донести до споживачів конкретні цінності, які створює даний товар. Саме тому, під успішною цінністю ми розуміємо не тільки те, що є красивим, модним, не тільки використання природних чи органічних матеріалів, але екологічність та естетичність їхньої обробки та подальшої експлуатації, використання технологій, що допомагають мінімізувати екологічний слід. Більше того, ці стартапи повинні піклуватись про екологічність доставки, подальшу переробку речей, як частину виробничого циклу, створювати такі канали розподілу, які будуть найбільш прийнятні конкретним споживачем у визначений період часу і при цьому всьому будуть фінансово результативні. Тому, наразі, таких брендів в Україні одиниці. Адже створення подібної компанії потребує значних зусиль, глибинної філософії, розуміння всіх етапів. І що найгірше: справді сталі бренди користуються більшою популярністю за межами України. Тому в цій ситуації потрібно сідати за стіл переговорів разом з державою і прописувати правила, як екологізувати цю сферу. До переваг реалізації екологічних бізнес ідей в стартапах можна віднести: підвищення іміджу за рахунок екологічної відповідальності ведення бізнесу; зростання конкурентоспроможності суб’єкта господарювання на внутрішньому та зовнішньому ринках; ресурсозбереження та зменшення енергоємності виробництва; виготовлення якісного одягу, який дозволяє зберігати природність, є зручний та гіпоалергенний; підвищення зайнятості та розвитку населення; формування екомислення та екокультури. Отже, політика соціально – відповідального бізнесу, бо саме таким ми вважаємо розвиток екологічних стартапів у фешн індустрії, має очевидні вигоди для всіх учасників ринку. Споживач, як член суспільства, задовольняє свою потребу в можливості придбати якісну, стильну, екологічну і ергономічну річ. Суспільство, у свою чергу отримує поліпшення екологічної ситуації та збереження ресурсів, створення нових робочих місць, підвищення кваліфікації персоналу і турботу про здоров'я співробітників та їхні родини. Компанія ж винагороджується не лише створенням сприятливої громадської думки, а й зростанням впізнаваності і лояльності клієнтів.

Розглянуто теоретико-методичні засади дослідження міжнародної туристичної діяльності підприємства. Висвітлено сутність та уточнено поняття туристичної діяльності. На статистичних матеріалах висвітлено роль міжнародної туристичної діяльності в економіці країни та економічні критерії доцільності розвитку туризму. Виявлено наявність сутнісних суперечностей у підходах вчених до визначення поняття «туристична діяльність», через наукову полеміку запропоновано авторське формулювання даної дефініції. Розглянуто сутність і різноманіття трактувань науковою спільнотою поняття «ринок туристичних послуг», термінів «туристична послуг» і «туристичний продукт», надано пропозиції щодо авторського тлумачення категорій «ринок туристичних послуг», «туристична послуга» і систематизації їх видового різноманіття. Розкрито функції та особливості туристичного підприємства в умовах глобалізації.

Наукове дослідження, основні матеріали якого наведені в данійстатті, присвячене етимології формування ключових концептівдержавного управління розвитком ринку екологічно чистих товарів вУкраїні й експортоорієнтованими товарами за її межами. В роботідосліджено системоутворюючі концепти формування споживчоговибору учасниками ринку екологічно чистих товарів, визначеноперспективи розвитку досліджуваного ринку в довгостроковійпролонгованій перспективі, виокремлено основні рішення, що спрямованіна підвищення екологізації підприємства, функції ринку, що виконуєекологічний ринок як сектор ринкової економіки. Визначено впливдержави на розвиток і формування підприємницьких структур.Доведено, що функціонування підприємницьких структур відбувається всередовищі, що формується під впливом двох груп факторів −наднаціональних та внутрішньо національних

Наукове дослідження, основні матеріали якого наведені в данійстатті, присвячене дослідженню можливості адаптації ключовихконцептів державного управління розвитком інноваційних регіональнихструктур розвинених країн в Україні.В роботі досліджено системо утворюючі концепти державногоуправління інноваційним розвитком за європейською, азіатською таамериканською моделями суспільного розвитку у довгостроковійпролонгованій перспективі, виокремлено основні рішення, що спрямованіна підвищення інноваційної активності підприємств, функції ринку, щовиконує ринок інноваційних товарів та технологій як специфічний секторринкової економіки.Визначено вплив держави на розвиток і формування інноваційнихпідприємницьких структур. Доведено, що функціонуванняпідприємницьких структур інноваційного типу відбувається всередовищі, що формується під впливом функціонування адекватнихмеханізмів державного управління інноваційним розвитком.Надано порівняльну характеристику існуючим моделямінноваційного розвитку розвинених країн, доведено можливість йнеобхідність наявного позитивного досвіду в умовах вітчизняних реалій.

Мета роботи. Дослідити асортимент м’яких лікарських засобів, що сприяють загоєнню ран, на фармацевтичному ринку України.
 Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були: Державний реєстр лікарських засобів, інструкції для медичного застосування препаратів. При проведенні аналізу використовували аналітичні, економіко-статистичні, кореляційні методи аналізу.
 Результати й обговорення. Проаналізовано ринок м’яких лікарських засобів, що сприяють загоєнню ран, структуровано препарати за ATC-класифікацією, встановлено країни та фірми-виробники, виявлено, що в досліджуваному асортименті 55 % препаратів вітчизняного та 45 % – іноземного виробництва. Найпоширеніша форма випуску ліків – мазі (60,4 %), креми займають 26,4 %, лініменти – 7,6 %, а гелі 5,6 % ринку, встановлено переважаючу кількість монопрепаратів – 64, комбіновані становлять лише 36 %.
 Висновки. Для українського фармацевтичного ринку на сьогодні актуальне розширення асортименту м’яких лікарських засобів, що сприяють загоєнню ран, за рахунок розробки комбінованих препаратів.

Під поняттям дезінфекція розуміють знищення чи видалення мікроорганізмів на різних об’єктах й у різних субстратах навколишнього середовища з метою переривання механізму передавання інфекційних збудників. Актуальним є дослідження фармацевтичного ринку щодо наявності дезінфекційних засобів для забезпечення належних санітарних та протиепідемічних заходів.
 Мета дослідження – провести товарознавчий аналіз вітчизняного ринку дезінфекційних засобів.
 Матеріали і методи. Встановити фірми-виробники та країни, які постачають дезінфекційні засоби на ринок України. Дослідити форми їх випуску.
 Результати. Серед країн-виробників дезінфекційних засобів лідирують вітчизняні виробники, які займають 59 % ринку. Серед країн-імпортерів лідируючу роль займають Бельгія (ТОВ «Еколаб») – 9 % ринку та Німеччина (B. Braun Melsungen AG) – 6 %, Італія, Ні­дерланди, Словаччина, Росія та Білорусь по 4 %, Швейцарія – 3 %, Китай та Франція – 2 %.
 Висновки. Отримані результати дозволили встановити лідерів дезінфекційних засобів на ринку України, найбільшу частку становлять вітчизняні виробники та серед іноземних країн-постачальників лідируючу роль займає Бельгія.

Мета роботи: аналіз вітчизняного фармацевтичного ринку лікарських засобів для лікування анемій з урахуванням усіх форм випуску та виробників.
 Матеріали та методи. Вивчення асортименту антианемічних препаратів проведено згідно з Державним реєстром лікарських засобів України та класифікацією АТС з використанням математико-статистичного, системно-аналітичного та порівняльного методів аналізу.
 Результати й обговорення. Встановлено, що на фармацевтичному ринку України зареєстровано 76 найменувань антианемічних засобів, з яких 39,47 % складають препарати заліза. За результатами досліджень країн-виробників антианемічних препаратів визначено співвідношення лікарських засобів вітчизняного та закордонного виробництва, яке становить 46 % та 54 %, спостерігається домінування закордонних постачальників. Постачаються антианемічні засоби на український фармацевтичний ринок з 13 країн світу.
 Висновки. Аналіз зареєстрованих антианемічних засобів показав, що за складом основну частину асортименту формують монокомпонентні препарати (84,21 %), спостерігається дефіцит комбінованих лікарських засобів, що свідчить про доцільність розширення номенклатури комбінованих засобів з метою оптимізації фармакотерапії пацієнтів з анемією.

У статті проаналізовано основні положення Закону України «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обороту і маркування органічної продукції», визначені вимоги до виробництва, контролю за виробництвом (сертифікації) та відповідальність за недотримання відповідних вимог. Наведено вимоги до найбільш поширених видів маркувань «біо», «еко», «органік». Відзначено переваги необхідності дотримання високих стандартів якості органічної продукції, що призводить до необхідності впровадження світових тенденцій звернення органічної продукції на законодавчому рівні в Україні. Новий закон не тільки підвищує стандарти виробництва органічної продукції, що є позитивним явищем, однак і підвищує навантаження на національного виробника. Зроблено висновок, що дотримання норм, встановлених Законом України «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обороту і маркування органічної продукції», розширює для виробника ринок збуту сільськогосподарської продукції і спрощує процедури її експорту в інші країни. Зростання рівня гігієнічних вимог та стандартів безпечності харчових продуктів на світовому ринку зумовлює необхідність впровадження світових стандартів обігу органічної продукції на законодавчому рівні в Україні. Впровадження в Україні реєстрів операторів, органів сертифікації, органічних насіння і садивного матеріалу дасть можливість громадянам, суб'єктам ринку органічної продукції, учасникам ринку, іншим зацікавленим особам отримувати актуальну, перевірену інформацію щодо операторів органічного ринку, органів сертифікації, які мають право на проведення сертифікації органічного виробництва або обігу органічної продукції, а також наявності на ринку України органічних насіння і садивного матеріалу.

