Academic literature on the topic 'Ризик фінансовий'

У статті доведено, що формування фінансової стратегії як основи стійкого та конкурентоспроможного розвитку у довгостроковій перспективі вимагає чітко побудованого алгоритму з врахуванням сучасних тенденцій. Встановлено, що під фінансовою стратегією в системі забезпечення конкурентоспроможності підприємства важливо трактувати загальний план окреслення точковості фінансових цілей та завдань на довгострокову перспективу через формування фінансових ресурсів у векторному напрямку фінансовою стійкості. Проведено теоретичний розбір сутнісного наповнення фінансової стратегії в процесі формування, реалізації та коригування з виділенням структурних елементів фінансової стратегії в частині результативності. Розроблено архітектуру формування фінансової стратегії в системі забезпечення конкурентоспроможності через матричний аналіз та фінансовий ефект. Доведено, що фінансова стратегія в частині результативності діє через принципи та етапність щодо формування і впровадження та працює за виведеним алгоритмом: Управління = капітал + активи + інвестиції + грошові кошти+ прибуток + ризики. Узгодженість та ефективність управління на кожному етапі створює вектор прибутковості в процесі гнучкої фінансової політики. В першу чергу, в систему закладають достатній обсяг фінансових ресурсів, методи ефективності використання капіталу, оптимізація його структури та швидке реагування й нейтралізація ризиків на довгострокову перспективу. Запропоновано матрицю вибору фінансової стратегії в частині ефективного стратегічного управління підприємства через синергію та дисбаланс з визначеним рівнем ефективності кожного структурного елементу та розраховано фінансовий ефект від вбудованих інноваційних інструментів у фінансову стратегію, який лише підсилить конкурентні позиції підприємства на ринку. Фактично, фінансова стратегія є тією основою, яка забезпечує векторне фінансове підґрунтя для фінансово-економічного розвитку в частині нарощення прибутковості. Її ефективність окреслюється моментами, за яких стратегічні цілі ґрунтуються на реальних фінансових показниках та можливостях підприємства, чіткій системі управління, гнучкості та прозорості.

Анотація. Метою статті є оцінювання впливу використання кредитних послуг на сучасний стан фі-нансової безпеки домогосподарств в Україні. Під фінансовою безпекою домогосподарства пропонуєморозуміти захищеність його фінансових інтересів, що визначаються потребами його членів у гідномужитті та всебічному розвитку, від зовнішніх загроз і внутрішніх дестабілізувальних чинників. Визна-чено тенденцію до зростання обсягів кредитування фізичних осіб фінансовими установами та особливо— фінансовими компаніями, яку не змінила і ситуації пандемії, при цьому середні показники борговогонавантаження домогосподарств залишаються незначними. Зазначено особливу фінансову незахище-ність клієнтів фінансових компаній у зв’язку із заплутаними умовами кредитування і надзвичайно ви-сокими реальними відсотковими ставками. Наголошено на тому, що не останню роль у дотриманні ви-мог фінансової безпеки відіграють рівень економічної, фінансової грамотності людей і відповідальністьфінансових установ-кредиторів, які мають чітко і доступно пояснити потенційним позичальникам усіхарактеристики кредитного продукту та пов’язані з ним ризики, надати графіки погашення кредитнихзобов’язань за різними варіантами, озвучити реальну вартість кредиту, суму відсотків і комісій, належ-них до сплати. Доведено, що вплив використання кредитних послуг на фінансову безпеку домогоспо-дарств є неоднозначним, оскільки залежить від свідомого ставлення як фізичних осіб, так і фінансовихустанов-кредиторів до визначення обсягів потрібного кредиту, його строків і рівня кредитоспромож-ності позичальників. Для обох сторін кредитних відносин виникають помітні ризики, законодавче вре-гулювання яких останнім часом суттєво вдосконалив захист фінансових інтересів фізичних осіб — по-зичальників, що сприятиме підтриманню достатнього рівня фінансової безпеки їхніх домогосподарств.Ключові слова: домогосподарство, фінансова безпека, загрози, кредитні послуги, фінансові установи,процентні ставки, захист фінансових інтересів.Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 22.