Актуальність теми дослідження. Радикальні зміни на ринку фінансових послуг після світової фінансової кризи 2008 року визначають актуальність дослідження сучасної структури цього ринку з урахуванням появи і розвитку FinTech інновацій. Постановка проблеми. Існуючі в науковій літературі спроби класифікувати нові види фінансових послуг мають багато суперечностей і неузгодженостей, викликаних багатоаспектністю та багаторівневістю впливу FinTech інновацій на ринок фінансових послуг. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку ринку FinTech інновацій досліджуються в роботах Белінської Г., Диби М., Жердецької Л., Коваленко В., Мазаракі А., Поченчука Г., Семенога А., Арнер Д., Тсаі Ц., Пенг К.-Дж. та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. В наукових джерелах відсутній єдиний підхід до визначення видів або напрямків FinTech інновацій, а також щодо структури ринку FinTech послуг. Постановка завдання. Метою статті є аналіз та систематизація підходів до класифікації видів FinTech, визначення ключових ознак та проведення структуризації ринку FinTech інновацій. Виклад основного матеріалу. Основою класифікації FinTech інновацій в більшості наукових джерел є їх поділ відповідно до видів фінансових послуг, які вони трансформують: платежі і перекази; послуги інфраструктурних учасників ринку; інвестиційний менеджмент; страхування; позики та заощадження; нарощення капіталу. Однак FinTech інновації змінюють не лише окремі фінансові продукти або процеси, але й ринок фінансових послуг в цілому, що супроводжується появою на ньому нових учасників та переглядом бізнесмоделей існуючих учасників. З огляду на це, в роботі запропоновано систематизувати підходи до класифікації видів FinTech інновацій за декількома ознаками. Висновки. В статті запропоновано підхід до класифікації видів FinTech інновацій та структуризації ринку FinTech інновацій за видами фінансових послуг, надавачами FinTech послуг, видом інноваційної технології та групами користувачів FinTech.

Формулювання проблеми. Мобільні додатки як невід’ємна частина мобільних технологій займає одне з передових місць по частоті використання людиною у повсякденному житті інформаційних технологій. Розробка та впровадження такого програмного забезпечення у процес освіти, і особливо, профорієнтації майбутніх абітурієнтів, набуває все більше актуальності в нинішньому світі цифрових та інтерактивних технологій навчання. Більшість додатків, які існують на сьогоднішній день і використовуються для виявлення фахових здібностей абітурієнтів, представлені у вигляді опитувальника і не враховують емоційну складову людини, що у даний час проходить тестування. Авторами пропонується мобільний додаток, що враховує емоційний стан абітурієнта при проходженні професійно-орієнтованого тестування, що сприяє вибору та досягнення успіхів у майбутній професії.
 Матеріали і методи. В процесі дослідження було використано теоретичні методи, зокрема, системний аналіз наукових джерел та нормативних документів, аналіз методів та технологій розробки мобільних додатків. 
 Результати. В результаті дослідження на прикладі розробленої платформи Toolhoo було запропоновано використання мобільних додатків у якості ефективного інструменту для тестування на предмет схильності до тієї або іншої спеціальності для майбутніх абітурієнтів ЗВО. В даній статі були проаналізовані та структуровані основні методики діагностики професійної спрямованості, проаналізовано ринок профорієнтаційних мобільних додатків, розроблено та запропоновано нову платформу, яка має можливість враховувати емоційну складову абітурієнтів при проходженні професійно-орієнтованого тестування, що суттєво впливає на результати тестування.
 Висновки. Мобільні додатки знаходять своє застосування у всіх сферах людського життя, і, як наслідок, ринок мобільних додатків розвивається з неймовірною швидкістю. В процесі дослідження показано, що мобільний додаток є швидким та зручним способом пройти професійно-орієнтованого тестування для абітурієнтів. Автори пропонують використання нової мобільної платформи, що враховує емоційний стан абітурієнтів під час опитування.

Сучасний ринок праці висуває високі вимоги до кваліфікованих кадрів. Високий рівень конкуренції, стрімкий розвиток науки й техніки, активне впровадження передових інформаційних технологій – фактори, що стимулюють потребу працівників будь-якої сфери діяльності отримувати нові знання та вдосконалювати професійні компетентності. Як наслідок – ринок освітніх послуг представляє величезну кількість освітніх продуктів, що дозволяють задовольнити цю потребу: тренінги, воркшопи, стажування, підвищення кваліфікації і, звичайно ж, магістратура як ключовий освітній продукт закладів вищої освіти. «Вузьким місцем» магістратури є необхідність проходження абітурієнтами вступних іспитів, зокрема й зовнішнього незалежного оцінювання; також, навчаючись у магістратурі, студенти «відкладають» повноцінну трудову діяльність. У сукупності ці фактори можуть знизити загальну мотивацію до вступу, тому для навчання в магістратурі необхідно створювати додаткові конкурентні переваги, які будуть відчутними для абітурієнтів та студентів-магістрів. Отже, актуальність матеріалу, розглянутого в даній статті, обумовлена гострою необхідністю підвищувати рівень конкурентоспроможності випускників магістратури, яка є одним із ключових елементів системи безперервного навчання (lifelong learning). Розв’язати проблему можна за рахунок застосування інноваційних методів навчання, які об'єднують кращі педагогічні практики, а також активне використання інформаційних технологій. Стаття присвячена розвитку актуальної та перспективної ідеї індивідуалізованого компетентнісно орієнтованого навчання магістрів. У роботі запропоновано концептуальну модель інформаційних блоків IT-платформи для організації інноваційного підходу до навчання магістрів. Науково-практичну цінність роботи представляє розроблення та обґрунтування структури, а також взаємозв'язку інформаційних блоків даної IT-платформи. Ключовим аспектом і конкурентною перевагою IT-платформи є можливість автоматизованої побудови індивідуальної траєкторії навчання магістрів у форматі багатовимірної радіальної діаграми – «індивідуальної освітньої діаграми студента». Перспективна апробація розробленої моделі передбачає розроблення відповідного програмного забезпечення, проведення копіткої навчально-методичної роботи, а також реалізацію пілотного проєкту для магістратури IT-спеціальностей Криворізького національного університету.

Зрушення в осмисленні сучасної культури багато у чому залежать від вихідних методологічних передумов, що лежать в основі дослідницьких програм. Такого роду передумови, своєю чергою, залежать, з одного боку, від філософських основ, а з іншого – від фактичного матеріалу, яким в даному випадку виступає опис конкретних проявів культури, таких як мистецтво, релігія, сама наука та ін.
 Особливості сучасної культури пов’язані зі змінами, які почали відбуватися з другої половини XX століття і для яких характерні таки риси, як смисловий плюралізм, децентрація, невизначеність, фрагментарність, мінливість та ін.
 Подібні зміни потребують розробки нових дослідницьких стратегій. Одну з таких програм запропонував Ф. Джеймісон у праці «Постмодернізм, або логіка пізнього капіталізму». З методологічної точки зору, найбільш цікавими у даному підході є опис та аналіз «культуровиробництва». Головною особливістю останнього є зрощування економічного потенціалу з результатами культурного розвитку, внаслідок якого культурне середовище і ринок стають одним і тим самим середовищем. У статті проаналізовано погляди Ф. Джеймісона в контексті осмислення сучасної культури.

УДК 339.172; JEL Classification: Q 02
 
 Мета. формування переліку напрямів аналізу біржової діяльності в Україні та дослідження статистичних показників. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є електронні інформаційні ресурси і матеріали періодичних видань. Результати. В сучасних умовах України склалася ситуація, коли біржовий ринок виконує свої функції на дуже незадовільному рівні й не забезпечує реалізації головних аспектів біржової діяльності в ринкових умовах господарювання: не зважаючи на вражаючу чисельність бірж в Україні, в порівнянні з більшістю інших країн світу, систематично діють серед них не більше 30%; періодичні стрімкі зростання кількості бірж в Україні є результатом не підвищеного попиту на їх послуги з боку учасників торгів та результатом дії ринкових механізмів господарювання, а є відображенням впливу введення в дію законодавчих актів та обмежень у зовнішній торгівлі окремими групами товарів, таких як обов’язкова біржова реєстрація експортних контрактів, тощо; не зважаючи на велику кількість товарних бірж, які спеціалізуються на торгівлі агропромисловими товарами, в Україні все ще відсутній постійно діючий ефективний біржовий аграрний ринок. Отже, необхідним є створення механізмів, які б забезпечили об’єктивну оцінку діяльності бірж з метою впровадження керуючих дій в напрямку їх розвитку в Україні. Першочерговим є створення прозорої системи формування статистичних даних про діяльність товарних бірж в Україні, які реально відобразять тенденції розвитку цього ринку. Для відповідного статистичного дослідження необхідне розкриття наступних груп інформації та розрахунок показників: дослідження кількості, структури, розмірів бірж, аналіз темпів зростання кількості у прямому зв’язку з обсягами укладених угод; аналіз обсягів попиту та пропозиції на біржах з метою виявлення формально діючих бірж; аналіз біржового обороту; аналіз показників ділової активності на біржовому ринку; аналіз біржових цін; аналіз обсягів строкових контрактів та похідних фінансових інструментів, як механізмів реалізації процедури хеджування; аналіз показників ефективності діяльності біржових установ та загальних показників галузі; аналіз показників розвитку біржової інфраструктури. Наукова новизна. Уточнено перелік напрямів аналізу діяльності товарних бірж України та проаналізовано статистичні показники біржової діяльності. Практична значущість. Запропоновані висновки можуть бути використані у біржовому підприємництві та державному управлінні для формування ефективної системи аналізу біржової діяльності.

Мета. Огляд сучасного стану ринку целюлозно-папрерової про продукції в Україні дослідження основних тенденцій та перспектив розвитку.
 Методика. Під час проведення досліджень використано аналітичні та статистичні методи обробки даних. В процесі роботи використовувались дані Державного комітету статистики, матеріали статей та Інтернет - конференцій з даної теми дослідження. Грунтується на методах аналізу, синтезу та узагальнення
 Результати. Встановлено, що вітчизняна целюлозно-паперова промисловість займає досить малу частку на українському ринку, необхідно розширити асортимент паперу для друк, створити конкуренцію імпортній продукції. Слабкий розвиток виробництва первинних напівфабрикатів (целюлози і деревної маси) поставив галузь у повну залежність від імпорту цієї сировини і змушує її орієнтуватись на виготовлення паперу з вторинної сировини - макулатури. Технічний стан целюлозно-паперової галузі суттєво застарів.
 Все це впливає на зменшення випуску білих високоякісних видів паперу та невисокій якості продукції.На сьогодні ринок України представлений в основному іноземною продукцією. Вітчизняна ж, або взагалі відсутня, або обсяги її споживання є незначними. Особливо критичною є ситуація з наповненням ринку вітчизняним папером для друку, в зв’язку його низькою якістю, слабкою конкурентоспроможністю та обмеженістю видового та внутрішньовидового асортименту.
 Наукова новизна. Проаналізовано стан ринку в Україні та проведено дослідження основних виробників целюлозно-паперових виробів, експортно-імпортні операції країн контрагентів.
 Практична значимість. Аналіз тенденцій розвитку ринку целюлозно-паперових виробів в Україні дає можливість використання їх при подальших дослідженнях

Актуальність теми дослідження. Сьогодні кластерна модель економіки упроваджується майже в усіх країнах світу, кластери функціонують у багатьох (і найчастіше в інноваційних) галузях економіки. Постановка проблеми. Для України актуальність створення фармацевтичних регіональних кластерів обумовлена необхідністю своєчасності забезпечення населення високоякісними лікарськими засобами в необхідних обсягах за доступною ціною. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми кластеризац ії в фармації на сьогодні ще не знайшли широкого розповсюдження. Окремі аспекти розвитку вертикальної і горизонтальної інтеграції фармацевтичної галузі в умовах її розвитку розглядалися в роботах В. А. Загорія, З. М. Мнушко, А. С. Немченко, М. С. Пономаренко, О. В. Посилкіної, В. М. Толочка. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Основними проблемами, які перешкоджають створенню кластерів в Україні, є недовіра підприємців один одному, їх небажання до кооперації, недосконала державна, регіональна й місцева політика підтримки кластерів і нормативна база їх функціонування, фінансові перепони тощо. Постановка завдання. Метою даного дослідження є формування та реалізаціїя кластерної моделі розвитку фармацевтичної галузі в Україні під призмою актуалізації аспекту кластеризації в зарубіжних країнах. Виклад основного матеріалу. Проведений аналіз кластерізації саме фармацевтичного сектору в країнах Європейського Союзу продемонстрував, що стабільне економічне зростання суб’єктів фармацевтичної галузі забезпечується завдяки створенню кластерів з метою поєднання зусиль при розробці, виробництві й виведенні на ринок оригінальних лікарських засобів. Висновки. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що реалізація кластерного підходу сприяє оптимізації забезпечення населення лікарськими засобами за доступними цінами, підвищенню конкурентоспроможності СФГ і прозорості відносин між учасниками кластера.

Мета роботи. Провести аналіз вітчизняного фармацевтичного ринку контрастних лікарських засобів (КЛЗ); встановити обсяг асортиментних позицій вітчизняних виробників та визначити домінуючий сегмент за якісним складом досліджуваних ЛЗ.
 Матеріали і методи. Аналіз проводили на основі даних Державного реєстру лікарських засобів України, електронних баз даних, інформаційно-пошукової програми «Моріон» станом на 2019 рік. Отримані дані досліджень опрацьовували методами узагальнення, систематизації, графічного, порівняльного та структурного аналізу.
 Результати й обговорення. Встановлено, що до групи зареєстрованих КЛЗ відноситься 36 найменуваннь, з них 31 ЛЗ належать до йодовмісних КЛЗ (5 ЛЗ – йонні, 26 ЛЗ – нейонні), 5 препаратів складають контрастні засоби на основі гадолінію та барію.
 Лідером імпортних препаратів є фірма-виробник і заявник Юнік Фармасьютикал Лабораторіз, Індія, частка якої складає 27,8 %. Обсяг вітчизняного асортиментного сегмента знаходиться на рівні 33,4 %, провідне місце серед вітчизняних виробників посідає фармацевтичне підприємство ПАТ «Фармак».
 Вивчено структуру асортименту дослiджуваної групи за торговельними назвами (ТН) та країнами-виробниками: загальна кількість ТН становить 17 найменувань КЛЗ, із них 5 ТН – лікарські засоби вітчизняних фармацевтичних підприємств. До основного складу досліджених контрастних ЛЗ входить 10 активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ), а також такі допоміжні речовини, як трометамол і/або трометамін та меглюмін, що сприяють зменшенню негативної реакції на організм людини та покращують загальні властивості КЛЗ.
 Висновки. Встановлено, що український ринок КЛЗ формується, в основному, за рахунок iмпортних ЛЗ, їх питома вага складає 66,6 %. Встановлено відсутність вітчизняного виробництва нейонних йодовмісних КЛЗ: йопромід, йодиксанол.

Мета. Огляд сучасного стану ринку, аналіз і прогнозування розвитку ринку торговельного обладнання, який дозволить керівництву промислових підприємств здійснювати об’єктивну оцінку ринкового середовища та оперативно реагувати на зміни ринкової ситуації.
 Методика. У процесі проведення дослідженні використовувались аналітичні та статистичні методи обробки даних, були використані дані Держкомстату, матеріали статей та Інтернет-конференцій з даної теми дослідження. Базується на методах аналізу, синтезу та узагальнення.
 Результати. Встановлено, що ринок торговельного обладнання в Україні має тенденції до збільшення обсягів реалізації, але й до більш жорсткої конкурентної боротьби. Основними чинниками конкурентоспроможності підприємств, що виготовляють торговельне обладнання в Україні, є технічний стан виробничого обладнання, його технологічність, ціна на продукцію, наявність постійних постачальників сировини, ступінь інтегрованості підприємства тощо. Проведено дослідження стану вітчизняного ринку та аналіз основних виробників торговельного обладнання, проведено оцінку якості торговельного обладнання одного з провідних виробників обладнання в Україні. Характер конкуренції на ринку торговельного обладнання визначається тим, що продукція різних виробників є досить однорідною. У зв’язку з цим одним з найважливіших факторів конкурентоспроможності виробників є ціна та швидкість виконання замовлення. Різниця в ціні торгового обладнання обумовлена різницею в ціні на сировину, різницею в ступені технологічності обладнання та інших факторів. Найбільшим виробником торгового обладнання в Україні є компанія «Modern-Expo», яка має 18 філій і займає 35% ринку, «Торпал» -20% ринку, «Алюр Плюс» - 15% ринку.
 Практична значимість. Аналіз тенденцій розвитку вітчизняного ринку та якості торговельного обладнання дозволяє використовувати їх у наступних дослідженнях.