У статті розглянуто види фінансових ризиків страхової компанії, виділено причини, які можуть посприяти виникненню фінансових ризиків: економічні фактори, зовнішні втручання в діяльність страхової компанії, юридичні втручання, внутрішні дії (або бездіяльність), нестабільність фінансового ринку. Виділено наступні види фінансових ризиків страхової компанії: ризики, пов’язані із купівельною спроможністю грошей; ризики, пов’язані із вкладанням капіталу; ризики, пов’язані із операційною діяльністю компанії. Виокремлено фінансові ризики, які можна застрахувати і які не можна застрахувати. Виділено найбільш чутливі складові діяльності страхових компаній до фінансових ризиків: продажі, податки, маркетинг, інвестиції, фінанси. Процес управління ризиками передбачає здійснення як внутрішнього, так і зовнішнього факторного аналізу. Виділено п’ять етапів, з яких складається процес управління фінансовими ризиками страхової компанії: ідентифікація, оцінка, пріоритизація, реагування, реалізація плану управління ризиками. До найважливіших загроз фінансової діяльності страхової компанії при оцінці фінансових ризиків віднесено наступні види ризиків: ризик втрати платоспроможності; ризики втрати фінансової стійкості та незалежності. Проведено розрахунки коефіцієнтів оцінки фінансового стану та ризиків страхової компанії. За результатами розрахунків зроблено висновок, що страхова компанія, яку було обрано для дослідження, підтверджує статус фінансово стійкої та надійної компанії. Більшість показників перевищували нормативний рівень в декілька разів, показуючи позитивні тенденції до збільшення. Наведено порівняльну характеристику основних методів, завдяки яким у компаніях відбувається процес мінімізації фінансових ризиків. У страховій компанії, яка досліджувалась, для зниження фінансових ризиків використовується методи диверсифікації, хеджування і страхування ризиків. Зроблено висновок, що стандартизація фінансових ризиків у діяльності страхових компаніях відсутня. Великі страхові компанії нівелюють виникнення фінансових ризиків обсягами надання страхових послуг, а невеликі страхові компанії приймають рішення в основному спираючись на міркуванні їх власників або управляючих компанією.

В статті розглянуто важливість забезпечення стійкості фінансових систем в умовах невизна-ченості, що спричинена світовою пандемією. Встановлено пріоритетність цілей цінової та фінансової стабільності у функціонуванні НБУ. Економічний зміст фінансової стабільності визначено як стан фінансової системи, за якого вона здатна належним чином виконувати основні функції, такі як фінансове посередництво та здійснення платежів, а також протистояти кризовим явищам. Охарактеризовано зміст макропруден-ційної політики НБУ, принципи її реалізації та інструменти макропруденційного регулювання, що використо-вуються для забезпечення стабільності фінансової системи. Акцентовано увагу на необхідності забезпечення контролю розрахунків, розкрито механізм та об’єкти оверсайта платіжних систем. Розглянуто спектр по-казників, що визначають фінансову стійкість, досліджено їх рівень в умовах застосування карантинних об-межень. Проаналізовано ефективність забезпечення фінансової стабільності Національним банком; встанов-лено, що її високу результативність досягнуто завдяки деактивації буферів капіталу, рекомендацій банкам утриматися від виплати дивідендів, створенню сприятливих регуляторних умов для реструктуризації кре-дитів, наданню банкам ліквідності у необхідних обсягах через стандартні інструменти рефінансування НБУ. Розкрито загрози фінансового сектору на підставі результатів стрес-тестування НБУ, досліджено ризики функціонування банківської системи (кредитний ризик, ризик достатності капіталу, ризик ліквідності, юри-дичний ризик, валютний та ризик прибутковості). Виокремлено рекомендації щодо підвищення ефективності забезпечення фінансової стабільності для органів державної влади та банківських установ; наголошено на перспективних напрямах досліджень, серед яких підвищення рівня збалансованості грошової маси, вдоскона-лення параметрів функціонування фінансово-кредитного сектору, детінізація грошово-кредитного сектору та протидія викликам глобалізації у грошово-кредитній сфері.