У зв’язку із загальною інформатизацією освіти і швидким розвитком цифрових засобів обробки інформації назріла необхідність впровадження в лабораторні практикуми вищих та середніх навчальних закладів цифрових засобів збору, обробки та оформлення експериментальних результатів, в тому числі під час виконання лабораторних робот з основ електротехнічних пристроїв та систем. При цьому надмірне захоплення віртуальними лабораторними роботами на основі комп’ютерного моделювання в порівнянні з реальним (натурним) експериментом може призводити до втрати особової орієнтації в технології освіти і відсутності надалі у випускників навчальних закладів ряду практичних навичок.У той же час світові компанії, що спеціалізуються в учбово-технічних засобах, переходять на випуск учбового устаткування, що узгоджується з комп’ютерною технікою: аналого-цифрових перетворювачів і датчиків фізико-хімічних величин, учбових приладів керованих цифро-аналоговими пристроями, автоматизованих учбово-експеримен­тальних комплексів, учбових експериментальних установок дистанційного доступу.У зв’язку із цим в області реального експерименту відбувається поступовий розвиток інформаційних джерел складної структури, до яких, у тому числі, відносяться комп’ютерні лабораторії, що останнім часом оформлюються у новий засіб реалізації учбового натурного експерименту – цифрові електронні лабораторії (ЦЕЛ).Відомі цифрові лабораторії для шкільних курсів фізики, хімії та біології (найбільш розповсюджені компаній Vernier Software & Technology, USA та Fourier Systems Inc., Israel) можуть бути використані у ВНЗ України, але вони мають обмежений набір датчиків, необхідність періодичного ручного калібрування, використовують застарілий та чутливий до електромагнітних завад аналоговий інтерфейс та спрощене програмне забезпечення, що не дозволяє проводити статистичну обробку результатів експерименту та з урахуванням низької розрядності аналого-цифрових перетворювачів не може використовуватись для проведення науково-дослідних робіт у вищих навчальних закладах, що є однією із складових підготовки висококваліфікованих спеціалістів, особливо в університетах, які мають статус дослідницьких.Із вітчизняних аналогів відомі окремі компоненти цифрових лабораторій, що випускаються ТОВ «фірма «ІТМ» м. Харків. Вони поступаються продукції компаній Vernier Software & Technology, USA та Fourier Systems Inc. та мають близькі цінові характеристики на окремі компоненти. Тому необхідність розробки вітчизняної цифрової навчальної лабораторії є нагальною, проблематика досліджень та предмет розробки актуальні.Метою проекту є створення сучасної вітчизняної цифрової електронної лабораторії та відпрацювання рекомендацій по використанню у викладанні на її основі базового переліку науково-природничих та біомедичних дисциплін у ВНЗ I-IV рівнів акредитації при значному зменшенні витрат на закупку приладів, комп’ютерної техніки та навчального-методичного забезпечення. В роботі використані попередні дослідження НДІ Прикладної електроніки НТУУ «КПІ» в галузі МЕМС-технологій (micro-electro-mechanical) при створенні датчиків фізичних величин, виконано огляд технічних та методичних рішень, на яких базуються існуючі навчальні цифрові лабораторії та датчики, розроблені схемотехнічні рішення датчиків фізичних величин, проведено конструювання МЕМС – первинних перетворювачів, та пристроїв реєстрації інформації. Розроблені прикладні програми інтерфейсу пристроїв збору інформації та вбудованих мікроконтролерів датчиків. Сформульовані вихідні дані для розробки бездротового інтерфейсу датчиків та програмного забезпечення цифрової лабораторії.Таким чином, у даній роботі пропонується нова вітчизняна цифрова електронна лабораторія, що складається з конструкторської документації та дослідних зразків обладнання, програмного забезпечення та розробленого єдиного підходу до складання навчальних методик для цифрових лабораторій, проведення лабораторних практикумів з метою економії коштів під час створення нових лабораторних робіт із реєстрацією даних, обробки результатів вимірювань та оформленням результатів експерименту за допомогою комп’ютерної техніки.Цифрова електронна лабораторія складається із таких складових частин: набірного поля (НП); комплектів модулів (М) із стандартизованим вихідним інтерфейсом, з яких складається лабораторний макет для досліджування об’єкту (це – набір електронних елементів: резисторів, ємностей, котушок індуктивності, цифро-аналогових та аналого-цифрових перетворювачів (ЦАП та АЦП відповідно)) та різноманітних датчиків фізичних величин; комп’ютерів студента (планшетного комп’ютера або спеціалізованого комп’ютера) з інтерфейсами для датчиків; багатовходових пристроїв збору даних та їх перетворення у вигляд, узгоджений з інтерфейсом комп’ютера (реєстратор інформації або Data Logger); комп’ютер викладача (або серверний комп’ютер із спеціалізованим програмним забезпеченням); пристрої зворотного зв’язку (актюатори), що керуються комп’ютером; трансивери для бездротового прийому та передачі інформації з НП.Таким чином, з’являється новий клас бездротових мереж малої дальності. Ці мережі мають ряд особливостей. Пристрої, що входять в ці мережі, мають невеликі розміри і живляться в основному від батарей. Ці мережі є Ad-Hoc мережами – високоспеціалізованими мережами з динамічною зміною кількісного складу мережі. У зв’язку з цим виникають завдання створення та функціонування даних мереж – організація додавання і видалення пристроїв, аутентифікація пристроїв, ефективна маршрутизація, безпека даних, що передаються, «живучість» мережі, продовження часу автономної роботи кінцевих пристроїв.Протокол ZigBee визначає характер роботи мережі датчиків. Пристрої утворюють ієрархічну мережу, яка може містити координатор, маршрутизатори і кінцеві пристрої. Коренем мережі являється координатор ZigBee. Маршрутизатори можуть враховувати ієрархію, можлива також оптимізація інформаційних потоків. Координатор ZigBee визначає мережу і встановлює для неї оптимальні параметри. Маршрутизатори ZigBee підключаються до мережі або через координатор ZigBee, або через інші маршрутизатори, які вже входять у мережу. Кінцеві пристрої можуть з’єднуватися з довільним маршрутизатором ZigBee або координатором ZigBee. По замовчуванню трафік повідомлень розповсюджується по вітках ієрархії. Якщо маршрутизатори мають відповідні можливості, вони можуть визначати оптимізовані маршрути до визначеної точки і зберігати їх для подальшого використання в таблицях маршрутизації.В основі будь-якого елементу для мережі ZigBee лежить трансивер. Активно розробляються різного роду трансивери та мікроконтролери, в які потім завантажується ряд керуючих програм (стек протоколів ZigBee). Так як розробки ведуться багатьма компаніями, то розглянемо та порівняємо новинки трансиверів тільки кількох виробників: СС2530 (Texas Instruments), AT86RF212 (Atmel), MRF24J40 (Microchip).Texas Instruments випускає широкий асортимент трансиверів. Основні з них: CC2480, СС2420, CC2430, CC2431, CC2520, CC2591. Всі вони відрізняються за характеристиками та якісними показниками. Новинка від TI – мікросхема СС2530, що підтримує стандарт IEEE 802.15.4, призначена для організації мереж стандарту ZigBee Pro, а також засобів дистанційного керування на базі ZigBee RF4CE і обладнання стандарту Smart Energy. ІС СС2530 об’єднує в одному кристалі РЧ-трансивер і мікроконтролер, ядро якого сумісне зі стандартним ядром 8051 і відрізняється від нього поліпшеною швидкодією. ІС випускається в чотирьох виконаннях CC2530F32/64/128/256, що розрізняються обсягом флеш-пам’яті – 32/64/128/256 Кбайт, відповідно. В усьому іншому всі ІС ідентичні: вони поставляються в мініатюрному RoHS-сумісному корпусі QFN40 розмірами 6×6 мм і мають однакові робочі характеристики. СС2530 являє собою істотно покращений варіант мікросхеми СС2430. З точки зору технічних параметрів і функціональних можливостей мікросхема СС2530 перевершує або не поступається CC2430. Однак через підвищену вихідну потужність (4,5 дБм) незначно виріс струм споживання (з 27 до 34 мА) при передачі. Крім того, ці мікросхеми мають різні корпуси і кількість виводів (рис. 1). Рис. 1. Трансивери СС2530, СС2430 та СС2520 фірми Texas Instruments AT86RF212 – малопотужний і низьковольтний РЧ-трансивер діапазону 800/900 МГц, який спеціально розроблений для недорогих IEEE 802.15.4 ZigBee-сумісних пристроїв, а також для ISM-пристроїв з підвищеними швидкостями передачі даних. Працюючи в діапазонах частот менше 1 ГГц, він підтримує передачу даних на малих швидкостях (20 і 40 Кбіт/с) за стандартом IEEE 802.15.4-2003, а також має опціональну можливість передачі на підвищених швидкостях (100 і 250 Кбіт/с) при використанні модуляції O-QPSK у відповідності зі стандартом IEEE 802.15.4-2006. Більше того, при використанні спеціальних високошвидкісних режимів, можлива передача на швидкості до 1000 Кбіт/с. AT86RF212 можна вважати функціональним блоком, який з’єднує антену з інтерфейсом SPI. Всі критичні для РЧ тракту компоненти, за винятком антени, кварцового резонатора і блокувальних конденсаторів, інтегровані в ІС. Для поліпшення загальносистемної енергоефективності та розвантаження керуючого мікроконтролера в ІС інтегровані прискорювачі мережевих протоколів (MAC) і AES- шифрування.Компанія Microchip Technology виробляє 8-, 16- і 32- розрядні мікроконтролери та цифрові сигнальні контролери, а також аналогові мікросхеми і мікросхеми Flash-пам’яті. На даний момент фірма випускає передавачі, приймачі та трансивери для реалізації рішень для IEEE 802.15.4/ZigBee, IEEE 802.11/Wi-Fi, а також субгігагерцового ISM-діапазону. Наявність у «портфелі» компанії PIC-мікроконтролерів, аналогових мікросхем і мікросхем пам’яті дозволяє їй запропонувати клієнтам комплексні рішення для бездротових рішень. MRF24J40 – однокристальний приймач, що відповідає стандарту IEEE 802.15.4 для бездротових рішень ISM-діапазону 2,405–2,48 ГГц. Цей трансивер містить фізичний (PHY) і MAC-функціонал. Разом з мікроспоживаючими PIC-мікроконтролерами і готовими стеками MiWi і ZigBee трансивер дозволяє реалізувати як прості (на базі стека MiWi), так і складніші (сертифіковані для роботи в мережах ZigBee) персональні бездротові мережі (Wireless Personal Area Network, WPAN) для портативних пристроїв з батарейним живленням. Наявність MAC-рівня допомагає зменшити навантаження на керуючий мікроконтролер і дозволяє використовувати недорогі 8-розрядні мікроконтролери для побудови радіомереж.Ряд компаній випускає завершені модулі ZigBee (рис. 2). Це невеликі плати (2÷5 кв.см.), на яких встановлено чіп трансивера, керуючий мікроконтролер і необхідні дискретні елементи. У керуючий мікроконтролер, у залежності від бажання і можливості виробника закладається або повний стек протоколів ZigBee, або інша програма, що реалізує можливість простого зв’язку між однотипними модулями. В останньому випадку модулі іменуються ZigBee-готовими (ZigBee-ready) або ZigBee-сумісними (ZigBee compliant).Всі модулі дуже прості в застосуванні – вони містять широко поширені інтерфейси (UART, SPI) і управляються за допомогою невеликого набору нескладних команд. Застосовуючи такі модулі, розробник позбавлений від роботи з високочастотними компонентами, так як на платі присутній ВЧ трансивер, вся необхідна «обв’язка» і антена. Модулі містять цифрові й аналогові входи, інтерфейс RS-232 і, в деяких випадках, вільну пам’ять для прикладного програмного забезпечення. Рис. 2. Модуль ZigBee із трансивером MRF24J40 компанії Microchip Для прикладу, компанія Jennic випускає лінійку ZigBee-сумісних радіомодулів, побудованих на низькоспоживаючому бездротовому мікроконтролері JN5121. Застосування радіомодуля значно полегшує процес розробки ZigBee-мережі, звільняючи розробника від необхідності конструювання високочастотної частини виробу. Використовуючи готовий радіомодуль, розробник отримує доступ до всіх аналогових і цифрових портів вводу-виводу чіпу JN5121, таймерам, послідовного порту і інших послідовних інтерфейсів. У серію входять модулі з керамічної антеною або SMA-коннектором з дальністю зв’язку до 200 метрів. Розмір модуля 18×30 мм. Версія модуля з підсилювачем потужності і підсилювачем вхідного сигналу має розмір 18×40 мм і забезпечує дальність зв’язку більше 1 км. Кожен модуль поставляється з вбудованим стеком протоколу рівня 802.15.4 MAC або ZigBee-стеком.За висновками експертів з аналізу ринку сьогодні одним з найперспективніших є ринок мікросистемних технологій, що сягнув 40 млрд. доларів станом на 2006 рік зі значними показниками росту. Самі мікросистемні технології (МСТ) почали розвиватися ще з середини ХХ ст. і, отримуючи щоразу нові поштовхи з боку нових винаходів, чергових удосконалень технологій, нових галузей науки та техніки, динамічно розвиваються і дедалі ширше застосовуються у широкому спектрі промислової продукції у всьому світі.Прилад МЕМС є об’єднанням електричних та механічних елементів в одну систему дуже мініатюрних розмірів (значення розмірів механічних елементів найчастіше лежать у мікронному діапазоні), і достатньо часто такий прилад містить мікрокомп’ютерну схему керування для здійснення запрограмованих дій у системі та обміну інформацією з іншими приладами та системами.Навіть з побіжного аналізу структури МЕМС зрозуміло, що сумарний технологічний процес є дуже складним і тривалим. Так, залежно від складності пристрою технологічний процес його виготовлення, навіть із застосуванням сучасних технологій, може тривати від кількох днів до кількох десятків днів. Попри саме виготовлення, доволі тривалими є перевірка та відбраковування. Часто виготовляється відразу партія однотипних пристроїв, причому вихід якісної продукції часто не перевищує 2 %.Для виготовлення сучасних МЕМС використовується широка гама матеріалів: різноманітні метали у чистому вигляді та у сплавах, неметали, мінеральні сполуки та органічні матеріали. Звичайно, намагаються використовувати якомога меншу кількість різнорідних матеріалів, щоби покращити технологічність МЕМС та знизити собівартість продукції. Тому розширення спектра матеріалів прийнятне лише за наявності специфічних вимог до елементів пристрою.Спектр наявних типів сенсорів в арсеналі конструктора значно ширший та різноманітніший, що зумовлено багатоплановим застосуванням МЕМС. Переважно використовуються ємнісні, п’єзоелектричні, тензорезистивні, терморезистивні, фотоелектричні сенсори, сенсори на ефекті Холла тощо. Розроблені авторами в НДІ Прикладної електроніки МЕМС-датчики, їх характеристики, маса та розміри наведені у табл. 1.Таблиця 1 №з/пМЕМС-датчикиТипи датчиківДіапазони вимірюваньГабарити, маса1.Відносного тиску, тензорезистивніДВТ-060ДВТ-1160,01–300 МПа∅3,5–36 мм,5–130 г2.Абсолютного тиску,тензорезистивніДАТ-0220,01–60 МПа∅16 мм,20–50 г3.Абсолютного тиску, ємнісніДАТЄ-0090,05–1 МПа5×5 мм4.Лінійного прискорення,тензорезистивніДЛП-077±(500–100 000) м/с224×24×8 мм,100 г5.Лінійного прискорення,ємнісніАЛЄ-049АЛЄ-050±(5,6–1200) м/с235×35×22 мм, 75 г6.Кутової швидкості,ємнісніДКШ-011100–1000 °/с