У статті досліджено понятійно-категоріальний апарат фінансового ризику, визначено основні підходи до пізнання природи фінансового ризику, розглянуто їх основні концептуальні положення та особливості. Доведено, що при уточнені природи фінансового ризику необхідно зважати на дуалізм фінансового ризику, який може проявлятися у вигляді можливості отримання збитку або ототожнюватись з прибутком досліджуваного економічного суб’єкта. Проведено аналіз наявних у науковій літературі визначень категорії «фінансовий ризик», узагальнено основні властивості фінансового ризику, уточнено сутність фінансового ризику через призму виконуваних функцій та з урахуванням отриманих результатів запропоновано авторське тлумачення цієї категорії.

Питання використання венчурного капіталу для розвитку інноваційних інвестицій є у центрі уваги вчених і практиків. Інноваційні розробки супроводжує значний фінансовий ризик, що впливає на наявність та вартість інвестиційних ресурсів. Іноді галузі економіки країни, які потребують розвитку, не є привабливими для венчурного фінансування. Оцінка ризику інноваційного інвестування не має однозначного вирішення. Ґрунтуючись на особливостях різних видів ризику, слід вибирати відповідний апарат для рівня ризику. Країна має не лише змінювати законодавство для поліпшення загального інвестиційного клімату, а й розвивати додаткові складники для залучення венчурних інвесторів, а саме механізмів покриття ризику.

У роботі висвітлені теоретичні та методичні аспекти управління дебіторською заборгованістю організації на основі створення резерву по сумнівних боргах. Розглянуто методи розрахункової суми резерву сумнівних боргів. Охарактеризовані відмінності між бухгалтерським і податковим обліком резервів за сумнівною заборгованістю. Нестабільність та недостатня визначеність розвитку економіки України, міжнародна фінансова криза збільшують проблеми, що склалися у системі відносин між суб’єктами господарювання щодо комерційного кредитування. Незважаючи на деяке подолання кризи неплатежів, розміри дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємств залишаються значними та набагато перевищують їх розміри в країнах з цивілізованими ринковими відносинами. Дебіторська заборгованість є невід'ємним елементом збутової діяльності будь-якого підприємства. Занадто висока частка дебіторської заборгованості в загальній структурі активів знижує ліквідність і фінансову стійкість підприємства і підвищує ризик фінансових втрат компанії. Розумне ж використання комерційного кредиту сприяє зростанню продажів, збільшення частки ринку і, як наслідок, позитивно впливає на фінансові результати компанії. Виявлено що сучасна система управління дебіторською заборгованістю повинна включати всю сукупність методів аналізу, контролю і оцінки дебіторської заборгованості. Разом з тим, управління дебіторською заборгованістю - це робота з джерелами виникнення простроченої заборгованості та постійна робота з контрагентами, що включає не тільки формування кредитної політики підприємства та організацію договірної роботи, а й управління борговими зобов'язаннями. Доведено що деякі об'єкти обліку безпосередньо не впливають на фінансовий стан підприємства, його виробничі або торгові результати, не змінюють кількості грошей в касі чи на рахунку. Однак вони мають своє відображення в бухгалтерському обліку підприємства. Одним з таких об'єктів обліку є резерв сумнівних боргів.