Актуальність теми дослідження. Володіння інформацією про особливості споживчої поведінки є необхідною запорукою успіху діяльності на ринку туристичних послуг. Постановка проблеми. В практиці туристичного бізнесу частою є проблема, коли з двох аналогічних за своїми характеристиками туристичних пропозицій одна користується успіхом у споживачів, а інша – ні. Очевидно, необхідно враховувати певні соціально-психологічні фактори, які впливають на поведінку споживачів, зокрема, модні тенденції. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема взаємодії моди та туризму є складною і комплексною. Вона носить міждисциплінарний характер. Тому, незважаючи на заклики дослідників до її вивчення [1], досліджень з даної тематики не так багато. Найбільш вагомими можна назвати праці А. Алєксандрової [1] та М. Отнюкової [2]. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нас приваблюють проблеми практичного застосування знань про споживчу поведінку, яка формується під впливом модних віянь. Постановка завдання. Як взаємодіють мода і туризм, чи можна масовий інтерес до певних видів туризму та дестинацій називати модою, яким чином можна впливати на формування модних тенденцій для збільшення продажів власного продукту. Виклад основного матеріалу. У статті обґрунтовано відмінність проявів моди у туризмі та інших сферах людської діяльності. Розглянуто властивості моди стосовно сфери туризму. Проілюстровано, що на модний вибір брак певних ресурсів на території призначення може не впливати. Адаптовано стосовно туризму механізм здійснення модного вибору. Висновки. Знання особливостей механізму прийняття рішення споживачем під час модного вибору може допомагати впливати на його поведінку під час просування та реалізації турів. Прагнучи впровадити нові тренди на ринок туристичних послуг, необхідно оцінити готовність соціуму сприймати нововведення у пропозиції

У статті висвітлено наукові погляди на професійну освіту майбутніх фахівців видавничо-поліграфічної галузі, розкрито значення інформаційного освітнього середовища як основної педагогічної умови підготовки їх до формування медіапростору. Зазначено, що видавничо- поліграфічна галузь є одним із важливих чинників розвитку сучасного суспільства, соціально-економічним складником процесу розбудови держави та зміцнення її авторитету на міжнародній арені. Видавничо- поліграфічна галузь забезпечує особисті та виробничі потреби громадян у різноманітній видавничій продукції. Фахівці цієї сфери сприяють підвищенню культурно-освітнього рівня нації, вільному доступу кожної людини до загальнолюдських цінностей. Зауважується, що в галузі видавничо-поліграфічної справи спостерігається приналежність до трьох типів професій: «людина – людина», «людина – знакова система», «людина – художній образ». Підкреслюється, що основним об’єктом у діяльності будь-якого фахівця видавничо-поліграфічної справи є поліграфічний виріб як продукт, який необхідно кваліфіковано підготувати з метою випуску, опублікування, успішного просування на ринок і задоволення потреб суспільства. Акцентується увага на тому, що проблема якісної професійної підготовки фахівців поліграфічного профілю в сучасних умовах зростання ролі інформації та інформаційно- комунікаційних технологій посідає особливе місце у професійній освіті. Вказано на розширення спектру поліграфічної продукції. Наголошується на тому, що однією із ключових педагогічних умов якісної професійної підготовки майбутніх фахівців видавничо-поліграфічної галузі є створення інформаційного освітнього середовища. Сучасні інформаційні системи дають змогу інтегрувати освітні ресурси та засоби презентації навчального контенту з мультимедійними ефектами, що інтенсифікує процеси ознайомлення студентів із теоретичним матеріалом різними способами, дає змогу використовувати програмне забезпечення для виконання практичних (лабораторних) робіт, розроблення творчих проектів, інфографіки. Інтенсивний розвиток інформаційного суспільства посилює вимоги до фахівців із видавничо-поліграфічної справи. Це зумовлює пошук нових шляхів і методів у їх професійній підготовці й відкриває перспективи для нових досліджень.

Актуальність теми дослідження. Вивчення регіональних диспропорцій малого бізнесу є актуальним напрямком дослідження у сфері забезпечення державної підтримки підприємницького сектору в Україні для стимулювання економіки, підвищення ефективності економічного розвитку регіонів та країни в цілому. Постановка проблеми. Малий бізнес потенційно здатен забезпечити вагомий внесок у валовий внутрішній продукт України, вирішити питання зайнятості населення, підвищення рівня його життя та наситити внутрішній ринок конкурентоздатною продукцією. Саме тому, в сучасних економічних умовах, важливим завданням для України є забезпечення рівномірності розташування та ефективності функціонування малого бізнесу по всій території країни, а також подолання диспропорцій, які сформувались на сьогоднішній день. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розвиток теорії, методології та історії малого бізнесу, його державного регулювання та нерівномірності розвитку регіонів зробили відомі вчені: В. Базилевич, В. Бакуменко, З. Варналій, П. Єщенко,Т. Клебанова, Т. Пономаренко, В. Савчук, А. Чухно та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У той же час у науковій літературі недостатньо висвітлена тема особливостей розвитку малого бізнесу та регіональних диспропорцій його функціонування. Дана стаття відображає результати досліджень авторами цих питань. Постановка завдання. Проведення дослідження стану розвитку малого бізнесу у різних регіонах України, пошук шляхів ліквідації виявлених диспропорцій з метою покращення мезо- та макроекономічних показників. Викладення основного матеріалу. В статті визначена роль та місце малого бізнесу в економічній системі держави; за допомогою запропонованої авторами методики розраховані інтегральні показники, які відображають рівень розвитку та ефективність функціонування малого бізнесу в різних регіонах України в розрізі видів економічної діяльності. Висновки відповідно до статті. Виявлені диспропорції розвитку малих підприємств у регіонах України, запропоновані шляхи їх подолання з метою покращення стану національної економіки.

Актуальність теми дослідження. Визначено, що системна розбудова органічного сектору агарної галузі України може значно підвищити перспективи органіку на внутрішньому і зовнішньому ринках, допомогти зайняти провідні позиції на міжнародному ринку й покращити збалансованість української економіки в довгостроковій перспективі. Постановка проблеми. Беззаперечні переваги органіку стимулюють суспільство обирати органічну продукцію, а владні структури – виділяти ресурси на підтримку органіку, у зв'язку з чим органічні виробники прагнуть зайняти перспективні ніші на ринках. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ринок органічної продукції досліджували українські й зарубіжні науковці, зокрема: В. І. Артиш [1], О. Б. Вінюкова, Г. А.Чугрій [2], А.В.Казанджі [4], О.В. Коломичева, Л. С. Васильченко, С. М. Пепчук [5], Н.Я. Кутаренко [6], В. В. Писаренко [9], Т. Б.Харченко [12], О.Шегеда [13] Л. Хамзауі-Ессуссі, М.Захаф [14], О. Маслак [15], Х.Віллер, Дж. Лерно [17] та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Зважаючи на науковий внесок згаданих дослідників та динамічність розвитку ринкових відносин, все ж є необхідність постійної актуалізації та глибшого дослідження зазначеної тематики. Постановка завдання. Метою статті є наукове обґрунтування розвитку вітчизняного і світового ринків органічної продукції з метою зміцнення аграрної галузі та національної економіки України в цілому. Виклад основного матеріалу дослідження. Продемонстровано позитивну динаміку розвитку органічного ринку в Україні та світі. Узагальнено виклики нормативно-правового, інституційного, економічного та інформаційного характеру, що стоять перед Україною, на шляху формування дієвого органічного ринку. Рекомендовано відповідні заходи для стимулювання розвитку органічного ринку. Висновки. Україна має добрі перспективи зміцнити свої позиції на міжнародному органічному ринку, впроваджуючи найкращі практики управління на всіх рівнях з орієнтацією на розвиток технологій, інновацій та збалансованості.

Мета роботи. Обґрунтувати склад і технологію перспективних косметичних засобів з наночастинками срібла, золота і міді.
 Матеріали і методи. Для розробки косметичних засобів використовували колоїдні розчини наночастинок срібла, золота і міді, синтезовані в Інституті біоколоїдної хімії імені Ф.Д.Овчаренка НАН України. Антимікробну активність колоїдних розчинів наночастинок металів в дослідженнях in vitro визначали методом серійних розведень в агарі. Безпечність колоїдних розчинів наночастинок срібла, золота і міді визначали в тестах in vitro за показниками цитотоксичності, генотоксичності, мутагенності, імунотоксичності та біохімічними маркерами. Для обґрунтування складу і технології косметичних засобів використано методи інформаційного пошуку, аналізу даних літератури та технологічні дослідження.
 Результати й обговорення. Результати щодо антимікробної активності колоїдних розчинів наночастинок металів показали, що наночастинки срібла і міді виявляють виражену бактерицидну дію, а наночастинки золота - слабку антимікробну активність. Щодо рівня безпеки досліджених наночастинок, дослідження свідчать про безпечність і доцільність їх подальшого медико-біологічного використання.
 Враховуючи особливості вимог до впровадження на ринок косметичних засобів у порівнянні з лікарськими, зокрема відсутність обов’язкових вимог до проведення якісного та кількісного аналізу наночастинок у косметичному засобі, а лише необхідність проведення санітарно-гігієнічної експертизи, визначено перспективи наночастинок металів як біологічно активних компонентів косметичних засобів. Обґрунтовано склад і технологію гелю для догляду за жирною шкірою, у якому як активні компоненти використано розчин наночастинок міді та олію амаранту, крему для догляду за старіючою шкірою з наночастинками золота та бальзаму для губ з антигерпетичною дією на основі наночастинок срібла і золота.
 Висновки. Одержані результати показують перспективність подальших досліджень косметичних засобів на основі наночастинок металів, що буде сприяти розширенню номенклатури інноваційних косметичних засобів.

Мета: визначити особливості поведінкових чинників ризику в певних групах економічно активного населення, які можуть бути враховані при впровадженні профілактичних інформаційно-мотиваційних технологій на рівні первинної медичної допомоги.
 Матеріали і методи. Проведено поетапне дослідження особливостей поширеності поведінкових чинників ризику основних неінфекційних захворювань серед економічно активного населення, відібрано 1252 анкети для аналізу. При аналізі вибірки вибрано довірчий рівень 95 %. Використано соціологічні (анкетування, інтерв’ювання, спостереження) та статистичні методи.
 Результати. Встановлено, що більшість респондентів (53,79 %) не споживала достатню кількість фруктів, дещо менше (41,80 %) – овочів, абсолютна більшість (77,97 %) рідко споживала рибу та обмежувала сіль (71,00 %), лише 42,17 % респондентів займалися певними фізичними вправами (від зарядки до 4–5 разів на тиждень тривалістю не менше 30 хв). Поширеність тютюнокуріння серед економічно активного населення склала 27,88 %, серед чоловіків – 35,99 %, серед жінок – 20,06 %, причому серед жінок основної групи «ринок» він вищий (25,00 %), ніж серед жінок «інші категорії» (15,09 %) (р˂0,01). Жінки, які працюють на ринку, піддаються впливу тютюнового диму (активне куріння та вторинний тютюновий дим) так само як чоловіки, проте значно частіше (65,63 %), ніж жінки інших категорій (41,51 %) (р˂0,001). Куріння жінок підвищує ризик зловживання алкоголем (ВШ (OR) 3,717 95 % ДІ (CI) (2,369–5,829)). Найчастіше серед проблем із здоров’ям респонденти відзначали стрес, перевтому (34,30 %). За даними респондентів, кожний другий враховував поради лікаря, майже кожний четвертий дотримувався їх, проте відчутний результат спостерігали лише у питаннях харчування.
 Висновки. Виявлені гендерні, вікові, за місцем зайнятості особливості харчової поведінки, фізичної активності, тютюнокуріння та вживання алкоголю рекомендовано враховувати лікарям первинної медичної допомоги при проведенні профілактичних втручань у щоденній практиці.

Мета роботи. Дослідити асортимент ЛЗ у вигляді МЛФ, що зареєстровані на фармацевтичному ринку України станом на 2019 р., та провести порівняльний аналіз зміни асортименту досліджуваних ЛФ впродовж 5 років (станом на 2014 р.).
 Матеріали і методи. Використовували офіційні джерела інформації про зареєстровані в Україні ЛЗ у МЛФ та попередні результати маркетингових досліджень. При проведенні дослідження застосовували загальноприйняті методи системного і статистичного аналізу.
 Результати й обговорення. Проаналізовано ринок МЛЗ станом на 2019 р. за видом ЛФ, складом ЛЗ, походженням АФІ, країною та фірмою-виробником, а також за напрямком застосування, та встановлено, що в досліджуваному асортименті ЛФ переважають препарати іноземного виробництва (56 %), найбільший відсоток із зареєстрованих МЛФ займають мазі (42,89 %), домінують монокомпонентні ЛЗ (64,63 %) над комбінованими (35,37 %), переважають МЛЗ синтетичного походження (61,99 %). Порівняльний аналіз МЛЗ за період 2014 р. та 2019 р. показав, що асортимент зареєстрованих МЛЗ збільшився з 478 (2014 р.) до 492 (2019 р.) найменувань ЛЗ; частка МЛЗ вітчизняного виробництва становить 44,11 % (2019 р.) і збільшилась на 9,39 % порівняно з 2014 р., тоді як частка МЛЗ іноземного виробництва знизилась від 65,28 % (2014 р.) до 55,89 % (2019 р.); зберігається тенденція домінування мазей, гелів та кремів із незначним зменшенням частки гелів у 2019 р. на 1,96 % порівняно із 2014 р.; співвідношення між МЛЗ за галуззю застосування практично не змінилося – збільшилась частка МЛЗ, що використовуються у дерматовенерології (на 3,32 %) та гінекології (на 1,34 %).
 Висновки. За результатами порівняльного аналізу зареєстрованих ЛЗ у МЛФ в 2014 р. та в 2019 р. встановлено динаміку фармацевтичного ринку досліджуваних препаратів. Актуальним залишається питання розширення асортименту вітчизняних МЛФ для застосування у різних галузях медицини.

У статті запропоновано власне тлумачення поняття «екологічний маркетинг», розглянута роль екологічного маркетингу, а також фактори, що впливають на його формування та розвиток в загальній управлінській структурі підприємства.
 Розкрито засади становлення та розвитку концепції екологічного маркетингу, розглянуті вигоди зеленого маркетингу для підприємства, а також рівень екологічної безпеки на рівні підприємства. Розробка та впровадження безвідходних та маловідходних процесів, удосконалення існуючих і створення нових очисних споруд, перепрофілювання та суттєва зміна інфраструктури та частини сформованих господарських зв'язків підприємств — все це кардинально вплине на такий показник, як собівартість. Він, в свою чергу, впливає на весь комплекс господарських об'єктів, а також на економічну і соціальну обстановку в цілому. На підставі вивченого матеріалу, автором пропонується власна розробка зовнішнього і внутрішнього зв’язку екологічного маркетингу на підприємстві.
 Доведено, що одним з сучасних методів, що сприятиме формуванню комплексної програми розвитку з урахуванням екологічних ризиків є впровадження системи екологічного маркетингу. Екологічний маркетинг виступає в якості заключного етапу менеджменту навколишнього середовища, своєрідною сполучною ланкою між економікою підприємства та екологією, значення якого посилюється при інтегруванні принципів сталого розвитку в загальну стратегію розвитку. З огляду на вимоги щодо підвищення відповідальності виробників перед споживачами і суспільством в цілому, за рахунок дослідження впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на діяльність підприємства, отримали подальший розвиток складові екологічного маркетингу. Також автором розширено комплекс маркетингу до «8 Р». Така концепція екологічного маркетингу дозволяє підвищити конкурентоспроможність та сприятиме збалансованому поєднанню інтересів держави і бізнесу в області національного природокористування. Ефективність впровадження в компанії екологічних заходів і систем екологічного управління виражається в прямих вигодах, які пов'язані з можливістю розширити ринок збуту продукції, уникнути непотрібних витрат, знизити витрати, зберегти основні фонди, отримати потрібні інвестиції, і в непрямих, що включають поліпшення мотивації співробітників компанії, відносин з місцевим населенням, репутації компанії.