Процес глобалізації відбувається в усіх сферах життєдіяльності світової спільноти загалом й у сфері валютних відносин зокрема. Проте правовий статус і роль міжнародної фінансової організації як суб’єкта валютних правовідносин, особ ливо в умовах глобалізації, досліджено недостатньо. Мета статті – охарактеризувати правовий статус і роль міжнародної фінансової організації як суб’єкта валютних правовідносин, особливо враховуючи глобалізаційні процеси, з метою уникнення прогалин і непорозумінь у науці та правозастосовній практиці. У статті досліджуються особливості правового статусу міжнародної фінансової організації як суб’єкта валютних правовідносин в умовах глобалізації. Зокрема, особ ливості правосуб’єктності міжнародної фінансової організації, привілеї та імунітети, якими наділені ці міжнародні фінансові інституції. Також характеризуються деякі сучасні проблемні аспекти співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Підсумовуючи викладений матеріал, авторка зазначає, що договірна правоздатність міжнародних фінансових організацій суттєво відрізняється від договірної правоздатності держав, оскільки міжнародні фінансові організації наділені правосуб’єктністю, що є похідною від правосуб’єктності держав, якими вони створені. Цю особливість правового статусу міжнародних фінансових організацій необхідно брати до уваги у процесі здійснення співробітництва з ними. Водночас міжнародні фінансові організації наділені привілеями та імунітетами, властивими міжнародним організаціям, із деякими особливостями. Крім цього, міжнародним фінансовим організаціям властиве певне розширення обсягу правосуб’єктності, закріпленого в установчих документах цих організацій, за відсутності заперечень із боку держав-членів. А також входження до обсягу їхньої правосуб’єктності “квазізако-нодавчих” і “квазісудових” повноважень. Загалом можна зазначити, що міжнародні фінансові організації залежно від їхньої правосуб’єктності відіграють важливу роль у глобалізаційних процесах, які відбуваються у світі. Так, вони сприяли формуванню сучасних форм вивозу капіталу та збільшенню його обсягів, спрямуванню валютних і фінансових ресурсів у найбільш важливі для суспільного розвитку галузі, мінімізуючи ризики транскордонного руху капіталів, а також вони мають вагоме значення у процесі регулювання платіжних балансів держав тощо. І, нарешті, авторка звертає увагу, що в науці та українському законодавстві відсутня чітка, загальноприйнята і загальновизнана назва терміна “міжнародна фінансова орга нізація”. У зв’язку з цим вона вважає, що найповніше відповідатиме меті, суті та правовому статусу цих міжнародних фінансових структур термін “міжнародна валютна організація”. Оскільки саме цей термін відображає основну “вагову” категорію, з якою ці організації мають справу, тобто виключно валюта опосередковує всі їхні фінансові операції.

Актуальність досліджуваної проблеми пов’язана з тим, що макроекономічні фінансові ризики та дисбаланси однієї країни можуть стати фактором аналогічних загроз інших держав – торгівельних партнерів, учасників тих же міжнародних організацій тощо. У зв’язку із цим провідні фінансово-аналітичні корпорації світу розробляють та динамічно вдосконалюють методики оцінки фінансового стану держав, їх рейтингування в глобальному просторі задля оперативного виявлення можливих ризиків, прогнозування фінансових криз та адекватного реагування світового співтовариства. Метою статті є дослідження міжнародних фінансових методик оцінки економічного стану держав у глобальному просторі задля оцінки можливостей їх застосування для макроекономічного аналізу в Україні. У статті розглянуто методики оцінки фінансових показників держав міжнародними економічними організаціями та рейтинговими агентствами. Проаналізовано підходи до такої оцінки гідно з процедурою виявлення макроекономічних дисбалансів, визначення індексу ризику країн, що розраховує Euromoney, а також визначення індикаторів фінансової стійкості, розроблених Міжнародним Валютним фондом. Досліджено групи показників за вказаними методиками, їх критичні межі, інформаційну базу та послідовність оцінки. Узагальнено переваги та недоліки зазначених методик в умовах сучасного глобалізованого середовища. Автори дійшли висновку, що застосування в міжнародній практиці показників, що базуються виключно на фінансових аналітичних даних, доцільне для оцінки кредитоспроможності, фінансової стійкості країни, проте для внутрішнього управління не дає відповіді на запитання щодо причин виникнення фінансових проблем, які можуть приховуватись за структурними дисбалансами, політичною та військовою нестабільністю тощо. Проте узагальнені аналітичні дані щодо світових фінансових рейтингів країн дають змогу оперувати важливою міжнародною інформацією для поточного управління та прийняття рішень щодо фіскальної, монетарної політики на рівні держави.