Анотація. Успішний вихід національного підприємства на світовий ринок, зайняття ним місця у світовій системі поділу праці, міжнародного бізнесу з великою ймовірністю гарантує підприємству, а під час масштабної тенденції, у рамках національної економіки й всієї цієї економіки в цілому — стійкий, стабільний розвиток. Це підтверджується досвідом низки країн як незаперечних історичних лідерів: США, ЄС, Японія, так і нових економічних лідерів: Китай, Південна Корея, Сінгапур, Тайвань. Цей досвід, на наш погляд, може бути корисний і Україні. На основі обробки й аналізу статистичного матеріалу, наукових джерел були досліджені питання розвитку світового ринку, перш за все ринку машинобудівної продукції, деякі тенденції, що превалюють на цих ринках, позначені основні ризики, пов’язані з виходом і функціонуванням на цих ринках, деякі можливі напрями їхнього розвитку, а також підприємств, суб’єктів господарювання, що функціонують на них. Визначено деякі вимоги до підприємств, що функціонують у досліджуваному середовищі, насамперед у питаннях: продуктивності праці; завантаження потужностей; технічного рівня, якості, собівартості продукції, яку випускає; рівня, якості, змісту та обсягів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; усього комплексу питань, пов’язаних із розробленням, виробництвом і просуванням продукції на національному і світовому ринках. Визначено деякі пріоритетні напрями, сегменти, у яких машинобудівні підприємства України можуть досягти успіхів на світовому ринку. Досліджено роль і місце бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту в системі управління підприємством, їхній вплив на результати фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання і успішність оперування на світовому ринку в системі міжнародного бізнесу. Досліджено деякі найбільш істотні, на нашу думку, реалії, в яких доведеться функціонувати підприємствам України, їхнім менеджменту, системам управління в сучасних умовах. На наш погляд, результати дослідження за певної адаптації можуть бути поширені й на підприємства інших галузей економіки. Ключові слова: міжнародний бізнес, управління підприємством, внутрішній контроль, внутрішній аудит, машинобудування, продуктивність праці, інновації, міжнародна торгівля. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 17.

Визначаються поточні і можливі в перспективі психологічні ризики, пов’язані зпроцесом активного переходу сучасних цифрових технологій зі сфери наукових розробок уповсякденне життя людей. Основними завданнями дослідження були: якісний аналіз науковоїта науково-популярної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів, представленняавторського бачення найбільш актуальних для сьогодення ризиків кіберсоціалізації тапрогнозування тих, з якими людство може зіткнутися в недалекому майбутньому. Зокрема,розглянуто вісімнадцять ризиків, які виявляються як на індивідуальному рівні або на рівнімалої групи, так і на загальносвітовому рівні, а саме: збіднення емоційної сфери людини,надмірна довіра до новітніх технологій, послаблення когнітивних функцій людини,психологічна залежність людей від техніки, загроза здоров’ю і блокування фізичногорозвитку, кіборгізація людського тіла, руйнування соціальних стосунків та віддалення людейодне від одного, переорієнтація емоційних прихильностей, спотворення уявлень просексуальне життя, викривлення уявлення про людську красу, нав’язування феномену«фальшивого життя», поширення кіберзлочинності, руйнування репутації, витіснення людей зробочих місць і заміна їх роботами, руйнування соціальної структури суспільства, посиленняінформаційної диктатури держави, парасоціальність та симулякризація політичних суб’єктів,загроза людському життю з боку роботів та штучного інтелекту. Разом з тим авторизауважують, що світовий технологічний ринок щороку випускає нову продукцію, яка може якполіпшити людське життя, так і зробити його складнішим, породити відтак новий витокпсихологічних ризиків. Тож опис представлених ризиків може втратити, на думку авторів,актуальність уже через кілька років. Представлений у роботі матеріал можна використовуватидля виховної роботи з неповнолітніми як у шкільному, так і в сімейному колі, длярозроблення практичних занять і тренінгів з медіаграмотності, а також для підготовки лекційз медіа- і кіберпсихології. Обмеження дослідження полягають у тому, що представлені ризикиє найбільш проблематичними на сучасному етапі розвитку суспільства або такими, щоможуть створити реальні проблеми в недалекому майбутньому. Подальші перспективипов’язуються з детальним вивченням психологічних аспектів взаємодії на рівні «людина-робот» (ставлення людей до кіборгізації власного тіла, ризиків роботизації суспільства нарівні медіаобразів, створених кіноіндустрією), з висвітленням актуального нині феноменусексроботів.

Вступ. Сучасний підхід до терапії ран передбачає загоєння ранової поверхні, використання пов’язок, які були призначені для закриття ран із метою запобігання забруднення. На сьогодні фармацевтичний ринок пропонує безліч продукції у формі пов’язок у залежності від типу та фази рани. При розробці нового лікарського засобу необхідним етапом є проведення доклінічних досліджень щодо встановлення ступеня його небезпеки при різних шляхах надходження до організму. У зв’язку з цим виникає необхідність проведення вивчення токсикологічних характеристик розроблених лікарських засобів, а саме: МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю. Саме це і обумовило актуальність проведення нашого дослідження.
 Мета – вивчити токсикологічні характеристики розроблених лікарських засобів (МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель).
 Матеріали та методи. В рамках фармакологічного методу дослідження використовувались теплокровні тварини – білі щури, білі миші, морські свинки, кролі породи Шиншила згідно відповідних методик.
 Результати. У статті представлені результати вивчення гострої токсичності для одержання токсикологічної характеристики розроблених лікарських засобів, а також для з’ясування ступеня їх нешкідливості. Враховуючи те, що МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель є засобами для зовнішнього застосування, було вивчено їх можливий токсичний вплив при різних шляхах надходження до організму згідно вимог ДЕСТ 12.1.007-76. Упродовж усього періоду спостереження (14 діб) у тварин після отримання МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю не було відмічено будь-яких клінічних симптомів інтоксикації. Зовнішній вигляд, поведінка тварин, споживання ними їжі та води не відрізнялись від таких у тварин контрольної групи. Автором встановлено, що нанесення МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю при одноразовому контакті зі шкірою тварин не викликає місцево-подразнюючої дії (4 клас небезпеки згідно ДЕСТ 12.1.007-76). Проведені дослідження з виявлення сенсибілізуючої дії опрацьованих лікарських засобів із тестуванням на 10-у та 20-у добу показали, що в усіх тварин реакція шкіри була негативною: шкіра тварин була чистою, звичайного кольору, без подразнення, виразок та набряку. 
 Висновки. Результати проведених нами токсикологічних досліджень та дані літератури дають змогу констатувати, що розроблені м’які лікарські засоби не містять токсичних речовин, недозволених до використання у фармацевтичній промисловості та відповідають гігієнічним вимогам згідно ДЕСТ 12.1.007-76. Одержані результати дають змогу зробити висновок, що МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель не проявляють резорбтивно-токсичної дії при надходженні в організм.

The impact of decentralization reform on unemployment in territorial communities formed in 2015–2020 as a result of the reform of the administrative-territorial system in Ukraine is considered. Focused on the problem of unemployment in rural areas in the context of the reform of the administrative-territorial system. The peculiarities of strategies for the development of grassroots territorial communities in terms of ensuring the creation of new jobs are highlighted. Emphasis is placed on the efforts to form non-agricultural employment in rural areas of newly created grassroots territorial communities in Ukraine. The peculiarities of community action plans aimed at combating unemployment and migration from the Ukrainian countryside are highlighted. The materials of surveys of territorial communities’ leaders 2019–2021 conducted by the analytical center of the All-Ukrainian Association of Joint Territorial Communities on the formation of policies to combat unemployment are analyzed. The peculiarities of budgetary and financial policy of grassroots territorial communities in Ukraine in the context of their influence on the fight against unemployment in rural areas are revealed. The impact of the COVID-2019 coronavirus pandemic on the economic development of newly formed grassroots territorial communities in Ukraine is reflected. The vision of the leaders of territorial communities on the consequences of the government’s introduction of a set of economic measures to reduce the tax burden on the economy and small and medium-sized businesses, which are related to counteracting the spread of coronavirus COVID-2019, was analyzed. Community leaders have identified an assessment of government measures to reduce the tax burden on the economy and small and medium-sized businesses and local budget losses caused by them, measures that will have the greatest impact on the labor market in local communities at the grassroots level. The ability of territorial communities to keep jobs in the field of medium and small business and the need for external support to local communities to combat corporate bankruptcies and the threat of unemployment have been identified.Key words: unemployment, rural environment, decentralization, territorial communities, development of territorial communities. Розглянуто вплив реформи децентралізації на безробіття у територіальних громадах, утво-рених у 2015–2020 рр. унаслідок реформи адміністративно-територіального устрою в Україні. Акцентовано увагу на проблемі безробіття у сільській місцевості у контексті реформи адміністративно-територіального устрою. Висвітлено особливості стратегій розвитку територіальних громад низового рівня у частині забезпечення створення нових робочих місць. Акцентовано увагу на зусиллях з формування несільськогосподарської зайнятості у сільській місцевості новостворених територіальних громад низового рівня в Україні. Виділено особливості планів дій громад, спрямованих на боротьбу з безробіттям та міграцією з українського села. Проаналізовано матеріали опитувань лідерів територіальних громад 2019–2021 рр., реалізованих аналітичним центром Всеукраїнської Асоціації ОТГ щодо формування політики боротьби із безробіттям. Розкрито особливості бюджетної та фінансової політики територіальних громад низового рівня в Україні у контексті їх впливу на боротьбу з безробіттям у сільській місцевості. Відображено вплив пандемії коронавірусної хвороби COVID-2019 на економічний розвиток новоутворених територіальних громад низового рівня в Україні. Проаналізовано бачення лідерів територіальних громад щодо наслідків запровадження урядом комплексу економічних заходів щодо зниження податкового навантаження на економіку та малий і середній бізнес, які пов’язані із протидією поширенню коронавірусної хвороби COVID-2019. Визначена оцінка лідерами громад урядових заходів щодо зниження податкового навантаження на економіку та малий і середній бізнес та втрат місцевих бюджетів, викликаних ними, заходів, які матимуть найбільший вплив на ринок праці у територіальних громадах низового рівня. Визначена спроможність територіальних громад зберегти робочі місця у сфері середнього та малого бізнесу та потребу у зовнішній підтримці територіальних громад для протидії банкрутствам підприємств та загрози зростання безробіття.Ключові слова: безробіття, сільська місцевість, децентралізація, територіальна громада, роз-виток територіальних громад.