Ланьо, О. О. Фінансовий ризик-менеджмент підприємств будівельної сфери : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08 / О. О. Ланьо. - Чернігів, 2021. - 289 с.
У дисертаційній роботі поглиблено теоретико-методичні засади фінансового ризик-менеджменту підприємств будівельної сфери та обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо підвищення ефективності управління фінансовими ризиками вітчизняних будівельних підприємств. Досліджено економічну природу фінансового ризику та фінансового ризик-менеджменту підприємств будівельної сфери. Удосконалено класифікацію фінансових ризиків будівельних підприємств. Розвинено внутрішню будову їх фінансового ризик-менеджменту за процесним, функціональним та проєктним підходами. Інтерпретовано напрями реконфінурації методів управління їх фінансовими ризиками. Структуровано загрози розвитку будівельної галузі України за декомпозиційним підходом за методом Ісікави. Розроблено методичні засади управління ризиками будівельних підприємств шляхом ідентифікування їх рівнів. Проведено комплексне оцінювання ефективності фінансового ризик-менеджменту будівельних підприємств України. Запропоновано застосовувати метод нечіткої логіки до оцінки інвестиційно-інноваційного ризику будівельних проєктів та розроблено нечітку продукційну модель для діагностування ризику шляхом його багаторівневого структурування. Здійснено трирівневе структурування інструментів цифрової трансформації будівельних підприємств; розроблено логіко-структурну модель формування цілісного інформаційного середовища підприємства задля впровадження предикативної аналітики у процесі прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності. Обґрунтовано постефекти застосування технології блокчейн та смарт-контрактів у діяльності будівельних підприємств. Удосконалено науково-методичний підхід до відбору інвестиційно-будівельних проєктів у рамках механізму державно-приватного партнерства на основі комплексного та поліаспектного їх діагностування. Запропоновано науково-методичний підхід до формування портфеля інвестиційно-будівельних проєктів, який базується на багатокритеріальній інтегрованій моделі урахування зміни валютного курсу, ризиків інфляції та зміни вартості кредитно-інвестиційних ресурсів при визначенні кошторисної вартості проєкту.
В диссертационной работе углубленны теоретико-методические основы финансового риск-менеджмента предприятий строительной сферы и обоснованны научно-практические рекомендации по повышению эффективности управления финансовыми рисками отечественных строительных предприятий. Исследовано экономическую природу финансового риска и финансового риск-менеджмента предприятий строительной сферы. Усовершенствована классификация финансовых рисков строительных предприятий. Развито внутреннее строение их финансового риск-менеджмента за процессным, функциональным и проектным подходами. Интерпретировано направления реконфинурации методов управления их финансовыми рисками. Структурированы угрозы развития строительной отрасли Украины за декомпозиционного подходом по методу Исикава. Разработаны методические основы управления рисками строительных предприятий путем идентификации их уровней. Проведена комплексная оценка эффективности финансового риск- менеджмента строительных предприятий Украины. Предложено применять метод нечеткой логики к оценке инвестиционно-инновационного риска строительных проектов и разработана нечеткая продукционную модель для диагностирования риска путем его многоуровневого структурирования. Осуществлено трехуровневое структурирование инструментов цифровой трансформации строительных предприятий; разработана логико-структурная модель формирования целостного информационного пространства предприятия для внедрения предикативного аналитики в процессе принятия управленческих решений в условиях неопределенности. Обоснованны постэффекты применения технологии блокчейн и смарт-контрактов в деятельности строительных предприятий. Усовершенствован научно-методический подход к отбору инвестиционно-строительных проектов в рамках механизма государственно-частного партнерства на основе комплексного и полиаспектного их диагностирования. Предложен научно-методический подход к формированию портфеля инвестиционно-строительных проектов, основанный на многокритериальной интегрированной модели учета изменения валютного курса, рисков инфляции и изменения стоимости кредитно-инвестиционных ресурсов при определении сметной стоимости проекта.
The dissertation deepens the theoretical and methodological principles of financial risk management of construction companies and substantiates scientific and practical recommendations for improving the management of financial risks of domestic construction companies. The economic nature of financial risk and financial risk management of construction enterprises is studied. Improved classification of financial risks of construction companies by flow-resource, process and subjective approaches. The conceptualization of the internal structure of financial risk management of construction enterprises according to process, functional and project approaches is developed. It is substantiated that the basis of effective financial risk management is a clear formalization of the boundaries of risk appetite, risk tolerance and risk sustainability of the enterprise. At the same time, the acceptable amount of risk should be consistent not only with the financial parameters of the enterprise, in particular, the amount of equity, but also the quality of its non-financial resources. The directions of reconfiguration of methods of financial risk management of construction enterprises by their basis on economic, organizational and sociopsychological bases are interpreted. Threats to the development of the construction industry of Ukraine are structured according to the decomposition approach according to the Isikawa method. Methodological bases for ensuring the continuity of construction enterprises by identifying levels of risk management have been developed. A comprehensive assessment of the effectiveness of financial risk management of construction companies in Ukraine on the identification and structural approach. The staging of the process of production and implementation of strategic priorities of investment and innovation development of construction enterprises is presented, which is proposed to be implemented on the basis of the application of the tool of innovative benchmarking. It is proposed to apply the method of fuzzy logic to assess the investment and innovation risk of construction projects and developed a fuzzy production model, which provides for diagnosing risk through its multilevel structuring - in terms of factors and indicators, differentiating their priority. The three-level structuring of tools of digital transformation of construction enterprises is carried out, namely: on the form of their materialization; depending on the life cycle of the investment and construction project; in terms of post-effects. The logical-structural model of formation of the integral information environment of the building enterprise for introduction of predicative analytics in the course of acceptance of administrative decisions in the conditions of uncertainty is developed. The post-effects of the application of blockchain technology and smart contracts in the activities of construction companies are substantiated, namely: reduction of financial costs, reduction of sensitivity to macrofinancial dynamics due to the project implementation within a predetermined time; reduction of risks of activity of the construction enterprise; increasing the future predictability of the project; reduction of financial risks associated with insufficient and / or untimely financial support for the implementation of investment and construction projects. The scientific and methodological approach to the selection of investment and construction projects within the framework of the mechanism of public-private partnership on the basis of their comprehensive and multifaceted diagnosis has been improved. A scientific and methodological approach to the formation of a portfolio of investment and construction projects is proposed, which is based on a multi-criteria integrated model of exchange rate changes, inflation risks and adverse changes in the cost of credit and investment resources in determining the estimated cost of the project.

Розглядаються якісні та кількісні методи оцінювання економічних ризиків при здійсненні підприємством господарської діяльності в сучасних умовах ринкових відносин. Обґрунтовано, що для отримання достовірнішої оцінки ступеня ризику необхідно використовувати варіативний підхід.
In this scientific article, qualitative and quantitative methods for assessing economic risks when implementing an enterprise of economic activity in the current conditions of market relations are considered. It is substantiated that a more varied approach is needed to obtain a more reliable risk assessment.

Значні трансформаційні зміни, що відбулися останніми роками в Україні, надають надзвичайної актуальності питанням нейтралізації та мінімізації фінансових ризиків для підвищення ефективності функціонування суб’єктів господарювання. Цей факт особливою силою проявився у світлі останніх подій економічного життя, як світової спільноти, так і України. Внаслідок фінансової кризи в Україні спостерігається катастрофічне падіння об’ємів виробництва – до 30%, зростання частки збиткових підприємств до 50% від їх загальної кількості та рівня безробіття – до 9,5% При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25667

Підприємство завжди сполучене з невизначеністю економічної кон’юнктури, що впливає з мінливості попиту-пропозиції на товари, гроші, фактори виробництва, з багатоваріантності сфер застосування капіталів і розмаїтості критеріїв переваги інвестування коштів, з обмеженістю знань про області бізнесу та комерції і багатьох інших обставин. З ризиком підприємець зіштовхується на різних етапах своєї діяльності, і, природно, причин виникнення конкретної ризикової ситуації може бути дуже багато. Об’єктом дослідження є діяльністю ПАТ «Тепловозоремонтний завод». Предметом дослідження дипломної роботи є аналіз причин виникнення та вимірювання рівня підприємницьких ризиків діяльності ПАТ «Тепловозоремонтний завод»2010 – 2016 роках та розробка методів мінімізації підприємницьких ризиків при плануванні розвитку підприємства.