Ігрова індустрія одна з перших галузей, що почали монетизувати інтелектуальну власність. Мобільні ігри – програми, побудовані за принципом ігрового процесу або так званий геймплею, які використовуються на мобільних пристроях. Тож, об’єктом даного дослідження слугує ринок мобільних ігор. Статистика показує що даний ринок є найбільш прибутковим в порівнянні з суміжними ринками комп’ютерних ігор та консольних ігор. Нині фінансові показники свідчать також про позитивну динаміку як в світі, так і в Україні. В роботі було розглянуто стан та динаміку продажів мобільних ігор протягом останніх декілька років, визначено найбільш прибуткові категорії додатків за рахунок аналізу мега середовища та вітчизняного виробництва цифрових товарів. Більше того, було зазначені ключові контрагенти. Їх вивчення дозволить сформувати уявлення про наявний механізм функціонування ринку та рівні взаємодії, що існують між суб’єктами. Розглянуто також поняття «розробка», «модель монетизації» та «способи виходу на ринок» з метою більш детального вивчення специфіки виробництва та реалізації електронних товарів. Під специфікою мається на увазі технологія створення придатного до споживання товару, формування політики ціноутворення, просування та розміщення товару через доступні канали розподілу. Більше того, буд представлений матеріал щодо алгоритму створення та тестування фінальної версії продукту. На кожній ланці функціонування проекту, починаючи від ситуаційного аналіз, було зазначено конкретні маркетингові методи та показники, що підлягають опрацюванню. Додатково викладено матеріал щодо методики визначення цільової аудиторії проекту. Тож, в статті визначено сутність ринку мобільних ігор, встановлено та охарактеризовано його структуру, визначено роль кожного з учасників економічних відносин, надано авторську структурно-логічну схему випуску товару. Робота має практичну цінність і ґрунтується на аналізі актуальної інформації, зазначеної спеціалістами даної сфери як в сфері ігрової розробки, так і маркетингу. В ході роботи було досліджено теоретико-методологічну базу, зокрема наукові праці вітчизняних та іноземних діячів та тематичні статті експертів галузі з метою вивчення особливостей комплексу маркетингу та ігрової розробки в цілому. Під час дослідження було застосовано методи дедукції, аналізу та синтезу. Окремі результати було подано у вигляді рисунків та таблиць.

Мета роботи. Визначити ціну дози Фтордезоксиглюкози (ФДГ) для обґрунтування вартості надання медичної послуги з позитронно-емісійної томографії (ПЕТ-дослідження).Матеріали і методи. У роботі використано витратний метод та метод встановлення ціни на основі відчутної цінності товару.Результати й обговорення. Досліджуючи фармацевтичний ринок України з виробництва радіофармацевтичних препаратів (РФП), які застосовують для діагностики злоякісних новоутворень за допомогою ПЕТ-дослідження, виникла необхідність у визначенні ціни однієї дози РФП «Фтордезоксиглюкоза18F, розчин для ін’єкцій» для обґрунтування вартості надання медичної послуги з ПЕТ-дослідження.Висновки. Запропоновано методику розрахунку ціни однієї дози ФДГ, яка базується на поєднанні витратного методу та методу встановлення ціни на основі відчутної цінності товару. За допомогою витратного методу розраховували собівартість виробництва ФДГ. Визначення вартості медичної послуги з ПЕТ-дослідження доцільно здійснювати з використанням методу встановлення ціни на основі відчутної цінності товару. За допомогою запропонованої методики визначено вартість однієї дози діагностичного лікарського засобу «Фтордезоксиглюкоза 18F, розчин для ін’єкцій».

Опубліковано матеріали розкопок кількох поховань донецької катакомбної культури
 (кургани 18, 22) Сторожівського курганного могильника. Ці поховання мають радіовуглецеві
 дати 4210±170 та 3870±110 BP (1σ 3050-2190 cal. BC). Здійснено аналіз декору посудин.
 Виділено сім основних його елементів, які складають основні орнаментальні мотиви
 й композиції: риска – вдавлення палички, відтиск мотузки (одно-, три- та чотирирядний),
 пальцево-нігтьові вдавлення, «равлик», «зубці». Простежено 7 варіантів рисок, нанесених
 різними орнаментирами. Серед інших елементів – лінія, прямокутники, виконані шляхом
 відтискування торцем палички або кістки із кінчиком, форма якого близька до прямокутника.
 Доведено, що на посудинах зі Сторожового не використовували тасьми. Усі подібні елементи
 виконано шляхом вдавлення потрійного (четверного) мотузка, що утворює відтиск
 з паралельних відрізків. Теоретичні висновки й систематизацію орнаментальних елементів перевірено
 експериментально.

Мета. Висвітлення результатів опитування лікарів та батьків щодо проблем подолання в Україні вакцинокерованих дитячих бактерійних інфекцій (кашлюку та менінгококової інфекції) насамперед шляхом вакцинації, а також вивчення стану фізичної та соціально-економічної доступності вакцин для проведення імунопрофілактики за кошти батьків.Методи і матеріали. У роботі використані методи анонімного анкетування, маркетингового аналізу, графічного представлення результатів.Результати дослідження. 50 % опитаних лікарів вважають, що основна причина відмови батьків від вакцинації – негативна суспільна думка, сформована ЗМІ. Водночас батьки-респонденти заперечують значний вплив ЗМІ на їхній вибір щодо імунопрофілактики, бо в основу відмови вакцинувати дітей ставлять сумніви щодо безпеки (38 %) та якості (32 %) вакцин. Загалом 96 % батьків дали згоду на вакцинацію, а 58 % – за власний кошт. Разом з тим, вітчизняний фармацевтичний ринок виявився неготовим до цього, бо показав недостатню фізичну доступність при умовно фінансовій доступності вакцин проти кашлюку та повну відсутність вакцин для попередження менінгококової інфекції.Висновки. Установлено, що у 2015 і 2017 роках вакцина проти менінгококової інфекції Менактра (США) та вакцини для первинної імунізації від кашлюку АКДП–Біолік (Україна), Інфанрикс (Великобританія) демонстрували незадовільну присутність на українському фармацевтичному ринку. Водночас моніторинг ринку виявив, що присутні на ньому вакцини мали позитивні тенденції їх соціально-економічної доступності при умові матеріального забезпечення сімей, не нижче середньонаціонального рівня.

Серед ягідних культур в останні роки значно зросли площі вирощування лохини високої, чому сприяють грунтово-кліматичні умови північно-західного регіону України і високі ціни (120-140 на оптовій торгівлі і 180-240 грн/кг при роздрібній). Розширенню площ лохини сприяє зростання обсягів виробництва посадкового матеріалу, який в Україні вирощують здебільшого біотехнологічними методами і ціна на які значно нижча (55-65 грн), ніж при закупівлі за кордоном (75-120 грн).Передовий досвід закордонних товаровиробників при вирощуванні лохини у відкритому ґрунті, адаптований до умов України, дозволяє отримувати до 7-8 кг ягід з куща, що забезпечує не менше 70-85 грн чистого прибутку на кожному кілограмі реалізованої продукції.Значним резервом надходження ранньої ягідної продукції є вирощування лохини у весняних теплицях, коли урожай ранніх сортів ягід поповнюється нею з третьої декади травня, а вартість зростає до 200-250 грн за кілограм.Наукові дослідження вказують на можливість вирощування лохини і в зимових теплицях, що дає змогу прискорити надходження ягідна продовольчий ринок з другої половини травня.З метою вивчення ефективності вирощуваннясортів лохини різних груп стиглості в умовах зимових теплиць проведено дослідження щодо їх адаптації, продуктивності і якості ягід. Внаслідок досліджень вивчена динаміка проходження основних фізіологічних фаз росту і розвитку сортів лохини, їх вурожайність та окремі якісні показники.Результати досліджень указують на те, що в умовах зимових теплиць доцільним є вирощування сортів лохини високої ранньої групи стиглості.

Мета. Мета статті — проведення аналізу зовнішньої торгівлі України, враховуючи динаміку та зміни у структурі експорту й імпорту товарів та послуг. Методи. Основними загальнонауковими методами дослідження зовнішньої торгівлі України виступають: індикативний (для розрахунку сальдо торговельного балансу, коефіцієнта покриття імпорту експортом); узагальнення статистичних даних (для оцінювання стану розвитку зовнішньої торгівлі України); структурного аналізу (оцінка структури зовнішньої торгівлі у товарному та географічному розрізі). Результати. У результаті проведення аналізу сучасного стану зовнішньої торгівлі товарами і послугами встановлено, що у періоди економічних криз суттєво зменшуються обсяги експорту й імпорту товарів, відповідно — зовнішньоторговельний оборот. Аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі України дозволив виокремити основні види товарів, які експортуються та імпортуються вітчизняними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Так, встановлено, що у період досліджуваних років (2015–2019 рр.) Україна найбільше експортувала продукцію агропромислового комплексу та харчової промисловості, чорні метали, електричні машини та устаткування, мінеральні продукти та транспортні послуги, ділові послуги; найвагоміші обсяги імпорту становлять енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, механічні та електричні машини та продукція хімічної промисловості. Зазначено, що протягом останніх років урядом України здійснюється низка заходів, спрямованих на поступове заміщення імпорту товарів з Російської Федерації, як шляхом нарощування обсягів внутрішнього виробництва, так і через переорієнтацію експорту на внутрішній ринок та диверсифікацію напрямів постачання з інших країн, зокрема з країн-членів ЄС. У результаті чого визначено, що країни-члени ЄС є одними з основних торговельних партнерів України, питома вага яких, зовнішньоторговельному обороті товарів і послуг України складає більше сорока відсотків. Разом з тим встановлено, що, незважаючи на різке скорочення торговельних зв’язків з Російською Федерацією, вона все ще залишається одним із найбільших партнерів у зовнішній торгівлі товарами України з країнами СНД. Окрім того, визначено, що одним з основних партнерів України у зовнішній торгівлі в 2019 році став Китай, випередивши Польщу в експорті та Німеччину в імпорті. Ключові слова: зовнішня торгівля, експорт, імпорт, товари, послуги, зовнішньоторговельні операції, товарна структура.