Сьогодні проблема ризику в різних сферах економіки посідає одне з чільних місць. Теорія фінансів і практика виокремлює такі економічні ризики: макроекономічні, мікроекономічні, фінансові, політичні. Макро- економічні ризики пов’язані зі змінами у часі або макроекономічними показниками, наприклад, ризик вкладення капіталу в країну з високою політичною або економічною нестабільністю. Мікроекономічні ризики пов’язані з капіталовкладеннями в окремі види економічної діяльності, окремі виробництва, проекти.

Система фінансового моніторингу регулюється міжнародними стандартами [1, 8] і спрямована на протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ) на основі використання ризик орієнтованого підходу (РОП) [2]. У теперішній час запроваджуються методики оцінки ризиків у сфері ПВК/ФТ на національному рівні. В Україні двічі здійснено Національну оцінку ризиків (НОР) у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, остання відбулась 2019 року [4], тому підвищується актуальність вивчення та аналізу застосування РОП до реформування системи фінансового моніторингу [5]. НОР за законом [6] – це система заходів, що вживаються суб’єктами державного фінансового моніторингу, уповноваженими органами державної влади із залученням інших суб’єктів (за потреби) з метою визначення (виявлення) ризиків (загроз) ВК/ФТ, їх аналіз, оцінка та розроблення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та/або зменшення негативних наслідків.

Ходько, В. В. Маркетингові ризики в діяльності підприємства (на матеріалах ТОВ «Цензур») : магістерська робота : 075 Маркетинг / В. В. Ходько ; керівник роботи Бондар В. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра маркетингу, PR-технологій та логістики. – Чернігів, 2019. – 117 с.
У випускній кваліфікаційній роботі розглянуто питання управління маркетинговими ризиками в діяльності підприємства. Випускна кваліфікаційна робота містить такі розділи: – теоретичні аспекти маркетингових ризиків в діяльності підприємств; – аналіз рівня маркетингового ризику на підприємстві ТОВ «Цензур»; – Заходи щодо зниження маркетингового ризику в діяльності підприємства ТОВ «Цензур». У процесі роботи зроблено висновки та запропоновано шляхи підвищення ефективності управління маркетинговим ризиком на підприємстві та покращення його фінансово-економічного стану.

Сучасний глобалізований світ характеризується посиленням турбулентності на фінансових ринках, що формує особливі виклики для забезпечення стійкості національних економік. Мегатренд фінансіалізації, яка характеризується нарощуванням частки фінансових транзакцій та домінуванням фінансового сектору економіки над реальним, відображає кардинальні зрушення у структурі сучасної світової економіки. Флуктуації фінансових ринків суттєво впливають на темпи глобального зростання, а глобальні фінансові потоки детермінують структурні зрушення в національних економіках. Наразі Україна зіткнулася із загостренням зовнішніх ризиків, пов’язаних із різким зростанням волатильності глобальної економіки, яке спостерігалося у першому півріччі 2020 року в умовах поширення пандемії COVID-19, що, на думку багатьох експертів, робить високоймовірним розростання повномасштабної глобальної економічної кризи. Реагування на виклики пандемії зумовило низку радикальних заходів національного рівня, які спричинюють шоковий вплив на національну економіку. Триває й гібридна агресія проти України, яка формує власні виклики щодо фінансової системи. Ці потужні ризики актуалізують розроблення комплексу заходів, орієнтованих на запобігання надмірній фінансовій дестабілізації національної економіки у разі глобальної кризи, послаблення потужності впливу зовнішніх чинників у спосіб зміцнення внутрішніх чинників економічної динаміки. Особливого значення набуває завдання визначення чинників стійкості фінансової системи та обґрунтування рекомендацій стосовно того, як протидіяти зростаючим ризикам. Метою аналітичної доповіді є дослідження проблем забезпечення стійкості фінансової системи України та, на цій основі, визначення напрямів її забезпечення з урахуванням глобальних викликів та внутрішніх дисбалансів.

Досліджено функції фінансової системи і виокремлено функцію розв’язання проблем стимулювання, що пов’язані з трьома видами проблем: «морального ризику», «несприятливого відбору» і «комітента-комісіонера». Визначено, що одним із джерел трансакційних витрат є диференціація та інтеграція видів фінансової та страхової діяльності у реаліях інформаційної асиметрії агентів. Асиметрію інформації пов’язано з проблемою морального ризику, що набуває специфічних рис у фінансовій та страховій діяльності, зокрема через участь платників податків, які втрачають грошові кошти через вливання нового капіталу в проблемні фінансові установи. Наведено заходи країн світу у частині спеціальних податків на фінансових ринках, проаналізовано можливості введення податку Тобіна. Проаналізовано можливості розв’язання проблем стимулювання в Україні. Зроблено висновок, що нагальною потребою є забезпечення фіскальної ефективності та прозорості роботи всіх фінансових корпорацій. Запропоновано впровадити методику визначення прозорості Standard&Poor`s і розроблений МВФ Кодекс належної практики забезпечення прозорості грошово-кредитної та фінансової політики.

Доведено, що забезпечення фінансової грамотності населення є досить актуальним завданням в Україні, що пояснюється: інверсійністстю економічної трансформації (протилежністю переходів від загального одержавлення власності до розвитку різноманіття її форм, від державної монополії до включення конкурентних принципів, від директивно-планових цін до вільного ціноутворення і т. ін.) та поширенням глобалізації як складного, багатогранного процесу, який охоплює усі боки суспільного розвитку і втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті формування єдиного всесвітнього господарського організму. Визначено, що у процесі розгортання фінансової глобалізації посилюються ознаки фінансової нестабільності: зміна валютних режимів; зростання обсягів міжнародних потоків капіталу, обсягів ризикових операцій, збільшення швидкості поширення інформації; якісні зміни у структурі міжнародних потоків капіталу, що спричинили мобільність капіталів; приналежність суб’єктів фінансового ринку до різних національних економічних систем, що збільшує рівень ризику фінансових операцій та зумовлює зростання нестабільності глобального фінансового простору. Доведено посилення ролі фінансового консалтингу в контексті розвитку ринку фінансових послуг та уточнено, що під фінансовим консалтингом розуміють комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності фінансового управління та вирішення таких основних завдань: формування фінансової політики; проведення фінансової експертизи; пошук джерел фінансових ресурсів; аналіз і підвищення поточної фінансової ефективності діяльності суб’єктів господарювання; зміцнення фінансового становища, досягнення фінансової стійкості і незалежності суб’єктів господарювання; оптимізація управління капіталом організації; оптимізація фінансових відносин з клієнтами і кредиторами, з господарюючими суб’єктами, державними органами; оптимізація управління податками, бухгалтерського та управлінського обліку; упровадження передових методів фінансового менеджменту в умовах невизначеності та ризиків.

Важливе місце у розвитку фінансового сектору країни й забезпеченні економічного зростання держави займає ринок цінних паперів. Досить ліквідний та надійний, він слугує індикатором інвестиційного клімату в країні, сприяє залученню фінансування в перспективні галузі промисловості, дає змогу мінімізувати та диверсифікувати ризики діяльності інвесторів. Різноманітність «запитів» інвесторів зумовлює розвиток ринку та появу нових фінансових інструментів, синтетичних та гібридних цінних паперів. Безперечною є важливість розвитку ринку цінних паперів за забезпечення сталого економічного розвитку країни та добробуту громадян. Фондовий ринок України має значний потенціал до розвитку, а вирішення наявних проблем дасть змогу забезпечити залучення до економіки країни додаткові інвестиційні ресурси. Посилення позицій вітчизняного фондового ринку та його інтеграція до світового фінансового простору створять додатковий великий потік іноземних інвестицій у країну, що стане основою для зростання багатьох галузей економіки.

В сучасній економічній теорії агентні моделі відіграють значну роль при розумінні, прогнозуванні та управлінні фінансово-економічними системами. На відміну від моделей класичної економічної теорії, агентні моделі дають можливість дослідити фінансові ринки «зсередини», перевірити вплив певних зовнішніх та внутрішніх факторів на ринкову ціну. Нам відкривається можливість проводити експерименти зі штучно створеними моделями економічних систем без реального ризику та спрогнозувати можливі наслідки здійснюваних експериментів.